ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за листопад 2020 року

04.12.2020, 14:00

У листопаді експерти ІМІ зафіксували в Україні 19 порушень свободи слова. З них 10 стосувалися фізичної агресії щодо журналістів. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – вісім, хоча ця цифра, як порівняти з жовтнем, зменшилась удвічі.

За даними моніторингу, журналістів не пускали на сесію міськради, вибори ректора університету, не запросили на нараду з президентом, утримували в приміщенні, їм намагалися знищити техніку, нападали на них під час прямого ефіру, мінували телеканал, щоб зірвати дебати кандидатів. Усе це робили як звичайні громадяни, так і правоохоронці та представники влади.

Також ІМІ зафіксував п’ять випадків обмеження доступу до інформації. У доступі до публічної інформації журналістам відмовляли такі розпорядники: Запорізька служба автодоріг, СБУ та Офіс президента.

Крім того, зафіксовано по два випадки кіберзлочинів та юридичного тиску на медіа, а також по одному випадку побиття та пошкодження майна журналістів. 

Порушення зафіксовано в дев'яти регіонах. За кількістю випадків лідирує Київ (шість), далі йдуть Запоріжжя (чотири), Миколаївщина та  Одещина (по два). По одному випадку зафіксовано на Дніпропетровщині, Закарпатті, Полтавщині, Рівненщині та Харківщині.

Утиску своїх прав зазнали шість журналісток та п'ять журналістів.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 205 випадків порушення свободи слова, з них 155 – це фізична агресія проти журналістів.

Фізична агресія

Побиття 1

  1. У Харкові цеглиною побили головреда "Власної Справи"

26.11.2020 У Харкові 24 листопада невідомі нанесли тілесні ушкодження 53-річному чоловіку та втекли. Про це повідомляється на сайті Нацполіції Харківської області.

Як розповіла дружина потерпілого, коли вони повертались додому, двоє невідомих раптово напали на її чоловіка та нанесли йому кілька ударів цеглиною по обличчю. Нападники втекли в бік житлових будинків. З травмами потерпілого доставили до лікарні.

Поліція вилучила з місця події речові докази. Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.4 ст.296 (хуліганство) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років.

Поліція вживає заходи щодо встановлення осіб, причетних до скоєння злочину, а також свідків та очевидців події.

Як повідомляє РБК-Україна, постраждалим виявився головний редактор газети “Власна Справа” та адвокат Володимир Цимбалюк. Інцидент пов'язують з журналістським розслідуванням потерпілого. Йдеться про встановлення реклами Харківського екопарку в безпосередній близькості від пам’ятника жертвам Голодомору. 

Цимбалюк на початку листопада звертався з цього приводу до Президента України, Генпрокурора та міністра внутрішніх справ.

Пошкодження майна журналістів 1

1. В Одесі підпалили авто видавцю журналу "Судноплавство"

26.11.2020 В Одесі в ніч на 26 листопада невідомі підпалили автомобіль журалісту, видавцю журналу “Судноплавство” Олександрові Сиваку. Про це повідомляється на сайті журналу. 

Автомобіль згорів дотла і не підлягає подальшій експлуатації. Підпал стався в гаражному кооперативі, біля будинку видавця. 

Як зазначає видання, Олександр Сивак є членом Національної спілки журналістів України в Одеській області, громадської організації “Народне бюро розслідувань” та Асоціації платників податків України в Одеській області.

Як розповів Олександр Сивак Суспільному, останній рік йому “багато погрожували”, через що він написав до поліції п'ять заяв. 

Сивак пов'язує підпал автівки зі своєю професійною діяльністю.

“Останні погрози були приблизно тиждень тому, і ось сталося... У мене свій журнал “Судноплавство”, в якому ми пишемо про тіньові схеми. Я також писав заяви до ДБР на впливових держслужбовців, від яких мені надходили погрози”, – пояснив він.

Водночас він додав, що на 26 листопада було призначено судове засідання і хтось “дуже не хотів, аби воно відбулося”. Однак, з ким саме він судиться, Олександр не зазначив.

Як повідомляється на сайті Нацполіції в Одеській області, інцидент стався близько першої години ночі 26 листопада. 

Автомобіль Volkswagen Touareg спалахнув на стоянці на вулиці Армійська. Внаслідок події ніхто не постраждав. Попередньо встановлено, що причиною займання є підпал.

Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування за ч. 2 ст. 194 (“Умисне знищення або пошкодження майна”) Кримінального кодексу України.

Перешкоджання законній журналістській діяльності 8

1. У Запоріжжі через карантин журналісток не пустили на сесію міськради

04.11.2020 Двох журналісток сайтів 061.ua і “Паноптікон” не пустили 4 листопада на позачергове засідання сесії Запорізької міської ради, аргументуючи карантинними обмеженнями. Також не була проведена онлайн-трансляція засідання.

Про це регіональній представниці ІМІ повідомила журналістка 061.ua Ельміра Шагабудтдінова.

Про скликання позачергової сесії на сайті міськради повідомили також 4 листопада об 11:00 з посиланням на заяву міського голови Володимира Буряка на його сторінці у фейсбуці. В анонсі не повідомлялося про обмеження доступу до сесії журналістів, але коли кореспондентка 061.ua уточнила час та місце проведення сесії в прессекретарки міського голови Діани Семенової, то отримала відповідь, що на сесію журналісти не будуть допущені, а також не проводитиметься онлайн-трансляція.

“Позачергова сесія проходить у закритому режимі: закрили й доступ журналістів до приміщення мерії і не організували онлайн-трансляцію. Ми не маємо можливості відстежити, які рішення були ухвалені, що було ухвалено з голосу, бо немає і результатів голосування. У пресслужбі мерії нам заявили, що сесія коротка і тому вирішили не проводити онлайн-трансляцію, а доступ обмежили через карантин. Водночас в управлінні зовнішньої політики посилаються виключно на березневе рішення комісії ТЕБ та ЧС про обмеження доступу”, – розповіла журналістка 061.ua.

За словами Ельміри, вона з колежанкою із сайту “Паноптікон” Вікторією Шмуліною намагалися скористатися своїм законним правом на інформацію і пройти в приміщення міськради на сесію, але їх не пустили, посилаючись на карантинні обмеження та заборону на допуск сторонніх осіб. 

“Вхід нам перегородив начальник відділу внутрішньої політики Сергій Шулдик. Він пояснив, що сесію закрито на підставі рішення комісії з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій, а начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Владислав Ніколаєв, який був там, також підтвердив, що сесію закрито, але не зміг пояснити, що заважало організувати трансляцію”, – розповіла Ельміра Шагабудтдінова.

За словами журналістки, їм вдалося пройти в приміщення через вхід до тервиборчкому, але далі їх знову не пустив начальник відділу внутрішньої політики Сергій Шулдик з охороною.

