ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за лютий 2020 року

06.03.2020, 10:00
Фото – aej.gr
Фото – aej.gr

У лютому експерти ІМІ зафіксували в Україні 18 випадків порушень свободи слова (у січні 19 випадків). З них 13 стосувалися фізичної агресії проти журналістів. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова".

Найбільше порушень зафіксовано в категорії "перешкоджання професійній журналістській діяльності" – вісім. 

У лютому експерти ІМІ зафіксували зростання кількості нападів на журналістів (чотири) порівняно із січнем (один). Зокрема, напад, який демонструє ставлення правоохоронців до журналістів, стався в смт Нові Санжари (Полтавська область): силовик напав ззаду та повалив регіонального кореспондента телеканалу НТН Володимира Непийпива, який висвітлював акцію мешканців селища проти приїзду евакуйованих з Китаю. 

Про перешкоджання та вибірковість у запрошеннях на заходи за участю Президента Володимира Зеленського повідомила журналістка Радіо Свобода Власта Лазур. За її словами, редакцію не запросили на захід в Укравтодорі за участю Президента України, тоді як інші медіа отримали такі запрошення. Лазур спробувала потрапити на захід без запрошення, проте їй не вдалося.

Закритість щодо журналістів виявляє також місцева влада, як це сталося в Полтаві та Миколаєві. Так, у Полтаві журналістів телеканалу "ІРТ-Полтава" та газети "Полтавський вісник" не пустили на засідання погоджувальної ради голів депутатських фракцій, яке відбувалося в міській раді. А миколаївські журналісти звернулися до правоохоронних органів через те, що голова облдержадміністрації Олександр Стаднік та посадовці ОДА не допустили їх до участі в зустрічі з представниками газет. 

Також ІМІ зафіксував порушення в інших категоріях – юридичний тиск (три) та по одному випадку погроз, кіберзлочину та стеження.

Про стеження заявили журналісти "Слідства.Інфо", які працювали над фільмом-розслідуванням "Король контрабанди" про українського бізнесмена Вадима Альперіна.

Про тиск з боку поліції заявила редакція Bihus.Info, яка розслідує статки керівництва Національної поліції. Редакція заявила, що поліція порушила кримінальне провадження і допитує їхніх журналістів саме через це розслідування.

Крім того, у лютому відбувся обшук у приміщенні редакції програми "Секретні матеріали" (канал 1+1) та за місцем проживання трьох журналістів телеканалу. В СБУ повідомили, що обшуки пов’язані з розслідуванням справи щодо незаконного прослуховування Прем'єр-міністра України Олексія Гончарука і не стосуються діяльності каналу.

Медійні громадські організації закликали СБУ втриматися від надмірного втручання в діяльність медіа, а 1+1 – співпрацювати з правоохоронними органами. 

Порушення стались у дев'яти регіонах країни. Лідерами серед регіонів є Київ та область – шість випадків, далі йде Херсонщина з трьома випадками та Полтавщина і Чернігівщина (по два випадки), в інших областях – по одному випадку.

Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував загалом 37 випадків порушень свободи слова: перешкоджання – 14 випадків, побиття – п'ять, погрози та кібератаки – по чотири випадки і два випадки обмеження доступу.

Фізична агресія

Побиття – 4

1. У Херсоні журналіст заявив у поліцію про побиття

01.02.2020 Херсонська поліція з’ясовує обставини конфлікту, під час якого забої обличчя дістав редактор одного з херсонських засобів масової інформації. Про це повідомляється на сайті Нацполіції Херсонської області.

Згідно з інформацією, 1 лютого до поліції зателефонував житель обласного центру та повідомив, що його побив знайомий. 

Як повідомив начальник підрозділу Дмитро Шульгін, поліцейські попередньо встановили, що заявник на вулиці зустрів давнього знайомого. Під час спілкування  між чоловіками виникла сварка, яка переросла в бійку. Унаслідок заявник дістав забої обличчя та звернувся до поліції. 

У відділенні поліції черговий одразу викликав карету швидкої допомоги, яка доставила заявника в медзаклад на обстеження.

Інформацію про подію зареєстровано в журналі єдиного обліку. Наразі встановлюються свідки конфлікту та з’ясовуються всі обставини події. Після перевірки слідчі дадуть правову кваліфікацію події. 

За інформацією представника ІМІ в Херсонській області, конфлікт стався між редактором місцевої газети “Херсонський вісник new” Генадієм Шелестенком та фотографом Віктором Братаном.

Геннадій Шелестенко пов’язує напад на себе зі своєю журналістською діяльністю. 

“На мене напав помічник депутата Олега Романюка Віктор Братан. Я нещодавно публікував матеріал про знесення незаконної будівлі депутата і вважаю цей напад пов’язаним із цією публікацією”, – повідомив він представнику ІМІ.

Наразі журналіст перебуває в лікарні.

Як повідомив у коментарі Віктор Братан, конфлікт стався, але жодного стосунку до журналістської діяльності ця бійка не має і є суто побутовим конфліктом на ґрунті особистих образ.

Як зазначає представник ІМІ, Віктора Братана немає в переліку помічників депутата Херсонської міської ради Олега Романюка.

2. У Києві напали на журналістку 24 каналу

15.02.2020 У Києві 15 лютого невідомий чоловік напав на журналістку 24 каналу Анну Калюжну, повідомляється на сайті телеканалу.

Інцидент стався приблизно о 23:30 на вулиці Сверстюка, неподалік житлового комплексу “Київська Венеція”.

Як повідомляє канал, чоловік підбіг до журналістки, схопив її за обличчя і спробував затулити рота. Їй вдалося закричати, на допомогу їй прибіг перехожий, який ішов попереду із сім'єю. Тож нападник утік на велосипеді.

Наразі про мотиви нападника не відомо. Анна Калюжна не відкидає, що це може бути пов'язане з її професійною діяльністю.

Журналістка Анна Калюжна працює в ЗМІ сім років, більш ніж три роки – на 24 каналі. Спеціалізується на висвітленні судової реформи та антикорупційних органів, а також на роботі Верховної Ради. Останні три місяці є автором і ведучою блогу “Політична кухня”, де розповідає про підкилимні домовленості представників влади.

