Барометр свободи слова за травень 2023 року
У травні експерти ІМІ зафіксували 11 злочинів проти свободи слова в Україні. З них чотири вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова".
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія: вбивство та викрадення журналістів, кіберзлочини.
Водночас ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки побиття, перешкоджання та кібератаки.
Протягом травня ІМІ зафіксував загибель ще шістьох медійників. Один журналіст загинув під час виконання професійної діяльності – Арман Солдін, п’ятеро медійників загинули на фронті, захищаючи від окупантів Україну.
- Арман Солдін – відеожурналіст французької інформаційної агенції AFP, загинув 9 травня на сході України внаслідок російського обстрілу.
- Володимир Мукан – військовослужбовець, до повномасштабної війни працював журналістом і редактором у "Газеті по-українськи", журналі "Країна" і сайті Gazeta.ua. Загинув 29 квітня 2023 року в Бахмуті під час виконання бойового завдання.
- Денис Кривий – фотограф-натураліст, військовослужбовець, загинув під Бахмутом, намагаючись урятувати поранених побратимів.
- Іван Кузьмінський – військовослужбовець, режисер дитячого телеканалу "Малятко TV", загинув на Луганщині 17 травня поблизу населеного пункту Діброва в бою з російськими окупантами.
- Євгеній Осієвський – військовий, автор видань "Куншт" та "Спільне", загинув 22 травня 2023 року в боях під Бахмутом.
- Віктор Петров – військовий, львівський журналіст і активіст, загинув на фронті на сході України 29 травня.
Загалом в Україні загинув 61 медійник унаслідок російської збройної агресії. З них 10 – під час виконання журналістської діяльності, 51 загинув як учасник бойових дій або став жертвою російських обстрілів.
У тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) викрали місцеву журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром. Окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. Ірина та її чоловік уже декілька років перебували на пенсії.
Сайт 24 каналу атакували в травні російські хакери. Під час атаки росіяни оперативно публікували на сайті фейкові новини з погрозами та образами на адресу Президента України Володимира Зеленського та надсилали читачам відповідні "пуш-повідомлення". Каналу вдалося відбити атаку та оперативно визначили вразливості, через які вдалося атакувати сайт.
Також кібератаки з боку росіян зазнав сайт видання "Вечірній Київ". Хакери опублікували кілька копій новини від імені хакерського угруповання "Сонцепьок". Вони з періодичністю у хвилину викладали одну й та саму новину з приблизним текстом та зображенням Зеленського у вигляді клоуна: "Увага, Зеленський! Ми, хакерське угруповання "Сонцепьок", зламали всі державні сайти, виявили всю інформацію, корупцію". Безпосереднього доступу до керування сервером чи базою даних хакери не отримали.
Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах
Серед семи порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки побиття, перешкоджання та кібератаки.
Так, у Полтаві невідомий чоловік штовхав та вдарив по обличчю журналістку, головну редакторку видання "Коло" Тетяну Цирульник. Інцидент стався 9 травня біля Меморіалу солдатської слави під час покладання квітів. Один з учасників акції покладання квітів прийшов з портретом свого батька. Журналістка запитала, чому вони сюди прийшли саме 9 травня і чи це не акція "Безсмертного полку". Нападник нецензурною лайкою запропонував Цирульник "іти звідси", а після заперечень, що це публічне місце, спершу силою виштовхав її з простору перед меморіалом, потім вдарив по обличчю. Цирульник отримала легкі тілесні ушкодження внаслідок нападу. За цим фактом поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України ("Погроза або насильство щодо журналіста").
Серед п’яти перешкоджань у двох випадках журналістам Суспільного хапали камеру, штовхали та погрожували віряни Української православної церкви, пов'язаної з РПЦ, під час знімання зборів релігійних громад про перехід до ПЦУ. Ці випадки сталися на Черкащині та Кіровоградщині.
Злочини Росії
Вбивства журналістів – 1
1. На сході України загинув відеожурналіст AFP Арман Солдін
09.05.2023 На сході України сьогодні, 9 травня, унаслідок ракетного обстрілу загинув відеожурналіст французької інформаційної агенції AFP Арман Солдін. Про це AFP повідомила у Twitter.
“Ми пригнічені, дізнавшись про смерть відеожурналіста AFP Армана Солдіна сьогодні на сході України. Усі наші думки з його родиною та близькими”, - йдеться у повідомленні.
Обставин загибелі журналіста агентство не повідомляє.
Оновлено. Арман Солдін загинув від ракетного обстрілу поблизу Часового Яру, про це розповіли колеги, які стали свідками інциденту. Напад стався на околицях міста неподалік від Бахмута.
Як повідомляє Lemonde, Арман Солдін та його колеги з AFP потрапили під обстріл, перебуваючи з групою українських військових. Обстріл стався близько 16:30.
32-річний Солдін загинув, коли ракета влучила неподалік від місця, де він лежав. Решта команди не постраждала.
“Все агентство спустошене втратою Армана”, — сказав голова AFP Фабріс Фріс. — Його смерть є жахливим нагадуванням про ризики та небезпеки, з якими щодня стикаються журналісти, висвітлюючи конфлікт в Україні”.
Арман Солдін народився в Сараєво, був громадянином Франції. Він почав працювати на AFP як стажер у римському бюро в 2015 році, а потім перейшов до Лондона. Він був частиною першої команди AFP, яку було відправлено в Україну після початку російського вторгнення 24 лютого 2022 року, і прибув наступного дня. З вересня Солдін жив в Україні, керував висвітленням команди та регулярно їздив на передову на сході та півдні.
За даними ІМІ, Арман Солдін став 57-м медійником, що загинув унаслідок російської агресії та 10-м журналістом під час виконання професійної діяльності.
