Барометр свободи слова за жовтень 2018 року
У жовтні ІМІ зафіксував в Україні 12 порушень прав журналістів у семи регіонах країни. З них 10 випадків – це фізична агресія щодо журналістів. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ) “Барометр свободи слова”.
Найбільшу кількість порушень у жовтні експерти ІМІ зафіксували в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” - 8 (вересень - 5, серпень - 4).
Журналістів не пускали на нараду міського голови, блокували переміщення, виривали мікрофон, заважали поставити запитання інтерв’юеру, обливали невідомою речовиною, забороняли знімати, кидалися з кулаками, пробували спілкуватись, підходячи з ножем.
Далі за кількістю порушень ідуть погрози журналістам – два випадки, ця кількість незначно зросла у порівнянні з вереснем, коли був зафіксований один такий випадок.
Найбільше випадків порушень прав журналістів зафіксовано у Києві – п’ять, два – на Львівщині та по одному випадку – на Донеччині, Кіровоградщині, Миколаївщині, Хмельниччині та в Чернівцях.
Порушували цього місяця право журналістів на професію приватні особи, представники місцевої влади, народні депутати, правоохоронці та інші.
Також у жовтні було зафіксовано по одному випадку кібератаки та політичного тиску.
Увагу експертів ІМІ привернув випадок кібератаки, який раніше не застосовували до журналістів. Зокрема, невідомі особи масово розсилали фішингові електронні листи від імені Михайла Ткача, журналіста-розслідувача програми “Схеми: корупція в деталях”. Так, про листи з підробленої електронної адреси журналіста повідомили десятки людей, серед яких пересічні громадяни, народні депутати, судді, політики й чиновники, Facebook-друзі Михайла та колеги журналіста.
Крім того, ІМІ звертає увагу на стресові умови, в яких журналістам доводиться працювати. Зокрема, у Хмельницькому невідомий чоловік з ножем перешкоджав роботі місцевої журналістки Лариси Світловської, яка знімала сюжет для одного з центральних телеканалів.
Таким чином, з початку року ІМІ зафіксував 80 випадків перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 28 випадків побиття журналістів, 27 випадків погроз, 15 випадків обмеження доступу до інформації та 14 випадків кібератак.
Фізична агресія
Погрози – 2
1.Портнов пригрозив журналістам “Ділової столиці” “жорстким сексом”
04.10.2018 Колишній перший заступник голови АП за часів президентства Віктора Януковича Андрій Портнов пригрозив журналістам “Ділової столиці” “жорстким сексом”, повідомляє “Ділова столиця”.
Так він відреагував на новину видання під назвою “Санкції проти Медведчука: Портнов пообіцяв залишити нардепів з голим задом”.
Видання зробило новину про досить гостру реакцію Портнова під постом нардепа Мустафи Найєма про те, що той “робить усе можливе, щоб ініціювати санкції щодо” Портнова і Медведчука.
“Відразу попереджаю, цього разу всіх ініціаторів і підписантів позбавлю всього майна і залишу з голою дупою до кінця днів”, – прокоментував запис Найєма Портнов.
Після того як новину про таку реакцію Портнова розмістили на сайті “Деловая столица”, на сторінці Портнова з’явився пост, у якому він пообіцяв співробітникам газети “жорсткий секс”.
“Газета, що належить Блоку Порошенка, повідомила, що я погрожую депутатам, якщо вони ініціюють санкції проти Медведчука. Чорти тупі, не має значення, не вмієте ви читати або спеціально косите під полудурків, щоб визнати потім себе недієздатними, але до жорсткого сексу над вами залишилося не так багато часу.
Вам потрібно дуже швидко підібрати свій зад*очений хвіст і сподіватися, що в мене буде гарний настрій. Вас врятує, тільки якщо я буду сильно зайнятий або випадково про вас забуду”, – пригрозив журналістам Портнов.
Як повідомляв ІМІ, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову, в якій пропонує Раді національної безпеки та оборони ввести санкції щодо компаній, які входять до структури власності телеканалів “112 Україна” і NewsOne.
Група народних депутатів зареєструвала цю постанову і санкції щодо двох телеканалів у відповідь на петицію щодо “припинення антиукраїнської діяльності телеканалів “112 Україна” та NewsOne”, яка набрала понад 25 тисяч голосів, необхідних для її подальшого розгляду.
29 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила оголосити телеканалу NewsOne (ТОВ “Новини 24 години”) попередження за випуск програми “Світова політика з Олегом Волошиним”, у якій ведучий, на думку Нацради, популяризував органи держави-агресора, даючи оцінку діям Росії в Сирії.
6 вересня Незалежна медійна рада дійшла висновку, що телеканал “112 Україна” порушив стандарти журналістики, транслюючи коментарі народного депутата Євгена Мураєва щодо можливого звільнення Олега Сенцова з російського ув’язнення. 7 червня Євген Мураєв в ефірі телеканалу “112 Україна” назвав ув’язненого в Росії українського режисера з Криму Олега Сенцова “терористом для частини населення”.
20 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу NewsOne через висловлювання низки ведучих і гостей ефіру про війну на Донбасі, Андрія Парубія та автокефальну церкву.
27 серпня батько народного депутата Євгена Мураєва Володимир Мураєв передав колишньому першому заступнику глави Адміністрації президента Андрію Портнову 100% акцій телеканалу NewsOne терміном на три роки.
Згодом на своїй Фейсбук-сторінці Андрій Портнов написав, що протягом наступних трьох років власник каналу не має права втручатися в його діяльність.
17.10.2018 Журналіст інтернет-видання “Преступности.НЕТ” Тарас Леонтян повідомив, що в Миколаєві 17 жовтня співробітник Миколаївської митниці Денис Корнєв погрожував йому розбити його телефон. Про інцидент журналіст написав у своєму блозі на “Преступности.НЕТ”, повідомляється на сайті видання.
Інцидент стався на вулиці Никольській біля скверу “Серце міста” під час перевірки поліцією і митницею автомобілів з іноземною реєстрацією.
“На місці зробив кілька фото всього, що відбувається, на фотоапарат, телефон і почав дізнаватися про ситуацію у патрульного, коли з-за спини чую мову митника, який проходить повз: “Я цей телефон можу випадково зачепити і наступити на нього ногою”, – сказала людина, що називає себе “правоохоронцем”, – описав подію Тарас Леонтян.