За цим фактом правоохоронці відкрили кримінальне провадження за ст. 296 ("Хуліганство") Кримінального кодексу України, повідомили “Детектору медіа” в пресслужбі Дніпровського управління поліції ГУ НП.

“Наразі ми проводимо розшукові слідчі дії, аби встановити особу нападника та затримати його”, – сказали в пресслужбі.

24 канал шукає свідків нападу на журналістку Анну Калюжну. Усіх, хто щось бачив, телеканал просить зв'язатися з редакцією за телефоном +38 050 438 91 67.

3. У Нових Санжарах під час протестів силовик повалив журналіста

21.02.2020 У смт Нові Санжари (Полтавська область) 20 лютого силовик напав на регіонального кореспондента телеканалу НТН Володимира Непийпива, який висвітлював акцію мешканців селища проти приїзду евакуйованих з Китаю. 

Про це повідомляє представниця ІМІ в Полтавській області.

Інцидент стався під час сутичок силовиків та протестувальників.

Відео сутички опублікував інформаційно-новинний портал “Полтавський ліхтар” у себе на фейсбуці.

На відео видно, що Непийпиво знімає на камеру сутички. У якийсь момент його ззаду хапає силовик, журналіст дістає удар і падає на землю.

Журналіст у коментарі представниці ІМІ повідомив, що не бажає коментувати інцидент.

Речник ГУ Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв зазначив у коментарі представниці ІМІ, що журналіст не писав заяви до поліції у зв'язку з інцидентом.

4. Поліція затримала на Житомирщині чоловіків, які побили відеооператора

29.02.2020 У селищі Хорошево Житомирської області 29 лютого двоє чоловіків побили оператора одного з центральних телеканалів під час підготовки сюжету. Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Житомирській області.

Оператор повідомив поліції, що близько 15.00 на одній з вулиць селища під час підготування відеоматеріалу в нього виник конфлікт із незнайомцями. За словами 48-річного чоловіка, під час сутички, яка виникла раптово, йому завдали тілесних ушкоджень.

Поліцейські затримали на місці події двох жителів райцентру, 1988 та 1994 років народження. Обох було доставлено до відділення поліції для встановлення всіх обставин.

За цим фактом розпочато кримінальне провадження з попередньою кваліфікацією за ст. 296 ("Хуліганство") Кримінального кодексу України. Триває встановлення всіх обставин.

Погрози – 1

1. У Чернігові погрожували розправою журналісту. Поліція відкрила справу

13.02.2020 У Чернігові поліція розслідує кримінальне провадження за фактом публічних погроз місцевому журналістові через соцмережі. Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Чернігівській області.

Згідно з повідомленням, до поліції 13 лютого із заявою звернувся журналіст, який останнім часом працює за медійним напрямом у комунальній сфері міста. Він розповів поліцейським, що в популярній соцмережі йому публічно погрожує розправою один з керівників місцевого ОСББ.

Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності).

Триває досудове розслідування.

Як повідомляє УНІАН, зазначений журналіст – 60-річний Владислав Савенок (журналіст-фрілансер; менеджер зі зв’язків із громадськістю одного з комунальних підприємств Чернігівської міської ради). Під час суперечок про комунальні послуги в Чернігові у фейсбуці йому було адресовано дописи “я тобі реально носа зломлю”, “доведеться ходити в гіпсі і роботу шукати”, “я тобі окуляри розвалю. Мало тобі руки ламали?”. 

Журналіст подав заяву до поліції щодо кібербулінгу і погроз фізичною розправою. “Прошу надати правову оцінку діям В. Є. (названо конкретне прізвище. – Ред.) за фактами кібербулінгу, погроз фізичною розправою, а також перешкоджання журналістській діяльності і можливості виконувати свої професійні обов’язки”, – йдеться в тексті заяви до поліції. 

Також, повідомляє інформагентство, Савенок до заяви додав 11 сторінок доказів реальних погроз – сканкопій дописів із соцмереж. 

“Гіперпосилання ще вчора працювали з його погрозами. Слідчі їх перевіряли. У мене немає бажання посадити чи щось подібне. Я хочу, щоб людина зрозуміла, що треба себе вести адекватно”, – прокоментував УНІАН своє звернення до поліції журналіст.

Публікації в соцмережі Владислав Савенок робив із робочих сторінок, проте він впевнений, що той, хто йому погрожував, знав про псевдонім. За словами журналістка, те, що повідомлення адресовані конкретно йому, підтверджують звернення до нього на коментар, наприклад, Юрію Благому, що є робочим нікнеймом, і словам “ти в окулярах прес-служба АТП”, йдеться у сюжеті телеканалу “Дитинець”.

Журналісти телеканалу “Дитинець” спробували зв’язатися з автором коментарів – Євгеном Волошиним, який власник сторінки надав особисто. У своєму профілі він зазначає, що працює в облдержадміністрації і є керівником одного з ОСББ.

Волошин підтвердив журналістам, що інформація справжня і світлини його. Чоловік каже, що не погрожував саме цьому Владиславу (Савенку - ред.) і не погоджується зі звинуваченнями.

“Я не знаю, де він працює, цей Владислав, безпосередньо про якого ви ведете мову. Я вам чесно говорю: я його навіть в очі ніколи не бачив. Як ви говорите: “Владислав, я тобі колись носа зламлю”? Ну почитайте, я не заходив, я навіть не шукав цю публікацію, я не знаю. Я ж говорю, що заходить по 100 по 200 ботів, вони щось там пишуть, про щось розмови ведуть, провокують, видаляють коментарі, міняють коментарі, розумієте. Можливо там був якийсь Владислав, можливо Владислав Атрошенко там був, звідки ж мені знати. Ви помітили, я завжди, де пишу в коментарях, до люди звертаюся, наприклад, Андрій Миколайович, якийсь там Прокопенко чи ще хтось, тобто прізвище, ім’я, по батькові. А в цієї людини ж немає там прізвища”, - сказав він.

Журналіст зазначає, що не має бажання когось покарати, натомість хоче пояснити людині, що таке спілкування неприйнятне, повідомляє gorod.cn.ua.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 8

1. На Чернігівщині завідувач фермою намагався напасти на журналістів

04.02.2020 На Чернігівщині завідувач фермою намагався напасти на знімальну групу всеукраїнського телеканалу. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження. Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Чернігівській області.