Викрадення – 1
1. Окупанти викрали у Мелітополі журналістку Ірину Левченко та її чоловіка
30.05.2023 В тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) викрали місцеву журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром. Цю інформацію ІМІ підтвердили власні джерела у місті.
За словами джерел, окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. Де вони зараз - невідомо. Ірина та її чоловік вже декілька років перебували на пенсії.
Водночас як розповіла Центру журналістських розслідувань сестра Ірини Олена Руденко, зв’язок з парою зник після 6 травня.
За словами сестри, знайомі почали пошук після того, як Левченки перестали виходити на зв’язок. З’ясувати, що трапилось з родиною, надскладно ще й тому, що окупанти вимагають щоб в “комєндатуру” за інформацією про викрадених приходили тільки близькі родичі. А у Ірини і Олександра в окупації їх немає.
Востаннє з Левченками був зв’язок 5 травня. На вихідні Ірина і Олександр могли поїхати і на дачу, в передмістя Мелітополя, де немає зв’язку, і на цвинтар, що за містом, доглядати за могилами рідних, і просто покататися. Тож тривогу близькі забили аж за три дні.
“Поїхали на дачу – там нікого немає. Квартири зачинені, велосипеди на місці. Що трапилося з Іриною і Сашею, достеменно невідомо!”, – розповіла Олена.
Друзі намагалися дізнатися щось про долю родини Левченко в окупаційних “правоохоронних органах”, проте там повідомили, що інформацію нададуть тільки родичам. Але всі родичі з окупації виїхали.
Тож наразі близькі володіють досить приблизною інформацією про долю викрадених. В перший день нібито Левченків тримали в приміщенні на вулиці Чернишевського, де зараз знаходиться одна з окупаційних правоохоронних структур.
Але потім Ірину забрали невідомо куди, а Олександр лишився. Нібито його звинувачують в “тероризмі”.
Спочатку рідні не заявляли про зникнення Левченків публічно, сподіваючись, що їх відпустять, але зараз просять максимального розголосу, адже всі звинувачення вважають абсурдними.
“Звісно, що це нісенітниці, який тероризм може вчиняти родина пенсіонерів”, – переконані друзі родини і не втрачають надію, що найближчим часом Ірина і Олександр опиняться вдома.
Ірина Левченко в журналістиці з 1981 року. Працювала в заводських багатотиражках, мелітопольській районній газеті “Новий день”, була власкором обласних і всеукраїнських друкованих видань.
Останніми роками через сімейні обставини не вела професійну діяльність, зараз на пенсії за віком.
Олександр Левченко працював на мелітопольському заводі тракторних гідроагрегатів, моторному заводі. А після виходу на пенсію більшу частину часу присвячував дачній ділянці.
Як повідомляв ІМІ, 13 березня 2022 року в окупованому Мелітополі Запорізької області припинила друк міськрайонна газета “Новий день”. Як стало відомо пізніше ІМІ, окупанти згодом привласнили собі приміщення редакції.
Інформація про зникнення Ірини Левченка та її чоловіка розміщена в телеграм-каналі “Зниклі мелітопольці”.
Кібератаки – 2
1. Сайт 24 каналу атакували росіяни
11.05.2023 Сайт 24 каналу зазнав 11 травня російської хакерської атаки, повідомляється на сайті каналу.
Росіяни почали оперативно публікувати на сайті фейкові новини з погрозами та образами на адресу Президента України Володимира Зеленського та відправляти читачам відповідні “пуш-повідомлення”.
Як зазначає канал, атака відбулася напередодні публікації великого розслідування сайту про високопоставленого офіцера ГРУ Росії.
Каналу вдалося відбити атаку та оперативно визначили вразливості, через які вдалося атакувати сайт.
Головна редакторка сайту 24 каналу, коментуючи атаку, сказала, що росіянам дуже не подобається те, що медіа робить.
“Росіянам дуже не подобається те, що ми робимо. Про це свідчать як фейки ФСБ із використанням нібито “скрінів” із сайту 24 каналу, так і спроби хакерських атак. Жодні атаки не зупинять нас. Сайт відновив роботу. Росіяни традиційно зробили від'ємний наступ. Не зупиняємося і прямуємо до перемоги”, - наголосила Анастасія Зазуляк.
Генеральний директор 24 каналу Роман Андрейко зазначив, що канал відбив атаку росіян і визначив вектор атаки. “Ворог більше не пройде, а їх зухвалі попередження — пусте бахвальство”, – наголосив Андрейко.
Як повідомляв ІМІ, сайт 24 каналу зазнав 23 лютого 2022 року DDoS-атаки. Через атаку сервери тимчасово зупинили свою роботу. Атака на сайт почалася майже одночасно з атакою на урядові сайти.
2. Росіяни атакували сайт "Вечірнього Києва"
26.05.2023 Сайт видання “Вечірній Київ” зазнав 25 травня хакерської атаки. Про це повідомляється на сайті видання.
Головна редакторка видання Олена Петришин уточнила, що хакери опублікували кілька копій новини від імені хакерського угруповання “Сонцепьок”.
“Безпосереднього доступу до керування сервером чи базою даних хакери не отримали. Зараз наші спеціалісти працюють над тим, аби в майбутньому уникнути таких ситуацій та ще надійніше захистити вебпортал”, – зазначила Олена Петришин.
Атаку на сайт було вчинено близько 15:00. За словами в.о. директора КП “Київінформ”, куди входить газета, Євгена Лопушинського, атака відбулася саме під час відкриття фотовиставки “Київ учора та сьогодні: подорож у часі”, яку організували в парку імені Тараса Шевченка в Києві.
