Барометр свободи слова за квітень 2023 року
У квітні експерти ІМІ зафіксували 10 злочинів проти свободи слова в Україні. З них п’ять вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія: вбивство та поранення журналістів, кіберзлочини.
Водночас ІМІ зафіксував п’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, цензури та обмеження доступу до публічної інформації.
Під час виконання журналістської діяльності український продюсер італійської газети La Repubblica Богдан Бітік загинув унаслідок російської атаки в Херсоні 26 квітня. Працював разом з кореспондентом газети La Repubblica Коррадо Дзуніно, який отримав поранення внаслідок обстрілу.
Протягом квітня ІМІ зафіксував загибель ще п'ятьох медійників, які пішли на фронт захищати Україну, унаслідок бойових дій:
Андрій Бойко – колишній оператор івано-франківської ТРК “Вежа”, військовослужбовець. Загинув 6 квітня внаслідок ворожого обстрілу поблизу Гуляйполя (Запорізька область). Андрій з перших днів повномасштабної війни добровільно вступив до лав ЗСУ та служив командиром стрілецького взводу 102 оБр ім. Дмитра Вітовського.
Владислав Дзіковський – системний адміністратор “Детектора медіа”, рядовий, старший кулеметник бронеавтомобіля, який служив у батальйоні оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького Національної гвардії України. Про його загибель стало відомо на початку квітня 2023 року, до того він вважався зниклим безвісти в грудні 2022 року на Луганщині.
Дмитро Сірик – ведучий програм філії “Суспільне Донбас”, військовослужбовець, загинув 20 квітня на Донеччині. На каналі вів авторську програму “Перемотка” – про музичні новини та хіти. Після повномасштабного вторгнення він вивіз до безпечного регіону України родину – свого сина, батьків та дівчину. Через декілька тижнів, у березні 2022 року, Дмитра Сірика мобілізували.
Олександр Бондаренко – військовослужбовець, журналіст та комунікаційник, загинув 22 квітня біля селища Діброва Луганської області, служив у 112 бригаді тероборони ЗСУ.
Володимир Мукан – військовослужбовець, до повномасштабної війни працював журналістом і редактором у "Газеті по-українськи", журналі "Країна" і сайті Gazeta.ua. Загинув 29 квітня 2023 року в Бахмуті під час виконання бойового завдання.
Загалом в Україні загинуло 56 медійників унаслідок російської збройної агресії. З них дев’ять – під час виконання журналістської діяльності, 47 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.
Декілька українських медіа повідомили про фейкові сайти та сторінки, які імітували їхні інтерфейс і лого та поширювали дезінформацію.
Зокрема, у мережі з'явився фейковий сайт УП з вигаданою колонкою журналіста Павла Казаріна. Видання звернулося до Служби безпеки України з проханням ужити заходів та вважає, що це російське ІПСО, спрямоване на дискредитацію армії та підрив довіри до керівництва України – як військового, так і політичного.
Інтернет-видання Obozrevatel повідомило, що в мережі від його імені поширюють неправдиві новини, що “союзники нас зливають”. Фейкові публікації нібито від Obozrevatel поширюють із проплаченою рекламою у Facebook. Медіа також вважає це російським ІПСО та звернулося до Служби безпеки України з проханням ужити відповідних заходів.
Ще одне медіа – Укрінформ – заявило, що російські пропагандисти підробили новину в його стилі та поширили в соцмережах. У підробленій новині, оформленій під стиль Укрінформу, йдеться, що в Україні з’явився законопроєкт про заборону фото- і відеознімання кладовищ, а її джерелом указано сайт парламенту. Проте медіа заявило, що ця новина є фейком і на сайті такої новини не було.
Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах
Серед п’яти порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України – випадки перешкоджання, цензури та обмеження доступу до публічної інформації.
Так, на території Києво-Печерської лаври невідомий чоловік пошкодив світлове обладнання відеокамери журналісту одного з інтернет-видань під час знімання сюжету. Поліція розпочала кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). Як стало відомо ІМІ з власних джерел, постраждалий журналіст працює в онлайн-виданні "Наша версія".
Знімальна група “Суспільного Кропивницький” через дії працівників суду не змогла потрапити на відкрите судове засідання в Кіровському районному суді Кропивницького. Попри обіцянки допустити журналістів на засідання суду цього так і не відбулося. А про те, що засідання вже провели, медійники дізналися постфактум, коли з приміщення суду почали виходити представники прокуратури, які ведуть цю справу.
Випадок цензури зафіксували на Черкащині: редакторка тальнівської газети “Колос” Ірина Рогова заявила, що заступник голови Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області Олександр Дубовий забороняє місцевим газетам будь-які критичні статті про Українську православну церкву (пов'язану з РПЦ). За її словами, Дубовий аргументує тим, що статті розпалюють релігійну ворожнечу в країні. Сам Олександр Дубовий вважає, що діє в межах чинного законодавства.
Два випадки обмеження доступу до публічної інформації ІМІ зафіксував у Чернівцях та Рівному. Так, комунальне підприємство “Чернівецьке тролейбусне управління” відмовило у відповіді на електронний інформаційний запит журналістки видання “Молодий буковинець” Людмили Осадчук. Відмову аргументують відсутністю електронного та власноручного підписів.
