Барометр свободи слова за грудень 2020 року
У грудні експерти ІМІ зафіксували загалом 24 порушення свободи слова в Україні. З них 16 стосувалися фізичної агресії щодо журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – 14. Ця цифра, якщо порівняти з листопадом, зросла вдвічі.
Зростання кількості перешкоджань пов'язане з недопусками журналістів на засідання сесій новообраних органів місцевого самоврядування та на судові засідання. Зокрема, такі випадки зафіксовано в низці областей: Запорізькій, Рівненській, Житомирській, у Кропивницькому та Києві. Недопуски представники місцевої та судової влади аргументували карантинними обмеженнями через пандемію COVID-19.
Далі за кількістю порушень ідуть обмеження доступу до публічної інформації – п’ять випадків та юридичний тиск (судові позови проти ЗМІ) – три випадки.
Право журналістів на отримання інформації порушувала місцева влада. Так, міськрада на Закарпатті виставила журналістці рахунок за відповідь на інформаційні запити.
Судові позови проти ЗМІ подавали, зокрема, через припущення в матеріалі – позов проти сайту “Рівне Вечірнє”.
Крім того, проти журналістів Bihus.info подав позов колишній перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олег Гладковський. Він вимагає спростувати інформацію, викладену в одному з журналістських розслідувань, та понад 2 мільйони гривень за моральну шкоду. Ще один позов про захист честі, гідності та ділової репутації подала Альона Шевцова проти журналістки Любові Величко і вимагає компенсації моральної шкоди в розмірі 1 млн грн.
Також ІМІ зафіксував по одному випадку побиття та погроз. Нападу в Києві зазнала журналістка телеканалу Kyiv Live Каміла Мамедова під час прямого ввімкнення. Невідомий чоловік почав її бити, коли журналістка намагалася з’ясувати, чи прибирають територію підприємці, які ведуть свою діяльність поблизу метро.
Порушення зафіксовано в дев'яти регіонах. За кількістю лідирують Київ та Запоріжжя (по шість випадків), далі йдуть Закарпаття (чотири), по два випадки – у Кропивницькому та Рівному. По одному випадку зафіксовано на Вінниччині, Житомирщині, Миколаївщині та Черкащині.
Утиску своїх прав зазнали дев'ять журналістів та вісім журналісток.
Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 229 випадків порушення свободи слова, з них 171 – це фізична агресія проти журналістів.
Фізична агресія
Побиття – 1
1. У Києві на журналістку Kyiv Live напали в прямому ефірі
14.12.2020 У Києві невідомий чоловік напав на журналістку телеканалу Kyiv Live Камілу Мамедову під час прямого ввімкнення.
Інцидент стався 14 грудня під час інспекції на території біля метро “Видубичі”, повідомляється на сайті телеканалу.
Кореспондентка Камілла Мамедова намагалася з’ясувати, чи прибирають і чому цього не роблять підприємці, які ведуть свою діяльність поблизу метро. Раптово її почав бити невідомий чоловік. Також дісталось оператору.
“Проте кривдника наздогнала миттєва карма, і він послизнувся на льоду та впав просто в калюжу”, – повідомляє канал.
Співробітники телеканалу викликали поліцію та писатимуть на нападника заяву.
За словами журналістки, вона не очікувала будь-якого нападу, адже тема, за якою знімали сюжет, не є провокативною. Вона припускає, що чоловік, який напав на них, був п’яним, оскільки вийшов з “наливайки”.
Також вона повідомила, що внаслідок ударів отримала синець на щоці та набряк. Зараз вона перебуває в медичному закладі, де знімає побої.
“Ми запитали людей, які були свідками його втечі, вони розповіли, що цей чоловік побіг від метро в бік будівництва та промислової зони, що поблизу Видубичів. Ми одразу вирушили туди, але наздогнати його не змогли. У будь-якому разі ми надали поліції знімки, на яких добре видно його обличчя, вони вже займатимуться пошуками нападника”, – розповіла журналістка.
Як повідомляє телеканал, у шоковому стані перебуває і оператор Нестор Бондаренко, він не має тілесних ушкоджень, але нападник штовхав його багато разів.
Погрози, залякування – 1
1. У Києві повідомили про замінування телеканалу NewsOne
14.12.2020 Телеканал NewsOne отримав повідомлення про замінування будівлі телеканалу, повідомляється на сайті каналу.
Повідомлення про замінування надійшло на лінію 102.
Керівництво мовника проводить евакуацію співробітників.
“На місце оперативно прибули вибухотехніки. Зараз вони обстежують територію”, – повідомила ведуча Олена Кирик.
Згодом канал повідомив, що вибухотехніки не знайшли в будівлі телеканалу NewsOne бомби.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 14
1. Сесія Запорізької міськради через карантин пройшла без журналістів
02.12.2020 Перша сесія Запорізької міської ради відбулася 1 грудня без присутності представників ЗМІ та громадськості у зв’язку з карантинними обмеженнями. Про це повідомляється на сайті Запорізької міськради.
“В умовах карантину, який продовжується не лише в Запоріжжі, а й в усій країні, сесія міської ради відбудеться з мінімальною кількістю учасників. У засіданні візьмуть участь лише депутати міської ради та деякі представники виконавчої влади. Участь, присутність представників ЗМІ та громадськості, а також помічників депутатів в умовах карантинних обмежень не передбачається”, – йдеться в повідомленні.
Повідомляється, що трансляцію сесії мав забезпечити телеканал Z.
Як повідомляв ІМІ, 4 листопада двох журналісток не пустили на позачергове засідання сесії Запорізької міської ради, аргументуючи карантинними обмеженнями. Також не була проведена онлайн-трансляція засідання.
Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що до статті 25 Закону “Про інформацію”, де вказано права журналістів, внесли зміни, у яких прямо зазначено право журналістів перебувати в місцях, у яких оголошено карантин. Тобто, додав юрист, обмеження журналістів до доступу на сесію під приводом карантину будуть незаконними й не відповідатимуть вимогам чинного законодавства.
2. У Рівному журналістів не пустили на перше засідання нової облради
04.12.2020 Журналістів “Четвертої влади” не пустили 2 грудня на перше засідання новообраної Рівненської обласної ради. Відмову мотивували карантинними обмеженнями, повідомляє “Четверта влада”.
Як пише видання, посадовці Рівненської облради заборонили журналістам пройти до сесійної зали. Дозволили лише постояти в холі. Відеограф “Четвертої влади” Владислав Мартинчук зазначив, що не пускали, посилаючись на карантинні обмеження.
У пресслужбі Рівненської облради виданню повідомили, що рішення не пускати журналістів на сесії облради ухвалили ще в березні 2020 року, коли запровадили карантин. Йдеться про розпорядження тодішнього голови обласної ради “Про заходи в Рівненській обласній раді з метою попередження виникнення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19”.
У розпорядженні, зокрема, йдеться: “Тимчасово обмежити допуск до адміністративних приміщень Рівненської обласної ради за адресою: м. Рівне, майдан Просвіти, 2 (сесійна зала), усіх осіб, крім депутатів Рівненської обласної ради, народних депутатів України, керівництва Рівненської обласної державної адміністрації, працівників виконавчого апарату обласної ради, працівників правоохоронних органів, осіб, які забезпечують громадський порядок (за погодженням з органами поліції), та доповідачів (за окремим списком)”.
Медіаюристка Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова вважає рішення облради незаконним і таким, що має ознаки перешкоджання журналістській діяльності (стаття 171 Кримінального кодексу України).
Юристка звертає увагу, що розпорядження голови облради не враховує законодавчих вимог. Адже Закон “Про інформацію” передбачає, що журналісти мають право на висвітлення роботи органів місцевого самоврядування.
Натомість встановлені розпорядженням голови обмеження не є встановленими законом. Відповідно до частини 4 статті 25 Закону України “Про інформацію”, “після пред'явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій та на територіях, де оголошено надзвичайний стан, надзвичайну ситуацію або вжиті адміністративні та медико-санітарні заходи (карантин), крім випадків, передбачених законом”.
Таким чином, за її словами, журналісти мають право на висвітлення інформації навіть під час карантинних обмежень.