Як зазначає редакція, це не перша атака на сайт з початку повномасштабного вторгнення. У перші місяці після загострення війни періодично відбивали схожі напади, але менш масштабні.
У коментарі представниці ІМІ Євген Лопушинський уточнив, що сайт видання атакували російські хакери.
“Вони написали, що ми хакерське угруповання "Сонцепьок", і почали з періодичністю у хвилину викладали одну й та саму новину з приблизним текстом та зображенням Зеленського у вигляді клоуна: “Увага, Зеленський! Ми хакерське угруповання “Сонцепьок”, зламали всі державні сайти, виявили всю інформацію, корупцію”, – розповів він.
За словами Євгена Лопушинського, над відновленням сайту реакція працювала три години, наразі він працює стабільно. А колектив видання продовжує покращувати технічну захищеність сайту, щоб уникнути подібних хакерських атак надалі.
Окупований Росією Крим – 2
1. "Справа Ірини Данилович": окупанти не пустили на судове засідання ні медіа, ні батька
03.05.2023 Окупаційний Верховний суд Криму не пустив на засідання в справі громадянської журналістки, активістки Ірини Данилович ні журналістів, ні її батька, попри те що судове засідання було відкритим.
Про це батько журналістки Бронислав Данилович розповів у коментарі проєкту Радіо Свобода "Крим.Реалії".
Саму ж Ірину окупанти привезли до зали суду, незважаючи на її стан здоров'я.
"Судового засідання не було. Впритул його не бачив. Ми приїхали для того, чесно скажу, щоб я сходив у Верховному суді до туалету, посидів біля зали №6 судових засідань і вийшов надвір. Жодного розгляду не було. Справу відправлено до суду Феодосії у зв'язку з тим, що Ірина з вини судді Кулінської не повною мірою ознайомилася з матеріалами справи", – розповів у коментарі журналістам Броніслав Данилович.
"Суд звернув увагу лише на той факт, що за станом здоров'я вона не мала можливості ознайомитися до кінця з протоколами судових засідань. У цьому зв'язку колегія ухвалила повернути справу до суду першої інстанції для завершення процесу ознайомлення засудженої з матеріалами справи", – йдеться в повідомленні сайту "Кримський процес".
Як повідомляв ІМІ, Ірину Данилович російські силовики заарештували 29 квітня 2022 року в окупованому Криму. Її затримали, коли вона їхала з роботи дорогою з Коктебеля до Феодосії. У її будинку в селі Владиславівка провели обшук, вилучили телефон і ноутбук.
Наприкінці липня 2022 року Данилович заявила про те, що співробітники ФСБ РФ побили її та продовжують тиск на неї.
28 грудня 2022 року підконтрольний Росії Феодосійський міський суд ("суддя" Наталія Кулінська) засудив Ірину Данилович до семи років позбавлення волі за звинуваченням у незаконному зберіганні та виготовленні вибухових речовин за ч. 1 ст. 222.1 КК РФ.
21 березня Данилович оголосила сухе голодування до "початку лікування чи біологічної смерті", про що повідомила листом. У листі вона повідомила про погіршення стану її здоров’я: порушення слуху та можливий перенесений мікроінсульт.
22 березня 2023 року низка правозахисних організацій закликала негайно забезпечити госпіталізацію Ірини Данилович.
Данилович після припинення голодування довго не вивозили на медичне обстеження з вини "судді" Наталії Кулінської, яка оформила дату ознайомлення із судовими матеріалами справи на той день, коли адміністрація СІЗО запланувала вивезти журналістку до лікарні.
Ірина Данилович працювала медсестрою, була також громадянською журналісткою, висвітлювала проблеми системи охорони здоров’я в Криму та поширювала інформацію про війну в Україні.
Прокуратура АР Крим розпочала кримінальне провадження за фактом незаконних обшуків та затримання Ірини Данилович.
27 квітня 2023 року батько Ірини Данилович Бронислав заявив, що його доньці не надають обіцяного лікування.
2 травня 2023 року окупаційний Верховний суд окупованого Криму повернув справу щодо громадянської журналістки Ірини Данилович до окупаційного Феодосійського міського суду через те, що підсудна не завершила ознайомлення з матеріалами справи.
2. Російська влада відмовилася розкрити дані про здоров'я журналістки Ірини Данилович
11.05.2023 Федеральна служба виконання покарань Росії відмовилася розкрити інформацію про стан здоров'я засудженої громадянської журналістки з Криму Ірини Данилович, повідомляє проєкт Радіо Свобода "Крим.Реалії" з посиланням на громадську ініціативу "Кримська солідарність".
Відомство відповіло на запит лікаря та громадської активістки Ольги Мазурової, яка багато років виступає на захист політичних в'язнів Криму. Згідно з відповіддю, Данилович отримує лікування в медчастині №3 медсанчастини-91 ФСВП. Також її лікування нібито відбувається відповідно до порядку, затвердженого мін'юстом Росії.
Водночас відомство відмовилося розкрити дані про стан здоров'я Данилович, пославшись на те, що журналістка не давала згоди на розголошення таких даних Мазуровій.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
Фізична агресія
Побиття – 1
1. У Полтаві невідомий чоловік вдарив по обличчю журналістку “Кола” Тетяну Цирульник
09.05.2023 У Полтаві невідомий чоловік штовхав та вдарив по обличчю журналістку, головну редакторку видання “Коло” Тетяну Цирульник. Інцидент стався сьогодні, 9 травня, біля Меморіалу солдатської слави під час покладання квітів, повідомляє ”Полтавщина”.
