ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за листопад 2021 року (оновлено)

03.12.2021, 09:02

У листопаді експерти ІМІ зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова. З них шість випадків стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова" *.

Найпоширенішими порушеннями в листопаді були перешкоджання (чотири) та кіберзлочини (три). Також зафіксовано по два випадки побиття і цензури та по одному випадку юридичного тиску та обмеження доступу до інформації.

Так, у листопаді скоєно напад на представницю ІМІ, журналістку-розслідувачку Альону Березу. Невідомий чоловік облив її хімічною рідиною, поліція надала Березі державну охорону, наразі триває розслідування. 

Окрім того, експерти ІМІ зафіксували тиск Державного бюро розслідувань на головного редактора "Цензор.Нет" Юрія Бутусова через оприлюднене відео, на якому він стріляє з гаубиці Д-20 калібром 152 мм (ДБР відкрило кримінальне провадження за статтями, які не стосуються цивільних, якщо тільки немає додаткових обставин (ст. 414 ККУ ("Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення") та 437 ККУ ("Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни"). Сам Юрій Бутусов вважає такі дії помстою президента Володимира Зеленського за конфлікт на пресмарафоні 26 листопада. 

Серед випадків цензури зафіксовано закриття англомовного видання Kyiv Post, редакція якого заявила про тиск власника Аднана Ківана. До категорії "цензура" також зараховано заяви колишніх журналістів телеканалу "Дом" про отримання з Офісу президента вказівок та про цензурування новин. 

Експерти ІМІ звертають увагу на цьогорічне зростання випадків цензури в Україні в порівнянні з минулим роком. Так, за словами медіаекспертки Катерини Дячук, у 2020 році ІМІ зафіксував два випадки цензури, а за неповний 2021 рік – уже вісім.

Серед випадків перешкоджання, які сталися в листопаді, – напад священнослужителів Києво-Печерської лаври на журналістів каналу “Магнолія-ТБ” під час знімання гасіння пожежі в одному з приміщень монастиря. Так, один зі священників вирвав телефон у журналіста під час прямого ефіру. Журналіст підійшов до священнослужителів і спробував повернути телефон, але митрополит Павло порадив своєму підлеглому "дати по голові" журналісту. Зрештою, один зі служителів монастиря погодився повернути телефон, проте лише за умови видалення відзнятого матеріалу.

Поліція за цим фактом розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").

Порушення стались у п'яти регіонах країни. Київ та область є лідером з порушень (вісім), два випадки у Хмельницькому та по одному випадку – у Житомирі, Тернополі та на Полтавщині.

Порушували права журналістів приватні особи, місцева та судова влади, правоохоронці та Офіс президента.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував 184 випадки порушень свободи слова, 93 випадки перешкоджання, 23 побиття, 16 обмежень доступу, 15 кіберзлочинів, 12 погроз та вісім випадків цензури.

Фізична агресія

Побиття, напади – 2

1. У Хмельницькому облили невідомою речовиною представницю ІМІ, журналістку-розслідувачку Альону Березу

03.11.2021 У Хмельницькому 3 листопада невідомий чоловік облив невідомою речовиною журналістку-розслідувачку, регіональну представницю ІМІ Альону Березу.

Як розповіла Альона, напад стався, коли вона виходила зі спортивного клубу. На виході зі спортклубу на неї чекав невідомий, який тримав у руках чорний пакет. Чоловік наздогнав журналістку і вилив рідину ззаду на неї. Рідина потрапила на одяг та на волосся Альони.

За словами Берези, нападник був одним з тих, хто вчора приходив до неї додому.

“Вчора о пів на п'яту до мене додому приходили двоє чоловіків. Один з них дзвонив у дзвінки всіх квартир на поверсі. Я якраз в цей час виходила з квартири, і стояв високий хлопець з папірцем у руках та шукав якогось чоловіка. Але він чітко назвав мій номер квартири. Але далі, коли він залишився під дверима квартири, а я спускалася сходами, я зустріла другого чоловіка, який і здійснив сьогодні на мене напад”, - розповіла Альона.

Після нападу невідомий втік. Напад журналістка пов’язує із своєю професійною діяльністю.

“У п’ятницю я опублікувала розслідування про майно та статки чотирьох депутатів Хмельницької міської ради. Тому я пов'язую цей напад виключно з моєю професійною журналістською діяльністю”, - сказала Альона.

Вона не виключає, що замовником може бути хтось із фігурантів останнього розслідування. 

Журналістка викликала поліцію. На місці події працювала слідчо-оперативна група.

Як повідомив ІМІ Департамент захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України (ДЗІСД), нападник був одягнений в спортивний одяг сірого кольору, жилетка темного кольору, невисокого зросту, на обличчі борода. Після нападу чоловік перейшов через дорогу та зник в дворах будинків, повідомили в ДЗІСД. 

Поліція вирішує питання щодо внесення відомостей до ЄРДР.

2. Охорона Зеленського збила з ніг журналістку "Прямого"

26.11.2021 Співробітники Управління державної охорони збили з ніг журналістку телеканалу “Прямий” Ганну Дзьобу після того, як вона спробувала поставити запитання Президенту України Володимиру Зеленському.

Про це повідомив телеканал “Прямий” у телеграмі.

“Представники УДО штовхнули на капот автівки, після цього мене повалили на землю. Ось так завершилася пресконференція Володимира Зеленського. Зараз ми очікуємо швидку допомогу”, – розповіла журналістка.

В ефірі ведуча “Прямого” Юлія Литвиненко повідомила, що Ганну Дзьобу госпіталізували.

У коментарі ІМІ Ганна Дзьоба зазначила, що внаслідок падіння після нападу в неї забій ліктьового суглоба, рука в синці, розірвана шкіра на лікті, набряк пальців правої руки.

Вона розповіла, що разом з колегами очікувала Зеленського на задньому дворі коворкінгу Creative State of Arsenal, щоб поставити запитання.

“За декілька хвилин до його виходу охорона УДО перекрила вихід, зробили кордон для Зеленського. Я тим часом стояла від охорони за декілька кроків. Побачила, що почалася штовханина за охоронцями, покликала оператора, щоб той знімав. І зробила декілька кроків в інший бік. У цей час мене за руку зупинив охоронець і почав тягти за собою. В результаті я опинилася на багажнику автівки Зеленського. Вони ж мене з неї і скинули. Я приземлилася на лікоть і була під ногами в людей. Перша думка: “Хоч би не затоптали”. Колеги мені витягнули звідти”, – розповіла Ганна. 

За словами журналістки, коли їй обробили рану на руці, до неї підійшов представник УДО та викликав швидку. 

“В ній (швидкій. – Ред.) мене оглянули й сказали, що треба їхати робити рентген. Я попросила, щоб почекали. Біля карети швидкої стояли декілька співробітників УДО та ще два журналісти. Удовці попросили тримати в курсі, що зі мною, дали номер головного і мені перекинули відео інциденту. До речі, на ньому все гарно видно, особливо в заповільненому темпі”, – зазначила Дзьоба.

Сьогодні, 27 листопада, журналістка писатиме заяву до Державного бюро розслідувань та їхатиме додатково до травматолога.

Зі свого боку Управління державної охорони України в себе на фейсбук-сторінці заявило, що “дії представників ЗМІ мали відверті ознаки провокативного характеру зі штовханиною, недотриманням законних вимог військовослужбовців, ненормативною лексикою та особистими образами”.  

Водночас, зазначає УДО, їхні військовослужбовці “діяли відповідно до своїх прав та обов'язків, забезпечуючи необхідний рівень безпеки Президентові України”. 

“Поширена окремими ЗМІ маніпулятивна інформація про те, що охорона нібито застосувала фізичну силу до журналістів, є відвертою брехнею та містить ознаки спланованої інформаційної провокації. Хочемо наголосити, що Управління державної охорони України з великою повагою ставиться до професійної діяльності журналістів, але такі дії та провокативна поведінка перешкоджають виконанню службових обов’язків військовослужбовців УДО України, а також принижують їх честь і гідність”, – зазначило УДО та закликало ЗМІ “адекватно поставитися до ситуації та не розповсюджувати недостовірну  інформацію”.

Нагадаємо, 26 листопада відбувся пресмарафон Володимира Зеленського. Він розпочався о 12-й і тривав понад п'ять годин.

