Барометр свободи слова за грудень 2023 року
У грудні експерти ІМІ зафіксували 19 випадків порушень свободи слова в Україні. З них 10 випадків, які вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, – поранення журналістів, погрози, кібератаки, обстріли, унаслідок яких знищено офіси медіа та зникло українське мовлення, блокування інтернет-доступу до медіа, а також закриття медіа через російсько-українську війну.
Водночас ІМІ зафіксував дев’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, погроз, обмеження доступу до публічної інформації, непрямий тиск та кіберзлочини.
Поранення внаслідок російського обстрілу отримали представники українських та іноземних медіа. Так, на Донеччині поранення дістала фотографка, співведуча програми Укрінформу Влада Ліберова. Вона разом з чоловіком потрапила під обстріл, коли їхала автівкою в бік Авдіївки. За її словами, їй у м'які тканини потрапив уламок розміром 4 сантиметри, вона не могла самостійно пересуватися.
У Харкові 30 грудня внаслідок російського обстрілу поранення отримали українська перекладачка німецького телеканалу ZDF, а також громадянин Великої Британії, який є радником з безпеки команди журналістів німецького медіа. Команда каналу на момент вибуху перебувала в готелі Kharkiv Palace, у який влучила російська ракета. Репортерка каналу Аліка Янг, яка перебувала в готелі, розповіла, що члени команди дивом усі залишилися живі. Перекладачка дістала травму в холі: у неї зламане ребро і три хребці. Вона була госпіталізована.
Також унаслідок ракетного удару по центру Харкова 30 грудня суттєвих пошкоджень зазнав Будинок радіо, де розташовані офіси “Суспільне. Харків” та Українського радіо. У будівлі пошкоджена система опалення, вибиті вікна, двері й посічені стіни. Перебувати в цьому приміщенні тепер небезпечно. В момент удару в офісі нікого не було, крім охоронця, який устиг спуститися в укриття.
Крім того, цього дня внаслідок російської ракетної атаки на Харків пошкоджено приміщення медіагрупи “Об’єктив”, де міститься ТРК “Simon”. У приміщеннях вибило вікна, у студії утворилася дірка, постраждали: ньюзрум “Об’єктива”, монтажерні приміщення й інші кабінети. Також розбита деяка техніка.
Дніпровське онлайн-видання “Дніпро оперативний” тричі отримало повідомлення про нібито замінування редакції. Такі повідомлення надходили на редакційну пошту 15, 16 та 17 грудня. Як розповіла ІМІ головна редакторка “Дніпра оперативного” Олеся Антошкіна, редакція постійно викликає поліцію, але ці повідомлення зазвичай хибні. Такі повідомлення редакторка пов'язує з діяльністю росіян.
У Нікополі Дніпропетровської області вже понад три місяці через російські обстріли відсутнє українське цифрове мовлення, з перебоями працює радіо. Новини можна дізнатися, лише якщо є інтернет. У коментарі представниці ІМІ представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Дніпропетровській області Олена Демченко зазначила, що про проблему знають. Вона зауважила, що вранці 18 грудня дрон знову влучив у вежу і розгатив три антени. Раніше “Суспільне Дніпро” розповіло в сюжеті, росіяни цілять по телекомунікаційному обладнанню, а також обстрілюють ремонтні бригади. Крім того, до Нікополя дістає сигнал російського телебачення. Нікополь протягом повномасштабного вторгнення зазнає щоденних атак.
Кібератаки зазнало онлайн-медіа Донецької та Луганської областей “Східний Варіант”, акаунт якого заблокував Instagram за останні два місяці. Редакція вважає це атакою російських ботів з метою перешкодити професійній діяльності. “Виходячи з того, що останнім часом наш сайт регулярно піддавався DoS-атакам, ми робимо висновок про чергову спробу російських ботів підірвати нашу діяльність із висвітлення злочинів Росії на території України”, – повідомила редакція.
Харківське видання GWARA MEDIA отримало листа, у якому нібито співробітник СБУ просив зареєструвати запит на надання інформації і надати письмову відповідь. До листа був прикріплений архів “Документи.zip”. Водночас факт масового розсилання листів з ідентичним змістом зафіксувала Урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA, на яку посилається пресслужба Держспецзв'язку. Фахівці CERT-UA зазначають, що такі листи – частина хакерської атаки росіян на оператора мобільного зв'язку “Київстар”.
На Тернопільщині 13 грудня вийшов останній друкований примірник теребовлянської газети “Воля”, яка виходила друком з 1992 року. Головний редактор видання Анатолій Ткач зазначив, що для газети серйозним випробуванням було повномасштабне вторгнення російської армії в Україну.
Серед порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки перешкоджання, погроз, обмеження доступу до інформації, кібератаки та непрямий тиск.
У грудні погрози отримали державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” та головний редактор видання “Кременчуцька газета” (Полтавська область) Олег Булашев.
Мультимедійна платформа іномовлення України отримала 13 грудня кілька анонімних телефонних дзвінків з погрозами вибухів на її території, а також у готелях та закладах освіти Києва. Погрожував невідомий чоловік, який кілька разів телефонував за офіційним номером приймальної мовника. Також він вимагав припинити трансляцію телеканалу “FreeДом” у YouTube. Медіа звернулося до правоохоронних органів. Співробітники мовника були евакуйовані з потенційно замінованих приміщень. На місці можливих замінувань працювали правоохоронні органи та відповідні екстрені служби.
Головний редактор видання “Кременчуцька газета” (Полтавська область) Олег Булашев заявив про погрози від невідомого чоловіка. За його словами, 6 грудня він із двох номерів отримав дзвінки з погрозами фізичною розправою. “Людина, яка телефонувала, радила мені, цитую, “заткнутися”, “закрити рота”, “припинити діяти”, “не писати та казати чуші”, а в іншому разі чоловік обіцяв “закатати мене в асфальт”, “розірвати на шматки”, – розповів представниці ІМІ Олег Булашев. Журналіст вважає, що йому погрожують убивством або насильством через його законну професійну журналістську діяльність. Булашев повідомив, що готує заяву до поліції з вимогою відкрити кримінальне провадження через погрози.
У грудні ІМІ зафіксував чотири випадки обмеження доступу журналістів до публічної інформації. Ці випадки стались у Хмельницькому, Рівному та Миколаєві. Відмовляли в доступі місцева влада, державне та комунальне підприємства, а також медіарегулятор.
Так, комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне Управління автомобільних доріг не надало публічної інформації журналістці “Четвертої влади” Мирославі Примак, аргументуючи відмову відсутністю на запиті електронного підпису.
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення кваліфікувала запит представниці ІМІ в Хмельницькій області з проханням надати інформацію щодо кількості зареєстрованих на Хмельниччині медіа як звернення, щоб збільшити строк розгляду.
Хмельницьке видання “Жар.info” отримало відмову в запиті від держпідприємства “Хмельницька обласна служба єдиного замовника” щодо відбудови об’єктів на Херсонщині. У своїй відповіді розпорядник зазначив, що на запитувану інформацію існує обмеження доступу через сукупність вимог. Водночас редакція вже підготувала скаргу та планує її надіслати уповноваженому Верховної Ради з прав людини якнайшвидше.
У Миколаєві облрада відмовила виданню “НикВести” в присутності на сесії. Таку відповідь редакція видання отримала на звернення щодо участі в засіданні облради.
Крім того, ІМІ зафіксував по одному випадку непрямого тиску та інтернет-тиску. Зокрема, невідомі створили у Facebook фейкову сторінку “Української правди” й пишуть про корупцію в Южноукраїнську Миколаївської області.
На Кіровоградщині працівники Укрпошти відмовляли потенційних читачів кіровоградського обласного друкованого видання “Нова газета” передплачувати видання. Як розповіла редакторка газети Інна Тільнова, два випадки сталися на початку грудня. “Одного нашого читача відмовили передплачувати “Нову газету”, бо, мовляв, вона вже не буде виходити у 2024 році. І це було на головпоштамті в Кропивницькому! А от у Благовіщенську нашій читачці сказали, що “Нова газета” не виходить, тому її і не приносять. Хоча, як розумієте, це зовсім не так, адже ми продовжуємо працювати й не планували зупиняти друк”, – розповіла Тільнова.
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Поранення журналістів – 2
1. На Донеччини отримала поранення фотографка Влада Ліберова
22.12.2023 Фотографка, ведуча програми Укрінформу “Станція Краматорськ” Влада Ліберова отримала поранення на фронті у Донецькій області.
Про це повідомив в інстаграмі її чоловік, фотограф і співведучий вищевказаної програми Костянтин Ліберов, передає Укрінформ.
