Барометр свободи слова за червень 2023 року
У червні експерти ІМІ зафіксували 14 злочинів проти свободи слова в Україні. З них шість вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова".
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія: обстріли та поранення журналістів, кіберзлочини.
Водночас ІМІ зафіксував вісім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, пошкодження майна журналістів та обмеження доступу до публічної інформації.
У червні на фронті загинули двоє медійників:
- Роман Чорномаз – український активіст, журналіст, фоторепортер, а також багаторічний співробітник редакції газети "Наша віра", воїн Легіону Свободи, загинув у бою на Бахмутському напрямку 13 червня.
- Іван Шульга – звукорежисер та український військовий, загинув 16 червня 2023 року на фронті. На телеканалі "Прямий" був звукорежисером прямих ефірів.
Загалом в Україні загинули 63 медійники, 10 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.
Так, у Херсоні під російський обстріл потрапили іноземні та українські журналісти, які висвітлювали евакуацію містян, постраждалих від затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС. Як повідомив ІМІ репортер-фрилансер Стас Козлюк, у місці, яке потрапило під обстріл, було багато журналістів. Серед них, зокрема, Стас Юрченко, Любомира Ремажевська, Євген Савілов, Інна Варениця, команди "Дойче Велле" та Суспільного. Всі залишилися неушкодженими.
Крім того, під російський обстріл потрапила команда з чотирьох медійників у нещодавно звільненому селі Благодатне (Донецька область). Як розповіла ІМІ фрилансерка, яка співпрацює з іспанськими медіа, Ольга Косова, окупанти відкрили вогонь з РСЗВ "Град", коли помітили рух людей. Постраждалих унаслідок обстрілу немає.
Росіяни продовжують створювати фейкові сайти українських медіа. Цього разу в інтернеті знову з’явився фейковий сайт РБК-Україна. На ньому російські пропагандисти опублікували брехливу статтю під назвою "Залужний розставив усе на свої місця". В ній від імені редактора стрічки новин Дмитра Браславського цитують так само фейковий фейсбук-допис головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. У статті росіяни намагалися нав’язати українським читачам думку, що "все пропало", контрнаступ провалився, Зеленський усіх злив, зброї більше не буде та інші брехливі й занепадницькі наративи.
Крім того, під час російського обстрілу Краматорська 27 червня ракета влучила в піцерію в центрі міста, де перебували відвідувачі, серед яких були журналісти. Поранення дістали дві медійниці – британська фотографка-фрилансерка Анастасія Тейлор-Лінд та журналістка з Латинської Америки Каталіна Гомес.
Також поранення отримав перекладач Дмитро, який супроводжував одну з іноземних журналісток.
Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах
Серед восьми порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки перешкоджання, пошкодження майна журналістів та обмеження доступу до публічної інформації.
Так, в Одесі журналістів "Думської" протягом одного тижня не пустили спочатку на засідання погоджувальної ради облради, а вдруге на сесію Одеської облради.
У Харкові журналістам 5 та 24 каналів забороняли знімати в громадському місці – в саду Шевченка – без дозволу міського голови Ігоря Терехова.
Канадське видання The Globe and Mail повідомило, що Антону Скибі, фотожурналісту, який працював з цим медіа з 2014 року, не продовжили акредитацію для висвітлення війни в Україні. Спецслужби України вимагали в Скиби пройти перевірку на детекторі брехні, звинувачуючи його в наявності російського паспорта та сумніваючись у відповідності його роботи "національним інтересам" країни. За словами Скиби, співробітники СБУ висунули проходження поліграфа як обов’язкову умову розгляду його справи щодо надання акредитації. Проте після розголосу проблеми йому продовжили акредитацію для висвітлення війни в Україні до 5 вересня 2023 року.
Фотокореспонденту-фрилансеру Стасу Козлюку погрожували позбавленням акредитації через фотографування чорних пакетів з тілами загиблих у Кривому Розі. Журналісти приїхали туди працювати на місце ракетного обстрілу багатоповерхівки. Перешкоджала роботі журналістів жінка, яка, ймовірно, займається зв’язками з громадськістю при обласній військовій адміністрації. За його словами, жінка запевняла: якщо медіа хочуть сфотографувати чорні пакети з тілами загиблих, то мають отримати дозволи на знімання в родичів загиблих. Своєю чергою медійники сказали, що вони нічого не порушують, а приїхали задокументувати злочини Російської Федерації і не фотографуватимуть саме тіл загиблих та не робитимуть неетичних великих планів облич. Нагадаємо, 13 червня 2023 року в Кривому Розі внаслідок російської атаки загинуло 13 людей, 38 – дістали поранення.
Парафіяни УПЦ, яка пов'язана з російською церквою, продовжують перешкоджати журналістам. Так, цього місяця в Черкасах віряни церкви напали на журналіста 18000 Максима Ткаченка та пошкодили йому редакційну техніку. Журналіст знімав збори парафіян, які вирішили перейти від УПЦ до Православної церкви України.
На Рівненщині, у місті Костопіль, невідомі підпалили будинок колишнього редактора районної газети та засновника фейсбук-спільноти "Наш Костопіль" Олександра Намозова. Цей інцидент він вважає замахом на життя. Він припустив, що за цим може стояти влада, оскільки, за його словами, він пише критичні матеріали про корупцію у владі. У міській раді Костополя закиди назвали такими, що "виглядають як наклеп".