Телеканал “Прямий” не акредитували на пресмарафон.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 4

1. У Києво-Печерській Лаврі священнослужителі напали на журналістів "МагноліЇ-ТБ"

04.11.2021 У Києво-Печерській лаврі 4 листопада під час зйомок гасіння пожежі в одному з приміщень монастиря священнослужителі заважали вести зйомку журналістам каналу “Магнолія-ТБ”. Один з них вирвав телефон у журналіста під час прямого ефіру.

Про це повідомляється на сайті “Магнолії-ТБ”.

Як видно на відео, своє незадоволення щодо знімання журналістам озвучив намісник монастиря, митрополит Павло. Пізніше до знімальної групи підійшов чоловік у рясі та силоміць вирвав у журналіста телефон, сказавши, що не поверне телефон.

Журналіст підійшов до священнослужителів і спробував повернути телефон, але митрополит Павло порадив своєму підлеглому “дати по голові” журналісту.

Зрештою, один зі служителів монастиря погодився повернути телефон, проте лише за умови видалення відзнятого матеріалу.

Поліція за фактом перешкоджання журналістській діяльності розпочала кримінальне провадження.

Як встановили правоохоронці, священнослужителі заважали працювати журналісту та намагалися відтіснити його з місця проведення відеозйомки, а також відібрати телефон.

Кримінальне провадження розпочали за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України - перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Санкція статті передбачає штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

2. Тернопільська журналістка написала заяву про перешкоджання через недопуск на судове засідання

05.11.2021 Журналістка видання “Очевидець.Медіа” Марія Карабин 5 листопада написала до поліції заяву за ст. 171 “Про перешкоджання журналістській діяльності” через недопуск на судове засідання в Тернопільський міськрайонний суд. 

Про це журналістка повідомила представниці ІМІ у Тернопільській області.

“Мене не пустили, мотивуючи тим, що для того, щоб потрапити у зал, потрібно було попередньо подати клопотання, – розповіла Карабин. – Спершу не пускали навіть в приміщення суду. Зрештою, впустили, щоб я написала заяву, бо там якраз була поліція”.

Тим часом на сайті суду міститься наказ щодо обмежень, які діють внаслідок карантину. Одним із них, під пунктом 2.7 є “Заборонити допуск у судові засідання осіб, які не є учасниками судових засідань”.

Хоча постанова Кабміну №1236 про обмеження навіть “червоної” зони не передбачає заборону проведення відкритих судових засідань. Тернопільщина дотримується обмежень “помаранчевої” зони, хоча за індикаторними показниками, що їх щодня подає МОЗ, взагалі від вчорашнього дня відповідає “жовтій” зоні.

Засідання, на яке хотіла потрапити журналістка, було відкритим.

У секторі захисту інтересів суспільства і держави представниці ІМІ повідомили, що заяву зареєстрували в журнал Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення.

Регіональна представниця ІМІ звернулася до Тернопільського міськрайонного суду по офіційний коментар.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що недопуск має ознаки перешкоджання законній журналістській діяльності.

За його словами, судова влада, як одна з гілок влади, зобов’язана діяти виключно на підставі та в межах Конституції та законів України, і не переходити ці межи. 

Зокрема, додав юрист, обмеження, передбачені карантинним режимом навіть для найсуворішої “червоної” зони не передбачає припинення судових засідань або обмеження доступу в такі засідання. 

“Процесуальні кодекси надають право судді обмежувати доступ в конкретне судове засідання у випадку, якщо участь в судовому засіданні становить загрозу життю та здоров’ю - але таке рішення приймається конкретним суддею в конкретних обставинах. Вимога писати клопотання для допуску у відкрите судове засідання є незаконною і не відповідає вимогам Закону України “Про судоустрій і статус суддів” на процесуальним кодексам. Такий недопуск не відповідає вимогам гласності судового процесу, а відносно журналіста ще й має ознаки перешкоджання законній журналістській діяльності”, - зазначив Алі Сафаров.

Суддя-спікерка Тернопільського міськрайонного суду Анна Мостецька в коментарі представниці ІМІ розповіла, що 5 листопада ні вона, ні пресслужба суду не були проінформовані про те, що журналістка хоче потрапити на засідання. Інакше обов'язково посприяли би цьому. 

“Зазвичай журналісти про це повідомляють у спеціальному чаті, який ми створили, аби сприяти роботі преси щодо резонансних справ, – розповіла Мостецька. – Цей же чат допомагає орієнтуватися, скільки людей будуть присутніми на засіданні, щоб не порушувати карантинні обмеження”.

Те, що відбулося, – це відповідальність служби судової охорони, пояснила суддя спікерка.

“Я не маю повноважень їх опитувати, та й з огляду на те, що журналістка вже подала заяву у правоохоронні органи, це буде некоректно з мого боку давати оцінку тому, що сталося. Бо, якщо буде встановлено неправомірні дії служби судової охорони, кримінальне провадження для розгляду направлять до розгляду до нашого суду. Ми не перешкоджаємо діяльності журналістів, навпаки, комунікуємо і сприяємо стосовно усіх слухань, в яких вони зацікавлені, щоб бути присутніми. Суд і служба судової охорони – фактично це дві різні структури”, - зазначила вона. 

За словами Мостецької, служба судохорони виконує свої інструкції, які “не завжди вони можуть бути коректними, і самі працівники можуть не завжди бути проінформованими, зокрема, і про присутність ЗМІ”. 

“Для цього і є клопотання – щоб відслідкувати інтерес преси до того чи іншого засідання і організувати розгляд так, аби він був відкритим, щоб ми могли поінформувати службу судової охорони про це. Звісно, коли журналіст не планує робити ні відео, ні трансляції, клопотання до суду це не потребує. Але ми просимо про це, щоб дотримуватися карантинних обмежень стосовно певної кількості осіб”, - сказала вона.

Суддя-спікерка також розповіла, що поінформувала голову суду про цей випадок, в курсі про нього також начальник територіального управління Служби судової охорони у Тернопільській області.  

“Відповідно буде оперативна нарада, начальник Служби дасть відповідні розпорядження своїм підлеглим і ми ще раз проведемо з ними бесіду. Що буде в розпорядженні? Щоб працівники служби охорони, якщо сумніваються, повідомляли або керівника апарату, або пресслужбу суду. Особливо якщо це стосується працівників ЗМІ. Аби такі випадки більше не повторювалися”, – пояснила Анна Мостецька.

3. У Броварах журналіста “Трибуни”не пустили до міськради. Прокуратура відкрила справу

08.11.2021 Броварська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналісту інтернет-видання “Трибуна” Дмитру Карпію в доступі до будівлі Броварської міської ради. 

Про це повідомляється на сайті видання.

Ідеться про події 25 жовтня, коли активістів, журналіста “Трибуни” і деяких депутатів не пускали на засідання земельної комісії. Тоді охорона та представники поліції заблокували прохід. Журналістові Дмитру Карпію попри пояснення і демонстрацію посвідчення не дозволяли пройти до адмінбудівлі.

Охорона натомість посилалася на карантинні обмеження, які за кілька днів до засідання комісії своїм розпорядженням запровадив голова Броварської  громади Ігор Сапожко. Водночас видання зауважує, що обмеження дозволяють відвідувати адмінбудівлі одному представнику від одного ЗМІ.

Після втручання депутата Сергія Батюка охорона все ж почала дозволяти проходити по одному представнику від кожного зі ЗМІ. На той момент засідання колегіального органу вже тривало.

Як ідеться у відповіді Броварської окружної прокуратури на заяву Дмитра Карпія, провадження відкрито за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України – “вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю”.

У прокуратурі зазначили, що близько 13:00 біля адмінбудівлі на вул. Гагаріна, 15, невстановлені особи перешкоджали виконанню професійних обов’язків журналісту “Трибуни” Дмитру Карпію, який перебував там для виконання редакційного завдання.

У разі встановлення осіб перешкоджальників і доведення їхньої провини порушники можуть отримати штраф до 3400 грн, арешт на термін до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.

Видання зазначає, що під час засідання “земельної” комісії розглядали скандальне питання щодо скасування Генплану Княжичів. Під час сесії 28 жовтня депутати підтримали відповідний проєкт рішення. Цього дня охорона не пускала активістів на засідання, відбулися сутички, під час яких побили скло у вхідній групі, зламали двері та використовували сльозогінний газ.

