Барометр свободи слова за січень 2023 року

У січні експерти ІМІ зафіксували 10 злочинів проти свободи слова в Україні. З них дев’ять вчинила Росія проти медіа і журналістів.

Серед російських злочинів – викрадення, обстріли та поранення журналістів, кіберзлочини, а також вимкнення українського мовлення, закриття медіа внаслідок війни РФ проти України.

Водночас ІМІ зафіксував один випадок порушення свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадок інтернет-тиску.

Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Цього місяця на фронті загинув одеський журналіст, письменник, ресторатор Ігор Терьохін. Він з перших днів повномасштабного вторгнення захищав Україну від російських окупантів. Ігор працював у ТРК РИАК та в команді “Глас Медіагрупа”. Вивчав виноробство в Одеській національній академії харчових технологій, з часом став ресторатором.

За даними ІМІ, Ігор Терьохін став 44-м медійником, що загинув унаслідок російської агресії в Україні. З них вісім – під час виконання журналістської діяльності, 36 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.

У січні репортер німецького видання Bild Бйорн Штрітцель отримав уламкове поранення внаслідок російського обстрілу міста Дружківка (Донецька область). Штріцель сидів біля вікна, коли в місті пролунав вибух, унаслідок чого він дістав легке поранення уламком скла. Журналіст повідомив, що отримав поріз на лобі від скла, коли вечеряв у своєму готелі. Команда Bild, яка перебувала в Дружківці, знімала там репортаж.

Під російський обстріл на Донеччині та Луганщині потрапили дві іноземні та одна українська знімальні групи. Зокрема, журналісти телеканалу “Дом”, французького телеканалу TMC та чеського Суспільного мовника. Жодна з них не постраждала.

Як розповіла ІМІ українська воєнна кореспондентка, фіксерка чеського Суспільного мовника Анастасія Жук, російські військові цілеспрямовано обстріляли місцину поблизу Бахмута (Донецька область), де працювала їхня команда. Самі журналісти та їхнє авто були марковані наліпками “Преса”. За її словами, перед обстрілом над ними літав дрон. Вибух пролунав за 20 метрів від авто журналістів, снаряд упав на дорогу. Журналісти не дістали поранень, а відбулися переляком.

У січні стало відомо про викрадення на Харківщині місцевого відеоблогера із Савинської громади 69-річного Анатолія Гарагатого, якого затримали ще в травні 2022 року. Російські окупанти понад три місяці утримували його в полоні. У  березні 2022 року він зняв російську танкову колону, що ввійшла до Савинців, і оприлюднив відео в соцмережах. Чоловіка звинуватили в коригуванні вогню, катували струмом, натягували мішок на голову. Тримали його в Балаклійському ізоляторі місцевого відділу поліції. 4 вересня, за два дні до звільнення Балаклії, Анатолія Гарагатого разом з іще одним чоловіком з їхньої камери неочікувано відпустили на волю. Водночас блогеру росіяни пригрозили смертю, якщо він хоч раз візьме до рук відеокамеру.

Серед кіберзлочинів ІМІ зафіксував кібератаку на Укрінформ. Як повідомила Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, сайт інформагенції могли атакувати хакери з угрупування Sandworm, пов’язаного з Головним управлінням Генерального штабу Збройних сил РФ. 

Інший випадок інтернет-тиску стосувався авторки блогу “Рагулі” Тетяни Микитенко. Вона закрила доступ до контенту на своєму Youtube-каналі через спроби ботів заблокувати її канал. Через скарги Youtube обмежив для перегляду її контент та надіслав їй один страйк. За її словами, наприклад, було закрито її “Читанку”, присвячену книжці Тодося Осьмачки “Ротонда душогубців” – про злочини сталінського режиму, де вона порівнювала Сталіна і Путіна. Також скаржилися на її відео про російського журналіста Олексія Венедиктова, де вона пояснювала, чому вважає його обслуговчим персоналом Кремля.

Через брак коштів волинська газета “Колос” тимчасово зупинила свою діяльність на 2023 рік. Про це повідомив головний редактор газети Леон Кондратюк в останньому номері газети за 22 грудня 2022 року.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

У січні ІМІ зафіксував один випадок порушення свободи слова – це інтернет-тиск. 

