У вересні ІМІ зафіксував в Україні 23 випадки порушення свободи слова
У вересні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 23 випадки порушення свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Серед російських злочинів – 11 випадків – замах на вбивство, пошкодження редакцій медіа, юридичний тиск, кібератаки та вимкнення українського мовлення внаслідок обстрілів армією РФ.
Внаслідок російської агресії на війні загинули троє медійників:
- Павло Пархоменко – оператор каналу “Прямий”, військовослужбовець ЗСУ.
- Ігор Захаров – колишній оператор телеканалів “Україна” та “1+1”. Про його загибель стало відомо лише у вересні 2024 року. Вважався зниклим з 2023 року.
- Станіслав Житницький – військовослужбовець, лінійний продюсер СТБ та Нового каналу. Загинув у вересні під час виконання бойового завдання.
За даними ІМІ, станом на 2 жовтня в Україні внаслідок повномасштабної російської агресії загинули 89 медійників, 11 з них – під час виконання професійної журналістської діяльності.
У досліджуваний період експерти зафіксували два випадки замахів на вбивства журналістів – Дмитра Гордона та одеських журналістів.
У Дніпрі внаслідок російського обстрілу зазнала пошкоджень філія Суспільного. В результаті було пошкоджено двері головного входу, вибито вікна на другому поверсі основної будівлі та в колишньому будинку радіо. Ніхто з працівників філії не постраждав. На момент обстрілу в приміщенні перебувала одна людина: вона встигла сховатися в безпечне місце.
Через бойові дії і складну безпекову ситуацію в Гірнику Донецької області припинило мовлення Громадське радіо. У Покровську Донецької області було знищене обладнання, що транслювало, зокрема, Громадське радіо та місцевий телеканал “Капрі”.
Масованої DDoS-атаки зазнав сайт телеканалу FREEДОМ. Атака відбувалася двома хвилями. Сайт отримав понад 30 млн запитів за короткий час із території Сінгапуру, США, Великої Британії, Таїланду, Німеччини, Індонезії, Франції, Китаю, Гонконгу та інших країн. Канал вважає, що за атакою стоять російські хакери.
ФСБ відкрила справу щодо трьох іноземних журналістів, які випустили репортажі із Суджі, – двох кореспондентів австралійського ABC News Флетчера Янга та Кетрін Дісс і румунського журналіста Мірчі Барбу, – вказавши причинами незаконний перетин кордону й відеознімання в районі Суджі.
Також ІМІ зафіксував 12 випадків порушення свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки фізичної агресії проти журналістів (напади, погрози, перешкоджання), обмеження доступу до публічної інформації, кібератаки та юридичний тиск.
Так, у Херсоні невідомий напав на журналістку МОСТу Олену Гнітицьку, яка знімала будівництво підземних шкіл. Чоловік штовхав її та забрав телефон, який викинув у котлован, де працювала будівельна техніка.
У Запоріжжі журналістці місцевого сайту 061.ua Ельмірі Шагабудтдиновій погрожували містяни під час знімання наслідків російських обстрілів. Їй блокували прохід, ображали, погрожували й вимагали видалити вже зроблені фото. Також журналістку звинувачували в тому, що журналісти лише заважають і атаки вчиняються саме через них.
Про перешкоджання з боку посадовців та правоохоронців у Полтаві заявила низка всеукраїнських та міжнародних медіа: їх не пускали знімати на місці влучання російських ракет. Нагадаємо, 3 вересня внаслідок російського ракетного удару по Полтаві загинуло понад 50 людей, майже 300 поранені. Були влучання в будівлю Інституту зв’язку і сусідньої лікарні.
Про обмеження доступу до публічної інформації заявили:
- Запорізький центр розслідувань, якому Запорізьке держпідприємство “Місцеві дороги Запорізької області” не надало інформації про вартість підземних шкіл;
- “Полтавська думка”, якій філія Служби відновлення та розвитку інфраструктури не надала відповіді на запит щодо ремонту автодороги Гадяч – Опішня;
- Центр журналістських розслідувань NikCenter, якому Одеська обласна військова адміністрація відмовила в наданні переліку осіб, яких було подано на державні нагороди під час війни;
- журналіст телеканалу “Суспільне Полтава” Ігор Ізотов повідомив, що пресслужба Полтавської обласної ради не надала телеканалу посилання на онлайн-трансляцію засідання сесії через його допис у власному телеграм-каналі про голову Полтавської облради Олександра Біленького.
Полтавська міська рада провела засідання виконкому, на якому попри закритість для медіа були присутні журналісти телеканалу “ІРТ-Полтава”.
Редакція “Слідства.Інфо” повідомила про DDoS-атаку, яка сталася після публікації розслідування про коштовне майно міністра аграрної політики Віталія Коваля. У редакції завили, що атаку напряму повʼязують з публікацією матеріалу про Коваля: атака розпочалася через годину після публікації.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися тут.
Інститут масової інформації (ІМІ) – медійна громадська організація, яка працює з 1996 року. ІМІ відстоює права журналістів, аналізує медіасферу та висвітлює пов’язані з медіа події, протидіє пропаганді та дезінформації, забезпечує медіа засобами захисту для відряджень до зони бойових дій під час російсько-української війни починаючи з 2014 року.
ІМІ робить єдиний в Україні моніторинг свободи слова та список прозорих і відповідальних онлайн-медіа, документує медійні злочини Росії у війні проти України. ІМІ має представників у 20 регіонах України та мережу хабів “Медіабаза” для безперебійної підтримки журналістів. Серед партнерів ІМІ – “Репортери без кордонів” та Freedom House, організація входить до мережі Міжнародної організації із захисту свободи слова (IFEX).
Help us be even more cool!