ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за вересень 2021 року

01.10.2021, 13:11

У вересні експерти ІМІ зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова. З них вісім стосувалися фізичної агресії проти журналістів. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова" *.

Найбільше порушень зафіксовано в категоріях “перешкоджання” (вісім) та "кіберзлочини" (чотири). Також зафіксовано один випадок юридичного тиску.

Серед перешкоджань – недопуски журналістів на судові засідання, як-от у Дніпрі (журналістів не пустили на судове засідання в справі про побиття телеоператорів) та Чернігові (судова охорона не пускала журналістів на суд у справі проти Нацкорпусу).

Також ІМІ зафіксував недопуск журналістів до міських рад – у Полтаві (охоронці не пускали журналістів до міськради, де відбувались обшуки СБУ) та Запоріжжі (журналістів попросили залишити відкрите засідання в міськраді).

Канал “Прямий” повідомив, що їхні журналісти не мали доступу на заходи, які організовував Офіс президента в США. У Харкові журналістів не пустили партійну конференцію, де відбувалося висунення кандидата на посаду міського голови.

З чотирьох випадків кіберзлочинів два стосувалися DDoS-атак на сайт інтернет-видання “Букви”, який двічі за один тиждень зазнав кібератак. Крім того, кількаденної DDoS-атаки зазнав запорізький сайт Ipnews.

Проти головного редактора харківського онлайн-журналу “Люк” Дмитра Кузубова та телеграм-каналу видання організували спам-атаку через публікацію відеокліпу на підтримку ЛГБТ. Особисті дані та заклики до атаки поширювали в праворадикальних телеграм-каналах.

Порушення стались у восьми регіонах країни. Зокрема, у Києві зафіксовано три випадки, по два випадки – у Запоріжжі, Харкові та на Миколаївщині, та по одному – у Дніпрі, Полтаві, Чернігові та на Хмельниччині.

Порушували права журналістів приватні особи, місцева та судова влади, Офіс президента. 

Отже, з початку року ІМІ зафіксував 139 випадків порушень свободи слова, 73 випадки перешкоджання, 17 побиттів, 12 погроз, 11 обмежень доступу до інформації та 10 кіберзлочинів.

Фізична агресія

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 8

1. “Прямий” повідомив, що їхніх журналістів не пускають на заходи, організовані офісом Зеленського в США

01.09.2021 Телеканал “Прямий” повідомив, що журналісти каналу не мають доступу на заходи, які організовує Офіс президента в США. Водночас їх пускають на всі події за участю американського уряду.

Про це повідомила 1 вересня спеціальна кореспондентка “Прямого” в США Катерина Лісунова, повідомляється на сайті “Прямого”.

“Я спокійно маю доступ до всіх заходів, які організовуються за участю американського уряду. Єдине, куди мене не допускають, – це приватні заходи, які організовує Офіс українського президента, що парадоксально. Але в усі урядові приміщення Сполучених Штатів Америки ми маємо повний доступ, тому що в США керуються першою поправкою до Конституції, яка гарантує свободу медіа. На жаль, в Україні поки що немає такої поправки. Але навіть за нашим законодавством, схоже, що не вдається українському президенту зараз відповідати українській Конституції”, – сказала Лісунова.

Як повідомляв ІМІ, 30 серпня телеканал “Прямий” повідомив про обмеження доступу каналу до інформації щодо зустрічі президентів України й США Володимира Зеленського та Джо Байдена у Вашингтоні. 

22 серпня телеканал “Прямий” повідомив, що їхнім журналістам відмовили в акредитації на заходи за участю Президента України Володимира Зеленського та Федерального канцлера ФРН Ангели Меркель.

2. У Полтаві охоронці не пускали журналістів до міськради, де проходять обшуки СБУ

02.09.2021 Охоронці Полтавської міської ради не пускали журналістів інтернет-видань "Полтавщина", "Зміст" та каналів PTV, "Суспільне.Полтава" до приміщення міськради, де на другому поверсі сьогодні проходять обшуки Служби безпеки України.

Про це представниці ІМІ в Полтавській області повідомив журналіст "Полтавщини" Микола Лисогор, якого не пускали.

За словами журналіста, охоронець на вході на вимогу охоронця міського голови Полтави Олександра Мамая відмовився їх пропускати на другий поверх, пояснюючи це забороною охорони міської ради. Журналістам пропонували вирішувати все через пресслужбу.

Проте, додав Лисогор, після суперечки всіх пропустили. Зараз журналісти перебувають у коридорах міської ради.

Представник пресслужби Нацполіції в Полтавській області Роман Грішин повідомив представниці ІМІ, що на час обшуків заборонено пускати на місце журналістів. Він додав, що Микола Лисогор за фактом недопуску не викликав на місце події поліцію.

Як повідомляє "Полтавщина", правоохоронці затримали низку посадовців виконкому, зокрема слідчі дії відбуваються в кабінеті головного архітектора Полтави Миколи Шевельова.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що обмежувати допуск на місце слідчих дій через таємницю слідства можуть лише уповноважені на те особи, охоронець міської ради не може цього робити.

"Таємниця слідства дійсно є одним із законних випадків обмеження інформації, у тому числі обмеження допуску на місце проведення слідчих дій, зокрема обшуків. Однак варто пам’ятати, що застосовувати такі обмеження мають право лише уповноважені на те особи. Наприклад, власне слідчий СБУ, який проводить обшук. Щодо охоронців або інших осіб діють загальні норми чинного законодавства, зокрема стаття 25 Закону України "Про інформацію", яка гарантує безперешкодний доступ журналістів до приміщень суб’єктів владних повноважень, а також право перебування на місцях аварій, катастроф, масових заворушень тощо", – зазначив юрист ІМІ.

