ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за березень 2021 року

07.04.2021, 09:58

У березні експерти ІМІ зафіксували 22 випадки порушення свободи слова в Україні. Причому 15 з них стосувалися саме фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.

У березні найбільше порушень зафіксовано у категорії “перешкоджання законній професійній діяльності” - 10.

У цій категорії відзначилася представники судової гілки влади, які неправомірно не допускали журналістів на відкриті судові засідання. Особливо це стосувалося резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу.

Зокрема, ІМІ зафіксував протягом березня чотири таких випадки, не допускали журналістів на засідання Печерського та Дарницького районного судів Києва.

Так, 23 березня журналістку Аліну Кондратенко не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу ветерану Владиславу Гранецькому-Стафійчуку (Сорду) за події на акції під Офісом президента. 

26 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва. На засіданні суду обирався запобіжний захід активісту Роману Ратушному за підозрою в хуліганстві під час акції протесту під Офісом президента 20 березня. Відмову аргументували карантинними обмеженнями й відсутністю журналістів у списку. Натомість пустили журналістів 5 каналу, 1+1, інтернет-видання “Ґрати”, НСТУ, 4 каналу.

30 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко не пустили на засідання Дарницького районного суду міста Києва, аргументувавши відмову карантинними обмеженнями. На засіданні розглядалася справа стосовно двох обвинувачених у викраденні та вбивстві активіста й учасника Самооборони Євромайдану Черкаської області, журналіста Василя Сергієнка.

Порушення сталися в 11 регіонах країни. Лідером став Київ (сім), на Дніпропетровщині та Донеччині зафіксовано по три випадки, два випадки - на Черкащині, по одному – на Кіровоградщині, Львівщині, Миколаївщині, Одещині, Полтавщині, Харківщині та Хмельниччині.

Цього місяця лідерами з порушень прав журналістів стали представники місцевої влади, судової влади та приватні особи.

Загалом у березні утиску своїх прав зазнали 9 журналісток та 7 журналістів.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 50 випадків порушень свободи слова, 23 випадки перешкоджання, сім побиттів та обмежень доступу до інформації.

Фізична агресія

Побиття - 1

1.У Дніпрі редакторка видання "Лица" напала на журналістку комунального каналу

11.03.2021 У Дніпрі редакторка видання “Лица” Олена Гарагуц напала на журналістку телеканалу “Дніпро ТВ” Яну Богуславську. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 171 “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”. 

Як повідомила представниці ІМІ в Дніпропетровській області Яна Богуславська, Олена Гарагуц напала на неї 11 березня під час спроби записати коментар у приміщенні Амур-Нижньодніпровського районного суду.

У суді мало відбутися чергове засідання щодо позову Дніпровської міської ради до народного депутата Максима Бужанського та газети “Лица” про захист честі та гідності. Телеканал “Дніпро ТВ” виступає третьою стороною в цій справі.

Цього ж дня “Дніпро ТВ” опублікував відео, де журналістка Яна Богуславська в коридорі суду записує коментар з Оленою Гарагуц. Журналістка запитала в редакторки, як вона перевіряє джерела своєї інформації. Натомість редакторка звинуватила журналістку в тому, що міськрада “використовує бюджетні кошти міста, щоб ви працювали на замовлення тих, хто бореться з журналістами”. Після суперечки Богуславська спитала Гарагуц: “А ви скільки отримали за те, щоб перепостити Бужанського?”, Олена Гарагуц накинулася на Яну Богуславську. Вона декілька разів ударила журналістку текою по голові та вчепилась у волосся.

Після інциденту Богуславська написала заяву до поліції. Судово-медична експертиза показала, що журналістка не дістала видимих ушкоджень. Утім, їй порадили залишитися вдома та простежити за станом здоров'я.

“Я планувала зробити репортаж про це засідання, почути думку сторін, почути думку медіа “Лица”, бо саме вони тоді опублікували цю образливу статтю, де повністю підтримали позицію нардепа. Тому позиція “Лиц” була необхідна, як учасника процесу, тому я підійшла до пані Олени й попросила про інтерв'ю. Вона представилась і спілкувалася, але потім почала агресувати. Я вважаю, що це недотримання етики між колегами, я нормально з нею спілкувалася, поважливо. І це перешкоджання журналістській діяльності, бо це відбулося під час інтерв'ю і завадило мені довести його до кінця”, – розповіла представниці ІМІ Яна Богуславська.

12 березня поліція Дніпропетровської області повідомила, що відкрила за цим фактом кримінальне провадження за частиною 1 статті 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).

Позов міської ради Дніпра стосується публічного коментаря Максима Бужанського на адресу міськради та журналістів каналу щодо їхнього запитання про ймовірне скоєння Бужанським домашнього насильства. Цей коментар Максим Бужанський озвучив улітку, під час розпалу місцевої передвиборної кампанії, у якій він, за неофіційними даними, міг стати одним з кандидатів на посаду міського голови. 

До газети “Лица” міськрада позивається через пов'язану з цим публікацію “Комунальний телеканал Дніпра поширює фейки про конкурента Філатова”. 

Нагадаємо, “Дніпро ТВ” є комунальним підприємством Дніпровської міськради.

Погрози - 3

1. Юрист, пов'язаний з СБУ, цікавився працевлаштуванням і податками журналістки "Слідства.Інфо"

18.03.2021 Юрист державного підприємства “Спеціалізоване будівельне управління СБУ” Дмитро Ходос після розслідування журналістки проєкту “Слідство.info” Яніни Корнієнко, пов’язаного з діяльністю відомства, поцікавився її працевлаштуванням та сплатою податків.

Про це йдеться в рослідуванні “Слідства.Інфо” “Будівельний бізнес під дахом СБУ”, яке вийшло 18 березня.

У розслідуванні журналістка розповіла про існування Спеціалізованого будівельного управління СБУ, яке мало б займатися будівництвом житла для служби, однак працює “як звичайний будівельний бізнес, зокрема будує спортивні майданчики, ремонтує каналізацію і реконструює школи за захмарними цінами”. Також у розслідуванні розповідається про борги, мільйонні порушення і кримінальні провадження спецпідприємства СБУ.

Журналістка повідомила, що наступного дня після розмови з юристом Дмитром Ходосом, він написав їй у месенджер. 

“Але розповідав не про діяльність підприємства, а цікавився, як я сплачую податки та чи офіційно працюю в редакції”, – розповіла Яніна Корнієнко.

У викладеному в сюжеті скріншоті листування видно, що чоловік питав про особисті дані її колеги, а також інформацію про працевлаштування та сплату податків.

“А ще офіційне працевлаштування, сплата податків і обов’язкових платежів? Я сподіваюсь, ви офіційно оформлені?” – написав він журналістці.

2. Журналістка Громадського зазнає погроз та цькування після репортажу про "закриті" бари

23.03.2021 Журналістка Громадського Аліна Шеремета зазнає погроз та цькування в соцмережах через її репортаж про роботу закладів Києва під час карантину, запровадженого з 20 березня. Про це вона повідомила ІМІ.

Йдеться про репортаж “РЕЙД київськими закладами під час локдауну”, який був опублікований на ютуб-каналі Громадського 23 березня.

За словами Аліни, після виходу репортажу їй почали писати на фейсбук і в особисті повідомлення, і в коментарях.

“Уже 23 та 24 березня найбільше почали писати вже і в особисті, і в коментарях, і скидати між своїми пабліками з написами “Срочно найдите мне ее!”. Пишуть і на моєму профілі. Але багато хто робив репости посту однієї дівчини, який сформульований так, що таких, як я, мало били в школі, треба нагадати ще. І під постом цієї дівчини майже 200 коментарів, і всі такого змісту, що я жахлива, як я посміла до цього братися, як я могла це зробити. Мене тегали, тому я бачила, що пишуть”, – розповіла журналістка.

Також вона розповіла, що 25 березня її репортаж запостили в одному телеграм-каналі з написом “Знайдіть мені її”.

Журналістка побоюється за своє життя. 

