Барометр свободи слова за вересень 2020 року
У вересні експерти ІМІ зафіксували в Україні 15 порушень свободи слова. Переважно це було застосування фізичної агресії проти журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Цього місяця журналістів били, перешкоджали їхній діяльності, погрожували та чинили юридичний тиск.
Так, найбільшу кількість порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – дев'ять (ця кількість дещо зросла, як порівняти із серпнем, коли було зафіксовано шість таких випадків). Серед перешкоджань експерти ІМІ зафіксували випадки, пов'язані з початком виборчого процесу, закривання камери та хапання руками в суді.
Зокрема, у Чорноморську (Одеська область) 5 вересня міська територіальна виборча комісія заборонила кореспондентові місцевої газети “Вечірній Чорноморськ” та фрілансеру сайту “Чорноморськ NEWS” Андрію Смирнову проводити стрім-трансляцію відкритого засідання.
У Луцьку та Львові журналістки не змогли потрапити на партійні конференції “Слуги народу” та “Опозиційної платформи – За життя” з висування кандидатів до місцевих рад. Навіть попри акредитацію їм відмовляли в доступі до приміщення, також аргументували відмову карантинними обмеженнями.
У Миколаєві прессекретар кандидата на посаду міського голови від партії “ОПЗЖ” Юрій Багрянцев виштовхував журналістку інтернет-видання “НикВести” Алісу Мелік-Адамян з приміщення міської виборчої комісії. За цим фактом поліція вже розпочала кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 ККУ “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.
Далі за кількістю порушень йдуть погрози та залякування журналістів – чотири. Цього місяця журналістам погрожували ножем (знімальній групі ВВС у Києві, нападника затримано) та пістолетом (учасник дорожньо-транспортної пригоди в Києві погрожував пістолетом операторові “Магнолія ТВ” Єгору Сердюку).
Також зафіксовано по одному випадку побиття та юридичного тиску.
Випадок побиття стався в Дніпрі: до лікарні у важкому стані після нападу потрапив очільник інформаційної агенції “Антикорупційна правозахисна Рада”, громадський діяч Олександр Снісар. Колеги потерпілого припускають, що напад може бути пов’язаний саме із журналістською діяльністю Олександра, оскільки він розслідує корупційні схеми посадовців.
Порушення зафіксовано в дев'яти регіонах країни. Лідирує за кількістю порушень Київ (чотири), далі йдуть Волинська, Одеська та Дніпропетровська області (по два випадки), і по одному випадку зафіксовано на Львівщині, Херсонщині, Миколаївщині, Сумщині, Чернігівщині.
Цього місяця утиску своїх прав зазнали дев’ять журналістів та сім журналісток.
Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 152 випадки порушень, перешкоджання – 84, погрози – 17, побиття – 15.
Фізична агресія
Побиття – 1
1. У Дніпрі жорстоко побили голову інформагенції "Антикорупційна правозахисна рада"
05.09.2020 У Дніпрі 5 вересня із тяжкими наслідками побиття до лікарні потрапив голова інформаційної агенції “Антикорупційна правозахисна Рада”, громадськи діяч Олександр Снісар, повідомляє 9 канал.
Невідомі жорстоко побили його на вулиці Янтарній. Олександр у важкому стані потрапив у реанімацію лікарні імені Мечникова. Чоловік уже третю добу непритомний.
За словами головного лікаря лікарні імені Мечникова Сергія Риженко, у постраждалого важка черепно-мозкова травма, забій головного мозку, переломи кісток лицевої частини. “Він у важкому стані у відділенні нейрореанімації”, - сказав лікар.
В інформаційній агенції “Антикорупційна правозахисна Рада” уточнили, що Олександр Снісар разом із колегами займається розслідуваннями корупційних схем чиновників.
“Напрямок наших журналістських розслідувань необмежений якоюсь територією. Тобто ми працюємо у межах усієї України”, - сказав журналіст інформаційного агентства “Антикорупційна правозахисна Рада” Олександр Славний.
Колеги постраждалого припускають, що напад може бути пов’язаний саме із журналістською діяльністю Олександра. Втім звинувачувати якусь із сторін не поспішають, оскільки у сфері їхньої уваги багато об’єктів і тем.
В коментарі регіональній представниці ІМІ Олександр Снісар повідомив, що підозрює, що причиною його побиття могли стати його розслідувальні матеріали.
“Підозра у мене (поки не підтверджена): корупція у Дніпровській міськраді, шахрайські кол-центри, незаконні будівництва… Це підозри, доказів поки немає”, - сказав Олександр Снісар. Утім на прохання надати посилання на матеріали, через які на нього міг бути здійснений напад, він не надав.
Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 115 (умисне вбивство) Кримінального кодексу України.
Погрози, залякування – 4
1. На Одещині редактор газети повідомив, що йому погрожують розправою
09.09.2020 Редактор інтернет-газети “Альтернатива.орг” Роман Варшанідзе, яка виходить у райцентрі Овідіополь Одеської області, оприлюднив заяву про погрози йому і журналістам з боку представників колишнього голови місцевої ради Тимура Хасаєва.
Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на заяву Варшанідзе, оприлюднену 9 вересня.
“Мені, як головному редактору газети “Альтернатива.орг”, почали відкрито погрожувати розправою за право розпоряджатися майном редакції і ресурсами в соціальних мережах. У 2017 році я вже пережив напад, суд над яким уже тягнеться три роки, і, щоб уникнути несподіванок, повідомляю, що подаю заяву до поліції про погрози з боку Тимура Хасаєва. Вважаю такі дії абсолютно неприпустимими”, – зазначив Варшанідзе.
Журналіст додав, що редакція “Альтернативи.орг” абсолютно на законних підставах володіє всім своїм майном, “яке було придбано на особисто мною зароблені гроші. Ніяких фінансових зобов'язань щодо обладнання, яким розпоряджається редакція, ми не маємо ні перед ким”.
“Сайт і всі групи в соціальних мережах, де я є адміністратором, нікому не плануються передаватись, і права на них нікому не планують навіть продаватися”, – повідомив редактор видання.
Варшанідзе пов'язує прихід до редакції групи представників колишнього голови місцевої ради Хасаєва і погрози на адресу журналістів зі стартом передвиборчих перегонів.
За словами редактора видання, це не перший подібний випадок погроз. Три роки тому на нього напали, і суд над нападниками триває досі.
