ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Українські медіа та війна. Підсумки моніторингів ІМІ 2022 року

03.01.2023, 10:00
Яна Машкова

Коли ми готували цей матеріал, мусили подивитися архів за весь рік. І виявляється, що, окрім війни, ми цей рік починали дослідженнями про те, як медіа пишуть про коронавірус (так, він ще існував і був головним острахом українців), досліджували, що там ворожки вангують на 2022 рік і що пишуть про протести в Казахстані та суд над Порошенком. Здається, що це було як мінімум три роки тому, а не на початку цього року. Через повномасштабне вторгнення росіян на територію України у всієї команди ІМІ сталася повна зміна планів. Деякі наші колеги пішли до ЗСУ / ТрО. Частина команди перехопила їхні обов'язки. Змінився і медіаринок. Українським медіа треба було виживати й шукати нові джерела фінансування. Разом з війною спершу зникли з медіапростору джинса та сексизм. Утім, уже під осінь джинса повернулася (але вже інша), і ті медіа, які дискримінували жінок, знову взялися за старе. 

Водночас цього року було приємних два дива, які чекали українці: закрили канали Медведчука та затримали Шарія з арештом майна, щоправда з останнім ще невідомо, як вирішиться, бо він начебто вже втік з Іспанії.

ПРОЗОРІСТЬ ТА РЕДАКЦІЙНІ ПОЛІТИКИ

Згідно з результатами дослідження прозорості онлайн-медіа, яке щорічно проводить ІМІ, 2022 року переважно прозорими виявилися лише 38% українських медіа. Це на 12% менше, ніж 2021 року. 52% онлайн-медіа виявилися частково прозорими, і ще 10% – переважно непрозорими. У 26% досліджуваних онлайн-медіа вказано на сайтах інформацію про їхніх бенефіціарів. Йдеться про імена конкретних фізичних осіб. Минулого року таких видань було дещо менше – 22%. Ще 24% онлайн-медіа, згідно з цьогорічним дослідженням, не розкрили в зрозумілий для читача спосіб хоч якої інформації про осіб, які ними володіють. Торік таких було значно більше – 34%.

? Деталі дослідження

ТРАФІК ТА АУДИТОРІЯ

У першому кварталі 2022 року ІМІ зафіксував, що через війну трафік деяких українських медіа збільшився на 300%. У першому кварталі 2022 року лідером із кількості переглядів стала "Українська правда" з рекордним середнім показником у 136 млн переглядів на місяць. Для порівняння: рік тому лідером був "Цензор" з охопленням у 41,2 млн. Уже в другому та третьому кварталі експерти ІМІ фіксували, що приріст і залученість аудиторії до контенту значно послабилися. Дослідники ІМІ пояснюють, що українці втомилися жити новинами про війну, тому їхня залученість із новинними сайтами просіла. 

? Деталі дослідження

ДЖИНСА

Ринок замовних матеріалів в онлайн-медіа, який з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну помітно вщух, нині продовжує оживати. Наразі він хоч і не досягнув довоєнного рівня, але зростає кількість джинси, замовниками якої стали комерційні компанії. Обсяги прихованої політичної реклами відновлюються нижчими темпами й нині становлять 30% усіх виявлених матеріалів з ознаками замовності.

Напад Росії на Україну істотно вплинув на зміст джинси. Замовники стали беззастережно експлуатувати тему війни заради своєї реклами. Найбільш широковживаним способом маніпуляції суспільною думкою стало хизування на тлі матеріально-технічної допомоги Збройним силам України, благодійності щодо постраждалих від російської агресії та внесків у подолання наслідків воєнних дій. Такі методи реклами лишаються актуальними для матеріалів з ознаками замовності як комерційного, так і політичного змісту.

Серед лідерів-замовників комерційної джинси лишається Рінат Ахметов зі своїми компаніями та фондами. Перше місце серед вигодоотримувачів від політичної джинси посідає Петро Порошенко. Серед героїв матеріалів із сумнівним балансом передує Олексій Арестович.

