Барометр свободи слова за червень 2024 року
У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували в Україні 13 випадків порушень свободи слова. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ “Барометр свободи слова”.
Серед російських злочинів – два випадки – викрадення журналістки та закриття медіа унаслідок війни Росії проти України.
Внаслідок російської агресії на фронті у червні загинув медійник, який захищав Україну:
- Арсен Федосенко – капітан, фотограф Медіацентру Управління стратегічних комунікацій Збройних сил України. Загинув 10 червня на фронті на Харківщині внаслідок важкого поранення від влучання КАБа.
У червні росіяни вдруге викрали у тимчасово окупованій Каховці (Херсонська область) каховську журналістку Жанну Кисельову. Її викрали 27 червня із власної квартири. На даний час місцезнаходження Жанни Кисельової не відомо. Вперше російські військові викрали Жанну Кисельову у вересні 2022 року і майже місяць тримали її на “підвалі”. Після звільнення вона продовжували жити в окупованому місті. Жанна Кисельова багато років очолювала району газету “Каховська зоря”, боролася за її роздержавлення.
Про тимчасове припинення мовлення на час воєнного стану повідомила сумська телекомпанія “СТС”. Таке рішення пов'язане з відсутністю реклами, скороченням штату через евакуацію частини працівників та мобілізацію. Зазначимо, що внаслідок повномасштабного російського вторгнення щонайменше 235 українських медіа вимушені були закритися, релокуватися, припинити мовлення.
Також ІМІ зафіксував 11 порушень свободи слова, що не пов'язані з російською війною проти України. Це випадки вбивства, погроз, перешкоджання законній журналістській діяльності, цензура, обмеження доступу до інформації, непрямий та юридичний тиск.
В Україні вперше з 2019 року вбили журналіста – після замаху у Києві помер казахський опозиційний до влади своєї країни журналіст Айдос Садиков. Після того, як в нього стріляли, Садиков перебував у лікарні у комі. Дружина журналіста Наталія Садикова звинуватила у смерті чоловіка президента Казахстану Касим-Жомарт Токаєва.
Айдос разом із дружиною вів власний YouTube-канал “БАСЕ”, де, зокрема, критикував владу Казахстану та олігархів. Садиков також відомий підтримкою протестів у Казахстані в січні 2022 року, коли для їхнього придушення вводили війська ОДКБ. У жовтні 2023 року його оголосили в розшук у Казахстані за так зване “розпалювання ворожнечі”. Останнє відео на його каналі опубліковано 18 червня. Воно має назву “Президент Казахстану став маріонеткою російських агентів впливу”.
Про погрози заявила воєнна кореспондентка Анна Калюжна, які отримала на свою адресу та на адресу своїх батьків через критику допису телеведучої Яніни Соколової, яка написала, що на фронт “терміново потрібні резерви”. За словами воєнкорки, погрози пролунали після конфлікту з командиром одного з батальйонів 3 ОШБр Дмитром Кухарчуком. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз Калюжній.
Також ІМІ зафіксував п’ять випадків перешкоджань – у Києві, Одесі, Кривому Розі, Миколаєві та на Полтавщині. Журналістів просили залишити відкрите судове засідання, як от журналістку медійного проєкту Watchers Аліну Кондратенко.
У Кривому Розі місцева влада заборонила журналістам без жодних пояснень знімати наслідки обстрілу росіянами міста 12 червня. Виконавча директорка онлайн-медіа “Перший Криворізький” Софія Скиба разом з іншими журналістами просили пояснити причину заборони, але не вдалося отримати. Журналісти вважають таку заборону “монополією влади на інформацію”.
Крім того, в Одесі охоронці обмежували роботу кореспондента ТСН Сергія Осадчука на місці ракетного обстрілу. Хоча журналістів провів на місце представник патрульної поліції. За словами журналіста, охоронці почали втручатись у той момент, коли він записував свідчення очевидців (працівників складу). За деякий час ці охоронці пішли до іншої локації і вже не підходили до знімальної групи ТСН.
Місцеві журналісти отримали дозвіл на роботу на цьому цивільному об'єкті від військових з дотриманням усіх заходів безпеки.
Про цензуру заявила редакція Слідство.Інфо, коли з їхнього матеріалу про фортифікації на Харківщині, який був опублікований 6 червня, просили видалити всі згадки про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. У коментарі ІМІ головна редакторка Слідства.Інфо Настя Станко повідомила, що повпливати на матеріал намагалися саме військові, зокрема прибрати слова героїв матеріалу про фортифікації. Але журналісти цього не зробили.
Детальніше з повним моніторингом можна ознайомитися нижче:
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Викрадення – 1
1. Росіяни вдруге викрали каховську журналістку Жанну Кисельову
27.06.2024 У тимчасово окупованій Каховці (Херсонська область) російські військові вдруге викрали місцеву журналістку Жанну Кисельову. Про це повідомили в Каховській міській військовій адміністрації.
За даними адміністрації, журналістку викрали 27 червня із власної квартири. На даний час місцезнаходження Жанни Кисельової не відомо.
Як повідомляв Інститут масової інформації, російські військові вже викрадали Жанну Кисельову у вересні 2022 року і майже місяць тримали її на “підвалі”. Після звільнення вона продовжували жити в окупованому місті.
Жанна Кисельова багато років очолювала району газету “Каховська зоря”, боролася за її роздержавлення.
У 2020 році була обрана депутаткою Каховської міської ради.
Місто Каховка під російською окупацією з лютого 2022 року.
Медіа, що припинили роботу через війну РФ проти України – 1
1. У Сумах телекомпанія "СТС" тимчасово припиняє мовлення
17.06.2024 Телекомпанія "СТС" звернулася до Нацради з питань телебачення і радіомовлення з проханням погодити тимчасове припинення мовлення на час воєнного стану. Про це повідомила представниця медіарегулятора Лариса Якубенко 14 червня.
