Яким був 2024-й у медіабазах ІМІ: нові хаби, навчання про штучний інтелект і якісні відео

У 2024 році мережа регіональних хабів Інституту масової інформації (ІМІ) “‎Медіабаза” розширилася до 15 регіонів і провела 189 тренінгових та нетворкінгових заходів, які відвідало 3654 людини. Медійники 1143 рази користувалися просторами хабів для власної роботи й 248 разів отримували захисне та технічне спорядження. Також медіабазами ІМІ користувалося 249 студентів журналістики. Читайте про найцікавіші заходи медіабаз за 2024 рік. 

Чого навчалися журналісти на тренінгах 

22% українських редакцій постійно використовують штучний інтелект, показало опитування Інституту масової інформації. Тож ця тема набрала популярності й у медіабазах. Їй присвятили 15 тренінгів у медіабазах Харкова, Запоріжжя, Житомира, Сум, Миколаєва. Переказуємо головні тези, які допоможуть у роботі. 

Із 2024 року користувачі безкоштовної версії ChatGPT отримали доступ до розширених функцій GPTs – це власні версії ChatGPT, що поєднують у собі інструкції, додаткові знання та будь-яку комбінацію навичок. 

Робота медіабаз ІМІ у 2024 році

Крім ChatGPT можна користуватися й іншими сервісами:

• Claude – той самий ChatGPT, але працює на іншій моделі;
• Gemini – версія від Google;
• ZeroGPT – можна перевірити текст на використання в ньому штучного інтелекту;
• Pinpoint – дозволяє медійникам працювати з великою кількістю текстів та допомагає розшифровувати відео- та аудіофайли;
• Vizard – можна завантажувати аудіо для розшифрування;
• Рerplexity – можна використовувати у своїх матеріалах як базу знань.

Тренінг про роботу ШІ в Медіабазі Чернігів. Фото – Медіабаза Чернігів

Тренер Олексій Мінаков доповнює цей список ще кількома корисними ресурсами: 

• Easy Peasy API – інструмент для генерації заголовків, покращення SEO-оптимізації та рерайту текстів, який можна інтегрувати в адмінпанель сайту;
• Pinpoint від Google – інструмент для розшифрування аудіо- та відеофайлів, а також для пошуку інформації в журналістських матеріалах;
• Transkriptor – сервіс для текстового розшифрування аудіо- та відеофайлів, що спрощує процес підготовки текстових матеріалів;
• Filmot – сервіс для пошуку відео, де згадується певне слово чи фраза.

Але не забувайте маркувати контент, створений ШІ, пам’ятайте про його галюцинації й обов’язково перевіряйте важливу інформацію. 

Учасники тренінгу “Журналістика майбутнього: Право, Захист та ШІ”. Фото – Медіабаза Чернівці

“Для мене це був дуже корисний тренінг, який на відміну від більшості, до яких я приєднувалася, приніс дійсно багато корисної інформації. Сподіваюсь, що подібних івентів для журналістів буде більше”, – каже учасниця тренінгу Вероніка Полякова з одеського медіапроєкту “Море людей”.

Медійники і TikTok

Ще один важливий інструмент у роботі медійників – соцмережі, а саме такі популярні короткі відео. Про них можна було почути в медіабазах у Запоріжжі, Чернівцях, Сумах, Чернігові, Полтаві та Одесі. Як же робити ті вірусні відео? 

 У TikTok зазвичай “‎залітають” історії, що стосуються: 

• екстраординарних новин; 
• розслідувань; 
• аналітичних матеріалів на важливу тему;
• емоційних репортажів; 
• історій людей;
• опитувань;
• відкриттів та винаходів. 

Продюсерка соцмереж Радіо Свобода, TikTok-редакторка, медіатренерка Ангеліна Ломакіна. Фото – “Детектор медіа”

Потрібно добре продумати початок відео, бо перші дві-три секунди є критичними в захопленні уваги читача. Успішна історія має викликати емоцію, робити світ зрозумілішим або ж показувати, що людина у світі не одна. 

Щоб побудувати вдалу композицію кадру, дотримуйтеся цих принципів: 

• Що більше світла, то краще. 
• Розділіть кадр на три частини. Головні об'єкти мають бути на перетині утворених ліній. 
• Уникайте перенасиченості. 
• Подбайте про чисте і мінімалістичне тло.
• Давайте об'єкту простір, щоб він не здавався “затиснутим”. 

Учасники та учасниці тренінгу. Фото – Медіабаза Одеса, Херсон

А щоб швидко змонтувати відео на телефоні, спробуйте ці застосунки:

• VN 
• Videoleap 
• CupCut

Для накладання субтитрів підійдуть Captions, Verba або Liro, а з тим, щоб “почистити” звук, чудово дає раду Adobe Podcast.

