У пошуках альтернативи: як переживають період турбулентності херсонські ЗМІ

Припинення американської допомоги болюче вдарило по незалежних регіональних медіа. Про це вже написано багато матеріалів, більшість із яких сфокусовані на питанні виживання регіональних медіа, які й до повномасштабного вторгнення, за великим винятком, не могли вижити без грантової підтримки. Ми проаналізували, які ризики для Херсонщини постають у світлі реальної небезпеки зникнення локальних якісних медіа.

Медіаландшафт Херсонщини 

З огляду на дослідження новинних пустель Херсонщина здебільшого є "здоровою" областю, де майже всі райони покриті медіа. Але ситуація в полі видається не такою райдужною. Дійсно, навіть окуповані території мають видання, які, на перший погляд, справляють враження незалежних медіа, але насправді вони маловідомі, невпливові та часто лише імітують справжні медіа. Це стосується здебільшого мережевих видань, які позиціюють себе як медіа районів або громад. Якщо вивчити їхній контент, виявиться, що вони майже не виробляють унікального контенту на суспільно-політичні теми та не мають жодного кореспондента на деокупованій частині Херсонщини. 

Ми не можемо робити жодних глибших висновків щодо більшості цих медіа, позаяк, відповідно до методології ІМІ, ці медіа не потрапляють до медіамоніторингу, адже мають низьку відвідуваність. 

До цього треба додати відсутність локальних телеканалів та наявність усього однієї локальної радіостанції, яка є політично заангажованою. В області також з невідомою періодичністю та справжнім тиражем видаються дві газети: "Новий день" та "Гривна".

Фактично на медіаринку Херсонщини існує лише кілька потужних онлайн-медіа, кілька дрібних онлайн-проєктів та величезна кількість телеграм-каналів і пабліків у соцмережах. Утім, навіть ці джерела з величезною натяжкою закривають новини на суспільно важливі теми. 

Лідерами серед онлайн-медіа є "Суспільне", МОСТ, "Вгору", "Центр журналістських розслідувань" та кілька дрібних проєктів. 

Окрім того, новини з Херсонщини публікують також одеські медіа "Інтент", "Антикорупційний вимір" і миколаївські "Миквісті". Своїх кореспондентів ці медіа на Херсонщині не мають, як і якогось впливу на процеси. 

Інші медіа, які позиціюють себе як херсонські, у кращому разі є агрегаторами новин, як, наприклад, "Херсон онлайн" чи "Український південь", часто без редакцій та якихось ознак ведення журналістської діяльності.

Спроби одного з медіа, яке не працює в Херсоні, показати читачам, що його працівники в контексті. Скриншот: Telegram

Така ситуація з медіа вже призвела до певної деградації регіональної журналістики, особливо в частині контролю за владою та публічними фінансами. Маємо констатувати, що, крім медіаландшафту, змінився і політичний ландшафт регіону. З 24 лютого 2022 року не діють місцеві ради, а з осені 2022 року президент та парламент створили на Херсонщині військові адміністрації, наділивши їхніх начальників величезними повноваженнями. Фактично начальник такої адміністрації, наприклад, у місті наділений владою міськради, міського голови й виконкому. Тобто в руках однієї людини сконцентрована абсолютна влада з усіма проблемами та викликами, що звідси випливають. Наприклад, МОСТу безпідставно відмовляють у коментарях у Херсонській міській військовій адміністрації, що в редакції вважають прикладом цензури. 

До цього ж треба додати значну деградацію регіональних еліт у період 2022–2025 років, велике очищення політичної тусовки від тих, хто пішов працювати на росіян та виїхав за кордон. Усе це призвело до глибокої кризи, яка посилюється щодня через відсутність демократичних інструментів, майже нульовий контроль за діями влади й часто небажання журналістів брати конфліктні теми в розробку. 

У цій ситуації незалежні медіа чи не єдиний, хай і недосконалий, інструмент контролю. Але з огляду на слабкість редакцій цей інструмент просто не покриває всіх проблем. 

Медіа Херсонщини працюють в умовах війни, що суттєво вплинуло на тематику їхніх матеріалів. Незалежні видання зосереджені на висвітленні актуальних проблем регіону, а також боротьбі з російською пропагандою. Очевидно, що найпопулярнішою тематикою новин є війна та безпекова ситуація.

Журналістів стали частіше пускати до військових на херсонському напрямку. Фото: МОСТ

Обстріли, руйнування, втрати – теж популярна категорія новин, адже Херсонщина регулярно зазнає атак з боку російських військ, тому медіа постійно повідомляють про удари, жертви та пошкоджену інфраструктуру. Велика увага приділяється розмінуванню територій, виявленню колаборантів та розслідуванню воєнних злочинів.

Херсонський журналіст Петро Коберник під час роботи в полях. Фото: МОСТ

Окремою і найпроблемнішою темою є окупація. Інформація про життя на тимчасово окупованих територіях є важливою компонентою в декількох медіа. Найбільше з темою працює Центр журналістських розслідувань. 

Що кажуть медійники про роботу та перспективи? 

Зменшення або повне припинення фінансування насамперед негативно вплине на незалежні редакції, які працюють із проблематикою окупованих територій, говорять медійники.

"Ми маємо посилювати висвітлення життя на окупованих територіях, а не зменшувати його. Підтримка та інформування людей на окупованій території надзвичайно важливі. Без незалежних медіа наша країна не зможе виграти війну з Росією та повернути тимчасово окуповані території", – каже директорка медіа "Вгору" Ілона Коротіцина. 

Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну посилилася роль регіональних журналістів, вважає журналіст Центру журналістських розслідувань Олег Батурін. "Це видно за довірою, яку мають ці журналісти. Люди довіряють їм, зв’язуються з ними з окупованої території, розповідають інформацію, яку не можуть поширювати самі в соцмережах. Я сам отримував і продовжую отримувати чимало такої інформації від мешканців тимчасово окупованої території", – каже він.

Олег Батурін. Фото: МОСТ

За словами Батуріна, більшість медіа на лівобережній Херсонщині фактично припинила своє існування. За його даними, зараз на ТОТ Херсонщини залишаються буквально одиниці медіа, які здебільшого на власному ентузіазмі продовжують роботу.

"Зокрема, я знаю одного з представників місцевих медіа, який продовжує виконувати свою роботу, але все йде до того, що і такі люди припинять діяльність", – додає він.

Його колега з видання "ІРС-Південь" Петро Коберник розповідає, що одним із пріоритетних видів діяльності його редакції завжди було викриття і спростування російських фейків. "Припинити цю діяльність зараз означатиме дозволити українцям з обох берегів Дніпра зануритись у болото російської брехні", – каже він. 

Олег Батурін додає, що йому дуже прикро через те, що інформація про окуповані території продовжить з’являтися, але вона перекочує в соцмережі, телеграм-канали й буде значною мірою спотворена, використовуватиметься в пропагандистських цілях. "Ми це бачимо за діяльністю деяких доволі масових телеграм-каналів, які постійно пишуть про події на лівобережній Херсонщині. І це не має нічого спільного з журналістикою", – додає він.

Херсонські журналісти працюють у Калинівській громаді. Фото: МОСТ

Зменшення фінансування неодмінно призведе до скорочення редакцій, а отже і до зменшення контенту, який вони виробляють. Це видима загроза на тлі посилення діяльності російських пропагандистських видань на лівобережжі Херсонщини. 

"У 2025 році на функціонування прокремлівських медіа в підконтрольних їм громадах Херсонщини росіяни планують витратити понад 400 мільйонів рублів (приблизно 194 млн гривень. – Ред.). За таких умов відсутність фінансування незалежних ЗМІ в Україні може стати критичним фактором. Російська пропаганда миттєво заповнить інформаційний вакуум. Для населення лівобережжя Херсонщини саме недержавні українські медіа є єдиною можливістю отримувати об’єктивні новини. У разі їхнього зникнення ми ризикуємо остаточно втратити цей регіон у психологічному та ментальному аспекті", – каже Петро Коберник. До цього треба додати введення заборони на користування супутниковим обладнанням, яке може приймати іноземні та українські канали. 

Для багатьох херсонських редакцій американське фінансування було левовою частиною бюджету. Так, у МОСТу це було приблизно 65% бюджету та ледь не 85% всіх грантових надходжень, а у "Вгору", за словами Ілони Коротіциної, – 80% бюджету. В інших, дрібніших медіа, яким ще важче працювати з рекламодавцями чи спільнотою, ці цифри наближалися до 100%. 

Як медійники Херсонщини виходять із ситуації

"З лютого нам довелося скоротити зарплати персоналу, переважно всім менеджерам та керівництву, ми зупинили співпрацю з усіма фрілансерами. Зупинили виробництво контенту, що потребує додаткових витрат. Нам вдалося зберегти повною мірою оплату всім журналістам і контент-мейкерам у Херсоні", – каже директорка "Вгору" Ілона Коротіцина.

У виданні шукають нових партнерів, водночас розвивають відділ продажів та звернули увагу на читацьку підтримку. Очевидно, що через окупацію майже 70% області заробляти на рекламі дуже важко. 

Редакція онлайн-медіа МОСТ намагається розвивати спільноту з 2023 року, але саме зараз звернулася до читачів із закликом приводити своїх друзів і пояснювати їм, чому важливо підтримувати незалежні медіа. Наразі в спільноті МОСТу вже є 160 донатерів, які сукупно своїми щомісячними внесками закривають 15% бюджету медіа. 

"Це величезна цифра з огляду на те, що більшість нашої аудиторії – це вимушені переселенці або люди, які живуть у місцях, по яких пройшлася війна та окупація. Велика частина читачів живе на тимчасово окупованій частині Херсонщини. Тож 15% – це величезна цифра і величезна відповідальність перед тими, хто нас підтримує власними коштами", – каже заступниця редактора МОСТу Єва Василевська. 

Розуміючи, що американські партнери можуть надовго заморозити співпрацю з українськими незалежними медіа, в ІРС-Південь почали пошук інших джерел додаткового фінансування, зокрема в країнах Західної Європи, Скандинавії та Балтії.

"Працівники нашої редакції впевнені, що з часом нам вдасться знайти підтримку серед нових партнерів, а розв’язання поточних проблем з фінансуванням є лише питанням часу. Так, ситуація малоприємна, але в країні, де вже одинадцятий рік триває війна, треба бути готовими до будь-якого розвитку подій", – каже керівник проєкту Петро Коберник.

Цікаво, що всі медійники, з якими ми поспілкувалися, впевнені, що жодне з незалежних медіа Херсонщини не закриється. Незважаючи на проблеми з відсутністю рекламних доходів, керівники медіа сподіваються знайти найближчим часом альтернативне фінансування і продовжувати працювати для херсонської аудиторії.

Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області