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Обстріли журналістів – 2
1. Журналісти потрапили під російський обстріл у Херсоні
08.06.2023 Російські військові почали обстрілювати Херсон, де відбувається евакуація цивільних, постраждалих від затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС. Під обстріл потрапили журналісти. Про обстріл повідомляє кореспондент видання “Ґрати” Стас Юрченко.
Також відомо про журналістів іспанського державного телебачення.
"Під час обстрілу на площі Корабельній перебувало декілька знімальних груп. Точно відомо про знімальну групу іспанського державного телебачення, їхній фіксер Родіон Красновид розповів мені, що вони ховаються вище, бачили прильоти. Зараз вони з’ясовують, яка там ситуація, кажуть, що є поранені. Водночас про поранених журналістів наразі не було інформації. З іспанцями також усе добре", – розповів представник ІМІ в Херсонській області Сергій Нікітенко.
"Росіяни стріляли зі ствольної артилерії, падали пакети градів. Ми з колегами десь годину лежали по канавах, зараз виїхали в безпечніше місце", — повідомив ІМІ репортер-фрилансер Стас Козлюк.
За його словами, у місці, яке потрапило під обстріл, було багато журналістів. Серед них Стас Юрченко, Любомира Ремажевська, Євген Савілов, Інна Варениця, команди "Дойче Велле" та Суспільного.
"Вчора працювала біля води на площі Корабелів, сьогодні вирішила в іншому місці, теж біля води. Розмовляла з людьми, яких привозять на човнах. Було тихо і спокійно. Як раз записала історію родини, яку доставили з окупованої території в Херсон. Навколо було купа волонтерів з усієї України, рятувальників, медиків, журналістів з усього світу. І тут почався обстріл. Ми тікали і ховалися зі швидкістю світу. Пощастило, що була не на Корабелів. Вже виїхала з Херсону", — написала у фейсбуці журналістка-фрилансерка Крістіна Бердинських.
За даними Міністерства внутрішніх справ, станом на 16:00 інформації про загиблих через обстріл Херсона немає, поранення отримали восьмеро людей.
Нагадаємо, вночі 6 червня 2023 року російські окупанти підірвали греблю Каховської ГЕС. Міста і села нижче за течією Дніпра почало затоплювати, почалася масова евакуація населення.
2. Медійники потрапили під російський обстріл у Благодатному
15.06.2023 Команда з чотирьох медійників потрапила під російський обстріл у нещодавно звільненому селі Благодатне (Донецька область).
Про це в коментарі ІМІ повідомила фрилансерка, яка співпрацює з іспанськими медіа, Ольга Косова.
За її словами, окупанти відкрили вогонь з РСЗВ “Град”, коли помітили рух людей.
Постраждалих унаслідок обстрілу немає.
Нині представники медіа виїхали із села Благодатне Донецької області.
Поранення журналістів – 3
1. Британська журналістка отримала поранення під час російського обстрілу Краматорська
27.06.2023 Під час російського обстрілу Краматорська (Донецька область) 27 червня поранення дістала британська фотографка-фрилансерка Анастасія Тейлор-Лінд.
Як розповіла The New York Times Анастасія Тейлор-Лінд, вона обідала всередині кафе в центрі міста. О 19.30 там було досить людно. Воно мало зачинитися приблизно через пів години.
Згодом вона почула “гуркіт” і зрозуміла, що це була ракета. Потім стався вибух.
“Я відчула гаряче повітря та звук розбитого скла й уламків, що летіли, стукотіли”, – сказала вона та додала, що “це тривало, і тривало, і тривало”.
За словами фотографки, вона та її колега пішли до підвалу, боячись нової атаки. Вони обоє були закривавлені. За словами Тейлор-Лінд, обслуговчий персонал змив кров з її обличчя, а також допоміг її колезі.
Як пише ВВС Україна з посиланням на організацію Aquanta Ucraina (“Тримайся, Україно” – група підтримки України в Латинській Америці), під час обстрілу центру Краматорська поранення отримали троє громадян Колумбії – засновник організації, колумбійський депутат Серхіо Харамільйо, письменник Ектор Абад і журналістка Каталіна Гомес. У них легкі поранення.
Їх супроводжувала одна з українських письменниць, яка зараз перебуває у важкому стані після поранення.
Нагадаємо, російські війська увечері 27 червня завдали ракетного удару по Краматорську. Одна ракета “Іскандер” влучила в піцерію в центрі міста, де перебували відвідувачі, серед яких журналісти, друга – у селище Біленьке. За даними ДСНС, станом на 10:00 28 червня з-під завалів підняли тіла дев'яти загиблих (зокрема, трьох дітей), постраждало 56 людей (зокрема, одна дитина, 2022 р.н.).
2. Журналістка з Колумбії отримала поранення під час російського обстрілу Краматорська
27.06.2023 Під час російського обстрілу Краматорська (Донецька область) 27 червня поранення дістала журналістка з Латинської Америки Каталіна Гомес.
Як пише ВВС Україна з посиланням на організацію Aquanta Ucraina (“Тримайся, Україно” – група підтримки України в Латинській Америці), під час обстрілу центру Краматорська поранення отримали троє громадян Колумбії – засновник організації, колумбійський депутат Серхіо Харамільйо, письменник Ектор Абад і журналістка Каталіна Гомес. У них легкі поранення.
Їх супроводжувала одна з українських письменниць, яка зараз перебуває у важкому стані після поранення.
Нагадаємо, російські війська увечері 27 червня завдали ракетного удару по Краматорську. Одна ракета “Іскандер” влучила в піцерію в центрі міста, де перебували відвідувачі, серед яких журналісти, друга – у селище Біленьке. За даними ДСНС, станом на 10:00 28 червня з-під завалів підняли тіла дев'яти загиблих (зокрема, трьох дітей), постраждало 56 людей (зокрема, одна дитина, 2022 р.н.).
