Барометр свободи слова за березень 2025 року

Ілюстрація ІМІ

У березні експерти Інституту масової інформації зафіксували дев’ять випадків порушення свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Шість із них становили російські злочини. Це випадки погроз та залякувань журналістів, пошкодження редакцій медіа та кібератаки.

У березні загинули четверо медійників, які стали на захист України:

• Артур Шибалов – військовий, колишній оператор та монтажер полтавського телеканалу PTV UA. Загинув 13 березня 2025 року в Курській області (Російська Федерація).
• Юрій Кірпік – продюсер проєктів компанії Starlight Media. Про його загибель повідомив 13 березня його колега, виконавчий продюсер Starlight Media Олександр Биков.
• Кирило Полікевич – військовий, відеограф “Суспільне Дніпро”. Загинув 16 березня 2025 року під час виконання бойового завдання неподалік Преображенки Покровського району Донеччини.
• Дмитро Бєндіков – військовий, випусковий редактор сайту TSN.ua. Загинув на фронті 18 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сході України.

Загалом унаслідок російської агресії загинули вже 102 медійники з початку повномасштабного вторгнення РФ.

Погрози вбивством та листи про замінування будівлі редакції отримало онлайн-медіа “Перший Криворізький”. До одного з листів було додано відео нібито з мінуванням будівлі видання.

Приміщення двох онлайн-медіа зазнали пошкоджень унаслідок російських обстрілів: у Запоріжжі в редакції inform.zp.ua обвалилася стеля, а в Києві постраждав офіс Oboz.ua (у будівлі редакції вибуховою хвилею вибило вікна та двері, серйозних пошкоджень зазнала студія Oboz TV).

Два медіа заявили про кібератаки – “Кременчуцький Телеграф” (cайт не працював через DDoS-атаку) та PTV UA (хакери зламали сайт і розмістили відео із закликом скинути президента України Володимира Зеленського). Обидві редакції пов’язали атаку з росіянами. 

Водночас ІМІ зафіксував три випадки порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки обмеження доступу журналістів до публічної інформації. 

Такі випадки зафіксовано:

• У Києві (Шевченківський районний суд Києва не допустив журналістів на засідання щодо поновлення на посаді звільненого викладача Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микити Василенка).
• У Чернігові (начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський надав неповну інформацію на запит журналістів Суспільного. Одне з питань, про яке медійники хотіли дізнатись, – прізвища та імена всіх співробітників Чернігівської МВА).
• У Тернополі (міська рада надала медіа “20 хвилин” дані про зарплати посадовців лише після звернення до омбудсмена).

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче.

ЗЛОЧИНИ РФ

Погрози – 2

1. Редакція Першого Криворізького впродовж дня отримувала листи про замінування

12.03.2025 Редакція Першого Криворізького впродовж 12 березня отримувала листи про замінування будівлі, в якій розташоване онлайн-медіа. Загалом на електронну пошту редакції надійшли чотири анонімні листи, два з яких – з різницею в одну хвилину та ідентичним текстом.

Про це представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк повідомила виконавча директорка онлайн-медіа Софія Скиба. 

У листах невідомий звертається до двох місцевих медіа та повідомляє про закладання тетрилової вибухівки в будівлі цих медіа. Автор також повідомляє, що заклав аналогічну вибухівку в дитячі садки та школи, описує наслідки вибухів та висловлює ненависть як до медійників, так і до дітей у школах.

“Після тривалої перерви, з кінця лютого, сьогодні ми знову почали отримувати повідомлення про замінування будівлі, де базується наша редакція.  У листі згадують й іншу організацію. Всього ми отримали чотири листи – усі з різних електронних адрес. Деякі надіслані з російських сервісів, що розпізнає наша пошта”, – говорить Софія Скиба. Виконавча директорка розповіла, що про отримані листи повідомили поліцію: “Поліція приїхала через пару годин. Залишили заяви, все як завжди. Щодо розгляду попередніх – нам невідомо, чи є рух справ. З нами не зв'язувались”.