“Я вам скажу, що я ось вийшла в магазин і вперше, а хейту я зазнаю завжди, мені страшно за своє життя та здоров'я. Тому що ті люди обговорили повністю все моє особисте життя, як я проводжу вільний час. Усі бармени, вся тусівка... Я боюсь іти в центр, іти на Поділ. Я вмію розрізняти ступінь злості, яку на мене спрямовують. І в цьому випадку я розумію, що все може не обмежитися сотнями коментарів та обговореннями мого життя”, – зазначила Аліна Шеремета.

Також вона повідомила, що подаватиме позов до поліції: “Ми позиваємося проти конкретних людей за вчинення кримінального правопорушення – погроза або погроза журналістові”.

3. Журналісту "Слідства.Інфо" погрожували "повідривати педалі чи прибити"

26.03.2021 Журналісту проєкту журналістських розслідувань “Слідство.Інфо” Василю Бідуну погрожували під час підготовки сюжету “Солдати мільярдера: як бійці Семенченка працювали в інтересах Коломойського”.

Про це йдеться в сюжеті, оприлюдненому 26 березня.

Інцидент стався на околицях шахти “Краснолиманська” Донецької області, куди журналіст приїхав поговорити щодо присутності на шахті співробітників приватного охоронного ТОВ “Донкорп Україна”. “Слідство.Інфо” стверджує, що за цією приватною структурою стоїть колишній народний депутат, командир батальйону “Донбас” Семен Семенченко і працювала вона в інтересах Ігоря Коломойського.

Погрожував журналісту начальник охорони ДП “Краснолиманська”, який назвався Дмитром Кашинським. Журналіст Василь Бідун попросив начальника охорони на камеру поспілкуватися щодо “Донкорп Україна”, але той відмовив, сказавши, що не може.

Коли ж журналіст почав залишати територію шахти, начальник охорони наздогнав його на авто та почав погрожувати й нецензурно лаятись.

“Що ви, бл*дь, не вгамуєтесь? Ну чесно, ви вже за*бали. Я сам, бл*дь, пенсіонер міліцейський. Я ще раз вас побачу – повідриваю вам педалі чи приб’ю. Зараз візьму машину охорони, нах*й переїду”, – звернувся до журналіста начальник охорони.

У відповідь Василь Бідун запитав, чи той розуміє, що він є журналістом, але почув у відповідь: “Да, на х*й іди, бл*дь”.

“Чоловік, який представився начальником охорони і спершу був досить люб'язним, потім під’їхав на автомобілі й відкрив авто. І відверто нам погрожував, висловлювався нецензурно і просто поїхав собі десь”, – прокоментував журналіст.

У коментарі ІМІ Василь Бідун повідомив, що інших погроз, крім тих, які є в сюжеті, не було. До поліції журналіст наразі не звертався.

Пошкодження майна журналістів - 1

1. У Слов’янську невідомі підпалили паркан біля будинку журналіста

17.03.2021 У Слов'янську Донецької області невідомі підпалили паркан біля будинку журналіста. Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом пошкодження майна.

Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Донецькій області.

Подія трапилася 17 березня близько 00.20. Інцидент потерпілий пов'язує зі своєю журналістською діяльністю. 

Чоловік повідомив поліції, що вночі невідомі кинули запальну суміш на паркан, унаслідок чого той загорівся. Повідомляється, що поліцейські провели необхідні слідчо-розшукові заходи щодо встановлення осіб зловмисників.

За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 194 “Умисне знищення або пошкодження майна вчинене шляхом підпалу” (карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років).

ІМІ з'ясував, що підпалили паркан журналіста "Громадський контроль Слов’янськ-Краматорськ" Артему Соценку.

В коментарі представниці ІМІ у Донецькій області він розповів, що на дієвість розслідування цієї справи не сподівається, хоча у заяві в поліції вказав, що є журналістом. А сам підпал, хоч той і не завдав значної шкоди, пов'язує зі своєю професійною діяльністю.

“Але у  ЄРДР цього моменту немає, а 194 статтю  (ст. 194 “Умисне знищення або пошкодження майна вчинене шляхом підпалу”) легко анулювати, адже збитки невеликі. Для поліції найголовніше зараз з'ясувати, чи насправді я журналіст, відправити запити на підтвердження цього, редакція вже готує відповіді Підпалювачів вони не шукають швидше за все", - так прокоментував перші кроки поліції журналіст Соценко.

Словесні перепалки у соціальних мережах між героями сюжетів Соценко та ним самім траплялися часто, але відвертих погроз у його бік не було, розповів журналіст. Героями сюжетів Артема Соценко часто ставала і місцева поліція, і місцева влада. 

“В останній час багато відео я робив, і виїздів було багато, список підозрюваних в мене великий. Погроз не було як таких, але сварилися ми часто”, - розповів Соценко.

Журналістське посвідчення, яке надіслав Артем Соценко, щоб підтвердити свою особу регіональній представниці ІМІ Юлії Гаркуші, видане всеукраїнською інформаційно-правовою газетою“Закон і контроль”.

Перешкоджання законній журналістській діяльності - 10

1. У Дніпрі суддя припинив трансляцію відкритого засідання

02.03.2021 Суддя апеляційного суду Дніпропетровської області Олексій Іванченко не допустив 2 березня на засідання знімальні групи телеканалів 1+1 та ICTV, посилаючись на карантинні обмеження. Трансляцію відкритого засідання влаштовану спеціально для журналістів, також припинили без чіткого пояснення причин. 

Про це представниці ІМІ повідомили власна кореспондентка 1+1 у Дніпропетровській області Ольга Павловська та кореспондентка "Надзвичайних новин" Інна Лисак.

Дві знімальні групи прибули до апеляційного суду Дніпропетровської області для висвітлення апеляційного розгляду в справі Валентинка Земцова, наймолодшого засудженого до довічного ув'язнення в Україні за подвійне вбивство свого сусіда та його сина і поранення вагітної жінки.

У 2018 році суд визнав його винним, у 2020 році сторона захисту домоглася апеляції та зменшення строку ув'язнення до 15 років. Тоді Верховний Суд не погодився з таким рішенням і повернув справу до апеляційного суду, де 2 березня 2021 року під час чергового засідання потерпіла мала кардинально змінити свої свідчення та заявити, що Валентин Земцов насправді намагався врятувати її та дитину від чоловіка, а не вбити.

Як розповіла Ольга Павловська, їхня знімальна група від початку стежила "за цією резонансною справою і приїхала зробити матеріал про такі кардинальні зміни". Але, додала вона, їх не пустили в залу засідань.

"Про те, що ми будемо присутні на засіданні, я сповістила прессекретарку апеляційного суду, хоча і не зобов'язана була цього робити. Вона попросила написати клопотання, я зазначила, що ми не зобов'язані цього робити вже кілька років через внесення певних змін до закону. Вона попросила це зробити через карантин, я написала клопотання. У залу суду нас не пустили, посилаючись на карантинні обмеження, ми не стали сперечатися, адже нам обіцяли організувати трансляцію засідання в сусідній залі. Але на початку засідання суддя розглянув клопотання активіста, який хотів бути присутнім, також і наше. Він заслухав думки сторін – захисники Земцова, потерпіла та адвокат заявили, що не хочуть, щоб журналісти були присутні. Суддя порадився на місці, заявив, що ми зможемо знімати оголошення рішення, і наказав вимкнути трансляцію", – розповіла Павловська.

За її словами, ці засідання завжди були відкриті. "Я вважаю, що це було незаконно, адже не було ніяких законних обмежень, про це я сказала прессекретарці й попросила, щоб нам надали письмове роз'яснення щодо такого рішення судді, та просила, щоб суддя-спікер прокоментував нам це відімкнення трансляції, мої прохання не були задоволені", – розповіла представниці ІМІ журналістка 1+1 Ольга Павловська.

Журналістка програми "Надзвичайні новини" на ICTV Інна Лисак додала, що суддя під час ухвалення такого рішення послався на оголошення медичних діагнозів, які не можуть знімати журналісти, але не уточнив, яких саме.

