Барометр свободи слова за січень 2020 року
У січні експерти ІМІ зафіксували загалом в Україні 19 випадків порушень свободи слова. З них 11 стосувалися фізичної агресії проти журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Найбільше порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання професійній журналістській діяльності” – шість.
Далі йдуть погрози, кібератаки та юридичний тиск – по три випадки. Обмеження доступу до інформації – два випадки.
Крім того, зафіксовано по одному випадку в категоріях “побиття” та “пошкодження майна журналістів”.
Порушення сталися в семи регіонах країни. Найчастіше порушували права журналістів у Києві та на Львівщині – по чотири випадки, дали йдуть Одещина та Полтавщина (по три випадки), на Харківщині та Волині по два випадки і один – у Чернівцях.
Порушували право журналістів на професію переважно приватні особи, місцева влада, правоохоронці та Офіс Президента.
Найгучнішими порушеннями січня стали інциденти з підпалом авто журналістки Радіо Свобода у Львові та спроби кіберполіції вмовити редакції регіональних інтернет-видань встановити на їхніх сайтах програмний скрипт, який дозволить ідентифікувати користувачів.
У випадку з підпалом показовими є дії слідчих Національної поліції, які оперативно встановили особу палія авто журналістки та оголосили йому підозру.
Крім того, ІМІ зафіксував один випадок травмування оператора телеканалу СТБ Олександра Бринзи внаслідок застосування з боку невідомих газу під час акції біля Харківської ОДА.
В анексованому Росією Криму ФСБ заборонила українському журналістові Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією Крим.Реалії, в'їзд на територію Росії та анексованого нею Криму до кінця травня 2054 року. Журналіст пов'язує цю заборону зі своєю журналісткою діяльністю і роботою на видання, які активно висвітлюють суди над кримськими татарами в Криму і Росії.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував шість випадків перешкоджання, по три – погроз, кібератак та юридичного тиску, два випадки обмеження доступу та один випадок побиття.
Фізична агресія
Побиття – 1
1.У Харкові під час сутичок біля ОДА постраждала знімальна група СТБ
27.01.2020 У Харкові під час сутичок 27 січня біля обласної держадміністрації постраждали журналістка СТБ Марія Малевська та оператор телеканалу Олександр Бринза. Про це повідомляє Суспільне:UA.
За словами журналістки, в їхній бік розпилили невідому рідину.
Олександра Бринзу, а також постраждалого поліцейського забрала швидка до Харківської офтальмологічної лікарні імені професора Гіршмана.
Як повідомили в лікарні Укрінформу, в обох потерпілих, це журналіст та поліцейський, опіки очей внаслідок розпилення з балончиків хімічної речовини. “Обом надано першу допомогу, стан стабільний”, – зазначили в лікарні.
Як нагадує інформагентство, 27 січня біля Харківської ОДА під час штовханини між учасниками двох акцій, представниками міського осередку партії “Опозиційна платформа – “За життя”, які вимагали збільшити обсяг російськомовного викладання у школах, та опонентами з патріотичних громадських організацій – “Правого сектору”, “Спілки ветеранів АТО”, “Національного корпусу” і “Національних дружин”, невідомі використали сльозогінний газ.
Усього на місці акцій біля ОДА зібралося близько 100 людей, стільки ж поліцейських забезпечували порядок.
Погрози - 3
1.Сайт 032.ua заявив про погрози журналістці через публікацію про цукровий завод
02.01.2020 Журналістка львівського сайту 032.ua Юлія Лавришин отримала погрози у фейсбуці після публікації про забруднення річок Західний Буг та Київський потік викидами ТзОВ “Радехівський цукровий завод”. Про це йдеться в заяві видання.
За інформацією видання, 2 та 3 січня журналістці з “попередженнями” та “порадами” в приватні повідомлення у фейсбуці написав чоловік на ім’я Павло А. Він порадив не писати більше про цукровий завод і попередив Юлію Лавришин про те, що нею “зацікавився Сікорський”, “все тепер роблять гроші” і “в Радехові вже був випадок”. У заяві відзначили, що згадуваний Сікорський – це, ймовірно, глава ТЗоВ “Радехівський цукор” Віталій Сікорський.
У виданні не знають точно, чи реальною є сторінка людини, яка написала медійниці. “Однак усі дані про неї, а також номер її телефону будуть передані в правоохоронні органи для встановлення цієї особи”, – повідомили у 032.ua.
“Ми, редакція 032.ua, вважаємо неприпустимим той факт, що журналістів намагаються залякати через їхню професійну діяльність, та вирішили надати цьому розголос. Наголошуємо, погрози і залякування журналістів – це злочин, що передбачений ст. 345-1 Кримінального Кодексу України, яка тягне за собою кримінальну відповідальність”, – йдеться в заяві.
Видання нагадало, що 2 січня, як і низка інших львівських видань, опублікувало інформацію про те, що екологи виявили забруднювальні стоки з Радехівського цукрового заводу в річки Західний Буг та Київський Потік. Ця публікація ґрунтувалася на офіційних висновках Держекоінспекції Львівщини.
Сама Юлія Лавришин у пості на фейсбуці підтвердила факт залякування і зазначила, що це відбувається через передрук пресрелізу. Як повідомляє представниця ІМІ у Львівській області, 2 січня пресреліз від Держекоінспекції у Львівській області з інформацією про забруднення передрукували також “Варіанти” та leopolis.news.
2.У Львові головред інформагенції повідомив про погрози. Поліція відкрила справу
17.01.2020 Львівська поліція розпочала досудове розслідування за зверненням головного редактора місцевого інтернет-видання, який повідомив про погрози з боку невідомих осіб. Про це повідомляється на сторінці поліції Львівської області у фейсбуці.
Кримінальне провадження за ч. 1 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України слідчі Шевченківського відділу розпочали 10 січня.
Головний редактор пов’язує погрози з професійною діяльністю.
Як повідомляється на сайті інформаційного агентства Корупція.Інфо, 10 січня невідомі молодики в темному одязі з капюшонами спробували напасти на головного редактора видання Дмитра Разумовського.
За словами Разумовського, коли він вийшов з офісу та йшов до своєї машини на автостоянку, до нього почали наближатися невідомі чоловіки, які спробували його оточити.
В одного з нападників головред побачив пістолет, а в іншого – кийок. Разумовському вдалося зняти на телефон одного з нападників, який сказав йому: “Будеш і далі писати – застрелимо”.
Головний редактор повернувся назад у будівлю офісу і викликав поліцію.
У відеоблозі, записаному після інциденту, Разумовський пов'язує напад із професійною діяльністю на посаді головного редактора інформаційної агенції.