Старша інспекторка з комунікації Криворізького районного управління поліції Ангеліна Крадожон в коментарі представниці ІМІ повідомила, що о 14:20 поліція отримала повідомлення про замінування будівлі, в якій розташована редакція. 

“Фахівці служби виїхали на об’єкт, наразі перевірка ще триває”, – зазначила Крадожон. 

Також вона повідомила, що сьогодні, окрім цього звернення, надходили повідомлення про замінування шкіл міста, перевірки об’єктів й досі тривають.

2. Перший Криворізький отримав відео нібито з мінуванням будівлі редакції і погрози вбивством

13.03.2025 13 березня дві авторки онлайн-видання “Перший Криворізький” отримали погрози про замінування будівлі, в якій розташоване медіа. Про це представниці Інституту масової інформації в Дніпропетровській області Катерині Лисюк повідомила виконавча директорка онлайн-медіа Софія Скиба.

Журналістці Марії Пунтус в особистий акаунт у Telegram невідомий надіслав відео з погрозою підірвати будівлю редакції. Свої дії він назвав “грою, що лише почалася”, але на початку якої редакція буде знищена. В повідомленні анонім підтверджує встановлення вибухового пристрою з годинниковим механізмом, що почав відлік з моменту надсилання повідомлення, та називає марними спроби знайти вибухівку. Свої погрози анонім уперше підкріпив 14-секундним відео, де він буцімто закладає бомбу та встановлює таймер.

Орієнтовно в той самий час іншій авторці, Євгенії Биковій, на електронну пошту надійшло повідомлення від невідомого про його намір прийти в редакцію і всіх убити. Автор листа повідомив, що вже покинув заміновані школи та планує прийти в будівлю, де розміщується редакція Першого Криворізького, і “розстріляти усіх, кого побачу”. Також називає точний час свого прибуття та сповіщає, що має досить зброї для зачищення будівлі, а після – підірве себе. 

“Наші дві авторки, які отримали повідомлення, припускають, що контакти їхні взяли з міського чату, відкритого нашим медіа ще років із сім тому, певно. Вони часто комунікують там з авдиторією від свого імені”, – розповіла Скиба. Вона додала, що саме ці авторки, окрім іншого, активно працюють з темами протидії російській пропаганді.

Для редакції Першого Криворізького це не перші анонімні погрози про замінування чи розправу. Лише від початку 2025 року близько півтора десятка разів медіа отримувало повідомлення на пошту чи месенджери про замінування будівлі, у якій розміщена редакція. Про чергові погрози замінування будівлі редакція онлайн-видання одразу повідомила відповідні служби.

“Ми цінуємо роботу поліції і розуміємо всі складнощі ситуації. Нас теж втомлює це, і ми розуміємо, що ці атаки, найімовірніше, спрямовані на розхитування наших нервових систем, щоб виснажити поліцію і від подібних справ, і від документування воєнних злочинів тощо. Проте хочеться розуміти, чи рухаються справи. Всі, хто приїздить на виклик, завжди максимально ввічливо беруть свідчення, жодних питань, ми їм довіряємо. Але що далі? Слідчі з нами не комунікують!” – розповіла Софія Скиба.

Пошкодження офісів медіа – 2

1. У Запоріжжі внаслідок російського обстрілу в редакції inform.zp.ua обвалилася стеля

21.03.2025 У Запоріжжі внаслідок російської атаки 21 березня пошкоджена редакція  онлайн-видання inform.zp.ua – в одній із кімнат обвалило стелю. Про це представниці Інституту масової інформації в Запорізькій області Наталі Виговській повідомив головний редактор онлайн-медіа Ерік Бринза.

За його словами, приміщення пошкодило внаслідок вибухової хвилі під час атаки шахедів на Запоріжжя, один з яких вибухнув в 300 метрах від редакції, на території дитячого садка.