У Рівному онлайн-видання “Четверта влада” судиться з Рівненською обласною прокуратурою в апеляційному суді через відмову надати копію інвестиційного договору з рівненським забудовником щодо будівництва житла для прокурорів на комунальній землі
Злочини Росії
Вбивства – 1
1. Український продюсер La Repubblica Богдан Бітік загинув у Херсоні внаслідок російської атаки
26.04.2023 Внаслідок російської атаки у Херсоні 26 квітня загинув український продюсер італійської газети La Repubblica Богдан Бітік, який працював разом з кореспондентом газети Коррадо Дзуніно. Про це газета повідомила на своєму сайті.
За даними джерел ІМІ у Збройних Силах України, українець знаходився в складі знімальної групи з Коррадо Дзуніно, який отримав поранення внаслідок атаки.
Як повідомляють джерела ІМІ, українець був без бронежилета, він був одягнений лише в жилет з написом “Преса”. Водночас італійський кореспондент був в бронежилеті.
“Мит розцінюємо цю ситуацію як воєнний злочин росіян проти журналістів”, - сказала директорка ІМІ Оксана Романюк.
Як пише газета, журналісти потрапили у засідку російських снайперів біля мосту. Обидва були у марковані як “преса”. За словами Коррадо, він був в бронежилеті з написом “Pressa”.
“Ми пройшли три блокпости, Богдан спілкувався з українськими військовими, вони нас пропустили без проблем. Це не була зона бойових дій. Потім у нас влучили, я почув шипіння і побачив Богдана на землі, він не рухався. Я виповз з лінії вогню. Я біг, поки не зустрів цивільну машину. Я був весь у крові, мене відвезли до херсонської лікарні. У мене чотири поранення, але мені надали чудову допомогу. Я кілька разів намагався додзвонитися. Богдан, він не відповідав. Він був моїм великим другом”, - розповів Коррадо.
У Богдана Бітіка залишилися дружина і син.
За даними ІМІ, Богдан Бітик став 54 медійником, що загинув унаслідок російської агресії (та дев'ятим медійником, що загинув під час виконання журналістської діяльності).
Як повідомляв ІМІ, 26 квітня італійська газети La Repubblica повідомила про поранення свого кореспондента Коррадо Дзуніно внаслідок російської атаки. В момент атаки він був разом з фіксером.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування за фактом поранення журналіста італійської газети La Repubblica Коррадо Дзуніно. Кримінальне провадження розпочате за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 438 КК України).
За даними слідства, 26 квітня російські війська здійснили обстріл району Антонівського моста біля Херсона, внаслідок цього загинув цивільний чоловік. Вогнепальне поранення плеча отримав кореспондент іноземного видання, який працював над матеріалом про життя в місті.
Поранені журналісти – 1
1. У Херсоні внаслідок російської атаки поранено кореспондента італійської газети La Repubblica
26.04.2023 У Херсоні сьогодні, 26 квітня, внаслідок російської атаки отримав поранення кореспондент італійської газети La Repubblica Коррадо Зуніно. Про це повідомили на сайті видання та міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні.
Журналіст був поранений у плече під час атаки безпілотника. В цей час він перебував в авто разом зі своїм фіксером.
Як пише видання, Коррадо надали допомогу та госпіталізували до Херсонської лікарні. Про долю його колеги наразі немає жодних новин.
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні зазначив, що Зуніно почувається добре, і за ним стежить посольство Італії в Києві.
В Херсонській ОВА регіональному представнику ІМІ відмовилися уточнити деталі інциденту.
Кіберзлочини – 3
1. У мережі з'явився фейковий сайт УП з вигаданою колонкою Казаріна
10.04.2023 У мережі з'явився фейковий сайт, який імітує сайт онлайн-видання “Українська правда”.
За інформацією сервісу перевірки доменів whois, фейковий сайт з доменом pravda-ua.com зареєстрували лише 12 лютого 2023 року через американську компанію.
Сайт містить кілька сторінок та імітує інтерфейс, лого УП.
Журналіст Павло Казарін звернув увагу на те, що від його імені опублікували на сайті-клоні нібито його колонку.
“У мережі час від часу з'являються фейкові публікації від імені “Української правди”. Візуально це копія УП із тією лише різницею, що у ролі вмісту – якась зрадофільська дичина. Тепер вони почали писати ще й фейкові колонки від імені постійних авторів УП. Наприклад, від мого. Остання історія – це накидування на ТрО, підписане моїм ім'ям”, - написав Казарін.
Журналіст радить читачам звертати увагу на домен: “Домен “Української правди” легко загуглити. Якщо домен статті/новини відрізняється, то перед вами фейк”.
Також він додав, що усі свої тексти дублює у своїх соцмережах. “Якщо ви бачите колонку Казаріна, якої немає в соцмережах Казаріна - значить, перед вами фейк. Наші сусіди вирішили погратися в ІПСО. Мамкіни дезінформатори”, - написав Казарін.
2. У мережі поширюють фейки від Obozrevatel з публікаціями, що “союзники нас зливають”
11.04.2023 Інтернет-видання Obozrevatel повідомило, що у мережі з'явився фейковий сайт, який імітує вигляд їхнього сайту та поширює неправдиві новини. Медіа звернулося до Служби безпеки України з проханням вжити відповідних заходів.
Фейкові публікації нібито від Obozrevatel поширюють з проплаченою рекламою у Facebook.
