Барометр свободи слова за травень 2018 року

 

Водночас ІМІ звертає увагу, що у Києві було затримано керівника “РІА Новини Україна” Кирила Вишинського. За офіційною версією Кирило Вишинський підозрюється у скоєнні тяжкого злочину за статтею 111 Кримінального кодексу України. Положення законодавства України передбачають можливість утримання під вартою підозрюваного за цією статтею. Це може розглядатися як втручання держави в свободу слова, але відповідно до частини 2 ст. 10 Конвенції про права і свободи, таке втручання може бути обгрунтованим, якщо воно передбачено законом, спрямовано на суспільно-важливу мету і рівень втручання відповідає необхідному в демократичному суспільству. Оскільки станом на зараз ми не можемо чітко сказати, на чому грунтується обвинувачення, і чи відповідає ситуація нормам, передбаченим в демократичному суспільстві, ІМІ продовжуватиме уважно стежити за цим кейсом. Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 53 випадки перешкоджання, 13 випадків погроз, 14 випадків побиттів та 9 випадків обмеження доступу до інформації. Фізична агресія Затримання (протиправні утримання) – 1 1.У Харкові правоохоронці затримали і допитали журналістку у справі повалення бюста Жукова 09.05.2018 У Харкові 9 травня правоохоронці затримали журналістку місцевого видання InsiderNews Анну Прокошеву, протримавши її майже п’ять годин у Немишлянському райвідділку в справі про повалення пам’ятника радянському маршалу Г. Жукову. Про це Анна Прокошева повідомила ІМІ. За словами журналістки, 8 травня до неї додому приходили співробітники МВС у цивільному одязі і, пред’явивши посвідчення, сказали, що їй необхідно звернутися до слідчого Ломакіна в Немишлянський райвідділок у зв’язку з підозрою у співучасті в подіях у ніч з 5 на 6 травня, коли було повалено пам’ятник Жукову. У правоохоронців не виявилося повістки, тож журналістка сказала, що як знайде адвоката, то найближчим часом приїде. “Приблизно в обід мене набрав уже особисто слідчий, нагадав, що мені необхідно до них прибути. Цього ж дня я уклала договір з адвокатом, який потім зателефонував слідчому для уточнення якихось моментів. До райвідділку ми домовилися з захисником відправитися в другій половині дня 9 травня. У першій половині дня я планувала відправитися на Меморіал відзняти матеріал та зібрати необхідну кількість інформації для написання статті”, – розповіла Прокошева. Проте 9 травня, тільки-но вона вийшла з під’їзду, до неї підбігли шестеро правоохоронців, затримали її та доставили в райвідділ поліції. Під час затримання вони показали їй повістку, уточнила Прокошева. “Після того як показали повістку (в  руки я її отримала вже у слідчого), в якій було зазначено, що я маю прибути до слідчого відділу Немишлянського ВП 9 травня о 9:00 (приблизно через годину після мого примусового затримання) для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження”, – розповіла вона. При цьому Прокошева зауважила, що їй навіть не дали зателефонувати своєму адвокату, сказавши, що вона зможе це зробити пізніше. “У дорозі мене неодноразово намагалися витягнути на різного роду розмови: куди збиралася йти, то де все-таки я живу, хто звалив пам’ятник Жукову, для чого я йшла на Меморіал “пакості” робити тощо”, – розповіла журналістка. Згодом вона переговорила телефоном зі своїм адвокатом і чекала на його приїзд. “Доки я його (адвоката – ред.) чекала, мені сказали, що зараз підемо знімемо відбитки пальців. Щодо моєї згоди на це мова також не велася”, – сказала вона, додавши, що таки відмовилася знімати відбитки. Коли приїхав адвокат, у його присутності правоохоронці допитали її у якості свідка та призначили наступний допит на 15 травня. Журналістка не виключає, що її затримання пов’язане з оприлюдненням інформації, ілюстрованої фотографіями, про повалення бюста Жукова на місцевому сайті Insider News 6 травня. “Щодо моїх здогадок про причини такого реагування правоохоронців, можливо, це пов’язано з дописом на офіційній сторінці мера міста у Фейсбуці, а особлива увага до моєї персони пов’язана з оперативністю викладення інформації про нічний інцидент”, – розповіла вона. Водночас Анна Прокошева відмовилась відповідати, чи була вона присутня під час повалення пам’ятника. Адвокат журналістки Анатолій Тарасенко розповів NewsRoom, що Прокошева проходила у справі про хуліганство як підозрювана, проте потім її статус був змінений на свідка. При цьому, стверджує адвокат, під час затримання правоохоронці припустилися низки порушень: зокрема, хапали дівчину за руки і чинили тиск, чим завдали їй психологічну травму. У зв’язку з цим юрист вручив слідчим заяву про злочин. “Я відразу ж після приїзду в райвідділ подав скаргу про правопорушення, передбачене статтею 161 КК України (порушення рівноправності громадян). Чому так швидко? Заява вже була готова заздалегідь, відразу ж після затримання Анни. Однак на даний момент, наскільки мені відомо, в ЄРДР її не внесли”, – повідомив Тарасенко. Пам’ятник Г. Жукову біля адміністрації Немишлянського району було пошкоджено вночі 6 травня, однак уже вранці наступного дня комунальники відновили монумент. Тоді міський голова Харкова Геннадій Кернес через свою сторінку в Facebook звернувся до поліції щодо цього інциденту, а правоохоронці після перевірки відкрили кримінальне провадження за статтею 296 КК України (“Хуліганство”). Погрози, залякування – 2 1.Журналіст Анвар Деркач повідомив про погрози через анонімне інтерв’ю 11.05.2018 Журналіст-фрілансер Анвар Деркач повідомив, що 11 травня в київському кафе “Халяль” (Дегтярівська, 27Т) невідомий чоловік погрожував йому через інтерв’ю на сайті “Кавказ.Реалии” про Абубакара Саітова,  повідомляє “Детектор медіа”. За словами журналіста, невідомий 30-річний чоловік сказав йому, що інтерв’ю про керівника чеченського земляцтва “є брехливим”. “Він сказав: “А мы тебя искали… Ты какое имеешь право писать о нас без нашего разрешения?” На уточнююче питання, про кого саме, він сказав: “Саітових”. Я відповів, що готовий обговорити претензії щодо змісту інтерв’ю, але він з матюками просичав, що все в ньому – брехня. Я попросив у нього номер, за яким я міг би перевіряти інформацію щодо Саітових у разі необхідності. На що він відповів: “Якщо ти ще що-небудь напишеш про нас, то з тобою вже ніхто розмовляти не буде, незважаючи на те, чи журналіст ти, чи хто. І по цьому інтерв’ю, питання по тобі ще не закрите”. Після цього він сказав, щоб я забирався з їхнього кафе”, – розповів подробиці Деркач. Журналіст повідомив, що слова невідомого чоловіка розцінює як тиск та спроби перешкоджання журналістській діяльності. Анвар Деркач написав заяву до Шевченківського райвідділку поліції міста Києва. Як зазначає видання, у своєму матеріалі “В главе чеченской диаспоры Украины узнали авторитета 90-х” журналіст згадує Магомеда-Амін Саітова, підозрюваного у нападі на народного депутата України Мустафу Найєма. Решта матеріалу – анонімне інтерв’ю про Абубакара Саітова, який начебто був авторитетом у 90-ті роки.

2. Журналіст черкаської газети поскаржився поліції на погрози у соцмережі

19.05.2018 Засновник та журналіст черкаської газети “Рух – це життя” Сергій Сухін звернувся до правоохоронців із заявою щодо погроз на його адресу одного із дописувачів соцмережі Фейсбук. Про це він повідомив ІМІ. Як розповів Сергій Сухін, він 19 травня написав пост у Фейсбуці щодо сутичок між вболівальниками та поліцейськими на стадіоні у Черкасах. Після цього в коментарях йому почав погрожувати чоловік на ім’я Володимир Корецький, написавши, що таких, як Сухін, потрібно “виловлювати і калічити”. “Після написання посту про футбол у суботу в Черкасах, де хулігани були затримані поліцією, у коментарях під постом з’явилися погрози мене виловити та скалічити. Людина, не ховаючись, продовжувала це робити, ображаючи при цьому мою честь та гідність різними лайками. На моє зауваження, що я журналіст, це написано на моїй сторінці, та за це існує карна відповідальність, ця людина продовжувала висловлюватися у цьому ж дусі. При цьому закликала інших читачів до таких дій, кажучи, що це нормальний меседж”, – розповів Сергій Сухін. 20 травня журналіст написав заяву до поліції, приклавши роздруківку скринів зі сторінки погрожувача. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за ст. 345-1 ККУ, додав Сухін. Крім того, повідомив він, 22 травня він знову отримав від цієї людини погрози, але вже у приватному повідомленні. “Сьогодні, нарешті, ця людина прибрала свою сторінку та коментарі, але це все було у вільному доступі декілька днів, на жаль, були й такі люди, що підтримували його у цьому… Йде слідство, я сподіваюся воно буде об’єктивним та неупередженим”, – зазначив журналіст. Також Сергій Сухін розповів, що він входив до Громадської Ради при УМВС Черкаської області та є головою поліцейської Комісії на громадських засадах. На своїй сторінці у Фейсбуці він висвітлює проблеми реформування поліції. Газету створено у 2016 році. Вона розповсюджується безкоштовно у Луганській, Донецькій, Харківській, Черкаській, Львівській та Донецьких областях. Відповідна сторінка газети є на Фейсбуці. Побиття – 6

1. В Обухові нападу зазнали журналісти “СтопКору”

03.05.2018 В Обухові (Київська область) 3 травня двоє працівників одного з телеканалів отримали тілесні ушкодження внаслідок конфлікту та стрілянини на зупинці громадського транспорту. За фактом умисного заподіяння журналістам побоїв у зв’язку із здійсненням професійної діяльності відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на сайті ГУНП в Київській області. Як з’ясувала поліція, вдень у центрі Обухова під час проведення зйомки сюжету знімальною групою одного з телеканалів на зупинці громадського транспорту “Школа” розпочалася бійка зі стріляниною. “Щоб вгамувати натовп, учасник АТО, який брав участь у зйомці, дістав нагородну зброю та зробив постріл вгору. На місце негайно прибув наряд поліції. Щоб обеззброїти чоловіка, поліцейським довелося застосувати зброю та здійснити попереджувальний постріл вгору з автомату. Чоловіка було затримано”, – повідомляє поліція. Під час конфлікту двоє працівників медіа отримали тілесні ушкодження. Від госпіталізації вони відмовилися. Всі учасники події встановлені. Проводиться досудове розслідування в рамках відкритих кримінальних проваджень за ч. 4 ст. 296 (“Хуліганство”) та ч. 2 ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України. Як вдалося з’ясувати ІМІ, нападу зазнала знімальна група проекту журналістських розслідувань “Стоп корупції”, який виходить щосуботи на 5 каналі. Як повідомляє ТСН, невідомі напали на знімальну групу, яка приїхала знімати сюжет про порушення перевізників, які нібито відмовляються безкоштовно возити учасників бойових дій. Ветеран АТО, який відкрив стрілянину на зупинці в Обухові, намагався таким чином припинити побиття журналістів. У коментарі ТСН журналістка Наталя Дехтяр розповіла, що вони разом з активістами приїхали перевірити, чи справді місцеві маршрутники відмовляються возити безкоштовно бійців АТО до Києва. Проте їх уже чекали невідомі після прибуття на зупинку. Як повідомляє “СтопКор”, інцидент стався під час перевірки громадськими активістами роботи перевізників в Обухові. “СтопКор” виїхав на спільний рейд з “Укртрансбезпекою” після серії скарг від учасників АТО, яким маршрутники відмовлялись надавати послуги з пільгових перевезень.

