Телега війни. Аналіз основних джерел та тем українських онлайн-медіа

Сьогодні інформаційний порядок денний онлайн-редакцій найбільше залежить від ситуації на фронті. Під час активної фази контрнаступу українських військових популярні онлайн-медіа здебільшого публікували матеріали про війну, зокрема про щоденні перемоги українських військових та щоденні обстріли українських територій росіянами. 

Війна помітно змінила джерела інформації онлайн-медіа. Приміром, ще два роки тому аналіз ІМІ свідчив, що основними джерелами стрічок новин були соцмережі, державні пресслужби, інші українські та іноземні медіа. Свіжий моніторинг ІМІ показав, що сьогодні основними джерелами стали соцмережі офіційних осіб, дописи у фейсбуці та іноземні медіа.

Такими є дані моніторингу онлайн-медіа, який провів Інститут масової інформації в третьому кварталі 2022 року *.

Джерела інформації

Українські медіа в третьому кварталі 2022 року найчастіше як джерела використовували пости із соцмереж офіційних осіб та державних установ. Дослідження ІМІ показало, кожен четвертий матеріал в онлайнах (24,9% всіх матеріалів) спирався на офіційне джерело.

• На другому місці за популярністю використання як джерела – соцмережі (у 15,7% всіх матеріалів). 
• У 14,1% матеріалів українські редакції використовували як джерело інформації іноземні медіа (сюди експерти не зараховували матеріали з російських медіа). Власне, новини з російських медіа українські медійники брали у 2% випадків.
• 11,8% матеріалів побудовано на власних джерелах і роботі журналістів. 
• Ще 11,4% матеріалів – це новини на основі пресрелізів та офіційних повідомлень від пресслужб державних органів.
• Кожна тринадцята новина є передруком з іншого українського медіа. 
• У 3,5% матеріалів узагалі не було вказане джерело інформації.

Соцмережі офіційних осіб та держустанов

У 24,9% матеріалів із загальної кількості новин, які досліджувалися, як джерела інформації журналісти використовували соцмережі офіційних осіб та держустанов. Експерти ІМІ зафіксували, що найпопулярнішим типом соцмереж, де офіційні джерела розміщують свої дописи та коментарі, є  телеграм-канали (16,6% всіх повідомлень) та фейсбук (6,9%). Траплялися поодинокі випадки розміщення інформації на твіттері та ютубі. Такий високий показник матеріалів із соцмереж від офіційних джерел зумовлений тим, що під час повномасштабного вторгнення росіян в Україну збільшився відсоток користувачів телеграму в українському сегменті. Також це зручний спосіб керівників та очільників міст і ОВА оперативно повідомляти українців. Крім того, СБУ, Генпрокуратура, Національна поліція та регіональні підрозділи силових структур готували й розміщували свої повідомлення саме в телеграм-каналах. 

Найбільше соцмережі офіційних осіб та держустанов як джерело інформації у своїх матеріалах використовували редакції “Гордон”, “Цензор” та “Українська правда”.

У 15,7% матеріалів із загальної кількості джерел журналісти використовували соцмережі неофіційних осіб / установ як джерело інформації для своїх публікацій. Зазвичай це дописи локальних місцевих груп, дописи відомих людей, зірок шоубізу, активістів та представників ГО. Дослідники зафіксували, що з 15,7% джерел із соцмереж журналісти найчастіше брали з фейсбуку (5,3%), телеграму (4,7%) та ютубу (3%), також траплялися поодинокі джерела інформації з твіттеру та інстаграму. 

Найбільше пости в соцмережах неофіційних осіб як джерело інформації у своїх матеріалах використовували такі редакції: НВ, РБК-Україна та “Цензор”.

У 14,1% матеріалів джерела інформації слугували іноземні медіа. Найбільше передруки з іноземних медіа стосувалися міжнародної тематики та війни. Експерти зафіксували, що найчастіше українські редакції використовували матеріали з таких іноземних редакції: Reuters, BBC, The Washington Post, CNN, Guardian. Найчастіше тексти іноземних медіа як джерело інформації цитували такі редакції: РБК-Україна та УНІАН.

У 11,8% новин джерелом інформації були власні кореспонденти або редакції самостійно готували матеріали, звертаючись по ексклюзивні коментарі до експертів.

Найбільшу кількість власних матеріалів зафіксовано на Суспільному та ТСН. Дослідники зафіксували, що журналісти Суспільного виготовляли значний відсоток власного контенту завдяки великій мережі регіональних філій, а також через ініціативу власкорів залучати експертів, брати в них ексклюзивні коментарі. Крім того, інші українські редакції залучали власкорів опрацьовувати матеріали з пресконференцій і брифінгів.  

Пресрелізи від офіційних осіб та держустанов як джерело інформації зафіксовано в 11,4% всіх матеріалів. Найчастіше такі новини від офіційних осіб розміщували редакції Суспільного та УП. Такі повідомлення здебільшого стосувалися кримінальної хроніки, війни та економіки.

У 7,3% текстах джерелами інформації в матеріалах слугували новини з інших українських медіа. Серед українських редакцій, які ввійшли до моніторингу, найчастіше перепрощував матеріали з інших українських редакцій “Цензор”. Водночас фактично не практикують репости із “сусідніх редакції” журналісти ТСН та Суспільного.

У 3,5% матерiалiв не було зазначено джерела інформації. Найчастіше таке практикують у редакції УНІАН. Здебільшого джерело інформації не було зазначене в матеріалах про спорт, шоубізнес та астрологію. Наприклад, щодо редакції УНІАН, журналісти  систематично розміщують астрологічні прогнози з досить емоційною лексикою та не завжди зазначають джерело інформації. Втім, якщо редакція не зазначає джерела інформації, є ймовірність, що журналісти вигадують контент навмання. Тоді виникає питання щодо достовірності іншого контенту, який розміщено на УНІАН.