"Чому вимкнули трансляцію всього засідання, а не тих частин, де мали обговорюватися медичні діагнози або інша особиста інформація, нам не пояснили. Трансляцію не поновили, а про те, що засідання завершилося, ми з колегою дізналися лише тому, що були під залою суду і побачили, як уже розходяться учасники процесу", – розповіла Інна Лисак.

Ольга Павловська додала, що передала всю інформацію юридичному відділу 1+1, представники телеканалу мають вирішити, у якій формі реагувати на таке рішення судді.

2. Радіо Ізюм звинуватило в перешкоджанні місцевих депутатів

02.03.2021 Редакція Радіо Ізюм (Харківська область) звинуватила депутатів Ізюмської міської ради в перешкоджанні їхній журналістській діяльності.

Про це йдеться у відео редакції, оприлюдненому 2 березня на фейсбук-сторінці, повідомляє “Детектор медіа”.

Як розповіла редакція, під час сесії Ізюмської міської ради депутат від “Опозиційної платформи – За життя” Денис Штейман перешкоджав, погрожував та ображав директорку Радіо Ізюм Ольгу Говтву.

На відео, яке опублікувала редакція, видно, що Штейман узяв мегафон, підійшов до журналістки та почав кричати. Коли Говтва спробувала прибрати гучномовець, депутат вибив у неї з рук телефон. Журналістка сказала Денису Штейману, що він перешкоджає її професійній діяльності та погрожує. Він відкинув ці звинувачення: “Я не перешкоджаю і не погрожую. Тоді звертайтеся до лікарні, якщо я вам погрожую, до лікаря”. Депутат також питав Ольгу Говтву про фінансування радіо.

Крім того, на радіостанції розповіли про конфлікт із депутатом від партії “Блок Світличної “Разом” Юрієм Козловим. За словами редакції, депутат запропонував радіостанції своє інтерв’ю, однак йому відповіли, що “інформація має бути неупередженою та не може бути однобічною”. Після цього Козлов зажадав від радіостанції документи, що стосуються “фінансово-господарської діяльності ЗМІ”. Редакція каже, що надіслала йому дві відповіді.

Зі свого боку Юрій Козлов звинуватив Радіо Ізюм у “корупційних схемах”, а під час сесії міськради Ізюма – у “незаконному бюджетному фінансуванні”.

За інформацією журналістів радіо, депутати тепер ініціюють закриття радіостанції. Сама ж редакція повідомляє, що прямого фінансування та утримання не має, а працює за “укладеними договорами інформаційно-рекламних послуг”.

“Журналістам комунального Радіо Ізюм перешкоджають у виконанні професійної діяльності. Відбувається фізична агресія, погрози та приниження”, – додали в редакції.

3. На Полтавщині журналіста не пустили на засідання конкурсу в міськраді

03.03.2021 У Пирятині (Полтавська область) головного редактора газети “Свіжий апельсин” Вадима Кирпиченка 3 березня не пустили на засідання конкурсу на посаду начальника управління культури Пирятинської міської ради. 

Про це журналіст повідомив представниці ІМІ в Полтавській області.

Як розповів Вадим Кирпиченко, він хотів висвітлити конкурс на заміщення посади начальника управління культури Пирятинської міськради. Але зробити йому це не дозволили.

“Мене із засідання конкурсної комісії вигнала Оксана Мілюта, начальниця відділу персоналу та організаційної роботи виконкому Пирятинської міської ради. Я запитав, чи засідання закрите, мені вона відповіла, що так, закрите, і послалася на постанову Кабміну №169”, – сказав він.

Журналіст вбачає в таких діях перешкоджання професійній діяльності та написав заяву в поліцію.

У коментарі представниці ІМІ в Полтавській області Оксана Мілюта повідомила, що, забороняючи журналісту бути присутнім на засіданні конкурсної комісії, керувалася постановою Кабміну. 

“Відбувалися конкурсні комісії на посаду завідувача сектору агропромислового розвитку та на посаду начальника управління культури  і туризму Пирятинської міської ради. Оскільки на ці посади було по одному кандидату, дозволяється проводити конкурсні комісії спільно. Під час проведення конкурсу органи місцевого самоврядування керуються постановою Кабміну №169. Постанова не передбачає участі в засіданні конкурсної комісії нікого, окрім членів конкурсної комісії та самих конкурсантів. Тому не було передбачено присутності громадськості, журналістів, онлайн-трансляції. Це було Вадиму Кирпиченку, який був один з усіх пирятинських журналістів, пояснено, після цього він вийшов з кабінету, де проводилося засідання”, – зазначила вона.

Представник пресслужби ГУ Нацполіції в Полтавській області Роман Грішин повідомив представниці ІМІ, що поліція зареєструвала заяву Кирпиченка.

“Поліцейські проведуть перевірку, після цього буде визначено, за якою статтею порушуватимуть справу. Але попередньо скажу, що на конкурсі озвучувалися особисті дані кандидатів, це конфіденційна інформація, згідно із законом України, і не підлягає розголошенню”, – сказав він.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що постанова Кабміну №169, яка визначає процедуру проведення конкурсу, не містить жодних обмежень для журналістів. “Натомість загальна норма статті 25 Закону України “Про інформацію” передбачає право журналіста відвідувати такі заходи. Конкурс на посаду є важливою процедурою для забезпечення фахового і якісного виконання обов’язків, тож інформація про перебіг конкурсу є суспільно важливою інформацією. Утаємничувати таку інформацію, відповідно до інформаційного законодавства, не можна, за неправомірне утаємничення передбачено адміністративну відповідальність”, – зазначив юрист.

4. На Хмельниччині журналістів не пустили на сесію ОТГ

12.03.2021 Журналістів хмельницького телеканалу TV7+ не допустили 12 березня на сесію Ярмолинецької об'єднаної територіальної громади (ОТГ).

Про це йдеться в сюжеті телеканалу TV7+.

Знімальна група телеканалу прибула на сесію та зіткнулася з тим, що голова громади Андрій Шутяк спочатку хотів узагалі скасувати засідання сесії, а потім ініціював перед депутатами проведення сесійного засідання в закритому режимі. На що ті й погодилися. На зауваження журналістів ніхто в сесійній залі не реагував.

“Чому засідання було закрите? Тому що засоби масової інформації, зокрема ви, не зареєструвалися і були присутні”, – так журналістам пояснив свої дії Андрій Шутяк. На думку голови громади, журналісти мали акредитуватись.

Не відреагував на такі дії публічних осіб і керівник відділу юридичного забезпечення Олександр Цісар, який і сам під час надання коментарів заперечував проти знімання телеканалом.

Юрист Інституту масової інформації Алі Сафаров зазначив, що такі дії суперечать чинному законодавству. “Відсутність акредитації не є підставою для недопуску журналістів. Це фактично є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 КК України. Це перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, – сказав він.

Журналісти пов’язують таку реакцію керівництва Ярмолинецької ОТГ з небажанням робити публічним розгляд “земельних” питань у розділі “Різне” порядку денного.

Як повідомив керівник телеканалу Анатолій Вінскевич представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі, TV7+ подаватиме заяву до поліції у зв’язку з перешкоджанням професійній діяльності журналістів.

На момент виходу публікації представниці ІМІ не вдалось отримати коментар представників Ярмолинецької ОТГ.

5. На Одещині намагалися побити і пограбувати фотографа, що співпрацює з "Забороною"

14.03.2021 Фотографу Євгену Нікіфорову, який співпрацює з виданням “Заборона”, погрожували та намагалися побити і пограбувати 14 березня в селі Василівка Одеської області під час зйомок для свого проєкту про експериментальні села, повідомляє “Заборона”.

Знімав Нікіфоров разом з братом. Під час зйомки до них підійшли двоє чоловіків і почали погрожувати, що заберуть знімальну техніку та автомобіль. Один із них утримував машину, але Нікіфоров зміг поїхати. Незабаром фотографа затримав місцевий поліцейський - він сказав, що фотограф порушив правила дорожнього руху, і через це людина, яка на нього нападала, загинула.