3. У Запоріжжі журналістів попросили залишити відкрите засідання в міськраді

13.09.2021 У Запоріжжі журналістів попросили залишити відкрите засідання управління з питань транспортного забезпечення та зв’язку міської ради після того, як вони поставили всі запитання. Засідання не продовжили, поки журналісти не вийшли з приміщення.

Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомила журналістка 061.ua Ельміра Шагабудтдінова.

За її словами, 13 вересня мало відбутися відкрите засідання управління за участю керівників автопідприємств, присвячене, зокрема, резонансному випадку, коли водій міського маршруту побив пенсіонера. На засідання прийшли представники муніципального телеканалу Z, ТРК “Алекс”, екскомунальної газети “Запорозька Січ”, 061.ua і пресслужби міської ради.

“Керівник управління Олег Марголін дуже коротко озвучив там цю проблемну ситуацію і запропонував представникам преси, якщо є додаткові запитання, поставити їх, а якщо немає – дати їм поспілкуватися з автоперевізниками самим, не заважаючи проведенню засідання. Я поставила йому запитання, і після цього він знову попросив мене вийти, наголошуючи, що надалі засідання має продовжуватися без ЗМІ. Я уточнила, чи це стосується тільки мене, чи всіх присутніх медіа. Олег Марголін сказав, що всіх, тому всі змушені були вийти”, – розповіла журналістка.

За її словами, журналісти планували зробити повноцінні матеріали щодо розгляду цієї резонансної справи, взяти коментарі представників автотранспортних підприємств, бо на сайті міськради перед цим зазначене засідання анонсували як відкрите. Але через необхідність залишити засідання журналісти не змогли це зробити.

Юрист ІМІ Роман Головенко нагадав, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться.

“У цьому випадку йдеться про зустріч представників автоперевізників з органом місцевого самоврядування. Це не можна вважати засіданням колегіального суб'єкта владних повноважень, й загалом такі зустрічі можуть бути як відкриті для преси та громадськості, так і проходити за зачиненими дверима. Але оскільки зустріч була заявлена самим органом як відкрита, то в управлінні мали б брати до уваги ч. 2 ст. 25 ЗУ “Про інформацію”, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться. Ніщо не заважало управлінню провести зустріч у конфіденційному режимі й скликати пресу вже на момент її закінчення, але було зроблено так, як зроблено”, – зазначив юрист.

4. У Чернігові судова охорона не пускала журналістів на суд у справі проти Нацкорпусу

13.09.2021 У Чернігові судова охорона не пускала 13 вересня журналістів на засідання в справі щодо нецензурних написів на парканах міста про президента Володимира Зеленського.

Про це йдеться в сюжеті інтернет-видання “Чернiгiвщина: події і коментарі”.

Як зазначено, засідання було відкрите, а журналісти написали клопотання про знімання. Проте судові охоронці, керуючись розпорядженням судді, що слухає справу, відмовилися пускати будь-кого.

Журналісти викликали поліцію, і лише через пів години їх пустили до зали суду. Однак, ідеться в сюжеті, судове засідання тривало недовго, і суд призначив на інший день розгляд справи.

Як повідомляє Суспільне, за нецензурні написи на парканах Чернігова судять керівника обласного осередку Нацкорпусу Олександра Тарнавського. Йому інкримінують дрібне хуліганство – це адміністративне правопорушення. Максимальне покарання – 15 діб адміністративного арешту.

5. У Миколаєві напали на журналіста під час зйомок у суді

17.09.2021 Оператор миколаївського телеканалу “НИС-ТВ” Ярослав Скуратовський звернувся до поліції із заявою про перешкоджання журналістській діяльності після нападу на нього матері підсудного під час засідання суду.

Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

Інцидент відбувся 17 вересня в Центральному районному суді Миколаєва. Оператор телеканалу “НИС-ТВ” Ярослав Скуратовський проводив відеознімання судового засідання щодо обрання запобіжного заходу Олексію Казимирову, якого підозрюють у вимаганні грошей з місцевих жителів. Оператор знімав перебивки для сюжету, зокрема, і в коридорі, де саме тоді перебувала мати підсудного. 

Як пише видання MK.news, у цей момент вона почала штовхати телеоператора назад у залу засідань. Ця ситуація повторилася, коли оператор знову вийшов у коридор для відеознімання. У телеграм-каналі інтернет-видання опублікувало відеозапис інциденту.

Цей інцидент представниця ІМІ обговорила 30 вересня під час засідання Міжвідомчої робочої групи з питань аналізу стану досудового розслідування, процесуального керівництва та судового розгляду кримінальних проваджень у справах щодо журналістів у Миколаївській області.

Як повідомили представники Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, дані щодо цього факту станом на 30 вересня не внесено до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань. Інформацію занесено лише до журналу єдиного обліку. 

Наразі Центральний відділ поліції Миколаєва проводить перевірку вказаних у заяві фактів. Було зазначено, що перевірка може тривати протягом місяця. 

Водночас заступник керівника Миколаївської обласної прокуратури Артур Оганнісян, що головував на засіданні Міжвідомчої робочої групи, зазначив, що було б правильно все ж таки внести дані до ЄРДР, а вже потім проводити перевірку і розслідування або закривати справу, якщо складу злочину, передбаченого статтею 171 ККУ, не буде виявлено.

6. У Дніпрі журналістів не пустили на судове засідання в справі про побиття телеоператорів

23.09.2021 23 вересня в Кіровському районному суді Дніпра відбулося підготовче засідання в справі побиття операторів дніпровських телеканалів 2 липня. На нього не пустили журналістів. 

Про це представниці ІМІ розповіла журналістка Суспільного в Дніпрі Олена Ростовцева.

За словами журналістки, вона надіслала запит у день засідання з проханням забезпечити відеознімання, утім відповідь отримала безпосередньо перед засіданням.

