ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за червень 2020 року

03.07.2020, 17:20
Фото – iStockphoto / usatoday.com
Фото – iStockphoto / usatoday.com

У червні експерти ІМІ зафіксували в Україні 21 випадок порушення свободи слова (січень – 19, лютий – 18, березень – 25, квітень – 18, травень – 11). З них 20 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Різке зростання в червні зафіксовано в категорії “перешкоджання журналістській діяльності” – 16 випадків (у травні – п'ять). Це пов'язане з карантинними обмеженнями та масовими акціями.

Порушення зафіксовано в семи регіонах. Лідирує Київ з 10 випадками, далі йде Херсонщина (три), Дніпропетровщина, Одещина та Полтавщина – по два випадки, Запоріжжя та Хмельниччина – по одному.

Також експерти ІМІ зафіксували два випадки побиття та по одному випадку погроз, пошкодження майна журналіста та непрямого тиску.

Слід відзначити херсонських журналістів, які об'єднались і виступили з акцією протесту проти вибірковості надання доступу до інформації. Нагадаємо, херсонські медіа, що не були акредитовані на зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським, замість контенту публікували порожні сторінки. Хоча така ситуація з недопуском журналістів для висвітлення візиту Президента непоодинока, зокрема в Хмельницькому журналістів також не акредитували, про що вони повідомили.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 112 порушень свободи слова, 61 випадок перешкоджання, 13 випадків побиття та дев'ять випадків погроз.

Фізична агресія

Побиття – 2

1. У Києві напали на знімальну групу “Інтера”: побили журналістку та пошкодили техніку

06.06.2020 Знімальна група телеканалу “Інтер” 6 червня зазнала нападу під час знімання інтерв'ю для соціального ток-шоу “Стосується кожного”. Журналістку Діану Степаненко вдарили в обличчя, а оператору зламали телекамеру. Про це повідомляється на сайті “Інтера”.

До редакції “Стосується кожного” по допомогу звернулася 75-річна киянка, розповівши, що вона систематично зазнає знущань від власної онуки та її чоловіка. Журналісти вирушили додому до жінки, щоб поговорити з нею і записати інтерв'ю.

На журналістів напав чоловік онуки заявниці.

“Ми зайшли до коридору, оскільки наша героїня хотіла показати зламану чоловіком її онуки дверну ручку, – розповіла журналістка Діана Cтепаненко. – Ми не знали, що він був удома, у квартирі було тихо. Він вискочив за нами, з розмаху вдарив мене кулаком в обличчя. Мені дуже пощастило, що удар пройшов по дотичній, але синяк залишився. Кинувся на оператора, пошкодив телевізійну камеру. Він затягнув жінку похилого віку назад у квартиру і зачинив двері. А далі почався ще більший кошмар: ми чули удари, її хрипи і стогони. Страшно уявити, що там відбувалося, але мікрофон і гарнітуру, які були на героїні, ми потім збирали по всій квартирі по шматочках. Ми негайно викликали поліцію, яка й утихомирила нападника”.

На місце події прибули патрульні поліцейські й слідчо-оперативна група. За результатами перевірки звернення потерпілої журналістки Деснянське управління поліції ГУ НП в м. Києві розпочало 6 червня кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України ("Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності"). Санкція передбачає обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк.

2.У Дніпрі напали на журналістку, яка знімала порушення карантинних вимог у магазині

18.06.2020 У Дніпрі 18 червня на журналістку телеканалу “Відкритий” напали в магазині, роботу в умовах карантину якого вона перевіряла. Про це повідомляється на сайті каналу.

Журналістка Христина Малікова отримала редакційне завдання: зняти на відео роботу продуктових крамниць в умовах карантину. Найближче до студії “Відкритого” розташований магазин “Асорті”. 

Христина зайшла в крамницю і, відрекомендувавшись журналісткою телеканалу, почала знімати на телефон порушення карантинних норм: не накрили готову продукцію, а продавець і відвідувачі були без засобів захисту. 

Побачивши, що журналістка знімає магазин, продавчиня накинулася на журналістку з кулаками. Незабаром приєдналась і власниця “Асорті”. 

Унаслідок у Христини Малікової забрали мобільний телефон і видалили зняте на нього відео. У журналістки залишилися садна.

“На моє запитання: “Чому ви без засобів захисту, якщо в країні карантин?” – продавчиня наділа маску і почала поводитись агресивно. Вибігла власниця магазину і почала бити мене по руках, щоб забрати телефон. Ще хтось вийшов з-за прилавка і схопив мене за комір. У підсумку в мене відібрали стільниковий. Потім господиня забігла в службове приміщення і видалила відео”, – розповіла журналістка. 

Як повідомила прессекретарка Нацполіції Дніпропетровської області Аліна Стадник, зараз вирішується питання про внесення зафіксованого правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 171 Кримінального кодексу України. “Слідство буде розбиратися в події”, – сказала вона. 

Господиня магазину пояснила свою поведінку тим, що “Асорті” – приватне підприємство і знімати тут заборонено. 

“Крім того, що господиня порушила закон про перешкоджання журналістській діяльності, у магазині порушили карантинні заходи. Власник продуктового має бути притягнута до відповідальності за скоєне”, – сказав адвокат В'ячеслав Кошовий.

Погрози, залякування – 1

1. У Херсоні журналісту "Вгору" погрожували "стусанами"

24.06.2020 У Херсоні блогер Кирило Стремоусов погрожував журналістові газети “Вгору” Дмитру Багненку за його публікації. Це сталося під час стріму, який вів Стремоусов, повідомляє представник ІМІ в Херсонській області. 

Невдоволення Стремоусова спричинила публікація “Вгору” від 19 червня про те, що він контролював випилювання дерев під парковку на центральному проспекті міста.