14 березня телеграм-канал “Хуйова Одеса” опублікував відео, на якому видно, як двоє чоловіків намагаються залізти в автомобіль “Хюндай”. Один із них на милицях. Інший намагається залізти на переднє сидіння машини з пасажирського боку. Автомобіль здав назад разом із чоловіком та поїхав — далі запис обривається. Через кілька годин після цього інциденту з Нікіфоровим зв’язався чоловік, який представився поліцейським, і повідомив, що людина, яка на них напала, померла.

Як розповів виданню брат Євгена Вадим, під час експедиції експериментальними селами вони заїхали на своєму автомобілі в село Василівка Біляївського району. Приблизно о 16:30 вони вийшли в центр села, і Євген став знімати з дрона. У цей момент із магазину неподалік вийшло двоє чоловіків у стані алкогольного сп’яніння. Один з них — той, що без милиць, — за словами Вадима, почав погрожувати його брату.

“Чоловік різко притулився до дверей автомобіля, щоби брат не зміг сісти, - розповів Вадим Нікіфоров. - Почав говорити: а що ви тут робите, а чи брали дозвіл на зйомку у господарів магазину, а покажіть, що зняли. Женя сказав, що він фотограф, той його загуглив і сказав: “Це остання поїздка у вашому житті. Ви звідси не поїдете”. До нього підійшов чоловік на милицях і став говорити приблизно те саме. Брату стало погано, він повернувся спиною до них. До нього підійшов чоловік на милицях і вдарив під ребро ліктем. “Ну що, легше стало?”, - запитав він і розсміявся. Потім вони помітили мене і підійшли. Чоловік [без милиць] відкрив двері з мого боку й засунув голову в салон. Я попросив його відпустити двері. Брат швидко сів у машину, здав назад, а цей чоловік почав бігти по ходу руху. Якийсь час він біг по асфальту - метрів 100 - а потім відпустив двері машини”.

За словами Вадима, конфлікт із двома чоловіками тривав близько години. Весь цей час вони вимагали віддати їм фотоапарат, дрон і автомобіль.

І Євген, і Вадим стверджують, що не бачили, що далі відбувалося з людиною, яка на них напала. Однак слідчий, який зв’язався з Нікіфоровим пізніше, сказав, що чоловік розбив голову й помер. 

Адвокат Нікіфорова Денис Пономаренко сказав Забороні: “Слідчий оголосив йому підозру в тому, що той порушив правила дорожнього руху своїми протиправними діями, не впевнившись, що в автомобілі зачинені двері, що нібито призвело до смерті пішохода”. Нікіфорову закидають частину 2 статті 286 кримінального кодексу України. Разом з тим слідчий в тексті підозри не згадує ні про конфлікт, ні про те, що чоловік здійснив розбійний напад і погрожував братам Нікіфоровим насильством. Крім того, немає ні свідоцтва про смерть цього чоловіка, ні експертизи, яка розкрила б причини смерті.

Офіційний сайт одеської поліції повідомляє, що у Василівці “невідомий скоїв наїзд на пішохода і зник”, але пізніше його затримали. 

Зараз у Київському районному суді Одеси проходить суд про обрання запобіжного заходу. Прокуратура вимагає заарештувати Євгена на 60 днів.

17 березня Київський районний суд Одеси обрав запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту фотографу Євгену Нікіфорову за підозрою у скоєнні 14 березня ДТП у селі Василівка, внаслідок якої загинула людина.

За версією слідства, чоловік збив 37-річного мешканця села Василівка Одеського району та втік з місця ДТП. Від отриманих травм місцевий мешканець помер. Згодом водія та автівку розшукали в Білгород-Дністровському районі. Правоохоронці кваліфікували справу за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України ("Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами").

Натомість сам підозрюваний запевняє, що рятувався, оскільки на нього нападали місцеві мешканці.

6. Селищна рада на Черкащині заборонила журналістці проводити відеознімання сесії

16.03.2021 Маньківська об'єднана територіальна громада (ОТГ) Черкаської області заборонила журналістці газети “Всеукраїнське об'єднання “Свобода” Валентині Блиндар відеофіксацію сесії ОТГ, яка відбувалася 16 березня.

Про це журналістка повідомила ІМІ.

За словами журналістки, голова селищної ради Валерій Івасюк вніс на голосування питання про її присутність на сесії та про дозвіл на відеознімання. Депутати підтримали пропозицію залишити її на сесії, але заборонили відеофіксацію.

Журналістка прийшла на сесію, щоб відзняти, зокрема, ухвалення питання про висвітлення ЗМІ діяльності виконавчих органів ОТГ протягом 2021–2025 років.

Як розповіла Блиндар, вона акредитувалася на сесію від газети. “Я була не те, що здивована. Я була спантеличена таким рішенням і навіть не думала, що таке можна зробити. Я за місяць подала всі необхідні документи, зокрема й посвідчення журналістки. Тому це нонсенс якийсь”, – розповіла вона.

Також вона додала, що з трьох медіа заборонили знімання лише їй.

Валентина Блиндар викликала поліцію і написала заяву про перешкоджання.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що в діях голови є ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

Він нагадав, що, відповідно до частин першої, другої статті 25 Закону України "Про інформацію", а також пунктів 2, 3 частини другої статті 26 Закону України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" журналіст має право відвідувати державні органи, органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи й організації та бути прийнятим їхніми посадовими особами, а також відкрито здійснювати записи, зокрема із застосуванням будь-яких технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом, – незалежно від того, хто є засновником газети. 

Сафаров додав, що умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів та/або переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків, за критику призводить до відповідальності згідно із законами України. 

7. Журналістку Watchers.Media не пустили на засідання Печерського райсуду

23.03.2021 Журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко не пустили 23 березня на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу ветерану Владиславу Гранецькому-Стафійчуку (Сорду) за події на акції під Офісом президента.

Про це Аліна Кондратенко повідомила ІМІ.

За її словами, судовий охоронець не пропустив її, зазначивши, що її немає в списку журналістів. Хоча, зазначила Аліна, вона заздалегідь надіслала до суду клопотання про можливість бути присутньою на засіданні.

“Учора я приїхала в суд о 12:50 (засідання було призначене на 13:20). Ще зранку, о 9:52, я скерувала на електронну адресу суду клопотання про можливість бути присутньою на слуханні. Суд встановив у зв’язку з карантином свої вимоги щодо таких клопотань. У черзі вже були журналісти. Коли я підійшла до судового охоронця і надала прескарту, він заявив, що мене в якомусь списку немає”, – розповіла Кондратенко.

Аліні вдалося сфотографувати список журналістів, у якому вона побачила, що її прізвище з нього викреслено. На запитання, хто викреслив її прізвище, судові охоронці не відповіли.

“Я виявила, що моє прізвище в тому списку викреслено. Запитала судового охоронця, за якими критеріями і хто вносив журналістів у списки і викреслював мене звідти. Судовий охоронець листочок з прізвищами сховав”, – розповіла журналістка.

Реччник суду Віталій Чергавий пояснив їй, що тих, кого в списку немає, не допущено у зв'язку з карантином.

“Я подзвонила до речника Печерського суду, він заявив, що таким було рішення судді Олексія Соколова щодо допуску певного числа журналістів. На питання про те, якими критеріями керувався суд, вирішуючи, кого допустити з журналістів, а кого ні, не відповів. Речник суду сказав, що всі, кого в списку немає, до засідання не допущені у зв’язку з карантином”, – розповіла журналістка. 

Також вона додала, що речник так і не спустився до журналістів дати коментар офіційно на камери. За її словами, на засідання суду не пропустили також журналістів Радіо Свобода та 5 каналу.

ІМІ звернувся по коментар до Печерського райсуду м. Києва щодо недопуску журналістки на засідання суду. В загальній канцелярії суду ІМІ порадили надіслати офіційний запит чи сконтактувати з прессекретарем суду Віталієм Чергавим. 