3. Під час обстрілу Краматорська поранення отримав перекладач, що супроводжував іноземну журналістку
27.06.2023 Унаслідок російського обстрілу Краматорська 27 червня поранення отримав перекладач Дмитро, який супроводжував одну з іноземних журналісток. Про це Дмитро повідомив ІМІ.
За його словами, вони перебували у ресторані, який потрапив під обстріл. У Дмитра та журналістки легкі тілесні ушкодження. Він та його колега почуваються нормально, від шпиталізації вони відмовилися.
“У мене відносно легкі тілесні ушкодження і зараз, на другий день з'явився головний біль. Але це, я так розумію, нормальний процес контузії. Сподіваюся, все пройде”, - розповів перекладач.
Дмитро просить не називати його прізвища, оскільки не хоче, щоб про його поранення дізналися рідні.
Згадуючи момент обстрілу, Дмитро розповів, що разом із журналісткою вони сиділи на літньому майданчику. Того вечора там було дуже багато людей.
“Такий гул, як нібито від реактивного двигуна винищувача, але це все дуже швидко було і потім - вибух. Розхід такий, все просто. Картинка почала трястись. Іскри, спалахи. За декілька секунд це все закінчилось. Я піднявся зі столу, побачив, що руки- ноги на місці, дуже зрадів цьому і ми пішли до підвалу”, - пригадав Дмитро момент удару.
Він додав, що поки спускався у підвал, відчув, що у нього щось на голові дуже гаряче. Це була кров, у підвалі йому надали першу допомогу.
Після цього, зазначив Дмитро, він запропонував колезі покинути кафе, оскільки припускав, що за 20 хвилин росіяни можуть вдарити по ньому повторно.
“Ми вийшли, піднялися. Я викопав свою сумку, ключі від машини. Пауербанк знайшов свій. Вона забрала свою сумку і пішли до того місця, де залишив свою машину. Машина майже повністю зруйнована - як консервна банка - вся в середину вигнулась. Вікон не було, але вона завелась”, - розповів Дмитро.
Далі вони поїхали до лікарні, де медики зашили Дмитру рану на обличчі, наклали бандаж на руку і голову.
Як повідомляв ІМІ, російські війська увечері 27 червня завдали ракетного удару по Краматорську. Одна ракета “Іскандер” влучила в піцерію в центрі міста, де перебували відвідувачі, серед яких були журналісти.
Поранення дістали дві медійниці – британська фотографка-фрилансерка Анастасія Тейлор-Лінд та журналістка з Латинської Америки Каталіна Гомес, які на той час перебувала у піцерії.
28 червня контррозвідка СБУ затримала агента спецслужб РФ, який скоригував російський ракетний удар по кафе в центрі Краматорська.
Кіберзлочини – 1
1. В інтернеті знову з’явився фейковий сайт РБК-Україна
21.06.202 В інтернеті знову з’явився фейковий сайт українського видання РБК-Україна. Про це повідомляє фактчекінговий проєкт “По той бік новин”.
На фейковому сайті російські пропагандисти опублікували брехливу статтю під назвою “Залужний розставив усе на свої місця”. В ній від імені редактора стрічки новин Дмитра Браславського цитують так само фейковий фейсбук-допис головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. У статті росіяни намагаються нав’язати українським читачам думку, що “все пропало”, контрнаступ провалився, Зеленський всіх злив, зброї більше не буде і такі інші брехливі і занепадницькі наративи, зазначає По той бік новин.
Стаття побудована у вигляді авторської колонки, де Браславський нібито розмірковує про перспективи контрнаступу і приходить до думки, що Україні потрібні Залужні, а не президент-зрадник.
За інформацією сервісу перевірки доменів whois, ресурс із доменним ім’ям “рбк медіа” (насправді назва дещо інакша, але фейсбук уже розпізнав шахрайство і блокує його) зареєстрували в лютому 2023 року. Справжній домен “РБК-України” — rbc.ua.
Наведений у статті фейковий допис Валерія Залужного, який просуває порожня сторінка “Recomended”, активно рекомендують також і алгоритми фейсбуку. Завдяки цьому допис із посиланням на фейковий сайт з’явився у стрічці багатьох українців.
Про те, що заскринений допис Залужного — фейковий, свідчить структура публікації. Сам текст розміщений у віконці фейсбука, а от назва облікового запису — в твіттері (про це свідчить фірмова «пташка» цієї соцмережі про верифікацію).
Для Дмитра Браславського, до якого звернувся По той бік новин, було сюрпризом, що його прізвищем знову маніпулюють шахраї. В редакції розбиратимуться з цією проблемою.
Як повідомляв ІМІ, у березні 2023 року редакція РБК-Україна звернулася до кіберполіції через підробку їхнього сайту та фейковий матеріал із критикою Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного. Статтю з критикою Залужного кіберзлочинці підписали авторством Дмитра Браславського.
У червні 2022 року видання РБК-Україна повідомляло, що зловмисники від імені редакції через соціальні мережі рекламували соцопитування, до якого редакція не має жодного стосунку. Тоді видання звернулося до Національної поліції, Служби безпеки України і Міністерства цифрової трансформації щодо цього питання.
Крим – 1
1. Адміністрація СІЗО в окупованому Сімферополі ігнорує скарги журналістки Данилович
22.06.2023 Адміністрація СІЗО-1 Сімферополя знищує всю кореспонденцію засудженої окупаційним судом громадянської журналістки Ірини Данилович зі скаргами на порушення законодавства.
