Барометр свободи слова за жовтень 2024 року

Ілюстрація ІМІ

У жовтні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 41 випадок порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.

Серед російських злочинів – 26 випадків – убивство, обстріли й поранення журналістів, пошкодження редакцій медіа, погрози, кібератаки, юридичний тиск та закриття медіа внаслідок війни.

У жовтні стало відомо про загибель двох медійників:

• Вікторія Рощина – загинула в російському ув’язненні. Про її смерть стало відомо 10 жовтня 2024 року. Згідно з листом міністерства оборони Росії, отриманим її родиною цього дня, Вікторія померла 19 вересня. Вона була в списках на обмін. Правоохоронці кваліфікували кримінальне провадження про зникнення Рощиної як воєнний злочин, поєднаний з умисним убивством. 
• Олексій Андрєєв – військовослужбовець, телеоператор з Маріуполя. Поховали 2 листопада 2024 року в Чернівцях. Він вважався зниклим безвісти з 29 листопада 2023 року в селі Богданівка Бахмутського району Донецької області.

Контузію отримав кореспондент “Донбас Реалії” Роман Пагулич, який разом з оператором Павлом Холодовим потрапив під російський обстріл на бахмутському напрямку на Донеччині. Вони фільмували роботу операторів FPV, коли російські військові вдарили ствольною артилерією по позиціях українських бійців. 

На Харківщині під російський обстріл потрапив журналіст видання “Ґвара Медіа” Денис Клименко під час роботи з бригадою “Хартія” біля села Липці. Ніхто не постраждав, і всі залишилися живі. 

Редакція газети “Голос Гуляйпілля” зазнала пошкоджень унаслідок російського обстрілу Запоріжжя. Під час атаки російською бомбою (КАБ) також постраждала компʼютерна техніка.

Росіяни дронами пошкодили телевежу в Лозовій Харківської області, внаслідок чого національне мовлення працювало з перебоями. 

Кібератаки зазнав сайт “Детектора медіа”, внаслідок чого сайт працював з перебоями. У редакції атаку пов'язували з їхнім матеріалом про те, як російські спецслужби намагаються вербувати в телеграмі українців для підпалу автівок військових.

У Дніпрі через наслідки та вплив війни припинив мовлення медіахолдинг “Відкритий”. Власники каналу вирішили припинити діяльність телеканалу до перемоги України в російсько-українській війні. 

ФСБ РФ відкрила кримінальні справи щодо журналістів, які знімали сюжети в районі Суджі, вказавши причиною незаконний перетин кордону:

• журналістки французького телеканалу France 24 Кетрін Норріс Трент;
• репортера швейцарського медіахолдингу СН Media Курта Пельди.

Також російські суди заочно ухвалювали рішення щодо іноземних та українських журналістів:

• заарештували журналістів італійського телеканалу RAI. Раніше РФ порушила щодо них кримінальні справи через репортажі із Суджі; 
• українську журналістку Яніну Соколову засудили до восьми років позбавлення волі, визнавши винною в розпалюванні міжнаціональної ворожнечі;
• заарештували журналіста румунського видання HotNews Мірчу Барбу.

Низка національних і регіональних медіа та журналістів отримала 14 жовтня на електронні пошти ідентичні листи з повідомленням про замінування. Такі листи отримали, зокрема, філії Суспільного, “Українська правда”, “Детектор медіа”, LIGA.net, “Полтавська думка”, “Кременчуцька газета”, “Сила правди” тощо.

У листах згадуються журналістки Радіо Свобода, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юлію Химерик, які є авторками розслідування про вербування спецслужбами Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ. Покласти всю відповідальність відправники просять на “терористичну групу Fire Cells Group”. Після перевірки викликів про мінування поліція України заявила, що ці погрози виявилися неправдивими й що вони надійшли з російських IP-адрес.

Водночас ІМІ зафіксував 15 випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки фізичної агресії (побиття, напади, перешкоджання), непрямого тиску (економічний тиск та стеження за журналістами), а також кібератаки.

Нападу зазнали журналісти з Черкас та Львівщини. Так, у Черкасах побили журналіста, директора телеканалу “Антенна” Валерія Воротника під час штурму парафіянами УПЦ МП Свято-Михайлівського собору. Віряни побили його, внаслідок чого він отримав численні синці.

Про тривалий системний тиск із боку Офісу президента на редакцію та окремих журналістів заявила “Українська правда”. Зокрема, редакція вбачає загрозу для сталої роботи – блокування спікерів від влади щодо спілкування з журналістами УП та участі в заходах; тиск на бізнес із метою зупинити рекламну співпрацю з “Українською правдою”.

У Києві та Житомирі судова влада перешкоджала журналістам висвітлювати судові засідання. Так, у Києві суд заборонив журналістці Watchers.Media Аліні Кондратенко фотознімання мобільним телефоном обвинувачених та їхніх адвокатів у відкритому судовому засіданні. Суддя наполягала, щоб журналістка подала клопотання. Журналістка зауважила, що суддя заборонила знімання попри памʼятку щодо прав медіа у відкритих судових засіданнях, яка висить безпосередньо в судовій залі, де все це відбулось. До завершення засідання так і не отримала дозволу на знімання.

У Житомирі суддя забороняв журналістці Медійної ініціативи за права людини Надії Чучвагі аудіозапис на диктофон під час судового засідання. Серед аргументів, які наводив суддя Болейко, чому журналістка не має записувати процес на телефон, – те, що під час засідання оголошуються відомості, які можуть нашкодити правоохоронцям та учасникам процесу. Згодом їй дозволили аудіозапис.

Із заявою про переслідування до поліції звернулася журналістка тернопільського медіа “20 хвилин” Ірина Белякова. Невідомий користувач у коментарях до її фейсбук-допису розмістив світлини та відео з журналісткою, зроблені на вулицях міста. Ірина Белякова вважає, що її цілеспрямовано переслідують. Такі дії вона пов’язує зі своєю журналістською діяльністю. Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 статті 182 “Порушення недоторканності приватного життя”.

Кібератаки зазнали сайт УНІАН, херсонське медіа МОСТ. Редакція МОСТу атаку повʼязує із серією публікацій про будівництво підземних шкіл у місті. Крім того, декілька кропивницьких медіа (“Гречка”, “Точка доступу”, CBN) отримали фішингового листа нібито від СБУ.

Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Вбивства – 1

1. У російському ув’язненні померла українська журналістка Вікторія Рощина

10.10.2024 У Росії в ув’язненні померла українська журналістка Вікторія Рощина, яка зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території. 

Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин на своїй фейсбук-сторінці.

Після цього Юрчишин видалив свій пост і написав другий, що очікує підтвердження від офіційних джерел. Згодом він видалив і другий пост. 

За його словами, батько Вікторії отримав повідомлення про смерть доньки. 

“За офіційною інформацією від російської влади, це сталося в процесі етапування з Таганрога до Москви. Щойно спілкувався з паном Володимиром. Крім висловлення співчуття пообіцяв, що зробимо все можливе, щоб убивці його доньки понесли заслужену кару. Талановиту журналістку росіяни взяли заручницею в серпні 2023. А тепер убили”, – написав Юрчишин.

Згідно з листом Міністерства оборони Росії, отриманим її родиною 10 жовтня, Вікторія померла 19 вересня. 

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що має офіційне документальне підтвердження від російської сторони про смерть української журналістки Вікторії Рощиної. Вікторія Рощина була в списках на обмін. Її тіло не повернули до України в межах обміну 18 жовтня.

Нагадаємо, раніше Росія визнала, що затримала Вікторію Рощину, яка зникла 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території. Вікторія перебувала на російській території.

Відповідного листа, датованого 17 квітня, від міністерства оборони РФ отримав батько журналістки Володимир Рощин.

Раніше родичі Вікторії подавали запит до окупаційної прокуратури Маріуполя. Звідти повідомили, що справи проти неї не заведено. Без відповіді залишилися листи до російських генеральної прокуратури, слідчого комітету, омбудсмена.

Вікторія Рощина зникла безвісти 3 серпня 2023 року під час поїздки на окуповані Росією території. 27 липня 2023 року Рощина вирушила з України до Польщі й мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. 

Востаннє рідні розмовляли з нею 3 серпня, журналістка повідомила, що пройшла кілька днів прикордонних перевірок, але не сказала, де саме перебуває. 

Вікторію раніше вже затримували. За даними Офісу ГПУ, 15 березня 2022 року представники ФСБ та збройних сил РФ затримали Вікторію Рощину в окупованому місті Бердянськ. Вона готувала матеріали про воєнні дії на сході та півдні України.

21 березня 2022 року російські окупанти відпустили Вікторію Рощину.

Вікторія Рощина перебувала в списку 30 українських журналістів, захоплених Росією, який оприлюднив Інститут масової інформації.

Поранення журналістів – 1

1. Журналіст Радіо Свобода отримав контузію внаслідок обстрілу РФ на Донеччині

10.10.2024 Знімальна група проєкту “Донбас Реалії” (Радіо Свобода) 10 жовтня потрапила під обстріл під час знімання військових на Донеччині на бахмутському напрямку, йдеться на сайті медіа.

Кореспондент Роман Пагулич та оператор Павло Холодов фільмували роботу операторів FPV, коли російські військові вдарили ствольною артилерією по позиціях українських бійців.

Перший снаряд впав поруч із воєнним кореспондентом Романом Пагуличем і бійцями, з якими він спілкувався. У результаті Роман Пагулич зазнав контузії (акубаротравми), двоє бійців – легких поранень, оператора Павла Холодова уламки не зачепили. Усіх потерпілих доставили до стабілізаційного пункту, де їм надали першу допомогу.

Як розповів Роман Пагулич, балістичний захист шийної зони на його бронежилеті зупинив один з уламків снаряда.

Наразі загрози життю поранених бійців і членів знімальної групи немає.

Обстріли журналістів – 1

1. Журналіст видання “Ґвара Медіа” потрапив на Харківщині під російський обстріл

18.10.2024 На Харківщині під російський обстріл 18 жовтня потрапив журналіст видання Ґвара Медіа Денис Клименко. 

Про це він повідомив представниці Інституту масової інформації Валентині Троян. 

За словами Дениса, він потрапив під обстріл під час роботи з бригадою “Хартія” під селом Липці.

“Ми були на позиціях піхоти і під час запису інтерв’ю з бійцем почався обстріл лісу, у якому ми перебували, тривав він близько години. На відео записане власне як декілька снарядів влучили поряд із окопом, де ми сиділи”, – розповів журналіст. 

Він додав, що ніхто не постраждав і всі залишилися живі. 

“Це був напевне перший жорсткий обстріл, під який я потрапив, було страшно, але закінчилося все добре”, – сказав Денис.

Крім того, журналіст розповів, що в той день вночі їх засік російський дрон і знову почався обстріл.