• На три знаки Зодіаку чекають несподівані подарунки у вересні 
• Всього три знаки Зодіаку завжди притягують до себе неприємності
• Названо головних везунчиків вересня за знаком Зодіаку
• Що найкраще виходить у знаків Зодіаку 

У 2% матеріалів було зазначене російське медіа як джерело інформації. Загалом 60% редакцій у моніторинговий період посилалися на російські медіа, найчастіше це робили журналісти УП та “Главкома”. Втім, у самому тілі новин редакції позначали це джерело як “пропагандистське” або “рашистське”.

Тематичне наповнення

Станом на вересень 2022-го третина матеріалів в українських медіа стосувалася війни та воєнної тематики (33,4%) в моніторинговий період. Найбільше таких матеріалів зафіксовано на сайті “Главком” (15,2%) та “Цензорі” (14,6% загальної кількості матеріалів про війну на всіх сайтах). Найменше матеріалів, які стосувалися війни, зафіксовано на УНІАН (5,9% з усіх редакцій). У матеріалах на цю тему журналісти висвітлювали новини щодо нових ракетних обстрілів росіянами українських земель, повідомляли про успішний рух української армії та втрати росіян.

• У ЗСУ спростували звільнення Томиної Балки та Новодмитрівки (НВ)
• Український Bayraktar TB2 знищив ворожий міномет 2Б11 “Буревісник” та вантажівку “Урал” з боєприпасами (“Цензор”)

Окрім того, редакції готували коментарі військових експертів щодо можливих варіантів перебігу війни:

• Експерт пояснив, за яких умов Росія може посилити наступ восени (РБК-Україна)
• Чи вщухнуть бойові дії в Україні восени: оцінка експерта (РБК-Україна)
• Експерт пояснив стратегію українських військових під час звільнення Херсонщини (відео) (УНІАН)

У 15,1% всіх матеріалів редакцій головна тема – міжнародні новини. Найбiльше матерiалiв на цю тему зафіксовано на “Українській правді” (16,7%) та на сайті “Гордон” (16% загальної кількості матеріалів, що стосувалися міжнародної тематики). Значно менше матеріалів на міжнародну тематику було зафіксовано на Суспільному – лише 3,3% всіх матеріалів. Зазвичай більшість матеріалів певним чином стосувалася війни в Україні та санкцій проти росіян.

• В Москві ФСБ шукає українців для звинувачення у терактах – розвідка (ТСН)
• Німеччина і Франція спільно виступили проти заборони в’їзду всіх росіян в ЄС (“Європейська правда”)
• Візові обмеження для росіян: Австрія проти візових обмежень (“Цензор”) 
• Вибори в США не позначаться на підтримці України (РБК-Україна) 

Однак також траплялися матеріали, які виходили за межі українського контексту.

• В Іраку в протистояннях через владу загинуло вже два десятки людей (ТСН)
• Авіакомпанія Lufthansa скасувала понад 800 рейсів через страйки пілотів (Суспільне)
• Віцепрезидентку Аргентини намагалися вбити, але пістолет дав осічку (“Гордон”)
• Пакистан страждає від масштабної повені: третина країни пішла під воду (“Главком”)

Кожен десятий матеріал (9,6%) стосувався кримінальної хроніки, ДТП та надзвичайних ситуацій (9,6%). Найчастіше героями публікацій були  порушники Кримінального кодексу, зокрема колаборанти та сепаратисти. 

• Мер Енергодара Шевчик допоміг окупантам вивезти 140 тис. тонн українського зерна, колаборанта повідомили про підозру – СБУ (“Гордон”)
• Під виглядом комунальника харків'янин шпигував для РФ – СБУ (“Гордон”) 
• Підтримувала напад Росії: волинянці повідомили про підозру (Суспільне)

Найбільше матеріалів кримінальної хроніки зафіксовано на Суспільному (29,5% загальної кількості матеріалів що стосувалися цієї теми).  Водночас мало було матеріалів на кримінальну тематику на УНІАНі – 4,2%.

Щодо теми економіки та бізнесу (9%), таких матеріалів найбільше зафіксовано на сайті “Гордон” (14,6% серед усіх сайтів), найменше – на сайті ТСН (5,2% загальної кількості матеріалів на цю тему). 

• Дефіцит бюджету України залишився на рівні 5 млрд грн 
• 64 судна чекають своєї черги для входження в зерновий коридор 
• У бізнесу поменшало песимізму – НБУ 

У цій рубриці розміщували матеріали з ознаками замовлення та піарні матеріали з неналежним маркуванням (тобто з порушенням Закону України “Про рекламу”).

• Найбільша європейська криптобіржа WhiteBIT стала генеральним спонсором турецького футбольного клубу Трабзонспор (ТСН)
• Спецпідрозділ “Альфа” отримав дрони, броньовані машини та тепловізори на 30 млн (“Цензор”)
• Спецпідрозділ “Альфа” отримав від Ахметова дрони, броньовані машини та тепловізори на 30 млн гривень (РБК-Україна)

Станом на вересень українські онлайни значно менше писали про політику (лише 6,1% всіх тем), спорт (6%), соціалку (4,8%), шоубіз (3,7%) та освіту (2,4%).

*Дослідження проводилося в 10 загальнонаціональних інтернет-медіа в серпні-вересні 2022 року: suspilne.media, 24tv.ua, tsn.ua, pravda.com.ua, rbc.ua, unian.com, gordonua.com, nv.ua, censor.net, korrespondent.net