Пізніше журналіст намагався зв’язатися з Денисом Корнєвим телефоном, щоб з’ясувати ситуацію, але той кинув слухавку. Через час уже знову біля скверу співробітник Миколаївської митниці пояснив погрозу тим, що журналіст порушив його “зону комфорту”, коли фотографував чиновника.
“Молодий чоловік наблизив свій телефон у зону мого комфорту”, – пояснив Денис Корнєв свої слова в бік журналіста.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 8
1.Журналісти “Схем” заявили, що однопартійці Тимошенко заважали їм взяти в неї коментар
02.10.2018 Народні депутати від парламентської фракції “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина” перешкоджали роботі журналістів програми “Схеми” під час спроби записати коментар лідерки фракції Юлії Тимошенко у Верховній Раді. Про це йдеться в сюжеті “Схем”, який оприлюднило Радіо Свобода.
Журналісти хотіли запитати Тимошенко про її зустріч із впливовим бізнесменом Віктором Пінчуком.
Однак, розповіли журналісти, перша спроба виявилася неуспішною: коли знімальна група попрямувала до лідерки “Батьківщини”, вона відразу не захотіла відповідати на запитання журналістів, пославшись на підготування до виступу в парламенті. А потім у супроводі однопартійців швидко зайшла до сесійної зали.
Крім того, її однопартійці заважали роботі журналістів. “Сергій Власенко спочатку затуляв об’єктив камери, а інший депутат – Вадим Івченко – заважав оператору знімати прохід Тимошенко кулуарами”, – розповіли журналісти.
Пізніше журналістам усе ж таки вдалося поспілкуватись із Тимошенко.
Журналіст програми “Схеми” Михайло Ткач на своїй сторінці у Фейсбуку також повідомив, що 2 жовтня однопартійці Тимошенко перешкоджали їм записати коментар Тимошенко.
“Колеги, будьте обережні, коли намагатиметесь записати коментар з Юлією Тимошенко. У вівторок моя перша спроба виявилася невдалою. Депутат Власенко закривав оператору Bruce Tr об'єктив рукою, депутат Крулько блокував мене, а депутат Івченко штовхав другого оператора Ben Zion Lazarevych”, – написав журналіст.
02.10.2018 У Хмельницькому 2 жовтня невідомий чоловік з ножем перешкоджав роботі місцевої журналістки Лариси Світловської, яка знімала сюжет для одного з центральних телеканалів. Про це вона повідомила ІМІ.
Інцидент стався під час зйомок сюжету, коли журналістка разом з оператором записували синхрон з чиновником із комунального підприємства “Електротранс”.
“Я робила сюжет про розумні зупинки. Ми недалеко були від цієї зупинки, поруч поліклініка була. Ми осторонь стояли і писали синхрон з одним чиновником з “Електротрансу”. Цей чоловік (з ножем – ред.) з розбігу – ми його навіть не бачили – закрив нам рукою камеру і сказав не знімати. Він був реально п’яний, знервований, лаявся дуже сильно на адресу наших усіх урядовців, посадовців… Можливо, він до того мав з кимось конфлікт, я не знаю”, – розповіла журналістка.
Вона попросила його відійти, пообіцявши поспілкуватися через кілька хвилин.
“Він абсолютно нічого не пошкодив. Я з ним почала переходити на його бік, погоджуватися в його агресії щодо деяких персонажів. Я не наважувалася тікати, і не було такої потреби. Хоча він агресивний був, так. Що він міг зробити, я не знаю. В нього ніж, невеликий, кухонний. Чого він з ним ходить – не зрозуміло”, – розповіла Світловська.
Закінчився інцидент тим, що журналістка пообіцяла вислухати чоловіка і записати його думки. “Ми з ним зійшлися на тому, що я його вислухаю, що я запишу його іншим разом. Він погодився, що сьогодні він не може, бо непоголений, що йому потрібно кращу сорочку і я до нього згодом приїду”, – розповіла журналістка.
Також вона повідомила, що тричі телефонувала поліції під час інциденту, та поліція приїхала лише через 29 хвилин, коли чоловік уже пішов.
Заяву журналістка не писала за цим фактом, оскільки не бачить сенсу.
“Я нічого не писала і не подавала. Справа в тім, що з огляду на те, скільки мої колеги зверталися з різних питань і я особисто. В мене були великі проблеми три роки тому, то навіть не відкривали кримінальні провадження. І з огляду на це я не хочу мучити і тріпати свої нерви”, – сказала вона.
3.У Чернівцях журналістці заборонили знімати зустріч селян з керівництвом обленерго
03.10.2018 У Чернівцях 3 жовтня керівництво АТ “Чернівціобленерго” заборонило журналістці видання “Чернівці.Онлайн” Галині Єреміці проводити відеозйомку зустрічі представників компанії з жителями Великокучурівської об’єднаної територіальної громади, повідомляє “Чернівці.Онлайн”.
Як пише видання, мешканці сіл Великий Кучурів та Тисовець Сторожинецького району прибули до обленерго, щоб поспілкуватися щодо проблем електропостачання в цих населених пунктах.
Разом із селянами на зустріч була запрошена Галина Єреміца, яка є мешканкою Великокучурівської громади.
Керівник підприємства заборонив журналістці проводити відеозйомку цієї зустрічі, незважаючи на те, що інформація, яка мала обговорюватись, містила суспільний інтерес.
Галина Єреміца викликала поліцію та написала заяву про перешкоджання професійній журналістській діяльності.
У коментарі ІМІ Галина Єреміца розповіла, що вона прийшла на подію за попереднім записом і в компанії знали, що вона є журналісткою.
“Ми прийшли на прийом за попереднім записом, попередивши, що я є журналісткою. На пункті пропуску нас охоронець пропустив і повів до кабінету, де мала відбуватися зустріч. Ми прийшли до актової зали, там був керівник обленерго Сергій Таранюк і його підлеглі з керівництва. І тільки-но ми зайшли, юрист відразу сказав, що не хоче, щоб я знімала. Я знімала протягом семи хвилин, поки вони категорично відмовлялися, щоб я знімала”, – розповіла журналістка.
Водночас вона додала, що аргументів, чому вона не має права знімати, їй не назвали.