? Деталі дослідження

ЖУРНАЛІСТСЬКІ СТАНДАРТИ ТА ЯКІСНІ МЕДІА

У вересні ІМІ оприлюднив довгоочікуваний білий список медіа. Це перелік онлайн-медіа, які пройшли двоетапну глибинну експертизу. Медіа оцінювалися на предмет наявності маніпуляцій, фейків, мови ворожнечі, чорного піару, порушень етики, наявності матеріалів з ознаками замовлення. На другому етапі дослідження медіа, які пройшли перший етап, аналізувалися за такими критеріями: дотримання стандартів балансу, достовірності та відокремлення фактів від коментарів, а також на предмет прозорості – наявності на сайті контактів, редакційної політики, даних про власника, інформації про людей, відповідальних за контент, тощо.

За результатами аналізу, рівень дотримання професійних стандартів на ресурсах, які ввійшли до білого списку, в середньому становить близько 96%. У центральній стрічці новин на цих сайтах не виявлено джинси (хоча траплялися матеріали з неналежним маркуванням), мови ворожнечі, сексизму та фейків. За результатами дослідження до переліку найякісніших і відповідальних онлайн-медіа ввійшли: Суспільне, Громадське, Ліга, Українська правда, Укрінформ, Радіо Свобода, Дзеркало тижня, НВ та Бабель.

? Деталі дослідження

ДЕЗІНФОРМАЦІЯ ТА ФЕЙКИ В УКРАЇНСЬКИХ МЕДІА

Лякалки астрологів та "інфа – сотка!" з Росії. Ось так коротко можна схарактеризувати фейки, які знайшли експерти ІМІ в українських медіа. Більшість виявлених фейків була пов’язана з містикою та передбаченнями: йдеться про гороскопи, прогнози на картах Таро із застереженнями на різні випадки життя та "пророцтва" астрологів щодо перебігу війни й майбутнього України. Окрім того, ЗМІ активно продукували матеріали низької якості, в яких певні групи людей зазнавали відвертої стигматизації. 

? Деталі дослідження

РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА ТА МАНІПУЛЯЦІЇ

Через інтенсивну війну росіян проти України експерти ІМІ багато досліджень присвятили виявленню російських наративів, дезінформації та вивченню роспропаганди.

Російська прокремлівська пропаганда створила власний аналог Орвеллівського "новоязу". Найтиповіший і найвідоміший приклад викривлених формулювань – це те, що вторгнення і російсько-українську війну в Росії вперто називають терміном "спецоперация". Так, слово "взрыв" у російських ЗМІ замінили на нейтральніше – "хлопок". Втечу російських військових у результаті успішного контрнаступу ЗСУ в районі Ізюма в російських медіа називають "перегруппировка". Якщо російські ЗМІ й використовують слово "контрнаступ", то лише в лапках, у такий спосіб намагаючись показати його начебто несправжність. Так, контрнаступ ЗСУ російські пропагандисти називають "попыткой прорыва". Передусім це пов'язане з бажанням пропагандистів зменшити соціальну напругу, до якої призводять дії влади й, відповідно, негативне ставлення суспільства до цих дій.

? Деталі дослідження

До повномасштабного вторгнення в Україну російські медіа писали, що в Україні чотири основних проблеми: націоналісти, Зеленський, українські політики й трішки Порошенко. Навіть під час святкування "дня Росії" рупори Кремля присвятили левову частку своїх повідомлень дискредитації України та західних партнерів, які підтримують її у війні. Для дискредитації ЗСУ навіть закидали кілька активних меседжів, щоб підгодовувати аудиторію свіжою порцією ненависті до українців. Тому російські пропагандисти просували у своїх новинах такі наративи про ЗСУ:

  • бійці обстрілюють мирне населення та влаштовують теракти проти мирного населення;
  • ЗСУ – люди з наркотичними та алкогольними залежностями;
  • бійці ТрО просто "пушечное мясо" і не готові до війни;
  • бійці, які потрапили в полон до росіян, бажають залишитися жити в Росії, оскільки в Україні їх очікує знову дорога на фронт;
  • бійці ЗСУ відбирають їжу в мирного населення, тоді як армія РФ годує жителів окупованих територій.

? Деталі дослідження

Експерти ІМІ дослідили, як російські пропагандистські ресурси виправдовували "часткову мобілізацію" на тлі заяв про нібито приголомшливі успіхи Росії на фронті. Також як піарили мобілізацію та заохочували росіян іти до військкоматів. Після оголошення "часткової мобілізації" в російських медіа просувались основні наративи російської пропаганди стосовно мобілізації: 

  • мобілізація потрібна для того, щоб "контролювати захоплені Росією українські території";
  • оголошення мобілізації пов’язане з тим, що Росія зараз вимушена "протистояти не лише Україні, а всьому блоку НАТО";
  • мобілізація – нібито необхідний крок для підтримки й захисту батьківщини;
  • призивають лише резервістів, а "загальну мобілізацію" наразі не планують;
  • отримання повістки є приводом для радості й гордості, а також дає матеріальну вигоду;
  • росіяни, які не хочуть мобілізуватися, є "людьми другого сорту";
  • протести проти мобілізації – це незаконні заходи, які нібито координуються з-за кордону.