“Коли я вже приїхала до суду, то секретар сказала мені, що п'ять хвилин тому надіслала відповідь на електронну пошту. Я перевірила пошту, і дійсно – там була відмова”, – розповіла Олена Ростовцева.

В офіційній відповіді суду йдеться, що "розгляд даної справи проводиться в залі судового засідання... площею 35,1 кв. м за участю складу суду, прокурора, обвинувачених та їх захисників, потерпілих та їх представників (передбачувана кількість учасників складає 13 осіб)".

Посилаючись на постанову КМУ щодо епідеміологічних обмежень у разі встановлення жовтого рівня епідеміологічної небезпеки, суд у письмовій відповіді повідомив, що "розмістити в залі судового засідання крім учасників судового провадження інших осіб з дотриманням відповідних санітарних та протиепідемічних заходів не є можливим".

За словами Олени Ростовцевої, до зали суду впустили лише журналістку телеканалу ОТВ і дозволили їй знімати тільки на телефон. Також не пропустили в залу знімальну групу каналу Д1.

На цьому судовому засіданні розв'язувалося питання про винесення обвинувального акта підозрюваним у побитті операторів телеканалів ОТВ та Д1, яке сталося 2 липня в Дніпрі під час демонтажу рекламних конструкцій. Трьом особам оголошено підозру  за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") та ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

Як повідомляє "Суспільне Дніпро", суд перенесено на 24 вересня.

"Сторона захисту заявила клопотання про повернення обвинувального акта, наразі всі учасники судового процесу висловилися щодо даного клопотання, судове засідання було перенесено", – повідомив Суспільному прокурор Іван Бойко.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає таку відмову суду невмотивованою.

Він нагадав, що з 20 вересня Кабінет Міністрів постановив нові правила, за якими в жовтій зоні встановлено заборону на проведення масових (культурних, спортивних, розважальних, соціальних, релігійних, рекламних, наукових, освітніх, професійних тематичних та інших) заходів (зокрема, в розважальних закладах (нічних клубах) і закладах громадського харчування) за участю більш ніж однієї особи на 4 кв. м площі будівлі або території.

"Однак судове засідання не є "масовим" заходом. Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України "Про інформацію", журналіст має право перебувати, зокрема, в зоні карантинних обмежень. Журналісти повідомили про своє бажання бути присутніми на відкритому судовому засіданні, тож суд заздалегідь знав і міг підготувати приміщення, яке відповідало б карантинним нормам. Натомість суд відмовив журналістам у допуску. Такі дії мають ознаки порушення гласності судового процесу і перешкоджання законній професійній діяльності журналіста", – сказав Алі Сафаров.

7. У Харкові журналістів не пустили партійну конференцію

25.09.2021 У Харкові 25 вересня журналістів та спостерігачів не допускали на конференцію партії “Блок Кернеса – Успішний Харків”, на якій відбувалося висунення кандидата на дострокові вибори міського голови 31 жовтня. Проти деяких була застосована фізична сила, повідомляє RegioNews.

Партійна конференція пройшла у концертному залі “Україна”, під яким зібралося багато журналістів різних харківських видань. 

За даними видання, акредитація на цей партійний захід відбувалася тільки 20 вересня протягом всього чотирьох годин, після чого нікому з журналістів не дали можливості акредитуватися.

Видання пише, що організатори конференції пускали в зал тільки “своїх” журналістів. Усіх інших представників преси та громадських організацій до зали не пропускали невідомі чоловіки спортивної зовнішності та представники охоронної фірми “Бріг”.

Зокрема, в зал не пустили журналіста та оператора видань “Госпром” та “Правовий контроль”. Також не був допущений офіційний спостерігач від громадської організації “Центр контролю виборчих програм”. При цьому до журналістів програми “Цена вопроса” і “Госпром” застосували фізичну силу.

Журналісти викликали поліцію та написали заяву про перешкоджання професійній діяльності журналістів і перешкоджання здійснення виборчого права. Заяви були зареєстровані в органах правопорядку.

Керівник департаменту преси та інформації Харківської міськради Юрій Сидоренко на прохання журналістів забезпечити дотримання їхніх прав відповів, що нічим не може допомогти, оскільки це не міський захід, а партійний.

На самій партконференції кандидатом на посаду міського голови Харкова висунули в.о. міського голови Ігоря Терехова, але, пише видання, журналісти так і не змогли поставити йому питання. Також журналістам не дали можливість задати свої питання Терехову і після його виходу з концертного залу. Терехов відмовився відповідати на питання, сів в автомобіль і відразу поїхав. Традиційного брифінгу для ЗМІ після конференції також не було.

Як повідомляв ІМІ, 13 травня 2021 року в Харкові охоронці в.о. міського голови Ігоря Терехова напали на журналіста інтернет-видання RegioNews Іллю Колтунова під час спроби поставити посадовцю запитання.

17 травня журналіст RegioNews Ілля Колтунов звернувся до Київського районного суду Харкова зі скаргою на дії Національної поліції, яка не відкрила кримінального провадження за його заявою про напад 13 травня охорони в.о. міського голови Ігоря Терехова.

8. На Миколаївщині депутат вирвав з рук журналістки телефон, відкрито справу про перешкоджання

29.09.2021 У місті Южноукраїнськ (Миколаївська область) поліція відкрила кримінальне провадження за заявою журналістки інформаційного агентства “Журналісти проти корупції” Наталі Єкушенко щодо депутата місцевої ради, який вирвав у неї з рук мобільний телефон, коли та знімала його спілкування з містянами.

Про це 30 вересня повідомив начальник управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Миколаївської обласної прокуратури Руслан Артеменко під час зустрічі міжвідомчої робочої групи за участю представниці ІМІ в Миколаївській області та місцевих ЗМІ.

У заході взяли участь керівництво та представники окремих підрозділів Миколаївської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, Управління Служби безпеки України, а також Державного бюро розслідувань. Присутні були представники місцевих видань “Преступности.НЕТ”, “НикВести”, а також регіональна представниця ІМІ.