“А перешкоджання в чому для мене полягає: по-перше, тут я знімала, на мене не напали принаймні, але забороняли словесно, а по-друге, коли ми “зайшли” в глухий кут, люди прийшли на прийом вирішувати проблеми, бо тут шалені проблеми зі світлом, і коли ці люди вже побачили, що не буде розмови як такої, вони мене попросили вимкнути камеру. Це також тиск, тому що через те, що обленерго не дозволило, відповідно, люди мусили їх підтримати”, – розповіла Галина Єреміца.
04.10.2018 Телеканал ZIK повідомляє, що міський голова Дружківки (Донеччина) Валерій Гнатюк “накинувся на телекамеру із кулаками”, коли журналісти програми військових розслідувань “Стежками війни”, хотіли взяти у нього коментар.
Як розповіли журналісти, ще місяць тому від редакції програми “Стежками війни” до міської ради Дружківки був надісланий перший інформаційний запит, “але і тоді, і пізніше Валерій Гнатенко так і не знайшов часу для коментаря”, тож журналісти поїхали до Дружківки у відрядження.
Як зазначає телеканал, саме Валерію Гнатенку закидають співпрацю із сепаратистами у 2014 році, тож журналісти хотіли з цього приводу з ним поспілкуватися.
“Наша команда хотіла поцікавитися, з яких причин він виступав під триколорами і чи вважає це державною зрадою, саме тому чекала на діючого мера під дверима його кабінету. Але публічна офіційна особа Валерій Гнатенко замість поспілкуватися вирішив, ламаючи телекамеру, прогнати знімальну групу. Валерій Гнатенко заявив, що коментарів телеканалу ZIK не даватиме”, – повідомили журналісти.
Команда “Стежок війни” викликала правоохоронців і написала заяву про перешкоджання журналістській діяльності.
У прес-службі Дружківського управління ГУНП в Донецькій області “Детектору медіа” повідомили, що заява журналістів зафіксована та пообіцяли надати більш детальну інформацію згодом.
У приймальній виконкому Дружківської міськради виданню сказали, що повідомлення журналістів про напад – “брехня” та пообіцяли зв’язатися з редакцією, “якщо буде потреба”.
10.10.2018 У Києві під час акції під Міністерством внутрішніх справ 10 жовтня поліція затримала чоловіка, який облив невідомою білою речовиною журналістку знімальної групи телеканалу NewsOne.
Про це повідомляє “Українська правда” з посиланням на речника Нацполіції Ярослава Тракала.
“Під час акції під МВС один з чоловіків облив, за попередньою інформацією кефіром, журналістку знімальної групи одного з телеканалів. Правопорушник був затриманий на місці співробітниками поліції, які стежили за правопорядком”, – розповів Тракало.
За словами речника поліції, затриманого правопорушника доправлено до відділку поліції для встановлення його анкетних даних. Після проведення першочергової перевірки буде надана правова оцінка його діям.
Тракало зазначив, що наразі журналістка пише заяву, яка буде розглянута відповідно до чинного законодавства.
Як розповіла постраждала журналістка Анастасія Пшенична, двоє невідомих чоловіків облили її та оператора телеканалу невідомою білою речовиною.
“Ми стояли на протилежній стороні від Міністерства внутрішніх справ. Була акція протесту досить таки мирна. Активісти просто зібралися і чекали, поки лідер С14 пішов усередину разом з депутатами подавати заяву щодо ситуації, що сталася вночі і щодо нападу на його помешкання у Борисполі. Зазначу, що ми стояли на протилежній стороні. А два невідомих чоловіки в масках підбігли ззаду, облили мене та оператора невідомою білою речовиною та побігли далі”, – розповіла вона.
За її словами, внаслідок нападу в неї мокрі куртка, взуття, штани, коси.
Як нагадує видання, в ніч на 10 жовтня в Борисполі у вікно квартири координатора організації “С14” Сергія Мазура кинули гранату. Самого Сергія Мазура не було вдома, від вибуху постраждав його батько.
Активісти націоналістичних організацій прийшли 10 жовтня до будівлі МВС, щоб заявити про “неприпустимість можливого затягування розслідування нападу на квартиру координатора організації “С14” Сергія Мазура та інших громадських активістів”.
У коментарі “Детектору медіа” лідер С14 Євген Карась повідомив, що представники його організації журналістку не обливали: “Це не наші люди… Ми взагалі в цьому інциденті участі не брали. Наші активісти не поливали її, ніяк не причетні”.
Як повідомляв ІМІ, 17 вересня учасники акції напали на журналістку телеканалу NewsOne Дарину Білеру, яка висвітлювала заворушення під будівлею Генеральної прокуратури України в Києві.
17 вересня за фактом нападу на знімальну групу телеканалу NewsOne поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.
22.10.2018 Знімальну групу екологічного проекту “Вижити в Україні” телеканалу ZIK, яка проводила зйомки з використанням дрону поблизу ДП “Сторонибабський спиртзавод” на Львівщині заблокували невідомі, вимагаючи показати відео. Про це повідомила журналістка проекту “Вижити в Україні” Вікторія Доскіч, повідомляється на сайті ZIK.
“Ми знімаємо серію матеріалів про спиртзаводи України, наразі знімаємо спиртзаводи Львівщини. Ми намагалися знайти бардові поля, де завод викидає відходи від виробництва. Вони дуже близько до підприємства. Також нам цікаво, наскільки забруднена річка витікає від спиртзаводу. Нам заблокували виїзд. До нас постійно підходили невідомі чоловіки і просили показати відео, ми відмовилися, викликали поліцію”, – повідомила журналістка.
Оператор проекту Назар Мельник додав, що зйомки проводили, перебуваючи за межами заводу, з використанням дрону.
“Ми проводили зйомку дроном. Коли завершили, до нас підійшли люди, запитали, що ви тут робите, хто ви такі. Ми попросили представитися. Вони сказали, що охорона, але на наше прохання посвідчення не показали. Далі вони взяли свій автомобіль і заблокували наш, викликали поліцію”, – повідомив Мельник.
Зараз журналісти ZIK та люди, які назвалися охоронцями спиртзаводу, перебувають у поліцейському відділку. Журналісти зі свого боку вже написали заяву про перешкоджання.
Як повідомляв ІМІ, 24 квітня 2017 року телеканал ZIK повідомив про затримання співробітниками СБУ знімальної групи програми військових розслідувань “Стежками війни” каналу неподалік селища Оржів (Рівненська область).