“Слава Богу, це тільки одна кімната. Там у нас архів був бухгалтерських документів, також ми використовували її як столову. Мій кабінет розташований за стінкою від цієї кімнати. Робочі кабінети із ноутбуками, камерами, студія – цілі. І це дуже добре”, – розповів редактор.  

Камера спостереження на вході у редакцію зафіксувала руйнування о 21:04 вечора. В той момент в редакції нікого не було, тож, обійшлося без постраждалих.

За інформацією телеграм-канала голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, під час російської атаки на Запоріжжя 21 березня пошкодило щонайменше 24 багатоповерхівки і понад 20 приватних будинків. Також в результаті атаки загинула сім'я: батько, мати і 17-річна донька. Всього за допомогою звернулися 94 людини.

2. У Києві внаслідок російської атаки постраждав офіс Oboz.ua

23.03.2025 У Києві внаслідок російської атаки у ніч проти 23 березня був пошкоджений офіс онлайн-медіа Oboz.ua. Про це повідомляється на сайті медіа. 

У будівлі редакції вибуховою хвилею вибило вікна та двері, серйозних пошкоджень зазнала студія, звідки до початку повномасштабного вторгнення РФ велося мовлення Oboz TV.

Кібератаки – 2

1. “Кременчуцький Телеграф” заявив про DDoS-атаку, пов'язують з росіянами

10.03.2025 Сайт видання “Кременчуцький Телеграф” (Полтавська область) не працює через DDoS-атаку. Про це 10 березня повідомила редакція у своєму телеграм-каналі.

“На жаль, зараз доступу до сайту немає, але наші технічні фахівці вже роблять все, щоб відновити його. Дякуємо за розуміння”, – зазначило медіа.

Також редакція додала, що не припиняє інформувати читачів, публікують новини в соціальних мережах. 

Головна редакторка видання Леся Лазоренко в коментарі представниці Інституту масової інформації в Полтавській області Надії Кучер повідомила, що під DDoS-атаку видання потрапило вночі 10 березня. Атаку пов'язує з росіянами та додала, що наразі працюють над тим, щоб відновити роботу сайту.

2. Сайт полтавського телеканалу PTV UA зламали й розмістили відео із закликом до держперевороту

15.03.2025 У Полтаві невідомі зламали 15 березня сайт телеканалу PTV UA та розмістили відео із закликом скинути президента України Володимира Зеленського. Про це полтавській представниці Інституту масової інформації Надії Кучер повідомив редактор PTV UA Леонід  Авраменко. 

Наразі роботу сайту частково відновили. За словами Леоніда Авраменка, частину опублікованих раніше текстів зараз програмісти відновлюють. 

“Замість публікацій на сайті було відео, де за допомогою нейромережі жінка розповідає про переворот”, – говорить Авраменко. Редактор розповів, що вихідними помітили, що на сайті на всіх статтях стоїть заголовок “Екстрене звернення PTV UA”.

“А всередині статей був лінк, який веде на чуже відео. Ми зрозуміли, що сайт був зламаний. Оперативно звʼязалися з програмістами, які обслуговують наш сайт. Зараз програмісти працюють над покращенням безпеки нашого сайту”, – сказав Леонід Авраменко.

Він додав, що редакція пов'язує атаку на сайт із росіянами, адже відео вело на шкідливі вислови щодо державності України.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ

Доступ журналістів до інформації – 3

1. Журналістів не пустили на судове засідання щодо поновлення на роботі професора Василенка

10.03.2025 Шевченківський районний суд відхилив клопотання журналістів щодо допуску на судове засідання, на якому розглядають справу поновлення на посаді звільненого викладача Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, професора Микити Василенка, повідомляє hromadske.

Адвокатка Василенка заявила, що заперечує проти присутності журналістів на засіданні, адже на ньому розглядатимуть “технічні питання”, а не те, “у чому може бути зацікавлена преса”. За її словами, оскаржуватимуть лише те, що професора звільнили під час тимчасової непрацездатності.