Також журналістки зафіксували велику кількість представників поліції, які розмістилися в коридорі й ніяк не реагували на те, що відбувається.

Юрист ІМІ Алі Сафаров повідомив 061.ua, що з березня 2020 року постанова Кабміну щодо карантинних обмежень змінилась і змінювалася майже щотижня. Фактично з цієї постанови прибрано обмеження щодо журналістів. Є деякі обмеження щодо відвідування приміщень певною кількістю людей, але заборону відвідувань приміщень органів місцевого самоврядування, органів місцевої ради зараз прибрано. 

Також, за його словами, до статті 25 Закону “Про інформацію”, де вказано права журналістів, внесли зміни, у яких прямо зазначено право журналістів перебувати в місцях, у яких оголошено карантин. Тобто, додав юрист, обмеження журналістів до доступу на сесію під приводом карантину будуть незаконними й не відповідатимуть вимогам чинного законодавства. 

Крім того, медіаюрист зазначив, що в міськраді не можуть закрити доступ журналістів без відповідних рішень щодо порядку допуску осіб до приміщення міськради. 

“Це має визначатися або регламентом, або спеціальним рішенням щодо порядку допуску сторонніх осіб на період COVID-19. Кожен орган місцевого самоврядування ухвалює рішення, вони можуть називатися по-різному. У будь-якому разі такий документ має бути, але ж якщо його немає, а охоронець на вході каже, що просто через карантин вас не допускають, то це вже  порушення законних прав журналістів і тягне за собою відповідальність, згідно зі статтею №171 КК України”, – сказав Алі Сафаров.

2. На Полтавщині поліцейський намагався знищити журналісту відеокамеру

10.11.2020 У селищі Семенівка (Полтавська область) 10 листопада начальник Семенівського відділення поліції Микола Голощапов напав на головного редактора ТОВ “Телерадіокомпанія-Інформ” Михайла Погрібного, який знімав відеорепортаж. 

Про це Михайло Погрібний повідомив представниці ІМІ в Полтавській області.

Подія сталася в районі залізничного переїзду селища Семенівка. Як розповів журналіст, поліцейський вихопив відеокамеру і намагався знищити її, а потім спробував утекти з місця події.

Водночас, зазначив журналіст, поліцейський нічого не пояснював, лише штовхав.  

За словами Михайла Погрібного, він робив серію репортажів про агрофірму, на транспорт якої був накладений судовий арешт. Журналіст висвітлював, як виконується рішення суду.

“Було декілька інцидентів господарства ПСП “Дружба” з поліцією. У жодному з них поліції не вдалося довести свою правоту. У даному випадку були арештовані вантажівки із зерном (версія слідства). Вони стояли тиждень на узбіччі біля с. Греблі до рішення суду. Того дня було засідання Октябрського райсуду, де ухвалено рішення зняти арешт із техніки. Вона прямувала на елеватор, але начальник поліції особисто перекрив рух у Семенівці прямо серед залізничного переїзду”, – розповів журналіст. 

Як повідомили представниці ІМІ в Полтавській області, за фактом інциденту відкрито кримінальне провадження за 171-ю статтею Кримінального кодексу України.

“Відкрито кримінальне провадження за частиною 3 статті 171 ККУ, це перешкоджання професійній діяльності журналістів. Окрім того, керівництвом ГУ Нацполіції в Полтавській області здійснюється службова внутрішня перевірка. Також усі документи будуть передані в Бюро розслідувань для об'єктивної оцінки”, – сказав у коментарі представниці ІМІ представник пресслужби ГУ Нацполіції в Полтавській області Роман Грішин.

3. У Києві поліція звільнила журналістів з ресторану, в якому їх утримували

15.11.2020 У Києві в ресторані “Гавана”, який працював під час карантину вихідного дня, напали на журналістів та утримували їх у приміщенні закладу. Їх звільнили після того, як працівники спецпідрозділу поліції силою відчинили двері. 

Про це повідомляється на сайті Нацполіції Києва.

Інцидент стався 15 листопада на вулиці Набережне шосе. Журналісти повідомили поліції, що під час виконання редакційного завдання адміністрація закладу перешкоджає їхній професійній діяльності. На місце події виїхали екіпажі патрульних, спецпризначенці та слідчо-оперативна група Печерського управління поліції. 

Поліція встановила, що ресторан, попри карантинні обмеження, працював у звичному режимі та приймав відвідувачів. Коли до закладу приїхали журналісти, між знімальною групою та адміністрацією виник словесний конфлікт, під час якого працівник закладу вдарив кореспондента. Після цього знімальну групу зачинили в ресторані та не випускали. 

Адміністрація та охорона ресторану не реагувала на вимоги поліцейських відчинити двері та випустити вказаних осіб, тому це  зробили працівники спецпідрозділу. 

Повідомляється, що поліцейські вивели всіх відвідувачів із закладу та склали на директора адміністративний протокол за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.  

Також слідчі розпочали кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України. За скоєння цього правопорушення правоохоронці затримали двох працівників закладу, 1982 та 1989 року народження. Чоловіків затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України. Вирішується  питання щодо оголошення їм про підозру.

4. Слідчі СБУ попросили журналістів "Прямого" залишити будівлю музею Революції Гідності

19.11.2020 Слідчі Служби безпеки України попросили знімальну групу “Прямого” вийти з будівлі Музею Революції Гідності, де сьогодні відбуваються обшуки.

Про це повідомила кореспондентка “Прямого” Олена Чернякова під час прямого ввімкнення в студію.

“Щодо перешкоджання нашій роботі. Ми тут (у музеї. – Ред.) працюємо з 11-ї години. І після нашого першого включення, під час якого ми розповіли нашим глядачам про проведення обшуку, до нас звернулися слідчі СБУ з проханням покинути приміщення музею. Мовляв, слідчий не виявляє бажання, аби ми перебували в самому музеї на процесуальній дії. Але зауважу, що всі слідчі дії, вилучення документів і самі працівники СБУ працюють безпосередньо за зачиненими дверима. Ми ж працюємо в іншій кімнаті”, – розповіла журналістка. 

Як повідомила Нацполіція, на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва слідчі поліції Києва проводять обшуки в службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної сотні – Музею Революції Гідності, компанії-генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб. Обшуки проводять у межах кримінального провадження, розпочатого за ч. 2 ст. 364 (“Зловживання владою або службовим становищем”) Кримінального кодексу України.

5. У Миколаєві зірвалися дебати кандидатів у мери через "замінування" Суспільного

19.11.2020 У Миколаєві не вдалося провести заплановані на 19 листопада дебати кандидатів на посаду міського голови через повідомлення про замінування регіональної філії телеканалу “Суспільне”.

Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області, яка стала свідком подій.

Початок дебатів кандидатів у мери міста Олександра Сєнкевича та Владислава Чайки був запланований на 19:20. Однак за 20 хвилин до початку на лінію 102 надійшло повідомлення про начебто замінування будівлі телеканалу, де мало відбутися знімання програми. 

У зв’язку з цим кандидати, журналісти, працівники телеканалу та члени команд політиків були вимушені залишити приміщення в межах обов'язкової евакуації: будівлю мали перевірити на наявність вибухівки.

На місце були викликані представники служби газу, ДСНС, карета швидкої допомоги, слідчо-оперативна група поліції, вибухотехніки та кінологи зі службовою собакою.

Через це телеканалу не вдалося розпочати проведення дебатів.

Після годинного очікування народний депутат від ОПЗЖ Нестор Шуфрич, який супроводжував їхнього кандидата Владислава Чайку, запропонував кандидату в мери Миколаєва Олександру Сєнкевичу перенести проведення дебатів на 20 листопада. Чинний міський голова погодився на пропозицію. Зазначимо, що другий тур виборів міського голови Миколаєва відбудеться 22 листопада.

У поліції Миколаївської області повідомили, що обстежили приміщення телеканалу “Суспільне.Миколаїв” та не виявили там вибухових предметів. Зазначену подію кваліфіковано за ст. 259 “Завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, знищення чи пошкодження об'єктів власності” Кримінального кодексу України. Поліцейські проводять оперативно-розшукові заходи щодо встановлення особи, яка зробила неправдиве повідомлення про замінування.

6. В Одесі журналістів не пустили на вибори ректора медуніверситету

25.11.2020 В Одесі представники охоронного агентства “Зевс” не пустили 25 листопада журналістів до приміщення національного медичного університету, де відбувалися вибори ректора, повідомляє Суспільне.

Як розповіла кореспондентка Суспільного, охоронці не називали своїх імен, мотивуючи це тим, що знати їхні імена та на якій підставі вони не пропускають журналістів на вибори “нікому не потрібно”.

Натомість представники охоронного агентства запитували в кореспондентки “перепустку”, але яку саме – пояснити не могли.

“Ви повинні були зареєструватися, аби потрапити сюди. Тут є якісь норми, є якийсь порядок. Ви прийшли до когось додому і будете розказувати, що робити?” – зазначив один з охоронців.

Член комісії Федір Костєв також відмовився спілкуватися з кореспондентами Суспільного, посилаючись на зайнятість.

Згодом інший член комісії, який також не назвався, показав кореспондентам, як мала виглядати “перепустка”, та розповів, що акредитуватися нібито можна було на “офіційній сторінці медичного університету”. Утім, зазначає видання, на сайті жодної інформації про реєстрацію ЗМІ на виборах ректора вишу немає.

За словами спостерігача від кандидатки Владлени Дубініної Юрія Жука, акредитацію створили члени комісії через карантинні обмеження. Він також додав, що під час голосування спостерігачі вже зафіксували низку порушень.

“Було зафіксовано, що переважно іноземні студенти намагаються сфотографувати бюлетені безпосередньо після того, як уже поставили позначку про свій вибір. Однак виборча комісія на це, можна так сказати, трохи закриває очі”, – розповів Жук.

Він зазначив, що до частини приміщення, де розташовані кабінки та урни для голосування, спостерігачів не пускали, оскільки “занадто багато людей, і ми знаходимося за спинами виборчої комісії”.

7. Журналістів Кривого Рогу не запросили на нараду з президентом

26.11.2020 Журналістів Кривого Рогу не запросили на нараду за участю Президента України Володимира Зеленського, який приїхав 26 листопада з робочим візитом до Дніпропетровської області. 

Про це регіональній представниці ІМІ повідомив випусковий редактор UA:Дніпро Віталій Лисенко.

В обласній держадміністрації пояснили, що нарада щодо екологічних питань є “закритою нарадою”, тому і не запросили на неї журналістів.

Також, за словами Лисенка, в ОДА повідомили, що в Дніпрі президент візьме участь у церемонії прощання з генеральним конструктором КБ “Південне” Олександром Дегтярьовим. Утім, додали в адміністрації, підходу до преси не планується, тому акредитацію ОДА не проводить. 

Щодо висвітлення церемонії прощання журналісти контактували безпосередньо з пресслужбою КБ “Південне”.

Як повідомляв ІМІ, у серпні в Кривому Розі місцевих журналістів не акредитували на жодну зустріч Президента України Володимира Зеленського, який 26 та 27 серпня перебував у Дніпропетровській області з робочим візитом

26 серпня в Дніпрі журналістам дали змогу поставити лише два запитання Президентові України під час його візиту.

8. На журналістку NewsOne напали під час прямого ввімкнення

30.11.2020 У Києві невідомий напав на журналістку каналу NewsOne Віолетту Товкес у парку Слави під час прямого ввімкнення з акції пам'яті жертв Голодомору 28 листопада. 

Про це повідомляється на сайті телеканалу. 

“Кореспондентка розповідала українцям, як проходять заходи з нагоди Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій. О 16:03 до неї підійшов чоловік у масці, вибив з рук мікрофон і свічку, а також почав штовхати дівчину. Водночас він емоційно щось покричав і пішов геть”, – повідомляє канал.

За цим фактом Відділ дізнання Печерського управління поліції розпочав кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України, повідомляє поліція Києва. 

“На місці події поліцейські з’ясували, що під час знімання сюжету біля Національного музею Голодомору-геноциду до кореспондентки одного з телеканалів підбіг невідомий та вибив мікрофон із рук. Після вчинення протиправних дій чоловік утік. Правоохоронці задокументували подію, провели ряд необхідних першочергових слідчих дій, поспілкувалися зі свідками та вилучили записи з камер відеонагляду”, – повідомляє поліція.

Правоохоронці встановлюють особу нападника.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації 5

1. У Запорізькій службі автодоріг "загубили" запит журналістки, бо там не було імені керівника

03.11.2020 Журналістці запорізького сайту 061.ua Катерині Майбороді не надали відповіді на запит у Службі автомобільних доріг у Запорізькій області щодо кількості автомобілів, які перебувають на балансі служби.

Про це журналістка повідомила регіональній представниці ІМІ. 

“Ще 3 листопада я надіслала запит на публічну інформацію Службі автомобільних доріг у Запорізькій області. Окремого розділу, де була б інформація про порядок, форму чи електронну адресу для запитів, у регіонального автодору я не знайшла. Там була тільки інформація щодо електронних звернень. Тому зателефонувала до пресслужби, аби уточнити, як оформлювати запит. Мені порадили написати на пошту, зазначену як “гаряча лінія”, а там нібито секретар мав розібратися. Я так і зробила. Проте відповідь до 13 листопада так і не надійшла”, – розповіла журналістка. 