Безпека понад усе

І, звичайно, не можна забувати про особисту безпеку. Як працювати на прифронтових територіях, уникнути витоку персональних даних і надавати домедичну допомогу – про це говорили на тренінгах у Житомирі, Дніпрі, Полтаві й Слов’янську. 

Військовослужбовці 81 бригади розповідають журналістам про турнікети. Фото пресофіцерки 81 окремої аеромобільної бригади

Нагадуємо про основні пункти, які потрібно пам’ятати в зоні бойових дій:

• Завжди майте із собою засоби індивідуального захисту: бронежилет, каску, сертифіковані турнікети та індивідуальну аптечку IFAK (Individual First Aid Kit). Їх можна взяти в користування в будь-якій медіабазі.
• Рухайтеся тільки дозволеними військовослужбовцями маршрутами та йдіть слід у слід за своїм провідником.
• Уважно дивіться під ноги, ні на що не ставайте і не чіпайте жодні предмети, які лежать на землі: міну можуть заховати навіть у пачку з-під цигарок. 
• Якщо їдете машиною, обовʼязково обʼїжджайте пляшки та інші предмети, які лежать на дорозі, боковою частиною машини, а не посередині між колесами. Бо в обʼєкті, який обʼїжджаєте, може бути давач руху або сейсмічний давач, який відреагує на метал.
• Якщо ви стали на міну, одразу кличте на допомогу військових. Вони навчені, як поводитись у такій ситуації. Якщо побачили міну, повідомте військових, де її бачили, й опишіть її вигляд. Але не підходьте близько, адже може спрацювати давач.

Найголовніше, на чому зупинився експерт ІМІ Олександр Рубан на тренінгу в медіабазі Чернігів, – це ключовий контакт. Його повинен мати кожен медійник, який їде до зони бойових дій. Це людина, яка знатиме весь маршрут, буде на зв’язку 24/7 і знатиме, що робити в екстрених ситуаціях.

Олександр Рубан під час тренінгу “Журналістика в умовах бойових дій: реальний досвід та дієві поради”. Фото – Медіабаза Чернігів

“Він (ключовий контакт. – Ред.) має контролювати всі аспекти протоколу звʼязку, зобовʼязаний зберігати список усіх членів команди з їхніми контактними даними, групою крові, найближчими родичами та питаннями, що підтверджують життя. Окрім того, стежити за ситуацією безпеки в зоні, де працює команда, і надсилати відповідні сповіщення”, – зазначив Олександр Рубан.

Коли ж ідеться про безпеку в кіберпросторі, експерти радять:

• використовувати складні паролі; 
• мати ліцензійні програми та систематично їх оновлювати;
• регулярно робити резервні копії та зберігати їх на зовнішніх носіях інформації;
• не використовувати інтернет-банкінг через відкриті мережі в кафе, барах, аеропортах та інших публічних місцях;
• не відкривати підозрілі посилання;
• не під’єднувати чужі флешки та зовнішні диски до свого ПК;
• завжди перевіряти правильність написання назви сайтів, щоб не потрапити на фішинговий сайт;
• не надсилати кошти як передоплату за товари.

Учасниці тренінгу з кібербезпеки для медійників. Фото Альони Чорної

“Такі тренінги допомагають мені, як журналістці, захистити себе та свою роботу в цифровому середовищі. В умовах, коли кібератаки стають дедалі складнішими, важливо розуміти, як уникнути потрапляння в пастки зловмисників”, – ділиться учасниця Марія Боднарашек.

Як медіабази працювали під час блекаутів

У 2024-му журналісти продовжили потерпати від російських обстрілів і, як результат, блекаутів. Але медіабази надавали можливість працювати навіть під час екстрених відключень за допомогою автономного живлення. 

Харків у блекауті: журналісти працюють у медіабазі ІМІ. Фото – Ігор Лептуга

Після масованої атаки 22 березня близько 25 журналістів завітали до Медіабази Харків. Також у цей період відвідували Медіабазу Одеса, Херсон, оскільки енергетична інфраструктура півдня так само зазнала значних руйнувань. 26 серпня, коли Росія знову обстріляла українську енергосистему, понад 10 медійників змогли попрацювати в Медіабазі Житомир. У Медіабазі Запоріжжя знайшли робоче місце співробітники сайту “Еспресо”, а в Чернігові три редакції отримали від місцевої медіабази засоби альтернативного живлення. 

Журналісти працюють у хабі “Медіабаза Житомир” після ракетного обстрілу 26 серпня. Фото – Медіабаза Житомир

“Медіабази – це такі пункти “журналістської незламності”, де є електрика та інтернет”, – зазначила директорка ІМІ Оксана Романюк. Як скористатися енергообладнанням від медіабаз – читайте в кінці матеріалу. 

Бронежилети, каски й аптечки – все можна отримати в медіабазах

Медіабази активно надавали в користування захисне обладнання, особливо на прикордонних і прифронтових територіях. На Сумщині бронежилетами, касками й аптечками від медіабази користувалися співробітники Кордон.Медіа, телеканалу “Ми-Україна” і редакції “Трибуна”.

Журналісти The Guardian та колектив Медіабази Суми. Фото – Медіабази Суми

Надходили запити й від іноземних колег. До Медіабази Харків звернулися журналісти фінського видання YLE з проханням надати обладнання, і за результатами поїздки вже вийшов матеріал. А до Медіабази Одеса, Херсон звернувся по бронежилет італійський журналіст Джозеф Макай.

Журналіст YLE в захисному обладнанні Медіабази Харків. Фото – Медіабаза Харків

Італійський журналіст Джозеф Макай у бронежилеті медіабази. Фото – Медіабаза Одеса, Херсон

Послугами медіабаз також користувалися представники видань RTVE Radio Television Espanola, Les Echos, LExpress, Radio France international, TV3 Televizija, Incendie Films, Agence France Presse, al-ʿArabiyyah, Norsk Rikskringkasting, ZDF, Sky News, Ekstra Bladet, Onet.pl, Times, EL PAÍS, The Guardian, France 24, The New York Times, Anadolu Agency, ABC News, TV4, The Sun та інші.

Мережа медіабаз розширюється

Ще одне досягнення 2024 року – відкриття медіабаз у чотирьох нових регіонах. Хаби в Слов’янську і Чернівцях реалізуються в партнерстві з ГО “Має Сенс”. Вони дають можливість, наприклад, записувати подкасти в Медіабазі Чернівці та користуватися технікою для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів у Медіабазі Слов’янськ. А в грудні до мережі доєдналися Хмельницький та Черкаси, тож відтепер до нас можна завітати вже в 15 областях. 

Студія запису подкастів у Медіабазі Чернівці. Фото – Медіабаза Чернівці 

“Відключення електропостачання стало справжнім викликом для місцевих журналістів. Не всі мають енергетичне обладнання, яке б дозволяло працювати в умовах блекаутів. Так виникла ідея відкрити медіабазу в Черкасах – хаб, де зручно працювати й, головне, який буде енергонезалежним. Також у цьому просторі ми плануємо проводити навчання для медійників від запрошених спікерів, проводити обговорення актуальних для регіону тем”, – розповідає координаторка Медіабази Черкаси Єлєна Щепак.

Медіабаза Черкаси отримала від ІМІ аптечки, турнікети CAT, кровоспинні бинти. Фото – Катерина Андрійчук 

“‎Серед наших амбітних планів – стати майданчиком для комунікації з органами публічної влади, медійної спільноти та всіх дотичних до медійної сфери людей. Також ми хочемо навчати нове покоління медійників, допомагати їм зі стажуванням, адже нині є серйозна потреба в кадрах”, – додає координаторка Медіабази Хмельницький Ольга Загоруйко.

Ольга Загоруйко та Альона Береза під час відкриття Медіабази Хмельницький. Фото – Марія Турчина

Учасники зустрічі-відкриття Медіабази Хмельницький. Фото – Марія Турчина

Медіабази надають: 

• Теплий енергонезалежний офіс, де можна попрацювати під час блекаутів або ж тоді, коли потрібне зручне робоче місце в разі відряджень чи знімання сюжетів.
• Доступ до швидкісного інтернету навіть під час вимкнень електроенергії.
• Простір для тренінгів, зустрічей та інших заходів. Йдеться як про навчання, організовані медіабазами, так і надання приміщення для заходів регіональних медіа.
• Безоплатне користування бронежилетами, шоломами, аптечками та іншим обладнанням.

“Для медіаспільноти рік видався непростим. Однак ми робили все, щоб підтримати та допомогти колегам. Росли якісно – підшукуючи найкращих тренерів для найактуальніших тренінгів, та кількісно – відкривши ще чотири хаби. Та зупинятися на цьому не збираємось, адже на меті не тільки підтримка, а й консолідація медіаспільноти”, – каже координатор мережі медіабаз Павло Лісниченко.

Перший медіафорум від Медіабази Чернігів

А також хочемо згадати декілька знакових для нас подій. У Чернігові відбувся перший медіафорум, на якому нам вдалося зібрати понад 45 журналістів з Чернігівської, Сумської та Житомирської областей. Обговорили складнощі з доступом до прикордоння, кадровий голод у деокупованих громадах і проблему заміни мобілізованих працівників. 