Як розповів представнику ІМІ Дмитро Багненко, він 23 червня знімав місце, де ведеться будівництво парковки, коли з кафе поблизу вийшли Кирило Стремоусов та його товариш, експоліцейський Валерій Кулешов.

“До того як увімкнути камеру, Стремоусов штовхнув мене та вдарив по голові. Після цього він та Кулешов почали мені погрожувати. Я викликав поліцію”, – розповів Дмитро регіональному представнику ІМІ.

На відео видно, що Стремоусов погрожував Багненку “стусанами”, якщо той не припинить про нього писати в інтернеті.

“Прийшов, написав, що я щось там координував. <...> Ще раз писатимеш ще якісь дурниці зі свого якось незрозумілого світогляду, яке гівном десь там тхне, – ще раз кажу, стусанів від мене отримуватимеш особисто. Тому що ти кажеш про мене, моє прізвище і починаєш мене десь там обговорювати”, – звернувся до журналіста Стремоусов.

Поліція на місці опитала Дмитра Багненка та Кирила Стремоусова. Валерій Кулешов давати пояснення відмовився.

За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, повідомила регіональному представнику ІМІ начальниця відділу комунікації ГУ НП в Херсонській області Тетяна Пшонь.

“Учора матеріали зареєстрували в журналі єдиного обліку. Сьогодні за вказаними матеріалами внесли відомості до ЄРДР. Проводиться досудове розслідування”, – сказала вона.

Пошкодження майна журналістів – 1

  1. На Полтавщині спалили авто головреду газети

17.06.2020 Головний редактор газети “Хроніки громад”, депутат Бутенківської об’єднаної територіальна громади (Полтавщина) Павло Гунжель повідомив, що йому спалили автомобіль "Фіат". Підпал він пов’язує із журналістською діяльністю. Про це він повідомив представниці ІМІ в Полтавській області.

Інцидент стався 17 червня в селі Бутенки. Авто спалили у дворі поруч з будинком, де живе Гунжель. Підпал потерпілий пов’язує з матеріалами щодо, як він розповів, незаконного кар’єра на території Кобеляцького району.

“Пов’язую підпал із журналістською діяльністю. Тому що всі матеріали, які готує видання, стосуються крадіжки корисних копалин, тобто глини й піску на території Полтавської області, зокрема в Кобеляцькому районі, однією фірмою, яка порушує будівельні норми, трудове законодавство. У день, коли підпалили, я приїхав із кар’єра, де я заблокував рух і добування піску, викликав поліцію. Це було в селі Гаєве Кобеляцького району. О другій годині ночі пролунав вибух, вибухнуло переднє колесо”, – розповів він.

Павло Гунжель додав, що отримував раніше усні погрози від працівників фірми, яка видобуває пісок у Кобеляцькому районі, та від працівників сільської ради.

За словами журналіста, поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 347-1 Кримінального кодексу України “Умисне знищення або пошкодження майна журналіста”. 

Речник Нацполіції у Полтавській області Юрій Сулаєв підтвердив регіональний представниці ІМІ, що провадження відкрили за 347-ю статтею. За його словами, всі твердження заявника беруться до уваги, триває розслідування.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 16

1. На Київщині журналістку не пустили до сільради

01.06.2020 У селі Гатне (Київська область) 1 червня охоронці сільської ради фізично обмежували журналістці-фрилансерці Таїсії Кутузовій доступ до приміщення сільради. Про це журналістка повідомила ІМІ.

За словами Таїсії Кутузової, вона знімала репортаж про місцевого активіста Сергія Чагарова і хотіла потрапити разом з ним на одну зустріч у сільраді.

Як розповіла Кутузова, двоє охоронців, які стояли біля входу до сільради, не пустили її в приміщення. На запитання про підстави обмеження доступу та рішення сільради щодо таких обмежень охоронці мотивували недопуск “карантином”.

“Я представилася, показала журналістське посвідчення охоронцям і попросила пропустити мене всередину будівлі. Охоронці відмовилися це зробити й фізично обмежували доступ до приміщення сільської ради. Я наголосила, що таким чином вони перешкоджають моїй професійній журналістській діяльності”, – розповіла Таїсія Кутузова.

Пізніше із сільради вийшов в.о. сільського голови Петро Дроща і дозволив зайти до приміщення виключно на сесію сільради. Водночас він наполіг, щоб журналістка записалася на сесію.

“Можновладець був переконаний, що він визначає, як має діяти або не діяти закон: кому і коли можна заходити. Ні він, ні охоронець не показали мені жодного документа, яким вони мотивують свої рішення. Ані охоронці, ані працівники сільської ради не повідомили, на яких підставах вони обмежують мені доступ до приміщення”, – розповіла журналістка.

Коли охоронці дозволили журналістці зайти до сільради, вона відмовилася це робити, “оскільки я продовжувала виконувати свої журналістські обов’язки та знімала репортаж про Сергія Чагарова”. 

Поліція, яка прибула на місце події, просила пояснити недопуск – працівниця сільради винесла рішення Гатненської сільської ради від 20 березня. У рішенні, розповіла журналістка, йдеться виключно про обмеження перебування під час проведення пленарних засідань сесії VІІ скликання Гатненської сільської ради, зокрема 49-ї, та засідань виконавчого комітету (не більш ніж троє громадян). Крім того, його положення не поширюються на журналістів і їхнє перебування в приміщенні сільської ради поза межами проведення сесій.

Надалі, після отримання рішення сесії, Таїсія Кутузова та активіст Сергій Чагаров надавали пояснення поліції.

Таїсія Кутузова – документалістка, журналістка, яка співпрацювала, зокрема, з такими виданнями як "КиївПост", "Радіо Свобода" та іншими.