За її інформацією, таке рішення пов'язане з відсутністю реклами, скороченням штату через евакуацію частини працівників та мобілізацію.
Нацрада погодила тимчасове припинення мовлення.
"Телекомпанія "СТС" здійснювала мовлення без використання радіочастотного спектра (кабельне мовлення). У 2022 році, після повномасштабного вторгнення, компанія вже призупиняла діяльність і поновила її після деокупації Сумщини", – написала Лариса Якубенко у Facebook.
ТОВ "ТК "СТС" засновано у квітні 2015 року. За даними "Детектора медіа", телеканал створив колишній голова Сумської ОДА (2010–2013 роки) Юрій Чмирь, а потім СТС перейшов у власність нардепа Ігоря Молотка. З відкритих джерел відомо, що він нині володіє 50% акцій ПрАТ "Шосткинська телекомпанія "Телеком-Сервіс". За інформацією системи Youcontrol, кінцевим бенефіціаром ТОВ "ТК "СТС" є Євген Карабан.
КРИМ – 1
05.06.2024 Окупаційний Київський районний суд Сімферополя розглянув апеляційну скаргу на штраф правозахисниці та журналістки Лутфіє Зудієвої та залишив рішення про притягнення її до адміністративної відповідальності чинним.
Про це повідомила громадська ініціатива “Кримська солідарність” із посиланням на адвоката Зудієвої Еміля Курбедінова.
Адвокат назвав рішення апеляційної інстанції “очікуваним” та зауважив, що разом з підзахисною вони оскаржуватимуть його в касації.
“Я розумію, виходячи із судових засідань, матеріалів справи, що суд спирається на щось інше, але не на закон та чіткі порядки, встановлені у правовідносинах про публікації засобами масової інформації”, – заявив Курбедінов.
Він нагадав, що Лутфіє Зудієва як приватна особа в приватному каналі опублікувала інформацію про судові засідання в справі “Білогірської групи”.
“Держава в особі правоохоронних органів і судової інстанції, що підіграє їм, просто має намір зробити так, щоб жодна інформація для народу про такі гучні політичні судові процеси не була оголошена. Щоб люди мовчали й не говорили навіть факти, без жодного забарвлення”, – додав адвокат.
Він додав: якщо касаційний суд також не змінить рішення щодо правозахисниці та громадянської журналістки, він має намір звернутися до міжнародних інстанцій.
Як повідомляв ІМІ, 22 лютого 2024 року представники російського “Центру протидії екстремізму” провели обшук у будинку Лутфіє Зудієвої. Після обшуку її відвозили до центру, але згодом відпустили.
На неї склали протоколи щодо скоєння адміністративних правопорушень, передбачених частинами 2 та 2.1 ст. 13.15 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ (“зловживання свободою масової інформації”). Вона у своєму дописі на фейсбуці стосовно незаконного переслідування ймовірних учасників “Хізб ут-Тахрір” не зазначила, що цю організацію визнано в РФ терористичною, а також, посилаючись на статтю Радіо Свобода, не вказала, що цю організацію визнано “іноземним агентом”.
У березні 2024 року підконтрольний РФ Київський районний суд у Сімферополі оштрафував правозахисницю та журналістку Лутфіє Зудієву на 2500 рублів (1 тис. гривень). Протокол на неї за статтею про “зловживання свободою масової інформації” склав співробітник російського “Центру протидії екстремізму” (ЦПЕ) Роман Філатов.
За словами Зудієвої, суд ухвалив рішення без її участі та не розглянув письмових заперечень в адміністративній справі. Вона вважає, що не є суб'єктом правопорушення і як фізична особа не зобов'язана була виконувати вимоги, а начальник відділу ЦПЕ в Криму Руслан Шамбазов фактично прирівняв її особисту фейсбук-сторінку до зареєстрованого медіа.
У квітні 2024 року окупаційний суд Криму оштрафував кримськотатарську правозахисницю та громадянську журналістку Лутфіє Зудієву, визнавши винною в “зловживанні свободою масової інформації”.
7 травня 2024 року Кримській правозахисниці та журналістці Лутфіє Зудієвій вручили застереження від окупаційного “Центру протидії екстремізму”.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Убивства – 1
1. У Києві стріляли в казахського журналіста Айдоса Садикова. Він помер
18.06.2024 У Шевченківському районі Києва невідомий стріляв у казахського журналіста-опозиціонера Айдоса Садикова, повідомляє РБК-Україна.
За даними поліції, правоохоронці отримали повідомлення про стрілянину на вулиці В. Ярмоли. На місці поліцейські з'ясували, що до припаркованого на вулиці авто, у якому перебував чоловік із дружиною, підійшов невідомий та вистрілив у чоловіка, після чого втік.
На місці події працюють усі служби, розв'язується питання надання правової кваліфікації події, вживаються заходи зі встановлення та затримання нападника.
Слідчі Головного управління Національної поліції в Києві розпочали досудове розслідування за фактом замаху на умисне вбивство Садикова.
20 червня президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що казахстанські держоргани готові приєднатися до розслідування замаху на вбивство в Києві казахського опозиційного журналіста Айдоса Садикова.
24 червня дружина Айдоса Садикова Наталія повідомила, що лікарі дають 0,01%, що з її чоловіком усе буде гаразд. Айдос перебував у реанімації в глибокій комі.
25 червня Офіс генерального прокурора повідомив, що розпочав екстрадиційну процедуру щодо підозрюваних у замаху на вбивство Садикова.