“Загалом, ми пройшли в той день близько 15 км пішки і також, коли ми вже вночі виходили з позицій із бійцями, нас засік російський дрон і знову почався обстріл, цей момент вже не був зафільмований, близько чотирьох снарядів просвистіли над нами і впали також поруч, але пощастило, що нікого не зачепило і ми дісталися до безпечної зони неушкодженими”, – розповів Денис Клименко.

Пошкодження редакцій медіа – 1

1. Внаслідок російського обстрілу Запоріжжя пошкоджена редакція “Голос Гуляйпілля” 

12.10.2024 У Запоріжжі внаслідок російської атаки 12 жовтня пошкоджено редакційне приміщення газети “Голос Гуляйпілля”. Про це повідомила головна редакторка видання Тетяна Велика на своїй фейсбук-сторінці.

“Чергова нічна КАБова атака на Запоріжжя не минулася безслідно для орендованого офісу редакції газети “Голос Гуляйпілля”. Ворог добряче пошкодив приміщення, в якому знаходилася наше медіа”, – написала вона. 

Також, додала вона, постраждала і компʼютерна техніка, яку вдалося раніше вивезти із зони бойових дій.

Редакція шукає нове місце для продовження роботи. За словами Тетяни Великої, це вже вдруге журналісти редакції шукають нове приміщення.

Вперше редакція вимушена була залишити офіс у місті Гуляйполі ще у березні 2022 року. 

“Проте, руки не опускаємо, готуємо черговий жовтневий випуск газети і завзято працюємо, фіксуючи всі злочині ганебного путінського режиму! А поки – прибираємо приміщення і збираємо думки до купи!”, – написала головна редакторка.

Як повідомила Тетяна Велика представниці Інституту масової інформації у Запорізькій області Наталії Виговській, наразі приміщення редакції ремонтують. 

“Ми орендували приміщення в Запоріжжі. Наразі там зараз працюють фахівці і встановлюють вікна, стелю, тобто облаштовують все до ладу”, – розповіла вона. 

За її словами, під час атаки пошкодило два компʼютери, тож, наразі редакція потребує допомоги в купівлі компʼютерів.

Погрози – 14

1. Чернівецька журналістка теж отримала повідомлення про замінування

14.10.2024 Журналістка чернівецького видання 0372 Марія Боднарашек отримала електронного листа з погрозами про замінування, аналогічного до тих, який отримали низка медіа і журналістів.

Про це представниці Інституту масової інформації у Чернівецькій області Альоні Чорній повідомила комунікаційна менеджерка видання Анна Соцька. 

За її словами, у листі, що схожий на автоматичний переклад, йдеться про те, що будівля замінована і може бути підірвана найближчим часом. Відправник вказує, що всю відповідальність за такі дії покладено на “терористичну групу Fire Cells Group”.

“Доброго дня, надходить інформація про ймовірну загрозу терористичного акту, що може становити небезпеку для Вашого життя. Я ж казав що Ви погано обстежите будинок незабаром я приведу вибуховий пристрій у дію!! Воно було в стелі! Аллах акбар!”, – йшлося у листі.

У коментарі представниці ІМІ журналістка 0372 Марія Боднарашек розповіла, що коли отримала листа про замінування спершу злякалася, оскільки через зайнятість не знала про ідентичні повідомлення іншим редакціям. Редакція відреагувала на отриманий лист зверненням до поліції.

“Попри те, що подібні листи вже приходили до інших журналістів, ми перестрахувалися і звернулися до представників поліції. Там нам відповіли, що таких листів за змістом було дуже багато і вони час від часу приходять і на адресу поліції. Все перевіряють й жодне не знайшло підтвердження”, – повідомила Анна Соцька.

2. Редакція запорізького видання 061.ua отримала погрози про замінування 

14.10.2024 Редакція запорізького видання 061.ua отримала 14 жовтня листи з погрозами про замінування будівлі. Про це представниці Інституту масової інформації у Запорізькій області повідомила журналістка 061.ua Ельміра Шагабудтдинова.

Лист аналогічний тим, які отримали інші медіа. У листі “представник Fire Cells Group Ассалюк Олександр Віталійович” винними у “підриві” називає трьох журналісток Радіо Свобода.

Нагадаємо, низка медіа отримали 14 жовтня ідентичні листи з погрозами. У листах згадуються українські журналістки, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Покласти всю відповідальність відправники просять на “терористичну групу Fire Cells Group”.

Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юляю Химерик які є авторками розслідування Радіо Свобода, яке вийшло 8 жовтня, про вербування ФСБ Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ.

3. “Кременчуцький телеграф” отримав погрози про замінування 

14.10.2024 Редакція видання “Кременчуцький телеграф” (Полтавська область) отримала 14 жовтня листи з погрозами про замінування. 

Про це представниці ІМІ в Полтавській області Надії Кучер повідомила головна редакторка видання Леся Лазаренко.

За словами Лазаренко, редакція отримала два листи про замінування. 

“На редакційну пошту отримали листи, але після 18.00, робочий день закінчився. Тому сьогодні о 9 ранку я їх і отримала”, – сказала головредка.

У листі йшлося про те, що заміновано будівлю РКБ, Радіо Свобода, посольство США в Україні. 

Нагадаємо, низка медіа отримали 14 жовтня ідентичні листи з погрозами. У листах згадуються українські журналістки, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Покласти всю відповідальність відправники просять на “терористичну групу Fire Cells Group”.

Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юляю Химерик які є авторками розслідування Радіо Свобода, яке вийшло 8 жовтня, про вербування ФСБ Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ.

4. Ведучий каналу PTV.ua отримав погрози про замінування 

14.10.2024 Ведучий каналу PTV.UA Олександр Крумін отримав 14 жовтня листи з погрозами про замінування. Про це ведучий повідомив представниці ІМІ в Полтавській області Надії Кучер. 

За словами журналіста, у листі йшлося, що його будинок і офіс заміновані, при цьому не вказано їх адреси. У листі згадуються журналісти Радіо Свобода Ірина Сисак, Валерія Єгошина, Юлія Химерик, їх відправник листа про замінування називає винними у ймовірному вибуху. 

“14 жовтня, у день масового “мінування” держустанов, я побачив у “Спамі” цей лист. Цікаво, що вказані мої П. І. Б., але немає адрес “замінованих будинку та офісу”. До поліції не звертався, адже розумію, що це фейкова погроза через спам-розсилку. Відзначаю, наскільки активно РФ веде проти нас гібридну, зокрема інформаційну війну”,  – сказав Олександр Крумін.

5. “Полтавська думка” отримала погрози про замінування 

14.10.2024 Редакція газети “Полтавська думка” отримала 14 жовтня листи з погрозами про замінування. Про це розповіла представниці ІМІ в Полтавській області Надії Кучер головна редакторка видання Діана Страшко.

За словами Діани Страшко, в листі також йшлося, що заміновано будівлі редакції Радіо Свобода та Міністерства фінансів. Вона додала, що лист надійшов від коирстувача під іменем Ассаулюк Олександр Віталійович. 

Нагадаємо, низка медіа отримали 14 жовтня ідентичні листи з погрозами. У листах згадуються українські журналістки, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Покласти всю відповідальність відправники просять на “терористичну групу Fire Cells Group”.

Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юляю Химерик які є авторками розслідування Радіо Свобода, яке вийшло 8 жовтня, про вербування ФСБ Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ.

6. “Українська правда” отримала погрози про замінування 

14.10.2024 Онлайн-медіа “Українська правда” отримало 14 жовтня листи з погрозами про замінування. Про це видання повідомило на своєму сайті.

Нагадаємо, низка медіа отримали 14 жовтня ідентичні листи з погрозами. У листах згадуються українські журналістки, яких відправники називають винними у ймовірному теракті. Покласти всю відповідальність відправники просять на “терористичну групу Fire Cells Group”.

Йдеться про журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юляю Химерик які є авторками розслідування Радіо Свобода, яке вийшло 8 жовтня, про вербування ФСБ Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ.

7. “Детектор медіа” отримав погрози про замінування 

14.10.2024 Онлайн-медіа “Детектор медіа” отримало 14 жовтня листи з погрозами про замінування. Про це видання повідомило на своєму сайті.

У листі, який отримала редакція на корпоративну пошту, йдеться, що зловмисник начебто підклав вибухівку в будівлю редакції і має намір її підірвати. Також у листі відправник пише, що вибухівка начебто закладена в будівлі офісу редакцій РБК-Україна та української служби Радіо Свобода, а також посольства США, Міністерства фінансів та Верховної Ради.

Відповідальною за замінування автор листа, який представився Олександром Ассаулюком, просить вважати “терористичну групу Fire Cells Group”.

У листах згадуються українські журналістки, яких відправник називає винними у ймовірному теракті. Покласти всю відповідальність відправник просить на “терористичну групу Fire Cells Group”.

8. Кореспондент LIGA.net теж отримав погрози мінування

14.10.2024 Кореспондент LIGA.net Володимир Фомічов повідомив про надходження на його корпоративну електронну адресу листа з погрозами замінування. Про це він повідомив на Facebook-сторінці.

“Винними за це так звані терористи назвали наших колежанок з Радіо Свобода – Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юлію Хімерік. І цьому насправді, як я думаю є причина. Валерія, Іра та Юлія недавно випустили великий матеріал про те, як росіяни з ГРУ вербують наших громадян та за невелику плату просять їх підривати військові машини”, – зазначив Фомічов.

Він припустив, що таким чином автори листа хочуть залякати активну частину суспільства.

“Щоб не заважали росіянам псувати машини наших військових, щоб ми не акцентували на цьому увагу наших співвітчизників та ті продовжили їх спокійно вербувати. Це лише моє припущення, але може це і правда”, – додав Фомічов.

9. Суспільне Рівне теж отримало повідомлення про замінування

14.10.2024 Філія Національної суспільної телерадіокомпанії у Рівному “Суспільне Рівне” сьогодні отримала повідомлення про замінування. Працівників евакуювали, а через годину після цього стало відомо, що в будівлі не виявили вибухових пристроїв. 

Про це представниці Інституту масової інформації у Рівненській області Ганні Калаур повідомила менеджерка Суспільне Рівне Людмила Хома.

За словами Хоми, спочатку повідомлення про мінування почали надходити філіям Суспільного в інших регіонах. 

“Я сказала шеф-редактору, щоб уважно стежив за електронною поштою. Мені здається о 15:59, він мені зателефонував, сказав, що отримав повідомлення. Я зателефонувала в поліцію і дала вказівку про евакуацію працівників”, – розповіла Людмила Хома. 

Вона додала, що поліція вже провела всі роботи в приміщенні філії і не виявила вибухових пристроїв. На думку Людмили, такі повідомлення є частиною інформаційно-психологічної війни Росії. 

“Це інформаційно-психологічна війна, це розхитування настрою, це тиск взагалі на всіх. У нашому місті сьогодні було більше 30 таких повідомлень і служби практично не справляються. Люди емоційно виснажуються і дестабілізуються від цього. Це набагато більше, ніж перешкоджання  журналістській діяльності. Це складова гібридної війни. Я впевнена в тому, що це робить наш ворог”, – коментує Людмила Хома. 

