Як оптимізувати роботу в редакції за допомогою штучного інтелекту (ШІ) та автоматизувати рутинні завдання, розповів під час тренінгу від регіонального хабу Інституту масової інформації “Медіабаза Черкаси” співзасновник і керівник медіа “Цукр” Дмитро Тіщенко.
Чому українським редакціям варто використовувати ШІ
За словами Дмитра Тіщенка, робота з інструментами штучного інтелекту – це не лише спосіб спростити роботу журналістів, а й можливість реалізувати якомога більше завдань в умовах обмежених можливостей.
“У нас такий брак ресурсів, що я не розумію, як ми тримаємося досі. Особливо після кризи з американським фінансуванням. Фактично ШІ перетворює одного спеціаліста на настільки багатозадачного, що він може виконувати роботу за півтори людини. І водночас не виснажуватися більше, адже робить менше”, – пояснює медійник.
Також Дмитро додає: сучасні моделі чудово працюють з українською мовою, що значно спрощує їхнє використання. Особливо після налаштування асистента під потреби редакції. Зокрема, редакція “Цукру” нині активно використовує Claude.
“Ми маємо більш ніж шість різних ШІ-передплат, якими користуємося в роботі. Наш шлях починався з ChatGPT, але на сьогодні ми залишаємося з Claude. Він найкраще, на нашу думку, працює з українською мовою та з тон оф войс”, – ділиться Дмитро.
Інший плюс використання штучного інтелекту в медіа – можливість вивільнити час журналістів від рутинних завдань, щоб вони мали більше часу на креатив та аналітику.
“Ми не набираємо людей, як на галеру. Адже ми б хотіли, щоб це були талановиті фахівці, які можуть робити щось креативне та творче. Але коли ти “грузнеш” в операційних завданнях, то часу та сил на це немає”, – зазначає Дмитро Тіщенко.
Який ШІ обрати для редакції
Для використання всередині редакції Дмитро Тіщенко радить використовувати платні версії ШІ.
“Платні моделі першими отримують оновлення, краще працюють з контекстом та дають глибші рішення. Також вони менше “галюцинують” (дають неправдиві факти. – Ред.), – ділиться медійник. – Я пропоную для початку витратити хоча б 20–30 доларів, щоб протестувати ШІ. Це дозволить зрозуміти, чи підходить вам цей сервіс”.
На які чат-боти ШІ варто звернути увагу медіа:
Claude Pro (20 доларів/місяць)
Серед переваг:
- хороша робота з українською мовою;
- низька схильність до вигадування фактів;
- розуміння тону та стилю медіа;
- має чималий об’єм контекстного вікна.
“Нашому медіа Claude найбільше підходить і для редагування текстів, і для менеджменту, і для адаптації контенту під соцмережі. Також ми використовуємо його для роботи з дослідженнями”, – ділиться досвідом свого медіа Дмитро Тіщенко. Інші сервіси також мають свої переваги:
ChatGPT Plus (20 доларів/місяць):
- має численні плагіни та інтеграції;
- хороший код та аналіз даних;
- включена можливість генерації зображень;
- доступ до GPT-4o.
Gemini Advanced (20 доларів/місяць):
- інтеграція з Google Workspace;
- аналіз та візуалізація даних;
- пошук у реальному часі.
Perplexity Plus (20 доларів/місяць):
- вебпошук з посиланнями;
- ідеальний для брифінгів;
- моніторить тренди;
- має гарні цитування.
“Це ШI, заточений на роботу з першоджерелами. Perplexity підійде вам, якщо для вас важливо бути впевненими, що система не галюцинує та показує джерела, звідки бере дані, – зазначив Дмитро Тіщенко. – Я його здебільшого використовую для пошуку та дослідження. Наприклад, якщо потрібно зібрати топ згадок чогось. Це можуть бути згадки вашого медіа на інших ресурсах”.
Grok (X Premium, різні тарифи):
- добре працює з текстами для соцмереж;
- нестандартний підхід;
- змішана підтримка української мови.
Дані з тренінгу Дмитра Тіщенка для Медіабази Черкаси
Що варто й не варто завантажувати в ШІ
Щоб робота із ШІ була ефективною, варто дати йому якомога більше фактів про ваше медіа. Це можуть бути документи з редакційними стандартами, тон оф войс, дослідження читачів та портрет аудиторії.
Якщо медіа планує використовувати ШІ для редагування текстів чи створення підводок для соцмереж, потрібно також завантажити приклади хорошого контенту та визначити “табу”.
“Не варто завантажувати в ШІ документи, які ви не хотіли б, щоб потрапляли під аналіз”, – говорить Дмитро.
Серед даних, завантаження яких до ШІ краще уникати: нередаговані персональні дані, дані чутливих джерел та інформаторів, ембарговані документи та ексклюзиви, комерційні таємниці партнерів.
Як правильно взаємодіяти із ШІ
Найперше, що радить зробити Дмитро, – навчитися писати якісні промти:
“Я вважаю, що написання промтів у майбутньому буде софт скілом. Тобто люди, які не вмітимуть спілкуватися зі штучним інтелектом, матимуть такий самий вигляд, як люди, які зараз не вміють користуватися комп’ютером”.
Щоб писати хороші промти, потрібно враховувати кілька факторів. Найперше визначити для ШІ конкретну роль (наприклад, редактора чи есемемника сайту), вказати рівень експертизи й спеціалізацію та вказати стиль, у якому має відповідати штучний інтелект, щоб він не дисбалансував зі стилем вашого медіа.
Також у промті варто дати якомога ширший контекст – описати вашу аудиторію та мету, надати джерела й зазначити обмеження. Вже далі можна давати ШІ чітке завдання та вказати послідовність виконання, якщо кроків кілька. Також доцільно вказати бажану структуру, визначити формат виводу даних і задати правила оформлення.
Щоб робота зі штучним інтелектом була структурованою та чіткою, Дмитро Тіщенко радить завантажувати дані в окремі ШІ-чати під різні проєкти.
“Не можна змішувати всі редакційні відділи в одному чаті, інакше моделі не синхронізують різні теми між собою”, – говорить Дмитро.
Крім цього, не варто забувати коригувати модель.
“Якщо ШІ помилився – прямо вказуйте на це й запитуйте, як ви можете допомогти йому зрозуміти вас краще”, – радить фахівець.
Авторка: Анастасія Небога, есемемниця Медіабази Черкаси