Проте вночі 2 липня Айдос помер. Його дружина Наталія Садикова звинуватила у смерті чоловіка президента Казахстану Касим-Жомарт Токаєва.
“Айдос Садиков пішов від нас сьогодні о 3:00 за Києвом. Мій обожнюваний чоловік, батько наших трьох дітей, великий син казахського народу. Айдос віддав своє життя за Казахстан, прийняв мученицьку смерть від руки кілерів. Тринадцять днів Айдос боровся за життя у реанімації, але дива не сталося. Його смерть на совісті Токаєва”, – зазначила дружина.
Хто такий Айдос Садиков
За даними РБК-Україна, Айдос Садиков народився в селищі Карабутак Актюбінської області в Казахстані, неподалік кордону з Росією. Закінчив історичний факультет Актюбінського педінституту.
На батьківщині Садиков зазнав кримінального переслідування. У 2010 році його засудили до двох років позбавлення волі за звинуваченням у “хуліганстві”, звільнили 2012-го. Тоді кримінальну справу він та його прихильники назвали сфабрикованою. Садиков вів активну громадську діяльність, влаштовував акції протесту. Він був головою Актюбінської обласної філії опозиційної Загальнонаціональної соціал-демократичної партії “Азат”, після виходу з партії намагався створити опозиційний громадський рух “Гастат” та незалежну профспілку на підприємствах нафтовидобувної китайської компанії “СНПС-Актобемунайгаз”.
Разом із дружиною веде власний YouTube-канал “БАСЕ”, де, зокрема, критикує владу Казахстану та олігархів. Садиков також відомий підтримкою протестів у Казахстані в січні 2022 року, коли для їхнього придушення вводили війська ОДКБ. У жовтні 2023 року його оголосили в розшук у Казахстані за так зване “розпалювання ворожнечі”.
Останнє відео на його каналі опубліковано 18 червня. Воно має назву “Президент Казахстану став маріонеткою російських агентів впливу”.
Погрози – 1
1. Воєнкорка Анна Калюжна заявила про погрози щодо себе та своїх батьків
19.06.2024 Воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявила про погрози, які отримала на свою адресу та на адресу своїх батьків. Про це вона повідомила на Facebook-сторінці та оприлюднила відповідні скріни з погрозами.
“Мені погрожують вбивством, а моїх батьків погрожують зґвалтували на моїх очах”, – написала Калюжна.
За словами воєнкорки, погрози пролунали після конфлікту з командиром одного з батальйонів 3 ОШБр Дмитром Кухарчуком. Також Анна Калюжна повідомила, що з давнього особистого номера Кухарчука їй надійшло повідомлення зі словами: “Ти ще не сдохла?”
“Реакція Кухарчука на найогиднішу погрозу моїм батькам (від за моїми даними, імовірно, підлеглого Кухарчука) – "А це не тому, що ти знецінила подвиг"?”, – прокоментувала Калюжна.
Воєнкорка зауважила, що ті, хто їй погрожував, ідентифікований і ці дані вона передасть правоохоронцям. За її інформацією, серед них є підлеглий Кухарчука.
За словами Анни Калюжної протягом ночі вона отримала десятки дзвінків з різних номерів протягом кількох годин, серед яких був і дзвінок з погрозою зґвалтування.
“Сумно, що пан Кухарчук і, імовірно інше керівництво бригади, втягнули сюди рядових особового складу. І хоч вони пообрізали скрізь кінець мого попереднього посту, я його ще раз скажу: “Я дуже поважаю особовий склад 3 ОШБр, добровольців 3 ОШБр, подвиг бійців 3 ОШБр ( включно з Авдіївкою і нинішніми подвигами, додаю). Поважаю їх не менше, ніж інших військових”, – зауважила журналістка.
Вона зазначила, що подаватиме заяву до Нацполіції.
ІМІ звернувся за додатковим коментарем до самої Анна, а також до Дмитра Кучарчука.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 5
1. Watchers повідомляє, що їхню журналістку попросили залишити відкрите судове засідання
11.06.2024 Медійний проєкт Watchers повідомляє, що суддя Дарницького районного суду Києва Поліна Коляденко 5 червня попросила журналістку видання Аліну Кондратенко залишити судове засідання, переконуючи, що воно нібито проводиться в закритому режимі, хоча це не відповідало дійсності.
Журналістка приїхала на засідання в справі працівника “Укроборонпрому” Сергія Федотова, якого обвинувачують у державній зраді. Слідство вважає, що чоловік надсилав своєму однокласнику, який проживає в РФ, інформацію про переміщення підрозділів і техніки ЗСУ.
Як пише видання, Аліна Кондратенко прибула на слухання завчасно. Судова охорона записала її до журналу відвідувачів і пропустила до суду. Журналістка зайшла до зали, на яку вказав судовий охоронець, і перепитала про засідання, яке її цікавило. Орієнтуючись на розклад суду, відійшла, поки до засідання ще лишався час.
Проте засідання почалося не о 12:30, а о 12:15. Коли журналістка зайшла до зали, то побачила, що судді вже на місці, тож пройшла до місця, виділеного для вільних слухачів і журналістів.
Суддя, що головує, запитала журналістку, хто вона. На що та назвалася, але суддя, пише видання, відповіла: “У нас проводиться судове засідання в закритому режимі, будь ласка, покиньте залу”.
Своєю чергою журналістка зазначила: в судовому реєстрі вказано, що справу до розгляду призначено у відкритому режимі.
Після цього суддя погортала матеріали справи й, вивчивши їх, сказала: “Добре, залишайтесь”.
Крім того, пише видання, до Кондратенко після закінчення судового засідання підійшла секретарка судді та сказала, що журналісти мусять питати дозволу судді, щоб бути присутніми на відкритих судових засіданнях.