2. У Києві побили та пограбували журналіста ICTV

04.05.2018 У Києві ввечері 4 травня троє зловмисників побили та пограбували кореспондента програми “Інсайдер” телеканалу ICTV Артема Кулю, повідомляється на сайті ICTV. Журналіст отримав травми голови, ушкодження обличчя, численні забої. На місце інциденту прибула карета швидкої допомоги, яка надала Артему першу медичну допомогу. Керівник програми “Інсайдер” Олександр Ільїних вимагає від слідства розглянути версію нападу, пов’язану з виконанням професійних обов’язків. “Артем – розробник і автор багатьох гострих та резонансних тем. І слідство має в першу чергу розглянути версію нападу, пов’язану з виконанням професійних обов’язків. Це не перший випадок злочинних дій проти співробітників нашої редакції. Напередодні було пограбовано автомобіль шеф-редактора “Інсайдера” Олександра Бєлова. Це збіг обставин чи це цілеспрямована акція – нехай розбираються правоохоронці. Але якщо хтось хоче нас попередити або ж залякати, то мушу сказати – не на тих натрапили! Ми й надалі будемо сумлінно виконувати свій професійний обов’язок: викривати і доносити до нашого глядача усю правду, якою б гіркою вона не була та чиїм інтереси вона не зачіпала”, – зазначив Ільїних. Як повідомив “Детектору медіа” Олександр Ільїних, напад на Артема Кулю стався близько 23:00 біля метро “Академмістечко”. “Артем ішов додому, коли раптом його вдарили ззаду. Він упав, його почали бити. Нападників було троє, але він не бачив облич. Коли він упав, у нього вилетів з рук телефон. У результаті нападники забрали телефон і втекли. Але в нього був гаманець із грошима – його чомусь не взяли. Артем дійшов додому, викликав швидку і поліцію. З поліцією вони пішли на місце злочину, зафіксували все. Сьогодні він їздив до лікарні, у нього діагностували перелом носа. Він проходить судмедекспертизу”, – зазначив керівник програми “Інсайдер”. Ільїних не виключає, що напад пов’язаний із журналістською діяльністю: “Я не можу цього стверджувати, але не можу виключати, що цей напад пов’язаний із журналістською діяльністю. Це мають встановити слідчі. Але якби це було звичайне пограбування – чому в нього не забрали гаманця? Тобто це виглядає не дуже переконливо як пограбування. Ситуація нас дуже непокоїть, ми раніше отримували погрози в смс, але до такого – до побиття – ще не доходило”. У відділі комунікацій Головного управління Національної поліції в місті Києві виданню підтвердили факт нападу та пограбування Артема Кулі. Відомості про інцидент внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею “Грабіж”. Ведеться слідство. 3.У сутичках під будинком Льовочкіна розбили голову журналісту “Газети.ua” 10.05.2018 Журналіст видання “Газета.ua” Назар Мазилюк постраждав 10 травня під час штовханини між представниками “Національного корпусу” та правоохоронцями біля будинку одного з власників каналу “Інтер” Сергія Льовочкіна у селищі Козин Київської області. У нього розбита голова в ділянці потилиці, повідомляє “Газета.ua”. Члени “Національного корпусу” спробували прорватись до маєтку через оточення правоохоронців. Виникла бійка, в ній один з поліцейських вдарив журналіста по голові гумовим кийком. “Активісти говорили з поліцейськими на початку вулиці. Я підійшов, аби це відзняти. І в один момент всі почали штовхатись. Поліцейські без розбору почали бити всіх кийками. Мене вдарив один із силовиків кийком в голову”, – розповів журналіст. Першу допомогу йому надали колеги. Журналіст викликав швидку допомогу та пише заяву до поліції. В коментарі ІМІ Назарій Мазилюк повідомив, що обидві конфліктні сторони знали, що він є журналістом. “Я, як і інші журналісти, знімали розмову Назарія Кравченка з Нацкорпусу та представника громадського порядку. Раптово націоналісти почали рухати в бік правоохоронців. Ті у свою чергу дістали кийки і почали бити тих, хто спереду. Там опинився я. Я був з камерою і кричав, що є журналістом. Крім мене там було ще 5-6 журналістів, обидві сторони це знали. Просто так сталося, що отримав по голові саме я. Деяких колег просто збили з ніг”, – розповів він. Також він додав, що розмовляв зі слідчим, особу нападника ще не встановлено. Нагадаємо, кілька сотень активістів Нацкорпусу приїхали пікетувати будинок заступника голови фракції “Опозиційний блок” Сергія Льовочкіна. Про акцію активісти попереджали напередодні. Причина – скандальний концерт на телеканалі “Інтер” з приводу 9 травня. Як повідомляв ІМІ, 9 травня протягом дня тривав протест, організований політичною партією “Національний корпус”. Активісти вимагали від телеканалу “Інтер” скасувати трансляцію “російського продукту в кращих традиціях російської пропаганди” – концерт до Дня пам’яті та примирення. 9 травня активісти мережі “Вільні люди” пікетували офіс компанії “Національні інформаційні системи”, що виробляє новини для “Інтера”, проти трансляції концерту “Победа. Одна на всех” під гаслом “Інтер – на цвинтар”. Раніше оприлюднені уривки концерту до Дня перемоги 9 травня, який планував показати “Інтер”, викликали критику користувачів інтернету через слова ведучих про перейменування вулиць в Україні “іменами фашистських злочинців”. 8 травня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення закликала припинити спроби розколювати країну після оприлюднення телеканалом “Інтер” ролика, змонтованого із концерту до Дня перемоги 9 травня. У Києві 9 травня ввечері на вулиці Щусєва в будівлю, де розташовується новинний продакшн телеканалу “Інтер”, кинули “коктейль Молотова.

4. В Ужгороді власник кінотеатру побив журналіста, який знімав конфлікт у закладі

16.05.2018 В Ужгороді 16 травня власник кінотеатру “5 елемент” побив власного кореспондента телеканалу “СТБ” Віталія Глаголу, який вирішив зняти конфлікт між відвідувачкою та адміністрацією закладу. Про це Віталій Глагола повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці та підтвердив ІМІ. “Вчора вечір закінчився тим, що мене побили, коли я знімав конфліктну ситуацію в кінотеатрі “5 елемент” в Ужгороді. І кидався з кулаками не хтось із відвідувачів, а персонал і п’яний в зюзю чоловік, який назвався власником кінотеатру. Виявилось, це дійсно так. Його звати Олександр Ягудаєв”, – написав журналіст. За його словами, нападник кілька разів наніс удари в голову та груди, в тому числі у присутності поліцейських: “Не критично – буду мати синці на обличчі, розцарапаний ніс і підбиту губу. Переживу. Побої зняв і офіційно зафіксував у встановленому законом порядку”. Як розповів Віталій Глагола, він прийшов як клієнт у кінотеатр та натрапив на скандал, який вирішив зафіксувати на відео, аби підготувати короткий матеріал про цей інцидент для ЗМІ. “Дівчина обурювалась, що їй подали страву в кафе кінотеатру зовсім не таку, як на картинці, з іншими складовими і т.д. У відповідь на прохання врахувати це при наступних замовленнях і коли вона попросила книгу скарг – адміністратор почав крити її відбірним матом разом із своєю напарницею касиркою”, – розповів журналіст. Проте, коли він почав знімати, на нього почав кидатися персонал із криками, що він не має права знімати в кінотеатрі і вони забороняють це робити. “Я кілька разів представився журналістом, показав посвідчення й наголошував, що вони працівники закладу і, крім цього, знаходяться у громадському місці, чим, згідно закону, автоматично дають згоду на свою фіксацію. Також назвав, що керуюся законом про інформацію”, – розповів Глагола. Проте це не зупинило працівників кінотеатру. “Але це не зупинило двох працівників, і адміністратор мав кілька спроб вирвати мій телефон з рук і паралельно завдати мені кілька ударів. Після цього викликав “важку артилерію”. Він представився власником закладу, почав розказувати мені “за жизнь” і “хто я, что я и что мне будет”. Після цього кілька разів спробував вирвати телефон, наніс кілька ударів”, – розповів журналіст. Була викликана поліція, журналіст написав заяву про побиття та перешкоджання професійній діяльності. За цим фактом слідчі Ужгородського відділу поліції розпочали кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (“Хуліганство”), повідомляється на сайті ГУНП в Закарпатській області. Як повідомили в поліції, о 21:48 на лінію “102” надійшло повідомлення від 28-річного ужгородця. “Чоловік повідомив про те, що в приміщенні місцевого кінотеатру в нього виникла конфліктна ситуація з представниками адміністрації закладу. У результаті суперечки заявник отримав тілесні ушкодження”, – йдеться в повідомленні. На місце події прибув екіпаж патрульної поліції, яка встановила особи учасників конфлікту й опитала потерпілого та іншу сторону інциденту (двоє ужгородців 22 та 45 років). Слідство у справі триває. У коментарі ІМІ Віталій Глагола повідомив, що написав заяву за 171 статтею Кримінального кодексу України. “Я писав заяву про перешкоджання професійній діяльності, по 171. Крім того, коли телефонував у 102, я неодноразово казав, що мені перешкоджають працювати в громадському місці і б‘ють. І просив опергрупу. І я не казав, що сталась конфліктна ситуація. Я чітко казав по 102, що мені перешкоджають працювати по 171 статті. І б‘ють”, – розповів він. Лікарі діагностували журналісту легкі тілесні ушкодження.

5. У Полтаві в офісі Соцпартії побили журналіста

18.05.2018 У Полтаві 18 травня в приміщенні офісу обласного осередку Соціалістичної партії України побили журналіста порталу “Трибуна”, ведучого відеопроекту “ШоУНас” Ярослава Журавля, повідомляє “Коло”. Як пише видання, конфлікт виник між представниками команди СПУ в Полтаві, журналістом та місцевим активістом і членом партії “ДемАльянс” Дмитром Демусом. У коментарі виданню Ярослав Журавель розповів про те, як сталася бійка: “Вранці бійці Чередніченка (очільник обласного осередку СПУ – ред.) приїхали до Дмитра Демуса і сказали йому, щоб він менше писав у Фейсбуці, щоб нічого йому не було. Пізніше ми йшли до театру і якраз проходили мимо офісу партії й вирішили зайти, щоб сказати, що це все несерйозно – оці розмови про Фейсбук. Ми зайшли нормально, позитивно. Чередніченко почав лаяти нецензурними словами Демуса. Я попросив Сергія Івановича не матюкатися, паралельно його два бійці почали провокувати мене, я ігнорував їх словесні напади, як відчув збоку один удар, другий…” – розповів журналіст. За словами Ярослава, бійка продовжилася і на вулиці. Журналіст звернувся до правоохоронців. Вони опитали потерпілого. Колега журналіста Олена Кузіна повідомила, що у Ярослава Журавля зламана щелепа. Натомість голова обласного осередку СПУ Сергій Чередніченко у соцмережі прокоментував подію і заявив, що журналіст навмисне провокував його соратників. “Ситуація сталася сьогодні в обід. Демус Дмитро та Журавель вирішили нас потролити. Прийшовши до офісу, почали провокувати та говорити, що порвуть на виборах, вимагаючи прийняття до партії. Я попросив їх вийти і не заважати працювати. Виник конфлікт між ними і хлопцями з офісу партії. Я запропонував їм у спортзалі вияснити, хто круче. Демус, Журавель та ще двоє вийшли на вулицю. Ніякої журналістської роботи не було і ніхто не представлявся журналістом!!!”, – написав він. В коментарі Громадському Ярослав Журавель повідомив, що у нього зламана щелепа, струс мозку та пошкоджені зуби. Як розповів Ярослав Журавель, його товаришу представники Соцпартії погрожували через його коментарі у Facebook. За словами Журавля, вони з товаришем Дмитром Демусом вирішили прийти до офісу Соцпартії, щоб розібратись в даному інциденті. Після чого журналіста побили, як він висловився, “представники силового крила партії”. За цим фактом поліція Полтави відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”), повідомив начальник відділу комунікацій ГУНП в Полтавській області Юрій Сулаєв на своїй сторінці у Фейсбук. “Інформуємо громадськість та мас-медіа, що поліція Полтави, за фактом нанесення тілесних ушкоджень журналісту і блогеру Ярославу Журавлю, відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”)… Триває досудове розслідування. Поліція надасть принципову оцінку діям правопорушників та прийме адекватне процесуальне рішення, передбачене законодавством України”, – написав він.