Як нагадує Укрінформ, у 2019 році Тимур Хасаєв звертався до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Таїровської селищної ради про відновлення його на посаді селищного голови Таїровської ОТГ. Однак суд відмовив у задоволенні позову, головою Таїровської місцевої ради є Лариса Бурлака.
Укрінформ звернувся із запитом до Відділу комунікацій обласного управління поліції.
Як повідомляв ІМІ, 25 серпня в Овідіополі жорстоко побили битами журналіста, головного редактора місцевої газети “Наддністрянська правда” Романа Варшанідзе. Він пов’язував напад зі своєю професійною діяльністю.
Згодом нападників затримали. За цим фактом було відкрите кримінальне провадження за частиною 2 ст. 345-1 – “Погроза або насильство щодо журналіста”.
2. Телекомпанія "Прилуки" заявила в поліцію про перешкоджання та тиск з боку невідомих
11.09.2020 Комунальна телекомпанія “Прилуки” з Чернігівської області заявила про перешкоджання законній професійній діяльності й тиск із боку сторонніх осіб.
Про це йдеться в сюжеті телеканалу “Новий Чернігів”, повідомляє “Детектор медіа”.
Інцидент розпочався в Прилуцькому міськрайонному суді, де розглядалася справа за позовом міської голови Прилук Ольги Попенко проти громадської організації “Прилуцький козацький полк” про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування інформації.
Як повідомляє авторка сюжету, голова громадської організації вимагав від журналістки телекомпанії “Прилуки” пояснень щодо причини її візиту на засідання та з’ясовував замовника матеріалу. А після засідання декілька чоловіків прийшли на телекомпанію “Прилуки” й далі вимагали пояснень від журналістки.
Телекомпанія “Прилуки” є комунальним підприємством Прилуцької міської ради, а голова міської ради є стороною судової справи. У сюжеті голова Прилуцького козацького полку в коридорі суду каже журналістці “Прилук”, що він на неї не тисне.
Коли в офіс телекомпанії прийшли сторонні люди, очільниця “Прилук” Ірина Павлютіна викликала поліцію. У сюжеті поліцейський каже чоловікам, щоб вони писали до телекомпанії офіційний запит, якщо хочуть отримати якісь пояснення.
Ірина Павлютіна повідомила, що звернулась із заявами до правоохоронних органів, Прилуцької міської ради та Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. А завідувач неврологічного відділення прилуцької лікарні сказав, що журналістку, яка була присутня на судовому засіданні, шпиталізували з “гіпертонічним кризом та вираженим невротичним синдромом”.
Речниця Національної поліції у Чернігівській області Юлії Ковтун повідомила телеканалу “Новий Чернігів”, що відкрито кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності.
Нагадаємо, у Прилуцького козацького полку є конфлікт і судовий процес із міською головою Прилук, а також конфлікт із Прилуцькою міською організацією ветеранів, яку полк звинувачує в підтримці міської влади. Заснована міською радою комунальна телекомпанія “Прилуки” висвітлює ці конфлікти. Один із сюжетів про конфлікт між Прилуцьким козацьким полком та Прилуцькою міською організацією ветеранів розглядала Незалежна медійна рада, яка дійшла висновку, що сюжет був незбалансованим, неповним, необ'єктивним та упередженим щодо Прилуцького козацького полку.
3. Поліція затримала в Києві чоловіка, який погрожував ножем журналістам
18.09.2020 У Києві правоохоронці затримали чоловіка, який висловлювався нецензурною лайкою та погрожував ножем знімальній групі одного з телеканалів.
Інцидент стався 18 вересня в Маріїнському парку, повідомляється на сайті Міністерства внутрішніх справ.
“Під час патрулювання в Маріїнському парку до поліції полку особливого призначення №2 звернулися журналісти та повідомили, що під час роботи знімальної групи невідомий чоловік погрожував їм ножем. За наданим орієнтуванням спецпризначенці за кілька хвилин затримали правопорушника, на якого вказали заявники”, – йдеться в повідомленні.
Для з’ясування всіх обставин події на місце прибула слідчо-оперативна група Печерського управління поліції.
Правоохоронці встановили особу чоловіка. Ним виявився киянин 1976 року народження, який перебував у розшуку за вчинення іншого кримінального правопорушення.
Чоловіка затримали в порядку ст. 298-2 (“Затримання уповноваженою службовою особою особи, яка вчинила кримінальний проступок”) Кримінального процесуального кодексу України.
Під час поверхневого огляду в нього вилучили ніж, який буде передано на експертизу.
За цим фактом відділом дізнання Печерського управління поліції розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 296 (”Хуліганство”) Кримінального кодексу України. Вирішується питання щодо обрання затриманому запобіжного заходу. Санкція статті передбачає штраф від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п'яти років.
Напад стався на журналістів ВВС, повідомила “Детектор медіа” речниця ВВС Лала Наджафова.
За її словами, з журналістами каналу все добре. Причини та деталі конфлікту вона коментувати відмовилася: “Ми не будемо коментувати справу, якою займається поліція”.
4. У Києві учасник ДТП погрожував пістолетом оператору "Магнолії ТВ"
21.09.2020 У Києві учасник дорожньо-транспортної пригоди погрожував пістолетом операторові “Магнолія ТВ” Єгору Сердюку. Про це йдеться в сюжеті “Магнолії ТВ”.
Інцидент стався вночі 21 вересня на вулиці Вадима Гетьмана.
Знімальна група “Магнолії ТВ” прибула на місце ДТП висвітлювати подію.
Як йдеться в сюжеті, чоловік, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, погрожував пістолетом оператору, а потім викинув зброю і вдавав, що нічого про неї не знає.
“Пістолет чоловік перезарядив за спиною наших журналістів і націлив у бік оператора з натяком, щоб не знімав”, – йдеться в сюжеті.
Про ситуацію журналістка Анастасія Березій повідомила патрульним, які працювали на місці, та попросила допомогти, але, зазначається в сюжеті, патрульні “відреагували ніяк”, запропонували набрати 102. “Це була не травматична зброя, а пневматична”, – сказав журналістці патрульний.
Знімальна група поїхала до Головного управління Національної поліції міста Києва та написала заяви про перешкоджання та бездіяльність поліції.
