Барометр свободи слова за вересень 2023 року (виправлено)
Виправлення. З вересневого барометру вилучений випадок за серпень, який помилково був зарахований. ІМІ перепрошує перед читачами.
У вересні експерти ІМІ зафіксували 13 злочинів проти свободи слова в Україні. З них п'ять вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова".
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, – обстріли журналістів, юридичний тиск, знищення офісу медіа та кібератаки.
Водночас ІМІ зафіксував вісім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу до інформації, погрози та кібератаки.
У вересні на фронті під Курдюмівкою (Донецька область) загинув фотограф Володимир Миронюк. Він став 67-м медійником, який загинув унаслідок російської агресії в Україні. Володимир – українець, але жив у США і мав американське громадянство. Він був учасником бойових дій, одночасно працюючи як фотограф.
Під російський обстріл потрапили іноземні журналісти. У Запорізькій області росіяни дроном-камікадзе атакували знімальну групу шведського телеканалу TV4. Під час нападу було знищено автомобіль, у якому вони їхали, та знімальне обладнання. Репортер Йохан Фредрікссон і фотограф Даніель Здолсек вийшли зі свого автомобіля, щоб зняти, коли в нього влучив дрон. Журналісти не зазнали травм. Проте під час атаки незначні поранення отримав їхній місцевий продюсер Олександр Павлов, а також двоє українських поліцейських, які супроводжували команду TV4 на місце події.
У вересні стало відомо, що в Чернігові внаслідок серпневого удару російської ракети в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка 19 серпня було зруйновано офіс онлайн-видання "Челайн". Редактор видання Павло Солодовник розповів, що редакція залишилася без приміщення. Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання – ноутбуки, комп'ютери, камери та мікрофони. Водночас на момент обстрілу нікого зі співробітників в офісі не було, тому з них ніхто не постраждав.
Юридичний тиск із боку Росії зафіксовано щодо української телеведучої Марії Єфросиніної, яку московський суд заочно засудив до семи років колонії в справі про поширення військових фейків за мотивами політичної ненависті. Суд водночас заборонив українській журналістці адмініструвати сторінки в інтернеті протягом трьох років. А також щодо журналіста, одного з керівників кримськотатарського телеканалу ATR Айдера Муждабаєва, якого російський суд засудив до шести років позбавлення волі за "публічні заклики до тероризму" і теж заборонив йому адмініструвати сайти на чотири роки.
Серед восьми порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації, погрози та кібератаки.
Погрози отримали у вересні незалежний антикорупційний центр NGL.media та Інститут масової інформації. Обидва медіа отримали погрози на електронну пошту.
Так, у листі до редакції NGL.media автор писав, що йому відомі адреси журналістів, та погрожував фізичною розправою. Виконавча директорка центру Олександра Губицька розповіла, що погрози пов'язують з матеріалом "Велика втеча", який був опублікований 14 вересня 2023 року. Журналісти NGL.media ідентифікували 2248 чоловіків, які втекли з країни завдяки системі "Шлях", і тих, хто їм допомагав. Саме після виходу цього матеріалу вони й отримали погрози.
ІМІ отримав листа про мінування Укрінформу, де презентував разом з "Детектором медіа" проєкт "Мапа рекомендованих медіа" (перелік якісних журналістських проєктів з усіх регіонів України). У листі-погрозі анонім написав таке: "Дві бомби уповільненої дії знаходяться в Національному інформаційному агентстві України – Укрінформ", а також вказав точну адресу інформаційного агентства.
У вересні експерти ІМІ зафіксували три випадки перешкоджання законній журналістській діяльності. Зафіксовано їх у Чернігові, Хмельницькому та на Миколаївщині.
Так, у Южноукраїнську (Миколаївська область) знімальну групу НикВести деякі депутати міської ради намагалися не допустити на позачергове засідання сесії, де переобирали секретаря міськради – виконувача обов’язків міського голови.
Депутатка забороненої ОПЗЖ Анжела Савастру викликала поліцію і просила не допустити представників медіа до роботи в залі. Вона аргументувала заборону тим, що журналісти "не акредитовані", а засідання взагалі проводиться в закритому режимі. Також вона наголошувала на тому, що за власні кошти винайняла приміщення в місцевому будинку культури "Енергетик" і, якщо журналісти хочуть там перебувати, мають платити за оренду.
У Хмельницькому журналістку з оператором місцевого медіа ЖАР.INFO, які хотіли отримати коментар, не пустили в обладміністрацію. Вони хотіли отримати коментар першого заступника начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергія Тюріна щодо допомоги постраждалим унаслідок російського обстрілу жителям села Грузевиця. До того редакція тричі зверталася як до Тюріна особисто щодо отримання коментаря, так і до пресслужби з проханням отримати його коментар. Не отримавши жодної реакції, журналісти вирішили особисто піти в приймальню першого заступника, щоб спробувати отримати коментар. Проте охоронці уточнили в журналістів, чи ті "погоджували відвідування адміністрації", та відмовилися пускати медійників до приміщення. Охоронці попросили журналістів відійти від пропускного пункту та чекати. На що медійники не погодились і попросили зв’язатися з працівниками адміністрації, які б могли допомогти розв'язати питання з отриманням коментаря. У відповідь охоронці відповіли, що це "військовий об’єкт", і спрямували на журналістів свою зброю. Після інциденту медійники викликали поліцію та написали заяву про перешкоджання журналістській діяльності.
У Чернігові суд заборонив журналістам редакцій Суспільне.Чернігів та 0462 аудіофіксацію відкритого засідання в справі вибуху під час благодійного ярмарку на Валу в Чернігові, що стався 3 вересня 2022 року.