У телефонній розмові Віталій Чергавий також порадив ІМІ писати письмовий запит, щоб отримати коментар щодо недопуску журналістки на засідання суду. 

“Давайте, щоб не бути голослівним, тому що я вчора тривалий час спілкувався з нею (Аліною Кондратенко. – Ред.) і з її керівництвом. Свої пояснення надав, вони могли пояснити вам позицію суду. Щоб у нас не було непорозумінь, давайте ми зробимо наступним чином: надішліть нам просто-напросто письмовий запит, і ми надамо повністю обґрунтування, позицію і що відбулося вчора, і як ми це бачимо. Щоб у нас було дві позиції, щоб ми змогли порівняти її і зрозуміти, чому відбулося саме так, як відбулося”, – сказав речник суду.

Однією з причин, чому ІМІ повинне надіслати запит для отримання коментаря, речник назвав необхідність “перевірити, чи ви дійсно відноситеся до правозахисної організації, ваші повноваження”. “По-перше, я зрозумію просто-напросто, хто ви, що ви, в тому сенсі перевірити, що ви дійсно відноситеся до правозахисної організації, ваші повноваження. Щоб можна було нормально вести діалог. До мене зазвичай на цей номер телефону телефонують журналісти. Зараз мені телефонують з правозахисної організації і просять надати пояснення. По великому рахунку я вам давати пояснення по телефону не повинен, тому що я не знаю, хто ви. Зрозумійте мене вірно. Я готовий до конструктивного діалогу, в будь-якому випадку ми відреагуємо на це звернення”, – сказав Чергавий. 

Також речник розповів, що він спілкувався з журналісткою та її керівництвом щодо недопуску, але “мені сказали, що всі наші накази в суді – вони є протизаконними, тому я повинен пустити журналіста”.

“Питання щодо недопуску журналістів я не вирішую, вирішує безпосередньо суддя. Відповідно, він прийняв таке рішення, і все”, – сказав речник.

На уточнення ІМІ, чи дійсно суддя ухвалив таке рішення про недопуск, Віталій Чергавий відповів: “Він не прийняв рішення недопуску. Було відповідне звернення – звернення, скажімо так, оформлене певним чином, яке не дозволяло зробити висновки про можливість допуску журналіста до зали судових засідань”.

Крім того, речник сказав не брати його відповіді до новини, оскільки вони будуть вирвані з контексту: “Мої відповіді брати до новини немає сенсу, бо вони вирвані з контексту”. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що не обґрунтований законом недопуск журналістів на судове засідання має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

Він нагадав,  що будь-яка особа має право відвідувати відкриті судові засідання, бо гласність судового процесу закріплено як у Законі України “Про судоустрій і статус суддів”, так і у відповідних процесуальних кодексах. 

Водночас юрист зауважив, що суддя може обмежити допуск особи до конкретного судового засідання лише в разі, якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. Всі інші випадки обмеження гласності судового процесу, за словами Алі Сафарова, можуть призводити до дисциплінарної відповідальності судді відповідно до статті 106 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. 

“Журналісти мають додаткові права на відвідування судових засідань – через виконання своїх професійних обов’язків та відповідно до Закону України “Про інформацію”, інших законів України. Не обґрунтований законом недопуск журналістів на судове засідання має ознаки перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, що є кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 171 Кримінального кодексу України. Сумно і дивно також, що представник суду не зміг відповісти на просте питання: які законні підстави були для недопуску журналіста в залу судового засідання?” – зазначив юрист.

8. Журналістів УНІАН та Watchers.Media не пустили на засідання Печерського суду

26.03.2021 Журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не пустили 26 березня на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу активісту Роману Ратушному за підозрою в хуліганстві під час акції протесту під Офісом президента 20 березня.

Про це ІМІ повідомила Аліна Кондратенко та Дмитро Хилюк.

Як розповіли журналісти, вони 25 березня скерували до суду клопотання про можливість участі в судовому засіданні. Однак сьогодні їх не пропустили через відсутність у списку. Судова охорона і речник суду Віталій Чергавий аргументували відмову карантинними обмеженнями.

“Наказ голови суду обмежити кількість людей у залі судових засідань: 10 осіб у зв'язку з карантинними заходами. Суддя особисто вирішує, кого пустити”, – сказав Дмитро Хилюк.

Аліна Кондратенко зазначає, що їй не зрозуміло, за якими критеріями обирають журналістів для участі у засіданні.

“Сьогодні я виявила, що мене знову немає серед журналістів, яких суддя вирішила допустити до слухання. На столі в судової охорони лежали шість клопотань від представників ЗМІ, яких суддя Крістіна Константінова, за словами судової охорони, вирішила допустити до слухання. Мені, як журналістці, не зрозуміло, за якими критеріями суддя, так би мовити, обирає журналістів”, – розповіла вона.

Натомість пустили журналістів 5 каналу, 1+1, інтернет-видання “Ґрати”, НСТУ, 4 каналу.

Дмитро Хилюк припускає, що в пріоритеті,  напевно, телеканали.

9. Журналістку Watchers.Media не пустили на засідання Дарницького райсуду

30.03.2021 Журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко не пустили 30 березня на засідання Дарницького районного суду міста Києва, аргументувавши відмову карантинними обмеженнями.

Про це вона повідомила ІМІ.

За її словами, на засіданні розглядалася справа стосовно двох обвинувачених у викраденні та вбивстві активіста й учасника Самооборони Євромайдану Черкаської області, журналіста Василя Сергієнка.

“Судовий охоронець спершу записав на листочок мої ініціали та назву видання і пішов до кабінету судді з колегії. Повернувшись, він сказав, що у зв’язку з карантинними обмеженнями мене не допустять до засідання, оскільки я не учасниця судового процесу. Я попросила покликати секретарку судді. Вона зі свого боку сказала: “Приходьте, коли завершиться карантин, а зараз не можна”, – розповіла Аліна. 

Водночас журналістка зазначила, що клопотання щодо її участі в засіданні вона не подавала, оскільки раніше її допускали на засідання Дарницького райсуду без таких клопотань.

Як повідомляв ІМІ, 26 березня журналістку медійного проєкту Watchers.Media Аліну Кондратенко та кореспондента УНІАН Дмитра Хилюка не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва. Відмову аргументували карантинними обмеженнями й відсутністю журналістів у списку. Натомість пустили журналістів 5 каналу, 1+1, інтернет-видання “Ґрати”, НСТУ, 4 каналу.

23 березня журналістку Аліну Кондратенко не пустили на засідання Печерського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжного заходу ветерану Владиславу Гранецькому-Стафійчуку (Сорду) за події на акції під Офісом президента.

У Печерському райсуді м. Києва ІМІ порадили надіслати офіційний запит.

10. У Маріуполі журналісти через штовханину активістів та поліції ледве потрапили на сесію міськради

31.03.2021 У Маріупольській міській раді 31 березня низка журналістів через штовханину активістів та поліції ледве потрапила на сесію міськради. Про це повідомляє представниця ІМІ у Донецькій області, яка була присутня під час інциденту. 

Подія сталася перед початком чергової сесії міської ради. Декілька активістів заблокували прохід на сходах та вимагали пропустити їх до сесійної зали. Але через галас, крики та поведінку деяких представників громади, поліція стримувала і їх самих, і автоматично не пропускала журналістів низки медіа.

Зокрема, виконувати свою роботу не могли представники двох маріупольських телеканалів (МТБ та ТВ7), журналістка газети “Приазовский рабочий”, репортерка сайту 0629 та регіональна репортерка декількох столичних видань.

Як зазначає представниця ІМІ, на сесії мали розглядати скандальне земельне питання, і поліції цього разу було значно більше ніж зазвичай, це декілька десятків правоохоронців у повному спорядженні. 