Вона розповіла, що Василенко через гіпертонічний криз вийшов на лікарняний 25 грудня 2024 року, на якому мав перебувати до 30 грудня. Водночас студенти, яких також не пустили на засідання, вважають, що ексвикладач пішов на лікарняний навмисно.

“З того, що ми дізналися, Василенко взяв лікарняний напередодні засідання кафедри, прямо в останній момент перед засіданням, щоб, очевидно, наказ про його звільнення начебто не був законним. […] Я, як і всі студенти, сподіваємося на справедливе рішення суду, який, як ми сподіваємося, розуміє, для чого Василенко взяв лікарняний і що таким професорам у нашій вищій освіті не місце”, – каже колишня студентка Інституту журналістики Анастасія Керпань.

Охоронці суду сказали, що студентів не запустили до зали суду, бо вона замала, однак студенти кажуть, що там було місце принаймні для трьох людей. Попри це їх однаково не пустили, а також “дуже зневажливо ставилися”, називаючи “групою підтримки”.

У самому університеті вважають, що звільнення Василенка було “в правовому полі”, і цю позицію юристи університету представлятимуть у суді, сказав ректор КНУ Володимир Бугров. 

Крім того, він додав, що якщо професор таки доможеться судової ухвали на свою користь, навчальний заклад просто може не поновити йому контракт.

Зрештою, засідання суду відклали, бо сторона захисту Василенка запросила повні тексти наказів про його звільнення.

Як повідомляв ІМІ, 18 грудня 2024 року викладач Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Микита Василенко висловився неетично про українських жінок та заявив, що “поява іноземних військових в Україні покращить демографічну ситуацію”. Це він сказав в ефірі російського медіа politnavigator.net, доступ до якого заблоковано в Україні згідно з указом президента від 2018 року.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець підготував листи до Міністерства освіти і науки та Служби безпеки України з проханням перевірити діяльність Микити Василенка, який неетично висловився про українських жінок.

Студентський парламент Навчально-наукового інституту журналістики КНУ ім. Т. Шевченка закликав Центр протидії дезінформації при РНБО надати медійного розголосу та провести розслідування діяльності Василенка та його публічних висловлювань. 

24 грудня 2024 року ректор КНУ ім. Тараса Шевченка Володимир Бугров пообіцяв “вжити заходів” щодо професора Микити Василенка після чергового скандалу.

26 грудня вчена рада Навчально-наукового інституту журналістики Київського нацуніверситету ім. Т. Шевченка попросила ректора Володимира Бугрова розірвати контракт із професором 

27 грудня 2024 року керівництво Київського національного університету імені Тараса Шевченка достроково розірвало контракт із Микитою Василенком.

2. Начальник Чернігівської МВА надав неповну інформацію на запит журналістів Суспільного

12.03.2025 У відповідь на інформаційний запит журналістів “Суспільне Чернігів” начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський надав неповну інформацію.

Про це регіональному представнику Інституту масової інформації в Чернігівській області повідомив шеф-редактор “Суспільне Чернігів” Андрій Тіток.

“Одне з питань, про яке ми хотіли дізнатись, – прізвища та імена всіх співробітників Чернігівської МВА. Начальник МВА, щойно отримав запит, написав на своїх сторінках у соцмережах про те, що ми цим запитом хочемо дізнатися службову інформацію, хоча вона не є такою, і чернігівці мають право знати імена посадовців, які отримують гроші платників податків. Через понад 20 днів ми отримали відповіді на запити, і начальник МВА так і не надав інформації про співробітників МВА”, – розповів Андрій Тіток.

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначив, що надання неповної інформації теж є порушенням законодавства про доступ до публічної інформації на рівні з ненаданням інформації взагалі.