Міністерство оборони повідомило, що журналісти телеканалу ZIK здійснювали несанкціоновану відеозйомку військового режимного об’єкта за допомогою безпілотного літального апарата.
Журналісти були затримані і перебували у Рівному в приміщенні управління обласної СБУ. За фактом ситуації, яка мала місце з журналістами телеканалу, СБУ внесла до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками готування до диверсії за ч. 1 ст. 14 (готування до злочину) та ст. 113 (диверсія) Кримінального кодексу України.
Керівництво медіахолдингу ZIK заявило, що затримана на Рівненщині знімальна група каналу не мала на меті скоєння злочинів проти держави.
23.10.2018 Сільський голова села Гребенів (Львівська область) Ярослав Кожан перешкоджав роботі журналістів проекту “ВІП Розслідування” (виходить на телеканалі “ПравдаТУТ Львів”), які намагалися взяти в нього коментар щодо його діяльності. Зокрема, вирвав мікрофон у журналістки проекту Юлії Янішевської.
Про це ІМІ повідомила редакторка проекту “ВІП Розслідування” Мар’яна Сич.
Інцидент стався 23 жовтня в селі Гребенів, куди журналісти приїхали, щоб розпитати про кримінальні провадження, відкриті поліцією щодо сільського голови.
Спершу під час зустрічі на вулиці сільський голова від знімальної групи втік, розповіла журналістка.
“А згодом із своїм товаришем із приватного подвір’я лаявся та погрожував кореспондентам. Казав, що “ти до завтра не доживеш, йди нахрен звідси, швабра”. Далі Ярослав Кожан вийшов на дорогу, вирвав з рук журналістки мікрофон і викинув техніку”, – розповіла Мар’яна Сич.
За словами журналістки, знімальна група навідалася в сільраду, щоб запитати Ярослава Кожана, “на що витрачалися державні кошти, які були призначені на будівництво дитячого садочку, який досі недобудований, чому будівля замість двох поверхів одноповерхова і на якій підставі сільський голова отримував премії та матеріальні допомоги для вирішення соціально-побутових питань без погоджень із депутатами сільської ради”.
Після інциденту знімальна група – журналістка Юлія Янішевська та оператор Роман Бучко – написала заяву до поліції за 171-ю статтею Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
8.У Кропивницькому журналіста не пустили на апаратну нараду в міськраді
29.10.2018 У Кропивницькому 29 жовтня представник поліції охорони не пустив журналіста кропивницького видання “Утренний город” Дмитра Семенюка на ранкову апаратну нараду міського голови в Кропивницькій міській раді. Про це Дмитро Семенюк повідомив ІМІ.
За його словами, відмову пустити охоронець аргументував тим, що є розпорядження не пускати після того, як у залу засідань зайшов міський голова.
“Я прийшов на апаратну нараду міського голови. На вході стояв охоронець, сказав, що мене не пустить, бо вже дев'ята година, міський голова вже зайшов. Я йому повідомив, що журналісти мають право заходити. Він відповів, що в нього є якесь розпорядження, яке видала йому керуюча справами виконавчого комітету Альвіна Бондаренко, того він пустити мене не може. Розпорядження він ніяке не показав”, – розповів журналіст.
Також він додав, що інших журналістів пустили, оскільки “вони прийшли до дев'ятої години. Я прийшов о 9:02”.
Журналіст викликав поліцію та написав заяву про перешкоджання професійній журналістській діяльності.
“Я сказав йому, що я журналіст і що він порушує 171-шу статтю. Він мене не пустив, я викликав поліцію, приїхала слідчо-оперативна група, написав заяву, зараз чекаю, що то таке за розпорядження”.
Як видно на оприлюдненому відео Дмитра Семенюка, охоронець відмову пускати аргументує словами: “Вказівка була від Альвіни Василівни Бондаренко. Після заходу мера в приміщення нікого не пускаємо”.
Журналіст спробував дізнатися у керівниці справами виконавчого комітету про вищезгадане розпорядження. Та отримав витяг із Закону України “Про інформацію”.
Також Дмитро Семенюк повідомив, що міська рада відповіла й поліції, надавши роздрукований витяг із закону.
Медіаюрист ІМІ Роман Головенко вбачає в цьому випадку ознаки перешкоджання журналісту.
“Апаратна нарада, очевидно, не є колегіальним суб’єктом владних повноважень у розумінні Закону “Про доступ до публічної інформації”. Тому відкритою виконком міг її не робити. Але оскільки практика відкритості вже була впроваджена і питання лише у вчасності прибуття журналіста на захід, то питання в контексті кримінальної відповідальності за перешкоджання журналістській діяльності виникає. Його вирішення, зокрема, буде залежати від того, чи якимось офіційним документом регулюється, і якщо так, то як саме, процедура проведення апаратних нарад”, – зазначив юрист.
Як повідомляв ІМІ, 9 липня 2018 року кропивницького журналіста Дмитра Семенюка не пустили на засідання ранкової апаратної наради міського голови.
Працівники муніципальної дружини та Управління поліції охорони в Кіровоградській області блокували вхід до зали, мотивуючи свою поведінку запізненням журналіста на початок засідання.
10 липня 2018 року керівниця справами виконавчого комітету Кропивницької міської ради Альвіна Бондаренко закликала журналістів не запізнюватися на апаратні наради.
Непрямий тиск
Політичний тиск – 1
1.Рада пропонує РНБО ввести санкції проти компаній-власників “112 Україна” і NewsOne
04.10.2018 Верховна Рада пропонує РНБО ввести санкції проти компаній, які є власниками телеканалів “112 Україна” і NewsOne. За проект постанови №9157 про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) проголосували 4 жовтня 229 депутатів, повідомляє Радіо Свобода.
У додатку до постанови вказано, що обмеження мають торкнутися ТОВ “Аріадна ТВ”, ТОВ “Новий формат ТВ”, ТОВ “ТВ Вибір”, ТОВ “Телерадіокомпанія “112-ТВ”, ТОВ “Лідер ТВ”, ТОВ “Партнер ТВ” і ТОВ “Новини 24 години”.