Крім того, експерти ІМІ зафіксували два випадки обмеження доступу журналістів до інформації. Ці випадки сталися в Хмельницькому та Полтаві.
Так, Хмельницька міськрада не надала журналістці ЖАР.INFO висновків структурних підрозділів до проєктів рішень, що були в порядку денному чергового сесійного засідання міськради 24 вересня. У міськраді своє рішення мотивували тим, що ці висновки становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію. Водночас деякі медіа оприлюднювали скриншоти цих висновків структурних підрозділів до проєктів рішень ще до самого сесійного засідання.
У Полтавській міськраді на запит журналістів ЖАР.INFO відповіли, що нададуть інформацію про впровадження в населених пунктах України автоматизованої системи оплати проїзду після воєнного стану. Надання такого змісту в самому відділі пояснили відсутністю заступника міського голови, який опікується транспортною сферою.
Також ІМІ зафіксував один випадок кібератаки: невідомі намагалися зламати телеграм-акаунт журналістки-розслідувачки Олени Мудри та отримати доступ до листування в телеграмі. Вона пов'язує це з професійною діяльністю, зокрема через висловлювання щодо дій носіїв владних повноважень. Журналістка розповіла, що за кілька годин до спроб зламати її телеграм-акаунт вона зробила фейсбук-допис про зміни в керівництві обласної ради, який активно коментували.
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Обстріли журналістів – 1
1. Росіяни дроном-камікадзе атакували шведських журналістів у Запорізькій області
19.09.2023 Знімальна група шведського телеканалу TV4 потрапила 19 вересня під обстріл російського безпілотника у Запорізькій області. Про це повідомляється на сайті мовника.
Репортер Йохан Фредрікссон і фотограф Даніель Здолсек вийшли зі свого автомобіля, щоб зняти, коли в нього влучив дрон. Журналісти не зазнали травм.
Проте під час атаки незначні поранення отримав їх місцевий продюсер Олександр Павлов, а також двоє українських поліцейських, які супроводжували команду TV4 на місце події.
“Цього разу нам пощастило. Російський ударний безпілотник влучив прямо в багажник нашої машини, на щастя, в машині нікого не було”, – розповів Йохан Фредрікссон.
Команда TV4 збиралася зняти сюжет про український контрнаступ. Відвідування зазначеного району було сплановано та організовано місцевою поліцією.
Під час нападу було знищено автомобіль, у якому вони їхали, та знімальне обладнання.
“Ми раді, що всі обійшлися без тілесних ушкоджень. Ми дотримувалися процедур безпеки, встановлених у редакції. Обидва наші посланці мають багато рутинних справ і досвіду роботи в зонах бойових дій, і це допомогло їм швидко зрозуміти, що відбувається”, — зазначив директор новин TV4 Nyheterna Фредрік Малмберг.
Як зазначає канал, процес отримання дозволу на супровід патрульної міліції розпочався ще на початку минулого тижня. Перед відправленням команду телеканалу перевірили, чи є у неї відповідний тип транспортного засобу для місцевості та захисне обладнання, таке як шолом і захисний жилет.
Голова Запорізької обласної ради Олена Жук висловила занепокоєння нападом на журналістів каналу.
“Це відверта атака на пресу”, – сказала вона інтерв’ю TV4 Nyheterna.
Прем'єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон вважає інцидент “абсолютно жахливим”.
“Я припускаю, що буде дуже ретельно розслідувано, що за цим стоїть. Не можна виключати, що це теж наслідок, який хоче бачити Росія. Щоб журналісти не сміли там бути, щоб вони якомога менше висвітлювали цю війну”, - сказав прем'єр.
Підполковник Академії оборони Швеції Йоакім Паасіківі зазначив, що це свідома атака Росії на журналістів.
За його словами, пілот дрона, який спостерігає за ціллю, він бачить те, що бачить камера на дроні.
“Він навмисне направляє цей безпілотник у ціль і бачить його до кінця, аж до попадання, і, як ви бачите по машині, це означає, що пошкодження досить обмежені. Загалом на захисних жилетах точно можна прочитати номерний знак автомобіля і напис “Преса”, – сказав він.
Знищення офісу медіа – 1
1. Під час російського обстрілу Чернігова було зруйновано офіс видання "Челайн"
05.09.2023 Офіс редакції видання “Челайн” був зруйнований унаслідок удару російської ракети в приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка в центрі Чернігова 19 серпня.
Про це представнику ІМІ в Чернігівській області повідомив редактор “Челайну” Павло Солодовник.
За його словами, редакція залишилася без приміщення.
“У нашої редакції не стало приміщення, в якому ми народились і пропрацювали всі сім років. На щастя, у суботу (день обстрілу. – Ред.) в редакції не було нікого. Хоча нас запрошували висвітлювати той злощасний “дроновий” захід, але ми відмовилися. На щастя, всі працівники редакції живі”, – розповів він.
Як відомо, 19 серпня близько 11:30 російська армія ракетою “Іскандер М” вдарила по центру Чернігова в обласний музично-драматичний театр. Унаслідок ракетного удару росіян 163 людини постраждали: сім – загинуло, 156 – поранено.
Орендоване редакцією приміщення розташоване в центральній частині Чернігова, за кілька десятків метрів від епіцентру влучання російської ракети.
Від удару ракети вибуховою хвилею повибивало вікна та двері, обвалилися частини стелі та стін. Було знищено чи пошкоджено журналістське обладнання – ноутбуки, комп'ютери, камери та мікрофони.
Редакція “Челайну” продовжує роботу та вже орендувала інше приміщення.