“По-перше, тут може бути порушення щодо строків надання відповіді, адже з моменту подання цих запитів і до реєстрації відповіді на них минуло більш ніж 20 днів. По-друге, адміністрація, ймовірно, свідомо проігнорувала вимогу щодо надання ПІБ усіх працівників, а не лише керівництва”, – сказав юрист.

Він зазначив, що частиною 2 статті 5 Закону України “Про захист персональних даних” передбачено: “Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень”.

Тож Володимир Зеленчук порадив медійникам писати скаргу до уповноваженого Верховної Ради з прав людини або напряму оскаржувати дії адміністрації до адмінсуду. Однак в обох випадках це буде тривалий процес, додав юрист.

Наразі редакція “Суспільне Чернігів” готує скаргу до уповноваженого ВР з прав людини.

Як додав Андрій Тіток, комунікація з Чернігівською міською військовою адміністрацією та її начальником Дмитром Брижинським завжди була непростою. Начальник військової адміністрації передав через свою пресслужбу, що спілкуватиметься з журналістами Суспільного виключно через інформаційні запити.

“Це їхнє право, хоча ми не поділяємо такої позиції в комунікації. Ми почали надсилати запити, які Дмитро Брижинський почав публікувати на своїх сторінках у соцмережах. На жаль, далеко не на всі запити нам надходила повна інформація, вже не кажучи про те, що відповіді на частину запитів втрачають актуальність на момент, коли їх нам надсилають. Був навіть випадок, коли на прохання уточнення інформації щодо одного із запитів нам сказали писати ще один запит”, – зазначив шеф-редактор “Суспільне Чернігів”.

Дмитро Брижинський у своїх соцмережах викладає всі інформаційні запити, які надсилають журналісти Суспільного, та відповіді на них.

Нагадаємо, що 2023 року регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів” проводив опитування серед місцевих журналістів, щоб визначити тих місцевих посадовців, депутатів, установ та структурних підрозділів органів влади, які найменш відкриті в спілкуванні з журналістами та відверто порушують права представників ЗМІ. 

Протягом 30 травня – 5 червня 2023 року 21 медійник узяв участь в опитуванні. Це журналісти телеканалів “Новий Чернігів”, “Дитинець”, “Суспільне Чернігів”, газет “Весть” та “Вісник Ч”, Чернігівської медіагрупи, сайтів “Челайн”, “Час Чернігівський” та “Свобода.ФМ”.

Після цього Чернігівська військова адміністрація надіслала на ім'я представника ІМІ в Чернігівській області Павла Пущенка запит на доступ до публічної інформації, в якому просила розкрити дані про результати голосування редакцій, отримані в межах проведення опитування на визначення антипремії “Чернігівський будяк”.

Також Медіабаза Чернігів організувала зустріч “оф зе рекордс” представників медіа з Дмитром Брижинським, щоб налагодити комунікацію.

3. Міськрада Тернополя надала медіа дані про зарплати посадовців лише після звернення до омбудсмена

20.03.2025 Редакція тернопільського медіа “20 хвилин” отримала повні запитувані дані про нарахування міському голові та всім його помічникам, радникам і заступникам лише після звернення до уповноваженого з прав людини Верховної Ради. Про це на Facebook-сторінці повідомила головна редакторка видання Наталія Бурлаку. 

“20 хвилин” регулярно готують матеріали про зарплати посадовців різних структур. Не чекаючи річної звітності по деклараціях. І це точно не перша публікація. Та щоб отримати повні дані про нарахування для Сергія Надала, його заступників, помічників і радників, пішло три місяці. Це були довгі “коломийки-листування” з міською радою, бо в них або друк на 122 аркуші, про який ніхто не просив, або “голі дані” про загальні суми без деталізації. Та, зрештою, ми таки отримали “повну картину”, щоправда для цього звернулися за допомогою до Уповноваженого з прав людини. І на його вимогу нам дали можливість ознайомитися з усіма матеріалами, які ми запитували”, – написала очільниця медіа.

