ГАРЯЧА ЛІНІЯ050 447 70 63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Подай скаргу

Барометр свободи слова за грудень 2021 року

30.12.2021, 16:26

У грудні експерти ІМІ зафіксували в Україні 13 випадків порушень прав журналістів (станом на 30 грудня). 10 випадків стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова" *.

Цього місяця журналістам переважно перешкоджали (шість випадків), двічі нападники пошкодили майно журналістів. Також ІМІ зафіксував два випадки обмеження доступу до інформації та по одному випадку нападів, погроз і кіберзлочину.

Так, журналістів не пускали до судової зали (у Шепетівці журналістів ICTV не пустили до зали суду), місцева влада закривала від журналістів засідання комісій (як у Херсоні) та виставляла за двері, щоб обрати директора лікарні (як в Острозі). Крім того, у Миколаєві місцеві депутати намагалися зірвати ефір телеканалу "Наш", а в Одесі учасники ДТП напали на знімальну групу 7 каналу.

У грудні журналісту пошкодили автівки (в Ужгороді на обійсті місцевого журналіста Павла Білецького згоріли дві автівки) та розбили вікно в помешканні журналістки місцевого телеканалу ТІМ Катерини Марченко в Прилуках. Журналісти пов’язують напади саме зі своєю професійною діяльністю. У випадку з підпалом автівок поліція Закарпаття перекваліфікувала справу на ч. 2 ст. 347-1 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна журналіста, вчинене шляхом підпалу). А згодом оголосила підозру чоловікові, який підпалив авто журналісту.

Про погрози заявив журналіст YouTube-програми про український футбол “ТаТоТаке” Андрій Сеньків. За його словами, він подав у поліцію заяву через погрози футболіста клубу “Минай” Євгена Селезньова. Претензії до Сеньківа у Селезньова виникли через поширення інформації про порушення футболістом дисципліни (випуск №269). А потім – і щодо слів Сеньківа про загальну атмосферу та дисципліну в “Минаї” (випуск №271). 

Інтернет-видання “Детектор медіа” зазнало хакерської атаки на свій сайт. Так, зловмисник, отримавши доступ до адмінки сайту, замінив текст публікації за 29 листопада “на малограмотний текст, який являє собою “чорнуху” про Ріната Ахметова та Володимира Зеленського”.

Порушення стались у 10 регіонах країни. У Києві зафіксовано три випадки, в Одесі – два. В інших регіонах – по одному випадку: у Миколаєві, Івано-Франківську, Херсоні, на Закарпатті, Рівненщині, Хмельниччині, Полтавщині та Чернігівщині.

Порушували права журналістів приватні особи, місцева та судова влади.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував 197 випадків порушень свободи слова, 99 випадків перешкоджання, 24 побиття, 18 випадків обмеження доступу, 16 випадків кіберзлочинів, 13 погроз та вісім випадків цензури.

Фізична агресія

Побиття, напади – 1

1. В Одесі продавець піротехніки напав з ножем на журналістів "Думської ТВ"

28.12.2021 В Одесі продавець піротехніки напав з ножем на знімальну групу каналу “Думська ТВ”. Про це повідомляється на сайті видання.

Інцидент стався 28 грудня біля Нового ринку. Як пише видання, продавець напав на журналістів після того, як вони зафіксували незаконний продаж піротехніки неповнолітнім.

Як розповіла журналістка “Думської ТВ” Тома Кирилюк, вона знімала сюжет про передноворічний продаж піротехніки. Щоб перевірити законослухняність продавців, журналістка попросила двох дітей 8 та 11 років спробувати купити петарди. Експеримент фіксувався на камеру. Після того як дітям продали піротехніку, Кирилюк підійшла до скриньки й попросила продавця пояснити свої дії.

“Продавцям це не сподобалося, і вони почали нам погрожувати й кидатися. Ми відійшли від агресивних людей та викликали поліцію. А вони почали терміново збирати товар і вантажити його в машину, що під'їхала. Коли з'явилося авто поліції, я їм сказала, щоб вони не поспішали: мовляв, їде поліція і вони мають дати пояснення. Один із продавців кинувся на нас із ножем. На щастя, його затримали перехожі”, – розповіла журналістка.

Чоловіка доправили до Приморського райвідділу поліції для з'ясування обставин інциденту.

Погрози, залякування - 1

1. Спортивний журналіст повідомив, що йому погрожував футболіст

09.12.2021 Журналіст YouTube-програми про український футбол “ТаТоТаке” Андрій Сеньків повідомив, що подав у поліцію заяву через погрози футболіста клубу “Минай” Євгена Селезньова.

Про це журналіст повідомив 9 грудня на своїй фейсбук-сторінці. Також відео із записом розмови Андрія Сеньківа з Євгеном Селезньовим було опубліковано на каналі “ТаТоТаке”. 

Претензії до Сеньківа у футболіста виникли через поширення інформації про порушення футболістом дисципліни (випуск №269). А потім – і щодо слів Сеньківа про загальну атмосферу та дисципліну в “Минаї” (випуск №271). Також із журналістом спілкувався і тренер команди Ігор Леонов. 

Як розповів Сеньків, ще 25 листопада йому зателефонував Селезньов та погрожував тим, що “мене наберуть якісь люди, а згодом і під'їдуть”. “Вирішив так: наберуть – тоді будемо розбиратися. Мене не набрали. І я забув за цю всю історію”, – написав він. 

Але 8 грудня почалася друга хвиля дзвінків Селезньова. “Дзвінки сипались із самого ранку. Селезньов не підбирав слів, обзивав і прямо погрожував. […] Єдине місце, де я готовий розбиратися із Селезньовим, – правозахисні структури. Заяву в поліцію я вже подав. Вона “в опрацюванні”, – написав Сеньків. 

Також він повідомив, що більше не хоче спілкуватися із Селезньовим після його погроз та відмовляється від контакту з представниками “Минаю”.

Команда “ТаТоТаке” повідомила, що не хотіла розповідати цю історію після першої серії дзвінків: “таке іноді трапляється, люди на емоціях можуть наговорити різного”. “Але після другої хвилі, коли погрози стали максимально буквальними, ми змушені оприлюднити їх. Бо переконані – ні футболіст, ні будь-хто інший не має права дозволяти собі таке ставлення до журналістів, які просто передають уболівальникам інформацію”, – йдеться в повідомленні.

Під час розмови футболіст звинувачував журналіста в тому, що той його обмовив та пропонував зустрітися. Зі свого боку Сеньків сказав, що не хоче з ним зустрічатися.

Зокрема, Селезньов казав журналісту, що приїде до Києва та “таких лящів, с**а, н***й, надаю. Я тобі присягаюся”. Також він сказав, що “я хочу тобі є***о набити”.

Наостанок Селезньов сказав, що знає, де розташована його студія і що смикне його 12 числа, коли має приїхати до Києва.

Футбольний клуб “Минай” відреагував на поведінку футболіста Євгена Селезньова.

“Від імені клубу заявляємо, що не підтримуємо будь-яких проявів агресії футболіста у бік журналіста. У зв’язку з цим із гравцем Є. Селезньовим вже була проведена профілактична бесіда в приватному порядку і будуть вжиті відповідні заходи”, – повідомили в клубі.

Також у клубі зазначили, що поважають роботу журналістів, але не розуміють, “коли медійники користуються сумнівними джерелами та видають непідтверджену інформацію як справжній факт”.

За інформацією клубу, запис, який оприлюднив Сеньків щодо порушень дисципліни футболістом, зробив невідомий фанат.

“Журналіст Андрій Сеньків, який оприлюднив ці аудіозаписи, стверджує про наче б “проблеми в роздягальні”, “порушення дисципліни”, “хамське відношення до тренера” та інше в ефірі програми “Та то таке” від 6 грудня 2021 року. Зазначимо, що оприлюднений відеозапис у тіктоку, на основі якого журналіст робив свої висновки, що Є. Селезньов негативно висловлює свої емоції, були адресовані не тренеру І. Леонову. […] Висловлював критику Є. Селезньов виключно гравцям”, – йдеться в повідомленні

У клубі припустили, що джерела Сеньківа “свідомо маніпулюють журналістом, щоб він видавав “бажане” за “дійсне”.