Про це повідомляється в її зверненні, копію якого має проєкт Радіо Свобода "Крим.Реалії".
Відповідно до тексту звернення, її заяви адміністрація ігнорує, а скарги до вищих органів знищує.
"У СІЗО, як і у звичайній глушині, є особлива категорія людей, які настільки впевнені у своїй безмежній владі, що підносять себе вище за будь-який закон", – зазначає Данилович.
Також вона заявляє, що підготувала три заяви до прокуратури, проте працівники ізолятора не дають їй їх надіслати. В одній з них Ірина Данилович повідомляє, що її понад три місяці позбавляють права на телефонний дзвінок близьким, у другій – про цілеспрямоване блокування листів до її адвоката. У третій – про те, що адміністрація більш ніж пів року не віддає їй передану книгу без пояснення причин.
Як повідомляв ІМІ, Ірину Данилович російські силовики заарештували 29 квітня 2022 року в окупованому Криму. Її затримали, коли вона їхала з роботи дорогою з Коктебеля до Феодосії. У її будинку в селі Владиславівка провели обшук, вилучили телефон і ноутбук.
Наприкінці липня 2022 року Данилович заявила про те, що співробітники ФСБ РФ побили її та продовжують тиск на неї.
28 грудня 2022 року підконтрольний Росії Феодосійський міський суд ("суддя" Наталія Кулінська) засудив Ірину Данилович до семи років позбавлення волі за звинуваченням у незаконному зберіганні та виготовленні вибухових речовин за ч. 1 ст. 222.1 КК РФ.
21 березня Данилович оголосила сухе голодування до "початку лікування чи біологічної смерті", про що повідомила листом. У листі вона повідомила про погіршення стану її здоров’я: порушення слуху та можливий перенесений мікроінсульт.
22 березня 2023 року низка правозахисних організацій закликала негайно забезпечити госпіталізацію Ірини Данилович.
Данилович після припинення голодування довго не вивозили на медичне обстеження з вини "судді" Наталії Кулінської, яка оформила дату ознайомлення із судовими матеріалами справи на той день, коли адміністрація СІЗО запланувала вивезти журналістку до лікарні.
Ірина Данилович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні.
Прокуратура АР Крим розпочала кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків та затримання Данилович.
27 квітня 2023 року батько Ірини Данилович Броніслав заявив, що його доньці не надають обіцяного лікування.
2 травня 2023 року окупаційний Верховний суд окупованого Криму повернув справу щодо громадянської журналістки Ірини Данилович до окупаційного Феодосійського міського суду через те, що підсудна не завершила ознайомлення з матеріалами справи.
Підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму призначив розгляд апеляційної скарги на рішення окупаційного міського суду Феодосії в кримінальній справі стосовно громадянської журналістки Ірини Данилович на 15 червня 2023 року.
15 червня 2023 року Європейський суд із прав людини (ЄСПЛ) взяв до розгляду звернення щодо незаконного затримання громадянської журналістки Ірини Данилович в окупованому Криму.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 6
1. Позбавлення Антона Скиби акредитації завадить нам повноцінно висвітлювати війну – The Globe and Mail
08.06.2023 Канадське видання The Globe and Mail заявляє, що невидавання акредитації їхньому журналісту Антону Скибі завадить виданню повноцінно висвітлювати війну.
Антону Скибі, фотожурналісту, який працював з The Globe and Mail з 2014 року, не продовжили акредитацію для висвітлення війни в Україні. Про це йдеться в матеріалі на сайті цього канадського видання.
Як пише видання, спецслужби України вимагали в Скиби пройти перевірку на детекторі брехні, звинувачуючи його в наявності російського паспорта та сумніваючись у відповідності його роботи "національним інтересам" країни. Водночас Антон Скиба, який працював фотографом і продюсером The Globe and Mail в Україні, є фіналістом канадської журналістської премії National Newspaper Award за висвітлення злочинів російської агресії в Україні.
У коментарі ІМІ Антон Скиба зазначив, що він не вважає це персональним тиском щодо себе особисто, але вважає цю ситуацію частиною ширшої проблеми з акредитаціями.
“Я вважаю, що випадок зі мною є однією з похідних тих процесів з акредитаціями, які відбуваються зараз в Україні. СБУ має до мене претензії через те, що мої батьки перебувають на окупованій території – для них це причина вважати, що моя робота може бути скомпрометована і я можу бути вразливим. Це нагадує радянську каральну практику, коли ти мав доводити після Другої світової війни, що твоя родина, яка була в окупації, не мала зв’язків з ворогом. Мені також здається, що це частина тої дискримінації яку переживають переселенці зі сходу з 2014 року. Як для українця, який працює на іноземні медіа, для мене ця ситуація – абсолютний іспанський сором через оце невігластво, яке панує стосовно ролі медіа в західному світі”, – заявив Антон Скиба.
За його словами, співробітники СБУ висунули проходження поліграфа як обов’язкову умову розгляду його справи щодо надання акредитації. “Я не чув, щоб когось ще запрошували на поліграф, але журналістів постійно запрошують на так звані інтерв’ю в СБУ, і особлива увага – до журналістів які працювали у 2014–2015 роках або працювали в тимчасово окупованому Криму, до цих людей є увага”, – розповів Антон Скиба.
