Наш 2025 рік почався тим, що мережа регіональних хабів Інституту масової інформації (ІМІ) “Медіабаза” залишилася без фінансування через закриття американських програм підтримки. Перші заходи лютого проходили, але без розуміння, чи зможемо ми провести наступні в березні, чи зможемо оплатити оренду приміщень, а про закупівлю нового обладнання і не йшлося. Великий підсумок 2025 року – жодна медіабаза ІМІ не закрилася. Попри період без жодного донорського фінансування команди згуртувалися й утримали роботу в повному обсязі: видавали обладнання, проводили нетворкінгові зустрічі та приймали журналістів у безпечному просторі.

Закінчився рік тим, що російська атака знищила Медіабазу Дніпро. Але ці приклади тут не для того, щоб викликати співчуття, а показати, що проєкт “Медіабаза” за цей рік виявив неймовірну стійкість. Бо він тримається насамперед не на фінансуванні або приміщеннях, хоча ці складники теж критично важливі, а на регіональних спільнотах, які за понад три роки діяльності проєкту стали спроможними до взаємопідтримки й взаємодопомоги. І також за цей рік були тренінги для студентів Одещини від Сергія Нікітенка, головреда видання “МОСТ”, поїздки на сапах, розмови про саморегуляцію медіа, круглі столи з міською владою та багато іншого. Саме про ці маленькі цеглинки, які формували спільноту протягом цього року, і поговоримо в матеріалі. 

За рік медіабази провели 183 заходи, які відвідало 3383 учасники. Коворкінгами хабів у позатренінговий час медійники користувались 1605 разів. Ще 196 разів журналісти отримували в користування захисне та технічне обладнання. 

Діяльність медіабаз ІМІ у 2025 році

Фокус на підтримці 

Згідно зі щорічним опитуванням ІМІ, 2024 року найбільшим викликом для журналістів було психологічне виснаження, неможливість відпочинку та постійний стрес – про це заявили 79,2% опитуваних. Спираючись на ці дані, у 2025 році ми зробили акцент на тому, щоб допомогти медійникам і медійницям розвантажитись і віднайти ресурс. 

Так, у Медіабазі Чернігів відбувся тренінг “Стійкість без броні: як не втратити себе в новинах”. 

Учасники тренінгу “Стійкість без броні: як не втратити себе в новинах”. Фото – Павло Пущенко

На ньому учасниці розбирали техніки самозаспокоєння в моменти гострого стресу. Ось декілька з них: 

“Крокодил”. Суть техніки полягає в тому, щоб зробити глибокий вдих носом і затримати дихання на шість секунд, як “древній крокодил”, потім видихнути ротом. Після затримати дихання на вісім секунд, як “зрілий крокодил”, і наостанок – на 16 секунд. Ця вправа врятує в момент стресу і допоможе заспокоїтися та очистити думки.

“Заземлення 5–4–3–2–1”. Треба зосередитись і назвати п’ять предметів, які ви бачите, після – чотири звуки, які чутно довкола, далі – три різні текстури, до яких можна доторкнутися. Після цього треба назвати два запахи, які ви відчуваєте, і наостанок – щось одне, що зараз можете відчути на смак. Ця вправа допомагає повернутися до себе, коли людина відчуває якусь емоцію доволі гостро.

“Коло контролю”. Ця техніка допоможе тверезіше зрозуміти, чи можете ви повпливати на якусь конкретну ситуацію. Для цього потрібно розділити аркуш паперу на три частини й розписати конкретно, що в цій ситуації ви контролюєте, на що можете повпливати й що зовсім від вас не залежить.

Дискусія під час тренінгу “Стійкість без броні: як не втратити себе в новинах”. Фото – Павло Пущенко

А в Медіабазі Черкаси на психологічній зустрічі говорили про те, як запобігати вигоранню. Декілька порад спікерки Інни Лук’янець:

  • доволі відпочивати й планувати відпочинок так само, як і роботу;
  • вчитися говорити “ні” без почуття провини;
  • шукати те, що наповнює, а не лише віддавати внутрішній ресурс;
  • знайти фізичну активність, яка до смаку;
  • не боятися проявлятися та робити те, що хочеться вам, а не чого очікують інші. 

В “екстреному” варіанті, коли перші ознаки вигорання вже помітні, психологиня радить узяти паузу для відновлення та подбати про свої базові потреби: врегулювати сон, гуляти на свіжому повітрі, приймати контрастний душ, вчасно й збалансовано їсти та прибрати все, що виснажує.

Практики саморегуляції для медійників. Психологічна зустріч у Медіабазі Черкаси. Фото – Анастасія Небога

Улітку, коли дозволяла погода і безпекова ситуація, медійники вибиралися на запливи на SUP-бордах та каяках: такі заходи відбулись у Черкасах, Дніпрі, Миколаєві, Хмельницькому, Чернігові, Житомирі. Журналісти зазначали, що подібні активності допомагають їм перемкнутися з негативних новин на щось позитивне.

