Чим запам’ятався 2020 рік у миколаївських ЗМІ: коронавірус та вибори

Тема коронавірусу стала найпопулярнішою серед у 2020 році як серед українських користувачів інтернету загалом, так і серед жителів Миколаївської області зокрема. Про це свідчать дані сервісу Google Trends. Це і не дивно: пандемія COVID-19 привернула до себе увагу людей у всьому світі, ставши топтемою новин у світових ЗМІ. 

Оксфордський словник  англійської мови назвав "коронавірус" та "пандемію" найзгадуванішими словами року, про що повідомило видання The New York Times. Експерти авторитетного словника Collins назвали англійським словом року "локдаун": через пандемію COVID-19 використання цього рідкісного терміна  в англомовних ЗМІ та інтернеті збільшилося з чотирьох тисяч до чверті мільйона, наголошує BBC. Упорядники американського тлумачного словника Merriam-Webster назвали словом 2020 року "пандемію", повідомляється на офіційному сайті словника.

Пандемія та коронавірус – топтема публікацій

У ЗМІ Миколаєва тема коронавірусу стала однією з топових у березні цього року, коли в України було зафіксовано перші випадки захворювання та оголошено карантин. На відміну від інших регіонів України, спалах коронавірусного захворювання в Миколаївській області зафіксували лише на початку квітня. 

Проте, за результатами березневого дослідження Інституту масової інформації, 23% загальної кількості новин в онлайн-ЗМІ Миколаєва стосувалися пандемії. Місцеві видання досить ретельно стежили за ситуацією в регіоні, країні та загалом у світі щодо поширення COVID-19. Наприклад, видання "Преступности.НЕТ" публікувало детальний онлайн-репортаж, де в одному матеріалі з часовими позначками описувалися всі події на тему коронавірусу. Такі матеріали виходили в стрічці новин з позначенням "Спецтема".

Що стосується джерел у новинах про коронавірус, то, за даними дослідження, найчастіше в таких новинах використовували інформацію інших всеукраїнських чи регіональних ЗМІ (31% загальної кількості джерел у новинах про коронавірус), а також посилалися на офіційних та посадових осіб (13%), іноземні ЗМІ (12%), офіційні сайти (9%), офіційні сторінки в соцмережах та пресслужби (по 7%).

Найчастіше серед представників регіональної влади тему COVID-19 миколаївські медіа цитували міського голову Миколаєва Олександра Сєнкевича. Такими були результати квітневого моніторингу ІМІ медіа Миколаєва. Мер Миколаєва з початку карантину майже щодня виходить у прямий ефір у соцмережах "Інстаграм" та "Фейсбук", де коментує ситуацію з коронавірусом у місті та регіоні, звітує про заходи, яких вживає влада, і відповідає на питання глядачів.  Зокрема, він розповідав про запровадження обмежувальних заходів у місті, купівлю медичного обладнання, необхідного для лікування хворих на COVID-19, можливість зробити швидкий тест на коронавірус. Зазначимо, що міський голова Миколаєва і тепер, станом на грудень 2020 року, регулярно, хоча б раз на тиждень, виходить у прямий ефір у соцмережах, де розповідає містянам про перебіг боротьби з коронакризою та відповідає на їхні запитання, які досить часто стосуються особливостей лікування COVID-19, оснащеності місцевих медзакладів для лікування хворих коронавірусом тощо.

Як вплинув коронавірус на роботу медіа?

Оголошення карантину через поширення коронавірусного захворювання COVID-19 навесні цього року внесло свої корективи у роботу медіа на Миколаївщині. Журналісти були вимушені шукати інструменти та механізми роботи, підлаштуватися під нові умови роботи, враховуючи всі обмеження, з якими довелося зіткнутися. Місцеві журналісти скаржилися на спроби влади обмежити їхній доступ до публічних заходів, порушення права на доступ до публічної інформації та інші ускладнення в роботі.

Скориставшись карантинними обмеженнями, Миколаївські обласна та міська ради обмежили доступ до своїх будівель для всіх громадян. Журналісти не стали винятком. Щоразу в разі спроби пройти до приміщень рад, чи на засідання депутатської комісії, чи то на інші заходи або просто по коментар до посадовців ЗМІ стикалися зі спротивом з боку охоронців.