За словами Майбороди, вона зателефонувала до пресслужби, щоб дізнатися про долю свого листа. Там відповіли, що секретар не зміг його знайти, зазначивши, що, ймовірно, це сталося через те, що в запиті не зазначено конкретного розпорядника.

“Мені порадили надіслати запит ще раз, але вже на ім'я начальника. Я пояснила, що не маю цього робити, відповідно до закону. У відповідь мені порадили все ж таки переписати запит, адже він має надійти на начальника, а потім “розписатися” на виконавців – інакше є ризик, що лист знову “загубиться”, – розповіла Катерина Майборода.

За словами медіаюриста ІМІ Алі Сафарова, розпорядники публічної інформації – це чітко визначена категорія осіб. Зокрема, якщо запит надсилається до юридичної особи, у тому числі органу влади, зазначати ініціали не потрібно, бо розпорядником є саме юридична особа. 

“І відмова на запит має бути надана відповідно до статті 22 Закону “Про доступ до публічної інформації”, зокрема містити відомості, на підставі чого саме відмовлено, із зазначенням можливості оскарження”, – сказав юрист.

Також він додав,  що стаття 15 визначає обов'язки розпорядників публічної інформації. Зокрема, розпорядник зобов'язаний оприлюднювати порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності. Тобто неоприлюднення передбаченої законом обов'язкової інформації з боку розпорядника також є порушенням.

2. Миколаївська СБУ "засекретила" від журналістів ремонт тротуару біля будівлі відомства

04.11.2020 Начальник Управління Служби безпеки України в Миколаївській області Віталій Герсак відмовив виданню “Преступности.НЕТ” у наданні інформації про ремонтні роботи біля будівлі відомства в Миколаєві.

Про це свідчить копія відповіді на запит журналіста Тараса Леонтяна, яке опублікувало “Преступности.НЕТ”.

Видання звернулося до УСБУ з проханням надати інформацію про підрядну організацію та джерела фінансування робіт щодо ремонту тротуару біля головного входу до будівлі управління за адресою м. Миколаїв, вул. Спаська, 40. 

Однак у відповіді на запит за підписом начальника УСБУ Віталія Герсака зазначено, що запитувана інформація підпадає під пункт 10.6 Переліку відомостей, які становлять службову інформацію в Службі безпеки України, затвердженого наказом Центрального управління СБУ від 21.08.2012 №400, та належить до інформації з обмеженим доступом, що не підлягає вільному отриманню та поширенню, відповідно до пункту 3 частини першої, частини другої статті 6, статті 9 закону про доступ до публічної інформації.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що відбулася неправомірна відмова в задоволенні запиту на доступ до публічної інформації. 

За його словами, будь-яка відмова в задоволенні запиту має відповідати вимогам статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а відповідь Управління СБУ в Миколаївській області не відповідає зазначеним вимогам цієї статті.

Зокрема, відмова має обґрунтовуватися виключно однією з підстав, визначених частиною першою статті 22, зокрема що інформація, яка запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього закону. Водночас, згідно з частиною другою статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, у відмові потрібно обґрунтувати наявність одночасно таких умов (трискладовий тест):

1) обмеження здійснюється на підставі закону виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;

2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;

3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес у її отриманні.

Також, додав Алі Сафаров, відмова має містити мотивацію, чому саме не може бути наданий весь документ, а не документ із прихованою частиною інформації, як це зазначено в частині сьомій статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”.

“Відповідь Управління Служби безпеки України в Миколаївській області не відповідає зазначеним вище вимогам. Отже, має місце неправомірна відмова в задоволенні запиту на доступ до публічної інформації. Відповідно до положень статті 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, запитувач має право оскаржити рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації до керівництва СБУ або суду”, – сказав юрист. Також запитувач може звернутися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини із заявою про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Раніше ІМІ повідомляв про те, що начальник УСБУ на Миколаївщині відмовив журналісту в запиті щодо ремонту у власному кабінеті.

3. У Запорізькій службі автодоріг уже місяць не відповідають на запит журналістки

13.11.2020 Журналістці запорізького сайту 061.ua Катерині Майбороді вдруге не надали відповіді на запит у Запорізькій службі автодоріг. Про це вона повідомила регіональній представниці ІМІ. 

В пресслужбі пояснили, це сталося, тому що на них як виконавців лист "не розписали". Запитувана інформація стосувалася кількості автомобілів, що перебувають на балансі служби.

За словами Майбороди, вона вже місяць очікує на відповідь.

“Коли на мій запит не відповіли місяць тому, бо там не було імені керівника, я сказала, що це незаконна вимога. Тим не менш 13 листопада я ще раз надіслала запит уже з ім'ям керівника, щоб уже точно отримати інформацію, а також одразу зателефонувала за номером пресслужби й зазначила, що надіслала листа. За тиждень відповідь на запит так і не надійшла. 20 листопада я знову зателефонувала до пресслужби, і там мені пообіцяли, що уточнять інформацію. Але минув ще тиждень, 1 грудня я знову зв’язалася з пресслужбою, щоб дізнатися про долю мого листа. Наскільки мені вдалося з'ясувати, лист до обласної Служби автомобільних доріг надійшов, але на пресслужбу його не “розписували”, тому про мій запит вони не в курсі. Тобто я вже місяць намагаюся просто дізнатися, які машини є в Служби автодоріг”, – розповіла журналістка.

Як повідомляв ІМІ, журналістці сайту 061.ua Катерині Майбороді в листопаді не надали відповіді на запит у Запорізькій службі автодоріг через те, що він нібито загубився, бо в ньому, ймовірно, не було вказано ініціалів керівника установи, начальника Служби автомобільних доріг у Запорізькій області Андрія Івка.

За словами медіаюриста ІМІ Алі Сафарова, розпорядники публічної інформації – це чітко визначена категорія осіб. Зокрема, якщо запит надсилається до юридичної особи, в тому числі органу влади, то зазначати ПІБ не потрібно, бо розпорядником є саме юридична особа. І відмова на запит має бути надана відповідно до статті 22 Закону “Про доступ до публічної інформації”, зокрема містити відомості, на підставі чого саме відмовлено, із зазначенням можливості оскарження.

Також стаття 15 визначає обов'язки розпорядників публічної інформації. Зокрема, розпорядник зобов'язаний оприлюднювати порядок складання, подання запиту на інформацію, оскарження рішень розпорядників інформації, дій чи бездіяльності. Тобто неоприлюднення передбаченої законом обов'язкової інформації з боку розпорядника також є порушенням.