13.06.2023 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) журналістам, які приїхали працювати на місце ракетного обстрілу багатоповерхівки, жінка, яка, ймовірно, займається зв’язками з громадськістю при обласній військовій адміністрації, погрожувала позбавленням акредитації через фотографування чорних пакетів з тілами загиблих.
Про це ІМІ розповів фотокореспондент-фрилансер Стас Козлюк.
За його словами, жінка запевняла: якщо медіа хочуть сфотографувати чорні пакети з тілами загиблих, то мають отримати дозволи на знімання в родичів загиблих.
Своєю чергою медійники сказали, що вони нічого не порушують, а приїхали задокументувати злочини Російської Федерації і не фотографуватимуть саме тіл загиблих та не робитимуть неетичних великих планів облич.
"Тіла вбитих Росією людей лежали закриті, їх неможливо було ідентифікувати", – наголосив Станіслав Козлюк.
Також, за словами фотокореспондента, на місце прибула поліція, з якою, зокрема, він поспілкувався, але правоохоронці не забороняли працювати.
Водночас у коментарі представниці ІМІ в Дніпропетровській області троє представників медіа наголосили, що забороняли фотографувати пакети з тілами саме поліцейські.
У коментарі представниці ІМІ в Дніпропетровській області керівниця департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Дніпро ОВА Арзу Василишина пояснила: "Коли представники Дніпро ОВА та знімальні групи інших каналів під'їхали на місце прильоту, то особа з ОВА побачила, що правоохоронні органи роблять зауваження представнику якогось ЗМІ, що не можна знімати. Але журналісти продовжували, і тоді наша представниця зауважила, що ми колеги і давайте прислухатися до рекомендацій правоохоронних органів".
Ім'я представниці ОВА, яка звернулася до журналістів, Арзу Василишина не стала називати.
13 червня 2023 року в Кривому Розі внаслідок російської атаки загинуло 10 людей, 28 – дістали поранення, одна людина перебуває під завалами.
3. В Одесі журналістів "Думської" не пустили на засідання погоджувальної ради облради
20.06.2023 Журналістів видання “Думська” не пустили на засідання погоджувальної ради Одеської обласної ради 20 червня, повідомляється на сайті медіа.
Як зазначила редакція, пропускати журналістів в адмінбудівлю на проспекті Шевченка, незважаючи на наявність редакційних посвідчень, відмовилися бійці Нацгвардії, які охороняють будівлю. Вони пообіцяли, що незабаром на прохідну підійде співробітник пресслужби для супроводу, але ніхто так і не з'явився.
Начальник відділу комунікації з громадськістю Одеської обласної ради Назар Мельников пояснив регіональному представнику ІМІ, що про прихід журналістів дізнався вже після початку погоджувальної ради й не міг залишити захід, щоб їх зустріти.
За його словами, під час воєнного стану Національна гвардія України, яка охороняє будівлю Одеської обласної ради, керується постановою Кабінету Міністрів України №1456.
“Саме тому супровід журналістів, на жаль, знов необхідний. Я як начальник відділу комунікації з громадськістю обласної ради отримав інформацію про прихід журналістів уже після початку погоджувальної ради і вже не міг залишити захід, щоб їх зустріти. Зауважу, що, відповідно до рішення обласної ради від 18 грудня 2020 року, погоджувальна рада – це не комісія та не пленарне засідання, які обов’язково проводяться у відкритому режимі. Це робоча нарада консультаційного органу для розгляду питань, які пропонуються на пленарне засідання”, – сказав він.
Крім того, Мельников попросив представників ЗМІ “для уникнення таких ситуацій у майбутньому” зв’язуватися з ним хоча б за 10 хвилин до початку заходу.
Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що вважає не зовсім доречним посилання в обласній раді на постанову №1456, якою затверджено Порядок перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану. Адже йдеться не про те, що в журналістів виявили якісь підозрілі речі, а про те, чому їх не допустили в приміщення.
“Незрозуміло, що заважало відділу комунікації виділити окремого працівника, який би чергував на прохідній для зустрічі журналістів до початку і принаймні в першій половині засідання погоджувальної ради”, – вказав юрист.
4. Журналістів "Думської" не пустили на сесію Одеської облради
23.06.2023 Співробітники апарату Одеської обласної ради не пустили 23 червня журналістів “Думської” Олександра Гіманова та Віталія Пруса на сесію Одеської облради. Про це повідомляється на сайті медіа.
Як пише видання, їх не пустили за розпорядженням начальника юридичного управління ради Романа Лебедєва, у якого начебто виникли питання щодо реєстрації видання. Не допомогло і посвідчення члена Національної спілки журналістів України.
Редакція заявила, що розцінює це як грубе порушення права на інформацію та свободу вираження поглядів, а також прямо пов'язує це з їхніми критичними публікаціями на адресу керівника ради Григорія Діденка та коаліції “Слуг народу” і забороненої ОПЗЖ, яка склалася в облраді.
Водночас “Думська” зазначила, що проходить зараз реєстрацію в порядку, встановленому Законом України “Про медіа”.
Також медіа готує заяву до правоохоронних органів, оскільки вважає, що посадовці облради скоїли кримінальний злочин, передбачений частиною третьою ст. 171 КК України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).
Як пише видання “Інтент”, на зауваження голови фракції “Європейської солідарності” Михайла Шмушковича про недопуск до сесійної зали журналістів голова обласної ради Григорій Діденко відповів, що “в нас є інформація, що немає такого засобу масової інформації, як “Думська.нет”.
Представник ІМІ в Одеській області намагався отримати коментар облради щодо недопуску журналістів, але йому так і не відповіли.
