Третя річниця повномасштабного вторгнення: про що писали черкаські медіа 24 лютого

Напередодні третьої річниці повномасштабного вторгнення в Черкасах показували фільм про масові поховання в Ізюмі. А вже 24 лютого медійники випускали опитування про вшанування на площі, розповідали про капсулу часу, іноземця у війську. Далі в матеріалі – про те, яким був цей інформаційний день на Черкащині і як почувають себе медійники в регіоні після трьох років повномасштабного вторгнення.

Про що писали 24 лютого 2025 року

Ранок розпочався в Черкасах із вшанування пам’яті на Соборній площі. Зокрема, на площі зібралися представники влади, рятувальники, військові, а також небайдужі, щоб ушанувати хвилиною мовчання загиблих у війні.

Художній номер, що був виконаний на Соборній площі. Фото: пресслужба Черкаської міської ради

А вже за кілька годин на території будівництва прихистку для внутрішньо переміщених осіб у Черкасах заклали “Капсулу часу”. 

До третьої річниці повномасштабного вторгнення в Черкасах заклали капсулу часу. Фото: пресслужба Черкаської міської ради

За інформацією пресслужби мерії, на місці, де зберігатиметься капсула, встановили меморіальну табличку з датою її відкриття – 24 лютого 2050 року. До формування меседжів для створення “Капсули часу” долучилися черкаські військові, ветерани, правоохоронці, рятувальники, лікарі, освітяни, комунальники, школярі, батьки загиблих захисників, ВПО, культурні діячі, спортсмени, міська влада.

Фактично ці два інфоприводи стали ключовими в інформаційному порядку денному регіону 24 лютого, адже про них написали майже всі регіональні медіа.

Документальний фільм про масові поховання в Ізюмі

Понад сотню черкащан 22 лютого прийшли в комунальний кінотеатр “Україна” на перегляд фільму “The Grave” (“Могила”). Його створили журналісти харківського регіонального видання “Ґвара Медіа” спільно з британською Studio 9 Films. До Черкас стрічку привезло місцеве медіа “18000”.

Кінострічка “The Grave” розповідає про масове поховання, яке виявили в Ізюмі після того, як російські окупанти покинули місто. Тоді знайшли близько 450 тіл, частина з яких була закатована та застрелена. 

“Важливо показувати цю кінострічку та дискутувати. Масштабні речі, які закладають у фільми, часто забувають. Для мене це кіно про надію, як правоохоронці та суспільство намагається розібратися, знайти факти, використовують ДНК-лабораторії, щоб здійснити правосуддя”, – зазначив під час показу головний редактор “Ґвара Медіа” Сергій Прокопенко.

Показ фільму “The Grave” у Черкасах зібрав понад сотню глядачів. Фото: “18000”

“Ми отримували багато інформації про події в Харківській області, зокрема в Ізюмі, але це все були своєрідні клаптики, які цей фільм дозволяє скласти воєдино і вчергове переконатися та задокументувати всі звірства, які чинили і продовжують чинити росіяни на території України, – говорить співзасновник медіа “18000” Артур Чемирис. – Ми обов’язково маємо продовжувати подібну практику діалогу між різними містами та регіонами, щоб карбувати національну пам’ять та свідомість”.

Україна не сама: текст про іноземця-військового в річницю вторгнення

У річницю повномасштабного вторгнення головною на сайті “18000”  стала стаття про Нурі Мітагварія з позивним Принц, грузина, який воює на боці України з 2022 року. Спочатку – на посаді штурмовика, а з лютого 2023-го військовий уклав контракт на службу з черкаською 118 бригадою ТрО, тож тепер продовжує боротьбу вже в складі РУБпАК – роти ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Обкладинка статті про військового Нурі Мітагварія. Фото із сайту “18000”

“Спершу ми шукали небуденну тему для матеріалу до 24 лютого. Так редакцією погодили ідею написати про іноземця в українському війську, – розповідає керівниця новинного відділу 18000, авторка матеріалу Вікторія Нянько. – Втім, пізніше обставини у світі підсилили цю ідею важливими сенсами – Україна не сама, з нами всі цивілізовані країни. Ба більше, вони пліч-о-пліч з українськими воїнами на фронті. Ми будемо менш вразливі, якщо будемо вірити тому, що бачимо на власні очі, а не гучним заявам політиків”.

“Стає все важче писати про втрати”

Видання “Вичерпно” в річницю повномасштабного вторгнення опублікувало вуличне опитування. У ньому журналісти запитували черкащан, якими словами вони описують три роки повномасштабної війни.

“Цьогоріч обрали саме такий формат, оскільки минулого року підсумовували матеріалом із цифрами, у якому показали, яких втрат Черкащина зазнала за цей час”, – пояснює головна редакторка “Вичерпно” Анна Романенко.

Найбільше протягом трьох років медіа писало про захисників, волонтерів, переселенців та бізнес, який попри всі складнощі продовжує наповнювати бюджет країни.

“Кожним із цих матеріалів ми пишаємося, адже він показує незламність українського народу. Також ми робили великий матеріал про розвиток реабілітації в нашому регіоні, створили проєкт про наших колег, які в умовах війни не тільки виконують своє професійні обов’язки, але й знайшли себе у волонтерстві, популяризації України на міжнародному рівні, а дехто навіть одягнув піксель”, – говорить Анна.

Найбільш визначним за ці три роки вона вважає проєкт “Полеглі, але не забуті”, присвячений загиблим захисникам.

“Стає все важче писати про втрати, проте надихають історії людей, які не здаються. Загалом атмосфера в редакції так само робоча”, – резюмує Анна Романенко.

Цього року “Вичерпно” відзначає вже 10-ту річницю від дня створення. Фото: фейсбук-сторінка Анни Романенко

“Ми стали набагато мобільніші”

Видання “Zmi.ck.ua” не публікувало цього дня розлогих публікацій, проте створило візуальний контент до третьої річниці повномасштабного вторгнення в соціальних мережах. Окрім того, цього дня медіа закликало черкащан допомогти закрити збір коштів на пікап для 156 батальйону 118 бригади територіальної оборони Черкас, який працює на Курщині. Наразі для закриття збору не вистачає близько 40 тисяч гривень.

Zmi.ck.ua продовжує збір коштів на пікап. Фото із соцмереж видання

Головний редактор видання Сергій Стасько розповідає, що за три роки повномасштабної війни періодично допомагали збирати кошти для військових, парамедиків. Загальна сума зборів, які вдалося зібрати, – близько двох мільйонів гривень.

“Редакція почуває себе, як і три роки тому. Ми – є. Це добре. Намагаємося бути корисними суспільству. Періодично штормить в економічному плані. Але поки що тримаємося. Президент Зеленський минулого року презентував суспільству План Стійкості. Можу впевнено сказати, що такий План Стійкості ми застосуємо у своїй роботі з 24 лютого 2022 року. Здобуті навички? Ми стали набагато мобільніші, ніж були три роки тому. Зрозуміли, що працювати можемо за будь-яких обставин. Поки це дозволяє здоровʼя”, – каже Сергій Стасько.

“Систематично збираємо історії про боротьбу”

Продовжує розповідати про боротьбу українців з ворогом і редакція “Суспільне Черкаси”.

“Від моменту анексії Криму та вторгнення на Донбас записуємо спогади очевидців: учасників бойових дій, цивільних, які змушені були покинути свої домівки, партизанів, що боролися проти загарбників в окупованих містах. Все це робимо систематично, бо вважаємо нашим завданням”, – каже шеф-редакторка центрального хабу Суспільного і “Суспільне Черкаси” Ніна Волощук. 

До третьої річниці повномасштабного вторгнення разом із колегами з центрального хабу “Суспільне Черкаси” підготувало цикл матеріалів про життя українців під час війни.

“Це історії про очікування рідних з полону, матерів та батьків, дітей, які чекають на своїх рідних з фронту, зміни у волонтерстві за три роки, спогади літніх українців про пережите під час Другої світової війни та відчуття й думки під час російської агресії в Україні. Також ми роздумуємо, як культура може допомогти під час війни й чи маємо ми зараз право на веселощі”, – додає Ніна.

Матеріали “Суспільне Черкаси” про війну Росії проти України. Скриншот: ютуб-канал Суспільного

Одними з найбільш щемливих для “Суспільне Черкаси” стали матеріали про Павла Наконечного, громадського діяча, вчителя історії, співзасновника та координатора національно-патріотичної ГО “Поклик Яру”.

“Ми розповідали про його загибель, про табір, який підтримали його батьки, і про дітей, які зголошуються провести частину літа в цьому таборі”, – додає шеф-редакторка “Суспільне Черкаси”.

Загалом документальний проєкт “Поклик Яру: табір, що змінює” зібрав понад 44 тисячі переглядів на ютуб-сторінці телеканалу.

Символом незламності й затятості українців для Ніни Волощук став проєкт про черкаських фермерів та малих підприємців “Від мрії до дії”. Нині до нього входять уже 23 історії, які надихають боротися за своє, навіть коли доводиться починати нове життя в іншому місці. Загалом ці історії набрали понад 2 мільйони переглядів.

Попри вигорання, емоційні гойдалки й професійні виклики колектив “Суспільне Черкаси”, як і решта медійників регіонів, тримається.

“Ми продовжуємо працювати, бо впевнені, що це потрібно і громадам, і нашій аудиторії в соціальних мережах. Ми чекаємо наших колег, які стали до лав ЗСУ, – Максима Дубінського та Дмитра Назарчука. Ми хвилюємося за нашу Віку Хамазу, коли чекаємо її з чергової поїздки до гарячих точок війни. Долучаємося до її зборів. Зі скорботою згадуємо нашого першого менеджера Євгена Старинця, який загинув у бою. Намагаємося підтримувати одне одного і вірити в себе. Шукаємо історії, що додають сил жити”, – каже Ніна Волощук.

Протягом трьох років черкаські регіональні медіа створили низку матеріалів, якими варто пишатися: про військових та волонтерів, які щодня наближають перемогу, переселенців, яким довелося покинути рідний дім та знайти новий, бізнеси, які продовжують розвиватися. Окрім того, журналісти й самі стали справжніми волонтерами; конвертуючи довіру аудиторії, збирають гроші на військо. 

Попри всі виклики та складнощі, зокрема кадрові та фінансові, медіа не зупиняються, мріючи написати головну новину про перемогу України у війні.

Єлєна Щепак, регіональна представниця Інституту масової інформації в Черкаській області