За словами Артеменка, 29 вересня було зареєстроване кримінальне провадження за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України щодо перешкоджання діяльності журналіста з боку депутата Южноукраїнської міської ради.

Журналістка Наталія Єкушенко 29 вересня звернулася до чергової частини відділення №3 Вознесенського районного управління поліції ГУНП в Миколаївській області. Вона повідомила, що інцидент відбувся цього дня в приміщенні виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради. 

За її словами, депутат міської ради Кравченко під час спілкування з представником громади почав перешкоджати їй, коли вона знімала це спілкування, і вирвав з її рук мобільний телефон.

Інформацію, а також відеозапис інциденту викладено на сторінці ІА “Журналісти проти корупції” м. Южноукраїнськ” місцевої громадської організації “Стопкор”.

За цим фактом сектор дізнання відділу №3 Вознесенського районного управління поліції розпочав кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 171 ККУ.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 4

1. Сайт "Букви" зазнав DDoS-атаки

03.09.2021 Сайт видання “Букви” зазнав 3 вересня DDoS-атаки після матеріалу про українця Максима Полякова, компанія якого розробила ракету, що впала в Каліфорнії (США). 

Про це повідомляється на сайті видання.

Проте, пише видання, припинити роботу сайту за допомогою цієї атаки не вдалося.

Із власних джерел “Буквам” стало відомо, що причиною стала новина за 3 вересня “Звинувачення в шахрайстві: що відомо про українця Полякова, ракета якого впала в Каліфорнії”.

Про DDoS-атаку на “Букви” також повідомив хостер, який розпочав дослідження логів та IP-адрес атаки. Цю інформацію передадуть відповідним уповноваженим органам.

DDoS-атака відбувалася з IP-адрес Бразилії.

2. Сайт "Букви" вдруге за тиждень зазнав DDoS-атаки

08.09.2021 Редакція видання "Букви" заявляє, що 8 вересня на їхній сайт почалася нова хвиля DDoS-атак, повідомляється на сайті видання.

Як пише редакція, припинити роботу сайту за допомогою цих нападів не вдалося. Цього разу атаки розпочалися близько 18-ї години за київським часом.

9 вересня хвиля атак на сайт продовжилася. 

"Припинити роботу сайту за допомогою цих нападів не вдалося, однак вони відчутно посилилися. "Букви" працюють над остаточним відновленням роботи сайту", – повідомляє редакція.

Як пише видання, 8 вересня головною темою дня на сайті була спецоперація щодо "вагнерівців": CNN випустив масштабне розслідування про зрив спецоперації під керівництвом українських розвідників із затримання членів приватної військової компанії “Вагнера”.

Як повідомляв ІМІ, 3 вересня сайт видання “Букви” зазнав DDoS-атаки після матеріалу про українця Максима Полякова, компанія якого розробила ракету, що впала в Каліфорнії (США).

3. Запорізький сайт Ipnews кілька днів зазнає DDoS-атаки

09.09.2021 Запорiзьке інтернет-видання Ipnews із 9 вересня зазнає DDoS-атаки. 

Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомила головна редакторка Софія Назаренко.

За її словами, з 9 вересня вже відбулося кілька DDoS-атак. 

“У четвер (9 вересня. – Ред.) сайт не працював із 7:00 до 15:00. Потім нам вдалося зайти на сайт, але далі він уже працював з перебоями: пів години працює, далі знову не працює півтори години. Крім того, вразливою зоною стала пошукова система через wordpress. Невідомі зробили через неї запити та в результаті зламали доступ wordpress до наших даних”, – розповіла редакторка.

Наразі сайт вибиває помилку 1020 “у доступі відмовлено” через те, що захищає себе від кібератаки.

Сьогодні, 13 вересня, на сайті ще стояла система захисту, яка не дає потрапити на нього. Але, повідомили в редакції, впродовж доби вони планують надати доступ до сайту українцям.

За словами Софії Назаренко, атаки йдуть переважно із Сингапуру, США та Росії. Хто саме це робить, редакції невідомо.

Редакція вирішила звернутися з заявою до кіберполіції та прокуратури Запорізької області.

4. На головреда харківського видання "Люк" вчинили спам-атаку через відео на підтримку ЛГБТ

10.09.2021 Проти головного редактора харківського онлайн-журналу “Люк” Дмитра Кузубова та телеграм-каналу видання організували спам-атаку через публікацію відеокліпу на підтримку ЛГБТ. Особисті дані та заклики до атаки поширювали в праворадикальних телеграм-каналах.  

Про це Кузубов повідомив у коментарі ZMINA. 

Як розповів журналіст, 1 вересня харківський онлайн-журнал “Люк” випустив відеокліп учительки-реперки Ольги Халепи на пісню “Не халепа” як маніфест проти дискримінації ЛГБТ+. 

“Запросити освітянку написати реп на підтримку ЛГБТ-спільноти нас надихнула її власна історія, адже через булінг з боку колег (Ольга працювала вчителькою біології у звичайній сільській школі на Харківщині), які не розуміли її реп-уроків та підходу до навчання, вона була змушена звільнитися з навчального закладу, де працювала багато років”, – пояснив головред “Люка”. 

Невдовзі після публікації кліпу в телеграм-чат читачів видання почали надходити погрози від анонімних акаунтів.

“Господа педики, у нас есть ваши номера, готовьте дупу. Ваш тупой главред не скрыл номер”, – йшлося в одному з них.

За кілька днів, зранку 7 вересня, на чат також вчинили спам-атаку: менш ніж за хвилину анонімні акаунти залишили в ньому понад 2 тисячі повідомлень. 