6. У Дніпрі невідомі напали на редактора місцевого сайту “ЗОВ”

24.05.2018 У Дніпрі 24 травня група молодиків напала на громадського активіста і редактора інтернет-видання “ЗОВ” (“Закон один для всіх”) Всеволода Новохатька, повідомляє Радіо Свобода. Як розповів Новохатько, вранці група молодиків чекала на нього неподалік його будинку, а перед цим невідомі кілька днів з’ясовували його режим дня. “Приблизно о 8:20 я вийшов із дому. Один спостерігав здалеку, а двоє мене перехопили у 300 метрах від будинку, напевно, за його дзвінком. Думаю, їх можна буде впізнати. Молоді, спортивної статури, зростом приблизно 170-175 сантиметрів. Ішли мені назустріч, лівіше від мене. Коли порівнялись зі мною, я помітив якийсь рух й інстинктивно почав ухилятись. Я пропустив удар в обличчя і упав на землю. Потім підбігли люди, під’їхала машина, і нападники втекли”, – розповів медійник. Всеволод Новохатько пов’язує інцидент зі своєю журналістською діяльністю, зокрема з публікаціями на сайті “ЗОВ” та в інших місцевих ЗМІ. “Пов’язую інцидент з діяльністю сайту “ЗОВ” і моїми публікаціями на сайті “Інформатор” про співробітників міської влади, які іноді не дотримуються законодавства відносно себе, своїх родичів та друзів”, – сказав він. Зараз журналіст перебуває в лікарні, де мають засвідчити тілесні ушкодження. Заяву про скоєння злочину прийняв Амур-Нижньодніпровський райвідділ поліції. Даних щодо відкриття провадження поки немає. В коментарі ІМІ Всеволод Новохатько повідомив, що унаслідок нападу лікарі діагностували у нього легкі тілесні ушкодження. “Синці та забої, підозра на струс мозку”, – сказав Новохатько. Пошкодження майна і напади на офіси ЗМІ – 2 1.На Чернігівщині редакції газети “Промінь” розтрощили двері 08.05.2018 У місті Сновськ (Чернігівська область) місцевий житель розтрощив двері редакції районної газети “Промінь”, повідомляє Чeline. Як пише видання, обурений чоловік прийшов до редакції у вихідний день, 6 травня, і намагався проникнути всередину. Оскільки двері були замкнені, він почав їх трощити. За словами головного редактора тижневика “Промінь” Олени Компанець, чоловікові не сподобалося фото, опубліковане в газеті. “Про розламані двері редакції мені повідомили телефонним дзвінком. Одразу помчали на роботу. Побачене (купа уламків із встромленими між ними рештками нашої районки) шокувало, дивувало і гнітило. Шоком було і подальше дійство за участі правоохоронців, яким вдалося за лічені хвилини знайти “автора” погрому з його не менш дивними поясненнями”, – розповіла редакторка. “Виявляється, причиною несамовитого гніву стала публікація матеріалу на першій сторінці, приурочена дням 8 і 9 травня із “не тим фото”. Читач, за його словами, так поспішав на розбірки до редактора, що забув про вихідний день. Думав, що закрилася, то й почав вибивати двері”, – розповіла Олена Компанець. Також редакторка розповіла, що нападник “наполегливо просив його пробачити, запевняв, що більше такого не робитиме і відремонтує те, що понівечив”. 2. Під будівлю “Інтера” увечері 9 травня кинули “коктейль Молотова” 09.05.2018 У Києві 9 травня ввечері на вулиці Щусєва в будівлю, де розташовується новинний продакшн телеканалу “Інтер”, кинули “коктейль Молотова”, повідомляє Громадське. На акцію проти концерту телеканалу “Інтер” до 9 травня зібралися представники всеукраїнської громадсько-політичної організації “Вільні люди”. Пляшка із запалювальною сумішшю влучила у сходини до будівлі телеканалу. Вогонь відразу почали гасити поліцейські. Після того пікетувальники почали розходитися, повідомляє ТСН з посиланням на “Вєсті”. Як повідомляв ІМІ, 9 травня протягом дня тривав протест, організований політичною партією “Національний корпус”. Активісти вимагали від телеканалу “Інтер” скасувати трансляцію “російського продукту в кращих традиціях російської пропаганди” – концерт до Дня пам’яті та примирення. 9 травня активісти мережі “Вільні люди” пікетували офіс компанії “Національні інформаційні системи”, що виробляє новини для “Інтера” проти трансляції концерту “Победа. Одна на всех” під гаслом “Інтер – на цвинтар”. Раніше оприлюднені уривки концерту до Дня перемоги 9 травня, який планував показати “Інтер”, викликали критику користувачів інтернету через слова ведучих про перейменування вулиць в Україні “іменами фашистських злочинців”. 8 травня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення закликала припинити спроби розколювати країну після оприлюднення телеканалом “Інтер” ролика, змонтованого із концерту до Дня перемоги 9 травня. Пошкодження майна журналістів – 1 1. У Києві невідомі підпалили авто журналісту 23.05.2018 У Києві 22 травня невідомі підпалили автомобіль журналісту одного з телеканалів і поклали під двірник три гривні. Про це повідомляє “Київ Оперативний“. Інцидент стався на вулиці Полковій. Сигнал про пожежу надійшов на пульти пожежних рятувальників, медичних працівників і правоохоронців близько опівночі. По приїзду рятувальники Державної служби надзвичайних ситуацій виявили автомобіль Mitsubishi, що вже не горів, та власника автомобіля. Йому вдалося ліквідувати пожежу власноруч. За попередньою інформацією, це був навмисний підпал. Власник автомобіля повідомив, що працює журналістом на одному з телеканалів, не виключає, що підпал стався через професійну діяльність. На місці працювали правоохоронці, які з‘ясовували всі обставини події. Як вдалося з’ясувати ІМІ, авто пошкодили оператору 4 телеканалу (донедавна RTI) Святославу Кіналю. Як розповів ІМІ Святослав Кіналь, він пов’язує підпал саме зі своєю професійною діяльністю. Він підозрює, хто міг зробити, проте сказати наразі не може. “Я пов’язую це з журналістською діяльністю, на 90%. Я маю версію, але наразі її не можу озвучити”, – сказав він. Він додав, що гроші, залишені під двірником, якраз натякають йому, з чим може бути пов’язаний підпал. Також Святослав Кіналь повідомив, що правоохоронці встановили, що це був умисний підпал. “Це був умисний підпал саме моєї машини, тому що поруч стояли дорожчі машин. І направлено палили саме мою машину. Знайшли докази, що був саме підпал. Знайшли пляшку з вибуховою речовиною, тканину бачив”, – розповів він. Також оператор розповів, що він був якраз вдома, коли побачив, що горить його машина та зумів її самостійно погасити. “Я був вдома. Десь в 00:10 засигналив брелок машини, я виглянув у вікно, думав, може хтось випадково вдарив машину. Визернув з балкону і побачив вогонь. І після цього взяв 18-літровий бутиль води та побіг гасити. Зумів сам погасити пожежу”, – розповів він. У заяві до поліції, додав Кіналь, він вказав, що інцидент може бути пов’язаний з його журналістською діяльністю. Перешкоджання законній журналістській діяльності – 12 1.У Миколаєві представники морпорту намагалися перешкодити журналістам НікВесті 02.05.2018 Співробітники адміністрації миколаївської філії Адміністрації морських портів України намагалися 2 травня перешкодити журналісту інтернет-видання НікВесті Олегу Деренюзі, просили його покинути територію біля будівлі адміністрації, яку планував відвідати міністр інфраструктури України Володимир Омелян, повідомляє НікВесті. Начальник служби загальної охорони і режиму порту Марк Парубець навіть викликав на місце наряд патрульної поліції. Приїхавши за викликом, співробітники поліції повідомили, що дзвінок надходив не на “102”. Як пише видання, вказівку ​​приїхати “для охорони порядку” патрульні отримали від свого командира. При цьому видання зауважує, що на території біля входу в будівлю адміністрації порту нікого, крім знімальної групи і співробітників адміністрації, не було. На прохання журналіста не провокувати конфлікт і тим самим не псувати візит міністра інфраструктури, начальник служби морської безпеки миколаївської філії АМПУ відповів, що це сам журналіст псує візит. “У мене, наприклад, немає райдера, якоїсь вказівки, що НікВесті (ставитимуть запитання – ред.)”, – сказав Марк Парубець. У підсумку, зазначає видання, міністр інфраструктури України Володимир Омелян відповів на всі питання журналіста, незважаючи на спроби працівників порту перешкодити цьому.

