ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за жовтень 2020 року

04.11.2020, 09:43

У жовтні експерти ІМІ зафіксували в Україні 34 випадки порушення свободи слова. З них 24 стосувалися фізичної агресії проти журналістів. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

У жовтні зафіксовано найбільшу кількість порушень у порівнянні з іншими місяцями (січень – 19, лютий – 18, березень – 25, квітень – 18, травень – 11, червень – 21, липень – 13, серпень – 12, вересень – 15). Зростання кількості порушень цього місяця обумовлене передвиборчою кампанією до місцевих виборів та днем голосування, 25 жовтня.

Найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 19 (проти дев'яти у вересні). 

Так, експерти ІМІ зафіксували випадки, пов'язані з порушеннями прав журналістів, які стались у день голосування. Члени виборчих комісій забороняли журналістам відеознімання на дільницях – у Херсоні, Кропивницькому, Бахмуті (Донецька область). Також зафіксовано випадок застосування фізичної сили до журналістки на Дніпропетровщині з боку кандидата від "Слуги народу".

Крім того, перешкоджали журналістам і правоохоронці. Зокрема, на Київщині поліцейські напали на журналістку Таїсію Кутузову та пошкодили їй мікрофон. У Києві силовик намагався зламати камеру журналістові Радіо Свобода Мар'яну Кушніру під судом, який розглядав справу Шеремета.

Експерти ІМІ зафіксували в жовтні різке зростання кібератак на сайти – п’ять випадків. Востаннє ІМІ фіксував DDoS-атаки на сайти в лютому цього року. Так, у жовтні DDoS-атак зазнали сайти "РІА Мелітополь", Politerno (Тернопіль), "Четвертої влади" та Liga.net. У чотирьох випадках редакції пов'язували хакерські атаки з опублікуванням матеріалів про місцеві вибори.

Також ІМІ зафіксував випадок цензури, коли пресслужба Апарату Верховної Ради з урахуванням рішення Комітету ВР зі свободи слова припинила акредитацію редакції видання "Слідство.Інфо" та ще 18 редакцій. Акредитацію журналістам при Верховній Раді припинено як таку, що не відповідає меті: “для всебічного, об'єктивного та збалансованого висвітлення журналістами, технічними працівниками засобів масової інформації діяльності Верховної Ради України”.

Порушення зафіксовано в 13 регіонах. За кількістю випадків лідирує Київ (12), далі йдуть Запоріжжя та Львівщина (по три випадки), Одещина, Дніпропетровщина, Тернопільщина, Донеччина, Миколаївщина та Рівненщина (по два випадки).

Утиску своїх прав зазнали 10 журналістів та 10 журналісток

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 186 випадків порушення свободи слова, з них 145 – це фізична агресія проти журналістів.

Фізична агресія

Побиття – 3

1.“СтопКор” повідомив про напад та пограбування журналістів проєкту

14.10.2020 Проєкт журналістських розслідувань “Стоп корупції” повідомляє про напад на журналістів проєкту та пограбування 14 жовтня в селі Грушувато-Криничне Дніпропетровської області. Про це повідомляється на сайті “Стоп корупції”.

Як розповів потерпілий журналіст Артем Поліковський, напад на них молодиків охоронної фірми у зеленій формі та без розпізнавальних знаків організував чинний депутат Дніпропетровської облради Володимир Рой, про якого вони робили розслідування.

“Ми приїхали в село Грушовато-Криничне. Там ми працювали за редакційним завданням у рамках журналістського розслідування про порушення під час передвиборчого процесу в Дніпропетровській області. На той момент наша група перебувала на вулиці Лесі Українки, де ми знімали коптером види села і будинок одного з передбачуваних фігурантів розслідування. Коли ми закінчили та збиралися, щоб повертатися, – під'їхав автомобіль Audi Q8, за кермом якого був депутат облради Володимир Рой. Спочатку він заблокував рух нашого автомобіля та виїзд нашого транспорту. А потім намагався здійснити наїзд на члена знімальної групи Максима”, – розповів Артем Поліковський.

За його словами, трохи пізніше на місце прибули молодики охоронної фірми у зеленій формі та без розпізнавальних знаків, які напали та пограбували знімальну групу.

“Спочатку приїхала Toyota Land Cruiser із двома невідомими чоловіками. Наша група викликала поліцію. Приблизно о 14:10 під'їхав Reno Duster, з якого вийшли троє в спецформі темно-зеленого кольору і в балаклавах. Вони силою забрали робочу техніку та особисті речі. У Олега, оператора, забрали всі особисті речі. Паспорт, документи, гроші, а також відеокамеру, мікрофон і сумку. В Олега обшукали всі кишені, повалили обличчям у землю і били. Мене штовхали об паркан, а потім забрали телефон. Так само нападники побили ще одного чоловіка, що був поруч із нами. Рой стояв поруч та наказував їм, що робити. Саме він наказав забрати всю нашу техніку”, – розповів подробиці журналіст.

На місці події працювали правоохоронці. Вони прийняли заяву від журналістів та порушили кримінальне провадження за ст. 171 ККУ “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

Юридичний відділ ГО “Стоп корупції” готує клопотання на перекваліфікацію її на ст. 345-1 “Погроза або насильство щодо журналіста”.

“Ми розуміємо, що такі дії були вчинені в результаті виконання журналістами своєї професійної діяльності, отже розглядаємо ключовою ст. 345-1. Також ми вбачаємо в даних діях елементи ст. 178 ККУ “Розбій та напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством та вчинений групою осіб”. Нами готується звернення до МВС, Нацполіції України та Офісу генпрокурора. Ми просимо дані компетентні органи взяти справу під свій особистий контроль. Ми просимо вчинити всі дії задля встановлення нападників та повернення майна журналістам”, – зазначила керівник юридичного департаменту організації Роксолана Арійончик.

В коментарі регіональній представниці ІМІ Володимир Рой зазначив, що не знав, що то були журналісти.

“Хто знав що вони журналісти? Три дні тому ці люди з плакатами влаштували якийсь замовний мітинг проти мене, що я організував якесь ОПГ. А учора вони приїхали туди, де я живу, перелізли через забор на мою власну територію і почали знімати. Хто знав, що вони журналісти? Це якісь невідомі люди, які приїхали і вдерлися до мене. Почали знімати, вони не представлялися, а коли ми питали хто вони, вони почали тікати. Я їх наздогнав, і я чекав поліцію. А приїхав якийсь чоловік від них, сказав, що він атовець і почав мені погрожувати. Вони кажуть, що приїхала моя охорона, але яка охорона? У мене її немає, я фермер, у мене ніколи не було ніякої охорони. Я особисто у них нічого не відбирав. Ось ці люди в балаклавах, які приїхали, я не знаю хто це, може це від цього атовця. Але я відразу зрозумів, що це все почнуть зараз скидувати на мене, розгорнувся і поїхав звідти. Це все якесь шоу, якась провокація”, - так він прокоментував інцидент.

Журналіст СтопКору Максим Томілов розповів регіональній представниці ІМІ, що вони приїхали у селище за редакційним завданням.

“Приїхали та знімали з коптера селище, вже закінчували зйомки, збирались їхати, під'їхало авто, заблокувало нам виїзд, я впізнав за кермом депутата облради Володимира Роя, дача якого розташована у цьому селищі. Він сказав, ви звідси нікуди не поїдете, поки не віддасте коптер з відео. Ми викликали поліцію, а він почав викликати підтримку. Приїхало ще одне авто, за кермом був його брат, Анатолій Рой, потім ще одне авто, потім ще. Потім хвилин за 20 приїхала охоронна фірма, хлопці у тактичних костюмах, в балаклавах, які просто налетіли на нас та силоміць відібрали мобільні телефони, камеру, забрали особисті речі в оператора, документи, гроші та поїхали, всі разом. За 10 хвилин приїхала поліція, і так вийшло, що ми стояли під камерою спостереження приватного будинку, хазяїн якого це відео надав, там є всі номери автомобілів, і до цього причетний безпосередньо Володимир Рой. Ми знімали розслідування про зловживання службових обов'язків депутатом облради Володимиром Роєм та головою облради Святославом Олійником”, - розповів Томілов.

2. На Одещині побили головреда місцевого видання

17.10.2020 У селищі Великодолинське (Одеська область) 17 жовтня побили головного редактора місцевого видання “Альтернатіва.орг” Романа Варшанідзе, повідомляє Думська. 

У потерпілого діагностували синці і струс мозку. У лікарні йому надали першу допомогу.

За словами Варшанідзе, на нього напали представники ОПЗЖ, коли він приїхав на зустріч з кандидатом на пост голови Великодолинської селищної ради Юрієм Нікітінским. Він зазначив, що силу до нього застосувала охорона кандидата та відібрали камеру, на яку він намагався зняти інцидент.

Як повідомляє Нацполіція в Одеській області, напали на головреда під час зйомок репортажу троє невідомих, та спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді забоїв м′яких тканин та струсу мозку. Постраждалого доставили у лікарню, йому  надано  медичну допомогу.

Подію поліцейські кваліфікували як погроза або насильство щодо журналіста та внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України. Вживаються заходи щодо встановлення осіб, які вчинили вказане правопорушення. 

Як повідомляв ІМІ, 9 вересня 2020 року редактор інтернет-газети “Альтернатива.орг” Роман Варшанідзе, яка виходить у райцентрі Овідіополь Одеської області, оприлюднив заяву про погрози йому і журналістам з боку представників колишнього голови місцевої ради Тимура Хасаєва.

25 серпня в Овідіополі жорстоко побили битами журналіста, головного редактора місцевої газети “Наддністрянська правда” Романа Варшанідзе. Він пов’язував напад зі своєю професійною діяльністю.

Згодом нападників затримали. За цим фактом було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 ст. 345-1 – “Погроза або насильство щодо журналіста”.

3. На Донбасі невідомі битами побили журналіста

30.10.2020 У Волновасі (Донеччина) 30 жовтня невідомі з битами побили журналіста Володимира Грабовенка. Унаслідок нападу у нього перелом кісток правої гомілки, перелом правого передпліччя, забиті рани голови.

Як розповів Суспільному Грабовенко, його побили битками невідомі біля власної домівки. Його ушпиталили до Волноваської центральної районної лікарні.

“Чую в калитку стукнуло, я бігом вискочив на вулицю, дивлюсь пів цеглини лежить на вулиці біля двору, побіг в провулок. Дивлюсь, там машина стоїть і хтось ходить. Отримав удар битою. Піднявся, закрився, по руці биткою мене, потом по нозі, потім вони сіли в машину й поїхали”, - розповів Грабовенко.

Як розповів Володимир Грабовенко, він колишній депутат Волноваської районної ради, головний редактор газети “Народовладдя про всіх і про все”. Газету створив близько року тому. Займався, за його словами, антикорупційною діяльністю.

Журналіст газети “Народовладдя про всіх і про все” Сергій Яшин розповів Суспільному, що напад пов’язаний з його журналістською діяльністю.

“Це місцева газета, неприбуткова, ми за свій кошт влаштували її, розслідуємо всі злочини, які відбуваються у нашому Волноваському районі”, - розповів він Яшин.

Завідувач травматологічним відділенням Андрій Хаджинов повідомив, що пацієнту робитимуть операцію на нозі.

“У нього перелам кісток правої гомілки, перелом правого передпліччя, забиті рани голови”, - розповів Андрій Хаджинов.

За словами лікаря, реабілітація Володимира Грабовенка триватиме до шести місяців.