Як ідеться в публікації на сайті “20 хвилин”, медійники намагались отримати дані про зарплату посадовців з міськради від 16 грудня 2024 року – саме тоді надіслали перший запит.

Тоді в міськраді продовжили термін розгляду на 20 днів, після чого надіслали журналістам відповідь із проханням сплатити 336 грн, оскільки саме стільки коштують копії всіх документів, які зайняли 122 сторінки. Хоча в запиті медійники просили надіслати відповідь на електронну скриньку.

“Оскільки міська рада не надала у відповіді перших 10 сторінок інформації безкоштовно, що передбачено Законом України “Про доступ до публічної інформації”, журналістка видання скерувала міськраді відповідь, де пояснила, що запитувана інформація становить суспільний інтерес і тому плата за копіювання та друк при наданні такої інформації не стягується. Але міська рада не погодилась із таким твердженням і відмовила”, – повідомляють на сайті медіа. 

У наступному зверненні медійники попросили надати у відповіді перші 10 сторінок запитуваної інформації, а “також визначити спеціальне місце для роботи із рештою документів чи їхніми копіями із можливістю робити виписки з них, фотографувати тощо, що також відповідає нормам Закону України “Про доступ до публічної інформації”. 

Як розповідають журналісти тернопільської редакції “20 хвилин”, після цього з міськради надійшла відповідь, у якій вказали дані про зарплату, нараховану та виплачену міському голові, його заступникам та радникам. Однак інформацію вказали загальну, не уточнили щодо премій, додаткових виплат, матеріальних допомог, відпускних та іншого – про що журналісти просили ще в першому запиті.

Після цього журналістка видання повідомила про порушення права на доступ до публічної інформації до уповноваженого з прав людини. Тільки тоді медійниця отримала на електронку перші 10 сторінок запитуваної інформації і загалом з усіма 122 сторінками документів змогла ознайомитися в приміщенні міської ради.

“Як з'ясувалося вже під час візиту до міськради, така кількість сторінок пояснювалась тим, що у відповіді на запит підготували інформацію про зарплати всіх працівників міської ради, а не тільки голови, його заступників та радників”, – написали у “20 хвилин”. 

Тільки після цього журналісти написали матеріал про зарплати посадовців міськради Тернополя.

Нагадаємо, 2023 року в міській раді Тернополя журналістці “20 хвилин” не надали інформації про зарплати посадовців, аргументуючи відмову тим, що в країні воєнний стан і відповідь буде після закінчення його дії. В аргументації посадовці також указали, що роблять це “з метою недопущення маніпулювань громадською думкою, нагнітання невдоволення на ґрунті майнового чи соціального стану”.

Що ж до звернень до омбудсмена від тернопільських журналістів щодо зарплат посадовців, то в тому ж 2023 році редакція медіа “Місто” змогла отримати дані про зарплати керівництва Тернопільської ОВА лише після скарги уповноваженому.

Загалом 2024 року омбудсмен отримав з Тернопільщини на третину більше скарг на недоступ, ніж 2023-го.

ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1. Поліція Миколаєва закрила справу щодо недопуску журналістів у міськраду

03.03.2025 Поліція Миколаєва закрила раніше розпочате кримінальне провадження щодо недопуску журналістів до будівлі Миколаївської міської ради.

Про це йдеться у відповіді начальника відділу дізнання главку поліції Миколаївщини Кирила Барашковського на інформаційний запит регіональної представниці Інституту масової інформації Катерини Середи. 

Як відомо, у травні 2024 року журналісти “МикВістей” намагалися потрапити до будівлі міськради Миколаєва, щоб отримати коментарі від посадовців після апаратної наради. Проте їх не пропустили, посилаючись на нові правила пропускного режиму. Згідно з ними представники медіа можуть потрапити до будівлі лише за одноразовими електронними перепустками, отриманими за списками, які готує організаційний відділ міськради, і тільки в супроводі працівників відділу інформаційного забезпечення. 