Як повідомляє видання, один з учасників акції покладання квітів прийшов із портретом свого батька. Присутня там журналістка назвала це російськими наративами, порівнявши з проросійською акцією “Безсмертний полк”. На суперечку дуже агресивно відреагував інший чоловік, який спочатку з нецензурною лайкою запропонував Цирульник “іти звідси”. А після заперечень, що це публічне місце, яке вільне для всіх, чоловік спершу силою виштовхав журналістку з простору перед меморіалом, потім вдарив її по обличчю.
На відео, яке опублікував автор проєкту “Свобода Слова” Віталій Скобельський, видно, що Тетяна Цирульник робила фото, в цей час на неї накинувся чоловік зі словами: “Чуєш, курво, йди звідси!”, почав виштовхувати її, потім ударив по обличчю.
На місце прибув наряд патрульної поліції, який, своєю чергою, викликав слідчо-оперативну групу. На цьому конфлікт був вичерпаний.
Згодом Цирульник розповіла ІМІ, що отримала легкі тілесні ушкодження внаслідок нападу. За її словами, це показала медична експертиза.
Також журналістка розповіла деталі нападу. За її словами, вона пішла до меморіалу, виконуючи свою професійну діяльність.
“9 травня журналісти ходять до Вічного вогню. Щороку, бо це новини, а ми журналісти. Цього року я пішла туди подивитися, чи погасили вічний вогонь, чи немає мітингів, і зробити матеріал. Біля меморіалу я побачила двох людей: чоловіка з портретом у руках та іншого, молодшого, який його знімав. Я також підійшла, сфотографувала погаслий вічний вогонь, зняла відео площі. У якийсь момент хтось із цих чоловіків мене запитав, що тут було 8 травня. Я відповіла, що не знаю, потім я в них спитала, чому вони сюди прийшли 9 травня. Так, я спитала, чи це не “Безсмертний полк” і що своїми діями вони підігрують російській пропаганді. Це викликало негатив у мій бік. Чоловік, який знімав людину з портретом, почав кричати, що я “бендерівка”, – розповіла Цирульник.
Журналістка говорить, що спочатку людей було троє. Потім почали підходити люди, журналісти, люди з квітами й чоловік, який згодом на неї напав.
“Чоловік у чорній куртці почав кричати: “Іди геть звідси!” Я відповіла, що це публічне місце і я маю право тут перебувати. Потім мене хтось схопив дуже неочікувано і з матюками почав штовхати в клумбу. Спочатку я взагалі не зрозуміла, що відбувається, але мене з матюками кудись тягли, я повторювала: “Що ви робите, я журналістка, ви нормальний?” – згадує Тетяна Цирульник.
Журналістка зазначила, що те, що відбулося, стало шоком, вона навіть не могла чинити опір. “Людне місце, я знаю, що поруч колеги, – і тут мене хтось кудись тягне. З матюками цей чоловік штовхнув мене в клумбу, я з неї вийшла, і тут він повернувся. Зі словами “Щас у*бу”. Я точно це пам’ятаю, бо я внутрішньо дуже здивувалася за що і точно не вірила, що мене можуть вдарити. І тут він підійшов до мене і вдарив. Я дивилася йому прямо у вічі в цей момент і бачила, що йому це подобається. Він бив мене з великим задоволенням, поливаючи матом. І він би мене вдарив ще раз. Я це відчувала”, – розповіла Тетяна.
Після нападу, за словами журналістки, поліція з'явилася швидко. Тетяна написала заяву та зробила експертизу. Водночас додала, що в нападника з'явилася група підтримки, яка вигукувала, що її ніхто не бив.
Також журналістка додала, що наслухалась образ: “І що посвідчення в мене маленьке журналістське, і що я без году неделя журналістка і ніхто, і “не ви*балі ж” мене” – це все може бути на нагрудних камерах поліцейських. Я просто стояла біля поліцейських і казала, що я біля вас стоятиму, бо я боюсь”, – розповіла Цирульник.
Перешкоджання законній професійній діяльності – 5
1. У Тернополі стався напад на журналістку “Еспресо”
11.05.2023 У Тернополі квартирант судді Північного апеляційного господарського суду Людмили Кропивної напав на журналістку телеканалу “Еспресо” Марію Івановську. Про це повідомляє “Еспресо”.
Знімальна група телеканалу виконувала редакційне завдання щодо перевірки суддівських декларацій про майновий стан.
У будинку, де знаходиться квартира судді, чоловік 1987 року народження, який назвався її квартирантом, напав на журналістку Марію Івановську.
Він відібрав телефон, намагався затягнути співробітницю “Еспресо” до квартири та погрожував побити ногами.
Тернопільське районне управління поліції ГУНП у Тернопільській області порушило кримінальні провадження за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів і грабіж в умовах війни. Розслідування справи триває.
2. На Черкащині віряни УПЦ (пов'язана з РПЦ) перешкоджали журналістам Суспільного
11.05.2023 У міста Шпола на Черкащині 11 травня біля Свято-Миколаївського храму віряни УПЦ (пов'язана з РПЦ) хапали камеру та штовхали оператора Суспільного Сергія Єфімова. Про це повідомляє Суспільне Черкаси.
Також повідомляється, що на адресу журналісток звучала нецензурна лайка та погрози.
Як повідомила власна кореспондентка Суспільного Оксана Швед з місця події, парафіяни зібралися сьогодні біля храму, висловивши бажання перейти від московського патріархату до Православної церкви України. Втім, поруч були парафіяни, які не хотіли переходу. Зав'язалася словесна сутичка, під час якої парафіяни московської віри погрожували журналістам Суспільного, хапали камеру та перешкоджали зйомці.
За перехід парафії до ПЦУ присутні віряни проголосували одноголосно. Шполяни зібрали підписи за перехід, аби підтвердити це юридично.
Суспільне зазначило, що звернеться до поліції щодо перешкоджання журналістській діяльності.