Слідчий Волноваського відділу поліції Степан Узбек повідомив, що наразі поліція розслідує цю справу за ч. 4, ст.296, тобто хуліганство.

Юрист травмованого Олександр Кудінов не згоден з кваліфікацією справи.

“Ознак хуліганства тут немає, тому що не був порушений громадський порядок, а зате є всі ознаки насильства. Нанесення ударів, битою в голову, передбачає тяжкі наслідки у вигляді смерті, тому тут кваліфікація має бути за ст.115 “Замах на вбивство”, і також ст. 345 з поміткою 1, “Насилля щодо журналіста”, - сказав юрист.

Погрози – 1

1. Журналістка Любов Величко повідомила, що отримує погрози після розслідування про нелегальні казино

28.10.2020 Журналістка Любов Величко повідомила, що отримала погрози після розслідування про нелегальні казино, у якому фігурує компанія дружини заступника начальника слідчого управління Національної поліції України Євгена Шевцова Альони. 

Про це йдеться у відеозверненні Любові Величко до керівника Національної поліції України Ігоря Клименка, яке вона оприлюднила на своїй фейсбук-сторінці 27 жовтня. 

Йдеться про розслідування “Робота на РФ, офшори та "оптова торгівля комп’ютерами": як працюють онлайн-казино в Україні”, яке опубліковано 22 жовтня на сайті Mind.ua. У ньому йшлося про незаконні схеми роботи нелегальних казино, фігурантами яких є низка українських компаній, зокрема "Київстар", Lifecell та Leogaming Pay (власником якої є Альона Шевцова).

За її словами, вона на мобільний телефон отримала смс із погрозою. 

“Овца, тебе скучно? Жди обыска и смотри по сторонам! Угомонись пока, скоро прилетит!” – таке повідомлення отримала журналістка.

“Я маю обґрунтовану підозру, що ці погрози лунають безпосередньо від подружжя Альони та Євгенія Шевцових. <…> Подружжя Шевцових не вперше блокує роботу сайту через згадку їхні імен у статтях про роботу нелегальних казино… В смс, яку я отримала з погрозою, у тому числі повідомялося, що в мене проводитимуться обшуки і щоб я притихла. <…> Це незаконно. Я закликаю керівника Національної поліції все ж таки переглянути свої кадри й провести службову перевірку. Я подаватиму заяву до Нацполіції, щоб були розслідувані факти погроз мені як журналісту”, – сказала журналістка.

Також Величко повідомила, що Альона Шевцова зараз готує позов до суду на мільйон гривень моральної компенсації. “Я спокійно йду до суду, тому що в мене все підкріплено документами”, – сказала журналістка.

Як повідомляв ІМІ, 11 вересня Любов Величко повідомила, що слідчий відділ Броварського відділу поліції Київської області, виконуючи рішення Броварського міськрайонного суду, відкрив кримінальне провадження про перешкоджання журналістці Любові Величко з боку голови Партії Шарія Ольги Шарій та адміністраторів близько десяти телеграм-каналів.

20 серпня Броварський міськрайонний суд Київської області зобов'язав поліцію внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене стосовно журналістки Любові Величко кримінальне правопорушення з боку Ольги Шарій, голови Партії Шарія, передбачене статтею 171 ККУ ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").

26 серпня журналістка Texty.org.ua Любов Величко подала до Державного бюро розслідувань скаргу на неправомірні дії слідчої Броварського відділку поліції в кримінальному провадженні про погрози.

29 липня журналістка Любов Величко подала до Броварського відділку поліції дві заяви щодо погроз їй убивством та перешкоджання журналістській діяльності після виходу її розслідування про російські телеграм-канали "Тєлєга" для "Слуги". Як телеграм-канали, що, ймовірно, ведуться з Росії, впливають на роботу Ради".

30 липня поліція Київщини відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці Любові Величко в соціальній мережі за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України ("Погроза або насильство щодо журналіста").  

Раніше журналістка Любов Величко повідомила про погрози, які почала отримувати після розслідування про російські телеграм-канали.

27 серпня журналістка Texty.org.ua Любов Величко повідомила, що 26 серпня її автомобіль переслідував темний Chevrole Lacetti. Переслідування вона пов'язує з її інтерв'ю під назвою "Координатор "вагнерівської спецоперації" про її провал: "Це банальна зрада" (ІНТЕРВ’Ю, ВІДЕО, ДОКУМЕНТИ), опублікованим 24 серпня на сайті Mind.

Пошкодження майна та напади на офіси ЗМІ – 1

1. На Одещині в офіс видання "Альтернатива.орг" кинули "коктейль Молотова"

21.10.2020 У ніч на 21 жовтня двоє невідомих розбили вікно та кинули пляшку з запальною сумішшю в офіс редакції видання “Альтернатива.орг” (селище міського типу Овідіополь, Одеська область). Про це повідомляється на сайті “Альтернативи.орг”.

“Редакцію “Альтернативи.орг” продовжують переслідувати. То на нас напали, тепер напали на наш офіс. Двоє невідомих розбили вікно та кинули пляшку з запальною сумішшю. На щастя, не сильно постраждав офіс, але дещо підгоріло”, - розповів головний редактор видання Роман Варшанідзе.

На місці події працювали пожежники та поліцейські.

За словами Варшанідзе, вони надалі працюватимуть, не дивлячись на переслідування.

“Б’ють нас, тепер палять. Зрозуміло, що ми нікому не подобаємося, ну напевно така журналістська доля нікому не подобається. Тому що коли журналіст починає всім подобатися, він перетворюється на шоумена. Але не хотілося б у подальшому таких от неприємностей. Я проти насилля, чи знищення, я за чесний вид спілкування та чесну конкуренцію, але не всім це підходить і приходять до таких підлих методів”, - сказав він.

Роман Варшанідзе сподівається, що правоохоронці розслідують даний інцидент і притягнуть до відповідальності причетних.

В коментарі Громадському Роман Варшанідзе повідомив, що причиною нападу на редакцію могли стати публікації про кандидатів на посаду голови Великодолинської ОТГ та Таїровської ОТГ. Зокрема, журналісти слідкують за справою кандидата на голову Великодолинської ОТГ Юрія Нікітинського, якого підозрюють нібито у привласненні державних коштів.

За словами Варшанідзе, поліція відкрила кримінальне провадження за фактами побиття й нападу на редакцію.

Як повідомляв ІМІ, 17 жовтня у селищі Великодолинське (Одеська область) побили головного редактора місцевого видання “Альтернатива.орг” Романа Варшанідзе. 

Подію поліцейські кваліфікували як погроза або насильство щодо журналіста та внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України. 

9 вересня 2020 року редактор інтернет-газети “Альтернатива.орг” Роман Варшанідзе, яка виходить у райцентрі Овідіополь Одеської області, оприлюднив заяву про погрози йому і журналістам з боку представників колишнього голови місцевої ради Тимура Хасаєва.

25 серпня в Овідіополі жорстоко побили битами журналіста, головного редактора місцевої газети “Наддністрянська правда” Романа Варшанідзе. Він пов’язував напад зі своєю професійною діяльністю.

Згодом нападників затримали. За цим фактом було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 ст. 345-1 – “Погроза або насильство щодо журналіста”.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 19

1. На Київщині поліцейські напали на журналістку та пошкодили мікрофон

06.10.2020 У селі Гатне (Київська область) 6 жовтня поліцейські застосували силу до журналістки-фрилансерки KyivPost, документалістки Таїсію Кутузову. 

Про це Таїсія Кутузова повідомила ІМІ.

За словами Таїсії, поліцейські заламали їй руки та пошкодили мікрофон. Під час нападу, уточнила Кутузова, вона представлялася журналісткою.

Інцидент стався на вулиці біля територіальної виборчої комісії Фастівського району, де журналістка вела знімання для документального фільму “Закрий рота!” про місцевого активіста Сергія Чагарова.

Як розповіла журналістка, під стінами комісії зібралися кілька десятків людей. Серед них місцеві активісти впізнали тітушок. На місце події приїхали декілька поліцейських патрулів.

“Я підійшла і фіксувала події на відео. Під час зйомки невідомий мені чоловік потрапив у кадр, він попросив його не фотографувати. Я відвела камеру вбік, але він продовжував тиснути на мене, казав прибрати камеру взагалі. Пізніше виявилося, що це поліцейський, але на той момент він не представився і проігнорував моє прохання показати посвідчення”, – розповіла журналістка. Як додала Таїсія, на жилетці, яка була на ньому, був напис “поліція комунікації”.

Цей інцидент зняла на телефон одна з присутніх жінок, але поліцейський вихопив його в неї. 

Коли Таїсія підняла камеру, щоб зафіксувати напад на жінку, цей поліцейський накинувся на журналістку. До нього приєдналися ще двоє колег, які почали заламувати їй руки й виривати камеру.

“Вони втрьох заламували мені руки, виривали камеру. Пошкоджень тілесних, слава Богу, у мене немає. Мене схопили, але синців ніяких не залишилося. Пошкодили мені накамерний мікрофон, він не працює”, – розповіла Таїсія Кутузова.

За цим фактом журналістка Таїсія Кутузова написала заяву в поліцію та в Державне бюро розслідувань.

Як повідомляв ІМІ, 1 червня в селі Гатне (Київська область) охоронці сільської ради фізично обмежували журналістці-фрилансерці Таїсії Кутузовій доступ до приміщення сільради, аргументувавши недопуск “карантином”.

14 серпня у селі Гатне (Київська область) 14 серпня охоронці сільської ради не пустили журналістку-фрилансерку Таїсію Кутузову до сільради.

2. На Львівщині невідомий перешкоджав журналістам під час знімання сюжету про полігон

06.10.2020 У селі Великі Грибовичі (Львівська область) невідомий чоловік перешкоджав та пошкодив камеру журналістам одного з львівських телеканалів. 

Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Інцидент стався 6 жовтня на території полігону твердих побутових відходів.

Як повідомила журналістка телеканалу, чоловік поводився агресивно і перешкоджав їм під час знімання сюжету на території полігону.

Із заявою про перешкоджання професійній діяльності журналістка телеканалу звернулася 7 жовтня в Жовківське відділення поліції.

За цим фактом правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Правоохоронці встановили особу зловмисника: ним виявився 62-річний мешканець Жовківського району. Досудове розслідування триває.

3. Журналістів "5 каналу Львів" прогнали з території майбутнього сміттєпереробного заводу

06.10.2020 6 жовтня знімальну групу “5 каналу Львів” прогнали з території, де будується сміттєпереробний завод у Львові. Про це йдеться сюжеті програми “Час новин” каналу.

Так, охоронець об'єкта на вул. Пластовій, 13, не пустив журналістку Олену Кордобу та оператора Андрія Борисова на територію, водночас погрожуючи гумовою палицею. 

Працівник зреагував на знімальну групу, щойно ті почали знімати поблизу об'єкта, не заходячи на територію. На відео видно, що охоронець виганяв журналістів, проте повідомляється, що жодного знака “об'єкт під охороною” поблизу немає. У сюжеті зазначено, що, за словами чоловіка, нібито через викривальні сюжети журналістів працівникам, які готують ділянку до будівництва, урізали заробітну платню. “Тому що нам уже премії зняли, по пів тисячі... через вас”, – бідкається він.

Журналістка повідомила, що залишила запит пресслужбі Львівської міськради, щоб керівництво прокоментувало ситуацію, яка з ними трапилася. 

У коментарі регіональній представниці ІМІ журналістка Олена Кордоба зазначила, що заяву про перешкоджання подавати не планують, адже знімання все одно провели, а охоронець не чіпав техніки.

