Барометр свободи слова за липень 2021 року

У липні експерти ІМІ зафіксували 14 порушень свободи слова в Україні. З них 13 - фізична агресія проти журналістів. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.

Найбільше порушень було зафіксовано у категорії “погрози” (5). Цього місяця їхня кількість зросла у порівнянні з червнем (1). Зокрема, журналістка херсонської газети “Новий день” Марина Савченко почала отримувати у Facebook образи та погрози через публікацію про ДТП. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 345-1 Кримінального кодексу України “Погроза або насильство щодо журналіста”.

Львівська журналістка Мар’яна Сич заявила про тиск, ймовірно бажання її залякати і перешкодити під час підготовки матеріалу для телеканалу “UA:Львів”. 

Журналістка з Ніжина Яна Хмелюк заявила про кібербулінг, а також погрози після публікації її матеріалів, у яких висвітлюється протистояння місцевих ветеранів АТО з УПЦ (МП).

Далі за кількістю порушень йдуть перешкоджання журналістам - 4 (кількість таких випадків не змінилася у порівнянні з червнем).

Серед перешкоджань - знову обмеження судової владою допуску журналістів на засідання. Так, Печерський районний суд Києва обмежив доступ журналістів до засідань, видавши наказ про те, що для цього потрібне погодження судді за попереднім зверненням. Ще один випадок недопуску на відкрите судове засідання ІМІ зафіксував в Господарському районному суді Києва, куди не пустили журналіста інформаційного агентства Ukrpress.info Ігоря Рудича.

У двох різних областях сталися схожі випадки, коли у журналістів відбирали телефони, на які вони вели зйомки. Так, на Черкащині охоронці агропромислової компанії вибили телефон журналісту "Прочерка" та видалили відзняті файли. Журналіст висвітлював суперечку між представниками групи компаній агропромислового сектору на полі поблизу села Антипівка.

На Херсонщині представник охоронної фірми відібрав у журналіста херсонського інтернет-видання мобільний телефон, на який останній проводив відеозйомку.

Третє місце посіли випадки побиття журналістів - зафіксовано 3 таких випадки. Так, у Дніпрі внаслідок сутичок під час демонтажу білбордів травмували двох телеоператорів під час демонтажу рекламних конструкцій, травмували операторів телеканалу ОТВ Ігора Гутніка і телеканалу Д1 Сергія Файзуліна. Згодом поліція повідомила про підозру трьом підозрюваним у побитті операторів за двома статтями - за ч.1 ст.171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") та ч.2 ст.345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста").

У Києві 21 липня представники праворадикальних організацій напали на журналіста видання “Букви” Олександра Кужельного під судом, де відбувалося засідання щодо депортації білоруського активіста Олексія Боленкова. Журналіста вдарили по обличчю, плюнули в нього, а також штовхали й погрожували.

У Києві співробітник поліції двічі застосував газ проти журналіста "Апострофа" Романа Пєтушкова. Журналіст постраждав в ході заворушень між противниками ЛГБТ та силовиками на вулиці Банковій. У фотокора в  цей час в руках була камера, на грудях бейдж “Апострофа”, а також нашивки “PRESS” спереду і ззаду. Газ потрапив журналісту в обличчя та на руку.

Крім того, ІМІ зафіксував по одному випадку пошкодження майна журналістів та стеження. Так, у Новограді-Волинському (Житомирська область) невідомі пошкодили автомобіль журналіста місцевого інтернет-видання “4141.com.ua” Олександра Сукача. Він сказав, що неодноразово отримував погрози через свою журналістську діяльність.

Телеканал “Прямий” заявив, що Державне бюро розслідувань почало прослуховувати співробітників телеканалу та гендиректора каналу Володимира Сташевського. У свою чергу, Державне бюро розслідувань повідомило, що проводить досудове розслідування в провадженні, у якому фігурує Прямий канал. Але відмовилося відповідати на запит щодо заяви телеканалу про прослуховування його працівників, посилаючись на таємницю досудового розслідування.

Порушення сталися у 8 регіонах. Лідером є Київ (6), далі йдуть Херсонщина (2) та по одному випадку у Дніпрі, на Житомирщині, Львівщині, Харківщині. Черкащині та Чернігівщині. 

Утисків своїх прав у липні зазнали 10 журналістів та 4 журналістки.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував загалом 122 випадки порушень свободи слова, 65 випадків перешкоджання, 14 побиттів, 12 обмежень доступу та 11 погроз.

Фізична агресія

Побиття - 3

1. У Дніпрі внаслідок сутичок під час демонтажу білбордів травмували двох телеоператорів

02.07.2021 У Дніпрі 2 липня внаслідок сутичок під час демонтажу рекламних конструкцій, травмували операторів телеканалу ОТВ Ігора Гутніка і телеканалу Д1 Сергія Файзуліна. Про це повідомила регіональна представниця ІМІ.

Ігор Гутнік зараз перебуває в лікарні. Представниці ІМІ він повідомив, що в нього підозра на струс мозку та гематома на обличчі. За словами редактора сайту Д1 Вячеслава Поєздніка, у Сергія Файзуліна черепно-мозкова травма. Обом операторам розбили камери. 

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу ("Хуліганство"), розв'язується питання про відкриття провадження за ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") ККУ.

Як розповів ІМІ телеоператор ОТВ Ігор Гутнік, він приїхав з журналісткою знімати заворушення на проспекті Пушкіна в Дніпрі. Спочатку він знімав загальні плани з протилежної частини вулиці, бачив представників поліції, КП "Муніципальна варта" і групу людей у зеленій формі без розпізнавальних знаків.

"Щойно я почав вмикати камеру, муніципали та ці зелені почали переходити вулицю на інший бік, і хтось перший з цих зелених почав мені кричати: "Вимкни камеру! Вимкни камеру!" Почали летіти погрози, поки я нахилився вимкнути камеру, повертаюсь – і в обличчя кулак, у скроню, у спину полетіли удари, мене збили з ніг, я впав на коліна, на лікті, прикрив обличчя руками. Били ногами, руками, з коліна, камеру вибили з рук, вона полетіла в інший бік, розбили її. Потім, певно, вже поліцейські їх відштовхнули й мене підняли", – розповів Ігор Гутін.

За словами журналістки ОТВ Вікторії Соколенко, вона намагалася захистити оператора, але її відштовхнули "люди в зеленому" та вибили з її рук телефон, фізичних травм вона не дістала.

За словами редактора сайту Д1 Вячеслава Поєздніка, у телеоператора Д1 Сергія Файзуліна закрита черепно-мозкова травма і травма горла, він у лікарні імені Мечникова, наразі очікує на скерування на проходження судово-медичної експертизи.

За даними поліції, 2 липня близько 18:00 на пр. Пушкіна відбувався демонтаж рекламних носіїв відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради. Згідно із заявою представниці партії "Громадська сила" Катерини Збарської, таке рішення є політично вмотивованим, адже рекламні конструкції належать представнику їхньої партії, і він має усі дозвільні документи. Катерина Збарська назвала це "переділом рекламного ринку".