Так, невідомі створили у Facebook сторінку, де публікують звинувачення на адресу інтернет-видання "Четверта влада". Медіа вважає це маніпуляціями, брехнею і плітками на тему публічних звітів редакції, а також помстою одного з колишніх міських голів. На сторінці у Facebook публікують здебільшого закиди щодо фінансової складової агенції. Водночас видання публікує всю інформацію про фінанси в себе на сайті. Головний редактор "Четвертої влади" Володимир Торбіч вважає, що міський голова одного колишнього райцентру на Рівненщині образився на журналістів видання і нього особисто за запити та викривальні матеріали й тому вирішив організувати щось типу чорного піару.

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Викрадення – 1

1. 69-річний блогер з Харківщини понад 100 днів провів у полоні росіян

16.01.2023 Понад три місяці російські окупанти утримували в полоні відеоблогера із Савинської громади Харківської області 69-річного Анатолія Гарагатого, повідомляє видання “Слобідський край”.

2 березня 2022 року він зняв російську танкову колону, що ввійшла до Савинців, і оприлюднив відео в соцмережах. Дружина, яка завжди і в усьому його підтримувала, почала вмовляти припинити фільмувати наслідки перебування росіян у Савинцях. Але Анатолій не погодився на це. Втім, все-таки переселився на дачу, сподіваючись, що там його не знайдуть окупанти.

Затримали чоловіка 28 травня о шостій ранку. До його будинку прийшли восьмеро озброєних російських солдатів зі щільно закритими обличчями.

Чоловік устиг заскочити до сараю і заховатися за стосом дров. Втім, росіяни його все одно знайшли та обшукали кожен куток не тільки на дачі, а й у квартирі. Забрали відеоапаратуру і все, що впало їм в око. Анатолія звинувачували в тому, що він корегувальник вогню. Чоловік обвинувачення заперечував.

Вперше його допитали в гаражі селищної ради, куди його закинули, пообіцявши, що невдовзі прибуде слідчий. Слідчий, на відміну від тих, хто чинив обшук, обличчя тримав відкритим і питав, чи передавав Анатолій координати росіян українським військовим. Не домігшись потрібної відповіді, слідчий наказав прикріпити дроти до пальців ніг Анатолія Гаргатого і пропустити ними струм. Після другого “струсу” Гарагатий знепритомнів.

Щойно чоловік отямився, йому накинули мішок на голову і закинули до машини та перевезли до іншого сараю – у Балаклії. "Дружина, довідавшись, де я знаходжусь, п’ять разів безрезультатно намагалася передати мені харчі, речі особистої гігієни. Росіяни прийняли тільки дві останні передачі. На довершення до всього від неї відвернулися односельці, боячись заплямувати себе зв’язком з дружиною "неблагонадійного" суб’єкта і тим самим розділити його участь. Вона потрапила в соціальну ізоляцію. Тяжко було зносити косі погляди, показне мовчання, відверте ігнорування", – згадує чоловік.

Кімната №3 в балаклійському ізоляторі місцевого відділу поліції на 100 днів стала місцем ув’язнення Анатолія Гарагатого. До камери, розрахованої на трьох осіб, окупанти посадили вісьмох полонених. Влітку в камері була задуха та було тісно. Полонених годували пустою кашею. Сонце вони бачили хвилин зо п’ять на день, коли їх виводили до туалету. За час полону Анатолій Гаргатий схуд на 10 кілограмів. До полону важив понад 70. 4 вересня, за два дні до звільнення Балаклії, Анатолія Гаргатого разом з іще одним чоловіком з їхньої камери неочікувано відпустили на волю. Водночас блогеру росіяни пригрозили смертю, якщо він хоч раз візьме до рук відеокамеру.

Житло Анатолія Горгатого, як і в більшості савинчан, уціліло. "З пам’яті, звісно, не викинеш, як п’ять місяців жили без газу і готували їжу просто неба, як півтора місяця поспіль не було світла і трималися за рахунок генераторів. Та це вже в минулому. Навіть дача вціліла. А "прильоти" були. Дісталося п’ятиповерхівці в центрі, та більше – околиці. Там чимало будинків з потрощеними дахами. Помітних пошкоджень зазнали й три хати поблизу залізниці, де російські окупанти організували блокпост. "Помітний слід" залишив "руський мір" і в частині селища, прозваній Раківкою", – розповідає чоловік.

Поранення журналістів – 1

1. Журналіст німецького видання Bild отримав поранення під час обстрілу Дружківки

02.01.2023 Репортер німецького видання Bild Бйорн Штрітцель отримав уламкове поранення внаслідок російського обстрілу міста Дружківка (Донецька область) 2 січня. Про це повідомляється на сайті видання.