4. Журналістів не пустили на засідання суду в справі вбивства Гандзюк 

08.10.2020 Журналістів не пустили 8 жовтня на засідання Дніпровського райсуду Києва в кримінальному провадженні щодо обвинувачених в організації та замовленні вбивства активістки Катерини Гандзюк – голови Херсонської облради Владислава Мангера та помічника-консультанта депутата Херсонської облради Олексія Левіна.

Як повідомляє кореспондент УНІАН, представників ЗМІ не пустили в залу судових засідань, аргументуючи карантинними обмеженнями.

На сьогодні в суді заплановано допит свідків сторони обвинувачення.

Як повідомляє видання, трансляція засідання здійснюється в інше приміщення суду, проте вона неякісна, і неможливо зрозуміти, що кажуть свідки та учасники процесу.

Згодом журналістів допустили у залу засідань, окрім операторів телеканалів.

Суддя заборонила вести стріми допиту свідків, щоб цей допит не вплинув на позицію інших свідків.

Нагадаємо, Катерина Гандзюк померла в київській лікарні 4 листопада 2018 року. За три місяці до цього в Херсоні невідомий облив її сірчаною кислотою, вона отримала хімічні опіки понад 30% тіла.

6 червня 2019 року було засуджено п’ятьох виконавців злочину.

У справі про вбивство Гандзюк фігурують раніше судимий громадянин Левін (Москаленко), голова Херсонської облради Владислав Мангер і колишній помічник народного депутата від “БПП” Ігор Павловський.

27 квітня 2020 року в Офісі генпрокурора повідомили про завершення розслідування в справі та про встановлення кінцевого замовника цього злочину – Владислава Мангера, який за попередньою змовою з Олексієм Левіним організував заподіяння тяжких тілесних ушкоджень Гандзюк, що призвели до її смерті.

28 серпня відбулося перше засідання з розгляду справи проти Мангера та Левіна по суті. За рішенням суду вони перебувають під вартою до 18 жовтня.

16 вересня Павловський попросив суд затвердити угоду про визнання винуватості та заявив, що готовий надавати свідчення.

1 жовтня на суді Павловський заявив, що Мангер і Левін замовили напад на громадську активістку. Він розповів, що Мангер неодноразово погрожував йому та його доньці, через що він не міг надати ці свідчення раніше.

5. Журналістів 5 каналу не пустили в Маріїнський палац висвітлювати зустріч Зеленського та Дуди

12.10.2020 Знімальну групу 5 каналу представники державної охорони не пустили в Маріїнський палац у Києві на висвітлення зустрічі президентів України та Польщі Володимира Зеленського та Анджея Дуди через відсутність у списку акредитації.

Про це ІМІ повідомила журналістка 5 каналу Ірина Сисак. 

За словами Ірини, їх не виявилося у списку акредитованих медіа, хоча вони заздалегідь акредитовувалися. 

Причиною відмови журналістам назвали карантинні обмеження і обмежену кількість місць.

“Інші канали впускали згідно із списком ЗМІ. Ми акредитовувалися. Але листа із підтвердженням, чи навпаки - із відмовою не отримали. Відповідно, вже на вході дізналися, що у списку нас таки немає. Як нам пояснили, через карантинні обмеження. Бо Офіс президента одразу попереджав, що кількість ЗМІ обмежать. Але за яким принципом обирали тих, кого пускати і тих, кого ні - не пояснили”, - розповіла журналістка.

Також Ірина Сисак повідомила, що серед інших медіа, яких, як вона бачила, допустили в палац, були “Інтер”, 24 канал, NewsOne, з іноземних ЗМІ - Associated press, Reuters.

Як повідомляв ІМІ, 27 травня Офіс Президента у відповідь на запит ІМІ повідомив, що список акредитованих представників ЗМІ на пресконференцію Президента України Володимира Зеленського, яка відбулася 20 травня, формувався разово і з урахуванням присутності в ньому найрейтинговіших медіа. Водночас ОП не зазначив, на підставі яких рейтингів визначалися ці медіа.

6. Портал "Великий Київ" повідомив, що поліцейський перешкоджав їхньому журналісту

13.10.2020 Інтернет-портал “Великий Київ” повідомляє, що поліцейський застосував фізичну силу та перешкоджав їхньому журналісту в Києві 13 жовтня. Про це повідомляється на сайті порталу.

Інцидент стався під час обшуку слідчими Національної поліції в приміщенні БЦ “Інкреастар”, яке входило до бізнес-активів родини ексзаступниці міністра інформаційної політики, членкині Ради з питань свободи слова та захисту журналістів Тетяни Попової.

Як пише видання, один зі слідчих, який не назвався, почав поводитись агресивно і перешкоджав журналісту виконувати свої обов’язки, застосовуючи грубу фізичну силу й виштовхуючи подалі від кабінету, де проводився обшук.

Журналіст звернувся зі скаргою на гарячу лінію Національної поліції про перешкоджання журналістській діяльності та встановлення особи нападника, який називав себе слідчим.

Як з’ясував ІМІ, перешкоджали журналісту Максиму Юр’єву.

За його словами, слідчі почали агресивно ставитися до нього, коли він під час знімання став розпитувати, на якій підставі проходив обшук, просив показати ухвалу суду, посвідчення та назватися.

“Власне, спочатку слідчі поводили себе чемно, а після моїх запитань по суті справи, коли я запитував про суть конфлікту та обшуку, вони почали агресивніше поводитися. Один зі слідчих міцної статури почав вимагати від мене залишити приміщення, а потім просто силоміць через коридор мене виштовхав попри мою вимогу показати ухвалу і показати своє посвідчення. Для мене це досі невстановлена особа”, – розповів Максим Юр’єв. 

Водночас, зауважив Юр’єв, він представився як журналіст: “Ми представилися відразу, як зайшли, як знімальна група “Великого Києва” – я і оператор. У нас була камера зі штативом і світлом. Декілька разів перепитували, яке видання. Надалі неодноразово намагалися різні особи, нібито слідчі, під різними приводами змусити залишити приміщення”. 

Після звернення зі скаргою до поліції журналіст так і не отримав жодної реакції.

7. На Тернопільщині охоронці заблокували журналістів каналу НТА на сміттєзвалищі

20.10.2020 Знімальну групу львівського телеканалу НТА не випускали зі сміттєзвалища твердих побутових відходів у селі Малашівці (Тернопільська область). Про це йдеться у сюжеті телеканалу.

Інцидент стався на початку жовтня під час зйомок сюжету про те, яким чином сміття зі Львова потрапляє в сусідні області.

Як розповіла журналістка НТА Катерина Широкопояс, доки вони знімали відео, охорона полігону опустила шлагбаум та не випускала службове авто телеканалу до приїзду власника підприємства, яке орендує сміттєзвалище.

“Начальство подзвонило і сказало не випускати”, – пояснив журналістам працівник полігону.

Як розповіла Катерина Широкопояс регіональній представниці ІМІ, знімальну групу відпустили лише після приїзду поліції.

“Ми показали відео з дрону, де було видно, що перед нами жодної автівки не було і ми не проникали, а просто заїхали, – розповіла журналістка. – Та їхня охорона не реагувала. Це відео ми показали всім охоронцям, які там були, бо вони стверджували, що наш “Опель” несанкціоновано прорвався на полігон. Це було, якщо не помиляюсь, 1 жовтня”.

Журналісти написали заяву про перешкоджання професійній діяльності, додала Катерина Широкопояс.

8. Силовик намагався зламати камеру журналісту Радіо Свобода під судом у справі Шеремета

21.10.2020 Правоохоронець намагався зламати об'єктив камери журналісту Радіо Свобода Мар’яну Кушніру у Києві 21 жовтня. Про це ІМІ повідомив Мар’ян Кушнір.

Інцидент стався, коли журналіст знімав сутички між активістами та силовиками під Шевченківським районним судом Києва після розгляду справи про вбивство Павла Шеремета.

За словами Кушніра, підтримка обвинувачених блокувала виїзд із території суду, а силовики відтісняли людей і звільняли проїзд.

“Почалося в момент, коли знімав серед натовпу поліції після чергової штовханини. Поліцейські виштовхували силою, незрозуміло навіщо. Коли копи відштовхували, попереджав, що преса. Представитися відмовилися. Навіщо хапали за об‘єктив і намагалися зламати - не зрозуміло”, - розповів Мар’ян Кушнір.

Заяву за фактом інциденту у поліцію він не писав. 

“Поговорив із керівництвом, які працювали на місці. Вибачилися і пообіцяли поговорити із конкретним поліцейським”, - сказав він і додав, що камера залишилася неушкодженою.

9. Охоронці Медведчука перешкоджали "Схемам" під час знімання весілля сина Марченко

23.10.2020 Охорона народного депутата від “Опозиційної платформи – За життя” Віктора Медведчука перешкоджала знімальним групам програми “Схеми”, які знімали гостей весілля Богдана Марченка, сина ведучої Оксани Марченко. 

Про це йдеться в спецрепортажі “Бал у кума Путіна: хто з політиків і бізнесменів гуляв на весіллі пасинка Медведчука”.

Журналісти вирішили знімати гостей весілля двом знімальними групапи, з огляду на попередній досвід і розуміння того, як агресивно можуть діяти охоронці Віктора Медведчука із детективного агентства “Шторм”. Знімали журналісти, перебуваючи у місцях загального користування і не заходячи на територію приватного ресторанного комплексу. Знімальні групи стали автівками так, щоб бачити заїзд на головні ворота із двох точок.

Однак охорона намагалася перегородити огляд і завадити зйомці, коли гості почали сходитися.

“Перед першим екіпажем ставлять авто. Залишають відчиненими передні двері. А для надійності починають вести розмови просто посеред дороги. Але це не заважає оператору Кирилу Лазаревичу з іншої автівки зафіксувати, як до ресторану під'їжджає кілька авто”, - йдеться у сюжеті “Схем”.

Пізніше охоронці блокували автівки знімальних груп.

“Синій бус блокує автівку зі знімальною групою спереду. Синхронно чорна Toyota здає назад і блокує спереду другий екіпаж. Toyota зареєстрована на детективне агентство “Шторм”. Воно традиційно забезпечує охорону Віктора Медведчука. Обидва екіпажі “Схем” змінюють локацію, аби охорона не встигла заблокувати автівки з усіх боків. Охоронці не полишають спроб заблокувати автівки знімальної групи. Їдуть за журналістами. І знову намагаються блокувати авто. До їзди приєднується мікроавтобус, зареєстрований, за інформацією з джерел журналістів у поліції, на те ж детективне агентство “Шторм”, - йдеться у сюжеті.

“Схеми” вирішили знімати гостей з вулиці. Обидві знімальні групи повернулися до ресторану і вийшли з автівок. Одна до оператора Кирила Лазаревича підійшла група невідомих і оточила його. Члени знімальної групи показати журналістські посвідчення преси. Але невідомі спинами перекрили огляд виїзду на головну парковку. Проте оператор з витягнутих рук зафіксував, як із території “Маячка” виїжхала Toyota Sequoia, і в неї сідає жінка з трьома дітьми та чоловік у білій футболці.

Інтерес охорони до журналістів зник через шість хвилин після від'їзду Toyota. Знімальній групі більше не перешкоджали у зйомці автівок, які прибували на весілля.