4. ОП відмовив "Бабелю" в наданні інформації щодо витрат на опитування Зеленського

20.11.2020 Офіс президента переспрямував запит інтернет-видання "Бабель" щодо організації всеукраїнського опитування президента до партії "Слуга народу". Про це повідомляє "Бабель". 

Видання скерувало запит до ОП 20 жовтня, але звідти його переспрямували до “Слуги народу”, пояснивши тим, що саме партія оплачувала опитування.

“Бабель” запитував ОП про організацію опитування, скільки на це витратять коштів, до якого числа триватиме підрахунок, хто його проводитиме та як планують забезпечити прозорість і чесність підрахунку.

Партія “Слуга народу”, яка замовляла та оплачувала всеукраїнське опитування президента, у відповіді на запит заявила, що всі витрати на його проведення покажуть у звіті для Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). 

Також у партії повідомили, що опитування оплачували за кошт партійних внесків. Скільки – у відповіді не вказують, наголошуючи, що ці дані не є публічними. У політсилі посилаються на законодавство про те, що юридична особа, яка не є суб’єктом владних повноважень, зобов’язана надавати дані про використання коштів лише з держбюджету.

Разом з тим у президентській політсилі обіцяють показати витрати на опитування у звіті для НАЗК за четвертий квартал. Водночас робота відомства фактично заблокована через скандальне рішення Конституційного Суду.

Нагадаємо, 13 жовтня Володимир Зеленський у відеозверненні оголосив про проведення в день місцевих виборів, 25 жовтня 2020 року, всенародного опитування з п’яти запитань без їхнього формулювання.

15 жовтня в Офісі президента озвучили всі пʼять питань. В ОП також зазначили, що опитування, на відміну від референдуму, не матиме прямих юридичних наслідків

26 жовтня “Слуга народу” презентувала результати опитування Зеленського та розкрила назву компанії, що його проводила. Це “Зе медіа”, з якою партія працювала перед виборами до Ради.

Окружний адмінсуд Києва відмовився розглядати позов про скасування результатів опитування.

13 жовтня коаліція “Реанімаційний пакет реформ” закликала Президента України Володимира Зеленського відмовитися від проведення всенародного опитування 25 жовтня, в день місцевих виборів, без завчасного формулювання запитань та в умовах відсутності законодавчої процедури проведення такого опитування.

5. СБУ не надала інформації Радіо Свобода про свій автопарк

26.11.2020 Служба безпеки України у відповідь на запит Радіо Свобода назвала дані про свій автопарк “інформацією з обмеженим доступом”, повідомляє Радіо Свобода.

“За результатами розгляду повідомляємо, що запитувані вами відомості, зокрема щодо стану фінансово-господарської діяльності підрозділів СБ України, відносяться до інформації з обмеженим доступом”, – заявили в СБУ.

Радіо Свобода запитувало, скільки автомобілів налічує автопарк СБУ та скільки автомобілів закупила служба у 2019 і 2020 роках.

Раніше Верховний Суд повідомив Радіо Свобода, що володіє 46 автомобілями, Конституційний Суд має 32 автомобілі, а Верховна Рада – 187 транспортних засобів.

Інтернет-тиск

Кібератаки 1

1.Закарпатський інформаційний сайт зазнав DDоS-атаки

16.11.2020 Закарпатський інформаційний сайт “Голос Карпат” повідомив про сплановані DDоS-атаки на ресурс, які сталися на початку жовтня. 

Про це повідомляється на сайті видання, інформацію представнику ІМІ в Закарпатській області підтвердила журналістка видання Олена Мудра.

За інформацію видання, кількість запитів на сервер стрімко зросла - до близько 5 тисяч запитів у секунду. 

“Якщо простою мовою, то 5 тисяч користувачів одночасно переходили читати ресурс. При цьому аналітичні показники відвідуваності сайту, тобто, скільки людей нас звичайно читають щодня чи щогодини, не виходили за межі середньомісячних. Сумарна потужність атаки склала 153 Мегабіт у секунду. Для порівняння, найвідоміша у історії віртуальна атака відбулась потужністю 2 Терабайти в секунду на Amazon у червні цього року”, - повідомила редакція.

Також редакція зазначила, що 1 жовтня близько 23 години хостинг-провайдер відмовив у наданні послуг і перевів мережу сайту у “внутрішній режим роботи”. Хостер помітив, що атака здійснюється саме на “Голос Карпат” по ІР-адресі. Роботу сайт відновив 2 жовтня після 10 години ранку, коли кількість запитів на нього почала падати.

Як зазначило видання, “Голос Карпат” одне з небагатьох закарпатських ЗМІ, з яким співпрацюють незалежні журналісти, що викривають корупцію в регіоні. Сайт пов'язує дану атаку у зв'язку з тим, що є "у фактичній опозицій владі Виноградова та Виноградівського району, що, напередодні чергових місцевих виборів, сприймається місцевими чиновниками та депутатами різних рівнів як загроза" (редакція сайту працює у закарпатському місті Виноградів - ред.).

Інші випадки інтернет-тиску 1

1.Запорізького журналіста цькують у фейсбуці за новини про коронавірус

10.11.2020 Журналіста запорізького сайту “Акцент” Ігоря Гур’єва цькують у соцмережі "Фейсбук" у коментарях під новинами про коронавірус. Про це він повідомив представниці ІМІ в Запорізькій області.

За його словами, якщо раніше образливі коментарі з мовою ненависті були безособовими, то з певного моменту в них почали згадувати ім'я журналіста. 

Зокрема, в них містяться образи, погрози й побажання смерті журналісту. Автори коментарів звинувачують автора новин про офіційну статистику із захворювання на COVID-19, карантин, превентивні заходи, що впроваджуються владою, у поширенні  інформації про “фальшиву пандемію” тощо.

Як розповів Ігор Гур’єв, подібні коментарі бували й раніше, але з'являлися зрідка, хаотично і стосувалися різних новин. 

“Зараз подібні коментарі ми бачимо мінімум п'ять разів на тиждень, іноді по кілька разів на день. Усі вони пов'язані з темою коронавірусу і карантину. Водночас, якщо раніше коментарі були безособовими, зараз усе частіше згадують  моє ім'я, – розповів журналіст. – Зазвичай таке пишуть у коментарях під новинами. Одного разу написали в особисті повідомлення, але це швидше виняток з правила. Також я помітив: якщо раніше коментарі залишали власники фейкових акаунтів без фото і з вигаданими іменами, то зараз пишуть коментарі відкрито. Причому якщо раніше це були просто образи, то зараз з'явилися побажання смерті та агресивні дописи в такому ж ключі”.

Як повідомляв ІМІ, журналістка запорізького видання 061.ua Катерина Майборода стала об'єктом кібербулінгу.

Нагадаємо, з порадами, як медійникам впоратися з кібербулінгом, можна ознайомитися тут.

