Скорочення, згортання, а десь не відчули: що з одеськими медіа після закриття програм USAID

Сотні українських програм і організацій відчули на собі рішення адміністрації Трампа згорнути програми USAID. Одеські медіа не стали винятком, оскільки деякі здебільшого, а інші частково покладалися на гранти. Низка з них зазнали скорочень та покладається на “подушку безпеки”, втім частина медіа майже не відчула впливу цих рішень.

USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) – це американська урядова організація, яка надає допомогу іншим країнам у розвитку. Вона працювала у сферах економіки, здоров’я, освіти, демократії та гуманітарної допомоги. Протягом 2024 року Україна отримала від неї $6,05 млрд, з яких $3,9 млрд були прямою бюджетною допомогою держбюджету для фінансування невійськових видатків.

За винятком гранту до державного бюджету, найбільше коштів USAID спрямувало на програми економічного розвитку ($1,05 млрд), гуманітарну допомогу ($580 млн) і фінансування програм з підтримки демократії та захисту прав людини ($340 млн).

Підрахувати, скільки державних органів та організацій фізично можливо, але перелік буде надто довгим. “Економічна правда” публікувала такий – прочитати назву кожної організації (без урахування, що вони робили) займе чимало часу. У цьому списку були одеські медіа, міські / сільські ради, громадські організації, ДТЕК “Одеські електромережі”, медичні установи тощо.

Чи відчули це одеські медіа?

З локальних медіа регіону постраждала, наприклад, Біляївка.City. На момент припинення фінансування USAID медіа мало грант на 120 тисяч гривень від ІМІ, який виконали достроково, тому отримали всі гроші. Втім, протягом років роботи команда брала участь у різних грантових програмах: контентні проєкти, проєкти з оновлення сайту тощо.

“Наприклад, завдяки підтримці медійного партнера USAID, “Інтерньюз Нетворк”, у нас з’явився на сайті розділ новин з Біляївського району. Вони допомогли оплатити технічні роботи, створення контенту для нього протягом року”, – розповідає головна редакторка Галина Халимоник. 

Закриття американської урядової програми мало свій вплив на сайт та його позаштатну команду. “Основна втрата – ми відмовилися від усіх фрілансерів. Їх у нас було в постійній співпраці до 15 людей, це журналісти, відеографи, фотограф, дизайнер”, – додає Галина Халимоник.

За її словами, зараз ЗМІ орієнтовано на заощадливіше витрачання коштів для постійної команди з п’яти людей. На сьогодні сайт отримав три відмови в різних конкурсах, але команда не впадає у відчай. 

Розв’язання проблеми в редакції бачать у рекламі, зокрема медійники вже запустили монетизацію відео у Facebook. Журналісти планують розвивати цей напрям активніше, але від цього, ймовірно, ще сильніше постраждає  текстовий контент на сайті. Також у них не буде часу на складні формати: розслідування, аналітику, мультимедіа тощо. 

“Можу впевнено сказати, що постраждав контент. Його стало значно менше. Якщо раніше це було 24–30 авторських текстів, до 10 відео, плюс щоденне оновлення стрічки новин – то в січні та лютому ми робимо по вісім текстів, три-чотири відео, плюс оновлення стрічки новин”, – резюмує вона. 

Головний редактор видання “Інтент” Валерій Болган ділиться, що за останні 15 років видання декілька разів отримувало гранти. Підтримку “Інтерньюз Нетворк” він назвав “неоціненною” протягом років. 

“На цей рік ми мали попередньо розглянуті дві концепції, які мали реалізовувати на початку цього року. Тепер усе на паузі”, – розповідає Валерій Болган.

За його словами, “Інтент” не планує скорочувати або звільняти когось із команди. Утім, видання передивляється свій бюджет і наново визначає пріоритетні напрями. “Це вплине найбільше на найскладніші формати: розслідування, аналітику тощо”, – зауважує головний редактор.