“Зараз ми активно займаємося переїздом до іншого приміщення, забираємо з обвалів вцілілі речі, люди працюють з дому, ходимо на знімання. Тобто намагаємося повноцінно працювати для наших читачів і глядачів. Адже ми усвідомлюємо, наскільки важливо нині для людей отримувати інформацію про безпекову ситуацію, новини про основні події регіону і країни загалом. Попри все – ми вистоїмо, і ми працюємо далі”, – сказав Павло Солодовник.
Як повідомляв ІМІ, 19 серпня журналіст онлайн-видання “Час Чернігівський” Арсен Чепурний отримав поранення руки внаслідок удару російської ракети “Іскандер М” у приміщення обласного музично-драматичного театру імені Шевченка в центрі Чернігова. Він разом з оператором сайту Дмитром Фальчевським у момент вибуху перебував у приміщенні театру, де відкрилася виставка дронів “Люті пташки летять у Чернігів”.
Кібератаки – 1
06.09.2023 Сайт Інституту масової інформації вранці 6 вересня зазнав DDoS-атаки й не працював понад годину.
Технічні фахівці намагалися відбити атаку та захистити сайт.
Зараз сайт відновив свою роботу.
“Я пов'язую атаку з матеріалами про злочини росіян проти журналістів та медіа. Ми продовжимо викривати й документувати російські злочини”, – зазначила директорка ІМІ Оксана Романюк.
Нагадаємо, у квітні 2023 року невідомі намагалися отримати доступ до сайту ІМІ та шукали вразливість через форму підписки на розсилання. ІМІ пов’язував атаку з професійною діяльністю організації, що стосується викриття воєнних злочинів Росії, публікацією Барометра воєнних злочинів та розслідуваннями щодо діяльності агресивних пропагандистів РФ.
Із 24 лютого 2022 року, початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, сайт ІМІ щоденно зазнавав кібератак, які вчиняли хакери з РФ. Тоді хакери використовували різні способи, щоб перешкодити роботі сайту ІМІ. Зокрема, намагалися знайти уразливість за допомогою прописання скриптів у формі донатів, однак через високий ступінь захисту їм це не вдалося.
Сайт ІМІ зазнав особливо потужних DDoS-атак 10 травня та 25 березня 2022 року, а також 22 грудня 2022 року, коли невідомі намагалися перешкодити роботі сайту ІМІ через форму підписки на листи.
Юридичний тиск – 2
1. У Росії заочно до 7 років колонії засудили українську телеведучу Марію Єфросиніну
15.09.2023 У Росії Басманний районний суд Москви заочно засудив українську телеведучу Марію Єфросиніну до семи років колонії у справі про поширення військових фейків за мотивами політичної ненависті.
Про це повідомляє російське видання “Медіазона” з посиланням на пресслужбу суду.
Суд також заборонив українській журналістці адмініструвати сторінки в інтернеті протягом трьох років.
Як пише SotaVision, у суді прокурор повідомив, що під час дослідження доказів “було вивчено покази осіб, які володіють спеціальними знаннями та з підтвердженою компетенцією”.
Звинувачення просило для Єфросиніної сім років колонії загального режиму, але просило врахувати, що в неї є маленька дитина.
Як повідомляв ІМІ, 17 травня 2023 року у Росії Басманний районний суд Москви заочно заарештував українську телеведучу Марію Єфросиніну в справі про воєнні “фейки”. Кримінальну справу щодо Єфросиніної порушили 7 квітня минулого року за пунктом “д” частини 2 статті 207.3 Кримінального кодексу РФ. Приводом для неї стали пости в інстаграмі телеведучої. У березні цього року російське МВС оголосило її в розшук.
Стаття 207.3 ККР – публічне поширення свідомо неправдивої інформації про використання збройних сил Російської Федерації, виконання державними органами Російської Федерації своїх повноважень, надання добровольчими формуваннями, організаціями або особами сприяння у виконанні завдань, покладених на збройні сили РФ.
Росія після початку військового вторгнення в Україну ухвалила нові адміністративні та кримінальні статті про “фейки” та “дискредитацію” російської армії. За ними правопорушенням вважаються антивоєнні висловлювання та будь-які висловлювання про війну в Україні, які не збігаються з офіційною позицією російської влади.
2. В РФ заочно засудили українського журналіста Муждабаєва до шести років в'язниці
20.09.2023 Другий західний окружний військовий суд РФ заочно засудив одного з керівників кримськотатарського телеканалу ATR Айдера Муждабаєва до шести років позбавлення волі за "заклики до тероризму".
Про це повідомляє російське пропагандистське видання ТАСС із посиланням на суд.
"Суд визнав винним Муждабаєва за ч. 2 ст. 205.2 КК РФ (публічні заклики до ведення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму) та засудив його до шести років позбавлення волі заочно з відбуванням покарання у виправній колонії загального режиму і позбавленням права адмініструвати сайти на строк чотири роки", – йдеться в повідомленні.
Сам журналіст, який з 2015 року живе і працює в Україні, іронічно відреагував на цю новину на своєму мікроблозі в соцмережі Х (колишній Twitter).
"Сумна новина з рейху прийшла... Я засмучений. Мало дали. Я розраховував за підсумками своїх русофобських злочинів років на вісім мінімум... Але все ж таки ваєнним судом. Тож відповім на це ваєннимі злочинами. Рейх, дякую за довіру!"
Айдер Муждабаєв – журналіст, медіаменеджер, заступник генерального директора кримськотатарського телеканалу ATR (Київ, Україна), у минулому заступник головного редактора газети "Московський комсомолець" (Москва, Росія).
Як повідомляв ІМІ, 25 червня слідчий комітет Росії повідомив, що оголосив у міжнародний розшук журналіста та ведучого кримськотатарського телеканалу ATR Айдера Муждабаєва. Йому інкримінують скоєння з використанням мережі Інтернет публічних закликів до ведення терористичної діяльності та публічне виправдання тероризму (ч. 2 ст. 205.2 КК РФ).