Кузубов зазначив, що здебільшого надсилали гіфки, меми та стікери – зі свастикою, написами SS, White Power та “смерть жидам”, Гітлером, Муссоліні, покійним російським неонацистом та лідером руху “Окупай-педофіляй” Максимом Марцинкевичем (Тесаком), головою організації “Традиція і порядок” Богданом Ходаковським тощо.

За словами головреда видання, вочевидь, організував кібератаку телеграм-канал “Один Твій Друг Фашист“, у якому публікують гомофобний контент і зливають персональні дані ідеологічних опонентів:

“Тут опублікували “методичку” під назвою: “Рейдимо чат ліберального журналу [“Люк”]”, нижче були посилання на гіфки “для рейду“ та телеграм-акаунти адміністраторів каналу. Нас усіх чомусь зарахували до “лівих”, мене зокрема”.  

Пізніше того ж дня допис про кліп Халепи опублікували в іншому ультраправому телеграм-каналі “Катарсис”. Там також оприлюднили телефонний номер і особистий телеграм Кузубова. Водночас тут закликали підписників “передавати привіти адміну “Ху*вого Харькова” – одного з найбільших пабліків міста, який раніше підтримав “Люк” публікацією кліпу. 

Один з користувачів, який на фото профілю був одягнутий у синю сорочку зі значком праворадикальної організації “Традиція і порядок”, прокоментував допис фразою “Е*ашить этого ублюдка“. Йшлося, як зауважив Кузубов, ймовірно, про адміністратора “Ху*вого Харькова”. 

За кілька хвилин після розміщення допису в “Катарсисі” в особисті телеграм-повідомлення Кузубову почали писати анонімні користувачі – дехто кидав гіфки із забороненою нацистською символікою, інші питали “Навіщо цей ЛГБТ-треш?”. Одночасно з цим журналісту стали надходити СМС-повідомлення з кодами підтвердження від кредитної організації UA-My Credit, “Епіцентру”, Yandex.Eda тощо. Почався шквал дзвінків із незнайомих номерів з України та Росії, також хтось п’ять разів намагався увійти в його телеграм-акаунт, додав журналіст. Атака тривала близько години.  

Через інцидент Кузубов уперше за 17 років був змушений змінити номер телефону. 

“Якби я був пильнішим, то хоча б сховав номер у соцмережах. Але мені здавалося, що те, що я наразі роблю – редагую та пишу статті на культурні та соціальні теми, – не є таким резонансним. Виходить, що є, і в Україні у 2021 році навіть невинний кліп проти дискримінації ЛГБТ може призвести до кібербулінгу, розпалювання ворожнечі та погроз”, – прокоментував головред “Люка”.

Кузубов зазначив, що не планує звертатися до поліції.  

Як нагадує видання, напередодні Маршу рівності в Харкові ЛГБТ-активісти влаштували перформанс біля входу до Головного управління Національної поліції в області. Учасники акції закидали яйцями, залили сечею, зеленкою, сльозогінним газом та імітованою кров’ю імпровізовану стіну. У такий спосіб активісти відтворили напади, яких зазнавав офіс місцевого ком’юніті-центру “Прайд-хаб”. 

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску – 1

1. Депутат із Шепетівки просить поліцію покарати місцевого журналіста

15.09.2021 Депутат Шепетівської районної ради (Хмельницька область) Артур Мовсісян просить поліцію припинити діяльність інтернет-порталу “Сайт міста Шепетівка” в заборонених російських соцмережах та притягнути до відповідальності головного редактора Олександра Островського. Журналіст вважає, що звернення депутата є реакцією на його матеріали.

Як розповів представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі головний редактор порталу Олександр Островський, зі зверненням Артур Мовсісян звернувся до поліції 13 вересня та оприлюднив на своїй фейсбук-сторінці.

У зверненні депутат просить поліцію “припинити вчинення внутрішніх сепаратистських дій та дискредитації діяльності влади всіх рівнів”. За словами депутата, редактор сайту поширює матеріали із сайту в заборонених російських соціальних мережах “ВКонтакті” та “Однокласники”.

На думку депутата, журналіст “прямо вчиняє злочин проти держави, так як попри заборону таких дій нехтує національними інтересами”.

“Прошу вас негайно припинити роботу таких медіаресурсів у всіх соціальних мережах та притягнути до відповідальності заходи діяльності умовного “журналіста”, який насправді не має жодного права так себе називати”, – йдеться у зверненні депутата.

У коментарі представниці ІМІ в Хмельницькій області Артур Мовсісян звинуватив видання в “поширенні провокаційної інформації” щодо його діяльності та родини, а також його діяльності в минулому як заступника Шепетівського міського голови. 

Головний редактор порталу Олександр Островський вважає, що звернення депутата є реакцією на матеріали про нього та його батька, які він писав у період, коли Мовсісян був заступником міського голови. 

Поширення новин порталу в російських соцмережах редактор пояснив роботою автоматичного публікатора, який налаштовано ще до заборони цих соцмереж. За словами Островського, наразі редакція цими соцмережами не користується, і, щоб зупинити поширення новин з їхнього сайту, мають відновлювати доступ до сторінок.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 3

1. Поліція повідомила про підозру депутату Ізюмської міськради за перешкоджання журналістці

02.09.2021 Поліцейські Харківщини оголосили 31 серпня депутату Ізюмської міської ради підозру в перешкоджанні журналістській діяльності директорки радіокомпанії Радіо Ізюм Ольги Говтви.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Харківській області.

За матеріалами слідства, 24 лютого директорка радіокомпанії виконувала редакційне завдання з висвітлення діяльності Ізюмської міської ради. 

“О 15:14, перебуваючи в приміщенні сесійної зали Ізюмської міської ради, депутат підійшов до журналістки та вихопив з її рук мобільний телефон, за допомогою якого вона проводила фіксацію подій сесії, після чого кинув його на стіл”, – ідеться в повідомленні.

