Директорка ІМІ про виклики та тренди в медіа: доступ, розслідування, сучасні технології
Цінність регіональних медіа, журналістські розслідування та сучасні технології є головними медіатрендами цього року. Водночас викликами для журналістів лишаються доступ до місць російських влучань та до засідань органів місцевого самоврядування.
Про це розповіла директорка Інституту масової інформації (ІМІ) Оксана Романюк на першому медіафорумі в Чернігові “Медіа прикордонних громад в умовах війни”, який організував регіональний хаб ІМІ “Медіабаза Чернігів”.
Необхідно змінювати підходи до оприлюднення інформації після російських влучань по цивільних обʼєктах
Цьогоріч медіаексперти спостерігають виклики, пов’язані з доступом до інформації в умовах воєнного часу. Оксана Романюк зазначає, що залежно від регіону журналісти оприлюднюють інформацію про російські влучання по цивільній інфраструктурі в різний проміжок часу.
Навесні 2022 року представники медіа, Міністерства оборони й тодішнього Міністерства культури та інформаційної політики домовилися між собою, що медійники мають право оприлюднювати інформацію про влучання по цивільних об’єктах через три години. Але реальність змінилася, тож і цю практику варто змінити.
“Ми ініціювали перемовини з Міністерством оборони, СБУ, ГУР, Центром протидії дезінформації. Залучимо також журналістську спільноту та Медіарух і ще, можливо, Міністерство стратегічних комунікацій. Ми хочемо випрацювати нормальні, уніфіковані правила, щоб журналістів не звинувачували в шпигунстві або в чомусь подібному. Важливо, щоб було зрозуміло, що якщо приліт у місті, де купа людей з мобільними телефонами, про влучання вже повідомили телеграм-канали чи офіційні органи влади, то чи є тоді сенс журналістам мовчати?” – зазначила Оксана Романюк.
Органи місцевого самоврядування мають оприлюднювати онлайн-трансляції своїх засідань
Іще один аспект, пов'язаний з доступом до інформації: у деяких регіонах закрили онлайн-трансляції сесійних засідань під приводом воєнного стану, посилаючись на відповідні зміни в законодавстві. Але водночас влада все ж має лишатися підзвітною громадянам. Деякі місцеві ради це розуміють і ухвалюють рішення, якими повертають прозорість своєї діяльності.
“У нас є драфт листа-звернення до органів місцевого самоврядування. Якщо він вам потрібен – ви можете до нас звернутися (написати на пошту [email protected]). Ми в Кропивницькому вже змусили відкрити трансляцію сесійних засідань”, – розповіла директорка ІМІ.
Є потреба в журналістських розслідуваннях
Відбудова України після війни – це надзвичайно важливий етап, який вимагає не лише значних фінансових ресурсів, а й високого рівня прозорості та відповідальності з боку держави. У цьому контексті медіа відіграють ключову роль, забезпечуючи суспільний контроль за розподілом і використанням бюджетних коштів. Висвітлення теми відбудови та спрямування фінансів на критично важливі інфраструктурні проєкти, такі як ремонт доріг, будівництво та реконструкція, є питанням великої суспільної значущості. Однак робота журналістів над такими матеріалами часто зустрічає спротив міських військово-цивільних адміністрацій, які іноді звинувачують журналістів, що такі публікації нібито допомагають ворогу.
“Ми хочемо зрозуміти, де той баланс між нацбезпекою і оприлюдненням важливої інформації, щоб усе було прозоро, достовірно і щоб громадяни отримували послуги від держави такі, які треба. Це баланс має бути побудований на принципах відповідальної журналістики й чітких правових нормах”, – каже Оксана Романюк.
Для людей у багатьох областях регіональні медіа – основне джерело достовірної інформації
Сьогодні існує велика прірва між національними та регіональними медіа, зокрема у фінансовому питанні, наголошує Оксана Романюк. Однак останнє дослідження Internews Network показало, що аудиторія більше довіряє саме регіональним виданням.