10. У Херсоні журналісту забороняли відезйомку на виборчій дільниці

25.10.2020 У Херсоні секретариня дільничної комісії №650705 Тетяна Омельченко забороняла журналісту інтернет-видання “Мост” Сергію Нікітенку вести відеозйомку, посилаючись на новий Виборчий кодекс, повідомляє Мост. 

Вона фізично закривала камеру Сергія Нікітенка та покликала поліцейського.

“Журналісти не мають права знімати на дільниці. Читайте новий закон про вибори”, - заявила вона.

Поліцейський, якого секретариня комісії називала Тарас, і який не представився, намагався вивести журналіста.

“Давайте вийдем “до з’ясування обставин”, - звернувся до журналіста поліцейський.

У цей час секретариня комісії додзвонилася до партійного юриста, який повідомив їй, що журналіст має право знімати на дільниці.

“На місце прибула ще одна поліціянтка, яка, як виявилося, читала Закон "Про інформацію" і повідомила присутнім, що журналісти мають право знімати на дільниці, із певними обмеженнями”, - розповів Сергій Нікітенко.

Юрист ІМІ Роман Головенко, коментуючи інцидент, зазначив, що Виборчий кодекс не регулює проведення зйомки журналістом на дільниці, крім таємниці голосування. 

“Але ч. 1 ст. 25 Закону України “Про інформацію” дозволяє зйомку в принципі”,  - сказав юрист.

11. На Кіровоградщині журналістам Суспільного заборонили зйомку на виборчій дільниці

25.10.2020 У селі Ставидла Кіровоградської області на дільниці №350536 журналістам UA:Кропивницький заборонили проводити зйомку на території виборчої дільниці. 

Про інцидент повідомила журналістка телеканалу Ольга Проценко, інформує представник ІМІ у Кіровоградській області. 

“Я представилась, показала своє посвідчення, однак мені повідомили, що їм потрібен дозвіл від нашої Територіальної виборчої комісії на проведення зйомок на території дільниці. У підсумку нас вигнали на вулицю”, - розповіла журналістка.

Представник Нацполіції, який чергував на дільниці, на порушення прав журналістів з боку членів дільничної виборчої комісії не відреагував. 

Медійники планують викликати поліцію та писати заяву про злочин. 

Як повідомляв ІМІ, 25 жовтня у Херсоні секретариня дільничної комісії №650705 Тетяна Омельченко забороняла журналісту інтернет-видання “Мост” Сергію Нікітенку вести відеозйомку.

12. На Дніпропетровщині кандидат від "Слуги народу" застосував фізичну силу до журналістки

25.10.2020 У місті Тернівка на Дніпропетровщині кандидат в депутати від політичної партії “Слуга народу” Віталій Айзатулов застосував фізичну силу до головної редакторки міської газети “Вісті Тернівки” Альони Поддуєвої на виборчій дільниці.

Інцидент стався на виборчій дільниці №120939 під час спілкування з жінкою, яка виявилася псевдожурналісткою, повідомляється на сайті видання.

“Я підійшла до жінки, представилася, показавши своє посвідчення члена Національної спілки журналістів України і запитала, хто вона? У цей момент до нас підбіг кандидат в депутати Віталій Айзатулов і почав кричати: “Не говори їй нічого!”. На моє зауваження і прохання не кричати і не втручатися в нашу розмову, він не відреагував, і грубо штовхнув мене. Я спробувала зробити фото посвідчення “фальшивого” журналіста, але Віталій Айзатулов почав хапати мене за руки, намагаючись вибити мобільний телефон з рук. Я намагалася зупинити дії депутата, але він не реагував. Тільки сказав: “Не чіпай нашого журналіста!”. На моє запитання: “В якому сенсі вашого журналіста?”, депутат прокричав: “Іди!” “своєму фальшивому” кореспонденту. І ця псевдокореспондент ретирувалася з виборчої дільниці”, - розповіла Поддуєва.

За її словами, вона на шістьох дільницях встановила псевдожурналістів від ТОВ “Газета Бегемот”.

За фактом нападу журналістка Альона Поддуєва написала заяву в міський відділ поліції.

У заяві вона просить вжити заходів відносно Віталія Айзатулова, який перешкоджав її професійній діяльності.

13. У Бахмуті журналістці Вільного радіо перешкоджали на виборчій дільниці

25.10.2020 У місті Бахмут Донецької області голова та члени виборчої комісії перешкоджали 25 жовтня журналістці Вільного радіо Маргариті Днєпровській на виборчій дільниці №140609 спостерігати за підрахунком голосів. Про це повідомляється на сайті Вільного радіо.

Під час підрахунку голосів журналісти Вільного радіо залишилися на виборчих дільницях, щоб спостерігати за перебігом процедури. Дев’ять годин голова та члени комісії намагалися завадити роботі журналістки, яка залишилася чергувати на дільниці в Палаці культури ім. Мартинова.

Як пише видання, ще до підрахунку голосів, коли бюлетені були в урнах, дехто з членів комісії вже взявся розписуватися в порожніх протоколах, тоді як ці документи заборонено підписувати до заповнення. Коли журналістка стала просити, щоб протокол замінили, голова дільничної комісії директорка Бахмутської школи мистецтв Євгенія Гринь відповіла: 

“Протокол тільки почали підписувати, я її (одну з членів комісії. – Ред.) зупинила. А взагалі, дівчино, не заважайте. У вас немає такого права – керувати нами. Фіксуйте, фотографуйте, ми й самі встигнемо наробити помилок”.

Як зазначає видання, голова комісії ще не раз вдавалася до відвертого приниження журналістки. Члени ДВК не давали журналістці близько підійти до бюлетенів, щоб сфотографувати їх, аргументуючи це “коронавірусною” дистанцією. 

“Водночас розгледіти позначки в бюлетенях з великої відстані було неможливо, враховуючи ще й те, що присутні навмисне тісно обступили стіл. Коли роздивитися щось уже не було ніякої змоги, журналістка попросила одну з жінок, яка стояла за столом, трохи відійти. Та розлютилася, а за нею стали сваритися й інші. Втім, виняток для фото все ж зробили: показали один із зіпсованих бюлетенів. Зробили це демонстративно”, – пише видання.

Зазначимо, фіксувати на камеру, як виборець проставляє позначки у своєму бюлетені, не можна: це порушує таємницю голосування. Але, коли бюлетень уже заповнений та лежить перед членами виборчкому, журналіст може його сфотографувати. 

За фактом перешкоджання на дільниці журналістка склала відповідний акт, подала його до територіальної виборчої комісії та викликала поліцію і написала заяву про перешкоджання журналістській діяльності.

Як повідомляв ІМІ, 25 жовтня в Херсоні секретариня дільничної комісії №650705 Тетяна Омельченко забороняла журналістові інтернет-видання “Мост” Сергію Нікітенку вести відеознімання на дільниці. Вона фізично закривала камеру Сергія Нікітенка та покликала поліцейського.

25 жовтня в селі Ставидла Кіровоградської області на дільниці №350536 журналістам UA:Кропивницький заборонили проводити знімання на території виборчої дільниці. 

25 жовтня в місті Тернівка на Дніпропетровщині кандидат у депутати від політичної партії “Слуга народу” Віталій Айзатулов застосував фізичну силу до головної редакторки міської газети “Вісті Тернівки” Альони Поддуєвої на виборчій дільниці №120939.

14. Журналістів Прямого каналу не пускали на засідання ТВК на Київщині

27.10.2020 Знімальну групу Прямого каналу не пускали 27 жовтня на засідання територіальної виборчої комісії (ТВК) Борщагівської об'єднаної територіальної громади (Київська область). Про це кореспондентка Вікторія Максимова повідомила в ефірі каналу, повідомляє “Детектор медіа”.

У будівлі сільради в Петропавлівській Борщагівці ввечері мало відбутися засідання ТВК. Журналісти Прямого каналу повідомили, що отримали інформацію, нібито в будівлі додруковують бюлетені, щоб фальсифікувати вибори на користь сільського голови Петропавлівської Борщагівки Олексія Кодебського, хоча в партії “Європейська солідарність” заявляють, що насправді вибори виграв їхній кандидат – голова сільської ради Софіївської Борщагівки Олесь Кудрик. Прямий канал звинуватив конкурентів “ЄС” у навмисному затягуванні підрахунку голосів.

Водночас журналістів не хотіли пускати до будівлі.

“Ми намагаємося потрапити до Борщагівської сільської ради, сюди нас не пускають, незрозуміло чому. Тут є депутати Київської обласної ради, представники “ЄС”, на другому поверсі перебуває народна депутатка Вікторія Сюмар. Нас сюди не пускають, штовхають. До нас потрапила інформація, що зараз тут, на другому поверсі, намагаються незаконно друкувати бюлетені, ми хотіли перевірити цю інформацію. Однак нам сюди просто потрапити не дають”, – розповіла кореспондентка Вікторія Максимова під час прямого ввімкнення.

На запитання, чому не пропускають знімальну групу, охоронець, який стояв у дверному отворі, сказав, що робочий час уже закінчився, тому нікого не має бути в приміщенні сільради. 

Пізніше журналісти все ж таки потрапили до приміщення.

15. У Львові журналістів не пустили на суд над Звіробій та Фединою

27.10.2020 У Львові 27 жовтня на судове засідання в справі народної депутатки Софії Федини та волонтерки Марусі Звіробій, що відбувалося в Галицькому районному суді, не допустили журналістів. 

Про це повідомила журналістка ТСН Марічка Кужик, повідомляє ТСН.

За словами журналістки, пресу на суд не допустили через карантинні обмеження, хоча і Звіробій, і Федина писали відповідні клопотання. Натомість Софія Федина проводила відеотрансляцію засідання на своїй сторінці у фейсбуці.

Через такі обмеження обвинувачена сторона попросила про відвід судді. Заяву про відвід судді розглядатимуть на наступному засіданні 10 листопада.

Нагадаємо, 26 жовтня 2019 року під час відеотрансляції Маруся Звіробій та Софія Федина звернулися до президента Володимира Зеленського з приводу його поїздки на фронт та манери спілкування з воїнами. Вони дуже критично висловлювалися про президента і припустили, що з ним може статися, якщо він поїде на передову. Зокрема, депутатка від “Європейської солідарності” сказала: “Товариш президент, таке враження, думає, що він безсмертний. […] Там випадково може розірватися граната,  там обстріли бувають абсолютно випадково. Але, чесно кажучи, було б красивіше, щоб це все сталося саме під час московських обстрілів, коли дехто знову в блакитний або білій сорочці припреться на передову”. Після чого отримали підозри за фактом погроз главі держави.   

10 березня 2020 року Печерський районний суд м. Києва обрав Софії Федині запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання.

16. Суд у Запоріжжі повідомив, що пускатиме в зал засідань лише учасників процесу

27.10.2020 Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у зв'язку з карантинними обмеженнями через пандемію коронавірусу обмежив доступ до судових засідань усім, окрім учасників процесу. 

Про це повідомляється 27 жовтня на офіційній сторінці суду у фейсбуці в пості про слухання справи проти директора парку “Дубовий гай”. 

“У зв’язку із запровадженням постановою КМУ №641 від 22.07.2020 посилених протиепідемічних заходів до зали суду буде допущено тільки учасників процесу. Пресслужба суду повідомлятиме про хід судового засідання на офіційному сайті суду та у фейсбуці”, – йдеться в дописі.

Помічниця голови, прессекретарка Жовтневого районного суду Марія Свідлова повідомила регіональній представниці ІМІ, що доступ до інформації не обмежувався, йдеться тільки про доступ до приміщень.