Візуально сторінки з фейк-новинами повністю копіюють вигляд сайту Obozrevatel й дані авторів, проте відрізняється адреса сайту.
Такоє редакція звертає увагу, що відмінність полягає і у “незрозумілій подачі інформації – типовій російській ІПСО, яка поширюється саме на тлі новин про контрнаступ ЗСУ”.
“Пропагандисти хочуть посіяти розчарування серед українців, читачі часто не можуть відрізнити оригінальні версії від сайтів-дзеркал. Зауважимо, що в намаганні розігнати “зраду” щодо керівництва України та наших Сил оборони шахраї створюють сторінки з проплаченою рекламою у соцмережі, яка за лінком із “яскравою” картинкою веде на сайт-дзеркало видання”, - пише видання.
Як зазначає редакція, перейшовши за посиланням не в день так званої публікації, одразу видно, що сайт не оновлювався: “На ньому всі новини датовані лише одним днем і приблизно в той час, коли шахраї “малювали” свій фейк”.
Також у неправдивих “матеріалах” використовують розмиті фото з мережі, які не відповідають навіть суті видуманого тексту. І ці “матеріали” не містять жодних посилань на джерела.
Крім того, користувач соцмереж Юрій Конкевич помітив, що у Facebook поширюють фейки від імені видання під виглядом проплаченої реклами. Він розповів, що впродовж кількох днів під час користування Facebook зустрічав таргетовану рекламу з новиною про те, як “союзники нас зливають”. За його словами, шахраї діють за класикою жанру: весела карикатура замість фото, короткий текст зі згадуванням західного видання і лінк на фейкову сторінку Obozrevatel.
Редакція звернулася до СБУ з проханням вжити відповідних заходів щодо поширення російської ІПСО.
3. Російські пропагандисти підробили новину у стилі Укрінформу та поширили у соцмережах
17.04.2023 Російські пропагандисти підробили новину у стилі Укрінформу та поширили від його імені у соцмержах та медіа. Про це Укрінформ повідомляє на своєму сайті.
Cкріншот ніби новини з сайту Укрінформу за 24 березня поширили в російських телеграм-каналах, соцмережах Twitter, ТікТок, Вконтакте, Youtube, а також в ЗМІ поширили.
У підробленій новині, оформленій під стиль Укрінформу, йдеться, що в Україні з’явився законопроєкт про заборону фото і відеозйомки кладовищ, а її джерелом вказано сайт парламенту.
“Далі слідує специфічно сформульоване “пояснення” від невказаних законодавців, що “публічне висвітлення станів українських кладовищ може дати цінну розвідувальну інформацію армії Російської Федерації, а також створювати негативний інформаційний фон всередині самої країни”, - пише медіа.
Укрінформ заявляє, що ця новина є фейком: “На сайті Укрінформу такої новини не було. У цьому можна переконатися скориставшись онлайн архівом Web Machine. Пропагандисти переконують, що новина з’явилася 24 березня о 19:24, але це не так. В цей день і час на сайті вийшла зовсім інша новина”, - зазначає редакція.
Крім того, Укрінформ звернув увагу, що з початку повномасштабного вторгнення використовує маленькі символи при написанні, коли мова йде про Росію.
“Це не врахували пропагандисти і написали назву своєї країни з великої літери, що також вказує на підробку. До того ж, поширюючи інформацію про законопроєкти, Укрінформ завжди вказує їх номер, чого не зробили росіяни, коли фабрикували фейк. Утім, такий законопроєкт відсутній в архіві, зареєстрованих Верховною Радою України законопроєктів”, - йдеться у повідомленні.
Укрінформ зазначає, що російські пропагандисти не вперше підробляють скриншоти від імені інформагентства. Минулого разу вони поширили інформацію, що в “пункті незламності” у Харкові загинуло троє людей, а влада наказала українським ЗМІ приховати трагедію, але фейк було спростовано.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
Фізична агресія
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 2
1. На території Києво-Печерської лаври пошкодили обладнання журналісту
17.04.2023 Невідомий чоловік пошкодив світлове обладнання відеокамери журналісту одного з інтернет-видань під час знімання сюжету на території Києво-Печерської лаври. Поліція розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності, повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції Києва.
Як повідомили в поліції, до них звернувся журналіст одного з інтернет-видань із заявою щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів на вулиці Лаврській. За вказаною адресою виїхала слідчо-оперативна група.
На місці події заявник повідомив поліцейським, що на території Києво-Печерської лаври невідомий пошкодив йому світлове обладнання для відеокамери.
Правоохоронці встановили, що порушником виявився уродженець Волинської області, 1974 року народження.
За цим фактом дізнавачі Печерського управління поліції розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). Санкція статті передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Як стало відомо ІМІ з власних джерел, постраждалий журналіст працює в онлайн-виданні "Наша версія".
2. Журналістам "Суспільне Кропивницький" завадили потрапити на судове засідання
19.04.2023 Знімальна група “Суспільного Кропивницький” через дії працівників суду не змогла потрапити 19 квітня на відкрите судове засідання в Кіровському районному суді Кропивницького. Про це повідомляє представник ІМІ в Кіровоградській області.
Цього дня суддя Олексій Галаган мав слухати справу колишнього працівника компанії “Кіровоградгаз“, якого прокуратура підозрює у порушенні норм пожежної безпеки, що спричинили вибух газу у багатоповерхівці та, як наслідок, призвели до загибелі людини.