Юридичний тиск

Судові позови проти ЗМІ 1

  1. Полковник СБУ судиться з "Четвертою владою" через розслідування про нього

02.11.2020 Полковник Служби безпеки України Олег Назарук судиться з журналістами “Четвертої влади” через розслідування про схему привласнення землі, в якому він фігурує. Від журналістів Назарук хоче спростування інформації і сплати компенсації за моральну шкоду та за послуги адвоката – разом 60 тисяч гривень.

Про це повідомляє представниця ІМІ в Рівненській області.

Як відомо з Єдиного реєстру судових рішень, засідання в справі проходитимуть у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Адже адвокатка “Четвертої влади” Віра Крат проживає в Києві. Останнє засідання відбулося 20 жовтня, тоді в справі оголосили перерву до 11 листопада.

Позов про захист честі й гідності Олег Назарук подав ще в березні 2020 року, незадовго після виходу журналістського розслідування “Земельні махінатори Рівненщини: як бізнес завдяки чиновникам привласнює десятки гектарів”. На той момент він очолював Департамент економічної та інформаційної безпеки Укрзалізниці, нині звільнений з цієї посади.

У журналістському розслідуванні описано зв'язки ексзаступника начальника УСБУ в Рівненській області Олега Назарука з людьми, які стоять за компаніями, що в кінцевому результаті ставали власниками сільськогосподарської землі.

“Олег Назарук хоче, щоб редакція спростувала інформацію про його зв'язки з бізнес-тусовкою, яка завдяки Держгеокадастру привласнила майже 150 гектарів. Та хоче 40 тисяч моральної шкоди й 20 тисяч відшкодування послуг адвоката. Заплатив майже 5 з половиною тисяч судового збору”, – повідомляє “Четверта влада”.

У позові Олег Назарук стверджує, що публікація спричинила йому страждання та негативно вплинула на його репутацію.

Крім фактів з розслідування, Назарук також хоче спростувати окрему інформацію в блозі, який вийшов на ютуб-каналі BIHUS.INFO в лютому 2018 року. Розслідування “Четвертої влади” містить посилання на цей блог, у якому йдеться про те, як справу підозрюваного в корупції та очолювані “бурштинового” злочинного угруповання експосадовця СБУ Олега Назарука закрили, так і не розслідувавши, а за деякий час він обійняв топпосаду в Укрзалізниці.

“Поширення неправдивих відомостей відповідачами спричинило мені моральну шкоду, оскільки на даний момент [заяву датовано 3 березня 2020 року] я знаходжуся під впливом психологічного та морального тиску, що призводить до вимушених змін у моїх життєвих стосунках”, – йдеться в позовній заяві Олега Назарука.

“Весь цей час я відчуваю біль, гнів та обурення за те, що відповідачі вважають за можливе поширювати неправдиву інформацію щодо мене”, – йдеться в позовній заяві.

“Ці негативні емоції я переживаю з кожним днем гостріше. З психологічного стресу в мене погіршився стан здоров'я, внаслідок чого я страждаю на безсоння”, – написав Олег Назарук.

Позов він подав проти головного редактора “Четвертої влади” Володимира Торбіча, журналістки видання Анни Калаур та ГО “Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада”.

З березня відбулося кілька засідань, на яких розв'язували здебільшого технічні питання. Крім того, справу вирішили розглянути в порядку спрощеного позовного провадження.

Інші види юридичного тиску 1

  1. Суддя заблокував рахунки журналістів Bihus.info, не чекаючи оскарження рішення в справі Семочка

13.11.2020 Суддя Голосіївського райсуду Києва Юрій Мазур після задоволення позову колишнього першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, не чекаючи оскарження рішення, видав виконавчий лист на примусове виконання рішення суду. Унаслідок чого приватний виконавець арештував рахунки 24 каналу та журналістів Дениса Бігуса і Лесі Іванової.

Про це повідомляє Bihus.info.

Як пише видання, суддя Мазур проголосив рішення 10 вересня, однак повний текст рішення тривалий час не надавав і не публікував. Авторка сюжету Леся Іванова отримала повний текст від суду лише 16 жовтня, після чого у відведені законом строки (30 днів) було подано апеляцію. 

"Однак виявилося, що на той момент суддя Мазур уже видав виконавчий лист на примусове виконання рішення суду – спростувати й виплатити Семочку судові витрати. Тобто суддя вирішив не чекати не те що апеляції, а навіть ознайомлення відповідача з рішенням суду, чим грубо порушив права відповідачів. На основі листа суду приватний виконавець, також не чекаючи апеляції, арештував рахунки – каналу, ведучому програми Денису Бігусу та журналістці Лесі Івановій", – повідомляє Bihus.info.

Окрім того, суддя зобов’язав журналістів спростувати:

Фрази, що не належать авторам сюжету, а є свідченнями сторонніх осіб (у сюжеті є коментарі представника діалізної фірми, який розповідає про тиск СБУ на фармбізнес: "Им очень важно было показать дистрибьюторам, что не платить нельзя" , "Вместо того чтобы пресекать эти схемы, они их курируют").

Фрази, в яких не йдеться про Семочка і він узагалі не згадується (наприклад, "Ні для кого не секрет, що роками фармбізнес доїв бюджет і косив від податків…").

Художні прийоми, метафори, алегорії (наприклад, "Він у нас демон у двох іпостасях" або "Паспортів з куркою більше, ніж із тризубом").

Оціночні судження, які ґрунтуються на офіційних документах, публікаціях інших ЗМІ, показах свідків (наприклад, про те, що СБУ, а саме економічна контррозвідка Семочка, втрутилась у закупівлі діалізних препаратів і це закінчилося смертями пацієнтів – це журналістська оцінка документів за підписом Семочка, численних публікацій, зокрема у виданні "Наші гроші", та слів представника фармбізнесу, який на суді навіть надав список померлих пацієнтів). Документи суддя проігнорував, а покази свідків у суді просто не прийняв узагалі.

Як повідомляє Bihus.info, справу розглядали близько року: допитували свідків, робили огляд державних реєстрів, зокрема прямо на суді журналісти продемонстрували, як перевірити наявність паспортів у родичів Семочка в офіційному реєстрі РФ.

Однак улітку 2020 суддя Микола Шкірай, який слухав справу, звільнився, і її передали іншому судді – Юрію Мазуру. Той замість слухати справу спочатку за одне засідання 10 вересня ухвалив рішення задовольнити вимоги Семочка: визнав недостовірною та зобов’язав спростувати низку цитат із сюжету та окремого ефіру після нього.