3 липня на сайті Дніпровської міської ради з'явився відкритий лист від міського голови Бориса Філатова до управління Нацполіції Дніпропетровської області про те, що рішення про демонтаж рекламних носіїв було законним, стосувалося незаконно встановлених бордів, "не оскаржене, не скасоване, відповідно, відсутні правові підстави для виконавчих органів міської ради ухилятися від його виконання, а в інших осіб – перешкоджати виконанню". 

Станом на 3 липня офіційно зареєстровано трьох потерпілих, двоє з них – представники ЗМІ. Поліція затримала п'ятьох підозрюваних: трьох представників КП "Муніципальна варта" та двох представників приватного підприємства.

2. У Києві представники праворадикальних організацій напали на журналіста "Букв"

21.07.2021 У Києві 21 липня представники праворадикальних організацій напали на журналіста видання “Букви” Олександра Кужельного під судом, де відбувалося засідання щодо депортації білоруського активіста Олексія Боленкова, повідомляють “Букви”.

Під будівлею Шостого апеляційного адміністративного суду зібралася не тільки група підтримки Боленкова, а й чимало представників праворадикальних організацій, що вимагають його депортації. 

Представники праворадикальних груп почали вимагати, щоб кореспондент “Букв” пішов з-під суду. Вони вигукували лайливі вигуки й напали на журналіста.

Як пише видання, нападники – керівник праворадикальної організації “Національний спротив” Олексій Свинаренко (в мережі відомий під псевдонімом Сталкер) та Михайло Шаланкевич (його спробу вдарити кореспондента можна побачити на відео). 

Олександр Кужельний у себе на фейсбук-сторінці розповів, що його вдарили по обличчю, плюнули в нього, а також штовхали й погрожували.

“Приходжу я під Шостий апеляційний адміністративний суд, де мала розглядатися справа активіста Олексія Боленкова. Під будівлею зібралися націоналісти різних організацій. Дістаю камеру, щоб зробити декілька кадрів. Майже відразу бачу негативну реакцію на мене і крики “Не давайте йому знімати, це шавка, лівак!” і таке інше. Підбігає один з організаторів Олексій Свинаренко і починає перешкоджати мені виконувати мою роботу, агресивно закликаючи інших робити те саме. Під шквал образ та погроз один з нациків плює мені в обличчя. Мене починають штовхати й притісняти”, – розповів журналіст. 

Допомогла вийти з оточення журналісту поліція діалогу, але ніяк не відреагувала, коли його вдарили по обличчю.

“Поліція діалогу нарешті реагує і допомагає вийти з оточення молодиків, відводить у сторону. І тут один з нациків наздоганяє мене і б‘є рукою в лице. Як з‘ясувалося пізніше, це був російський неонацист Михайло Шаланкевич. Поліція ніяк не відреагувала”, – написав Олександр.

Кореспондент “Букв” написав заяву в поліцію щодо вчинення нападу. 

3. У Києві силовик застосував газ проти журналіста "Апострофа"

30.07.2021 Співробітник поліції двічі забризкав кореспондента “Апострофа” Романа Пєтушкова сльозогінним газом з балончика сьогодні, 30 липня, у Києві, повідомляє “Апостроф”.

Журналіст постраждав в ході заворушень між противниками ЛГБТ та силовиками на вулиці Банковій. 

Як пише видання, представники ЛГБТ-спільноти організували мітинг, присвячений захисту прав сексуальних меншин. Їхні противники організували альтернативну вуличну акцію, яка в результаті закінчилася масовими зіткненнями з силовиками.

Видання зауважує, що співробітник поліції, зображений на фото нижче, двічі цілеспрямовано забризкав кореспондента “Апострофа” сльозогінним газом з балончика. У фотокора в  цей час в руках була камера, на грудях бейдж “Апострофа”, а також нашивки “PRESS” спереду і ззаду.

В коментарі ІМІ Роман Пєтушков повідомив, що газ потрапив йому в обличчя та руку: “Вже нормально себе відчуваю, але обпекло обличча і руку сильно. Десь пів години відпускало”.

“Під час конфлікту поліції з націоналістами я відійшов назад до поліцейського мікроавтобусу на декілька метрів від місця зіткнення і активістів, і в цей момент коп дістав балон і випустив його прямо в мою сторону. Так цілеспрямовано. В мене був й бейдж і наліпки PRESS спереду і на рюкзаку”, - розповів ІМІ Роман. Поліцейський  припинив, коли журналіст крикнув, за що він напав на журналіста.

Роман повідомив, що не звертатиметься до поліції із заявою про напад правоохоронця.

Погрози - 5

1. На Харківщині у двір журналіста кинули три "коктейлі Молотова"

18.07.2021 На Харківщині в ніч на 18 липня невідомі кинули три пляшки з вогненебезпечною рідиною у двір будинку, де мешкає журналіст. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Харківській області.

Так, 18 липня до поліції з відповідною заявою звернувся 35-річний представник інформаційного агентства. За адресою виїжджала слідчо-оперативна група. Правоохоронці оглянули місце події та вилучили речові докази.

Відомості за цим фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України. Максимальне покарання згідно із санкцією статті передбачає до трьох років позбавлення волі.

Зараз поліцейські вживають заходів для встановлення осіб, причетних до скоєння злочину, та їхнього затримання. 

Як повідомляв ІМІ, за перше півріччя 2021 року Харківська область посіла третю позицію серед областей, де найбільше порушують права журналістів. У цій області протягом другого кварталу цього року експерти ІМІ зафіксували п'ять порушень свободи слова.

2. "Букви" опублікували скриншоти з погрозами власнику видання від голови С14

26.07.2021 Інтернет-видання “Букви” повідомляє, що власник видання Петро Терентьєв почав отримувати погрози від лідера праворадикальної організації “С14” Євгена Карася. 

Нагадаємо, 21 липня у Києві на фотографа “Букв” Олександра Кужельного напали представники праворадикальних організацій. Він висвітлював судове засідання щодо депортації білоруса Олексія Боленкова.

Як пише видання, є відео, на якому Карась уже після нападу на фотокора виявляв неприховану агресію щодо видання та його власника Петра Терентьєва.

Після нападу Карась почав писати погрози Петру Терентьєву. Це сталося після того, як політичні діячі почали засуджувати напад на Олександра Кужельного.

Видання зазначає, посилаючись на депутата 8-го скликання від партії “Батьківщина” Ігоря Луценка, що номер телефону, з якого приходили погрози, дійсно належить Карасю.

Під час листування з Петром Терентьєвим у месенджері Євген Карась погрожував, що “проєкту” (тобто виданню #Букви) “буде прилітати”.

Петро Терентьєв опублікував скріншот із погрозами на своїй сторінці у Facebook, однак вона була майже миттєво видалена соцмережею через масові скарги.

Видання заявило, що звернеться щодо погроз Євгена Карася “Буквам” в правоохоронні органи та до міжнародних правозахисних організацій.

3. Херсонській журналістці погрожують та шлють образи через матеріал про ДТП

26.07.2021 Журналістка херсонської газети “Новий день” Марина Савченко почала отримувати у Facebook образи та погрози через публікацію про ДТП.