2. В Одесі журналістів ДумськоїTV не пускали на територію житлового комплексу

04.05.2018 В Одесі охоронці житлового комплексу “Новий Люстдорф” не пропускали знімальну групу програми“Архітектурний патруль” ДумськоїTV на територію комплексу для відеозйомки сюжету. Інцидент стався 4 травня. Охоронці мотивували недопуск тим, що територія житлового комплексу є приватною, йдеться в сюжеті програми. Як повідомляє Думська, через недопуск на територію житлового комплексу довелося вдатися до допомоги двох нарядів поліції. Лише після двох годин очікування знімальна група все ж таки потрапила на територію. Як повідомляє “Детектор медіа”, голова обслуговуючого кооперативу ЖК “Новий Люстдорф” Руслан Стадійчук дав журналістам інтерв’ю, у якому пояснив що “охорона виконувала свою роботу” та вибачився за їх поведінку. Ведуча програми “Архітектурний контроль” Анастасія Большедворова повідомила, що заяву до поліції про перешкодожання не писала. “У кінцевому підсумку до нас звернувся забудовник, який приніс нам свої вибачення. Купили рюкзак для мого інспектора на інвалідному візку (який був пошкоджений охоронцем під час інспекції ЖК – ред.). Тому заяву до поліцію ми не писали. Але перешкоджання нашій роботі звичайно було. Конфлікт розв’язався”, – розказала вона. Журналістка додала, що раніше вже неодноразово зверталася до поліції через перешкоджання професійній діяльності, але “поліція нічого не розслідує”. 3.Редакція ірпінського агентства ITV повідомила про напад на журналістів 14.05.2018 Редакція інформаційного агентства ITV повідомляє про напад на знімальну групу агентства охороною забудовника в Ірпені (Київської області), власника інтернет-провайдера “Бест” Олексія Зіневича. Інцидент стався 14 травня під час виконання журналістами редакційного завдання щодо висвітлення круглого столу “Генеральний план: шляхи розвитку міста Ірпінь”. Захід організувала “Громадська ініціатива Олексія Зіневича”, але, зауважує редакція, на захід потрапили тільки обрані. Представників низки відомих громадських організацій Ірпеня та ЗМІ до конференц-зали не впустили. За інформацією редакції, журналістам та багатьом представникам громади не давали потрапити на захід чоловіки спортивної статури. Один молодик штовхав оператора і намагався виштовхати з приміщення. “Коли наша знімальна група прибула на місце події, нам сказали вийти із конференц-зали і акредитуватися. Однак у місці, де начебто мали реєструвати учасників заходу, нікого не було. Ми були змушені повернутися. Тоді на нас накинувся агресивний чоловік, що не захотів представлятися. Він грубо штовхав відеооператора, хапав камеру і мікрофон, намагався силою виштовхати нас із приміщення”, – прокоментувала інцидент кореспондентка ITV Юлія Осінська, що працювала на місці події. Лише після нагадування про кримінальну відповідальність за перешкоджання журналістській діяльності охоронець Зіневича припинив свої агресивні дії. Далі організатори заходу пообіцяли акредитувати журналістів за дверима, втім цього не зробили, зауважує редакція. Керівниця сектору зв’язків з громадськістю Громадської ініціативи Олексія Зіневича Лариса Ірха-Зварун в коментарі виданню зазначила: “Напередодні заходу до нас дійсно звернулися представники телеканалу ITV і газети “Ірпінський вісник” з проханням щодо участі у круглому столі. Але, враховуючи те, що круглий стіл передбачав обговорення у колі експертів, ми вимушені були відмовитися, оскільки кількість місць була обмежена”. Як повідомляв ІМІ, 10 травня журналісти “Правди Ірпеня” заявили про блокування роботи сайту “Правда Ірпеня” www.irpin.news місцевим інтернет-провайдером “Бест” і звинуватили в цьому власника компанії-провайдера “Бест” Олексія Зіневича. Як зазначила редакція, це сталося після того, як “Правда Ірпеня” оприлюднила серію викривальних матеріалів щодо причетності Зіневича до дерибану землі та незаконної вирубки дерев у Лісовій Бучі. Власник компанії-провайдера “Бест” Олексій Зіневич назвав звинувачення нісенітницею. 16 травня місцевий інтернет-провайдер “Бест” розблокував сайт “Правда Ірпеня”, повідомив ІМІ директор інформаційного агентства ITV Володимир Пономаренко. Він вважає, що це сталося після неодноразових звернень до різних інстанцій представників редакції сайту та громадських організацій. 4.На Рівненщині напали на журналістів “Рівне-1” через зйомку бурштиновидобутку 15.05.2018 Ввечері 15 травня на знімальну групу телеканалу “Рівне-1” напала група чоловіків при спробі зняти на відео нелегальний бурштиновидобуток. Про це представниці ІМІ в Рівненській області розповів журналіст ТК “Рівне-1” Дмитро Леонтіюк, який, дізнавшись про напад, поїхав до колег щоб з’ясувати подробиці та допомогти. Інцидент стався за селом Федорівка Рівненської області. За словами журналіста, колеги (журналістка Юлія Павленко та оператор Владислав Кругляк) розпочали зйомку коли помітили, що на клондайк підвозять помпи. “Почали наші знімати, підлетів мікроавтобус. Група біля 10-ти чоловік. Погрожували, намагались відібрати камеру. Відібрали флешку з відео. Зрештою відпустили”, – розповів він. Журналісти написали заяву в Сарненському райвідділку поліції про перешкоджання журналістській діяльності – 171 стаття Кримінального кодексу України. За словами Дмитра Леонтіюка, поліція відкрила кримінальне провадження за цією ж статтею ККУ.

5. Журналісти “Преступности.Нет” поскаржились на заборону бути присутніми при підрахунку голосів на виборах ректора

15.05.2018 У Миколаївському національному університеті імені В. Сухомлинського 15 травня представників ЗМІ, який висвітлювали процес обрання нового ректора, попросили залишити приміщення виборчої комісії на час підрахунку результатів голосування, повідомляє “Преступности.НЕТ”. Як пише видання, голосування за нового ректора тривало з 9:00 до 15:00. Потім голова виборчої комісії попросила журналістів залишити зал голосування, оскільки підрахунок голосів буде проводиться тільки в присутності членів виборчої комісії, кандидатів і їхніх довірених осіб. При цьому видання зазначає, що раніше, коли організаційний комітет із проведення виборів ректора запрошував інтернет-видання “Преступности.Нет” висвітлювати вибори ректора, обіцяв, що ЗМІ будуть присутні і при підрахунку голосів. “Ця ж інформація була підтверджена і під час подачі акредитації виданням. Кореспонденти видання були акредитовані і допущені до висвітлення процесу голосування”, – зауважує видання. Крім того, видання наводить пункт 1.7 положення про акредитацію і порядок роботи представників засобів масової інформації на виборах ректора університету. Зокрема, в цьому пункті зазначено, що представники ЗМІ мають право “перебувати в приміщенні виборчої дільниці під час голосування, спостерігати за діями членів виборчої комісії, в тому числі під час видачі бюлетенів особам, які беруть участь у виборах ректора, підрахунку голосів, не заважаючи при цьому членам виборчої комісії і виборцям фізично”. Коли журналісти озвучили цю інформацію представниці виборчої комісії, остання зазначила, що “Кабмін дозволив їм, щоб ЗМІ не були присутні при підрахунку голосів”, а той факт, що це суперечить вищезгаданому положенню, “це наша помилка, що ми не прибрали (цей пункт – ред)”. У підсумку журналісти залишили залу. Медіа-юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, коментуючи цей випадок: “Процедура акредитації не може застосовуватися до разового заходу, чи то вибори ректора, чи щось інше. Але з іншого боку, існування такої за великим рахунком незаконної процедури дає змогу представникам ЗМІ бути присутніми на відповідних виборах, адже ВНЗ не є суб’єктами владних повноважень і питання їхньої відкритості не регулюється законом, а, швидше, залежить від їх власного бажання підтримувати певні імідж та репутацію”. 6.У Кривому Розі невідомі обсипали журналістів невідомим порошком 16.05.2018 У Кривому Розі Дніпропетровської області невідомі молодики перешкоджали виконанню професійних обов’язків місцевих журналістів біля комунального парку Гданцівського. Після інциденту заяви до поліції написали журналісти трьох місцевих ЗМІ. Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на журналістів місцевих ЗМІ. Інцидент стався вдень 15 травня, коли посадовці міськради, депутати, громадські активісти та журналісти прийшли до парку, щоб перевірити хід його реконструкції. Як розповіли журналісти, незадовго до цього місцеві жителі скаржились до мерії на незаконну вирубку дерев фірмою-підрядницею. За словами журналістів, коли посадовці з представниками медіа та активістами спробували зайти спочатку через один, а потім через інший вхід, їм перегородили дорогу невідомі молодики. Тоді місцеві жителі, чиї земельні ділянки прилягають до парку, запропонували вхід через свою територію. Біля хвіртки одного з приватних домогосподарств на групу напали невідомі й обсипали їх невстановленим порошком. Оператор інформаційної агенції “Експерт-КР” Максим Глазков розповів: “Я був одним із перших, хто пішов, у першій п’ятірці. Я побачив, як з того боку підбіг молодик і почав виштовхувати чи то журналістку, чи то активістку. Потім підбігли інші молодики, почалась штовханина. Через секунд 10-15 один з хлопців з боку Гданцівського парку, куди нам не давали пройти, з вогнегасника випустив величезну порцію сухого порошку, який за лічені секунди заповнив велику територію”. За словами оператора, один з молодиків заблокував хвіртку. “Ми всі були в цьому порошку, постраждала техніка, відеокамери. Наша знімальна група написала заяву до поліції. Ми вказали, що постраждала техніка. Через кілька годин після інциденту в мене почало пекти в дихальних шляхах”, – розповів Глазков. Журналістка сайту “0564” Світлана Романенко розповіла, що йшла позаду. “Щось розпилили в повітрі. Навколо все було біло-біло, нічого не видно. Я йшла трохи позаду. Ті, хто потрапили під цей порошок, говорили, що це була суха суміш із вогнегасника. Рот, ніс, голова, одяг, техніка, фотоапарати, телефони – усе в людей було білим. Потім на місце приїхала поліція”, – додала Романенко. Як повідомляє “Перший Криворізький”, невідомий молодик обсипав порошком з вогнегасника журналіста інформаційного агентства “Експерт-КР” Євгена Павлова та оператора Максима Глазкова. Розпилений невідомим молодиком порошок потрапив на одяг, техніку, на тіло та в дихальні шляхи. Журналіст Євген Павлов склав заяву про порушення своїх прав і передав поліції, яка прибула на місце події. “Редакція “Експерт-КР” розцінює такі дії невідомих молодиків як умисне перешкоджання законній журналістській діяльності та вимагає у правоохоронців терміново провести розслідування і назвати імена молодиків та замовників цих дій”, – зазначила головна редакторка “Експерт-КР” Ольга Гончар. Також надихалися невідомим порошком знімальна група телеканалу “Перший Міський”, повідомила головна редакторка телеканалу Юлія Ємельянова. “Те, що сьогодні відбулося в парку, свавілля. Наш кореспондент і оператор надихалися невідомим порошком. Камери забиті цією речовиною. І все це відбулося в громадському місці. При чиновниках, активістах, включених камерах. Наші журналісти написали заяву в поліцію. Будемо розбиратися в ситуації”, – сказала вона. Редакція сайту “0564.ua”, журналістка якого, Світлана Романенко, також була присутня під час інциденту, розцінює подію як перешкоджання журналістській діяльності. Крім того, подію висвітлювала знімальна група ТРК “Рудана” у складі оператора Олексія Правицького та журналіста Івана Проводова. Журналіст Іван Проводов також зараз має деякі проблеми з диханням. Також на місці були присутні співробітники комунальної газети “Червоний Гірник”, на яких також потрапив невідомий порошок. Як повідомили Радіо Свобода в поліції Кривого Рогу, під час інциденту постраждала одна людина, а також техніка працівників ЗМІ. Сторони конфлікту ще подають заяви до правоохоронних органів. “Нам надійшло повідомлення від місцевого жителя, що невідомі люди спричинили йому тілесні ушкодження. На місці події було встановлено, що біля парку Гданцівського між працівниками міськвиконкому, активістами, невідомими людьми і представниками підрядної організації стався конфлікт, у результаті якого постраждала одна людина і техніка працівників ЗМІ”, – повідомила інспектор відділу моніторингу Криворізького відділу поліції Юлія Цуркаленко. За її даними, наразі правоохоронці встановлюють причини і обставини конфлікту. Про відкриття кримінальних проваджень поки не інформують.