3. Видання "Дніпро оперативний" отримало листа про нібито мінування редакції
21.05.2023 Редакція онлайн-видання “Дніпро оперативний” отримала 21 травня повідомлення про мінування. Про це повідомила представниці ІМІ головна редакторка видання Олеся Антошкіна.
Лист видання отримало на редакційну пошту. Невідома особа вимагала переведення на її рахунок 170 біткоїнів.
“У нас у редакції працювала в неділю чергова журналістка. І вона мені розповіла, що приходили поліцейські, оглянули приміщення, порозпитували”, – розповіла Олеся Антошкіна.
Також вона додала, що їхня редакція займає один з поверхів шестиповерхової будівлі, де ще є безліч різних установ. Проте дивується, що лист про нібито мінування надійшов саме їхній редакції.
Про нібито мінування понад 400 об'єктів також повідомила Дніпровська міська рада. Там написали, що на пошту СБУ надійшло чотири листи про мінування. Зокрема, йшлося про школи, суди, адміністративні будівлі.
4. На Кіровоградщині віряни УПЦ (МП) перешкоджали та погрожували журналістам Суспільного
27.05.2023 Парафіяни Української православної церкви (Московського патріархату) перешкоджали роботі журналістки і оператора Суспільне Кропивницький 27 травня під час знімання зборів релігійної громади у смт. Приютівка Кіровоградської області, повідомляє Суспільне.
Знімальній групі погрожували фізичною розправою, намагалися вибити камеру з рук оператора Анатолія Басистого, у журналістки Антоніни Крейтор відібрали телефон під час знімань, щоб перешкодити фіксування на відео дій священників УПЦ, які в цей час штурмували автобус, де проводили збори про перехід релігійної громади до Православної Церкви України.
За цим фактом Суспільне Кропивницький звернулось до правоохоронних органів щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів на території біля будинку культури (провулок Береговий) смт. Приютівка. Медіа додало, що віряни, які перешкоджали та погрожували, зафіксовані на відео.
Як повідомив виданню заступник начальника Олександрійського райвідділу поліції Віктор Глущенко, поліцейській, які були на місці, зафіксували перешкоджання журналістам, даний факт зареєстрований.
5. У Луцьку охорона ТРЦ заборонила знімання журналістам "Конкурент TV" на публічному заході
23.05.2023 У Луцьку охорона ТРЦ “ПортCity” забороняла проводити знімання журналістам телеканалу “Конкурент TV” під час всеукраїнської акції “Велодень”, повідомляє Конкурент.
Інцидент стався 21 травня біля торгового центру, де збиралися велосипедисти. Анонсувала захід Луцька міська рада 19 травня, після того як відповідне розпорядження підписав міський голова.
Знімальна група телеканалу “Конкурент TV” вирушила на місце збору велосипедистів, що відбувалося біля “ПортCity”. Журналісти збиралися висвітлити подію міста та поспілкуватись із лучанами, які вирішили взяти участь в акції.
Проте щойно оператор телеканалу почав знімання, як знімальну групу почали виганяти люди у формі охорони торговельно-розважального центру.
Як розповіла в коментарі ІМІ директорка телеканалу “Конкурент TV” Олександра Куртєєва, охорона заборонила працювати всій знімальній групі. Оператору Юрію Фетисову сказали вимкнути камеру і “покинути приватну територію” разом з журналісткою Катериною Возняк.
Заборону охоронці пояснювали “приватною територією” та відсутністю дозволу від адміністрації торговельного центру. Своєю чергою журналісти наголошували, що захід є публічним, а не приватним.
Після інциденту знімальна група каналу звернулася до поліції із заявою щодо перешкоджання журналістській діяльності.
“Першою проти знімання виступила жінка. Вона не представилась. Жінка запитала, хто ми, і сказала, що зараз воєнний стан і знімати не можна. Пізніше ця жінка сказала, що нас не запрошувала, наполягала покинути захід і покликала двох охоронців. Один з них показав посвідчення, його звали Олександр”, – розповіла Куртєєва.
Також вона додала, що на місці працювали інші місцеві ЗМІ, а от претензії чомусь виникли до журналістів “Конкурент TV”.
Представниця ІМІ намагалася додзвонитися до адміністрації ТРЦ, щоб вона прокоментувала дії охорони, однак ніхто не відповідав на дзвінки.
Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко зазначив, що якщо це дійсно приватна територія (у власності чи в оренді), то заборону на знімання втілити проблематично. Але, додав він, якщо допуск на територію є вільним, адже практично в кожного зараз є смартфон із камерою, знімання досить легко провести непомітно.
“У статті 307 Цивільного кодексу є згадка про знімання людей за їхньої згоди. Однак згода на знімання припускається, якщо воно проводиться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру”, – нагадав Головенко.
Юрист наголосив, що в таких випадках журналісти можуть звертатися в поліцію щодо перешкоджання їхній діяльності, адже є прецеденти притягнення до кримінальної відповідальності за перешкоджання зніманню в магазинах (тобто на приватній території, на яку доступ громадян загалом вільний).
На думку юриста, на законодавчому рівні варто було б додатково врегулювати питання знімання в таких місцях.
Інтернет-тиск
Кіберзлочини – 1
1. Невідомі другу добу атакують сайт херсонського видання МОСТ
19.05.2023 Невідомі другу добу вчиняють DDoS-атаку на сайт херсонського онлайн-видання МОСТ.
Про це ІМІ повідомив головний редактор видання Сергій Нікітенко.
“Вчора та позавчора зранку сайт атакували особливо сильно, він декілька годин був недоступний. Навіть зараз навантаження на сервер аномально велике, але сайт працює”, – розповів він.
В редакції припускають, що атака може бути повʼязана з низкою публікацій про посадовців Херсонщини, щодо яких раніше надходила пропозиція видалити матеріали з сайту за гроші.