“Це і новий досвід, і можливість перемкнутися, відволіктись і відпочити з колегами. Тішить, що з ними не лише робота об’єднує”, – ділиться емоціями від прогулянки журналістка “Факти ICTV” Ірина Цимбал. 

Катання на сапах від Медіабази Черкаси. Фото Сергія Дністряна

“Після насичених робочих днів і постійних новинних стрічок я вперше за довгий час змогла по-справжньому розслабитися. Це було неймовірно!” – каже журналістка видання “МикВісті” Дарина Мельничук.

Миколаївські журналісти на вечірньому SUP-заїзді. Фото – Єлизавета Москвіна

“Для мене цей сплав став справжнім перезавантаженням. У такий непростий час кожна нагода відволіктися, побути на природі та перезарядитися безцінна. Саме цього зараз так не вистачає”, – зазначає журналістка “Челайну” Ірина Пономаренко. 

Чернігівські медійники під час сплаву на каяках. Фото Владислава Савенка

Наприкінці року медіабази також провели серію арттерапевтичних зустрічей, на яких за різними заспокійливими активностями обговорили виклики й здобутки 2025-го, і разом будували плани на 2026 рік. Так, у Медіабазі Миколаїв та Медіабазі Чернігів відбулися майстер-класи з ліплення, хмельницькі медійниці опанували петриківський розпис, а в Черкасах журналісти створювали авторські свічки. 

Журналістки дві години ліпили ялинкові прикраси, чашки й тарілки. Фото Медіабази Миколаїв

Майстер-клас із виготовлення свічок для медійників Черкас. Фото Медіабази Черкаси

Відповідь на кризу кадрів: робота зі студентством

У тому ж таки опитуванні за 2024 рік 43,3% журналістів скаржилися на кризу кадрів. Про цей тренд так само говорять і редактори найбільших українських видань. Багато хто мобілізувався, виїхав за кордон або змінив професію, а між журналістською освітою і реаліями ринку праці існує великий розрив. Саме над скороченням останнього медіабази працювали протягом року. 

У Медіабазі Чернівці говорили, як розпочати роботу в редакції. “На перших етапах журналісти бояться щось питати й уточнювати. Бояться зворотного зв’язку й сприймають болюче критику. Робити помилки й учитися на них – це нормально, погано, коли людина не робить висновків із ситуацій. Також варто виявляти ініціативність. Журналіст – це генератор ідей і тем для своїх матеріалів, тому не треба чекати завдань від редактора, а шукати їх самостійно”, – зазначає спікерка – директорка медіанапряму ГО “Має Сенс”, куди входять сайти Словʼянська 6262 і Чернівців 0372, Олександра Пилипенко.

Схожий меседж доносила і журналістка МикВістей Даріна Мельничук на тренінгу від Медіабази Миколаїв: “Найважливіше – не боятися почати. Пишіть короткі тексти, публікуйте їх у соцмережах і сприймайте критику як навчання”. Ось ще декілька інсайтів з події: 

  • починати варто з невеликих форматів – коротких новин;
  • звертайте увагу на локальні події та проблеми громади;
  • пробуйте себе в студентських редакціях чи на стажуваннях у регіональних медіа;
  • шукайте можливості розвитку – від грантів і шкіл журналістики до тренінгів та онлайн-курсів.

Даріна Мельничук, журналістка МикВістей. Фото – Єлизавета Москвіна

Крім цього, координатор Медіабази Одеси, Херсон і головний редактор херсонського онлайн-медіа “МОСТ” Сергій Нікітенко організував серію зустрічей зі студентством одеських вишів. Так, студенти факультету журналістики Національного університету “Одеська юридична академія” дізналися секрети створення якісного репортажу: 

  • Працюйте над саморозвитком. Розвивайте надивленість, вчіть теорію, дивіться хороше кіно, читайте якісні тексти.
  • Під час роботи в жовтій та червоній зонах завжди дотримуйтеся погоджених маршрутів та вказівок пресофіцерів. “Що точніше ви дотримуєтеся правил, то більше довіри отримаєте, а довіра – це запорука якісної роботи”, – каже Сергій. 
  • У центрі якісного репортажу завжди має бути людина, її досвід, біль чи перемога. “Ви можете натрапити на героя випадково, але все залежить від того, чи зможете ви вибудувати довіру. Уміння спілкуватись і домовлятися з людьми – це ваш головний інструмент”.

Учасники заходу виконують практичне завдання, в межах якого мали створити власні репортажі. Фото – Дана Гринько

А під час зустрічі зі студентами факультету журналістики ОНУ ім. Мечникова говорили про специфіку роботи на прифронтових територіях. 