Журналістка Суспільного Ганна Калаур, яка також є представницею ІМІ у Рівненській області теж отримала два повідомлення про начебто замінування будівлі. Ганна Калаур працює в офісі Суспільне Рівне. 

Обидва листи мають багато помилок, їхній автор надає перелік начебто замінованих будівель. Свої дії він мотивує тим, що хоче вбити журналістів, які нібито там перебувають. Також відправник називає винними “за підрив” журналісток Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юрію Химерик, які є авторками розслідування Радіо Свобода про те, як ФСБ вербує українських дітей для підпалів авто ЗСУ.

“Доброго дня, хочу повідомити про ймовірну загрозу теракту, яка може вплинути на Вашу особисту безпеку”, – так починається одне з цих повідомлень. 

Загалом, повідомляє Суспільне Рівне, в області сьогодні зафіксували 33 повідомлення про мінування установ. Серед них державні, навчальні та медичні заклади. За інформацією речниці поліції в області Марії Юстицької, перші такі повідомлення почали надходити орієнтовно о 13:00.

10. Журналістка з Хмельницького Альона Береза отримала погрози про замінування

14.10.2024 Журналістка хмельницького медіа Жар.Інфо та представниця Інституту масової інформації у Хмельницькій області Альона Береза отримала на свою електронну пошту повідомлення з погрозами мінування.

За її словами, вона отримали двічі такі листи – близько 13:00 та 16:00. Обидва листи мають сумнівні електронні пошти відправки, а сам текст листів з  помилками і схожий на ті, які перекладали через автоматичний переклад. Також відправник листа просить покласти всю відповідальність на "терористичну групу Fire Cells Group".

Загалом сьогодні до поліції Хмельницької області надійшли повідомлення про замінування майже 50 об’єктів. Серед них: державні установи, навчальні заклади, комунальні та приватні підприємства, повідомила Суспільне Хмельницький начальниця сектору комунікації головного управління Національної поліції у Хмельницькій області Інна Глега. 

За  її  словами, листи почали надходити в обідню пору на електронну пошту установ.

11. Погрози про замінування отримала журналістка “Сили правди”

14.10.2024 Журналістка луцького Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Валентина Куць отримала на електронну пошту лист з погрозою про замінування будівлі. У листі згадуються українські журналістки, яких відправник називає винними у ймовірному теракті.

Про це вона повідомила представниці Інституту масової інформації у Волинській області Маї Голуб.

Журналістка розповіла, що лист отримала сьогодні, 14 жовтня, на особисту пошту, яку використовує для роботи. Прийшло повідомлення із адреси <[email protected]> від адресата Залозецька Явдоха Сарматівна. Відправник листа просить покласти всю відповідальність на "терористичну групу Fire Cells Group".

У листі зазначено про загрозу терористичним актом, що створює небезпеку для життя людей. Мовляв, відправник зробив якісний вибуховий пристрій, який впродовж робочого дня нібито активують. 

У листах відправник називає винними “за підрив” троє журналісток: Ірину Сисак, Валерію Єгошину та Юрію Химерик. Ці журналістки є авторками нового розслідування Радіо Свобода, яке вийшло 8 жовтня, про вербування ФСБ Росії українських дітей для підпалів авто ЗСУ. 

12. Погрози про мінування отримала “Мультимедійна платформа іномовлення України”

14.10.2024 Державне підприємство “Мультимедійна платформа іномовлення України” отримало сьогодні, 14 жовтня, електронні листи з погрозами вибухів на території підприємства. Про це Інституту масової інформації повідомила пресслужба компанії.

Листи з погрозами надійшли на офіційну електронну адресу підприємства з різних поштових скриньок, але містять однаковий текст і підпис. 

Тексти листів, окрім погроз замінування та вибухів, також мають ознаки розпалювання релігійної ворожнечі і містять згадки про кількох українських журналістів, які не є співробітниками держпідприємства.

Колектив “МПІУ” був евакуйований з потенційно замінованих приміщень.

Вся інформація щодо події передана до правоохоронних органів. За місцем можливих замінувань працюють правоохоронні органи та відповідні екстрені служби. 

Трансляція телеканалів “Дім” і FREEДОМ здійснюється відповідно до програмної сітки.

Нагадаємо, до ДП “Мультимедійна платформа іномовлення України” входять FreeДом, Дім, UATV English, UATV Arabic, UATV Español, The Gaze.

13. Редакція “Першого Криворізького” теж отримала повідомлення про замінування 

14.10.2024 Онлайн-медіа “Перший Криворізький” отримало на редакційну пошту повідомлення про замінування. Про це представниці Інституту масової інформації у Дніпрі та області Ользі Василець повідомила виконавча директорка Першого Криворізького Софія Скиба.

За її словами, лист надійшов о 12:42. Нині редакція працює в гібридному форматі, тому на роботу колективу це не вплинуло. 

Через лист про ймовірне мінування з редакцією одразу зв’язалися поліція та рятувальна служба. 

“Зі слів поліції та рятувальників ми зрозуміли, що виклик такий не один. Я не експертка із безпекових питань, але ми бачили протягом останніх п’яти років такі повідомлення – вони йшли хвилями. То “мінували” ТРЦ, то школи, то ще щось. Я думаю, що це цілком можуть бути росіяни, але може бути і щось побутове. Оскільки в листі згадана не наша редакція. Звісно, хоч і розуміємо, що, швидше за все, це кампанія, спрямована на залякування людей по всій країні, але тривожно отримувати такі повідомлення”, – розповіла Софія Скиба. 

У листі містяться згадки про українських журналістів, які не є співробітниками видання. Покласти всю відповідальність відпавник просить на "терористичну групу Fire Cells Group".

Голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук відреагував на розсилку листів про нібито замінування. У своєму телеграм-каналі він написав, що обласна рада отримала дзвінок про замінування, проте загроза не підтвердилась. 

“Сьогодні всією країною ми стали свідками спроб дестабілізації через фейкові повідомлення про замінування державних установ та органів місцевого самоврядування. Це спрямовано на зрив роботи важливих для країни структур і сіяння паніки серед населення”, – написав Микола Лукашук.

Близько 15:30 та потім о 16:00 редакція Першого Криворізького отримала ще два листи про замінування, повідомила Софія Скиба. Інформацію про це редакція передала поліції та рятувальникам. Листи за змістом схожі до того, що був зранку. 

14. Суспільне Черкаси отримало повідомлення про замінування

14.10.2024 Черкаська філія Суспільного отримала на корпоративну електронну пошту повідомлення про замінування. Про це представниці Інституту масової інформації в Черкаській області Єлєні Щепак повідомила менеджерка черкаської філії Суспільного Віта Каюк.

За її словами, у листі йшлося про те, що у приміщенні телеканалу закладена вибухівка.

“Також там ішлося про те, що якщо ця інформація не буде врахована, то безневинно постраждають і люди, і майно”, – додала Каюк.

Після отримання листа Віта Каюк сконтактувала із центральною дирекцією Суспільного, а також зателефонувала у поліцію. Працівники телеканалу покинули приміщення. Нині на місці вже працюють правоохоронці. 

“Це перше таке повідомлення за період повномасштабного вторгнення, – додає менеджерка Черкаської філії Суспільного. – Це і психологічно на колектив впливає, окрім того, ми вимушено відриваємось від робочого процесу, який є надзвичайно важливим зараз”.

Водночас, за її словами, редакція продовжує працювати. Одна зі знімальних груп перебуває на зйомці, діджитал-відділ працює віддалено. “Кожен шукає точку доступу до мережі, щоб працювати далі”, – додає Віта Каюк.

Обстріл телевеж – 1

1. Росіяни дронами пошкодили телевежу у Лозовій

30.10.2024 30 жовтня російські військові пошкодили безпілотниками телевежу у Лозівському районі Харківської області. Внаслідок атаки національне мовлення працює з перебоями. 

Про це в ефірі національного марафону повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. 

Протягом ночі і ранку російські війська наносили удари по Харківській області керованими авіаційними бомбами і безпілотниками типу “Shaded”.

“Вночі була атака “шахедів” по Лозівському району, внаслідок якої пошкоджена телевежа і в нас обмежене нараз телевізійне національне мовлення. Вже розпочали відновлення”, – сказав Синєгубов.

Окремо він зазначив, що Харківщина продовжує постійно перебувати під вогнем і внаслідок атак 30 жовтня постраждав не один район області, включно із містом.

Кібератаки – 1

1. Сайт “Детектора медіа” зазнає DDoS-атаки

16.10.2024 Сайт “Детектора медіа” зазнав DDoS-атаки, повідомила редакція на Facebook-сторінці.

В редакції зазначили, що сайт працює з перебоями, а спеціалісти працюють над вирішенням проблеми.

Редакторка сайту “Детектор медіа” Галина Скляревська у коментарі ІМІ зазначила, що команда не може бути впевнена, з чим конкретно пов'язана сьогоднішня атака.

“На рік таких атак відбувається три-чотири десятки під час війні, деякі більші, деякі менші за потужністю. Однак нещодавно нам, як і іншим медіа, погрожували мінуванням будівлі нашого офісу, і ці погрози ми прямо пов'язуємо з матеріалом Центру досліджень ДМ про те, як російські спецслужби намагаються вербувати в телеграмі українців для підпалу автівок військових”, – зазначила Галина Скляревська.

Вона додала, що припускає, що сьогоднішня атака також пов'язана з цим матеріалом.

Юридичний тиск – 5

1. ФСБ відкрила справу журналістки французького каналу “France 24” після репортажів з Курщини

07.10.2024 Федеральна служба безпеки РФ відкрила кримінальні справи проти журналістки французького телеканалу “France 24” Кетрін Норріс Трент, повідомляє “Медіазона”.

Також справу було відкрито проти репортера швейцарського медіахолдингу “СН Media” Курта Пельди.

Їх звинувачують у незаконному перетині російського кордону (частина 3 статті 322 Кримінального кодексу РФ). 

Підставою стало те, що журналісти знімали репортажі у Курській області, коли Збройні сили України встановили контроль над цим регіоном.

2. ФСБ відкрила справу проти швейцарського репортера

07.10.2024 Федеральна служба безпеки РФ відкрила кримінальні справи проти репортера швейцарського медіахолдингу “СН Media” Курта Пельди, повідомляє “Медіазона”.

Також справу відкрито проти журналістки французького телеканалу “France 24” Кетрін Норріс Трент.

Їх звинувачують у незаконному перетині російського кордону (частина 3 статті 322 Кримінального кодексу РФ). 

Підставою стало те, що журналісти знімали репортажі у Курській області, коли Збройні сили України встановили контроль над цим регіоном.

3. У Росії суд заочно заарештував журналістів італійського телеканалу RAI, які знімали репортаж у Суджі

08.10.2024 У Росії Ленінський районний суд Курська заочно заарештував оператора італійського телеканалу RAI Сімоні Трайні та кореспондентку Стефані Баттістіні, стосовно яких раніше порушили кримінальні справи через репортажі із Суджі для передачі TG1.