“Те, що вас пустила охорона, – це можна. Але ж ви повинні були зайти до нас – до мене, до секретаря, або до помічника судді – і запитати, можете ви чи не можете [бути присутніми]”, – заявила вона.
Проте це не відповідає вимогам жодного закону та засадам, на яких здійснюється правосуддя в Україні, пише видання. Журналістка також просила обґрунтувати таку вимогу з погляду закону, але секретарка так і не змогла це зробити.
Як повідомляв ІМІ, 31 січня 2024 року журналістку медіа Watchers Аліну Кондратенко не пустили на відкрите засідання в Солом’янському районному суді Києва в справі експрезидента компанії “Мотор Січ” Вʼячеслава Богуслаєва.
12.06.2024 Головна редакторка газети “Чутівський край” (Полтавська область) Дар'я Густіліна повідомила, що від неї вимагали узгодити фото з місця автотрощі за участі авто гуманітарного розмінування Halo.
Про це журналістка повідомила полтавській представниці Інституту масової інформації.
За словами журналістки, ДТП сталося 12 червня, вона вела знімання події і під час роботи екіпаж автомобіля гуманітарного розмінування Halo вимагав узгодити з їхнім офісом публікацію фото з місця автотрощі.
“Коли я зробила кілька фото ДТП, до мене підійшла жінка з авто гуманітарного розмінування і сказала, що публікацію потрібно узгодити з їхнім офісом. Водночас вона не назвалася, і ніхто мені не дав жодних контактів офісу”, – розповіла Дар'я Густіліна.
Журналістка додала, що показала на прохання жінки своє журналістське посвідчення, його сфотографували.
Юрист ІМІ Володимир Зеленчук пояснив, що узгоджувати матеріал журналістка не повинна.
“До інформації з обмеженим доступом не можна зараховувати відомості про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб (п. 5 ч. 4 ст. 21 ЗУ “Про інформацію”). ДТП за участю гумрозмінування можна знімати і оприлюднювати без їхньої згоди”, – прокоментував юрист.
13.06.2024 Представниця пресслужби Дніпропетровської обласної військової адміністрації Наталія Огородня після атаки росіян на Кривий Ріг 12 червня у спільному чаті повідомила журналістів про заборону на зйомку наслідків обстрілу від “відповідних структур”.
Про це у коментарі регіональній представниці Інституту масової інформації розповіла виконавча директорка онлайн медіа “Перший Криворізький” Софія Скиба.
“Колеги! На даний момент ЗАБОРОНА від відповідних структур на будь-яку зйомку на місці НС у Кривому Розі! Ті медіа, які зараз приїхали на місце НС і почали знімати, – зупиніться!!", – йшлося в повідомленні, яке надійшло в чат.
Софія Скиба разом із представниками редакції “Першого Криворізького” вважає таку заборону “монополією влади на інформацію”.
“У середу ж вже після того, як всі канали-сміттярки виклали всі відео, також користувачі соцмереж поширили адресу прильоту в мережі, було оголошено про відкриття штабу допомоги людям, представниці ОВА стали забороняти нам знімати будь-що. Тобто, мова не йшла про "не викладати протягом 3 годин". Йшлося саме про заборону зйомок цивільних і будівель. Без пояснень”, – зазначила Софія Скиба.
За її словами, разом з колегами вони кілька разів просили пояснити причину заборони. “У відповідь відмови і агресія. Скидається на те, що це: а) взнаки дається загальна втома, яка у тому числі не оминула працівниць пресслужб держслужбовців; б) негласна вказівка цензурування; в) монополія на інформацію. Хочу помилятись у всіх трьох випадках”, – сказала Софія Скиба.
Також вона зауважила, що за півтори години після влучання ДСНС і Президент Володимир Зеленський оприлюднили відео з місця прильоту.
Зауважимо, що інформація про вибух у Кривому Розі з'явилася близько 15:50 (про це повідомило Суспільне Дніпро з посиланням на кореспондентів – Ред.). Відбій (повітряної тривоги – Ред.) був о 17:12. Допис у Telegram-каналі президента Володимира Зеленського з'явився о 17:35, представниця ОВА просила не знімати навіть о 18:22.
ІМІ телефонував до представниці пресслужби Дніпро ОВА Наталії Огородньої, щоб отримати коментар щодо комунікації із журналістами у цій ситуації, проте вона не зняла слухавку.
ІМІ готовий надати слово Наталії Огородньої щодо заборони журналістам знімати наслідки обстрілу Кривого Рогу 12 червня 2024 року.
За словами юриста ІМІ Володимира Зеленчука, заборону на зйомку без жодних пояснень можна вважати неправомірними та невиправданими обмеженнями свободи слова.
“Звісно, в умовах воєнного часу обмеження свободи слова допускаються. Однак вони мають бути виправдані необхідністю не допустити витоку інформації, що може зашкодити силам оборони, державі та суспільству. Оприлюднення інформації про військові злочини росіян, вчинені щодо цивільного населення, за своєю суттю не несе шкоди зазначеним інтересам. Ба більше, така інформація має суспільно необхідний характер”, – сказав Володимир Зеленчук.
Він зауважив, що подібні безпідставні та необгрунтовані заборони не повинні впливати на роботу журналістів, за умови, що вони витримують час до публікації своїх матеріалів.
“А також, за умови, що медійники не допускають фіксації інформації, що може завдати шкоди, чи видаляють її за фактом самостійного виявлення, або за вказівкою правоохоронних органів, що можуть перевіряти відзняті матеріали”, – пояснив юрист.
За даними керівника Ради оборони міста Олександра Вілкула, станом на 13 червня аварійно-рятувальні роботи на місці ракетного удару завершені. Відомо про 9 загиблих та 32 поранених людей.