Як повідомила представникові ІМІ продюсерка відділу виробництва регіонального контенту кропивницької філії “НСТУ” Антоніна Крейтор, секретарка судового засідання Олена Туровська повідомила знімальній групі, що журналістів запросять до зали суду, коли почнеться засідання. Однак цього так і не сталось. А про те, що засідання вже провели, медійники дізнались постфактум, коли з приміщення суду почали виходити представники прокуратури, які ведуть цю справу.
“Пізніше заступник керівника апарату Богдан Онищенко сказав, що не пускати на засідання - це рішення судді Галагана. У свою чергу, секретарка судового засідання Туровська повідомила, що питаннями допуску журналістів займається саме Онищенко. Наразі ми готуємо звернення та інформаційний запит до голови суду Романа Петрова, аби розібратись, хто та на яких підставах розпорядився не пускати журналістів на відкрите засідання, - резюмувала Антоніна Крейтор.
Вибух газу, про який йде мова у судовій справі, стався 2 лютого 2022 року у багатоповерхівці Кропивницького. Тоді загинув один з мешканців будинку. Ще 71 людину довелось відселити з чотирьох пошкоджених під’їздів. Прокуратура розпочала кримінальне провадження за статтею “Порушення встановлених законом вимог пожежної безпеки, що призвело до загибелі людини”. Розслідування і перевірки тривали до цього часу.
Цензура. Доступ до інформації
Цензура – 1
12.04.2023 Редакторка тальнівської газети “Колос” Ірина Рогова заявила, що заступник голови Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області Олександр Дубовий забороняє місцевим газетам будь-які критичні статті про Українську православну церкву (пов'язану з РПЦ). Про це редакторка розповіла Укрінформу.
За її словами, Дубовий аргументує тим, що статті розпалюють релігійну ворожнечу в країні.
“Під час дії воєнного стану макет газети відправляємо на вичитку у Звенигородську військову адміністрацію. Однак заступник начальника Звенигородської РВА Олександр Дубовий регулярно знімає матеріали з критикою московської церкви. Так було минулого року, коли ми передали на вичитку замітку про перехід Веселокутської церковної громади з підпорядкування УПЦ МП до лав ПЦУ. Так було і вчора, коли наш читач, колишній голова районної ради Анатолій Кравчук, прислав нам листа з критикою дій керівників УПЦ МП митрополитів Онуфрія та Павла. Обидва рази пан Дубовий сказав, що статті розпалюють релігійну ворожнечу в країні”, – сказала Рогова.
Керівник церковної громади ПЦУ в селі Бужанка Звенигородського району Олексій Багателя розповів, що заступник голови Звенигородської РВА Олександр Дубовий – запеклий прихильник московської церкви. Зі слів Багателі, Дубовий є старостою церкви УПЦ МП в селищі Лисянка.
“Коли громада нашого села вирішила перейти з підпорядкування УПЦ МП до ПЦУ, Олександр Дубовий особисто привозив сюди тітушок і погрожував селянам карою в разі зміни церковного підпорядкування”, – розповів Багателя.
Сам Олександр Дубовий вважає, що діє в межах чинного законодавства.
“Під час ухвалення рішень я завжди керуюся законом і інтересами громади та займаю неупереджену позицію. Названі вами матеріали, на мою думку, порушували закон, тому пропозиції про їх друк були відхилені. Голова Звенигородської РВА Юрій Піковський поділяє мою думку”, – заявив він Укрінформу.
Голова Звенигородської РВА Юрій Піковський запевнив, що його заступник лукавить.
“Олександр Васильович блефує. Частину рішень він узгоджував зі мною, а іншу частину ухвалював самостійно. Мені відома його позиція щодо церкви УПЦ МП. Так само мені відомо і про радикальні настрої щодо московської церкви в Тальному. Очевидно, після Великодня будемо змушені вжити певних заходів, щоби ця ситуація не повторилася”, – сказав він.
У Черкаській ОВА стверджують, що вичитування макетів газет передбачене Законом “Про правовий режим воєнного стану”.
“Редакції надсилають нам макети газет, а ми їх погоджуємо в контексті дотримання безпекових обмежень. Це передбачено Законом України “Про правовий режим воєнного стану” – п. 11 ч. 1 ст. 8, щоби не було витоку інформації, що може завдати шкоди безпеці області та держави в цілому. Обласні газети шлють макети у Черкаську ОВА, районні – до РВА”, – розповіла начальниця пресслужби Черкаської ОВА Вікторія Курченко.
Звенигородський район – один із чотирьох районів Черкаської області. Сюди ввійшли колишні Звенигородський, Лисянський, Шполянський, Тальнівський, Катеринопільський та частина Корсунь-Шевченківського району.
Доступ до інформації – 2
19.04.2023 Комунальне підприємство “Чернівецьке тролейбусне управління” з початку квітня не надає відповіді на інформаційний запит журналістки видання “Молодий буковинець” Людмилі Осадчук.
Про це медійниця повідомила своїй сторінці у Facebook.
За словами Осадчук, замість встановлених законом п'яти днів відповіді на інформаційний запит чекає з початку квітня.