Після інциденту директорка радіокомпанії звернулася 4 березня з відповідною заявою до Ізюмського районного управління поліції.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України.

Максимальне покарання, згідно із санкцією статті, передбачає до трьох років обмеження волі.

Досудове розслідування триває.

Як повідомляв ІМІ, 2 березня редакція Радіо Ізюм (Харківська область) звинуватила депутатів Ізюмської міської ради в перешкоджанні їхній журналістській діяльності. Зокрема, під час сесії міськради депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Денис Штейман перешкоджав, погрожував та ображав директорку Радіо Ізюм Ольгу Говтву.

2. Суд призначив умовний строк нападнику на кореспондента "Букв"

21.09.2021 Печерський районний суд міста Києва призначив покарання у вигляді одного року обмеження волі та звільнив від відбування покарання з випробувальним строком на один рік обвинуваченого в нападі на кореспондента інтернет-видання “Букви” Олександра Кужельного під Шостим апеляційним адміністративним судом у липні цього року.

Таке рішення Печерський районний суд міста Києва ухвалив 13 вересня, повідомляють Букви.

Суд визнав обвинуваченого, громадянина Російської Федерації Михайла Шаланкевича, винним у скоєнні злочину, передбаченого нормами частини 1 статті 296 Кримінального кодексу України (“Хуліганство”).

Як пише видання, Михайло Шаланкевич (відомий під прізвиськом Ганс) у 2018 році був засуджений у Російській Федерації до шести років позбавлення волі за розбій і хуліганство в складі угруповання покійного російського неонациста Максима Марцинкевича (Тесак), але відпущений із зали суду. Останніх два роки перебуває в Києві, де навесні 2021 року разом з іще одним громадянином РФ Денисом Дживовським вчинив напад на хлопця та дівчину. Справа щодо цього нападу наразі розглядається Подільським районним судом міста Києва.

“Зазначаємо, що позиція обвинувачення обмежилася лише нормами частини 1 статті 296 КК України та не враховувала ймовірну співучасть у нападі на Олександра Кужельного з боку інших учасників акції. Крім того, обвинуваченням не охоплювалися норми статей 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”), 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”), попри те що слідству були надані докази перебування Олександра Кужельного на місці подій з метою виконання редакційного завдання”, – зазначила редакція.

Як повідомляв ІМІ, 21 липня представники праворадикальних організацій напали на журналіста Олександра Кужельного під Шостим апеляційним адміністративним судом міста Києва, де відбувалося засідання щодо депортації білоруського активіста Олексія Боленкова. Представники праворадикальних груп почали вимагати, щоб кореспондент “Букв” пішов з-під суду. Вони вигукували лайливі вигуки й напали на нього. “Букви” повідомляли, що нападники – керівник праворадикальної організації “Національний спротив” Олексій Свинаренко (в мережі відомий під псевдонімом Сталкер) та Михайло Шаланкевич.

14 серпня під час протестів під Офісом Президента у Києві невідомі побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного, який висвітлював акцію  протесту.

15 серпня слідчі поліції Києва повідомили про підозру двом особам, які побили фотокореспондента видання “Букви” Олександра Кужельного після акції в центрі Києва 14 серпня. Провадження відкрили за ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України, процесуальне керівництво веде прокуратура Печерського району Києва.

17 серпня в Києві біля Міністерства внутрішніх справ відбулась акція протесту фоторепортерів, які вимагали розслідувати злочини проти журналістів. Приводом для акції став напад на фотокореспондента “Букв” Олександра Кужельного 14 серпня.

3. Сину міського голови Бродів загрожує 5 років в'язниці через напад на журналіста

22.09.2021 Правоохоронці Львівської області завершили 22 вересня досудове розслідування та скерували до суду обвинувальний акт щодо власника одного з ресторанів, який у квітні напав на журналіста телеканалу “Броди Online” Сергія Нікішина.

Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції у Львівській області.

За даними слідства, власник ресторану побив журналіста, пошкодив техніку, а також незаконно вилучив зібрані матеріали. Інцидент стався 24 квітня близько 22.00 в одному з сіл Золочівського району. 

“37-річний місцевий мешканець перешкоджав журналісту проводити відеозйомку поблизу закладу харчування, який належить йому. Підозрюваний вибив з рук працівника місцевої телерадіокомпанії відеокамеру, намагався її зламати, та побив потерпілого”, - йдеться у повідомленні.

Підозрюваному повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.171  (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального колексу України та ч.2 ст.345-1 (Погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального  кодексу України.

Максимальне покарання, що загрожує обвинуваченому, - позбавлення волі на строк до п’яти років.

Як повідомляв ІМІ, 23 липня 2021 року прокурори Франківської окружної прокуратури повідомили про підозру мешканцю Львівської області, який у квітні перешкоджав журналісту телеканалу “Броди Online” Сергію Нікішину - за ч.1 ст.171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) та ч.2 ст.345-1 Кримінального кодексу України (умисне заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності).

25 квітня 2021 року в Бродах на Львівщині працівники одного із закладів громадського харчування перешкоджали журналісту-оператору місцевого телеканалу “Броди Online” Сергію Нікішину проводити відеофіксацію порушення ними карантинних вимог.

За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. 

Чоловіком, який бився та лаявся, виявився власник ресторану “Колиба” – Іван Белей, син голови Бродівської ОТГ Анатолія Белея.

Реакція журналістської спільноти – 3

1. Медійні організації та ОГП підписали меморандум для боротьби з безкарністю за напади на журналістів

14.09.2021 Медійні й правозахисні громадські організації та Офіс генерального прокурора підписали меморандум про взаєморозуміння і співпрацю.

Підписання меморандуму відбулося 14 вересня в Офісі генерального прокурора.

Від громадських організацій меморандум підписали Інститут масової інформації, Кримська правозахисна група, Інститут розвитку регіональної преси, “Платформа прав людини”, “Детектор медіа” та Центр прав людини ZMINA.