Про це повідомляє Медіазона з посиланням на пресслужбу судів Курської області.

Обом висунули звинувачення у незаконному перетині російського кордону (частина 3 статті 322 Кримінального кодексу РФ).

За версією ФСБ, Баттістіні та Трайні “з іншими невстановленими особами” 6 серпня в'їхали до Курської області з України, щоб зняти репортаж про перебіг подій у цьому регіоні під час наступу ЗСУ. Журналісти приїхали до Суджі “на транспортному засобі збройних формувань України”, йдеться у повідомленні пресслужби суду.

З 17 серпня, за твердженням ФСБ, аналогічні кримінальні справи порушили проти 14 іноземних журналістів.

Раніше Росія оголосила в розшук журналістів італійського телеканалу RAI Стефаню Баттістіні та Сімоне Трайні через порушені справи щодо незаконного перетину кордону в Курській області, коли вони робили репортажі про перебіг подій у цьому регіоні під час наступу ЗСУ.

4. У Росії заочно засудили до восьми років тюрми українську журналістку Яніну Соколову

14.10.2024 Басманний районний суд Москви (Росія) заочно засудив українську журналістку Яніну Соколову до восьми років позбавлення волі. Про це повідомляє Медіазона з посиланням на прокуратуру Москви.

Суд визнав її винною у розпалюванні міжнаціональної ворожнечі (пункт “а” ч.2 ст. 282 Кримінального кодексу РФ (суспільні дії, спрямовані на розпалювання ненависті та ворожнечі, а також на приниження гідності групи осіб за ознакою національності, вчинені публічно, з використанням мережі “Інтернет”, із загрозою застосування насильства).

Як пише видання, у справі було два епізоди. Перший стосувався інтерв'ю Соколової програмі “Говорить великий Львів” українського телеканалу NTA влітку 2022 року. У російському суді прокурор говорив, що журналістка у своєму виступі “обґрунтувала насильницькі дії проти росіян”.

Порушити справу проти Соколової у серпні 2022 року вимагав голова Слідчого комітету Олександр Бастрикін. Тоді російські провоєнні телеграм-канали публікували фрагмент передачі “Говорить великий Львів” від 30 липня 2022 року, де Соколова говорила, що росіян, які воюють в Україні, не можна брати в полон.

Другий епізод стосувався випуску на ютуб-каналі “Вечір із Яниною Соколовою”, що вийшов 10 грудня 2022 року. За версією російського слідства, журналістка зробила публічну заяву, яка “формує зневагу” та “що обґрунтовує насильство” проти росіян. Відео, яке мало заголовок “Ракетний удар по Москві. Собачі бомби. Двійник путіна зараз недоступно.

Як повідомляв ІМІ, у серпні 2023 року міністерство внутрішніх справ Росії оголосило українську журналістку Яніну Соколову у розшук. До того, у березні, Росфінмоніторинг додав Соколову до списку “терористів та екстремістів”.

Яніна Соколова, українська журналістка, телеведуча, авторка програми “Рандеву” на 5 каналі, а також ведуча авторського YouTube-проєкту “Вечір з Яніною Соколовою”.

5. Суд в Росії заочно заарештував румунського журналіста, який зняв репортаж з Курщини

25.10.2024 У Росії Ленінський районний суд Курська заочно заарештував журналіста румунського видання HotNews Мірчу Барбу. Таке рішення суд ухвалив за клопотанням прикордонного управління ФСБ Росії по регіону, повідомило видання Sota.

У суді уточнили, що Мірча Барбу в’їхав на територію Суджанського району (Курська область) “з іншими невстановленими особами” для зйомки репортажу.

В коментарі румунській службі Радіо Свобода Мірча Барбу зазначив, що не знав про свій заочний арешт, однак “з огляду на нинішній клімат, це не є сюрпризом”.

“Я очікував реакції від влади, особливо враховуючи, що я повідомляв про ситуацію в Курську з місця подій, не приховуючи цього. Оголошення у міжнародний розшук за висвітлення ситуації на передовій у Курську говорить багато про ставлення російської влади до інформації про цю війну. Це спроба залякати, але це не завадить мені робити свою роботу. У тому числі в Україні, на передовій, як я це робив досі”, – сказав він.

Попри рішення російського суду Мірчу Барбу зазначив, що продовжить слідкувати за подіями та робити репортажі з місця.

“Якщо це означає, що мені доведеться більше уваги приділяти своїй безпеці та цифровим слідам, перебуваючи на місці подій, то я так і зроблю. Якщо ж мене затримають, то це точно не зупинить мене лише тому, що цього хочуть росіяни”, – підсумував журналіст.

Як повідомляв ІМІ, кримінальну справу щодо Мирчі Барбу Федеральна служба безпеки РФ порушила наприкінці вересня 2024 року. Йому закидають незаконний перетин кордону і відеознімання в районі Суджі.

Закриття медіа – 1

1. Дніпровський медіахолдинг "Відкритий" припинив мовлення через війну

31.10.2024 Дніпровський медіахолдинг “Відкритий” припиняє мовлення через наслідки та вплив війни. Власники каналу вирішили припинити діяльність телеканалу до перемоги України в російсько-українській війні. 

Про це представниці Інституту масової інформації в Дніпрі та області Ользі Василець повідомила директорка телеканалу Наталія Бабаченко. 

“Головна причина, чому ми припиняємо мовлення, – це наслідки та вплив війни. Наші власники ухвалили рішення припинити діяльність телеканалу до перемоги. Тому зараз ми збираємо техніку, консервуємо все обладнання з думкою про те, що ми поновимо діяльність телеканалу після нашої перемоги”, – повідомила Наталія Бабаченко. 

“Відкритий” мав ліцензію на телевізійне мовлення, тому зараз телеканал готує лист до Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про те, що припиняє мовлення. 

Раніше ІМІ повідомляв, що “Відкритий” мовитиме до 31 жовтня 2024 року.

За словами Наталії Бабаченко, коли дізналися про закриття телеканалу, то одне одному почали шукати роботу та звертатися до редакцій області. Йдеться про колектив із 20 людей. Дехто з медійників уже мав співбесіди до інших редакцій, говорить директорка “Відкритого”.

Телеканал “Відкритий” мовить із 2018 року. Це медіахолдинг, що охоплює телеканал, сайт і пресцентр. Згідно зі структурою власності, проєкт має двох кінцевих бенефіціарів, а саме Касьянова Сергія Павловича та Кошляка Михайла Анатолійовича. Згідно із сайтом YouControl, Касьянов – засновник чи бенефіціар 47 компаній. За даними руху “Чесно”, він балотувався до Верховної Ради у 2002 та 2006 роках. Відповідно до даних на YouControl, Кошляк – керівник, засновник або бенефіціар 26 компаній. Також він депутат Дніпропетровської обласної ради, згідно з даними на сайту руху.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ

Побиття, напади – 2

1. Журналіст із Самбора заявив про напад двох невідомих

09.10.2024 Журналіст зі Самбора (Львівська область) Юрій Леськів заявив про спробу фізичної розправи над ним через його професійну діяльність. 

Інцидент стався 26 вересня в Самборі, про що він написав на своїй фейсбук-сторінці та уточнив деталі представниці Інституту масової інформації Валентині Троян.

За словами Юрія, двоє невідомих молодиків напали на нього та вимагали припинити писати про діяльність міського голови та деяких посадовців міської ради.

“Двоє молодиків відверто і відкрито намагалися вчинити дії фізичної розправи, при цьому вигукували нецензурщину і вимагали припинити писати про діяльність мера і деяких посадовців Самбірської міської ради. Після несподіваного для них початку відеофіксації двоє молодиків спортивної статури, прикриваючи обличчя, швидко почали віддалятися. Однак один з них раптово передумав і вирішив знову вдатися до погроз і рукоприкладства”, – написав журналіст і додав два відео інциденту.

Напад Леськів пов’язує з його професійною діяльністю – з постами на його Facеbook-сторінці про ймовірні фінансові зловживання у великих розмірах з боку деяких представників місцевої вдали, корупційні діяння, а також грубі випади посадовців на адресу самбірчан.

“Цей відкритий намір фізичної розправи пов’язую з низкою оприлюднених публікацій, які стосуються міського голови Ю. Гамара, керуючого справами міськвиконкому М. Петрика, підсудного керівника СКП “Об’єднане” Є. Кваса”, – додав журналіст.

Журналіст публічно звернувся до правоохоронних органів щодо інциденту.

У коментарі представниці ІМІ Юрій Леськів розповів, що поліція встановила особи нападників, але не внесла даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Тому журналіст звернувся в прокуратуру.

“Я звернувся до поліції того самого дня. І вони кажуть: спочатку треба встановити особи нападників. Бо я питав: “Чи ви відкриєте кримінальне провадження, внесете дані в реєстр?” А вони: “Спочатку виявимо”. Я чекав. Від поліції реакції не було”, – розповів Леськів.

Через тиждень у поліції йому повідомили, що встановили особи нападників завдяки відеокамерам. 

“Встановили їхні авто, встановили особу. Навіть їх привозили на місце перевірити дії, як це відбувалося. І, кажуть, їхня версія – вони їхали зі Львова через наше місто на Прикарпаття, в село, в гори, пити мінеральну водичку, бо один має цукровий діабет. Їм нібито не сподобалося, що я їх знімаю на відео, і тому вони таким чином висловили своє обурення”, – переповів розмову з поліцією Юрій Леськів.

Журналіст додав: звернув увагу правоохоронців, що чоловіки знали його прізвище і закликали не писати про конкретних людей. Він упевнений, що напад був замовним і не відкидає, що конфлікт міг закінчитися бійкою. 

За словами журналіста, правоохоронці не побачили в цій ситуації складу злочину і підстав для внесення інформації до Єдиного реєстру досудових розслідувань. “Я питав: “Чому ви не внесли відомості?” А вони сказали: “А ви бачите тут склад злочину?” А я кажу: “Я тут бачу не тільки склад злочину, я тут бачу склад замовного злочину”, – переповів журналіст.

Юрій Леськів – член Правління Львівської обласної організації Національної спілки журналістів, головний редактор журналу “Пластовий шлях”.

2. У Черкасах під час штурму собору парафіяни УПЦ МП побили журналіста

21.10.2024 У Черкасах постраждав місцевий журналіст, директор телеканалу “Антенна” Валерій Воротник під час штурму Свято-Михайлівського собору вранці 17 жовтня. Про це він повідомив представниці Інституту масової інформації в Черкаській області Єлєні Щепак.

“Я не втручався в процес, стояв осторонь і знімав прорив ерпецешників на територію собору. Один зі священників дав команду напасти на мене і почав штовхати. Віряни, близько 10 осіб, з палицями, металевими трубами почали мене бити. Священник також прикладався”, – розповів Валерій.

За його словами, його били по спині, голові та обличчю. Нині він має численні синці. Водночас додає, що поліція у формі та зі зброєю на події не реагувала. Натомість на допомогу прийшов місцевий депутат, а також двоє працівників поліції діалогу, які відігнали хуліганів.