“Я запитувала не засекречену інформацію, а про кадри в тролейбусному управлінні: скільки водіїв потрібно, скільки звільнили, яка зарплата у водіїв тролейбусів та автобусів. А також просила розповісти про адмінперсонал та їхні зарплати. Усе це в Чернівецькому тролейбусному управлінні задокументовано і не складає проблем відповісти за п'ять днів. Але чомусь усе пішло не так. Я чекала відповіді понад тиждень. А коли уточнила, з’ясувалося, що його на електронній пошті немає. Я пересилаю повторний запит – і знову чекаю”, – написала вона.
У коментарі представниці ІМІ Людмила Осадчук розповіла, що скерувала свій запит на електронну пошту комунального підприємства. Після її повторного запиту у встановлений законом термін, 10 квітня, журналістці надійшов лист, у якому зазначається, що КП “Чернівецьке тролейбусне управління” не може взяти до розгляду надісланий запит, оскільки він був без електронного підпису та без власноручного підпису.
“Тоді 11 квітня я надіслала запит уже з підписом. Знову чекаю. Сьогодні з ЧТУ відписали, що запит не побачили, бо він потрапив у спам. Тож я знову очікую відповіді на свої питання”, – зауважила журналістка.
Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що для запиту, який був надісланий як файл в електронній пошті, не вимагається власноручного підпису.
“Закон про доступ до інформації вимагає підпис і дату в запиті лише за умови подання запиту в письмовій формі (п. 3 ч. 5 ст. 19). А запит електронною поштою – це “інша”, неписьмова форма запиту, якщо уважно вчитатися в ч. 3 ст. 19 того ж закону”, – пояснив Роман Головенко.
2. "Четверта влада" судиться з прокурорами в апеляції через відмову в доступі до інформації
27.04.2023 Інтернет-видання “Четверта влада” судиться з Рівненською обласною прокуратурою в апеляційному суді. Причиною суду стала відмова прокуратури надати журналістам копію інвестиційного договору з рівненським забудовником щодо будівництва житла для прокурорів на комунальній землі, повідомляється на сайті видання.
Редакція зазначає, що нещодавно Восьмий апеляційний адміністративний суд відкрив провадження за апеляційною скаргою журналістки “Четвертої влади” на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду.
Суддя окружного адмінсуду в березні 2023 року закрила справу за позовом журналістки до Рівненської облпрокуратури. Прокуратура не надавала журналістам договору, за яким прокурорам мають будувати житло, пояснивши свої дії низкою причин, основні з яких – документ містить конфіденційну інформацію і не становить суспільної важливості.
“Четверта влада” зазначає, що, поки тривав суд, прокуратура надіслала журналістці копію договору – це і стало причиною рішення окружного адмінсуду, який відмовив журналістам. Однак у надісланому документі майже всю важливу інформацію закрито для ознайомлення.
“Заретушовані відомості про терміни будівництва, про об’єкт договору, про обов’язки та права сторін, про гарантійні строки якості закінчених робіт, про відповідальність сторін, про строк дії договору і підписи людей, які представляли сторони”, – зазначає видання.
Видання вважає, що прокуратура намагається приховати суспільно важливу інформацію і тому відстоюватиме право на інформацію вже в апеляційному суді.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 6
1. Поліція повідомила про підозру священнику лаври, який пошкодив камеру журналістам
03.04.2023 Поліція Києва повідомила про підозру священнослужителю УПЦ МП, який пошкодив техніку знімальної групи ЗМІ на території Києво-Печерської лаври. Про це повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції Києва.
В поліції нагадали, що інцидент стався 30 березня, коли під час знімання сюжету один зі священнослужителів пошкодив обладнання оператора.
За даними слідства, під час роботи знімальної групи представник духовенства вирвав в оператора мікрофон та зламав кріплення на камері.
Так, 41-річному чоловіку повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).
Санкція статті передбачає штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. Досудове розслідування триває.
Як повідомляв ІМІ, 30 березня митрополит УПЦ МП Павло Лебідь намагався вибити мікрофон у кореспондентки телеканалу "Еспресо" Валерії Пашко під час спілкування з журналістами в Києво-Печерській лаврі.
Священник УПЦ МП штовхнув кореспондентку Суспільного Дар'ю Нематіан Золбін, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора Віктора Мозгового.
Людина в рясі пошкодила фотокореспонденту інтернет-видання "Телеграф" Яну Доброносову зарядний дріт для телефона під час штовханини в Києво-Печерській лаврі за участю митрополита УПЦ МП Павла Лебідя.
Того ж дня, 30 березня 2023 року, поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності на території Києво-Печерської лаври.
Українські медійні організації закликали правоохоронні органи об’єктивно і неупереджено розслідувати факти перешкоджання журналістам біля Києво-Печерської лаври 30 березня та притягнути винних до відповідальності.
2. Архідиякона Києво-Печерської лаври судитимуть за зламану камеру Суспільного
11.04.2023 Правоохоронці 11 квітня скерували до суду обвинувальний акт стосовно служителя Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, який зламав камеру знімальній групі Суспільного мовлення. Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
Йому інкримінують умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171 КК України). Обвинувальний акт щодо підозрюваного скеровано до суду для розгляду по суті.
За матеріалами кримінального провадження, 30 березня 2023 року журналісти Суспільного мовлення знімали репортаж на території Києво-Печерської лаври. До оператора підійшов представник Свято-Успенської Києво-Печерської лаври (архідиякон), який схопив мікрофон, зламав кріплення до відеокамери та кинув його на землю. Після цього оператор не міг продовжувати роботу.