? Деталі дослідження

Вигадуючи свою перемогу в телеграмі, російська пропаганда переклала відповідальність за масований удар по Україні на самих українців. Для цього пропаганда послуговувалася здебільшого агресивною риторикою та екстремістськими закликами на межі істерики. Спочатку, не вдаючись в обґрунтування, пропаганда звинуватила Україну в підриві Кримського мосту і визначила цю подію як "терористичний акт". Потім змалювала масований удар як "адекватну відповідь". Як докази досягнення мети акту помсти пропагандисти мусували інформацію про ураження об’єктів енергосистеми України та тимчасових перебоїв в електро- та водопостачанні в Києві й регіонах, а також поширювали вигадки про влучання ракет у будівлі державних органів. Крім того, вони намагалися створити враження, що в Україні внаслідок обстрілів здійнялася паніка.

? Деталі дослідження

РОСІЙСЬКА ПРОПАГАНДА ТА МАНІПУЛЯЦІЇ В БІЛОРУСЬКИХ МЕДІА

Найчастіше інформацію про те, що найближчим часом почнеться "велика війна" проти України, а Білорусь використовуватиметься Росією як плацдарм для військових дій, називали "вигадками", "домислами" чи "провокаціями" Заходу. Втім, уже наразі основні наративи, які активно використовує білоруська пропаганда, такі: 

  • "Лукашенко – гарант безпеки. Білорусь – острівець стабільності й порядку".
  • "Білорусь – сильна країна (можливо, навіть сильніша за Росію) з великими перспективами. Антиросійські санкції – постріл Заходу собі в ногу".
  • "Білорусь оточена ворогами".
  • "Білорусь – миролюбна країна: якщо нападатиме, то тільки вимушено".
  • "Українці не люди".
  • "Росія розбиває українську армію на фронті".
  • "Військова служба – це почесно і престижно".

? Деталі дослідження

ПРОПАГАНДА НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ

Одне з великих досліджень стосувалося найбільшого телеграм-каналу, який обслуговує окуповані території Донбасу. Це дослідження про місцевий телеграм-паблік окупованої Макіївки, який за одну ніч перевзувся на ходу і став "республіканським" інформатором щодо військових хронік в Україні. Тепер він пише про демонів із ЗСУ, православний дух російських окупантів та просуває Путіна як успішного лідера Донбасу.

Моніторинговий аналіз також показав, що пропагандисти умовно просували п'ять груп наративів: наратив щодо дискредитації ЗСУ та всього українського; наратив про визнання російської армії як потужної та успішної; наратив про те, що так звана "днр" – перспективний регіон росії; наратив про те, що вся росія – успішна та авторитетна країна; антизахідні наративи.

Дослідники ІМІ виявили, що для висловлення неприязні до ЗСУ модератори групи використовували понад 23 лексеми на позначення бійців ЗСУ. Найчастіше використовували ВФУ (вооружённые формирования Украины) – 632 лексеми, нацисты (601), боевики (495), укры (160), террористы (134), неонацисты (131), укронацисты (117). Значно менше: бандеровцы (86), укрфашист / фашист (73), киевские силовики (72), наемники (66), укропы (53), хохлы (38), украинские вояки (28), украинские каратели (19), хлопцы (16), бандиты (16), шайтаны (14), хунта (6), хохоль / хохлы (3). Найчастіше пропагандисти експериментували з прирівнянням до нацизму: нацисты, неонацисты, укронацисты.

? Деталі дослідження

Російська пропаганда вже вісім років активно працює над жителями окупованих територій. Майже половина (43%) інформації в кримських ЗМІ була так чи інакше пов'язана з Україною, тоді як на інші інформаційні приводи припало 57% матеріалів. Моніторингове дослідження показало, що майже всі згадки про Україну в проросійських кримських медіа були агресивною воєнною пропагандою Росії, спрямованою на розпалення ненависті до України, яку змальовували як щось небезпечне і страшне. Оскільки перемоги РФ на полі бою були відсутні, пропагандисти практично припинили подавати зведення з передової і зосередилися на рекламі мобілізації. Зокрема, на допомозі мобілізованим із Криму активно піарилися російська партія влади "Единая Россия". Жодних опозиційних чи альтернативних точок зору не було виявлено в проросійських кримських медіа в моніторинговий період.