Також видання не відкидає атаку з боку росіян, адже сьогодні зранку не працювала низка сайтів органів влади Одеської області, частину сайтів, за словами анонімних російських хакерів, зламали, розмістивши на них пропагандистський текст.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 2
1. Поліція полтави відкрила провадження за фактом насильства щодо журналістки
09.05.2023 Поліція Полтави відкрила кримінальне провадження за фактом насильства щодо журналістки видання “Коло” Тетяни Цирульник.
Про це в коментарі представниці ІМІ повідомив керівник пресслужби Головного управління Нацполіції в Полтавській області Юрій Сулаєв.
За його словами, за цим фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).
“Відео, на якому зафіксований інцидент, надано. Далі будуть проведені слідчі дії. Слідчі опитають свідків, усіх, хто там був. Особу чоловіка встановили. Чи давав він пояснення, не знаю, нам заборонено втручатись у слідство”, – сказав Сулаєв.
Тетяна Цирульник повідомила ІМІ, що вона пройшла судово-медичну експертизу.
Санкція частини 2 статті 345-1 ККУ передбачає обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років.
2. Поліція Черкащини розслідує факт перешкоджання журналістам Суспільного
12.05.2023 Поліція Черкаської області відкрила кримінальне провадження за статтею "перешкоджання законній професійній діяльності журналістів" після нападу на оператора Суспільного на території церкви в місті Шпола.
Про це повідомила пресслужба нацполіції Черкащини.
У поліції пояснили, що 11 травня до них звернувся журналіст однієї з місцевих телекомпаній і заявив про перешкоджання його професійній діяльності.
"Наразі проводиться досудове розслідування", – зазначили в поліції.
Як повідомляв ІМІ, у місті Шпола на Черкащині 11 травня 2023 року біля Свято-Миколаївського храму віряни УПЦ (пов'язана з РПЦ) хапали камеру та штовхали оператора Суспільного Сергія Єфімова.
Реакція журналістської спільноти – 2
1. У Кременчуці журналісти вимагають від міського голови допуску на засідання міськради
03.05.2023 Кременчуцькі журналісти надіслали листа міському голові Віталію Малецькому, у якому закликають до припинення обмеження прав журналістів.
Про це представниці ІМІ в Полтавській області повідомив Олег Булашев, головний редактор “Кременчуцької газети”, де журналісти опублікували своє звернення.
Лист до міської влади підписали головний редактор "Кременчуцької газети" Олег Булашев, головна редакторка видання "Кременчуцький ТелеграфЪ" Ольга Мінчук, журналіст видання "Програма плюс" Артем Кузьменко, журналістка Центру журналістських розслідувань "Полтавщина. Медіа Доказ" Альона Маліченко, регіональна кореспондентка "TV Еспресо" Ірина Скрипачова.
"Журналістська спільнота Кременчука вважає, що в таким чином порушується дія Закону України "Про інформацію", який гарантує журналістам право безперешкодно відвідувати приміщення суб’єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятими в розумні терміни їхніми посадовими й службовими особами, крім випадків, визначених законодавством. Поряд з тим Закон України "Про доступ до публічної інформації" гарантує право на доступ до публічної інформації шляхом доступу до засідань колегіальних суб’єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством. Це ж усе підкріплює профільний Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", який передбачає, що сесії ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається радою відповідно до закону. Цей закон також передбачає, що протоколи сесії ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації", – йдеться у зверненні.
Кременчуцькі медійники наводять приклад Полтавської ОВА та обласної ради, які під час воєнного стану регулярно проводять зустрічі з усіма журналістами, щоб ті могли поставити будь-які свої запитання. У Полтаві журналістам надають посилання на YouTube, щоб дивитися прямий ефір із сесії Полтавської облради. Аналогічно транслюють сесії Полтавської міської ради. У вільному доступі – трансляції сесій Київської міської ради, Криворізької, Запорізької та інших місцевих рад, також транслюються засідання депутатських комісій.
"На жаль, Кременчуцька міська рада залишається повністю закритою до журналістів: матеріали засідання депкомісій та проєкти рішення сесій, виконкому не оприлюднюються, трансляції засідань комісій та сесій Кременчуцької міської ради не ведуться. Також на сайті міської ради практично не оприлюднюються і розпорядження міського голови Віталія Малецького", – зазначають у своєму зверненні журналісти Кременчука.
У коментарі полтавській представниці ІМІ Олег Булашев повідомив, що наразі реакції від міської влади на звернення немає. За словами журналіста, 5 травня має відбутися засідання сесії міської ради, на яку медійників, як очікує Булашев, знову не допустять.
"З початку повномасштабної війни жодного разу не допускали. Пускали лише тоді, коли були мітинги батьків через те, що школи не працюють і навчання онлайн", – говорить Олег Булашев.
У своєму зверненні журналісти просять дослухатися до їхніх вимог, у разі недопуску, зазначається, звертатимуться до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення за ст. 171 Кримінального кодексу України.
2. Запорізькі журналісти відмовилися від співпраці з ОВА, вважаючи її комунікацію провальною
12.05.2023 Частина запорізьких журналістів і журналісток з різних медіа відмовилася підтримувати комунікацію з представниками Запорізької військової адміністрації через неефективність та неспроможність адекватно інформувати регіональні медіа щодо російських атак по Запоріжжю і області, а також їхніх наслідків. Зараз майданчик для спілкування покинули 12 журналістів і журналісток.
Про це низка журналістів розповіли представниці ІМІ в Запорізькій області.
Журналісти вбачають у комунікативній стратегії обласної влади зумисне замовчування й ігнорування прав журналістів і громади на інформацію, а також розглядають такі дії як сприяння колаборантам та їхнім пропагандистським медіа поширювати фейки про події в регіоні.