Інцидент стався 4 лютого в одному із сіл Городнянського району Чернігівщини під час знімання телепрограми. Журналістка телеканалу звернулася до поліції із заявою та повідомила, що під час виконання редакційного завдання для програми завідувач фермою нібито намагався напасти на їхню знімальну групу. Поліція вилучила відзняте відео, на якому зафільмований конфлікт.

“Правоохоронці встановили, що під час зйомки телепрограми завідувач фермою займався вирішенням робочих питань на території господарства. Зі слів журналістів, під час спілкування з ним виник конфлікт”, – йдеться в повідомленні.

Інформацію про подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України (погроза вбивством, насильством або знищенням чи пошкодженням майна щодо журналіста у зв’язку з веденням ним законної професійної діяльності).

Триває досудове розслідування.

“Ми точно не знаємо наразі, якої теми стосувався сюжет. Але відомо, що знімальна група хотіла отримати в завідувача фермою коментар, а він відмовлявся, посилаючись на керівництво, що перебуває в Києві. В результаті чоловік відмахнувся від журналістки, тримаючи в руках предмет, яким міг нанести тілесні ушкодження. На щастя, ніхто не постраждав, однак журналістка написала заяву в поліцію”, – прокоментувала УНІАН речниця обласної поліції Юлія Ковтун. 

Як повідомляє УНІАН з посиланням на джерела в ГУ НП в Чернігівській області, чоловік тримав у руках пилку.

2. Журналістка Радіо Свобода повідомила про вибірковість у запрошеннях на заходи за участю президента

11.02.2020 Журналістка Радіо Свобода Власта Лазур повідомила, що видання не запросили на захід в Укравтодорі за участю Президента України, тоді як інші медіа отримали такі запрошення. Про це вона повідомила ІМІ.

За словами журналістки, інші медіа “отримали таємно та індивідуально” запрошення на 11 лютого на стратегічну зустріч “Зшити Україну: безпека, будівництво, фінансування” за участю Президента України. Водночас в анонсі, надісланому Укравтодором редакціям, вказано, що “участь лише за запрошеннями”.

“Запрошення на захід отримали близько тридцяти журналістів. В анонсах цієї події не було. Пресрелізів – також. На захід запрошував Укравтодор. Але, як повідомляють наші джерела, наближені до Офісу Президента, список формувався саме в ОП”, – сказала журналістка.

Як розповіла Лазур, вони спробували потрапити на захід без запрошення, проте їм не вдалося.

Також вона повідомила, що за останній тиждень це вже друга подія за участю Президента, куди Радіо Свобода теж не запросили, хоча інші медіа там були присутні.

“Ну минулого тижня Президент був в Укргазбанку. Ми також про цю подію не знали. Уже побачили, що там буди інші медіа, постфактум. Тобто захід не був закритий. Вибірковий підхід. Ми, звичайно, здивовані”, – зазначила Власта Лазур.

3. У Полтавській міськраді журналістів не пустили на нараду

19.02.2020 У Полтаві журналістів телеканалу “ІРТ-Полтава” та газети “Полтавський вісник” не пустили 18 лютого на засідання погоджувальної ради голів депутатських фракцій, яке проходило в міській раді, повідомляє “ІРТ-Полтава”.

“До кабінету секретаря міської ради знову не впустили журналістів. Сам Олександр Шамота (секретар Полтавської міськради, в.о. міського голови. – Ред.) коментувати ситуацію відмовився”, – йдеться в повідомленні видання.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цій ситуації ознаки перешкоджання журналістській діяльності.

“Такі дії порушують вимоги чинного законодавства України. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України “Про інформацію”, журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством. Перешкоджання в реалізації журналістом цього права має ознаки кримінального злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України”, – сказав юрист.

Як повідомляв ІМІ, 3 вересня 2019 року виконком Полтавської міської ради змінив виконавця робіт для висвітлення діяльності управління соцзабезпечення міськради: з телерадіокомпанії “ІРТ-Полтава”  на “Полтавське телебачення”.

4. Посадовці Миколаївської ОДА не пустили журналістів на пресконференцію. ЗМІ  звернулися до поліції

21.02.2020 Миколаївські журналісти звернулися до правоохоронних органів через те, що голова облдержадміністрації Олександр Стаднік та посадовці ОДА не допустили їх до участі в зустрічі з представниками газет. 

Про це повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

Так, сьогодні, 21 лютого, у приміщенні Миколаївської ОДА відбулася зустріч голови облдержадміністрації з представниками обласних, районних та міських друкованих засобів інформації. Зустріч, ініційована Кризовим медіацентром, проходила у форматі “колективного інтерв’ю” – фактично пресконференція, де журналісти отримали відповіді на запитання, що стосувалися суспільно важливих тем, зокрема стану ремонту доріг, децентралізації, медичної реформи тощо. 

Дізнавшись про захід, кілька інтернет-видань Миколаєва також виявили бажання взяти в ньому участь, зокрема журналісти видань “Мой город” та “НикВести”.

Проте на вимогу голови ОДА Олександра Стадніка представників ЗМІ вигнали з приміщення, де відбувався захід, а двері зачинили на замок.

Коментуючи ситуацію, виконувачка обов’язків начальника управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олена Іваненко заявила, що формат заходу передбачав участь у ньому лише представників газет, а не інтернет-ЗМІ.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вважає недопуск журналістів на захід органу влади перешкоджанням їхній законній професійній діяльності.

За його словами, відповідно до частини другої статті 25 Закону України “Про інформацію”, журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які вони проводять, та бути особисто прийнятим у розумні строки їхніми посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством. 

Водночас, зауважив юрист, наявність або відсутність акредитації не є підставою недопуску журналіста на заходи. Частина перша статті 26 Закону України “Про інформацію” передбачає, що відсутність акредитації не може бути підставою для відмови в допуску журналіста, працівника засобу масової інформації на відкриті заходи, що проводить суб'єкт владних повноважень. 

“Таким чином, недопуск журналістів на захід органу влади є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста і має ознаки кримінального злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України”, – сказав Алі Сафаров. 

Журналісти видань “Мой город” та “НикВести” звернулись із відповідною заявою до поліції Миколаївської області з проханням надати оцінку та вжити відповідних заходів реагування щодо діяльності посадовців Миколаївської ОДА.