У себе на фейсбук-сторінці Анастасія Березій виклала фото чоловіка, що погрожував зброєю: “Щойно цей неадекват перезарядив зброю біля нашої знімальної групи та наставив пістолет моєму оператору в ногу, коли ми знімали ДТП. Звернулися одразу до поліції, яка теж працювала на місці аварії. Та нам сказали, щоб ми не переймалися, бо то “просто пневмат”, “кульки там маленькі”. У мене все. Завіса…”.
“Водій вийшов з розбитого авто. Підійшов до нас, став між мною і журналістом та, направивши ствол мені у ліву ногу, він його перезарядив”, - розповів Єгор Сердюк. - Це було дуже несподівано. І світ наче зупинився. Мабуть це був стан шоку".
В коментарі ІМІ Анастасія Березій повідомила, що вони написали заяву про бездіяльність поліції і вже проводиться службове розслідування, але результат ще невідомий.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 9
1. У Дніпрі охоронці суду не пустили журналістів на засідання
03.09.2020 У Дніпрі 3 вересня судова охорона Індустріального районного суду не пустила представників ЗМІ на судове засідання щодо обрання запобіжного заходу координатору Руху опору капітуляції на Січеславщині Андрію Денисенку.
Про це представниці ІМІ в Дніпропетровській області повідомив журналіст “Дніпрограду” Денис Капітуров.
Перед початком засідання під стінами суду зібрався мітинг. Суд мав обрати запобіжний захід народному депутатові VIII скликання Андрію Денисенку. Його підозрюють у побитті правоохоронця під час офіційного візиту Президента Володимира Зеленського до Дніпра 26 серпня.
За словами Дениса Капітурова, його не впустила до зали суду судова охорона, пославшись на карантинні обмеження.
“Я був у масці, мав редакційне завдання. Вони сказали, що там уже якісь журналісти, і не впустили мене. Це грубе порушення моїх професійних обов'язків, наші читачі не змогли дізнатися про те, що відбувалося всередині”, – прокоментував він.
Чоловік написав заяву до поліції, яку на місці прийняли правоохоронці. Також, за його словами, до зали суду не впустили ще кількох журналістів, утім яких саме видань чи ресурсів, він не уточнив.
2. Фотокора "Бабеля" позбавили акредитації на фестиваль через матеріал про недотримання карантину
04.09.2020 Фотокореспондента інтернет-видання “Бабель” Сергія Моргунова позбавили акредитації на фестиваль GogolFestDream після публікації матеріалу, який вийшов під назвою “З Києва до Херсона на фестиваль виїхав “Гоголь Train”. Ось як він виглядає зсередини. (Купа народу без масок)”, повідомляє “Бабель”.
“Позбавив акредитації директор фестивалю Максим Демський. Він покликав мене і спитав, чому я відвідую їхні заходи, а потім сам же й озвучив свою версію: “щоб лайном поливати”. Він також нагадав, що ми приїхали сюди й живемо тут за їхній рахунок. І наголосив, що не хоче, аби я відвідував їхні заходи. Дослівно це прозвучало так: “Ми вас не пускаємо”, після чого сказав, що анулює акредитацію”, – розповів Моргунов.
4 вересня на сайті “Бабеля” вийшов матеріал про фестиваль GogolFestDream, який тривав у Херсоні з 4 до 6 вересня. У матеріалі йшлося про “Гоголь Train” – потяг, який віз із Києва до Херсона учасників фестивалю. Вони були без захисних масок та не дотримувалися соціальної дистанції. Це видно і з фотографій, якими проілюстровано текст.
Але саме це в матеріалі найбільше й обурило організаторів. Вони звернулися до “Бабеля” з проханням виправити текст і змінити фразу про “людей без масок”.
Після того як журналіст повідомив про інцидент, директор фестивалю Максим Демський опублікував у фейсбуці свою версію подій, де назвав свою поведінку емоційною.
“Я вважаю, що і фоторепортаж, і заголовок було подано упереджено, не було представлено дві сторони та не було коментаря від організаторів. Зі свого боку хочу вибачитися за некоректну ситуацію, що склалась у мене із Сергієм у зв'язку з емоціями, що зібралися за час підготовки. І усвідомлюю, що я як організатор проєкту не маю права забирати в будь-кого право на відвідування подій, що організовую відкрито для суспільства”, – написав він.
Після цього журналісту поновили акредитацію.
3. На Одещині журналісту заборонили проводити стрім-трансляцію засідання виборчої комісії
05.09.2020 У Чорноморську (Одеська область) 5 вересня міська територіальна виборча комісія заборонила кореспондентові місцевої газети “Вечірній Чорноморськ” та фрілансеру сайту “Чорноморськ NEWS” Андрію Смирнову проводити стрім-трансляцію відкритого засідання.
Про це повідомляється на офіційній сторінці сайту “Чорноморськ NEWS”.
Як зазначає видання, журналіста видалили з приміщення комісії під час проведення її засідання за поданням голови ТВК Дмитра Соколова. Андрій Смирнов зазвичай проводив прямі трансляції всіх засідань ТВК, міськвиконкому та інших заходів.
За словами журналіста, голова та члени комісії попросили його надати не лише прескарту, а й додатково показати документ про реєстрацію ЗМІ.
“Винесли мою кандидатуру на голосування. Приблизно половина зали проголосувала за. Але більша частина утрималася від голосування. Тим самим не підтвердили необхідність моєї присутності”, – розповів Андрій Смирнов “Чорноморськ NEWS”.
Водночас журналіст зауважив, що присутні на засіданні інші журналісті змогли продовжити свою роботу.
Журналіст готує заяву до правоохоронних органів, а також звернення до українських і міжнародних правозахисних та моніторингових організацій про цей випадок.
Юрист ІМІ Алі Сафаров вбачає в цьому випадку ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.
За його словами, відповідно до частини восьмої статті 36 Виборчого кодексу України, на засіданнях виборчої комісії, зокрема під час підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, на виборчій дільниці в день виборів чи в день повторного голосування в приміщенні, де проводиться голосування, мають право бути присутніми без дозволу чи запрошення відповідної комісії представники засобів масової інформації (не більш ніж дві особи від одного ЗМІ).
Водночас, зауважує юрист, Виборчий кодекс України не визначає, який саме документ повинні мати із собою представники засобів масової інформації. Примітка до статті 345-1 Кримінального кодексу України передбачає, що статус журналіста або його належність до ЗМІ підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим засобом масової інформації, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів.