Про це журналістка повідомила представнику ІМІ в Херсонській області.

За її словами, після виходу 24 липня матеріалу “На Херсонщині 21-річна водійка вчинила ДТП – двоє загиблих” у месенджер їй почали писати невідомі та погрожувати.

“Мені вдалося дізнатися, що водій, яка вчинила ДТП з подвійним смертельними наслідками, має стосунок до сім'ї судді. А саме її чоловік перебуває в родинних зв'язках із суддею. Справа резонансна, і я природно нею зацікавилася. Почала моніторити, що пишуть люди під постом поліції про це ДТП. Як виявилося, потужна група підтримки водія вже під'єдналася. Йде інформаційна атака, щоб звинуватити загиблих. Хоча і фото з місця трагедії, і офіційна версія поліції свідчать про зворотне. Тиск від друзів водія здійснюється мені в особисті повідомлення. Натякають, щоб я “почула” і не цікавилася цим ДТП”, – розповіла Марина Савченко.

За словами журналістки, заяву до поліції вона поки не писала.

“Надіслала ГУНП список уточнювальних питань щодо ДТП. Відповідей поки немає”, – повідомила вона.

Увечері 25 липня журналістка повідомила представнику ІМІ, що до неї приїздив слідчий та відібрав пояснення щодо ситуації.

4. Львівська журналістка заявляє про тиск під час підготовки розслідування

26.07.2021 Львівська журналістка Мар’яна Сич заявила про тиск, ймовірно бажання її залякати і перешкодити під час підготовки матеріалу для телеканалу “UA:Львів”. 

Про це вона повідомила на своїй фейсбук-сторінці.

За словами Мар’яни Сич, ситуація триває два тижні. Вона готує розслідування про історію, яка є резонансною на Львівщині і має суспільний інтерес. Відтак, журналістка хотіла почути думки усіх, кого згадуватиме у своєму матеріалі.

“На початку липня ми поїхала додому до чоловіка, який є батьком колишнього правоохоронця. Останній обіймав високу посаду на рівні країни. До виходу розслідування прізвищ називати не буду. Запитання були однакові як до батька, так і до сина. Ми стояли на дорозі, громадському місці, і єдину фразу, яку озвучила “А є хто вдома?”. А також попросила сусідку повідомити мешканців будинку, що хотіла б з ними поспілкуватися. До нас ніхто не вийшов, тож ми поїхали”, - розповіла ІМІ Мар’яна Сич.

У цей день пізно ввечері зателефонував чоловік, який представився юристом, розповіла журналістка. “Почалися натяки на судові позови, закиди у “пресингу, втручанні в особисте життя і незаконному зборі інформації”, лист мені на електронку о другій ночі, листи у редакції з якими я співпрацюю. Далі пропозиція зустрітися, щоб вияснити незрозумілі моменти. Зустріч знімати на відеокамеру не можна, лише проводити аудіозапис, бо ці люди лише юристи, а не мої фігуранти. Сенсу у зустрічах я не бачу, я написала чіткі і конкретні запитання, які мене цікавили. Екс-правоохоронець на них відповів одразу, а от з його батьком була вся ця історія”, - зазначила Сич.

За словами журналістки, днями почалися нові листи додому і на електронку. “Звісно, краще закидати всюди листами, ніж власникам фірми піднести слухавку і відповісти на запитання. Автор листів на електронку - директор однієї компанії. Знову пропозиція про зустрічі, бо до нього звернулася особа, до якої зверталася я. У директора фірми мій номер з 5 липня, він його не раз перевіряв по мобільних додатках, я це бачу. І лише зараз пропозиція про зустріч. Звідки у нього мій номер і чому він почав мною цікавитися ще відтоді?  Для мене цілком зрозуміло, звідки йде ця історія і зрозуміло, що так на мене хочуть тиснути, залякати і перешкоджати моїй роботі”, - розповіла Мар’яна.

Наразі Мар’яна Сич не подала заяву у правоохоронні органи. Каже, якщо ситуація триватиме далі, то обов'язково звернеться у поліцію та прокуратуру. 

Зазначимо, що конкурс проєктів журналістських розслідувань для виробництва і трансляції на регіональних телеканалах Суспільного був вперше оголошений минулого року в грудні. У лютому стали відомі назви шести проєктів-переможців. Серед них - програма “#Інсайд” для “UA:Львів”, авторкою та журналісткою якого є Мар’яна Сич.

5. Журналістка з Ніжина заявляє про кібербулінг

27.07.2021 Журналістка з Ніжина Яна Хмелюк заявляє про кібербулінг після публікації її матеріалів, у яких висвітлюється протистояння місцевих ветеранів АТО з УПЦ (МП).

Про це вона повідомила представнику ІМІ в Чернігівській області.

За її словами, після появи матеріалу “Якщо цю ракову пухлину не зачистити, вона вибухне новою війною” на сайті “Новинарня” проти неї почалися образливі пости та коментарі у фейсбук-групі “Стоп-Рагу Ніжин | Стоп-Рагу Україна”. Також почали погрози щодо матері та сина. Як доказ вона наводить низку скрінів із цієї групи. 

Вона повідомила, що має посвідчення інформаційного агентства “Рубрика”.  

Одним з адміністраторів групи “Стоп-Рагу Ніжин | Стоп-Рагу Україна”, яка налічує близько 24  тис. підписників, є Євген Ткаченко. В коментарі ІМІ він заявив, що від Хмелюк неодноразово зазнав необґрунтованої критики та звинувачень у свій бік на сторінках соцмереж, хоча особисто з нею не знайомий. 

“Вона отримала якесь політичне замовлення, щоб мене дискредитувати”, – вважає Ткаченко. 

Як додає представник ІМІ, Євген Ткаченко позиціонує себе як місцевого громадського активіста, у 2020 році балотувався до Ніжинської районної ради за списком партії ВО “Батьківщина”, але депутатом не став. Також він є членом НСЖУ в Чернігівській області, цю інформацію підтвердив ІМІ голова обласної організації Олександр Назаренко. 

В коментарі ZMINA Хмелюк розповіла, що подала заяву до поліції за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України – “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Вона просить правоохоронців застосувати міри реагування до адміністраторів групи “Стоп-Рагу Ніжин | Стоп-Рагу Україна” Сергія Ткаченка, Євгена Ткаченка, Анастасії Ткаченко (Анастасія Разумейко) та Олени Фурси-Пустовіт (Оленка Зміючка), які “вчиняють відносно неї протиправні дії, а саме виказують погрози та шукають телефони родичів”.

За словами журналістки, в ефірах на своїй сторінці вона аналізувала публікації групи на наявність проросійських наративів, без вказівки на точні імена, прізвища та назву групи. Через це її буквально зацькували в групі “Стоп-Рагу Ніжин | Стоп-Рагу Україна”, розповіла Хмелюк. А саме: публікували образливі дописи, коментарі та навіть погрози на її адресу та рідних – відповідні скріни журналістка оприлюднила у фейсбуку. Також, за словами журналістки, 16 липня з’явилося відео “саркастичного характеру” про неї, яке нібито опублікував і відзняв один з адміністраторів групи Сергій Ткаченко. Однак пізніше за її скаргою відео видалили з фейсбуку.