4. У Кременчуці журналістів не пускали до міськради

10.11.2021 У Кременчуці (Полтавська область) журналістів Тетяну Донченко з видання “Телеграф” та Олександра Курилова з видання “Програма Плюс”, а також представників ТРК “Візит” 5 листопада охоронець не пропускав у приміщення Кременчуцької міської ради. Зрештою, журналістам вдалося пройти, але після суперечки та невеликої штовханини. 

Про це журналістка Тетяна Донченко повідомила представниці ІМІ в Полтавській області.

Як розповіла Тетяна Донченко, вона з колегами прийшла на засідання виконкому, де мали розглядати терміни ремонту дитячих садків. 

“У руках у мене було розгорнуте посвідчення – я пояснила, куди саме та навіщо йду. Та вахтер Діденко почав хапати мене за руки, а нацгвардієць Матвієнко виставляти свої руки, ніби протитанкове загородження. Слідом біжить мій чоловік (теж журналіст), який кричить, щоб мене не чіпали. Але прорвались”, – розповіла вона.

Тетяна Донченко додає, що раніше з колегами намагалися чемно вести діалог із представниками міськради.

“Переконували, що карантинна постанова №1236, на яку посилається міський голова та його підлеглі, закривши журналістам доступ у мерію, не містить жодних обмежень для нашої професійної діяльності. Та нас не почули. Ми вичерпали всі засоби для перемовин. У тому числі запрошували на круглий стіл за посередництва представниці ІМІ, але недопуск у приміщення міськради продовжується. Причина все одна й та сама – карантин. У той же час виконком кременчуцької міської ради ухвалює рішення про стажування молоді у виконкомі. Карантину немає? На мою думку, обмеження вводяться спеціально: для ЗМІ непідконтрольних владі на користь кишеньковим ЗМІ, на які ця сама влада віддала 18 млн грн – це діяльність комунальної телерадіокомпанії та так звана безкоштовна газета. Справжня мета недопусків – монополізація інформаційного простору”, – зазначила журналістка.

Представниця пресслужби Кременчуцької міської ради Юлія Перепелятник у коментарі представниці ІМІ сказала, що в неї немає інформації про недопущення Донченко і Курилова в міськраду.

Тетяна Донченко не планує подавати заяву в поліцію. Своє рішення вона мотивує тим, що одна заява вже є і з колегами планують довести  розпочате кримінальне провадження до логічного кінця.

Як повідомляв ІМІ, 7 травня 2021 року в Кременчуці журналісти чотирьох видань – “Кременчуцький ТелеграфЪ”, “Кременчуцька газета”, “Програма Плюс”, ТРК “Візит” – звернулись із відкритим листом до депутатів міської ради з проханням інформувати місцеві ЗМІ про офіційні заходи за участю міського голови або інших представників виконкому та дотримуватися рівного ставлення до всіх медіа. Видання скаржилися на дискримінацію та вибірковість з боку міської влади Кременчука. 

12 травня в Кременчуці журналісти некомунальних ЗМІ не змогли потрапити на засідання президії Кременчуцької міської ради, щоб передати відкритого листа щодо обмеження доступу на заходи за участю посадових осіб мерії та міського голови, який вони написали напередодні.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації - 1

1. “Хмельницьктеплокомуненерго” відмовило у запиті журналісту, який запитував про обсяги вироблення тепла

19.11.2021 Підприємство “Хмельницьктеплокомуненерго” відмовили у запиті журналісту хмельницького видання vsim.ua Дмитру Кардашу, який запитував про обсяги вироблення теплової енергії, повідомляє “Доступ до правди”.

Журналіст спочатку спробував отримати коментар, але не зміг ні за номером телефону, бо вони не працювали, ні через пресслужбу міськради, ні від заступниці директора “Хмельницьктеплокомуненерго” Світлани Остап'юк.

Спершу Остап’юк сказала, що дані по обсягах виробництва формуються, а згодом відмовилася їх надавати, попросивши написати запит. Журналіст vsim.ua його підготував і надіслав.

У запиті журналіст просив “надати публічну інформацію, яка перебуває в розпорядженні Хмельницької міської ради, щодо обсягу виробництва теплової енергії комунальним підприємством “Хмельницьктеплокомуненерго” за жовтень 2021 року, а саме: сумарний обсяг виробництва (у гігакалоріях), обсяг виробництва за опаленням (у гігакалоріях), обсяг виробництва за гарячою водою (у гігакалоріях)”.

Однак у відповіді за підписом директора “Хмельницьктеплокомуненерго” Володимира Скалія, в наданні інформації відмовили, пославшись на пп. 4 пункту 1 статті 13 закону “Про доступ до публічної інформації”: підприємство має надавати інформацію щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них, а от відомості щодо обсягів виробництва енергії до таких не належать.

Інше трактування тих само норм має юрист громадської інформації “Інститут масової інформації” Алі Сафаров, який пояснює, чому така відмова неправомірна.

Медіаюрист наголошує на позиції КП на ринку, бо ж МКП “Хмельницьктеплокомуненерго” “є суб'єктом господарювання, який займає монопольне становище на ринку надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в межах власних діючих мереж”. Таким чином основним видом діяльності підприємства є саме надання послуг з опалення і постачання гарячої води. Відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України обсяг наданих послуг є однією з умов договору. Виходячи з цього, запит стосовно інформації про обсяг виробленої енергії, зокрема для опалення та гарячої води, є запитом  щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них”, – пояснює причини неправомірності відмови Алі Сафаров.

Запитайте й ви у своїх містах про роботу теплопостачальних компаній – як формують тарифи, скільки виробляють енергії, про модернізацію мереж. Ви ж хочете знати, чи буде тепло вам цієї зими і чи зможе компанія це забезпечити – тому не соромтесь, запитуйте.

Цензура – 2

1. Співробітники Kyiv Post заявляють, що видання закрито через тиск власника

08.11.2021 Співробітники Kyiv Post заявляють про закриття незалежного видання через тиск власника, одеського забудовника Аднана Ківана.

Про це йдеться в заяві від імені колективу KP, розміщеній на фейсбук-сторінці журналістки видання Анни Миронюк.

Наводимо текст заяви повністю:

Незалежне видання Kyiv Post від сьогодні припинило існування.

Зранку 8 листопада співробітники Kyiv Post прийшли на роботу, де дізналися, що їх звільнено.

Ще три тижні тому власник Kyiv Post, одеський забудовник Аднан Ківан, заявляв, що має інші плани – розширити Kyiv Post та запустити україномовне медіа під брендом видання. 

Тоді ця новина, а також призначення на керівну посаду людини, пов’язаної з власником, стали несподіванкою для редакції.

Ми вбачали ризики в обраному Аднаном Ківаном форматі розширення видання та розцінювали це, як втручання в редакційну політику.

Спроба колективу зберегти незалежність Kyiv Post викликала супротив власника.

Ми вважаємо припинення роботи видання та звільнення колективу розплатою Аднана Ківана. Він офіційно заявив про плани реорганізувати Kyiv Post та перезапустити його вже за місяць з новою командою.

Ми вважаємо, що таким чином власник позбавляється незручних, чесних та принципових журналістів.

Для міжнародної спільноти Kyiv Post був основним джерелом новин протягом 26 років.

Ми були зразком високих професійних та етичних журналістських стандартів. Саме тому кожен президент та кожен уряд намагалися чинити тиск на Kyiv Post.

Та попри це жоден власник не закривав газету. Аднан Ківан і сам обіцяв зберегти незалежність видання, коли купував його у 2018.

"Я високо ціную роботу журналістів Kyiv Post та збираюся зберегти редакційну незалежність", – сказав тоді Ківан.

Сьогодні ми запропонували йому продати газету або передати торговельну марку Kyiv Post до рук редакції. Він не погодився.

Ми закликаємо наших читачів, рекламодавців, бізнесменів, дипломатів, міжнародні організації та всіх, хто обстоює принципи незалежної журналістики, підтримати нас.