2. Журналістів телеканалу "ІРТ-Полтава" не пустили в міськраду на погоджувальну раду

02.06.2020 Телеканал “ІРТ-Полтава” повідомив, що його знімальну групу не пустили на засідання погоджувальної ради голів депутатських фракцій Полтавської міської ради, яке відбулося 2 червня. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Спочатку, повідомляє телеканал, журналістів не пускав охоронець міськради. Після цього ситуацію пояснив керівник пресслужби Полтавської міської ради Віталій Улибін: він аргументував недопуск медіа на засідання тим, що діє обмежений доступ.

“Рішенням виконкому на період карантину доступ у приміщення міської ради обмежено. Рішення 66, пункт 3: обмежити доступ до будівель у яких розташований виконавчий комітет Полтавської міськради, виконавчі органи Полтавської міськради та районні в місті Полтаві ради”, – пояснив Віталій Улибін.

Водночас на засідання погоджувальної ради охорона міськради пропустила журналістку “Полтавського вісника” Олександру Іоффе. “Я зайшла сюди, у мене попросили посвідчення, дізналися мету, з якою я прийшла, врешті я пройшла, мене пропустили”, – сказала вона телеканалу.

Журналісти викликали на місце події поліцію. 

В коментарі представниці ІМІ Улибін розповів, що для журналістів було організовано онлайн-трансляцію засідання, оскільки зала засідань, в якій відбувалася погоджувальна рада, не дає змоги забезпечити виконання санітарних вимог по кількості осіб в розрахунку на квадратний метр. 

“Якщо журналіст потребує коментаря, ми залюбки йдемо на зустріч, за попередньою домовленістю всіх журналістів виходять і забирають спікери, до яких вони звернулися. Немає ніякої небезпеки в індивідуальному спілкуванні з дотриманням відстані, без скупчення людей. Охорона міської ради не забороняє в такому випадку прохід у приміщення. Так було і зі згаданою журналісткою газети, яка потрапила всередину. Її запросив один із депутатів”, - розповів він. 

Водночас засідання комісій, додав він, відбуваються у форматі, в якому вони можуть забезпечити журналістам і учасникам заходу соціальну дистанцію. 

“Наразі напрацьовуємо такий же підхід і до проведення сесій. Сесійна зала дає змогу розсадити всіх учасників процесу, і журналістів зокрема, згідно з рекомендаціями МОЗ і КМУ. Вся ця інформація була доведена до відома журналістів каналу. А той формат, у якому вийшов сюжет, особисто я вважаю маніпуляцією”, - сказав Улибін.

Юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи випадок, зазначив, що на час карантину органи влади й органи місцевого самоврядування можуть встановлювати певні обмеження для запобігання поширенню хвороби, однак у такому разі не може бути вибіркового допуску певних конкретних журналістів.

“Окрім того, журналістам має бути забезпечено доступ до інформації, наприклад шляхом відеотрансляції. На жаль, це не поодинокий випадок: ІМІ фіксує досить сталу практику деяких органів влади і місцевого самоврядування приховувати інформацію від журналістів, прикриваючись карантином”, – сказав юрист.

Також Алі Сафаров нагадав, що, відповідно до частини другої статті 25 Закону України “Про інформацію”, журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими й службовими особами, крім випадків, визначених законодавством. Перешкоджання йому в реалізації цього права має ознаки кримінального злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України. 

3. Хмельницькі журналісти скаржаться, що їх не акредитували висвітлювати візит Зеленського

03.06.2020 Хмельницьке інтернет-видання vsim.ua повідомило, що їхніх журналістів, як і журналістів багатьох друкованих та онлайн-медіа, не акредитували на висвітлення робочого візиту Президента України Володимира Зеленського в регіоні, що триває 3–4 червня.

Як повідомили виданню в пресслужбі обласної держадміністрації (ОДА), акредитували лише представників місцевих телеканалів. Для всіх інших пообіцяли надати відеоматеріали візиту. 

“Причиною недопуску інших журналістів на зустрічі із Зеленським назвали карантинні обмеження. Мовляв, не хочуть створювати скупчення людей. Як повідомили в ОДА, такі вимоги вони отримали від Офісу Президента”, – пише видання. 

У коментарі виданню юрист ІМІ Алі Сафаров розповів, що журналістів дійсно могли б не допустити через карантин. Однак, за його словами, більша частина карантинних обмежень не діє від 22 травня. Крім того, обмеження для журналістів мали б бути встановлені виключно певним розпорядчим документом. 

“Має бути, наприклад, рішення Хмельницької міської ради про те, що у зв’язку з карантинними заходами є обмеження для журналістів. Якщо такого документа немає, то це означає, що правових підстав вибірково застосовувати акредитацію в посадовців не було”, – сказав Алі Сафаров, додавши, що вибіркова акредитація має ознаки щонайменше перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Видання зазначає, що на сайті Хмельницької ОДА та сайті Офісу Президента взагалі не було повідомлень про проведення акредитації на візит Володимира Зеленського.

Про відмову в акредитації також повідомило місцеве видання “Є”. У пресслужбі Хмельницької ОДА виданню повідомили, що ні журналіста, ні оператора сайту “Є” не акредитували на висвітлення візиту Президента, як не акредитували й інших колег із місцевих видань, окрім представників телеканалів.

“Через карантинні обмеження акредитували лише місцеві телеканали. Для інших медіа будуть надані відеоматеріали про візит Президента”, – пояснили в пресслужбі облдержадміністрації.

4. На Одещині журналістів 7 каналу не пустили на сесію селищної ради

05.06.2020 Знімальну групу одеського 7 телеканалу не пустили 5 червня на сесію Авангардівської селищної ради (Одеська область). Про це повідомляється на сайті 7 телеканалу.