Спочатку, зазначала Хмелюк, вона не хотіла реагувати на це, оскільки через публічність звикла до певних виявів негативу стосовно себе. Проте змінила думку, коли почалися погрози щодо її матері та сина.

“Шукали телефон моєї мами, казали, що “пустять фото мого 7-річного сина інтернетом”, – це вже за межею. Я вирішила звернутися до юристів, щоб вони допомогли мені захиститися”, – розповіла журналістка.

Вона уточнила, що неодноразово просила одну з адміністраторок групи Марину Волинець не чіпати її маму, яка має серйозні проблеми зі здоров’ям і вже десять разів потрапляла до реанімації.

Згодом медійниця повідомила, що у фейсбуці з’явився новий порожній акаунт з її ім’ям, до якого вона не має жодного стосунку. Журналістка попросила друзів і підписників не реагувати на будь-які дії з цієї сторінки.

Нагадаємо, чинне законодавство не визначає, що таке кібербулінг, але ІМІ виокремив певні ознаки: “це поширення інформації (зокрема, в приватних повідомленнях) про жертву кібербулінгу в образливій і принизливій формі з метою завдати найсильнішого емоційного удару, найбільшої шкоди. Інформація може ображати також батьків, дітей жертви, містити негативні оцінки зовнішності жертви тощо. Часом такі образи мають сексуальне, національне, мовне підґрунтя”.

Пошкодження майна журналістів - 1

1. На Житомирщині невідомі пошкодили авто журналіста, він пов’язує це з профдіяльністю

28.07.2021 У Новограді-Волинському (Житомирська область) невідомі пошкодили автомобіль журналіста місцевого інтернет-видання “4141.com.ua”. Про це повідомляється на сайті Головного управління Нацполіції в Житомирській області.

Поліція на місці події з’ясувала, що пошкоджено переднє колесо та нанесено подряпини на боковій частині автомобіля “Peugeot”, що належить 38-річному журналісту місцевого інтернет-видання. 

“Поліцейські вилучили низку речових доказів та зібрали інші свідчення. Нині тривають заходи зі встановлення осіб, причетних до події”, – йдеться в повідомленні. 

У коментарі Суспільному журналіст Олександр Сукач, автівку якого пошкодили, сказав, що неодноразово отримував погрози через свою журналістську діяльність.

“Я сам раніше працював у слідчих органах, у 2014 році поїхав в АТО, а повернувшись, у 2015 році, зайнявся журналістською роботою. На попередній роботі я розслідував економічні злочини, тож став писати на тему корупції і зловживань. Періодично мені надходять погрози: хтось погрожує в коментарях на сайті, але я ці коментарі видаляю звідти. Іноді люди телефонують і погрожують словесно – я вже звик до такого. Думаю, машину мені пошкодили саме через мою професійну діяльність. Адже поряд стояло ще з десяток автомобілів, але їх не зачепили. Постраждало тільки моє авто. Я лишив машину напередодні (27 липня. – Ред.) ввечері у дворі, а коли о 6.30 ранку наступного дня вийшов, то побачив, що колесо спустило. Подумав, що, може, воно саме спустило, але тут помітив велику подряпину на кузові. З того, що заміряла поліція, то поріз на колесі був довжиною 12 сантиметрів”, – розповів Олександр Сукач.

За його словами, останнім часом він писав про проблемні теми, але назвати конкретних людей, яких би підозрював у пошкодженні своєї автівки, не може.

“Є кілька резонансних тем, на які я писав, але прямих персональних погроз я не отримував, тому не можу сказати, що підозрюю когось конкретно. Загалом, сам по собі я людина неконфліктна. Що стосується нашого сайту, то ми є частиною мережі. Працюємо там удвох з дружиною. Ми ні від кого не залежимо, зареєстровані як товариство з обмеженою відповідальністю, є членами незалежної профспілки журналістів”, – сказав Олександр.

Поліція попередньо кваліфікувала подію за ч. 1 ст. 347-1 (“Умисне знищення або пошкодження майна журналіста”) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає штраф від 1000 до 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.

Перешкоджання законній журналістській діяльності - 4

1. Суд у Києві неправомірно обмежив доступ журналістів, вимагаючи погодження судді

06.07.2021 Печерський районний суд Києва обмежив доступ журналістів до засідань, видавши наказ про те, що для цього потрібне погодження судді за попереднім зверненням. Про це написала у Facebook журналістка проєкту Watchers Аліна Кондратенко.

“У новому наказі Печерського районного суду є пункт про те, що доступ журналістів на засідання погоджується суддею за попереднім зверненням. Судова охорона прямим текстом казала: “Суддя сам вирішує, кого пускати”. Зрештою, в засідання ми потрапили. А коли я вже написала клопотання, виявилося, що до секретарки судді воно не дійшло, бо пройшло занадто мало часу. Суддя на засіданні питання щодо присутніх журналістів не піднімав: клопотання моє не оголосив і не розглянув, про присутніх не поцікавився”, – розповіла журналістка.

Як зазначив юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров, таке обмеження доступу журналістів до суду є неправомірним. 

“Законодавство України передбачає гласність судового процесу і право бути присутнім на відкритих судових засіданнях будь-якої особи, а тим більше журналістів. Так, пандемія коронавірусу створила певні особливості, і, відповідно, до процесуального законодавства України внесено норми, що суд може ухвалити рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, до судового засідання під час карантину, якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. Але таке обмеження стосується конкретної особи в конкретному судовому засіданні й тільки за наявності реальної загрози. Карантинні обмеження, які діють відповідно до постанови Кабміну 611 від 16.06.2021, не обмежують доступу осіб до приміщень, зокрема судових приміщень, і не визначають мінімальної відстані між особами всередині приміщень”, – пояснив юрист.

За його словами, ухвалення розпоряджень та інших подібних документів, які обмежують права журналістів порівняно з чинним законодавством, є неправомірним обмеженням і може призводити до відповідальності голови суду, що ухвалив таке розпорядження, аж до кримінальної. 

Нагадаємо, раніше Святошинський районний суд Києва протизаконно видав розпорядження "Про впровадження протиепідемічних заходів", який обмежує доступ журналістів до засідань.

Із січня по квітень 2021 року експерти ІМІ зафіксували в Україні дев'ять випадків порушень прав журналістів з боку представників судової гілки влади.

1 квітня ІМІ звернувся із заявою до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду через неправомірне обмеження прав журналістів у судах. Інститут масової інформації зафіксував неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу. ІМІ закликав вищі органи суддівського самоуправління та нагляду забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання і притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, порушення вимог гласності судового процесу, до передбаченої законом дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності.

2. На Черкащині охоронці вибили телефон журналісту "Прочерка" та видалили відзняті файли

19.07.2021 На Черкащині охоронці агропромислової компанії перешкоджали журналісту черкаського регіонального інтернет-видання “Прочерк” Максиму Степанову. З рук журналіста вибили телефон та видалили відзняті файли. 