На відео видно поранену Ліберову, яка обговорює з іншими людьми свою травму, зокрема, місце, куди вона була завдана. Сам Костянтин зазначив у сторіс, що “сьогодні у нас у всіх другий день народження”.
Згодом Влада Ліберова повідомила, що була в лікарні, зробила всі обстеження, уламок знаходиться у м'яких тканинах, розміром чотири сантиметри.
“Їхали у бік Авдіївки і пакет градів розкрився по нашій автівці. З усіх можливих сценарії, це кращий, тому що могло бути все набагато гірше. І, чесно кажучи, я дуже щаслива, що все завершилося так, як завершилося”, - сказала Ліберова.
Вона додала, що її чоловік працюватиме поки без неї, оскільки вона не може самостійно пересуватися.
Ведучі регулярно бувають на фронті та публікують у своїх соцмережах фотографії.
Як повідомляв ІМІ, 12 грудня Укрінформ у співпраці з Центром протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України запустив новий проєкт “Станція Краматорськ”. Його ведучими стали сімейна пара фотографів Костянтин та Влада Ліберови.
2. Перекладачка німецького каналу ZDF отримала поранення внаслідок обстрілу готелю в Харкові
30.12.2023 У Харкові внаслідок російського обстрілу 30 грудня отримала поранення українська перекладачка німецького телеканалу ZDF. Команда каналу на момент вибуху перебувала в готелі Kharkiv Palace, у який влучила російська ракета.
Про це розповіла репортерка каналу Аліка Янг, яка перебувала в готелі, повідомляється на сайті ZDF.
За її словами, в момент атаки троє співробітників каналу були на п'ятому поверсі, один – у холі та ще один колега – на 11-му поверсі. Перекладачка дістала травму в холі: у неї зламане ребро і три хребці. Журналістка додала, що дивом усі залишилися живі.
За словами менеджера готелю, загалом здано 15 номерів, з них не менш ніж 10 – журналістам.
Телеканал ZDF засудив атаку готель, де перебували журналісти. “Це чергова атака Росії на вільну пресу. Ми сподіваємося, що потерпілі колеги швидко одужають. ZDF продовжуватиме повідомляти про війну проти українського цивільного населення”, – сказала головна редакторка ZDF Беттіна Шаустен.
Як повідомляє представниця ІМІ у Харківській області, у постраждалої зламані ребра, її вже доставили до Києва.
Як повідомляв ІМІ, 30 грудня росіяни обстріляли Харків ракетами. Внаслідок атаки поранення отримав громадянин Великої Британії, який є радником з безпеки команди журналістів німецького медіа. За даними джерел ІМІ, громадянина Великої Британії після поранення забрали в лікарню, але він відмовився від госпіталізації.
Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Також унаслідок ракетного удару по центру Харкова суттєвих пошкоджень зазнав Будинок Радіо, де розташовані офіси “Суспільне. Харків” та Українського радіо.
Погрози – 1
1. Редакцію "Дніпра оперативного" протягом минулого тижня тричі "мінували"
18.12.2023 Дніпровське онлайн-видання “Дніпро оперативний” тричі отримало повідомлення про нібито замінування редакції. Про це регіональній представниці ІМІ повідомила головна редакторка “Дніпра оперативного” Олеся Антошкіна.
За її словами, повідомлення про нібито замінування надходили на редакційну пошту 15, 16 та 17 грудня.
“Нас втомили цими повідомленнями. Цього разу ми теж викликали поліцію, одного разу це було вночі – пів ночі на зв'язку, щоб це вирішити. Це вкотре було хибне повідомлення, але не викликати поліцію ми не можемо”, – сказала Олеся Антошкіна.
Такі повідомлення редакторка пов'язує з діяльністю росіян.
Юрист ІМІ Роман Головенко пояснює, що такі дії можуть розглядатися як діяння за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу: погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста, його близьких родичів чи членів сім’ї у зв’язку з веденням цим журналістом законної професійної діяльності. Такі дії караються виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
У повідомленні Дніпровської міської ради також вказано, що нібито замінували станції метро в Дніпрі та декілька великих магазинів.
Як повідомляв ІМІ, протягом цього року “Дніпро оперативний” декілька разів отримував інформацію про нібито замінування редакції. Так, такі випадки були 9 серпня, 21 травня. Проте правоохоронці після перевірки вибухівку не знайшли.
Захоплення, напади, обстріли редакцій медіа – 3
1. Громадське радіо: у Нікополі немає українського телебачення
18.12.2023 Понад три місяці в Нікополі Дніпропетровської області не працює цифрове мовлення, з перебоями працює радіо, також з початку повномасштабної війни не виходять газети. Новини можна дізнатися, лише якщо є інтернет.
Про це повідомила кореспондентка Громадського радіо в Нікополі Анна Целуйко.
“У нас уже понад три місяці не працює Т2, взагалі в місті немає українського телебачення; лише періодично пробивається українське радіо. Люди кажуть, що навіть російські хвилі з окупованих територій, зокрема з Енергодара Запорізької області, до нас дотягуються, росіянське радіо… З початку війни також у місті не виходять газети, раніше їх було сім”, – розповіла Целуйко.
У коментарі регіональній представниці ІМІ представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Дніпропетровській області Олена Демченко зазначила, що про проблему знають.
“Є в Нікополі проблема з мовленням. З радіо ще більш-менш, з телебаченням гірше. Ось тільки сьогодні вранці знову дрон влучив у вежу і розгатив три антени”, – повідомила Олена Демченко.
Відповідно до даних сайту "Ефірне телебачення та радіомовлення в Україні" у Нікополі через обстріли телекомунікаційного обладнання немає доступу до щонайменше 39 каналів. Йдеться про загальноукраїнські телеканали та регіональні.
Нагадаємо, у жовтні 2023 року “Суспільне Дніпро” в сюжеті розповіло, що цифрове телебачення не працює в місті саме через російські обстріли. За словами начальника нікопольської районної військової адміністрації Євгена Євтушенка, росіяни цілять по телекомунікаційному обладнанню, а також обстрілюють ремонтні бригади. Крім того, до Нікополя дістає сигнал російського телебачення.
Нікополь протягом повномасштабного вторгнення зазначає щоденних атак. У ніч на 18 грудня російські війська накрили артилерійським вогнем Нікополь, повідомив у Telegram голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак. 17 грудня, повідомив Лисак, Нікополь атакували тричі.
Раніше ІМІ повідомляв, що 9 березня 2023 року внаслідок артилерійського російського обстрілу було зруйновано приміщення місцевої радіостанції “Ностальжи”.
2. У Харкові внаслідок російського обстрілу постраждав офіс "Суспільне Харків" та Українського радіо
30.12.2023 Внаслідок ракетного удару 30 грудня по центру міста Харкова суттєвих пошкоджень зазнав Будинок Радіо, де містяться офіси “Суспільне. Харків” та Українського радіо, повідомляє Суспільне.
У будівлі пошкоджена система опалення, вибиті вікна, двері й посічені стіни, розповіла менеджерка “Суспільне. Харків” Євгенія Колєнова.
“Ми зробили кімнату, де журналісти могли б працювати під час блекаутів, тільки закінчили ремонт, навіть не встигли її облаштувати меблями. У кімнаті вибите скло, стеля пошкоджена. Постраждала система опалення – ми всю воду злили, бо на другому поверсі вирвані батареї. З другого поверху бігла вода на перший”, – зазначила вона.
За її словами, перебувати в цьому приміщенні тепер небезпечно.
Керівники офісу фіксують пошкодження і передають ці дані поліції. В момент удару в офісі нікого не було, крім охоронця, який устиг спуститися в укриття.
Як повідомляв ІМІ, 30 грудня росіяни обстріляли Харків ракетами. Внаслідок атаки поранення отримав громадянин Великої Британії, який є радником з безпеки команди журналістів німецького медіа.
Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактами порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
3. У Харкові внаслідок ракетної атаки пошкоджений ньюзрум медіагрупи "Об’єктив"
30.12.2023 Внаслідок російської ракетної атаки на Харків 30 грудня пошкоджено приміщення медіагрупи “Об’єктив”, де міститься ТРК “Simon”. Про це повідомляється на сайті медіагрупи.
У приміщеннях вибило вікна, у студії утворилася дірка. В компанії постраждали: ньюзрум “Об’єктива”, монтажерні приміщення й інші кабінети. Також розбита деяка техніка.
Приміщення компанії розташоване в центрі міста. З початку повномасштабного вторгнення РФ, після перших російських ракетних ударів по майдану Свободи та Харківській обласній військовій адміністрації у 2022 році, Simon не виходила в ефір.