Як пояснила прессекретарка селищної ради Світлана Рябоконь, таке рішення ухвалили самі депутати. На сесію намагалися потрапити й місцеві мешканці, проте їх також не допустили. 

“Депутати розглянули рішення і проголосували проти допуску. Ніхто проти рішення не голосував, утрималися три людини”, – прокоментувала Світлана Рябоконь.

Знімальна група каналу написала заяву в поліцію.

5. Журналістів "Схем" не пустили знімати у Вищій раді правосуддя

05.06.2020 Знімальну групу програми “Схеми” не допустили 5 червня на засідання Комісії з питань вищого корпусу державної служби при Вищій раді правосуддя (ВРП), повідомляє Радіо Свобода.

На засіданні Комісія розглядала питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівника Державної судової адміністрації Зеновія Холоднюка.

Як пише видання, попри листи з проханням про акредитацію, двоє людей у формі судової охорони та троє працівників Вищої ради правосуддя не дали можливості “Схемам” ані відвідати засідання, ані поставити запитання членам ВРП.

Судова охорона заблокувала доступ до зали. Серед причин, які озвучували журналістам співробітники ВРП були, в тому числі, “карантин» та обмеження через це кількості осіб, які можуть перебувати у залі засідань – “до 10”. 

Пізніше начальник управління з питань управління майном та контролю за його використанням секретаріату ВРП Володимир Власов заявив, що “Схеми” порушують “внутрішній порядок доступу до службових приміщень Вищої ради правосуддя”.

Схожа ситуація повторилася і 9 червня, коли представники судової охорони разом із згаданим Володимиром Власовим створили “живий паркан” в коридорі Вищої ради правосуддя і, таким чином, заблокували підхід журналістів “Схем” до членів ВРП.

Медіаюристка Людмила Панкратова вважає такі дії співробітників ВРП – “перешкоджанням законній роботі журналістів”.

“Згідно зі статтею 30 закону про ВРП, засідання Вищої ради правосуддя та Дисциплінарних палат проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться у виняткових випадках, за наявності підстав, визначених законом про ВРП. Отже, діє ч. 2 ст. 25 “Закону про інформацію”, коли журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться”, – сказала вона

А встановлений трудовий розпорядок та порядок доступу до службових приміщень ВРП, на який посилалися співробітники установи, на думку Панкратової, не можуть встановлювати обмеження для журналістів бути присутніми на відкритих засіданнях суб’єктів владних повноважень.

6. У Запоріжжі журналісту перешкоджали знімати пожежу на взуттєвій фабриці

06.06.2020 У Запоріжжі головному редактору порталу “Гвозди” Богдану Василенку 6 червня перешкоджали проводити знімання пожежі на взуттєвій фабриці. Про це повідомляється на сайті порталу.

“Коли я знімав пожежу на фабриці “Міда”, “квадратний” товариш постійно мене переслідував і заважав працювати. На прохання відрекомендуватися не реагував, як і на показане посвідчення, і на яскраво-помаранчеву жилетку з написом “Преса”. Водночас погрожував проблемами і злісно згадував, що знає, де я живу”, – розповів редактор.

На відео, яке Василенко оприлюднив на своїй фейсбук-сторінці, видно, як він знімає поза територією фабрики, перебуваючи біля входу до неї. До нього підходить чоловік у помаранчевій спортивній майці й починає перешкоджати проведенню знімання. На слова Василенка, що він журналіст, чоловік відповідає: “Мені все одно, що ти журналіст” – і продовжує відтісняти його від входу до фабрики. Чоловік відмовлявся назвати своє ім'я і статус на камеру та пропонував журналістові вимкнути камеру і “теж бути сміливим”.

У коментарі представниці ІМІ в Запорізькій області Богдан Василенко повідомив, що не планує звертатися до поліції у зв'язку з інцидентом.

7. У Києві суддя спробував вибити телефон у журналістки НВ після запитання про борги

09.06.2020 У Києві суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Костянтин Бабенко намагався вибити телефон з рук журналістки НВ Христини Бердинських після запитання про його борги перед Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) житлового комплексу на Печерську. 

Інцидент стався 9 червня, про що журналістка повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

За словами журналістки, вона була на зборах ОСББ одного елітного житлового комплексу на Печерську, де обговорювалося питання боргу Об'єднання перед КП “Київтеплоенерго” в розмірі три мільйони гривень.

Наприкінці зборів, розповіла Бердинських, з’ясувалося, що в судді найбільша сума боргу перед ОСББ серед усіх мешканців: борг становить понад 230 тис. грн.

За словами журналістки, суддя був у нетверезому стані під час зборів. “Я хотіла запитати п‘яного суддю лише про борг, а не про його стосунки з алкоголем (на щастя, він не за кермом, тому його стан у позаробочий час мене не цікавив). Замість відповіді п’яний суддя ледве не вибив мій телефон, втримала телефон у падінні”, – написала вона.

Вона також нагадала, що суддю Бабенка у 2019 році зупиняла поліція через керування авто в нетверезому стані, про що зробило сюжет "Слідство.інфо".

У коментарі ІМІ Христина Бердинських розповіла, що перед тим, як поставити запитання судді, вона відрекомендувалася журналісткою.

“Я одразу представилася, назвала ім'я, прізвище і видання. У кишені в мене було журналістське посвідчення, на випадок, якщо він попросить перед тим, як дати коментар. Але те, що він просто розпустить руки, я не очікувала. Телефон я, на щастя, втримала! Він ледве не випав, але я його втримала”, – зазначила журналістка.

8. Журналістів не пускають до зали суду, де розглядають запобіжний захід Стерненку

12.06.2020 Журналістів не пускають до зали Шевченківського районного суду Києва, де обирається запобіжний захід колишньому лідеру одеського осередку “Правого сектору” Сергію Стерненку. Про це повідомляє Громадське, журналіст якого знаходиться в суді.