Редакторка фічерів Kyiv Post Тамара Істоміна розповіла “Детектору медіа”, що конфлікт між колективом та власником видання Аднаном Ківаном загострився після анонсу  запуску українськомовної версії, про яку команда дізналася з новин. Очолити Kyiv Post українською мала Олена Ротарі, колишня шеф-редакторка одеського 7 каналу, що також належить Ківану. Проте журналісти виступили проти її призначення в обхід редакції. 

“Ми розуміли, що це журналістка Ківана. І на його 7 каналі немає редакційної незалежності. Відповідно, це не може бути журналістка, яка відповідає нашим стандартам. Браян [Браян Боннер, головний редактор Kyiv Post] сказав, що ми можемо її найняти, якщо вона пройде стандартний процес: співбесіду, можливо додаткові завдання. Він чітко дав зрозуміти, що її не візьмуть просто так, адже це так не працює в незалежній редакції. І після цього стався розлом”, – розповіла Тамара. 

За словами редакторки, ситуація з Оленою Ротарі стала “тригером”, проте проблеми накопичувалися ще з початку року. Зокрема, Аднан Ківан, за словами Тамари Істоміної, почав намагатися “вгамувати” журналістів у точкових питаннях, пов’язаних із критикою членів влади: “Останнього разу, коли він був в офісі Kyiv Post (він тут доволі рідко буває), він жалівся, що ми пишемо, а стріляють по ньому”. Проте редакторка стверджує, що це ніяк не вплинуло на тексти видання. Крім того, Ківан був незадоволений числовими показниками медіа. Звідси й виникла ідея розширення Kyiv Post. 

“Ми почали справді займатися розширенням. Найняли кілька нових людей, поставили рекламу вакансій. Вирішили очолити цього монстра, якого він [Аднан Ківан] хотів створити. Спробувати зробити його таким же незалежним та толковим, яким робимо Kyiv Post. Але в результаті знову застопорилося на моменті Ротарі. Вона продовжувала приймати якісь CV в соцмережах”, – стверджує журналістка.

Як повідомляв ІМІ, 8 листопада власник англомовного видання Kyiv Post Аднан Ківан заявив про тимчасове зупинення роботи редакції для перезавантаження.

Співробітники Kyiv Post заявили про закриття незалежного видання через тиск власника, одеського забудовника Аднана Ківана.

Головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва стверджує, що неофіційні проблеми в редакції Kyiv Post почалися кілька тижнів тому і пов’язані з тиском Офісу президента на власника видання Аднана Ківана.

Прессекретар Президента України Сергій Никифоров заявив, що новини про закриття Kyiv Post для них стали “такою ж несподіванкою, як і для решти”.

Власник Kyiv Post Аднан Ківан заявив, що Офіс президента не тиснув ані на видання, ані на нього особисто для зміни редакційної політики.

2. Офіс президента вказував телеканалу “Дом”, як писати новини, – журналісти

22.11.2021 Телеканал "Дом" отримував з Офісу президента вказівки щодо цензурування новин. Про це "Українській правді" розповіли колишні працівники каналу.

УП повідомляє, що неофіційним керівником каналу був режисер серіалу "Слуга народу", росіянин Олексій Кирющенко.

"Офіційно каналом, як і всім ДП "Державна платформа іномовлення", керувала і керує Юлія Островська, яка раніше працювала директоркою з виробництва в студії "Квартал-95". Перший рік на позиції креативного редактора з нею працював Максим Кречетов, що перед запуском "Дому" якраз пішов з директорату інформполітики в ОП, але ще лишається в Раді з питань свободи слова при президенті", – ідеться в матеріалі.

На останній сходинці, між керівництвом і журналістами, випусковими редакторами, перебувала Ксенія Герасименко, яка відповідала за новини.

Саме Герасименко, за словами двох колишніх працівників каналу, передавала вказівки з написання новин від ОП, сварила працівників за те, що вони "перемогу подали не як перемогу", а потім зачищала ці повідомлення в месенджерах.

За вказівками "зверху", журналісти мали називати фронт лише "лінією розмежування", а бойовиків – "незаконними збройними формуваннями". Не можна було використовувати слова: "війна", "конфлікт", "ворог".

"Частина вказівок були усними або "і так зрозумілими з позиції Ксенії", тобто керівниці новин. Працівники мали постійно згадувати в новинах Зеленського, ОП, президентські програми "Велике будівництво", кредити "5–7–9%" та добре відгукуватися про тогочасного очільника Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексія Резнікова", – повідомляється в статті. Також зазначається, що журналістам не можна було згадувати Петра Порошенка.

УП повідомляє, що намагалась отримати позицію телеканалу "Дом", але керівництво, "отримавши запитання, назвало їх провокаційними та не знайшло на них часу".

Державний телеканал "Дом" був створений у березні 2020 року для мовлення на тимчасово окуповані території України. У жовтні 2021 року "Детектор медіа" повідомив, що "Дом" витратив 30 млн грн на всеукраїнську рекламу, в якій не згадуються переселенці чи окуповані території.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 1

1. Редакція сайту “Житомир.info” повідомила про DDoS-атаку

19.11.2021 Одне з найпопулярніших інтернет-видань Житомирської області “Житомир.info” зазнало DDoS-атаки. Про це на своїй Facebook-сторінці повідомила головна редакторка сайту Тамара Коваль.

Атака розпочалася близько 16-ї години 19 листопада.

По коментар представниця ІМІ в Житомирській області звернулася до генеральної директорки РА “Житомир.info” Юлії Новицької. Вона зазначила, що наразі фахівці з’ясували, що надходить велика кількість запитів з однієї IP-адреси, розлогіший коментар пообіцяла надати, коли матиме детальнішу інформацію.

Згодом на Facebook-сторінці видання з’явилося таке офіційне повідомлення: “Фахівці підтвердили, що на наш сайт здійснюється DDoS-атака. Такого не було майже чотири роки, і ось знов. Ми відіб'ємо її і повернемося до вас”.

20 листопада редакція повідомила, що відбила DDoS-атаку, але втратила всі новини за 17–19 листопада.

Як повідомляв ІМІ, остання хакерська атака на сайт “Житомир.info” відбулася наприкінці грудня 2016 року. Пізніше Державна служба спецзв'язку підтвердила, що це дійсно була цілеспрямована DDoS-атака.

За інформацією, яка міститься на офіційній Facebook-сторінці “Житомир.info”, сайт також атакували в грудні 2013 та в жовтні 2014 року.

Інші види інтернет-тиску – 2

1. Спортивний журналіст повідомив про кіберцькування через підтримку ЛГБТ-спільноти

08.11.2021 Журналіст ток-шоу про український футбол “ТаТоТаке” Андрій Сеньків повідомив про цькування в соцмережах після того, як в одному зі своїх останніх ефірів він виступив на підтримку ЛГБТ-спільноти. Про це він повідомив ІМІ.

За його словами, в ефірі за 4 листопада він розкритикував українських футболістів, що виступили з гомофобними заявами. Після цього в деяких телеграм-каналах виклали посилання на інстаграм та фейсбук Сеньківа з пропозицією передати йому привіт.

“Ми на нашому каналі говоримо про український футбол, суспільні речі. І я вже не вперше виступаю із заявами на підтримку ЛГБТ-спільноти. Практично щоразу, як я роблю такі висловлювання, телеграм-канали наповнюються цими постами з посиланням на мій інстаграм та фейсбук. А потім мені масово пишуть у дірект, приват і в коментарях. Це вже другий чи третій випадок”,  – розповів журналіст.

“Останній випадок стався після того, як українські футболісти Богдан Бутко та Артем Бесєдін сказали про те, що не потиснули б руки своєму партнеру по команді, якби дізналися, що він гей, що такі не мають права жити в нашому суспільстві… Я їх розкритикував, сказав, що вони живуть у середньовіччі і, якщо їм некомфортно в цьому світі, хай краще вони ізолюються, ніж ізолювати геїв. Цей 30-секундний кусок із програми вирізали, і він з’явився в телеграм-каналах, зокрема на “Катарсисі”, – розповів Сеньків. 

Після чого його масово почали цькувати в приваті та в коментарях: “Пишуть у приват, що “я би подивився, якби твої діти були геями”, що людину, яка займається агресивною ЛГБТ-пропагандою треба позбавляти батьківських прав, “як там справи, шо по свободі слова, містер п*ід*р*с”. Називають тупим, кажуть “хай здохнуть твої, Андрюшка, дегенеративні лівацькі заморочки".