Євген Селезньов у коментарі Tribuna.com сказав, що вважає, що журналіст бреше. Водночас він готовий вибачитися за форму, в якій висловив свою незгоду із Сеньківим. “Можу вибачитися лише за слова, які сказав матом. А по-людськи я своїх слів не зрікаюся”, – сказав він.

Як повідомляв ІМІ, у листопаді журналіст ток-шоу про український футбол “ТаТоТаке” Андрій Сеньків повідомив про цькування в соцмережах після того, як в одному зі своїх останніх ефірів він виступив на підтримку ЛГБТ-спільноти.

Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів - 2

1. В Ужгороді в журналіста згоріли дві автівки. Поліція розслідує як підпал

05.12.2021 У ніч на 5 грудня в Ужгороді (Закарпатська область) на обійсті місцевого журналіста Павла Білецького вщент згоріли дві автівки – Subaru Forester та Volkswagen Beetle. 

Фрагмент пожежі Павло Білецький виклав на своїй фейсбук-сторінці та підтвердив інформацію представнику ІМІ в Закарпатській області.

За словами Павла, приблизно о четвертій ранку на своєму приватному обійсті він почув звуки, як від коліс, що луснули, далі з’явилося полум’я. За версією потерпілого, палій (один чи кілька) вночі проник на територію його двору та вчинив підпал. Відеокамер на території в чоловіка немає. 

Павло Білецький відомий як керівник сайту ЗІДО. Ймовірний підпал автівок журналіст пов’язує саме зі своєю професійною діяльністю, оскільки він і на сайті, і як блогер у соціальних мережах регулярно порушував теми корупційних схем в Ужгородській міській, Закарпатській обласній радах, писав про діяльність золотокопальні на території області. 

Як зазначив Павло Білецький, збитки від знищення автівок становлять близько 11 тисяч доларів. Уночі до нього прибули пожежники та слідчо-оперативна група. 

Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом умисного пошкодження транспортних засобів. “Наразі поліція встановлює всі обставини події. За вказаним фактом слідчі внесли відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (“Умисне знищення або пошкодження чужого майна, шляхом підпалу”)”, – повідомили про подію у  відділі комунікації поліції Закарпатської області.

2. У Прилуках у помешканні журналістки розбили вікно. В редакції не відкидають, що для залякування

07.12.2021 У ніч на 7 грудня в Прилуках (Чернігівська область) невідомі розбили вікно в будинку журналістки місцевого телеканалу ТІМ Катерини Марченко.  

На телеканалі не відкидають, що це зроблено для залякування, повідомила регіональному представнику ІМІ головна редакторка каналу ТІМ Людмила Цегельник.

“Ми не відкидаємо, що це може бути пов'язане з журналістською діяльністю нашої колеги. Останнім часом Катерина знімала сюжети про проблемні місця життя міста – незаконне вирубування дерев, незадовільний стан доріг у місті. Представники нашого телеканалу неодноразово отримували погрози на свою адресу”, – сказала Цегельник. 

Журналістка Катерина Марченко пов’язує випадок зі своєю професійною діяльністю. “Мої сюжети – вони завжди соціально актуальні. Я висвітлюю події, які хвилюють прилучан, показую те, що люди хочуть оголосити”, – сказала журналістка телеканалу ТІМ. 

У пресслужбі чернігівської поліції представнику ІМІ повідомили, що на місце інциденту виїжджали співробітники. Водночас журналістка не писала офіційної заяви про злочин до поліції, оскільки житло, в якому вона мешкає, орендоване, а власниця будинку відмовилася це робити.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 6

1. У Шепетівці журналістів ICTV не пустили до зали суду

07.12.2021 У Шепетівці (Хмельницька область) судові охоронці не допустили знімальну групу телеканалу ICTV (програма “Надзвичайні новини”) до зали Шепетівського міськрайонного суду.

Про це представниці ІМІ в Хмельницькій області повідомило Теруправління ДБР Хмельницького та самі журналісти.

За попередньою інформацією, 7 грудня знімальна група спробувала потрапити на судове засідання щодо обрання запобіжного заходу, яке мало відбуватися із самого ранку в Шепетівському міськрайонному суді. На судове засідання група приїхала завчасно, щоб устигнути узгодити всі моменти, що пов'язані з проведенням знімання. Проте співробітники Служби судової охорони не допустили журналістку Наталію Виноградську та оператора Філіпа Гаврилюка до зали суду, а також викликали на підмогу групу представників судової охорони з обласного центру. Знімальна ж група викликала правоохоронців для фіксації всіх обставин. На місці події працювала слідчо-оперативна група поліції.

За інформацією журналістки телеканалу Наталії Виноградської, охоронці тоді не лише відмовили їм у доступі, не змігши обґрунтувати підставу, а й застосували до них фізичну силу, зокрема відштовхували.

У відповідь судові охоронці повідомили, що виконують вимоги наказів та інструкцій, якими керується суд.

13 грудня матеріали надійшли до теруправління ДБР, розташованого в місті Хмельницькому, для проведення повного та неупередженого досудового розслідування. 

Попередня кваліфікація правопорушення – перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 1 ст. 171 КК України). 

Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.

2. У Херсоні депутати "закрили" від журналістів засідання комісії. Один уже вибачився

09.12.2021 Депутати Херсонської міської ради, що входять до складу комісії з питань комунального майна, розглядаючи одне з питань порядку денного, вирішили провести закрите засідання. Для цього вони проголосували за видалення журналістів та працівниці пресслужби міськради із засідання.

Про це йдеться в сюжеті телеканалу “Херсон плюс”.

Як повідомили журналісти, депутати мали розглянути фінансовий план комунального підприємства “Сервіс опт”. 

Подія відбулася ще 25 листопада, але сюжет журналісти випустили тільки 6 грудня. 

“Журналістці один з ініціаторів видалення, депутат від партії “Слуга народу” Юрій Попутько, повідомив, що депутати мають повне право провести закрите засідання, відповідно до регламенту міської ради. Тому вона вийшла. І, вже готуючи сюжет про засідання, ми дізналися про цей шокуючий інцидент”, – пояснив затримування з повідомленням про подію директор телеканалу Володимир Косюк.

Ініціаторами такого рішення, окрім Попутька, був депутат від цієї ж партії Євген Пляс, а підтримали таке рішення всі члени комісії. До того ж на засіданні була присутня секретарка Херсонської міської ради Галина Лугова, яка не була проти “закриття” комісії.

Регіональному представнику Інституту масової інформації не вдалося зв’язатися з нею, тож її позиція з цього приводу невідома.

Натомість подію прокоментувала директорка департаменту комунікацій міськради Гаяне Оганесян.

“Мені дуже прикро, що така ситуація взагалі мала місце. За час моєї роботи на посаді це перший подібний випадок. Адже департамент, який я очолюю з червня 2021 року, працює над тим, щоб діяльність Херсонської міської ради була максимально відкритою для всіх громадян. Наприклад, ми почали вести прямі трансляції засідань постійних депутатських комісій, чого до цього не робилось. Коментувати поведінку членів комісії, які є депутатами міської ради і яких обрали місцеві жителі, я вважаю не дуже коректним. Але хочу ще раз зазначити – ми відкриті до роботи з представниками всіх засобів масової інформації”, – розповіла вона.

Юрій Попутько 7 грудня дав телеканалу коментар, де ще раз підтвердив, що депутати мають право видаляти журналістів із засідання.

На цей випадок різко відреагували місцеві журналісти, після чого депутат змінив думку.

Увечері 7 грудня голова Херсонської обласної організації партії “Слуга народу” Юрій Соболевський заявив, що депутатів заслухали на засіданні політради обласного осередку та вирішили, що їхня поведінка була неприпустимою.

8 грудня депутат Херсонської міськради Юрій Попутько вибачився перед журналістами, визнавши, що порушив закон. “Зараз, аналізуючи ситуацію, я розумію, що дані дії були неправильними. Саме я був ініціатором переведення засідання в закритий режим, і рішення не дати можливості журналістам висвітлити ситуацію було помилковим. Тому особисто від себе хочу попросити вибачення в журналістів телеканалу “Херсон плюс” і наголосити на тому, що я завжди відкритий до спілкування з представниками преси”, – сказав він.

Рішення про “закриття” комісії він пояснив побоюванням провокацій.

Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в діях посадовців перешкоджання законній журналістській діяльності, передбачене статтею 171 Кримінального кодексу України.