Метою меморандуму є консолідація зусиль сторін, спрямованих на: 

  • визначення спільного бачення щодо вдосконалення способів захисту прав журналістів від протиправних зазіхань;
  • спрощення забезпечення свободи та безпеки журналістів завдяки захисту, гарантованому законодавством і визначеному практикою Європейського суду з прав людини, а також зобов'язання України як держави-учасниці Ради Європи;
  • підвищення ефективності нагляду та додержання вимог законодавства під час здійснення досудового розслідування, а також отримання публічного обвинувачення в кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені проти журналістської діяльності, і притягнення до відповідальності осіб, винних у кримінальних правопорушеннях, учинених проти журналістської діяльності;
  • забезпечення відкритості, прозорості та незалежної діяльності органів прокуратури, висвітлення їхньої діяльності в конкретних кримінальних провадженнях і досягнень, зокрема, з питань притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні кримінальних правопорушень проти журналістської діяльності.

Сторони домовилися взаємодіяти за такими напрямами: 

  • підготовка пропозицій з удосконалення законодавства з питань, які належать до компетенції ОГП;
  • участь у громадських обговореннях проєктів нормативно-правових актів, які становлять взаємний інтерес;
  • сприяння моніторингу порушень законних прав та інтересів журналістів від протиправних зазіхань і розроблення механізму якнайшвидшого отримання даних про переслідування та перешкоджання їхній професійній діяльності;
  • організація та проведення спільних публічних заходів з актуальних питань; 
  • висвітлення діяльності органів прокуратури з питань організації процесуального керівництва в кримінальних провадженнях про кримінальні правопорушення, вчинені проти журналістської діяльності.  

Виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк привітала підписання цього меморандуму.

“Це важливий крок у межах розроблення системного механізму для захисту журналістської діяльності та швидкого реагування на факти порушень свободи слова”, – сказала вона.

“Насамперед ми стежимо за щомісячним дослідженням Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”. Ми вивчаємо його та скеровуємо до регіонів, щоб там опрацювали обласні прокуратури”, – сказав заступник начальника Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Офісу Генерального прокурора України Олег Пелепюк.

Як повідомляв ІМІ, 25 травня 2021 року Інститут масової інформації передав Офісу генерального прокурора список порушень прав журналістів для розслідування і запропонував створити робочу групу для покращення ситуації з розслідуваннями. Офіс ГПУ висловив готовність сприяти розслідуванню злочинів проти журналістів.

2. Правозахисні та медійні організації звернулися до влади з нагоди роковин убивства Георгія Гонгадзе

16.09.2021 16 вересня минає 21 рік від дня викрадення та вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе. Жорстокий злочин, а також опубліковані невдовзі так звані плівки майора Мельниченка, які дали підстави підозрювати в причетності до вбивства тодішнього президента України Леоніда Кучму, збурили професійну спільноту та суспільство і спровокували масові протести, які згодом переросли в акцію “Україна без Кучми”.

Попри тиск громадянського суспільства і міжнародних організацій крапку в цій справі досі не поставлено.

Ще в листопаді 2005 року Європейський суд з прав людини  за позовом Мирослави Гонгадзе рішенням № 34056/02 визнав, що держава Україна виявилася неспроможною захистити життя журналіста. Відтоді завдяки невпинному тиску родини Гонгадзе та міжнародної спільноти Україна зробила помітний прогрес у розслідуванні. Виконавців злочину названо й засуджено. У липні 2021 Верховний Суд урешті-решт завершив п’ятирічний процес розгляду касаційної скарги організатора та основного виконавця злочину, ексгенерала МВС Олексія Пукача і залишив чинним вирок за статтею “Замовне вбивство” – довічне ув’язнення. 

Втім, Україна досі не виконала всіх вимог Комітету міністрів Ради Європи, який контролює виконання рішень ЄСПЛ.

Від України досі очікують:

  • пришвидшити розслідування щодо замовників убивства, які до цього часу залишаються офіційно не встановленими;
  • підвищити ефективність розслідування кримінальних злочинів проти українських журналістів, забезпечити журналістам ефективний захист та належний рівень безпеки.

Від моменту вбивства Георгія Гонгадзе кількість злочинів проти журналістів в Україні лише збільшується. На жаль, смерть Гонгадзе – один з найрезонансніших, але не єдиний випадок насильницької смерті тих, хто прагне доносити правдиву інформацію.

Серед найгучніших справ – убивство 20 липня 2016 року в Києві журналіста Павла Шеремета. Суд над звинуваченими у вбивстві триває, однак усі затримані заперечують свою причетність до злочину і називають переслідування політично вмотивованим. Розслідування щодо замовників убивства виокремлено в окрему справу і досі триває. Окрім того, 4 травня 2019 року в Черкасах жорстоко побили журналіста Вадима Комарова. Після 46 днів у комі чоловік помер. Злочин досі лишається нерозкритим, а виконавці й замовники – непокараними.

Ці та інші справи – лише найяскравіші свідчення масштабної і тривожної тенденції. Оскільки Україна є незалежною демократичною країною, де цінують свободу слова й безпеку громадян, зокрема тих, хто бореться за правду, журналісти не мають зазнавати утисків, нападів і ставати жертвами вбивств, а справи проти виконавців та замовників мають бути розслідувані. 

Ми, що нижче підписались, вимагаємо від української влади забезпечити прозоре розслідування цих справ, встановити та назвати замовників убивств. Ми також закликаємо захищати діяльність журналістів, виконати вимоги Комітету міністрів Ради Європи, які передбачають налагодження неупередженої та ефективної роботи правоохоронних органів і судової системи, та вживати системних заходів, необхідних для захисту права громадян на достовірну та неупереджену інформацію.