“Жоден нормативний акт не передбачає обов’язку журналіста показувати документ про реєстрацію відповідного засобу масової інформації (таку інформацію можна самостійно отримати будь-якою особою з відкритих реєстрів, зокрема за допомогою мережі Інтернет)”, – зазначив Сафаров.
Крім того, додав Алі Сафаров, відповідно до частини десятої статті 36 Виборчого кодексу України, виборча комісія може ухвалити мотивоване рішення про позбавлення права присутності на своєму засіданні представника засобу масової інформації, якщо він неправомірно перешкоджає його проведенню. Таке рішення ухвалюється не менш ніж двома третинами голосів складу комісії. Будь-які інші випадки видалення представника ЗМІ із засідання не передбачені чинним законодавством.
“Таким чином, неправомірна вимога з боку виборчої комісії до журналіста, який надав документи, що засвідчують його статус, залишити засідання виборчої комісії має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України”, – сказав юрист.
4. У Сумах онлайн-журнал не пустили висвітлювати візит Зеленського через "відсутність реєстрації"
08.09.2020 Засновник онлайн-журналу “Цукр” Дмитро Тіщенко повідомив, що видання не акредитували висвітлювати робочий візит Президента Володимира Зеленського, який 8 вересня приїхав до Сумської області, інформує “Детектор медіа”.
Причиною відмови в акредитації Сумська державна адміністрація вказала “відсутність свідоцтва про державну реєстрацію ЗМІ”, яка необов’язкова для інтернет-видань.
Директор Управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сумської обласної державної адміністрації Сергій Над'ярний пояснив виданню це рішення тим, що на подію акредитували “лише представників ЗМІ”.
На уточнення, що інтернет-видання не підлягають обов’язковій реєстрації, він сказав: “Я вам відповів на питання. Ми реєстрували засоби масової інформації. “Засоби масової інформації” є законодавче визначення…”
Натомість Тіщенко сказав, що це рішення не Сумської ОДА, а Офісу Президента.
Про акредитацію він дізнався в групі “Сумські журналісти”, яка публікує анонси подій. “Опублікувала його Ольга Гордус, журналістка каналу ATV. Який стосунок має до команди Зеленського – незрозуміло. Зателефонував їй – вона попросила мене набрати в ОДА: мовляв, вони займаються акредитацією. Чому там вказано її номер – невідомо”, – розповів засновник онлайн-журналу “Цукр”.
В ОДА запитали його ім’я, назву видання та підтвердили акредитацію. Пресслужба Сумської держадміністрації попередила, що зателефонує пізніше: “мовляв, багато охочих”. За деякий час працівник ОДА попросив Тіщенка надіслати копію редакційного посвідчення та копію свідоцтва про реєстрацію ЗМІ.
“Я відповів, що маю лише посвідчення, і те зроблене за підписом голови ГО, яке фактично адмініструє наше видання. Сказали – ок, давайте посвідчення. Надіслав копію. І вже потім, о 18:57, на вайбер мені надійшов опублікований на моїй сторінці лист, де до 19:00 терміново просять надати реєстрацію, інакше відмова”, – додав він.
Крім того, проблеми виникли й у редакторки Sumy.Today Олени Адаменко. В акредитації їй не відмовили, але сказали, що посвідчення Національної спілки журналістів України не є достатнім документом для підтвердження акредитації, тому необхідно мати редакційне посвідчення.
Пресслужба Сумської облдержадміністрації пообіцяла надати детальніший коментар щодо акредитації ЗМІ для висвітлення візиту Президента після 15:00.
Як повідомляв ІМІ, 19 серпня в Запоріжжі щонайменше чотири місцевих медіа не були акредитовані на висвітлення робочої поїздки Президента України Володимира Зеленського до регіону.
9 липня волинських журналістів у зв'язку з карантинними обмеженнями допустили не на всі зустрічі Президента України Володимира Зеленського під час його робочої поїздки.
26 червня херсонські журналісти, що не були акредитовані на зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським, провели страйк: вони ставили новини без тексту, публікували порожні сторінки, вигадували текст з місця події.
2 червня хмельницькі видання vsim.ua та “Є” повідомили, що їхніх журналістів, як і журналістів багатьох друкованих та онлайн-медіа, не акредитували на висвітлення робочого візиту Президента України Володимира Зеленського в регіоні, що тривав 3–4 червня.
5. У Луцьку журналістка не змогла потрапити на конференцію ОПЗЖ
19.09.2020 У Луцьку 19 вересня журналістку Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Марію Смик не пустили на конференцію регіональної організації політичної партії “Опозиційна платформа – За життя”. Про це повідомляється на сайті видання.
Журналістка за два дні до конференції акредитувалася за відповідним контактним номером.
Проте, коли Марія Смик прийшла у зазначений час за вказаною адресою, двері були замкнені, а контактний телефон партії – вимкнений.
“Їхній офіс зачинений, члени осередку не відповідають на дзвінки, а основний контактний телефон вимкнений. Політсила мала на конференції висунути кандидатів до місцевих рад на Волині, натомість перестала виходити на зв’язок. Лише ввечері з’явилась інформація, що конференцію все ж провели. Та чи достатньо доказів?”, – написала журналістка.
“Відповідно до чинного Виборчого кодексу України, акредитовані журналісти мають право бути присутніми на з’їздах партій. Відмова в доступі до приміщення акредитованого журналіста є порушенням. Можна писати заяву в поліцію про перешкоджання журналістській діяльності”, – прокоментувала юристка Оксана Максименюк.
“Можна і треба провести публічне розслідування – було чи не було. І що саме і де було. Тут ціна питання – балотування ОПЗЖ і їх участь у виборах. Публічне дослідження можливе у форматі розгляду скарги в комісії або позову до суду. ОПОРА, журналісти або ж інші партії мають звернутися до ТВК. Можливо, таким чином вдасться домогтися неучасті партії у виборах. Бо це цинічно й образливо. Якщо вони таки проводили конференцію там, де повідомили ТВК і ЗМІ, то такі закриті двері – це порушення принципу гласності й публічності виборчого процесу (ст. 21 ВК), але підстав для санкцій не знайти”, – прокоментував юрист Олександр Бурмагін і порадив у будь-якому разі домагатися розслідування та виводити історію в публічний простір.