За версією російського слідства, Муждбаєв розмістив на своїй персональній сторінці у Facebook два текстових матеріали, "які містили заклики до вчинення насильницьких дій і захоплення із застосуванням сили громадян Російської Федерації, які перебувають на території України, для їхнього подальшого обміну на засудженого в Росії за терористичні злочини Олега Сенцова".
У 2020 році Басманний суд Москви (Росія) заочно заарештував журналіста.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Погрози – 2
1. NGL.media отримав листа з погрозами
18.09.2023 Незалежний антикорупційний центр NGL.media отримав листа з погрозами. Про це повідомила у фейсбуці виконавча директорка центру Олександра Губицька та розповіла деталі ІМІ.
“Листи в редакцію від фанатів футболу. Одразу видно рівень, культуру і освіченість”, – написала вона.
Автор листа писав, що йому відомі адреси журналістів та погрожував фізичною розправою.
У коментарі ІМІ Губицька розповіла, що погрози пов'язують з матеріалом “Велика втеча”, який був опублікований 14 вересня 2023 року. Журналісти NGL.media ідентифікували 2248 чоловіків, які втекли з країни завдяки системі “Шлях”, і тих, хто їм допомагав”.
За її словами, редакція отримала погрози саме після виходу цього матеріалу. Поки редакція не зверталася до поліції, додала вона.
2. ІМІ отримав листа про мінування Укрінформу, де презентував мапу рекомендованих медіа
18.09.2023 Інститут масової інформації отримав на електронну пошту листа про мінування Укрінформу, де відбувалася презентація ІМІ та “Детектором медіа” проєкту “Мапа рекомендованих медіа”.
Про це під час презентації 18 вересня повідомила директорка ІМІ Оксана Романюк.
“Нам на пошту ІМІ надійшла погроза, що в Укрінформі закладено дві бомби у зв'язку з цією презентацією. Користуючись нагодою, передаю привіт цим анонімам, які нам погрожують. Найімовірніше, це росіяни, я впевнена на 100 відсотків”, – сказала вона.
У листі-погрозі анонім написав таке: “Дві бомби уповільненої дії знаходяться в Національному інформаційному агентстві України – Укрінформ”, а також вказав точну адресу інформаційного агентства.
Нагадаємо, 18 вересня в ІА Укрінформ відбулася презентація інтерактивної Мапи рекомендованих медіа. Організаторами заходу є ГО “Інститут масової інформації” та ГО “Детектор медіа”.
У межах проєкту аналітики оприлюднили перелік якісних журналістських проєктів з усіх регіонів України.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 3
1. Знімальну групу "НикВести" намагалися не допустити на сесію міськради в Южноукраїнську
05.09.2023 Журналістку Олену Козубовську та оператора Сергія Овчаришина миколаївського онлайн-медіа “НикВести” намагалися не допустити до приміщення, у якому відбувалося позачергове засідання сесії Южноукраїнської міської ради. Поліція ж не знайшла порушень з боку медійників, тож журналісти були на засіданні та фіксували його.
Інцидент стався 5 вересня, повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.
Депутати в Южноукраїнську провели зібрання, щоб переобрати секретаря міськради – виконувача обов’язків міського голови.
На початку сесії роботі журналістів “НикВести” почали перешкоджати деякі депутати, зокрема представниця забороненої ОПЗЖ Анжела Савастру, яка обіймає посаду заступника генерального директора Південноукраїнської АЕС. Вона викликала поліцію і просила не допустити представників медіа до роботи в залі.
Депутатка аргументувала це тим, що журналісти “не акредитовані”, а засідання взагалі проводиться в закритому режимі.
Поліція своєю чергою, перевіривши всі обставини, не вчинила незаконних дій на вимогу депутатки, тож журналісти мали змогу бути присутніми на засіданні.
“Організатори сесії наголошували на тому, що засідання взагалі закрите і ми не маємо права там перебувати. Згодом почали погрожувати поліцією і не пускали до зали, де проводили засідання. Депутатка наголошувала на тому, що вона за власні кошти винайняла приміщення в місцевому будинку культури “Енергетик”, тому, якщо ми хочемо там перебувати, маємо платити за оренду. На місце все ж викликали слідчу групу, однак після її приїзду депутатка відмовилася писати заяву”, – розповіла ІМІ журналістка Олена Козубовська.
У головному управлінні Нацполіції в Миколаївській області представниці ІМІ підтвердили, що інцидент дійсно був, але в результаті депутатка відмовилася писати заяву проти журналістів.
2. У Хмельницькому журналістів Жар.info, які хотіли отримати коментар, не пустили в обладміністрацію
13.09.2023 У Хмельницькому журналістку з оператором місцевого медіа ЖАР.INFO не пустили в обласну адміністрацію. Вони хотіли отримати коментар першого заступника начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергія Тюріна щодо допомоги постраждалим унаслідок російського обстрілу жителям села Грузевиця.
Про це ІМІ повідомила журналістка медіа Альона Береза.
Подія сталася ще 28 серпня, однак про всі обставини журналісти розповіли через два тижні, адже сподівалися вирішити цю ситуацію. Проте отримати коментарі журналістам так і не вдалося.
До того протягом серпня редакція тричі зверталася як до Тюріна особисто щодо отримання коментаря, так і до пресслужби з проханням отримати його коментар. Не отримавши жодної реакції, журналісти вранці 28 серпня вирішили особисто піти в приймальню першого заступника, щоб спробувати отримати коментар.