5. У Харкові журналістам забороняли знімати в громадському місці без дозволу міського голови
27.06.2023 У Харкові 26 червня муніципальна охорона забороняла журналістам 5 та 24 каналів знімати в саду Шевченка без дозволу міського голови Ігоря Терехова.
Про це ІМІ розповіла журналістка 5 каналу Ксенія Нечепоренко.
За її словами, вони знімали в саду сюжет щодо ситуації з дівчинкою, яка нещодавно протестувала проти виступу співачки Світлани Лободи.
Як розповіла журналістка, один з охоронців підійшов до них під час запису героя сюжету і почав розпитувати, що вони роблять, на що отримав відповідь, що пишуть активістів. Охоронець відійшов, але згодом до журналістів підійшов інший чоловік, який назвався начальником охорони саду Шевченка. Водночас, уточнила журналістка, жодних документів він не показав.
“Він почав запитувати, що ми тут знімаємо, чи маємо дозвіл. На нашу відповідь, що маємо, він почав розпитувати, який дозвіл ми маємо. Ми відповіли, що журналісти мають дозвіл відповідно до законів України проводити знімання в громадських місцях. На це він нам сказав, що для знімання в саду ми маємо отримати дозвіл від пана Терехова. Це було прямо нам заявлено. А без дозволу Терехова охоронець сказав, що ми знімати не можемо”, – розповіла Ксенія.
Вона додала, що вони відмовилися припиняти знімання і порадили йому звернутися до поліції, якщо він вважає, що вони порушують закон.
Інцидент вичерпався тим, що журналісти наполягли на тому, що працюють відповідно до Конституції України та медійних законів, після цього охоронець розвернувся і пішов.
“Ми ще раз йому повторили, що якщо ми порушуємо закон, то він може викликати поліцію. А він запитав, на якій підставі йому викликати поліцію. Я повторила, що ми працюємо відповідно до Конституції та законів, він зрозумів, що ми не підемо і працюватимемо далі, розвернувся і пішов”, – розповіла журналістка.
Звертатися до поліції щодо цієї ситуації журналісти каналів не планують. За словами Ксенії, охоронці фізичної сили не застосовували, камери не чіпали, лише “намагалися пресувати” словами.
6. У Черкасах парафіяни УПЦ МП напали на журналіста 18000 та пошкодили техніку
30.06.2023 У Черкасах парафіяни Свято-Стрітенської парафії УПЦ МП атакували 29 червня відеооператора видання 18000 Максима Ткаченка та пошкодили редакційну техніку, повідомляється на сайті медіа.
Інцидент стався після зборів, на яких громада ухвалила рішення про перехід парафії з УПЦ московського патріархату до Православної церкви України. Рішення ухвалили одноголосно.
Однак, пише медіа, частина парафіян, які виступають за УПЦ, закрилися за парканом на території церкви й відмовилися впускати на її територію громадськість та журналістів.
“Під час зйомки я підійшов до церкви. Прихожани туди нікого не пускали, звідти нікого не випускали теж. Тому спочатку я був змушений знімати через паркан, це було незручно. Тому я вирішив спробувати зняти з-під воріт. Коли переключав на інший режим, хтось вдарив ногою по руці і по камері. Після цього відпав мікрофон. Він працює, але пошкоджений. Я не бачив, хто це зробив. Мікрофон спочатку забрали на територію, але після того, як я сказав, що напишу заяву в поліцію, його викинули з-за воріт”, – розповів Максим Ткаченко.
Редакція звернулася в поліцію із заявою про перешкоджання журналістській діяльності.
Як повідомляв ІМІ, 21 лютого 2023 року адвокат Ігор Голубчик перешкоджав роботі журналістів місцевого видання 18000 висвітлювати публічне зібрання прихильників митрополита УПЦ МП Феодосія біля Черкаської окружної прокуратури. Сам священнослужитель у цей момент перебував у будівлі прокуратури, де його допитували в межах кримінального провадження. Разом з іншими невстановленими особами спочатку Голубчик просто закривав камери журналістів, а потім почав відтісняти їх від Феодосія, який у цей момент вийшов з будівлі прокуратури.
20 лютого СБУ оголосила підозру в розпалюванні міжконфесійної ворожнечі керівнику Черкаської єпархії УПЦ МП Феодосію.
Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1
1. На Рівненщині підпалили будинок ексредактора газети та адміна Facebook-спільноти
22.06.2023 У місті Костопіль на Рівненщині колишній редактор районної газети, письменник та засновник Facebook-спільнот “Наш Костопіль” Олександр Намозов заявив про підпал свого будинку, цей інцидент він вважає замахом на життя, повідомляє Суспільне.
На його території пожежа виникла вночі 16 червня, про це він повідомив у своєму Facebook та припустив, що за цим може стояти влада. У міській раді Костополя такі закиди назвали такими, що “виглядають як наклеп”.
“Упродовж трьох років я постійно їх (місцеву владу. – Ред.) критикую за безгосподарність, за розкрадання коштів громади. Публікую критичні матеріали в моїй групі “Наш Костопіль”. Учора вийшло два. Мабуть, у хлопців здали нерви та вирішили зі мною закінчити. Я більше критикую владу, ніж хвалю. Вони знають, що мене залякати неможливо”, – розповів Олександр Намозов Суспільному.
За його словами, злочинці перед запланованим підпалом нейтралізували двох собак – лабрадора та вівчарку.