5. В Обухові депутат райради перешкоджав журналісту. Відкрито справу за 171-ю статтею

25.02.2020 В Обухові депутат районної ради перешкоджав журналістській діяльності. Слідчі Обухівського відділу поліції відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України.

Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Київській області.

Згідно з повідомленням, інцидент стався 25 лютого біля приміщення Обухівського суду. Як повідомив поліції журналіст-заявник, він, виконуючи редакційне завдання, звернувся із запитаннями до посадовця. Натомість той, вихопивши з рук медійника особистий мобільний телефон, вимагав видалити відзняте відео.

Пізніше депутат таки повернув потерпілому телефон, але попередньо зупинив на ньому відеозапис.

Поліцейські допитали свідків події, проводиться перевірка. Розпочато досудове розслідування, йдеться в повідомленні.

6. На Черкащині журналістку не пустили на збори керівництва Укрпошти з листоношами, що страйкують

26.02.2020 У місті Шпола Черкаської області журналістку видання “Шполянські вісті” не допустили на збори посадових осіб обласного керівництва Укрпошти та поштарок, які страйкують. Про це повідомляється на сайті “Шполянських вістей”.

Репортерку на захід запросили листоноші, які напередодні оголосили страйк у зв’язку зі змінами умов їхньої праці. Однак заступниця директора з розвитку мережі Черкаської філії Укрпошти Анжела Гаврилова заборонила працівниці редакції бути присутньою на “внутрішній нараді поштовиків”, мотивуючи це також тим, що представник преси перебуває в службовому приміщенні. Крім того, вона наполягала, що коментар від обласного відомства з приводу ситуації що склалася, можна отримати, лише надіславши офіційний запит. 

“Жінка навіть намагалася тримати двері, аби працівниці редакції не вдалося потрапити на зібрання. До того ж вдалася до погроз на адресу редакції”, – пише видання. 

У зв’язку з перешкоджанням журналістка викликала поліцію. 

Як з’ясував регіональний представник ІМІ, перешкоджали журналістці “Шполянських вістей” Ользі Качан. У коментарі представнику ІМІ вона підтвердила інформацію. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цьому випадку перешкоджання журналістській діяльності.

“Спроби посадових осіб Державного підприємства “Укрпошта” втаємничити переговори з поштарками, що страйкують, не відповідають вимогам чинного законодавства і є незаконним приховуванням суспільно важливої інформації”, – коментує інцидент Алі Сафаров.

За словами юриста, журналіст має право збирати інформацію, зокрема із застосуванням технічних засобів, на підставі статей 34 Конституції України, 25 Закону України “Про інформацію” тощо.

7. У Кривому Розі журналіста не пустили на перевірку пожежної безпеки в держцирку

27.02.2020 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) 27 лютого охоронець державного підприємства “Криворізький державний цирк” не пустив журналіста інформаційної агенції Перший Криворізький Максима Бовчалюка в будівлю для підготовки матеріалу про перевірку об'єкта Державною службою надзвичайних ситуацій.

Про це повідомляється на сайті агенції.

Охоронець, який відрекомендувався Петром Назаренком, повідомив журналісту, що для пропуску на територію держцирку потрібно мати лист-заявку від медіа, яке журналіст представляє.

“Для того, щоб потрапити на територію Криворізького державного цирку, потрібно мати лист-заявку на ім'я директора. Є дозвіл, він тут лежить, і я запускаю”, – сказав він, додавши, що такої заявки від Першого Криворізького немає.

Зі свого боку журналіст попросив охоронця надати документ, згідно з яким він не може потрапити на територію держцирку, і не отримав його. 

Журналіст викликав поліцію. Співробітники Металургійного відділення поліції відібрали пояснення у журналіста й охоронця.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що в даному випадку немає факту перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

“В даному випадку немає факту перешкоджання законній професійній діяльності журналіста. Відповідно до частини другої статті 25 Закону України “Про інформацію” журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством. 

Проте державне підприємство “Криворізький державний цирк” не є суб’єктом владних повноважень, тому на даний випадок право журналіста, передбачене частиною другою статті 25 Закону України “Про інформацію” не розповсюджується. Підприємства, установи, організації мають право встановлювати пропускний режим відповідно до положень законодавства України. Отримання інформації в таких випадках, у тому числі журналістами, відбуваються в інший спосіб, зокрема через механізми, передбачені Законом України “Про доступ до публічної інформації”, - пояснив юрист.

8. У Херсоні перешкоджали журналістці вести зйомку. Поліція відкрила справу

28.02.2020 У Херсонській міській раді 28 лютого журналістці одного з інтернет-видань заважали проводити відеозйомку. Поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції у Херсонській області.

Як розповіла журналістка поліції, в одному з кабінетів в Херсонській міськраді у неї виник конфлікт з невідомими, які закривали руками камеру та не давали проводити відеозйомку на мобільний телефон.

За словами начальника Херсонського відділу поліції Олександра Говоруна, наразі усі учасники конфлікту встановлені, їх допитують слідчі. Після проведення досудового розслідування буде прийнято законне рішення у кримінальному провадженні.

Як з’ясував ІМІ, перешкоджали журналістці інтернет-видання kavun.city Євгенії Вірлич.

В коментарі ІМІ Євгенія Вірлик розповіла, що вона та інші журналісти прийшли знімати невідкладний депутатський прийом в кабінеті начальниці управління комунальної власності Херсонської міської ради Аліси Вербицької. Там між начальницею управління та депутатами виник конфлікт.

“Власне, ми (журналісти) прийшли знімати невідкладний депутатський прийом, адже начальниця управління комунвласності, за словами секретаря ради, не надавала документів щодо скандального рішення з приватизації приміщень. Під час цього до кабінету зайшли кілька депутатів, а згодом увірвався чоловік (як сказали, це чоловік начальниці управління комунальної власності) і почав провокувати спочатку одного з депутатів, а потім намагався вибити у мене з рук смартфон, на який я знімала”, - розповіла вона.

Журналістка викликала поліцію після того, як чоловік намагався пошкодити телефона на який вона знімала події.