"Цікаво, що всі докази, які стосуються громадянства і майна пасинка, падчерки й зятя Семочка суд не спростував, а просто не прийняв як докази. Бо Семочко заявив, що класифікує людей як родичів тільки в юридичному значенні Сімейного кодексу, тому визнає родиною тільки дружину і сина, а решту – ні. Тобто інформація щодо їхнього громадянства і майна не була спростована, але суд спростував усі дані щодо них тільки тому, що Семочко не вважає їх родичами. При цьому суд заодно вирішив спростувати інформацію і про дружину – хоча її Семочко членом родини визнав, а дані щодо її майна та паспорта підтверджуються українськими та російськими реєстрами відповідно", – пише видання.

Як повідомляв ІМІ, 13 листопада стало відомо, що Голосіївський районний суд Києва зобов'язав низку українських видань спростувати поширену ними інформацію про колишнього першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка як таку, що не відповідає дійсності й заподіює моральну шкоду.

9 листопада 2018 року перший заступник голови Служби зовнішньої розвідки Сергій Семочко подав до суду про захист честі, гідності й ділової репутації та спростування недостовірної інформації на авторів розслідування про майно і російські паспорти його родини. 

Сергій Семочко подав позов проти автора розслідування "Розвідкою по нирках" (вийшло 2 жовтня 2018 року) Лесі Іванової, ведучого програми "Наші Гроші" Дениса Бігуса, а також ПрАТ "ТРК Люкс" – 24 каналу, який транслює програму.

У розслідуванні програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" (Bihus.Info) йшлося про те, що Семочко на чолі економічної контррозвідки СБУ втручався в закупівлі ліків для діалізу, що спричинило зупинення закупівель і нестачу препаратів. Також журналісти вирахували родину посадовця і виявили, що за останні три роки її члени скупили три маєтки в Козині загальною вартістю близько 8 млн дол., що не корелює з офіційними доходами сім'ї. Окрім того, журналісти повідомили, що його родина має російські паспорти й часто буває на території окупованого Криму.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова 1

  1. Поліція розпочала службову перевірку інциденту між журналістом та поліцейським

13.11.2020 Полтавська поліція розпочала службове розслідування за фактом інциденту, що стався між представниками мас-медіа та керівником територіального підрозділу поліції в селищі Семенівка (Полтавська область).

Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Полтавській області.

До поліції 10 листопада надійшло повідомлення про створення перепон діяльності журналістів місцевої телерадіокомпанії та друкованого видання з боку начальника Семенівського відділення поліції.

Згідно з повідомленням, працівники поліції забезпечували охорону транспортних засобів, завантажених кукурудзою, що були тимчасово вилучені в межах кримінального провадження, відкритого в липні цього року за фактами самовільного зайняття земельних ділянок. Це майно планували повернути сільськогосподарському підприємству після отримання ухвали слідчого судді. Однак 11 листопада на місці зберігання автомобілів з’явилися невідомі й спробували на них виїхати за межі населеного пункту.

“Працівники районного відділення поліції вжили заходів для зупинки колони. Цей процес почали фільмувати невстановлені особи. Між поліцейськими та невідомими виникла суперечка. Лише під час діалогу з’ясувалося, що невідомі, які здійснювали відеозйомку, є журналістами місцевих засобів масової інформації.

Для вивчення обставин інциденту, що стався між представниками мас-медіа та керівником територіального підрозділу, та надання факту об’єктивної правової оцінки, відомості про подію внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України”, – йдеться в повідомленні.  

Матеріали кримінального провадження за підслідністю будуть спрямовані до теруправління Державного бюро розслідувань. Окрім того, за цим фактом керівництво поліції Полтавщини призначило службове розслідування.

Як повідомляв ІМІ, 10 листопада в селищі Семенівка (Полтавська область) начальник Семенівського відділення поліції Микола Голощапов напав на головного редактора ТОВ “Телерадіокомпанія-Інформ” Михайла Погрібного, який знімав відеорепортаж. 

За фактом інциденту відкрито кримінальне провадження за 171-ю статтею Кримінального кодексу України.

Реакція журналістської спільноти 1

  1. Низка судових рішень становить загрозу свободі слова – правозахисники

19.11.2020 Низка правозахисних громадських організацій та представників медіаспільноти висловлює серйозне занепокоєння щодо якості, пропорційності, правомірності та справедливості судових рішень у справах проти журналістів, видань та користувачів інтернету в Україні. 

Про це йдеться в заяві про загрозу свободі вираження поглядів через невідповідність міжнародним стандартам захисту прав людини національної судової практики.

Автори заяви звертають увагу, що останнім часом почастішали випадки судових рішень, відповідно до яких журналісти-розслідувачі повинні спростувати інформацію про доведені в журналістських розслідуваннях факти. Наприклад, у справах проти команди журналістів програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" за позовами фігурантів їхніх розслідувань – колишнього високопосадовця Сергія Семочка та сім’ї Гладковських – суд зобов’язав спростувати "оціночні судження", які ґрунтуються на показах свідків та офіційних документах, усупереч практиці Європейського суду з прав людини.

"Ми як правозахисники та журналісти часто апелюємо до міжнародних стандартів захисту прав людини та свободи слова. Відповідно до цих стандартів, одним з ключових арбітрів, які мають виступати гарантом захисту конституційних прав і свобод громадян від політичних чи будь-яких інших впливів та обмежень, є незалежна судова гілка влади. 

Неналежно мотивовані та сумнівні з точки зору дотримання вимог національного законодавства України й міжнародних стандартів захисту прав людини судові рішення, які обмежують обмін інформацією, думками та ідеями й не забезпечують захисту законних прав та інтересів журналістів, що ведуть законну професійну діяльність, справляють "охолоджувальний ефект" на свободу слова і містять у собі небезпеку для демократичного розвитку країни", – йдеться в заяві.

Наводимо повністю текст заяви:

Заява про загрози свободі вираження поглядів через невідповідність міжнародним стандартам захисту прав людини національної судової практики  

Ми, правозахисники та представники медіаспільноти, висловлюємо серйозне занепокоєння щодо якості, пропорційності, правомірності та справедливості судових рішень у справах проти журналістів, видань та користувачів інтернету в Україні. 

Ми звертаємо увагу громадськості на випадки, коли суди у своїх рішеннях потурають зловживанню антидифамаційним законодавством та ігнорують судову практику Європейського суду з прав людини й міжнародні стандарти захисту свободи вираження поглядів. Як результат, в Україні складається судова практика, яка становить загрозу для демократії та не відповідає ані Конституції Україні, ані міжнародним зобов’язанням нашої держави в захисті прав і свобод людини.