? Деталі дослідження

ГЕНОЦИДНА РИТОРИКА РОСІЯН

Також експерти ІМІ фіксували геноцидну риторику та збирали інформаційні злочини російських пропагандистів. Оскільки росіяни почали підчищати написане або сказане, напевно вже переживаючи через відповідальність перед Гаазьким судом. Тому експерти ІМІ здійснюють фіксацію з архівуванням усіх меседжів, які поширюють пропагандисти щодо українців та України. До вибірки потрапили: 

  • Агресивний пропагандист Антон Красовський, який закликав топити українських дітей та спалювати їх у власних хатах. 
  • Пропагандистка Маргарита Симоньян, яка є однією з ключових фігур російської пропаганди. Вона очолює підконтрольну кремлю багатомовну мережу телеканалів RT. Експерти ІМІ аргументували, чому РТ не медіа, а сама Симоньян не є журналісткою.
  • Пропагандист Дмитро Кисельов, на відміну від низки своїх російських колег, навіть не приховує, що займається пропагандою і розповідає про події політизовано та упереджено. Кисельов закликав до "примусової денацифікації" України задовго до того, як у міжнародних ЗМІ почали попереджати про ризик повномасштабного вторгнення Росії на українську територію.

Крім того, дослідники ІМІ фіксували, як РПЦ та її менеджери, включно з патріархом Кирилом, залучалися до інформаційної агресії проти України. Основні чотири меседжі, на які працювали представники РПЦ: в Україні тиснуть на УПЦ та православних; українці мають схильність до тероризму, агресії, язичництва; росіяни та українці – єдиний та нероздільний народ; невизнання України як окремої незалежної країни. Крім того, дослідження показали, що РПЦ сакралізує війну та поширює меседж про те, що "українці отримали війну за свої гріхи". 

? Деталі дослідження

Окрім агресивної пропаганди РПЦ, експерти дослідили, як російські духовні лідери залучаються до пропаганди. Дослідження показало, що всі російські духовні наставники просувають три спільних наративи. Перший – що брати участь у війні є священним обов'язком кожного чоловіка. Другий – обіцяють перемогу, і, звісно, всі мобілізовані отримають за це свої переваги (якщо виживуть). Третій – померти на війні означає виконати волю Божу та анулювати всі гріхи. Вбивства українців, на які закликають іти духовні лідери, прямим чином дорівнюють "десанатізації" та "дешайтанізації".

? Деталі дослідження

КОНТЕНТ

Експерти ІМІ досліджували, як українські медіа писали про коронавірус та вакцинацію під час війни. Якщо коротко та спойлерити, то ми ще раз нагадали, як пропагандистське тріо-кодло (112, ZIK, Newsone), яке роками розвивалося за підтримки Кремля, публікувало антиукраїнські меседжі, просувало російську вакцину. Тобто зробило все, щоб українці були знесилені від коронавірусної хвороби, не довіряли владі та не вакцинувалися європейськими перевіреними вакцинами. Крім того, свіжі цифри дослідження показали, що найчастіше українські онлайн-медіа публікували офіційну статистику стосовно інфікованих ковідом (49% загальної кількості матеріалів, які стосувалися ковіду та вакцинації)*, офіційні повідомлення про масковий режим (16%), писали про дослідження та рекомендації (11%), давали інформацію щодо нової партії постачання вакцин (9%) та розповідали історії про вже вакцинованих осіб (4%).