За його словами, представники влади, зокрема депутати й посадові особи органів місцевого самоврядування, зобов’язані діяти виключно за процедурою і в межах, передбачених Конституцією і законами України. 

“Якщо вони закривають засідання від журналістів, таке закриття повинне мати підстави, передбачені законом. Наприклад, якщо на засіданні розглядаються питання, пов’язані з державною таємницею і розголошення таких відомостей може завдати шкоди державі й суспільству. Але “побоювання провокацій” як підстава для закриття засідання відсутнє. Тому таке неправомірне обмеження журналістів в отриманні інформації може тягнути за собою для винних осіб кримінальну відповідальність за перешкоджання законній журналістській діяльності, передбачену статтею 171 Кримінального кодексу України”, – сказав юрист.

3. В Острозі журналістів виставили за двері, щоб обрати директора лікарні

09.12.2021 Журналістів сайтів “Район.Острог” та “Ostroh.info” не допустили до обговорення кандидатур на посаду керівника Острозької багатопрофільної лікарні (Рівненська область). 

Про це вони повідомили представниці ІМІ в Рівненській області. 

Так, 29 листопада комісія з проведення конкурсу на заміщення вакантної посади керівника комунального некомерційного підприємства “Острозька багатопрофільна лікарня” Острозької міської ради перевіряла документи та проводила співбесіди з двома претендентами на посаду директора лікарні. У результаті обрали кандидатуру Сергія Мороза.

Журналістів спочатку допустили до засідання, але потім сказали залишити приміщення, щоб провести обговорення кандидатур. За те, щоб журналісти залишили приміщення, проголосували чотири члени комісії із шести. Однак це голосування ніде не зафіксовано. 

У розмові з представницею ІМІ троє з чотирьох членів комісії, які проголосували за, не змогли пояснити своє рішення. Один з них натякнув, що провести обговорення за відсутності журналістів запропонував голова комісії, заступник міського голови Острога Олександр Харчук. Харчук, своєю чергою, повідомив ІМІ, що не голосував за це рішення і був не проти присутності журналістів. 

Юрист ІМІ Роман Головенко каже, що проблема полягає в тому, що постанова Кабміну, яка, по суті, визначає порядок таких конкурсів, не є досить чіткою – як у плані того, чи є такий окремий елемент роботи конкурсної комісії, як обговорення кандидатів, так і в частині того, чи можуть водночас бути присутніми журналісти.

“Якщо брати аналогію, то Порядок проведення конкурсу на керівників держпідприємств уже чітко говорить про закрите засідання конкурсної комісії, хоч і з можливістю присутності громадськості та ЗМІ конкретно на моментах заслуховування кандидатів. З огляду на недосконалість законодавства теоретично в журналістів є право звернутися до поліції із заявою про кримінальне правопорушення”, – зазначив Роман Головенко.

Наразі прокуратура встановила, що сам конкурс проходив з порушеннями. Деталі цього інциденту описано в блозі.

4. У Миколаєві місцеві депутати намагалися зірвати ефір телеканалу "Наш"

11.12.2021 У Миколаєві 11 грудня близько десяти людей разом із двома депутатами Миколаївської міськради від партії "Європейська солідарність" намагалися припинити прямий ефір телеканалу "Наш", журналісти якого знімали сюжет про місто. Про це повідомляє місцеве видання "Шиповник".

Скандал відбувся в ефірі телеканалу.

Так, знімальна група записувала репортаж у музеї Підпільно-партизанського руху на Миколаївщині у Другій світовій війні. Вів репортаж політолог Олександр Лазарєв.

Під час екскурсії до музею прийшли депутати міськради Сергій Танасов та Станіслав Мартіросов, а також кілька молодих людей у ​​масках.

Танасов почав питати у ведучого, де Мураєв (власник телеканалу "Наш". – Ред.), і вимагав, щоб знімальна група "сіла на буси та виїхала з Миколаєва до Ростова".

"Прийшли, починають тут розповідати картинку для каналу "Наш", – заявив журналістам Танасов.

Пізніше до музею приїхали люди з різними плакатами, на яких було написано: "Мураєв чорт", "Валіза – вокзал – Росія", "Твоя земля Росія". Вони не дозволили продовжити екскурсію, перегороджуючи шлях операторам.

В один з моментів ефіру Танасов сказав: "Рот свій закрий, пад*а, я б з тобою краще на фронті зустрівся, голову б тобі відстрілив".

Пізніше на місце приїхали патрульні поліцейські. Представник телеканалу заявив поліцейським, що мітингувальники заважають його журналістській діяльності, закриваючи операторам камери плакатами та не пускаючи на територію музею.

Після цього патрульні попросили пояснити свою позицію депутата Танасова, який заявив, що побачив "хлопця-пропагандиста" випадково, а до музею прийшов, щоб запитати ціну, де й побачив ефір журналістів.

Також Танасов сказав, що хотів побачити Мураєва особисто.

Пізніше Лазарєв визнав, що продовжити репортаж у музеї їм, найімовірніше, не вдасться.

5. В Одесі учасники ДТП напали на знімальну групу 7 каналу

19.12.2021 В Одесі учасники ДТП напали на знімальну групу 7 каналу. Про це повідомляється на сайті каналу.

Інцидент стався 19 грудня, коли знімальна група приїхала на місце ДТП до Палацу спорту.

За інформацією каналу, спочатку власниця авто, яке потрапило в аварію, агресивно кидалася на оператора, заважаючи сфотографувати пошкодження на огорожі. Потім вирвала з рук кореспондентки 7 каналу телефон, кинула на землю, відібрала та спробувала видалити відео з гаджета. У нападі також брав участь її знайомий, який погрожував журналістам.

Знімальна група написала заяву в поліцію за фактом перешкоджання.

6Івано-франківське видання повідомило про перешкоджання з боку працівників ОДА

23.12.2021 Інтернет-видання Голос ІФ (Івано-Франківськ) повідомило, що працівники обласної державної адміністрації перешкоджали їхнім журналістам потрапити 23 грудня на позачергове засідання комісії Департаменту охорони здоров'я (ДОЗ).

Як пише видання, головна редакторка газети Ірина Василишин та журналіст Ростислав Гудзінський прибули на позачергове засідання комісії ДОЗ Івано-Франківської ОДА щодо обрання генерального директора КНП “Івано-Франківська обласна клінічна інфекційна лікарня обласної ради”.

Спочатку журналістам вдалося потрапити до кабінету, де відбувався захід. Члени комісії, пише видання, розглядали інформаційний запит газети стосовно можливої фальсифікації керівного стажу одним із кандидатів. Також члени комісії дозволили медійникам проводити зйомку.

Пізніше до кабінету прийшли директор юридичного департаменту ОДА Ігор Темех та чоловік, який представився юрисконсультом Констянтином Шостаченком, і попросили журналістів акредитуватися у секретарки ДОЗ. Але секретарка відмовилася їх зареєструвати, зазначивши, що така процедура не передбачена.

Коли журналісти хотіли повернутися на засідання, працівники ОДА їм перешкодили.

“Юрисконсульт хапав журналіста Ростислава Гудзінського за руки і відштовхував від вхідних дверей кабінету заступника керівника ДОЗ ОДА, де відбувалася комісія”, - йдеться у повідомленні.

Видання зазначає, що Ростислав Гудзінський неодноразово показував чиновникам ОДА посвідчення журналіста, представлявся та просив припинити перешкоджанню законній професійній діяльності журналістів. Водночас на відео Ігор Темех під час розмови з Гудзінським зазначав, що той не представився, і вимагав від нього зареєструватися. Також директор юридичного департаменту стверджував, що "немає заходу ніякого".

Журналіст зателефонував до поліції та повідомив про перешкоджання. Весь цей процес на мобільний телефон знімала головна редакторка газети Ірина Василишин. Згодом Ігор Темех вирвав з рук журналістки мобільний телефон.

Крім того, пише видання, працівники ОДА почали виштовхувати журналістів з приймальні Департаменту охорони здоров'я, “хапаючи головну редакторку газети Голос ІФ Ірину Василишин за руки, інтимні частини тіла та розірвали куртку, у якій був вдягнений журналіст Ростислав Гудзінський”.

Повернули телефон журналістам лише згодом, коли Гудзінський “почав голосно кричати, кликати членів комісії ДОЗ на допомогу”.