“Або всі, або ніхто!”, - заявила маріупольська волонтерка та активістка Галина Однорог, яка таким чином намагалася пробитися до сесійної зали. При цьому, зауважила представниця ІМІ, у руках вона тримала посвідчення з написом “преса”, та вимагала пропустити її за наявністю посвідчення.

Як пояснила волонтерка представниці ІМІ, вона декілька тижнів є журналісткою львівського сайту “Ідея нації”. Власником сайту є активіст однойменної громадської організації, але вже у Львові Остап Стахів. Проте волонтерку, і не лише її, не пропускали на сесію, поліція заблокувала сходи.

Як пояснив згодом представниці ІМІ голова Центрального відділка поліції Маріуполя Сергій Бичін, поліція не визначає, кого пропускати, а кого ні, а співробітники поліції, традиційно були запрошені для охорони порядку міською владою. 

За цей час журналісти безрезультатно намагалися додзвонитися до голови пресслужби міської ради Віталія Фальковського. Також на галас неодноразово спускався один з заступників міського голови Аркадій Мешков, якого освистали журналісти. Зробили вони це після того, як той заявив, що для присутності на сесії журналістам потрібне ще й редакційне завдання. 

Після того, як одна з активісток Анастасія Богданович викликала ще й патрульну поліцію, журналісти таки змогли домовитися з активістами і потрапити до сесійної зали.

Цензура.Доступ до інформації

Цензура - 1

1. Перша заступниця голови НБУ заявила, що Нацбанк заборонив публікувати її інтерв'ю НВ

10.03.2021 Перша заступниця голови Нацбанку України Катерина Рожкова заявила про те, що керівництво департаменту комунікацій регулятора заборонило публікувати її інтерв’ю виданню НВ в оригінальному вигляді. Про це вона написала на своїй сторінці у Facebook, повідомляє ZMINA.

“Це черговий приклад цензури в Національному банку України, яка з’явилась із серпня 2020 року після зміни керівництва НБУ та низки кадрових змін у ключових департаментах”, – написала Рожкова.

На її думку, це приклад того, як “незалежна думка з важливих для країни питань не просто нікого не цікавить, а й забороняється до висловлювання”.

“Коли попри існуючі процедури співробітники НБУ отримують вказівки не запрошувати мене на засідання комітету з питань нагляду. Коли за надання коментарів виданню Kyiv Post члени правління отримують догани в найкращих радянських традиціях. Коли кожен запит на коментар чи інтерв’ю Рожкової стає справжнім випробуванням і докладається максимум зусиль не допустити цього”, – заявила фінансистка.

Вона розповіла, що через декілька годин після проведення інтерв’ю для НВ з’явився наказ голови НБУ про те, що їй заборонено коментувати теми внутрішньої ситуації в НБУ, кадрової політики, співпраці з МВФ тощо. Ба більше, їй, як безпосередньому учаснику подій, пов’язаних з націоналізацією Приватбанку у 2016 році, цю тему також коментувати нібито не можна.

На її думку, від цензури слова до цензури думок дуже короткий шлях.

“Національний банк – це не приватний бізнес, який можна спробувати будувати за власними авторитарними вподобаннями. Якість його роботи та прозорість його комунікацій – це довіра суспільства та інвесторів. А отже, та сама омріяна фінансова стабільність та економічне зростання”, – вважає Рожкова.

За інформацією журналістів НВ, департамент комунікації НБУ не погодив більшої частини відповідей Рожкової на запитання “НВ Бізнес” через те, що частина тем інтерв’ю нібито не належить до сфери її відповідальності.

Проте з огляду на суспільну важливість видаленої інформації редакція вирішила оприлюднити повну версію розмови з мінімальними стилістичними правками, йдеться в коментарі видання до публікації.

Директор департаменту комунікацій Національного банку України (НБУ) Галина Калачова заперечує інформацію про альтернативну версію інтерв'ю з першим заступником голови НБУ Катериною Рожковою для видання "Новое время". Про це вона сказала в коментарі Інтерфакс- Україна.

"Щодо обвинувачень ДК (департаменту комунікацій. – Ред.) у цензурі. ДК не давав виданню "Новое время" жодної альтернативної версії інтерв'ю (порізаного або непорізаного). Взагалі скороченої департаментом комунікацій версії цього інтерв'ю не існує", – сказала вона.

Калачова звинуватила Рожкову в спотворенні фактів, наклепі й провокуванні ЗМІ на оприлюднення недостовірної інформації.

"Є речі, які не дуже можеш уявити, і ось вони з тобою відбуваються. Як-от із ситуацією, коли речник судиться з інституцією, публічно озвучує негативні меседжі на адресу керівника та команди, а потім просить департамент комунікацій це узгодити. А якщо ДК, згідно із закріпленими за ним функціями, виявляє репутаційні ризики для інституції та просить речника самостійно відредагувати текст, то речник зводить на департамент відвертий наклеп", – прокоментувала Калачова.

На її думку, кожен співробітник НБУ, особливо топменеджери, “має дбати про репутацію Нацбанку та не шкодити їй”.

"One voice policy – це важливо, і це не ноу-хау НБУ. Ще одна річ, якої я не уявляю, як речник будь-якого іноземного центробанку говорить щось проти своєї інституції та команди", – сказала голова департаменту комунікацій НБУ.

Доступ до інформації - 4

1. Дніпровська влада не відповіла на запити про заплановані витрати на висвітлення своєї діяльності

03.03.2021 Дніпровська міська рада та Дніпропетровська обласна адміністрація не надали відповіді на запит щодо бюджетних витрат на висвітлення власної діяльності. 

Відповідні запити представниця ІМІ в Дніпропетровській області надіслала на електронні скриньки обох адміністрацій 3 березня, утім не отримала відповіді досі. 

У запитах ішлося про надання інформації щодо витрат на висвітлення діяльності цих адміністрацій у всіх видах місцевих медіа, передбачених у місцевих бюджетах на 2021 рік. Також представниця ІМІ просила надати інформацію про укладені договори та вже проведені виплати за ними з місцевими засобами масової інформації за висвітлення діяльності. 

Запитувана інформація необхідна була для написання журналістського матеріалу з цієї теми. 

Такий самий запит було надіслано на електронну скриньку Дніпропетровської обласної ради, яка надала відповідь у встановлений законом строк. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що ненадання інформації за запитом є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 

“Законодавство України, зокрема Закон України “Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації” передбачає, що тут ідеться саме про інформацію “про діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування, задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб про роботу цих органів”. Тобто саме про рішення комісій, про те, хто як голосував під виділення землі під чергову забудову тощо. Законодавство не передбачає, що в такій інформації мер урочисто на камери перерізає червону стрічку чи відвідує бабусю тощо – мова саме про офіційну діяльність (яку якраз старанно намагаються приховати, блокуючи доступ журналістів до публічної інформації, сесій рад тощо). Тобто висвітлення потрібно, але потрібно повернутися до первісного розуміння цього висвітлення”, –  прокоментував Алі Сафаров.

Представниця ІМІ надіслала скаргу до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо ненадання інформації за запитом.

2. Львівська ОДА проігнорувала запит про заплановані витрати на висвітлення діяльності

03.03.2021 Львівська обласна державна адміністрація не надала відповіді на запит регіональній представниці ІМІ інформації про заплановані в бюджеті на 2021 рік витрати на висвітлення своєї діяльності, посадових осіб та голови ЛОДА.

Запит представниця ІМІ надіслала ще 3 березня, але не отримала взагалі жодної відповіді досі.

У запиті було прохання надати інформацію стосовно запланованих у бюджеті витрат на висвітлення діяльності ЛОДА та її посадових осіб у друкованих ЗМІ, на телебаченні, радіо, за допомогою розміщення інформації на вебсайтах та в мережі Інтернет або виплат медіа за надання інших послуг, не надійшло взагалі. 

Запитувана інформація необхідна була для написання журналістського матеріалу з цієї теми. 

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що стаття 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачає, що запитувач має право оскаржити відмову в задоволенні запиту на інформацію, ненадання відповіді на запит на інформацію, надання недостовірної або неповної інформації тощо.

“Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Окрім того, винні в ненаданні інформації особи можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності”, – сказав юрист.

3. Кіровоградська облрада проігнорувала запит щодо витрат на висвітлення власної діяльності

05.03.2021 Кіровоградська обласна рада не надала жодної відповіді на інформаційний запит регіонального представника ІМІ, журналіста Павла Лісниченка щодо бюджетних витрат на висвітлення власної діяльності.  

Відповідний запит Павло надіслав на офіційну електронну пошту облради ще 5 березня, але відповіді не отримав досі.

“За моєю інформацією, листа, надісланого мною через електронну пошту, отримано, але просто проігноровано. Важко сказати – це позиція керівництва ради, адже питав я про кошти, передбачені та витрачені на висвітлення її діяльності чи рядових працівників, але факт залишається фактом”, – прокоментував ситуацію медійник.

Запитувана інформація необхідна була для написання журналістського матеріалу з цієї теми. 

З огляду на те що ненадання інформації за запитом є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Павло Лісниченко скерував відповідне звернення до представника уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Кіровоградській області. 

4. Департамент Черкаської ОДА не надав журналістам вичерпної відповіді на запит

15.03.2021 Департамент будівництва Черкаської обласної державної адміністрації не надав журналістам інтернет-видання “18000” інформації про вартість матеріалів для будівельних робіт, зокрема в межах “Великого будівництва”, у відповідь на їхній запит.

Про це представникові ІМІ в Черкаській області повідомив засновник та журналіст 18000 Артур Чемирис.

Так, у відповіді на прохання надати інформацію стосовно вартості будівельних матеріалів у договорах, укладених за результатами проведення процедур закупівель і не оприлюднених у системі “Прозорро”, директор департаменту капітального будівництва Андрій Лапін запропонував журналістові переглянути інформацію в системі “Прозорро”.

“Запитувана Вами інформація має публічний характер та вільний доступ для кожного громадянина, після розкриття тендерних пропозицій поданих учасниками торгів до участі. … Під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни / тендерної пропозиції учасника та приведеної ціни. ... Просимо Вас скористатися системою “ProZorro” для ознайомлення та отримання запитуваної інформації”, – йдеться у відповіді на запит.

“Суть у тому, що посадовець нібито натякає, що ця інформація наявна в пропозиціях учасників. Та водночас вартість пропозицій може змінюватися під час аукціону, плюс не всі закупівлі мають аукціон. Є, наприклад, переговорні процедури, де пропозиції учасників відсутні в системі взагалі. Відповідно, остаточна і точна інформація, за якими цінами відбувається розрахунок за договорами, міститься виключно в самому договорі. І от цей ключовий елемент у системі відсутній”, – розповів журналіст Артур Чемерис представнику ІМІ.

Пізніше в особистій розмові, коли журналісти звернулися до посадовця телефоном, він також не надав ні інформації, ні коректних роз’яснень щодо місця її публікації. Журналісти вимагають від державного службовця належного виконання обов’язків. Запит вони надіслали повторно.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначив, що стаття 23 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачає, що запитувач має право оскаржити відмову в задоволенні запиту на інформацію, ненадання відповіді на запит на інформацію, надання недостовірної або неповної інформації тощо.

“Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Окрім того, винні в ненаданні інформації особи можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності”, – сказав юрист.

Інтернет-злочини

Кіберзлочини - 1

1. Невідомі зламали сайт миколаївського Центру журналістських розслідувань

22.03.2021 Невідомі 19 березня зламали сайт миколаївського Центру журналістських розслідувань і замінили зміст декількох матеріалів, які готувалися спільно з Чеським центром журналістських розслідувань та проєктом “Слідство.Інфо”.

Про це представниці ІМІ в Миколаївській області повідомив редактор видання Олег Оганов.

Видання пов’язує атаку з журналістською діяльністю. 

“Так, у нас був злам сайту, видалили та розмістили іншу інформацію. Ми можемо лише припускати, адже доказів ми не маємо, треба звертатися до кіберполіції, щоб зрозуміти, що відбулося насправді. Наскільки нам відомо, є деякий зв'язок. Ми ще взимку, в грудні-січні, отримували листи від представників ТОВ “Євротермінал” одеського та Олександра Ангерта – це колишній одесит, який зараз є громадянином Ізраїлю. У нас були публікації, матеріал про “Євротермінал”, який готувався ще в межах “Слідства.Інфо”. А публікація “З Одеси з грошима” – це була публікація, яку ми робили спільно з Чеським центром журналістських розслідувань: розслідування про впливових одеситів, які не декларують свого майна в Україні. Ми не можемо напряму пов’язувати, я просто розповідаю хронологію, ми ж не можемо сказати, що це робили ці люди”, – розповів Олег Оганов.

Окрім листів у редакцію, невідомі також зверталися до Google щодо начебто порушення Центром журналістських розслідувань авторських прав у їхніх матеріалах.

“Окрім того, від якихось людей були звернення до Google щодо порушення авторських прав, щодо цих публікацій було більш ніж 10 скарг, щоб їх Google зняв з індексації”, – сказав журналіст.

За словами Оганова, сайт видання зламали після того, як редакція відмовила в розміщенні певної інформації про фігуранта їхніх розслідувань.

Наразі видання провело необхідні технічні заходи щодо убезпечення сайту від подібних хакерських атак і планує відновлювати втрачені матеріали. Також редакція планує звертатися до поліції щодо зламу сайту видання.

Юридичний тиск

Інші види юридичного тиску - 1

1. Суд у Києві заблокував доступ до 12 сайтів

26.03.2021 Печерський районний суд міста Києва ухвалив рішення, яким наклав арешт на майнові права інтелектуальної власності доменних імен 12 видань, зокрема “Апострофа”, “Главкома”, “Голосу” та інших ЗМІ, і зобов'язав мобільних операторів та інтернет-провайдерів закрити доступ до сайтів цих ЗМІ.

Таке рішення ухвалила суддя Тетяна Ільєва 18 лютого, задовольнивши клопотання адвоката колишнього керівника “Спецтехноекспорту” Павла Барбула, повідомляють “Апостроф” та “Главком”.

Як пишуть видання, окремі провайдери та оператори вже заблокували доступ до їхніх сайтів. Блокування відбувається попри те, що 10 березня старший слідчий Печерського управління поліції Василь Поплавський зазначив безпідставність претензій Павла Барбула, який назвав опубліковану сайтами інформацію про нього “конфіденційною”. Цього ж дня слідчий ухвалив рішення про закриття кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Проте 24 березня, незважаючи на закриття провадження, мобільний оператор “Лайфселл”, інтернет-провайдери Triolan та “Інформаційні технології” заблокували доступ читачів до “Апострофа”, “Главкома” та інших видань на всій території України.

Головний редактор “Главкома” Микола Підвезяний звернувся до операторів та провайдерів з вимогою терміново переглянути рішення і розблокувати сайт.

“10 березня 2021 року у зв’язку з відсутністю в діянні кримінального складу злочину провадження в справі № 120 201 0006 0003 326 від 4 грудня 2020 року було закрите відповідною постановою. На нашу думку, особи, які надіслали операторам мобільного зв’язку та провайдерам Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 18 лютого 2021 року, своїми діями ввели їх в оману. Інформаційне агентство “Главком” звертається до всіх зазначених вище операторів з вимогою розблокувати сайт https://glavcom.ua/ і припинити перешкоджання журналістській діяльності нашої редакції та інших ЗМІ”, – сказав Підвезяний. 

“Судове рішення про блокування сайтів за вказівкою колишнього чиновника – це кричущий прецедент, який не має нічого спільного з дотриманням принципів свободи слова. Якщо так піде і далі, то будь-яке ЗМІ в нашій країні може бути закрите після клацання пальцем, на тій лише підставі, що його публікації не сподобалися людям з впливом”, – заявив головний редактор інтернет-видання “Апостроф” Денис Попович. 