Штріцель сидів біля вікна, коли в місті пролунав вибух, унаслідок чого він отримав легке поранення уламком скла. Двері будинку не витримали вибуху. Уламки скла полетіли по кімнаті, пише видання.

Сам журналіст повідомив у Twitter, що отримав поріз на лобі від скла, коли вечеряв у своєму готелі. 

“Зі мною все гаразд, тільки поріз на лобі, найімовірніше уламком скла. Вечеряв, коли стався вибух. Не зовсім упевнений щодо боєприпасу, ще не знайшов уламків. Сидів тут за вікном. Я припускаю, що це була якась частина ракети, яка впала поблизу”, – написав він. 

Журналіст припустив, що ворожою ціллю був залізничний вокзал, розташований за рогом готелю, в якому він перебував. Також він написав, що вибухів було декілька, а його французькі колеги зняли один з перших ударів, унаслідок яких постраждав готель, де він перебував.

Команда Bild, яка перебуває в Дружківці й знімає там репортаж, почувається добре, зазначає видання.

Обстріли журналістів – 3

1. Знімальна група французького телеканалу під час ефіру потрапила під обстріл

02.01.2023 Знімальна група французького телеканалу TMC під час прямої трансляції стала свідками ракетного удару, повідомляє Télé-Loisirs та 24newsrecorder.

Журналіст каналу Поль Гасньє приїхав до Дружківки (Донецька область), щоб висвітлювати війну в Україні. Увечері 2 січня за кілька хвилин після включення його команда була повалена на землю вибухом.

У той час репортери Поль Гасньє, Елоаз Грегуар і Тео Палфрей були лише за кілька метрів від вибуху, який стався прямо за ними в районі Краматорська (Донецька область).

На ролику журналіст дивився на камеру з мікрофоном у руці, коли шум від вибуху російської бомби штовхнув його вперед і камера впала на землю. Одразу після цього обірвали передачу і, як з'ясувалося, двоє разом зі звукорежисером побігли в бомбосховище.

Пізніше Гасньє прокоментували програмі, як це сталося: “Це застало нас зненацька. Ми були близькі до вибухів, і вибухи чути завжди, але нічого подібного з нами ніколи не траплялося”.

За його словами, вони були одні на вулиці, на парковці перед їхнім готелем.

“… було дуже шумно, у нас був пил в очах і в роті. Частина входу в готель обвалилася на нас, вікна були розбиті. Це було дуже хвилююче. Ми точно не знаємо, що сталося, ми були дуже налякані. Але зараз ми всі в безпеці, у нас все добре”, - розповів журналіст.

“Я втратив свій мікрофон. Зазвичай у мене повинен був бути червоний мікрофон, але я втратив його під час вибуху. Навколо нас розбили вікна, нас повалили на землю, але ми в порядку”, - розповів Гасньє.

Знімальній групі вдалося вибратися в безпечне місце. “Ми знайшли захист у церкві трохи далі в іншому районі. Ми всередині, ми в порядку, це головне”, - сказав він.

2. Знімальна група телеканалу “Дом” потрапила під обстріл на Луганщині

02.01.2023 Знімальна група телеканалу “Дом” 2 січня потрапила під обстріл росіян у Луганській області біля села Невське. Про це представниці ІМІ розповіла кореспондентка телеканалу Анастасія Волкова.

“Їхали повільно і на під’їзді до Невського потрапили під обстріл. Буквально чотири снаряди лягли поряд з нами, за 100 метрів від нас. Ми це зафільмували, але дуже лячно було”, – розповіла Анастасія.

За її словами, росіяни не стріляли цілеспрямовано по медійниках. Мішенню, ймовірно, були поліцейські авто, у колоні з якими їхали й журналісти.

Ні знімальна група, ні авто, на якому вона їхала, не постраждали.

Як повідомляв ІМІ, у квітні кореспондентка телеканалу “Дом” Анастасія Волкова потрапила під обстріл у частково окупованому Рубіжному.

3. Росіяни цілеспрямовано обстріляли журналістів чеського Суспільного мовника під Бахмутом

26.01.2023 Російські військові цілеспрямовано обстріляли місцину поблизу Бахмута (Донецька область), де працювала команда чеського Суспільного мовника разом із українськими колегами. Самі журналісти та їхнє авто були марковані наліпками “Преса”.

Про це представниці ІМІ повідомила українська воєнна кореспондентка, фіксерка чеського Суспільного мовника Анастасія Жук.