Санкція статті передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Як повідомляв ІМІ, 30 березня священник УПЦ МП штовхнув кореспондентку Суспільного Дар'ю Нематіан Золбін, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора Віктора Мозгового.
3 квітня поліція Києва повідомила про підозру священнослужителю УПЦ МП, який пошкодив техніку знімальної групи ЗМІ на території Києво-Печерської лаври.
30 березня митрополит УПЦ МП Павло Лебідь намагався вибити мікрофон у кореспондентки телеканалу "Еспресо" Валерії Пашко під час спілкування з журналістами в Києво-Печерській лаврі.
Також цього дня людина в рясі пошкодила фотокореспонденту інтернет-видання "Телеграф" Яну Доброносову зарядний дріт для телефона під час штовханини в Києво-Печерській лаврі за участю митрополита УПЦ МП Павла Лебідя.
Того ж дня, 30 березня 2023 року, поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності на території Києво-Печерської лаври.
Українські медійні організації закликали правоохоронні органи об’єктивно і неупереджено розслідувати факти перешкоджання журналістам біля Києво-Печерської лаври 30 березня та притягнути винних до відповідальності.
3. Суд зобов’язав міськраду Миколаєва надати журналістці дані про зарплату міського голови
11.04.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд зобов’язав Миколаївську міську раду надати журналістці Центру журналістських розслідувань “NikCenter” Оксані Орсач запитувану нею раніше інформацію про заробітні плати, премії та інші доплати, які протягом 2022 року отримали міський голова Олександр Сєнкевич, його заступники та помічники.
Відповідне рішення суд ухвалив 11 квітня, повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.
Оксана Орсач 19 січня звернулась із запитом до Миколаївської міськради з проханням надати інформацію про зарплатню керівництва міста, проте міська рада не надала даних, посилаючись на воєнний стан.
Суд констатував, що інформація про заробітну плату посадових осіб місцевого самоврядування є публічною і доступ до неї не може бути обмежений. А сам по собі воєнний стан не може бути причиною для відмови чи відстрочення надання публічних даних.
“Відповідач відстрочив строк надання інформації до закінчення обставин непереборної сили – воєнного стану в Україні. Однак не конкретизував, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на технічну неможливість надання запитуваної інформації”, – йдеться в рішенні суду.
Під час розгляду справи представник міськради намагався пояснити відстрочення в наданні публічної інформації втратою робочого комп’ютера, де нібито зберігалася відповідна інформація. Облік заробітної плати працівників міськради ведеться також у паперовому вигляді, а про зникнення документів не повідомлялось.
Суд зобов’язав Миколаївську міськраду негайно надати журналістам запитувану інформацію.
Журналістка Оксана Орсач у коментарі представниці ІМІ повідомила, що видання готувало матеріал про те, як під час війни оплачувалася робота очільників виконавчого комітету та управлінь Миколаївської міськради, чи отримували вони премії та матеріальну допомогу.
“Однак наші численні запити проігнорували: як на місцях у департаментах, так і в самій міській раді. Смішно, що однією з “відмазок” не відповідати нам було те, що ми “надіслали запит на Миколаївську міську раду”, а не на “Виконавчий комітет Миколаївської міської ради”. Це стало системною проблемою, розкривати дані про зарплати в міськраді очевидно не збиралися”, – розповіла вона.
Журналістка подала до суду за допомогою юристів “Платформи прав людини”. “Для кейсу обрали запит про зарплати та премії міського голови, його заступників та помічників. Суд вирішив, що сам по собі воєнний стан не причина не давати журналістам публічну інформацію. Та й пояснення представників міськради, що запитувані дані нібито зберігалися на зниклому комп'ютері, суддя не взяв до уваги. Сподіваємося, що ця справа допоможе й іншим журналістам отримувати доступ до публічної інформації, адже зараз побільшало випадків, коли посадовці просто користуються воєнним станом у країні, щоб не надавати відповіді на запити”, – зазначила Оксана Орсач.
Журналістка зазначила, що поки що жодної реакції від міської ради на рішення суду не отримала.
“Поки що ніякої реакції міської ради на рішення суду не побачили, як і на публікації про те, що, як виявилося під час судового розгляду, з мерії зникло техніки на майже 3 млн. Чекаємо, коли вони нададуть нам запитувані дані, ну або ж спробують подати апеляцію”, – сказала Оксана Орсач.
4. Оголошено підозру чоловіку, який зламав камеру журналісту під час знімання в лаврі
18.04.2023 Правоохоронці повідомили про підозру громадянину України, який зламав відеокамеру журналісту одного з інтернет-видань на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, повідомила Київська міська прокуратура.
За матеріалами слідства, 17 квітня журналіст одного з інтернет-видань проводив знімання в приміщенні церковного магазину, розташованого на території Свято-Успенської Києво-Печерської лаври.
У цей час до журналіста підійшов 48-річний чоловік, який на добровільних засадах охороняє вказане приміщення.
“Він намагався відібрати в журналіста обладнання для відеозйомки та в подальшому, застосовуючи фізичний вплив, відламав кріплення до відеокамери та пошкодив світлодіодну лампу. В результаті вказаних протиправних дій журналіст не міг продовжувати свою законну професійну діяльність”, – повідомляє прокуратура.