Після інциденту журналісти звернулися до поліції щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та викрадення чужого майна.

Також видання нагадало, що 24 листопада в редакцію забігли п’ятеро молодиків та облили журналістів Ростислава Гудзінського та Олександра Батуро фекаліями. За даним фактом поліція Івано-Франківська розпочала кримінальне провадження за ч. 3 ст. 171 (Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.

Цензура. Доступ до інформації 

Доступ до інформації – 2

1. Журналістка “Кременчуцького телеграфу” через відмову у запиті подала до суду

02.12.2021 Випускова редакторка видання “Кременчуцький Телеграф” Тетяна Донченко (Волинська) отримала від Кременчуцької міської ради відмову у запиті щодо ремонтних робіт у дитсадках міста. Через відмову журналістка звернулась до суду, повідомляє “Доступ до правди”.

Надіслала запит журналістка ще 20 вересня 2021 року із проханням надати документи щодо ремонтів у дитсадках міста, які частково відбувались за кошти Європейського банку реконструкції та розвитку. Її цікавив передусім обсяг робіт і терміни виконання.

У запиті вона запитувала документи, які стосуються використання публічних коштів (а саме – коштів ЄБРР, наданих під гарантію Кременчуцької міської ради), тобто договір між КП КМЕК та виконавцем проєкту “Підвищення енергоефективності громадських будівель у м. Кременчук” – ТОВ “ММС Арт-Проже”; а також відомості про стан виконання договору за 1-й та 2-й квартал 2021 року.

“Цей договір є публічним (відповідно до ч. 5 ст. 6 ЗУ «Про доступ до публічної інформації») і гроші теж є публічними. На це є окремий Закон “Про відкритість використання публічних коштів”. І ми маємо повне право контролювати і терміни виконання робіт, і те, куди пішла кожна копійка. Майже 2 місяці тема затяжної термомодернізації не сходить зі сторінок “Телеграфа”. Перша публікація набрала майже 15 тисяч переглядів – це свідчить про суспільний інтерес. Батьки дітей виходили на мітинги – і теж вимагали цей клятий договір. Мають повне право, бо Закон “Про доступ…” стосується не лише журналістів”, – розповіла Тетяна Донченко.

Але Кременчуцька міська рада мала дещо інше трактування закону “Про доступ”. Спершу КП КМЕК назвало запит зверненням. А через місяць відповіли, що інформація конфіденційна і підприємство-підрядник “Арт Проже” не побажало її розголошувати, бо це “може призвести до негативних наслідків реалізації проєкту”.

Як пише видання, договір спершу не хотіли давати для ознайомлення навіть депутатам міськради. Але зрештою дозволили із зазначенням, що інформація – конфіденційна.

Оскільки тема дитсадків дуже болюча для мешканців міста, то під міською радою відбуваються мітинги, де мешканці також просять міського голову пояснити причини затягування ремонтів і надати громаді публічний договір.

На це міський голова Кременчука Віталій Малецький звинуватив Тетяну Донченко у вигоді від ситуації і досить дивно ствердив, що договір доступний до ознайомлення. “Та все показуємо, Тетяна от навіть до суду пішла і вимагає договір. Для неї це грант, вона отримає фінансування, європейське, американське”, - відреагував на питання про договір міський голова.

Тетяна Донченко звернулась за юридичною підтримкою і подала позов до суду. Юрист повністю підтримав позицію Тетяни про неправомірність відмови на запит і в судовому позові вимагає відновити право кременчужанки на публічну інформацію.

Адвокат журналістки Микола Гринишак пояснює, в чому порушення права на інформацію. Мовляв,  відмовивши у задоволенні інформаційного запиту, розпорядник:

- порушив норми, що регулюють правовідносини щодо доступу до публічної інформації стосовно розпорядження публічними коштами та комунальним майном – ст.ст. 1, 3, 4, 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Бо ж «відповідно до частини 5 ст. 6 Закону,  не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов’язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти». Інформація уже створена і задокументована – вона є в договорі, який просила запитувачка, тому він міг його надати, та й мусив. Оскільки розпорядник – це комунальне підприємство, то всі угоди, укладені комунальними підприємствами відносяться до визначеної в ч. 5 ст. 6 Закону про доступ до публічної інформації категорії:  копії відповідних документів про умови використання бюджетних та комунальних коштів чи майна. ЦЕ КП має задокументовану інформацію про використання публічних коштів (наданих під бюджетні гарантії) та майна, щодо якої законом прямо передбачено заборону на обмеження у доступі (ч.5 ст.6 Закону про доступ). І тому запитувачка мала право запитувати цю інформацію, отримати її, а КП є реальним її розпорядником. Розпорядник у цій ситуації мусив застосувати трискладовий тест, якщо хотів таки відмовити. Але цього не було зроблено.

2. Журналістці Dozorro на запит відповіли, що інформація про фільм на день незалежності є конфіденційною

06.12.2021 Журналістка Dozorro Валерія Залевська спробувала дізнатися, хто знімав фільм про святкування Дня Незалежності та за які гроші. На запит їй відповіли, що інформація конфіденційна, повідомляє “Доступ до правди”

Валерія Залевська у своєму блозі нагадує, що для святкування Дня Незалежності у 2021 році витратили рекордну суму - щонайменше 240 млн грн. Понад 40 млн з цих грошей скерували на виробництво різного роду відеопродукції: фільмування урочистостей, ролики про історію незалежності та документальний серіал про святкування Дня Незалежності 2021 року. Останній вартував бюджету майже 10 млн грн. 

Виробництво цього серіалу, як і більшість закупівель до Дня Незалежності, придбали без конкурсу - за переговорною процедурою. Однак про такі закупівлі все одно звітують у Prozorro.

9,8 млн грн від ДП “Центр захисту інформаційного простору” отримає компанія “Лайт коммунікейшн”. За ці кошти вона зобов’язалася до кінця року виготовити 26 ігрових відеороликів по 60 секунд, ігровий відеоролик на 90 секунд, а також документальний фільм на 26 хвилин. Серія має розкривати День Незалежності України як свято усієї нації, акцентуючи увагу на концепції єдності й цивілізаційному розвитку українського народу.

При цьому, нагадаємо, у кінці вересня на центральних телеканалах України показали фільм про цьогорічне святкування Дня Незалежності. У ролику не було ніякої інформації про виробників. Однак його хронометраж 55 хв був дуже наближений до загального хронометражу відеопродуктів, виробництво яких замовив Центр захисту інформаційного простору у “Лайт коммунікейшн” (53 хв 30 с). Тому в Dozorro загалом припустили, що це може бути саме той продукт, який придбали під час закупівлі влітку.

Однак досить швидко Офіс Президента пояснив виданню Бабель, що цей фільм робили без залучення державних коштів. І його виробником був головний режисер продакшену Goodmedia Андрій Нестеренко. Він же — і режисер цьогорічного параду до Дня Незалежності в столиці.

У відповідь на офіційний запит від Transparency International Ukraine Офіс Президента надав трохи іншу інформацію. У листі заявили, що спецпроєкт, а саме так ОП називає фільм “30 років незалежності. За лаштунками”, створювали працівники пресслужби ОП із залученням кількох компаній та креативних груп, які брали безпосередню участь у підготовці низки урочистих заходів з нагоди святкування 30-ї річниці Незалежності України.

Журналістка намагалася дізнатися, що це були за компанії та креативні групи: просили надати коди їхніх ЄДРПОУ і коди закупівель, якщо їхні послуги купували за бюджетні кошти. В ОП відповіли, що компанії і креативні групи працювали безоплатно, тому закупівель не було. А прохання надати їхні коди ЄДРПОУ проігнорували. 

А що ж тоді з відеоматеріалами за 9,8 млн грн з державного бюджету, виробництво яких придбали влітку? Якщо це не фільм від Офісу Президента, де і коли ми зможемо їх переглянути.

Ці питання скерували до замовника послуг з виробництва серіалу - ДП “Центр захисту інформаційного простору”. Однак у ДП нам відповіли, що не вони будуть публікувати ці матеріали, тому не можуть сказати, коли і де їх можна буде побачити.

У Dozorro не зупинилися і попросили їх надати коди ЄДРПОУ установи, на баланс якої мають передати ці відео, коли вони будуть готові, або просто установи, яка буде відповідати за їхню публікацію. Якщо ж відео вже оприлюднені, просили надати на них посилання, або надати код ЄДРПОУ підприємства, на балансі якого вони перебувають.