За словами журналіста, до зали суду, де мають обирати запобіжний захід, не пускають ні журналістів, ні операторів, хоча ще вчора пускали.

Нагадаємо, 11 червня Сергію Стерненку 11 червня в Головному слідчому управлінні СБУ було повідомлено про підозру у вчиненні злочину за ст. 115 ч. 1 (умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині) та ст. 263 ч.2 Кримінального кодексу України (носіння холодної зброї без передбаченого законом дозволу).

У ніч проти 25 травня 2018 року екслідер одеського «Правого сектору» Сергій Стерненко заявив про замах на нього з боку двох чоловіків та оприлюднив відео, на якому видно, як він затримав одного з них. Обороняючись, Стерненко завдав удару ножем, від якого нападник, Іван Кузнєцов, невдовзі помер.

Поліція затримала другого фігуранта, встановила особу загиблого та розслідує інцидент як умисне вбивство, замах на умисне вбивство і нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Однак уже 26 травня 2018 року поліція відпустила другого нападника на Стерненка.

Служба охорони сказала, що до зали можуть пустити не більш ніж 20 фотографів і операторів, повідомляє "Тиждень".

Як пише видання, охоронці не відповідають на запитання, чиє це розпорядження. У людей, які заходять до зали засідань, вилучають пляшки води, "аби їх не використали в якості зброї".

9. ZIK повідомив про напад на знімальну групу в Одесі під час інспекції ринку

12.06.2020 В Одесі 12 червня під час інспекції місцевого ринку "Привоз" на знімальну групу телеканалу ZIK напали невідомі молодики. Про це з Одеси повідомила кореспондентка Алла Жизневська, повідомляє ZIK.

За словами Жизневської, вона звернулася до Держпродспоживслужби для того, щоб перевірити, чи на ринку продають безпечні продукти, адже відповідних документів в однієї з продавчинь не було. 

Згодом, додала вона, на ринку з’явилися невідомі молодики, які перешкоджали та забороняли знімати.

“В один момент з’явилися шість чоловіків різної статури, почали виштовхувати нас за двері. Не представившись, не пояснивши, у чому справа, сказали, що тут знімати не можна, і почали нас виштовхувати. Ми вийшли на вулицю, хлопці нас оточили. Я викликала поліцію. Поки ми очікували патрульних, вони 15 хвилин стояли, оточивши нас, знімали на телефон. Я представилася, показала своє посвідчення, хлопці нам не представилися. В один момент хтось їм зателефонував, і вони синхронно розійшлися в різні сторони”, – розповіла кореспондентка.

Водночас Алла Жизневська повідомила, що заяву в поліцію не писатиме.

10. Під судом, де обирають запобіжний захід Cтерненку, перешкоджали журналістам ZIK

15.06.2020 Телеканал ZIK повідомив про перешкоджання його знімальній групі під будівлею Шевченківського районного суду Києва, де обирають запобіжний захід активістові Сергію Стерненку. Про це під час прямого ввімкнення на телеканалі ZIK розповіла кореспондентка Алла Жизневська. 

За словами журналістки, невідомі перешкоджали їй працювати та не давали можливості висвітлювати події.

“Після закінчення включення мене оточила група людей. Можливо, їх було близько сотні. Сюди пронесли колонку, вона дуже гучно працює. Заважає і суду, і ЗМІ”, – розповіла Алла Жизневська.

Під час прямого ефіру активісти оточили Аллу Жизневську, ввімкнули гучномовці, викрикували різні гасла.

“Активісти лаялися, вказували, як мені жити та де працювати. Правоохоронці оточили мене, щоб я могла виконувати свою роботу, потім почалася справжня бійка. Відомо, що правоохоронці затримали двох радикальних хлопців, які заважали нам працювати, їх відвели в адміністративну будівлю”, – розповіла кореспондентка ZIK.

11. Журналіст NewsOne повідомив про перешкоджання під судом у справі Стерненка

15.06.2020 Журналіст телеканалу NewsOne Богдан Амінов повідомив про перешкоджання його знімальній групі з боку активістів під будівлею Шевченківського районного суду Києва, де обирають запобіжний захід активістові Сергію Стерненку. Про це він повідомив 15 червня на своїй фейсбук-сторінці, повідомляє “Детектор медіа”.

Він сказав, що спитав у Сергія Стерненка про напади його прихильників на журналістів.

“Після чого натовп агресивних людей почав штовхати й оточувати мою знімальну групу. У мене було заплановано пряме включення в ефір, щоб розповісти про ситуацію. Але його зірвали. Натовп почав штовхатися, плювати, ставити підніжки й обливати мене водою. Втрутилася поліція і оточила мене в кільце, щоб не дати протестувальникам на мене напасти. Пів години я не міг покинути двір суду, тому що мені не давали пройти під крики “ганьба”. Крім численних звинувачень люди неодноразово намагалися мене вирвати з кільця поліції”, – розповів кореспондент.

Він додав, що залишив територію суду “заради своєї безпеки”.

12. Поліція вивела працівників "Страни" та "Вестей" з двору суду, де розглядають справу Стерненка

15.06.2020 Сайт “Страна” повідомляє, що поліція витіснила їхнього журналіста та видання “Весті” з двору Шевченківського районного суду Києва, де обирають запобіжний захід активістові Сергію Стерненку. Про це повідомляється на сайті “Страни”.

Як пише сайт, інцидент стався після того, як група підтримки Стерненка, що знаходиться у будівлі суду, напали на співробітника “Шарій.нет” і також погрожувала іншим журналістам. Після цього поліція почала виводити журналістів з двору суду “без будь-яких пояснень”.