У публікації видання зазначається, що напад стався після виходу матеріалу “Садовий, навіщо присилаєш, сам приходь!”, у якому одну зі співробітниць інформагенції було звинувачено в тому, що вона одночасно працює на Корупцію.Інфо та “Люкс ФМ”, що входить до холдингу, який належить родині Андрія Садового.
Як повідомляв ІМІ, у 2015 році невідомі підпалили автомобіль Дмитра Разумовського. Той пов’язав інцидент із публікацією матеріалів про незаконну діяльність конвертаційних центрів на Львівщині, їхніх організаторів та розкриття всіх злочинних схем, за якими вони працюють.
3.В Одесі охоронець академії погрожував журналістці УСІ
23.01.2020 В Одесі 22 січня охоронець Одеської державної академії будівництва та архітектури Микола Яковенко погрожував журналістці інтернет-видання “Українська служба інформації” Ганні Покровській під час знімання сюжету про наявність в академії пожежної безпеки. Про це повідомляється на сайті видання.
Інцидент стався під час знімання чергового сюжету для спецпроєкту “Інспекція УСІ”, де журналісти перевіряють пожежну безпеку навчальних закладів.
“На запитання журналіста, де шукати пожежні рукави, які повинні бути в пожежному крані, вахтер викликала охорону. Яковенко спочатку намагався вигнати оператора Владислава Швеця і журналістку Ганну Покровську з корпусу. Після чого зірвав з Покровської посвідчення і не віддавав”, – пише видання.
За інформацією видання, повернути посвідчення вдалося лише після виклику на місце поліції.
“Повертаючи посвідчення, Яковенко заявив, що переписав і віддав керівництву всі дані Покровської, і обіцяв, що “особисто (її. – Ред.) розстріляють”, – пише видання.
Крім того, зауважує редакція, охоронець хамив патрульним, які приїхали на виклик. І стверджував, що знімати в академії преса може тільки після узгодження з адміністрацією.
За цим фактом журналісти УСІ написали заяву в поліцію.
Пошкодження майна журналістів - 1
1.У Львові спалили авто журналістки Радіо Свобода
30.01.2020 Опівночі 30 січня у Львові невідомий підпалив автомобіль, що належить журналістці Радіо Свобода Галині Терещук, повідомляє Радіо Свобода.
Унаслідок підпалу ніхто не постраждав.
За словами свідків, до машини підійшла людина із закритим обличчям, поклала під щітки на лобовому склі автомобіля пакети, підпалила їх і втекла.
Поруч із підпаленим автомобілем були розташовані інші машини, але вогонь на них не перекинувся. Пожежники його загасили. Автомобіль знищений.
Журналістка звернулась із заявою в поліцію. Зараз тривають слідчі дії і поліція вивчає різні версії підпалу. Галина Терещук відкидає побутові версії, що могли б стати підставою для злочину.
Журналістка зазначила в коментарі виданню “Твоє місто”, що не має жодних здогадів, кому, навіщо і з якою метою треба було підпалити її машину.
“Я це точно не пов'язую із земельними, майновими, побутовими, соціальними та іншими приватними справами, тому що у мене такого немає. Це не може бути якась помста. Я це категорично відкидаю. Не було і якихось публікацій із образами конкретних людей, такого на Радіо Свобода не може бути, тому це відпадає”, - сказала вона.
Також Галина Терещук додала, що не отримувала жодних погроз чи натяків на те, що таке може статись – ані дзвінків, ані повідомлень.
“Я сама хочу знати, для чого це зроблено, яка мета переслідується. Сподіваюсь, що поліція і СБУ допоможуть, і я матиму відповіді на ці питання”, – сказала вона.
Чоловік Галини Терещук, журналіст Василь Терещук, на своїй сторінці повідомив, що пов'язує напад із професійною діяльністю: “Ми журналісти. У нас є тільки наша робота. Це напад на нас і свободу слова в Україні”.
Основна версія підпалу автомобіля журналістки Радіо Свобода Галини Терещук – її професійна діяльність. Про це Радіо Свобода повідомив начальник слідчого відділу Галицького районного відділу поліції Львова Василь Васько.
“Зараз проводяться всі необхідні першочергові слідчі дії. Розглядаються різні версії скоєного кримінального правопорушення, проводяться заходи зі встановлення особи, причетної до скоєння даного злочину. Ми версії розглядаємо всі, які будуть припущені в рамках цього кримінального провадження, але основною версією є журналістська діяльність Терещук”, – сказав Васько.
Перешкоджання законній журналістській діяльності - 6
08.01.2020 Журналістів 5 каналу не пускали 8 січня до терміналу “B” аеропорту “Київ”. Про це повідомляється на сайті 5 каналу.
Знімальні групи різних телеканалів упродовж дня перебували в столичному аеропорту “Київ”, намагаючись з'ясувати, чи міг Президент Володимир Зеленський повернутися до України літаком нардепа від “Опозиційної платформи – За життя”.
За словами кореспондентки 5 каналу Валерії Павленко, станом на 8-му вечора в аеропорту лишилися чекати Зеленського тільки група 5 каналу і ще одна знімальна група. Потім кореспонденти 5 каналу пішли до бізнес-терміналу, подумавши, що саме туди прилетить Президент.
Там, за її словами, сталася невелика сутичка.
“До нас підійшли, як ми зрозуміли, представники охорони і попросили спочатку не підходити до воріт та не знімати. Але що саме не знімати і чому не знімати, нам не повідомляли”, – розповіла Павленко.
Потім, за словами журналістки, на територію терміналу через ворота почав заїжджати кортеж. “Стверджувати, що це кортеж саме Президента України, я не можу, тому що ми не бачили ні номерів машин, ні самого Зеленського. Спершу кортеж почав заїжджати у ворота бізнес-терміналу, куди нас не пустили. Тоді виникла невелика сутичка”, – розповіла вона.
Нагадаємо, 8 січня через авіакатастрофу українського літака “Міжнародних авіаліній України” в Ірані Президент Володимир Зеленський перервав свій візит до Оману і повернувся в Україну.
2.На Харківщині працівник полігону відходів перешкоджав роботі журналістів телеканалу “Сігма”
13.01.2020 У селі Смирнівка Харківської області 13 січня працівник полігону відходів перешкоджав роботі знімальної групи ТРК “Сігма”. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
Журналісти планували відзняти матеріал про роботу полігону. Однак охоронець комунального підприємства вимагав припинити знімання та почав штовхати оператора і камеру. Це сталося попри те, що знімальна група перебувала вже за межами полігону. Унаслідок інциденту чоловік пошкодив штатив відеокамери.