7. Нардеп Пономарьов намагався вихопити у Раді посвідчення у журналіста

17.05.2018 Народний депутат з групи “Воля народу” Олександр Пономарьов 17 травня вимагав у журналіста інтернет-видання “Каменярі-інфо” Михайла Криворучкіна показати посвідчення, повідомляє Цензор.НЕТ з посиланням на допис журналіста у Фейсбуці. Пономарьов вимагав посвідчення, намагався його вихопити й сфотографувати, заявивши, що має право брати в руки будь-яке посвідчення, оскільки є “держслужбовцем першого рівня”. “Сьогодні (17 травня – ред.) в стінах Верховної Ради депутат від міста Бердянська Олександр Пономарьов, який вважає себе “першим після бога”, вирішив перевірити, на якій підставі я перебуваю в стінах Верховної Ради. Документи, звичайно, я йому не показав, а показав охороні в його присутності. Безумовно, охорона підтвердила моє законне право перебувати в ВР. Після чого Пономарьов перейшов на особисті образи, провокуючи мене на відповідні дії в стінах Верховної Ради”, – написав Криворучкін. Коли журналіст запитав, чи має намір Пономарьов отримати його особисті дані, нардеп сказав: “Я знаю твої особисті дані”. Потім вони пішли до охорони Верховної Ради, яка підтвердила, що документи Криворучкіна є дійсними і дозволяють перебувати в будівлі парламенту. Крім того, пише видання, Пономарьов висловився про одяг Криворучкіна, який був одягнений в штани і футболку: “У такому вигляді в сараї возитися, є якийсь дрес-код”. 8.Журналіст “України”, на якого напали у Маріуполі, знімав сюжет про незаконну свиноферму 18.05.2018 У Маріуполі (Донецька область) 18 травня невідомі напали на журналіста телеканалу “Україна” Ярослава Куца, який знімав для програми “Контролер” сюжет про незаконну ферму на території житлового масиву. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на прес-службу каналу. Як повідомили на каналі, про ферму редакції програми “Контролер” стало відомо від мешканців Маріуполя. Канал зазначає, що 18 травня, коли знімальна група приїхала на місце, кілька невідомих чоловіків не пустили їх на територію ферми, а потім напали на журналіста Ярослава Куца. “Незважаючи на журналістське посвідчення, невідомі не пустили Ярослава Куца на територію ферми, а при спробі продовжити зйомку ззовні, застосували до ведучого “Контролера” фізичну силу. Медики оглянули потерпілого та зафіксували всі побої”, – повідомила прес-служба. За повідомленням каналу, “втручання правоохоронців припинило насилля”. “Вчасно втрутилась поліція, зупинила молодиків, які втекли та закрилися на території ферми. Поліція у свій час відкрила кримінальне провадження за перешкоджання законній журналістській діяльності. Щодо незаконної ферми, вже наступного дня з неї вивезли всіх свиней, залишились лише незаконні будівлі”, – розповів Ярослав Куц. Як повідомляв ІМІ, у Маріуполі (Донецька область) за фактом можливого перешкоджання роботі журналістів ТРК “Україна” відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України.

9. У Черкасах поліцейський перешкоджав журналістці, що знімала бійку на матчі

19.05.2018 У Черкасах 19 травня журналістці-фрілансерці Марії Голуб, яка знімала для телеканалу “112 Україна”, перешкоджали вести зйомку поліцейський та представник стадіону, де відбувався футбольний матч. Про це Марія Голуб повідомила ІМІ. За її словами, інцидент стався, коли вона знімала на Центральному стадіоні міста бійку між футбольними вболівальниками та поліцейськими. “Знімала бійку на стадіоні. Підійшла до керівника поліції за коментарями, він відповів, що тут небезпечно і щоб я покинула місце. І пішов. А поряд із ним був чоловік, він почав казати: “Ти кто такая тут?” Я сказала, що журналіст, і показала посвідчення, яке висіло на шиї. Він його смикнув різко. Я закричала: “Убрал руки”, на що почула: “Не убрал, а убрали”, і продовжив тягнути за посвідчення. В цей час паралельно представник футбольного клубу говорив: “Ви не маєте права проводити тут зйомку, бо ви без акредитації”, – розповіла журналістка. У свою чергу Голуб пояснила, що є журналісткою і відповідно до закону має право  знаходитися на стадіоні і без акредитації. Пізніше, повідомила Марія Голуб, адміністрація стадіону вибачилась за інцидент. За словами Марії, як з’ясувалося, чоловік, який хапав її за посвідчення, “виявився працівником карного розшуку в Черкасах”. Згодом чоловіки залишили журналістку, і на цьому інцидент був вичерпаний. За цим фактом журналістка до поліції не зверталась, оскільки не впевнена у всебічному розслідуванні.

10. Львівський портал заявив про напад на журналістів на Грибовицькому сміттєзвалищі

25.05.2018 Редакція Львівського порталу повідомляє про напад директора ЛКП “Збиранка” Віталія Пугача на журналістів видання. Інцидент стався 25 травня на території Грибовицького сміттєзвалища. Журналісти Львівського порталу вирішили проінспектувати ситуацію на сміттєзвалищі, адже нещодавно з’явилося багато інформації, що сюди і далі, попри заборону, возять сміття. Вони прибули туди в супроводі голови постійної комісії екології  Жовківської районної ради Ігоря Муравського. Кореспонденти фіксували стан справ на фото і відео, виконуючи свою роботу, повідомляє видання. Через деяких час до них приїхала “Муніципальна варта” та директор ЛКП “Збиранка”. “Вони в агресивній формі доводили журналістам та депутату, що ті не мають права тут перебувати і робити будь-яку фото- і відеофіксацію. Згодом Віталій Пугач вирвав у кореспондента Львівського порталу телефон та триногу, пошкодивши їх, і викинув триногу в рівчак з інфільтратом”, – зазначає редакція Кореспондент видання викликав поліцію і написав заяву про пошкодження редакційної техніки та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 Кримінального Кодексу України). Як з’ясував ІМІ, у складі знімальної групи Львівського порталу були журналістка Наталя Дуляба та шеф-редактор Тарас Кухар. За словами Наталі Дуляби, саме її колезі перешкоджав директор підприємства. На щастя, зауважила вона, обійшлося без тілесних ушкоджень.

11. Журналісту Громадського заборонили фотографувати у суді підозрювану суддю

21.05.2018 Суддя Солом’янського райсуду Києва Ірина Антипова заборонила 21 травня журналісту Громадського Дмитру Реплянчуку фотографувати та знімати на відео суддю Тетяну Денисюк, яку підозрюють у “газовій справі” Олександра Онищенка, повідомляє Громадське. Адвокат Сергій Волков просив суддю заборонити журналісту знімати, пояснивши це тим, що “зйомка на фото та відео може становити загрозу” для Денисюк. Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Перов виступив проти заборони зйомки і заявив, що це не передбачено законом. “Я виступаю проти цього клопотання (щодо заборони фото- та відеозйомки – ред.), оскільки я не можу знайти законодавчого пояснення такого клопотання”, – сказав Перов. Суддю Харківського господарського суду Тетяну Денисюк підозрюють у “газовій справі” Олександра Онищенка. Прокурори хочуть продовжити їй запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з носінням електронного браслета. Як зазначає Громадське, у статті 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що “учасники судового процесу, інші особи, присутні у залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, установлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду”. Також у статті зазначається, що зйомка має здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання та реалізації учасниками розгляду їхніх процесуальних прав. Журналіст Реплянчук розповів деталі. “На початку засідання я почав фотографувати підозрювану суддю Денисюк, її адвокат намагався закрити її обличчя від камери книжкою КПК, потім попросив суддю заборонити мені проводити фото та відеозйомку з незрозумілих причин. Сказав, що це “становить небезпеку”. Суддя запитала мене, як мене звати і з якого я ЗМІ. Я представився і показав своє посвідчення. Після цього суддя заявила, що мені не можна знімати підозрювану Денисюк і адвокатів, які сидять на одній лаві з нею. За три хвилини після цього суддя вирішила відкласти засідання до завтра”, – розповів він “Детектору медіа”. Також, за словами Реплянчука, після засідання адвокат підозрюваної відмовився з ним розмовляти. Медіа-юрист ІМІ Максим Ратушний так прокоментував цей випадок: “Варто було б ознайомитися з мотивацією викладеною у клопотанні повністю та мотивацією судді при винесенні такого рішення. Проте варто зазначити, що відповідно до вимог статті 11 Закону України передбачається проведення у залі судового засідання фото- та відеозйомки з урахуванням обмежень, встановлених законом. Таким обмеженням у даній ситуації може бути визначений порядок проведення зйомки судового процесу у спеціальному до цієї ситуації законодавстві – Кримінально процесуальному кодексі України, а також вимоги щодо фото- та відеозйомки фізичних осіб, визначені у Цивільному кодексі України”, – зазначив він. 12.У Слов’янську невідомі напали на журналіста “Громадського ТБ Донбасу” 28.05.2018 У Слов’янську (Донецька область) 28 травня невідомі напали на журналіста “Громадського телебачення Донбасу” Дмитра Журавльова, який готував репортаж про фестиваль “Кордон” і зустрічі представників Співдружності ветеранів прикордонних військ. Про це повідомив директор “Громадського телебачення Донбасу” Олексій Мацука у себе на Фейсбук та підтвердив ІМІ. Інцидент стався на Соборній площі, де журналіст знімав на відеокамеру те, що там відбувається. На площі кілька активістів намагалися привернути увагу поліції до того, що присутні встановили радянську символіку. “Я знімав розмову незадоволених активістів із захисниками імпровізованого прикордонстовпа, на якому був герб СРСР. Спочатку мене намагалася собою відсунути від конфліктуючих жінка, але я пояснив, що я журналіст. Потім відійшов від неї, пішов у напрямку до сцени, в цей час зі спини невідомий мені чоловік підбіг і почав виривати фотоапарат, схопив за мікрофон і відірвав його від кріплення до фотоапарата. Потім до мене підбігла ця жінка і почала мене штовхати, чоловік у цей час втік. Було видно, що вони діяли організовано”, – розповів Дмитро Журавльов. У результаті нападу пошкоджена відеокамера організації “Громадське телебачення Донбасу”. В коментарі ІМІ Дмитро Журавльов повідомив, що він написав заяву в поліцію про пошкодження майна, але не знає, чи відкрили кримінальне провадження і за якою статтею. Також він уточнив, що ніяких тілесних ушкоджень у нього немає. “Всім, хто мене питав, чого я знімаю, я відповідав, що я журналіст “Громадського ТБ Донбасу”. І тим людям, які намагалися забрати в мене камеру, я також казав, що я журналіст. Тому, хто хотів, щоб я показав посвідчення, я показував усім”, – розповів ІМІ Журавльов, додавши, що “це були люди на доброму підпитку”. Цензура.  Доступ до інформації Цензура – 1

1. Журналіст і шеф-редактор видання “Футбол 24” звільнились через видалення матеріалу із сайту

