
Лише 16 із 50 провідних онлайн-медіа (32%) повністю або частково розкривають на своїх сайтах, хто їх фінансує, – у 2025 році частка була такою самою, хоча третина торішніх лідерів фінансової прозорості цьогоріч не ввійшла до топу за відвідуваністю.
Дослідження провели експерти Інституту масової інформації у вересні – листопаді 2026 року.
Методологія. Дослідження охоплювало 50 найпопулярніших українських онлайн-медіа (основою є рейтинг Similarweb за травень – липень 2026 року, без регіональних медіа).
Критерій фінансової прозорості – оприлюднення на сайті медіа фінансової звітності, відомостей про джерела доходу (реклама, гранти, донати, передплата) чи іншої інформації, з якої зрозуміло, хто фінансує редакцію. Закон “Про медіа” не зобов’язує медіа розкривати джерела фінансування, проте саме ця інформація дає аудиторії змогу оцінити, хто може впливати на редакційну політику.
Залежно від повноти інформації медіа отримувало 1 бал (повністю прозоре), 0,5 (частково прозоре) або 0 (непрозоре). Перелік джерел доходу в окремому розділі сайту чи редполітики ми зараховували як часткову прозорість. Медіа, які лише мимохідь згадують окремі джерела доходу, отримували 0,25 бала, але, як і торік, ми зараховуємо їх до непрозорих. Банківські реквізити для донатів без звітів про зібрані й витрачені кошти, як і загальні фрази на кшталт “фінансується з власних джерел”, фінансовою інформацією не вважалися.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
- Фінансова прозорість онлайн-медіа у 2025 році – дослідження ІМІ
- Прозорість онлайн-медіа у 2026 році. Дослідження ІМІ

Повністю фінансово прозорих медіа шість (12%):
- NV – у редакційній політиці є окремий розділ “Структура власності та фінансова прозорість”: перелік усіх джерел доходу, позиція щодо грантів і посилання на фінансову звітність;
- Суспільне – регульована звітність емітента (річна за 2025 рік і проміжна за ІІ квартал 2026-го) на корпоративному сайті;
- Радіо Свобода – на сторінці “Про нас” зазначено, що Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода фінансує Конгрес США через гранти Агентства США з глобальних медіа (USAGM);
- Укрінформ – баланс, звіти про фінансові результати й рух коштів за 2024–2025 роки та І півріччя 2026-го; вони розміщені в розділі “Тендери”, а не “Звіти”, тож знайти їх непросто;
- Hromadske – фінансові звіти й аудиторські висновки за 2013–2025 роки, фінансовий звіт за І півріччя 2026-го та перелік джерел доходу: міжнародні донори, пожертви громадян, нативна реклама, продакшн;
- “Детектор медіа” (вперше у вибірці) – річні фінансові звіти за 2022–2024 роки та аудиторські висновки за попередні роки на сайті громадської організації – видавця.
Частково прозорих – десять (20%): “Європейська правда”, ZN.UA, LIGA.net, Інтерфакс-Україна, “Бабель”, Zaxid.net, “Еспресо”, The Kyiv Independent, Kyiv Post і LB.ua. “Європейська правда” поіменно називає своїх донорів – зокрема, Європейський фонд за демократію, МФ “Відродження” і NED – та рекламу як джерело доходу. ZN.UA в редполітиці має окремий розділ “Як ми формуємо наш бюджет” (гранти, добровільні внески читачів, реклама), Інтерфакс-Україна на сторінці про агентство – розділ “Джерела фінансування” (передплата інформаційних стрічок, реклама, пресрелізи, події у власному пресцентрі). Zaxid.net повідомляє про підтримку Європейського фонду за демократію, LIGA.net публікує перелік грантових проєктів з донорами, LB.ua – інформацію про інституційну підтримку, “Бабель” – логотипи донорів, серед яких NED і МФ “Відродження”. Kyiv Post пише, що більшість його доходу дають реклама й події, і поіменно називає донорів редакційних проєктів. The Kyiv Independent повідомляє, що 2025 року 70% його доходу становили членські внески й пожертви читачів.