Телевізійники викликали поліцію та написали заяву за фактом псування майна та перешкоджання професійній діяльності – ст. 171 Кримінального кодексу України.
Попри інцидент знімальна група все ж зняла запланований сюжет.
Правоохоронці внесли інформацію про подію до Єдиного обліку Лозівського відділу поліції. Вирішується питання щодо її кваліфікації за Кримінальним кодексом України та внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повідомляється на сайті поліції Харківської області.
“Під час зйомки 59-річний завідуючий виробництвом попросив групу покинути територію полігону та заважав проведенню зйомок. Виник конфлікт, у результаті якого чоловік пошкодив штатив від відеокамери”, – повідомляє поліція.
3.В Одесі журналістів кількох медіа не допустили на брифінг голови податкової
15.01.2020 В Одесі 15 січня журналістів декількох медіа не допустили на брифінг голови Державної податкової служби України Сергія Верланова, повідомляє “Думська”.
Як пише видання, шлях кореспондентам і операторам щонайменше восьми видань і телеканалів, зокрема “Думської”, “Думської ТВ”, “Пушкінської”, “Редакції”, 5 каналу, каналу “Україна”, перегородив закритий турнікет і охоронець. Останній заявив, що пропускає тільки журналістів, які є в списках.
До журналістів вийшла прессекретарка Сергія Верланова та повідомила, що не пропускають журналістів “тому, що це – режимний об'єкт”.
За інформацією видання, на захід пустили лише співробітників 1+1 та “Інтера”.
На місце викликали поліцію.
Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає допуск лише окремих журналістів і ЗМІ на відкритий захід суб’єкта владних повноважень актом цензури і перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним злочином, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України.
“Закон України “Про інформацію” визначає в статті 25 право журналіста безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством. Водночас, відповідно до статті 26 цього ж закону, відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень”, – сказав юрист.
4.Одеських журналістів не пустили на нараду в ОДА
15.01.2020 Журналістів видання “Думська” і телеканалу “Думська ТВ” 15 січня не пустили на нараду в Одеській облдержадміністрації, на якій розглядалося питання щодо ситуації з будинком одружень, встановленим перед будівлею ОДА.
Про це виданню “Ізбірком” повідомили журналісти Андрій Колісниченко і Алія Замчинська.
За словами журналістів, вони дізналися про подію за 20 хвилин до неї, але, коли прибули, їх не пустили на нараду.
Андрій Колісниченко розповів, що йому вдалося поспілкуватись із заступником голови ОДА Денисом Ванашом.
“Ми не те що не пустили, просто для ефективного використання часу”, – сказав Денис Ванаш журналістові.
На уточнювальне запитання, чи є цей будинок держтаємницею, він відповів, що не є.
Як повідомляв ІМІ, 15 січня в Одесі журналістів декількох медіа не допустили на брифінг голови Державної податкової служби України Сергія Верланова.
5.У Кременчуці журналістів не пускали до школи перевірити якість харчування
29.01.2020 У Кременчуці (Полтавська область) 29 січня адміністрація школи №12 та охоронець не пускали журналістів низки видань до навчального закладу, в якому представники ЗМІ хотіли перевірити якість харчування, повідомляє Кременчуцька газета.
Зокрема, до школи не пускали журналістів видання “Кременчуцька газета”, ТРК “Візит”, “Програма Плюс”, “Громадське ТБ. Кременчук”. На місце події представники ЗМІ викликали поліцію.
Перевірити якість харчування учнів школи журналісти прийшли разом з депутаткою Кременчуцької міської ради Тетяною Сідеркою. Але потрапити в їдальню змогли не відразу.
“Коли депутатка запропонувала пройти в їдальню, почалися непорозуміння між сторонами. Директор школи повідомив, що, згідно з рекомендаціями юристки, яка обслуговує навчальний заклад, він не може впустити журналістів для зйомки школи. Журналісти заявили, що за законом вони без дозволу не можуть фотографувати і знімати дітей, але можуть знімати і фотографувати самі порції, школу та інше”, – пише видання. Зі свого боку юристка Олена Корчевська зазначала, що робити фото- та відеознімання можна лише з дозволу керівника школи.
Через деякий час директор навчального закладу погодився, що журналісти можуть пройти до їдальні, а після закінчення зміни це можуть зробити і оператори. Проте на заваді став охоронець. Тоді головний редактор Кременчуцької газети Олег Булашев викликав поліцію, щоб вона зафіксувала факт перешкоджання роботі журналіста.
Зрештою журналісти пройшли до їдальні, але в цей час там уже не було дітей, оскільки продзвенів дзвінок на урок.
“У суперечку з охоронцем втрутився директор школи В'ячеслав Носкін, і охоронець нас пропустив. Але діти вже поїли, тому, зайшовши в їдальню, ми побачили лише пусті столи”, – сказав у коментарі представниці ІМІ Олег Булашев.
Після ознайомлення з процесом харчування в школі журналісти зустрілися з поліцейськими і головний редактор Кременчуцької газети Олег Булашев написав заяву щодо охоронця закладу про перешкоджання роботи журналіста.
Як повідомляв ІМІ, 20 вересня 2019 року в Кременчуці (Полтавська область) директорка ліцею №17 не пустила журналістів “Кременчуцької газети” в їдальню закладу, куди представники медіа прийшли перевірити якість харчування.
Юрист ІМІ Алі Сафаров убачав у цій ситуації перешкоджання журналістській діяльності.
“Навіть якщо б це був приватний ліцей, приватна школа – утаємничувати інформацію про якість харчових продуктів, про ситуацію з харчуванням дітей у таких закладах законодавство України забороняє. Тим більше не можна утаємничувати інформацію щодо діяльності комунальних закладів”, – сказав юрист.
Він нагадав, що, відповідно до частини четвертої статті 21 Закону України “Про інформацію”, до інформації з обмеженим доступом не можуть належати, зокрема, відомості про якість харчових продуктів.
Також Алі Сафаров додав, що незаконна відмова в доступі журналіста до інформації є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України.
6.У Полтаві журналістку не пустили на засідання в ОДА
30.01.2020 Журналістку телеканалу “Центральний” Юлію Хаврель 30 січня не пустили на засідання дорадчої групи щодо ситуації із завершенням будівництва мосту через Сулу, яка проходила в Полтавській обласній держадміністрації.
Про це журналістка повідомила на своїй сторінці у фейсбуці, а також розповіла подробиці представниці ІМІ в Полтавській області.
За словами журналістки, такий захід анонсував на офіційній сторінці у фейсбуку голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов.