13. На Херсонщині журналістці 24 каналу вибили мікрофон на пляжі

19.06.2020 У селищі Залізний Порт (Херсонська область) невідомий чоловік напав на журналістку 24 каналу Марину Савченко, яка знімала на пляжі. Про це журналістка розповіла регіональному представнику ІМІ.

За словами Марини, вона знімала сюжет про перевірки Держспоживслужби та її діяльність на курорті й побачила, як невідомі ходили пляжем з екзотичними тваринами. 

“Я вирішила, що маю поставити декілька запитань цим людям, зокрема про дозвіл на роботу на пляжі й поводження з дикими тваринами. Треба також сказати, що в рейді, у якому ми брали участь, з нами були й представники поліції. Побачивши камеру і поліцію, чоловіки почали тікати”, – розповіла Марина Савченко.

Оператор і журналістка наздогнали їх і почали ставити запитання.

“Звісно, що нам ніхто не відповів. Більше того, один з чоловіків ударив мене по руці, поціливши в мікрофон. Я повідомила чоловіку, що він перешкоджає моїй журналістській діяльності, на що почула сміх”, – розповіла Марина.

Після цього чоловік зник з місця пригоди, а журналістка викликала поліцію.

Через 40 хвилин приїхали оперативники, які зафіксували факт нападу і пізніше повідомили, що за цим фактом до ЄРДР внесено відомості за статтею 171.

Журналістка самостійно встановила дані нападника.

“З’ясувалося, що ця людина у вільний від пляжу час працює відеооператором, знімає весілля. Тобто він прекрасно знав, що робив, коли бив по мікрофону. Знав, що це тонкий прилад, і розумів до чого це може призвести”, – розповіла Савченко.

14. "Дніпро TV" повідомив про недопуск журналістів на конкурс, що проводився в облраді

24.06.2020 Охорона 24 червня не пропустила до будівлі Дніпропетровської обласної ради знімальну групу телеканалу “Дніпро TV” (комунальне підприємство “Дніпровська міська студія телебачення” Дніпровської міської ради). Про це регіональній представниці ІМІ повідомила журналістка каналу Яна Богуславська.

За її словами, знімальна група готувала матеріал для новин про конкурс на посаду головного лікаря Дніпропетровської обласної психіатричної лікарні, який проходив у будівлі облради. Як розповіла Богуславська, вона заздалегідь зателефонувала до пресслужби облради, щоб уточнити, чи відбудеться другий етап конкурсу. Їй це підтвердили, але повідомили, що не зможуть впустити групу для висвітлення конкурсу через карантинні обмеження. 

“Мені сказали, що нададуть трансляцію конкурсу. Я запитала, яким чином це буде, у якому вигляді, посилання це буде абощо. Мені сказали – потім розкажемо, перетелефонуємо. Я намагалася дізнатися, чому все ж таки ми не можемо бути присутні, адже, згідно з додатковими ухвалами Кабміну, пересування наших журналістів ніяк не обмежується. Тому навіть за умови, якщо облрада перебуває на карантині, ми могли бути присутніми хоча б поряд із цим кабінетом і взяти хоча б якесь інтерв'ю. Мені пообіцяли перетелефонувати, але до другої години ніхто не зв'язався, а захід ми пропустити не могли, це суспільно значуща тема, тому ми вирушили до облради. Коли ми прийшли, нас не пропускала охорона. Жодного посилання, або відео, або будь-якого матеріалу не надходило стосовно цього конкурсу. Більше того, публікацій про конкурс у вільному доступі також немає”, – розповіла Яна Богуславська.

Також вона повідомила, що за день до цього інциденту, 23 червня, посилаючись на карантинні обмеження, в облраду не пустили на перший етап цього конкурсу іншу знімальну групу "Дніпро TV”. 

За словами Яни Богуславської, ані вона, ані її колеги до поліції з цього приводу не звертались.

“Єдине, що ми могли б пред'явити поліції, – це перешкоджання журналістській діяльності, але ми розуміємо, що в даному випадку охорона керувалася якимись поняттями про карантинний режим у будівлі, і тому цей конфлікт, на мою особисту думку, виявився невичерпаним, ми просто втратили б час. Я не бачу сенсу викликати поліцію за фактом недопуску в облраду, оскільки, в принципі, це є адміністративна будівля, і мали б іти назустріч”, –  додала журналістка.

Представниця пресслужби Дніпропетровської обласної ради Анна Рибченко повідомила представниці ІМІ, що будівля облради перебуває на карантині, через це групу не було допущено до висвітлення конкурсу. 

“Конкурсна комісія складається з певної кількості осіб. Телекомпанія “Дніпро TV” просилася бути присутніми в цій конкурсній комісії, але ми їм відмовили через карантинні обмеження. Бо кількість людей у цій конкурсній комісії вже перевищувала 10 осіб, їм про це повідомили в перший день. Наступного дня було ще одне засідання, і на нього також просилася група “Дніпро TV”. Ми також їм відмовили й запропонували надати їм посилання на засідання цієї комісії, а потім за потреби надати їм коментар. Згідно із законодавством ведеться відеозапис цієї комісії, і цей запис викладається на сайті обласної ради, він також був викладений згідно із законодавством”, – прокоментувала інцидент Анна Рибченко.   

Також, за словами Анни Рибченко, журналісти після інциденту не просили про надання посилання на відеозапис засідання комісії. 

Як зазначає представниця ІМІ, відеозапис дійсно залитий на Youtube-канал Дніпропетровської облради 24 червня 2020 року, але на момент написання цієї новини доступ до нього був обмежений.

24 червня “Дніпро TV” також повідомив на своїй фейсбук-сторінці, що два дні їхніх журналістів не пускали до облради на засідання конкурсної комісії щодо посади головного лікаря Дніпровської обласної психіатричної лікарні.