Перелік санкцій щодо застосування до юридичних осіб, наведених у додатку до постанови, передбачає такі персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції):
1) блокування активів – тимчасове обмеження права особи користуватися та розпоряджатися належним їй майном;
2) запобігання виведенню капіталів за межі України;
3) зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань;
4) анулювання або зупинення ліцензій та інших дозволів, одержання (наявність) яких є умовою для здійснення певного виду діяльності;
5) заборона користування радіочастотним ресурсом України;
6) обмеження або припинення надання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування;
7) повна або часткова заборона вчинення правочинів щодо цінних паперів, емітентами яких є особи, до яких застосовано санкції згідно із Законом України “Про санкції”;
8) заборона видавання дозволів, ліцензій Національного банку України на здійснення інвестицій в іноземну державу, розміщення валютних цінностей на рахунках і вкладах на території іноземної держави;
9) припинення видавання дозволів, ліцензій на ввезення в Україну з іноземної держави чи вивезення з України валютних цінностей та обмеження видавання готівки за платіжними картками, емітованими резидентами іноземної держави;
10) заборона передання технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності;
11) припинення культурних обмінів, наукового співробітництва, освітніх та спортивних контактів, розважальних програм з іноземними державами та іноземними юридичними особами;
12) інші санкції, що відповідають принципам їх застосування, встановленим Законом України “Про санкції”.
Як повідомляв ІМІ, 29 серпня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вирішила оголосити телеканалу NewsOne (ТОВ “Новини 24 години”) попередження за випуск програми “Світова політика з Олегом Волошиним”, у якій ведучий, на думку Нацради, популяризував органи держави-агресора, даючи оцінку діям Росії в Сирії.
6 вересня Незалежна медійна рада дійшла висновку, що телеканал “112 Україна” порушив стандарти журналістики, транслюючи коментарі народного депутата Євгена Мураєва щодо можливого звільнення Олега Сенцова з російського ув’язнення. 7 червня Євген Мураєв в ефірі телеканалу “112 Україна” назвав ув’язненого в Росії українського режисера з Криму Олега Сенцова “терористом для частини населення”.
20 вересня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку телеканалу NewsOne через висловлювання низки ведучих і гостей ефіру про війну на Донбасі, Андрія Парубія та автокефальну церкву.
7 вересня в парламенті зареєстровано законопроект №9068, автори якого пропонують парламенту запровадити штрафи за трансляцію телеканалами висловлювань, що виправдовують або визнають правомірною окупацію території України, якщо така трансляція має на меті розпалювання ворожнечі й ненависті.
Петиція щодо “припинення антиукраїнської діяльності телеканалів “112 Україна” та NewsOne” набрала понад 25 тисяч голосів, необхідних для її подальшого розгляду.
Інтернет-тиск
Кіберзлочини – 1
1.Шахраї від імені журналіста Михайла Ткача масово розсилають підозрілі електронні листи
08.10.2018 Невідомі особи масово розсилають фішингові електронні листи від імені Михайла Ткача, журналіста-розслідувача програми “Схеми: корупція в деталях”, повідомляє Радіо Свобода.
За минулий тиждень про листи з підробленої електронної адреси [email protected] повідомили десятки людей, серед яких пересічні громадяни, народні депутати, судді, політики та чиновники, Facebook-друзі Михайла та колеги журналіста.
Шахраї, як повідомляє редакція “Схем”, створили “цифрового двійника” Михайла Ткача: електронну адресу з його ім’ям, прізвищем та фото, а також використали в підписі журналіста логотип редакції Радіо Свобода. Сам текст листа імітує запит на коментар, які в такій формі ніколи не розсилалися ані від імені “Схем”, ані від імені авторів-розслідувачів програми.
У листах, які шахраї розсилають з електронної пошти-клона, пропонується перейти за посиланням на сторонній сайт, який вимагає від користувача ввести його пароль від електронної пошти.
Про фейкове розсилання редакція програми “Схеми” дізналася від самих користувачів, які почали масово повідомляти Михайлу Ткачу про підозрілі листи від його імені.
Редакція не бачить очевидного зв’язку між тими, хто постраждав від фішингової атаки. Серед користувачів, які отримали шахрайські листи, – як політики з чиновниками, які ніколи не були фігурантами розслідувань програми “Схеми”, так і герої матеріалів Михайла Ткача.
Усі переслані користувачами фішингові листи редакція “Схем” спрямувала для аналізу до глобальної служби внутрішньої інформаційної безпеки Радіо Свобода. Також незалежне розслідування щодо організаторів та цілей фішингової атаки проводить українська “Лабораторія цифрової безпеки”.
Експерти організації пояснюють, що зазвичай жертвами фішингу стають довірливі або недосвідчені користувачі інтернету. Однак, пояснили експерти, у цьому випадку можна говорити про те, що жертвою є також і сам журналіст Михайло Ткач, ім’я якого використовують у шахрайських цілях.
“Одним із видів кіберзлочинів є спроби отримати доступ до важливої інформації, як-от пароль електронної пошти або банківські реквізити. Для цього можна пробувати встановлювати спеціальне програмне забезпечення на комп’ютери, зламувати облікові записи або шляхом обману змушувати надати цю інформацію – через подібні фішингові листи. В таких листах кіберзлочинці видають себе за іншу людину або сервіс, щоб в отримувача листа не виникало підозр. У даному випадку використовували репутацію відомого журналіста, який має суспільну довіру, як знаряддя для скоєння кіберзлочину”, – пояснила директорка “Лабораторії цифрової безпеки” Ірина Чулівська.
Редакція вважає фішинг із використаннями “цифрового двійника” Михайла Ткача та символікою Радіо Свобода шахрайством, одна з цілей якого – дискредитація журналіста в очах громадськості та паплюження його репутації.
“Схеми” закликають повідомляти про всі підрозділі листи від імені журналіста, обережно переходити за будь-якими посиланнями, що пропонуються в них, і не надавати ніякої персональної або конфіденційної інформації в разі, якщо зміст листа здається підозрілим.
“Лабораторія цифрової безпеки” звернулася до компанії Google, і та миттєво заблокувала фішинговий сайт у браузері Google Chrome та Google-акаунт кіберзлочинця. Також звернення із проханням закрити фішинговий сайт надіслали хостеру.