У відповідь на цей запит повідомили, що запитувана нами інформація конфіденційна, бо стосується планів діяльності підприємства. 

Офіс Президента не відповів на запит по суті, як того вимагає закон.

Та й інформацію, яку запитували у Центру захисту інформаційного простору, не можна вважати конфіденційною одразу з декількох причини. Насамперед, не можна обмежувати доступ до інформації, яка стосується бюджетних коштів. А згідно з договором, серіал будуть проплачувати саме коштом держбюджету. Крім цього, не можна обмежувати дані про діяльність держпідприємств. Та й загалом, якщо суспільна користь від розкриття інформації буде більшою за шкоду, яку це може спричинити, немає підстав цього не робити. Тому держпідприємство щонайменше мало б перевірити запит за всіма потрібними критеріями, чого, судячи з відповіді, воно не зробило.

Журналісти Dozorro мають намір звернутись до Уповноваженого з прав людини.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 1

1. "Детектор медіа" повідомив про хакерську атаку на сайт

01.12.2021 Інтернет-видання “Детектор медіа” повідомляє, що зазнало 1 грудня хакерської атаки на свій сайт. 

“Зловмисник, отримавши доступ до адмінки сайту, замінив текст публікації за 29 листопада на малограмотний текст, який являє собою “чорнуху” про Ріната Ахметова та Володимира Зеленського”, – пише видання.

Заголовок оригінальної новини від 29 листопада

Початок новини, зміненої 1 грудня.

Як з’ясувалося згодом, зловмисник заходив з харківської ІР-адреси. 

Редакція намагається з’ясувати більше деталей про обставини зламу. 

Як пише видання, завдяки читачам вони помітили підміну за кілька годин і відімкнули текст. Підмінений матеріал встигли побачити, ймовірно, кількасот читачів. 

“Детектор медіа” працює над посиленням безпеки, щоб таке більше не повторилося. Редакція нагадала, що видання працює за стандартами журналістики й не публікує матеріалів з ознаками замовності, без посилань на джерела та з грубими орфографічними помилками.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 7

1. Одеська ОДА після судового програшу "Ізбіркому" скасувала обмеження щодо допуску журналістів

01.12.2021 Одеська обласна державна адміністрація 19 листопада змінила правила допуску журналістів до своєї будівлі. 

Відповідну інформацію оприлюднили під час засідання П'ятого апеляційного суду, повідомляє "Ізбірком". 

Через зміну правил пропускного режиму ОДА суд частково задовольнив скаргу облдержадміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду, що задовольнив позов головного редактора "Ізбіркому" Валерія Болгана.

Як пише видання, в нових нормах правил пропускного режиму є ознаки дискримінації: до списку медіа занесено лише телебачення, радіо та газети. Про представників інформагентств та онлайн-медіа в рішенні не йдеться.

“Це фактично визнання своєї помилки. Незрозуміло, чому цього не було зроблено одразу. Навіщо було відстоювати свою неправильну позицію в суді, навіщо було витрачати 3 тис. гривень платників податків на оплату судового збору за апеляційну скаргу, щоб потім фактично погодитися з тим, що права журналістів були порушені. До речі, апеляційний суд також підтримав рішення суду першої інстанції і зробив висновок про те, що ОДА порушила права журналістів. Але і нове рішення ОДА не є ідеальним, оскільки обмежує поняття журналіста працівниками преси, телебачення та радіо”, – зазначила юристка Громадського центру правосуддя Юлія Лісова.

“Цей судовий процес та інформаційний вплив на відповідачів показав ефективність стратегічного судового захисту. Незважаючи на певні претензії до рішення суду та позиції ОДА щодо нових правил допуску журналістів до своєї будівлі, нам вдалось у ході цієї справи сформувати важливу юридичну практику та громадський запит щодо захисту прав журналістів та стандартів відкритості органів влади”, – додав координатор Громадського центру правосуддя Ігор Бринош.

Валерій Болган напочатку листопада звернувся до П’ятого апеляційного адміністративного суду з відкликом на апеляційну скаргу, подану Одеською обласною державною адміністрацією на рішення Одеського окружного адміністративного суду щодо пропускного режиму до будівлі ОДА.

Одеський окружний адміністративний суд 19 серпня частково задовольнив вимоги головного редактора "Ізбіркому" Валерія Болгана та визнав незаконними обмеження доступу журналістів до приміщення Одеської обласної державної адміністрації і Одеської обласної ради.

Валерий Болган наполягав, що річ у самій нормі, а не конкретних випадках недопуску. Однак суддя затребував відео недопуску, який стався в червні, та запитав дати його відвідування Одеської обласної державної адміністрації.

Як повідомляв ІМІ, 2 лютого 2021 року журналісти Одещини звернулися до уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової через обмеження для представників засобів масової інформації в доступі до приміщення Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації.

У березні головний редактор одеського видання "Ізбірком" Валерій Болган оскаржив у суді обмеження доступу журналістів до приміщення Одеської обласної державної адміністрації і Одеської обласної ради. 

Зокрема, журналіст оскаржив правила пропускного режиму до будівлі, де розташовані Одеська обласна державна адміністрація та обласна рада. Ці правила підписав командир військової частини №3012 Нацгвардії та затвердив голова Одеської обласної державної адміністрації 29 січня 2021 року.

Відповідачами були військова частина №3012 Національної гвардії України та голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.

9 серпня 2021 року Одеський окружний адміністративний суд визнав незаконними обмеження доступу журналістів до приміщення Одеської обласної державної адміністрації і Одеської обласної ради.

2. Поліція Закарпаття перекваліфікувала справу щодо підпалу автівок журналіста

07.12.2021 Слідчі поліції Закарпаття перекваліфікували справу щодо підпалу автівок ужгородського журналіста Павла Білецького.

Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Закарпатській області.

Справу перекваліфікували на ч. 2 ст. 347-1 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна журналіста, вчинене шляхом підпалу).

Відповідно до санкції, винним загрожує до 15 років позбавлення волі

Наразі досудове розслідування в справі триває. Оперативники вживають усіх необхідних заходів для затримання зловмисників.

Як повідомляв ІМІ, у ніч на 5 грудня в Ужгороді (Закарпатська область) на обійсті місцевого журналіста Павла Білецького згоріли дві автівки – Subaru Forester та Volkswagen Beetle. Павло Білецький підпал автівок пов’язує саме зі своєю професійною діяльністю.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (“Умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу”).

3. Оголошено підозру чоловікові, який підпалив авто журналісту в Ужгороді

08.12.2021 Правоохоронці викрили в Закарпатській області виконавця підпалу автомобіля журналіста регіонального інформаційного агентства ЗІДО Павла Білецького та повідомили про підозру в умисному знищенні майна шляхом підпалу (ч. 2 ст. 194 КК України).

Про це повідомляється на сайтах Офісу Генерального прокурора та СБУ.

Ним виявився місцевий житель, якого раніше неодноразово притягували до кримінальної відповідальності та який був засуджений за скоєння тяжкого злочину.

За даними слідства, на початку грудня чоловік підпалив в Ужгороді автівку журналіста. Вогонь повністю знищив транспортний засіб, а також частково пошкодив автомобіль дружини потерпілого.

За словами самого підозрюваного, мотивом підпалу були боргові зобов’язання власника авто.

Перевіряється причетність фігуранта до вчинення інших незаконних дій проти представників ЗМІ.

Розв'язується питання щодо обрання судом міри запобіжного заходу.

Як повідомляв ІМІ, у ніч на 5 грудня в Ужгороді (Закарпатська область) на обійсті місцевого журналіста Павла Білецького згоріли дві автівки – Subaru Forester та Volkswagen Beetle. Павло Білецький підпал автівок пов’язує саме зі своєю професійною діяльністю.

Поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження чужого майна шляхом підпалу).

Пізніше справу перекваліфікували на ч. 2 ст. 347-1 Кримінального кодексу України (умисне знищення або пошкодження майна журналіста, вчинене шляхом підпалу).

4. Поліція перекваліфікувала справу щодо нападу на представницю ІМІ Альону Березу

09.12.2021 Поліція Хмельницького перекваліфікувала кримінальне провадження щодо нападу на журналістку-розслідувачку, регіональну представницю ІМІ Альону Березу на частину 1 статті 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України.