Підозру чоловіку повідомлено за фактом умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171 КК України). Санкція статті передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Нагадаємо, 17 квітня Нацполіція Києва повідомила, що невідомий чоловік пошкодив світлове обладнання відеокамери журналісту одного з інтернет-видань під час знімання сюжету на території Києво-Печерської лаври. За цим фактом дізнавачі Печерського управління поліції розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
Як стало відомо ІМІ з власних джерел, постраждалий журналіст працює в онлайн-виданні “Наша версія”.
5. Суд Луцька ув’язнив на 5,5 років експосадовця, який привласнив кошти та напав на журналістку
19.04.2023 Луцький міськрайонний суд Волинської області визнав експосадовця Підгайцівської сільської ради Георгія Штефанесу винним у привласненні бюджетних коштів та нападі на журналістку, призначивши покарання – позбавлення волі на термін п'ять з половиною років.
Таке рішення суд ухвалив 19 квітня, повідомляє інформаційне агентство Волинська Служба Новин.
Також суд зобов’язали підсудного повернути сільраді понад пів мільйона гривень збитків.
Георгія Штефанесу судили одразу за двома епізодами. Йдеться про привласнення, розтрату майна і заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем у великих розмірах та організувавши злочинну групу (ч. 3 і 4 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ККУ), а також перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171 ККУ). Судовий розгляд тривав півтора року.
Георгій Штефанеса своєї провини не визнав і відмовився давати свідчення.
Водночас, повідомляє медіа, заслухавши всіх свідків та дослідивши докази, суд вирішив, що провина Георгія Штефанеси за скоєння вказаних злочинів підтверджується повністю. Також суд не побачив обставин, які могли б пом'якшити вирок, адже обвинувачений не робив спроб відшкодувати збитки, відсутність каяття тощо.
Журналістка Людмила Яворська подякувала за підтримку. За її словами, вона розуміє, що буде апеляція, але “готова до нової боротьби, бо як ніколи вірю в справедливість”.
“Є багато слів, які мала б додати, але не можу. Мене аж теліпає)) Переповнює емоція, яку б я назвала: справедливість є))). Крім нападу на мене як на журналістку, Штефанесу судили за розтрату бюджетних грошей під час ремонтів доріг у Підгайцях. Слідство виявило два епізоди на 1,5 млн грн, за що і засудили. Але хочу наголосити: сім'я Штефанеси мала не два епізоди, а 210 виграних тендерів на суму 60 млн грн. Тому тюрма – таки заслужено”, – написала вона.
В коментарі ІМІ Людмила Яворська прокоментувала судове рішення так: “Покарання завжди має бути таким, щоб злочинець зробив висновки і був здатен виправитись. А йому подібні - боялися робити нові злочини, відчуваючи безкарність. У випадку із Штефанесою жодне більш м'яке покарання не заставило б його навіть задуматись. За два роки розгляду справи він не те, що ні разу не вибачився, він відкрито демонстрував, що своєї вини не визнає. При цьому відмовився давати будь-які покази і пояснити свою поведінку”.
Також вона розповіла, що після відкриття кримінального провадження за напад вона стикалася з дуже великою кількістю перешкод.
“Якось слідчий попросив мене показати державний реєстр журналістів, щоб він міг мене точно ідентифікувати як журналістку. Я після того на всіх слідчих діях просила його представитись і показати реєстр слідчих, щоб я точно знала, що він не самозванець. Насправді, все було доволі невесело. Тим більше, інцидент стався у період реформування поліції і ліквідації райвідділків, то я вже й не можу порахувати, скільки разів мою справу кудись передавали і всі слідчі дії починалися по колу”, - зазначила Людмила Яворська.
Як повідомляв ІМІ, 4 січня 2021 року в селі Підгайці Волинської області проєктний менеджер Підгайцівської сільради Георгій Штефанес накинувся з кулаками на журналістку Людмилу Яворську, яка приїхала до Підгайцівської сільської ради для отримання коментарів у депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній з вулиць, а також зареєструвати запит на доступ до інформації.
Поліція Волині відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання – ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України.
6. Портнов виграв справу проти “Схем”, суд назвав його “журналістом” - LIGA.net
21.04.2023 Печерський районний суд Києва задовольнив позов ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова до редакторки та ведучої програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької та ряду інших ЗМІ про захист честі та ділової репутації.
Про це повідомляє Ліга з посиланням на рішення суду за березень 2023 року.
На думку суду, інформація про нібито причетність Портнова до підпалу автівки водія “Схем” у 2020 році “створює враження про Портнова як про злочинця”.
У жовтні 2019 року Портнов оприлюднив у своєму Telegram-каналі персональні дані водія програми “Схеми” Бориса Мазура. Редакція розцінила це як прямий тиск та повязувала підпал із тим, що Портнов раніше оприлюднив персональні дані водія. 17 серпня 2020 року невідомі спалили автомобіль Мазура.
У вересні 2020 року Портнов подав позов проти Седлецької та деяких ЗМІ: NV, Громадського, Прямого та 5 каналу – за те, що ті нібито поширювали “недостовірну” інформацію стосовно нього.
У своєму рішенні суд назвав інформацію ЗМІ про нібито причетність Портнова до підпалу автомобіля “недостовірною”. У рішенні суду стверджується, що журналісти нібито маніпулюють громадською думкою та “створюють негативне враження” щодо нього.