“Еспресо” розкрило структуру своїх доходів у власному матеріалі про бізнес-модель від 17 серпня 2026 року: близько 40% надходжень дає виробництво контенту для партнерів, ще близько 40% – реклама й монетизація ТБ, digital і YouTube, до 15% – гранти. Це найдетальніша розбивка доходів серед комерційних медіа вибірки після NV. Ми зарахували її як часткову фінансову прозорість, але звертаємо увагу: це новинний матеріал, а не постійний розділ про фінансування, і знайти його на сайті можна лише через пошук.
Непрозорими є 34 медіа (68%; торік – теж 68%). Сім з них лише мимохідь згадують окремі джерела доходу: 24 Канал, РБК-Україна, Цензор.Нет, Forbes Ukraine, “Главред”, Today.ua і “Українські новини”. 24 Канал у редполітиці згадує, що основні джерела доходу – реклама, спецпроєкти й нативні формати. Today.ua пояснює, що фінансується, зокрема, коштом реклами через автоматизовані рекламні мережі, “Українські новини” – що продають новини за передплатою, “Главред” – що реклама є його єдиним джерелом доходу, Forbes Ukraine указує вартість передплати й журналу.
Решта 27 медіа (54%) не оприлюднила жодної фінансової інформації: “Українська правда”, УНІАН, OBOZ.UA, “Кореспондент”, ТСН, Новини.LIVE, “Главком”, UA.NEWS, “Судово-юридична газета”, Defense Express, “Межа”, “Економічна правда”, “Мілітарний”, АрміяInform, “Факти ICTV”, “Слово і діло”, “Апостроф”, “Фокус”, “Знай”, “Гордон”, “Інформатор”, “Телеграф”, Finance.ua, “Факти”, УНН, Blik, ITC.ua.
Із 16 медіа, які торік були повністю чи частково фінансово прозорими, п’ять цьогоріч до вибірки не потрапили: “Букви”, Gazeta.ua, Громадське радіо, “Новинарня” і “Тексти”. Серед медіа, які ми оцінювали обидва роки, повністю чи частково прозорих 12 – на одне більше, ніж торік: “Еспресо” і ZN.UA додалися, “Главред” вибув. “Слово і діло”, яке торік оприлюднило відомості про своє фінансування, цьогоріч їх на сайті не має – лише реквізити для донатів.
Правдивість оприлюдненої інформації про фінансування медіа в межах цього дослідження не перевірялася.
Дослідження охоплювало 50 онлайн-медіа: “Українська правда”, УНІАН, OBOZ.UA, 24 Канал, “Кореспондент”, РБК-Україна, NV, ТСН, Цензор.Нет, Суспільне, Новини.LIVE, “Главком”, “Європейська правда”, UA.NEWS, “Судово-юридична газета”, ZN.UA, Defense Express, “Межа”, LIGA.net, “Економічна правда”, Радіо Свобода, “Мілітарний”, АрміяInform, Укрінформ, Forbes Ukraine, Інтерфакс-Україна, “Бабель”, Hromadske, Zaxid.net, “Главред”, “Факти ICTV”, “Слово і діло”, “Апостроф”, “Еспресо”, “Фокус”, “Знай”, “Гордон”, The Kyiv Independent, Kyiv Post, “Інформатор”, “Телеграф”, LB.ua, Finance.ua, Today.ua, “Факти”, “Детектор медіа”, УНН, “Українські новини”, Blik, ITC.ua.
Під час дослідження ІМІ використовував власних ШІ-асистентів на базі великої мовної моделі (LLM) для структурування й аналізу масиву даних, пошуку та опрацювання інформації, збігів і закономірностей. Усі результати роботи ШІ перевіряли й затверджували експерти ІМІ. Методологію дослідження, інтерпретацію даних, висновки та остаточний текст визначає і затверджує ІМІ.