Студенти на лекції про роботу журналістів на деокупованих територіях. Фото – Дана Гринько

За словами Сергія, у прифронтових регіонах доступ часто визначає, чи зможе журналіст зробити справді сильний матеріал. “Все випадково. Якщо ми говоримо саме про Херсонщину, то тут усе залежить від доступу. Найцікавіші репортажі отримують ті, хто вже продумав, як і куди дістатися”, – поділився він.

Сергій Нікітенко радить журналістам бути гнучкими: навіть якщо план не спрацьовує, історію можна знайти буквально поруч – варто лише спостерігати та бути уважним до деталей. 

“Коли ми їдемо знімати, зазвичай у нас є план. Але буває, що ми приїжджаємо в село і просто починаємо розмовляти з людьми. Вони самі діляться своїми історіями. Іноді навіть пишуть у соцмережах після публікацій”, – розповів Сергій. 

Так, один із читачів МОСТу після матеріалу про одне з херсонських сіл звернувся до редакції у фейсбуці: “Сам зібрав людей, і так народився наш репортаж з Андріївки”. За словами спікера, саме такі спонтанні історії часто стають найціннішими, бо в них – жива емоція, біль і правда людей, які пережили окупацію.

“Найголовніше – це не втрачати людяності. Ми не просто збираємо інформацію – ми фіксуємо історію, яку переживає країна”, – підсумував Сергій Нікітенко.

Курс на автоматизацію: медійники та ШІ

Ще один тренд у сфері журналістики – залучення до роботи редакцій штучного інтелекту, про нього повідомили 80% респондентів у щорічному опитуванні ІМІ. Як етично ним користуватися, не поширювати галюцинацій і зберігати унікальність редакції – теж говорили в медіабазах: у Хмельницькому, Чернівцях, Чернігові, Черкасах, Слов’янську. 

Так, співзасновник і керівник медіа “Цукр” Дмитро Тіщенко на тренінгу в Медіабазі Черкаси радить придивитися до таких сервісів:

Claude Pro (20 доларів/місяць)

Серед переваг:

  • хороша робота з українською мовою;
  • низька схильність до вигадування фактів;
  • розуміння тону та стилю медіа;
  • має чималий об’єм контекстного вікна. 

“Нашому медіа Claude найбільше підходить і для редагування текстів, і для менеджменту, і для адаптації контенту під соцмережі. Також ми використовуємо його для роботи з дослідженнями”, – ділиться досвідом свого медіа Дмитро Тіщенко. Інші сервіси також мають свої переваги:

ChatGPT Plus (20 доларів/місяць):

  • має численні плагіни та інтеграції;
  • хороший код та аналіз даних;
  • включена можливість генерації зображень; 
  • доступ до GPT-4o.

Gemini Advanced (20 доларів/місяць):

  • інтеграція з Google Workspace;
  • аналіз та візуалізація даних;
  • пошук у реальному часі. 

Perplexity Plus (20 доларів/місяць):

  • вебпошук з посиланнями;
  • ідеальний для брифінгів;
  • моніторить тренди;
  • має гарні цитування. 

“Це ШI, заточений на роботу з першоджерелами. Perplexity підійде вам, якщо для вас важливо бути впевненими, що система не галюцинує та показує джерела, звідки бере дані, – зазначив Дмитро Тіщенко. – Я його здебільшого використовую для пошуку та дослідження. Наприклад, якщо потрібно зібрати топ згадок чогось. Це можуть бути згадки вашого медіа на інших ресурсах”. 

Grok (X Premium, різні тарифи):

  • добре працює з текстами для соцмереж;
  • нестандартний підхід;
  • змішана підтримка української мови.

А на тренінгу від Медіабази Слов’янськ понад 100 медійників навчились аналізувати документи за допомогою двох ШІ-інструментів: Pinpoint та NotebookLM. 

Ключові можливості Pinpoint – це:

  • Оптичне розпізнавання тексту (OCR). Сервіс обробляє скановані документи, зображення та фотографії сторінок, роблячи їхній вміст доступним для пошуку.
  • Автоматична транскрипція. Аудіо- та відеофайли транскрибуються автоматично з додаванням тайм-кодів, що дозволяє швидко знаходити потрібні цитати в годинних інтерв’ю.
  • Порівняння документів. Інструмент ідеально підходить для аналізу тендерної документації, законопроєктів або судових ухвал, автоматично виділяючи всі відмінності між файлами.
  • Витягування структурованих даних. ШІ дозволяє автоматично створювати таблиці, витягуючи з масиву документів необхідну інформацію – прізвища, посади, дати, суми.
  • Командна співпраця. Журналісти можуть одночасно працювати з однією колекцією файлів, що прискорює створення новинних матеріалів.