Водночас до кіберполіції за фактом цькування він не звертався.

“ТаТоТаке” – це ток-шоу про український футбол на Youtube. Ексоглядач газети “Спорт-Експрес в Україні” Михайло Співаковський, колишній журналіст Tribuna.com Андрій Сеньків і ексдиректор з розвитку “Карпат” Сергій Болотніков обговорюють головні події, топматчі, скандали, проблеми, трансфери, висловлювання і тенденції. Вони пояснюють, що відбувається, діляться власною інформацією і оцінюють суперечливі ситуації з різних боків.

2. Співвласник “Букв” заблокував сайт “По той бік пандемії”

23.11.2021 Сайт про коронавірусні фейки "По той бік пандемії" був заблокований 22 листопада після суперечки фактчекерів "По той бік новин" зі співвласником "Букв" Петром Терентьєвим, який також є власником домену Coronafakes.com. Конфлікт виник через критику з боку фактчекерів підводки "Букв" до новини у фейсбуці. Про це повідомляє "Детектор медіа".

Спеціалізований сайт "По той бік пандемії", де зібрали фейки про коронавірус, запустили в березні 2020 року. Сайт був названий спільною платформою українських журналістів та фактчекерів з перевірки інформації про коронавірус.

Тоді волонтерська ініціатива об’єднувала журналістів, аналітиків та фактчекерів редакцій "По той бік новин" (ІРРП – Інститут розвитку регіональної преси), БезБрехні (BezBrehni), "Наші гроші. Львів", "Кавун.City", "Букв", а також незалежних фахівців-аналітиків з України та Німеччини.

22 листопада "По той бік пандемії" перестав відкриватися, зараз під час переходу за посиланням відкривається сайт "Букви". Зі співзасновниками – "По той бік новин" та ІРРП – блокування не погоджували. 

Керівник "По той бік новин" Сергій Одаренко вважає фактичне блокування ресурсу помстою через критику підводки "Букв" до посту у фейсбуці про виправдальний вирок американцю, який застрелив двох людей.

Однак Петро Терентьєв запевняє, що це тимчасове рішення, яке жодним чином не пов’язане з критикою "По той бік новин".

Критичний пост "По той бік новин" був опублікований 20 листопада 2021 року. На думку "По той бік новин" підводка CММ-редактора "Букв" до новини у фейсбуці була "маніпулятивною". До тексту самої новини в редакції "жодних претензій не було".

Терентьєв виступив з вимогою видалити пост, кажучи, що він "дискредитує" видання. "По той бік новин" погодився його видалити, але запостив інший, з поясненнями цього рішення.

Сергій Одаренко заявив "Детектору медіа", що розцінює переадресацію Сoronаfakes.сom на сайт "Букви" як помсту: "Я це розцінюю як помсту за нашу критику".

Однак співвласник "Букв" Петро Терентьєв не вбачає зв’язку між рішенням переадресувати Сoronаfakes.сom на сторінку іншого видання і конфліктом навколо допису "По той бік новин".

Терентьєв повідомив ДМ, що він є повним юридичним власником домену, також він каже, що опікувався його "фінансуванням". За його словами, рішення зробити переадресацію на сторінку "Букв" пов’язане з тим, що йому невідомо, хто займався проєктом після звільнення Альони Романюк з "По той бік новин".

"Я не знаю, хто має доступ до адмінки, є сумніви щодо того, хто і як туди ставить матеріали… Отже, як власник домену я вирішив для безпеки зробити переадресацію на інший свій проєкт – "Букви", – сказав Терентьєв.

Він додав, що готовий передати права на домен людям, яким довіряє і поважає, водночас він обіцяє продовжити його "фінансово підтримувати, щоб він був повністю прозорим".

Як повідомляв ІМІ, 23 листопада з видання "Букви" звільнилися чотири редакторки стрічки: Анастасія Печенюк, Ольга Ганюкова, Яна Ільків та Марта Бондаренко. А також двоє працівників SMM-відділу, які працювали понад п'ять років. За їхньою заявою, причиною є постійний тиск, погрози й цькування на адресу працівників видання.

Редакція "Букв" теж зробила заяву. За її повідомленням, причиною звільнення є фінансовий борг одного з працівників перед співвласником видання, а також низька якість контенту.

Юридичний тиск

Інші випадки юридичного тиску – 1

1. ДБР відкрило справу через відео, на якому Бутусов стріляє з гаубиці д-20

28.11.2021 Слідчі Державного бюро розслідувань у межах розпочатого кримінального провадження вивчають відео, яке 27 листопада виклав головний редактор “Цензор.нет” Юрій Бутусов своїй фейсбук-сторінці.

Про це повідомляється 28 листопада на сайті ДБР.

На відео журналіст стріляє з гаубиці Д-20 калібром 152 мм зі словами: “по окупантах вогонь”.

Пізніше Бутусов дописав, що відео було зняте дуже давно і з тренувань.

Як зазначає ДБР, оприлюднення подібних матеріалів завдає шкоди інформаційній безпеці України та дозволяє представникам країни-агресора посилювати тиск на державу.

“Усі обставини публікації та запису відео пострілу з гармати, яке виклав Юрій Бутусов, будуть перевірені. В тому числі в порядку статті 414 КК України (“Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення”) та статті 437 ККУ (“Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни”). Будуть перевірені також і можливі посадові порушення тими особами, які допустили цивільного громадянина до відповідного озброєння”, – зазначає ДБР.

За попередніми висновками, подія відбулася за межами зони ООС. 

ДБР закликало громадян України під час публікації будь-яких матеріалів враховувати можливі негативні наслідки для інформаційної безпеки держави.

Зі свого боку Юрій Бутусов вважає, що в такий спосіб президент Володимир Зеленский помстився йому “за свою ганебну пресконференцію”.

“І ось уже знайшли привід – постріл з гармати, який був колись зроблений, назвали його “приводом для ескалації”, хоч я і написав, що це було давно. І тепер мене залучають по кримінальній статті за розв'язання агресивної війни!” – написав він 28 листопада у фейсбуці.

"Нагадаю, все це тому, що я задав питання: Чи не соромно Зеленському тримати коло себе російського агента Демченка? І всі почули від президента, що російський агент Руслан Демченко – корисний керівник комітету по розвідці, попри те що він очолює всі розвідслужби України всупереч закону про люстрацію та є співавтором Харківських угод по здачі Криму. І Демченка, Татарова, Єрмака президент захищає", – написав він.

Крім того, ДБР оприлюднило другу заяву, у якій звертає увагу журналістів та лідерів громадської думки, що кримінальне провадження порушено не проти журналіста Юрія Бутусова, а за означеним у його публікації фактом.

У ДБР зауважили, що поки нікому не висунуто підозри.

“Зокрема, предметом розслідування є з’ясування обставин, хто і за яких умов допустив цивільну особу до зброї. Ще раз наголошуємо: ніякої “справи” проти Юрія Бутусова в провадженні ДБР немає – і просимо не втягувати ДБР у політичні обвинувачення. ДБР займається виключно злочинами посадових осіб, і саме можливі ознаки такого злочину й стали предметом нашого провадження”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомляв ІМІ, 26 листопада президент Володимир Зеленський під час пресмарафону звинуватив головного редактора “Цензор.нет” Юрія Бутусова в смертях на Донбасі через публікацію відео з дроном Bayraktar. Журналіст звинуватив Зеленського в брехні.

Після пресмарафону Юрій Бутусов заявив, що позиватиметься до суду на президента України Володимира Зеленського через висловлювання, які вважає неправдивими щодо себе.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушенн свобода ислова – 3

1. До суду передано справу щодо чотирьох підозрюваних у нападі на журналістів "Схем" в Укрексімбанку

02.11.2021 Правоохоронці передали до суду обвинувальний акт відносно чотирьох осіб, підозрюваних у перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів програми “Схеми”.

Про це повідомляється на сайті Київської міської прокуратури.

Обвинувальний акт скеровано до суду 2 листопада для розгляду по суті.

Як зазначає прокуратура, дії вже колишнього голови правління та прессекретаря кваліфіковані за ч.ч.1, 3 ст.171 КК України - незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища.

