У квітні експерти ІМІ зафіксували 10 злочинів проти свободи слова в Україні

Ілюстрація ІМІ

У квітні експерти ІМІ зафіксували 10 злочинів проти свободи слова в Україні. З них п’ять вчинила Росія проти українських медіа і журналістів. 

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія: вбивство та поранення журналістів, кіберзлочини.

Водночас ІМІ зафіксував п’ять порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, цензури  та обмеження доступу до публічної інформації.

Під час виконання журналістської діяльності український продюсер італійської газети La Repubblica Богдан Бітік загинув унаслідок російської атаки в Херсоні 26 квітня. Працював разом з кореспондентом газети La Repubblica Коррадо Дзуніно, який отримав поранення внаслідок обстрілу.

Протягом квітня ІМІ зафіксував загибель ще п'ятьох медійників, які пішли на фронт захищати Україну, унаслідок бойових дій: 

Андрій Бойко – колишній оператор івано-франківської ТРК “Вежа”, військовослужбовець. Загинув 6 квітня внаслідок ворожого обстрілу поблизу Гуляйполя (Запорізька область). Андрій з перших днів повномасштабної війни добровільно вступив до лав ЗСУ та служив командиром стрілецького взводу 102 оБр ім. Дмитра Вітовського. 

Владислав Дзіковський – системний адміністратор “Детектора медіа”, рядовий, старший кулеметник бронеавтомобіля, який служив у батальйоні оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького Національної гвардії України. Про його загибель стало відомо на початку квітня 2023 року, до того він вважався зниклим безвісти в грудні 2022 року на Луганщині.

Дмитро Сірик – ведучий програм філії “Суспільне Донбас”, військовослужбовець, загинув 20 квітня на Донеччині. На каналі вів авторську програму “Перемотка” – про музичні новини та хіти. Після повномасштабного вторгнення він вивіз до безпечного регіону України родину – свого сина, батьків та дівчину. Через декілька тижнів, у березні 2022 року, Дмитра Сірика мобілізували.

Олександр Бондаренко – військовослужбовець, журналіст та комунікаційник, загинув 22 квітня біля селища Діброва Луганської області, служив у 112 бригаді тероборони ЗСУ.

Володимир Мукан – військовослужбовець, до повномасштабної війни працював журналістом і редактором у "Газеті по-українськи", журналі "Країна" і сайті Gazeta.ua. Загинув 29 квітня 2023 року в Бахмуті під час виконання бойового завдання.

Загалом в Україні загинуло 56 медійників унаслідок російської збройної агресії. З них дев’ять – під час виконання журналістської діяльності, 47 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістських обов'язків.

Декілька українських медіа повідомили про фейкові сайти та сторінки, які імітували їхні інтерфейс і лого та поширювали дезінформацію.

Зокрема, у мережі з'явився фейковий сайт УП з вигаданою колонкою журналіста Павла Казаріна. Видання звернулося до Служби безпеки України з проханням ужити заходів та вважає, що це російське ІПСО, спрямоване на дискредитацію армії та підрив довіри до керівництва України – як військового, так і політичного.

Інтернет-видання Obozrevatel повідомило, що в мережі від його імені поширюють неправдиві новини, що “союзники нас зливають”. Фейкові публікації нібито від Obozrevatel поширюють із проплаченою рекламою у Facebook. Медіа також вважає це російським ІПСО та звернулося до Служби безпеки України з проханням ужити відповідних заходів.

Ще одне медіа – Укрінформ – заявило, що російські пропагандисти підробили новину в його стилі та поширили в соцмережах. У підробленій новині, оформленій під стиль Укрінформу, йдеться, що в Україні з’явився законопроєкт про заборону фото- і відеознімання кладовищ, а її джерелом указано сайт парламенту. Проте медіа заявило, що ця новина є фейком і на сайті такої новини не було.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

Серед п’яти порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України – випадки перешкоджання, цензури  та обмеження доступу до публічної інформації.

Так, на території Києво-Печерської лаври невідомий чоловік пошкодив світлове обладнання відеокамери журналісту одного з інтернет-видань під час знімання сюжету.

Поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 Кримінального кодексу України ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів"). Як стало відомо ІМІ з власних джерел, постраждалий журналіст працює в онлайн-виданні "Наша версія".

Знімальна група “Суспільного Кропивницький” через дії працівників суду не змогла потрапити на відкрите судове засідання в Кіровському районному суді Кропивницького. Попри обіцянки допустити журналістів на засідання суду цього так і не відбулося. А про те, що засідання вже провели, медійники дізналися постфактум, коли з приміщення суду почали виходити представники прокуратури, які ведуть цю справу.

Випадок цензури зафіксували на Черкащині: редакторка тальнівської газети “Колос” Ірина Рогова заявила, що заступник голови Звенигородської районної державної адміністрації Черкаської області Олександр Дубовий забороняє місцевим газетам будь-які критичні статті про Українську православну церкву (пов'язану з РПЦ). За її словами, Дубовий аргументує тим, що статті розпалюють релігійну ворожнечу в країні. Сам Олександр Дубовий вважає, що діє в межах чинного законодавства.

Два випадки обмеження доступу до публічної інформації ІМІ зафіксував у Чернівцях та Рівному. Так, комунальне підприємство “Чернівецьке тролейбусне управління” відмовило у відповіді на електронний інформаційний запит журналістки видання “Молодий буковинець” Людмили Осадчук. Відмову аргументують відсутністю електронного та власноручного підписів.

У Рівному онлайн-видання “Четверта влада” судиться з Рівненською обласною прокуратурою в апеляційному суді через відмову надати копію інвестиційного договору з рівненським забудовником щодо будівництва житла для прокурорів на комунальній землі.

Детальніше тут.