Громадянська мережа ОПОРА вже звернулася до ТВК з відповідною заявою. А голова комісії Іван Лазорко обіцяє встановити, чи справді була конференція і чи можна вважати її дійсною.
6. У Луцьку "Слуги народу" не пустили на свою конференцію журналістку
19.09.2020 У Луцьку журналістку Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Марію Смик не допустили 19 вересня на конференцію Волинської обласної організації політичної партії “Слуга народу”, посилаючись на карантинні обмеження.
Про це повідомляється на сайті Громадянської мережі ОПОРА.
Марія Смик повідомила, що подавала заявку на акредитацію на конференцію більш ніж за добу до заходу згідно з вимогою на офіційному сайті. Опісля ніхто з нею не контактував.
“Лише за 20 хвилин до початку самої конференції мені зателефонували й сказали, що у зв’язку з карантинними обмеженнями мене не можуть впустити, тому що буде занадто багато людей у приміщенні, а у зв’язку з карантином вони мусять якось обмежуватися. Коли я запитала, які ЗМІ все-таки потраплять, мені відповіли, що назвати не можуть, але що їх буде два”, – розповіла Марія Смик.
7. У Львові журналістці відмовили в участі в партійній конференції "Слуги народу"
19.09.2020 У Львові 19 вересня журналістці Мар'яні Сич відмовили в участі в конференції Львівської обласної організації політичної партії “Слуга народу” з висунення кандидатів до місцевих рад через карантинні обмеження.
Про це повідомляється на сайті Громадянської мережі ОПОРА.
Мар’яна Сич повідомила, що подавала заявку на акредитацію на захід більш ніж за добу згідно з вимогою на офіційному сайті. Опісля з нею ніхто не контактував. За одну хвилину до початку заходу журналістка отримала аналогічного листа з відмовою в акредитації.
Також відмовлено в участі у конференції представниці видання “Точка ОПОРИ”.
Після заходу керівник медіанапряму обласного осередку “Слуги народу” Дмитро Посипанко ситуацію з відмовою в акредитації пояснив так: “Обмеження були тільки через карантин”. – “Чи були якісь представники ЗМІ загалом допущені до участі у конференції?” – “Ніхто не акредитовувався, крім вас двох”. – “А можна було б дізнатися, чому нам відповіли о 10-й ранку?” – “Це я розберуся. Вам мали відповісти ще вчора, за добу до проведення конференції”.
8. У суді Києва перешкоджали журналістам проєкту Watchers.Media
23.09.2020 У Деснянському районному суді Києва 23 вересня обвинувачені беркутівці та їхня адвокатка агресивно перешкоджали журналістам медійного проєкту Watchers.Media. Про це повідомляється на сторінці проєкту у фейсбуку.
Згідно з повідомленням, вони закривали камеру руками та різними предметами, хапалися за камеру та телефон журналістів, намагалися виштовхнути їх з приміщення, різко викидали руки в бік облич журналістів, імітуючи удари.
“Формальний привід: ймовірно, захисник обвинувачених почала вигукувати, що вона проти, аби її знімали. Проте за законом журналісти мають право знімати в публічних місцях, яким є суд. Особа дійсно може виступати проти, але не зйомок, а публікації своїх зображень. Зазвичай журналісти це враховують, публікуючи ті фотографії, на яких не видно осіб, які висловилися проти публікації”, – йдеться в повідомленні.
Редакція опублікувала фрагмент перешкоджання роботі журналістів, зазначивши, що подія містить ознаки правопорушення і суспільний інтерес в цьому разі переважає приватне небажання бути опублікованим.
Журналісти викликали на місце події патрульну поліцію Києва та писатимуть заяву. Як зазначає видання, поліція приїхала та "бере "пояснення", замість викликати слідчо-оперативну групу і фіксувати заяву про злочин".
Видання уточнює, що судове засідання стосується справи нападу беркутівців на Автомайдан.
У коментарі ІМІ керівниця медійного проєкту Watchers.Media Ольга Худецька уточнила, що перешкоджали журналістці Аліні Кондратенко та фотокореспонденту Герману Крігеру.
Худецька вважає, що кримінальне провадження за цим фактом поліція не відкриє.
“Я вбачаю вже зараз у способі відбору свідчень та документах, які заповнюються, небажання відкривати провадження та імітацію того, що заяву про злочин нібито не було подано. Передбачаю, що в журналі єдиного обліку нашу заяву про злочин назвуть “зверненням” і в такий спосіб уникнуть необхідності обов'язково реєструвати в ЄРДР”, – сказала вона.
24.09.2020 У Миколаєві 24 вересня прессекретар кандидата на посаду міського голови від партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Багрянцев виштовхував журналістку інтернет-видання “НикВести” Алісу Мелік-Адамян з приміщення міської виборчої комісії. Про це повідомляється на сайті видання.
За словами журналістки, Юрій Багрянцев разом з представницею ОПЗЖ принесли повторно подавати документи для реєстрації кандидатів на місцевих виборах. У цей час у міську виборчу комісію прийшла журналістка видання “НикВести”.
Коли вона спробувала ввійти в кабінет, Юрій Багрянцев почав штовхати її та казати, щоб вона залишила приміщення, оскільки там “проходить вологе прибирання”.
Після цього він спробував виштовхнути журналістку. Від його поштовху вона вдарилася головою і спиною об двері.
Йому зробила зауваження член виборчої комісії.
Після того як журналістка сказала йому, що він ударив її, Юрій Багрянцев почав стверджувати, що він лише попросив її вийти, а вдарилася вона нібито сама.
Як зазначає видання, Юрій Багрянцев є колишнім прессекретарем департаменту охорони здоров'я Миколаївської обласної державної адміністрації. Зараз він працює з кандидатом на посаду міського голови Владиславом Чайкою.
Головний редактор “НикВести” Олег Деренюга в коментарі регіональній представниці ІМІ повідомив, що редакція має намір звернутися з відповідною заявою до поліції щодо перешкоджання журналістській діяльності.
Юридичний тиск
Інші види юридичного тиску – 1
1. Нацрада анулювала ліцензію радіостанції "Прямий ФМ"
03.09.2020 Національна рада з питань телебачення і радіомовлення анулювала 3 вересня ліцензію радіостанції “Прямий ФМ” (дочірній проєкт Прямого каналу) на мовлення в шести містах через відсутність мовлення на двох частотах протягом року після отримання ліцензії.