26 липня 2024 року, після публікації Інституту масової інформації, поліція відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній журналістській діяльності. 

Проте в поліції Миколаєва не знайшли складу злочину і закрили справу.

“22 жовтня 2024 року кримінальне провадження  закрито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України (відсутність складу злочину. – Прим.). На теперішній час постанову про закриття вказаного кримінального провадження не скасовано”, – йдеться у відповіді на запит.

Раніше повідомлялось, що Миколаївська міська рада планує впровадити штучний інтелект, щоб полегшити роботу на засіданнях сесій, зокрема для автоматизації процесу зачитування проєктів рішень.

2. Суд закрив справу щодо нападу на журналістів "Схем" в Укрексімбанку

17.03.2025 Київський апеляційний суд закрив провадження в справі нападу на знімальну групу журналістів “Схем” у державному Укрексімбанку восени 2021 року у зв’язку зі спливом термінів притягнення до відповідальності ексголови держбанку Євгена Мецгера, ексдиректора департаменту банківської безпеки Ігоря Тельбізова та ексначальника управління внутрішньої безпеки Олега Осіпова.

Таке рішення колегія суддів Київського апеляційного суду ухвалила 17 березня, повідомляє Радіо Свобода.

У такий спосіб суд задовольнив клопотання обвинувачених і звільнив їх від кримінальної відповідальності. 

“На підставі статті 49 ККУ звільнити Мецгера Є. В. від кримінальної відповідальності за ч. 1 статті 171, ч. 3 статті 171, Тельбізова І. Г. та Осіпова О. Л. кожного від кримінальної відповідальності за ч. 1 статті 171, ч. 2 статті 171, ч. 1 статті 126 у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності”, – зачитала рішення суддя Маргарита Васильєва.

Адвокати журналістів повідомили, що планують звертатися до ЄСПЛ.

Нагадаємо, 4 жовтня 2021 року в Києві співробітники державного Укрексімбанку напали на знімальну групу “Схем” під час запису інтерв’ю з головою правління фінустанови Євгеном Мецгером прямо в його кабінеті. Після запитання про кредит структурам, пов'язаним з “ДНР”, Мецгер наказав відібрати камери в журналістів, знищити відеозаписи інтерв’ю та заборонити подальше знімання. Крім того, журналістів незаконно утримували в приміщенні кабінету, не дозволяючи його залишити. Ігор Тельбізов застосував проти журналістів силу.

У справі є четверо обвинувачених – колишній голова правління Укрексімбанку Євген Мецгер, ексдиректор департаменту інформаційної політики банку Володимир Пікалов, ексдиректор департаменту банківської безпеки установи Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки Укрексімбанку Олег Осіпов. Вони не визнають своєї провини. 

У січні 2023 року стало відомо, що директор департаменту інформаційної політики Укрексімбанку Володимир Пікалов був мобілізований. 

Під час розгляду справи в суді першої інстанції і Євген Мецгер, і Ігор Тельбізов, і Олег Осіпов заперечили свою провину й заявили, що не вважають себе винними. Тельбізов підкреслював, що виконував свої обов’язки й нічого не порушував. Мецгер зазначав, що не давав ніяких вказівок стосовно журналістів і що його начебто провокували. Осіпов пояснював, що його нібито не було в приміщенні під час інциденту.

14 вересня 2022 року Голосіївський районний суд Києва призначив штрафи Євгену Мецгеру (3400 грн) та по 1700 грн штрафу Ігорю Тельбізову й Олегу Осіпову, визнавши винними за ч. 1 та ч. 3 статті 171 (“Незаконне вилучення зібраних журналістом матеріалів і технічних засобів, перешкоджання роботі журналіста, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища”) та ч. 1 статті 126 (“Побої та мордування”) Кримінального кодексу України.