Про це ІМІ повідомила начальниця сектору комунікації ГУ Нацполіції в Хмельницькій області Інна Глега.

За її словами, провадження перекваліфіковано після проведення низки слідчих та оперативно-розшукових дій.

Наразі поліцейські продовжують працювати над встановленням особи нападника.

Альона Береза повідомила, що перебуває на постійному зв'язку з поліцією та сприяє розслідуванню.

“Охорона мені забезпечується. Можу висловити лише слова вдячності за таке рішення нашій поліції, адже саме завдяки йому я змогла повернутися до своєї професійної журналістської діяльності. З працівниками поліції перебуваю на постійному зв’язку та чим можу сприяю розслідуванню. І цілком підтримую рішення про перекваліфікацію”, – зазначила журналістка.

Як повідомляв ІМІ, 3 листопада в Хмельницькому нападник облив невідомою речовиною журналістку-розслідувачку, регіональну представницю ІМІ Альону Березу. Напад журналістка пов’язує зі своєю професійною діяльністю.

За фактом нападу на Березу поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 1 статті 296 Кримінального кодексу України ("Хуліганство").

4 листопада Альоні Березі було надано озброєну охорону.

5. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання каналу "Наш" у Миколаєві

13.12.2021 Поліція відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналіста телеканалу "Наш". Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Миколаївській області.

Журналіст звернувся із заявою до поліції про те, що декілька невідомих осіб заважали проведенню знімання в Миколаєві, переслідували знімальну групу, чим перешкоджали його професійній діяльності.

Відомості за вказаним фактом внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 171 "Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" Кримінального кодексу України. 

Поліцейські встановлюють усі обставини події.

Як повідомляв ІМІ, 11 грудня в Миколаєві близько десяти людей разом із двома депутатами Миколаївської міськради від партії "Європейська солідарність" намагалися припинити прямий ефір телеканалу "Наш", журналісти якого знімали сюжет про місто.

6. Поліція Сумщини оголосила підозри трьом нападникам на журналістів каналу "Наш"

13.12.2021 Поліція Сумщини повідомила про підозру трьом чоловікам, які напали та перешкоджали журналістам телеканалу "Наш" 30 жовтня в Сумах.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Сумській області.

Під час слідства поліцейські встановили трьох осіб, причетних до протиправних дій.

Так, двом чоловікам повідомлено про підозру в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. 

Ще одному повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345-1 ("Погроза або насильство щодо журналіста") Кримінального кодексу України. Слідство триває.

Як повідомляв ІМІ, 30 жовтня телеканал "Наш" заявив, що представники "Правого сектору" штовхали журналістів та спробували забрати камеру в оператора. Як розповів журналіст каналу Максим Герасименко, нападники розгромили апаратуру, а його самого вдарили в обличчя.

За цим фактом поліція Сумської області відкрила кримінальне провадження за частиною другою статті 171 Кримінального кодексу України.

Правоохоронці встановили низку осіб у справі щодо нападу на журналістів телеканалу "Наш" 30 жовтня в Сумах.

7. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістам "Думської ТВ"

29.12.2021 Одеська поліція розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання законній професійній діяльності журналістів “Думської ТВ”.

Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Одеській  області.

Згідно з повідомленням, до поліції 28 грудня звернулися представники одного з місцевих телеканалів із заявою про те, що в ході запису відеосюжету про продаж піротехнічних виробів на вулиці Коблевській, один із реалізаторів розпочав з ними словесну перепалку, намагаючись припинити зйомку.

Під час з’ясування обставин інциденту правоохоронці встановили, що торгівля новорічною атрибутикою була незаконною. Відносно продавця склали протокол за ст.195-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і вилучили в нього товар. 

А за фактом конфлікту громадянина з журналістами відомості внесли до ЄРДР за ч.1 ст.171 Кримінального кодексу. Триває досудове розслідування.

Як повідомляв ІМІ, 28 грудня в Одесі продавець піротехніки напав з ножем на знімальну групу каналу “Думська ТВ”. За інформацією “Думської”, Продавець напав на журналістів після того, як вони зафіксували незаконний продаж піротехніки неповнолітнім.

Реакція журналістської спільноти – 6

1. Незалежна медійна рада засуджує тиск ДБР на Бутусова

01.12.2021 Незалежна медійна рада засуджує тиск органів влади на Юрія Бутусова та наголошує на саморегулюванні як адекватній альтернативі розв’язання суперечливих ситуацій у медіасекторі.

Про це йдеться в заяві Незалежної медійної ради від 1 грудня.

"28 листопада Державне бюро розслідувань оприлюднило повідомлення про "перевірку законності дій" головного редактора інтернет-видання "Цензор.нет" Юрія Бутусова. Хоча вказане повідомлення досить швидко було дезавуйоване самим бюро, Незалежна медійна рада звертає увагу на таке. 

Самі по собі обставини створення оприлюдненого паном Бутусовим відео можуть бути перевірені правоохоронними органами. З іншого боку, в журналістському середовищі зараз ведеться дискусія щодо етичності таких дій головреда "Цензор.нет". Проте форма й зміст згаданого повідомлення ДБР суперечать як законодавству, так і практиці правоохоронних органів щодо інформування громадськості про свою роботу. 

Адже воно містить ознаки порушення презумпції невинуватості та норм Цивільного кодексу щодо використання імені особи (ст. 296). Крім того, згадана в повідомленні стаття 437 КК України ("Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни") може стосуватися лише осіб, які юридично або фактично можуть впливати на військові формування чи воєнізовані структури, що очевидно не стосується цієї ситуації", – йдеться в заяві. 

Також НМР зазначає, що дії ДБР після словесного конфлікту Юрія Бутусова з Президентом України 26 листопада "можуть посіяти сумніви щодо його політичної незалежності та професійності". 

Зі свого боку Незалежна медійна рада заявляє про доцільність використання наявних ініціатив саморегулювання в медійному просторі для розв’язання цієї та подібних спірних ситуацій. 

Як повідомляв ІМІ, 28 листопада Державне бюро розслідувань у межах розпочатого кримінального провадження заявило, що вивчає відео, яке 27 листопада виклав головний редактор "Цензор.нет" Юрій Бутусов на своїй фейсбук-сторінці. На відео журналіст стріляє з гаубиці Д-20 калібром 152 мм зі словами: "по окупантах вогонь".

Юрій Бутусов вважає, що в такий спосіб президент Володимир Зеленський помстився йому через його запитання на пресмарафоні.

ДБР оприлюднило другу заяву, у якій звертає увагу журналістів та лідерів громадської думки, що кримінальне провадження порушено не проти журналіста Юрія Бутусова, а за означеним у його публікації фактом.

29 листопада спікер делегації України в Тристоронній контактній групі та позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович вважає, що головного редактора "Цензор.нет" Юрія Бутусова можуть убити, тому він проситиме надати журналісту державну охорону.

26 листопада президент Володимир Зеленський під час пресмарафону звинуватив Юрія Бутусова в смертях на Донбасі через публікацію відео з дроном Bayraktar. Журналіст звинуватив Зеленського в брехні.

Після пресмарафону Юрій Бутусов заявив, що позиватиметься до суду на Президента України Володимира Зеленського через висловлювання, які вважає неправдивими щодо себе.

29 листопада Медіарух заявив, що Державне бюро розслідувань не має ставати інструментом для політичних розправ.

2. Українські журналісти та діячі культури виступили на захист незалежності Gazeta Wyborcza

07.12.2021 Українські журналісти та діячі культури виступили із заявою на захист редакційної незалежності польського видання Gazeta Wyborcza. 

Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на Gazeta Wyborcza.

23 листопада головний редактор Адам Міхнік та його заступник Ярослав Курський повідомили, що материнська компанія Agora S.A., якій належить Gazeta Wyborcza, звільнила видавця газети Єжи Вуйцика, що працював там 30 років, без попередження і консультацій з керівництвом видання.

Наступним кроком, ймовірно, може стати об’єднання Gazeta Wyborcza з онлайн-платформою Gazeta.pl, яка публікує переважно розважальні тексти. Це може призвести до скорочення штату працівників та вплине на редакційну незалежність.