Крім цього, Законом “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)” в пункті 3 Перехідних положень встановлено:
“3. Кабінету Міністрів України, Міністерству внутрішніх справ України, Національній поліції, обласним, Київській міській державним адміністраціям разом з органами місцевого самоврядування при здійсненні заходів щодо запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), передбачених карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України, забезпечувати безперешкодне пересування журналістів по території України, в тому числі на територіях, де оголошено надзвичайну ситуацію”.
Керівниця пресслужби облради Юлія Василенко-Слободенюк зазначила, що “звинувачення” Рівненської обласної ради в перешкоджанні журналістам у відомстві вважають несправедливими й навіть неетичними.
“У своїй роботі Рівненська обласна рада також керується законами України, до прикладу Законом “Про місцеве самоврядування в Україні” та Законом “Про захист населення від інфекційних хвороб”, в якому, зокрема, зазначено: “Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності”, – зазначила Василенко-Слободянюк.
Василенко-Слободянюк зауважила, що за період дії розпорядження голови облради відбулося три сесії Рівненської облради, на яких не були присутні представники ЗМІ. Однак жодного разу працівники медіа не скаржилися на те, що обласна рада перешкоджає їхній професійній діяльності.
“У той же час вважаємо несправедливими та навіть неетичними звинувачення на адресу Рівненської обласної ради в тому, що ми перешкоджаємо роботі журналістів. По-перше, про те, що засідання першої сесії Рівненської обласної ради восьмого скликання проходитиме з карантинними обмеженнями та не передбачає присутності в залі працівників ЗМІ, ми повідомили заздалегідь через офіційну розсилку та в групі “Журналісти Рівного” в мережі Facebook. Тож звинуватити обласну раду в тому, що когось не попередили, – щонайменше недоречно.
По-друге, так само заздалегідь громадськість була поінформована про те, що спостерігати за перебігом сесії можна як на офіційному сайті, так і на ютуб-каналі Рівненської обласної ради. Відповідні посилання також були оприлюднені для зручності тих, кому це цікаво. Тому спроби звинуватити обласну раду чи її виконавчий апарат у закритості також вважаємо некоректними”, – зазначила керівниця пресслужби облради.
Головний редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч зазначив, що видання оскаржуватиме дії працівників облради й розпорядження.
“Ми не відповідаємо за працівників інших ЗМІ, тому пояснення, що ніхто не скаржився, не означає, що немає правопорушення. Оскільки перешкодили діяльності нашого фотокореспондента і він не зміг виконати свою роботу, ми оскаржуватимемо такі протиправні дії і розпорядження. А те, наскільки депутати й працівники обласної ради дотримуються правил карантину, можна побачити із запису сесії облради”, – сказав він.
3. Охорона не впускала відсутніх у списку журналістів на сесію Закарпатської облради
07.12.2020 В Ужгороді 7 грудня в будівлю Закарпатської обласної ради перед початком першого засідання сесії поліцейська охорона не впускала журналістів, яких не було в наданих їй списках.
Про це представнику ІМІ в Закарпатській області повідомили журналісти Станіслав Данко, Аня Семенюк та Віталій Глагола, які про інцидент повідомили й поліцію.
За словами медійників, поліцейські охоронці мали із собою списки й пропускали лише тих людей, чиї імена там були. На вході до будівлі облради цього року встановлено турнікет, який фізично обмежує можливість заходити до приміщення.
Як розповів журналіст проєкту “ПравдаЄ” Станіслав Данко, він показував охоронцям журналістське посвідчення та пояснював, що це є підставою для допуску на публічний захід влади, втім реакції на це не було.
Блогер Віталій Глагола додав, що після того, як журналісти в соцмережах поінформували, що їх не впускають, йому та кільком людям запропонували пройти до зали, але не всім, хто мав із собою посвідку журналіста.
У підсумку медійники, що зібралися перед турнікетом, сказали службовцям (ймовірно, облради), що або зайдуть усі, або ніхто. Як додала журналістка інтернет-видання “Заголовок” Аня Семенюк, зрештою всіх медійників, що зібралися перед турнікетом, пропустили, коли до входу прийшов народний депутат Роберт Горват.
Після того як поліція прибула на місце події, троє медійників, які почергово дзвонили на лінію 102, дали пояснення правоохоронцям щодо ознак перешкоджання журналістській діяльності.
Як повідомляв ІМІ, напередодні пресслужба Закарпатської обласної ради попередила про обмеження допуску кількості акредитованих журналістів до першого засідання новообраного складу обласної ради “з метою дотримання карантинних вимог”.
Раніше юрист ІМІ Алі Сафаров зазначав, що до статті 25 Закону “Про інформацію”, де вказано права журналістів, внесли зміни, у яких прямо зазначено право журналістів перебувати в місцях, у яких оголошено карантин. Тобто, додав юрист, обмеження журналістів до доступу на сесію під приводом карантину є незаконними й не відповідають вимогам чинного законодавства.
4. Селищна рада на Черкащині зробила вхід для журналістів на свої комісії лише за запрошенням
08.12.2020 Катеринопільська селищна рада (Черкаська область) ухвалила зміни до Положення про постійні комісії селищної ради, згідно з якими на засідання комісій можна потрапити лише за персональним запрошенням.
Таке рішення новообрані місцеві депутати майже одноголосно ухвалили 8 грудня, повідомляють "Вісті Черкащини".
Як пише видання, нові правила стосуються громадян, журналістів та депутатів з інших комісій.
"У засіданнях постійних комісій мають право брати участь запрошені члени інших комісій, а також запрошені депутати вищого рівня, працівники виконавчого апарату, селищної ради та районної ради, мається на увазі Звенигородської", – пояснив селищний голова Володимир Коваленко і зауважив, що таке рішення є правом комісій, але відвідувати сесії можна всім.
Зі свого боку депутат від партії "За майбутнє" Іван Гегедош зазначив, що "ці зміни до положення не є правочинними". "Я читав повноваження депутата, там чітко прописано: депутат може бути присутнім на всіх комісіях", – сказав він.
Редакція видання звернулася до чинного Закону України "Про статус місцевих рад", де в пункті першому статті 19 "Права депутата місцевої ради у раді та її органах" сказано, що "депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу".
Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що ухвалення цих норм не відповідає вимогам чинного законодавства і є протиправним перешкоджанням веденню законної журналістської діяльності.
"Органи місцевого самоврядування, відповідно до статті 19 Конституції України, зобов'язані діяти лише на підставі закону. Карантинні обмеження, встановлені Кабміном станом на грудень 2020 року, не передбачають обмежень на відвідування приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Єдиним винятком є проведення заходів у режимі відеоконференції, дистанційно, відповідно до п. 11-1 розділу 5 Закону України "Про місцеве самоврядування", – зазначив юрист.
За його словами, у разі проведення заходів "наживо" журналіст має право відвідувати приміщення органів державної влади й відкриті заходи (ч. 2 ст. 25 Закону України "Про інформацію"), використовувати технічні прилади для аудіо-, відеозапису (ч. 1 ст. 25 ЗУ "Про інформацію"), перебувати в місцях і на територіях, де оголошено карантин (ч. 4 ст. 25 ЗУ "Про інформації").
"Недопуск журналіста на відкриті заходи є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України. У разі, коли відбувається такий недопуск, бажано викликати поліцію (за можливості) та подати наряду заяву про скоєння злочину за статтею 171 ККУ. Якщо прибуття наряду є проблематичним (віддалена місцевість, наприклад), подати заяву про злочин можна у відповідний відділ поліції за місцем скоєння злочину, зокрема поштою", – сказав Алі Сафаров.
5. У Києві на суд у справі Януковича не пустили багатьох журналістів
09.12.2020 Судова охорона не пропустила більшість журналістів на судове засідання в справі Віктора Януковича, яке відбулося 9 грудня в Печерському районному суді Києва, повідомляє Громадське радіо.
Судова охорона зобов’язала всіх представників ЗМІ писати клопотання на перебування в залі суду.
Півтори години потому, коли журналісти змогли дотелефонуватися до загальної канцелярії суду, там повідомили, що більше нікого не пропустять.
Пояснили це тим, що клопотання потрібно було подавати щонайменше за три години до початку засідання.