Михайло Ткач – журналіст-розслідувач, із 2015 року працює в програмі антикорупційних розслідувань “Схеми” – спільному проекті Радіо Свобода та телеканалу “UA:Перший”. Автор численних резонансних матеріалів, що викривають корупцію високопосадовців.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1.Поліція відкрила справу щодо перешкоджання журналістці “Чернівці.Онлайн”
04.10.2018 Чернівецька поліція відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістки “Чернівці.Онлайн” Галині Єреміці. Про це повідомляє “Чернівці.Онлайн” з посиланням на витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, який сьогодні в поліції отримала журналістка.
Кримінальне провадження №12018260020001222 зареєстроване 4 жовтня, правова кваліфікація – ч. 1 ст. 171 Кримінального Кодексу України (“Незаконне вилучення зібраних, опрацьованих, підготовлених журналістом матеріалів і технічних засобів, якими він користується у зв’язку із своєю професійною діяльністю, незаконна відмова у доступі журналіста до інформації, незаконна заборона висвітлення окремих тем, показу окремих осіб, критики суб’єкта владних повноважень, а так само будь-яке інше умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності – карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років).
Наразі вже призначено слідчого, який розслідуватиме справу. На 8 жовтня призначено допит Галини Єреміци як потерпілої.
Як повідомляв ІМІ, 3 жовтня в Чернівцях керівництво АТ “Чернівціобленерго” заборонило журналістці видання “Чернівці.Онлайн” Галині Єреміці проводити відеозйомку зустрічі представників компанії з жителями Великокучурівської об’єднаної територіальної громади.
17.10.2018 Прокурори Одеської місцевої прокуратури №3 скерували до суду обвинувальні акти стосовно двох співробітників комунальної установи “Муніципальна варта”, які побили журналістів газет “Суспільний прибій” та “Нерозкриті злочини” в Одесі 13 липня.
Як повідомляється на сайті прокуратури Одеської області, вказані працівники обвинувачуються в умисному заподіянні ушкоджень журналістам під час здійснення ними професійної діяльності (ч. 2 ст. 345-1 КК України).
За даними слідства, у липні цього року на вул. Некрасова, 1, двоє представників “Муніципальної варти” побили гумовими кийками кореспондента газети “Суспільний прибій” та редактора газети “Нерозкриті злочини” під час проведення ними журналістських розслідувань.
Крім того, слідство з’ясувало, що один із працівників комунальної установи розпилив в обличчя редактору газети сльозогінний газ.
Як повідомляв ІМІ, у центрі Одесі 13 липня на одній з парковок на вулиці Некрасова сталася сутичка між представниками “Муніципальної варти” та журналістами.
За фактом інциденту поліція порушила кримінальну справу за трьома статтями Кримінального кодексу: ч. 2 ст. 296 (“Хуліганство”), ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) та ст. 345-1 (“Погроза або насильство щодо журналіста”).
Унаслідок нападу постраждали головний редактор газети “Нерозкриті злочини” Костянтин Слободянюк та двоє журналістів з газети “Общественный прибой” – Мирослав Бекчів та Віталій Ткаченко.
Реакція журналістської спільноти – 3
1.“112 Україна” вважає політичним замовленням рішення Ради про санкції
04.10.2018 Телеканал “112 Україна” вважає звернення Верховної Ради до РНБО з проханням про введення санкцій щодо компаній, які входять до структури власності телеканалів “112 Україна” і NewsOne, політичним замовленням. Про це заявив генеральний продюсер “112 Україна” Артем Марчевський, повідомляє Інтерфакс-Україна.
“Ситуація, що склалася, – політичне замовлення і дуже дорогий піар окремих політичних сил, у якому замішані 229 народних депутатів, більшість із яких – часті гості в ефірі телеканалу”, – зазначив він.
За словами Марчевского, команда телеканалу завжди максимально професійно, об’єктивно й оперативно робить свою роботу, про що свідчать відповідні рейтингові показники.
Раніше, повідомляє інформагентство, Індустріальний телевізійний комітет повідомляв, що за підсумками 2017 року “112 Україна” очолив рейтинг інформаційних телеканалів України.
Нагадаємо, 4 жовтня Верховна Рада ухвалила постанову, в якій пропонує Раді національної безпеки та оборони ввести санкції щодо компаній, які входять до структури власності телеканалів “112 Україна” і NewsOne.
Група народних депутатів зареєструвала цю постанову і санкції щодо двох телеканалів у відповідь на петицію про “припинення антиукраїнської діяльності телеканалу” “112 Україна” і NewsOne на сайті парламенту. Вона набрала майже 26 тис. голосів замість 10 тис. мінімально необхідних.
2.Журналісти під АП вимагали від Порошенка зреагувати на викриття розслідувачів
17.10.2018 У Києві під Адміністрацією президента 17 жовтня відбулась акція журналістів та активістів, які вимагали від Президента України Петра Порошенка прокоментувати результати журналістських розслідувань проти високопосадовців, повідомляє Радіо Свобода.
На акцію зібралися близько ста людей. Захід влаштувала редакція видання BIHUS.info, яка в такий спосіб також відзначила п’яту річницю заснування. На акції журналісти разом з усіма присутніми переглянули інтерв’ю колишнього співробітника СБУ, першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка, оприлюднене 16 жовтня на телеканалі ZIK.
У ньому Семочко спростовує тези, висунуті щодо нього журналістами. Під час перегляду голова BIHUS.info, журналіст Денис Бігус, зупиняв запис і коментував заяви Семочка. Наприклад, на слова екс-посадовця про те, що всі його статки були оприлюднені в електронних деклараціях, Бігус зауважив, що декларації працівників спецслужб не є публічними.
Учасники вимагали від Порошенка зреагувати на викриття розслідувачів. Журналісти зібралися з приводу не лише цього випадку, а й інших журналістських розслідувань, які залишилися без коментарів президента України, а також нерозкритих нападів на активістів.
Комітет Верховної Ради з питань запобігання та протидії корупції у Києві провів засідання, на яке запросили представників Служби безпеки України. Попри те, що на комітеті не було кворуму, все ж парламентарі поставили свої запитання керівникам силового відомства, однак у відповідь здебільшого почули “Державна таємниця”.
Голова Служби зовнішньої розвідки України Єгор Божок заявив, що не має правових підстав ініціювати відсторонення Семочка з його посади.
Служба безпеки України 16 жовтня заявила, що в межах розпочатого за заявою журналіста Дениса Бігуса кримінального провадження за частиною 1 статті 111 (“Державна зрада”) Кримінального кодексу України перевіряє оприлюднену в ЗМІ інформацію щодо колишнього співробітника СБУ Сергія Семочка.