“Це була агресивність саме з боку вірян Феодосія (митрополит УПЦ МП. – Ред.), – наголошує директор телеканалу. – Ними керували священники як вуличні командири. Бабусі і дідусі діяли натовпом, і це створювало проблеми. Бабуся, в руці якої кількакілограмова палиця, може травмувати або вбити людину. Це дуже прикро. На мені був одягнутий під курткою корсет, оскільки маю грижу. Цей корсет, можливо, й захистив мою спину, суттєвої травми там не відбулося. Але на корсеті є підсилювачі, щоб він тримав форму, вони розчавлені повністю. Зазомбовані віряни ганялися не лише за мною, а цілеспрямовано за будь-якою людиною з фотоапаратом”. 

Окрім самого журналіста, постраждала і його техніка. Професійний фотоапарат вартістю 80–90 тис. грн він уже відправив на ремонт в іншу країну.

Валерій Воротник зазначив, що вирішив не звертатися до поліції щодо інциденту. У пресслужбі Головного управління Нацполіції в Черкаській області представниці ІМІ повідомили, що таких звернень вони не отримували. 

Нагадаємо, 17 жовтня громада Свято-Михайлівського собору перейшла до Православної української церкви. Після відбулося два штурми будівлі: спочатку до неї прорвалися віряни Української православної церкви Московського патріархату, а вже по обіді контроль знову відновила ПЦУ. У Свято-Михайлівському соборі знайшли стоси російської літератури, зокрема книжку “Проект Россия”.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 5

1. У Полтаві перешкоджали блогеру Ніколасу Кармі. Поліція відкрила справу

05.10.2024 Блогер Ніколас Карма повідомив своїй інстаграм-сторінці, що ввечері 5 жовтня невідомий приставив йому пістолет до шиї в Полтаві. Сталося це під час конфлікту з кількома чоловіками на тлі запитання про ЗСУ. У коментарях підписники вказують, що на відео був представник ТЦК.

“Чую, що зібралась компанія чоловіків, які викрикували моє ім’я з матами та стверджували, що зараз хайпонуть. Вони це не знімали на свою камеру. Після завершення мого інтерв’ю вони підійшли та сказали, що хочуть задати декілька питань. Я відмовився, адже вже чув достатньо, що вони про мене думають, не хотів давати їм контент”, – розповів Ніколас Карма у відео.

За словами блогера, компанія чоловіків запитала його ставлення до ЗСУ. “У відповідь я мовчав. Вони далі знімали мене і мого оператора. Я сказав про свою позицію, що кожен повинен бути в армії або для армії. Але їм цього стало замало. Мій оператор перепідключав тоді апаратуру і, на жаль, цих моментів він не зняв”, – розповів блогер.

Для доказів потім Ніколас Карма вирішив підійти та поговорити з групою чоловіків на свою камеру. “Коли я підійшов до цієї людини, я хотів, аби вона показала своє обличчя на мою камеру. Але його друг підбіг до мене ззаду та приставив мені до шиї пістолет. Також він погрожував пістолетом очевидцям, людям, які там були, я їх не знаю”, – розповів блогер.

У коментарях на сторінці блогера деякі підписники вказали, що на відео чоловік, схожий на представника ТЦК Олександра Логвиненка.

Речник Полтавського обласного ТЦК та СП Роман Істомін розповів Суспільному, що начальник районного ТЦК Олександр Логвиненко проводив час у місті разом з родиною 5 жовтня.

“Він помітив чоловіка, який підходив до жінок та задавав їм різні провокативні питання. У свою чергу він також вирішив підійти та задати два простих питання – ставлення до ЗСУ та до військової служби. При цьому він повідомив, що є офіцером ЗСУ. На відео це все є. Потім він відійшов. Ніякого конфлікту з боку офіцера не було. Але блогер підбіг до нього зі спини, вхопив за плече та почав конфліктувати відверто, застосовуючи при цьому заходи фізичного впливу”, – повідомив речник.

За словами Романа Істоміна, на відео помітно, що в представника ТЦК не було пістолета, а предмет, який схожий на нього, був в іншого громадянина, який з’явився в кадрі лише після застосування сили до офіцера ЗСУ.

“Правоохоронці вже перевірили цей предмет – це не був бойовий пістолет і загрози життю та здоров’ю блогеру не було взагалі”, – додав Істомін.

Поліція Полтави відкрила кримінальне провадження за статтею про хуліганство після конфлікту між блогером Ніколасом Кармою (справжнє ім’я – Микола Бучак) та двома чоловіками, один з яких, ймовірно, погрожував пістолетом. Про це повідомляє Нацполіція.

За даними поліції, конфлікт стався в центрі Полтави. Про нього правоохоронці дізналися 6 жовтня з місцевих пабліків. Вже встановлено учасників конфлікту. Пістолет, схожий на стартовий, вилучили та передали на експертизу.

Кримінальне провадження розпочато за частиною 4 статті 296 (хуліганство, вчинене із застосуванням вогнепальної зброї, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для заподіяння тілесних ушкоджень предмета) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає від трьох до семи років позбавлення волі.

Ніколас Карма – український блогер і співак зі Львівщини. Став відомим, зокрема, завдяки рубриці “Скільки коштує Look”, де запитує перехожих та відомих людей про вартість їхнього одягу.

2. У Києві суд заборонив журналістці Watchers.Media фотозйомку під час відкритого засідання

17.10.2024 Дніпровський районний суд міста Києва 17 жовтня заборонив журналістці Watchers.Media Аліні Кондратенко фотозйомку мобільним телефоном обвинувачених та їх адвокатів у відкритому судовому засіданні.

Про це Кондратенко повідомила на своїй Facebook-сторінці та уточнила деталі в коментарі Інституту масової інформації.

За її словами, спершу суддя Інна Омельян наполягала, що журналістка нібито мусила подати клопотання. 

“Дуже цікаво, що суддя наполягала і на тому, щоб я відповідала на її запитання, стоячи за кафедрою, у центрі зали суду, а не з місця. Суддя тричі, з легкою посмішкою, повторила: “Повільно та розбірливо назвіться”. Хоча ті, хто мене знає, знає і те, що вимова в мене чітка”, – зазначила Аліна Кондратенко.

Вона зауважила, що суддя заборонила зйомку попри памʼятку щодо прав медіа у відкритих судових засіданнях, яка висить безпосередньо у судовій залі, де все це відбулось. 

“Для кого тоді розроблялась ця памʼятка? Адвокат одного з підсудних, коментуючи цю памʼятку, сказав: “на заборє тоже напісана”, – додала журналістка.

Вона зазначила, що йдеться про справу за звинуваченням ексзаступниці прокурора Оболонського району Києва Ілони Клюге та колишнього слідчого міліції Києва Віталія Матюші, яких обвинувачують у незаконному притягненні до кримінальної відповідальності учасника Революції гідності Миколу Пасічника. 

Аліна Кондратенко зазначила, що до завершення засідання так і не отримала дозволу зйомку.

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що представники медіа можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних засобів (зокрема, мобільного телефону) без отримання окремого дозволу суду, а отже і без з'ясування судом думки учасників судового засідання щодо доцільності проведення запису. 

“Звісно, якщо йдеться про пряму трансляцію або стаціонарну апаратуру, то дозвіл суду потрібен. Про це чітко йдеться як в частині 4 статті 11 Закону "Про судоустрій та статус суддів", так і в частині 6 статті 27 Кримінального процесуального кодексу. Факт ігнорування суддями цих норм порушує ряд логічних питань: чи відома судді таке положення закону, чи свідомо суддя діє всупереч цьому положенню, чи може це свідчити про можливе упереджене ставлення судді до однієї із сторін провадження тощо”, – зазначив юрист.

Він наголосив, що подібні випадки негативно впливають на авторитет правосуддя. 

“Так склалося, що саме Вища рада правосуддя зобов'язана вживати заходи щодо забезпечення авторитету правосуддя та незалежності суддів, зокрема, шляхом дослідження та перевірки випадків неналежної поведінки суддів”, – додав Володимир Зеленчук. 

3. У Житомирі суддя намагався заборонити журналістці МІПЛ робити аудіозапис засідання

18.10.2024 Суддя Богунського суду Житомира 17 жовтня забороняв журналістці Медійної ініціативи за права людини (МІПЛ) Надії Чучвагі аудиозапис на диктофон під час судового засідання. Про це йдеться на сайті ініціативи.

Справа стосувалася обвинувачення жінки у державній зраді: вона нібито здала росіянам інформацію про місце нагородження військових у Добропіллі на Донеччині.  

Серед аргументів, які наводив суддя Болейко, чому журналістка не має записувати процес на телефон – те, що під час засідання оголошуються відомості, які можуть нашкодити правоохоронцям та учасникам процесу.

Втім, як зауважує МІПЛ, частина 6 статті 27 КПК України про гласність і відкритість судового провадження стверджує: кожен і кожна в залі судового засідання може вести стенограму, робити нотатки та використовувати диктофон. 

Журналістка зачитала вголос своє клопотання про дозвіл на фото та відеознімання.

Після повернення з нарадчої кімнати суд зачитав ухвалу і проголосив, що право, передбачене частиною 6 статті 27 КПК, не є абсолютним: через небезпеку для прокурора та його сім’ї, обвинуваченої та її неповнолітніх дітей суд клопотання не задовольнив. Також він зазначив, що журналістка не надала доказів на підтвердження своїх повноважень. Але додав, що аудіо записувати все ж можна.

У коментарі Інституту масової інформації журналістка Надія Чучвагі звернула увагу, що у цій ситуації суд ніби не розуміє важливості судових процесів, пов'язаних з війною, проти національної безпеки.

“І, звісно, іноді дивно відповідати на питання, “чим вас цікавить цей процес?”, “чому ви прийшли його прослухати?” або “навіщо ви будете про це писати? Ми не хочемо, щоб ви про це писали”. І закритість судів створює, скажімо так, небезпеку для правосуддя”, – сказала Чучвагі.

Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук зазначає, що, по-перше, гласність і відкритість судового провадження та право на фіксування судового засідання стосується будь-якої особи, а не лише журналістів. 

“Саме тому журналіст не зобов'язаний доводити суду чи учасникам судового розгляду наявність у нього статусу журналіста, аби мати змогу фіксувати судове засідання”, – зазначає юрист.

По-друге, за його словами, якщо прокурор або будь-який інший учасник судового процесу вважає, що в ході засідання може відбутися розголошення чутливої або конфіденційної інформації, то він має право заявити клопотання суду про проведення закритого судового засідання. 

“Якщо ж засідання проводиться відкрито, то його фіксація присутніми особами не може завдати шкоди приватним чи суспільним інтересам. Зауважу, що прокурор є державним службовцем та представляє інтереси суспільства/держави в ході процесу”, – зауважує Володимир Зеленчук.

Він додав, що, хоча законодавство і містить, на перший погляд, дещо суперечливі положення щодо можливості відеозапису та фотозйомки без ухвали суду, однак аудіозапис за допомогою портативного пристрою є безумнівно тим способом фіксації, що не потребує такого дозволу. 