14 червня у Кривому Розі буде оголошене днем жалоби.
4. Миколаївська міська рада запровадила нові правила доступу до будівлі для журналістів
20.06.2024 Миколаївська міська рада запровадила нові правила доступу до будівлі для представників медіа. Тепер журналісти можуть потрапити до будівлі лише за запрошенням посадовців.
Про це свідчить відповідь першого заступника міського голови Віталія Лукова на інформаційний запит місцевого видання “НикВести”.
У документі, яке опублікувало медіа, зазначається, що пропускний режим до адміністративної будівлі Миколаївської міської ради регулюється відповідною Інструкцією, затвердженою міським головою Олександром Сєнкевичем 3 лютого 2022 року.
Відповідно до неї, представники медіа можуть потрапити до будівлі за списками відкритих заходів, які готує організаційний відділ департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів Миколаївської міської ради.
Медійників пропускають за одноразовими електронними перепустками з пред’явленням документів, що посвідчують особу та професійну належність.
Для запису коментарів, інтерв'ю або з інших питань представників ЗМІ допускають до будівлі у супроводі посадової особи відділу інформаційного забезпечення департаменту міського голови з реєстрацією у журналі обліку відвідувачів.
“Після початку повномасштабної війни місцева влада в Миколаєві значно обмежила себе у спілкуванні з громадськістю, медіа не мають змоги працювати на сесіях міськради, на постійних депутатських комісіях чи на засіданнях виконкому — усі вони проводяться онлайн. Це значно ускладнює роботу журналістів, які фактично не мають прямого контакту з чиновниками, а про діяльність більшості депутатів взагалі ніхто нічого не знає” – сказала в коментарі ІМІ головна редакторка “НикВести” Катерина Середа.
Вона зазначила, що кілька тижнів тому журналісти “НикВести” намагалися потрапити до міської ради, щоб взяти коментарі у посадовців після апаратної наради у міського голови, яка проводиться щотижня.
“Нас цікавили актуальні для громади питання, зокрема: будівництво укриттів, ліквідація навчальних закладів, відбудова пошкоджених обстрілами будівель тощо. Проте наших кореспондентів не пропустили до мерії, як потім виявилось через те, що нібито існує розпорядження про недопущення журналістів до будівлі без окремого дозволу”, – додала Катерина Середа.
Як повідомляв ІМІ, у 2021 році Первомайська міська рада на Миколаївщині затвердила порядок акредитації засобів масової інформації, який передбачає введення системи акредитації за спеціальними картками. Картки видаватимуть за згодою міського голови та депутатської комісії із законності та регламенту.
5. В Одесі охоронці обмежували роботу кореспондента ТСН на місці ракетного обстрілу
24.06.2024 В Одесі 24 червня невідомі охоронці обмежували роботу спеціального кореспондента ТСН Сергія Осадчука на місці ранкової ракетної атаки. Про це повідомляє регіональний представник ІМІ в Одеській області.
За словами журналіста, охоронець назвався командиром підрозділу, що охороняє територію.
“Він сказав, що в нього наказ, щоб ми відійшли на безпечну відстань, бо нам може загрожувати небезпека. Хоча, коли ми приїхали, представник патрульної поліції провів нас на те місце і попросив ближче не підходити. Двоє цих так званих охоронців почали втручатись у той момент, коли ми записували свідчення очевидців (працівників складу). Ми посварилися з ними, і він сказав, що вони працюють на громадських засадах на відміну від нас, які отримують гроші. Я сказав, ну якщо ви доброволець, то чому ви не на передовій. Він запропонував нам разом туди поїхати”, – розповів Сергій Осадчук.
За деякий час ці охоронці пішли до іншої локації і вже не підходили до знімальної групи ТСН.
Місцеві журналісти отримали дозвіл на роботу на цьому цивільному об'єкті від військових з дотриманням усіх заходів безпеки.
Згодом одеські медійники змогли ідентифікувати належність охоронців до Громадського формування з охорони громадського порядку “АЛМАЗ”, що, за даними Опендатабота, було зареєстровано в червні 2022 року.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Цензура – 1
07.06.2024 Редакція Слідства.Інфо повідомила, що з їхнього матеріалу про фортифікації на Харківщині, який був опублікований 6 червня, просили видалити всі згадки про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями.
Про це йдеться в матеріалі “Російське ІПСО чи політичне питання: військовим забороняють говорити про фортифікації на Харківщині”.
Журналісти Слідства.Інфо поспілкувалися з військовослужбовцями трьох різних бригад Сил оборони, які стримують наступ росіян на Харківщині. Із частиною з них, йдеться в матеріалі, командування провело “виховні бесіди” та порекомендувало не обговорювати з журналістами нічого, що стосується фортифікаційних укріплень.
Один з бійців, з яким поговорили журналісти, розповів: “Сказали фортифікації не згадувати, наступ не згадувати, втрачені села не згадувати. Нічого в паблік не виносити. Ніяк не обґрунтовували. Казали тільки, що ви працюєте на руку ворогу. А фортифікаційні споруди дуже х*рові, прям дуже – доводиться облаштовувати все заново”.
Від військових журналісти дізналися про:
- те, що випадки, коли бійцям доводилося добудовувати укріплення самостійно, непоодинокі;
- відсутність або незавершеність укріплень;
- скарги на якість проведених робіт.
Як зазначає Слідство.Інфо, протягом трьох днів на редакцію намагалися повпливати через цей матеріал.
“Зокрема, просили видалити всі згадки бійців про проблеми з відсутніми чи незавершеними укріпленнями. “Переконати” журналістів намагалися протягом трьох днів. Причому робили це представники різних рівнів. Деякі з них апелювали до того, що тема фортифікацій зараз – “політичне питання”, а згадка у цьому контексті конкретних підрозділів може призвести до “тиску на них згори”, – йдеться в матеріалі.