Національне антикорупційне бюро України 3 жовтня відкрило провадження щодо першого заступника голови Служби зовнішньої розвідки Сергія Семочка. Провадження зареєстроване за статтею 368-2 Кримінального кодексу України (“Незаконне збагачення”) за матеріалами журналістського розслідування програми “Наші гроші”.
Журналісти стверджують, що родичі Семочка мають нерухоме майно на понад 200 мільйонів гривень. Розслідувачі припускають, що посадовець отримав статки завдяки “дахуванню” фармацевтичних компаній. Вони зазначають, що Семочко у відповіді на запит не пояснив походження майна.
Сергій Семочко призначений першим заступником голови Служби зовнішньої розвідки України президентським указом від 31 липня 2018 року. До цього він очолював управління СБУ в Києві та Київській області. Ще раніше Семочко був керівником Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ.
18.10.2018 Громадські та правозахисні організації закликають Верховну Раду України проголосувати за належне фінансування для Національної суспільної телерадіокомпанії України. Проектом державного бюджету на 2019 рік на фінансування Суспільного передбачена сума 1,8 млрд грн.
Проте народними депутатами Антоном Яценком та Віктором Бондаром уже зареєстрована поправка, яка пропонує забрати з цієї суми 1,04 млрд грн, тобто урізати фінансування Суспільного на 66%. Такі дії є прямим замахом не лише на незалежну редакційну політику Суспільного мовлення, але і на його існування.
Про це йдеться в заяві “Реанімаційного пакету реформ”, яку підписали громадські та правозахисні організації.
Подаємо повний текст заяви:
“17 січня 2017 року Україна вперше за 26 років своєї історії спромоглася на рішучий крок, перетворивши 31 компанію державного телевізійного та радіомовлення в Національну суспільну телерадіокомпанію України (НСТУ). Це було не лише виконанням взятих на себе у 2003–2005 роках зобов’язань перед Радою Європи, але і гарантування Україною дотримання свободи слова. Створення Суспільного мовлення – такий же елемент демократії, як незалежне судочинство, вільні вибори, підзвітність державних інституцій платникам податків.
Умови, в яких створюється Суспільне мовлення, – надзвичайно складні. Жахливий стан приміщень, морально і фізично застаріла техніка, величезні борги (спадок уряду Миколи Азарова), мізерні зарплати співробітників, значна амортизація основних фондів, що подекуди доходить до 100%, втрата пільг щодо оренди приміщень та мораторій на реалізацію основних фондів.
Незважаючи на всі ці труднощі, за перші півтора року свого існування НСТУ продемонструвала рішучість до втілення реформи у життя. Була запроваджена нова система управління, проведено різке скорочення штату, а решті працівників підвищено оклади, усунені тіньові схеми, уніфікована і змінена сітка мовлення та принципи роботи Суспільного, створена Редакційна рада, розроблена політика забезпечення прав національних меншин, проводиться робота щодо обліку масивів програм та оформлення авторських прав на них. Компанія перейшла на закупівлю товарів і послуг через систему ProZorro, демонструючи свою відкритість. І нарешті, у 2018 році було вперше замовлено незалежний аудит компанії за неповний рік роботи.
Всі ці заходи впроваджуються при жорсткому недофінансуванні Суспільного мовлення, яке станом на жовтень 2018 року поставило найбільший медіа-холдинг країни (НСТУ включає в себе 28 радіостанцій та 28 телеканалів, у тому числі загальнонаціональні та регіонально канали мовлення, що покривають окуповані території, зокрема Радіо “Голос Донбасу“, телеканал “UA: ДОНБАС”, Радіо “Пульс” та телеканал “UA: КРИМ“) на межу банкрутства. Концерн РРТ уже вимкнув аналогове телевізійне мовлення за борг в суму понад 80 млн грн.
Ухвалюючи бюджет на 2018 рік, Верховна Рада України спочатку пішла на свідомий крок заниження суми з 1,5 млрд грн до 990 млн, а потім додатково, поправками комітету, зменшила суму під час голосування в другому читанні ще на 200 млн, виділивши Суспільному лише 50% від передбаченої Законом “Про Суспільне телебачення і радіомовлення” суми, що є прямим порушенням закону. Ця сума виявилася найменшою в Європі, навіть у порівнянні з бюджетами таких країн, як Болгарія, Румунія та Грузія.
Виділена сума фінансування виявилася катастрофічною, адже вона не лише не дає виробляти будь-який новий, якісний контент, а навіть не покриває фактичних обов’язкових витрат – трансляцію в аналоговому і цифровому мовленні, податки, оплату праці, закупівлю послуг.
З моменту створення Суспільне мовлення також зазнає системних публічних атак і тиску з метою дискредитації як обраного правління, так і самої ідеї незалежних мовників. Тільки в 2018 році відбулась низка фейкових протестів і зрежисованих у соціальних мережах скандалів, у зв’язку з конфліктом приналежної до родини члена бюджетного комітету парламенту, народного депутата Андрія Деркача ТРК “ЕРА”, яка продовжує мовити в ранковому ефірі Суспільного через судове забезпечення низки позовів.
В той же час Суспільне мовлення відіграє надважливу роль під час виборів, допомагаючи виборцям зрозуміти та почути кандидатів та їхні програми, незалежно від поточної конфігурації влада – опозиція. Аналітичні програми та дебати мали б з’явитися в ефірі каналів Суспільного мовлення уже за місяць, проте через недофінансування при вартості одного випуску програми від $ 7 до 10 тис. можливість появи таких важливих для суспільства перед виборами програм – під загрозою.
Проектом державного бюджету на 2019 рік на фінансування Суспільного передбачена сума 1,8 млрд грн. Проте народними депутатами Антоном Яценком та Віктором Бондаром уже зареєстрована поправка, яка пропонує забрати з цієї суми 1,04 млрд грн, тобто урізати фінансування Суспільного на 66%.
Такі дії є прямим замахом не лише на незалежну редакційну політику Суспільного мовлення, але і на його існування. Міжнародні зобов’язання України полягають не у формальній, “для галочки”, зміні вивіски, а саме в забезпеченні належного і ефективного існування мовника, зокрема відповідно до Рекомендацій Комітету міністрів Ради Європи R (96) 10, R (99) 15, CM/REC (2007) 3, REC (2007) 2, 1878 (2009) CM/REC (2012) 1 та Резолюції ПАРЄ 1466 (2005), 2179 (2017). Зобов’язання щодо створення ефективної системи Суспільного мовлення є також зобов’язанням Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС (Додаток 37, стаття 397).