Видання мало “подушку безпеки” за попередні роки, тож продовжує роботу.  Також медіа розпочало продаж реклами на сайті та активізувало ком’юніті читачів. “Окрім того, ведемо перемовини з кількома європейськими донорами. Сподіваємося, що все ж найближчим часом турбулентність зменшиться”, – резюмує Болган. 

Odessa Online втратило виграний грант, кошти за який вони не отримали. Головна редакторка Віталіна Пухир розповідає, що медіа планувало бюджет і зайнятість співробітників з його урахуванням. Проте катастрофи команда не зазнала. Фінансово стало складніше, але всі продовжують працювати далі. “У нас не було великих американських грантів, як у деяких редакцій, і це вперше, коли я відчула від цього деяке полегшення, бо втратили небагато. Розумію, як прикро і важко звільняти людей або втратити роботу”, – резюмує Віталіна Пухир.

“Суспільне Одеса” належить до Суспільного Мовлення, яке фінансується коштом платників податків України через державний бюджет. Відсутність залежності від підтримки USAID гарантувала медіа стабільність роботи. “Безумовно, компанія співпрацює з різними міжнародними партнерами, які допомагають нам розвиватися, запроваджувати нові формати, вдосконалювати контент, підсилюватися технічно. Призупинення підтримки USAID загалом критично не вплинуло на роботу південного хабу Суспільного”, – наголошує продюсерка з виробництва “Суспільне Одеса” Олена Кваша.

Продюсерка висловлює вдячність за підтримку USAID, бо опосередковано одеська філія була залучена до низки проєктів. “Зміни в програмній діяльності USAID не вплинули на нашу роботу. Однак раптовий характер цього оголошення та відсутність попереднього повідомлення чи детальних інструкцій справді залишили багато компаній в Україні в розгубленості”, – каже Олена Кваша.

Місцеве видання “Інформер” теж має спільний проєкт з “Інтерньюз Нетворк” і в умовах скорочення ринку реклами, мобілізації до війська значної частини редакції здебільшого покладалося на донорське фінансування. Тож наразі медіа шукає нових донорів для продовження роботи. На сайті продовжують публікуватися новини, зменшилася чисельність великих оглядів та статей, а спецпроєкти взагалі “на паузі”. 

У “Думській” на запит відповіли коротко – помітного впливу від згортання програм USAID не відчули. 

Державне фінансування та нові формати

Медійні організації, які отримували додаткове фінансування, здебільшого спрямовували його на реалізацію спеціальних інформаційних проєктів. Це, зокрема, розслідування, які є досить витратними, аналітичні статті, що потребують значного часу на підготовку, а також різні відеоформати, які не завжди приносять прибуток, але дозволяють залучати ширшу та різноманітнішу аудиторію. Для медіа, які прагнуть зберегти незалежність від політиків та фінансових груп, це має важливе значення в конкурентній боротьбі за місцеву аудиторію.

Одеські медіа постраждали від закриття програм USAID, але не всім з них довелося згортати свої проєкти. Приклад Біляївка.City, якому важко конкурувати за досвідом і охопленнями з великими медіа, демонструє, як відсутність зовнішньої допомоги може негативно вплинути на контент. Найбільш фінансово-стабільна ситуація в “Суспільне Одеса”, оскільки медіа покладається на кошти платників податків з держбюджету. 

Низка інших медіа зазнали скорочень бюджету або відмовилися від деяких форматів, зокрема розслідувань. Насправді відсутність або зменшення розслідувань корупційних схем або земельних махінацій матиме вкрай негативний вплив. Зросли шанси, що посилиться корупція, незаконний вплив та тиск на місцеві громади. 

Але є і позитивні тенденції: одеські ЗМІ шукають додаткові джерела фінансування – не тільки гранти або конкурси, а й покладаються на рекламу, розвивають насправді недооцінений у регіоні формат коротких відео з простим поданням, які краще сприймає сучасна аудиторія.  

Маргарита Юзяк, Павло Колотвін, регіональний представник ІМІ в Одеській області