Премія імені Георгія Ґонґадзе, Виконавча Рада Українського ПЕН, Центр прав людини ZMINA, ГО “Детектор медіа”, ГО “Інститут масової інформації”, Центр громадянських свобод, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група

ГО “Платформа прав людини”, Amnesty International Ukraine, ГО “Львівський Медіафорум”.

3. У Києві відбулась акція пам'яті Георгія Гонгадзе

16.09.2021 В ‌Іллінському‌ ‌сквері‌ ‌в‌ ‌Києві сьогодні, 16 вересня, відбулась акція‌ ‌пам’яті‌ Георгія‌ ‌Гонгадзе, присвячена‌ 21-м ‌роковин‌ам ‌убивства журналіста, повідомляє Укрінформ.

Учасники акції – журналісти й правозахисники – прийшли з фотографіями ‌Гонгадзе.

“Для українського с‌успільства і для міжнародної спільноти надзвичайно важливо знати доказово, хто був замовником убивства журналіста ‌Гонгадзе... І це є частиною вимог рішення Європейського суду з прав людини, яке було ухвалене у 2005 році та досі залишається невиконаним. Невиконаним через те, що Україна не здійснила системних змін, не тільки тому, що замовників не знайшла і не показала, але так само не здійснила системних змін для того, щоб праця журналістів була безпечною”, – наголосила представниця сім'ї Гонгадзе правозахисниця Валентина Теличенко.

Як повідомляв ІМІ, 16 вересня 2021 року правозахисні та медійні громадські організації звернулися до української влади із закликом забезпечити прозоре розслідування справ щодо вбивств журналістів, встановити та назвати замовників.

Георгій Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року, пізніше в лісі під Києвом знайшли його обезголовлений труп.

29 січня 2013 року Печерський райсуд Києва засудив Олексія Пукача до довічного тюремного ув’язнення за вбивство Гонгадзе. Водночас замовників цього вбивства досі не встановлено. Захист Пукача оскаржив рішення суду.

6 січня 2016 року Апеляційний суд Києва визнав законним вирок про довічне тюремне ув’язнення для колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача.

6 лютого 2016 року захист Олексія Пукача оскаржив вирок у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ.

12 жовтня 2016 року у Вищому спеціалізованому суді адвокати Олексія Пукача попросили замінити його довічний термін на 15 років в’язниці.

2 липня 2021 року Верховний Суд затвердив вирок колишньому генерал-лейтенанту міліції Олексію Пукачу, засудженому до довічного ув'язнення за вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.

Крим – 2

1. У Криму серед затриманих під будівлею ФСБ – двоє журналістів

04.09.2021 В окупованому Криму 4 вересня співробітники російської поліції і спецслужб затримали понад 40 осіб, серед них журналістів “Кримської солідарності” й видання “Грані” – Айдера Кадирова та Нурі Абдурешитова.

Про це виданню “Ґрати” розповіла правозахисниця Лутфіє Зудієва.

За її словами, їхні журналістські посвідчення висіли на шиї і були добре видні правоохоронцям.

Людей затримали під будівлею ФСБ. Серед них також адвокати, активісти об'єднання “Кримська солідарність” та родичі, які намагалися з'ясувати, де перебувають раніше затримані п'ятеро кримських татар: підприємець Ельдар Одаманов, брати Азіз і Асан Ахтемови, Шевкет Усеінов та заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял. Слідство шукає причетних до підриву газопроводу в Перевальному 23 серпня. 

Затриманих доставили в різні райвідділки поліції, на них мали скласти адмінпротоколи про невиконання вимоги поліції.

2. У Криму "суд" оштрафував редактора кримськотатарської газети "Авдет"

17.09.2021 Редактора кримськотатарської газети “Авдет” Шевкета Кайбуллаєва оштрафували на 5 тисяч рублів після масових затримань під будівлею управління ФСБ в Сімферополі 4 вересня.

Відповідне рішення 17 вересня ухвалив підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя, повідомляє Крим.Реалії.

За його інформацією, під час розгляду справи суддя Віра Серикова відхилила клопотання захисту про допит особи, яка склала адмінпротокол, допит свідка з боку захисту Ібрагіма Чегертми й про забезпечення участі прокурора.

Російська поліція завела 58 адміністративних протоколів на затриманих 4 вересня біля будівлі ФСБ кримських татар.

Як повідомляв ІМІ, 10 вересня в окупованому Криму російська поліція допитала кореспондента “Кримської солідарності” Айдера Кадирова, намагаючись з'ясувати в нього, хто організував стихійний мітинг кримських татар 4 вересня біля будинку ФСБ у Сімферополі.

8 вересня журналіст “Кримської солідарності” Айдер Кадиров отримав повістку з викликом у російську поліцію для давання пояснень як свідок у невідомій справі.

Уночі 5 вересня Айдер Кадиров був затриманий бійцями ОМОНу, коли вів журналістську діяльність біля будівлі ФСБ на бульварі Франка.

3 та 4 вересня затримали Ельдара Одаманова, Асана та Азіза Ахтемових, Шевкета Усеїнова та Нарімана Джелялова за підозрою “в підриві газопроводу в селі Перевальному”. Понад добу про них нічого не було відомо. Десятки людей, серед яких родичі, журналісти й адвокати, прийшли до будівлі ФСБ з вимогою дати інформацію про затриманих. Більш ніж 50 з них затримали бійці ОМОНу, зокрема журналістів “Кримської солідарності” й “Грані.Ру” Айдера Кадирова та Нурі Абдурешитова, у яких були посвідчення ЗМІ. Затриманим висунули обвинувачення в непокорі поліції і невиконанні правил поведінки під час надзвичайної ситуації.

4 вересня щодо Айдера Кадирова був складений адміністративний протокол за ст. 20.6.1 КпАП РФ (“Невиконання правил поведінки у разі надзвичайної ситуації або загрози її виникнення”).

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!