Канал розцінив це як порушення прав журналістів і повідомив, що “подає заяву про злочин у прокуратуру Дніпропетровської області” з вимогою “негайно припинити порушувати закон”.

Водночас Дніпровська облрада звинуватила канал “Дніпро TV” у порушенні журналістських стандартів: “Ми переконані, що їх праця не відповідає стандартам журналістики, а все, що вони роблять, – це цькування обласної ради й нашого керівника (Святослава Олійника. – Ред.). За завданням. Ми обурюємося тими стандартами, якими вони керуються у своїй роботі”, повідомляє “Детектор медіа”.

15. Херсонські ЗМІ публікують порожні сторінки через відмову в акредитації на заходи Зеленського

26.06.2020 У Херсоні журналісти, що не були акредитовані на зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським, почали страйк. Кілька інтернет-видань замість контенту публікують порожні сторінки, повідомляє “IPC-Херсон”.

Зокрема, журналістка Тетяна Дергачева пропонує замість фото у своїх матеріалах візуалізовувати приїзд Зеленського чорним екраном.

Видання “Мост” зранку опублікувало кілька порожніх матеріалів щодо перебування гаранта на Херсонщині.

“Мене та ще як мінімум трьох колег не акредитували на заходи, пов'язані з візитом президента”, – написав у себе на фейсбук-сторінці головний редактор “Мосту” Сергій Нікітенко. 

Те саме на своїй фейсбук-сторінці зробив журналіст Олег Батурін.

До акції долучилося видання “НоваМедія” та його редактор Тарас Бузак. 

Відеозвернення до очільників ХОДА записала журналістка Євгенія Вірлич. 

“Жодної офіційної інформації, жодних запрошень журналістів – принаймні до сьогоднішнього ранку, але вибілювання бордюрів, прибирання, підготовка певних локацій із чітким меседжем “тут буде Президент”, – зазначила вона.

Як пише видання, після того, як представники  деяких  херсонських інтернет-видань заявили про бажання влаштувати пікети в місцях, які відвідає Президент, за підтвердженою інформацією, у Херсонській ОДА дозволили акредитувати всіх охочих, та на цю годину акредитація так і не розпочалася.

Під час візиту на Херсонщину Президент має відвідати Херсонський морський порт, ваговий термінал на пункті габаритно-вагового контролю “Консул” та стадіон каховської футбольної команди “Енергія”.

Редакція “IPC-Херсон” повідомляє, що “поділяє обурення колег та сподівається, що надалі візити перших осіб у Херсонську область будуть прозорими та доступними для представників ЗМІ”.

Як повідомляв ІМІ, 2 червня хмельницькі видання vsim.ua та “Є” повідомили, що їхніх журналістів, як і журналістів багатьох друкованих та онлайн-медіа, не акредитували на висвітлення робочого візиту Президента України Володимира Зеленського в регіоні, що тривав 3–4 червня.

Пресслужба обласної держадміністрації (ОДА) повідомила, що через карантинні обмеження акредитували лише представників місцевих телеканалів на вимогу Офісу Президента.

16. Поліція взяла в кільце безпеки журналістів ZIK під судом у справі Стерненка

26.06.2020 Учасники акції на підтримку активіста Сергія Стерненка вимагали від журналістів телеканалу ZIK залишити подвір'я Апеляційного суду Києва, інформує 5 канал.

Як повідомляє канал, коли журналісти ZIK намагались увімкнутися в прямий ефір, їх обступили учасники акції. Вони вимагали від журналістів залишити подвір'я біля суду або щоб їх вивели. У суперечку втрутились і правоохоронці: обступили журналістів у кільце заради їхньої безпеки, оскільки виходити з подвір'я суду вони не хотіли.

Суперечка тривала деякий час. Навколо поліцейських скупчилася група підтримки Стерненка, що спостерігала як за діями журналістів, так і поліції. Утім, повідомляє канал, через деякий час повернулася спостерігати за трансляцією із суду. Журналісти так і залишилися в кільці поліції.

Як повідомляє ZIK, активісти перешкоджали знімальній групі телеканалу.

За інформацією каналу, “агресивний активіст” впритул підійшов до журналіста Андрія Лаща та завадив прямому включенню. Згодом журналіста оточили інші активісти, намагалися прорвати поліцейський кордон і перешкоджали знімальній групі.

Як розповів сам Андрій Лащ в ефірі телеканалу ZIK, його оточили правоохоронці, завдяки чому зміг продовжувати висвітлювати події біля Апеляційного суду Києва.

Непрямий тиск

Інші види непрямого тиску – 1

  1. Фотокор Радіо Свобода заявив, що його персональні дані опинились у відкритому доступі

19.06.2020 Фотокореспондент Радіо Свобода Сергій Нужненко розповів, що напади на нього не розслідуються, а персональні дані опинились у відкритому доступі. Про це він написав 19 червня у Facebook, повідомляє “Детектор медіа”.

“Березень 2018-го – розгін наметового містечка Саакашвілі. Працівник поліції задув мене газом. Відео. Справа в СБУ. Ніхто з МВС не зателефонував мені й не приніс вибачення. Грудень 2019-го. Сутички біля Верховної ради. Розбиті окуляри й пошкоджена камера. Справа в ДБР. Бюро нічого не помітило. Ніхто з МВС не вибачився. Після всім відомого фото через кілька годин після того, як світлина обійшла мережу, мені телефонує заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко із запитанням, чи це я зробив фото. Та й іншими запитаннями в руслі, чи це не фотомонтаж”, – написав він.

Нужненко додав, що йому також писав блогер і автогонник Олексій Мочанов, який надіслав журналісту номер його особистого телефону.