У січні 2023 року адвокати постраждалих журналістів програми “Схеми” звернулися до апеляційного суду з вимогою застосувати додаткове покарання до Мецгера, а саме – позбавити його права обіймати керівні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах строком на три роки. 

Також до суду звернулись обвинувачені в справі Ігор Тельбізов та Олег Осіпов з оскарженням свого звільнення з державного банку. У грудні 2023 року стало відомо, що суди першої інстанції поновили Тельбізова та Осіпова на посадах і зобов’язали стягнути з Укрексімбанку заробітну плату за час вимушеного прогулу.

3. У Рівному поліція розслідує чорний піар проти "Четвертої влади"

26.03.2025 Поліція розпочала розслідування в справі про чорний піар проти Агенції журналістських розслідувань “Четверта влада”. Про це повідомили Рівненська обласна та окружна прокуратури у відповідях на запити Інституту масової інформації.

Наприкінці 2024 року Рівненське районне управління поліції ініціювало досудове розслідування за фактом перешкоджання журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 ККУ).

У Рівненській окружній прокуратурі уточнили, що розслідування розпочали через публікацію в мережі під назвою “Російська православна церква за кордоном або парафія Іова Почаївського – це маленька таємниця можливих сепаратистів Торбіча”.

“В діях невстановленого автора публікації вбачається вплив на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обовʼязків”, – повідомили окружній прокуратурі у відповіді на запит ІМІ. 

Як повідомляв ІМІ, 31 жовтня і 1 листопада 2024 року на сайтах CRiME, News24 і Press center, які позиціонують себе як новинні ресурси, вийшли однакові матеріали з ознаками замовності із заголовком “Російська православна церква за кордоном або парафія Іова Почаївського – це маленька таємниця можливих сепаратистів Торбічів”.

Антоніна і Володимир Торбічі – подружжя, редактори Агенції журналістських розслідувань “Четверта влада”.

У цих матеріалах невідомий автор у викривальній манері стверджує, що “Четверта влада” пов’язана з російськими спецслужбами через підрозділи російської православної церкви. Мовляв, адреса реєстрації заступниці головного редактора видання Антоніни Торбіч збігається з адресою реєстрації однієї з парафій московського патріархату.

Насправді ця інформація не відповідає дійсності, адже в українських реєстрах немає жодної інформації про реєстрацію згаданої в чорному піарі парафії за адресою, яку вказують у цьому тексті. Крім того, Антоніна Торбіч розповіла ІМІ, що вона ніколи не проживала за згаданою адресою.

“Звісно, я хотіла б, щоб поліція знайшла, хто замовив цю публікацію. Тоді ми могли б перевірити свою гіпотезу, скориставшись своїми інструментами пошуку зв'язків. Ми могли б перевірити гіпотезу, чи пов'язана ця особа з нашою міською владою, тому що ми припускаємо, що з цього джерела пішла хвиля замовних матеріалів щодо роботи “Четвертої влади”. Є сумніви, що поліції вдасться це зробити. Побачимо”, – розповіла Антоніна Торбіч у коментарі ІМІ. 

Як повідомляв ІМІ, після появи цього чорного піару в мережі з'явилося ще три публікації проти “Четвертої влади”. У грудні 2024 року невідомі під приміщенням Рівненського міського суду влаштували, ймовірно, проплачену акцію протесту з метою дискредитувати головного редактора видання та його заступницю. 

Редакція пов’язує чорний піар з виходом критичної статті про керівницю відділу комунікації і зв'язків із громадськістю Рівненської міської ради Яну Євтушок. На думку розслідувачів, до створення чорного піару можуть бути піару причетні й представники партії та ГО “Рівне разом”, заснованих теперішнім в.о. міського голови Рівного Віктором Шакирзяном. Також редакція припускає, що до попередніх і нових випадків чорного піару проти видання причетний кум і бізнес-партнер Віктора Шакирзяна Роман Курис.