Кібератаки – 2
1. Instagram заблокував акаунт "Східного варіанта". Медіа вважає це атакою російських ботів
13.12.2023 Соцмережа Instagram утретє за останні два місяці заблокувала акаунт незалежного онлайн-медіа Донецької та Луганської областей “Східний Варіант”. Редакція вважає це атакою російських ботів з метою перешкодити професійній діяльності.
Про це редакція повідомила на своїй Facebook-сторінці.
Причиною блокування вказано “порушення правил спільноти”, проте цього разу, зазначає медіа, перейти й ознайомитися з порушенням немає можливості.
“Виходячи з того, що останнім часом наш сайт регулярно піддавався DoS-атакам, ми робимо висновок про чергову спробу російських ботів підірвати нашу діяльність із висвітлення злочинів Росії на території України”, – повідомила редакція.
Шеф-редакторка “Східного Варіанта” Анастасія Руденко в коментарі представниці ІМІ в Донецькій області додала, що редакція сайту намагається відновити акаунт.
“Поки чекаємо, бо тільки в п’ятницю (8 грудня. – Ред.) подали оскарження завдяки колегам з Центру демократії та права. Але все-таки вирішили створити резервну сторінку в інстаграмі, бо це третій бан за два місяці”, – прокоментувала Анастасія Руденко.
2. Харківське видання GWARA MEDIA отримало підозрілого листа нібито від СБУ
22.12.2023 Харківське видання GWARA MEDIA отримало листа, у якому нібито співробітник СБУ просив зареєструвати запит на надання інформації і надати письмову відповідь. До листа був прикріплений архів "Документи.zip".
Про це ІМІ повідомив головний редактор медіа Сергій Прокопенко.
Він також зазначив, що офіційно редакція не писала заяву до правоохоронних органів, але сповістила їх про цей факт.
Водночас факт масового розсилання листів з ідентичним змістом зафіксувала Урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA, на яку посилається пресслужба Держспецзв'язку. Фахівці CERT-UA зазначають, що такі листи – частина хакерської атаки росіян на оператора мобільного зв'язку "Київстар".
"CERT-UA зафіксували розповсюдження листів за темою "Запит СБУ" та вкладенням у вигляді архіву "Документи.zip". Він містить захищений паролем RAR-архів "Запит.rar" з виконуваним файлом "Запит.exe". Відкриття архіву та запуск файлу, як і в попередньому випадку, призводять до ураження програмою віддаленого доступу RemcosRAT", – йдеться в повідомленні.
Фахівці CERT-UA зазначають, що, крім типового для UAC-0050 розміщення серверів управління RemcosRAT на технічному майданчику малайзійського хостинг-провайдера Shinjiru, їх також розміщено в межах автономної системи AS44477.
Фахівці урядової команди реагування вкотре рекомендують фільтрувати на рівні поштових шлюзів електронні листи з додатками, що захищені паролями (як архіви, так і документи).
Це не перша подібна атака угруповання UAC-0050, зазначають у Держспецзв'язку. Нещодавно кіберзловмисники здійснювали розсилання листів щодо "судових претензій" і "заборгованості". Об’єктом атаки стали користувачі з України та Польщі.
Блокування інтернет-доступу до медіа – 1
1. Роскомнагляд заблокував відео запорізького сайту для перегляду в Росії
25.12.2023 Роскомнагляд заблокував для перегляду відео, розміщене на YouTube-каналі запорізького сайту inform.zp.ua у 2019 році. Інформацію від YouTube про блокування відео в РФ редакція отримала в понеділок, 25 грудня.
Про це регіональній представниці ІМІ повідомив головний редактор сайту inform.zp.ua Ерік Бринза.
За його словами, вони отримали сповіщення від YouTube про те, що контент, зображений на відео "Руфери на баштовому крані в Запоріжжі" від 5 травня 2019 року, заборонений для перегляду в Росії і тому був заблокований.
На хвилинному відео, яке мало до цього моменту кілька переглядів, показана група з трьох чоловіків, які піднялися на баштовий кран, встановлений для будівництва мостів через Дніпро в Запоріжжі, і відзняли цей процес, а також краєвиди з висоти пташиного польоту. Відео супроводжується виключно музикою, в ролику немає слів.
Мотиви такого рішення Роскомнагляду невідомі. За словами Еріка Бринзи, вони звернулися до служби підтримки YouTube з оскарженням цього рішення.
Як повідомляв ІМІ, у квітні 2022 року "Роскомнагляд" вимагав від запорізького сайту Vmeste видалити інформацію щодо війни РФ проти України. Тоді Роскомнагляд написав скаргу власнику хостингу, німецькій компанії Hetzner Online GmbH, з вимогою відімкнути сайт, якщо звідти протягом доби не буде видалена "інформація, що поширюється з порушенням закону".
Медіа, які припинили роботу через війну Росії проти України – 1
1. На Тернопільщині друком припинила виходити газета "Воля"
25.12.2023 На Тернопільщині 13 грудня вийшов останній друкований примірник теребовлянської газети “Воля” (Теребовля – колишній райцентр. – Авт.), яка виходила друком з 1992 року.
Про це на фейсбук-сторінці видання повідомив його головний редактор Анатолій Ткач.
Як зазначив редактор, газета змогла пережити період карантинних обмежень, однак після 24 лютого ситуація прогнозовано погіршилася.
“Новим серйозним випробуванням для “Волі” було повномасштабне вторгнення російської орди в Україну. Фінансові надходження від реклами, оголошень, вітань скоротились майже у 8–10 разів. Щоб зберегти газету, з весни 2022 року “Воля” з восьми сторінок перейшла на чотири. Заробітна плата працівників впала до критично низького рівня, редакційні витрати звелися до мінімуму. Але разом з усіма жили надією, що перемога не за горами, а разом з її здобуттям відновиться звичне життя”, – написав редактор “Волі”.
За його словами, реформа Укрпошти остаточно підкосила справи в газеті.
“Тираж “Волі” на друге півріччя 2023 року впав майже на 30%. А надходження від передплати, до речі, – основна стаття доходів редакції у воєнний час. У такій критичній ситуації змушені були з жовтня перейти на дворазовий випуск газети в місяць замість чотириразового. Редакція від безвиході не оголосила передплату “Волі” на 2024 рік. Іскорка світла у кінці тунелю таки згасла”, – пояснив головний редактор.
Надалі інформацію про події в громаді видання продовжує повідомляти на своїй фейсбук-сторінці.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1
1. На Кіровоградщині "поштарі" поширювали недостовірні дані про місцеву газету
26.12.2023 Редакторка кіровоградської обласної друкованої газети “Нова газета” Інна Тільнова повідомила, що працівники Укрпошти відмовляли потенційних читачів передплачувати газету. Про це Тільнова розповіла представникові ІМІ на Кіровоградщині.
За словами медійниці, два випадки сталися на початку грудня.
“Одного нашого читача відмовили передплачувати “Нову газету”, бо, мовляв, вона вже не буде виходити у 2024 році. І це було на головпоштамті в Кропивницькому! А от у Благовіщенську нашій читачці сказали, що “Нова газета” не виходить, тому її і не приносять. Хоча, як розумієте, це зовсім не так, адже ми продовжуємо працювати й не планували зупиняти друк”, – розповіла Тільнова.
Щоб зрозуміти, що сталось, редакторка зателефонувала до директорки Укрпошти в області Тетяни Капустіної, яка запевнила, що розбереться із ситуацією. Озвучені ж випадки керівниця поштарів Кіровоградщини назвала “людським фактором”.
Представник ІМІ також спробував зв’язатися з Тетяною Капустіною, однак на дзвінки вона не відповіла.
Редакторка “Нової газети” Інна Тільнова подякувала читачам за небайдужість, адже саме завдяки їм вдалося дізнатися про такі дії працівників Укрпошти.
ІМІ продовжуватиме стежити за розвитком ситуації та додатково опублікує коментар чи офіційну реакцію на події представника/-ці Укрпошти, щойно такі будуть отримані.
Погрози – 2
1. Головред "Кременчуцької газети" заявив про погрозу від невідомого "закатати в асфальт"
06.12.2023 Головний редактор видання “Кременчуцька газета” (Полтавська область) Олег Булашев заявив про погрози від невідомого чоловіка.
У коментарі полтавській представниці ІМІ Надії Кучер він розповів, що 6 грудня з двох номерів отримав дзвінки з погрозами фізичною розправою.
“О 20:50 надійшов дзвінок з номера телефону +38 073 529 04 67 та о 22:15 з номера телефону +38 092 908 59 94, були погрози фізичною розправою. Людина, яка телефонувала, радила мені, цитую, “заткнутися”, “закрити рота”, “припинити діяти”, “не писати та казати чуші”, а в іншому разі чоловік обіцяв “закатати мене в асфальт”, “розірвати на шматки”, – сказав у коментарі полтавській представниці ІМІ Олег Булашев.