Редакція пише, що зрештою побачити загальну картину з укріпленнями на Харківщині складно з кількох причин. Одна з них – отримати офіційно відповідь на запитання “Наскільки готова “друга лінія” оборони?” неможливо. У Силах підтримки кажуть, що така інформація може бути корисна ворогу.
“Наразі журналісти опиняються у ситуації, коли, намагаючись висвітлювати бойові дії на Харківщині, вони або повинні замовчувати питання фортифікацій (про які їм кажуть самі військові), або говорити про ці проблеми, наражаючись на заборону на роботу на цьому напрямку та створення проблем для самих військових, що стримують там російський наступ. Програють у будь-якому випадку всі. Бо проблеми залишаються, а лінія фронту сунеться не на нашу користь”, – йдеться в матеріалі.
У коментарі Інституту масової інформації головна редакторка Слідства.Інфо Настя Станко повідомила, що повпливати на матеріал намагалися саме військові, зокрема прибрати слова героїв матеріалу про фортифікації.
Доступ журналістів до інформації – 1
1. Журналістка "Сили правди" отримала відповідь на запит до сільради після втручання омбудсмена
26.06.2024 Журналістка Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Валентина Куць отримала відповідь на запит від Сошичненської сільської ради після скарги до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Її цікавило, скільки коштів сільради спрямували на потреби Збройних сил України у 2022 та 2023 роках, йдеться на сайті Центру журналістських розслідувань “Сила правди”.
Журналістка надіслала запит на отримання інформації ще в лютому 2024 року, а відповідь вдалось отримати в червні, після того як у ситуацію втрутився представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Як повідомляє “Сила правди”, журналістка запитувала інформацію про виділені кошти для ЗСУ та підрозділів територіальної оборони, а також спрямовані гроші для підрозділів Національної поліції, Державної служби надзвичайних ситуацій та інших правоохоронних органів, як СБУ чи прокуратура.
Натомість Сошичненська громада відмовила в наданні такої інформації через війну. У листі зазначили, що зможуть надати інформацію лише після закінчення воєнного стану. Тому журналістка “Сили правди” Валентина Куць звернулася до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Після цього Сошичненська сільрада надала інформацію.
НЕПРЯМИЙ ТИСК
Економічний тиск на ЗМІ – 1
1. Комунальний телеканал Чернігова розцінює намір скоротити їм фінансування як тиск
06.06.2024 Чернігівський комунальний телеканал “Новий Чернігів” вважає намір скоротити фінансування каналу начальником міської військової адміністрації Дмитром Брижинським тиском на медіа та спробою можливого його закриття.
Відповідну заяву канал оприлюднив 5 червня на своїй фейсбук-сторінці.
“Начальник МВА своїм одноосібним рішенням вносить зміни до фінансування комунального підприємства “Новий Чернігів” на 2024 рік. Посеред року Брижинський планує його скоротити на суму в розмірі 3 млн 452 тис. грн. Це кошти, як і весь річний кошторис, розрахований тільки на виконання захищених статей видатків – заробітних плат працівників та комунальних послуг”, – йдеться в заяві.
На каналі зазначили, що про наміри Брижинського скоротити їм фінансування вони дізналися з його публікації в соцмережах 4 червня.
“Жодної попередньої зустрічі чи розмови з керівником каналу в чиновника не було: ні до публікації, ні, тим паче, після… Розцінюємо такі дії, яким не надано жодного пояснення, як спроби тиску на канал та його роботу з подальшим можливим його закриттям. Це тривожний сигнал для нас, як журналістів, так і всієї громади міста, коли у прифронтовому Чернігові робляться спроби штучно “згорнути” діяльність міського телеканалу”, – йдеться в заяві.
Як повідомляв ІМІ, 4 червня 2024 року начальник міської військової адміністрації міста Чернігова Дмитро Брижинський заявив, що підписав розпорядження про внесення змін до бюджету щодо скорочення фінансування комунального підприємства “Телерадіоагентство “Новий Чернігів”.
Свої дії він пояснив використанням комунального телебачення міською радою для власного піару та необхідністю переспрямувати кошти на потреби Збройних сил України.
Як зазначає представник ІМІ, в Чернігові між військовою адміністрацією, яку очолює Дмитро Брижинський, та міською радою Чернігова на чолі з в.о. голови Олександром Ломаком з початку 2023 року триває протистояння щодо розподілу сфер впливу та бюджету.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Інші види юридичного тиску – 1
1. Суд частково задовольнив позов посадовця Хмельницької міськради до Vsim.ua
17.06.2024 Хмельницький міськрайонний суд наприкінці травня частково задовольнив позов заступника Хмельницького міського голови Василя Новачка до хмельницького видання Vsim.ua. Суд визнав інформацію в статті видання недостовірною й такою, що порушує немайнові права позивача на повагу до честі, гідності та недоторканність ділової репутації. Також суд зобов'язав видання видалити статтю та спростувати інформацію в ній у такий самий спосіб, у який вона була поширена, та офіційно перепросити. Крім того, видання має сплатити позивачу 5 тисяч гривень моральної шкоди.
Про це регіональній представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі повідомив головний редактор Максим Фарина.
Рішення суд ухвалив 28 травня й оголосив тоді вступну та резолютивну частину. Повний текст рішення суд написав 7 червня, а загальний доступ до нього надав наприкінці робочого дня 10 червня.
Посадовець Хмельницької міської ради Василь Новачок позивався до Хмельницького видання Vsim.ua за розміщений у липні 2023 року матеріал з назвою “Новачок і мільйон гривень: деталі справи про привласнення бюджетних коштів”, у якому команда з чотирьох журналістів розповіла про наявність кримінального провадження стосовно посадовців Хмельницької міської ради.