“Цей вид фіксації дозволяється законом, а не судом, а тому дослідження думки учасників судового процесу та заборона аудіозапису є виходом за межі кримінального процесуального закону та навіть його порушеннями”, – зазначив Володимир Зеленчук.

4. У Дніпрі медійника не пустили на сесію міської ради

24.10.2024 Медійника Олександра Славного не пустили на сесію міської ради Дніпра, яка відбулася 22 жовтня 2024 року. Про це Славний повідомив представниці Інституту масової інформації в Дніпрі та області Ользі Василець.

За його словами, він завчасно повідомив міську раду, що буде на сесії. 

“Напередодні мені зателефонувала представниця міської ради і сказала, куди підійти й о котрій. Мене завели на перший поверх міської ради й сказали, що зараз триває нагородження, його можна подивитись онлайн. Потім буде закрита частина сесії, і потім можна буде потрапити на відкриту частину сесії. Пізніше я побачив, що депутати почали виходити з приміщення. Так я зробив висновок, що сесія закінчилась, і це підтвердила представниця міської ради”, – розповів Олександр Славний.

За словами медійника, він мав запитання до депутатів від політичної партії “Пропозиція” Євгена Кривошеєва, Сергія Пустового, депутата від “Європейської солідарності” Каміля Примакова та депутата від ОПЗЖ Юрія Коробова. Ще одне запитання стосувалося того, чи розглядатимуть на сесії міськради питання щодо скорочення видатків на піар міської ради.

Представниця пресслужби міської ради Дніпра Дар'я Мізікіна повідомила представниці ІМІ, що прокоментувати недопуск медійника до сесії міськради зможуть тільки після запиту. 

Олександр Славний звернувся до поліції, дані внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 171 Кримінального кодексу (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Витяг з реєстру медійник опублікував на своїй Facebook-сторінці. 

Свої матеріали, сказав Славний, він планував опублікувати на своїй сторінці в соціальній мережі. Або ж це буде цікаво якомусь із сайтів.

Раніше Олександр Славний працював на телеканалі “Відкритий”. Також на телеканалі “Регіон”, який із 2018 року почав змінюватися, зокрема змінилася назва на Д1. У матеріалі “Детектора медіа” про медіаландшафт Дніпра такі зміни назвали “передвиборчим перетворенням”. Відтоді телеканал є опозиційним до міської влади й прихильним до іншого кола осіб, які є опонентами міського голови Дніпра Бориса Філатова. Про це протистояння є окремо текст на сайті ІМІ. 

Окрім Славного, також на сесію міської ради не пустили активістів руху “Гроші на ЗСУ”. На думку Славного, не пускати журналістів та активістів, загалом представників громади, на сесію – це була вказівка керівництва міської ради, їхня загальна позиція. 

Раніше ІМІ повідомляв, що правоохоронці викрили схему розкрадання коштів з бюджету Дніпра, яка завдала державі збитків у щонайменше 34 мільйони гривень. Схема полягала у фіктивному наданні медійних послуг для Дніпровської міськради.

5. “Полтавщина” і “Зміст” заявили, що міськрада заборонила керівникам комунальних підприємств спілкуватися з медіа

31.10.2024 Видання “Полтавщина” та “Зміст” поскаржилися, що в.о. міського голови Катерина Ямщикова та перші заступники міського голови заборонили начальникам комунальних підприємств Полтави, зокрема підпорядкованих Управлінню житлово-комунального господарства Полтавської міської ради, спілкуватися з журналістами. Також вони повідомляють, що інформаційні запити від медіа залишаються без відповідей. 

Редакція “Полтавщини” опублікувала матеріал, у якому вказала, що “за показником спілкування журналістів із керівниками структурних підрозділів міськвиконкому змушені констатувати погіршення ситуації та її відкат на рівень часів Олександра Мамая” (коли комунікації з журналістами були практично нульовими. – Ред.).

“У серпні 2024 року влада розділила журналістську спільноту на “друзів” та “ворогів”. Очевидним це стало під час річного, але чомусь таємного звіту Катерини Ямщикової, на який ЗМІ запросили мінімум по дружбі, максимум – на комерційних умовах. Практика запланованих та контрольованих виходів в медіапростір чи не з перших днів почала розповсюджуватися й на керівників структурних підрозділів та комунальних підприємств”, – йдеться в заяві “Полтавщини”.

У редакції зазначили, що всупереч обіцянкам Катерини Ямщикової проводити з медіа регулярні брифінги цих керівників можна побачити хіба що в оплачуваних ефірах полтавських телеканалів. 

“Разом із невеликим пулом постійних спікерів від влади, здебільшого це представники частини “Слуги народу” та партії “За Майбутнє”, – уточнили в редакції “Полтавщини”.

Також видання говорить, що представники комунальних служб інколи виходять на брифінги, але вимушено: “щоб погасити інформаційну пожежу. Так було під час обговорення можливого підвищення тарифу на проїзду у серпні чи як реакцію на критику щодо відвертої переплати на світлофорах у жовтні”.

“Певну інформацію “Полтавщина” все-таки отримувала від інших посадовців чи депутатів, але у більшості випадків вони просили не називати їхні імена через страх перед керівництвом”, – йдеться в заяві. 

Про подібну ситуацію заявив і “Зміст”. “31 жовтня намагалися запитати в очільника Управління ЖКГ Тараса Панасенка й профільного заступника міського голови Полтави Володимира Чередниченка про хід виконання проєкту “Полтава пам'ятає героїв”. Чиновники сказали, що журналістам ЗМІСТу нічого не коментуватимуть. Подібні історії з відмовами, таємними звітами, затягуванням відповідей на запити – буденність нашого медіа. Отримувати коментарі ніколи не було просто, але тепер зрозуміло: є заборона від керівництва міста”, – зазначили в редакції.

Водночас виконувачка обов'язків міського голови Полтави та секретарка міської ради Катерина Ямщикова заперечила заяву видань “Полтавщина” і “Зміст” про заборону комунальним підприємствам спілкуватися з журналістами.

НЕПРЯМИЙ ТИСК

Економічний тиск – 1

1. “Українська правда” заявляє про системний тиск із боку Офісу президента

09.10.2024 Видання “Українська правда” заявляє про тривалий системний тиск із боку Офісу президента на редакцію та окремих журналістів. Про це йдеться в заяві редакції, оприлюдненій 9 жовтня на сайті УП.

“Українська правда” нагадала, що її цінностями від моменту заснування 2000 року є редакційна незалежність, об'єктивність і можливість вільно говорити правду. 

Однак наразі редакція вбачає загрозу для сталої роботи через такі дії:

• “блокування спікерів від влади щодо спілкування з журналістами “Української правди” та участі в заходах;
• тиск на бізнес з метою зупинити рекламну співпрацю з “Українською правдою”;
• відверто емоційне спілкування президента Володимира Зеленського з журналістом “Української правди” Романом Кравцем, свідками якого в прямому ефірі ми всі були”.

“Ці та інші непублічні сигнали свідчать про спроби вплинути на нашу редакційну політику. Особливо обурливо це усвідомлювати в часи повномасштабного вторгнення Росії до України, коли вкрай необхідна наша спільна боротьба як за виживання, так і за демократичні цінності”, – йдеться в заяві. 

Редакція наголошує, що робота “Української правди” полягає в тому, щоб “донести правду та служити інтересам українського суспільства. А вільний вибір тем і героїв для публікацій є невід'ємною функцією та правом будь-якого незалежного медіа”. 

“Ми офіційно заявляємо, що кожна спроба конкретних чиновників із керівництва Офісу президента вплинути на журналістів “Української правди” буде висвітлена публічно та матиме наслідки на міжнародному рівні. Кожна така спроба лише зміцнює нашу мотивацію викривати корупцію та неефективне управління у вищих ешелонах влади”, – йдеться в заяві. 

Пізніше УП повідомила, що це радник Президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин блокує спікерів для спілкування з журналістами “Української правди” та участі в інтерв'ю та заходах.

Нагадаємо, 8 жовтня Інститут масової інформації опублікував бліцінтерв'ю з головною редакторкою “Української правди” Севгіль Мусаєвою, яка заявила, що ОП обдзвонює рекламодавців і просить не розміщувати рекламу в УП.

Стеження за журналістами – 1

1. Журналістка тернопільського медіа "20 хвилин" звернулася до поліції через переслідування

21.10.2024 Журналістка видання “20 хвилин” Ірина Белякова написала до поліції заяву через переслідування: невідомий користувач опублікував під її фейсбук-дописом фото та відео, як вона ходить містом. 

Про це медійниця повідомила представниці Інституту масової інформації Ірині Небесній.

17 жовтня Ірина Белякова опублікувала у фейсбуці допис, під яким з колегами та знайомими обговорювали поширення неправдивої інформації про загибель на війні медійника Віталія Антонюка. Невідомий користувач у коментарях до цього допису розмістив світлини та відео з журналісткою, зроблені на вулицях міста.

Ірина Белякова вважає, що її цілеспрямовано переслідують.

“На фото і відео, які опублікували під моїм постом, я то знімаю готівку з банкомата, то йду вулицею і зазираю в телефон. Ніби нічого страшного, але фото і відео знято на різних локаціях, тому про “випадково потрапила в кадр” і мови немає. Якщо переглянути відео, воно не могло бути з камер спостереження, – це робила конкретна особа з конкретної локації і, ймовірно, з якоюсь метою. Судячи з мого одягу, знімали ще влітку. То в мене запитання: хто і з якою метою це знімав? Який ще так званий контент є в автора? Де ще випливуть оці фото і відео? Яким буде наступне опубліковане відео і до якої межі в цьому абсурді може дійти автор?” – розповіла вона.

Наразі медійниця звернулася до поліції, повідомивши про приховане знімання, стеження і переслідування, такі дії вона пов’язує зі своєю журналістською діяльністю. Заяву зареєстрували, це ІМІ підтвердив начальник відділу комунікації Національної поліції в Тернопільській області Сергій Крета.

“Заяву внесли до єдиного реєстру досудових розслідувань. Порушено кримінальне провадження за ч. 1 статті 182 “Порушення недоторканності приватного життя”, – розповів Сергій Крета. 

Санкція статті передбачає штраф від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або виправні роботи на строк до двох років, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Нагадаємо, 17 жовтня на анонімній фейсбук-сторінці “Біґус Тернопільський” опублікували неправдиву інформацію про загибель на війні медійника Віталія Антонюка, який багато років пропрацював у виданні “20 хвилин”. 

Редакторка видання Наталія Бурлаку в коментарі ІМІ розповіла, що не знає, чи обидва випадки пов’язані між собою. 

“Те, що це все збіглося в часі, – факт. Але ніхто не знає, що в кого на умі. Чи це просто тролінг і провокація. Мусимо себе застрахувати на випадок гірших ситуацій”, – зауважила Бурлаку.