Журналіст додав: вважає, що йому погрожують убивством або насильством через його законну професійну журналістську діяльність. Булашев повідомив, що готує заяву до поліції з вимогою відкрити кримінальне провадження через погрози.
Як повідомляв ІМІ, головний редактор видання “Кременчуцька газета” (Полтавська область) Олег Булашев заявив, що анонімний сайт “Кременчук Today” тисне на нього, публікуючи образливі й такі, що дискредитують його журналістську діяльність, матеріали.
2. Мультимедійна платформа іномовлення України отримала погрози про вибухи на її території
13.12.2023 Державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” отримало 13 грудня кілька анонімних телефонних дзвінків з погрозами вибухів на його території, а також у готелях та закладах освіти Києва.
Про це повідомляється на сайті телеканалу “Дім”, який входить до структури Мультимедійної платформи іномовлення України.
Погрожував невідомий чоловік, який кілька разів телефонував за офіційним номером приймальної мовника. Також він вимагав припинити трансляцію телеканалу FreeДом у YouTube.
Медіа звернулося до правоохоронних органів. Співробітники мовника були евакуйовані з потенційно замінованих приміщень. За місцем можливих замінувань працюють правоохоронні органи та відповідні екстрені служби.
Як зазначає мовник, зараз трансляція телеканалів “Дім” і FreeДом здійснюється відповідно до програмної сітки.
Мовник нагадав, що раніше телеканал FreeДом, який мовить з метою донесення правди про війну Росії проти України та протидію російській пропаганді й орієнтований на російськомовну аудиторію за межами України, неодноразово ставав об’єктом атак російських хакерів.
Як повідомляв ІМІ, у липні 2022 року росіяни декілька діб атакували платформу іномовлення, щоб заблокувати російськомовний марафон FreeДом. Також у липні була зірвана пряма трансляція марафону FreeДом на платформі YouTube через масові скарги на контент про порушення авторських прав.
Марафон FreeДом – це щоденний телевізійний інформаційний проєкт, який виходить російською мовою і виготовляється як ДП “МПІУ”, так і партнерськими медіагрупами: Медіа Група Україна, Starlight новини, “Інтер Медіа Груп” та 1+1 медіа.
Державний телеканал іномовлення UATV змінив назву на FreeДом – мовить російською з покриттям понад 60 країн світу. Канал “Дом” – російськомовне мовлення каналу започатковано 2020 року для аудиторій на тимчасово окупованих територіях України.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ до інформації – 4
1. Нацрада кваліфікувала запит представниці ІМІ як звернення, щоб збільшити час на його розгляд
01.12.2023 Представниця ІМІ в Хмельницькій області Альона Береза ще 10 листопада надіслала на офіційну електронну адресу Національної ради з питань телебачення і радіомовлення запит із проханням надати інформацію щодо кількості зареєстрованих на Хмельниччині медіа. Медіарегулятор замість розгляду запиту за п'ять робочих днів кваліфікував його як звернення, щоб збільшити строк розгляду.
Про це представниці ІМІ стало відомо після спілкування з працівницею канцелярії 30 листопада.
У канцелярії Нацради спочатку обґрунтували таке рішення тим, що в самому запиті не було посилання на Закон України “Про доступ до публічної інформації”. Далі пояснили, що документ було підписано як “запит”, а не “запит на публічну інформацію”. Втім, зазначає представниця ІМІ, наприкінці розмови в канцелярії таки погодилися з тим, що помилково кваліфікували запит як звернення, та зобов’язалися 1 грудня надати інформацію, яка запитувалась.
“Мені трохи дивно було почути ці пояснення. За всю розмову я так і ні разу не почула посилань на вимоги чинного законодавства, які б могли дати підстави кваліфікувати мій запит як звернення. Спочатку були спроби банальними речами пояснити це рішення. Потім мене просили переписати запит зі згадкою чинного Закону “Про доступ до публічної інформації”. Далі мене відправляли писати запит через форму на сайті. Далі я почула спробу надати пояснення такого рішення через те, що на запиті немає мого особистого підпису, хоча вимоги такої немає для неписьмових запитів. Наприкінці розмови працівниця канцелярії все ж таки визнала зроблену помилку і пообіцяла надати відповідь на запит”, – розповіла Альона Береза.
Безпідставність такого рішення підтвердив і юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.
“Власне запитувана інформація не потребує створення (що є ознакою звернення), вона вже існує, хоча й потребує відсортовування з доволі значної кількості подібної інформації. Але для пошуку інформації серед значної кількості даних у розпорядника була законна можливість продовжити розгляд запиту до 20 робочих днів”, – пояснив він.
Раніше ІМІ розповідав про те, що журналісти ЖАР.INFO змогли отримати публічну інформацію лише після звернення до омбудсмена.
08.12.2023 Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне Управління автомобільних доріг (ШЕУ. – Ред.) відмовилося надавати публічну інформацію журналістці й аналітикині “Четвертої влади” Мирославі Примак. Відмову аргументували тим, що її запит на доступ до публічної інформації не містить електронного підпису.
Про випадок перешкоджання повідомив головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч на Facebook-сторінці.
“Йшов 12-й рік дії Закону України “Про доступ до публічної інформації”, і досі в місті-чвертьмільйоннику пишуть маячню про те, що запит треба підписувати електронним підписом”, – написав головред.
Журналістка та аналітикиня “Четвертої влади”, керівниця Громадської ініціативи “За чесний тендер” Мирослава Примак розповіла ІМІ, що намагалася з'ясувати, хто орендує в Рівненського ШЕУ техніку й чи укладає воно договори оренди / послуг спецтехніки.
“Звісно, я попросила також і інформацію про ціну відповідних договорів. Звернулась я із запитом на публічну інформацію, який надіслала зі своєї електронної пошти як громадянка України, платниця податків та мешканка Рівного”, – розповідає Мирослава Примак.
За її словами, ШЕУ не надавало жодних відповідей на її запит впродовж місяця. Через це вона звернулася зі скаргою до омбудсмена.
“І от учора, на Миколая, мені надійшов паперовий лист із відмовою, підписаною Олександром Черухою, керівником КП. Перше, чим аргументують відмову, це тим, що в мене не запит на публічну інформацію, бо те, що я запитую, – це інформація, якої в них не існує. Що КП треба провести цілу аналітичну роботу, щоб дати мені відповідь. А по-друге, що я надіслала листа без електронного підпису. Таку їхню відповідь я надішлю до своєї скарги, що надсилала омбудсмену місяць тому”, – розповіла Мирослава Примак.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко вважає відмову Рівненського ШЕУ неправомірною.
“Запит електронною поштою – це не письмова, а “інша форма” запиту (ч. 3 ст. 19 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”), тому на ньому не вимагається наявність підпису. Закон вищий за ієрархією відносно Порядку роботи з електронними документами в діловодстві”, – коментує юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.
Керівник Рівненського ШЕУ Олександр Черуха в коментарі ІМІ розповів, що інформація не була надана, бо її підготовка вимагала багато часу. Каже, юристи ШЕУ можуть пояснити, чому журналісти отримали відмову.
“Тобто це непросто було надати. Треба було витратити день або два, щоб її підготувати. Там надали роз'яснення і ту інформацію підготували”, – каже Олександр Черуха.
На запитання представниці ІМІ, чи сприятиме він наданню інформації журналістам, Олександр Черуха відповів:
“Вони її отримають, вона вже готова, наскільки я знаю. Мені вчора писали”.
Проте комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне Управління автомобільних доріг відповіло на запит Мирослави Примак лише після розголосу ситуації.
3. Редакція Жар.info отримала відмову в запиті щодо відбудови об’єктів на Херсонщині
13.12.2023 Державне підприємство “Хмельницька обласна служба єдиного замовника” відмовилося надати журналістам місцевого видання ЖАР.INFO документи на ознайомлення про відбудову об’єктів на Херсонщині. Редакція вирішила оскаржити відмову.
Про це ІМІ повідомили в редакції ЖАР.INFO.
У своїй відповіді розпорядник зазначив, що на запитувану інформацію існує обмеження доступу через сукупність вимог.
Як розповіли в редакції, у листопаді журналісти звернули увагу на 26 закупівель, що стосуються відбудови на Херсонщині, якою займається Хмельницька обласна військова адміністрація в межах президентської ініціативи. Інформація про ці закупівлі в електронній системі закупівель була поширена розпорядником, ДП “Хмельницька обласна служба єдиного замовника”, мінімальна: стандартна назва з порядковим номером, назва підрядника та очікувана вартість.