“Я впевнена на 200%, що це було цілеспрямовано, тому що перед цим літав дрон і похибка була незначна. Можливо, вона вирішили нас полякати, але, знаєте, розліт осколків, уламків теж треба враховувати. І стріляти по пресі така собі “розвага””, - розповіла Анастасія.

Розповідаючи деталі, вона зазначила, що журналісти були на під'їзді до Бахмута. Зупинилися хвилин на 20 аби відзняти панорамний вид вибухів на Бахмут, роботу ворожої артилерії та записати журналіста у кадрі.

“Вибухи не вщухали. Я на власні очі бачила, як літали російські СУшки та скидали на село Ягідне авіабомби. Білий стовп диму підіймався кожні п'ять хвилин. Поки колеги записували стендап, я помітила, що літає дрон, але я не знаю, чий це дрон, оскільки ми знаходилися на території, підконтрольній ЗСУ. На ньому, на жаль, не написано український він чи російський. Він політав. А ми при цьому були у касках з написом “Преса”, на машині теж була наліпка “Преса” - і спереду, і позаду. Коли ми закінчили працювати, метрів за 50 був перший приліт. Ймовірно, це була артилерія, тому що мінометами вони нас не могли дістати, оскільки ми були на вершині. Це була артилерія 132-й калібр - самохідна артилерійська установка”, - розповіла Анастасія.

За її словами, вона пішла до машини, де на неї вже чекали колеги. У той час знову пролунав вибух - за 20 метрів від авто, снаряд впав на дорогу.

“Мої колеги дуже злякалися. Ми почали швиденько збиратися, сіли у машину, від’їхали. Виїхали на асфальтовану дорогу і буквально через одну хвилину, після того як ми рушили з місця, був черговий приліт САУ 132-го калібру. Приблизно на те саме місце, де стояла наша машина”, - зауважила журналістка.

Анастасія Жук додала, що журналісти не дістали поранень, а відбулися переляком.

Кібератаки – 2

1. Авторка "Рагулів" закрила доступ до контенту через спроби ботів заблокувати її Youtube-канал

12.01.2023 Авторка блогу “Рагулі” Тетяна Микитенко закрила доступ до контенту на своєму Youtube-каналі через спроби ботів заблокувати її канал. Про це вона розповіла представниці ІМІ.

За її словами, вона закрила доступ, щоб на відео було важче скаржитися, а канал не видалили.

“Потік скарг зменшується, відповідно навантаження на мій канал зменшується. Але для мене це очевидно набір просто скарг ботів, які хочуть закрити канал, зробити так, щоб мені дали три страйки. А три страйки – це видалення каналу. Поки що я на стадії одного страйку”, – розповіла вона.

За словами Микитенко, півтора тижня тому вона почала отримувати повідомлення від Youtube щодо того, що вони переглянули частину її контенту і обмежили для перегляду аудиторії, якій менше за 18 років. Також вона отримала один страйк.

“Я звернула увагу на це явище, тільки коли мені прилетів страйк. Я зрозуміла, що це повторення історії, яка була зі мною рік тому. Тоді я зробила кілька випусків про фільм Варламова (Ілля Варламов – російський блогер. – Ред.) про Україну, у якому розповідала, що це початок активної фази війни. Це було в грудні 2021-го. До лютого залишалося чотири місяці”, – розповіла Тетяна Микитенко.

За її словами, тоді вони зробили ефір про те, що фільм Варламова свідчить про вхід Росії в активну фазу війни й РФ “запрягла” російських ліберальних журналістів, щоб підготувати аудиторію до того, що “Россия придет – порядок наведет”.

Відео того ефіру, говорить Тетяна Микитенко, Youtube видалив одразу без усіляких страйків.

“Його видалили через дуже потужну швидку атаку, тому що інакше не було ніяких причин видаляти канал. Не було попереджень: просто в якийсь момент він перестав працювати. Але тоді був широкий розголос. Ми “відбилися”. І, коли мені повернули канал, я побачила, на яке відео були претензії”, – зауважила Тетяна.

Також вона звернула увагу на одну деталь: після обговорення фільму Варламов сказав, що його неправильно зрозуміли. Тоді до України приїхав російський блогер Максим Кац і зняв відео про те, що “не все так однозначно”.

“І нова версія фільму, який ми тоді критикували, вийшла 16 лютого, 24 лютого ви знаєте, що сталося. Ці два відео, я вважаю, були “прогрівом”, закріпленням у головах тих, хто готовий слухати псевдоліберальних журналістів. Це був очевидний захід, щоб зробити більш терпиму аудиторію, щоб вона прийняла наше спільне майбутнє. Це була очевидно такого плану робота. Обидва фільми – Варламова і  Варламова спільно з  Кацом – доступні на каналі Варламова. Там є багато сумнівних меседжів, які за останній рік нарешті вдалося розтрощити українським інтелектуалам, тому що було багато публічних дискусій з цього приводу”, – додала медійниця.