“...Коли ми потрапили на цей круглий стіл, прессекретарка губернатора на вухо почала шепотіти мені, що ЗМІ не запрошували. Я відповіла, що мене запросили люди й запитала, що ж тоді тут роблять журналісти ОКІА ("Новини Полтавщини"). На це пані відповіла, що це ж “НАШІ” журналісти. Тут хочеться зауважити, що журналісти, котрі працюють на базі Полтавської обласної ради, отримують зарплатню з податків громадян, а не від неї чи губернатора. Тож вони навряд чи ваші”, – написала Юлія Хаврель.
У коментарі представниці ІМІ журналістка розповіла, що після пропозиції прессекретарки голови Полтавської ОДА Катерини Маркечко вийти в коридор вона погодилася це зробити і вийшла. Там журналістка отримала пояснення, що, мовляв, захід не анонсували, а потім прессекретарка апелювала до того, що журналістка не була акредитована на нього. Звертатися до поліції щодо цього інциденту журналістка поки що не планує.
Зі свого боку прессекретарка голови Полтавської ОДА в коментарі представниці ІМІ зазначила, що питання було не тільки у відсутності акредитації, а й у поведінці знімальної групи телеканалу “Центральний”, зокрема Маркечко апелювала до того, що вони суттєво запізнилися.
“По-перше, вони запізнилися, а по-друге, вони поводилися некоректно. Це була робоча зустріч, на якій не була передбачена присутність преси. Були "Новини Полтавщини", які особисто ми запросили. Якщо людина, знімальна група запізнюється й вривається в кабінет до голови, де вже йде зустріч, то це я вважаю некоректною поведінкою, – пояснила Катерина Маркечко. – Вони (журналістка та оператор. – Ред.) почали влаштовувати сцени. Сьогодні у нас також була зустріч, протокольна, з послом Грузії, на яку ми також не передбачали присутності ЗМІ. Але, наприклад, прийшли з телеканалу ІРТ, коректно себе поводили: вони зайшли і спокійно все відзняли”.
“Якщо ви запізнилися, то єдиний шанс потрапити – це поводитися нормально і дослухатися до якихось порад тієї сторони, до якої ви прийшли в гості”, – сказала Маркечко.
На прохання представниці ІМІ в Полтавській області уточнити, чому були присутні представники іншого ЗМІ, прессекретарка відповіла, що в ОДА є департамент, який висвітлює роботу голови ОДА та його заступників, і представники департаменту, за її словами, відповідно, там перебували. Також вона додала, що обласне комунальне інформаційне агентство (ОКІА) "Новини Полтавщини" висвітлює роботу Полтавської обласної ради та голови Полтавської ОДА, тому вони були присутніми.
“Жодних журналістів сторонніх там не було”, – резюмувала ситуацію Катерина Маркечко.
Медіаюрист ІМІ Роман Головенко вбачає в цьому випадку вибірковість ОДА в роботі з медіа.
“Очевидним є виділення в ОДА привілейованих ЗМІ, хоча всі вони мають рівні права на отримання і збір інформації. Тобто мають допускатися або всі журналісти, або жодного. Для свого виправдання ОДА використовує посилання на акредитацію, але, ймовірно, вони й самі розуміють, що допуск на конкретний захід не породжує акредитаційних правовідносин і може бути хіба прохання про реєстрацію журналістів, присутніх на відкритому заході”, – сказав юрист.
Нагадаємо, згідно з частиною 1 ст. 26 Закону України "Про інформацію", відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації - 2
1.Офіс президента засекретив журнал відвідувачів – "Схеми"
31.01.2020 Офіс Президента відмовив відмовив програмі “Схеми” в наданні інформації про відвідувачів і мету їхніх зустрічей, пояснивши тим, що це “конфіденційна інформація”.
Про це йдеться в репортажі програми “Схеми: корупція в деталях”, повідомляє Радіо Свобода.
“Ведення робочих журналів (журналів відвідувачів)... є допоміжним документом для зручності роботи співробітників служби охорони під час допуску відвідувачів”, – йдеться у відповіді за підписом т.в.о керівника департаменту доступу до публічної інформації Офісу Президента України Тамари Козицької.
В ОП зазначили, що “інформація про відвідувачів є конфіденційною”, і також відмовилися надати на запит інструкцію, що визначає порядок допуску до Офісу Президента, зауваживши, що такий документ “містить інформацію з обмеженим доступом”.
“Таким чином, у Зеленського продовжили практику його попередників – Петра Порошенка та Віктора Януковича, коли імена гостей президентського офісу втаємничували, відмовляючи в інформації, що дає змогу першим особам держави проводити зустрічі з олігархами, особами із сумнівною репутацією, непомічено для громадськості”, – зазначають “Схеми”.
Протягом кількох місяців – у жовтні, листопаді та грудні 2019 року – знімальна група “Схем” зафіксувала серед візитерів ОП родичів президентських помічників, друзів Володимира Зеленського з “95 кварталу”, бізнесменів, антикорупціонерів, суддів і люстрованих посадовців часів Януковича та з уряду Азарова, колишнього голову Служби безпеки України й ексвіцепрем’єр-міністра Валерія Хорошковського, олігарха Віктора Пінчука.
Як нагадують “Схеми”, у перші місяці після своєї перемоги новообраний Президент писав у фейсбуці: “Більше жодних кулуарних переговорів, нічних візитів до АП і прихованих від суспільства домовленостей” – і обіцяв прозорість і відкритість у відносинах влади з великим бізнесом.
2.Головред “Ісландії” повідомив, що не отримав акредитації Офісу президента попри виконані вимоги
31.01.2020 Головний редактор каналу “Ісландія” Сергій Грішин повідомив, що його не пустили в Офіс Президента через відсутність у списках акредитації, хоча він виконав усі вимоги для її отримання. Про це Сергій Грішин повідомив ІМІ.
Як розповів журналіст, 30 січня ОП на своїй офіційній сторінці у фейсбуку опублікував анонс, у якому запрошував журналістів на зустріч 31 січня Президента України Володимира Зеленського з Державним секретарем США Майком Помпео.
“Я надіслав необхідні дані, які просив Офіс Президента для акредитації. Відповіді не отримав. У принципі, традиційно відповідь не приходить. Сьогодні прийшов на Банкову. На вході до Офісу Президента стояв працівник УДО (Управління державної охорони. – Ред.). Мене у списках не було. Я дзвонив у пресслужбу: дзвонив п’ять разів, вони не беруть слухавку”, – розповів журналіст.
Грішин зазначив, що його не вперше не акредитовують: “Уперше таке було, коли був пресмарафон. Я теж надіслав заяву, але тоді вони мені відповіли, що у зв’язку з таймінгом не встигають, і вибачилися, що не акредитують”.