24.05.2018 Журналіст видання “Футбол 24” Андрій Сеньків звільняється через видалення його матеріалу із сайту. Про це він повідомив “Детектору медіа”. За його словами, він звільняється через те, що із сайту безслідно зникла його стаття про президента футбольного клубу “Рух”, якому заборонили присутність на матчах команди. Учора, 24 травня, стало відомо про те, що із сайту “Футбол 24” було видалено (разом з кешами) матеріал журналіста Андрія Сеньківа під назвою “Президенту “Руху” заборонили ходити на стадіон, і він сидить в кафе. Це ще краще”. У репортажі, скріншоти якого було збережено журналістами видання Tribuna.com, мова йшла про підприємця, президента ФК “Рух” Григорія Козловського, який свого часу здобув дискваліфікацію за те, що в серпні 2017 року декілька разів вибіг на поле під час одного з матчів. Тепер президент “Руху” дивиться матчі своєї команди з кафе. У матеріалі, до речі, підкреслюється, що дискваліфікація цього не забороняє. Матеріал з “Футболу 24” було видалено, а його автор Андрій Сеньків на своїй сторінці у Фейсбуці повідомив про те, що з 1 червня він більше не буде співпрацівником цього сайту. Журналіст підкреслив, що це суто його рішення. “Так, з 1 червня я більше не працюватиму на “Футбол 24”, – повідомив Сеньків. – Вважаю ненормальним писати на сайті, де утискається свобода слова й нема нічого страшного в цензурі. Видалити матеріал із сайту без згоди автора і редакції – жахливо. Це неприпустимо для моєї професії”. Також журналіст зазначив, що жодної розмови щодо публікації чи видалення цього матеріалу з керівництвом холдингу ТРК “Люкс”, до складу якого входить видання “Футбол 24”, у нього не було. “Жодного діалогу з керівництвом холдингу в мене не було, – відповів Андрій Сеньків. – Але й так усе зрозуміло – спонсор важливіший компанії, ніж журналістські принципи. Мені це дико. Тому я йду геть. Щодо подальшого працевлаштування поки жодної конкретики нема. Я готовий продовжити свою роботу як у журналістиці, так і в іншій сфері”. Також з посади пішов шеф-редактор інтернет-ресурсу “Футбол 24” Олександр Гапоненко. Про це він написав на своїй сторінці в Фейсбуці, повідомляє “Детектор медіа”. Причиною такого рішення став факт видалення керівництвом холдингу матеріалу Андрія Сеньківа про президента ФК “Рух” Григорій Козловського, якого після дискваліфікації продовжив стежити за матчами його команди з кафе. Автор статті повідомив про своє звільнення 24 травня. Сьогодні ж Олександр Гапоненко пояснив, чому слідом за журналістом йде і він. “Я не збираюся хайпувати на цій темі, говорити, як все погано і що цензура. Але пояснити, що сталося, я обіцяв. Отже: у нас вийшла стаття Андрія Сеньківа про Григорія Козловського, а саме про те, що президент “Руху” продовжує відвідувати матчі, незважаючи на дискваліфікацію. Вона була вичитана мною, це була 100% журналістська робота, написана максимально коректно по викладу фактів. Через деякий час стаття зникла. Її не видаляв автор, її не видаляв я. Вона була видалена за рішенням керівництва компанії”, – розповів Гапоненко. Також він повідомив, що відразу коментувати ситуацію не став, оскільки як редактор повинен діяти обдумано і виважено. За словами Олександра, він спробував донести свою позицію до керівництва про те, що матеріал може побачити світло на інших ресурсах, але йому дали зрозуміти, що на “Футбол 24” він в жодному разі не з’явиться. “Три роки на сайті “Футбол 24” я будував репутацію ресурсу таким чином, щоб кожен знав: ми пишемо, про кого хочемо і як хочемо, – пояснює своє рішення звільнитися Гапоненко. – Мається на увазі якісна робота журналіста, а не пропаганда, звичайно. Це всіх влаштовувало: і компанію, і журналістів, і сподіваюся, читачів. Головним критерієм моєї роботи був результат. Знаю, що були незадоволені і були звернення до керівництва, але нас оберігали від цієї уваги і пресингу. За три роки у нас не вийшло жодної замовної статті, ми не писали джинсу. Для нас не було незручних тем, і я цим пишався. Ніхто і ніколи не вказував, що писати, ні генеральний директор, ні Андрій Садовий. Ні-ко-ли. Розмови про те, що Садовій на когось там наїжджав завдяки сайту “Футбол 24”, такі смішні, що навіть передати словами важко. Він взагалі не втручався в роботу сайту”. Редактор підкреслив, що за 20 років роботи в журналістів не написав жодної замовної статті. “Я міг би закрити очі на історію зі статтею з Козловським і спокійно працювати далі, – написав Олександр Гапоненко. – Але, що б я говорив в очі своїм журналістам? Що б я сказав в очі тим колегам і читачам, яким я розповідав, що на нас ніхто не впливає? Як працювати мені як журналісту, коли у мене з’явилася “незручна” тема? Як мені висвітлювати дискваліфікацію? Адже питання про неї є, а відповідей немає. Чи можу я або інший журналіст написати статтю, як про Димінського (чисто гіпотетично), наприклад, “Хто насправді вбиває “Рух?”. Наостанок Гапоненко повідомив, що у ресурсу “Футбол 24”, судячи з усього, прекрасне майбутнє, але вже з іншим редактором. Редакція також звернулася за коментарями до прес-служби ТРК “Люкс”, якій належить сайт “Футбол 24”. Доступ до інформації – 1

1. У Житомирі журналісту відмовили в інформації про пенсії понад 100 тис грн на рік

21.05.2018 Головне Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відмовилося надати на інформаційний запит журналіста місцевого видання “20 хвилин” Тараса Боросовського прізвища пенсіонерів, яким сума нарахування з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року становить або ж перевищує 100 тисяч гривень, повідомляє “Доступ до правди”. Також журналіст просив надати структуру виплат: складових нарахувань по статтях, в  тому числі розміру пенсії, розміру основних та додаткових доплат, особливих доплат, надбавок та підвищень до пенсії, спеціальних пенсій тощо по кожному отримувачу. Відмову у Пенсійному фонді аргументували конфіденційністю, зазначивши, що конфіденційна інформація має поширюватися лише за згодою особи. Проте, на думку юриста Олександра Бурмагіна, ГО “Платформа прав людини”, тут ідеться про порушення ч. 5 ст. 6: “Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно”. Додатковим аргументом щодо відкритості є суспільна значущість даної інформації. Тарас Боросовський звернувся до ГО “Платформа прав людини” по юридичну допомогу. Рада ППЛ підтримала це звернення у частині складання судового позову. Непрямий тиск Політичний тиск – 1 1.Заступниця головреда “Страни.ua” повідомила, що її знову затримали в “Борисполі” 07.05.2018 Перша заступниця головного редактора інтернет-видання “Страна.ua” Світлана Крюкова повідомила, що в аеропорту “Бориспіль” її вкотре затримали прикордонники. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Facebook 6 травня, інформує “Детектор медіа”. “І знову мене затримали в аеропорту Бориспіль. Відвели на допит. І під запис відеокамери заповнюють протокол. Типу, пояснювальна, з головним питанням: навіщо ви їздили в Крим? А це новеньке. Раніше не було. Поясню раз і назавжди. Дурники, я туди після анексії навіть листи голубиної пошти не шлю”, – написала вона. Як зазначає “Страна.ua”, після 20 хвилин допиту пані Крюкову відпустили. Видання звернулося з проханням про коментар до Державної прикордонної служби України. В коментарі ІМІ Світлана Крюкова зазначила, що ці перевірки на кордоні є продовженням історії, пов’язаної з перетином польсько-українського кордону Михайла Саакашвілі та низки журналістів, які були з ним в автобусі. “Маячок” у прізвищі поставили вперше після репортажу про те, як Саакашвілі перетинав польсько-український кордон. Разом з колегами з інших ЗМІ я перебувала в МіхоБасе (автобус Саакашвілі, на якому він перетнув разом з колегами і журналістами український кордон – ред.), і, природно, незаконно перетнула кордон разом з усіма. Іншого шляху тоді потрапити додому і не було – робота митниці була дезорганізована”, – розповіла Крюкова. Потім, за її словами, її продовжували зупиняти кожен раз при спробі вилетіти з країни або влетіти назад. “Потім ми зробили заяву, написали запит в усі служби і практика припинилася. Через п’ять місяців все відновили. Спершу я зв’язала цю історію до “плівками Онищенко”. Ми одна з небагатьох ЗМІ, хто висвітлює тему. Але потім я дізналася, що аналогічні проблеми є і інших моїх колег, які були в МіхоБАсе. Затримання, заповнення протоколу з головним питанням: навіщо їздили в Крим?”, – розповіла Світлана Крюкова. Нагадаємо, 17 жовтня 2016 року Світлана Крюкова заявила, що прикордонники обшукали її в аеропорту “Бориспіль” після її повернення в Україну з поїздки до Іспанії та Нідерландів, де вона проводила зустрічі з інформаторами її журналістського розслідування. Крюкова стверджувала, що обшук було проведено за вказівкою СБУ, яка нібито виявляє до неї інтерес через чергове журналістське розслідування. 7 листопада надійшла офіційна відповідь голови ОКПП “Київ” Держприкордонслужби Едуарда Матусяка на запит “Детектора медіа”, в якій стверджувалося, що співробітники окремого контрольного пропускного пункту “Київ” Державної прикордонної служби України не обшукували Світлану Крюкову 17 жовтня в аеропорту “Бориспіль”. 18 жовтня 2017 року заступниця головного редактора інтернет-видання “Страна.ua” Світлана Крюкова повідомила, що прикордонники затримали її в аеропорту “Бориспіль”, відксерили її паспорт, записали маршрут і через деякий час відпустили, але причину затримання не пояснили. Таку перевірку Крюкова пов’язує з тим, що вона перебувала разом з Михайлом Саакашвілі в одному автобусі під час перетину українського кордону 10 вересня. Інтернет-тиск Кібер-атаки – 2 1.“Правда Ірпеня” звинуватила власника інтернет-провайдера у блокуванні сайту 11.05.2018 Журналісти “Правди Ірпеня” заявили про блокування роботи сайту www.irpin.news місцевим інтернет-провайдером “Бест” і звинуватили в цьому власника компанії-провайдера “Бест” Олексія Зіневича, повідомляє “Правда Ірпеня”. “Редакція переконана, що сайт заблокували за вказівкою власника компанії-провайдера “Бест” Олексія Зіневича. Це сталося після того, як “Правда Ірпеня” оприлюднила серію викривальних матеріалів щодо причетності Зіневича до дерибану землі та незаконної вирубки дерев у Лісовій Бучі”, – йдеться в повідомленні. На захист редакції сайту стала, зокрема, голова громадської організації “Спілка журналістів Київщини” Людмила Лозова. Власник компанії-провайдера “Бест” Олексій Зіневич у коментарі “Детектору медіа” назвав звинувачення нісенітницею. “Це дуже легко перевірити”, – сказав він і додав, що вперше почув про проблеми з сайтом “Правди Ірпеня” від “Детектора”. На уточнююче запитання щодо напружених стосунків із журналістами цього видання відповів, що в нього ні з ким немає напружених стосунків. Як пише “Детектор”, сайт irpin.news працює. Водночас деякі користувачі інтернет-провайдера “Бест” розповіли виданню, що на сайт “Правди Ірпеня” зайти не можуть. Як повідомив ІМІ директор інформаційного агентства ITV Володимир Пономаренко, домен сайту irpin.news зареєстрований на регіональне інформаційне агентство ITV (м. Ірпінь). За його словами, тільки користувачі “Бесту” в Ірпені, маючи доступ до всіх інтернет-ресурсів, не можуть зайти на один – “Правду Ірпеня”. З приводу блокування сайту “Правда Ірпеня” колектив агентства має намір звертатися до Президента України і Посольства США. 16 травня місцевий інтернет-провайдер “Бест” розблокував сайт “Правда Ірпеня”, повідомив ІМІ директор інформаційного агентства ITV Володимир Пономаренко. Він вважає, що це сталося після неодноразових звернень до різних інстанцій представників редакції сайту та громадських організацій. Пономаренко нагадав, що сайт був заблокований уже декілька місяців. Тільки користувачі “Бесту” в Ірпені, маючи доступ до всіх інтернет-ресурсів, не могли зайти на один – “Правду Ірпеня”. Багато з них писали у редакцію, залишали коментарі з обуренням. Як повідомляв ІМІ, у Києві 2 квітня роботі знімальної групи інформаційного агентства ITV (м. Ірпінь) перешкоджала голова Коцюбинської територіальної виборчої комісії Людмила Демченко.