“Усі закупівлі відбулися за прямим договорами, тому редакція звернула на них прицільну увагу та хотіла дізнатися подробиці. У розпорядника спочатку не побачили наш запит, який їм переспрямувала Хмельницька ОВА. Потім редакція напряму скерувала запит і за декілька днів отримала відмову”, – розповіли в ЖАР.INFO.
У відповіді Хмельницька обласна служба єдиного замовника зазначила: “Оскільки смт Високопілля знаходиться в жовтій зоні відносно лінії бойових дій, існує реальна загроза безпеці працівників підрядників щодо виконання робіт із поточного ремонту. Окрім того, розголошення інформації про проведення закупівлі може мати наслідком обстріл населеного пункту з боку російської федерації”.
Водночас медіа не погоджується з такою позицією розпорядника та вважає, що він неправомірно надав відмову, оскільки обмежується доступ до певної інформації в документі, а не доступ до всього документа. У відповіді останній мав провести трискладовий тест та обґрунтувати свою позицію, зазначила редакція.
Юрист громадської організації “Платформа прав людини” Євген Воробйов зазначив, що розпорядник інформації не навів чітко підставу для відмови в наданні інформації.
“Разом з тим, схоже, це пункт 2 ст. 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, вирішивши, що запитувана інформація є з обмеженим доступом. Оскільки розпорядник інформації визначив, що запитувана інформація є з обмеженим доступом, то повинен був оцінити інформацію, як це передбачено ч. 2 ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, – пояснив юрист, який допомагає оскаржувати відмову журналістам.
Редакція вже підготувала скаргу та планує її надіслати уповноваженому Верховної Ради з прав людини якнайшвидше.
Як повідомляв ІМІ, раніше ЖАР.INFO отримало запитувану інформацію від Чорноострівської селищної ради (Хмельницька область) про розподіл грошової допомоги мешканцям села Грузевиця, які постраждали від ворожої атаки 13 травня 2023 року, лише після оскарження до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
4. Миколаївська облрада відмовила "НикВести" в присутності на сесії
13.12.2023 Миколаївська обласна рада відмовила виданню “НикВести” в присутності в приміщенні, де перебуватиме головуючий на сесії облради, яка запланована на 14 грудня.
Таку відповідь редакція видання отримала на звернення щодо участі в засіданні облради, повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.
Чинний регламент Миколаївської облради, а саме стаття 74 регламенту, визначає, що під час проведення пленарного засідання обласної ради в дистанційному режимі в залі, де відбувається таке засідання, можуть перебувати лише голова облради, його заступник, голова ОВА, працівники апарату ради, а також представники засобів масової інформації. Інші ж депутати беруть участь у засіданні у формі відеоконференції.
Проте обласна рада, яку зараз очолює Антон Табунщик, вважає, що участь можлива лише в дистанційному режимі, оскільки не мають можливості “організувати безпечну присутність представників ЗМІ”.
“Враховуючи, що в Україні триває воєнний стан, а місто Миколаїв перебуває в зоні можливих бойових дій, а також відсутність сесійної зали для безпечного проведення пленарних засідань, обладнаної відповідним укриттям тощо, Миколаївська обласна рада не має можливості організувати безпечну присутність депутатів, доповідачів, представників ЗМІ, запрошених та інших осіб, навіть під час проведення засідань у дистанційному режимі. У зв’язку з цим участь депутатів та інших осіб у пленарному засіданні буде забезпечена виключно в режимі відеоконференції”, – повідомили в Миколаївській облраді.
Водночас в облраді пообіцяли надіслати журналістам посилання на під'єднання до відеоконференції пленарного засідання, а також повідомили, що трансляція пленарного засідання облради буде забезпечена на офіційному сайті Миколаївської обласної ради.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначив, що регламент облради дійсно гарантує журналістам право присутності в залі наживо на дистанційному засіданні.
“Робота журналістів в окремих випадках передбачає ризики, низка журналістів працює навіть на передовій. Тому завданням керівництва ради в цій ситуації було не обмежувати фізичну присутність журналістів, а лише проінформувати їх заздалегідь про наявні ризики. Це можна було зробити під підпис. Також на майбутнє можна змінити норму регламенту, яка щодо дистанційного засідання говорить про право присутності в залі, де проводиться засідання, хоча воно йде дистанційно. Формулювання можна просто прив’язати до приміщення, в якому перебуває голова та працівники апарату ради, тоді це може бути будь-яке приміщення, яке відповідає ситуації”, – зазначив юрист.
До цього, 11 грудня, на офіційному сайті Миколаївської облради опублікували проєкти рішень найближчого засідання облради, а також повідомили, що очільник облради скликав її. Але саме розпорядження опубліковане не було. На це у своєму фейсбуці звернула увагу представниця ІМІ в Миколаївській області Катерина Середа.
Наступного дня, після зауваження медійниці, на сайті облради все ж опублікували розпорядження та повідомили дату та формат проведення сесії, на якій у дистанційному режимі планують розглянути кадрові питання.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Інші види непрямого тиску – 1
1. Щодо журналіста з Кременчука Булашева продовжує кібербулінг анонімний сайт
06.12.2023 Головний редактор видання “Кременчуцька газета” (Полтавська область) Олег Булашев заявив, що анонімний сайт “Кременчук Today” продовжує тиснути на нього, публікуючи образливі й такі, що дискредитують його журналістську діяльність, матеріали.
Про це журналіст повідомив полтавській представниці ІМІ Надії Кучер.
4 грудня на сайті ”Кременчук Today” вийшла стаття із заголовком “Жевагівські ЗМІ піарять у Кременчуці любителів путіна: хочуть дискредитувати ЗСУ та міську владу” авторства Наталії Бойко.
У публікації сайт пише, що “ЗМІ, які фінансуються проросійським олігархом-утікачем Жеваго, роблять усе, щоб дискредитувати допомогу армії. Вони приводять на громадські патріотичні акції місцевих “ватників” та активно піарять їх. Так, “Кременчуцька газета” опублікувала відео з відомою любителькою путіна, блогеркою з Кременчука Аллою Ковальчук”, та додає, що головний редактор “Кременчуцької газети” “Булашев теж любить путіна”, “публікує матеріали на захист УПЦ московського патріархату”, “під час повітряної тривоги опублікував відомості, які прямо вказують на важливу ціль у Кременчуці”, “піарить довірену особу зрадника Киви”.
“Булашев давно й активно просуває “рускій мір” та його любителів у Кременчуці. Його завдання – дискредитація ЗСУ, волонтерського руху та міської влади. Через це Булашев давно перебуває в полі зору СБУ, але уникає арешту завдяки зв’язкам у правоохоронних органах”, – звинувачує Булашева “Кременчук Today”.
У коментарі полтавській представниці ІМІ Олег Булашев заперечив звинувачення “Кременчук Today”. Зараз журналіст розмірковує над тим, щоб подати заяву до поліції та суду.
“Немає на кого подати до суду. Вже були судові позови на цей сайт, і всі вони безрезультатні через те, що немає відповідача”, – сказав Булашев.
Кіберцькування Олега Булашева триває вже кілька років. Як повідомляв ІМІ, 2019 року головний редактор видання “Кременчуцька газета” заявив про цькування в соцмережах. Влітку 2023 року місцевий сайт “Кременчук Today” звинуватив Булашева в роботі на ворога. Булашев назвав публікації “неправдою та нісенітницею”. Так, 26 липня на сайті вийшов матеріал “Чому псевдожурналіст Булашев уникає арешту за роботу на ворога?”. У ньому йдеться про те, що Булашев нібито “завжди був прихильником концепції “руского міра”, “публікує матеріали на захист УПЦ московського патріархату. Він є позаштатним прессекретарем митрополита Кременчуцької єпархії УПЦ МП Ніколая, брав участь у підготовці проросійських церковних видань”.
Також сайт наводить приклади нібито розголошення інформації про важливі цілі в Кременчуці. Серед інших звинувачень, що Булашев нібито багато років працював прессекретарем Партії регіонів, а з 2014 року – ОПЗЖ, що він був керівником пресцентру штабу Януковича в Кременчуці на виборах 2004 та 2009 років, а також працював на штаби Партії регіонів та ОПЗЖ із 2006 до 2020 року на виборах до Верховної Ради та місцевої ради. У коментарі полтавській представниці ІМІ Олег Булашев назвав усі звинувачення сайту повною маячнею.
Також ІМІ повідомляв, що протистояння між “Кременчук Today” та “Кременчуцькою газетою” триває давно, були звернення до Незалежної медійної ради та Медіачеку. Результати незалежної медійної експертизи свідчать про порушення Кодексу етики українського журналіста обома сайтами.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Інші випадки інтернет-тиску – 1
1. У Facebook створили фейкову сторінку УП і пишуть про корупцію в Южноукраїнську
20.12.2023 У соціальній мережі Facebook з'явилася фейкова сторінка, яка використовує бренд онлайн-видання “Українська правда”. На сторінці опубліковано кілька посилань на матеріали медіа, а також пост про нібито корупцію в Южноукраїнську Миколаївської області.
Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.
Сторінка зі статусом приватного акаунту має назву “Українська Правда”, на аватарці та обкладинці розміщено логотип видання в поганій якості. У розділі “Інформація” місцем навчання зазначено миколаївський центр журналістських розслідувань “NiKCenter”, місце проживання – Київ. У “друзях” у сторінки сім осіб.
Перший пост на сторінці з’явився 7 грудня 2023 року. Це була публікація з посиланням на новину “Української правди” із заявою президента США Джо Байдена. Водночас опубліковано ще три аналогічні пости з новинами медіа.
10 грудня на сторінці був опублікований пост “В місті Южноукраїнськ директор лікарні та чиновники через міську лікарню хочуть “привласнити мільйони” бюджетних коштів”. У ній автор публікації пише про публічні закупівлі Южноукраїнської міської лікарні та від імені “Української правди” звертається до голови обласної військової адміністрації Віталія Кіма та керівника облради з вимогою “негайно звернути увагу”.
Зазначимо, що офіційна сторінка “Української правди” у фейсбуці має значок підтвердженого облікового запису. Це означає, що він пройшов відповідну автентифікацію компанією Meta. У фейсбуці в УП 833 тисячі підписників.
Як повідомляв ІМІ, у квітні 2023 року з'явився фейковий сайт, який імітує сайт онлайн-видання “Українська правда”. Журналіст Павло Казарін звернув увагу на те, що від його імені опублікували на сайті-клоні УП нібито його колонку. “Українська правда” звернулася за цим фактом до СБУ.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 6
1. Хмельницьке медіа отримало запитувану інформацію після оскарження до омбудсмена
01.12.2023 Чорноострівська селищна рада (Хмельницька область) надала виданню ЖАР.INFO інформацію про розподіл грошової допомоги мешканцям села Грузевиця, які постраждали від ворожої атаки 13 травня 2023 року, після оскарження до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
Про це ІМІ повідомили журналісти видання.
“Ми ще влітку збирали інформацію для проєкту про допомогу мешканцям цього постраждалого населеного пункту. Матеріал нам вдалося випустити, однак не змогли змиритися з тим, що нам не надали інформацію. Ми оскаржили ненадання інформації. Спочатку Чорноострівська селищна рада знову відмовилася надати інформацію. Однак через декілька днів прийшла відповідь з детальним списком осіб та розміром грошової допомоги, яка була надана як допомога”, – розповіла журналістка ЖАР.INFO Альона Береза.
Редакція загалом оскаржувала дії Хмельницької обласної адміністрації, яка в серпні у відповідь на запит зазначила, що запитувана інформація в запиті в частині ПІБ мешканців Грузевиці є інформацією з обмеженим доступом. Проте наприкінці жовтня, після надсилання скарги, позиція адміністрації дещо змінилась. У відповіді Хмельницька ОВА зазначила, що в них відсутня запитувана інформація щодо даних мешканців села Грузевиця, які постраждали від атаки РФ 13.05.2023 та отримували допомогу, а відповідний сектор адміністрації лише узагальнював інформацію, яку отримував від інших розпорядників.
Скаргу журналістів розглядали на регіональному рівні. В офіційній відповіді представництва омбудсмана було зазначено, що запит обласна адміністрація розглянула повторно і що там вказано підставу відмови в наданні інформації.
Разом з тим ОВА у відповіді зазначила, що переспрямувала запит редакції належним розпорядникам інформації, зокрема Чорноострівській селищній територіальній громаді, яка володіла цією інформацією.
Спочатку Чорноострівська селищна територіальна громада знову відмовилася надавати інформацію. Однак за декілька днів редакція отримала відповідь від неї з переліком мешканців села Грузевиця та наданою їм грошовою допомогою.
Саме факт переспрямування документів у цій ситуації, на думку редакції, відіграв важливе значення, і розпорядник, який володів інформацією, все ж таки вирішив її надати журналістам.
2. Вчителя з Миколаєва визнали винним у перешкоджанні роботі журналістки
11.12.2023 Миколаївський апеляційний суд 5 жовтня 2023 року підтвердив рішення першої інстанції щодо визнання жителя Миколаєва, вчителя однієї зі шкіл Євгена Базулька винним у перешкоджанні роботі журналістки місцевого видання “Корабелов.Інфо” Наталії Бєлової.
Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області Катерина Середа.
Відповідне рішення суду апеляційної інстанції набрало законної сили 5 жовтня та може бути оскаржене у Верховному Суді до 10 січня.
Дев'ять років тому, під час виборів Президента України у 2014 році, Євген Базулько, бувши членом виборчої комісії, перешкоджав діяльності журналістки Наталії Бєлової. Спочатку він погрожував їй пошкодити камеру, вимагав припинити відеознімання виборів. Потім він встав та плечем умисно вдарив журналістку по руці, якою вона тримала фотокамеру.
“Не припинивши свої протиправні дії, ОСОБА_9 [надалі Євген Базулько] вступив із журналістом у словесну суперечку та, бажаючи перешкодити процесу відеозапису, рукою почав затуляти об'єктив камери. Після чого Євген Базулько, не реагуючи на прохання членів виборчої комісії припинити свої протиправні дії, продовжуючи діяти з єдиним умислом, спрямованим на перешкоджання журналістській діяльності, повернувшись до журналіста спиною, продовжив перешкоджати останній в проведенні відеозапису виборчого процесу”, – йдеться у вироку Корабельного районного суду Миколаєва за квітень 2023 року.
Потім Євген Базулько схопив з полу шкільну лавку та вдарив журналістку Наталію Бєлову по ногах.
Ознайомившись із рішенням суду Корабельного району Миколаєва, апеляційний суд залишив без задоволення скаргу Євгена Базулька.
Суд визнав Базулька винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та призначив йому штраф – 850 грн. Проте, зважаючи на давність справи, його звільнили від штрафу. Водночас суд постановив стягнути з Євгена Базулька на користь держави витрати за проведення експертиз у 14 тисяч гривень.
“Дев'ять років розділили ганебну поведінку члена виборчої комісії (вчителя школи №48) на виборах 2014 року і судовий вирок з визнанням Євгена Базулька винним у кримінальному проступку – перешкоджанні журналістській діяльності. Дев'ять довгих років боротьби в очікуванні спочатку професійного розслідування справи поліцією (це виявилося дуже непросто!), потім справедливого судового рішення (трьом суддям по черзі довелося розбиратися з цим). За ці роки світ безперервно змінювався, сталося багато горя в країні через кляту війну, і можна було вже давно махнути рукою на неадекватного Базулька, що залишався незмінним – без честі, сорому і совісті. Але думка про те, що я борюся не за себе, а за права всіх журналістів, щоб ніякі базульки не сміли заважати праці ЗМІ, давали сил не зупинятися”, – прокоментувала рішення суду Наталія Бєлова на своїй Facebook-сторінці.
У липні 2014 року ІМІ повідомляв, що поліція закрила провадження за фактом перешкоджання журналістці в день виборів, не знайшовши там складу кримінального правопорушення.
За словами Наталії Бєлової, загалом поліція тричі відкривала розслідування та закривала справу через “відсутність факту злочину”, тож їй доводилося звертатися з цього приводу до прокуратури та суду.
Проте потім розслідування все ж поновили, і у 2017 році, лише через два з половиною роки від дня його відкриття, слідчі поліції передали до суду кримінальну справу щодо перешкоджання професійній журналістській діяльності журналістці миколаївського інтернет-видання “Корабелов.інфо” Наталії Бєловій.
3. Апеляційний суд залишив чинним вирок щодо 5,5 років ув'язнення експосадовцю за напад на журналістку
14.12.2023 Волинський апеляційний суд залишив чинним вирок суду першої інстанції, який призначив п’ять з половиною років позбавлення волі експосадовцю Підгайцівської сільської ради Георгію Штефанесі за напад на журналістку Людмилу Яворську та привласнення бюджетних грошей.
Таке рішення суд ухвалив 14 грудня, повідомила представниці ІМІ у Волинській області постраждала журналістка Людмила Яворська.
Як розповіла журналістка, Штефанеса просив в апеляції скасувати вирок суду першої інстанції, Луцького міськрайонного суду.
“Апеляційні засідання відбувалися ще орієнтовно з літа, але на них Штефанеса не приходив, усе приносив довідки про те, що він хворий. Але в грудні вже почав ходити на засідання. Сьогодні відбулося вже кінцеве засідання, в якому в суді ухвалили вирок. Цим вироком вони відмовили в апеляційній скарзі Штефанеси й, відповідно, залишили рішення суду першої інстанції чинним. Там вирок був п'ять з половиною років позбавлення волі, плюс компенсація сільській раді близько мільйона гривень”, – розповіла Людмила Яворська.
“Фактично тільки на останні два засідання Штефанеса приходив. Я уточняла, чому прямо в залі суду його не арештували й не повезли конвоєм? Я хотіла б це побачити. Наскільки розумію, за процедурою надалі ця ухвала скеровується до Луцького міськрайонного суду, а цей суд уже буде звертатися до цієї служби, яка виконує той вирок. Штефанеса, найімовірніше, звертатиметься ще далі в якійсь судові інстанції, але це вже будуть паралельні процеси. Вже рішення набирає чинності, і покарання має бути виконано”, – додала вона.
Як повідомляв ІМІ, 19 квітня 2023 року Луцький міськрайонний суд Волинської області призначив п’ять з половиною років позбавлення волі експосадовцю Підгайцівської сільської ради Георгію Штефанесі, визнавши його винним у привласненні бюджетних коштів та нападі на журналістку Людмилу Яворську.
4 січня 2021 року в селі Підгайці Волинської області проєктний менеджер Підгайцівської сільської ради Георгій Штефанеса накинувся з кулаками на журналістку Людмилу Яворську, яка приїхала до сільради для отримання коментарів у депутатів щодо ситуації з ремонтом на одній з вулиць, а також зареєструвати запит на доступ до інформації.
4. Тернопільське "Місто" отримало інформацію про доходи верхівки ОВА лише після скарги омбудсмену
18.12.2023 Тернопільська обласна військова адміністрація надала інформацію про доходи начальника та його заступників за 2022–2023 роки лише після звернення журналістки видання “Місто” до уповноваженого Верховної Ради з питань прав людини.
Про це повідомляється на сайті видання.
До цього журналістка Яна Полухіна двічі надсилала запити про зарплати та премії керівництва ОВА, але отримувала лише відповіді про методи нарахування, а конкретних сум там так і не вказали.
Водночас на одному з брифінгів очільник ОВА Володимир Труш прокоментував “таємність” питання про зарплати свою та колег, прирівнявши їх до військовослужбовців.
“Враховуючи те, що з 24 лютого 2022 року повномасштабне вторгнення і військова адміністрація перейшла під формування свого штату під Генштаб України, тобто нам підписує штатний розпис Залужний, наші працівники з метою безпеки, вони повністю йдуть… як прирівнюють до військовослужбовців. Тому розкривати зараз прізвища, як хочуть, з іменами… ми не маємо права”, – сказав тоді Труш.
Однак після подання скарги до уповноваженого з прав людини в ОВА надали запитувану інформацію.
“У межах парламентського контролю та за сприяння Секретаріату Уповноваженого Ваші запити на отримання публічної інформації від 17.10.2023 та 27.10.2023 було повторно розглянуто Тернопільською ОВА та надано відповідь листом від 11.12.2023 № 06-11709/07 (копія додається). Таким чином, Ваше право на інформацію поновлене”, – цитує журналістка відповідь в.о. керівника секретаріату уповноваженого Івана Вервейка.
Нагадаємо, аналогічна ситуація із запитами про зарплати очільника Тернопільської ОВА та його заступників і у видання “20 хвилин / RIA+”. А в міській раді їм відмовили в інформації про зарплати апарату ТМР, щоб “не допустити невдоволення на ґрунті майнового стану”.
5. У Рівному арештували підозрюваного, який приніс поховальний вінок під двері журналіста
20.12.2023 У Рівному суд арештував на два місяці 25-річного рівнянина, якого підозрюють у тому, що він залишив біля дверей квартири журналіста Влада Ісаєва поховальний вінок. Про це повідомляють Нацполіція в Рівненській області, Рівненська обласна прокуратура та Суспільне.
Засідання суду відбулося 19 грудня. Підозрюваним є уродженець Волині, який декілька років проживає в Рівному. Суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою на 60 діб з можливістю внесення застави в розмірі 414 тисяч гривень.
Його підозрюють у погрозах убивством та насильством щодо журналіста у зв’язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 345-1 КК України). За даними правоохоронців, він є виконавцем злочину.
Правоохоронці зазначають, що кілька місяців встановлювали причетних та збирали доказову базу. За їхніми даними, злочин був ретельно спланований і причетні діяли в умовах конспірації. Проте правоохоронці встановили та відстежили автівки та маршрути руху потенційно причетних осіб, коло їхнього спілкування та мобільний трафік.
“Проаналізовано сотні публікацій у соцмережах та телеграм-каналах, допитано 19 свідків, проведено близько 10 санкціонованих обшуків у фігурантів провадження, ряд судових експертиз, а також інших слідчих та процесуальних дій”, – зазначає прокуратура.
Про підозру чоловіку повідомили 14 грудня його матері, оскільки він тривалий час переховувався, проте 18 грудня він прийшов до поліції. Зі слідством чоловік не співпрацює і свідчень ніяких не дає.
“Після вручення повідомлення про підозру його матері чоловік з’явився вчора (18 грудня. – Ред.) до слідчого. Щоправда, від будь-яких пояснень він відмовляється на підставі ст. 63 Конституції України”, – повідомила спеціалістка пресслужби поліції Світлана Карачун.
Потерпілий Влад Ісаєв у коментарі Суспільному зазначив: “Правоохоронці працюють, є зрушення по моїй справі. І це приємно. Сподіваюсь, що вийдуть і на замовника цього вінка та підпалу мого авто”.
Щодо підозр, із чим можуть бути пов’язані злочини, він поки не коментує.
Влад Ісаєв позиціює себе як редактор агенції “Західний аргумент”. Станом на липень цей сайт був неактивний, а останній допис на Facebook-сторінці видання датується 21 вересня 2021 року. Водночас у коментарі “Четвертій владі” Ісаєв зазначив, що сайт в інформаційній агенції був допоміжним інструментом. Разом з тим у червні 2023 року його матеріал з'явився на сайті видання “Рівне вечірнє”.
Як повідомляв ІМІ, 3 липня 2023 року в Рівному невідомі поклали ритуальний вінок біля дверей квартири головного редактора інформаційної агенції Влада Ісаєва.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погрози журналісту у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України.
Ісаєв про появу ритуального вінка повідомив у своєму Facebook: “Поки наші доблесні правоохоронці вже третій тиждень шукають (або роблять вигляд, що шукають) паліїв мого авто, от такий “подаруночок” я сьогодні зранку виявив під дверима своєї квартири, коли виходив на пробіжку. То що там, кажете, безпечно місто? Чи 90-ті повертаються?”
Раніше, 14 червня, Ісаєву спалили автомобіль. Він пов’язував це зі своєю журналістською діяльністю.
У коментарі ІМІ Влад Ісаєв зазначив, що є редактором ІА “Західний аргумент”, щоправда сайту в цієї агенції вже немає. На сторінці ІА “Західний аргумент” у Facebook останнє повідомлення було у 2021 році.
У минулому Ісаєв був журналістом газети “Рівне вечірнє”, редактором сайту “Прес центр”, а також творцем телеграм-каналу “Штірліц”, який публікує викривальну інформацію про владу.
Тоді поліція відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження майна шляхом підпалу за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України.
6. Суд поновив розслідування справи щодо нападу на журналістку "Еспресо"
29.12.2023 Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області скасував постанову про закриття кримінального провадження щодо нападу на журналістку телеканалу “Еспресо” Марію Івановську в травні цього року.
Таке рішення суд ухвалив 22 грудня 2023 року, задовольнивши скаргу журналістки, повідомляє Еспресо.
Скаргу журналістка подала на постанову слідчого Тернопільського районного управління поліції про закриття кримінального провадження в справі нападу на неї, який стався 8 травня 2023 року в Тернополі.
За словами Івановської, про рішення поліції закрити справу вона дізналася зі ЗМІ лише наприкінці листопада.
“Слідчий не надіслав мені постанову ні за адресою роботи, ні за адресою проживання, і тільки після тижня запитів і дзвінків вислав її в телеграм, що взагалі не є офіційним оповіщенням”, – розповіла Марія Івановська.
Журналістка зазначила, що під час розгляду скарги з'ясувалося, що нападник надав багато неправдивих свідчень. Також вона наголошує, що його погрози пролунали вже після того, як вона повідомила, що є журналістом.
Марія Івановська подала скаргу на це рішення слідчого. Серед іншого в скарзі зазначалось, що “органом досудового розслідування не надано належної оцінки встановленим досудовим розслідуванням обставинам, підтвердженим доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження”.
Рішення суду прокоментувала адвокатка журналістки Марина Гапонюк: “Це означає, що досудове розслідування має бути продовжене, слідчий має з'ясувати всі обставини справи, вчинити низку слідчих і процесуальних дій, за результатами яких прийняти рішення згідно законодавства. Наприклад, це може бути повідомлення про підозру…”
Ухвала набрала законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Як повідомляв ІМІ, у травні 2023 року в Тернополі квартирант судді Північного апеляційного господарського суду напав на журналістку телеканалу “Еспресо” Марію Івановську. Він силоміць вихопив у журналістки телефон та погрожував розправою.
У листопаді стало відомо, що поліція закрила кримінальне провадження щодо перешкоджання Івановській через відсутність ознак кримінального правопорушення. Кримінальне провадження було порушено за ч. 1. ст. 117 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (грабіж в умовах війни).
Реакція журналістської спільноти – 1
01.12.2023 Українські журналісти й медійні організації, учасники Медіаруху, закликали правоохоронні органи встановити причетних до організації медійної атаки на “Детектор медіа” та притягнути їх до відповідальності.
Про це йдеться в заяві об’єднання “Медіарух”.
“Медійна атака на наших колег почалася кілька днів тому у формі звинувачень у нібито оплаті російському суб’єкту за послуги з дослідження телеграм-каналів. Насправді сервіс для дослідження телеграм-каналів TgStat.com має безплатну версію, яка була використана Інститутом масової інформації для дослідження російської дезінформації та фейків у телеграм-каналах. Жодні проплати суб’єктам рф не здійснювалися. Згодом це дослідження ІМІ було передруковане “Детектором медіа” в розділі “Дайджест”, – йдеться в заяві.
Учасники медіаруху заявляють, що широко розгорнуту дискредитаційну кампанію із залученням багатьох телеграм-каналів – серед яких “Батальйон “Монако”, “Доброго вечора, ми з України”, “Джокер”, “Труха” і її регіональна мережа телеграм-каналів – розглядають як помсту за критику “Детектором медіа” та ІМІ анонімних телеграм-каналів із сумнівним контентом.
“Безпідставні звинувачення української громадської організації та онлайн-видання в співпраці з агресором не лише зачіпають їхню репутацію, а й можуть поставити під загрозу фізичну безпеку журналістів “Детектора медіа” та ІМІ, на яких фактично нацьковують свою аудиторію анонімні телеграм-канали. Наприклад, канал “Батальйон “Монако” опублікував “опитування”, в якому пропонує аудиторії обрати спосіб розправи з ДМ та ІМІ, а деякі анонімні коментатори пропонують ліквідувати ці організації, спалити їхні офіси тощо. Водночас частина коментаторів стає на бік організацій та звинувачує телеграм-канал у наклепі”, – йдеться в заяві.
Медіарух закликає правоохоронні органи зважити на серйозність ситуації та відреагувати на неї. Зокрема, встановити осіб, які стоять за поширенням зазначеної дезінформації у вказаних телеграм-каналах та притягнути їх до відповідальності за втручання в діяльність журналістів “Детектора медіа” та ІМІ. В публічному просторі вже фігурувала інформація про осіб, що представляють ці телеграм-канали, зокрема канал “Труха”.
Як повідомляв ІМІ, у жовтні 2023 року політтехнолог Володимир Петров пригрозив шеф-редакторці порталу “Детектор медіа” Наталії Лигачовій “покаранням”, і він сам вирішуватиме, як вона буде покарана.
Довідково. Медіарух – спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір” започатковано 5 лютого 2019 року. Першими підписантами меморандуму Медіаруху стали “UA: Перший”, Українське радіо, Громадське радіо, ІА Укрінформ, ІА Інтерфакс-Україна, Liga.net, “Дзеркало тижня. Україна”, NV, “Цензор.нет”, 5 канал, “Український тиждень”, Opinion, низка регіональних медіа, Незалежна медійна рада, громадські організації “Детектор медіа”, “Інститут масової інформації”, “Інтерньюз Україна”, “Центр демократії та верховенства права”, “Фундація “Суспільність”, “Національна асоціація медіа”, “Донецький інститут інформації”, “Інститут демократії імені Пилипа Орлика”, “Центр прав людини Zmina”. Згодом доєдналися інші організації та окремі журналісти – загалом понад 70 учасників.
Судові позови від журналістів – 1
1. "Четверта влада" судитиметься з НАЗК через приховування інформації про декларації
21.12.2023 Рівненський окружний суд відкрив провадження за позовом журналістки “Четвертої влади” Валерії Хомич до Національного агентства з питань запобігання корупції через відмову в наданні запитуваної інформації, повідомляє “Четверта влада”.
Як пише видання, НАЗК тричі не надало запитувану інформацію про те, хто з посадовців Рівненщини подав електронні декларації. У липні видання звернулося до НАЗК із запитами, в яких просило надати інформацією про те, чи подали декларації за 2021 та 2022 роки голова та заступники голови Рівненської ОВА, керівництво райдержадміністрацій Рівненщини, керівники Рівненської обласної прокуратури, а також керівники окружних прокуратур області.
Журналісти двічі отримали відмову в наданні інформації. НАЗК обґрунтовувало своє рішення дією воєнного стану. Відмови містять підпис керівниці відділу комунікацій та інформаційної політики Олени Коноплі.
“Четверта влада” звернулася до уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо порушення посадовцями НАЗК права на інформацію. Уповноважений відкрив провадження. Однак упродовж п’яти місяців омбудсмен так і не склав протокол на НАЗК.
У листопаді, під час форуму, на якому виступала керівниця управління комунікацій та інформаційної політики НАЗК Олена Конопля, журналістка “Четвертої влади” запитала в неї, чи є закритою інформація про подання посадовцем райдержадміністрації декларацій за 2021 та 2022 роки. Олена Конопля відповіла, що НАЗК перестало надавати таку інформацію, бо почало отримувати позови від людей, чиї декларації агенція надала у відповідь на запити.
Коли журналістка “Четвертої влади” зауважила, що не просила декларації, а тільки інформацію про те, подав чи не подав посадовець декларацію, Олена Конопля сказала, що не формує відповіді, а тільки їх підписує. А сама вона “на боці журналістів і виступає за те, щоб надавати таку інформацію”.
“На запитання, чи розуміє вона, що ми теж можемо подати до суду за неправомірну відмову в наданні інформації, сказала: “Ну що ж, зустрінемось у суді”, – пише “Четверта влада”.
Не отримавши відповідей на попередні запити й відповідної реакції уповноваженого, журналісти втретє звернулись із запитами до НАЗК і вкотре отримали відмову. Щоправда, тепер за підписом керівниці управління документообігу та контролю Людмили Германчук.
“Тому ми, злучившись допомогою адвоката Євгена Воробйова, склали позов і 6 грудня подали його до Рівненського окружного адміністративного суду”, – зазначає видання.
У позові журналісти просять визнати відповідь НАЗК протиправною, зобов’язати агенцію надати журналістці Валерії Хомич інформацію на запит і стягнути з НАЗК сплачений судовий збір.
8 грудня суддя Рівненського окружного адміністративного суду Ольга Поліщук винесла ухвалу, за якою прийняла позовну заяву та відкрила провадження в адміністративній справі.
12 грудня НАЗК надіслало журналістам відповідь. Крім інформації про те, хто подав декларації, надали наявні декларації посадовців, які й так уже з’явилися минулого тижня у відкритому доступі.
“Але ми не забиратимемо позов, через те що НАЗК кілька місяців перешкоджало журналістці виконувати свою роботу і, на наше переконання, ці посадовці повинні понести покарання, щоб такого більше не повторювалося”, – зазначає “Четверта влада”.
Адвокат “Платформи прав людини” Євген Воробйов зазначив, що важливо, щоб суд визнав відмову в наданні інформації НАЗК протиправною.
“За статтею 171 Кримінального кодексу України особу можуть притягнути до відповідальності за незаконну відмову в доступі журналіста до інформації. Таким чином, після рішення суду, що відмова протиправна, ми можемо звернутись у поліцію із заявою про злочин. Фактично рішення суду буде допомогою слідчому для притягнення винних осіб за ненадання інформації журналісту”, – сказав він.
Help us be even more cool!
