Як застосовувати штучний інтелект у редакціях, які інструменти для роботи обрати та як автоматизувати процеси – розповіла під час онлайн-тренінгу “Медіабази Чернівці” цифрова директорка ГО “Має сенс” Юлія Машута.
Вона зазначила, що редакціям важливо провести аудит процесів та зафіксувати скільки часу йде на ту, чи іншу роботу.
“Коли бачиш, скільки годин щодня йде на транскрипції чи пошук фактів, рішення про автоматизацію стає очевидним і вимірюваним”, – каже Юлія Машута.
Що потрібно зробити:
- проведіть “аудит процесів” – кожен журналіст описує свій робочий день по годинах;
- визначте, що займає найбільше часу (часто це пошук інформації, транскрипція, рерайт);
- виявіть повторювані задачі: щоденні огляди, моніторинг конкурентів;
- запитайте команду: “На що витрачаєте час, але не отримуєте задоволення?”.
Експертка зазначила, що перед тим як впроваджувати в процес нові технології, необхідно розписати правила та зафіксувати час, який витрачається у кожному редакційному процесі. Таким чином можна буде підрахувати справжню економію часу та грошей.
Визначення ШІ-готових завдань та вибір інструментів:
- створення 5-10 варіантів заголовків за 30 секунд;
- транскрипція аудіо інтерв’ю (95%+ точності);
- аналіз багатосторінкових PDF-документів;
- переклади та локалізація контенту;
- генерація мета-описів для статей;
- HTML розмітка та структурування контенту.
Експертка пояснила, як Google Pinpoint може розшифрувати годинне інтерв’ю за п’ять хвилин, а Perplexity допомагає швидко зібрати фактичну базу з посиланнями на первинні джерела. Окрема частина роботи стосувалася роботи Claude й створення структури статті на основі зібраних матеріалів. Також Юлія Машута порадила ретельно обирати інструменти для роботи.
Інструменти AI для роботи журналіста. Скриншот презентації Юлії Машути під час тренінгу “ШІ як інструмент, а не загроза. Як застосовувати штучний інтелект у редакції”
Тренерка акцентує увагу й на чек-листах та шаблонах промптів. Наприклад, шаблон для аналізу документів може бути таким: “Проаналізуй цей документ і виділи: 1. Топ-3 найцікавіших факти для ЗМІ 2. Потенційні суперечності або проблемні моменти 3. Експертів, яких варто було б запитати 4. Можливі кути подачі матеріалу”.
Навчання команди
Неодмінним є навчання команди та практична робота з інструментами, під час якої кожен обирає одну задачу для автоматизації.
Скриншот презентації Юлії Машути під час тренінгу “ШІ як інструмент, а не загроза. Як застосовувати штучний інтелект у редакції”
Важливо не забувати й про етику під час роботи з AI, зокрема те, що можна, а що категорично заборонено.
Можна і потрібно:
- генерувати ідеї та структуру;
- перевіряти граматику та стиль;
- створювати чернетки;
- застосувувати SEO-оптимізацію;
- перекладати і адаптовувати;
- транскрибувати інтерв’ю;
- аналізувати публічні документи.
Заборонено:
- публікувати без редагування людиною;
- приховувати використання ШІ від читачів;
- повністю покладатися на ШІ у фактах;
- генерувати фейкові цитати;
- заміняти журналістське розслідування;
- створювати контент про реальних людей без перевірки.
Юлія Машута зауважила, що AI не замінює журналіста, а дає можливість та час для живого спілкування з героями, аналітики та якісної роботи над матеріалом. На завершення заходу тренерка поділилася з учасниками практичним інструментом ШІ-консультанта для редакцій, який аналізує конкретні процеси видання та дає рекомендації з автоматизації.
