Львівському журналісту у відповідь на запит виставили рахунок майже в 1,5 тис. грн

Фото – de.toonpool.com

Регіональне відділення Фонду державного майна України у Львівській, Закарпатській та Волинській областях у відповідь на інформаційний запит надіслало львівському журналістові Віктору Корнієнку рахунок “для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів” у розмірі 1483,82 грн, повідомляє "Галінфо".

У запиті журналіст просив розпорядника надати інформацію в електронному вигляді (електронною поштою).

За словами Віктора Корнієнка, публічна інформація в регіональному відділенні Фонду держмайна у Львові запитувалася в межах проведення журналістського розслідування щодо фактів, які можуть свідчити про наявність корупційної складової, вчинення корупційних правопорушень під час конкурсів з добору суб'єктів оцінної діяльності.

“...Я, зокрема, просив надати для ознайомлення копії кількох звітів про оцінку майна, які підготувало ТОВ “Західна українська консалтингова компанія” за результатами перемог у конкурсах, що були проведені в цьому році. …Запит розпоряднику було надіслано з проханням надати інформацію в електронному виді (електронною поштою), тобто це не потребувало витрат на копіювання або друк документів. Однак замість надання публічної інформації регіональне відділення виставило рахунок, причому на доволі солідну суму, що, вважаю, можна розцінювати як умисне створення перешкод для проведення журналістського розслідування, перешкоджання моїй законній журналістській діяльності”, – розповів журналіст.

За словами журналіста, відмовляючи в “безкоштовному” наданні публічної інформації, начальник регіонального відділення, колишній банківський працівник Владислав Калинець послався на ст. 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, згідно із якою в разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. 

Водночас, зазначив Віктор Корнієнко, не було взято до уваги п. 4 цієї ж статті 21 Закону “Про доступ до публічної інформації”, яким передбачено, що плата за надання суспільно необхідної інформації не стягується.

Журналіст планує оскаржити дії посадових осіб регіонального відділення Фонду держмайна України. У разі подальшого вимагання коштів “для здійснення оплати витрат на копіювання або друк документів” журналіст подасть відповідні заяви до правоохоронних органів.

Юрист ІМІ Роман Головенко так прокоментував цю ситуацію:

“Самого тексту запиту немає в цій статті, тому не відомо, чи журналіст вказував у ньому, що вважає інформацію суспільно значущою в сенсі ймовірної корупції. Порушення з боку розпорядника в цьому разі як мінімум формальне, оскільки стягувати плату за копіювання і друк він може, лише якщо в нього локально-правовим актом визначено відповідні тарифи, які мають бути не більші, ніж граничні тарифи, встановлені постановою КМУ. Тобто посилання на саму норму закону про доступ не досить. Щодо стягнення плати за надання документів в електронній формі, то тут теж ситуація цікава: компенсація була б логічною в разі потреби відсканувати документи (може, документи дійсно наявні лише на папері, але у відповіді розпорядник уперто вживає термін “копіювання й друк”). Річ у тім, що законодавство не передбачає компенсації саме за сканування. Подібний випадок мав місце в Харкові, коли ГО оскаржувало в суді стягнення плати саме за сканування, але суд став тоді на бік розпорядника інформації”.