Тоді журналіст очікував, що його не акредитують. Зокрема, через акцію, яку він провів у жовтні минулого року на підтримку колег з Радіо Свобода Сергія Андрушка та Крістофера Міллера, яким перешкоджала прессекретарка Президента Юлія Мендель. Тоді Грішин приніс під Офіс Президента нашийник для останньої.
“У принципі очікувано, що не акредитували і цього разу”, – сказав журналіст.
Інтернет-тиск
Кібератаки - 3
1.Мережа сайтів "Район.in.ua" зазнала хакерської атаки
17.01.2020 Мережа сайтів “Район.in.ua” зазнала 15 січня хакерської атаки. Про це повідомляється на сайті “Район.in.ua”.
“Зловмисники намагалися знищити інформацію з усієї мережі. Технічні спеціалісти вчасно виявили зовнішнє втручання та запобігли зламу”, – повідомляє редакція.
Головна редакторка “Район.in.ua” Наталія Пахайчук у коментарі представниці ІМІ у Волинській області розповіла, що зовнішнє втручання в роботу сайту розпочалося о 19-й годині 15 січня.
“Сайт працював, але некоретно. Проблеми помітили наші журналісти, і наша технічна підтримка спрацювала блискавично. Ми маємо декілька версій, хто це може бути. Останнім часом у нас один герой публікації вимагав зняти матеріал, і ми відмовилися це робити. Але це тільки один приклад із багатьох. Кілька годин хакери та програмісти працювали паралельно”, – розповіла Наталія Пахайчук.
Наразі сайт працює у звичному режимі.
Як нагадує видання, вперше завдати шкоди мережі сайтів “Район.in.ua” намагалися 8 листопада 2019 року. Тоді зловмисникам вдалося на кілька годин паралізувати роботу видання.
30.01.2020 Інтернет-видання “Полтавщина” отримало від кіберполіції листа з пропозицією розмістити на сайті видання програмний скрипт, який дозволить ідентифікувати користувачів, які намагаються себе анонімізувати. Відповідний лист відділу протидії кіберзлочинам в Полтавській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України від 29 січня редакція оприлюднила на своїй сторінці у фейсбуку.
“Чи зацікавлені ви в інсталюванні даного скрипту у програмний код вашого сайту? В разі згоди з вами зв’яжеться співробітник відділу протидії кіберзлочинів у Полтавські області”, – йдеться в листі за підписом т.в.о. начальника Яніни Криуліної.
Зі свого боку редакція “Полтавщини” заявила, що не розміщуватиме цього скрипту в себе на сайті.
“Ми вже звикли, що влада регулярно намагається законодавчо запровадити цензуру в інтернеті, але давати поліції доступ до сервера ЗМІ, встановлюючи там “бекдор” – це вже занадто, якими б благими цілями це не виправдовувалося. Жоден ваш код на нашому сайті ми не встановлюватимемо. Сподіваємося, інші ЗМІ також”, – зазначила редакція “Полтавщини”.
Аналогічного листа отримала ще одна редакція – “Новини Полтавщини”, повідомив регіональній представниці ІМІ редактор видання Юрій Ніколаєв.
За його словами, в редакції були здивовані листом, але встановлювати програмний скрипт на сайт не планують.
Такого ж листа отримала редакція полтавського інтернет-видання “Коло” про що редакція підтвердила ІМІ.
3.Кіберполіція зверталась і до волинських сайтів щодо встановлення коду для ідентифікації користувачів
31.01.2020 Редактори трьох волинських інтернет-видань повідомили, що до них зверталися з кіберполіції із пропозицією встановити на сайтах програмний скрипт, який дозволить ідентифікувати користувачів.
Про це представниці ІМІ у Волинській області Маї Голуб повідомили керівники трьох волинських медіа.
Керівник редакційно-випускового відділу інформаційного агентства Волинські Новини Іван Савич розповів, що вранці 30 січня до нього зателефонував чоловік, який назвався працівником кіберполіції.
“Він пояснив, що вони отримали завдання з Києва сконтактувати з найрейтинговішими регіональними ЗМІ і домовитися з ними про співпрацю, яка полягає в тому, щоб встановити програмний код на сайт, який буде виконуватися на стороні клієнта і буде парсити адреси анонімних користувачів. Запитали нашу попередню згоду. Я відмовив. Код не надали. Також не повідомили принципу його роботи. Я так розумію, що вони зараз моніторять, скільки редакцій готові піти на таку співпрацю”, – розповів Савич.
Редактор зауважує, що IP-адресами користувачів сайту раніше цікавилися й з СБУ.
“Зауважу ще таку річ: до нас час від часу звертаються правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України, з офіційними запитами з проханням надати IP-адреси коментаторів. Здебільшого йдеться про коментарі анонімних коментаторів, де закликають до повалення влади, до якихось насильницьких масових дій, убивств тощо. Зазначу, що такі запити, якщо і є, то вкрай рідко. Пік припав на 2014 рік. А останній запит від СБУ до нас приходив орієнтовно місяців шість тому. Тобто це одиничні випадки”, – додав журналіст.
Директор ІА “ВолиньPost” Юрій Сковорода розповів, що до нього 30 січня вранці звернувся Олександр Влодарчик, який відрекомендувався працівником кіберполіції Волині.
“Звернувся з проханням встановити скрипт для відслідковування IP-адрес користувачів сайту. Мовляв, це дозволить поліції знаходити людей, які в коментарях на нашому ресурсі повідомляють, до прикладу, про замінування певних об’єктів. На запитання про те, чи ця пропозиція є офіційною, він пояснив, що готові звернутись у редакцію з офіційним листом. Редакція висловила бажання спочатку отримати скрипт для технічно розгляду і визначення специфіки його роботи. Відповіли, що маємо обговорити цей процес із юристами та техпідтримкою. Скрипт досі не отримали, тож не розуміємо достатньою мірою, до чого саме хоче отримати доступ кіберполіція”, – зазначив Юрій Сковорода.
Редактор сайту “Перший” Юрій Ричук повідомив представниці ІМІ, що до нього теж зателефонував представник кіберполіції.
Він пояснив, що працюють над відстеженням інтернет-користувачів, які можуть бути причетні до повідомлень про замінування. Для того їм треба максимально оперативно отримувати інформацію про ІР-адреси таких користувачів. Тому кіберполіція зараз звертається до всіх популярних інтернет-видань Волині з проханням встановити у себе на сайті скрипт, який надасть поліція і який даватиме поліції можливість отримувати IP-адреси користувачів, що залишають на сайтах коментарі.