За словами Альони Берези, вони зверталися до Тюріна та пресслужби 16, 18 та 21 серпня, проте їм не відповіли.
“Ця ситуація тривала не один день. Ще 16 серпня під час публічного заходу я повідомила Сергію Тюріну, що нам потрібен його коментар щодо наданої допомоги жителям Грузевиці й що я звертатимуся до пресслужби, коли отримаю інформацію на запит. Отримавши відповідь на перший запит від ХОВА 18 серпня, я звернулася до керівництва профільного департаменту, який відповідає за всю комунікацію. Результату нуль. Звернулася знову 21 серпня. Результату нуль, знову ігнор. Учергове звернулася зранку 28 серпня. Знову ігнор, і ми з оператором вирішуємо їхати просто в адміністрацію, щоб отримати пояснення, що насправді відбувається і чому нас ігнорують”, – розповіла Береза.
Коли 28 серпня знімальна група прибула до ОВА, то назвалась охоронцям, які записали персональні дані в журнал реєстрації, та повідомила, що вони прямують до приймальні до першого заступника. Після запису інформації охоронці уточнили в журналістів, чи ті “погоджували відвідування адміністрації”, та відмовилися пускати медійників до приміщення.
Охоронці попросили журналістів відійти від пропускного пункту та чекати. На що медійники не погодились і попросили зв’язатися з працівниками адміністрації, які б могли допомогти розв'язати питання з отриманням коментаря. У відповідь охоронці відповіли, що це “військовий об’єкт”, і спрямували на журналістів свою зброю.
Після інциденту медійники викликали поліцію та написали заяву про перешкоджання журналістській діяльності. Спочатку на місце приїхали патрульні, потім слідчо-оперативна група, яка й прийняла заяву та зафіксувала пояснення нацгвардійців.
Спочатку заяву розглядала поліція. Однак оскільки охоронці є представниками Нацгвардії, то її переспрямували для розгляду до Державного бюро розслідувань.
Як зазначила Альона Береза, досі ніхто з правоохоронців не виходив на контакт із ними. Після інциденту журналісти ще декілька разів намагались отримали коментар в адміністрації, однак цього не відбулося.
Юрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що журналіст має право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень.
“Журналіст має право “безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством” (п. 2 ч. 1 ст. 11-1 закону про держпідтримку медіа). Але давати коментарі – це право, а не обов'язок. Оскільки це не питання доступу до інформації (вже готової), коментар передбачає створення нової інформації. Тому можна порадити медіа, якщо звертаються по коментар і не отримують його, так і констатувати у своєму матеріалі: коментарів такий-то посадовець не надав”, – пояснив юрист.
Редакція ЖАР.INFO працює на базі громадської організації “Жіночий Антикорупційний Рух”.
3. Суд у Чернігові заборонив журналістам аудіофіксацію відкритого засідання
14.09.2023 Суддя Деснянського районного суду міста Чернігова Тетяна Рощина заборонила 14 вересня журналістам редакцій Суспільне.Чернігів та 0462 проводити аудіо-, а також фото- і відеофіксацію відкритого засідання в справі вибуху під час благодійного ярмарку на Валу в Чернігові, що стався 3 вересня 2022 року.
Про це журналісти видань повідомили представнику ІМІ в Чернігівській області.
Як розповів журналіст видання 0462 Сєргєй Карась, перед початком засідання вони разом із Суспільним подали клопотання на дозвіл фіксувати судовий процес. Проте суд вирішив задовольнити клопотання тільки частково. На цьому засіданні суд мав заслуховувати свідків.
“Нам не дозволили фіксувати на відео та аудіо покази свідків. Також не можна було фотографувати обвинувачуваних, адже вони є чинними військовослужбовцями. Суддя мотивувала своє рішення тим, що інші свідки, які почитають чи подивляться покази, можуть змінити в кінцевому результаті свої і це може вплинути на об’єктивність рішення суду. У свою чергу таке рішення судді вплинуло на об’єктивний збір інформації. Через те що на засіданні заслуховували лише покази свідків, то фактично не було з чого робити матеріал”, – зазначив журналіст.
Журналістка Суспільного.Чернігів Анастасія Лоза, яка була присутня на засіданні, зазначила, що з таким рішенням суду раніше не стикалася.
“Суддя нам дозволила робити нотатки під час допиту свідків, але чи можна ці нотатки використовувати у своєму матеріалі, я не знаю. Часткове задоволення нашого клопотання суддя аргументувала, посилаючись на норми КПК, але не вказала, на які саме. Лише додала, що оприлюднення показів свідків може істотно зашкодити в майбутніх свідченнях інших свідків. Також на засіданні були присутні військовослужбовці, і всі сторони клопотали за заборону їх знімати, і це зрозуміло”, – розповіла Лоза.
Медіаюрист ІМІ Роман Головенко зазначив, що на відкритому засіданні присутні можуть вільно робити нотатки та вести аудіозапис на портативні пристрої, що визначено частиною 6 статті 27 Кримінально процесуального кодексу України.
“На фото-, відеознімання, трансляцію засідання вже потрібен дозвіл суду. Можливо, тут спрацював аспект того, що не завжди можна простежити, що людина робить запис на диктофон, а не аудіотрансляцію із судової зали. Не відкидаю, що в цьому аспекті доведеться вносити якісь зміни в процесуальні кодекси. Щодо допиту свідків, то, звісно, існують вимоги щодо того, аби поки що недопитані свідки не дізналися зміст показів уже допитаних. Для цього бажано проводити допит усіх в один день”, – прокоментував Головенко.
Нагадаємо, 3 вересня 2022 року під час благодійного ярмарку “Північний шарварок” на території Валу в Чернігові пролунав вибух. Однією з локацій була виставка боєприпасів – спрацював ручний протитанковий гранатомет, що був експонатом на виставці. В результаті травмувалося вісім дітей та семеро дорослих.