Зокрема, останнім часом почастішали випадки судових рішень, відповідно до яких журналісти-розслідувачі повинні спростувати інформацію про доведені в журналістських розслідуваннях факти. Наприклад, у справах проти команди журналістів програми "Наші гроші з Денисом Бігусом" за позовами фігурантів їхніх розслідувань – колишнього високопосадовця Сергія Семочка та сім’ї Гладковських – суд зобов’язав спростувати "оціночні судження", які ґрунтуються на показах свідків та офіційних документах, усупереч практиці Європейського суду з прав людини. Суд також забороняє поширювати імена фігурантів гучних кримінальних справ, пов’язаних з корупцією, незважаючи на пряму норму закону про суспільний інтерес, який переважає в такому разі.

Також викликає обурення нещодавнє рішення щодо несанкціонованого оприлюднення колишнім високопосадовцем Андрієм Портновим персональних даних водіїв команди журналістів-розслідувачів програми “Схеми”. Попри те що публікація детальної конфіденційної інформації в інтернеті обґрунтовано становить ризик для безпеки та життя журналістів, суд не лише відмовив у задоволенні позову про неприпустимість розголошувати ці дані у відкритому доступі, а й ще стягнув витрати на адвокатів на користь Портнова. 

Правозахисники неодноразово критикували позасудову практику блокування сайтів та вебресурсів, запроваджену указами Президента України з 2017 року. Але навіть у випадках, коли обмеження інформації чи сайту в інтернеті зумовлено рішенням суду, якість обґрунтування таких заходів сумнівна. У справах проти платформи Enigma, informator.news, сайту "Кореспондент" та інших накладено "арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі Інтернет при використанні вебресурсів". Суд не пояснює, який контент на цих вебресурсах безпосередньо порушує "права інтелектуальної власності", про яке майно йдеться та як у користувачів мережі Інтернет воно набувається.

У справі за позовом організації "С14" проти Громадського телебачення через публікацію, в якій С14 характеризується як "неонацистська" організація, суд, спираючись майже виключно на результати лінгвістичної експертизи, ухвалює рішення про спростування. Попри сумніви в законності та обґрунтованості висновку експертів-лінгвістів з боку медіаюристів та правозахисників, суд у своєму рішенні в цій справі не зважив на інші аргументи сторін усупереч практиці Європейського суду з прав людини.

Також нещодавнє рішення суду на користь народного депутата Віктора Медведчука в справі проти Вахтанга Кіпіані та видавництва "Віват" про заборону на розповсюдження книги не лише викликало хвилю обурення громадськості, а й обґрунтовану критику медіаюристів. Зокрема, у цій справі суд не розмежовує фактів та оціночних суджень, а також ігнорує важливість інформації для суспільної дискусії. Це рішення – черговий тривожний дзвінок про стан захищеності свободи художнього вираження в Україні.

Ми як правозахисники та журналісти часто апелюємо до міжнародних стандартів захисту прав людини та свободи слова. Відповідно до цих стандартів, одним з ключових арбітрів, які мають виступати гарантом захисту конституційних прав і свобод громадян від політичних чи будь-яких інших впливів та обмежень, є незалежна судова гілка влади. 

Неналежно мотивовані та сумнівні з точки зору дотримання вимог національного законодавства України й міжнародних стандартів захисту прав людини судові рішення, які обмежують обмін інформацією, думками та ідеями й не забезпечують захисту законних прав та інтересів журналістів, що ведуть законну професійну діяльність, справляють "охолоджувальний ефект" на свободу слова і містять у собі небезпеку для демократичного розвитку країни.

Заяву підписали: Центр прав людини ZMINA, Платформа прав людини, Інститут масової інформації, Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції в Україні (ACREC), Лабораторія цифрової безпеки та Blueprint for Free Speech.

Крим 2

1.У Сімферополі затримали двох журналістів "Кримської солідарності"

03.11.2020 У Сімферополі (окупований Росією Крим) 3 листопада поліція затримала двох журналістів “Кримської солідарності” та "Грані.Ру" Вілена Темер'янова та Абляміта Зіядинова.

Про це повідомляється на сайті “Кримської солідарності”.

Їх привезли до відділу поліції №3 “Центральний” Управління МВС Росії в Сімферополі.

Як повідомив адвокат Рустем Кямілев, найімовірніше, всім затриманим інкримінуватимуть ст. 20.2 КпАП РФ (порушення встановленого порядку проведення масових заходів). 

Кореспонденти перебували в будівлі Кримського гарнізонного військового суду, виконуючи свої професійні обов'язки й маючи редакційне завдання від редакції “Грані.Ру”. Їм було доручено підготувати репортаж про вирок, оголошений на судовому засіданні в кримінальній справі “червоногвардійської групи “Хізб ут-Тахрір” – Рустема Емірусеїнова, Арсена Абхаїрова та Ескендера Абдулганієва.

Сьогодні Південний окружний військовий суд засудив фігурантів справи “червоногвардійської групи”. Рустема Емірусеїнова засуджено до 17 років позбавлення волі, Арсена Абхаїрова – до 13 років і Ескендера Абдулганієва – до 12 років ув'язнення.

2.У Ялті повідомляють про арешт місцевого журналіста

19.11.2020 У Ялті на три доби заарештували місцевого журналіста Сергія Сардика. Про це повідомляє Крим.Реалії з посиланням на місцевих активістів та блогерів.

“Для мене стало шоком, що сьогодні йому дали три доби арешту за мат у громадському місці”, – повідомив кримський блогер Олександр Таліпов.

Як з'ясувало Крим.Реалії, увечері 19 листопада в Ялті відбувся суд, що призначив журналістові три доби адмінарешту, після чого його відвезли. Де конкретно зараз перебуває Сардико, невідомо. За непідтвердженою інформацією, журналіст відбуває арешт в Алушті. Видання намагається перевірити й отримати підтвердження цієї інформації.

Місцеві правоохоронці ситуацію не коментують, на сайті підконтрольного Росії Ялтинського міського суду інформація про рішення щодо арешту журналіста також відсутня. На телефонні дзвінки в суді не відповідають.

Раніше Сардико розповів про те, що місцева влада звинувачує його в “дрібному хуліганстві”. Справа дійшла до суду, який мав відбутися 19 листопада, пізніше журналіст повідомив, що засідання перенесли.

За інформацією “Аргументов недели. Крым”, інцидент, через який на Сардика подали до суду, стався 7 листопада, коли він, зустрівши заступника голови адміністрації, намагався привернути увагу до несанкціонованої торгівлі. 

Згідно з протоколом поліції, журналіст “у присутності громадян висловлювався грубою нецензурною лайкою, образливо чіплявся до громадян, чим висловлював явну неповагу до суспільства і порушив громадський порядок, тобто скоїв правопорушення, що передбачає адміністративну відповідальність за ч. 1 ст. 20.1 КпАП Росії”. Покарання за цією статтею призводить до накладення адміністративного штрафу в розмірі від п'ятисот до однієї тисячі рублів або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

На сайті адміністрації Ялти немає інформації з приводу позову щодо журналіста.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!