У всіх присутніх одне питання: чому про таку норму не повідомила судова охорона і всі присутні змушені були перебувати в малому приміщенні, порушуючи цим рекомендовані карантинні обмеження.
Відомо, що на засіданні перебувають журналісти телеканалів "1+1" та Суспільного.
Нагадаємо, 9 грудня Печерський районний суд Києва почав розглядати клопотання Офісу генпрокурора про обрання запобіжного заходу колишньому президентові Віктору Януковичу в справі Майдану.
6. У Києві журналістів не пустили на судове засідання
14.12.2020 Журналіст інформаційного агентства Ukrpress.info Ігор Рудич повідомив про недопуск його та знімальної групи телеканалу ICTV 14 грудня на судове засідання Апеляційного господарського суду міста Києва.
Про це він повідомив на гарячу лінію ІМІ.
За його словами, у судову залу в справі спорткомплексу “Восход” їх не пускали судова охорона, а також суддя Віталій Пантелієнко.
Суддя, за словами Рудича, повідомив, що трансляція буде на YouTube, і відмовив журналістам пройти в судову залу та знімати засідання.
Своєю чергою, як чути на відео, яке оприлюднив Рудич, журналістка ICTV повідомила судді, що вони заздалегідь подали клопотання про висвітлення цього судового засідання.
“Нам така картинка не підходить для якості, зрозумійте. Ми надсилали клопотання ще в п’ятницю. Ми отримали позитивну відповідь від пресслужби”, – пояснювала журналістка судді.
Натомість суддя сказав, що в них немає технічної можливості, і порадив журналістам “брати картинку в YouTube”.
Журналісти змогли зайти до судової зали після завершення засідання.
Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що тенденція щодо недопуску без належних правових підстав журналістів на судові засідання є дуже небезпечною і створює реальну загрозу для гласності, відкритості й прозорості судових процесів, а отже для забезпечення реальної демократії в Україні.
Він нагадав, що одним з принципів діяльності судової системи України є гласність і відкритість судового процесу, яка гарантується статтею 11 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та відповідними процесуальними кодексами.
За його словами, до законодавства були внесені зміни у зв’язку з коронавірусом та обмежувальними заходами, передбаченими карантином. Зокрема, частина четверта статті 8 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може ухвалити рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, до судового засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи.
“Однак таке обмеження може впроваджуватися виключно тоді, коли умови карантину, визначені у відповідній постанові Кабміну, передбачають обмеження доступу осіб до приміщень суду. Проте в чинній станом на грудень 2020 року редакції Постанови “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” цього немає. Окрім того, суд може обмежувати доступ виключно за наявності загрози життю або здоров’ю через участь цієї особи в засіданні, а не через статус журналіста”, – сказав Алі Сафаров.
Також юрист нагадав, що, відповідно до частини четвертої статті 25 Закону України “Про інформацію”, журналіст після показування посвідчення має право перебувати, зокрема, на територіях, де запроваджено карантин.
“Таким чином, можна дійти висновку, що недопуск журналістів на судове засідання не ґрунтувався на вимогах закону, а отже має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України”, – зауважив юрист ІМІ Алі Сафаров.
7. У Запоріжжі журналістів не пустили на засідання облради, де частина депутатів обрала її голову
15.12.2020 Журналістів не допустили 15 грудня на засідання Запорізької облради, на якому зібралася частина депутатів під охороною невідомих та обрала головою облради Віталія Боговіна від партії “Слуга народу”, повідомляє Радіо Свобода.
Про своє обрання повідомив журналістам і сам Боговін. Він сказав, що склав повноваження голови ОДА. На питання журналістів, чому на засідання не були допущені ЗМІ, заявив, що це питання не до нього. Він також сказав, що не бачив, коли до зали, де відбувалося засідання, не допускали інших депутатів.
“Усе було відзнято на відео згідно з регламентом. Протоколи були всі підписані. В реєстрі всі підписи в більшості. В межах закону”, – наголосив Боговін.
Заступник голови лічильної комісії депутат облради від “Батьківщини” В’ячеслав Колесников повідомив, що все відбулося в межах чинного законодавства за регламентом, “тому рішення прийнято одноголосно 43 депутатами. Була присутня більшість членів лічильної комісії – чотири (із семи. – Ред.)”.
Водночас один з лідерів місцевої організації ОПЗЖ, присутній на засіданні облради народний депутат Володимир Кальцев, заявив, що голосування частини депутатів обласної ради поза межами сесійної зали й за зачиненими дверима є захопленням влади в регіоні. Також він повідомив, що підготує відповідне звернення до керівництва СБУ щодо захоплення державної влади.
“Якщо правда те, що пишуть депутати, то на наших очах відбувається незаконне захоплення влади. Якщо ми побачимо, що губернатор обраний головою облради, то не знаю, де він міг бути обраний, у якому кабінеті й ким. Він так міг би й удома на кухні обратися: дружину покликати, пару дітей і оголосити себе головою облради. Це чітке порушення статті Конституції. Кримінальний злочин”, – заявив Кальцев.
Про захоплення влади також заявили й представники фракції “Європейська солідарність”, які оприлюднили офіційне звернення з вимогою до правоохоронних органів надати відповідну оцінку подіям у Запорізькій обласній раді.
15 грудня мало продовжитися засідання першої сесії Запорізької обласної ради. Після того як депутати від фракцій “Слуга народу”, “Опозиційний блок”, “Єднання” та “Батьківщина” на чолі з головою ОДА Віталієм Боговіним залишили залу обласної ради й окремо зібралися в 300-й залі Запорізької ОДА, туди прийшли депутати від ОПЗЖ, а також присутні на засіданні обласної ради народні депутати від ОПЗЖ Олександр Пономарьов і Володимир Кальцев. Утім, потрапити до приміщення вони не змогли: вхід до нього охороняли невідомі молодики, які раніше перебували біля приймальні голови ОДА і відрекомендувалися ветеранами війни на Донбасі.
Депутати облради від ОПЗЖ покликали до 300-ї зали поліцію і вимагали від неї завести їх до зали. Згодом молодики залишили місце біля входу до 300-ї зали, утім зайти туди депутати від інших фракцій не могли: двері до зали були зачинені. Журналістів туди також не пускали й не запрошували.
Після прибуття слідчо-оперативної групи вхід до зали огородили стрічкою і поліція нікого не пропускала до входу. Згодом депутатів, які перебували в 300-й залі ОДА, поодинці випускали через запасний вхід зали з боку обласної ради. На питання кореспондента Радіо Свобода про те, що відбувається на засіданні в 300-й залі ніхто з депутатів нічого не відповідав. Згодом біля приймальні голови ОДА Боговін і представник фракції “Батьківщина”, ексзаступник Владислав Куценко дали брифінг, на якому повідомили про обрання голови обласної ради.
8. У Кропивницькому суддя через присутність на засіданні журналістів переніс його, навіть не відкривши
16.12.2020 Суддя Кіровського районного суду міста Кропивницького Руслан Бурко через присутність на засіданні журналістів переніс його, навіть не відкривши.
Про це представникові ІМІ в Кіровоградській області повідомила журналістка-фрілансерка Анастасія Зубова, яка за відповідним фактом подала заяву до поліції.
Медійниця стверджує, дії судді не лише суперечать чинному законодавству, а й порушують її право на виконання своїх професійних обов'язків.
“Перед початком судового засідання суддя Руслан Бурко заявив, що неучасники процесу мають залишити засідання. Підстави – карантинні обмеження. Я звернулася до нього, пославшись на гласність судового процесу, вказала, що засідання не закрите. Однак суддя не лише не запропонував перенести засідання в більше приміщення чи залишитися, але з дотриманням півтораметрової дистанції, а просто переніс засідання і залишив залу. Саме засідання суддя, до речі, так і не відкрив”, – розповіла журналістка.
Водночас вона наголосила, що судові засідання і так відбуваються зрідка, а на це засідання “нарешті через процедуру приводу змогли доставити обвинуваченого, очікувалось остаточне рішення, а суддя просто взяв і грюкнув дверима перед усіма учасниками процесу”.
Окрім власне заяви до поліції Анастасія Зубова планує звертатися зі скаргами на дії судді до уповноваженого Верховної Ради з прав людини та Вищої ради правосуддя.
Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважує, що така поведінка судді порушує вимоги Кримінального процесуального кодексу України, зокрема статті 322, якою визначається безперервність судового процесу і виключний перелік випадків, коли суддя має право відкласти судове засідання.
Він нагадав, що стаття 328 Кримінального процесуального кодексу України визначає:
"Стаття 328. Право перебувати в залі судового засідання
Кількість присутніх у залі судового засідання може бути обмежена головуючим лише в разі недостатності місць у залі судового засідання.
Близькі родичі та члени сім’ї обвинуваченого і потерпілого, а також представники засобів масової інформації мають пріоритетне право бути присутніми під час судового засідання”.
“Таким чином, відмова судді виконувати свої обов'язки через присутність у залі судових засідань має ознаки порушення гласності судового процесу, яка може призводити до дисциплінарної відповідальності судді відповідно до законодавства про судоустрій та статус суддів”, – зазначив Алі Сафаров.
9. У Житомирі на пресконференцію голови ОДА запросили лише телевізійників
21.12.2020 У Житомирі низка журналістів повідомили, що їх не запросили на пресконференцію голови обласної держадміністрації Віталія Бунечка, яку заплановано на 22 грудня. В ОДА заявили, що планують змінити формат заходу і запросити ширше коло медійників.
Про це повідомляє представниця ІМІ в Житомирській області.
Журналістка інтернет-видання “Житомир.Інфо” Валерія Володіна повідомила, що на захід запрошуються лише телеканали.
“Дуже цікаво. Голова ОДА Віталій Бунечко дає пресконференцію, але звідки про це мають дізнатися ЗМІ? Телефонуєш прессекретарю Юрію Мельнику, а тобі кажуть: “Ми вирішили запросити лише телеканали”. Дуже зручно виходить”, – написала журналістка на своїй фейсбук-сторінці.
Пізніше в коментарі представниці ІМІ в Житомирській області Володіна пояснила, що про захід дізналася від колег-телевізійників і така вибірковість її дуже обурила.
У коментарях під дописом Валерії Володіної думками почали ділитися й інші медійники.
“Кажуть, що наступного тижня для інтернет-ЗМІ буде окрема пресконференція. Але де логіка ділити медіа? Погоджуюся, що мають бути анонси, бо про цю пресконференцію я дізналася не із сайту ОДА, а з твого допису”, – написала журналістка Ірина Чириця.
“Зараз скажуть, щоб не робити скупчення людей. Добре, що все можна спихнути на коронавірус”, – прокоментувала журналістка Ірина Кирилович.
У коментарі представниці ІМІ в Житомирській області прессекретар голови ОДА Юрій Мельник пояснив таку вибірковість пандемією COVID, але зазначив, що зараз планують змінити формат заходу і запросити на нього ширше коло журналістів.
За його словами, планувалась окрема пресконференція голови облдержадміністрації за окремими напрямами щодо досягнень та поразок 2020 року виключно для телеканалів.
“Протягом цього тижня ми хотіли оголосити й про те, що окремо будуть зібрані інтернет-ЗМІ, за нашим списком це близько 12 ЗМІ. Усе досить просто, через те що в нас зараз COVID. Навіть по одному-два представники від кожного з цих ЗМІ – це також серйозне скупчення. Ми розуміємо те, що треба бути обережнішими, і хотіли розділити захід на два дні. Попередньо ми поспілкувалися з цього приводу з Віталієм Івановичем, і протягом дня ми вирішимо, як зробити так, щоб задовольнити запит до інформації всіх журналістів: не розділяти на декілька днів, а все провести в один день з дотриманням дистанції”, – пояснив Мельник.
Також він зауважив, що спершу пресконференцію планували провести в кабінеті голови ОДА, наразі розв'язують питання, щоб перенести місце проведення, втім кількість журналістів усе одно буде обмежена.
“За карантинними обмеженнями Кабінету Міністрів ми в залі не можемо збирати більш ніж 20 осіб. Найближчим часом ми виставимо анонс і акредитацію. Ми старатимемося пропустити всіх охочих журналістів, але одразу попереджатимемо, що кількість буде обмежена”, – сказав прессекретар.
Нагадаємо, у жовтні 2019 року журналісти “Житомир.Інфо” також скаржилися, що представників їхнього видання не запросили на пресбрифінг голови Житомирської облдержадміністрації Віталія Бунечка.
10. Друга сесія Запорізької міськради пройшла без журналістів
21.12.2020 Друга позачергова сесія Запорізької міської ради 21 грудня пройшла без участі журналістів та громадськості у зв’язку з карантинними обмеженнями.
Про обмеження кількості учасників сесії Запорізька міськрада повідомила ще 18 грудня на своєму сайті.
“В умовах карантину, який продовжується не лише в Запоріжжі, а й в усій країні, сесія міської ради відбудеться з мінімальною кількістю учасників. У засіданні візьмуть участь лише депутати міської ради та деякі представники виконавчої влади. Участь, присутність представників ЗМІ та громадськості, а також помічників депутатів в умовах карантинних обмежень не передбачається”, – йшлося в повідомленні міськради.
Водночас для охочих мали забезпечити пряму трансляцію сесії на телеканалі Z.
Повідомлення на сайті щодо недопуску журналістів від 18 грудня повністю дублює інформацію про правила проведення першої позачергової сесії Запорізької міськради, опубліковане 30 листопада.
Як повідомляв ІМІ, 1 грудня перша сесія Запорізької міської ради відбулася без присутності представників ЗМІ та громадськості у зв’язку з карантинними обмеженнями.
15 грудня журналістів не допустили на засідання Запорізької облради, на якому зібралася частина депутатів під охороною невідомих та обрала головою облради Віталія Боговіна від партії “Слуга народу”.
11. У Києві журналістів вдруге не пустили на судове засідання в одній справі
21.12.2020 Журналіст інформаційного агентства Ukrpress.info Ігор Рудич повідомив, що його та знімальну групу телеканалу ICTV знову не пустили на судове засідання Апеляційного господарського суду міста Києва.
Про це він повідомив на гарячу лінію ІМІ.
За його словами, 21 грудня у судову залу в справі спорткомплексу “Восход” їх знову не пустили судова охорона та головуючий суддя Віталій Пантелієнко.
“Сталося теж саме, що минулого разу - мене та моїх колег з ICTV не пустили на засідання”, - сказав він.
Журналістка ICTV звернулася до судді з проханням пустити на судове засідання. На що той відповів брати, що є трансляція на YouTube. Але журналістка зазначила, що у своєму письмовому запиті вже поясняла, чому їм не підходить така трансляція.
Журналісти так і не змогли зайти до судової зали.
Як повідомляв ІМІ, 14 грудня журналіст інформаційного агентства Ukrpress.info Ігор Рудич повідомив про недопуск його та знімальної групи телеканалу ICTV на судове засідання Апеляційного господарського суду міста Києва.
12. У Запоріжжі двох журналістів не пустили на сесію міськради
21.12.2020 Головного редактора медіапортала “Гвозді” Богдана Василенка і журналістку сайта “Форпост” Руслану Ашурову не пропустили 21 грудня до приміщення міськвиконкому, де проходила друга позачергова сесія Запорізької міської ради.
Про це журналісти повідомили представниці ІМІ у Запорізькій області.
За словами Руслани Ашурової, центральний вхід до міськради був закритий і журналістам довелося обходити будівлю, намагаючись увійти до будівлі з іншого входу.
“На той час там зібралося вже кілька депутатів і охорона Нацгвардії. На вході до території міськвиконкому чоловік в масці повідомив, що комісія прийняла рішення не пускати пресу, тільки журналістів телеканалу Z. Поряд з ним стояли нацгвардійці, підтримували його і не пропускали нас. Нас намагалися провести кілька депутатів, було багато штовханини. Коли за допомогою депутатів ми пройшли до вхідних дверей, там також була “Поліція діалогу” і Нацгвардія”, - розповіла журналістка.
За її словами, журналістам вдалося дійти до заднього входу міськвиконкому, але двері також були зачинені.
“Ще хвилин десять всередину не пускали ні пресу, ні депутатів з їхніми помічниками. У підсумку, депутатів запустили, а журналістів залишили зовні”, - розповіла журналістка.