“На моє запитання, звідки в нього мій номер, він сказав, що хтось прислав йому в особисті повідомлення і що, мовляв, керівництво МВС знає мої контакти. Мій телефон дійсно є в МВС, бо ж скаржився на них. А ще пан Мочанов просив фото, де присутні на акції б’ють поліцейських... Шукають докази? Може бути. Хочуть мене дискредитувати? Можливо. Але чому мої персональні дані виявились у відкритому доступі й інші питання залишаються без відповіді”, – зазначив Сергій Нужненко.

Як повідомляв ІМІ, 17 грудня 2019 року в Києві під час сутичок під Верховною Радою співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналістові Радіо Свобода Сергію Нужненку. У Державному бюро розслідувань заявили про відсутність підстав розслідувати звернення Сергія Нужненка про неправомірні дії силовиків у сутичках під парламентом.

3 березня 2018 року в Києві під Верховною Радою співробітник поліції застосував газовий балончик проти кореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка. За словами журналіста, він у цей момент вів фото- та відеознімання ранкових подій під будівлею парламенту. У нього було посвідчення журналіста, яке він тримав перед собою. Камера була спрямована в бік наметів активістів.

Лікарі діагностували хімічний опік журналістові Радіо Свобода Сергію Нужненку.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1. У Києві судитимуть чоловіка через перешкоджання журналістам

18.06.2020 У Києві судитимуть 63-річного місцевого мешканця, який перешкоджав журналістам одного з центральних телеканалів. Про це повідомляється на сайті прокуратури міста Києва.

Київська місцева прокуратура № 5 завершила досудове розслідування та скерувала обвинувальний акт щодо обвинуваченого до Оболонського районного суду для розгляду по суті. Дії чоловіка кваліфіковано за ч. 1 ст. 171 КК України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").

Як повідомляє прокуратура, 4 квітня в Києві на Оболонській набережній місцевий мешканець перешкоджав роботі знімальної групи, брутально лаявся і намагався виштовхати телеоператора та журналістку з місця проведення знімання сюжету про відпочинок у період оголошеного карантину у зв’язку з поширенням вірусної інфекції COVID-19.

У прокуратурі "Детектору медіа" підтвердили, що йдеться про знімальну групу каналу "Україна 24".

2. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістці в Дніпрі

19.06.2020 Дніпровська поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістці телеканалу “Відкритий” Христині Маліковій у магазині. Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Дніпропетровській області.

“Як встановили правоохоронці, працівники торгового магазину вихопили з рук журналіста мобільний телефон під час зйомки, чим перешкодили його професійній  діяльності”, – йдеться в повідомленні.

За вказаним фактом слідчі Шевченківського відділення поліції внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання від штрафу до обмеження волі на строк до трьох років.

Наразі слідчі встановлюють усі деталі події та роль кожного учасника інциденту.

Як повідомляв ІМІ, 18 червня в Дніпрі на журналістку телеканалу “Відкритий” напали в магазині, роботу в умовах карантину якого вона перевіряла.

Реакція журналістської спільноти – 2

  1. УП підтримала Порошенка та Стерненка, але закликала їхніх прихильників припинити тиснути на редакцію

17.06.2020 Редакція “Української правди” заявила, що висвітлюватиме справи експрезидента Петра Порошенка та активіста Сергія Стерненка, але закликає їхніх прихильників “припинити цькування та прибрати ворожу тональність” щодо журналістів їхнього видання.

Про це йдеться в заяві “Української правди”, оприлюдненій 16 червня.

“Ми впевнені: вчорашнім (15 червня. – Ред.) подіям у Шевченківському суді та під ним, де обирався запобіжний захід активісту Сергію Стерненку, та останнім подіям довкола п’ятого президента Петра Порошенка – не місце у новітній історії України”.  

Суд над Стерненком виданнню “дуже нагадує нашвидкуруч зрежисоване шоу із завідомо визначеним фіналом”, а справи проти Порошенка схожі “на маніакальні пошуки зачіпок”, щоб посадити Порошенка за будь-яку ціну, і “звичайну помсту”.

“Іронія долі – Порошенко, як ніхто інший чудово знає про нашу принциповість і неупередженість, оскільки сам неодноразово піддавався змістовній критиці з боку “Української правди”. Однак зараз, як людина, що потерпає від вибіркового судочинства, він може розраховувати на нашу увагу. Як і кожний, хто стикається з несправедливістю”, – йдеться в заяві

Водночас видання зазначає, що прихильники Порошенка та Стерненка цькують та виявляють ворожу тональність стосовно журналістів УП.

Видання не вважає таку риторику гідною представників громадянського суспільства. “Дискусія завжди має вестися з повагою. Без переходу на особистості й образи. Неправильно, захищаючи одних, ображати та зневажати інших. Пропонуємо вам та вашим друзям припинити це цькування та прибрати ворожу тональність”, – йдеться в заяві.

“Українська правда” зазначає, що будь-яке намагання вплинути на їхню роботу з боку політиків, активістів, посадовців чи представників бізнесу (будь-кого) “ми можемо розцінювати як тиск, а намагання обмежити наше право повідомляти факти суспільству – як спробу цензури”.

2. Медіарух підтримує заяву УП щодо неприпустимості тиску на незалежне видання з будь-якого боку

18.06.2020 Медіарух "Медіа за усвідомлений вибір" висловлює свою підтримку позиції інтернет-видання "Українська правда" та його незалежній інформаційній політиці, зокрема під час висвітлення подій судових процесів над експрезидентом Петром Порошенком та активістом Сергієм Стерненком, повідомляє "Детектор медіа". 

Ми нагадуємо, що завдання медіа – висвітлювати інформацію про всі наявні факти та думки щодо конфліктних ситуацій, не надаючи преференцій жодній зі сторін. Саме тому, тиск на незалежне медіа є неприпустимим з будь-якої зі сторін конфлікту.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!