Згідно з рішенням суду, доступ має бути заблокований також до таких сайтів: proua.com.ua, grom-ua.org, from-ua.com, akcenty.com.ua, crime-ua.com, sbypost.com, open-ua.net, prukraine.com та antikor.com.ua.

Як повідомляв ІМІ, 25 лютого стало відомо, що 4 лютого Голосіївський районний суд м. Києва ухвалив заблокувати доступ до 426 вебсайтів у межах кримінального провадження про шахрайство. Серед ресурсів, які мали заблокувати, опинилися, зокрема, сайти Живого Журналу (livejournal.com), вінницького медіа “20 хвилин” (20minut.ua), російського РБК (rbc.ru) та інші.

25 лютого речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець повідомила, що правоохоронці закрили кримінальне провадження в справі, за якою Голосіївський районний суд Києва вирішив заблокувати доступ до 426 сайтів.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова - 3

1. Суд оштрафував на 850 грн охоронця АТБ, який перешкоджав журналістам

16.03.2021 Самбірський міськрайонний суд Львівської області визнав винним охоронця супермаркету “АТБ” у перешкоджанні знімальній групі телеканалу “Перший Західний” і призначив покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень. 

Таке рішення суд ухвалив 16 березня в справі про перешкоджання кореспонденту телеканалу Оресту Дрималовському та оператору Юрію Маковецькому, інформує “Перший Західний”.

Як повідомляє телеканал, протягом 2020 року журналіст і оператор каналу, дотримуючись усіх процесуальних нюансів, брали участь у слідчому експерименті, були на допитах, брали участь у досудовому та судових засіданнях. 

16 березня суд встановив, що охоронець Андрій Б. перешкоджав журналісту та оператору вести законну професійну діяльність та обмежив одержання ними інформації. Отже, суд визнав Б. винним та призначив йому покарання у вигляді штрафу.

Як повідомляв ІМІ, 13 квітня 2020 року в м. Самборі Львівської області охоронець торговельного закладу перешкоджав знімальній групі телеканалу “Перший Західний”.

За цим фактом поліція порушила кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").

26 травня 2020 року 35-річному охоронцю супермаркету АТБ оголосили підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") КК України. Санкція статті передбачає штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до шести місяців, або обмеження волі до трьох років.

Пресслужба АТБ повідомила “Детектору медіа”, що їхній працівник діяв за власною ініціативою: “Співробітник уперше за свою практику контактував з представниками ЗМІ”. Компанія розглянула цю ситуацію, проте не знайшла законних підстав, щоб звільнити або відсторонити охоронця від роботи.

2. Поліція оголосила підозру киянину, який ударив журналістку Kyiv Livе

19.03.2021 Поліцейські повідомили 19 березня про підозру киянину, який напав на журналістку телеканалу Kyiv Live Камілу Мамедову в грудні минулого року.

Про це повідомляється на сайті Національної поліції.

Як повідомляє поліція, правопорушником виявився раніше не судимий киянин, 1960 року народження. Він визнав свою провину.

“Фігуранту не сподобалося, що журналісти знімали сюжет. Він підійшов до дівчини, почав конфлікт і штовханину. На пояснення представниці телеканалу щодо проведення зйомки чоловік не реагував, вдарив потерпілу в обличчя та втік. Згідно з висновком проведеної судово-медичної експертизи, у журналістки легкі тілесні ушкодження”, – йдеться в повідомленні.

Кримінальне провадження перекваліфіковано з перешкоджання законній професійній діяльності журналістів на погрозу або насильство щодо журналіста (ч. 2 ст. 345-1 Кримінального кодексу України).

Чоловіку загрожує обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк. 

Як повідомляв ІМІ, 14 грудня 2020 року в Києві невідомий чоловік напав на журналістку телеканалу Kyiv Live Камілу Мамедову під час прямого ввімкнення.

За цим фактом поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.

3. На Житомирщині посадовцю повідомили про підозру в побитті журналістів

29.03.2021 На Житомирщині старості округу повідомили про підозру в побитті журналістів. Про це повідомляється на сайті прокуратури Житомирської області.

Особі повідомлено про підозру в скоєнні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 345-1 КК України ("Погроза або насильство щодо журналіста").

За даними слідства, інцидент стався в лютому в приміщенні сільської ради одного зі старостинських округів Оліївської об’єднаної територіальної громади.

Телевізійна група журналістів одного з центральних телеканалів, виконуючи редакційне завдання, прибула до сільради для отримання коментаря представника органу місцевої влади.

Тоді до приміщення зайшов і староста, який, висловивши своє невдоволення щодо присутності журналістів та небажання надавати коментар, вдарив відеооператора по обличчю.

Як повідомляв ІМІ, 22 лютого у Житомирській області голова Вільської об'єднаної територіальної громади Петро Білий напав на знімальну групу соціального проєкту телеканалу СТБ “Один за всіх”: вимагав припинити знімання, перекинув камеру, після чого підняв руку на оператора, який намагався його заспокоїти.

Поліція відкрила щодо голови Вільської ОТГ кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Крим - 1

1. В окупованому Криму затримали та арештували журналіста Радіо Свобода

10.03.2021 В окупованому Росією Криму затримали та арештували фрілансера Радіо Свобода (проєкт “Крим.Реалії”) Владислава Єсипенка, повідомляє Радіо Свобода

Журналіста затримали співробітники ФСБ Росії 10 березня на Ангарському перевалі. Єсипенко брав участь в акції до дня народження Тараса Шевченка, що відбувалася в Сімферополі 9 березня. Арештували журналіста до 11 травня.

Єсипенку інкримінують збір інформації “в інтересах спецслужб України”, зокрема Служби зовнішньої розвідки, повідомили в Центрі громадських зв’язків ФСБ Росії 16 березня.

Як стверджують в ФСБ, Єсипенко “здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму”.

Служба зовнішньої розвідки України (СЗР) у відповіді на запит Крим.Реалії заявила, що “не коментує провокації російських спецслужб”.

Згодом на сторінці СЗР у фейсбуці з’явилося повідомлення, в якому сказано, що ФСБ створює потрібний Кремлю фон для “святкування” роковин окупації Криму.

“Інформація ФСБ РФ щодо нібито викриття розвідувальної діяльності українських спецслужб на території окупованої АР Крим має на меті створення відповідного фону для проведення 17 березня ініційованого РФ неформального засідання Радбезу ООН з кримської проблематики. Така пропагандистська акція напередодні роковин окупації Криму – це зручний привід для відволікання уваги населення від численних внутрішніх проблем півострова”, – наголосили в СЗР.

Правозахисники заявили, що Єсипенкові не дають доступу до незалежного адвоката, і закликали звільнити його.

12 березня стало відомо, що Єсипенко перебуває в ізоляторі тимчасового тримання Сімферополя.

Президент Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джеймі Флай засудив затримання і арешт Владислава Єсипенка.

“У той час, коли Кремль застосовує переслідування і залякування проти будь-якого можливого альтернативного голосу в анексованому Росією Криму, недавнє затримання Владислава Єсипенка, фрілансера української служби Радіо Свобода, викликає тривогу. Єсипенка слід негайно звільнити, щоб він міг возз’єднатись із сім’єю”, – заявив Джеймі Флай.

Єсипенку інкримінують збір інформації “в інтересах спецслужб України”, зокрема Служби зовнішньої розвідки, повідомили в Центрі громадських зв’язків ФСБ Росії 16 березня. Як стверджують в ФСБ, Єсипенко “здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму”.

19 березня стало відомо, що Владислава Єсипенка звинуватили в шпигунстві на користь спецслужб України. Правозахисники не відкидають, що ФСБ використовує фізичний тиск на українця.

19 березня дружина заарештованого в окупованому Криму українського журналіста Владислава Єсипенка Катерина повідомила, що побоюється за життя і здоров'я свого чоловіка. Вона звернулася по допомогу “до всіх, хто може допомогти наблизити день визволення журналіста Владислава Єсипенка”.

*Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск і кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту заносяться лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!