Про це журналіст повідомив представнику ІМІ в Черкаській області.

Інцидент стався 17 липня, коли Максим Степанов висвітлював суперечку між представниками групи компаній агропромислового сектору “Kernel” та сільськогосподарським ТОВ “Красногірське” на полі поблизу села Антипівка.

Щойно журналіст прибув на місце події та почав фото- і відеознімання, невідомий чоловік з охоронної фірми, яка представляла групу “Kernel”, вибив з рук Максима телефон, а інший чоловік підняв його та видалив відзняті на полі файли. Втім, розповів журналіст, згодом фахівцям вдалося відновити видалені файли. 

Окрім того, охоронці погрожували відібрати мобільний телефон у журналіста, якщо той продовжить їх знімати.

Максим Степанов звернувся до правоохоронців із заявою про перешкоджання професійній діяльності. Як повідомив журналіст представникові ІМІ, сьогодні, 19 липня, його викликали до відділку для допиту.

3. У Києві журналіста не пустили на судове засідання

21.07.2021 Журналіст інформаційного агентства Ukrpress.info Ігор Рудич повідомив, що його не пустили 21 липня на відкрите судове засідання в Господарському районному суді Києва.

Про це він повідомив на гарячу лінію ІМІ.

За його словами, він прибув до суду для підготовки публікації про справу спорткомплексу “Восход”. 

Журналіст розповів, що його пропустили до будівлі суду, але на саме засідання судова охорона не пустила за наказом судді. Також не пустили представників Київської міської ради та громадськості.

“Секретар біля судової зали, пояснюючи недопуск, посилався на якийсь внутрішній наказ щодо суду в контексті ковіду”, – розповів Рудич. 

Ігор Рудич і представники громадськості викликали поліцію та написали три заяви до Шевченківського управління Нацполіції в місті Києві про недопуск.

Як повідомляв ІМІ, 14 грудня 2020 року журналіст інформаційного агентства Ukrpress.info Ігор Рудич повідомив про недопуск його та знімальної групи телеканалу ICTV на судове засідання Апеляційного господарського суду міста Києва.

21 грудня 2020 року Ігор Рудич повідомив, що його та знімальну групу телеканалу ICTV знову не пустили на судове засідання Апеляційного господарського суду міста Києва.

4. На Херсонщині охоронець відібрав телефон журналіста, на який той вів зйомку

31.07.2021 У місті Генічеськ Херсонської області 31 липня представник охоронної фірми відібрав у журналіста херсонського інтернет-видання нього мобільний телефон, на який останній проводив відеозйомку.

Про це повідомляється на сайті Національної поліції Херсонської області.

Як повідомив начальник районного підрозділу поліції Сергій Балута, на даний час між двома розташованими на території міста підприємствами тривають спірні питання стосовно ділянки залізничної колії, якою фірми користуються для своєї діяльності. Нещодавно одним із підприємств частина колії була демонтована. 

“31 липня інша фірма під наглядом представників охоронного підприємства проводила відновлювальні роботи. Цей процес на мобільний телефон знімав представник херсонського інтернет-видання. Один із охоронців заборонив журналістові себе знімати та начебто відібрав у останнього гаджет, який через деякий час повернув”, - розповів Балута.

За  даним фактом слідчі Генічеського відділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу в сумі до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Непрямий тиск

Стеження за журналістами - 1

1. "Прямий" заявляє, що ДБР прослуховує співробітників і гендиректора каналу

27.07.2021 Телеканал “Прямий” заявляє, що Державне бюро розслідувань почало прослуховувати співробітників телеканалу. 

Про це йдеться в сюжеті “Прямого“.

Про прослуховування канал дізнався з власних джерел. За інформацією інсайдерів каналу, ДБР має навіть відповідне рішення суду, яке дозволяє прослуховувати журналістів. Щоправда, зазначає канал, в єдиному реєстрі досудових розслідувань воно не зареєстроване.

Серед тих, за ким цілодобово стежитимуть, – гендиректор каналу Володимир Сташевський.

“Ми працюємо чесно. І теперішнє прослуховування – це просто чергова спроба тиснути на телеканал”, – зазначив Володимир Сташевський.

Пресслужба ДБР не відповіла на телефонні дзвінки та інформаційний запит щодо цього.

Як повідомляв ІМІ, 30 листопада 2020 року телеканал “Прямий” з посиланням на власні джерела повідомив, що Печерський районний суд дозволив проведення обшуків на каналі. 

7 листопада 2019 року “Прямий” заявив про обшуки у власника телеканалу Володимира Макеєнка.

У Державному бюро розслідувань відповіли, що обшуки в Макеєнка відбуваються в межах кримінального провадження щодо купівлі-продажу каналу.

ДБР проводить розслідування в кримінальному провадженні щодо можливого зловживання колишнього Президента України Петра Порошенка під час купівлі-продажу телеканалу. Кримінальне провадження порушено за заявою ексзаступника глави Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова.

3 березня 2020 року Прямий телеканал отримав ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 18 лютого, відповідно до якої канал зобов'язаний до 18 березня надати слідчим Державного бюро розслідувань тимчасовий доступ до речей та документів (з можливістю їхнього вилучення).

9 липня 2020 року телеканал “Прямий” заявив про тиск чинної влади через Державне бюро розслідувань з метою закриття каналу. 

Головний слідчий ДБР Олег Корецький, який вів справу щодо можливого ухилення та подальшої легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, під час правочину з купівлі-продажу ТОВ “Телеканал “Прямий” заявив, що на слідчих Держбюро вже понад три місяці чиниться тиск і ДБР поставлено завдання оформити телеканал “Прямий” як речовий доказ та потім заарештувати.

21 липня 2020 року телеканал “Прямий” у відкритому листі закликав українців відреагувати на тиск і атаки на телеканал з боку Державного бюро розслідувань та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

2 вересня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова ухвалив звернення до Державного бюро розслідувань із закликом дотримання всіх прав журналістів та неможливості припинення мовлення телеканалу “Прямий” під час слідчих дій навколо нього.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова - 6

1. На Волині поліція повідомила про підозру посадовцю сільради, який напав на журналістку

01.07.2021 Поліція Луцька повідомила про підозру в перешкоджанні журналістській діяльності (ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу) службовцю Підгайцівської сільської ради. Про це інформує пресслужба поліції Волинської області.

Слідство встановило, що 4 січня службовець, перебуваючи в приймальні сільського голови Підгайців, втрутився в розмову журналістки з ним, шарпав за одяг, проганяв і намагався вибити з рук камеру.

Ідеться про інцидент із журналісткою Людмилою Яворською, яка того дня приїхала в Підгайцівську сільраду, щоб зареєструвати запит. За словами Яворської, підприємець Георгій Штефанес, який працює в сільраді проєктним менеджером, напав на неї і перешкоджав її роботі, після чого вона викликала поліцію.