Натомість NotebookLM допоможе, коли потрібне: 

  • Цитування з посиланням. Кожна відповідь, згенерована ШІ, містить цитати, клік на які одразу відкриває відповідний фрагмент у завантаженому документі для миттєвої верифікації.
  • Audio Overview. Унікальна функція, яка перетворює завантажені документи на аудіоформат: два штучні ведучі обговорюють та підсумовують зміст матеріалів. Це дозволяє журналісту швидко ознайомитися зі звітами на 100+ сторінок.
  • Панель Studio. Містить інструменти для трансформації контенту, зокрема створення ментальних карт, звітів та тестів на основі завантажених матеріалів.

Не тільки гранти: можливості для монетизації медіа

Криза американського фінансування показала, що диверсифікація фінансування – це критично важливий напрям. Тож медіабази розвивали і його. 

Як конкурувати з телеграм-каналами в продажах реклами, розповідав Валерій Гармаш, голова ГО “Має Сенс”, у Медіабазі Чернівці. Працюючи над розвитком рекламних послуг, варто дбати про власний бренд та довіру, яка має бути сильною стороною. Довіра до будь-якого телеграм-каналу буде меншою, ніж до сумлінного медіа, яке працює вже багато років. За словами Валерія Гармаша, медіа мають розповідати про себе та показувати свої сильні сторони. Також важливо, щоб рекламою в медіа займалася конкретна людина, відповідальна лише за рекламний напрям.

Валерій Гармаш зазначив, що пріоритетними для локальних медіа мають бути пакетні пропозиції, які дозволяють робити те, що не має можливості робити більшість телеграм-каналів. Йдеться про мультиплатформність. Наприклад, вони не мають можливості зробити пакет, у якому будуть різні рекламні формати на сайті та сторінках медіа в різних соцмережах. Загалом медіа має запропонувати мінімум три готові пакети, чітко і лаконічно розповісти, що отримає бізнес, якщо придбає рекламу. Також важливими є кейси, які вже спрацювали.

А в Медіабазі Слов’янськ Таїсія Гармаш, фінансова директорка ГО “Має Сенс”, розповідала про фінансове планування для локальних редакцій. Ось ключові поради, які варто взяти на озброєння:

Ілюстрація Медіабази Слов’янськ

1. Чіткий облік – основа стабільності.

Багато редакцій живуть у фінансовому хаосі, бо не відстежують доходів та витрат системно. Марина Куракова порадила використовувати Google Sheets для невеликих редакцій або спеціалізовані програми для більших команд, щоб фіксувати кожен дохід і витрату.

2. Розрахуйте точку беззбитковості.

Точка беззбитковості – це мінімальна сума, яку медіа має заробляти, щоб не працювати в мінус. “Коли ви знаєте цю цифру, зникає постійний стрес про те, чи вистачить грошей до кінця місяця”, – пояснила експертка. Учасники тренінгу вчилися розраховувати цю точку, щоб планувати бюджет із чітким розумінням потреб.

3. Аналізуйте відхилення.

Якщо фактичні доходи чи витрати відрізняються від запланованих, це сигнал для дій. Марина порадила щомісяця проводити аналіз відхилень, щоб швидко коригувати плани та уникати фінансових ям. “Фінансовий звіт – це ваш GPS у світі грошей”, – додала вона.

4. Створіть фінансову подушку.

Стабільність медіа залежить від резервів. Марина рекомендує мати фінансову подушку на три-шість місяців, яка допоможе пережити періоди, коли гранти чи інші доходи затримуються. Учасники ділилися, що відсутність такої подушки часто змушує їх братися за проєкти, які не відповідають їхній місії.

5. Диверсифікуйте доходи.

Постійні джерела доходів (реклама, підписки, донати) мають бути основою, а разові (гранти, оренда) – лише доповненням. “Якщо ваше медіа залежить від одного джерела, ви в зоні ризику”, – наголосила Марина. Вона порадила учасникам шукати нові способи монетизації, наприклад платний контент чи партнерства.

Як потрапити до медіабаз Інституту масової інформації

Нового року ми продовжуємо реагувати на виклики журналістської спільноти. Якщо ви хочете доєднатися до наших подій, узяти в користування обладнання – безпекове або енергетичне, ми завжди будемо вам раді. Просто напишіть координаторам у фейсбук: 

Зверніть увагу:

  • у Херсоні медіабаза працює лише як точка видавання обладнання;
  • у Слов’янську є техніка для знімання, трансляції відео- та аудіоматеріалів;
  • у Чернівцях можна записувати подкасти.

За потреби звертайтеся до всеукраїнського координатора мережі “Медіабаза” Павла Лісниченка:

Якщо вам потрібне захисне обладнання (бронежилет, шолом, аптечка) чи щось іще, зверніться до координатор_ки у своєму регіоні або заповніть цю гугл-форму: https://bit.ly/48pX9GZ.