На сесію через запит: як міська влада Дніпра порушує права журналістів

Дніпровська міська рада дедалі більше ускладнює доступ журналістів до інформації. Якщо раніше перешкоди були радше формальні, то тепер медійників фізично не пускають до сесійної зали, залишаючи їх за склом балкона. Водночас міське телебачення має вільний доступ до засідань. Як міська влада обґрунтовує вибірковий підхід до ЗМІ та чи є в журналістів шанси відстояти своє право на доступ до публічної інформації?

Дніпровська міська влада ніколи не відрізнялася відкритістю і прозорістю. Повномасштабне вторгнення лише сприяло її закритості – прикриваючись безпековими аргументами, влада зменшує і так майже відсутню комунікацію. Втім, така закритість влади дуже вибіркова: одні медіа отримують інформацію майже миттєво, інші ж виключно через запити, відповіді на які чекають довго, а їхня інформативність наближається до нуля. Новою "фішкою" для обмеження журналістської діяльності дніпровських медійників стали допуски на сесію Дніпровської міськради.

Проблема не одного дня 

Насправді проблеми з доступом не тільки на сесії, а й загалом у будівлю Дніпровської міськради стали буденністю для дніпровських медійників. Від початку повномасштабного вторгнення, аргументуючи це безпековими алгоритмами, міська влада закрила доступ до будівлі всім: і медійникам, і громадськості. Через деякий час, після хвилі незадоволення від громадськості, доступ у будівлю частково відкрили, але… виключно через запит. Процедура проста: завчасно пишеш запит міській раді щодо можливості перебування в будівлі для отримання коментаря або присутності на засіданні комісії чи сесії міської ради. Тільки після офіційного погодження медійників допускають до будівлі. Зауважимо, що ця процедура однакова і для медійників, і для громадян. 

"Під час сесій усі входи до будівлі, і центральний, і бічні, закриваються. Медійників і громадських активістів, допущених на сесію, на вході зустрічають представники департаменту забезпечення діяльності Дніпровської міської ради, заводять до будівлі й ведуть на балкон. На всьому шляху, на вулиці, всередині будівлі, стоять представники КП "Муніципальна варта", утворюючи ніби живий коридор", – розповідає про нові правила доступу до міськради шеф-редакторка Dnipro.media Ніка Єгорова

Початок нескінченної історії

Все почалося 19 лютого 2025 року, коли журналістку дніпровського онлайн-видання Dnipro.media Валерію Токар не пустили в сесійну залу на 63-тю сесію міськради, а відвели на засклений шумопоглинальними склопакетами балкон. 

Регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області звернулася по коментар до представниці пресслужби міськради Юлії Вітвицької щодо вибірковості доступу медіа до сесійної зали, адже, поки журналістка Dnipro.media сиділа на балконі, сесійною залою безперешкодно пересувалися співробітники муніципального телеканалу "Дніпро TV". Посадовиця відповіла коротко: "Таке розпорядження" – і порадила надіслати офіційний запит.

Обурені подібним ставленням, 20 лютого редакція Dnipro.media, а 21 лютого 2025 року директорка видання надіслали до міськради інформаційні запити щодо недопуску журналістки видання в сесійну залу. Кількома днями пізніше це зробила і регіональна представниця ІМІ в Дніпропетровській області, щоб з'ясувати, що відбувається з доступом журналістів до міськради. У запиті ми попросили відповісти на запитання, чому неможливо потрапити в будівлю Дніпровської міської ради без попереднього звернення; чому всім медійникам, окрім представників КП "Дніпровська студія телебачення" ("Дніпро TV"), заборонено перебувати в сесійній залі під час засідання сесії Дніпровської міської ради; яким рішенням це регламентовано, і попросили ознайомитися з текстом цього рішення.

Журналістка Валерія Токар на балконі сесійної зали Дніпровської міської ради. Фото: Dnipro.media

Вже 24 лютого редакція отримала відповідь від відділу забезпечення доступу до публічної інформації Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Дніпроміськради. У ній повідомлялося, що фактично документів, у яких прописано, що журналісти мають перебувати виключно на балконі сесійної зали Дніпровської міської ради, не існує. 