Обвинуваченими є двоє військових, яким загрожує позбавлення волі на строк до трьох років і компенсація матеріальної та моральної шкоди на більш ніж два з половиною мільйони гривень.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ до інформації – 2
1. Хмельницька міськрада не надала журналістці ЖАР.INFO запитувані документи
19.09.2023 Профільний відділ Хмельницької міської ради відмовився надавати журналістці видання ЖАР.INFO висновки структурних підрозділів до проєктів рішень, що були в порядку денному чергового сесійного засідання міськради 24 вересня.
Про це представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі повідомила журналістка ЖАР.INFO Світлана Русіна, яка того дня відвідувала позачергове сесійне засідання та готувала за результатами цього матеріал.
У міськраді своє рішення мотивували тим, що ці висновки становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію. Водночас деякі медіа оприлюднювали скриншоти цих висновків структурних підрозділів до проєктів рішень ще до самого сесійного засідання.
Як розповіла Світлана Русіна, після сесії вона зайшла до відділу сприяння діяльності депутатів міськради й попросила безпосередньо його керівника Віктора Бабина надати інформацію про те, хто з депутатів повідомив про конфлікт інтересів під час голосування та одразу ж отримала цю інформацію. А от з іншим проханням у журналістки виникли проблеми.
“Я просила надати мені висновки структурних підрозділів міськради до проєктів рішень, зокрема управління правового забезпечення та представництва. Особливо мене цікавили питання, дотичні до інтересів депутатів, які займаються будівельним бізнесом. Посадовець (Віктор Бабин. – Ред.) сказав, що робити цього не може, бо ці висновки нібито долучені до самих проєктів рішень, які наразі на підписі в міського голови. Він запропонував написати запит із проханням про їхнє надання. Я відповіла, що от просто зараз роблю усний запит, і зауважила, що маю зробити терміновий матеріал про цю сесію. Тобто написати текст маю максимально швидко, інакше він втратить свою актуальність. Я далі наполягала на отриманні й попросила надати або самі висновки, або назвати офіційну причину, чому я їх не можу зараз отримати”, – розповіла Світлана Русіна.
Вона додала, що після її прохання Віктор Бабин декілька хвилин листувався з кимось телефоном, далі попросив її зачекати в коридорі, а сам кудись пішов. За хвилин п’ять він повернувся та до нього відразу зайшла начальниця управління правового забезпечення та представництва Лілія Демчук.
“Після того як вона (Лілія Демчук. – Ред.) вийшла, Віктор Бабин запросив мене до себе в кабінет і віддав роздруковане розпорядження міського голови від 26 квітня 2023 року та пояснив, що нібито моє прохання про надання юридичних висновків не може бути задоволене, оскільки останні становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію міської ради, яка передує публічному обговоренню або ухваленню рішень. Я зауважила, що голосування вже відбулося, тому така інформація ніяк не може вплинути на результат голосування. На що пан Віктор відповів: юридичний відділ вважає, що підпадає”, – розповіла журналістка.
Після сесійного засідання та отримання від журналістки інформації про цей випадок редакція ЖАР.INFO спілкувалась із двома посадовцями та надала інформацію регіональній представниці ІМІ.
За словами Віктора Бабина, завідувача відділу сприяння діяльності депутатам, під час розгляду усного запиту журналістки ЖАР.INFO він керувався виключно розпорядженням, яке надав. Також йому невідома інформація про оприлюднення цих висновків іншими медіа ще до самого засідання позачергової сесії.
Водночас начальниця управління правового забезпечення та представництва Лілія Демчук відповіла, що вона нічого не повинна пояснювати та загалом у відділ у той момент заходила з інших питань.
“Збіглося, я можу ходити щодо робочих питань, щодо різних туди… Я вам нічого не повинна пояснювати. Вибачайте, будь ласка. До побачення”, – сказала вона.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко пояснює, що, згідно з чинним законодавством, закривається не весь документ і має бути проведено трискладовий тест після отримання запиту.
“По-перше, за законом закривається не весь документ, а у відповідній частині. По-друге, має бути трискладовий тест, яким доведено необхідність закриття. Самого того, що документ підпадає під пункт переліку службової (інформації. – Ред.), не досить. З іншого боку, подання усного запиту не передбачає негайного отримання відповіді, строк стандартний – п'ять робочих днів”, – зазначив Роман Головенко.
2. У Полтавській міськраді на запит журналістів відповіли, що нададуть інформацію після воєнного стану
27.09.2023 Хмельницька редакція ЖАР.INFO скерувала запити до десятка міських рад, щоб отримати інформацію про впровадження в населених пунктах України автоматизованої системи оплати проїзду. Запити двічі також скеровувались і до Полтавської міської ради. На один з них міськрада відповіла, що надасть відповідь після закінчення воєнного стану.
Про це журналісти редакції повідомили представниці ІМІ в Хмельницькій області Альоні Березі.
Запити журналісти надсилали у дві черги ще з початку серпня. На перший запит відділ з питань транспортних перевезень та зв'язку Полтавської міської ради надав відповідь, хоч інформація там була надана не в повноцінному обсязі. Саме тому редакція скерувала ще один запит, де просила надати чітко визначений перелік інформації. На що отримала відповідь, що у зв'язку з дією воєнного стану інформація не може бути надана. Її ж буде надано після закінчення воєнного стану. Надання такого змісту в самому відділі пояснили відсутністю заступника міського голови, який опікується транспортною сферою.
Керівник відділу Віталій Животенко пояснив таку відповідь журналістам відсутністю на момент отримання запиту заступника, який опікується цією темою.