Дії двох інших співробітників банку, а саме керівника Департаменту банківської безпеки та начальника управління внутрішньої безпеки цивільного захисту та охорони банку кваліфіковані за ч.ч. 1, 3 ст. 171, ч. 1 ст. 126 КК України - незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків, вчиненого службовою особою з використанням свого службового становища; умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю та не спричинили тілесних ушкоджень.

Як повідомляв ІМІ, 4 жовтня в Києві співробітники державного Укрексімбанку напали на знімальну групу “Схем” під час запису інтерв’ю з головою правління фінустанови Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті. Під час запису Мецгер наказав відібрати камери у журналістів, знищити відеозаписи інтерв’ю та заборонити подальше знімання. Крім того, журналістів незаконно утримували в приміщенні кабінету, не дозволяючи його залишити.

Поліція Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів програми “Схеми” (ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України). Згодом поліція внесла до ЄРДР відомості щодо нападу на журналістів програми “Схеми” за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 171 ККУ.

Укрексімбанк звинуватив журналістів “Схем” у протиправному заволодінні інформацією з обмеженим доступом (банківською таємницею) і порушенні Кодексу етики українського журналіста.

Редакції “Схем” вдалося відновити відео, видалене працівниками Укрексімбанку.

7 жовтня Голосіївське управління поліції вручило повідомлення про підозру одному зі службовців банку за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів  – ч. 1, 3 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу. Також підозру вручили голові правління Укрексімбанку Євгену Мецгеру.

Також правоохоронці повідомили про підозру четвертому учаснику нападу на знімальну групу журналістів програми “Схеми” під час інтерв’ю тодішнім головою правління АТ "Укрексімбанк" Євгеном Мецгером.

11 жовтня Голосіївський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід для відстороненого голови правління Укрексімбанку Євгена Мецгера у вигляді нічного домашнього арешту. Йому інкримінують перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та незаконне утримання людей (чч. 1, 3 ст. 171, ч. 2 ст. 146  КК України).

Такий самий запобіжний захід суд обрав директору департаменту інформаційної політики Укрексімбанку Володимиру Пікалову. Третьому підозрюваному співробітнику Укрексімбанку суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

11 жовтня Євген Мецгер написав заяву про звільнення. Наглядова рада АТ “Укрексімбанк” звільнила Євгена Мецгера з посади голови правління банку.

2. Постраждалій від нападу журналістці, представниці ІМІ Альоні Березі надано озброєну охорону

05.11.2021 Журналістці-розслідувачці, хмельницькій представниці ІМІ Альоні Березі, на яку було скоєно напад 3 листопада, надано фізичну озброєну охорону.

Про це ІМІ повідомив Департамент захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України (ДЗІСД). 

Як повідомили у департаменті, постанову про надання охорони було винесено 4 листопада.

“Вчора ввечері було винесено постанову про надання фізичної озброєної охорони. Ця постанова затверджена, передана, зараз вона в наружній службі. Щоденно складатиметься план охорони, затверджуватиметься, і особа ця буде постійно з потерпілою. Наша задача - убезпечити потерпілу”, - повідомили в ДЗІСД.

За фактом нападу на Березу поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (Хуліганство).

Зараз проводяться першочергові і оперативні заходи щодо встановлення особи нападника, місця його перебування та переміщення до скоєння події, в момент скоєння та після.

4 листопада з потерпілою працювали прокуратура, поліція і ДЗІСД.

Також про інцидент знають керівники Міністерства внутрішніх справ Денис Монастирський та Нацполіції Ігор Клименко.

“Керівництво МВС та Нацполіції підтримали цю ініціативу (щодо надання охорони - ред.) і саме тому все в роботі. Ми доповідали про ситуацію, наш департамент комунікує напряму з головою Нацполіції та міністром внутрішніх справ”, - повідомили в департаменті.

Постанова про надання охорони почала діяти 5 листопада.

Як повідомляв ІМІ, 3 листопада у Хмельницькому невідомий чоловік облив невідомою речовиною журналістку-розслідувачку, регіональну представницю ІМІ Альону Березу. Напад журналістка пов’язує із своєю професійною діяльністю.

3. Оголошено про підозру двом нападникам у справі про побиття оператора дніпровського каналу Д1

10.11.2021 Правоохоронці оголосили про підозру двом співробітникам Муніципальної варти в справі про побиття оператора дніпровського телеканалу Д1 Сергія Файзуліна.

Про це ІМІ повідомив Департамент захисту інтересів суспільства і держави Національної поліції України.

За даними слідства, 2 липня під час конфліктної ситуації в Дніпрі Фейзулін отримав тілесні ушкодження від співробітників Муніципальної варти.

Повідомляється, що правоохоронці провели “повний комплекс оперативно-слідчих заходів щодо всебічного розслідування даного злочину з метою встановлення всіх обставин, та осіб, які можуть бути причетними до його вчинення”.

Про підозру співробітникам “Муніципальної варти” оголошено 10 листопада. Фігурантами кримінального провадження є Олександр Р., 1988 р. н., та Олександр П., 1990 р.н.

Їм оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1, ч. 1 ст. 171 КК України. Планується скерування матеріалів до суду.

Як повідомляв ІМІ, 2 липня в Дніпрі внаслідок сутичок під час демонтажу рекламних конструкцій травмували операторів телеканалів ОТВ Ігоря Гутніка і  Д1 Сергія Файзуліна.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу ("Хуліганство").

15 липня журналісти Дніпра закликали правоохоронні органи провести об'єктивне та неупереджене розслідування справи щодо побиття їхніх колег.

16 липня поліція повідомила про підозру трьом підозрюваним у побитті в Дніпрі 2 липня операторів телеканалів ОТВ і Д1 за двома статтями Кримінального кодексу України. Підозру оголошено за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") та ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

Справа щодо побиття оператора Ігоря Гутника була скерована до суду. У побитті звинувачують трьох представників КП "Муніципальна варта". 23 та 24 вересня 2021 мало відбутися підготовче засідання. На нього не пустили журналістів, посилаючись на епідеміологічну ситуацію. Кіровський суд ухвалив рішення повернути обвинувальний акт на доопрацювання. Обласна прокуратура оскаржуватиме це рішення. 

30 вересня начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Антон Чернов повідомив, що в справі про побиття оператора дніпровського телеканалу Д1 Сергія Файзуліна не вистачає якісних відеоматеріалів або даних свідків.

Реакція журналістської спільноти – 5

1. Медійні та правозахисні ГО закликають владу ефективно розслідувати злочини проти журналістів

02.11.2021 У Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів, медійні та правозахисні організації України закликають уряд та правоохоронні органи проводити ефективні і прозорі розслідування злочинів проти журналістів, а також реформувати правоохоронні органи та здійснити судову реформу, щоб унеможливити безкарність. 

Вільні, якісні і незалежні медіа надзвичайно необхідні для успішного розвитку України. Саме вони викривають корупцію, інформують про порушення прав людини, і щоденно надають громадянам достовірну суспільно важливу інформацію, що особливо важливо в часи пандемії і викликів дезінформації, з якими стикається Україна. 

За десять місяців поточного року Інститут масової інформації зафіксував в Україні 153 випадки порушень свободи слова. Дві третини порушень стосуються фізичної агресії щодо журналістів - зокрема, в 2021 році сталося 19 випадків побиття журналістів, зафіксовано 80 випадків перешкоджань, 12 погроз. Ще одним викликом стала пандемія COVID-19, яка використовується представниками місцевої влади як протизаконний привід недопуску журналістів на засідання сесій, робочих груп місцевих рад, а також деякими судами — як формальний привід недопуску журналістів у судові засідання.

За даними Офісу Генерального прокурора, за дев’ять місяців 2021 року правоохоронці розслідували і передали до суду 17 обвинувальних актів що стосуються злочинів, скоєних щодо журналістів, за “журналістськими” статтями Кримінального кодексу України. Станом на жовтень 2021 року суди ухвалили сім вироків у справах, спрямованих проти журналістської діяльності. Шість із них пов’язані з перешкоджанням журналістської діяльності (ст. 171 ККУ) та один за сукупністю статей 171 та 345-1 (погрози або насильство щодо журналіста) ККУ. Один вирок був виправдувальним, шість – обвинувальними. 