2. Суд виправдав чоловіка, який схопив за шию журналіста "Гроші"

12.07.2021 Бориспільський міськрайонний суд Київської області ухвалив виправдувальний вирок у справі про перешкоджання журналістам програми “Гроші” під час знімання у квітні 2018 року будинку тодішнього міністра фінансів Олександра Данилюка.

Про це повідомляє “Судовий репортер” з посиланням на вирок від 8 липня.

21 квітня 2018 року приблизно о 14-й годині двоє журналістів потрапили на територію котеджного містечка “Золоче”, що в селі Вишеньки на Київщині. Вони пройшли через КПП разом із групою будівельників. Далі розшукали будинок міністра фінансів Данилюка і вели знімання на айфони, стоячи на проїжджій частині.

До журналістів підійшли охоронці, поцікавилися, що вони роблять, і усно заборонили знімати. Потім підійшли повторно й сказали піти з території. Згодом на машині під’їхав деякий Василь Шурупов, який назвався жителем і “головою правління містечка”. Поряд в авто нібито сиділа його теща. “Телефоны в карманы, и пошли себе гулять дальше”, – сказав він.

На  відео видно, як Шурупов виходить з машини, підходить до журналіста і бере його ззаду за шию. За версією потерпілих, чоловік намагався відібрати в них телефон, але їм вдалося вирватись і зберегти свої гаджети та відеозаписи.

Далі чоловік нібито намагався переїхати оператора, але на відео це не встигли зафіксувати. Шурупов, за словами журналістів, машиною проводжав їх до КПП, поки вони не залишили території містечка.

У суді Шурупов пояснив, що у 2016–2017 роках в них на вулиці сталося шість грабежів, а за два місяці до цього інциденту в нього підірвали гранату. Потерпілі були сторонні люди, одягнені в джинси та майки, тому він зупинив автомобіль біля свого дому, відрекомендувався і запитав, хто вони і що тут роблять.

У відповідь потерпілий назвався громадянином України й спрямував на нього мобільний телефон, яким вів знімання. Потерпілі говорили, що знімають сторіс в Instagram, а він їм сказав, щоб вони знімали сторіс біля свого будинку. 

Далі журналісти нібито “поводилися по-хамськи”. Насильства він до них не застосовував, а також нікого не душив. Посвідчень йому не показували, логотипу та розпізнавальних знаків каналу “1+1” на собі не мали, журналістами не називалися. Шурупов повідомив, що офіційно не був працевлаштований на адміністративній посаді в їхньому містечку.

Два свідки-охоронці на суді сказали, що Шурупов фізичної сили до журналістів не застосовував. Вони не знали, хто ці люди, тому зробили припущення, що це могли бути злочинці, які фотографують будинки, щоб пограбувати. Чоловіки, які проводили знімання, не представлялися журналістами та документів не показували. Розпізнавальних знаків не мали.

У результаті суд прийняв свідчення охоронців як такі, що спростовують версію потерпілих. Водночас можливі тілесні ушкодження журналістів нічим не підтверджуються: відсутня судово-медична експертиза. Самі лише слова потерпілих не можуть бути доказом.

Суд не взяв до уваги посилання потерпілого на те, що обвинуваченому Шурупову підпорядковані свідки-охоронці, оскільки це твердження є хибним та жодними доказами не підтверджується.

Свідчення потерпілого, що обвинувачений схопив його за шию та почав душити, на думку суду, не підтверджуються, а, навпаки, спростовуються переглянутим на судовому засіданні відеозаписом з місця події, як і версія іншого журналіста стосовно того, що Шурупов притиснув його до дерева і душив.

На думку суду, на відеозаписі докази про умисні активні дії Шурупова, спрямовані на перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, відсутні, а також не вбачається жодних протиправних дій Шурупова щодо його наближення до потерпілих, відібрання мобільних телефонів, на які проводилося відеознімання, тим більше застосування до журналістів фізичного впливу, а саме схоплення рукою за шию та придушування спочатку одного журналіста, а потім другого.

Суд зробив висновок, що потерпілі як журналісти не були зовнішньо забезпечені документами, знаковими, сигнальними та іншими засобами позначення особи представника преси, як це передбачено Законом України від 23.09.1997 “Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів”, крім того, не показували посвідчення журналіста, а тому Шурупов не мав жодних підстав вважати, що потерпілі є журналістами.

Відеозапис, який вважався доказом провини Шурупова і переглядався в судовому засіданні, оприлюднено під час виходу новин на каналі “1+1” та є у вільному доступі в соціальній мережі.

Суд вважає, що відбулося незаконне розголошення потерпілими відомостей досудового розслідування без дозволу слідчого або прокурора.      

Шурупова звинувачували за ч. 1 ст. 126 (побої) і ч. 1 ст. 171 КК України (перешкоджання журналістській діяльності). Суд його виправдав за недоведеністю, що в його діях є склад злочину. 

Як повідомляв ІМІ, 21 квітня 2018 року в приватному містечку Царське Село під Києвом напали на журналістів програми “Гроші” каналу “1+1” під час спроби зняти будинок міністра фінансів Олександра Данилюка. Журналістам забороняли знімати маєток на телефон, намагалися відібрати відео та навіть спробували душити та збити позашляховиком оператора програми.

У липні 2018 року прокуратура Київської області скерувала до суду обвинувальний акт щодо нападника на журналіста програми “Гроші” за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 126 і ч. 1 ст. 171 (побої і мордування та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) КК України.

3. Поліція перекваліфікувала на журналістські статті справу щодо побиття операторів у Дніпрі

16.07.2021 Поліція повідомила про підозру трьом підозрюваним у побитті в Дніпрі 2 липня операторів телеканалів ОТВ і Д1 за двома статтями Кримінального кодексу України.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Дніпропетровській області.

Зокрема, підозру оголошено за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") та ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

Повідомлення про підозру трьом нападникам 21, 24 та 31 років вручено сьогодні, 16 липня.

Дії трьох підозрюваних були перекваліфіковані зі ст. 296 ("Хуліганство") на журналістські статті 14 липня.

Поліцейські встановили, що 2 липня на перехресті вул. Юрія Савченка та пр. Пушкіна міста Дніпра під час демонтажу білбордів троє чоловіків завдали оператору тілесних ушкоджень та пошкодили його відеокамеру і телефон журналістки.

Як повідомляв ІМІ, 2 липня в Дніпрі внаслідок сутичок під час демонтажу рекламних конструкцій травмували операторів телеканалу ОТВ Ігоря Гутніка і телеканалу Д1 Сергія Файзуліна.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу ("Хуліганство").

15 липня журналісти Дніпра закликали правоохоронні органи провести об'єктивне та неупереджене розслідування справи щодо побиття їхніх колег, яке сталося під час знімання демонтажу рекламних конструкцій на вулицях Дніпра 2 липня.

4. Суд оштрафував на 850 грн митника, який напав на знімальну групу "Аверсу"

20.07.2021 Шацький районний суд Волинської області визнав посадовця Волинської митниці Державної фіскальної служби винним у перешкоджанні журналістам телеканалу “Аверс” у травні 2019 року та оштрафував його на 850 гривень.