Уривок відповіді відділу забезпечення доступу до публічної інформації ДЗДВО Дніпроміськради. Скрин: відповідь на запит медіа

Директорка онлайн-видання Анна Матвієнко отримала відповідь лише через 23 дні, представниця ІМІ в Дніпропетровській області відповідь на свій запит отримала ще майже тижнем пізніше – через 27 днів із дня надсилання. 

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше ніж через п'ять робочих днів із дня отримання запиту. Несвоєчасне надання інформації є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації на рівні з ненаданням інформації взагалі.

"Щоб притягнути до відповідальності посадових осіб, які порушили вимоги Закону "Про доступ до публічної інформації", потрібно писати скаргу до уповноваженого з прав людини або напряму оскаржувати дії міської ради в адміністративному суді. У першому випадку уповноважений може винести протокол про адмінправопорушення посадової особи адміністрації. У другому – отримати рішення суду про зобов'язання адміністрації надати повну відповідь", – пояснює юрист ІМІ Володимир Зеленчук. 

Але повернемося до змісту відповідей. У відповіді директорці онлайн-медіа Анні Матвієнко на два запити, яку вона отримала 14 березня, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Андрій Денисенко повідомив, що конструкційно сесійна зала складається із зали та балконів і з усіх цих локацій забезпечується однаковий доступ до пленарного засідання.

Уривок відповіді відділу забезпечення доступу до публічної інформації ДЗДВО Дніпроміськради. Скрин: відповідь на запит директорки Dnipro.media

Зауважимо, що посадовці відповіли медійниці одночасно на два її запити, надіслані 21 лютого та 10 березня 2025 року відповідно. Майже за тиждень надійшла відповідь і регіональній представниці ІМІ в Дніпропетровській області. 

У відповіді заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів щодо інформаційної діяльності Андрій Денисенко, як і у відповіді директорці Dnipro.media, знову повідомив, що конструкційно сесійна зала складається із зали та балконів і з усіх цих локацій забезпечується однаковий доступ до пленарного засідання. Також він розповів про Департамент забезпечення діяльності Дніпровської міської ради, його положення, мету і основні завдання. І наостанок згадав про "Дніпро TV", що підпорядковане міському департаменту і, відповідно, знімало сесію за його дорученням, тож мало право бути в залі, коли інші медійники цього права не мали.

Уривок відповіді заступника міського голови Андрія Денисенка. Скрин: відповідь на запит представниці ІМІ в Дніпропетровській області

Майже в кожній відповіді на інформаційні запити в цій історії посадовці Дніпровської міськради пишуть про відкритість і гласність роботи ради, посилаючись на власний Регламент Дніпровської міської ради, де чітко прописано, що "місця для депутатів відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на засіданні сесії ради, і не можуть бути зайняті іншими особами. Під час засідання сесії ради особи, які не є депутатами (за винятком технічних працівників ради, журналістів, фотографів, операторів), не повинні знаходитися у частині сесійного залу, що призначена для розміщення депутатів". 

Звертає увагу на регламент і юрист Інституту масової інформації, нагадуючи, що зафіксовано в статті 3 Регламенту Дніпровської міської ради. "Пленарні засідання сесій ради, засідання постійних комісій, а також тимчасових контрольних та інших комісій ради є відкритими і гласними. Відкритість засідань реалізується шляхом вільного доступу представників засобів масової інформації, а також присутності запрошених осіб, почесних гостей і членів територіальної громади міста Дніпра у встановленому Регламентом порядку. Гласність у роботі ради забезпечується шляхом проведення громадянами України та представниками засобів масової інформації фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису, а також за рішенням ради може здійснюватися відео- та аудіотрансляція засідань через інтернет, радіо, телебачення тощо", – йдеться в ньому.

Однак ці положення, схоже, не працюють. Ситуація з недопуском колежанки до сесійної зали обурила й дніпровського медійника Олександра Славного, якого також не пустили на сесію міськради ще 22 жовтня 2024 року. У дописі на своїй фейсбук-сторінці 13 березня медійник коротко описав ситуацію і повідомив, що "в міській раді Дніпра не змогли виправдати порушення закону, яке вчинили під час сесії".