Медіафорум у Чернігові. Фото – Владислав Савенок

За результатами форуму учасники дійшли висновку, що потрібно створити прозору чергу і зрозумілу процедуру допуску журналістів на обміни військовополоненими, адже наразі регіональні медіа не мають доступу до подібних подій. Також необхідно переглянути правило трьох годин, бо з 2022 року реалії змінились, і зараз журналістам важливо оприлюднювати інформацію швидше. Нагадаємо, ще навесні 2022 року представники медіа, Міністерства оборони й тодішнього Міністерства культури та інформаційної політики домовилися між собою, що медійники мають право оприлюднювати інформацію про влучання по цивільних об’єктах через три години.

Павло Пущенко, регіональний координатор ІМІ в Чернігівській області. Фото – Владислав Савенок

Для Чернігова медійний форум став першим у форматі зібрання журналістів, щоб обговорити проблеми, обмінятися досвідом та познайомитися з колегами. Адже раніше на Чернігівщині разом медійників збирали тільки державні установи для вручення грамот і відзнак. А такий формат не надто личить професійній журналістиці. 

Оплачуване стажування студентів від Медіабази Кропивницький

У Медіабазі Кропивницький відбулося два потоки медіашколи – освітнього проєкту, який дає можливість студентам здобути досвід роботи в медіа ще під час навчання. 

Журналістка “Гречки” Ірина Требунських під час медіашколи в Кропивницькому. Фото – Медіабаза Кропивницький

“Завдяки участі в цій програмі ми, здається, знайшли у свою редакцію есемемницю, тож цей проєкт однозначно потрібен, щоб стати одним зі способів вирішити кадрові проблеми місцевих медіа”, – відгукується редакторка медіа “Точка доступу” Ольга Зима про першу хвилю проєкту. 

У другому потоці організатори додали учасникам ще більше практики.

Учасники проєкту “Медіашкола 2.0”, який запустив у жовтні журналістський хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Кропивницький”. Фото – Медіабаза Кропивницький.

“Першу медіашколу ми реалізували навесні й зрозуміли, що ця модель залучення кадрів у медіа працює. Сподіваємося, що Медіашкола 2.0 так само завершиться для учасників працевлаштуваннями та майбутніми співпрацями з медіа. Молодь уже під час сесій має можливість ближче контактувати з редакторами й дізнаватися про вакансії та нюанси професії. Це сприяє зацікавленості роботою в медіа. Плюс цього разу ми передбачили приємні фінансові стимули для кращих учасників проєкту”, – каже координатор медіабази в Кропивницькому Павло Лісниченко. 

Координатор медіабази в Кропивницькому Павло Лісниченко. Фото – Медіабаза Кропивницький

Як потрапити до медіабаз Інституту масової інформації?

Щоб скористатися послугами медіабаз, необхідно написати відповідному координатору у фейсбуці:

• Медіабаза Хмельницький – Ольга Загоруйко;
• Медіабаза Черкаси – Єлєна Щепак;

• Медіабаза Житомир – Оксана Трокоз;
• Медіабаза Чернігів – Павло Пущенко;
• Медіабаза Харків – Ольга Каплун;
• Медіабаза Полтава – Надія Кучер;
• Медіабаза Дніпро – Катерина Лисюк;
• Медіабаза Запоріжжя – Наталія Виговська;
• Медіабаза Кропивницький – Павло Лісниченко;
• Медіабаза Миколаїв – Катерина Середа;
• Медіабаза Суми – Альона Яцина;
• Медіабаза Одеса, Херсон – Сергій Нікітенко;
• Медіабаза Словʼянськ – Валерій Гармаш;
• Медіабаза Чернівці – Таїсія Гармаш.

Зверніть увагу:

• у Херсоні медіабаза працює лише як точка видавання обладнання;
• у Слов’янську є техніка для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів;
• у Чернівцях можна записувати подкасти.

За потреби звертайтеся до всеукраїнського координатора мережі “Медіабаза” Павла Лісниченка:

• 050 594 20 58
• [email protected]

Якщо вам потрібне захисне обладнання (бронежилет, шолом, аптечка) чи щось іще, зверніться до координатор_ки у своєму регіоні або заповніть цю гугл-форму: https://bit.ly/48pX9GZ.

***

Діяльність мережі медіабаз ІМІ стала можливою завдяки підтримці Посольства США в Україні та проєкту Internews Network за підтримки USAID. Інститут масової інформації щиро вдячний за можливість не лише рятувати українську журналістику в умовах війни, а й розвивати її, зміцнюючи спільноту, підтримуючи регіональні редакції та створюючи простір для навчання й професійного зростання. Наразі ми шукаємо нові можливості та ресурси, щоб продовжити роботу медіабаз та допомагати журналістам працювати безпечно, якісно та ефективно. Віримо, що разом ми зможемо зробити ще більше для незалежної журналістики в Україні!

Авторка: Катерина Андрійчук