2. “Экономические Известия” заявляють, що досі не знають причин внесення до списку санкцій

29.05.2018 ТОВ “Медіа Іновейшн Груп” та сайт “Экономические Известия” заявляють, що внесення сайту до списку санкцій без рішення суду і пояснення причин є надзвичайно поганим сигналом для медіаринку. Про це йдеться в офіційному зверненні редакції щодо внесення сайту рішенням РНБО та указом Президента України до санкційного списку. Колектив компанії та редакція сайту зазначають, що з подивом дізналися про внесення до переліку санкцій і досі не знають причини внесення до санкційного списку. “Найбільше здивувало те, що не було жодного звернення від компетентних органів до керівництва “Медіа Інновейшн Груп” та окремих співробітників щодо комерційної діяльності та інформаційної політики компанії. Тому ми досі не знаємо причини, по якій перша в Україні щоденна ділова газета “Экономические Известия” опинилась в  санкційному списку серед пропагандистських російських ЗМІ”, – йдеться у зверненні. Редакція зазначає, що вона не надавала приводу для сумнівів щодо патріотичної спрямованості їхньої редакційної політики “Наша редакційна політика  та громадянська позиція колективу базується на принципах патріотизму, професіоналізму та порядності. Ми чітко та послідовно захищаємо інтереси України та громадянського суспільства”, – зазначає редакція. При цьому колектив зазначає, що відстоював позицію, що саме Росія як країна-агресор несе відповідальність за окупацію частини України та розв’язання війни на сході країни. “Ми відстоювали цю позицію, підтримували нашу армію та нашу державу”, – йдеться у зверненні. За новини з критикою РФ як країни – агресора, зазначає редакція, їх неодноразово намагалася заборонити на території Росії Федеральна служба з надзору в сфері зв’язку, інформаційних технологій і масових комунікацій (Роскомнадзор). “Гірка іронія в тому, що тепер ми “в одному човні” з суб’єктами з Росії – забороненими в Україні людьми та компаніями… Ми не розуміємо, яким чином видання, яке працює в Україні з 2004 року, опинилося в компанії російських олігархів та чиновників, російських державних та інших компаній. А також російських ЗМІ, що давно помічені в пропагандистській діяльності та порушенні журналістських стандартів”, – зазначає редакція. Також заявники заявляють, що ні компанія, ні сайт не мають жодного відношення до будь-яких олігархів, політиків, депутатів, політичних партій чи організацій. “Також ТОВ “Медіа Інновейшн Груп” немає ніякого відношення до жодної фізичної або юридичної особи з Росії. Кінцевий бенефіціар компанії – громадянка України. Більш того, нерезиденти ніколи не були серед кінцевих власників видання”, – йдеться у зверненні. Компанія та редакція сайту для захисту своїх прав звертатимуться до міжнародних правозахисних та журналістських організацій, а також до судових інстанцій України та Європейського Союзу. Також заявники сподіваються на професійну солідарність і підтримку колег з українських ЗМІ. Як повідомляв ІМІ, 24 травня на сайтах Президента України та Ради національної безпеки та оборони були оприлюднені списки юридичних та фізичних осіб, щодо яких було запроваджено персональні санкції за рішенням РНБО від 2 травня та указом Президента від 14 травня. До нового санкційного списку увійшли 1748 фізичних осіб і 756 юридичних. До списку санкцій потрапило ТОВ “Медіа інновейшн груп” (Київ, видавець “Экономических Известий”). Захист свободи слова Реакція влади на порушення свободи слова – 9 1.За фактом нападу на журналіста “Газети.ua” відкрито справу за ст. 345-1 ККУ 11.05.2018 Поліція Київської області відкрила кримінальне провадження за ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України за фактом нападу на журналіста видання “Газета.ua” Назара Мазилюка 10 травня біля будинку одного з власників каналу “Інтер” Сергія Льовочкіна у селищі Козин Київської області. Про це повідомляється на сайті ГУНП в Київській області. За інформацією поліції, представник засобу масової інформації постраждав у результаті сутички, що виникла між громадськими активістами, які прийшли до помешкання Сергія Льовочкіна, та працівниками поліції. Після нападу журналіст звернувся з відповідною заявою до поліції. Триває досудове розслідування. Як повідомляв ІМІ, 10 травня журналіст видання “Газета.ua” Назар Мазилюк постраждав під час штовханини між представниками “Національного корпусу”  та правоохоронцями біля будинку одного з власників каналу “Інтер” Сергія Льовочкіна у селищі Козин Київської області. У нього розбита голова в ділянці потилиці.

2. Поліція відкрила справу за фактом нападу на журналістів “Рівне-1”

16.05.2018 Рівненська поліція відкрила кримінальне провадження за попередньою правовою кваліфікацією частини 1 статті 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”) Кримінального кодексу України за фактом нападу на знімальну групу телеканалу “Рівне-1” 15 травня. Як повідомляється на сайті ГУНП в Рівненській області, до поліції із заявою звернулась кореспондентка одного із телеканалів Рівненщини щодо перешкоджання їхній знімальній групі. Як повідомила кореспондентка, 15 травня, близько 20:30 поблизу села Федорівка Сарненського району вони знімали репортаж про незаконний видобуток бурштину. У цей час до знімальної групи під’їхав мікроавтобус, з якого вийшли близько десяти чоловік у балаклавах. Зловмисники перегородили дорогу та, погрожуючи фізичною розправою, намагалися заволодіти відеокамерою. Поліція вирішує питання про додаткову кваліфікацію за статтею 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). У ході досудового розслідування поліцейські встановлюють усі обставини події та осіб, причетних до злочину. Як повідомляв ІМІ, увечері 15 травня на знімальну групу телеканалу “Рівне-1” напала група чоловіків при спробі зняти на відео нелегальний бурштиновидобуток. Інцидент стався за селом Федорівка Рівненської області.

3. Поліція розслідує інцидент у Кривому Розі як хуліганство

16.05.2018 Поліція Кривого Рогу (Дніпропетровська область) відкрила кримінальне провадження за статтею “Хуліганство” через інцидент біля парку Гданцівського у місті. Про це Радіо Свобода повідомили в Криворізькому відділенні поліції. За даними поліції, це – попередня кваліфікація, після встановлення всіх причетних, обставин та мотивів буде ухвалене остаточне рішення щодо правової кваліфікації справи. Водночас у парку Гданцівському оприлюднили своє бачення конфліктної ситуації, яка сталась у середу. Як йдеться на сторінці парку у Facebook, мала місце “агресивна, озброєна та незаконна спроба зупинити прекрасну реконструкцію в парку”. “Молодики охороняли і силою пробивали шлях для чиновників з мерії Кривого Рогу, які прибули з метою зупинити всі роботи по благоустрою території. Не перевіряти якість матеріалів чи робіт – бо це не їх функція і компетенція… Не перевіряти хід чи динаміку виконання робіт – бо вони не замовник. А просто грубо зупинити реконструкцію і втягнути нас в юридичну тяганину, під час якої парк буде стояти і засихати немов сад, про який забули”, – йдеться у повідомленні. Як повідомляв ІМІ, у Кривому Розі Дніпропетровської області невідомі молодики перешкоджали виконанню професійних обов’язків місцевих журналістів біля комунального парку Гданцівського. Після інциденту заяви до поліції написали журналісти трьох місцевих ЗМІ.

4. Правоохоронці перекваліфікували справу про побиття журналіста СТБ в Ужгороді

19.05.2018 За втручання прокуратури побиття кореспондента телеканалу “СТБ” в Ужгороді перекваліфіковано як погроза або насильство щодо журналіста. Про це повідомляється на офіційній сторінці прокуратури Закарпатської області у Фейсбук. Так, кримінальне провадження, розпочате за ознаками хуліганства (ч. 1 ст. 296 КК України), перекваліфіковано як умисне заподіяння журналісту побоїв у зв’язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності (ч. 2 ст. 345-1 КК України). “Наразі встановлено, що 16 травня в одному з ужгородських кінотеатрів сталася сутичка між відвідувачами закладу та його адміністрацією, внаслідок якої кореспондент центрального телеканалу на Закарпатті отримав тілесні ушкодження”, – йдеться в повідомленні. З метою встановлення всіх обставин справи та ухвалення законного рішення, Ужгородська місцева прокуратура надала письмові вказівки слідчому ВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області, який здійснює досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні. Як повідомляв ІМІ, в Ужгороді 16 травня власник кінотеатру “5 елемент” побив власного кореспондента телеканалу “СТБ” Віталія Глаголу, який вирішив зняти конфлікт між відвідувачкою та адміністрацією закладу. За цим фактом слідчі Ужгородського відділу поліції розпочали кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України (“Хуліганство”).

5. У Маріуполі відкрили справу за фактом перешкоджання журналісту ТРК “Україна”

19.05.2018 У Маріуполі (Донецька область) за фактом можливого перешкоджання роботі журналістів ТРК “Україна” відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) КК України. Про це повідомляється на сайті прокуратури Донецької області. Інцидент стався 18 травня в одному із приватних секторів Маріуполя. За словами журналіста, він перебував біля приватного домоволодіння та здійснював відеозйомку. До нього підійшов чоловік та, незважаючи на повідомлення про здійснення ним професійних обов’язків, застосовував до журналіста фізичне насилля з метою припинення  відеозйомки. Проведення досудового розслідування доручено слідчим Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області, Маріупольська місцева прокуратура №2 здійснюватиме нагляд у формі процесуального керівництва. 6.Поліція відкрила справу за фактом підпалу авто журналіста у Києві 23.05.2018 За фактом підпалу автомобіля київського журналіста вночі 22 травня Подільське управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві відкрило кримінальне провадження за ч.2 ст.194 Кримінального кодексу України (Умисне знищення або пошкодження чужого майна). Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на речника Національної поліції України Ярослава Тракало. “Ми зареєстрували кримінальне провадження за ч.2 194 ст. Кримінального кодексу України (Умисне знищення або пошкодження майна). Виклик надійшов опівночі від чергової частини Подільського управління поліції, на місці працював патруль, слідчо-оперативна група. Наразі встановлено, що автомобіль Mitsubishi належить 20-річному місцевому мешканцю. Вогнем пошкоджено лакофарбове покриття, пластикове оздоблення правої передньої частини авто та колесо”, – розповів Тракало. Він додав, що причини пожежі буде встановлювати експертиза. Як повідомляв ІМІ, 22 травня у Києві невідомі підпалили автомобіль журналісту одного з телеканалів і поклали під двірник три гривні. Власник автомобіля повідомив, що працює журналістом на одному з телеканалів, не виключає, що підпал стався через професійну діяльність. Авто пошкодили оператору 4 телеканалу (донедавна RTI) Святославу Кіналю. Він пов’язує підпал саме зі своєю професійною діяльністю. Він підозрює, хто міг зробити, проте сказати наразі не може.

7. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам “Львівського порталу”

29.05.2018 Головне управління Національної поліції у Львівській області відкрило кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістам “Львівського порталу” директором Львівського комунального підприємства “Збиранка” Віталієм Пугачем на території Грибовицького сміттєзвалища 25 травня. Про це повідомив спеціаліст відділу комунікації ГУ НП у Львівській області Юрій Голуб, інформує “Детектор медіа”. “Відомості внесені в ЄРДР за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України (“Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Проводиться досудове слідство”, – сказав він. У редакції “Львівського порталу” повідомили, що журналісти писали заяву на Пугача через пошкодження майна та перешкоджання законній професійній діяльності журналістів. Як повідомляв ІМІ, 25 травня директор ЛКП “Збиранка” Віталій Пугач напав на журналістів “Львівського порталу” на території Грибовицького сміттєзвалища, вирвавши у кореспондента телефон та триногу, пошкодивши їх.

8. Поліція відкрила справу за фактом нападу на журналіста “ЗОВ”

25.05.2018 За фактом нападу на громадського активіста і редактора видання “ЗОВ” (“Закон один для всіх”) Всеволода Новохатька відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (“Умисне легке тілесне ушкодження”). Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на начальницю відділу комунікації Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Ганну Старчевську. “Амур-Нижньодніпровським райвідділком поліції відкрито провадження за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України. Це умисне нанесення легких тілесних ушкоджень”, – сказала вона. Як повідомляв ІМІ, 24 травня у Дніпрі група молодиків напала на громадського активіста і редактора інтернет-видання “ЗОВ” (“Закон один для всіх”) Всеволода Новохатька.

9. На Закарпатті посадовця за ненадання доступу оштрафували та на рік позбавили посади

31.05.2018 Мукачівський районний суд присудив штраф у сумі 6800 грн, з позбавленням права обіймати керівні посади на 1 рік секретареві Новодавидківської сільської ради Закарпатської області Адріану Скибі за ненадання інформації на запит редакторці газети “Сила народного контролю – Чоп” Лариси Ступак. Вирок було оголошено згідно зі 171 статтею Кримінального кодексу України (“Перешкоджання професійній журналістській діяльності”), повідомляє “Доступ до правди”. Судове засідання відбулося 28 травня, вирок у реєстрі поки не опубліковано. Як нагадує видання, Ступак надіслала інформаційний запит Новодавидківському сільському голові з проханням надати інформацію про документи на видобуток гравію, глини та піску в річці Латориця, а також відомості про земельні ділянки, які сільрада виділяла на сесіях у 2010-2015 роках. У відповідь Новодавидківська сільрада запитану інформацію не надала, натомість послалася на вимоги п. 5 ст. 19 ЗУ “Про доступ до публічної інформації”: “Оскільки інформацію про вашу газету ми не знайшли в жодному офіційному джерелі, то просимо при повторному запиті, якщо такий буде сформовано, надати копії офіційних документів (витяг з ЄДРПУО, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, виписку з ЄДРПОУ, посвідчення журналістів)”, – зазначено у відповіді на запит. Лист підписав в.о. сільського голови Адріаном Скибою, який також значиться секретарем ради. Це вже другий вирок чиновнику за приховування публічної інформації на запит журналіста. Як повідомляв ІМІ, Хустський районний суд Закарпатської області визнав винним голову Нижньобистрівської сільської ради, який відмовив головній редакторці газети “Сила народного контролю – Чоп” Ларисі Ступак у доступі до інформації, у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), оштрафував на 3,4 тис. грн (звільнено на підставі акту амністії) та зобов’язав відшкодувати судові витрати і витрати на правову допомогу потерпілої у розмірі 7,6 тис. грн. Це був перший випадок, коли журналістка виграла кримінальне провадження щодо доступу за 171 статтею ККУ Реакція журналістської спільноти – 2 1.В ОБСЄ засудили спробу підпалу офісу “Інтера” 11.05.2018 Представник Організації з безпеки і співпраці в Європі з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір закликає українську владу розслідувати напад на телеканал “Інтер” 9 травня. Про це йдеться у повідомленні представництва ОБСЄ зі свободи ЗМІ у Twitter, повідомляє Радіо Свобода. “Я засуджую спробу підпалу на телеканалі “Інтер” у Києві. Пошкодженню і травмам запобігли швидкі дії поліції. Насильство ніколи не буває прийнятним. Я закликаю владу України розслідувати напад і гарантувати безпечне середовище для роботи журналістів”, – йдеться в повідомленні. Як повідомляв ІМІ, 9 травня протягом дня тривав протест, організований політичною партією “Національний корпус”. Активісти вимагали від телеканалу “Інтер” скасувати трансляцію “російського продукту в кращих традиціях російської пропаганди” – концерт до Дня пам’яті та примирення. 9 травня активісти мережі “Вільні люди” пікетували офіс компанії “Національні інформаційні системи”, що виробляє новини для “Інтера”, проти трансляції концерту “Победа. Одна на всех” під гаслом “Інтер – на цвинтар”. Раніше оприлюднені уривки концерту до Дня перемоги 9 травня, який планував показати “Інтер”, викликали критику користувачів інтернету через слова ведучих про перейменування вулиць в Україні “іменами фашистських злочинців”. 8 травня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення закликала припинити спроби розколювати країну після оприлюднення телеканалом “Інтер” ролика, змонтованого із концерту до Дня перемоги 9 травня. У Києві 9 травня ввечері на вулиці Щусєва в будівлю, де розташовується новинний продакшн телеканалу “Інтер”, кинули “коктейль Молотова.

2. Медійні ГО закликали владу утриматись від блокування сайтів без рішення суду

25.05.2018 Низка медійних громадських організацій закликає українську владу відмовитись від практики ухвалення рішень про блокування сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур. Про це йдеться в заяві громадських організацій щодо вимоги блокувати сайти як наслідок підписання Президентом України нового санкційного указу №126/2018. У заяві зазначено, що 14 травня 2018 року Президент України своїм указом №126/2018 ввів у дію рішення РНБО України від 2 травня 2018 року “Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. Серед іншого указ зобов’язує операторів та телекомунікаційні компанії обмежити доступ до понад 150 сайтів, зокрема таких, як 1tv.com, ria.ru, ren.tv, sputniknews.com, inosmi.ru і т.д. Громадські організації вважають, що спосіб, у який ці сайти пропонується блокувати, – на основі підписаного указу Президента, а не судового рішення, – погіршує ситуацію зі свободою Інтернету в Україні та призводить до чергового порушення прав користувачів. “Ми закликаємо українську владу відмовитися від практики невдалих рішень, що не відповідають демократичним практикам та міжнародним нормам. Надмірне блокування веб-сайтів без встановлення юридичного факту порушення закону та без дотримання належних юридичних процедур є неприпустимим для демократичної європейської країни, якою прагне бути Україна”, – йдеться в заяві. На думку авторів заяви, частина сайтів з нового санкційного списку розповсюджують дезінформацію і фейки, активно беруть участь в інформаційній війні проти України, не дотримуються стандартів журналістики й, відповідно, становлять загрозу свободі слова. “Однак при схваленні рішення щодо їх блокування повинні застосовуватися прозорі і пропорційні механізми, а саме блокування повинно бути наслідком судового рішення”, – йдеться в заяві. У зв’язку з цим громадські організації закликають Президента України та українську владу: переглянути указ №126/2018 в частині, що призводить до блокування доступу до сайтів; пріоритизувати судові механізми в питаннях обмеження доступу до конкретних сайтів, якщо є порушення законів України; напередодні схвалення рішень, подібних до підписання указу №126/2018, публічно надавати мотивацію та критерії для внесення до списку сайтів для блокування навіть з огляду на безпекові чи санкційні аргументи; залучати громадянське суспільство та IT-спільноту до консультацій та розробки рішень, що зачіпають функціонування інтернет-простору та стосуються цифрових прав користувачів. Заяву підписали: ГО “Інститут масової інформації” ГО “Інтерньюз-Україна” ГО “Детектор медіа” ГО “Інститут розвитку регіональної преси” “Альянс за громадянські права” МГО “Європейська Медіа Платформа” ГО “Лабораторія цифрової безпеки” Проект “Без кордонів” ГО The Influencer Platform Заява відкрита для підписання: [email protected]. Як повідомляв ІМІ, 14 травня 2018 року Президент України своїм указом №126/2018 ввів у дію рішення РНБО України від 2 травня 2018 року “Про застосування та скасування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”. До списку санкцій увійшли 756 юридичних осіб та 1748 фізосіб, зокрема низка російських ЗМІ та окремих медіаперсон. Громадська організація “Лабораторія цифрової безпеки” наголосила, що такий спосіб блокування – на основі указу глави держави – є незаконним. 15 травня 2017 року Президент України Петро Порошенко своїм указом ввів у дію рішення РНБО “Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)”, які передбачають блокування доступу до російських соцмереж “ВКонтакте” і “Однокласники”, а також до сервісів “Яндекса” і Mail.ru. Судові позови від журналістів – 2

1. Журналіст Данило Мокрик подав ще один позов проти Матіоса

03.05.2018 Журналіст проекту журналістських розслідувань Bihus.info Данило Мокрик подав до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву проти голови Військової прокуратури України Анатолія Матіоса через оприлюднення персональних даних, повідомляє “Детектор медіа“. Про це журналіст написав на своїй сторінці у Facebook. “Полетів ще один позов до Анатолія Васильовича. Цього разу – адміністративний. В чьом суть? В тому, що Головний військовий прокурор у своєму пріснопам’ятному пості не тільки поділився своїми фантазіями на фекальні теми. Він ще й підкріпив його моїм запитом, де були вказані мої персональні дані. Зокрема – мій номер мобільного”, – написав журналіст. Як повідомляв ІМІ, журналіст програми “Наші гроші з Денисом Бігусом” Данило Мокрик подав до Печерського суду позовну заяву про наклеп і образи з боку голови Військової прокуратури України Анатолія Матіоса.

2. На Кіровоградщині журналісти позиваються до міськради через відмову в доступі

22.05.2018 Кіровоградський окружний адміністративний суд розгляне два позови журналіста видання “Моя Олександрія” до Олександрійської міськради (Кіровоградська область), повідомляє “Доступ до правди” з посиланням на “Мою Олександрію”. Приводом для позовів стала відмова керівника справами виконкому Володимира Чеботарьова надати відповіді на інформаційні запити. У першому запиті видання просило надати перелік усіх переданих в оренду комунальних об’єктів від 2014 рік і донині, а також вказати строки оренди, умови, орендну ставку та назву юридичної особи чи фізособи, з якими укладено угоди. У другому запиті йшлося про колишній дитячий садок, де також працювали академія менеджменту та приватна школа. Журналіст цікавився, кому об’єкт належить і на яких умовах. В обох випадках сенс відповіді зводився до того, що ця інформація є конфіденційною. Проте згідно з законом України “Про доступ до публічної інформації” ч. 5 ст. 6: “Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно”. До того ж обмеженню підлягає не інформація, а документ, тому якщо документ містить конфіденційну інформацію, то її потрібно вилучити – решту надати. Саме на цих аргументах будується позов до суду.