“Наголосив: якщо ми погодимося, то, по-перше, вони нададуть офіційний лист із таким проханням, а по-друге, перед встановленням дадуть можливість ознайомитися зі скриптом. “Якщо вам щось у ньому не підійде – ви зможете відмовитися від співпраці, це ж добровільно”, – наголосив представник кіберполіції. Я відповів йому, що ми спочатку вивчимо скрипт, а тоді повідомимо, чи готові його поставити”, – зазначив Юрій Ричук.
Як повідомляв ІМІ, 29 січня інтернет-видання “Полтавщина” отримало від кіберполіції листа з пропозицією розмістити на сайті видання програмний скрипт, який дозволить ідентифікувати користувачів, що намагаються себе анонімізувати. Аналогічного листа отримали також редакції “Новин Полтавщини” та “Кола”.
Департамент кіберполіції України повідомив, що проводить службову перевірку щодо надсилання регіональним підрозділом офіційного листа до одного з інформаційних ресурсів із пропозицією встановити скрипт для ідентифікації користувачів.
Юридичний тиск
Обшуки - 1
1.У Чернівцях силовики прийшли з обшуком у будівлю телеканалу ТВА
11.01.2020 У Чернівцях 11 січня силовики прийшли з обшуком у приміщення бізнес-центру, де розміщений телеканал ТВА, та намагалися вилучити сервери телеканалу. Про це повідомляється на сайті телеканалу.
За словами директора ТВА Вадима Пелеха, слідчі показали ухвалу на обшук фірми, яка жодним чином не пов’язана з ТВА, але водночас намагалися вилучити сервери телеканалу.
“У нас спільна серверна з іншими орендарями. Якби слідчі відімкнули обладнання офіс-центру, сигнал ТВА зник би з ефіру”, – розповів Пелех.
За його словами, щоб цього не сталося, він надав доступ до серверів. Однак слідчі намагалися вилучити обладнання.
“Вважаю, що, якби ми не почали трансляцію цієї події в прямому ефірі і не надали їй розголосу, силовики вимкнули б сервер, – сказав директор ТВА. – Я в прямому ефірі заявив, що готовий надати правоохоронцям доступ до обладнання ТВА. Хоча у мене склалося враження, що вони шукали приводів для втручання в роботу нашого телеканалу. А якщо зважити на те, що обшуки телеканалів останнім часом пройшли в Києві та Одесі, навряд чи така увага силовиків до ЗМІ є випадковою”.
За словами Вадима Пелеха, за ситуацією на ТВА стежать правозахисні журналістські організації України.
За інформацією телеканалу, слідчі дії проводить столичний підрозділ Державної фіскальної служби.
Судові позови проти ЗМІ - 1
1.Від журналіста Zaxid.net, що заявив про погрози, через суд вимагають 100 тис. грн
16.01.2020 Львівський активіст Іван Спринський подав до суду на журналіста місцевого видання Zaxid.net Андрія Дрозду та вимагає спростування і компенсації в розмірі 100 тис. гривень, повідомляє Zaxid.net.
Приводом для позову стала публікація “Мальський зробив зауваження Спринському – і ось що почув у відповідь” від 12 листопада 2019 року, в якій Спринського назвали “відомим псевдоактивістом”.
Справа розглядатиметься в Галицькому районному суді. Згідно з інформацією Єдиного держреєстру судових рішень, провадження надійшло до суду 27 листопада 2019 року. За інформацією видання, на попереднє судове засідання Спринський не прийшов. Наступне засідання в справі призначено на 4 лютого.
В ухвалі про відкриття провадження йдеться про те, що інформація про “псевдоактивізм” має негативний характер, порушує немайнові права і не є оцінним судженням, тому обов'язок доведення її достовірності покладається на відповідача. Зі свого боку адвокат Андрія Дрозди вважає, що формулювання є оцінним судженням.
Як повідомляв ІМІ, в грудні поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз Андрію Дрозді через його професійну діяльність. Журналіст і редакція Zaxid.net звернулися з офіційними заявами до Національної поліції України, СБУ та Генеральної прокуратури щодо тиску й погроз у зв’язку з висвітленням діяльності членів організацій “Шквал”, “Об’єднання добровольців”, “Сокіл”, “УСУ АТО”, “Розвиток громади” в матеріалах, опублікованих на сайті видання.
Інші види юридичного тиску - 1
1.СБУ інкримінувала Пояркову погрозу вбивством президенту у влозі
29.01.2020 29 січня Шевченківський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід телеведучому каналу “Прямий” Сергієві Пояркову, якого звинувачують у погрозі вбивством Президентові України Володимиру Зеленському, у вигляді звільнення під особисте зобов’язання.
Про це повідомила кореспондентка “Прямого” Вікторія Максимова.
“Суд ухвалив таке рішення, що Сергій Поярков під особисте зобов'язання має з'являтися на допит прокурорів”, – зазначила вона.
28 січня стало відомо, що Служба безпеки України допитала Сергія Пояркова, якого підозрюють за статтею 1 статті 346 Кримінального Кодексу України (“Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча”).
У коментарі “Прямому” Поярков розповів, що йому інкримінували виступ в одному з його влогів, де він голосом Олега Ляшка, звертаючись до нардепа Іллі Киви, згадує “п’яту точку” Зеленського і застосовує вислів “порвати його на шматки”.
“Фактично те, що я робив, це дуже, відсотків 20%, лайт від того, що робив усе життя “95 квартал”. Але є дві речі, на які я б хотів звернути увагу. З точку зору обвинувачення, я так розумію, тепер кожен актор, кожен Отелло, який починає душити Дездемону, – це кримінальна справа. <…> Я хочу все ж таки письмового пояснення експерта, який дав висновок, що фраза “порвати на шматки” – це загроза життю чи насильницька. Тому що ця фраза у всьому світі і у нас в країні ніколи не використовується в прямому сенсі – у 100% випадків. Фраза “я порву тебе на шматки” ніколи не закінчується тим, що когось рвуть на шматки”, – сказав Поярков.
Як повідомляв ІМІ, 9 січня Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову виїзну перевірку телеканалу “Прямий”.
До Нацради надійшла скарга на зміст передачі “ПоярковNEWS”, яка вийшла в ефірі телеканалу 27 грудня 2019 року. На думку скаржниці, висловлювання Пояркова, які прозвучали в ефірі, є “посяганням на честь і гідність Президента України В. Зеленського і ображають членів його родини”, також ведучий вживав нецензурну лайку.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова - 2
1.Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам ТРК "Сігма"
15.01.2020 Лозівська поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ТРК “Сігма”. Про це 14 січня повідомила старший інспектор Лозівського відділу поліції Анастасія Василенко, інформує інтернет-видання “Лозова.City”.