У матеріалі журналісти також згадали про те, що інформацію про наявність кримінального провадження поширило інше видання – Незалежний громадський портал. Останнє в матеріалі зазначило лише перелік посад посадовців, які, за версією слідства, вступили в змову, однак не вказувало їхніх прізвищ та імен. Поряд з тим видання, до якого позивався заступник міського голови, більше дослідило наявну інформацію, вказало прізвища й імена посадовців та заступника міського голови, а також додало їхні фото.
Як розповів головний редактор Максим Фарина, коли їхні журналісти брали в посадовця коментар, то зрозуміли, що слова про звернення до суду стосуються і їх, але не могли собі уявити, що це стосується лише їх, оскільки про це кримінальне провадження повідомляли не тільки вони, а й інші медіа, інтернет-видання, газети, телебачення.
Юрист ІМІ Роман Головенко звертає увагу на те, що матеріал не до кінця збалансований.
“Матеріал не до кінця збалансований: якщо коментар пана Новачка є, то про отримання позиції представників двох фірм-фігурантів нічого не згадується (якщо вони відмовилися від коментарів, то так варто це зазначати). Але тут більше питання професійних стандартів журналістики, а в разі подання до суду позивач фокусується на аспекті правдивості інформації в статті”, – вважає юрист Інституту масової інформації Роман Головенко.
Водночас головний редактор видання Максим Фарина говорить, що попри поразку першої інстанції впевнений у тому, що вони зробили все правильно, дотримуючись усіх стандартів. І, відповідно, особливої зміни в їхній роботі не він не вбачає. Він додав, що в майбутньому редакція уважніше ставитиметься до таких матеріалів.
З тексту рішення зрозуміло, що суд задовольнив майже всі позовні вимоги позивача, окрім однієї – позивач просив стягнути 500 тисяч гривень, а суд постановив стягнення в розмірі 5 тисяч гривень.
“Зважаючи на викладене, беручи до уваги зміст публікації, характер інформації розповсюдженої відповідачем, нівелювання останнім презумпції невинуватості, психоемоційний стан позивача внаслідок дій відповідача, суд приходить до висновку про можливість задоволення пред'явлених вимог, крім моральної шкоди, розмір якої до стягнення є достатнім та обґрунтованим – 5000 грн. Сам факт задоволення заявлених вимог є елементом сатисфакції позивача та компенсації психоемоційних переживань”, – йдеться в рішенні Хмельницького міськрайонного суду.
На думку юриста ІМІ Романа Головенка, визнавати всю оскаржену статтю з медіа недостовірною видається неадекватним, адже практично завжди в статті є якісь фактологічні твердження, що не оспорюються сторонами справи:
“Суд мав зазначити, яку саме інформацію в статті він визнає недостовірною. А присудження набагато меншої моральної шкоди порівняно з тією сумою, що вимагалася (в цьому разі – у 100 разів менше), – це досить типовий випадок для судової практики України”, – каже Роман Головенко.
Про рішення суду Василь Новачок повідомив у своєму профілі фейсбуку дописом уже наступного дня ввечері. Посадовець написав, що “суд зобов'язав Медіа-холдинг “Всім” спростувати інформацію і вибачитися!”, а також зазначив:
“Мабуть, всі пам'ятають, як у липні минулого року мене було безпідставно звинувачено у злочинних діях, які я не вчиняв. Тоді ці фейкові новини набули чималого розголосу. Як і обіцяв, я звернувся до суду з позовом про захист честі і гідності. Бо був повністю впевнений у своїй правоті!”
Поряд з тим медіа не погоджується з таким рішенням суду і готується подати апеляцію. Про це повідомив нам Максим Фарина:
“Ми, безумовно, будемо подавати апеляцію. Вона вже готується, буде подана найближчими днями”. Головний редактор пов'язує наявність позову з якоюсь особистою неприязню до їхнього видання в зазначеного посадовця. За його словами, це виражається в тому, що саме їхнім журналістам досить важко взяти коментар безпосередньо в цього посадовця і його підлеглих.
Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів із дня проголошення рішення судом першої інстанції.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 3
1. Суд зобов’язав Держтрансслужбу надати журналістці "Сили правди" інформацію на запит
06.06.2024 Рівненський окружний адміністративний суд зобов’язав Державну службу України з безпеки на транспорті надати журналістці “Сили правди” Ользі Юсковець запитувану інформацію про втікачів через систему “Шлях”.
Таке рішення суд ухвалив 3 червня 2024 року, повідомляє “Сила правди”.
Як розповіла представниці Інституту масової інформації у Волинській області Ольга Юсковець, 8 квітня 2024 року вона надіслала запит на доступ до публічної інформації. У ньому вона просила надати копії листів Державної прикордонної служби України до Укртрансбезпеки щодо порушення внесеними до системи “Шлях” військовозобов‘язаними особами термінів виїзду за кордон.
Відмову в наданні запитуваної інформації журналістка отримала 12 квітня. Аргументували це тим, що інформація стосується персональних даних водіїв, дії яких нині розслідують правоохоронці.
“Я вперше зверталася до суду задля отримання інформації. Отже, це перший позов проти розпорядника інформації і перша перемога”, – розповіла Ольга Юсковець.
Суд своїм рішенням повністю задовольнив позов журналістки та визнав відмову Державної служби України з безпеки на транспорті протиправною.
“Зобов’язати Державну службу України з безпеки на транспорті надати копії листів Державної прикордонної служби України, її структурних підрозділів до Державної служби України з безпеки на транспорті за період із 24.02.2022 по 31.03.2024 щодо повідомлень про перевищення громадянами України, які внесені до системи “Шлях” за поданням ліцензованих на різні види вантажних перевезень юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців, термінів перебування за кордоном”, – йдеться в рішенні суду.