Після тієї історії, каже Тетяна, вона зрозуміла, наскільки швидко можуть видалити канал.

“Після цього я знову побачила, що в мене починаються скарги на канал. Youtube передивляється відео і після цього або видаляє їх як страйком, або обмежує. Через те що я досить багато використовую нецензурної лексики або у відео, яке я цитую, є така лексика, Youtube досить легко закривати мої відео, тому що вони кажуть, що там була нецензурна лексика – люди віком до 18 років не можуть бачити цей контент. І закривають відео. Наприклад, закрили мою “Читанку”, присвячену книжці Тодося Осьмачки “Ротонда душогубців” – про злочини сталінського режиму. Цей ефір, який робила після того, як викрилася історія з тим, що відбулося в Бучі. І я зробила тематичну читаку, присвячену тому, які злочини були раніше, а в Осьмачки описуються і зґвалтування, і те, як узагалі в селах відбувалися злочини з боку росіян. Я проводила паралелі й казала, що нічого не змінилося: досить почитати українську літературу”, – пояснила Тетяна Микитенко.

За її словами, нині це відео недоступне аудиторії, молодшій за 18 років. Не може його подивитися і той, у кого немає акаунту на Youtube. До того ж Youtube не пропонує такі відео аудиторії. Тож, навіть маючи бажання, знайти його досить важко.

“Таким чином через скарги відео потрапляє під обмеження, і, якщо його не видаляють, а просто роблять обмеження 18+, аудиторія його не бачить. Воно “випадає”, тільки якщо ти точно знаєш, що тобі потрібно знайти “Читанку”, у якій є згадка про Тодося Осьмачку. Тоді ти можеш знайти й подивитися це відео”, – говорить Тетяна Микитенко.

Вона зауважила, що Youtube застрайкував ще одне її відео – “Травма, яку нам треба перерости”. Воно було створене в березні, і там я говорила про злочини, які Росія скоювала до цього – до війни у 2014-му, до проголошення незалежності. 

“Я там порівнювала Сталіна і Путіна. Відео такого плану зараз перебуває під атакою, і їх видаляють. Остання фаза моєї боротьби за збереження каналу полягає в тому, що я вирішила сховати всі відео від аудиторії. Тобто, якщо заходиш на канал, ти не можеш подивитися останні відео. Я їх зробила unlisted – це відео, яке не відображається в стрічці, але якщо у вас збережене на нього посилання або якщо я залишала його на своєму телеграм-каналі, то всі, хто клікають на посилання, можуть зайти й подивитися відео”, – зазначила Тетяна.

За її словами, вона зробила так, щоб ніде не видаляти посилання на відео, але щоб до нього не було очевидного доступу. Вона закрила доступ до всіх відео, крім переліку “Читанки”, тому що, як їй здавалося, це був безпечний контент. Після цього почалися скарги на останні відкриті відео.

“Там було одне відео про історію з тим, що відбувається з Венедіктовим (Олексій Венедіктов – російський журналіст. – Ред.) і чому я його вважаю таким самим обслуговчим персоналом Кремля, яким він був до того. Це відео було відкрите, на нього теж поскаржились і поставили обмеження 18+, а потім прийшла скарга на “Ротонду душогубців”, і я очікую, що прийдуть інші скарги. Багато текстів “Читанки” про злочини Росії, про те, як вони були описані в українській літературі, і я думаю, що “Читанку” мені теж так нормально потеліпають, але навряд чи це будуть страйки”, – говорить Тетяна Микитенко.

2. Укрінформ повідомив, що зазнав кібератаки

17.01.2023 Інформаційне агентство Укрінформ повідомило, що їхній сайт зазнав кібератаки та тимчасово не працював. Про це агентство повідомило на своїй фейсбук-сторінці.

Всі новини Укрінформ порадив читати в його соцмережах. 

Згодом агентство повідомило, що працює у звичайному режимі. На сайті йдеться, що атака була потужною, але деталей не повідомляється.

Згодом Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України повідомила, що Укрінформ могли атакувати хакери з угрупування Sandworm, пов’язаного з російським ГРУ.

“Урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA, яка діє при Держспецзв’язку, досліджує кібератаку на Українське національне інформаційне агентство Укрінформ, що сталася 17 січня. У російському телеграм-каналі “"CyberArmyofRussia_Reborn” встигли похвалитися досягненням” хакерів, проте насправді зупинити роботу агентства зловмисникам не вдалося”, – зазначила Держспецзв'язку. Представники CERT-UA оперативно локалізували загрозу.

За попередніми даними фахівців, з метою порушення цілісності та доступності інформації за допомогою групової політики (GPO) здійснено централізований запуск шкідливої програми CaddyWiper.

У CERT-UA, ґрунтуючись на характерних ознаках, припускають, що кібератаку вчинила група UAC-0082 (Sandworm). Її пов’язують з Головним управлінням Генерального штабу Збройних сил Російської Федерації (ГРУ). Це угрупування серед тих, що у 2022 році найчастіше атакували Україну.

Також у службі зауважили, що згаданий вище телеграм-канал поряд із типовими повідомленнями щодо DDoS-атак та дефейсів неодноразово був використаний для висвітлення деструктивної активності саме угруповання Sandworm.

Програма-вайпер CaddyWiper, що знищує дані, була вперше виявлена в Україні в середині березня 2022 року

Хакери Sandworm застосовували її також під час масштабної кібератаки на енергетичний сектор України у квітні минулого року.

Вимкнення українського мовлення та трансляція російської пропаганди – 1

1. Окупанти припинили українське мовлення в трьох населених пунктах Херсонщини

17.01.2023 Російські загарбники зупинили трансляцію усіх українських телеканалів у трьох тимчасово ними окупованих населених пунктах Херсонської області. Про це повідомляє Генеральний штаб ЗСУ в ранковому зведенні 17 січня.

За даними Генштабу, українське мовлення припинено в населених пунктах Заводівка, Горностаївка та Каїри. Нині там транслюється тільки російське телебачення.

Крім того, повідомляють військові, на Херсонському напрямку окупанти не припиняють терору цивільного населення. Мінометних та артилерійських обстрілів, зокрема, зазнали Саблуківка, Качкарівка, Ольгівка, Тягинка, Інгулець та Херсон.

Як повідомляв ІМІ, у звільненому від російських окупантів Херсоні відновлюється український медіапростір. Люди слухають Суспільне і радіо NV, дивляться марафон “Єдині новини”.

У січні 2023 року на окупованій частині Херсонщини в Каховському районі на російських телеканалах показали звернення Президента України.

Медіа, які припинили роботу через війну Росії проти України, – 1

1. Волинська газета "Колос" через брак коштів тимчасово зупинила діяльність

13.01.2023 Волинська газета “Колос” тимчасово зупинила діяльність на 2023 рік. Про це повідомив головний редактор газети Леон Кондратюк в останньому номері газети за 22 грудня 2022 року.

“Таке непросте рішення далося не відразу, а протягом декількох місяців болючих роздумів та боротьби за виживання. Адже і не секрет, що ми опинилися на грані банкрутства. Причин тут багато, але основне те, що нам не вистачає грошей, аби оплатити друк кожного чергового номера газети”, – написав він.

За словами Леона Кондратюка, газеті потрібна фінансова підтримка: “Скажу чесно, ми не хотіли аби сільські ради виділяли нам кошти. Ми зверталися до них із проханням аби друкувати на сторінках нашого часопису оголошення, інші матеріали і відповідно їх оплачувати. Вигода у цьому очевидна: і люди були б поінформовані, і ми б мали хоча б невелику матеріальну підтримку”. 

Також редактор газети наголосив, що жителям Прибузького краю газета потрібна, а владі – ні, бо жодного кроку для підтримки видання не було зроблено.  

“З одного боку їх можна зрозуміти: триває війна, потрібні кошти для наших захисників. З іншого  – бюджет громади не збідніє на тих 30–40 тисяч, які вони б могли виділити на нашу підтримку”, – написав Леон Кондратюк.

Газета “Колос” – Іванничівська районна газета. На сайті YouControl зазначено дату реєстрації газети – 16.02.1994, і станом на 12 січня 2023 року вона не перебуває в процесі припинення діяльності. 

Останній номер газети "Колос" представниця ІМІ сфотографувала у Волинській обласній науковій  бібліотеці імені Олени Пчілки.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ 

Інтернет-тиск

Інші види інтернет-тиску – 1

1. Невідомі створили у Facebook сторінку, де оббріхують "Четверту владу"

10.01.2023 Невідомі створили у Facebook сторінку, де публікують звинувачення на адресу інтернет-видання "Четверта влада". Медіа вважає це маніпуляціями, брехнею і плітками на тему публічних звітів редакції, а також помстою одного з колишніх міських голів. Про це повідомляє представниця ІМІ в Рівненській області.