“Пояснюю, чому ми так написали. Значить, на той момент, коли прийшов запит від вас, у нас не було заступника мера з питань діяльності виконавчих органів, той, який опікується нашою сферою. Я, як начальник відділу, не уповноважений, я не є розпорядником документів, тому не можу їх надавати. Зараз ось у нас на сесії, 15 вересня була сесія, призначили нового керівника, тому взагалі без питань. Якщо вам не складно, ви зробіть новий запит, і ми, звісно, з керівником це все узгодимо", – пояснив журналістам ЖАР.INFO Животенко.
Також журналісти поспілкувалися з виконавцем цієї відповіді та працівником цього відділу Полтавської міської ради.
“Те, що керівництво порахувало, яку відповідь надасть, ту відповідь я підготував, вони підписали та надали”, – сказав виконавець Юрій Хоменко.
Водночас секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова повідомила представниці ІМІ в Полтавській області Надії Кучер, що це питання візьме під контроль профільний заступник міського голови, а роботою цього відділу та його керівника займатиметься робоча група.
“Ви ж знаєте, що в нас тема транспортна проблематична. У нас робоча група запускається, яка стосується роботи всього цього відділу, зокрема й цього керівника”, – зазначила Катерина Ямщикова.
Своєю чергою ЖАР.INFO планує подати повторний запит, а в разі отримання відмови чи відписки звертатиметься зі скаргою до уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 1
1. Невідомі намагалися зламати телеграм-акаунт журналістки-розслідувачки Олени Мудри
27.09.2023 Журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра повідомила, що невідомі 27 вересня намагалися двічі отримати доступ до її телеграм-акаунту. Вона пов'язує це з професійною діяльністю.
Про це Мудра повідомила у себе на фейсбук-сторінці та уточнила деталі ІМІ.
“Те, що службові сповіщення від телеграму і повідомлення, надіслані через CloudOTP, сигналізують саме про спроби злому, підтвердили фахівці Лабораторії цифрової безпеки, яким я надала скріни того, як це відбувалось”, – написала вона.
За її словами, з нею таке сталося вперше.
“Але я вже не вірю в збіги і пов'язую це безпосередньо з професійною діяльністю, зокрема через висловлювання щодо дій носіїв владних повноважень. Також я відкрито підписую кожен свій текстовий матеріал. Загалом же від початку великої війни це третя спроба різних дій по відношенню до мене як до журналістки, що, враховуючи також жанр, у якому я працюю, дають підстави говорити про професійний тиск. Двічі в соцмережі викидали викривлену інформацію щодо моєї професійної діяльності та сім'ї. Зараз намагались отримати доступ до переписки в телеграмі”, – написала Мудра.
Також вона зазначила, що публічність та розголос про це є єдиним її захистом.
Крім того, вона повідомила, що досудове розслідування у відкритому в березні кримінальному провадженні з ознаками правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 171 ККУ (переслідування журналіста за виконання професійних обов'язків або за критику), триває. За словами Олени, її допитували один раз, одразу після внесення відомостей за її заявою до ЄРДР.
У коментарі ІМІ Олена Мудра уточнила, що невідомим не вдалось отримати доступ до її телеграм-акаунту.
“На щастя, зайти ніхто не зміг, бо я маю двоетапний захист під час входу і добре виконала алгоритм дій після того, як мені почали надходити повідомлення про підозрілий вхід”, – сказала журналістка.
Олена Мудра розповіла, що за кілька годин до спроб зламати її телеграм-акаунт вона зробила фейсбук-допис про зміни в керівництві обласної ради, який активно коментували.
“Влада області, посадовці з владними повноваженнями чутливі до конструктивної критики та намагаються уникати незручних питань, у різний спосіб працюючи на запобігання думці такі питання поставити. Я, у свою чергу, пишу про публічні закупівлі, роблю розслідування, для яких запитую дуже різну публічну інформацію, яку нерідко отримую лише через скарги до уповноваженого ВР з прав людини. Також відкрито пишу про порушення на своїй фейсбук-сторінці й інколи висловлююся з приводу політичної ситуації в області. Вчора за кілька годин до підозрілих намагань увійти в мій телеграм-акаунт невідомими в мене якраз був допис про зміни в керівництві обласної ради, який активно коментували. Можливо, це збіг. Однак це не перший подібний збіг, тому в цілях своєї безпеки я вирішила розповісти про це”, – сказала вона.
Як повідомляв ІМІ, у березні 2023 року Олена Мудра заявила про збір її персональних даних і тиск через професійну діяльність. Це сталося після публікації її статті про кадрові зміни в Державній екологічній інспекції в Закарпатській області, яка вийшла 6 березня у виданні “Закарпаття онлайн”.
Поліція за заявою Олени відкрив кримінальне провадження за ч. 2 ст. 171 КК України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1. Суд оштрафував на 850 грн нападника, який вдарив по обличчю журналістку "Кола"
08.09.2023 Октябрський районний суд міста Полтави призначив 850 гривень штрафу чоловіку, який вдарив по обличчю головну редакторку онлайн-видання “Коло” Тетяну Цирульник.
Таке рішення суд ухвалив 8 вересня, визнавши його винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 ККУ (умисне легке тілесне ушкодження), повідомила Тетяна Цирульник представниці ІМІ в Полтавській області.
“Я не задоволена кваліфікацією кримінального порушення за цією статтею, мені б хотілося, щоб мого кривдника судили за ч. 1 ст. 345 ККУ: “Погроза або насильство щодо журналіста”, але дії Бурмаки Віталія кваліфікували за ч. 1 ст. 125 ККУ: “Умисне завдання легких тілесних ушкоджень”. Це було дуже важливо і для мене, і для журналістської спільноти, щоб покарали саме за напад на журналіста. Бо я прийшла 9 травня до Вічного вогню не гуляти, а робити репортаж, за що мене й було бито”, – сказала Тетяна Цирульник.