“Собаки були нейтралізовані за допомогою електронних приладів. Вони живі, але були паралізовані на певний час. Хата підпалена в чотирьох місцях. Поливали сумішшю бензину та горючим. Я був удома і не спав. Лежу і відчуваю, щось мені повітря не вистачає. Я вийшов, а в мене вже горить. Я за п'ять хвилин устиг вискочити після підпалу, мене спасла доля. Добре працювала поліція та ДСНС. Вони мені сказали: “Якби ти спав, через 5–10 хвилин ти б задихнувся чадним газом”, – розповів Намозов.
Олександр Намозов працював місцевим журналістом та був редактором районної газети, наразі перебуває на пенсії. Говорить, що причиною підпалу є його дописи про владу в одній з місцевих Facebook-спільнот.
У поліції області зазначили, що близько першої години ночі на місце події виїхала слідчо-оперативна група та кінологи. Правоохоронці встановили, що невідомі підпалили саме вхідні двері дачного будинку 63-річного жителя Костополя.
Поліцейські допитали сусідів та потерпілого. Останній указав на людей, яких підозрює в скоєному, та пов'язав інцидент із професійною діяльністю.
“На момент скоєння злочину потерпілий перебував на дачі. Коли почув їдкий запах диму, вийшов на вулицю та побачив, що горять вхідні двері. Чоловік самостійно загасив вогонь і викликав спеціальні служби. У результаті загоряння вогнем пошкоджено дерев’яні двері та частково закопчено стіни. Внаслідок пожежі ніхто не постраждав”, – зазначила пресофіцерка поліції області Юля Дуднік.
Під час огляду місця події правоохоронці вилучили слідову інформацію: відбитки взуття; змиви паливно-мастильних речовин, якими зловмисники облили будинок, та інші докази.
Слідчі розпочали досудове розслідування за частиною 2 статті 347-1 Кримінального кодексу України – умисне пошкодження майна, що належить журналісту, шляхом підпалу, вибуху або іншим загальнонебезпечним способом. Такі дії караються позбавленням волі на строк від шести до п’ятнадцяти років.
Суспільне звернулося по коментар до речниці Костопільської міської ради Анастасії Коваленко, вона надіслала офіційну позицію з посиланням на виконувача обов'язків міського голови Давида Дідуха:
“Є правоохоронні органи, які повинні провести розслідування і дати оцінку даній події. Звинувачення будь-які, будь-кого, в тому числі й представників влади, виглядають як наклеп, що вже неодноразово цей громадянин практикував у своїх публікаціях”.
ЦЕНЗУРА. ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ до інформації – 1
1. Журналіст "Прочерку" отримав відповідь на запит від комунальної лікарні через півтора місяця
20.06.2023 Смілянська міська лікарня, яка є комунальним некомерційним підприємством Смілянської міської ради (Черкаська область), через півтора місяця надала відповідь на запит журналісту інтернет-видання "Прочерк".
Як повідомляє видання, журналіст Назарій Вівчарик у запиті від 24 квітня просив надати договір, укладений між лікарнею і Національною службою здоров’я України. Лікарня поінформувала, що запит отримала. 28 квітня журналіст надіслав нагадування про запит.
Проте, пише видання, лікарня листом від 4 травня надала відписку, у якій не було запитуваної інформації. Таке рішення Смілянська лікарня мотивувала тим, що в закладі проводиться модернізація сайту.
Журналіст для підготовки матеріалу контактував з іншими медичними закладами області. Там відповіді на подібний запит надійшли вчасно.
Врешті Вівчарик звернувся зі скаргою до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з проханням вжити заходів реагування з метою поновлення прав та притягнення винних осіб до відповідальності, встановленої законодавством України.
Видання хотіло поінформувати населення про безоплатну гарантовану медицину пацієнтам у зв'язку зі складною економічною та безпековою ситуацією, а також істотним зниженням рівня доходів громадян.
Після скарги до уповноваженого і вже після виходу публікації Смілянська лікарня 8 червня таки надала копію договору з НСЗУ.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 3
1. Суд Хмельницького зобов'язав міськраду розглянути інформаційний запит редакції ЖАР.INFO
01.06.2023 Хмельницький окружний адміністративний суд 1 червня задовольнив позов журналістки редакції ЖАР.INFO Альони Берези, визнав протиправною бездіяльність виконавчого комітету Хмельницької міської ради та зобов'язав розглянути інформаційний запит видання. Про це ІМІ повідомила редакція видання.
Журналістка видання відправила 19 квітня інформаційний запит до Хмельницької міськради, в якому просила надати акти обстежень всіх (споруд) середніх навчальних закладів (середніх загальноосвітніх шкіл, навчально - виховних комплексів, дошкільних загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів) для встановлення можливості використання для укриття населення, як найпростішого укриття, що розташовані в місті Хмельницький. 25 квітня запитувачка отримала відмову в наданні інформації.
У свою чергу ЖАР.INFO звернулося із позовом до суду з проханням зобов'язати Хмельницьку міськраду надати запитувану інформацію. Вже 9 травня Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у цій справі.
У своєму рішенні суд зазначає, що проаналізувавши зміст наданої відмови, встановив, що вона не відповідає вимогам, визначеним частини 4 статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а саме “не мотивовано яким чином і на підставі якого нормативно-правового акту запитувану інформацію віднесено до таємної; не зазначено порядок оскарження відмови”.
Також суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що надання такої інформації завдасть шкоди інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку.
“Суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у відмові Виконавчого комітету Хмельницької міської ради надати інформацію позивачці на запит про доступ до публічної інформації від 19.04.2023, слід задовольнити”, - йдеться у рішенні Хмельницький окружний адміністративний суд, яке отримала журналістка на свою електронну пошту.