На сторінці у Facebook публікують здебільшого закиди щодо фінансової складової агенції. Наприклад, в одному з дописів зазначається таке: "Друзі, надходження Агенції НЕЗАЛЕЖНОГО інформаційного агентства за 2021-й рік складає 3 058 503, 08 грн. Як Вам сума? Непогано, так? А скільки з цих грошей пішло до бюджету? УВАГА!!! 0 грн 00 коп. Ось так "чесна редакція" працює над розвитком справедливого суспільства без корупції".

Зауважимо, "Четверта влада" публікує всю інформацію про фінанси в себе на сайті.

Головний редактор "Четвертої влади" Володимир Торбіч опублікував блог на цю тему. Він вважає, що міський голова одного колишнього райцентру на Рівненщині образився на журналістів видання і нього особисто за запити та викривальні матеріали й тому вирішив організувати щось типу чорного піару. Він зазначає, що видання не вперше стикається з подібним.

"Примітивізм поки що мене веселить. Але ми про всяк випадок документуємо всі ці спроби й складаємо в папочку з написом "ч. 3 статті 171 КК України – "Вплив у будь-якій формі на журналіста з метою перешкоджання виконанню ним професійних обов’язків або переслідування журналіста у зв’язку з його законною професійною діяльністю вчинені службовою особою з використанням свого службового становища або за попередньою змовою групою осіб", – пише Володимир Торбіч.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 2

1. Апеляційний суд визнав винним бізнесмена, що напав на журналістів "Думської ТБ"

09.01.2023 Апеляційний суд Одеської області 9 січня залишив чинним вирок суду першої інстанції щодо власника кафе Валерія Чорного, який у 2021 році напав на знімальну групу одеського телеканалу “Думська ТБ”. Про це Суспільному повідомив потерпілий Євгеній Войтенко.

Під час засідання Чорний разом з адвокатом скаржився, що знімальна група начебто не мала із собою жодних документів, а також висловлював незгоду з рішенням суду першої інстанції, який зобов'язав його сплатити 20 тисяч гривень морального збитку.

“Мені здалося, що Валерій Чорний вважає, що нічого протизаконного, напавши на телевізійну групу, під час виконання нею професійних обов'язків, він не зробив. Тобто вважає себе в даному випадку абсолютно правим та невинним”, – прокоментував телеоператор Євген Войтенко.

Валерій Чорний пішов із судової зали ще до того, як суддя проголосив вирок.

Нагадаємо, 7 листопада 2022 року Суворовський районний суд Одеси визнав власника закладу Валерія Чорного винним за статтею 345-1 та засудив його до двох років позбавлення волі умовно з випробувальним терміном на строк півтора року. Крім цього, Чорний повинен виплатити 20 тисяч гривень компенсації за моральний збиток.

Як повідомляв ІМІ, 4 жовтня 2021 року в Одесі працівники одного з кафе напали на знімальну групу “Думської ТБ” під час знімання про кафе, які працювали без дозвільних документів. Журналістка “Думської ТВ” Юлія Гетманець повідомила ІМІ, що нападник ударив кілька разів оператора телеканалу Євгена Войтенка.

За цим фактом поліція Одеси розпочала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 Кримінального кодексу України та повідомила про підозру керівнику ресторану в Одесі за фактом перешкоджання та погроз насильством журналістам телеканалу “Думська ТБ”. Про підозру повідомлено за ч. 2 ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) та ч. 1 ст. 345-1 (погроза насильством) КК України.

2. Суд Чернівців оштрафував на 850 грн нападника, який облив журналіста нечистотами

24.01.2023 Шевченківський районний суд міста Чернівці визнав громадянина винним у перешкоджанні журналістській діяльності медійнику Василю Забродському та оштрафував на 850 гривень. Таке рішення суд ухвалив 16 січня, повідомляє “Судовий репортер”.

Так, 19 серпня 2021 року журналіст ТОВ “Телерадіокомпанія “ЗЕТ-ПРО” Василь Забродський прибув до приміщення центру надання адміністративних послуг на пресконференцію міського голови Чернівців Романа Клічука.