Водночас журналістка зауважує й свою провину в цій ситуації.
“Якби я вдягнула кепку з лого Kolo.news, або жилетку PRESS, або той клятий бейджик-посвідчення журналіста, то, мабуть, мене б усе одно вдарили, але це дало б підставу кваліфікувати справу саме як напад на журналіста! Насправді законодавство не змушує журналістів носити на видному місці бейджик, можна й у сумці носити й показувати на вимогу. Але якщо немає бейджика на видному місці, тоді в суді вам буде дуже важко довести, що ваш кривдник бив вас саме за те, що ви виконували свою роботу журналіста. Буде просто напад на підставі раптової неприязні (хоча іноді можна отримати саме за бейджик, і Революція гідності таких прикладів знає багато)”, – сказала журналістка.
Крім того, Тетяна Цирульник розповіла, що нападник намагався в суді виставити її в негативному світлі.
“Начебто він “наводив в операторів справки, і ті сказали, що я провокаторка”. Клявся, що я бігла за ним з криком “пі…с” і назвала таким, “хто не любить Україну, а любить мужчину”. Так, я цитую, бо записувала на диктофон засідання суду, це закон дозволяє. Це брехня, по-перше на роботі та ще й у публічному місці журналісти розуміють, що вони – обличчя видання, і поводяться відповідно. По-друге, я ніколи не вживаю образ такого типу. Його каяття було швидше ниттям: що поганий журналіст зняв побиття на відео, яке побачила донька мого кривдника, яка живе за кордоном, побачили сусіди, друзі й колеги – і його відсторонили від роботи фотографом в одному з поважних закладів Полтави. Втратив халтурку”, – сказала Цирульник.
Протягом трьох років після рішення суду, за словами журналістки, вона має право подати ще цивільний позов. “Я хочу, щоб мій кривдник знав, що протягом трьох років він може очікувати позов”, – сказала журналістка, додавши, що подасть позов, якщо він спробує з нею сконтактувати.
Також Тетяна зауважила, що боїться за свою безпеку: “Я, мабуть, уже не зможу себе почувати в безпеці поруч з колегами. Один журналіст знімав відео, але інший просто повернувся спиною”.
Як повідомляв ІМІ, 9 травня в Полтаві невідомий чоловік штовхав та вдарив по обличчю журналістку, головну редакторку видання “Коло” Тетяну Цирульник. Інцидент стався біля Меморіалу солдатської слави під час покладання квітів. Один з учасників акції покладання квітів прийшов з портретом свого батька. Присутня там журналістка назвала це російськими наративами, порівнявши з проросійською акцією “Безсмертний полк”. На суперечку дуже агресивно відреагував інший чоловік, який спочатку з нецензурною лайкою запропонував Цирульник “іти звідси”. А після заперечень, що це публічне місце, яке вільне для всіх, чоловік спершу силою виштовхав журналістку з простору перед меморіалом, потім вдарив її по обличчю.
За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”). Внаслідок нападу Тетяна Цирульник отримала легкі тілесні ушкодження.
21.09.2023 Житомирський апеляційний суд 19 вересня залишив без задоволення апеляційну скаргу прокуратури в справі щодо перешкоджання та погроз журналісту програми розслідувань “Антирейтинг” Олександру Крижанівському.
Про це представниці ІМІ в Житомирській області повідомила речниця Житомирської обласної прокуратури Тетяна Гоша.
За словами речниці, прокуратура просила скасувати вирок Корольовського районного суду міста Житомира, який 23 серпня 2023 року визнав невинуватим та виправдав охоронця, обвинуваченого в перешкоджанні та погрозах журналісту Олександру Крижанівському.
Прокуратура просила ухвалити новий вирок, яким визнати обвинувачуваного винним.
Постраждалий журналіст Олександр Крижанівський зауважив представниці ІМІ, що для нього було принципово домогтися, щоб нападника покарали саме за перешкоджання професійній діяльності журналіста.
“Апеляція вирішила, що можна нападати на журналістів. Схоже, щоб дії визнали перешкоджанням журналістській діяльності, треба, щоб проломили голову чи хоча б зламали руку”, – зазначив Олександр Крижанівський.
“Апеляція подавалася через те, що, на думку прокурора, Павленко (нападник. – Ред.) усвідомлював, що нападав на журналіста. Бувши свідком, він визнавав, що розумів факт знімання та що знімають (це є в матеріалах його допиту), а в суді “передумав”. Могли покарати за хуліганство, але в обвинувальному акті цього не було. Він визнає факт події, каже, що шкодує, але переконує, що не усвідомлював, що це журналісти”, – додав журналіст.
Нагадаємо, у Житомирі 19 серпня 2021 року охоронець приватних забудов, які на набережній річки Тетерів, схопив дерев’яну палицю і почав виганяти журналіста Олександра Крижанівського та оператора, висловлюючи погрози й лаючись. Цей момент був знятий на відео.
Житомирська окружна прокуратура відкрила кримінальне провадження через погрозу насильством журналістам (ч. 1 ст. 345-1 КК України).
Згідно з вироком Корольовського районного суду міста Житомира, обвинувачений стверджував, що не знав, що потерпілий є журналістом, оскільки той не назвався, не показав посвідчення та не мав на одязі прескарти.
Натомість потерпілий вважав, що охоронець міг дізнатися, що він журналіст. Бо під час телефонної розмови в його присутності назвався “редактором”.
Help us be even more cool!