Єдине, що не задовольнив суд – це прохання про зобов'язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення. Суд вважає, що “враховуючи обставини цієї справи у суду не має підстав вважати, що суб'єкт владних повноважень буде порушувати закон не виконуючи рішення суду, зазначене рішення має бути виконане негайно”. Саме тому у задоволенні цієї вимоги було відмовлено.
Загалом суд визнав протиправною діяльність виконавчого комітету Хмельницької міської ради та зобов'язав розглянути такий запит у відповідності до вимог Закону України “Про доступ до публічної інформації” з урахуванням висновків суду.
На користь позивачки суд стягнув 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп. судового збору. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
2. В Одесі представників "Муніципальної варти", які кийками побили журналістів, засудили умовно
01.06.2023 Приморський районний суд міста Одеси визнав представників “Муніципальної варти” винними в перешкоджанні професійній журналістській діяльності. Таке рішення суд ухвалив 1 червня, повідомляє “Судовий репортер”.
Нагадаємо, в центрі Одесі 13 липня 2018 року на одній з парковок на вулиці Некрасова сталася сутичка між представниками комунальної установи “Муніципальна варта” та журналістами. Унаслідок нападу постраждали головний редактор газети “Нерозкриті злочини” Костянтин Слободянюк та двоє журналістів з газети “Общественный прибой” – Мирослав Бекчів та Віталій Ткаченко.
За даними слідства, двоє представників “Муніципальної варти” побили гумовими кийками кореспондента газети “Суспільний прибій” та редактора газети “Нерозкриті злочини” під час проведення ними журналістських розслідувань.
За фактом інциденту поліція порушила кримінальну справу за трьома статтями Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 296 (“Хуліганство”), ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”). У жовтні того ж року прокурори Одеської місцевої прокуратури №3 спрямували до суду обвинувальні акти стосовно двох співробітників “Муніципальної варти”.
Журналісти приїхали на вулицю Некрасова, 1, щоб записати інтервʼю з представниками Адвокатської компанії “Редут” з приводу конфлікту на парковці. Під час інтервʼю на місце підʼїхали три машини з написами “Муніципальна варта”. З авто вийшли незнайомці у формі й почали демонтувати огорожу місць для зупинки транспорту.
Журналіст почав знімати дії охоронців, а ті нецезурно на нього лаялись і били по обличчю, погрожували розбити камеру. Чути репліку: “Не, ты что, бессмертный?.. Ты думаешь, что ты би..шь, что ты меня снимаешь? Снимай. Бо я тебе сейчас фотоапарат разобью и тебе еще лицо разобью, ты”.
Один з охоронців завдав двох послідовних ударів по обличчю та відеокамері журналіста, після чого його напарник також ударив журналіста кулаком в обличчя.
На думку суду, наявність лише самого журналістського посвідчення (бейджа) на шнурку на грудях є достатнім підтвердженням обізнаності оточення, що особа є журналістом.
Суд дійшов однозначного висновку, що потерпілий не мав наміру знімати саме обвинуваченого і права останнього порушені не були.
Свою провину представники КУ “Муніципальна варта” так і не визнали і під час судового розгляду демонстрували зневажливу поведінку щодо потерпілого журналіста. Один з них говорив, що штовхнув журналіста, бо той його переслідував і знімав, що йому не подобалось, адже він не є публічною особою.
Їх визнали винними в перешкоджанні законній професійній діяльності журналістів і погрозах та насильстві щодо журналіста (ч. 3 cт. 171, ч. 1, 2 ст. 345-1 КК).
За статтею 171 Кримінального кодексу строк кримінальної відповідальності становить три роки і вже закінчився. Тому чоловіків притягнули тільки за погрози й насильство щодо журналіста. Їх засудили до двох і трьох років позбавлення волі, звільнивши від відбуття покарання з іспитовим строком півтора і два роки.
3. Прокуратура повідомила підозру прихильнику УПЦ МП, який перешкоджав журналістам Суспільного
21.06.2023 Олександрійська окружна прокуратура Кіровоградської області повідомила про підозру 38-річному мешканцю Олександрії щодо перешкоджання знімальній групі Суспільного. Про це повідомляється на сайті Кіровоградської обласної прокуратури.
Чоловіку інкримінується вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів).
Слідство встановило, що 27 травня в селищі Приютівка Олександрійського району Кіровоградщини знімальна група Суспільного вела репортаж релігійних зборів жителів громади. Підозрюваний перебував на зборах і був прихильником однієї зі сторін конфлікту. Чоловік намагався завадити знімальній групі, яка прибула на захід висвітлювати релігійні збори. Підозрюваний вихопив з рук кореспондента телефон, на який здійснювалася відеофіксація, і незаконно вилучив зібрані матеріали й технічні засоби професійної діяльності медійника.
“Протиправні дії підозрюваного позбавили можливості знімальну групу виконувати редакційне завдання з подальшим висвітленням в телеефірі та на діджитал-платформах телеканалу. На прохання повернути телефон не реагував, місце події залишив, а телефона позбувся”, – повідомляє прокуратура.
Згодом правоохоронці віднайшли телефон та повернули власнику.
За скоєне підозрюваному загрожує арешт до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років.
Як повідомляв ІМІ, 27 травня в смт Приютівка Кіровоградської області парафіяни Української православної церкви Московського патріархату перешкоджали роботі журналістки та оператора “Суспільне Кропивницький” під час знімання зборів релігійної громади про перехід до Православної церкви України.
Help us be even more cool!