“Обмежено вхід у зал судового засідання через неможливість забезпечити дотримання карантинних заходів, а саме одна людина на 5 квадратних метрів у залі 40 квадратних метрів”, – розповіла вона. 

За її словами, журналісти можуть отримувати інформацію про перебіг справи з пресрелізів, крім того, пресслужба не відмовляється давати коментарі про хід справи. 

Також Марія Свідлова уточнила, що рішення про доступ на засідання ухвалює суддя, що головує, в кожному конкретному випадку. Крім того, за словами прессекретарки, ще в березні наказом голови суду (наказ від 16.03.2020 № 5-од) встановлено особливий режим роботи.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що обмеження в постанові №641 не мають поширюватися на журналістів.

Він нагадав, що карантинні обмеження запроваджено в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2”. 

За його словами, зазначений документ у чинній редакції не містить обмежень (незалежно від зони карантину) щодо відвідування судів та забезпечення гласності судового процесу. 

Отже, зауважує Алі Сафаров, обмеження відвідування судів та обмеження гласності судового процесу не ґрунтується на вимогах законодавства України. 

Окрім того, він нагадав, що, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України “Про інформацію”, після показування документа, що засвідчує професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію на територіях, де вжито адміністративних та медико-санітарних заходів (карантин), крім випадків, передбачених законом. 

“Таким чином, навіть у разі впровадження обмежень доступу до судового засідання сторонніх осіб, які не є учасниками судового процесу, таке обмеження не має поширюватися на журналістів. Виходячи з наведеного, недопуск журналістів до висвітлення судового процесу має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України”, – сказав Алі Сафаров.

17. У Мелітополі журналістів не пустили до "Мелітопольгазу" на відкрите обговорення тарифів

28.10.2020 У Мелітополі (Запорізька область) представників трьох місцевих медіа 28 жовтня не пустили в приміщення “Мелітопольгаз” на громадські слухання щодо підвищення тарифів. Про це повідомляють “Мелітопольські відомості”. 

Журналістів та мешканців міста не пускали всередину, мотивуючи це тим, що для участі в слуханнях потрібно було попередньо зареєструватися.

Як розповіла представниці ІМІ у Запорізькій області журналістка “Мелітопольських відомостей” Валерія Вовк, інформація про слухання була розміщена на сайті “Мелітопольгазу”, але не на головній сторінці. Крім того, 27 жовтня на брифінгу заступника міського голови журналістам знову підтвердили, що слухання відбудуться 28 жовтня о 10.00.

“Мелітопольці і журналісти під’їхали туди близько 10.00 ранку, але всередину нікого не пускали. До нас вийшов головний інженер “Мелітопольгазу” Олег Квач і сказав, що для участі у слуханнях треба було реєструватися”, - розповіла вона. 

За словами журналістки, не мало значення, чи мова йшла про пересічних мелітопольців, чи про представників медіа. Через деякий час мелітопольці викликали поліцію. 

Як повідомила Валерія Вовк, представники трьох медіа, зокрема, “Мелітопольські відомості”, РІА-М, ТК ТВМ і редакторка місцевих інформаційних груп в соцмережах також написали заяви до поліції за фактом перешкоджанням професійній діяльності.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що недопуск журналістів на відкритий захід є перешкоджанням професійній діяльності.

“Не зважаючи на те, що “Мелітопольгаз” не є суб’єктом владних повноважень, тим не менш він є розпорядником публічної інформації відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”, а громадські слухання про підвищення тарифів є суспільно значущою інформацію. Таким чином допуск чи недопуск журналістів на відкритий і суспільно важливий захід не може обумовлюватись наявністю чи відсутністю попередньої реєстрації. Нагадуємо, що перешкоджання законній професійній діяльності журналістів є кримінально караним правопорушенням і тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України”, - зауважив юрист.

18. У Києві невідомий кидався з мотузкою на журналістів каналу Kyiv Live

29.10.2020 Телеканал Kyiv Live повідомив про напад на знімальну групу в Києві. Про це повідомляється на сайті телеканалу.

Інцидент стався 29 жовтня на вулиці Маршала Тимошенка під час прямого ввімкнення.

Як зазначає телеканал, кореспонденти висвітлювали проблему з незаконною точкою приймання вторсировини. 

Як видно на відео, на знімальну групу кидався, нецензурно висловлювався та погрожував чоловік, до якого журналіст Олексій Павловський звернувся з проханням пояснити ситуацію.

“Приберіть камеру, я зараз візьму биту. Камеру нах… прибрав. Ти що, сміливий, нах...” – казав на відео чоловік, до якого підійшов журналіст. Пізніше чоловік узяв мотузку та з нею кидався на оператора.

Журналісти викликали поліцію і написали заяву про перешкоджання.

“Людина, яка на нас напала, виправдовувалася, казала, що ми не представилися. Але поліцейські дуже оперативно відреагували, і ми пишемо заяву на людину, яка на нас напала”, – розповів Олексій Павловський та додав, що згодом чоловік, який напав, не на камеру вибачався перед ними.

19. У Харкові молодики напали на журналістів, що знімали сюжет про будівництво дороги

30.10.2020 У Харкові 30 жовтня невідомі молодики виштовхали групу журналістів з місця проведення відеозйомки та намагалася вибити з рук камери та мобільні телефони. За даним фактом відкрито кримінальне провадження.

Про це повідомляє Depo.Харків та Відділ комунікації Головного управління Національної поліції у Харківській області.

Інцидент стався, коли журналісти намагалися зняти сюжет про будівництво дороги через територію торгового центру “Барабашово”.

До Київського відділу поліції звернулась журналістка регіонального відділу одного з центральних телеканалів із заявою про те, що вона разом зі своєю й іншими знімальними групами прибули на парковку, розташовану поблизу супермаркету по вулиці Шевченка, для висвітлення процесу будівництва дороги.

Як повідомляє поліція, журналісти знаходились у вільній від огорожі зоні, були одягнені у кепки та жилети з написом “Преса” із відповідними бейджиками та здійснювали свою професійну діяльність. 

“В цей час до знімальних груп підбігли близько десятка молодиків і поштовхами відтіснили групу журналістів у бік супермаркету. Журналісти показали редакційні посвідчення, повідомили про здійснення професійної діяльності, але група чоловіків почала виштовхувати представників ЗМІ з місця проведення відеозйомки”, - йдеться у повідомленні поліції.

Відомості про подію внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 3 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до  5 років обмеження волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Вживаються заходи щодо встановлення осіб, причетних до скоєння вказаного злочину, та їх затримання.

Водночас, як повідомили Depo.Харків у адміністрації торгового центру, близько півтора десятка невідомих, які представилися охоронцями будівництва дороги через ТЦ “Барабашово”, напали відразу на дві знімальні групи.

Цензура. Доступ до інформації

Цензура – 1

1. Слідство.Інфо та ще 18 видань позбавлено акредитації при ВР

28.10.2020 Пресслужба Апарату Верховної Ради з урахуванням рішення Комітету ВР зі свободи слова припинила акредитацію редакції видання “Слідство.Інфо”.

Про це йдеться в листі пресслужби парламенту від 26 жовтня на адресу головної редакторки “Слідства.Інфо” Анни Бабінець, який вона оприлюднила на своїй фейсбук-сторінці.

Акредитацію видання при Верховній Раді припинено як таку, що не відповідає меті: “для всебічного, об'єктивного та збалансованого висвітлення журналістами, технічними працівниками засобів масової інформації діяльності Верховної Ради України”.

Як повідомила в листі пресслужба Ради, 20 жовтня Комітет з питань свободи слова та інформації за результатами моніторингу висвітлення діяльності Верховної Ради акредитованими журналістами ухвалив рішення з рекомендацією пресслужбі Апарату ВР припинити акредитацію видання та його журналістів. 

Пресслужба акцентувала увагу редакції видання, що “метою акредитації є надання можливостей для всебічного, об'єктивного та збалансованого висвітлення журналістами технічними працівниками засобів масової інформації діяльності Верховної Ради України”.

Вона повідомляє, що відправила на адресу редакції запит із проханням надати матеріали щодо висвітлення акредитованими при ВР журналістами “Слідства.Інфо” діяльності парламенту за 2019–2020 роки.

Проте, наголошує пресслужба, протягом місяця відповіді до них не надійшло, а власний моніторинг “також не підтвердив наявність публікацій щодо діяльності Верховної Ради України”.

Анна Бабінець зазначила, що редакція вбачає в такому рішенні наступ на свободу слова й оскаржуватиме його.

“Ми в “Слідстві.Інфо” вбачаємо в такому рішенні ВР наступ на свободу слова та тиск на незалежні медіа з боку держорганів. Будемо його оскаржувати й обов'язково повідомимо про це всі впливові міжнародні організації”, – написала вона.

Бабінець навела приклади роботи “Слідства.Інфо”: “Це наш проєкт “Посіпаки” про помічників народних депутатів змусив ВР нарешті почати оприлюднювати імена помічників, які раніше були засекречені. Це наш фільм “Клуб книголюбів” розповів про те, як продаються голоси в парламенті: окремо чи цілими фракціями. Це ми розповіли всім про куплене румунське громадянство парламентаря Олександра Дубінського. Це ми знайшли приховану закордонну нерухомість нардепів Палиці та Гереги. А нещодавно показали, як депутати-багатії звертаються по грошову допомогу з бюджету”.

У протоколі засідання Комітету з питань свободи слова зазначено, що стосовно можливості позбавлення акредитації журналістів, які не висвітлюють діяльності Верховної Ради України, звернулася керівниця пресслужби Апарату Верховної Ради України Ірина Кармелюк.

Під час виступу на засіданні комітету Кармелюк зазначила, що на сьогодні у Верховній Раді акредитовано понад 3000 представників засобів масової інформації. Пресслужба Апарату Верховної Ради України надіслала їм листи з проханням надати матеріали про роботу парламенту за період акредитації 2019-2020 роки. 

Вона попросила комітет позбавити акредитації журналістів тих видань, які не здійснюють висвітлення діяльності Верховної Ради.

Комітет Верховної Ради з питань свободи слова вирішив позбавити 18 інтернет-видань, агентств і газет акредитації в парламенті, бо вони “не висвітлюють діяльність Верховної Ради”. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на керівницю пресслужби Апарату Верховної Ради Ірину Кармелюк.

“Ми розіслали листи журналістам видань, на чиїх сайтах не знайшли повідомлень про діяльність Верховної Ради України: просили їх надати матеріали. Протягом місяця ми чекали, що вони нам щось нададуть у будь-якому вигляді. У нас зараз акредитовано 3 тисячі журналістів, у минулому скликанні було 6 тисяч. Із них левова частина пише, але дуже багато людей, які просто ходять, однак не висвітлюють діяльність Верховної Ради України”, – пояснила вона.

Комітет з питань свободи слова розглянув 22 видання, три з яких надали свої матеріали, тому акредитації їх не позбавили. Кармелюк не уточнила видання, яким лишили акредитацію.

Як повідомляв ІМІ, у протоколі засідання Комітету з питань свободи слова, окрім “Слідства.Інфо”, пропонувалося позбавити акредитації ще 21 видання: інтернет-видання “POLITMARKET.INFO”, mind.kiev.ua, газета “патріот ПЛЮС патріот”, інтернет-видання “ВД Панорама”, “Правова інформатика”, “Ю-Контрол Медіа”, інформаційні агентства АУРБ “ФАЛЬКОН”, “Стоп Корупції ТВ”, “МСГК Інфо”, “Косатка Медіа”, “Журналісти проти корупції”, “Громадське телебачення Донбасу”, “Агентство промислової політики”, журнали “Час перших”, “Доброволець України”, газета “НикВести”, “Схід та захід разом”, “Слово ПАТРІОТА”, “Життя Авто Євро Сили”, газета "Ветеранська правда”, інформаційне агентство “Руська Правда”.