Біля входу в приміщення до журналіста наблизився незнайомець і облив його нечистотами. Згодом у судовому засіданні Забродський пригадував, що встиг помітити двох підозрілих людей, один з яких високий і з бородою, а другий – маленького зросту. Бородань побіг йому назустріч, водночас дістаючи щось із сумки, а його спільник усе знімав. Забродський почав тікати до входу в приміщення ЦНАПу, але не встиг і був облитий. Він посковзнувся, впав через поріг, нечистоти потрапили на одяг і на руки. Незнайомець щось сказав про патріотів і пішов, а він, піднявшись, пішов до вбиральні, де змив залишки нечистот, витерся своєю футболкою. І тому вийшов у приміщення коридору ЦНАПу напівоголений і в той момент зустрів директорку, яка попросила прибиральницю все вимити й дати йому якийсь халат. Одягнувши накидку, Забродський пішов на пресконференцію. Міський голова, побачивши його, начебто сильно розхвилювався.

Місцеве видання “Молодий буковинець” писало, що Забродський з’явився на пресконференцію в халаті прибиральниці й шортах, опублікувавши фото. “Свій вигляд Василь Забродський пояснив тим, що на нього здійснили напад “люди мера”, які намагалися не допустити його на пресконференцію, організовану в приміщенні ЦНАПу”, – писало видання.

На судовому засіданні потерпілий сказав, що особою, яка вилила на нього нечистоти, був саме обвинувачений. На його думку, цей чоловік співпрацює з правоохоронними органами. Водночас Забродський не заперечував, щоб винуватця покарали штрафом, без реального позбавлення волі, оскільки вважає цю людину жертвою обставин.

Нападник свою провину повністю визнав і відмовився від давання свідчень, посилаючись на статтю 63 Конституції.

На судовому засіданні був допитаний охоронець ЦНАПу, який, обідаючи, почув на вулиці крики й нецензурну лайку журналіста. 

Суд визнав нападника винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України та оштрафував на 850 гривень. Як пише “Судовий репортер”, обвинувачений був учасником бойових дій, брав участь в АТО (ООС) з травня 2014 року, також він відомий як представник низки громадських організацій патріотичного спрямування.

Судові позови від журналістів – 1

1. "Четверта влада" через суд змусила поліцію розслідувати, чи перешкоджала міськрада журналістам

10.01.2023, 11:52

Рівненський районний суд зобов'язав поліцію відкрити кримінальне провадження і розпочати розслідування за фактом перешкоджання посадовців Рівненської міської ради головному редактору "Четвертої влади". 

Про це повідомляється на сайті "Четверта влада" та в рішенні суду від 1 грудня 2022 року.

У серпні минулого року головний редактор видання Володимир Торбіч звернувся до Рівненської міської ради із запитом, в якому просив надати копії документів з інформацією про те, які особи отримали службове житло в Рівному у 2021–2022 роках. 

Видання вже неодноразово писало про те, як посадовці розпоряджаються майном громади й, зокрема, викривало схеми, за якими це відбувається. 

Замість відповіді на запит журналісти отримали відмову, яку підписав міський голова Рівного Олександр Третяк. Інформацію не надали, мотивуючи дією воєнного стану. "Мовляв, у цей час може бути "обмежено право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію", – коментують відповідь Рівнеради на сайті ЗМІ.

ІМІ зафіксував непоодинокі випадки, коли державні органи відмовляються надавати інформацію, прикриваючись дією воєнного стану. "У таких випадках перевірити об’єктивну неспроможність розпорядника надати відповідь вчасно може або вищий за ієрархією щодо нього орган, або уповноважений Верховної Ради з прав людини", – зазначає медіаюрист ІМІ Роман Головенко. 

Крім того, органи влади не можуть обмежувати доступ до публічної інформації, зокрема про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном тощо. 

Володимир Торбіч двічі звертався із заявою про злочин до поліції Рівненського району, однак правоохоронці провадження не відкривали. Після цього він звернувся до суду. 1 грудня 2022 року Рівненський районний суд встановив, що поліцейські, порушуючи чинне кримінально-процесуальне законодавство, не внесли заяву редактора до Єдиного реєстру досудових розслідувань та не розпочали досудове розслідування.

Речниця Нацполіції Рівненщини Марія Юстицька підтвердила "Четвертій владі", що провадження відкрили – за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України. 

Крім того, зараз суд розглядає ще один протокол про адміністративне правопорушення, який представник офісу уповноваженого склав на начальницю відділу обліку та розподілу житла Рівнеради Наталію Марщівську. Вона відмовила надати аналогічну інформацію про квартири прокурорів редакторці "Четвертої влади" Антоніні Торбіч.