Наприклад, голова Миколаївської облради Вікторія Москаленко у квітні вирішила закрити доступ будь-яких ЗМІ на сесії обласної ради. Зважаючи на те що обласна рада забезпечувала онлайн-трансляцію засідання, не можна вважати такі наміри посадовців порушенням права журналістів. Проте варто зазначити, що місцеві ЗМІ, з огляду  на обмежені можливості спілкування з головою облради та депутатами, користуються можливістю потрапити на сесії, зокрема, щоб отримати коментарі від депутатів та посадовців щодо актуальних тем. Тож через масове обурення журналістів облрада відмовилася від своїх намірів та не обмежувала журналістів у доступі на сесію.

Що стосується Миколаївської міської ради, то карантин значною мірою вплинув і на її роботу. Засідання постійних комісій міської ради проводилися дуже рідко і на подвір'ї міської ради, через що апарат ради не міг забезпечити їхньої трансляції. Незважаючи на те що всі засідання комісій завжди анонсувалися, журналісти щоразу стикалися з проблемою туди потрапити.

Так, 24 квітня в Миколаєві охорона міської ради не пустила журналістів декількох місцевих видань на засідання депутатської комісії міської ради, де обговорювалися питання перерозподілу бюджету на боротьбу з поширенням коронавірусного захворювання COVID-19. Охоронець міськради завадив представникам ЗМІ зайти до будівлі, сказавши, що це заборонили в департаменті міського голови. Журналісти відповідно до вимог карантину були в захисних масках та мали із собою редакційні посвідчення.

Тоді виявилося: щоб потрапити на комісію, журналісти мають заздалегідь попереджати апарат міської ради про такі наміри. Варто зазначити, що іноді засідання комісії анонсують безпосередньо напередодні їхнього проведення. Зважаючи на те що ЗМІ не завжди мають змогу попередити завчасно про наміри бути присутніми на засідання комісій, у мерії пообіцяли розробити ефективніший механізм доступу журналістів до засідань.

Проте цього не було зроблено: 26 травня представниця ІМІ змогла потрапити до будівлі міськради лише після особистого телефонного дзвінка директору департаменту Миколаївського міського голови, однак після цього всі обмеження для журналістів у доступі до будівлі ради були зняті.

Карантинні реалії змусили миколаївських посадовців опанувати нові методи поширення інформації про власну діяльність, ситуацію з коронавірусом у регіоні та роботу влади під час карантину: міський голова Миколаєва запровадив практику проведення щоденного прямого ефіру в інстаграмі та фейсбуці, Миколаївська ОДА регулярно проводила брифінги щодо ситуації з коронавірусом, а головний лікар Миколаївського облцентру лікування інфекційних хвороб Світлана Федорова навіть завела власний відеоблог, у якому з 25 лютого публікує відеозаписи про свою роботу, ситуацію з коронавірусом, проблеми лікарні та поради щодо профілактики лікування. 

Місцеві вибори: політична джинса та ток-шоу

Місцеві вибори стали другою основною темою, яку висвітлювали медіа Миколаєва. ЗМІ писали про кандидатів у депутати місцевих рад, міського голову Миколаєва, висвітлювали їхні зустрічі з виборцями, фіксували обіцянки й "джинсували".

Якщо, за результатами липневого моніторингу ІМІ, кількість політичної джинси в онлайн-ЗМІ становила менш ніж відсоток загальної кількості новин, то в жовтні кількість матеріалів з ознаками політичної замовності в медіа Миколаєва зросла до 7%. Після завершення виборчої кампанії, у листопаді, кількість джинси в медіа зменшилась уп'ятеро. 

Понад половину всієї джинси в онлайн-ЗМІ Миколаєва – на рахунку партії "Слуга народу". Також лідерами за кількістю матеріалів, що містили ознаки політично замовності, стали "Наш край" та "Опозиційна платформа – За життя". 

Проте виборча кампанія в Миколаєві досить активно висвітлювалася ЗМІ в інтерв’ю, розслідуваннях, власному медіапродукті.