За ініціативи українського ПЕН журналісти, письменники, художники та науковці підписалися під заявою на підтримку незалежності Gazeta Wyborcza.

Підписанти висловили стурбованість “у зв’язку зі спробами позбавити під виглядом корпоративного конфлікту найвідоміше польське видання Gazeta Wyborcza редакційної незалежності”.

“Ми цілковито підтримуємо легендарного головного редактора щоденника Адама Міхніка та його заступника Ярослава Курського, що б’ють на сполох з цього приводу, зокрема через свавільне звільнення 23 листопада 2021 року правлінням акціонерного товариства Agora S.A., у структурі якого перебуває газета і яке завдяки невтомній праці журналістів перетворилося на велику медіагрупу з вебсайтами, радіостанціями, кінотеатрами та студіями з виробництва фільмів, видавця газети Єжи Вуйціка, що пропрацював у виданні 30 років”, – йдеться в заяві. 

На думку заявників, наступним очікуваним кроком може стати об’єднання часопису Gazeta Wyborcza з онлайн-платформою Gazeta.pl, яка пропонує читачам спрощені тексти переважно розважального контенту. Вони зазначають, що у відкритому листі до читачів керівництво видання, народженого революцією “Солідарності”, висловлює побоювання, що внаслідок дифузії штат скоротять, а редакційну незалежність принесуть у жертву прибутковості.

“Цілком очевидно, що ці процеси відбуваються в контексті безпрецедентного політичного тиску владної партії, яка неподільно кермує Польщею від 2015 року, маргіналізуючи опозицію та намагаючись позбавити її мас-медій за приписами, перевіреними В. Путіним у Росії, В. Орбаном в Угорщині та В. Януковичем в Україні, – безугавними судовими позовами з найдріб’язковіших приводів, позбавлення рекламних надходжень, розбурхування корпоративних конфліктів. Формально держава начебто не накидує кляп вільному слову, проте змушує його речників спиратися лише на іноземні гранти й провадити діяльність поза нормальними інституційними рамками”, – йдеться в заяві.

Автори заяви звертають увагу, що Gazeta Wyborcza завжди відзначалася своїм вільнолюбним підходом, неупередженістю, політичною незаангажованістю. “Залишившись нині одним з небагатьох польських медіа, які можуть критикувати уряд, Gazeta Wyborcza є речником масових громадянських кампаній і протестів. Ми особливо цінуємо відданість газети та її керівництва ідеалам українсько-польської співпраці, підтримку нею української меншини в Польщі у відстоюванні власних громадянських прав, а також підтримку демократичних сил в Україні в часи мозольного тридцятирічного протистояння натискові авторитарної Росії та в часи революцій. Ми росли на цій газеті й росли разом з нею. Вона надихала нас на власні проєкти й активність. Сьогодні ми поруч з Адамом Міхніком і його співробітниками в цьому начебто “корпоративному конфлікті”, наслідком якого може стати згортання вільної преси в Польщі”, – йдеться в заяві.

Також заявники зазначають, що колись Gazeta Wyborcza і середовище “Солідарності” допомагали Україні здобувати свободу і Польща була взірцем. “Сьогодні, підтримуючи ці середовища, ми віддаємо борг вдячності. Свобода не має кордонів, і якщо її буде менше в Польщі, то відтак буде менше і в Україні. Тож, виступаючи на захист видання Gazeta Wyborcza, ми насправді виступаємо на захист свободи і в Україні. За вашу і нашу свободу!” – зазначено в заяві.

3Медіарух закликає провести публічний аудит членства НСЖУ

08.12.2021 Ми, учасники Медіаруху, виступаємо проти видачі журналістських посвідчень стороннім особам. Це підриває довіру до професії, стимулює корупцію та ускладнює захист прав реальних журналістів.

Приводом для цієї заяви стала заява Національної спілки журналістів України (НСЖУ) щодо дій Національної поліції, яка намагалась отримати доступ до переліку членів обласних організацій спілки Вінницької та Тернопільської областей.

Так, 2 грудня представник поліції Вінниччини пред'явив голові місцевої організації НСЖУ ухвалу суду із дозволом на виїмку копій документів організації. В ухвалі було зазначено, що від 27 серпня розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу (“службове підроблення”). 

А 3 грудня представник поліції в Тернопільській області звернувся до голови Тернопільської обласної організації НСЖУ з листом про надання інформації про членів НСЖУ, які перебувають на обліку в області. 

У своїй заяві НСЖУ також негативно згадує вінницького журналіста-розслідувача, називаючи “доносом в інтернеті” його матеріал про “видачу посвідчень”, який було написано на початку серпня. 

Раніше регіональні осередки НСЖУ неодноразово видавали посвідчення “Преса” нежурналістам. Такі випадки були зафіксовані у Волинській, Херсонській, Одеській областях (в останньому випадку після розголосу посвідчення відкликали).

Ось чому Медіарух не може солідаризуватися з НСЖУ та підтримати заяви про “атаку на свободу слова”. Водночас ми звертаємося до поліції із закликом чітко дотримуватися процесуального законодавства та обмежитися мінімальним втручанням у роботу журналістських організацій, зокрема в плані витребування інформації та документів.

Ми закликаємо редакції та організації журналістів, зокрема організації НСЖУ, до більшої прозорості. Закликаємо провести публічний аудит членства НСЖУ та всіх її організацій. Переважно (крім випадків роботи під прикриттям під час небезпечних розслідувань або роботи на окупованих територіях) журналістська робота є публічною, імена журналістів відомі широкому загалу, а членство в медійній організації не має бути секретом.

Комісія з журналістської етики вже закликала низку організацій у січні 2021 року негайно зупинити незаконну видачу прескарт і зловживання статусом журналіста.

КЖЕ зверталася з проханням до Національної поліції України здійснити перевірку оприлюднених фактів на предмет ознак підробки документів, зловживання правами журналіста, отримання свідоцтва про державну реєстрацію шляхом обману для таких зареєстрованих медіа: ІА “Журналісти проти корупції” (свідоцтво про реєстрацію ІА КВ 568-420Р від 11.10.2017), газети “Журналісти проти корупції” (свідоцтво про реєстрацію газети КВ № 22939-12839Р від 06.10.2017), ГС “Національна спілка незалежних журналістів України”, ІА “Таврія ньюс” (свідоцтво про реєстрацію КВ 189-52Р від 02.06.2009, газети  “Лига информ” (свідоцтво про реєстрацію КВ 22818-12718Р від 07.08.2017 ), журналу “Business Компаньон” (свідоцтво про реєстрацію КВ 12384-1268ПР від 15.03.2017). А також просила надати Комісії з журналістської етики список осіб, які оформили дозвіл на зброю як журналісти зазначених медіа, протягом 2017–2021 рр.

Довідково. Медіарух – спільнота, що об'єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій. 

4. НМР закликала відмовитися від співпраці з Пальчевським на каналі "Дом"

16.12.2021 Незалежна медіа рада (НМР) вважає, що токшоу з Андрієм Пальчевським дискредитує державний телеканал “Дом” та може становити загрозу для реінтеграції окупованих територій. НМР вимагає від державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” (до якого належить “Дом”) відмовитися від співпраці з Пальчевським, який “має сумнівну репутацію та яскраво виражені проросійські погляди”. 

Про це йдеться в заяві НМР.

Незалежна медійна рада нагадала, що Андрій Пальчевський закінчив Військовий інститут іноземних мов у Москві; балотувався до Державної думи Росії від Партії любителів пива; є співвласником компанії Eurolab разом із громадянином Росії. У 2020 році українські медіа знайшли в самого Андрія Пальчевського дійсний російський паспорт.

Із кінця 2018 року Андрій Пальчевський активно фігурує на проросійських каналах в Україні. НМР наводить моніторинг "Детектора медіа", згідно з яким під час президентських виборів 2019 року Пальчевський був другим найпопулярнішим гостем каналів NewsOne та 112: з’явився на 51% ефірів. А наразі веде іменну програму на іншому проросійському каналі – “Наш”.

"Незалежна медійна рада вважає, що з таким проросійським бекграундом наступним проєктом Андрія Пальчевського не може бути шоу на каналі "Дом". За останні три роки він працював лише на маніпулятивних та низькоякісних медіа, а отже заплямує своєю професійною репутацією державний мовник. Минуле пана Пальчевського яскраво контрастує з місією каналу "Дом" – спротивом російській пропаганді. Адже Андрій Пальчевський сам просував проросійські наративи”, – зазначає Незалежна медійна рада. 