Провадження відкрили за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України, що передбачає штраф або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Як повідомляв ІМІ, 13 січня в селі Смирнівка Харківської області працівник полігону відходів перешкоджав роботі знімальної групи ТРК “Сігма”. Унаслідок інциденту чоловік пошкодив штатив відеокамери.
Телевізійники викликали поліцію та написали заяву за фактом псування майна та перешкоджання професійній діяльності – ст. 171 Кримінального кодексу України.
2.Поліція відкрила справу за фактом підпалу авто львівської журналістки
30.01.2020 Львівська поліція відкрила кримінальне провадження за фактом підпалу авто журналістки Радіо Свобода Галини Терещук. Про це повідомляється на сайті Нацполіції у Львівській області.
Так, за цим фактом слідчі Галицького відділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 347-1 (“Умисне знищення або пошкодження майна журналіста”) КК України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.
“Над розкриттям цього злочину працюють кращі фахівці. Ми робимо все можливе, аби встановити обставини події, а також осіб, причетних до підпалу транспортного засобу. Власниця автомобіля, відома львівська журналістка, пов’язує це зі своєю професійною діяльністю. Ця інформація перевірятиметься слідчим шляхом”, – зазначив начальник Головного управління Національної поліції у Львівській області полковник поліції Василь Віконський.
Як повідомляв ІМІ, 30 січня у Львові невідомий підпалив автомобіль, що належить журналістці Радіо Свобода Галині Терещук.
Реакція журналістської спільноти - 2
1.Заява медійників щодо законопроєкту "Про дезінформацію"
27.01.2020 Ми, представники медійної спільноти та громадських організацій, вважаємо неприпустимими спроби Кабінету Міністрів та провладної фракції в парламенті просувати загрозливі для медіа та свободи слова законодавчі норми регулювання медійної сфери під приводом впровадження сучасних форм регуляції медіапростору та боротьби з інформаційною агресією.
Насамперед ідеться про законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації" (далі – законопроєкт щодо дезінформації) та, меншою мірою, про вже зареєстрований у Верховній Раді України законопроєкт "Про медіа" (№2693).
На наше переконання, розроблений Міністерством культури, молоді та спорту (МКМС) законопроєкт щодо дезінформації передбачає небезпечний рівень втручання в журналістську діяльність і дає можливості для обмеження свободи слова. Документ містить дуже неоднозначні норми, які є неприпустимими в демократичному суспільстві.
Запропонований законопроєкт не виконує функцій захисту українського суспільства від поширення суспільно шкідливої інформації та дезінформації. Натомість він створює механізми контролю за інформаційним простором, причому не тільки за традиційними засобами масової інформації, а також і за звичайними громадянами, які в будь-який спосіб обмінюються інформацією. Додатково позбавляються прав журналіста особи, які не пройшли спеціальної процедури реєстрації і не підпадають під спеціальний контроль відповідно до встановлених державою процедур.
Основні проблемні моменти законопроєкту:
- Введення дуже вузького поняття дезінформації, запровадження кримінальної відповідальності за дезінформацію. Задум про реагування держави на дезінформацію зрозумілий, але механізм реагування становить більше шкоди, ніж користі.
- Створення спеціального механізму для державного втручання в інформаційну сферу – Уповноваженого з питань інформації – і наділення його надзвичайно широкими і монопольними повноваженнями у сфері інформації, без наявності достатніх запобіжних механізмів проти зловживань. Механізм, запропонований у законопроєкті, не відповідає міжнародним зобов’язанням України, зокрема положенням статті 10 Конвенції з прав людини і основновоположних свобод та судовій практиці ЄСПЛ, і становить надмірне втручання в свободу слова.
- Серйозне та безпідставне звуження прав журналістів і позбавлення їх захисту шляхом запровадження поділу на "професійних журналістів" та "журналістів". Примусове створення спеціального органу – Асоціації професійних журналістів України (АПЖУ). Тільки тримачі картки АПЖУ зможуть називатися "професійними журналістами" і користуватимуться захистом держави, зокрема від перешкоджання законній професійній діяльності. Лише "професійні журналісти" зможуть отримувати акредитацію на публічні заходи органів державної влади.
- Запровадження поняття "поширювач інформації", під яке потрапляють звичайні громадяни (фактично ті користувачі соцмереж, які роблять свої дописи відкритими для всіх). Покладення на громадян надмірної відповідальності, вимога їхньої повної публічної ідентифікації, що суперечить міжнародному і національному законодавству та становить суттєву загрозу свободі слова.
- Створення Індексу довіри, який присвоюватиметься ЗМІ в порядку та згідно з критеріями, затвердженими державним Уповноваженим. Такі механізми мають бути виключно саморегулівними.
У такому вигляді законопроєкт порушує самі принципи існування України як правової держави, що поділяє європейські цінності і прагне побудувати повноцінне демократичне суспільство. Ми рекомендуємо МКМС утриматися від реєстрації цього законопроєкту в парламенті і категорично не рекомендуємо політикам та народним депутатам його підтримувати. З огляду на вкрай важливе завдання цього законопроєкту – протидіяти дезінформації – та відсутність дієвої відповіді на це завдання в усьому світі ми також рекомендуємо його ініціаторам повернутися до етапу розроблення концепції боротьби з дезінформацією та відпрацювати її із залученням українських та міжнародних експертів із громадського та наукового середовища.
Щодо законопроєкту "Про медіа", то нашу стурбованість спричиняють неоднозначно прописані вимоги до реєстрації онлайн-медіа, регулювання іноземних медіа, відсутність дієвого механізму протидії монополіям на медіаринку та нечітка процедура формування органу співрегуляції. Ми закликаємо депутатів і, зокрема, Комітет Верховної Ради з гуманітарної і інформаційної політики відкоригувати ці питання до другого читання.
Заява відкрита до підписання: [email protected].
Заяву підписали:
Медіарух
Оксана Романюк, Інститут масової інформації
Наталія Лигачова, "Детектор медіа"
Олексій Мацука, Донецький інститут інформації
Дмитро Крапивенко, "Український тиждень"
Тетяна Печончик, Центр прав людини ZMINA
Світлана Єременко, Інститут Демократії ім. Пилипа Орлика
Ольга Падірякова, Центр прав людини ZMINA
Ольга Решетилова, Медійна ініціатива за права людини
Наталя Соколенко, Українське радіо, Громадське радіо
Валентина Троян, Громадське радіо
Богдан Буткевич, Українське Радіо
Юрій Луканов, журналіст-фрілансер.