Одним з факторів, що сприяли публічнішому проведенню виборчої кампанії в Миколаєві, стало проведення місцевим виданням "НикВести" спільно з телеканалами НИС-ТВ та "Март" політичного ток-шоу "Битва за місто". Як розповідає головний редактор "НикВести" Олег Деренюга, головна мета ток-шоу – створити відкриту дискусію між політиками, кандидатами в мери та депутатами щодо розвитку міста. Цікаво, що ток-шоу відбувалося на відкритому майданчику та транслювалося онлайн, а глядачі, що мали змогу бути присутніми на зйомках, могли поставити свої питання політикам.

За час виборів ЗМІ Миколаєва провели теледебати кандидатів у міські голови: напередодні першого туру виборів мера вони відбулися в ефірі "Битви за місто", у другому турі – в ефірі телеканалу "Суспільне. Миколаїв". За даними екзитполу від "НикВести", у день голосування в другому турі виборів Миколаєва дебати кандидатів у мери міста дивилися 36,1% виборців, що прийшли на виборчі дільниці в день голосування.

Це свідчить про досить високий інтерес місцевих мешканців до виборчої кампанії та ролі засобів масової інформації у її всебічному висвітленні.

Перешкоджання та доступ до інформації

Зіткнулися ЗМІ Миколаєва цього року і з уже традиційним порушенням права на доступ до публічної інформації від представників місцевої влади.

Незважаючи на вже програну судову справу за адміністративним позовом через ненадання відповіді на інформаційний запит та складений адмінпротокол через ігнорування звернень представника уповноваженого Верховної Ради з прав людини, голова Миколаївської облради VII скликання Вікторія Москаленко цього року ігнорувала та приховувала інформацію на запити від видання "Преступности.НЕТ". У травні вона проігнорувала запит, що стосувався розміру її заробітної плати, а згодом відмовила в наданні копії контракту з директором комунальної лікарні, заявивши про його конфіденційність.

У лютому представники Миколаївської ОДА не допустили представників кількох видань на пресконференцію голови ОДА Олександра Стадніка, аргументувавши це тим, що захід організовано лише для представників газет. Поліція відкрила провадження за заявою представників видань "НикВести" та "Мой город" через перешкоджання діяльності журналістів. Наразі розслідування триває.

Відзначився також уже колишній очільник Управління Служби безпеки України в Миколаївській області Віталій Герсак. Посадовець відмовив журналістам видання "Преступности.НЕТ" у доступі до інформації щодо ремонту у власному кабінеті, а також засекретив від ЗМІ ремонт тротуару біля будівлі відомства у Миколаєві.

Директор Миколаївського аеропорту Федір Барна відмовив "НикВести" в наданні інформації щодо власної зарплати.

Виборчий процес у Миколаєві запам'ятався також і перешкоджанням діяльності журналістів. У вересні прессекретар Владислава Чайки, кандидата на посаду міського голови  від партії "Опозиційна платформа – За життя", Юрій Багрянцев виштовхував журналістку інтернет-видання "НикВести" Алісу Мелік-Адамян із приміщення міської виборчої комісії. Поліцією відкрито провадження за цим фактом. 

Встигли "відзначитись" і новообрані депутати Миколаївської обласної ради. Готуючи проєкт нового регламенту та положення про постійні комісії облради, депутати внесли туди пункт щодо можливості "в разі необхідності" закривати від громадськості та ЗМІ засідання комісій. Після того як ЗМІ звернули увагу не незаконність цієї норми, її прибрали з регламенту.

Чого чекати у 2021 році?

Сьогодні вже зрозуміло, що 2021 року тема коронавірусу та охорони здоров‘я загалом буде актуальною, як і цьогоріч. А тому медіа ще більше приділятимуть уваги цій темі, не гірше, ніж іншим популярним у регіоні – політиці та надзвичайним ситуаціям тощо.

Щодо політики – очікується, що і в цій категорії новий рік буде насиченим для журналістів, адже розпочали свою роботу оновлені міська, обласна та інші місцеві ради на Миколаївщині, а тому очікувано зросте увага суспільства до діяльності нових депутатів та очільників міст, районів, обласної влади. Сподіваємося, що 2021 рік стане роком відкритості місцевої влади та максимальної публічності її діяльності, а випадків порушення прав журналістів буде менше або ж узагалі не станеться.

Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews.