Барометр свободи слова за серпень 2020 року
12 випадків порушень свободи слова зафіксували експерти ІМІ загалом в Україні в серпні. З них дев'ять стосувалися фізичної агресії проти журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.
Найбільше порушень зафіксовано в категорії “перешкоджання законній журналістській діяльності” – шість. Серед випадків перешкоджання – недопуски журналістів до органів місцевого самоврядування, видворення з території комунального підприємства, неакредитація в Запоріжжі низки ЗМІ на висвітлення візиту Володимира Зеленського до регіону.
Два випадки пошкодження майна журналістів, зокрема автомобілів, зафіксовано в Броварах Київської області (підпал авто проєкту “Схеми”) та в Черкасах (облили невідомою речовиною авто журналістові видання “Про все” Олександрові Носенку).
Також зафіксовано два випадки обмеження доступу до публічної інформації та по одному випадку погроз і стеження.
Нагадаємо, журналіст програми “Схеми” Михайло Ткач повідомив, що виявив у себе вдома ознаки прослуховувального пристрою. Стеження за собою помітила журналістка "Текстів" Любов Величко. Обидва журналісти пов’язують це зі своєю розслідувальною діяльністю.
Порушення зафіксовано в семи регіонах країни. Лідирує за кількістю порушень Київ (чотири), далі йдуть Запорізька та Одеська області (по два випадки), і по одному випадку зафіксовано на Львівщині, Рівненщині, Херсонщині та Черкащині.
Цього місяця утиску своїх прав більше зазнали журналісти (вісім), ніж журналістки (п’ять).
Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 137 порушень свободи слова, 75 випадків перешкоджання, 14 випадків побиття та 13 випадків погроз.
Фізична агресія
Погрози, залякування – 1
1. Журналіст-розслідувач Михайло Ткач заявив про прослуховування
08.08.2020 Журналіст програми "Схеми" Радіо Свобода Михайло Ткач заявив, що виявив у себе вдома ознаки прослуховуючого пристрою.
Про це повідомляє Українська правда з посиланням на сторінку Ткача у Фейсбуці.
Журналіст заявив, що протягом кількох тижнів він декілька разів отримував попередження про те, що його журналістська діяльність дратує високопосадовців і по ньому почали активно працювати.
“Від одного джерела була інформація про те, що планують “сверлитись”. Сьогодні зрозумів, що це означає”, - написав він у своєму ФБ.
Журналіст зазначив, що викликав поліцію і очікує на слідчо-оперативну групу.
Серед останніх розслідувань Ткача в програмі “Схеми” – матеріали про порушення ПДР високопосадовцями та про переїзд президента Володимира Зеленського до державної резиденції в Конча-Заспі.
Головна редакторка Наталка Седлецька повідомила у Facebook, що журналісти “Схеми” самотужки охороняють горище у будинку колеги Михайла Ткача, щоб захистити можливі докази його “прослушки”, повідомляє “Детектор медіа”.
“Після того, як журналіст “Схем” Михайло Ткач знайшов у себе вдома ознаки встановлення прослуховуючої апаратури - ми викликали поліцію. “Отвір” довжиною щонайменше 60 см проходить у стелю, а Михайло живе на останньому поверсі. Над квартирою - спільне горище, до якого є доступ з різних під’їздів”, - зазначила вона.
За словами журналістки, на виклик спершу прибув поліцейський патруль, а згодом слідчо-оперативна група. Поліцейські провели зовнішній огляд приміщення, піднялись на горище, взяли зразки з будівельних матеріалів, прийняли заяву та поїхали.
“Тобто “глибше” не шукали. Більше того, ми просили поліцію забезпечити охорону приміщення (горища), в яке можна легко потрапити і знищити речові докази. Це б допомогло нам зберегти їх допоки поліція знову не повернеться. Але нам сказал далі звертатись вже у райвідділок, і там запитувати чи за нашою заявою розпочали кримінальне провадження, чи призначили слідчого у справі, тощо. Наразі команда нашої програми залишається тут, щоб самотужки стежити за місцем події та збереженням можливих доказів”, - додала Наталка Седлецька.
Вона зазначила, що журналісти очікують “належного огляду квартири Михайла на предмет наявності професійного обладнання для стеження”.
Також Седлецька повідомила у себе у фейсбук, що експерти Нацполіції шукали сліди “прослушки” в будинку журналіста-розслідувача Михайла Ткача лише за допомогою “підручних” засобів та без спецтехніки.
За її словами, Нацполіція опублікувала новину, про те, що кримінальне провадження зареєстроване, але “прослуховуючих засобів не було виявлено”. Згодом у неї додали інформацію, що ще перевірятимуть місце ймовірного злочину.
“Лише після цього на місце прибула вже слідча група в рамках кримінального провадження. Експерти Нацполіції прибули без жодної спеціальної техніки. Для того, щоб виявити сліди інсталяції професійних прослуховуючих пристроїв - користувались "підручними" засобами. Гілочкою від дерева, що лежала на горищі, спицею, виламаною з розкладної сушилки Михайла, за допомогою них намагались зрозуміти, що там в отворі над стелею. З собою у групи була хіба що викрутка”, - зазначила Наталка Седлецька.
Вона додала, що журналісти “Схем” залишаються біля горища у будинку Михайла Ткача, щоб не дозволити знищення ймовірних доказів прослуховування.
“Ми залишаємось на місці та все ще сподіваємось, що перевірка буде проведена професійно та всебічно, за допомогою спеціальної техніки, якою оснащена для подібних цілей Національна поліція”, - додала Седлецька.
Пошкодження майна журналістів – 2
1. Журналістові в Черкасах облили авто невідомою рідиною. Поліція збиралась закрити справу
04.08.2020 У ніч на 4 серпня невідомі облили зеленою рідиною авто журналістові черкаського видання “Про все” Олександрові Носенку. Про це він повідомив представнику ІМІ у Черкаській області.
Поліція порушила кримінальне провадження за статтею “хуліганство”, проте Олександр переконаний, що причиною інциденту стала його професійна діяльність.
Тривалий час журналіст працює над серією розслідувань, які стосуються різних суперечливих подій та фактів у Матусівській об’єднаній територіальній громаді (ОТГ) на Шполянщині. Приводом для першого з розслідувань стало повідомлення прокуратури про те, що в Матусівській ОТГ за заниженою ціною хотіли продати гідротехнічні споруди сільського ставу, які взагалі не можна передавати в приватні руки.
“Після його публікації голова ОТГ Василь Колісник (ред.) назвав мене брехуном і псевдожурналістом”, – розповів Олександр представникові ІМІ, однак місцеві жителі почали розповідати йому й про інші приклади зловживань. Тож згодом з’явився іще один матеріал, в якому жителі ОТГ скаржились на дії місцевого фермера та керівників громади пов’язані із земельними питаннями. Після втручання журналістів прокуратура відкрила кримінальне провадження по цій справі.
За словами Олександра, це сталось приблизно за тиждень до ситуації з пошкодженням авто. “А ще до того, через місцевих жителів мені почали передавати “привіти”, – розповів журналіст.
4 серпня зранку авто облите невідомою рідиною, найімовірніше зеленкою, помітила його дружина.
“Побутові моменти, чи суперечки за парковку я виключаю, тому що паркомісце погоджене, а якихось інших конфліктів, наприклад, із сусідами, у мене не було”, – зазначив журналіст.
Згодом журналіст дізнався, що провадження за його справою було закрите за відсутності складу злочину. Слідчі поліції не взяли до уваги публікації, які журналіст вважає однією з найімовірніших причин інциденту.
Та згодом Олександр повідомив про те, що в ГУНП вирішили, що рішення про закриття провадження передчасне.
“Колеги запитали про мою справу на прес-конференції поліції, власне поставили питання про її закриття. У відповідь керівник слідчого управління вибачився за дії своїх підлеглих і згодом постанову про закриття провадження скасували”, – розповів журналіст.
“Чесно кажучи, мало вірю, що справі буде хід. Позаяк, наскільки мені відомо, дізнавачі не опитали ту сторону, на яку вказую я, натомість, наприклад, опитали моїх родичів, зокрема і тестя, який взагалі живе в іншій області”, – розповів Олександр і додав, що планує розслідувати та висвітлити ще кілька конфліктних питань з цієї ж ОТГ.
2. У Броварах спалили авто програми "Схеми", яке належить водію проєкту
17.08.2020 У Броварах (Київська область) уночі 17 серпня невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань “Схеми”, який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру. Про це повідомила головна редакторка програми Наталка Седлецька, повідомляє Радіо Свобода.
Інцидент стався близько 00:30 під будинком водія.
“Співробітнику програми розслідувань “Схеми” спалили авто. Борис Мазур – наш незмінний водій і постійний учасник знімальної групи. Це трапилося під його будинком у Броварах о пів на першу ночі, машина відновленню не підлягає”, – зазначила Седлецька.
Оперативно-слідча група провела огляд місця події.
Седлецька наголосила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю “Схем”, “яка комусь дуже не подобається”.
“З очевидних думок – десь рік тому Андрій Портнов опублікував усі персональні дані наших водіїв: їхні паспорти, номери авто, адреси проживання – та погрожував редакції. У Нацполіції є навіть кримінальна справа з цього приводу, яка, втім, не рушить з місця. А в минулу п’ятницю Портнов укотре опублікував ось таке: “Маргинальное Радио Свобода – продолжаю комплекс учебно-воспитательных мер”, – написала Седлецька.
Водночас, за її словами, “навряд чи доводиться обмежуватися лише цією версією”.
“Цю машину дуже добре знають у широкому колі фігурантів наших матеріалів. Цей автомобіль, по суті, був нашим робочим інструментом, за допомогою якого ми зняли велику кількість журналістських розслідувань”, – заявила головна редакторка “Схем”.
Адвокат Володимир Щиголь, який виїхав на місце, розповів, що був гуркіт, “що дає підстави стверджувати, що відбувся саме підпал”. “У подальшому, коли проводився огляд, було з'ясовано, що, найбільш вірогідно, підпал відбувся з лівої частини з боку переднього колеса”, – сказав він.
За словами захисника, криміналісти взяли зразки речовини, за допомогою якої, ймовірно, був підпалений автомобіль співробітника “Схем”.
“Хімічні зразки, які були відібрані за місцем вчинення злочину, будуть відправлені на кспертизу і буде встановлено, за допомогою якої речовини було здійснено підпал. А далі слідство буде встановлювати походження речовини й так далі, – пояснив Щиголь і додав: – Враховуючи те, що ця машина постійно використовувалась у професійній журналістській діяльності, очевидно, має місце, окрім самого знищення майна, ще й перешкоджання журналістській діяльності, що є теж кримінальним злочином. У слідчого тепер є 24 години, щоб визначити кваліфікацію, внести відомості до ЄРДР і правильно скерувати розслідування”.
Як повідомляв ІМІ, 8 серпня журналіст програми “Схеми: корупція в деталях” Михайло Ткач заявив, що помітив удома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом порушення недоторканності приватного життя журналіста програми “Схеми: корупція в деталях” Михайла Ткача за ч. 1 ст. 182 (“Порушення недоторканності приватного життя”) Кримінального кодексу України та за ч. 1 ст. 359 (“Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання”).
31 жовтня 2019 року ексзаступник очільника Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрій Портнов оприлюднив персональні дані водія знімальної групи програми "Схеми", яка готувала розслідування щодо впливу та зв’язків колишнього посадовця з новою українською владою. Редакція розцінила це як прямий тиск на команду "Схем".
2 листопада 2019 року Андрій Портнов пригрозив всій редакції програми журналістських розслідувань "Схеми" публікацією "їхньої детальної особистої та персональної інформації", а також "аналізом приватного життя і ненав'язливим супроводом в темний час доби" та оприлюднив три номери автівок, які, за його словами, пов'язані з журналістами.
4 листопада 2019 року Рух "Медіа за усвідомлений вибір" та інші представники медіа закликали владу й правоохоронні органи притягнути до відповідальності Андрія Портнова та попросили гарантувати безпеку журналістам.
У квітні 2020 року двоє працівників Радіо Свобода Сергій Іщенко та Борис Мазур подали позови до Печерського районного суду Києва проти ексзаступника глави Адміністрації Президента Андрія Портнова про захист права на приватність, зобов'язання вилучити персональні дані особи та відшкодування морального збитку.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 6
1.На Одещині погрожували розбити камеру оператору
03.08.2020 У місті Подільськ (Одеська область) 3 серпня директор комунального підприємства “Благоустрій” Петро Мельник забороняв оператору телеканалу “Пік” проводити зйомку та погрожував розбити камеру, повідомляє Думська.
Інцидент стався, коли знімальна група телеканалу зайшла на територію підприємства під час зйомки сюжету про сміттєзвалище.
Як розповіла журналістка каналу Вероніка Паліту, до них звернулися мешканці вулиці Орєхової через звалища сміття, що утворилася біля житлових будинків. Вивезенням сміття в місті займається КП “Благоустрій”.
“Ми зняли сюжет і показали кадри зі звалищем в управлінні комунального господарства та будівництва Подільського. Там нам повідомили, що в усьому винні самі мешканці”, – розповіла журналістка.
Далі знімальна група звернулася до безпосередніх виконавців прибирання сміття - в КП “Благоустрій”, звідки знімальну групу змусили залишити територію підприємства.
Журналістка звернулася до поліції через інцидент.
2. Одеський 7 канал повідомив про перешкоджання
05.08.2020 В Одесі 5 серпня перешкоджали журналістам місцевого 7 каналу.
Як повідомляється на сайті телеканалу, інцидент стався біля будівлі комунального підприємства “ЖКС “Порто-Франківський”.
Під будівлею підприємства проходив мітинг двірників, які вимагали виплатити заборгованість з зарплатні.
“Через якийсь час до протестувальників вийшов заступник директора ЖКС та загнав всіх всередину. Людям заборонили говорити на камеру, пригрозивши звільненням. Коли наша знімальна група спробували потрапити в приміщення, співробітники відомства стали кидатися на журналістів з погрозами”, - йдеться у повідомленні каналу.
Як повідомили представнику ІМІ в Одеській області, перешкоджали знімальній групі у складі журналістки Іванни Герасимчук та оператора Євгена Ячменцева.
Редакція каналу вирішила не писати заяву до поліції, оскільки вважає, що “правоохоронні органи не приділяють уваги безпеці журналістів та не розслідують в повній мірі справи пов'язані з перешкоджанням професійній діяльності працівників ЗМІ”.
3. У Новій Каховці журналіста не допустили до міської ради
06.08.2020 Чиновники Новокаховської міської ради намагалися не пропустити журналіста Олега Батуріна на спільне засідання депутатських комісій 6 серпня. Про це він написав у Facebook та розповів про деталі представнику ІМІ у Херсонській області.
За словами журналіста, заборону пройти до сесійної зали міської ради керуючий справами виконавчого комітету Василь Акуленко пояснив усним розпорядженням секретаря міської ради Олександра Лук’яненка.
“Пояснював Акуленко свою позицію існуванням рішення міської ради про проведення закритих сесій на час карантину. Але, це була не сесія, а засідання комісій. Тому я викликав поліцію”, - розповів Батурін представнику ІМІ.
Поліції чиновники сказали, що звісно журналіст пройти може, але Батурін, начебто не показав посвідчення.
“Це брехня, адже я представився, показав всім присутнім в коридорі посвідчення та пояснив, що маю право пройти”, - розповів Олег.
Після прибуття поліції чиновники та керівник муніципальної охорони погодилися, що журналіста пропустити потрібно, але Олег Батурін наголосив на необхідності зафіксувати факт перешкоджання протоколом.
Поліція склала протокол та проводитиме перевірку.
Нагадаємо, 18 березня Новокаховська міська рада прийняла рішення про проведення сесійних засідань у закритому режимі, посилаючись на карантин.
4. На Київщині журналістку вдруге не пустили до сільради Гатного
14.08.2020 У селі Гатне (Київська область) 14 серпня охоронці сільської ради не пустили журналістку-фрилансерку Таїсію Кутузову до сільради. Про це журналістка повідомила ІМІ.
За словами журналістки, вона вчергове проводила відеознімання в селі Гатне для створення повнометражного документального фільму про місцевого активіста Сергія Чагарова і хотіла потрапити разом з ним на приймання до голови сільради.
Відзнятий матеріал, за її словами, мав стати частиною фільму, коротка версія якого була представлена на міжнародному фестивалі документального кіно Docudays UA 2019.
Журналістка намагалася потрапити до сільради разом з активістом, але її не пустили два чоловіки в чорній охоронній формі.
“Мені заборонили проходити всередину попередні двоє чоловіків, які не представилися. Натомість я повідомила їм, що я журналістка, показала посвідчення видання, для якого я працюю позаштатно, аби підтвердити свою належність до фаху. Проте двоє чоловіків у чорному на вході в сільраду все одно заборонили мені проходити всередину”, – розповіла вона.
Журналістка вважає таку заборону незаконною і перешкоджанням її професійній діяльності.
Також вона нагадала, що охоронці цієї сільради не пустили її 1 червня в будівлю сільської ради, аргументувавши недопуск “карантином”. За цим фактом, сказала Кутузова, відкрито кримінальне провадження, воно перебуває в прокуратурі.
Як повідомляв ІМІ, 1 червня в селі Гатне (Київська область) охоронці сільської ради фізично обмежували журналістці-фрилансерці Таїсії Кутузовій доступ до приміщення сільради, аргументувавши недопуск “карантином”.
5. Низка запорізьких ЗМІ поскаржилася, що їх не акредитували на зустріч із Зеленським
20.08.2020 У Запоріжжі щонайменше чотири місцевих медіа не були акредитовані на висвітлення робочої поїздки Президента України Володимира Зеленського до регіону.
Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомили журналісти неакредитованих медіа.
Так, не був акредитований муніципальний телеканал Z. Головний редактор каналу Олександр Коваленко повідомив у себе на фейсбуці, що така ситуація відбувається вперше за часів існування телеканалу.
“Уперше за часи існування телеканалу Z наші журналісти не потрапили до медійного пулу, який формується з метою висвітлення робочої поїздки Президента України до Запоріжжя, котра триває сьогодні, 19 серпня! Деяких наших колег з інших ЗМІ акредитували ще минулої п’ятниці! Як стверджують джерела в Запорізькій обласній державній адміністрації, їх на власний розсуд фільтрувала та обирала пресслужба Президента України!” – написав він.
За його словами, 18 серпня Запорізька ОДА оголосила акредитацію, “напевне, лише після численних звернень обурених запорізьких журналістів і власкорів центральних ЗМІ”.
Олександр Коваленко вимагає пояснень від пресслужби Запорізької ОДА. “Вимагаю від пресслужби Запорізької обласної державної адміністрації офіційних пояснень щодо причин відмови в акредитації журналістів телеканалу Z, які мали б висвітлювати робочу поїздку до Запоріжжя Президента України Володимира Зеленського! Аргументи на кшталт карантинні обмеження та соціальна дистанція, пряма трансляція у фейсбуці або запрошення найбільш рейтингових ЗМІ не сприймаються”, – написав він.
Як повідомляє представниця ІМІ, також не були акредитовані журналісти тижневика “Запорозька Січ”. На думку заступниці директора ТОВ “Редакція газети “Запорозька Січ” Інни Бахтіної, “у найкращих традиціях української влади спрацювало вибіркове право”.
“Журналістів видання “Запорозька Січ”, як і муніципального телеканалу Z, не акредитували на висвітлення візиту гаранта. Не хотілося пов’язувати таке побоювання журналістських матеріалів зі стартом майбутніх виборів. До речі, під час візиту Зеленського було презентовано кандидата на посаду міського голови Запоріжжя від партії “Слуга народу”, – повідомила вона.
Крім того, не були акредитовані онлайн-видання “Форпост” та “Регіонньюз”. За словами редакторки Мирослави Балабан, вони не додзвонилися за вказаним телефоном. “Ми багато разів спробували, то було зайнято, то не відповідали. Акредитація тривала лише кілька годин, а потім пост видалили в принципі”, – повідомила вона.
Також про неакредитацію повідомив журналіст телеканалу “Наш” Денис Розенков.
Журналіст Яків Носков повідомив, що журналістам за всю зустріч дали можливість поставити лише одне запитання та не дозволяли змінювати місцеположення під час виступів Президента та різних посадовців.
“Після десятихвилинного спічу Зеленського перед мікрофонами прессекретарка Юлія Мендель дала можливість поставити лише одне питання, вибравши для цього один з місцевих телеканалів ТВ-5. На цьому “підхід до преси” було завершено, – розповів журналіст. – На другій локації, на мостах, підхід і зовсім не був передбачений. Більш того, лише після скандалу прессекретарки голови ОДА з держохороною останні погодилися пустити на огляд Зеленським мостів виключно фото- і відеооператорів”.
Також, повідомив журналіст, з урахуванням дій пресслужби і Президента під час зустрічі у всіх склалося чітке відчуття, що основна мета візиту Зеленського не робоча поїздка, а присутність на презентації списку керівної партії в Запорізькій області.
“Можна сказати, що в результаті власне робоча поїздка вклалася максимум у годину, при цьому журналістам дозволили поставити одне (!) запитання, а потім на черговій локації (будівництві мостів. – Авт.) нас поставили буквально в стійло перед естрадою на відверто партійному заході без можливості рухатися. Можу сказати, що проводити передвиборчий тур під грифом “робочої поїздки” явно не добре”, – резюмував журналіст.
Своєю чергою, пресслужба Запорізької обласної адміністрації 19 серпня зреагувала на пост головного редактора телеканалу Z Олександра Коваленка і розмістила допис-відповідь із вибаченнями на своїй сторінці у фейсбуку.
“Від імені Запорізької обласної державної адміністрації приносимо вибачення, що не всі представники ЗМІ змогли перебувати на всіх заходах за участю Президента України. У зв'язку з карантинними обмеженнями не було фізичної можливості розмістити всіх бажаючих з дотриманням дистанційних правил. Водночас ми запросили представників від УСІХ запорізьких медіахолдингів. Ми, так само як і журналісти, зацікавлені в широкому та об'єктивному висвітленні робочої поїздки Президента до нашої області. Тим більше вона є дуже результативною”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляв ІМІ, у червні херсонські журналісти, що не були акредитовані на зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським, провели страйк: вони ставили новини без тексту, публікували порожні сторінки, вигадували текст з місця події.
6. У Запоріжжі журналісту перешкоджали потрапити на сесію міськради
26.08.2020 У Запоріжжі редактора медіапорталу “Гвозди” Богдана Василенка не пустили 26 серпня до приміщення міськвиконкому, фізично заважаючи йому потрапити всередину на сесію міської ради. Про це журналіст повідомив представниці ІМІ в Запорізькій області.
За його словами, він намагався потрапити на сесію міськради після консультацій з юристом щодо запроваджених обмежень, пов'язаних із коронавірусом.
“Щоб не дати мені потрапити в будівлю, спочатку посадовці зачинили двері мерії зсередини. Однак ситуація досить швидко стала комічною: не пропускаючи мене і депутата облради Юрія Хохлова, двері не відчиняли навіть двом начальникам департаментів та кільком депутатам міськради, які підійшли до входу. Ситуацію ускладнив приїзд заступника міністра Олександра Терещенка, у якого на цей час була призначена зустріч з Володимиром Буряком, – розповів редактор. – Коли відкрили двері для заступника міністра, я також спробував пройти. Два кадрових працівники міськвиконкому і невідома молода людина спортивної статури в прямому сенсі слова винесли мене з коридору. Водночас поліція в те, що відбувалося, не втручалася”.
За словами Богдана Василенка, свої дії посадовці обґрунтовували рішенням “надзвичайної антивірусної комісії”, яка не має повноважень для ухвалення таких рішень. “Антивірусні відмовки виглядають, у принципі, смішно: під час багатогодинного засідання маски були всього на парі депутатів”, – розповів журналіст.
Після інциденту Богдан Василенко викликав поліцію та написав заяву про перешкоджання.
“Приїхав наряд, прийняв заяву. Однак через добу стало зрозуміло, що до єдиного реєстру досудових рішень ніхто дані за моєю заявою не вноситиме. Тому я написав ще одну заяву: з вимогою пояснити, чому мій випадок не внесено до ЄРДР. З цим поясненням можна буде йти до суду і змушувати поліцейських виконувати свої обов'язки. Якщо силові дії трьох цивільних осіб, ще й посадовців, проти журналіста в адміністративній будівлі не підпадають під статтю 171 КК України, тоді від чого вона захищає журналістів?” – сказав Василенко.
Як повідомляє представниця ІМІ, напередодні сесії, 25 серпня, на сайті міськради з'явилося оголошення “Як проходитиме 52-га сесія Запорізької міської ради”. У повідомленні, зокрема, йшлося про обмеження доступу до сесії в умовах карантину і про те, що на сесії не передбачено участі представників ЗМІ.
“Єдине виключення – працівники телеканалу Z, які забезпечуватимуть пряму трансляцію сесії міської ради для інформування запоріжців, а також ЗМІ. Всі бажаючі зможуть побачити пряму трансляцію сесії на телеканалі Z”, – повідомляла пресслужба міської ради.
Водночас доступ на сесії обласної ради залишається відкритим для журналістів, зазначає представниця ІМІ.
Нагадаємо, Запорізька область входить до “зеленої зони”, де діють мінімальні карантинні обмеження.
На відео, яке оприлюднено на сайті порталу, видно, що чоловік, якого Богдан Василенко називає “начальник внутрішньої політики Сергій Шулдик” з жартами та спілкуванням із журналістом відтягує його від входу міськвиконкому. Пізніше до посадовця приєднується керівник управління внутрішньої політики, преси та інформації Владислав Ніколаєв та, підштовхуючи редактора до виходу, намагається вмовити журналіста зупинитись і “не починати”.
Юрист ІМІ Алі Сафаров зазначає, що в умовах пандемії місцева влада може встановлювати певні обмеження щодо допуску в приміщення, але, оскільки карантинні обмеження мінімальні наразі для області, цей випадок можна вважати перешкоджанням.
“В умовах пандемії, у разі оголошення карантину Кабінетом Міністрів України, органи місцевої влади, керівники підприємств, установ, організацій дійсно можуть встановлювати певні обмежувальні заходи, зокрема щодо допуску в приміщення. Таке право передбачено Законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”. Але такі обмежувальні заходи мають бути чітко визначені відповідними розпорядчими актами місцевої влади й не перевищувати обмежень, встановлених відповідною постановою Кабміну і нормами законів. Водночас треба враховувати також право журналістів перебувати в зоні епідемії, визначене в статті 25 Закону України “Про інформацію”. Враховуючи те, що карантинні обмеження для Запорізької області наразі мінімальні, обмеження допуску журналіста на сесію перевищує встановлені Кабміном норми й має ознаки необґрунтованого обмеження свободи слова, а отже, ознаки злочину, передбаченого статтею 171 Кримінального кодексу України”, – сказав юрист.
Як повідомляв ІМІ, 6 червня в Запоріжжі головному редактору порталу “Гвозди” Богдану Василенку перешкоджали проводити знімання пожежі на взуттєвій фабриці.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації – 2
1. Поліція відмовила "Четвертій владі" у доступі до інформації
07.08.2020 Видання “Четверта влада” отримало відмову поліції надати інформацію щодо ситуації із розслідуванням ДТП дворічної давності, скоєного рівненською слідчою, повідомляє Доступ до правди.
У відповіді поліція апелювала до таємниці досудового розслідування, тому не надала інформації щодо імені слідчого, який розслідував, інформації, на якому етапі провадження і чи закрите воно. При цьому відповідач обмежився посиланням на статтю 222 КПК України, яка охороняє таємницю слідства, без відсилок до закону про доступ.
Адвокатка і медіаюристка ГО “Платформа прав людини” Людмила Опришко вважає, що відмова надати таку інформацію є неправомірною, бодай тому, що поліція навіть не спробувала застосувати трискладовий тест – тобто зважити шкоду, яку може заподіяти розголошення такої інформації.
“Для цього потрібно не тільки назвати закон, який обмежує доступ до запитаних відомостей, але й пояснити, чому їх поширення може призвести до спричинення істотної шкоди, і чому ця шкода буде настільки суттєвою, що переважить суспільний інтерес до інформації. Якби вимоги закону про доступ до публічної інформації виконувались, необхідно було б пояснити, чому прізвище, ім'я та по батькові слідчого раптом стало відноситись до відомостей досудового розслідування і чому оприлюднення особи слідчого через 2 роки після ДТП стане перешкодою для розкриття злочину. Або яким чином проведенню досудового слідства може завадити інформація про стадію досудового розслідування, тобто інформація про те, чи триває досудове слідство, чи воно завершене і справу передано до суду”, – зазначила Людмила Опришко.
Медіюристка припускає, що оскільки керівник слідчого управління посилається на таємницю слідства, можна припустити, що кримінальне провадження у вказаній справі таки триває. Інакше, за її словами, важко пояснити наявність таємниці слідства, якщо останнє завершене.
Але й навіть якби розслідування тривало, то все ж медіаюристка наголошує на тому, що розслідування ДТП, однією з учасниць якої є колега-слідча, є справою підвищеного суспільного інтересу, оскільки вірогідність зловживань і незаконних впливів на результат розслідування є високою. А оскільки наявний суспільний інтерес, відтак і запитувана інформація є публічною.
В коментарі ІМІ заступниця директора агенції журналістських розслідувань "Четверта влада" Антоніна Торбіч повідомила, що вона подала скаргу Уповноваженому Верховної Ради з прав людини на цю відмову надати інформацію.
2. Львівському журналісту у відповідь на запит виставили рахунок майже в 1,5 тис. грн
13.08.2020 Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській, Закарпатській та Волинській областях у відповідь на інформаційний запит надіслало львівському журналістові Віктору Корнієнку рахунок “для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів” у розмірі 1483,82 грн, повідомляє "Галінфо".
У запиті журналіст просив розпорядника надати інформацію в електронному вигляді (електронною поштою).
За словами Віктора Корнієнка, публічна інформація в регіональному відділенні Фонду держмайна у Львові запитувалася в межах проведення журналістського розслідування щодо фактів, які можуть свідчити про наявність корупційної складової, вчинення корупційних правопорушень під час конкурсів з добору суб'єктів оцінної діяльності.
“...Я, зокрема, просив надати для ознайомлення копії кількох звітів про оцінку майна, які підготувало ТОВ “Західна українська консалтингова компанія” за результатами перемог у конкурсах, що були проведені в цьому році. …Запит розпоряднику було надіслано з проханням надати інформацію в електронному виді (електронною поштою), тобто це не потребувало витрат на копіювання або друк документів. Однак замість надання публічної інформації регіональне відділення виставило рахунок, причому на доволі солідну суму, що, вважаю, можна розцінювати як умисне створення перешкод для проведення журналістського розслідування, перешкоджання моїй законній журналістській діяльності”, – розповів журналіст.
За словами журналіста, відмовляючи в “безкоштовному” наданні публічної інформації, начальник регіонального відділення, колишній банківський працівник Владислав Калинець послався на ст. 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, згідно із якою в разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.
Водночас, зазначив Віктор Корнієнко, не було взято до уваги п. 4 цієї ж статті 21 Закону “Про доступ до публічної інформації”, яким передбачено, що плата за надання суспільно необхідної інформації не стягується.
Журналіст планує оскаржити дії посадових осіб регіонального відділення Фонду держмайна України. У разі подальшого вимагання коштів “для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів” журналіст подасть відповідні заяви до правоохоронних органів.
Юрист ІМІ Роман Головенко так прокоментував цю ситуацію:
“Самого тексту запиту немає в цій статті, тому не відомо, чи журналіст вказував у ньому, що вважає інформацію суспільно значущою в сенсі ймовірної корупції. Порушення з боку розпорядника в цьому разі як мінімум формальне, оскільки стягувати плату за копіювання і друк він може, лише якщо в нього локально-правовим актом визначено відповідні тарифи, які мають бути не більші, ніж граничні тарифи, встановлені постановою КМУ. Тобто посилання на саму норму закону про доступ не досить. Щодо стягнення плати за надання документів в електронній формі, то тут теж ситуація цікава: компенсація була б логічною в разі потреби відсканувати документи (може, документи дійсно наявні лише на папері, але у відповіді розпорядник уперто вживає термін “копіювання й друк”). Річ у тім, що законодавство не передбачає компенсації саме за сканування. Подібний випадок мав місце в Харкові, коли ГО оскаржувало в суді стягнення плати саме за сканування, але суд став тоді на бік розпорядника інформації”.
Непрямий тиск
Стеження за журналістами – 1
1. Журналістка Любов Величко заявила про стеження
26.08.2020 Журналістка Texty.org.ua Любов Величко повідомила, що 26 серпня її автомобіль переслідував темний Chevrole Lacetti.
Про це вона написала 27 серпня на своїй сторінці у фейсбуці.
"Темний Chevrole Lacetti вчора переслідував мій автомобіль. Демонстративно, попри купу маневрів та блукань вуличками на шляху додому. Було темно, за 100 метрів до мого будинку (це приватний сектор), у місці, де не світить ліхтар, стояв чоловік років 40 в чорній куртці. Щойно автомобіль зрівнявся з ним, він посвітив на водійське сидіння ліхтарем (не мобільним телефоном, а справжнім потужним ліхтарем; до речі, хто з вас востаннє користувався справжнім ліхтарем?)", – написала вона.
У базі МВС номера авто, що її переслідував, не виявилося.
"За законом такі номери прикриття зазвичай використовують правоохоронці (СБУ, Нацпол тощо) в межах оперативно-розшукових дій. Тому я відправила запити в усі правоохоронні органи, бо мені цікаво, чи є я об'єктом слідчих оперативно-розшукових дій. Якщо ні, то проти мене використовуються незаконні методи переслідування. Демонстративно – з метою залякування", – написала вона.
У коментарі ІМІ Любов Величко повідомила, що переслідували її в Броварах, де вона живе.
Переслідування вона пов'язує з її інтерв'ю під назвою "Координатор "вагнерівської спецоперації" про її провал: "Це банальна зрада" (ІНТЕРВ’Ю, ВІДЕО, ДОКУМЕНТИ), опублікованому 24 серпня на сайті Mind.
"Я підозрюю, що це переслідування з метою мене залякати через те, що я відмовилася відповідати на питання СБУ стосовно своїх джерел у матеріалі про вагнерівців. Це їхні методи. Номери прикриття не може використовувати приватна особа. Вони належать силовим структурам", – зазначила Любов Величко.
Як повідомляв ІМІ, 26 серпня журналістка Texty.org.ua Любов Величко подала до Державного бюро розслідувань скаргу на неправомірні дії слідчої Броварського відділку поліції в кримінальному провадженні про погрози.
20 серпня Броварський міськрайонний суд Київської області зобов'язав поліцію внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене стосовно журналістки Любові Величко кримінальне правопорушення з боку Ольги Шарій, голови Партії Шарія, передбачене статтею 171 ККУ ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів").
29 липня журналістка Любов Величко подала до Броварського відділку поліції дві заяви щодо погроз їй убивством та перешкоджання журналістській діяльності після виходу її розслідування про російські телеграм-канали "Тєлєга" для "Слуги". Як телеграм-канали, що, ймовірно, ведуться з Росії, впливають на роботу Ради".
30 липня поліція Київщини відкрила кримінальне провадження за фактом погроз журналістці Любові Величко в соціальній мережі за частиною 1 статті 345-1 Кримінального кодексу України ("Погроза або насильство щодо журналіста").
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 4
1. Поліція Одещини відкрила справу через перешкоджання журналістам
06.08.2020 Поліція Одеської області за фактом конфлікту між місцевою журналісткою і керівником комунального підприємства відкрила кримінальне провадження за ч.1 ст.171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України.
Про це повідомляється на сайті Нацполіції в Одеській області.
“Напередодні до Подільського відділу поліції надійшла заява представниці місцевого друкованого видання про те, що під час спроби взяти коментар у одного з керівників комунальних підприємств, чоловік вів себе грубо, допустив нецензурне висловлювання в бік оператора, який її супроводжував, і перешкоджав виконанню професійних обов’язків”, - повідомляє поліція.
Зараз за даним фактом розпочате кримінальне провадження, тривають слідчі дії.
Як повідомляв ІМІ, 3 серпня у місті Подільськ (Одеська область) директор комунального підприємства “Благоустрій” Петро Мельник забороняв оператору телеканалу “Пік” проводити зйомку та погрожував розбити камеру під час зйомки сюжету про сміттєзвалище.
Знімальну групу змусили залишити територію підприємства.
Журналістка каналу Вероніка Паліту звернулася до поліції через інцидент.
2. Поліція відкрила справу за фактом порушення недоторканності приватного життя Ткача
10.08.2020 Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом порушення недоторканності приватного життя журналіста програми “Схеми: корупція в деталях” Михайла Ткача. Про це повідомляється на сайті Нацполіції Києва.
“За даним фактом відділом дізнання Шевченківського управління поліції розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 182 (“Порушення недоторканності приватного життя”) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає до трьох років позбавлення волі”, – йдеться в повідомленні.
За інформацією правоохоронців, 8 серпня вранці до поліції звернувся чоловік та повідомив, що у своїй квартирі на вулиці Ольжича він виявив пошкодження в стелі та, можливо, прослуховувальний пристрій.
Правоохоронці провели огляд місця події та опитали заявника.
“У ході перевірки повідомлення поліцейські виявили на стелі у квартирі пошкодження. Також співробітники поліції оглянули дах будівлі: ніяких пошкоджень або технічних засобів там не виявили. Аби з’ясувати, чи був там встановлений будь-який прослуховувальний пристрій, правоохоронці запланували проведення повторного огляду і судових експертиз”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляв ІМІ, 8 серпня журналіст програми “Схеми: корупція в деталях” Михайло Ткач заявив, що помітив удома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.
8 серпня журналісти та представники Медіаруху “Медіа за усвідомлений вибір” звернулись із вимогою до Національної поліції швидко та неупереджено розслідувати справу про прослуховування журналіста програми “Схеми: корупція в деталях” Михайла Ткача.
3. Поліція відкрила ще одну справу щодо можливого прослуховування Ткача
14.08.2020 Національна поліція відкрила ще одне кримінальне провадження після заяви журналіста програми “Схеми” Михайла Ткача про ймовірне стеження, повідомляє Радіо Свобода.
Провадження за ч. 1 ст. 359 (“Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання”) розпочато ще 8 серпня, але журналісту про це повідомили лише 13 серпня, коли він з адвокатом прибув на допит у Другий територіальний відділ Шевченківського управління поліції міста Києва.
“Чому з 8 числа по теперішній день нам ніхто не повідомляв про те, що існує таке кримінальне провадження, викликає подив, – зауважив адвокат Анатолій Попов. – Слід також звернути увагу, що стаття 359 частина 1 не відноситься до підслідності поліції взагалі. Тобто це підслідність СБУ, куди їм було б доцільно не тільки звертатися по допомогу, але й уже передавати матеріали справи, щоб, може, хоч вони перевірили це горище і з'ясували, що там ще, може, залишилось. Але наразі маємо ситуацію, за якої невідомо, чи може взагалі в цій справі щось бути розслідувано. Тому що вся активність мала б бути раніше виконана правоохоронними органами для того, щоб встановити і можливих злочинців, і знайти ймовірні речові докази, які можна було вилучити в результаті огляду, який був би проведений із застосуванням спеціальної техніки належним чином”.
Водночас адвокат підкреслив, що під час допиту вони з журналістом укотре закликали перевірити приміщення спецтехнікою.
“Ми в черговий раз заявили клопотання про обов'язкову необхідність огляду місця подій з використанням спеціальних засобів, які можуть встановити зазначені спецпристрої для негласного отримання інформації. Нам пояснили, що такої техніки в Нацполіції взагалі немає. І вони звертаються до СБУ для отримання технічної допомоги”, – повідомив Анатолій Попов.
Як повідомляв ІМІ, 8 серпня журналіст програми “Схеми: корупція в деталях” Михайло Ткач заявив, що помітив удома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом порушення недоторканності приватного життя журналіста програми “Схеми: корупція в деталях” Михайла Ткача за ч. 1 ст. 182 (“Порушення недоторканності приватного життя”) Кримінального кодексу України.
4. Поліція відкрила справу за фактом пожежі авто "Схем"
17.08.2020 Поліція Київщини розпочала кримінальне провадження за фактом пожежі автомобіля водія “Схем”. Подію кваліфіковано як умисне знищення майна.
Про це повідомляється на сайті Головного управління Національної поліції в Київській області.
Згідно з повідомленням, під час проведення першочергових слідчих дій поліція відібрала зразки для проведення експертного дослідження щодо встановлення причин займання авто. Призначено експертизи, встановлення камер відеонагляду.
Також пошкодження дістала й автівка, яка була припаркована поруч.
На місце події прибули поліцейські Броварського відділу поліції та рятувальники, які ліквідували пожежу.
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.
Як повідомляв ІМІ, 17 серпня в Броварах (Київська область) невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань “Схеми”, який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.
Головна редакторка програми Наталка Седлецька наголосила, що підпал пов’язаний саме з професійною журналістською діяльністю “Схем”, “яка комусь дуже не подобається”.
Реакція журналістської спільноти – 2
1. Медіаспільнота вимагає розслідувати справу прослуховування Ткача
10.08.2020 Журналісти та представники Медіаруху “Медіа за усвідомлений вибір” вимагають від Національної поліції швидко та неупереджено розслідувати справу про прослуховування журналіста програми “Схеми: корупція в деталях” Михайла Ткача.
Про це йдеться заяві, опублікованій на “Детекторі медіа”.
Заявники зазначають, що схвильовані втручанням у роботу Михайла Ткача.
“Ми вважаємо неприпустимим стеження за журналістами та прослуховування журналістів, які виконують свою роботу, зокрема проводять розслідування та виявляють факти корупції серед українських високопосадовців”, – йдеться в заяві.
Медіаспільнота вимагає від Нацполіції:
- зареєструвати кримінальне провадження також за статтями про перешкоджання професійній журналістській діяльності, незаконне збирання інформації та втручання в приватне життя;
- зафіксувати та вжити заходів для збереження ймовірних речових доказів, особливо за межами квартири Михайла Ткача;
- швидко та неупереджено розслідувати справу про перешкоджання роботі Михайла Ткача.
Підписанти:
Медіарух “Медіа за усвідомлений вибір”
ГО “Громадське телебачення”
ГО “Громадське радіо”
ГО “Інститут масової інформації”
ГО “Детектор медіа”
ГО “Інститут демократії їм. Пилипа Орлика”
ГО “Інтерньюз Україна”
Крістіна Бердинських – журнал “Новое время”
ГО “Інститут розвитку регіональної преси”
Аліса Юрченко
Звернення відкрите для підписання. Для цього необхідно звернутися до координатора Вадима Міського: [email protected].
Як повідомляв ІМІ, 8 серпня журналіст програми “Схеми: корупція в деталях” Михайло Ткач заявив, що помітив удома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.
2. Суспільне вважає підпал авто "Схем" спробою залякування журналістів
17.08.2020 Суспільний мовник засуджує підпал автомобіля водія програми “Схеми: корупція в деталях” (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу “UA:Перший”) та вважає це спробою залякування й втручання в журналістську діяльність колег.
Про це повідомляється на корпоративному сайті Суспільного.
“Такі залякування й заподіяння матеріальної шкоди журналістам і громадським активістам стають системними. Суспільний мовник висловлює занепокоєння через наступ на свободу слова в Україні”, – йдеться в повідомленні.
Як повідомляв ІМІ, 17 серпня в Броварах (Київська область) невідомі підпалили автомобіль програми журналістських розслідувань “Схеми”, який належить водієві програми – учаснику знімальної групи Борису Мазуру.
8 серпня журналіст програми “Схеми: корупція в деталях” Михайло Ткач заявив, що помітив удома ознаки встановлення пристрою для прослуховування.
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом порушення недоторканності приватного життя журналіста програми “Схеми: корупція в деталях” Михайла Ткача за ч. 1 ст. 182 (“Порушення недоторканності приватного життя”) Кримінального кодексу України та за ч. 1 ст. 359 (“Незаконне придбання або збут спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, а також незаконне їх використання”).
Крим – 1
1.Російські силовики затримали в Криму кореспондента "Кримської солідарності" та "Грани.ру"
31.08.2020 В окупованому Криму, у смт Нижньогірське, 31 серпня російські силовики після обшуку затримали кореспондента “Кримської солідарності” та інтернет-газети “Грани.ру” Айдера Кадирова. Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на “Кримську солідарність”.
Також силовики прийшли з обшуками до активістів “Кримської солідарності” Ридвана Умерова (у місті Судак), Айдера Аблякімова (у селі Сонячна Долина) та Енвера Топчи (у смт Совєтський). Після незаконних слідчих дій їх затримали та повезли до управління ФСБ у Сімферополі.
В ніч на 1 вересня російські окупанти відпустили під підписку про невиїзд кореспондента "Кримської солідарності" та інтернет-газети "Грани.ру" Айдера Кадирова.
Кадиров вийшов з будівлі управління ФСБ у Сімферополі близько 1:00 1 вересня. Йому закидають ст. 205.6 (неповідомлення про злочин) Кримінального кодексу РФ.
Адвокат Олексій Ладін уточнив, що затримали Айдера Кадирова о 6-й, а кримінальну справу проти нього порушили о 22:45. "Увесь цей час його фактично, я вважаю, катували. Ця людина хвора на цукровий діабет першого ступеня. Весь цей час він провів у відділенні голодний, неодноразово говорив працівникам ФСБ про те, що він хворий і йому потрібно поїсти. Був повний ігнор. Попри його стан весь цей час він постійно вимагав адвоката за угодою. Я тут перебував із 9-ї ранку, повідомив слідчого, повідомив чергового, мною була зареєстрована скарга про недопуск мене до підзахисного. Ніхто не реагував до самого вечора", – сказав захисник "Крим.Реалії".
Окупанти під підписку про невиїзд відпустили також інших затриманих активістів "Кримської солідарності" Ридвана Умерова, Айдера Аблякімова та Енвера Топчи. Їм теж закидають ст. 205.6 КК РФ.
Нагадаємо, 11 березня 2020 року в окупованому Бахчисараї та Бахчисарайському районі російські окупанти прийшли з обшуками до щонайменше сімох будинків кримських татар. Зокрема, до будинків ведучого телеканалу ATR Сейтумера Сейтумерова, громадських журналістів та стрімерів “Кримської солідарності” Сейдамета Мустафаєва й Амета Сулейманова. Незаконні слідчі дії проводили також в історика Шукрі Сейтумерова, активіста Рустема Сейтмеметова, Айдера Сулейманова та Сейтумера Сейтумерова.
Амета Сулейманова звинуватили нібито в порушенні ч. 2 ст. 205.5 (участь у діяльності організації, яка, відповідно до законодавства РФ, визнана терористичною) Кримінального кодексу Росії.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!