Політичний тиск

Стеження за журналістами – 1

1. Журналісти "Слідства.інфо" помітили, що під час роботи над фільмом про Альперіна за ними стежать

28.02.2020 За журналістом "Слідства.Інфо" Дмитром Реплянчуком та продюсеркою Євгенією Моторевською стежили під час роботи над фільмом-розслідуванням "Король контрабанди" про українського бізнесмена Вадима Альперіна. Про це Дмитро Реплянчук повідомив "Детектору медіа".

Він розповів, що стеження зафіксували лише в Одесі, куди приїхали, щоб записати коментар з Вадимом Альперіним.   

“Поза Одесою ми не помічали (стеження за собою. – Ред.). Але треба враховувати, що ми не професійні правоохоронці, оперативники, тобто ми не маємо тих навичок, аби зафіксувати професійне стеження за собою. Але в Одесі, коли ми під’їжджали до його (Вадима Альперіна. – Ред.) офісу, до будинку, де він може перебувати, ми постійно фіксували за собою одні й ті самі машини", – сказав Реплянчук.

Зокрема, автори фільму помітили, що за ними стежать особи на Chevrolet Aveo сірого кольору та на золотистому ВАЗ-2109.  

"Ми постійно помічали, що за нами ходять люди. Деякі люди намагалися приховуватися: лише ми на них починали дивитися – вони закривалися, намагалися міняти маршрут. Деякі люди, особливо під кінець, не приховуючись нас фотографували, фотографували номерні знаки нашої машини, намагалися ходити за нами, відслідковувати нас", – додав журналіст.

Водночас Дмитро Реплянчук уточнив, що прямого перешкоджання їхній роботі не було. "Вони не підходили до нас, не говорили з нами, ніяк не натякали, що стежать. Це скоріше спостереження для того, щоб доповідати про всі наші дії, про всі наші рухи", – сказав він.

Журналіст припустив, що це робилося для психологічного тиску або розвідування інформації, щоб "кінцевий замовник міг оперативно знати, що й де [роблять журналісти]".

Як нагадує видання, 26 лютого на телеканалі "UA:Перший" відбулася прем’єра фільму-розслідування "Король контрабанди" виробництва команди "Слідства.Інфо". Герой розслідування – український бізнесмен Вадим Альперін, який, за словами розслідувачів, завдяки великим грошам та зв'язкам змусив державу працювати на себе. Уперше про нього заговорили 2008 року, коли сомалійські пірати захопили судно "Фаїна", яке належало підприємцю, з українськими моряками на борту. Після цих подій Альперін зник з інформаційного простору.

Наприкінці 2019 року українські правоохоронці здійснили масштабну спецоперацію та викрили митні схеми бізнесмена. Журналісти проєкту "Слідство.Інфо" дізналися, що наразі детективи продовжують розслідування проти Вадима Альперіна та, як вони стверджують, його спільників із митниці.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 1

1. Херсонський журналіст повідомив, що невідомі намагаються отримати доступ до його Telegram

26.02.2020 Редaктор видання “Херcон Newscity” Костянтин Риженко повідомляє, що невідомі намагалися отримати доступ до його акаунту в Telegram.

Про це він повідомив представнику ІМІ в Херсонській області.

За його словами, невідомі досі намагаються підібрати пароль до його акаунту.

Він також додав, що вже звернувся до СБУ з відповідною заявою.

Як повідомив Риженко представникові ІМІ, цю ситуацію він пов’язує з “резонансним матеріалом”, який готує.

“Я збирав інформацію про комунальне майно, яке, за моєю інформацією, продає за зниженими цінами управління комунальної власності зручним депутатам і близьким друзям і родичам Аліси Вербицької (начальниця управління комунальної власності Херсонської міської ради. – Ред.) та команди чинного мера”, – розповів Риженко. 

Останній місяць, за його словами, він займався цим питанням і пов'язує намагання зламати його месенджер з підготовкою матеріалу. 

“Я публічно анонсував про збір інформації, про це управління, тому думаю, що це цілком реальний вектор інтересу до мене”, – розповів він.

Начальниця управління комунальної власності Херсонської міської ради Аліса Вербицька в коментарі представнику ІМІ повідомила, що не знає такого журналіста і не цікавиться листуванням інших осіб.

Юридичний тиск

Обшуки – 1

1. СБУ проводить обшук в офісі проєкту "Секретні матеріали"

05.02.2020 Співробітники СБУ проводять обшук в офісі проєкту "Секретні матеріали" за адресою Куренівська, 18, у Києві.

Пряму трансляцію того, що відбувається, веде журналіст "Секретних матеріалів" Володимир Тимофійчук, повідомляє “Детектор медіа”.

Він заявив, що планує писати заяву про злочин, оскільки його не пускали на робоче місце.

На відео чутно, що журналісти запитують у співробітників СБУ, що саме вони шукають, у відповідь їм сказали: "Будь-які записуючі пристрої, камери, жучки".

Пізніше співробітники СБУ повідомили, що шукають диктофон, яким журналіст Євген Куксін нібито записував слова Прем'єр-міністра Олексія Гончарука під час наради, на якій прозвучали слова про "порожнє місце" в голові Президента України Володимира Зеленського.

Також співробітники СБУ показали судову ухвалу про дозвіл проведення обшуку на робочому місці журналіста Куксіна, надану Шевченківським районним судом.

Як повідомляє Громадське, дозвіл на обшук дав Шевченківський суд Києва в межах розслідування кримінальної справи за частиною 3 статті 359 ("Незаконне використання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації") Кримінального кодексу.

Слідчий СБУ заявив, що пропонує журналістові Євгену Куксіну, який фігурує в справі, добровільно видати технічні засоби, які використовуються для негласного отримання інформації.

Юристи 1+1 водночас відзначають грубі порушення закону під час обшуків, зокрема, застосування сили, перешкоджання роботи журналістів під час підготовки програми до ефіру, а також дії за межами ухвали, повідомляє ТСН. 

Раніше народний депутат України Олександр Дубинський повідомив у фейсбуці про проведення цього обшуку. Він заявив, що виїжджає в офіс телеканалу і запропонував журналістам та іншим депутатам приєднатися до нього.

Також правоохоронці провели 5 лютого обшуки у квартирах журналістів програми “Секретні матеріали” телеканалу “1+1”. Про це повідомив керівник департаменту журналістських проєктів Максим Шиленко, повідомляє ТСН.