Таке рішення ухвалено на засіданні Нацради, повідомляє “Детектор медіа”.
Це питання Нацрада розглядала вдруге. Уперше, у лютому 2020 року, Нацраді не вистачило голосів для ухвалення рішення за результатами планової перевірки радіостанції. Тоді пропонувалися два проєкти рішення – анулювання ліцензії та оголошення попередження, – жодне з яких не набрало щонайменше п’яти голосів.
Сім місяців потому, після зміни складу регуляторного органу (звільнення призначених Президентом Петром Порошенком двох членів Нацради й призначення Президентом Володимиром Зеленським двох нових членів), Нацрада знову винесла на розгляд результати тієї планової перевірки.
“Прямий ФМ” за результатами конкурсу, проведеного 11 жовтня 2018 року, отримав 9 листопада 2018 року ліцензію на мовлення на шести ФМ-частотах: 91,5 МГц у Марганці Дніпропетровської області, 91,1 МГц у Павлограді Дніпропетровської області, 102,2 МГц у Мелітополі Запорізької області, 98,8 МГц у Білій Церкві Київської області, 107,7 МГц у Переяславі-Хмельницькому Київської області, 104 МГц у Лубнах Полтавської області.
Під час перевірки на підставі моніторингу від 3 і 5 грудня 2019 року Нацрада зафіксувала відсутність мовлення на двох частотах – у Марганці та Лубнах.
Відповідальний секретар Нацради Юрій Зіневич, який минулого разу пропонував проєкт рішення про анулювання ліцензії, цього разу запропонував проєкт рішення про оголошення попередження за невиконання умов ліцензії. Натомість заступник голови Нацради Олег Черниш запропонував проєкт рішення про анулювання ліцензії: “За відсутність мовлення протягом року немає санкції попередження – є тільки анулювання ліцензії”. Тоді Юрій Зіневич зняв свій проєкт з розгляду і запропонував колегам розглядати лише проєкт про анулювання.
Представниця “Прямого ФМ” Лариса Руденок навела такі аргументи радіостанції:
- “Прямий ФМ” вважає, що отримав шість ліцензій, а не одну, а це Нацрада з власної ініціативи об’єднала шість частот в один бланк ліцензії.
- “Прямий ФМ” мав технічні труднощі з освоєнням двох частот у Марганці та Лубнах. Оператором телекомунікацій щодо всіх частот був зазначений Концерн РРТ, але, наприклад, у Марганці взагалі немає об’єкта Концерну. Радіостанція змушена була змінювати оператора і місце розташування передавачів, а це вимагало отримання нових висновків УДЦР і погодження з Генштабом. Коли зрозуміли, що не можуть освоїти дві частоти, 16 грудня 2019 року подали заяву про переоформлення ліцензії та вилучення з неї двох частот, але Нацрада досі не розглянула цієї заяви.
- “Прямий ФМ” вважав, що в лютому Нацрада вже розглянула результати його перевірки без застосування санкцій, тому продовжив освоєння частот. На сьогодні радіостанція вже мовить у Лубнах, а в Марганці так і не вдалося встановити передавач. Радіостанція подала заяву про технічне перенесення частоти на найближчий об’єкт Концерну РРТ в Нікополі, де протягом тижня зможе змонтувати передавач, але Нацрада не відреагувала на це прохання.
- Радіостанція вважає датою початку мовлення 28 вересня 2019 року, коли почала мовлення в Мелітополі. На думку радіостанції, вона виконала вимоги щодо початку мовлення протягом року (тобто до 9 листопада 2019 року), хоч і порушила умови ліцензії. Тому в Нацради немає підстав анулювати ліцензію.
- Рішення про анулювання ліцензії мало бути ухвалене протягом 15 днів; якщо Нацрада його ухвалить зараз, воно буде незаконним.
- Жоден склад Нацради ніколи не порушував питання анулювання ліцензії, якщо мовник починав мовлення хоча б на одній частоті. У реєстрі судових рішень є рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.03.19 за позовом радіокомпанії “Аккерман” до Нацради. У ньому представник Нацради в суді висловив позицію, що Нацрада не зобов’язана була ухвалювати рішення про анулювання ліцензії, оскільки ліцензіат розпочав мовлення протягом року, але з порушенням умов ліцензії: не мовив на кількох частотах.
Члени Нацради намагалися з’ясувати, коли компанія зрозуміла, що не може освоїти всіх частот. З’ясували, що в грудні 2019 року (тоді компанія подала заяву про вилучення двох частот), хоча ще в листопаді завершився річний строк для початку мовлення. Тобто, на думку членів Нацради, компанія запізно звернулася з такою заявою. Олег Черниш сказав, що “Аккерман”, на який посилався “Прямий ФМ”, просив Нацраду вилучити з ліцензії неосвоєні частоти до завершення річного строку для початку мовлення.
Голова Нацради Ольга Герасим’юк зауважила, що в ефірі “Прямого ФМ” транслюють контент, скомпільований з телевізійного ефіру Прямого каналу, і на радіо немає окремих ведучих, за винятком новин.
Нагадаємо, Прямий канал хотів запустити загальнонаціональну ФМ-мережу, і у 2018 році замовив прорахунок 61 ФМ-частоти, зокрема в Києві та 19 обласних центрах. У вересні 2018 року “Прямий ФМ” виграв конкурс на цифрове радіо в Києві (у вересні 2019 року радіостанція розпочала мовлення). У конкурсі 11 жовтня 2018 року “Прямий ФМ” здобув шість ФМ-частот у районних центрах Київської, Дніпропетровської, Запорізької та Полтавської областей, зокрема в Білій Церкві. У січні 2019 року радіостанція претендувала на частоту в Кривому Розі, але програла. Також у другій половині 2018 року “Прямий ФМ” отримав дозволи на тимчасове мовлення в Гірнику, Волновасі, Краматорську, Покровську Донецької області, Бахмутівці, Лисичанську, Широкому Луганської області. У форматному конкурсі 4 квітня 2019 року “Прямий ФМ” виграв ФМ-частоту 88,4 МГц в Києві. Радіостанцію запустив Прямий канал, що де-юре належить Володимиру Макеєнку, але неофіційно його пов’язують з оточенням Петра Порошенка, п’ятого Президента України, а нині народного депутата, лідера опозиційної партії “Європейська солідарність”.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 3
1. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання Любові Величко з боку дружини Шарія
11.09.2020 Слідчий відділ Броварського відділу поліції Київської області, виконуючи рішення Броварського міськрайонного суду, відкрив кримінальне провадження про перешкоджання журналістці Любові Величко з боку голови Партії Шарія Ольги Шарій та адміністраторів близько десяти телеграм-каналів.