Нагадаємо, у березні запорізькі журналісти скаржилися, що новий голова Запорізької обласної державної адміністрації та обласної військової адміністрації Юрій Малашко, призначений на цю посаду 9 лютого, жодного разу не зустрівся з ними та уникає будь-яких коментарів для місцевих медіа щодо подій у місті.
За словами власної кореспондентки Укрінформу Ольги Звонарьової, останнім часом робота багатьох запорізьких журналістів була фактично заблокована через відсутність оперативної та офіційної інформації щодо ракетних обстрілів з боку Росії від представників ЗОВА. Вона зазначила, що останні постійно посилаються на те, що не мають права надавати самовільно, без погодження з різними структурами, інформацію про “прильоти”. Водночас на прохання журналістів організувати зустріч з усіма структурами, а також створити спеціальний чат для оперативної комунікації та розуміння ситуації лише говорять “найближчим часом”.
“Коли ми чуємо від ЗОВА, що поки спецслужби не надали дозволу на зйомку і якщо хтось зараз поїде, то буде позбавлений акредитації, у деяких ЗМІ з'являються фото та відео з місця подій. Тобто ті самі спецслужби фактично дають дозвіл, але окремим журналістам? Всі ЗМІ, які мають акредитацію від Міноборони, мають працювати на місцях ворожих атак і фіксувати всі наслідки не тоді, коли там уже відпрацювали всі служби, дістали тіла всіх загиблих і допомогли живим”, – розповіла журналістка.
За її словами, свою позицію журналісти озвучили представникам ЗОВА. Якщо проблему не розв'яжуть, медійники планують піти на прийом до голови області, писати листи в Офіс президента, Генштаб та інші структури.
Підтримує цю позицію і головний редактор видання “Акцент” Олександр Чубукін: “Я вирішив залишити чат з ОВА, оскільки користі від нього для здійснення журналістської роботи практично немає. Жодне з прохань колег за останні місяці не було задоволене з боку керівництва ЗОВА. Не було організовано зустрічі для координації дій влади з журналістами щодо роботи в прифронтовій зоні та вирішення поточних питань. Не створено спільного чату з пресслужбами державних органів, що мало полегшити оперативну роботу журналістів та правильне і коректне подання інформації щодо подій у регіоні”.
“Крім того, присутня незрозуміла та, на мій погляд, згубна практика замовчування, ігнорування або несвоєчасного інформування мешканців регіону щодо фактів обстрілів та їхніх наслідків з боку керівництва регіону. Врешті, це призводить до того, що люди через телеграм-канали та інші соцмережі шукають будь-яку інформацію щодо наслідків ворожих обстрілів і отримують її лише з проросійських джерел. Зокрема, у Запоріжжі – з ресурсу зрадника-колаборанта Володимира Рогова. Такими діями влада лише допомагає ворогу збільшувати кількість своєї аудиторії та впливати на неї в пропагандистських цілях”, – говорить редактор.
Журналістка сайту 061.ua Ельміра Шагабудтдинова уточнила, що останні три місяці так і не було проведено жодної зустрічі з пресою в будь-якому форматі, а останніми тижнями зовсім немає інформації щодо прильотів, хоча є влучання в житлові забудови, але журналістам про це не повідомляють вчасно.
“Цей інформаційний вакуум небезпечний для громадськості, бо люди не можуть оцінити ризики того, що відбувається, і шукають інформацію деінде, зокрема на ресурсах, що підконтрольні ворогу. Я доєдналася до цього рішення, тому що це своєрідний спротив проти ігнорування обласною військовою адміністрацією журналістів та їхньої професійної діяльності”, – зазначила вона.
Ще одна журналістка, яка припинила комунікацію з владою, Маргарита Огнєва із “Запорізького центру розслідувань”, вважає, що в ЗОВА просто немає людини, яка б знала, як спілкуватися зі ЗМІ й, відповідно, передавати свій меседж населенню.
“Після кожного обстрілу, якщо не вдається якимись правдами й неправдами дістати хоч крихту інформації, запорізькі журналісти отримують десятки коментарів від запоріжців: а що було вночі? Знову мовчать? Чому мовчать? Нас кинули, і так далі. […] Цю ситуацію, схоже, виправляти в ЗОВА не збираються. Журналістів годують сніданками, що буде якась примарна зустріч із представниками спецслужб, на якій... що? Окей, ми навіть не розуміємо, що це має бути за зустріч, але ми готові прийти на неї. Але ж ні, все ті ж обіцянки. Дякуємо, ми наїлися”, – зауважила журналістка.
Нагадаємо, представники ЗОВА у відповіді на звернення ІМІ в березні обіцяли провести пресконференцію для журналістів з очільником ЗОВА ще 14 березня. Втім, ця зустріч так і не відбулася. Після цього представники ЗОВА періодично обіцяють проведення зустрічі, на якій зберуть усі відповідні для розв'язання питань служби й зустрінуться з журналістами. Востаннє датою такої зустрічі була середа, 10 травня. Втім, її знову перенесли.
Представниця ІМІ звернулася 12 травня по коментар щодо ситуації з кризою комунікації до голови Департаменту культури і інформаційної політики ЗОВА Владислава Мороко. Втім, поки що він не відреагував на прохання. Із власних джерел ІМІ стало відомо, що чергова спроба зустрічі може відбутися наступного тижня.
Судові позови від журналістів – 3
1. Після рішення суду міськрада Миколаєва надала журналістці дані про зарплату керівництва міста
02.05.2023 Миколаївська міська рада після рішення суду надала журналістці Центру журналістських розслідувань “Нікцентр” Оксані Орсач інформацію про рівень заробітної плати очільників міста.