За його словами, за домашніми адресами з обшуками прийшли до трьох журналістів – Дениса Данька, Євгена Куксіна та Олександра Низовцева, робочі місця яких обшукували згідно з ухвалою СБУ. 

“Двоє з журналістів дійсно працюють у департаменті журналістських розслідувань. Один не працює на 1+1 давно”, – розповів Шиленко. 

Зокрема, про обшуки у квартирі Данька повідомила його дружина. Жінка розповіла, що до квартири прийшло до десяти людей. 

Обшуки відбулись і у квартирі журналіста Євгена Куксіна, про що він повідомив УНІАН. Куксін розповів, що в ухвалі йдеться про те, що кримінальне провадження, яке дозволило обшук, було порушено на підставі публікації в ЗМІ про прослуховування Прем’єр-міністра Олексія Гончарука.

Як розповів Максим Шиленко, на робочих місцях журналістів у редакції програми намагалися знайти спецзасоби, за допомогою яких нібито прослуховували Прем'єр-міністра. Працівники СБУ вилучили два комп'ютери – Данька і Куксіна. “Також намагалися вилучити монтажні комплекси, але ухвала цього не передбачає”, – сказав Шиленко. 

Інші види юридичного тиску – 2 

1. Суд заблокував доступ до 59 сайтів, з них вісім новинних

12.02.2020 Печерський районний суд Києва 27 січня ухвалив заблокувати доступ до 59 вебсайтів, серед яких вісім інтернет-видань, інші – букмекерські компанії та онлайн-казино.

Про це повідомляє "Детектор медіа" з посиланням на пресслужбу Національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації.

"Накласти арешт на майнові права інтелектуальної власності, які виникають у користувачів мережі інтернет при використанні наступних вебресурсів (59. – Ред.)", – йдеться в повідомленні.

Арешт наклали в межах кримінального провадження, яке розслідують за ч. 1 ст. 203-2 (гральний бізнес), ч. 2 ст. 200 (підробка документів) та ч. 2 ст. 209 (відмивання грошей). Ця ухвала підлягає негайному виконанню, вона може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів із дня її оголошення.

Серед ресурсів, які мають заблокувати, опинилися вісім новинних агрегаторів та порталів: "Капітал", "Вголос", SMI.Тoday, Ukr.fm, The World News, Skelet-info, "Чорна мітка" та Dosye.com. Серед сайтів букмекерських контор, зокрема, Favorit, 1XBet та PariMatch.

2. Bihus.info заявляє, що поліція відкрила справу і допитує їхніх журналістів

20.02.2020 Редакція Bihus.Info заявляє, що поліція порушила кримінальне провадження і допитує їхніх журналістів через розслідування статків керівництва Національної поліції. Про це повідомляється на сайті "Бігус.інфо"

Як зазначає редакція, приводом для провадження стало виконання редакційного завдання вранці 13 лютого. Кримінальне провадження порушено Головним слідчим управлінням Нацполіції за статтями “Втручання в діяльність працівника правоохоронного органу” та “Порушення недоторканності приватного життя”. 

Журналісти Bihus.Info помітили, як першого заступника голови Нацполіції Євгена Коваля вранці з-під будинку забирає водій на дорогому позашляховику. 

“Тоді журналісти Bihus.Info помітили, як на територію закритого житлового комплексу в Києві, приїхала Toyota Land Cruiser 200. Пізніше в це авто сів сам Євген Коваль, який вийшов з одного з будинків у цьому ЖК. Журналістка в цей час перебувала за територією житлового комплексу в публічному місці і виконувала свої професійні обов’язки”, – пише видання. 

Зазначається, що через декілька хвилин після від’їзду Коваля він під’їхав до журналіста. 

“Попри те що журналістка представилася, показала посвідчення і пояснила, що виконує редакційне завдання, поліцейський самочинно відкрив авто журналістів, узяв відеокамеру, що перебувала в машині, вимагав документи у водія. При цьому сам Коваль усупереч закону про поліцію навіть не представився, хоча пояснював свої самовільні дії тим, що є “працівником поліції” і переживає за своє життя”, – зазначає редакція.

Водночас редакція окремо наголошує, що в цей момент Коваль уже знав, що говорить із журналісткою програми “Наші гроші з Денисом Бігусом”.

Допит журналістки Марії Землянської відбувся вже на третій робочий день після події і тривав понад три години. 

Редакція зазначає, що, хоча Землянську допитували як свідка, частина запитань не стосувалася безпосередньо цього інциденту. Слідчі Нацполу цікавилися різними внутрішньоредакційними процесами, зокрема вибором теми, джерелами інформації, методами її оброблення та місцями зберігання відзнятого відео, відносинами всередині редакції.

Також викликали на допит адміністратора проєкту та головного редактора програми.

Bihus.info вважає порушення кримінального провадження втручанням у діяльність редакції та тиском на журналістку, яка провадить свою професійну діяльність. 

“Сам факт написання заяви, навіть у ситуації повністю законних дій журналістів, – це право пана Коваля. Однак порушення кримінального провадження щодо законної зйомки в публічному місці Головним слідчим управлінням, а особливо – характер і кількість питань на допитах, які не стосуються цієї зйомки, Bihus.info вважає втручанням у діяльність редакції та тиском на журналістку, яка проводить свою професійну діяльність”, – йдеться в повідомленні. 

Дії першого заступника голови Нацполіції Євгена Коваля після того, як журналістка назвалася, редакція вважає самоправством (проникнення в авто, вимагання документів у водія тощо).

У зв’язку з цим редакція звернулася з відповідною заявою до Державного бюро розслідувань.

Начальниця управління комунікації Національно] поліції Оксана Блищик повідомила “Детектору медіа”, що провадження було порушено 13 лютого після того, Коваль подав рапорт.

“Головне слідче управління дійсно розпочало кримінальне провадження за фактом відеозйомки Євгена Коваля біля його місця проживання. Річ у тім, що йому неодноразово надходили погрози, а відеозйомка проводилася біля його місця проживання. Він звернувся із відповідним рапортом на голову Національної поліції, у якому виклав ті події, які відбувалися. У результаті було прийняте рішення провести перевірку, які доручили проводити Головному слідчому управлінню”, – розповіла Блищик.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1. Відкрито справу за фактом перешкоджання журналістам з боку посадовців Миколаївської ОДА

24.02.2020 Поліція проводить розслідування за фактом перешкоджання журналістській діяльності з боку посадовців Миколаївської облдержадміністрації. Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Миколаївській області.