У суді журналістці допомогли адвокати ГО “Платформа прав людини”, які забезпечили юридичний супровід справи.
Як повідомляв ІМІ, 13 березня 2024 року Волинський окружний адміністративний суд задовольнив позов редакторки “Сили правди” Оксани Петрук до державного підприємства “Ліси України”. Суд постановив, що відомство протиправно приховало від суспільства інформацію про штатний розпис і зарплати посадовців Поліського лісового офісу, відмовивши у відповіді на запит.
2. Поліція розпочала розслідування замаху на умисне вбивство казахського журналіста Айдоса Садикова
18.06.2024 Слідчі Головного управління Національної поліції в Києві розпочали досудове розслідування за фактом замаху на умисне вбивство 56-річного казахського журналіста Айдоса Садикова (ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України).
Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.
За попередньою інформацією прокуратури, невідомий з пістолетом підбіг до машини, де перебував потерпілий та його дружина, і вистрелив у чоловіка та втік. Замах стався в Шевченківському районі столиці, неподалік будинку, де живе подружжя. Потерпілий разом із дружиною-журналісткою живуть в Україні з 2014 року та мають статус біженців. Чоловік наразі у важкому стані в лікарні.
Правоохоронці встановлюють особу нападника.
Як повідомляв ІМІ, у Шевченківському районі Києва невідомий стріляв у казахського журналіста-опозиціонера Айдоса Садикова.
3. Погрози воєнній кореспондентці Анні Калюжній: Поліція відкрила провадження за двома статтями
20.06.2024 Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз воєнній кореспондентці Анні Калюжній. Про це Анна повідомила у коментарі ІМІ.
За її словами, кримінальне провадження відкрите за двома статтями:
- перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 3 ст. 171 ККУ);
- погрози близьким журналіста (345-1 ККУ).
Також Анна Калюжна зазначила, що погрози вона почала отримувати через критику допису телеведучої Яніни Соколової, яка написала, що на фронт "терміново потрібні резерви".
Як повідомляв ІМІ, 19 червня 2024 року воєнна кореспондентка Анна Калюжна заявила про погрози, які отримала на свою адресу та на адресу своїх батьків. За словами воєнкорки, погрози пролунали після конфлікту з командиром одного з батальйонів 3 ОШБр Дмитром Кухарчуком.
Реакція журналістської спільноти – 1
1. Медіарух вимагає звільнити Гуменюк з нової посади та відсторонити від будь-яких комунікацій з медіа
05.06.2024 Медіарух вимагає від військово-політичного керівництва країни звільнити Наталю Гуменюк з нової посади та відсторонити її від будь-яких посад, які передбачають комунікаційну роботу або будь-яку публічну взаємодію із засобами масової інформації від імені Сил оборони України.
Про це йдеться у зверненні Медіаруху, яке адресовано Верховному головнокомандувачу, Президенту України Володимиру Зеленському, Головнокомандувачу Збройних сил України генерал-полковнику Олександру Сирському, міністру оборони України Рустему Умєрову та начальнику служби зв'язків з громадськістю командування Сухопутних військ ЗСУ Володимиру Фітьо.
“Ігнорування думки професійної спільноти та громадськості в питаннях взаємодії військових з цивільною пресою створює додаткову соціальну напругу. Також це свідчить про продовження помпадурних практик обмеження роботи журналістів з боку військових.
Низка людей, залучених до прийняття цього рішення, вирішила зберегти залученість пані Гуменюк до військових комунікацій. Використовуючи особисті та внутрішні зв'язки, вони свідомо та умисно вирішили спаплюжити думку професійної спільноти, аудиторій медіа та громадян, поставивши під сумнів принципи демократії та свободи слова заради хибного кадрового рішення”, – йдеться у зверненні.
Медіарух також вимагає:
- Провести ретельне розслідування обставин ухвалення цього сумнівного рішення та притягнути до відповідальності осіб, які були причетні до поновлення Наталії Гуменюк на посаді, пов'язаній з публічними комунікаціями в ЗСУ. Це рішення було ухвалене попри активний протест професійної спільноти та громадськості, які вимагають відсторонення Наталії Гуменюк через перешкоджання роботі журналістів у зоні її відповідальності.
- Публічно повідомити громадськість та медіаспільноту про результати ревізії діяльності наявних правил роботи пресцентрів ОК “Південь” та об’єднаного новоствореного ОУВ “Таврія” (раніше ОСУВ “Одеса” та ОСУВ “Таврія”), робота яких могли зазнати шкоди через призначення туди Наталії Гуменюк. Медіарух заявляв про необхідність подібної ревізії у квітні 2024 року, щоб уникнути випадків надмірного і невиправданого контролю та обмежень, які перешкоджають висвітленню і документуванню надзвичайно важливих для України подій.
Нагадаємо, 5 червня стало відомо, що Наталія Гуменюк стала заступницею керівника Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони Півдня України.
Низка медійників підписала 16 квітня 2024 року заяву до військового керівництва щодо усунення Наталії Гуменюк з посади начальниці Центру стратегічних комунікацій Сил оборони півдня.
У ній медійники звинуватили Гуменюк у забороні висвітлювати воєнні злочини Російської Федерації в зоні її відповідальності. Вони вимагають від військового керівництва замінити Наталю Гуменюк “на компетентнішу особу і не допускати її до будь-якого керування комунікаціями”.
Також журналісти вимагають забезпечити доступ до районів Херсонщини.
Заяву підписали об’єднання українських медіа “Медіарух”, а також понад 160 представників українських та іноземних медіа.
Help us be even more cool!