За її словами, нещодавно редакція опублікувала кілька матеріалів, “пов'язаних з незаконними земельними схемами в Тернополі, а також виїздом посадовців за кордон”. Однак чи обидва інциденти мають стосунок до тих матеріалів, не знає.

“Якби все було так очевидно… Варіанти, хто може бути причетним, у нас є, припущення – теж. Поліції ми все розповіли, нехай перевіряють”, – зазначила редакторка.

Водночас у поліції розповіли, що заява про нібито загибель медійника Віталія Антонюка надійшла також від ще одного журналіста редакції “20 хвилин”, ім’я якого згадали на анонімній сторінці “Біґус Тернопільський” наступного дня після інциденту в “спростуванні”: мовляв, це він повідомив їм про смерть колеги. Заяву приєднали до провадження в справі щодо шахрайства. Ще одну чекають і від самої Наталії Бурлаку.

Водночас колишня журналістка “20 хвилин” Юлія Іноземцева, номер банківської картки якої і вказали під неправдивим дописом про загибель Антонюка як начебто дружини, повідомила у фейсбуці, що цю картку вона заблокувала.

“Від моменту публікації неправдивого та цинічного повідомлення на мою банківську картку надійшли чотири грошові платежі від трьох різних людей, які, на жаль, повелися на фейковий заклик “підтримати родину загиблого воїна”, – розповіла вона та додала, що повернула кошти цим людям і активно співпрацює з поліцією в справі.

ІНТЕРНЕТ-ТИСК

Кібератаки – 6

1. УНІАН повідомив, що сайт зазнав потужної DoS-атаки

23.10.2024 Сайт агенції УНІАН зазнав потужної DoS-атаки, яка тривала близько години, йдеться в заяві редакції.

Ресурс був тимчасово недоступний для користувачів. Інженери медіа працювали над усуненням проблеми. Станом на зараз роботу сайту відновлено. 

У коментарі представниці Інституту масової інформації Валентині Троян шеф-редактор УНІАН Михайло Ганницький розповів, що в агенції поки не знають конкретної причини кібератаки.

Він також зазначив, що редакція не може стверджувати, що до атаки причетні російські хакери.

2. Кропивницьку "Гречку" спробували зламати шахраї-"податківці"

30.10.2024 Кропивницьке онлайн-видання “Гречка” отримало фішингового електронного листа нібито від інспекції Державної  податкової служби в Суворовському районі Одеси. 

Про це представникові Інституту масової інформації в Кіровоградській області Павлу Лісниченку повідомила редакторка видання Анастасія Дзюбак. 

За словами журналістки, в тексті листа йшлося про невідповідність документів видання. З відповідним актом пропонувалось ознайомитися за посиланням, що містилося в тілі листа. 

Анастасія Дзюбак розповіла, що подібні листи надходять на редакційну пошту нечасто. Однак алгоритм поводження з такою кореспонденцією у видання вже відпрацьований. 

“Одразу попередила колег ще раз про ризики фішингу (у квітні проходили навчання з цифрової безпеки всією редакцією). Додатково повідомила про факт надходження листа в Лабораторію цифрової безпеки, там підтвердили, що це саме фішинг”, – розповіла вона.

Нагадаємо, у вересні кіберполіція повідомляла, що шахраї зламують облікові записи користувачів одного з популярних месенджерів та розсилають їхнім контактам фішингові повідомлення про нібито отримання грошової допомоги від держави або міжнародних організацій.

3. Сайт херсонського медіа МОСТ зазнав потужної атаки

31.10.2024 Сайт херсонського онлайн-медіа МОСТ зазнав 31 жовтня потужної DDoS-атаки. Про це Інституту масової інформації розповів головний редактор медіа Сергій Нікітенко.

“Атака почалася десь близько 14:00. Як ми бачимо, вона дуже потужна, і наш захист поки не справляється з нею, в результаті чого сайт тимчасово не працює”, – розповів він.

У редакції цю атаку повʼязують із серією публікацій про будівництво підземних шкіл у місті.

“Ми ледь не з першого дня початку цього скандального будівництва стежимо за темою, через що спочатку відбувся напад на нашу колегу Олену Гнітецьку, а потім представник підрядника передавав через неї якісь дивні “привіти” мені, що ми однозначно розцінюємо як тиск на незалежне медіа”, – додав він.

За словами головреда, 30 жовтня медіа опублікувало ексклюзивний коментар начальника Херсонської ОВА Олександра Прокудіна про те, що частину із запланованих шкіл після резонансу та протесту мешканців вирішили поки не будувати. 

“За моєю інформацією, ця публікація була дуже болісно сприйнята людьми з оточення начальника міської військової адміністрації Романа Мрочка, і я цілком припускаю, що це така помста нам за позицію”, – впевнений Нікітенко.

Як повідомляв ІМІ, 30 вересня 2024 року в Херсоні невідомий напав на журналістку онлайн-медіа МОСТ Олену Гнітецьку на території одного з навчальних закладів. Чоловік штовхав її та забрав телефон, який викинув у котлован, де працювала будівельна техніка. Журналістка працює над темою будівництва підземних шкіл у Херсоні.

За фактом нападу поліція Херсона розпочала кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

4. Видання "Гречка" отримало фішингового листа нібито від СБУ

31.10.2024 Кропивницьке видання “Гречка” вдруге за тиждень отримало на редакційну пошту фішингового листа. Цього разу отримати дані видання намагалися від імені “Центрального управління СБУ”. 

Про це представникові Інституту масової інформації в Кропивницькому та області Павлу Лісниченку повідомила редакторка “Гречки” Анастасія Дзюбак. 

Окрім того, подібні листи, також буцімто від імені Служби безпеки України, надійшли на адреси як мінімум ще двох видань: “Точка доступу” та CBN. 

Попри те що адреси відправників відрізнялись, текстова частина лишалася незмінною. Від журналістів вимагали надати до 5 листопада перелік документів, інакше “організація буде зупинена”. Для отримання того, що відправних іменував переліком документів, медійники мали завантажити файл, що надходив разом з листом. 

Нагадаємо, 30 жовтня онлайн-видання “Гречка” повідомляло про отримання фішингового електронного листа нібито від інспекції Державної податкової служби в Суворовському районі Одеси. 

5. Медіа “Точка доступу” отримало фішингового листа нібито від СБУ

31.10.2024 Кропивницьке видання “Точка доступу” отримало на редакційну пошту фішингового листа нібито від імені “Центрального управління СБУ”. 

Про це представникові Інституту масової інформації в Кропивницькому та області Павлу Лісниченку повідомили в редакції медіа.

Окрім того, подібні листи, також буцімто від імені Служби безпеки України, надійшли на адреси як мінімум ще двох видань: “Гречка” та CBN. 

Попри те що адреси відправників відрізнялись, текстова частина лишалася незмінною. Від журналістів вимагали надати до 5 листопада перелік документів, інакше “організація буде зупинена”. Для отримання того, що відправних іменував переліком документів, медійники мали завантажити файл, що надходив разом з листом. 

6. Видання CBN отримало фішингового листа нібито від СБУ

31.10.2024 Кропивницьке видання CBN отримало на редакційну пошту фішингового листа нібито від імені “Центрального управління СБУ”. 

Про це представникові Інституту масової інформації в Кропивницькому та області Павлу Лісниченку повідомила редакторка видання CBN Мирослава Липа.

Окрім того, подібні листи, також буцімто від імені Служби безпеки України, надійшли на адреси як мінімум ще двох видань: “Точка доступу” та “Гречка. 

Попри те що адреси відправників відрізнялись, текстова частина лишалася незмінною. Від журналістів вимагали надати до 5 листопада перелік документів, інакше “організація буде зупинена”. Для отримання того, що відправних іменував переліком документів, медійники мали завантажити файл, що надходив разом з листом. 

За словами Липи, видання вже отримувало листи подібного змісту. Проте раніше вони містили вимоги від фейкової податкової. 

ЗАХИСТ СВОБОД СЛОВА

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1. Поліція Херсона відкрила справу за фактом нападу на журналістку МОСТу

03.10.2024 Херсонська поліція розпочала кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України, за фактом нападу на журналістку місцевого онлайн-медіа МОСТ Олену Гнітецьку.

Про це повідомляється на фейсбук-сторінці поліції Херсонської області.

“Наразі тривають необхідні слідчі дії та з’ясовуються усі обставини події”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, 30 вересня 2024 року в Херсоні невідомий напав на журналістку онлайн-медіа МОСТ Олену Гнітецьку на території одного з навчальних закладів. Чоловік штовхав її та забрав телефон, який викинув у котлован, де працювала будівельна техніка.

За словами журналістки, вона працює над темою будівництва підземних шкіл у Херсоні й “хотіла особисто оглянути будівництво, яке викликає обурення місцевих мешканців”.

2. Поліція Запоріжжя після звернення ІМІ відкрила справу за фактом погроз журналістці 061.ua

16.10.2024 Поліція Запоріжжя 16 жовтня відкрила кримінальне провадження за факторм перешкоджання журналістці місцевого медіа 061.ua Ельмірі Шагабудтдиновій. Заяву внесли в ЄРДР через 18 днів, після публічного розголосу про інцидент, а також звернення Інституту масової інформації до поліції з проханням дати оцінку ситуації.

Справу відкрито за ч.1 ст.171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України, повідомила представниці ІМІ у Запорізькій області Наталії Виговській начальниця відділу комунікації ГУНП в Запорізькій області, капітан поліції Анна Ткаченко.

“Наразі у відкритому кримінальному провадженні тривають слідчі дії, про результати яких надамо вичерпну інформацію”, – сказала Ткаченко.

Вона додала, що окрім журналістки заяву подала і жінка, яка перешкоджала Ельмірі.

“29 вересня на місці влучання ворожої авіабомби в Шевченківському районі Запоріжжя виникла конфліктна ситуація між журналісткою запорізького медіа та власницею пошкодженого вибухом домоволодіння, яка заборонила представниці ЗМІ вести зйомку біля її будинку та вимагала видалити вже відзняте. Обидві звернулися до поліції з відповідними заявами, які були зареєстровані до єдиного обліку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події. За цим фактом поліцейські провели повну об’єктивну перевірку”, – розповіла Анна Ткаченко.

Водночас Нацполіція у Запорізькій області зазначає, що розуміє “стан громадян, постраждалих внаслідок воєнних злочинів окупантів, і збентеження, яке в них може викликати зйомка їхнього пошкодженого майна”. 

“Зазвичай люди висловлюють побоювання щодо повторних влучань після оприлюднення ЗМІ відзнятого контенту”, – йдеться у повідомленні.

У той же час жінка, яка фігурує у справі, почала вимагати від журналістки 061.ua вибачень на камеру. Як розповіла представниці ІМІ Ельміра Шагабутдинова, 16 жовтня жінка зателефонувала в редакцію і вимагала від редакторки видання, аби журналістка публічно вибачилася перед нею на камеру. 