Доступ до публічної інформації – 3

1. Полтавська ОДА обмежила доступ до інформації виданню "Полтавщина"

19.10.2020 Департамент будівництва, містобудування і архітектури та житлово-комунального господарства Полтавської обласної держадміністрації обмежив доступ до інформації інтернет-виданню “Полтавщина” про будівництво Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Про це видання повідомляє на своєму сайті.

Так, департамент відмовився надати виданню на запит копії актів виконаних робіт щодо будівництва нового ЦНАП, назвавши їх інформацією з обмеженим доступом. Замість цього запропонував ознайомитися із обліковою карткою об’єкту.

Журналістка “Полтавщини” Дарина Синицька надсилала в Полтавську ОДА запит з проханням вказати, скільки коштів було витрачено на облаштування частини будівництва, що не несе функціонального призначення.

“Просила надати копії актів виконаних робіт за період з 18 липня 2018 року по 28 вересня 2020 року. Документів ми так і не отримали”, – сказала Дарина Синицька.

Натомість видання отримало відповідь з поясненням причини відмови у наданні запитуваної інформації. Зокрема, що акти виконаних робіт відносяться до первинного бухгалтерського обліку.

“Розпорядженням голови Полтавської ОДА № 878 від 20.11.2019 “Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Полтавській ОДА”, до службової інформації в Полтавській ОДА та її структурних підрозділах відноситься інформація, що міститься у документах, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов’язані з розробкою напряму діяльності ОДА, її структурних підрозділів або здійсненням ними контрольних, наглядових функцій, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; документи ОДА, що містять службову інформацію інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій. 

Організаційно-розпорядча документація, форми первинного обліку, довідки, службові та доповідні записки, листування з іншими органами державної влади створюються в процесі здійснення наглядових або контрольних функцій органів державної влади, з чого випливає, що вищезазначена інформація є інформацією з обмеженим доступом, відповідно до чинного законодавства”, – йдеться у відповіді, яку отримало медіа.

У коментарі представниці ІМІ в Полтавській області Дарина Синицька повідомила, що писати скаргу на неотримання відповіді чи подавати позов до суду не планує.

У пресслужбі Полтавської ОДА представниці ІМІ в Полтавській області пояснили, що вищезазначене розпорядження голови Полтавської ОДА №878 не містить ніяких заборон щодо оприлюднення (надання) службової інформації, зазначеної в переліку цих відомостей, зокрема актів виконаних робіт.

“Тому посилання на Розпорядження голови Полтавської ОДА №878 від 20.11.2019 “Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Полтавській ОДА” як на підставу для відмови у наданні публічної інформації є некоректним, оскільки доступ до службової інформації може бути обмежено лише у випадках, передбачених Закону України “Про доступ до публічної інформації”, - зазначили в ОДА. 

При цьому в ОДА додали, що для недопущення подібних ситуацій у подальшому відповідний лист-роз'яснення щодо застосування цього розпорядження було надіслано всім структурним підрозділами облдержадміністрації.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що службовою інформацією може бути внутрішня переписка, яка передує розробці документів, але не документи бухгалтерського обліку чи інші подібні документи.

За його словами, Закон України “Про доступ до публічної інформації” достатньо чітко регламентує як порядок надання інформації за запитом, так і підстави відмови в наданні інформації. 

“У тому числі зазначений закон регулює питання службової інформації. Відповідно до норм статті 9 зазначеного Закону службовою інформацією може бути внутрішня переписка, яка передує розробці документів, але аж ніяк не може бути документи бухгалтерського обліку чи інші подібні документи. Нагадаю, що відповідно до частини другої статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян”, - сказав Алі Сафаров.

2. У Миколаєві директорка комунальної лікарні не надала "Преступности.Нет" запитуваної інформації

29.10.2020 Директор комунального некомерційного підприємства “Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб” Світлана Федорова не надала журналістці видання “Преступности.НЕТ” Юлії Акимовій запитуваної інформації.

Про це представниці ІМІ в Миколаївській області повідомила журналістка “Преступности.НЕТ” Юлія Акимова.

20 жовтня кореспондентка надіслала директору КНП “Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб” Світлані Федоровій запит, де просила надати копію контракту з Миколаївською обласною радою, за яким вона обіймає посаду директора лікарні. Також журналістка просила надати копію додатків, які є складовою укладеного контракту.

26 жовтня Світлана Федорова, відповідаючи на інформаційний запит, повідомила що контракт про призначення її на посаду директора КНП “МОЦЛІХ” Миколаївської обласної ради укладено 25 вересня 2020 року. Однак вона не надала копії відповідного документа, запропонувавши журналістці видання звернутись із запитом до Миколаївської облради.

“Копію зазначеного контракту можна запросити у фахівців Миколаївської обласної ради”, – йдеться у відповіді на запит.

Представниці ІМІ журналістка Юлія Акимова повідомила, що надіслала повторний запит на ім’я голови Миколаївської обласної ради Вікторії Москаленко та директора КНП “Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб” щодо надання копій зазначених документів.

3. Миколаївська облрада відмовилася надати "Преступности.Нет" запитувану інформацію

30.10.2020 Голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко відмовилася надавати журналістці видання “Преступности.НЕТ” Юлії Акимовій копію контракту з директоркою комунальної лікарні Світланою Федоровою, заявивши про його конфіденційність.

Про це журналістка “Преступности.НЕТ” Юлія Акимова повідомила представниці ІМІ в Миколаївській області.

Раніше повідомлялося, що директорка комунального некомерційного підприємства “Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб” Світлана Федорова не надала журналістці видання “Преступности.НЕТ” Юлії Акимовій запитуваної інформації. У зв’язку з цим кореспондентка звернулася з повторним запитом – уже до Миколаївської обласної ради, голова якої укладала запитуваний контракт.

30 жовтня Миколаївська облрада відмовила в наданні інформації тому, що там начебто є конфіденційні дані.

“На підставі пункту 29 типової форми контракту сторони вживають заходів про дотримання конфіденційності умов цього контракту, крім випадків, визначених законом. Сторони мають право інформувати про умови цього контракту своїх радників, довірених осіб, представників. Так, аналогічна норма передбачена і в контракті, який укладено з директором КНП “Миколаївський обласний центр лікування інфекційних хвороб” Миколаївської обласної ради Федоровою С. Ф.  З урахуванням вищевикладеного вбачається, що запитуваний контракт містить конфіденційну інформацію про фізичну особу”, – йдеться у відповіді на запит за підписом голови Миколаївської обласної ради Вікторії Москаленко.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що відповідь Миколаївської обласної ради  є неправомірною відмовою в задоволенні запиту на доступ до публічної інформації і запитувач може звернутися до суду.

За його словами, відмова в задоволенні запиту має відповідати вимогам статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Проте, додав юрист, відповідь обласної ради їм не відповідає. 

“Відповідь Миколаївської обласної ради не відповідає зазначеним у статті 22 закону вимогам. Отже, має місце неправомірна відмова в задоволенні запиту на доступ до публічної інформації. Відповідно до положень статті 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, запитувач має право звернутися до суду з оскарженням ненадання відповіді на запит на інформацію. Також запитувач може звернутися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини із заявою про притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення”, – зазначив Алі Сафаров.

Інтернет-тиск

Кібератаки – 5

1. Мелітопольський сайт кілька днів атакували хакери

09.10.2020 Мелітопольський сайт РІА Мелітополь з 9 жовтня зазнає потужної DDoS-атаки. 

Як розповіли регіональній представниці ІМІ в редакції, атака почалася ще 9 жовтня, близько 22.00, і станом на 17 годину сайт вже працює, але з перебоями.

За інформацією редакції, сайт постійно отримує від хостера звіти із попередженням про DDoS-атаку, що здійснюється. Так, за цей період до сайта вже було понад 57 мільйонів звернень та 5,5 мільйонів візитів. 

Наразі адміністратори сайта відбивають атаки і коли їх інтенсивність зменшується, журналісти розповсюджують новини на сторінках сайта в усіх соцмережах і месенджерах, щоб аудиторія продовжувала отримувати інформацію.

Як повідомили в редакції РІА Мелітополь, атака почалася після того, як журналісти зробили “викривальне інтерв'ю” відносно одного кандидата на посаду міського голову і планували його опублікувати 10 жовтня. Крім того, уточнили в редакції, журналісти також готували викривальний матеріал про помічника цього кандидата.

Наразі в редакції вирішують питання, чи будуть за фактом атаки звертатися до поліції.

2. Тернопільський сайт Politerno п’ятий день не працює через DDoS-атаки

09.10.2020 Тернопільський сайт Politerno з 9 жовтня і донині не працює через DDoS-атаки. Про це регіональній представниці ІМІ повідомив головний редактор видання Андрій Щесняк.

За словами редактора, сайт “ліг” після публікації матеріалу про список кандидатів від однієї з партій – суб'єктів виборчого процесу.

“Атака наразі продовжується і є дуже потужною. Хостери кажуть, що відкривають айпі й одразу йде атака, – зазначив він. – Таке враження, що до виборів сайт вирішили заглушити повністю”.

Щодо DDoS-атаки редакція наразі контактує з СБУ.

Сенсу звертатися до поліції немає, бо вирахувати, звідки йде атака, нереально. У медійному плані ми свої підозри озвучили. Хоча не відкидаємо, що заяву напишемо”, – сказав Щесняк.

Наразі видання почало розміщувати свої матеріали у фейсбуці за допомогою нотаток.

3. Сайт "Четвертої влади" атакували після резонансного розслідування

22.10.2020 На сайт агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” 22 жовтня було здійснено DDoS-атаку. В результаті ресурс не працював протягом кількох годин. 

Про це представниці ІМІ повідомили в редакції агенції.

Журналісти видання підозрюють, що перекрити доступ до сайту зловмисники могли через розслідування, яке вийшло напередодні.

“На сайт 4vlada.com було здійснено атаку типу denial of service (“відмова в обслуговуванні”). Суть атаки в тому, щоб завалити жертву запитами, вичерпати її ресурси і зробити її недоступними для звичайних користувачів”, - розповіла адміністраторка сайту “Четверта влада” Наталія.

За її словами, у випадку з “Четвертою владою” зловмисники робили запити на головну сторінку таким способом, щоб оминути кеш сайту і таким чином збільшити навантаження.

Користувачі в цей час не могли користуватися сайтом, адже він просто не завантажувався.

“Такі запити не можна зробити “сівши на кнопку”, тут явно видно злий умисел, - розповіла адміністраторка сайту.

“Наша агенція робить розслідування і досьє на кандидатів в міські голови і депутати, яким це не дуже подобається, м'яко кажучи. Не виключаю, що це пов'язано з одним із цих кандидатів, про якого ми опублікували розслідування напередодні, яке підтверджує його зв’язок із людьми, які мали чи мають стосунок до криміналу та корупційних схем”, - розповів головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч.

За його словами, на проблему доволі швидко відреагували.

“Адмін заблокував всі айпі, з яких навантажували сайт, і поставив автоматичну систему захисту від таких атак. Хіба що я втратив кілька годин на розбирання з усім цим і журналісти, які працювали із сайтом, мусили зробити паузу на годинку”, - розповів Володимир Торбіч.

