Лише одна військова адміністрація Херсонщини 2025 року платила гроші медіа за висвітлення власної діяльності, інші понад 40 адміністрацій грошей на це не закладали і, відповідно, не витрачали.
Про це стало відомо після отримання відповідей на запити, які регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області надсилав до військових адміністрацій Херсонщини. Метою запитів до всіх військових адміністрацій Херсонщини було зʼясувати, скільки грошей виділено та витрачено на висвітлення діяльності цих адміністрацій у медіа.
Як це було раніше
До повномасштабного вторгнення Росії в Україну низка херсонських медіа стабільно щомісяця отримувала невеликі суми грошей з бюджетів Херсона на паркетні новини та піар мера Херсона Ігоря Колихаєва. Мер міста обрав шлях масового скуповування медійників за смішні 500 гривень за новину. І тим, судячи з усього, подобалося.
Згідно з договором, кожне медіа мало опублікувати на місяць 12 новин та отримати 6 тисяч гривень. Їх роздавали без відкритих торгів, кулуарно, використовуючи допорогові суми. Коли за пів року фінансування закінчилося, адже медіа “вибрали” ліміт у 49 тисяч, який давав право не проводити торгів, гроші херсонським медійникам почали платити комунальні підприємства, наприклад Херсонський водоканал. Так тривало до березня 2022 року. У вже окупованому Херсоні міська рада продовжувала віддавати борги власникам сайтів за лютий 2022 року, які не встигли виплатити через початок повномасштабного вторгнення. Про це тоді автору розповідав майбутній “міністр інформаційної політики” в окупаційному уряді Володимира Сальдо Євген Бриков. Цей сюрреалізм припинився після вигнання росіянами Ігоря Колихаєва з кабінету.
Відверто компліментарні матеріали про мера міста Ігоря Колихаєва сайт Брикова “Любимий Херсон” (наразі видалений), продовжував публікувати до середини квітня. На той час, за даними українських правоохоронців, він уже працював в окупаційній адміністрації Володимира Сальдо.
Такі новини херсонські журналісти продовжували публікувати навіть в окупації. Фото: скриншот facebook.com / favoriteKherson
Обласна влада теж довгий час платила все ті самі 500 гривень за новину медійникам. Толку від цього не було, адже паркетні й іміджеві матеріали про керівників міста та області особливо ніхто не читав.
Єдина умова, яка коштувала хоч якихось грошей, – медіа, що отримували бюджетні кошти, було заборонено критикувати владу, яка їм ці кошти платила. Про це відверто ще 2016 року казали редактори херсонських медіа. Хоча на той час переважна більшість тих, хто мав контракт, нічого і не писали, переставляючи новини з інших медіа.
Після початку великої війни більшість херсонських медіа або повністю припинили існування, або остаточно перетворилися на агрегатори новин, які ні на що не впливали.
На початку 2023 року тодішня начальниця Херсонської міської військової адміністрації Галина Лугова, яка мала політичні амбіції, хотіла налагодити договірні відносини з медіа та журналістами, але більшість із тих, до кого вона зверталася через посередників, від грошей відмовилися. Одним з них був автор.
Роман Мрочко, ексначальник Херсонської МВА, що керував містом з березня 2023 до квітня 2025 року, також намагався домовитися з місцевими журналістами через посередників. Однак перевірка порталу “Є-дата” та дані від колег показують, що за період 2023–2025 років жодних бюджетних виплат на подібні послуги не було.
Не платять і не збираються, але газети купують
Херсонські обласна та міська військові адміністрації у 2025–2026 роках гроші на висвітлення своєї діяльності не витрачали. Про це вони повідомили у відповідях на інформаційні запити. Ба більше, майже всі селищні, міські й сільські ради наслідують їхній приклад. У 2025–2026 роках понад сорок військових адміністрацій усіх рівнів грошей на висвітлення своєї діяльності не закладали й не витрачали.
Хоча одне медіа підтримку з бюджету все ж таки отримало. Газета “Новий день”, яку тепер видають у місті Дніпро, у 2025–2026 роках отримала бюджетні кошти. Велика кількість військових адміністрацій цього року почала передплачувати газети на суми від 10 до 50 тисяч гривень. Всього редакція газети уклала понад 25 договорів. Тільки цього року газета отримала від передплати посадовців 360 тисяч гривень. Один номер військовим адміністраціям обійшовся в 9 гривень.
У перерахунку на одного мешканця однієї з громад, Великоолександрівської, яка заплатила 48 600 гривень, можна порахувати, що щотижня до селища привозять 100 газет, що коштує бюджету в середньому 4 гривні на рік на одного мешканця.
Купують газети як відносно мирні громади, так і фронтові. Наприклад, гроші газеті перерахували Бериславська, Станіславська та Милівська громади, куди давно вже майже неможливо заїхати. Тож газети мешканці цих громад, найімовірніше, не отримують, бо там просто немає мешканців.
Сто тисяч для медіа з окупованої громади
Єдина громада, яка витрачала гроші на висвітлення своєї діяльності, – Нижньосірогозька.
“У 2025 році в бюджеті селищної територіальної громади були передбачені та використані кошти на оплату послуг за висвітлення діяльності Нижньосірогозької селищної ради та її виконавчих органів через засоби масової інформації в мережі Інтернет на суму 99,8 тис. грн”, – повідомили в селищній військовій адміністрації.
Ця громада окупована з 2022 року, а її адміністрація розташована на підконтрольній території України. Гроші за трьома договорами отримала фізична особа – підприємець Віта Копенко. Це редакторка нижньосірогозької газети “Червоний промінь”, яка не виходить з лютого 2022 року, та сайту “Нижні Сірогози.City”, публікації на сторінках якого й оплачували з бюджету.
У 2025 році гроші журналістці платили апарат Нижньосірогозької селищної ради, відділ соціального захисту населення, медицини, служба в справах дітей Нижньосірогозької селищної ради, а також Центр надання адміністративних послуг селищної ради.
За майже 100 тисяч гривень медіа розмістило в себе 80 постів у соцмережах та 82 інформаційні матеріали на сайті. Причому логіка цих матеріалів найбільше простежується в договорі із ЦНАПом.
В інших випадках це були передруки зі сторінок військових адміністрацій про наради, з інших медіа про нагородження школярів-медалістів та розʼяснення Пенсійного фонду. Жодного маркування таких матеріалів журналісти не робили, публікуючи їх як редакційні.
Незважаючи на те що місцеві медіа втратили доступ до бюджетних коштів, якість матеріалів, які виробляють незалежні редакції, зростає. Це видно на прикладі редакцій ІРС-Південь, Центру журналістських розслідувань та “Вгору”. Тут значно зросла, у порівнянні із часами до великої війни, кількість авторських матеріалів. Тож незалежні медіа Херсонщини можуть знаходити можливості розвиватися, залучаючи грантові кошти, фінансування від бізнесу та уникаючи паркету від влади.
Сергій Нікітенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Херсонській області