На сайті “Гвозді” головний редактор Богдан Василенко розмістив відео, на якому видно, як журналістів не пускають на територію міськвиконкому, а пізніше витискають від входу до будівлі. Чоловік у масці є начальник відділу внутрішньої політики Сергій Шулдик, який у забороні доступу журналістів до будівлі посилається на рішення комісії з надзвичайних ситуацій. Також на відео видно, як пізніше двері будівлі міськвиконкому відчиняє начальник управління внутрішньої політики, преси та інформації Запорізької міської ради Владислав Ніколаєв і говорить, що пропустить тільки депутатів. В результаті, журналістів так і не впустили до приміщення. В цей же день під час сесії міськради міський голова Володимир Буряк відмовився ставити на голосування питання про допуск журналістів на сесію.
Богдан Василенко повідомив регіональний представниці ІМІ, що не писатиме заяву до поліції, оскільки не вбачає в цьому “жодного сенсу”. Також він нагадав, що не отримав відповіді від поліції і міського голови на свої заяви ще з приводу серпневого недопуску журналіста на сесію міськради.
Як повідомляв ІМІ, 21 грудня друга позачергова сесія міськради пройшла без участі журналістів.
1 грудня перша сесія Запорізької міської ради відбулася також без присутності представників ЗМІ та громадськості у зв’язку з карантинними обмеженнями.
15 грудня журналістів не допустили на засідання Запорізької облради, на якому зібралася частина депутатів під охороною невідомих та обрала головою облради Віталія Боговіна від партії “Слуга народу”.
13. Запорізького журналіста не пустили до міськради на презентацію проєкту бюджету
22.12.2020 Головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка 22 грудня не пустили до Запорізької міської ради, де в сесійній залі проходила презентація проєкту міського бюджету міста на 2021 рік.
Про повідомляється на сайті “Гвозді”, також цю інформацію журналіст підтвердив представниці ІМІ в Запорізькій області.
За словами Василенка, 21 грудня міський голова Запоріжжя Володимир Буряк на другій позачерговій сесії міськради заявив, що “запрошує усіх” на презентацію проєкту бюджету.
Відео з підтвердженням його заяви було опубліковано на сайті “Гвозді”. Також на відео видно, як охоронець відмовляє журналісту у доступі на територію міськвиконкому. На запитання, чому не можна пройти, охоронець відповідає: “Тому що мені наказали нікого не пропускати”.
При цьому на сайті Forpost була розміщена інформація про те, що 22 грудня депутати в закритому режимі без преси і прямої трансляції презентують бюджет міста на наступний рік.
Як повідомляв ІМІ, 21 грудня головного редактора медіапортала “Гвозді” Богдана Василенка і журналістку сайта “Форпост” Руслану Ашурову не пропустили до приміщення міськвиконкому, де проходила друга позачергова сесія Запорізької міської ради.
21 грудня друга позачергова сесія міськради пройшла без участі журналістів. Про обмеження кількості учасників сесії Запорізька міськрада повідомила ще 18 грудня на своєму сайті.
Під час сесії міський голова Запоріжжя Володимир Буряк відмовився виносити на голосування питання про присутність на сесії журналістів, бо вони не є представниками органів місцевого самоврядування
1 грудня перша сесія Запорізької міської ради відбулася також без присутності представників ЗМІ та громадськості у зв’язку з карантинними обмеженнями.
14. Запорізького журналіста вчергове не пустили на сесію міськради
23.12.2020 Головного редактора портала “Гвозді” Богдана Василенка 23 грудня не пропустили на територію Запорізької міськради, де в сесійній залі проходило засідання позачергової сесії міської ради.
Про це журналіст повідомив представниці ІМІ в Запорізькій області.
За словами Богдана Василенка, його не пропустили охоронці на вході на територію міськвиконкому. Інших журналістів, які б намагалися потрапити на сесію, не було.
На сайті Запорізької міської ради 22 грудня з'явилося повідомлення щодо формату проведення другого пленарного засідання другої позачергової сесії Запорізької міської ради. У повідомленні йдеться, що на сесію не будуть допущені журналісти і помічники новообраних депутатів через карантинні обмеження.
В той же час акредитовані журналісти можуть потрапити на сесію Запорізької обласної ради, яку перенесено з 24 на 23 грудня, повідомляється на сайті Запорізької обласної ради.
В анонсі журналістів просять акредитуватися, посилаючись на карантинні обмеження. Також журналістам повідомляють, що на сайті вестиметься пряма трансляція засідання.
Як повідомляв ІМІ, 22 грудня головного редактора порталу “Гвозді” Богдана Василенка 22 грудня не пустили до Запорізької міської ради, де в сесійній залі відбувалася презентація проєкту міського бюджету міста на 2021 рік.
21 грудня головного редактора медіапорталу “Гвозді” Богдана Василенка і журналістку сайту “Форпост” Руслану Ашурову не пропустили до приміщення міськвиконкому, де проходила друга позачергова сесія Запорізької міської ради.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації – 5
1. У Закарпатській облраді попередили про обмеження допуску журналістів на сесію
07.12.2020 Пресслужба Закарпатської обласної ради попередила про обмеження допуску журналістів до першого засідання новообраного складу обласної ради, яке заплановано на 7 грудня. Про це повідомляється на сайті облради.
“З метою дотримання карантинних вимог кількість акредитованих для участі в засіданні представників ЗМІ обмежена”, – йдеться в повідомленні.
На сайті не уточнюється порядок акредитації ЗМІ та не інформується про онлайн-трансляцію сесії.
Раніше юрист ІМІ Алі Сафаров зазначав, що до статті 25 Закону “Про інформацію”, де вказано права журналістів, внесли зміни, у яких прямо зазначено право журналістів перебувати в місцях, у яких оголошено карантин. Тобто, додав юрист, обмеження журналістів до доступу на сесію під приводом карантину будуть незаконними й не відповідатимуть вимогам чинного законодавства.
2. Кіровоградська облрада обмежила кількість журналістів, що можуть бути присутні на сесії
08.12.2020 Кіровоградська обласна рада повідомила про обмеження доступу до сесійної зали. Про це повідомляється на сайті Кіровоградської облради.
Зокрема, представники засобів масової інформації допускатимуться до приміщення лише за наявності дійсного посвідчення журналіста.
Крім того, бути присутнім на засіданні зможе лише один представник від одного видання.
Такі обмежувальні заходи в облраді пояснили постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Коментуючи ініціативу Кіровоградської облради, юрист ІМІ Алі Сафаров зауважив, що карантинні обмеження, встановлені постановою Кабміну, наразі не передбачають обмеження відвідування приміщень суб'єктів владних повноважень. За його словами, дійсні лише загальні вимоги щодо засобів індивідуального захисту, відстані між особами тощо. Тому будь-які посилання на карантин, через що можна не допускати чи обмежувати число журналістів на сесії, є незаконними, додав юрист.
3. У Миколаївській облраді хочуть закривати депутатські комісії від ЗМІ
14.12.2020 Депутати Миколаївської обласної ради внесли до проєкту регламенту ради пункт про те, що засідання постійних депутатських комісій можуть проводитись у закритому від громадськості режимі.
Про це йшлося на засіданні тимчасової комісії, що працює над розробленням регламенту новообраної Миколаївської обласної ради восьмого скликання, 14 грудня, яке транслювало місцеве видання “НикВести”, повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.
Пропозицію озвучив представник партії “Слуга народу” Іван Кухта.
“У разі необхідності постійна комісія може прийняти рішення про проведення закритого засідання”, – йдеться в пункті регламенту.
Жоден інший з присутніх на засіданні депутатів не висловив заперечень щодо цього пункту, тож рішення стосовно його внесення до регламенту Миколаївської облради було ухвалене одноголосно.
Сьогодні, 15 грудня, на черговому засіданні тимчасової комісії знову обговорювалося це питання. Голова облради Ганна Замазєєва запропонувала залишити можливість проведення закритих засідань комісії з питань законності та депутатської етики.
Юрист апарату Миколаївської облради пояснила, що обмеження в доступі до засідань комісій стосуються сукупності умов, передбачених статтею 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”. Це питання, що стосуються національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, якщо розголошення такої інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, якщо шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес у її отриманні. Після цього Ганна Замазєєва відкликала свою пропозицію.
Нагадаємо, Законом “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що місцеве самоврядування здійснюється, зокрема, на принципах гласності. Стаття 47 закону не передбачає можливості проведення засідань постійних комісій у закритому режимі. У статті 48 вказано, що зазвичай у закритому режимі проводяться засідання тимчасових контрольних комісій ради.
4. На Закарпатті комунальне підприємство не відповіло журналістці на запит. Поліція порушила справу
16.12.2020 Комунальне підприємство Виноградівської міської ради “Центр інвестицій та розвитку” не надало відповіді журналістці інтернет-видання “Голос Карпат” Олені Мудрій на інформаційний запит. Вона звернулась із заявою до поліції.
Про це представнику ІМІ в Закарпатській області повідомила Олена Мудра.
За її словами, вона 4 листопада надіслала на адресу КП “Центр інвестицій та розвитку” інформаційний запит, у якому просила надати копії договорів та актів виконаних робіт із фізичними особами – підприємцями, які надавали КП послуги. Утім, у час, відведений законом, – п’ять робочих днів – відповіді журналістка не отримала.
27 листопада Олена Мудра написала заяву до місцевого відділу поліції за ознаками кримінального злочину за статтею 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").
За словами журналістки, поліція за цим фактом відкрила кримінальне провадження та в неї як заявниці відібрали пояснення.
КП "Центр інвестицій та розвитку", йдеться на сайті підприємства, – це неприбуткова бюджетна організація, створена для розроблення та сприяння в реалізації стратегії розвитку міста Виноградів. Підприємство працює, зокрема, і на реалізацію міжнародних угод.
Як повідомляв ІМІ, у липні цього року Виноградівська міська рада відмовила журналістці в інформації щодо коштів і заходів у межах реалізації двох проєктів програм транскордонного співробітництва сумарною вартістю понад 2 мільйони 148 тисяч євро, які реалізовувало згадане комунальне підприємство.
5. Міськрада на Закарпатті виставила журналістці рахунок за інформацію
22.12.2020 Виноградівська міська рада, що на Закарпатті, виставила рахунки на 259.25 грн та на та 86.26 грн. за відповідь на інформаційні запити журналістки інтернет-видання “Голос Карпат” Олени Мудри.
Про це журналістка повідомила представнику ІМІ в Закарпатській області та розписала детальніше про ситуацію на своїй фейсбук-сторінці.
За словами журналістки, вона у запитах від 30 листопада та 15 грудня просила надати інформацію щодо виділення бюджетних коштів на діяльність громадських організацій, а також – щодо розпорядження муніципальними земельними ділянками у місті Виноградів.
У відповідь із міської ради Виноградова прислали два рахунки на відшкодування витрат за друк документів.
Олена Мудра зазначила, що за виставлені рахунки не платитиме ні вона, ні редакція, оскільки запитувана інформація є суспільнозначущою, а така, згідно із законодавством, має надаватися безкоштовно.
Крім того, як було наголошено у запитах на інформацію, журналістка просила про надання можливості власноруч ознайомитися із документами та зробити відповідні фотокопії, що передбачено Законом “Про доступ до публічної інформації”. У міській раді не повідомили, де і коли можливо ознайомитися із документами.
Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що вимога оплати за виготовлення копій документів, зазначених в запиті, має ознаки порушення права доступу до публічної інформації.
“І сам Закон України “Про доступ до публічної інформації”, і судова практика, що склалася навколо застосування цього закону, чітко передбачають, що саме запитувач у своєму запиті визначає, в якій саме формі він хоче ознайомитись з інформацією. Якщо він просить надати інформацію безпосередньо на місці - розпорядник зобов’язаний забезпечити запитувачу таке надання, бо пункт четвертий частини першої статті 14 Закону України “Про доступ до публічної інформації” прямо наказує розпоряднику визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо”, - пояснив юрист.
Він нагадав, що частина четверта статті 21 зазначеного Закону додатково зазначає, що при наданні особі інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.
“Таким чином вимога оплати за виготовлення копій документів, зазначених в запиті, дійсно має ознаки порушення права доступу до публічної інформації. Остаточну крапку в цьому питанні має поставити суд”, - сказав Алі Сафаров.
Юридичний тиск
Зловживання позовами проти ЗМІ – 3
1. На сайт "Рівне Вечірнє" подали до суду через припущення в матеріалі
10.12.2020 На сайт “Рівне вечірнє” та його головного редактора Богдана Слонця подав позов “про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди” бізнесмен Анатолій Іваницький.
Про це повідомляє представниця ІМІ в Рівненській області.
У публікаціях ЗМ називали Анатолія Іваницького, більш відомого як Дядя Фьодор (або Дядя Федір), одним з ключових очільників схем у сфері нелегального бурштиновидобутку.
Нещодавно поліція повідомила про низку обшуків у справі про організацію видобутку та продажу бурштину, до якої він нібито причетний. Правоохоронці у своєму пресрелізі називають Дядю Федора кримінальним авторитетом.
Головний редактор сайту “Рівне вечірнє” Богдан Слонець розповів, що писав про Анатолія Іваницького в листопаді й здивований позовом.
“Скажу чесно, що мене здивував позов. У нас виходив матеріал про мільйонний хабар. Кошти пропонували працівнику МВС за посаду керівника поліції Рівненщини. Як повідомляла поліція, купити посаду хотіли люди, які пов’язані з незаконним видобутком бурштину. Особа головного підозрюваного нам стала відома з наших джерел у правоохоронних органах. Інших підозрюваних у цій справі слідство не розкриває. Однак ми припустили, хто це може бути. Це припущення й написано в матеріалі. Ніякого конкретного ствердження там немає”, – зазначив Богдан Слонець.
Припущення в матеріалі виглядало так: “Однак якщо добре придивитися на фото з обшуків помешкання, то на них можна розгледіти чоловіка, схожого до відомого дубенського підприємця Анатолія Іваницького”.
“Після виходу матеріалу до редакції звертався Анатолій Іваницький зі своїми вимогами. Після розмови ми надрукували його позицію”, – сказав головред “Рівне вечірнє”.
У Єдиному реєстрі судових рішень поки немає деталей позову, а редакція “Рівне вечірнє” ще його не отримала. Відомо лише, що позов надійшов до Рівненського міського суду 24 листопада, а суддею буде Олена Першко.
2. Гладковський подав позов проти Bihus.info та вимагає 2 млн моральної компенсації
14.12.2020 Вінницький міський суд розглядає справу за позовом колишнього першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони України Олега Гладковського проти журналістів Bihus.info. Позивач вимагає спростувати інформацію, викладену в одному з журналістських розслідувань, та понад два мільйони гривень за моральну шкоду, повідомляє "Veжа".
Підготовче засідання в справі відбулося в суді 14 грудня. Відповідачами в справі виступають журналісти Bihus.info Денис Бігус та Леся Іванова, а також громадська організація “ТОМ 14” (заснована членами авторського колективу програми “Наші гроші”).
Позов стосується визнання недостовірною та спростування інформації в журналістському розслідуванні “Армія. Друзі. Бабки” в межах проєкту “Наші гроші з Денисом Бігусом”.
У залі, крім судді Луценко, був присутній представник позивача Василь Вітюк. Представники відповідачів Олександр Бурмагін та Євген Воробйов брали участь у засіданні через відеозв’язок.
Як повідомив виданню Василь Вітюк, два мільйони гривень відшкодування “заявлені для оплати в БФ “Повернись живим”. Водночас адвокат позивача не вказав, яку саме інформацію з матеріалу вимагається спростувати, позаяк його на це не уповноважив клієнт.
Однак згодом адвокат Дениса Бігуса Олександр Бурмагін уточнив у коментарі, що серед позовних вимог значаться: “Визнати такою, що порушує особисті немайнові права Олега Гладковського на презумпцію невинуватості, на повагу гідності та честі, на недоторканність ділової репутації інформацію в сюжеті “Друзі президента крадуть на оборонці (секретні переписки)” (з 27-ї до 29-ї хвилини). Йдеться, зокрема, про інформацію такого змісту:
“Група молодиків вступає і змову з оборонними чиновниками, вони скуповують військові запчастини в російських контрабандистів, а також по складах Української армії, накручують ціни в рази і за змовою з державним концерном "Укроборонпром" продають на його заводи. До групи входять: замсекретаря Ради Нацбезпеки та оборони Олег Гладковський…” – ідеться в позовних вимогах.
Таку інформацію вимагають спростувати протягом місяця з моменту задоволення позовних вимог (набрання законної сили судовим рішенням).
Також позивач вимагає стягнути солідарно з відповідачів на користь Олега Гладковського моральну шкоду в розмірі 432 мінімальних заробітних плати (2 040 336 гривень) та судові витрати.
“У мотивувальній частині позовної заяви Гладковський-старший дійсно зазначає, що гроші він збирається перерахувати БФ “Повернись живим”. Що, на нашу думку, свідчить проте, що жодної моральної шкоди йому заподіяно не було. Оскільки моральні страждання переживає конкретна особа, за що вона особисто має отримувати компенсацію. Без жодних транзакцій”, – додав Олександр Бурмагін.
За словами Бурмагіна, відповідачі категорично не згодні з усіма позовними вимогами, зокрема, тому, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду.
Під час судового засідання заявлено низку клопотань. Наприклад, Денис Бігус через адвокатів попросив змінити підсудність справи, зазначивши, що хоча й зареєстрований у Вінниці, але фактично проживає в Борисполі, тому попросив, щоб справу розглядали в Борисполі.
Адвокат Воробйов вказав, що ГО “ТОМ 14” зареєстрована в Києві, тому також підтримує клопотання Бігуса. Адвокат Гладковського заперечив, зазначивши, що варто керуватися місцем реєстрації.
Зрештою суддя Луценко відмовила в задоволенні цього клопотання журналіста, тому справу все ж розглядатимуть у Вінницькому міському суді.
Захисники відповідачів також вказали на необхідність відкладення засідання через те, що ще не отримали всіх матеріалів справи, тому їм потрібен час на підготовку.
Зважаючи на це, а також на відсутність у суді журналістки Лесі Іванової справу відклали до 10:00 21 січня.
Як повідомляв ІМІ, 9 грудня 2020 року Київський апеляційний суд задовольнив скарги журналістів проєкту розслідувань Bihus.Info Дениса Бігуса і Лесі Іванової та скасував рішення Подільського районного суду Києва щодо спростування інформації про причетність Ігоря Гладковського, сина ексзаступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони, до схем із розкрадання в оборонному комплексі України.
3 липня Подільський районний суд Києва зобов’язав проєкт журналістських розслідувань Bihus.Info спростувати інформацію про причетність Ігоря Гладковського до схем з розкрадання в оборонному комплексі України.
Керівник проєкту журналістських розслідувань Bihus.Info Денис Бігус повідомив, що оскаржить рішення Подільського райсуду Києва.
25 лютого 2019 року журналісти проєкту Bihus.Info оприлюднили в програмі “Наші гроші” розслідування про корупцію в оборонному секторі. У розслідуванні Лесі Іванової йдеться про те, що Ігор Гладковський разом з партнерами через фірми-прокладки постачали оборонним підприємствам контрабандні російські деталі або деталі з українських військових частин за завищеними вдвічі-вчетверо цінами. Автори розслідування стверджують, що до корупційних операцій причетні Олег Гладковський, який раніше був бізнес-партнером колишнього президента Петра Порошенка, екскерівник “Укрспецекспорту” та голова держконцерну “Укроборонпром” Павло Букін, а також директори підприємств та інші посадові особи держконцерну.
4 березня 2019 року син звільненого першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського Ігор подав до Подільського районного суду Києва позов про захист честі й гідності щодо журналістів “Наших грошей” Дениса Бігуса та Лесі Іванової.
23.12.2020 Броварський міськрайонний суд Київської області призначив на 9 лютого перше судове засідання в справі за позовом Альони Шевцової до журналістки Любові Величка та ТОВ “Фьючер Медіа” про захист честі, гідності та ділової репутації, компенсацію моральної шкоди в розмірі 1 млн грн.
Про це ІМІ повідомила Любов Величко.
За словами журналістки, позов проти неї подано 2 листопада, і перше засідання перенесли на лютий у зв'язку з карантинними обмеженнями.
У позові Шевцова просить суд визнати недостовірною і такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію, поширену Величко інформацію та на сайті Mind.ua від 22 жовтня під назвою "Робота на РФ, офшори та "оптова торгівля комп’ютерами": як працюють онлайн-казино в Україні".
Позивачка просить визнати недостовірною та спростувати таку інформацію:
"..."Леогеймінг" отримала наші кошти за поповнення незаконного онлайн-казино 1xbet.
На своєму сайті ТОВ "ФК "Леогеймінг пей" не соромиться рекламувати російські бренди: онлайн-ігри "Танки онлайн", "Передовая", "Русская рыбалка", букмекерські контори "Лига ставок", "Виртуальная футбольная лига", телекомунікаційні компанії "Ростелеком" та "Мегафон", найбільшого в РФ постачальника послуг телебачення "Триколор" та платіжну систему Webmoney.
Налагодити тісні бізнес-зв’язки з Росією Альоні Шевцовій міг завербований ФСБ український меценат Тимофій Нагорний... Компанія Шевцової "Лео партнерс" обслуговує благодійний фонд Нагорного "Фонд волонтерів України".
…Компанії Альони Шевцової задіяні в схемі "відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом та виведення брудних коштів за кордон на рахунки офшорних компаній".
Кримінальні справи, фігурантами яких є компанії Євгенія Шевцова, Альона Шевцова…
На момент виходу публікації Альона Шевцова не надала коментарів з приводу діяльності її компаній та причини, чому, наприклад, компанія ТОВ "ФК Леогеймінг Пей" є фігурантом низки кримінальних проваджень".
Крім того, позивачка просить суд стягнути з відповідачів на відшкодування морального збитку солідарно 1 млн гривень.
За словами Любові Величко, усі твердження, які є в її розслідуванні, підкріплюються відповідними доказами.
"Альона Шевцова будує свої звинувачення на вирваних із контексту фразах і словосполученнях, – пояснює журналістка. – Наприклад, вона просить видалити фразу "компанії Альони Шевцової задіяні в схемі "відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом та виведення брудних коштів за кордон на рахунки офшорних компаній", забувши водночас, що ця інформація (як видно з повного тексту розслідування) ґрунтується на даних СБУ".
Як повідомляв ІМІ, 27 жовтня 2020 року журналістка Любов Величко повідомила, що отримала погрози після розслідування "Робота на РФ, офшори та "оптова торгівля комп’ютерами": як працюють онлайн-казино в Україні", у якому фігурує компанія Альони Шевцової.
11 вересня 2020 року Любов Величко повідомила, що слідчий відділ Броварського відділу поліції Київської області, виконуючи рішення Броварського міськрайонного суду, відкрив кримінальне провадження про перешкоджання журналістці Любові Величко з боку голови Партії Шарія Ольги Шарій та адміністраторів близько десяти телеграм-каналів.
20 серпня 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області зобов'язав поліцію внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене стосовно журналістки Любові Величко кримінальне правопорушення з боку Ольги Шарій, голови Партії Шарія, передбачене статтею 171 ККУ ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").
26 серпня 2020 року журналістка Texty.org.ua Любов Величко подала до Державного бюро розслідувань скаргу на неправомірні дії слідчої Броварського відділку поліції в кримінальному провадженні про погрози.
29 липня 2020 року журналістка Любов Величко подала до Броварського відділку поліції дві заяви щодо погроз їй убивством та перешкоджання журналістській діяльності після виходу її розслідування про російські телеграм-канали "Тєлєга" для "Слуги". Як телеграм-канали, що, ймовірно, ведуться з Росії, впливають на роботу Ради".
30 липня 2020 року поліція Київщини відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці Любові Величко в соціальній мережі за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України ("Погроза або насильство щодо журналіста").
Раніше журналістка Любов Величко повідомила про погрози, які почала отримувати після розслідування про російські телеграм-канали.
27 серпня 2020 року журналістка Texty.org.ua Любов Величко повідомила, що 26 серпня її автомобіль переслідував темний Chevrole Lacetti. Переслідування вона пов'язує з її інтерв'ю під назвою "Координатор "вагнерівської спецоперації" про її провал: "Це банальна зрада" (ІНТЕРВ’Ю, ВІДЕО, ДОКУМЕНТИ), опублікованим 24 серпня на сайті Mind.
Захист свободи слова
Реакція владі на порушення прав журналістів – 5
03.12.2020 Прокуратура Кривого Рогу (Дніпропетровська область) оголосила підозри трьом працівникам комунального підприємства “Криворізька муніципальна гвардія” в справі про перешкоджання головній редакторці інформаційної агенції “Перший Криворізький” Софії Скибі та журналісту Максиму Бовчалюку, яких 22 квітня виштовхали з території Криворізької міської ради, повідомляє “Детектор медіа”.
Матеріали справи щодо третього обвинувачуваного Віктора О. до суду передали 30 листопада. На підготовче судове засідання 2 грудня він не з’явився, бо нібито не знав про призначення розгляду справи. Не прийшов і його адвокат Дмитро Дербін.
Адвокат потерпілого Максим Гореліков повідомив, що суддя Ольга Чайкіна відклала установче засідання до 22 грудня.
Криворізька місцева прокуратура №1 розділила матеріали на два провадження за однією статтею про перешкоджання, оскільки Віктор О. вважався на той момент військовослужбовцем. Після підготовчого засідання ці провадження можуть об’єднати в одне.
Трьом працівникам криворізького КП “Муніципальна гвардія” може загрожувати до трьох років обмеження волі.
Як повідомляв ІМІ, 22 квітня в Кривому Розі (Дніпропетровська область) представники КП “Муніципальна гвардія” виштовхали журналістів сайту “Перший Криворізький” із внутрішнього двору виконкому міської ради, де мало відбутися пленарне засідання сесії. Водночас на сесію пустили журналістів комунальної ТРК “Рудана”.
Поліція Кривого Рогу відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістам “Першого Криворізького” (ст. 171 Кримінального кодексу України).
Правоохоронці передали до суду обвинувальний акт стосовно трьох працівників КП “Муніципальна гвардія”, які 22 квітня виштовхали з території Криворізької міської ради журналістів порталу “Перший Криворізький” Софію Скибу та Максима Бовчалюка.
2. Поліція відкрила справу за фактом недопуску журналістів до Закарпатської облради
10.12.2020 За фактом недопуску журналістів на сесію Закарпатської обласної ради відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.
Про це представнику ІМІ в Закарпатській області повідомила керівниця Відділу комунікацій ГУ НП в Закарпатській області Ганна Дан.
За її словами, провадження відкрив Ужгородський відділ поліції.
Як повідомляв ІМІ, в Ужгороді 7 грудня в будівлю Закарпатської обласної ради перед початком першого засідання сесії поліцейська охорона не впускала журналістів, яких не було в наданих їй списках. Тоді, за інформацією ІМІ, поліцію на місце інциденту викликали журналісти Станіслав Данко, Аня Семенюк, блогер Віталій Глагола.
Про цей випадок регіональний представник ІМІ говорив і під час зустрічі із представниками обласного управління поліції в Закарпатській області щодо ситуації з порушенням прав журналістів у регіоні.
3. Поліція відкрила справу за фактом нападу на журналістку Kyiv Live
14.12.2020 Поліція розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання знімальній групі телеканалу Kyiv Live біля станції метро "Видубичі".
Про це повідомляється на сайті ГУ НП в Києві.
За цим фактом відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України.
Повідомляється, що поліцейські проводять необхідні слідчі дії та оперативні заходи для встановлення особи нападника, його затримання та притягнення до відповідальності.
Правоохоронці на місці події провели невідкладні слідчі дії, опитали потерпілу та свідків події. Також оперативники проаналізували відео журналістів, де зафіксовано правопорушника.
Як повідомляв ІМІ, 14 грудня в Києві невідомий чоловік напав на журналістку телеканалу Kyiv Live Камілу Мамедову під час прямого ввімкнення.
4. Поліція оголосила підозру чоловіку, який напав на журналістку NewsOne
21.12.2020 Поліція Києва повідомила про підозру чоловіку, який напав на журналістку телеканалу NewsOne у парку Слави під час прямого ввімкнення з акції пам'яті жертв Голодомору.
Про це повідомляється на сайті Нацполіції.
У перешкоджанні знімальній групі телеканалу підозрюється 31-річний киянин, раніше не судимий.
За місцем його проживання правоохоронці провели обшук під час якого виявили одяг, у якому чоловік перебував під час скоєння злочину.
Фігуранту повідомлено про підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років.
Дізнавачі готують клопотання до суду щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу.
Як повідомляв ІМІ, 28 листопада в Києві невідомий напав на журналістку каналу NewsOne Віолетту Товкес у парку Слави під час прямого ввімкнення з акції пам'яті жертв Голодомору.
За цим фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України.
5. Поліція Вінниччини відкрила дві справи через недопуск журналістів на сесію міськради
21.12.2020 Одразу два кримінальні провадження відкрила поліція на Вінниччині через перешкоджання журналістам потрапити на сесію Ладижинської міської ради. Про це регіональному представникові ІМІ повідомили в Головному управлінні поліції у Вінницькій області.
Як зазначили в поліції, наразі розслідування триває.
Перший випадок стався 17 листопада, коли кореспондентку місцевого видання “Л’Новини” Каріну Галбу не пустили на чергове засідання сесії Ладижинської міської ради, на якій депутати розглядали бюджет міста на 2021 рік.
Інший випадок стався 19 листопада, коли журналіст цього ж видання Ігор Шевченко так само безрезультатно намагався потрапити на перше засідання сесії вже новообраної міськради.
Під час першого правопорушення, зазначає редакція “Л’Новини”, журналістці відмовив у доступі до сесійної зали особисто міський голова Ладижина Валерій Коломейцев. Причому, як стверджують журналісти, представниця газети “Ладижин – Нове Місто” (колишнє Комунальне підприємство “Редакція газети “Нове місто” Ладижинської міської ради”) вільно перебувала під час останньої сесії минулого скликання.
У приміщення сесійної зали журналіста Ігоря Шевченка не пустили, посилаючись на розпорядження за підписом міського голови №159-р від 12.11.2020 “Про впровадження додаткових заходів особливого режиму роботи Ладижинської міської ради та її виконавчих органів”, яким у період з 12.11.2020 до 26.11.2020 в міській раді були запроваджені суворі карантинні обмеження.
Жоден пункт цього рішення не стосується журналістської діяльності, зазначила редакція “Л’Новини” та звернулась із заявами про перешкоджання до поліції.
Крим – 1
1. Власника ATR заочно засудили в Криму до 19 років ув’язнення
10.12.2020 Підконтрольний Росії Верховний суд Криму заочно засудив до 19 років позбавлення волі в колонії суворого режиму власника телеканалу ATR Ленура Іслямова. Таке рішення ухвалено 10 грудня, повідомляє Крим.Реалії.
Так, його визнали винним за всіма пунктами обвинувачення: в “організації диверсії, створенні незаконного збройного формування і закликах до порушення цілісності Росії”.
Також колегія суддів у вироку винесла заборону Іслямову брати участь у діяльності ЗМІ терміном на два роки й обмеженням свободи на один рік.
Сам Іслямов поки не коментував сьогоднішнього засідання. Але раніше він називав російський процес проти себе в Криму “судилищем”.
Кримінальну справу проти Ленура Іслямова російська Федеральна служба безпеки (ФСБ) відкрила в жовтні 2015 року й оголосила його у федеральний розшук.
Російська влада звинувачує Іслямова у створенні збройного формування, скоєнні диверсії, а також у шести епізодах публічних закликів до вчинення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії з використанням засобів масової інформації.
Як повідомляв ІМІ, 2 грудня в підконтрольному Росії Верховному суді Криму для власника кримськотатарського телеканалу ATR Ленура Іслямова прокурор Роман Лобов запросив 19 років колонії суворого режиму.
Телеканал ATR з 1 квітня 2015 року припинив аналогове мовлення на території окупованого Криму, оскільки йому не видали російської ліцензії. Мовлення відновилось із 17 червня 2015 року: телеканал переїхав до Києва.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