Успішне втілення цієї реформи – один з важливих елементів розвитку демократії і стабільності в країні, у той час як атаки і тиск ведуть державу в бік авторитаризму та нестабільності, чим широко користується Російська Федерація.
Враховуючи вищезазначене, громадські та правозахисні організації закликають Верховну Раду України проявити державницький підхід та здатність до ухвалення серйозних і прогресивних рішень, що закладають фундамент України на десятиліття. Зокрема, в обсязі, передбаченому Законом України “Про суспільне телебачення і радіомовлення”, забезпечити фінансування НСТУ, що дозволить Суспільному мовленню гарантувати максимальне неупереджене, збалансоване та якісне висвітлення суспільно-політичних подій в цілому та передвиборчої кампанії та участі кандидатів на президентських та парламентських виборах зокрема”.
Заяву підписали: “Реанімаційний пакет реформ”, Центр демократії та верховенства права, ГО “Інститут масової інформації”, ГО “Інститут розвитку регіональної преси” ГО “Детектор медіа”, ГО “Платформа прав людини”, Фундація “Суспільність”, ГО “Інтерньюз-Україна”.
Судові позови від журналістів – 1
1.Журналіст “Наших грошей” позивається до АМКУ щодо відмови в інформації
09.10.2018 Журналіст видання “Наші гроші” Юрій Ніколов подав позов до Окружного адміністративного суду Києва проти Антимонопольного комітету України щодо незаконної відмови в наданні інформації на запит, повідомляє “Доступ до правди”.
Ніколов надіслав 23 травня 2018 року запит до АМКУ, у якому просив надати інформацію стосовно справи про зловживання монопольним становищем групою компаній “ДТЕК”.
Зокрема, йшлося про такі дані: на якій стадії перебуває розгляд справи; коли планується закінчити розгляд справи; чи підготовлено подання з попередніми висновками у справі; якщо так, то чи направлено (вручено) воно сторонам і третім особам у справі та коли; який строк був наданий для ознайомлення та підготовки відповіді на нього; чи заплановано проведення засідання Антимонопольного комітету України щодо справи про зловживання монопольним становищем групою компаній “ДТЕК” та інші запитання.
Також журналіст просив надати ПІБ службовців Антимонопольного комітету України, яким було доручено збір доказів, та тих, які погоджували проекти процесуальних документів та самі документи (подання про відкриття справи, розпорядження про початок розгляду справи, подання з попередніми висновками у справі тощо).
Проте АМКУ відмовився надати запитувані дані, а свою відмову обґрунтовував тим, що, надавши запитувані копії розпоряджень до моменту прийняття рішення у справі, Комітет не зможе забезпечити об’єктивний, всебічний, розгляд справ та належний захист конкуренції на засадах рівності, фізичних і юридичних осіб, передбачений законом.
Також відмову АМКУ аргументував тим, що “обмеження доступу до запитуваної Вами інформації також пов’язано з інтересами національної безпеки, захистом репутації та прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної Комітетом в режимі конфіденційної, оскільки розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам, а шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні”.
Проте в позові Юрій Ніколов зазначає, що відповідач не обґрунтував жодним чином, як запитувана інформація може завдати шкоди переліченим інтересам.
“Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав “трискладового тесту” означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова в доступі до публічної інформації є необґрунтованою”, – зазначається в позові.
Крим – 2
1.У Криму звільнили головреда “Город 24” через матеріал про віллу Дмитра Кисельова
04.10.2018 Головну редакторку феодосійського видання “Город 24” Олену Войтову звільнили. Це сталося після публікації матеріалу Володимира Мазуріна про віллу гендиректора міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” Дмитра Кисельова в Коктебелі, повідомляє “Детектор медіа”.
Нагадаємо, 1 жовтня стало відомо, що у Феодосії вилучили тираж газети “Город 24” зі статтею “Чародеи оползневого склона” про будинок у Коктебелі Дмитра Кисельова, що побудований з порушеннями на зсувному схилі. Матеріал написав позаштатний автор Володимир Мазурін.
У коментарях різним ЗМІ Мазурін повідомляв, що через статтю нібито за вказівкою Кисельова звільнили головреда видання Олену Войтову, яку також змусили викупити весь наклад видання від 24 вересня.
“Детектор медіа” знайшов підтвердження цієї інформації. У вихідних даних свіжого випуску газети головним редактором значиться Максим Онищенко, який є засновником видання. А не Олена Войтова, як було раніше.
Видання звернулося по коментар до Онищенка, однак відповіді поки що не отримало.
Нагадаємо, генеральний директор міжнародного інформаційного агентства “Россия сегодня” Дмитро Кисельов звинуватив Володимира Мазуріна в шахрайстві та здирстві й написав на нього заяву до поліції.
22.10.2018 Роскомнагляд з жовтня заблокував доступ до українського сайту ZN.ua на території РФ і окупованого Криму. Про це повідомляється на сайті видання.
Як пише видання, причиною блокування, очевидно, стала публікація матеріалів про незаконний призов мешканців окупованого Криму до російської армії.
2 жовтня редакція видання “Дзеркало тижня. Україна” отримала чергове повідомлення від Роскомнагляду з вимогою видалити новинні матеріали про незаконний призов кримчан, опубліковані у 2017–2018 роках. Перед цим так звані “суди” анексованого Криму виносили рішення про обмеження доступу до окремих веб-сторінок сайту.
В іншому випадку Роскомнагляд погрожував внести домен ZN.ua до чорного списку і заблокувати доступ до нього.
“Буде ухвалено рішення про включення до єдиного реєстру мережевої адреси, що дозволяє ідентифікувати сайт в мережі Інтернет, що містить інформацію, поширення якої в Російській Федерації заборонено, а доступ до нього буде обмежено”, – йшлося в повідомленні Роскомнагляду.
Редакція ці вимоги проігнорувала.
З жовтня доступ до сайту ZN.ua на території РФ та окупованого Криму закрито. Водночас українська версія сайту на домені DT.ua залишається доступною.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