? Деталі дослідження

Війна помітно змінила джерела інформації онлайн-медіа. Приміром, ще два роки тому аналіз ІМІ свідчив, що основними джерелами стрічок новин були соцмережі, державні пресслужби, інші українські та іноземні медіа. Свіжий моніторинг ІМІ показав, що сьогодні основними джерелами стали соцмережі офіційних осіб, дописи у фейсбуці та іноземні медіа. Найчастіше як джерела використовували пости із соцмереж офіційних осіб та державних установ. Дослідження ІМІ показало, що кожен четвертий матеріал в онлайнах (24,9% всіх матеріалів) спирався на офіційне джерело. На другому місці за популярністю використання як джерела – соцмережі (у 15,7% всіх матеріалів). У 14,1% матеріалів українські редакції використовували як джерело інформації іноземні медіа (сюди експерти не зараховували матеріалів з російських медіа). Власне, новини з російських медіа українські медійники брали у 2% випадків. 11,8% матеріалів побудовано на власних джерелах і роботі журналістів. Ще 11,4% матеріалів – це новини на основі пресрелізів та офіційних повідомлень від пресслужб державних органів. Кожна 13-та новина є передруком з іншого українського медіа. У 3,5% матеріалів узагалі не було вказане джерело інформації.

? Деталі дослідження

ЧУТЛИВА ЖУРНАЛІСТИКА ТА ПРАВА ЛЮДЕЙ

Ще до початку повномасштабної війни дослідники ІМІ проаналізували, як українські медіа висвітлюють материнство та батьківство. І результати свідчать про те, що бути мамою в Україні дуже непросто, якщо вірити онлайн-медіа. Часто образ материнства супроводжується матеріалами про пияцтво матерів, стереотипними уявленнями про те, якими мають бути матері, та обов'язковим описом їхніх помешкань. Ну а якщо вже згадують житло, то воно майже завжди буде пов'язане з "антисанітарією та брудом". Батьком в Україні бути дещо легше. Якщо і трапляються якісь негативні матеріали про батьківство, то і в них провина буде покладена на матір. Батьків часто виправдовують. Наприклад, якщо батько не цікавиться дітьми, медіа пишуть – нічого страшного, у дитини ж є мати. А якщо тато поводиться просто нормально, то про нього писатимуть, що він "супертатко".

? Деталі дослідження

У перші війни повномасштабної війни ІМІ дослідив, як українські медіа пишуть про переселенців. Тоді в ООН (квітень 2022-го) говорили про 7,1 млн внутрішніх переселенців та 4,7 млн, які виїхали за кордон. Утім, в українських медіа різноманіття матеріалів про людей, які покинули свої домівки, таке різнопланове, що знайшлося місце мові ворожнечі, матеріалам з коментарів невідомих користувачів та російським наративам про "русофобію та утиск російськомовних". Найбільше маніпулятивних, стереотипних та незбалансованих матеріалів публікувала "Страна". 

? Деталі дослідження

Під час великої війни Росії проти України кримінальні хроніки в українських ЗМІ – матеріали, що мають джерелом інформації пресрелізи та інші повідомлення силових відомств і докорінно відрізняються від тих, якими вони були до 24 лютого 2022 року. З інформаційних сайтів майже зникли публікації, що розповідали про побутові злочини, обмаль лишилося повідомлень про корупцію тощо. Акценти змістилися на боротьбу силовиків зі зрадниками, колаборантами, шпигунами та іншими посіпаками ворожої армії. Втім, особливо помітно не змінилася якість висвітлення цієї тематики українськими медіа. Аналітики ІМІ виявили, що практично всі редакції припускаються схожих помилок, які призводять до порушення принципу презумпції невинуватості. Переважна більшість видань, послуговуючись повідомленнями правоохоронних органів та спецслужб, не надто багато зусиль докладають до їхнього опрацювання. Серед досліджених сайтів лише "Українська правда" додає собі праці, доповнюючи відомості з пресрелізів інформацією з власних джерел.

? Деталі дослідження

ГЕНДЕРНИЙ БАЛАНС

Війна також вплинула на представлення експерток у медіа. Дослідники ІМІ зафіксували, що середній показник присутності експерток в онлайн-медіа в четвертому кварталі 2022 року сягнув 12,5%. Таких низьких показників ІМІ не фіксував із 2014-го. Щодо тематичного наповнення, то найчастіше експертки коментували міжнародну тематику (48,4% всіх коментарів експерток). Значно менше жінки були залучені як експертки в матеріалах про війну (лише 10,9% коментарів); у темах, які стосувалися виживання, гуманітарної катастрофи й наслідків війни (9,4%); економіки й бізнесу (7,8%) та кримінальної хроніки (6,3%). Експертки також коментували теми прав людини, погоди, здоров'я та науки, однак цих згадок було досить мало.

Окрім цього, результати дослідження показали, що 40% онлайн-медіа не вживають систематично фемінітивів. 

 ? Деталі дослідження

Liked the article?
Help us be even more cool!