Напередодні сайт почав публікувати досьє про кандидатів на посаду міського голови Рівного. Так, 21 жовтня вийшло розслідування про кандидата Віктора Шакирзяна, в якому описаний зв’язок кандидата з людьми, яким в різний час приписували причетність до нелегального бурштинового видобутку, уникненню від сплати податків, а також інших схем.

4. Сайт liga.net зазнав кібератаки

24.10.2020 Сайт LIGA.net зазнав кібератаки. Про це повідомляється на сайті видання. 

Так, 24 жовтня о 18.25 сайт LIGA.net перестав працювати. У цей самий час адміністратори соціальних мереж LIGA.net отримали анонімне повідомлення, яке в загальних рисах описує технічну суть проблеми, що сталась із сайтом. Трохи пізніше аноніми повідомили, що цю атаку їм нібито замовили, але вони готові редакції допомогти за невелику та регулярну винагороду.

Редакція зазначає, що має “аргументовану підозру”, що атака йде з Росії. 

“Технічна складність – зловмисники влаштовують масовану атаку не на сервери LIGA.net, а на канал нашого провайдера. Керівництво LIGA.net ухвалило рішення не платити здирникам”, – повідомляє редакція.

Технічним фахівцям вдалося відновити роботу сайту 24 жовтня. Проте 26 жовтня вранці атаки відновилися. 

“Зараз сайт працює з перебоями. Просимо у читачів вибачення. Наразі технічні фахівці групи компаній LIGA.net докладають максимум зусиль, щоб розв'язати проблему”, – йдеться в повідомленні.

5. Сайт "Четвертої влади" вдруге за тиждень зазнав DDoS-атаки

28.10.2020 Сайт агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” зазнав 28 жовтня DDoS-атаки. Це вже друга така атака протягом тижня, попередня сталася 22 жовтня.

Про це повідомляє представниця ІМІ в Рівненській області.

Увечері 28 жовтня ресурс працював зі збоями. Певний час користувачі могли бачити за посиланням 4vlada.com повідомлення про помилку сервера.

У цей час на сайт вчинялося багато автоматичних запитів з однієї IP-адреси.

“Відбулося дві ідентичні атаки поспіль з українських IP-адрес на сайт “Четверта влада”, контент якого повідомляє про зловживання та корупцію багатьох місцевих політиків, посадовців. Це дозволяє говорити про цілеспрямованість таких атак”. – повідомляє адміністраторка сайту “Четверта влада” Наталія.

Головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч вважає ці атаки перешкоджанням роботі сайту. Припускає, що їх могли організувати ті, хто зараз хоче перемогти у виборчих перегонах.

“Я вважаю ці атаки спробою перешкодити роботі сайту, щоб люди не мали доступу до розслідування про одного з кандидатів у міські голови. Сторінку з розслідуванням, за даними гугл-аналітикс, переглянули вже понад 15 тисяч разів (понад 11 тисяч користувачів). Для розуміння: кандидат, який у ньому фігурує, отримав на виборах, за попереднім підрахунком, близько 12 тисяч голосів виборців, а його найближчий конкурент понад 10 тисяч голосів. Тобто в цій боротьбі кожна сотня голосів виборців має значення”, – зазначив Торбіч.

Як повідомляв ІМІ, 22 жовтня на сайт агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” була вчинена DDoS-атака. Журналісти видання пов’язують атаку з розслідуванням, що вийшло 21 жовтня про кандидата в міські голови Віктора Шакирзяна, який змагатиметься за перемогу в другому турі виборів.

Юридичний тиск

1. Інші види юридичного тиску – 1

1. "Букви" повідомляють, що Клименко вимагає зняти розслідування Бігуса про Дубінського, інакше судитиметься

12.10.2020 Адвокат ексміністра доходів і зборів Олександра Клименка вимагає видалити із сайту інтернет-видання “Букви” розслідування журналістів Bihus.Info про народного депутата від партії “Слуга народу” Олександра Дубінського. У разі відмови видалити та спростувати інформацію про Клименка адвокат захищатиме свого клієнта в судовому порядку.

Відповідний лист адвоката Клименка надійшов до редакції “Букв”.

Видання нагадує, що 2 жовтня опублікувало розслідування журналістів Bihus.Info про листування Олександра Дубінського, яке може свідчити про ведення ним кампанії з дискредитації Революції гідності на замовлення дружини Олександра Клименка – міністра доходів і зборів часів Віктора Януковича.

У листі адвокат заявляє, що інформація не відповідає дійсності.

“Клименко О. В. чи будь-хто за його дорученням ніколи не співпрацював з Дубінським О. А.; Клименко О. В. не виступав замовником матеріалів з дискредитації “Революції гідності” та не фінансував з цього приводу інформаційні кампанії. Наведена у відеоролику інформація не відповідає дійсності та є недостовірною”, – йдеться в листі.

Адвокат вимагає “негайно видалити недостовірні твердження про Клименка в поширеній статті, які порушують його право на повагу до честі та гідності й право на недоторканність ділової репутації”. 

Адвокат зазначив, що відповідну претензію скеровано на адресу редакції Bihus.Info з вимогою спростування недостовірної інформації.

Зі свого боку керівник проєкту Bihus.info Денис Бігус повідомив “Буквам”, що не отримував листів від адвокатів щодо розслідування про Дубінського.

На запитання, чи готова редакція Bihus.Info захищатись у суді й довести правдивість інформації про діяльність Дубінського і Клименка, Бігус відповів, що готова.

“Якщо ми щось публікуємо, ми точно готові захищатись”, – коротко резюмував керівник проєкту Bihus.info.

“Букви” зазначають, що готові дати можливість усім сторонам висловити свою позицію.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 4

1. Нападника на шеф-редактора "Вежі" засудили до двох років позбавлення волі умовно

02.10.2020 Вінницький міський суд  2 жовтня призначив покарання у вигляді двох років позбавлення волі умовно з іспитовим терміном три роки мешканцю Вінниччини Артему Артменку, який є обвинуваченим у нападі на шеф-редактора видання “Вежа” Андрія Качора, повідомляє “Вежа”.

Суд визнав обвинуваченого винним у скоєнні злочину за ч. 2 ст. 345-1 – “Умисне заподіяння журналісту, його близьким родичам чи членам сім’ї побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності”.

Так, суддя Ковальчук, дослідивши всі докази та свідчення в справі, вирішила, що свідчення потерпілого журналіста, дані як під час досудового розслідування, так і в залі суду, є логічними та послідовними й узгоджуються з наявними доказами в справі та показами свідків. Водночас свідчення обвинуваченого Артеменка суд визнав такими, що вводять в оману. Також суд узяв до уваги те, що обвинувачений не розкаюється і жодним чином не визнає себе винним.

У зв’язку з молодим віком підсудного, а також з огляду на відсутність у нього судимостей суд вирішив призначити покарання з іспитовим терміном. Вирок суду може бути оскаржений в установленому законом порядку.

Як нагадує видання, 30 вересня представники прокуратури та сам журналіст Андрій Качор просили в суду призначити обвинуваченому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі. 

Після оголошення вироку обвинувачений Артеменко заявив, що не визнає себе винним.

Журналіст Андрій Качор, коментуючи рішення суду, заявив, що загалом задоволений вироком.

“Для нас головною метою було доведення вини в скоєнні злочину проти журналіста за його журналістську діяльність. Це важливий прецедент, який, я сподіваюсь, може убезпечити колег по всій країні від подібних нападів у майбутньому. Тому що дуже важливо було продемонструвати принцип невідворотності покарання і особливо за подібні злочини. 

Водночас з огляду на поведінку та свідчення обвинуваченого я сумніваюсь, що подібне покарання призведе до його виправлення, адже попри всі докази він відмовляється визнавати себе винним. На мою думку, така позиція Артеменка має під собою політичне підґрунтя з огляду на те, що ця людина, визнана винною в такому злочині, тепер ще й балотується на місцевих виборах від партії Шарія”, – сказав Качор.

У коментарі ІМІ Андрій Качор повідомив, що оскаржуватиме це рішення суду і вимагатиме покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі.

Як повідомляв ІМІ, 11 липня 2019 року головний редактор вінницького інформаційного порталу “Вежа” Андрій Качор заявив, що йому та його родині, а також журналістам видання погрожують шанувальники проросійського відеоблогера Анатолія Шарія. 

Погрози почалися після публікації 8 липня на сайті видання новини про спалення невідомими вінницькими активістами агітаційних матеріалів партії Шарія.

За кілька годин після публікації Шарій виклав у себе на ютубі 15-хвилинний фільм про Качора, його дружину та сина, в якому погрожував та ображав родину журналіста. Протягом кількох наступних годин Качору та його сім'ї, а також журналістам “Вежі” надходили сотні погроз фізичною розправою з України, Росії, ОРДЛО та Криму.

До цькування долучилась і працівниця дитсадка, до якого ходить син Качора. За словами журналіста, вона під дописом Шарія повідомила, до якого саме садка ходить дитина, деталізуючи його місце розташування.

12 липня 2019 року слідство Вінницького відділу поліції розпочало кримінальне провадження за ознаками ст. 345 (1) КК України (“Погроза або насильство щодо журналіста”) за фактом погроз на адресу головного редактора інтернет-видання “Вежа”.

31 серпня 2019 року у Вінниці невідомий чоловік побив головного редактора порталу “Вежа” Андрія Качора. Журналіст дістав удар після того, як ствердно відповів на запитання, чи не він писав про блогера Анатолія Шарія.

Поліція затримала підозрюваного в побитті головреда, нападником виявився 27-річний житель обласного центру. За цим фактом до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за ознаками ч. 1 ст. 125 КК України (“Умисне легке тілесне ушкодження”). 

Проте  згодом поліція відпустила затриманого, пояснивши, що, оскільки “злочин не тяжкий, підстав затримувати не було”. 

У жовтні 2019 року підозрюваному в нападі на шеф-редактора видання “Вежа” Андрія Качора, мешканцю Вінниччини Артему Артеменку, змінили обвинувачення на ч. 2 ст. 345-1.

10 грудня 2019 року у Вінниці відбулося підготовче судове засідання в справі нападу прихильника партії Шарія Артема Артеменка на шеф-редактора видання "Вежа" Андрія Качора. 

2. ДБР відкрило справу за фактом перешкоджання журналістці Таїсії Кутузовій

15.10.2020 Державне бюро розслідувань 15 жовтня відкрило кримінальне провадження за заявою журналістки та документалістки Таїсії Кутузової про перешкоджання з боку працівників поліції. Про це ІМІ повідомила Таїсія Кутузова.

За її словами, провадження відкрили за ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) ККУ.

“Так, ДБР кілька годин тому відкрило провадження. Але слідчий поки що мені не дзвонив, пам'ятки потерпілої я не маю”, – сказала журналістка.

На думку Таїсії, саме реакція медіаспільноти “надихнула ДБР таки дати цій справі рух”.

Кримінальне провадження розслідує Територіальне управління ДБР у Києві.

Як повідомляв ІМІ, 6 жовтня в селі Гатне (Київська область) поліцейські застосували силу до журналістки-фрилансерки KyivPost, документалістки Таїсії Кутузової. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що застосування сили з боку поліції до Таїсії Кутузової має ознаки низки кримінальних правопорушень і було вчинене без належних правових підстав. 

Поліція Київської області розпочала кримінальне провадження за фактом застосування сили фізичної до журналістки-фрилансерки, документалістки Таїсії Кутузової за статтею 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).