Згідно з повідомленням, до поліції 21 лютого звернулася журналістка місцевого видання із заявою про перешкоджання її професійній журналістській діяльності, яке полягало в штучно створених  посадовцями Миколаївської ОДА обмеженнях щодо одержання інформації.

За цим фактом слідчими Центрального відділу поліції розпочато розслідування кримінального провадження, передбаченого ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у вигляді штрафу до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років. 

Встановлюються всі обставини події, ведеться слідство.

Як повідомляв ІМІ, 21 лютого журналісти видань “Мой город” та “НикВести” звернулися до правоохоронних органів через те, що голова облдержадміністрації Олександр Стаднік та посадовці ОДА не допустили їх до участі в зустрічі з представниками газет. 

У приміщенні Миколаївської ОДА відбулася зустріч голови облдержадміністрації з представниками обласних, районних та міських друкованих засобів інформації. Зустріч, ініційована Кризовим медіацентром, проходила у форматі “колективного інтерв’ю” – фактично пресконференція, де журналісти отримали відповіді на запитання, що стосувалися суспільно важливих тем, зокрема стану ремонту доріг, децентралізації, медичної реформи тощо. 

Проте на вимогу голови ОДА Олександра Стадніка представників ЗМІ вигнали з приміщення, де відбувався захід, а двері зачинили на замок.

Коментуючи ситуацію, виконувачка обов’язків начальника управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олена Іваненко заявила, що формат заходу передбачав участь у ньому лише представників газет, а не інтернет-ЗМІ.

Реакція журналістської спільноти – 3

1. Група "1+1 медіа" зробила заяву щодо обшуку і закликала Баканова прокоментувати ситуацію

05.02.2020 Група "1+1 медіа" підтвердила, що в приміщенні редакції програми "Гроші" відбувається обшук робочих місць журналістів з боку СБУ, повідомляє ТСН.

"Причини обшуку нам невідомі. Примітно, що за весь час існування незалежної України це перший обшук, який проводиться в "1+1 медіа". Ми можемо тільки припустити, що він пов’язаний з викривальною діяльністю програми. Зазвичай програма "Гроші" є джерелом важливої інформації. Ми обурені та стурбовані тим, що на порушення, які викриває редакція, реакції в більшості випадків немає, натомість журналісти самі стали заручниками своєї викривальної діяльності.

Аби не дати можливості політичним силам використовувати їхній ресурс для тиску на свободу медіа, ми звертаємося до журналістської спільноти з проханням не залишити цю ситуацію поза увагою та надати їй максимального розголосу, не допустити посягання на свободу слова в Україні, що напряму пов’язано з національною безпекою. Такі "візити" до редакції програми "Гроші" є повним порушенням журналістської недоторканності та тиском на незалежні ЗМІ", – йдеться в заяві медіагрупи, оприлюдненій у середу ввечері.

"1+1 медіа" звернулася до голови СБУ Івана Баканова з проханням прокоментувати ситуацію, чи відомо йому про причини проведення слідчих дій у приміщенні редакції "Гроші".

Як зазначає видання, раніше народний депутат з фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський, який очолював програму "Гроші", прокоментував ситуацію.

"Маски-шоу організовано СБУ. Я виїжджаю на місце. Пропоную приєднатися журналістам і колегам-депутатам. Обшуки в ЗМІ соромився організовувати навіть Порошенко. Але лейтенант Баканов, мабуть, зовсім ід_от", – написав він у фейсбуці.

Згодом у трансляції на ютубі він заявив, що обшук відбувається в редакції програми "Секретні матеріали".

За його словами, шукають звукозаписувальний пристрій, яким нібито журналіст Євген Куксін записував очільника уряду Олексія Гончарука на нараді про економічну ситуацію в країні.

2. Група "1+1 медіа" просить керівництво країни звернути увагу на дії СБУ

06.02.2020 Група "1+1 медіа" звертається до керівництва країни та правоохоронних органів з проханням звернути увагу "на надзвичайні й безпрецедентні дії" Служби безпеки України під час досудового розслідування.

Про це йдеться у відкритому листі групи "1+1 медіа" з приводу дій СБУ за підписом голови правління компанії Ярослава Пахольчука.

Лист адресовано Президентові України Володимиру Зеленському, голові ВРУ Дмитру Разумкову, голові Комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександрові Ткаченку, голові Комітету ВРУ з питань свободи слова Нестору Шуфричу, першому заступнику голови Нацради з питань телерадіомовлення Ользі Герасим’юк, голові СБУ Івану Баканову та Генеральному прокурору Руслану Рябошапці.

У листі підкреслюється, що слідчі під час обшуку в приміщенні редакції програми "Секретні матеріали" та за місцем проживання трьох журналістів припустилися низки грубих порушень кримінального процесуального закону.

"Так, наприклад, ухвалою слідчого судді передбачено обшук лише трьох робочих місць конкретних журналістів, але слідчі СБУ наполягали на проведенні обшуку всього приміщення редакції. Процесуальні порушення зафіксовано в протоколі обшуку, й ми сподіваємося на те, що їм буде дана належна правова оцінка", – йдеться в листі.

"1+1 медіа" вважає небезпечним прецедент, коли "на порушення, які викриває ця та інші програми журналістських розслідувань, у більшості випадків жодної реакції правоохоронних органів немає, натомість журналісти самі стають об’єктом переслідування". 

У медіахолдингу дії СБУ вважають "черговою спробою політичного тиску на незалежне медіа, на цей раз із застосуванням інструментів кримінально-процесуального законодавства з метою перешкоджання законній діяльності як окремих журналістів, так і засобів масової інформації, в яких вони працюють". 

Медіахолдинг переконаний, що такі дії прямо порушують право на свободу слова, передбачене статтею 34 Конституції України.

"1+1 медіа" заявляє, що журналісти телеканалів, які входять до групи компаній, "максимально об’єктивно подають інформацію, яку отримують виключно законним шляхом, та ведуть законну діяльність, яка спрямована на реалізацію ними своїх повноважень у інформаційній сфері і здійснюється засобами та в порядку, передбачених законом". 