НМР наводить публічні заяви Пальчевського, серед яких були висловлювання про те, що 80% українців спілкуються російською мовою; що це Петро Порошенко, тобто українська сторона, розв’язав війну та віддав Крим*; що українці готові обміняти Крим на Донбас*; що українці та росіяни – один народ. Крім того, у березні 2019 року Андрій Пальчевський особисто відвідав російське токшоу "60 минут", на якому розповів про "возз’єднання" України з Росією.  

"Запрошення людини, яка маніпулює і публічно повідомляє неправдиві факти щодо російсько-української війни, на канал "Дом" може становити загрозу для реінтеграції окупованих територій. Адже наративи про "близькість" із Росією та покладення провини за розв’язання збройного конфлікту на Київ – це фундаментальні наративи російської пропаганди. І замість того, щоб протидіяти їм, канал "Дом" планує зробити ведучим людину, яка потенційно їх поширюватиме", – йдеться в заяві. 

Крім того, Пальчевський в ефірі своїх попередніх програм неодноразово поширював сексистські та расистські погляди. 

Незалежна медійна рада вимагає від ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" відмовитися від співпраці з Андрієм Пальчевським, яка може зруйнувати репутацію каналу "Дом".

Нагадаємо, ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" (до якого належить телеканал "Дом") провело мистецький конкурс та обрало для закупівлі соціальне шоу "Про життя з Андрієм Пальчевським".

5. Громадські організації виступили проти створення Держконцерну телерадіомовлення

20.12.2021 Громадські організації у сфері медіа та захисту свободи слова вважають неприпустимою ініціативу народного депутата Олега Дунди створити Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення та закликають його відкликати відповідний законопроєкт №6430.

Про це йдеться в заяві організацій.

Як зазначено в заяві, створення концерну у формі акціонерного товариства порушує чинне законодавство України, оскільки концерн є окремою організаційно-правовою формою і під ним визнається статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, і аж ніяк не акціонерне товариство, до якого входять органи влади.

"Проєкт 6430 пропонує ліквідувати суспільне мовлення, іномовлення, натомість утворити структуру, подібну до тієї, що існувала до весни 1991 року, – Держтелерадіо УРСР, у якій діяли підрозділи мовлення і вироблення контенту, а також цензури", – йдеться в заяві.

Окрім цього, законопроєкт нав’язує приватним телерадіоорганізаціям обов’язкове розміщення не менш ніж 25% національного контенту, створеного відповідно до технічного завдання Науково-експертної ради Державного інформаційного концерну. Це, йдеться в заяві, є порушенням редакційної свободи та вільної конкуренції. 

"Така законодавча ініціатива є імітацією розв’язання проблем, що існують у національному медійному просторі, як-от позиціонування іномовлення, збільшення підтримки та покращення якості кіно, що виробляється за державної підтримки. А головне, є прямим намаганням позбавити громадян України незалежного суспільного мовлення, на створення якого було витрачено чимало часу і зусиль", – йдеться в заяві. 

Крім того, автори заяви зазначають, що запропонована законопроєктом формула розв'язання проблем є шляхом до державної цензури, що негативно вплине на якість інформації, яку споживатимуть громадяни. 

"Цей документ не подолає проблеми "захисту наших громадян від споживання нав’язаного Кремлем інформаційного спаму", а буде прямим копіюванням найгірших практик Російської Федерації, зокрема й у відсутності незалежного суспільного мовлення. Ба більше, така ініціатива є відвертим проявом зневаги до інституцій, що активно працюють над виробленням і поширенням якісного українського контенту: Українського культурного фонду, Інституту книги, Держкіно, Суспільного мовлення та великої кількості інших приватних ініціатив, блогерів і спільнот, які почасти без жодної державної підтримки виробляють чи видають якісний культурний продукт", – йдеться в заяві.

Крім того, громадські організації наголосили, що створення суспільного мовлення є зобов’язанням України перед Радою Європи, в якій Україна є членом. 

Заяву підписали: ГО "Центр демократії та верховенства права", ГО "Центр медіареформи", Могилянська школа журналістики, ГО "Інститут розвитку регіональної преси", ГО "Інститут масової інформації", ГО "Платформа прав людини", ГО "Український інститут медіа та комунікації", ГО "Фундація "Суспільність", Незалежна медійна рада, Інститут демократії імені Пилипа Орлика.

Як повідомляв ІМІ, 15 грудня народний депутат від фракції "Слуга народу" Олег Дунда зареєстрував у парламенті законопроєкт №6430 "Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України", яким запропонував створити Державний концерн телебачення і радіомовлення України на базі Національної суспільної телерадіокомпанії України, Державного підприємства "Мультимедійна платформа іномовлення України" і Державного агентства України з питань кіно.

Згідно із законопроєктом, Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України створюється у формі акціонерного товариства, 100% акцій якого належить державі.

Юрист ІМІ Алі Сафаров сказав, що поданий законопроєкт про створення Державного концерну телебачення та радіомовлення містить суттєві загрози свободі слова в Україні.

6. Суспільне вважає наступом на свободу слова спробу повернути медіа під державний контроль

21.12.2021 Команда Суспільного мовлення вважає наступом на свободу слова та демократичний розвиток України спроби повернути мовник під державний контроль. 

Про це йдеться в заяві Суспільного.

Суспільне вважає, що законодавча ініціатива народного депутата з фракції “Слуга народу” Олега Дунди про створення Державного інформаційного концерну телебачення і радіомовлення суперечить не лише законодавству України та обраному курсу роздержавлення ЗМІ, а й зобов’язанням України перед Радою Європи. 

“Така ініціатива загрожує національній безпеці України, складовою якої є інформаційна безпека”, – вважає Суспільне.  

Водночас мовник зазначає, що Дунда є головою підкомітету з питань будівництва та проєктування Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а не членом профільних комітетів Верховної Ради у сфері інформаційної політики / свободи слова.

“Незалежне суспільне мовлення – це основа будь-якої демократичної країни. Про це свідчить досвід розвинених країн, такий позитивний вплив почав створювати український суспільний мовник. Незалежна медіакомпанія навчилася виживати в умовах хронічного недофінансування, зокрема завдяки підтримці міжнародних партнерів”, – йдеться в заяві.

Голова правління Суспільного Микола Чернотицький заявив, що “до тиску “гривнею” влада додала тиск “захистом нашого інформаційного поля”, пропонує маніпуляціями й пропагандою боротися з маніпуляціями й пропагандою ворога”. 

“Про шляхи боротьби з дезінформацією нещодавно дуже влучно сказав пан Посол ЄС в Україні Матті Маасікас: “Незалежні ЗМІ залишаються наріжним каменем для забезпечення стійкості України в боротьбі проти дезінформації”. Ні підконтрольні державні канали, ні знищення незалежного Суспільного мовника не допоможуть дати відсіч агресії РФ, натомість це може стати нездоланною перешкодою для демократичного розвитку України. Ініціатива пана Дунди виглядає як спроба до наступних виборів взяти під власний контроль єдине незалежне національне медіа. Сподіваюся, що і представники політичних сил, і громадянське суспільство нададуть оцінку законопроєкту 6430 і загалом спробам знищення незалежного Суспільного”, – заявив Чернотицький.

Як повідомляв ІМІ, 15 грудня народний депутат від фракції “Слуга народу” Олег Дунда зареєстрував у парламенті законопроєкт №6430 “Про Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України”, яким запропонував створити Державний концерн телебачення і радіомовлення України на базі Національної суспільної телерадіокомпанії України, Державного підприємства “Мультимедійна платформа іномовлення України” і Державного агентства України з питань кіно.

Згідно із законопроєктом, Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення України створюється у формі акціонерного товариства, 100% акцій якого належить державі.

Юрист ІМІ Алі Сафаров сказав, що поданий законопроєкт про створення Державного концерну телебачення та радіомовлення містить суттєві загрози свободі слова в Україні.

Громадські організації у сфері медіа та захисту свободи слова вважають неприпустимою ініціативу народного депутата Олега Дунди створити Державний інформаційний концерн телебачення і радіомовлення та закликають його відкликати відповідний законопроєкт №6430.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Liked the article?
Help us be even more cool!