3. Поліція відкрила справу за фактом нападу на "СтопКор"

15.10.2020 Поліція Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістам “Стоп корупції” в селі Грушувато-Криничне 14 жовтня.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Дніпропетровській області.

Згідно з повідомленням поліції, декілька чоловіків заблокували службовий автомобіль журналістів і забрали в них відеокамеру, мікрофон та іншу техніку.

Журналісти звернулись із заявою про перешкоджання до Синельниківського відділу поліції. 

За цим фактом слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Санкція статті передбачає штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

Досудове розслідування триває.

Як повідомляв ІМІ, 15 жовтня проєкт журналістських розслідувань “Стоп корупції” повідомив про напад на журналістів проєкту та пограбування, який стався 14 жовтня у селі Грушувато-Криничне Дніпропетровської області.

4. Поліція відкрила справу за фактом нападу на редакцію "Альтернатива.орг"

22.10.2020 Поліція Одеської області відкрила кримінальне провадження за фактом нападу на редакцію “Альтернатива.орг” за  ч.2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. 

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Одеській області.

Згідно з повідомленням, до офісу місцевої газети, розбивши вікно, цієї ночі вкинули пляшку з займистою речовиною. Внаслідок пожежі ніхто не постраждав. Вогнем пошкоджені лише меблі та оргтехніка.

“Обставини події та особи, які до неї причетні, встановлюються”, - повідомляє поліція.

Як повідомляв ІМІ, у ніч на 21 жовтня двоє невідомих розбили вікно та кинули пляшку з запальною сумішшю в офіс редакції видання “Альтернатива.орг” (селище міського типу Овідіополь, Одеська область). 

17 жовтня у селищі Великодолинське (Одеська область) побили головного редактора місцевого видання “Альтернатива.орг” Романа Варшанідзе. 

Подію поліцейські кваліфікували як погроза або насильство щодо журналіста та внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України. 

9 вересня 2020 року редактор інтернет-газети “Альтернатива.орг” Роман Варшанідзе, яка виходить у райцентрі Овідіополь Одеської області, оприлюднив заяву про погрози йому і журналістам з боку представників колишнього голови місцевої ради Тимура Хасаєва.

25 серпня в Овідіополі жорстоко побили битами журналіста, головного редактора місцевої газети “Наддністрянська правда” Романа Варшанідзе. Він пов’язував напад зі своєю професійною діяльністю.

Згодом нападників затримали. За цим фактом було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 ст. 345-1 – “Погроза або насильство щодо журналіста”.

Реакція журналістської спільноти – 2

1. Громадські організації закликали Раду забезпечити повне фінансування Суспільного

23.10.2020 Громадські організації закликають Верховну Раду не включати до порядку денного законопроект №4230, який пропонує прибрати з закону про Суспільне мовлення норму про обов’язкове держфінансування в розмірі 0,2% з держбюджету.

Про це йдеться у заяві організацій до органів державної влади, оприлюдненій на сайті Реанімаційного Пакету Реформ.

У заяві зазначається, що основною метою законопроекту №4230 “Про внесення змін до Закону України “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” є скасувати  мінімальну гарантію фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ) на рівні 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. 

“Ініціатор законопроекту в пояснювальній записці в маніпулятивній формі стверджує, що Суспільне мовлення створене на базі Національної телекомпанії України, хоча стаття 1 Закону “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” (Закон) прямо вказує коло суб’єктів, на основі яких було засновано Суспільне. Автор наголошує, що його законопроект покликаний стимулювати ефективність роботи НСТУ, а в самому НСТУ мають “пройти кардинальні зміни, в першу чергу ті, які роблять суспільне телебачення та радіо конкурентоспроможним по відношенню до інших медійних компаній”, - йдеться у заяві.

Громадські організації зазначають, що автор законопроєкту також маніпулює висновком державного фінансового аудиту за 2014-2019 роки, внаслідок якого начебто було завдано збитків на 692 млн гривень. НСТУ створена 19 січня 2017 року, тому аудит за 2014-2019 роки є змішуванням аудиту різних компаній з різною системою управління та організаційно-правовою формою, що робить будь-який висновок таким, що не може свідчити про реальний стан речей і проблеми, з якими стикається компанія як правонаступник колишніх державних установ. 

Автори заяви висловлюють обурення щодо маніпуляцій зі сторони народного депутата Олександра Качури і відвертого популізму, за яким криється намагання усунути Суспільне з медійного простору України. Адже усунення гарантії фінансування НСТУ є прямим втручанням в незалежність мовника та шляхом до припинення функціонування теле-, радіостанцій та цифрових платформ Суспільного як таких, йдеться у заяві. 

Крім того, громадські організації зазначають, що скасування гарантії також прямо суперечить Рекомендації CM/Rec(2012) 1 Комітету міністрів країнам-членам Ради Європи щодо управління суспільними засобами масової інформації. Відповідно неї, система фінансування повинна бути побудована таким чином, щоб її не можна було використати з метою здійснення редакційного впливу або обмеження інституційної автономії – оскільки це в будь-якому випадку зашкодить функціональній незалежності організацій суспільного мовлення. 

Також автори заяви зазначають, що окрім змістовної невідповідності положень законопроекту міжнародним стандартам, законопроект не відповідає і чинному українському законодавству, а саме Регламенту Верховної Ради України, адже регулює те саме коло питань, що і законопроект № 2576 від 12 грудня 2019 року, що був покликаний вирішити певні проблеми чинного закону. Тому законопроект № 4230 de-facto є альтернативним. 

“Ми закликаємо Верховну Раду України не включати  до порядку денного законопроект № 4230, оскільки він був зареєстрований з порушенням Регламенту Верховної Ради та не відповідає міжнародним стандартам і взятим Україною зобов’язанням перед Радою Європи і ЄС. А разом з тим, забезпечити повне фінансування Суспільного у 2021 році, як це вимагає Закон”, - йдеться у заяві.

Також громадські організації закликають політиків і народних депутатів “припинити вигадувати приводи на кшталт “розіп’ятих хлопчиків” для політичних атак на незалежне Суспільне мовлення та отримання “аргументів” для чергового урізання фінансування Суспільного мовлення”. 

При цьому автори заяви нагадують, що з 2017 року Суспільне жодного разу не отримувало фінансування, що б перевищувало 60% від передбаченої Законом мінімальної гарантії. Водночас від Суспільного вимагається якісний контент на кшталт “Українського ВВС”, тоді як рівень фінансування ВВС в 150 разів перевищує рівень фінансування НСТУ, при однаковій вартості засобів теле- та радіовиробництва.  

“Ми наголошуємо, що Суспільне мовлення є невід’ємним елементом демократичної держави, а його місія визначена як “Захищати свободи в Україні. Надавати суспільству достовірну та збалансовану інформацію про Україну та світ, налагоджувати громадський діалог задля зміцнення суспільної довіри, розвитку громадянської відповідальності, української мови та культури, особистості та українського народу”. Будь-які спроби ліквідації Суспільного мовлення, посягання на його незалежність є спробою змінити політичний курс України в бік авторитарних держав”, - йдеться у заяві. 

До заяви приєдналися: Центр демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ), Коаліція Реанімаційний Пакет Реформ, ГО “Центр Медіареформи” (проєкт StopFake), ГО “Платформа прав людини”, ГО “Генеалогічна спільнота “Архісовість”, ГО “Фонд Розвитку ЗМІ” Media Development Foundation, ГО “Центр досліджень визвольного руху”, ГО “Інститут розвитку регіональної преси”, Фундація Суспільність, МБО ” Екологія – Право – Людина”, ГО “Лабораторія цифрової безпеки”, ГО “Інтерньюз-Україна”, ГО “Детектор медіа”, ГО “Українер” (проєкт Ukraїner).

Як повідомляв ІМІ, 19 жовтня народний депутат з фракції “Слуга народу” Олександр Качура зареєстрував проєкт закону №4230, яким пропонує прибрати окремий рядок у Держбюджеті про обов’язкове держфінансування Суспільного в розмірі 0,2% видатків загального фонду Держбюджету України за попередній рік.

Уряд заклав на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України в проєкті держбюджету на 2021 рік 2 млрд 274 млн 158 тис. грн.

13 квітня 2020 року Верховна Рада ухвалила зміни до Закону "Про державний бюджет на 2020 рік", яким, зокрема, передбачено на фінансову підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України 1,5 млрд грн (скорочено на 178 млн грн).

На фінансування НСТУ у 2020 році в держбюджеті України було закладено 1 млрд 711 млн 516 тис. грн, що на 300 млн грн менше, ніж передбачено Законом "Про суспільне телебачення і радіомовлення України".

2. Заява медійників щодо протизаконного позбавлення акредитації у ВР 19 редакцій ЗМІ

28.10.2020 Ми, члени Медіаруху, журналісти і представники медійних організацій, обурені рішеннями Апарату Верховної Ради України та Комітету ВРУ з питань свободи слова, які всупереч законодавству позбавили акредитації 19 українських медіа. Зокрема, акредитацію забрали в “Слідства.Інфо”, Громадського телебачення Донбасу, “Ніквесті” та низки інших медіа.

Акредитацію редакцій припинено як таку, що не відповідає меті: “для всебічного, об’єктивного та збалансованого висвітлення журналістами, технічними працівниками засобів масової інформації діяльності Верховної Ради України”.

Звертаємо увагу, що оцінювання держорганом “всебічності, об’єктивності та збалансованості” висвітлення діяльності цього органу в журналістських матеріалах є конфліктом інтересів, а позбавлення акредитації за зміст таких матеріалів має ознаки незаконного впливу на зміст поширюваної інформації, тобто ознаки цензури. Крім того, законодавство України не ставить питання акредитації журналіста чи ЗМІ в залежність від кількості матеріалів, які журналіст створює щодо цього суб’єкта владних повноважень, а також не вимагає від журналістів обов’язкового звітування про матеріали, створені про орган влади, що акредитував такого журналіста.

Ще одне відверте порушення законодавства України полягає в тому, що акредитації було позбавлено цілі редакції, а не окремих журналістів.

Ми вбачаємо ознаки прямої цензури в рішенні Комітету ВР з питань свободи слова та в діях пресслужби ВР, які призвели до відмови редакціям в акредитації.

Вимагаємо від керівництва парламенту притягнути до дисциплінарної відповідальності працівників пресслужби ВРУ, які ініціювали та документально оформили таке рішення щодо акредитації.

Вимагаємо від правоохоронних органів порушити кримінальне провадження за статтею 171 Кримінального кодексу України щодо факту ухвалення такого рішення про акредитацію, оскільки воно є перешкоджанням законній професійній діяльності журналістів.

Ми вимагаємо від Комітету ВР з питань свободи слова негайно провести засідання і скасувати ганебне та протизаконне рішення щодо масового позбавлення акредитації редакцій українських ЗМІ.

Закликаємо колег-журналістів, які поділяють обурення перешкоджанням діяльності ЗМІ та їхній можливості доносити до суспільства важливу інформацію, доєднатися до публічного протесту.

Звернення підписали: Медіарух, Інститут масової інформації, “Детектор медіа”, ZMINA, Інститут розвитку регіональної преси, Тетяна Трощинська, головна редакторка Громадського радіо, Світлана Єременко, виконавча директорка Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, Гайгисиз Гелдієв, старший партнер в Jnomics media, Альона Романюк, редакторка “По той бік новин”.

Звернення відкрите для підписання. Для цього необхідно звернутися до координатора Вадима Міського: vadim.miskyi@gmail.com.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!