Альона Романюк, "По той бік новин"
Ольга Русіна, Громадське радіо
Ірина Земляна, Інститут масової інформації
Соня Кошкина, шеф-редактор Lb.ua
Олег Базар, головний редактор Lb.ua
Сергій Сидоров, голова ГО “Запорізький центр розслідувань”
Андрій Романенко, журналіст, Центр громадського контролю “ДІЙ-Краматорськ”
Дмитро Бунецький, кореспондент Delo.ua
Сергій Штурхецький, голова Незалежної медіа-профспілки України
Катерина Сергацкова, шеф-редакторка Zaborona.com
Ніна Кур'ята, медіаконсультантка, тренерка, журналістка
Юрій Лобко, директор “Нова Медіа Група”, шеф-редактор “Економічні новини”
Олександра Матвійчук, Центр Громадянських Свобод
Олексій Панич, член Наглядової ради ПАТ “НСТУ”
Андрій Діденко, кореспондент Інформаційного бюлетеню “Права людини” Харківської правозахисної групи
Поліна Усатюк (Аксьонова), журналіст
видання Ґрати: Антон Наумлюк, Тетяна Козак, Ігор Бурдига, Стас Юрченко
Анна Сорока, журналіст
Марина Бердичевська, журналістка
Валерій Болган, головний редактор "ІзбірКом"
Крістіна Бердинських, журналістка НВ
Оксана Котомкіна, координаторка проекту онлай-журналу "Конфлікти і Закони"
Дмитро Єгоров, шеф-редактор getman.media
Інна Білецька, НСТУ
Алла Садовник, НСТУ
Олександр Стратонов, НСТУ
Дмитро Бондар, НСТУ
Сергій Яригін, ГО "Українське піратське співтовариство", ГО "Обʼєднання Толока"
Антон Пугач, головний редактор www.westculture.com.ua
Анна Мурликіна, керівник регіонального незалежного сайту 0629.com.ua
Юрій Фінклер, професор кафедри журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили
Евеліна Ганська, 048.ua, "Ґрати"
Олександрина Кругленко, журналістка, лауреатка премії ім. Івана Франка у телевізійній сфері
Ірина Сєдова, журналістка, правозахисниця
Дмитро Тузов, журналіст
Редакційна колегія порталу «Антикор»
Дмитро Коган, журналіст-фрілансер
Максим Буткевич, Катерина Бабич, проєкт “Без кордонів”
Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва
Тетяна Вергелес, журналістка, редакторка
Як повідомляв ІМІ, 21 січня громадська організація "Інститут масової інформації" підготувала короткий аналіз так званого законопроєкту "про дезінформацію", який було опубліковано на сайті Міністерства культури, молоді та спорту України.
2.Громадське заявило, що виступає проти закону про дезінформацію
28.01.2020 ГО “Громадське телебачення” виступає проти законопроєкту про дезінформацію (“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення національної інформаційної безпеки та права на доступ до достовірної інформації”). Про це йдеться в заяві організації, оприлюдненій на сайті Громадського.
“Механізми, закладені в законопроєкті, – це спроба запровадити державний контроль над обігом інформації, який у демократичній державі має бути вільним. Законопроєкт, по суті, пропонує запровадження цензури. На нашу думку, він передусім завдасть удару по невеликих, незалежних ЗМІ, особливо в регіонах. По тих, хто планує або міг би відкривати нові медіапроєкти. І жодним чином не вплине на роботу великих медіахолдингів, якими здебільшого володіють олігархи, використовуючи медіа як інструмент впливу на політиків і суспільство”, – йдеться в заяві.
Також організація зазначає, що законопроєкт не вирішує ані проблеми непрозорої медіавласності, ані проблеми дезінформації.
“Ми переконані, що питання дотримання професійних стандартів є виключно компетенцією журналістського саморегулювання, а не держави. Все, що потрібно від держави, – це не перешкоджати журналістам та захищати їх від нападів і тиску”, – зазначає Громадське телебачення.
Організація переконана, що несумлінні медіа мають бути політично відповідальними, коли їх просто припиняють читати / дивитись / слухати через поширення ними дезінформації. “Штрафами та кримінальною відповідальністю цього не вирішити. Довіра аудиторії має стати головним мірилом для медіа. Аудиторія ж повинна мати можливість мислити критично і самостійно ухвалювати рішення”, – йдеться в заяві.
Громадське телебачення вважає, що законопроєкт неможливо доопрацювати, тому закликає авторів відкликати його і визначитися, яку саме проблему має вирішувати такий закон. Натомість закликає колег почати широку дискусію щодо дотримання журналістських стандартів та створення саморегуляторного органу, який мав би довіру.
Як повідомляв ІМІ, 27 січня представники медійної спільноти та громадських організацій рекомендували Міністерству культури, молоді та спорту утриматися від реєстрації законопроєкту “про дезінформацію” в парламенті.
Крим - 1
18.01.2020 Українському журналістові Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією Крим.Реалії, прикордонники російської ФСБ 18 січня заборонили в'їзд на територію Росії та анексованого нею Криму. Про це він повідомив Крим.Реалії.
У постанові, яку вручили Ібрагімову на адмінкордоні Криму з Херсонською областю, сказано, що йому заборонили в'їзд до Росії і Криму до кінця травня 2054 року. За словами журналіста, чіткого пояснення, з чим пов'язана заборона, немає ні в постанові, ні в усному поясненні.
“Я безпосередньо пов'язую це зі своєю журналісткою діяльністю і моєю роботою на видання, які активно висвітлюють суди над кримськими татарами в Криму і в Росії”, – пояснив Ібрагімов.
Він також повідомив, що у нього зняли відбитки пальців, сфотографували і відпустили.
Як повідомляв ІМІ, 18 лютого 2019 року фотографині Аліні Смутко, яка співпрацювала з Крим.Реалії, заборонили в'їзд в анексований Росією Крим до 2028 року. Смутко назвала причиною заборони її професійну діяльність
24 листопада 2018 року українській журналістці-фрілансерці Олені Савчук під час спроби в’їхати до Криму співробітники ФСБ РФ вручили заборону на в’їзд терміном на 10 років – до 28 серпня 2028 року.
У документі ФСБ посилається на п. 1 ч. 1 ст. 27 федерального закону від 15 серпня 1996 року №114-ФЗ “Про порядок виїзду з Російської Федерації та в’їзду до Російської Федерації” (п. 1 “В’їзд до Російської Федерації іноземному громадянину чи особі без громадянства не дозволяється з метою гарантування обороноздатності чи безпеки держави або громадського порядку”).
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