Допис Олександра Славного про чергове порушення прав журналістів Дніпровською міськрадою. Скрин: фейсбук-сторінка Олександра Славного

Олександр Славний опублікував відповідь на свій запит від Департаменту місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики Дніпровської міської ради, яку він отримав 12 березня 2025 року. В ній повідомлялося про роботу КП "Міське управління справами", пропускний режим входу (виходу) до адміністративних будівель Дніпровської міської ради та вчергове – що засклений шумопоглинальними склопакетами балкон, на якому сиділа журналістка Валерія Токар, є невіддільною частиною сесійної зали.   

Уривок відповіді Департаменту місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики ДМР на інформаційний запит Олександра Славного Скрин: фейсбук-сторінка Олександра Славного

По суті, зміст відповідей усім медійникам був майже однаковим: згідно зі статтею 3 Регламенту Дніпровської міської ради, пленарні засідання є відкритими та гласними; балкон є невіддільною частиною сесійної зали, тому фактично Валерія Токар була присутня на сесії міської ради; "Дніпровська міська рада завжди максимально намагається забезпечити участь громадян у сесіях ради і прагне до відкритості, але громадяни не завжди готові до цього" і тому в умовах воєнного стану вимушена передбачати для активістів окремі місця в сесійній залі (до чого тут активісти, якщо йшлося про журналістів, – невідомо). Але попри все журналістам надали можливість бути присутніми на 63-й сесії Дніпровської міської ради. 

(Не)законно: що ще планує влада 

До речі. Напередодні 64-ї сесії Дніпровської міської ради ще одна журналістка Dnipro.media Марія Онищенко надіслала запит про присутність на сесії міськради. У відповідь медійниця отримала листа з додатками (!), підписаного самим секретарем Дніпровської міськради Олександром Санжаром, у якому описувалася вся історія про недопуск до сесійної зали Валерії Токар, а також матеріали про це на сайтах ІМІ та "Детектор медіа". Також у відповіді секретар міськради Олександр Санжара заявив, що це "розповсюдження завідомо неправдивої інформації", і попередив, що виконавчі органи розробляють положення про акредитацію представників медіа, "в проєкті якого передбачається можливість позбавлення акредитації в разі повторного грубого порушення обов’язків журналіста, передбачених чинним законодавством". Водночас, що входить до цього переліку "грубих порушень", у відповіді не повідомляється. Натомість у відповідь на запит секретар міськради додав скриншоти із сайтів ІМІ й "Детектора медіа" з новинами про перешкоджання роботі журналістів під час сесійного засідання.

Додатки до листа-відповіді. Скрин: відповідь на запит Дніпровської міськради

Подібними діями, говорить юрист Володимир Зеленчук, Дніпровська міська рада може порушувати не лише Закон України "Про інформацію", але й власний регламент.

"Вільний доступ представників медіа до пленарних засідань сесій місцевих рад гарантований статтею 25 Закону "Про інформацію", де в частині другій зазначено, що "журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, і бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами". Вочевидь Дніпровська міська рада запровадила систему акредитації і вимагає попереднього подання запиту журналістом для того, щоб забезпечити його / її участь у засіданні", – говорить юрист ІМІ.

Він зазначає, що в статті 26 Закону "Про інформацію", яка встановлює загальні вимоги до такої акредитації, чітко зазначено, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста на відкриті заходи, що проводить суб’єкт владних повноважень.

"Тобто, незважаючи на наявність чи відсутність "схвалення" радою присутності журналіста, недопуск журналіста / журналістки до відкритих засідань ради є перешкоджанням його / її законній професійній діяльності. Ба більше, стаття 26 Закону "Про інформацію" також вимагає, щоб усі дії, пов’язані з акредитацією, ґрунтувалися на принципах відкритості, рівності, справедливості", – додає Володимир Зеленчук. 

"Вочевидь посадові особи Дніпровської міської ради, які відповідальні за організацію допуску журналістів до засідань ради, не лише неправомірно віддають перевагу одним акредитованим журналістам перед іншими, але й створюють перешкоди (шумопоглинаюче скло) у проведенні звукозапису засідання журналістами, діяльність яких не фінансується самою радою. Подібні неправомірні обмеження, нехай лише "звукової" частини роботи журналіста, слід також вважати перешкоджанням законній професійній діяльності. Оцінку порушенням має надати як поліція, так і територіальна громада міста", – резюмує юрист ІМІ. 

Катерина Лисюк, регіональна представниця Інституту масової інформації в Дніпропетровській області