Згідно з документом, інформація про Портнова “невиправдано негативна” і “створює враження про нього як про злочинця”, оскільки “руйнує оцінку його людських, ділових і професійних якостей, оскільки позивач займається бізнесом, професійною адвокатською діяльністю”.
Суддя вважає, що впродовж багатьох років Портнов “здійснював журналістську діяльність”, тому поширення такої інформації “негативно впливає на громадську оцінку його якостей в очах оточуючих”.
В підсумку суд задовольнив позов Портнова і визнав інформацію про нібито його причетність до підпалу “недостовірною”.
Суд зобов'язав перераховані вище ЗМІ спростувати недостовірну інформацію після набрання рішенням законної сили. Рішення Печерського суду може бути оскаржене в апеляційній інстанції.
Рішення на користь Портнова ухвалив суддя Олексій Соколов.
Як повідомляв ІМІ, 17 серпня 2020 року в Броварах (Київська область) невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань “Схеми”, який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.
Поліція Київщини розпочала кримінальне провадження за фактом пожежі автомобіля водія “Схем”. Подію кваліфіковано як умисне знищення майна.
26 серпня поліція затримала підозрюваного в підпалі авто “Схеми”. Двох із чотирьох підозрюваних у підпалі редакційного автомобіля оголошено в розшук.
Після затримання підозрюваних у підпалі авто “Схем” Андрій Портнов опублікував фотографію посвідчення, яке нібито знайшли під час обшуку в справі підпалу автівки “Схем”. Це була прострочена прескарта позаштатного кореспондента партійної газети “Солідарність. Блок Петра Порошенка”.
26 серпня МВС України припустило, що Андрій Портнов міг отримати матеріали справи про підпал автомобіля “Схем” після витоку інформації.
У листопаді 2019 року Портнов почав вести програму на "112 Україна" та сказав, що він тепер - журналіст. Раніше Портнов заявив, що отримає посвідчення журналіста, щоб “офіційно спостерігати” за медійниками.
Рада з питань захисту свободи слова і прав журналістів при Президентові України засудила тиск на журналістів проєкту “Схеми” з боку ексзаступника глави Адміністрації Президента Андрія Портнова та закликала останнього не користуватися журналістським посвідченням.
Реакція журналістської спільноти – 1
03.04.2023 Українські медійні організації закликають правоохоронні органи об’єктивно і неупереджено розслідувати факти перешкоджання журналістам біля Києво-Печерської лаври 30 березня та притягнути винних до відповідальності. Про це йдеться в їхній заяві.
Представники медійного середовища нагадали, що це вже не перший інцидент з окремими "героями" цієї події, коли журналісти отримували погрози, а подекуди й зазнавали фізичного впливу під час спроб узяти коментар.
Наводимо повністю текст заяви:
"Ми, представники і представниці медійного середовища України, глибоко стурбовані фактом відвертої спроби перешкоджання журналістській діяльності, який відбувся біля Києво-Печерської лаври, 30 березня 2023 року.
Це вже не перший інцидент з окремими "героями" цієї події, коли журналісти отримували погрози, а подекуди і зазнавали фізичного впливу при спробах взяти коментар.
Особливо цинічною подія в центрі української столиці виглядає на фоні героїзму тисяч вітчизняних та іноземних журналістів та журналісток, які з ризиком для свого життя висвітлюють злочини агресії російської федерації в ході російсько-української війни. Водночас доводиться констатувати, що сама лише згадка про цю війну та спроба отримати оцінку подій викликає в представників УПЦ чергові вияви агресії щодо представників та представниць медіа. А цього разу щонайменше чотири знімальні групи (Суспільне, Еспресо, Прямий, 5 канал) заявили поліції про перешкоджання професійній діяльності під час сутичок 30 березня в Києво-Печерській лаврі. Намісник Києво-Печерської лаври Павло (Лебідь) відомий численними спробами перешкоджання роботі журналістів, зокрема у 2011 та 2021 р.
Цього разу після погроз журналісти звернулися до поліції. За фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів Печерським управлінням поліції відкрито кримінальне провадження за ст. 171 КК України. Ми, представники медійних організацій України, закликаємо правоохоронні органи об’єктивно і неупереджено розслідувати факти протиправної діяльності задля притягнення винних до відповідальності.
Свобода слова та совісті – це важливі надбання української демократії, атака на наші цінності та громадянські свободи неприпустимі ніколи, особливо – під час війни.
Медіарух
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України
Сергій Штурхецький, за дорученням Комітету Незалежної медіапрофспілки України"
Як повідомляв ІМІ, 30 березня митрополит УПЦ МП Павло Лебідь намагався вибити мікрофон у кореспондентки телеканалу "Еспресо" Валерії Пашко під час спілкування з журналістами в Києво-Печерській лаврі.
Священник УПЦ МП штовхнув кореспондентку Суспільного Дар'ю Нематіан Золбін, коли вона намагалася поставити запитання митрополиту Павлу, та зірвав кріплення на камері оператора Віктора Мозгового.
Людина в рясі пошкодила фотокореспонденту інтернет-видання "Телеграф" Яну Доброносову зарядний дріт для телефона під час штовханини в Києво-Печерській лаврі за участю митрополита УПЦ МП Павла Лебідя.
Того ж дня, 30 березня 2023 року, поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності на території Києво-Печерської лаври.
Help us be even more cool!