Також нагадуємо, що наразі 12 журналістів - громадян України  - перебувають у в’язницях або під домашнім арештом у Росії та тимчасово окупованому Криму з політичних мотивів. З них 10 є кримськотатарськими громадянськими журналістами. Вони були затримані російськими силовиками за журналістську діяльність із висвітлення переслідувань жителів Криму. Їхні справи є сфабрикованими та розглядаються з численними порушеннями права на справедливий суд. Деяких із них катували для того, щоб вибити визнання їхньої вини. Окрім того, з 4 вересня російські силовики в Сімферополі п’ять разів проводили масові затримання людей, які намагалися відвідувати судові засідання над кримськими політв’язнями. Серед затриманих було шестеро журналістів.

Ми закликаємо органи державної влади:

  • виконувати свої зобов'язання щодо захисту прав журналістів відповідно до вимог Європейської конвенції з прав людини, практики Європейського Суду з прав людини та вимог рішень цього Суду стосовно України, а також інших міжнародно-правових зобов’язань України. 
  • вживати належних заходів для запобігання насильству, погрозам і нападам на журналістів;
  • забезпечити належні, своєчасні та якісні розслідування злочинів проти журналістів та притягнення винних осіб до відповідальності;
  • утримуватися від будь-яких дій, які можуть розглядатися як підбурювання або заохочення до насильства щодо журналістів;
  • зміцнювати практичну діяльність правоохоронних органів, що забезпечують захист права на свободу слова та права на доступ до інформації;
  • захищати саме журналістську діяльність, а не просто осіб із посвідченням журналіста;
  • забезпечити ефективне розслідування фактів переслідування журналістів - громадян України, а також фактів порушення свободи слова та перешкоджання журналістській діяльності в тимчасово окупованому Криму.

Ми вимагаємо від Російської Федерації як держави-окупанта Криму та міста Севастополя негайно звільнити журналістів та всіх інших українських політичних в’язнів та припинити переслідування за журналістську діяльність в Криму. Російська Федерація як держава- окупант має дотримуватися своїх зобов’язань відповідно до міжнародного права, в тому числі забезпечувати дотримання свободи слова та інших прав людини.

Ми також закликаємо журналістів та медіа-організації системно висвітлювати порушення прав журналістів, а також якість і стан розслідувань таких порушень. Публічність і взаємна підтримка журналістів може стати тим фактором, який дозволить покращити ситуацію з безпекою журналістської діяльності в Україні. Ми також закликаємо журналістів звертатися до правоохоронних органів із заявами у випадку порушення їхнього права займатися журналістською діяльністю.

Інститут масової інформації, Центр прав людини ZMINA, Центр громадянських свобод, Платформа прав людини, Правозахисний центр ДІЯ, Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська група з прав людини, Фундація Суспільність, ГО “Детектор медіа”, Кримська правозахисна група.

2. Українських журналістів закликали об'єднуватися, щоб протистояти тиску

16.11.2021 Сьогодні, у День працівників радіо та телебачення, ми оголошуємо про загальну мобілізацію до всеукраїнської професійної спільноти “Медіарух”.

За сім років після Революції гідності незалежність української журналістики знову під загрозою. Анонімні канали, ботоферми, олігархічні медіа, які служать виключно на догоду власникам, витісняють професійні стандарти.

Бізнесмени нівечать видання. А влада, яка мала б захищати свободу слова, сама намагається приборкати медіа.

Ми звертаємося до тих журналістів, які залишаються чесними попри обставини. Які керуються стандартами, а не побажаннями. Які не оцінюють, а цінують своє слово. Настав час єднатися. Незабаром нові вибори. А кожен з вас знає, що це значить. Новий тиск олігархів, власників, політиків, влади.

Поодинці ми безсилі перед загрозою. Разом ми непереможні. Доведено журналістською революцією у 2004 році та рухом “Стоп цензурі!” у 2010–2014 роках.

Але цього разу ми ставимо перед собою більш амбітну мету: створити ефективну самоврядну організацію журналістів, яка зможе протистояти системі політичного та комерційного тиску на свободу слова. Створити спільноту, яка об’єднає всіх українських журналістів.

Якщо ви з нами, то перейдіть за посиланням:
https://forms.gle/fipHZBvYAefGjTjx6

У розсилці буде вся офіційна інформація про діяльність Медіаруху. Зокрема, там будуть деталі та пояснення, які критерії та яка процедура вступу до Медіаруху. Приєднуйтеся. І разом ми зможемо відстояти Журналістику.

Заяву підписали:

Севгіль Мусаєва, головна редакторка “Української правди”
Мирослава Барчук, Суспільне
Анна Бабінець, “Слідство.інфо”
Андрій Яніцький, Еспресо ТБ
Наталія Лигачова, “Детектор медіа”
Оксана Романюк, Інститут масової інформації
Юлія Банкова, ГО “Громадське”
Євгенія Моторевська, головна редакторка Hromadske
Анна Миронюк, журналістка звільненої редакції Kyiv Post
Михайло Ткач, керівник відділу розслідувань “Української правди”
Андрій Куликов, Громадське радіо
Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо
Наталія Соколенко, Українське радіо
Денис Бігус, Bihus.info
Олег Базар, головний редактор LB.ua
Соня Кошкінка, шеф-редакторка LB.ua
Наталя Виговська, журналістка, представниця ІМІ, Запоріжжя
​​Дмитро Тузов, ведучий Радіо НВ та програми "Медіа-клуб":
Світлана Остапа, “Детектор медіа”
Борис Давиденко, головний редактор LIGA.net:
Тарас Петрів, Фундація “Суспільність”
Вадим Міський, “Детектор медіа”
Захар Колісніченко, журналіст, представник ІМІ, Черкаси
Мая Голуб, журналістка, представниця ІМІ, Луцьк
Сергій Нікітенко, журналіст, представник ІМІ, Херсон
Альона Романюк, журналістка, “По той бік інфи”, “По той бік путінської брехні”
Гайгисиз Гелдієв, старший партнер “Jnomics Media”
Галина Петренко, “Детектор медіа”
Альона Береза, журналістка, представниця ІМІ, Хмельницький
Олексій Захарченко, журналіст, представник ІМІ, Суми
**

Звернення відкрите для підписання журналістами, відправляйте свої ПІБ та афіліяцію з медіа на пошту aianitskyi@gmail.com

 3Журналісти, яких не запросили на пресмарафон Зеленського, влаштували акцію

26.11.2021 У Києві відбулась акція журналістів, яких не запросили на пресмарафон президента Володимира Зеленського.

Участь в акції біля коворкінгу Creative State Arsenal взяли близько 10 журналістів. Зокрема, серед них "Заборона", журналістка-розслідувачка Тетяна Козирєва.

Журналісти наголошували на вибірковій акредитації медіа для висвітлення заходів за участю Зеленського.

Медійники тримали плакати: “Привіт Януковичу”, “Доступ до інформації – це не привілей, а обов'язок”, “Ми проти заборон для журналістів”.

Журналістка-розслідувачка Тетяна Козирєва зазначила в коментарі ІМІ, що учасникам акції незрозуміло, як формувалися списки журналістів для пресмарафону.

“Нам як журналістам незрозумілий формат пресмарафону, незрозумілий формат зустрічі з журналістами, в якому відсутня процедура акредитації. Нам незрозуміло, що таке запрошення для журналістів. Запрошення для журналістів не визначено жодним законом. Ми б хотіли, щоб президент жив за законом про інформацію, де чітко прописано процедуру акредитації для медіа. Нас також турбує той факт, що були складені списки медіа, але незрозуміло, за яким принципом. Незрозуміло, чому в цих списках не представлено журналістів, які робили гучні розслідування останнього року. Зокрема, як “Белінгат”, чи редакція “Соромно”, яка займалася розслідуванням “вагнергейт”, чи Слідство.Інфо, яке займалося темою офшорів президента. Очевидно, що ці теми незручні для ОП та Зеленського, тому відбувається якась дивна селекція, яка не відповідає взагалі демократичним цінностям”, – сказала вона.

Козирєва сподівається, що Офіс президента та пресслужба Зеленського “зроблять висновки, і надалі спілкування з медіа буде прозорішим”.

Реакції з боку ОП на акцію журналістів не було, додала Тетяна.