Нагадаємо, 29 вересня мешканці приватного сектору Запоріжжя, куди влучили російські КАБи, перешкоджали Ельмірі Шагабудтдиновій фотографувати наслідки російської атаки. Їй блокували прохід, ображали, погрожували й вимагали видалити вже зроблені фото. Її звинувачували в тому, що журналісти лише заважають і атаки вчиняються саме через них. Журналістка викликала поліцію і написала заяву про перешкоджання професійній діяльності.

3. Суд вирішив не ізолювати від суспільства депутата, який погрожував убивством журналістці Мацько

21.10.2024 Октябрський районний суд Полтави визнав винним депутата районної ради Сергія Бойка в погрозах убивством та насильством місцевій журналістці Анастасії Мацько й призначив йому покарання у вигляді пробаційного нагляду строком на один рік. Таке рішення суд ухвалив сьогодні, 21 жовтня, повідомляє “Полтавська хвиля”.

Суд зобов'язав Бойка періодично з'являтися для реєстрації до органу з питань пробації, попереджати про зміну місця проживання або роботи. 

Також депутату заборонили спілкуватися з потерпілою. З нього мають стягнути понад 28 тис. грн судових витрат.

Адвокат журналістки Дмитро Семеха зазначив, що підготує апеляційну скаргу після аналізу вироку.

“Я так розумію, що за погрозу вбивством це занадто м'яке покарання, за такий злочин, на думку потерпілої”, – додав адвокат.

Як повідомляв ІМІ, 29 березня 2023 року журналістка інтернет-видання “Полтавська хвиля” Анастасія Мацько заявила, що цього дня їй погрожували під час сесії міської ради депутат районної ради Сергій Бойко та керівник інспекції з благоустрою Максим Малько. 

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України. Пізніше адвокат Мацько Дмитро Семеха попросив поліцію перекваліфікувати кримінальне провадження з перешкоджання на погрози. 

29 травня 2023 року Мацько разом зі своїм адвокатом подала скаргу до Офісу ГПУ через бездіяльність поліції. Дві експертизи підтвердили погрози полтавській журналістці, але вона знову скаржиться на прокуратуру. 

7 листопада 2023 року депутату, який погрожував Анастасії Мацько, висунули підозру за частиною 1 статті 345-1 КК України (погроза або насильство щодо журналіста).

Судовий розгляд розпочався в лютому 2024 року.

Реакція журналістської спільноти – 2

1. Медіарух звернувся до Зеленського щодо тиску з боку влади на УП

10.10.2024 Медіарух, до якого входять українські журналісти та медійні організації, закликає Президента України Володимира Зеленського негайно вжити заходів для припинення тиску на медіа з боку будь-яких держслужбовців чи радників, гарантувати прозорість та відкритість державних органів до спілкування з журналістами, а також надавати медіа безперешкодний доступ до інформації, яка є важливою для суспільства. 

Про це йдеться в заяві медійників, пов'язаній з тиском на “Українську правду” з боку влади. 

“Особливе занепокоєння викликає практика, коли окремі радники та чиновники дозволяють собі втручатися в діяльність журналістів, накладаючи неофіційні обмеження на спілкування чиновників з медіа, блокуючи доступ окремих незалежних медіа з “чорного списку” до заходів та створюючи інші перешкоди для функціонування незалежних ресурсів”, – йдеться в заяві.

Медіарух заявляє, що конфлікти з незалежними медіа шкодять не лише репутації державних органів, а й країні загалом. “Медіа не є ворогом держави – вони є партнерами в боротьбі за свободу і демократичні цінності”, – йдеться в заяві.

Інститут масової інформації наводить повністю текст заяви:

Заява

Ми, українські журналісти та медійні організації, учасники Медіаруху, рішуче протестуємо проти спроб тиску на незалежні медіа з боку представників державної влади, що стає все більш системним. 

Особливе занепокоєння викликає практика, коли окремі радники та чиновники дозволяють собі втручатися в діяльність журналістів, накладаючи неофіційні обмеження на спілкування чиновників з медіа, блокуючи доступ окремих незалежних медіа з “чорного списку” до заходів та створюючи інші перешкоди для функціонування незалежних ресурсів.

Так, за інформацією наших колег з “Української правди”, радник президента Дмитро Литвин, який раніше працював журналістом і політичним експертом, в останні місяці запроваджував обмеження на спілкування представників влади з журналістами редакції “Української правди”. 

Наголошуємо, що це не проблема однієї людини, а значно ширша тенденція щодо звуження простору для незалежних медіа і намагання влади контролювати всі публічні дискурси. Ми спостерігаємо дедалі активніші спроби влади створити єдиний контрольований наратив, який обмежує критичний аналіз і різноманітність думок в інформаційному просторі України та звужує право людей на отримання суспільно важливої інформації. Війна не може слугувати виправданням для таких дій. 

Сьогодні українські журналісти працюють в умовах безпрецедентного тиску та небезпеки. Наші колеги не просто інформують суспільство, а виконують критично важливу місію – вони документують злочини агресора, розповідають світові правду про війну та захищають право людей на достовірну інформацію. На жаль, багато хто з них уже заплатив за це найвищу ціну – своє життя. Незалежні медіа є запорукою стабільного демократичного суспільства, адже вони забезпечують громадський контроль над діями влади, сприяють прозорості та відповідальності. 

Закликаємо Президента України негайно вжити заходів для припинення тиску на медіа з боку будь-яких держслужбовців чи радників, гарантувати  прозорість і відкритість державних органів до спілкування з журналістами, а також надавати медіа безперешкодний доступ до інформації, яка є важливою для суспільства. 

Конфлікти з незалежними медіа шкодять не лише репутації державних органів, а й країні загалом. Медіа не є ворогом держави – вони є партнерами в боротьбі за свободу і демократичні цінності. 

Нагадаємо, 8 жовтня Інститут масової інформації опублікував бліцінтерв'ю з головною редакторкою “Української правди” Севгіль Мусаєвою, яка заявила, що ОП обдзвонює рекламодавців і просить не розміщувати рекламу в УП.

9 жовтня “Українська правда” заявила про тривалий системний тиск із боку Офісу президента на редакцію та окремих журналістів.

10 жовтня “Українська правда” у своїй статті заявила, що саме радник президента України з питань комунікацій Дмитро Литвин блокує спікерів для спілкування з журналістами УП та участі в інтерв'ю та заходах.

2. Українські журналісти закликають світ до рішучих дій. Заява щодо вбивства Вікторії Рощиної

11.10.2024 Українські журналісти та медійники закликають міжнародну спільноту до рішучих та негайних дій у зв'язку з убивством української журналістки Вікторії Рощиної в російському полоні. Про це йдеться в їхній заяві, яка відкрита до підписання.

“Знаючи, що Вікторія Рощина перебувала в ув’язненні більше року і що до російського полону вона була фізично здоровою, ми маємо всі підстави вважати, що її смерть була або результатом умисного вбивства, або наслідком жорстокого поводження та насильства, яких вона зазнала під час перебування в російському полоні”, – йдеться в заяві.

Журналісти, закликають, зокрема, такі організації, як ООН, ОБСЄ, ПАРЄ та МКЧХ, до активних дій згідно з їхніми мандатами.

“Міжнародні інституції, наділені мандатами захищати права людини, повинні діяти рішуче і негайно. Ми закликаємо міжнародні організації вжити невідкладних заходів для перевірки стану і захисту прав 29 цивільних українських журналістів, що наразі перебувають в полоні РФ”, – йдеться в заяві

Інститут масової інформації повністю наводить текст заяви:

Заява щодо вбивства журналістки Вікторії Рощиної

Ми, журналісти та медійники, висловлюємо найглибші співчуття родині та колегам Вікторії Рощиної – молодої, сміливої та талановитої української журналістки, яка загинула в російському полоні. Їй було лише 27 років.

Знаючи, що Вікторія Рощина перебувала в ув’язненні більше року і що до російського полону вона була фізично здоровою, ми маємо всі підстави вважати, що її смерть була або результатом умисного вбивства, або наслідком жорстокого поводження та насильства, яких вона зазнала під час перебування в російському полоні.

Вікторія Рощина була затримана 3 серпня 2023 року на тимчасово окупованій території України, де вона виконувала свою журналістську роботу, плануючи висвітлити життя людей в умовах окупації. За даними Міністерства оборони РФ, її смерть настала 19 вересня 2024 року.

Ми закликаємо наших колег з українських, закордонних та міжнародних медіа висвітлити цю трагедію, провести незалежні розслідування обставин смерті Вікторії та допомогти розказати світу про долю українських журналістів, які наразі перебувають в російському полоні.

Міжнародні інституції, наділені мандатами захищати права людини, повинні діяти рішуче і негайно. Ми закликаємо міжнародні організації вжити невідкладних заходів для перевірки стану і захисту прав 29 цивільних українських журналістів, що наразі перебувають в полоні РФ. 

Ми закликаємо Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) виконувати свій мандат на повну силу і регулярно відвідувати полонених, особливо цивільних, утримуваних РФ на окупованих територіях України або на російських територіях. Ми вважаємо, що наразі статут і діяльність МКЧХ не відповідає вимогам і обсягам колосальної гуманітарної кризи, спричиненої російською агресією. Ми закликаємо МКЧХ негайно організувати постійні місії з моніторингу в'язниць РФ, де утримуються українські журналісти, і докласти всіх зусиль, аби гарантувати полоненим дотримання базових прав і захист від жорстокого поводження.

Ми закликаємо ООН залучити свої структури, такі як Рада з прав людини та Управління Верховного комісара з прав людини (УВКПЛ), і створити незалежну комісію з розслідування смерті журналістки Вікторії Рощиної. Ми закликаємо Спеціального доповідача ООН з питання свободи слова публічно прозвітувати щодо ситуації з українськими журналістами в російському полоні, а також щодо інших злочинів РФ проти українських медіа і журналістів. 

Ми закликаємо ОБСЄ залучити свої інструменти моніторингу прав людини для термінової перевірки умов утримання українських журналістів на території РФ. Ми закликаємо ОБСЄ призначити спеціальну місію під керівництвом Представника з питань свободи ЗМІ для перевірки фактів, що стосуються незаконних затримань, убивств та переслідувань Росією українських журналістів. 

Ми закликаємо ПАРЄ провести термінові дебати з приводу системних порушень Росією прав журналістів, зокрема випадку вбивства Вікторії Рощиної, і ініціювати спеціальну резолюцію, яка засуджує вбивство українських журналістів і закликає до санкцій проти посадовців РФ, відповідальних за ці злочини. Ми також закликаємо ПАРЄ призначити спеціального доповідача для звіту про російські злочини проти українських журналістів і про загрози для безпеки журналістів, спричинені російською агресією. 

Свобода слова – це основа будь-якої демократії. Коли журналістів незаконно затримують, це не просто наступ на них особисто, це удар по праву кожного вільно висловлюватися і отримувати інформацію без цензури. Ми звертаємося до всіх, хто вірить у демократичні цінності, з закликом об'єднатися, щоб захистити ці принципи і добитися справедливості і повернення з полону українських журналістів, протиправно затриманих РФ.