Про це йдеться у вироку суду від 15 липня. 

Митник визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України ("Перешкоджання  законній професійній діяльності журналістів").

Під час призначення покарання суд урахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком; характер дій обвинуваченого, які не спричинили майнової шкоди; дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання.

Суд вважає, що покарання обвинуваченому у вигляді штрафу “буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів”.

У вироку суду зазначається, що митник “умисно, протиправно, з метою перешкоджання законній професійній діяльності журналістів ... почав створювати перепони щодо збирання, одержання, фіксації, поширення і зберігання інформації”. Він вимагав від оператора “Аверсу” припинити відеознімання сюжету та намагався руками вибити в нього з рук цифрову камеру марки Panasonic. Крім того, митник застосував фізичну силу до журналістки “Аверсу” та зірвав із шиї її посвідчення журналіста. 

Сам обвинувачений своєї провини не визнав, повністю заперечував наявність складу злочину у своїх діях. Він пояснив, що під час святкування в ресторані "Ле-Марк" дня народження колег у приміщення зайшли дві невідомі особи жіночої статі та один чоловік з камерою без розпізнавальних знаків (бейджиків).

За його словами, він постійно висловлював прохання не знімати його. Після цього почався конфлікт, оскільки його продовжували знімати як на телефони, так і на камеру. "Вважає, що неправомірними діями журналістів порушено його право як фізичної особи, не являючись публічною особою, на особисте життя. Крім того, пояснив, що дівчата не пред'являли жодного посвідчення журналіста, не пояснювали мети візиту, а він не розумів, хто ці особи", – йдеться у вироку суду. 

Потерпілі журналістки та оператор “Аверсу” під час допиту в суді зазначили, що вони в межах редакційного завдання приїхали до ресторану "Ле-Марк", де митники, які напередодні пропустили, не виявивши для митного оформлення каміння бурштину, святкували день народження, щоб узяти інтерв'ю і зняти відеосюжет. 

Проте їм перешкоджали, вивели із зали ресторану, намагалися вирвати з рук мобільний телефон, зірвали посвідчення журналіста з шиї і виштовхали їх усіх за ворота, у такий спосіб не давши можливості їм виконати редакційне завдання. 

Суд з відео вбачає, що оператор цілеспрямовано не знімав митника. Він потрапив в об’єктив відеокамер лише тоді, коли оператор знімав його неправомірні дії щодо журналісток.

"...Наявність бейджиків на журналістах і оператора з відеокамерою з логотипом "Аверс", після того як вони вийшли на вулицю і знаходилися на території подвір'я "Ле-Марк", не викликає жодних сумнівів", – йдеться у вироку суду. Водночас суд додає, що митнику було достеменно відомо, що вони є журналістами й що його дії спрямовані саме на перешкоджання в зніманні сюжету. 

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. 

Як повідомляв ІМІ, 8 травня 2019 року телеканал "Аверс" заявив, що митники застосували до знімальної групи каналу фізичну силу. Інцидент стався, коли журналісти приїхали 8 травня на день народження начальника ПП "Ягодин" Олександра Оникійчука в ресторанно-готельний комплекс "Лемарк" у селі Світязь Волинської області.

За цим фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"), ч. 1 ст. 186 ("Грабіж") та ч. 1 ст. 125 ("Умисне легке тілесне ушкодження") Кримінального кодексу України.

10 травня 2019 року Волинська митниця розпочала службове розслідування за фактом інциденту між митниками і знімальною групою луцького телеканалу "Аверс" у ресторанно-готельному комплексі "Лемарк".

8 серпня 2019 року слідчі Державного бюро розслідувань повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч .1 ст. 125 Кримінального кодексу України ("Умисне легке тілесне ушкодження"), заступнику начальника відділу митного оформлення одного з митних постів Волинської митниці ДФС, який напав на журналістку місцевого телеканалу в травні 2010 року.

Потім ДБР скерувало до суду обвинувальний акт щодо працівника Волинської митниці ДФС, підозрюваного в заподіянні тілесних ушкоджень журналістці "Аверсу".

5. Поліція Херсона відкрила справу за фактом погроз журналістці "Нового дня"

27.07.2021 Поліція Херсона поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці херсонської газети “Новий день” Марині Савченко.

Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Херсонській області.

Журналістка звернулася до поліції 25 липня ввечері та повідомила, що після опублікування матеріалу в електронній версії видання вона стала отримувати на свою сторінку в соцмережі від незнайомих громадян повідомлення, які сприймає як погрози.

За цим фактом слідчі внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 345-1 Кримінального кодексу України “Погроза або насильство щодо журналіста”, повідомив начальник Херсонського райуправління поліції Олександр Говорун.

Вживаються заходи зі встановлення користувачів соціальної мережі, які надсилають журналісту повідомлення погрозливого змісту.

Як повідомляв ІМІ, 24 липня журналістка херсонської газети “Новий день” Марина Савченко почала отримувати у Facebook образи та погрози через публікацію про ДТП.

Увечері 25 липня журналістка повідомила представнику ІМІ, що до неї приїздив слідчий та відібрав пояснення щодо ситуації.

6. У Києві судитимуть чоловіка, який побив журналіста телеканалу "НАШ"

29.07.2021 Шевченківська окружна прокуратура Києва скерувала до Шевченківського районного суду Києва обвинувальний акт щодо жителя міста Дніпра, який у лютому перешкоджав та завдав побоїв журналісту телеканалу “Наш”.

Про це повідомляється на сайті Київської міської прокуратури.

Згідно з матеріалами слідства, підозрюваний 4 лютого під будівлею Шевченківського управління поліції в Києві умисно перешкоджав діяльності журналістів ТОВ “Наш 365”.

“Намагаючись завадити здійсненню ними відеозйомки, почав виривати з його рук мікрофон та агресивно висловлюватися в бік знімальної групи. При цьому зловмисник наніс журналісту два удари кулаком по обличчю та заволодів мікрофоном”, – йдеться в матеріалах слідства.

Кримінальне провадження відкрито за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”). Санкція статті передбачає покарання до п'яти років позбавлення волі.

Як повідомляв ІМІ, 4 лютого в Києві невідомий чоловік вирвав мікрофон з рук кореспондента телеканалу “Наш” Олексія Пальчунова та завдав йому декілька ударів у голову під будівлею Шевченківського управління поліції.

Національна поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України за фактами подій біля офісу телеканалу “Наш” 4 лютого.

Реакція журналістської спільноти - 1

1. Журналісти Дніпра закликають об'єктивно розслідувати побиття двох телеоператорів

15.07.2021 Журналісти Дніпра закликають правоохоронні органи провести об'єктивне та неупереджене розслідування справи щодо побиття їхніх колег, яке сталося під час знімання демонтажу рекламних конструкцій на вулицях Дніпра 2 липня.

Про це журналісти сказали на пресконференції щодо побиття журналістів у Дніпрі, повідомляє Укрінформ.