"Переконані, що дії Служби безпеки України щодо обшуку журналістів суперечать принципам політичної нейтральності й неупередженості, згідно з якими будь-які державні органи та їх посадові особи зобов'язані при виконанні своїх службових повноважень дотримуватися політичної нейтральності, уникати демонстрації в будь-якому вигляді власних політичних переконань або поглядів, не використовувати службові повноваження в інтересах політичних партій чи їх осередків або окремих політиків, мають діяти неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Враховуючи все вищевикладене, ми звертаємося до вас із проханням не залишити цю ситуацію поза увагою, не допустити посягання на свободу слова в Україні та вжити заходів щодо недопущення прямого політичного тиску і спроб переслідування незалежних медіа", – йдеться в листі.

Як повідомляв ІМІ, 5 лютого співробітники СБУ провели обшук в офісі проєкту "Секретні матеріали" за адресою Куренівська, 18, у Києві.

Також 5 лютого правоохоронці провели обшуки у квартирах журналістів програми "Секретні матеріали" телеканалу "1+1". 

Група "1+1 медіа" повідомила, що СБУ проводить обшук у приміщенні редакції програми "Гроші", та заявила, що це "є повним порушенням журналістської недоторканності та тиском на незалежні ЗМІ".

5 лютого Голова СБУ Іван Баканов повідомив, що обшуки в одному з приміщень телеканалу "1+1" пов’язані з розслідуванням справи щодо незаконного прослуховування Прем'єр-міністра України Олексія Гончарука. Він додав, що про жоден тиск на журналістів телеканалу "1+1" або утиски свободи слова в Україні в цій ситуації йдеться.

3. Медійники закликали владу і співробітників 1+1 утриматися від маніпуляцій і діяти в межах закону

06.02.2020 Медійні громадські організації закликали СБУ втриматися від надмірного втручання в діяльність медіа, а 1+1 – співпрацювати з правоохоронними органами. "Детектор медіа" опублікував повний текст заяви:

5 лютого Служба безпеки України провела обшук у приміщенні телевізійного каналу "1+1". ЗМІ повідомили, що обшук відбувався за рішенням суду в рамках розслідування кримінальної справи щодо незаконного використання технічних засобів негласного отримання інформації, а саме публікації 15 січня записів наради у Прем'єр-міністра Олексія Гончарука. В СБУ підкреслили, що обшук не стосується діяльності каналу, а тільки кількох підозрюваних осіб, та проводиться в місцях можливого монтування, зберігання і розповсюдження аудіозаписів, отриманих незаконним шляхом.

Пресслужба каналу висловила обурення фактом "першого за час існування незалежної України обшуку в "1+1 медіа" та заявила, що він відбувався в редакції програми "Гроші". У пресслужбі обшук пов’язали з "викривальною діяльністю програми" і заявили про "повне порушення журналістської недоторканності" та "тиск на незалежні ЗМІ". Згодом журналіст програми "Секретні матеріали" Володимир Тимофійчук повідомив, що обшуки відбулись у студії саме цієї програми. Її креативним продюсером раніше був сьогоднішній депутат від партії "Слуга народу" Олександр Дубінський.

Зважаючи на резонанс та потенційну загрозу свободі слова, медійники уважно стежать за розвитком подій. Свобода слова була і залишається суспільною цінністю, яку ми відстоювали та відстоюватимемо. А медіа не лише можуть, а й повинні використовувати всі законні методи здобуття та поширення інформації щодо зловживань політиків і чиновників. Журналісти мають право на отримання (у тому числі з анонімних джерел), зберігання та розповсюдження інформації, якщо вона становить суспільний інтерес. Тож ми сподіваємося, що Служба безпеки України зараз розслідує та згодом опублікує відомості щодо того, хто здійснював саме безпосередній запис розмов та, можливо, монтаж. І закликаємо Службу безпеки України чітко дотримуватися законодавства та уникати надмірного втручання в роботу медіа.

Разом з тим ми наголошуємо, що статус журналіста не може бути використано для уникнення слідства. Закликаємо підозрюваних та телеканал до співпраці з правоохоронним органами. У разі доведення провини порушники законодавства мають бути притягненими до відповідальності, незалежно від роду своєї діяльності.

Також ми вважаємо, що в даному випадку оприлюднена розмова не містила інформації, що вказувала б на можливу причетність її учасників до злочинної діяльності. А отже, вона не мала суспільного інтересу, а лише сприяла підвищенню конфліктності у владі та суспільстві. Закликаємо всіх журналістів у майбутньому утримуватися від таких дій.

Крім того, відзначимо, що Олександр Дубінський, а також програми, які він вів ("Гроші") і продюсував ("Секретні матеріали", "Українські сенсації"), не дотримуються високих етичних стандартів журналістики. Зокрема, вони були неодноразово помічені в лобіюванні інтересів Ігоря Коломойського та заангажованій критиці опонентів олігарха. А отже, не можуть використовувати статус "незалежних журналістів-розслідувачів".

"Детектор медіа"

Інститут масової інформації

Громадське радіо

Українська фундація безпекових студій

Як повідомляв ІМІ, 5 лютого співробітники СБУ провели обшук в офісі проєкту "Секретні матеріали" за адресою Куренівська, 18, у Києві.

Також 5 лютого правоохоронці провели обшуки у квартирах журналістів програми "Секретні матеріали" телеканалу "1+1". 

Група "1+1 медіа" повідомила, що СБУ проводить обшук у приміщенні редакції програми "Гроші", та заявила, що це "є повним порушенням журналістської недоторканності та тиском на незалежні ЗМІ".

5 лютого Голова СБУ Іван Баканов повідомив, що обшуки в одному з приміщень телеканалу "1+1" пов’язані з розслідуванням справи щодо незаконного прослуховування Прем'єр-міністра України Олексія Гончарука. Він додав, що про жоден тиск на журналістів телеканалу "1+1" або утиски свободи слова в Україні в цій ситуації йдеться.

6 лютого група "1+1 медіа" звернулася до керівництва країни та правоохоронних органів з проханням звернути увагу "на надзвичайні й безпрецедентні дії" Служби безпеки України під час досудового розслідування.

Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!