Про це Любов Величко повідомила 11 вересня на своїй сторінці у фейсбуці.
За її словами, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за рішенням суду внесли провадження за статтею 171-1 ККУ (перешкоджання роботі журналіста з боку голови Партії Шарія Ольги Шарій та адміністраторів близько десяти телеграм-каналів ("Легитимный", "Резидент" та інші).
Також вона додала, що це кримінальне провадження об'єднали з порушеним 29 липня за ст. 345-1 (погрози вбивством журналісту).
Водночас Величко зауважує, що з моменту відкриття кримінальної справи вона продовжує отримувати погрози насильством і вбивством.
“Ба більше, я регулярно фіксую стеження та переслідування мого авто. Переслідування не припинялося навіть під час моєї відпустки за 700 км від дому в Херсонській області. Днями Максим Поляков (фігурант кримінальної справи) написав, що відкрите стеження за мною там було попередженням. Він нагально не рекомендує мені займатися темою телеграм-каналів”, – написала Величко.
Як повідомляв ІМІ, 20 серпня Броварський міськрайонний суд Київської області зобов'язав поліцію внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене стосовно журналістки Любові Величко кримінальне правопорушення з боку Ольги Шарій, голови Партії Шарія, передбачене статтею 171 ККУ ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").
26 серпня журналістка Texty.org.ua Любов Величко подала до Державного бюро розслідувань скаргу на неправомірні дії слідчої Броварського відділку поліції в кримінальному провадженні про погрози.
29 липня журналістка Любов Величко подала до Броварського відділку поліції дві заяви щодо погроз їй убивством та перешкоджання журналістській діяльності після виходу її розслідування про російські телеграм-канали "Тєлєга" для "Слуги". Як телеграм-канали, що, ймовірно, ведуться з Росії, впливають на роботу Ради".
30 липня поліція Київщини відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці Любові Величко в соціальній мережі за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України ("Погроза або насильство щодо журналіста").
30 липня громадські організації та медіа, а також учасники Медіаруху виступили з вимогою швидкого та ефективного розслідування погроз і тиску на журналістку Любов Величко.
9 серпня міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" закликала українську владу гарантувати безпеку і швидко розслідувати справи Любові Величко та Катерини Сергацкової, яким погрожували в інтернеті.
Раніше журналістка Любов Величко повідомила про погрози, які почала отримувати після розслідування про російські телеграм-канали.
27 серпня журналістка Texty.org.ua Любов Величко повідомила, що 26 серпня її автомобіль переслідував темний Chevrole Lacetti. Переслідування вона пов'язує з її інтерв'ю під назвою "Координатор "вагнерівської спецоперації" про її провал: "Це банальна зрада" (ІНТЕРВ’Ю, ВІДЕО, ДОКУМЕНТИ), опублікованому 24 серпня на сайті Mind.
2. Поліція повідомила про підозру нападнику на журналістів "СтопКору"
14.09.2020 Національна поліція встановила особу та повідомила про підозру чоловіку, який 7 червня напав на журналістів “СтопКору” під час перевірки інформації щодо законності видобутку піску на території Київської області.
Як повідомляється на сайті Національної поліції, повідомлено про підозру за ст. 345-1 ("Погроза насильством щодо журналіста") Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п’яти років.
Нападник спочатку погрожував представникам ЗМІ спалити їхню автівку, а потім почав нападати на них з колодою в руках. У результаті одного з кореспондентів доставили до лікарні, де йому надали первинну медичну допомогу.
Слідчі Васильківського відділу поліції Київщини зареєстрували подію та розпочали кримінальне провадження за ст. 345-1 Кримінального кодексу України.
Як встановили правоохоронці, нападником виявився приватний підприємець, фірма якого і видобувала пісок на місці події. Наразі поліцейські проводять перевірку щодо законності видобутку зазначених корисних копалин.
Досудове розслідування триває.
За даними "СтопКору", йдеться про приватного підприємця Валерія Самофала, адже того ж дня, 7 червня, в селі Плесецьке саме цей чоловік ганявся з величезною гілкою за активістами та журналістами проєкту “Стоп корупції”. Один з них дістав удар по шиї.
3. Поліція відкрила справу за фактом перешкоджання журналістці "НикВести"
25.09.2020 Поліція розпочала кримінальне провадження щодо перешкоджання журналістці інтернет-видання “НикВести” Алісі Мелік-Адамян. Про це повідомляється на офіційній фейсбук-сторінці Нацполіції в Миколаївській області.
“24 вересня в інтернет-ЗМІ з’явилася публікація з відео про те, що прессекретар кандидата в мери Миколаєва під час зйомки виштовхав журналістку з кабінету міської виборчої комісії, внаслідок чого вона вдарилась об двері”, – повідомляє поліція.
За вказаним фактом слідчі Центрального відділу поліції розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 ККУ “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. Санкція статті передбачає покарання від штрафу до обмеження волі на строк до чотирьох років.
Наразі поліцейські проводять першочергові слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин події.
Як повідомляв ІМІ, 24 вересня в Миколаєві прессекретар кандидата на посаду міського голови від партії “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Багрянцев виштовхував журналістку інтернет-видання “НикВести” Алісу Мелік-Адамян з приміщення міської виборчої комісії.
Реакція журналістської спільноти – 2
1. Звернення правозахисних та медійних організацій з нагоди 20-х роковин убивства Георгія Гонгадзе
18.09.2020 16 вересня минуло 20 років від дня викрадення та вбивства українського журналіста Георгія Гонгадзе. Жорстокий злочин, а також опубліковані невдовзі так звані плівки майора Мельниченка, які дали підстави підозрювати в причетності до вбивства тодішнього Президента України Леоніда Кучму, збурили професійну спільноту та суспільство і спровокували масові протести, які згодом переросли в акцію “Україна без Кучми”. Та попри тиск громадянського суспільства і міжнародних організацій крапку в цій справі не поставлено.