“Ми хочемо, щоб пройшло об'єктивне, неупереджене, глибоке розслідування, яке дасть користь не лише Дніпру, а дасть користь усій Україні. Щоб журналіст відчув себе безпечно на вулицях, площах, маленьких населених пунктах і в мільйонниках. Щоб він відчував, що буде захищеним. Ми також хочемо, щоб відповідні органи й інституції розслідували сам факт муніципальних варт при міськрадах, законність видачі ліцензій, чи виконують вони умови цих ліцензій, а також дали оцінку їх діям під час цієї конфліктної ситуації, яка вилилась у грубе, жорстоке побиття журналістів, а також пошкодження високовартісного обладнання”, – сказав директор ТРК “Регіон” Микола Павленко.

Він зазначив, що таке об'єктивне розслідування дасть журналістам можливість відчувати повагу суспільства до себе, а також почуватися в безпеці, виконуючи професійні обов'язки.

Павленко додав, що нині слідчі активно працюють, ведуться допити, розшукуються свідки та аналізуються відеоматеріали.

Заступник директора інформаційного бюро “Репортер” Наталія Самохвалова зазначила, що на сьогодні під вартою перебувають лише п'ятеро осіб, яких обвинувачують у побитті журналістів. Але, за її словами, там було набагато більше людей, все це зафіксовано на відео і ці докази є в правоохоронних органів.

“Ми вимагаємо втрутитися центральну владу, тому що є речі, які ми можемо зробити самі, а є речі, які нам можуть допомогти втілити лише центральні органи влади”, – сказала Самохвалова.

Керівник творчого об'єднання аналітичних програм телеканалу Д1 Ліна Зеленська додала, що вже скеровано звернення до впливових міжнародних організацій, які мають ті важелі впливу, що є дієвими на міжнародному рівні. За її словами, для того, щоб не зазнати іміджевих втрат на міжнародній арені, має бути чітка реакція на запити від таких організацій.

Як повідомляв ІМІ, 2 липня в Дніпрі внаслідок сутичок під час демонтажу рекламних конструкцій, травмували операторів телеканалу ОТВ Ігоря Гутніка і телеканалу Д1 Сергія Файзуліна.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 3 ст. 296 Кримінального кодексу ("Хуліганство").

Крим - 2

1. В окупованому Криму заблокували сайт Кримської правозахисної групи

13.07.2021 В окупованому Росією Криму заблокували сайт Кримської правозахисної групи через публікацію матеріалів про незаконний військовий призов на півострові.

Про це повідомляється на сайті Кримської правозахисної групи (КПГ).

“У 2020 і 2021 роках ухвалено мінімум 20 рішень, що забороняють статті Кримської правозахисної групи для “поширення на території Російської Федерації”. Усі публікації стосуються незаконного військового призову в Криму. В усіх випадках з позовами проти КПГ про заборону інформації до “судів” зверталися представники військової прокуратури”, – зазначає КПГ.

У всіх рішеннях ідеться, що інформація правозахисників “підриває основи конституційного ладу РФ, створює передумови порушення федеративного устрою країни, цілісності й недоторканності її території”, оскільки, на думку російських судів, “місто федерального значення Севастополь і Крим, бувши суб'єктами РФ, долучені до федеративного устрою РФ і становлять невіддільну основу конституційного ладу держави, а призов громадян на військову службу, зокрема тих, які проживають на території суб'єктів Росії, є одним зі способів комплектування Збройних сил РФ, що забезпечують цілісність і недоторканність території держави”.

Статті КПГ визнають забороненими до поширення, а рішення скеровують до Федеральної служби з нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнагляд) для занесення сайту до реєстру забороненої в РФ інформації. 

За даними КПГ, з 2018 року вони отримали понад 50 повідомлень від Роскомнагляду про внесення статей сайту до реєстру інформації, забороненої в РФ.

Сайт правозахисників заблоковано щонайменше в Сімферополі, Судаку, Керчі, Красноперекопському та Бахчисарайському районах.

За словами медіакоординаторки КПГ Ірини Сєдової, “окупанти роблять усе можливе, щоб приховати від кримчан ті військові злочини, які вчиняються російською владою в Криму”.

2. Російське МВС у Криму просить суд обмежити пересування журналісту Наріману Мемедемінову

21.07.2021 Російське МВС в окупованому Криму просить суд обмежити пересування звільненому громадянському журналісту Наріману Мемедемінову.

Про це повідомляється на сайті “Кримської солідарності”.

Так, російське МВС звернулося до Бахчисарайського районного суду з позовом щодо встановлення адміністративного нагляду за Наріманом Мемедеміновим. Раніше журналіст був засуджений у Росії за “публічні заклики до тероризму” і вийшов на свободу після двох з половиною років російського ув'язнення.

“ОМВД вимагає встановити заборону залишати житло або перебувати в ньому з 22:00 до 6:00, зобов'язати відвідувати правоохоронні органи двічі на місяць, а також заборонити виїжджати за межі адміністративного району”,  – йдеться в повідомленні.

Судове засідання за цим позовом мало відбутися сьогодні, але Наріман повідомив, що написав заяву про перенесення процесу через пізнє повідомлення і смерть близького родича.

“Це так званий “законний” елемент тиску і переслідування, порушення моїх законних прав, як громадянина і кримського татарина мусульманина. Також це пряме порушення конституції, яку правоохоронці зобов'язані дотримуватися”, – зазначив Наріман.

Як повідомляв ІМІ, 21 вересня 2020 року засуджений до двох з половиною років громадянський журналіст і медіакоординатор руху “Кримська солідарність” Наріман Мемедемінов відбув термін і вийшов на свободу.

2 жовтня 2019 року Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону засудив до двох з половиною років журналіста, блогера з Криму Нарімана Мемедемінова, якого звинуватили в публічних закликах до тероризму. 

1 жовтня 2019 року Мемедемінов виступив з останнім словом, де назвав “шаблонним” судочинство і право в Росії, а також закликав журналістів продовжувати роботу з інформування про ситуацію в Криму і судові процеси над жителями півострова.

До арешту Мемедемінов співпрацював з низкою українських ЗМІ, зокрема з Крим.Реалії.

Бахчисарайський “суд” окупованого Криму відмовив 28 липня поліції у встановленні адміністративного контролю над громадянським журналістом Наріманом Мемедеміновим, повідомляє “Кримська солідарність”.

Адвокат журналіста Еміль Курбедінов зазначив, що оскільки після звільнення Мемедемінова з колонії минув рік, то позов російського МВС щодо обмеження пересування Наріману не підлягав задоволенню. Про що захист журналіста сказав “суду”.

“Так виходить, що людині взагалі тоді не гарантовано якоїсь там визначеності. Можуть і через п'ять років тоді подати такий позов, без дотримання цих термінів, і людина через п'ять років отримає нагляд”, – сказав адвокат.

Засідання відбулося без слухачів та представників преси, незважаючи на велику кількість охочих взяти участь у процесі.

За словами Нарімана Мемедемінова, в залі суду він сидів лише удвох з адвокатом, “хоча, коли заходили до будівлі, бачили, як багато людей прийшло”.

*Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск і кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту заносяться лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.