“Цінність регіональних медіа в довірі та актуальній інформації про гуманітарну допомогу”, – зазначає директорка ІМІ.
Росія постійно поширює свою дезінформацію на прикордонні регіони. У таких умовах регіональні медіа – це одне з основних достовірних джерел інформації. Окрім того, локальні медіа відіграють критичну роль у боротьбі з місцевими фейками та викритті маніпуляцій. Однією з ключових тенденцій є написання фактчекінгових матеріалів та використання інструментів для протидії дезінформації.
Ще одна сильна сторона регіональних медіа – це гуманітарна журналістика. Саме вони зосереджуються на висвітленні питань гуманітарної допомоги, евакуації, надання медичної допомоги та соціальної підтримки постраждалим громадянам. Така журналістика стає важливим ресурсом для громад у кризові моменти.
Не бійтеся використовувати ШІ та інші сучасні технології у своїй роботі
Медіа мають бути здатними трансформуватись і використовувати сучасні технології, каже Оксана Романюк. В умовах активних бойових дій та руйнування інфраструктури регіональні медіа змушені швидко адаптуватися до нових цифрових платформ. Мобільна журналістика стає дедалі важливішою, дозволяючи журналістам оперативно передавати новини та вести репортажі з небезпечних зон.
“Нам треба адаптуватись і трансформуватися до цифрових викликів. Зараз медіа може мати сайт як візитівку, де публікуються дані про власника, контакти та редакційна політика, а контент виставляє на соціальній платформі, але відповідно до журналістських та етичних стандартів”, – каже директорка ІМІ.
Вже зараз треба активно використовувати для роботи сервіси штучного інтелекту, адже вони значно полегшують роботу журналістів. Але користуватися ШІ треба відповідально та обов’язково відповідно маркувати контент.
Через війну редакції змушені швидко адаптувати свої підходи до створення контенту. Однією з тенденцій є перехід на коротші формати новин та підвищення швидкості публікацій, щоб оперативно доносити критично важливу інформацію до аудиторії.
Раніше Інститут масової інформації публікував список ШІ-сервісів для журналістів.
Емоційне виснаження журналістів: вчимося розпізнавати ознаки й турбуватися про себе
Постійне висвітлення трагічних подій, смертей, руйнувань, а також стрес, пов'язаний з війною, часто призводить до емоційного виснаження журналістів. Особливо важко тим медійникам, які не тільки фіксують події, але й стають свідками людських трагедій, втрат, що викликає потужний емоційний резонанс.
Тому журналістам важливо навчитися розпізнавати ознаки емоційного виснаження як у себе, так і в колег і вчитися дбати про себе. Такими ознаками можуть бути постійна втома, нездатність виконувати найпростіші завдання (“руки опускаються”), безсоння, дратівливість або, навпаки, байдужість до подій. Зараз у тих умовах, у яких ми живемо, дуже важливо знаходити час для відпочинку, спілкування з близькими, фізичних активностей і практик, які допомагають розслабитися та відновитися. Журналістам важливо спробувати побудувати спільноти підтримки всередині редакцій чи колективів. Можливість відкрито ділитися своїми переживаннями з колегами, які розуміють специфіку роботи, є потужним інструментом для зниження стресу й емоційного навантаження.
***
Нагадаємо, 26 та 27 вересня 2024 року регіональний хаб Інституту масової інформації “Медіабаза Чернігів” організував перший у Чернігові медіафорум, який зібрав понад 45 журналістів з Чернігівської, Сумської та Житомирської областей.
Під час заходу учасники обговорили проблеми, з якими стикаються медіа, що працюють у громадах поблизу кордону з Росією та Білоруссю. Крім російських обстрілів обговорили мобілізацію персоналу, кадровий голод, недопуск на місця подій та потребу в трансформації.
Комунікаційниця Медіабази Чернігів Світлана Білоус
Help us be even more cool!