Хоча виконавців злочину було названо й засуджено, замовників досі офіційно не встановлено. А один з виконавців, ексгенерал МВС Олексій Пукач, засуджений за статтею “Замовне вбивство” до довічного ув’язнення, може вийти на свободу, якщо касаційний суд пом’якшить йому покарання. Розгляд касаційної скарги триває вже близько чотирьох років.
На жаль, смерть Гонгадзе не єдиний насильницький злочин проти журналіста. За роки незалежності в Україні, за даними моніторингових та правозахисних організацій, було вбито кількадесят журналістів. Остаточний список досі не укладено, а винуватців більшості злочинів не названо.
4 травня 2019 року в Черкасах жорстоко побили журналіста Вадима Комарова. Через 46 днів, проведених у комі, чоловік помер. Комаров був незручний багатьом впливовим людям у Черкасах, тому отримував регулярні погрози. Злочин досі лишається нерозкритим, а виконавці й замовники – непокараними.
Убивство журналіста в Черкасах не привернуло уваги політиків та рейтингових медіа. Воно не викликало суспільного резонансу й масштабних акцій протесту. Через рік про смерть Вадима Комарова згадують лише близькі та друзі, а також люди та організації, чия робота – контролювати перебіг подібних справ. За півтора року поліція так і не оприлюднила результатів роботи.
Серед найгучніших справ останнього часу – вбивство 20 липня 2016 року в Києві журналіста Павла Шеремета. Суд над звинуваченими у вбивстві триває, однак усі затримані заперечують свою причетність до злочину і називають переслідування політично вмотивованим. Розслідування щодо замовників убивства виокремлено в окрему справу і досі триває.
Ці справи – лише найяскравіші свідчення масштабної і тривожної тенденції. Оскільки Україна є незалежною демократичною країною, де цінують свободу слова й безпеку громадян, зокрема тих, хто бореться за правду, журналісти не мають зазнавати утисків, нападів і ставати жертвами вбивств, а справи проти виконавців та замовників мають бути розслідувані, а не сфабриковані правоохоронними органами.
Ми, що нижче підписались, вимагаємо від української влади забезпечити прозоре розслідування цих справ, встановити та назвати замовників убивств і не допустити виходу на свободу виконавців, чию причетність доведено. Ми також закликаємо захищати діяльність журналістів і вживати системних заходів, необхідних для захисту права громадян на інформацію.
Премія імені Георгія Ґонґадзе
Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу
Центр прав людини ZMINA
Інститут масової інформації
Центр Громадянських свобод
ГО “Детектор медіа”
ГО “Львівський Медіафорум”
2. Журналісти Кременчука закликали міського голову не перешкоджати їхній діяльності
24.09.2020 Журналісти міста Кременчука (Полтавська область) заявили про обмеження доступу на заходи за участю міського голови Віталія Малецького та закликали його припинити таку практику.
Про це йдеться в заяві від 24 вересня, яку підписали головна редакторка ТРК “Візит” Анна Плаксій, головна редакторка “Кременчуцького телеграфу” Леся Лазоренко, головний редактор “Кременчуцької газети” Олег Булашев, головний редактор “Програми плюс” Олександр Курилов та головна редакторка “Думки” Ольга Очеретяна, повідомляє “Кременчуцька газета”.
“Ми, журналісти НЕкомунальних, а відтак – НЕпідконтрольних керівництву міста ЗМІ, змушені заявити: міський голова Кременчука Віталій Малецький, маючи в розпорядженні пресслужбу, останнім часом припинив відкрито оголошувати про заплановані й позапланові масові та оперативні заходи, гідні уваги громадськості міста, і перестав запрошувати незалежні ЗМІ до висвітлення важливих подій, про які має знати населення Кременчука”, – йдеться в заяві.
Автори звернення зазначають, що “під виглядом карантину”, який оголошено 12 березня, журналістам некомунальних ЗМІ обмежили доступ до будівлі Кременчуцької міської ради. Вони нагадали, що Малецький навіть зробив спробу не допустити ЗМІ на сесію Кременчуцької міськради, але журналісти тоді відстояли свої права.
“Проте доступ на інші заходи залишається обмеженим для ЗМІ. Водночас практично всі події за участю В. Малецького кожного дня висвітлюють комунальні журналісти з комунальної телекомпанії”, – йдеться в заяві.
Так, у заяві зазначається, що виключно комунальні журналісти висвітлювали такі заходи: зустріч міського голови Кременчука з послом Індонезії; привітання зі 100-річчям ювілярки Гені Малкіної; інспектування мікрорайону Лашки.
“Про жоден з цих заходів пресслужба міського голови жодним чином не повідомила інших, непровладних журналістів, тим самим монополізуючи інформаційний простір і порушуючи тим самим вимоги ст. 7 Закону України “Про інформацію”, відповідно до якого держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації”, – йдеться в заяві.
Редактори кременчуцьких ЗМІ нагадують представникам місцевої влади про рівні права журналістів і необхідність дотримуватися чинного законодавства.
“Ми засуджуємо будь-які спроби обмеження свободи слова, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення. Сподіваємося, що міський голова Кременчука Віталій Малецький дослухається до когорти журналістів і перестане перешкоджати їх роботі. Така поведінка влади є абсолютно неприпустимою і небезпечною, особливо під час передвиборчої кампанії, і не має нічого спільного з демократичними цінностями держави”, – йдеться у зверненні.
Як повідомляв ІМІ, 16 квітня журналісти міста Кременчука закликали міського голову Віталія Малецького не обмежувати доступу до сесії міської ради, яка має відбутися 23 квітня на стадіоні "Кремінь-Арена ім. Олега Бабаєва".
Звернення стало реакцією на заяву міського голови, яку він зробив 15 квітня під час засідання штабу з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації. Він мотивував намір не пустити журналістів на сесію заходами безпеки під час карантину.
21 квітня міський голова Кременчука Віталій Малецький повідомив, що планує провести засідання сесії міської ради без доступу для медіа, в режимі відеоконференції.
23 квітня журналістів Кременчука таки пустили на засідання сесії міської ради. Міська влада, реагуючи на звернення редакторів більшості ЗМІ міста, вирішила допустити журналістів на другий поверх сесійної зали в так звану ложу преси, щоб спостерігати за перебігом сесії.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