Як повідомляв ІМІ, 25 листопада Офіс президента анонсував на 26 листопада пресмарафон президента Володимира Зеленського, присвячений екватору його каденції. ОП повідомив, що на пресмарафон запрошено лише 30 журналістів “у зв’язку зі складною епідемічною ситуацією в країні та з урахуванням досвіду попередніх пресмарафонів”.

Незапрошені журналісти запропонували прийти під місце проведення заходу і влаштувати президенту пікет. 

25 листопада прессекретар Президента України Сергій Никифоров оприлюднив список засобів масової інформації, запрошених на пресмарафон Володимира Зеленського. До нього ввійшло 32 медіа.

20 травня відбулася пресконференція президента Володимира Зеленського за підсумками двох років перебування на посаді глави держави. За даними ОП, на захід акредитували понад 200 журналістів, багато з них не отримали можливості поставити запитання.

4. У Києві вшанували пам'ять Павла Шеремета

28.11.2021 У Києві на місці загибелі білоруського журналіста Павла Шеремета білоруські та українські журналісти вшанували 28 листопада його пам'ять – цього дня йому виповнилося б 50 років, повідомляє Радіо Свобода.

Акцію, ініційовану Білоруською асоціацією журналістів, підтримали українські журналісти та низка білоруських неурядових організацій, створених в Україні білоруськими біженцями.

“З 1990-х Павло показує нам, білоруським журналістам, як робиться справжня, смілива репортерська робота. Пам’ять про Павла не може зникнути. Ми не можемо зібратися в Мінську, провести вечір пам’яті, згадати це. Але ми тут, на місці, де закінчилося життя Павла, де його жахливо вбили, щоб залякати інших журналістів-розслідувачів, публіцистів. Але його ім’я, його творчість і життя продовжуються в нашій пам’яті”, – зазначив заступник голови БАЖ Борис Гарецький.

Журналісти запалили свічки та поклали квіти до пам’ятника Павлу Шеремету в Києві неподалік місця його загибелі.

Головний редактор інтернет-видання “Українська правда” Севгіль Мусаєва додала, що вдячна білоруським журналістам за ініціативу вшанувати пам'ять Павла Шеремета в день його народження.

“Незважаючи на те що минуло п’ять років, ми досі не можемо зрозуміти, що сталося, і досі не можемо звикнути. Ми дуже сумуємо за нашим колегою”, – сказала вона.

Голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко додав, що для українських журналістів є прикладом те, як білоруські журналісти відстоюють свої права в умовах жорстких репресій.

“Павло Шеремет стає символом і прикладом журналістської місії та служіння професії для багатьох, особливо молодих журналістів, але такі меморіальні акції, як сьогодні, до 50-річчя від дня його народження, – це можливість сказати, що Павло – це не лише символ, але й висловити слова підтримки рідним, матері та друзям”, – сказав Сергій Томіленко.

Він додав, що Національна спілка журналістів України надає правову допомогу родині Павла Шеремета для захисту їхніх інтересів у розслідуванні вбивства Павла.

Як повідомляв ІМІ, Павло Шеремет загинув у Києві 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля. 12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив, що Національна поліція затримала та оголосила обґрунтовану підозру фігурантам справи щодо вбивства Павла Шеремета. Нині серед підозрюваних – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтерка Юлія Кузьменко. Вони заявляють про непричетність до вбивства.

5. Медіарух вважає неприпустимим тиск влади на Юрія Бутусова

29.11.2021 Ми, члени Медіаруху, вважаємо неприпустимим тиск представників держорганів на журналіста Юрія Бутусова та вважаємо, що Державне бюро розслідувань не має ставати інструментом для політичних розправ. 

Нагадаємо, 28 листопада Державне бюро розслідувань у межах розпочатого кримінального провадження повідомило, що вивчає відео, яке 27 листопада виклав головний редактор “Цензор.нет” Юрій Бутусов своїй фейсбук-сторінці. На відео журналіст стріляє з гаубиці Д-20 калібром 152 мм. Кримінальне провадження було відкрите за статтями 414 ККУ (“Порушення правил поводження зі зброєю, а також із речовинами і предметами, що становлять підвищену небезпеку для оточення”) та 437 ККУ (“Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни”). Сам Юрій Бутусов вважає такі дії помстою президента Володимира Зеленського за конфлікт на пресмарафоні 26 листопада. 

Вказані статті Кримінального Кодексу України не стосуються цивільних, якщо тільки немає додаткових обставин. На самому сайті ДБР вказано, що “у підслідності ДБР – найвищі посадовці, судді, працівники правоохоронних органів, ті, хто вчинив військові злочини”. Окрім того, розміщене повідомлення на офіційній сторінці ДБР про те, що нібито певна особа скоїла певний злочин, порушує не тільки презумпцію невинуватості, а й передбачену законодавством процедуру розслідування, зокрема визначення підозрюваного у вчиненні злочину. 

Ми вважаємо, що такі дії ДБР є тиском на Юрія Бутусова і мають тягнути за собою кримінальну відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України.

Для оцінки етичності чи неетичності дій журналіста існують саморегулівні організації, наприклад Комісія з журналістської етики. Це не входить до повноважень ні ДБР, ні Міністерства оборони, ні інших державних органів.  

У середовищі українських журналістів є різні погляди на прийнятність вчинку Юрія з погляду професійної етики, але ми всі солідарні в тому, що цей вчинок не може бути приводом для тиску з боку влади. 

Крим – 1

1. В окупованому Криму затримали координатора та журналіста "Кримської солідарності"

26.11.2021 В окупованому Сімферополі російська поліція затримала координатора “Кримської солідарності” Ділявера Меметова та громадянського журналіста Абдуллу Сейдаметова.

Про це повідомляється на сайті “Кримської солідарності”.

Їх затримали біля Кримського гарнізонного військового “суду”, де розглядається апеляція на вирок у “другій бахчисарайській групі” в справі “Хізб ут-Тахрір”.

Меметова відвезли до Центрального відділу поліції, мотивуючи це тим, що він був на зустрічі адвоката Едема Семедляєва 23 листопада.

Мотиви затримання Сейдаметова поки що невідомі.

Про затримання повідомив кореспондент “Грані.ру” Айдер Кадиров. За його словами, Ділявер Меметов з'явився біля Кримського гарнізонного військового суду після перерви й був за 20 метрів від будівлі. У його бік попрямували співробітники поліції, як подумав кореспондент, щоб покурити. Представники закону повідомили координатору про “повторне порушення” та відвезли до Центрального відділу поліції Сімферополя за присутність на зустрічі адвоката Едема Семедляєва 23 листопада. Затримання проводив капітан поліції Олексій Кузнєцов.

Нагадаємо, вночі 23 листопада десятки кримських татар попрямували до ІТТ Сімферополя на зустріч з адвокатом Едемом Семедляєвим, адміністративний арешт якого добіг кінця.

Туди ж заздалегідь був підігнаний автобус, а Росгвардія провела затримання 32 осіб, серед яких було 10 жінок та п'ятеро журналістів “Кримської солідарності” – Енвер Алімов, Алім Сулейманов, Вілен Темер'янов, Сімар Аблялімов та Ділявер Ібрагімов.

Адвокат Едем Семедляєв був заарештований на 12 діб і оштрафований на 4 тисячі рублів Центральним районним судом Сімферополя за статтею 19.3 КпАП РФ за відмову припинити відкрите ведення аудіозапису на вимогу начальника відділу “Е” Руслана Шамбазова і зняти весь одяг для перевірки тіла на наявність екстремістських татуювань.

25 жовтня адвокат Едем Семедляєв був присутній на апеляції в справі “красногвардійської групи” кримських мусульман. Пізніше, після масових затримань кримських татар біля будівлі Кримського гарнізонного військового суду, він намагався захистити їх у Центральному відділі поліції № 3. Там же начальник відділення ЦПЕ Руслан Шамбазов зажадав від юриста повністю роздягнутися для перевірки його тіла на наявність екстремістських татуювань, що робити Семедляєв відмовився. За це на нього був складений адміністративний протокол за статтею 19.3 КпАП РФ. 

Другий протокол за цією ж статтею надійшов через відмову юриста припинити ведення аудіозапису на диктофон у будівлі МВС. 

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!