Про це представниці ІМІ в Миколаївській області повідомила журналістка Оксана Орсач.
“Через тиждень після рішення суду виконавчий комітет Миколаївської міської ради надіслав мені інформацію, яку я просила надати в запиті. Вони розписали розмір заробітної платні, преміальних, надбавок та матеріальної допомоги, яку отримали в період із січня 2022 по січень 2023 року міський голова, його заступники та помічники. Тобто у виконкому все ж був доступ до всіх даних, навіть за ті місяці, за які, як стверджували суду, не могли відповісти журналістам. Чому в мерії так намагались уникнути відповіді на запит про зарплати, чесно кажучи, не дуже розумію. Але добре, що вони не продовжили відтягувати її апеляцією”, – розповіла Орсач.
Як відомо, 11 квітня Миколаївський окружний адміністративний суд зобов’язав Миколаївську міську раду надати журналістці Центру журналістських розслідувань “Нікцентр” Оксані Орсач запитувану нею раніше інформацію про заробітні плати, премії та інші доплати, які протягом 2022 року отримали міський голова Олександр Сєнкевич, його заступники та помічники.
Оксана Орсач 19 січня звернулась із запитом до Миколаївської міськради з проханням надати інформацію про зарплатню керівництва міста, проте міська рада не надала даних, посилаючись на воєнний стан.
02.05.2023 Львівський окружний адміністративний суд задовольнив позов співзасновниці "Наші гроші. Львів" Олександри Губицької і зобов’язав Львівську обласну військову адміністрацію (ЛОВА) надати інформацію про чоловіків, які використали систему "Шлях" для виїзду за кордон і не повернулися до України, повідомила редакція.
Суд зобов’язав ЛОВА надати копії рішень про скасування рішень щодо дозволу виїзду за межі України водіям, що здійснювали перевезення гуманітарних вантажів за період із 24 лютого 2022 до 30 січня 2023 року з відображенням прізвища, імені та по батькові фізичних осіб. Ці рішення ЛОВА скасувала після того, як з’ясувалося, що 234 чоловіки, які виїхали з країни через систему "Шлях" з наданими ЛОВА дозволами, не повернулися у встановлений термін назад.
Суддя Галина Морська, яка розглядала цю справу, вирішила, що відмова в наданні додатків до наказів з підстав наявності в них персональних даних фізичних осіб є протиправною, оскільки документи можуть надати з відображенням прізвища, імені та по батькові – без надання решти інформації про особу, що дозволить її беззастережно ідентифікувати (серія та номер паспорта, дата народження тощо).
У відзиві на позов юристи ЛОВА стверджували, що адміністрація не є належним відповідачем, а Олександра Губицька – неналежним позивачем, бо позов подано не від ЗМІ, а також наполягали, що запитувана інформація не становить суспільного інтересу.
"Суспільний інтерес не може зводитися до прагнення громадськості отримати інформацію про приватне життя інших людей або до бажання аудиторії дізнатися сенсацію. [ЛОВА] вважає, що запитувана інформація журналісткою інтернет-видання "Наші гроші. Львів" не є необхідною для реалізації особою її функцій сприяння публічній дискусії із суспільно важливих питань, а також вважає недоведеним те, що журналіст запитував інформацію в цілях задоволення суспільного інтересу", – йшлось у відзиві юристів ЛОВА.
Натомість суддя обґрунтовано вирішила, що запитувана інформація має значний суспільний інтерес.
"Вона є необхідною для реалізації особою її функції сприяння публічній дискусії із суспільно важливих питань, і журналістка запитувала інформацію в цілях задоволення суспільного інтересу", – вказала суддя Львівського окружного адміністративного суду Галина Морська.
Рішення ще не набуло чинності, оскільки ЛОВА має 30 днів для його оскарження в апеляційному порядку.
3. У Хмельницькому редакція просить суд зобов'язати міськраду надати запитувану інформацію
12.05.2023 Редакція хмельницького медіа ЖАР.INFO на початку травня звернулась із позовом до суду з проханням зобов'язати Хмельницьку міську раду надати інформацію про стан навчальних об’єктів у Хмельницькому щодо можливості їхнього використовування як найпростішого укриття.
Про це повідомила представник ІМІ в Хмельницькій області.
Позов було подано до Хмельницького окружного адміністративного суду, який 9 травня відкрив провадження в адміністративній справі та має розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Журналістка ЖАР.INFO Альона Береза надіслала 19 квітня запит до Хмельницької міськради з проханням надати акти обстежень всіх (споруд) середніх навчальних закладів (середніх загальноосвітніх шкіл, навчально-виховних комплексів, дошкільних загальноосвітніх навчальних закладів, спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів), що розташовані в Хмельницькому, для встановлення можливості використання для укриття населення, як найпростішого укриття. 27 квітня журналістка отримала відмову від виконавчого комітету міської ради.
У своїй відповіді виконавчий комітет зазначив, що “можлива шкода від збирання, оприлюднення та розповсюдження такої інформації переважає право особи, яка запитує дану інформацію, знати її”.
“Запитувана інформація стосується діяльності закладів освіти в умовах воєнного стану, тому є таємною інформацією, доступ до якої обмежується виключно в інтересах громадського порядку та з метою запобігання загрози життю і безпеці учасників освітнього процесу, для охорони здоров’я населення, для захисту права учасників освітнього процесу на безпечне освітнє середовище, для запобігання розголошенню інформації, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству”, – йдеться у відповіді виконавчого комітету.
Не погодившись із позицією виконавчого комітету, редакція вирішила оскаржувати її та звернулася до суду. Юридичну підтримку редакції надає громадська організація “Платформа прав людини”.
Help us be even more cool!
