Барометр свободи слова за листопад 2022 року

06.12.2022, 13:18

У листопаді експерти ІМІ зафіксували 13 злочинів проти свободи слова в Україні. З них шість вчинила Росія проти українських медіа і журналістів.

Серед російських злочинів – викрадення, знищення телевеж, кіберзлочини тощо.

Водночас ІМІ зафіксував сім випадків порушення свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки побиття та нападів, обмеження доступу журналістів до публічної інформації, кіберзлочини та непрямий тиск.

Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Так, у листопаді стало відомо, що колишню журналістку ТРК “Україна” Анжелу Слободян російські військові утримували в ізоляторі тоді ще окупованого Херсона. Вона провела там майже місяць і лише в листопаді розповіла про знущання загарбників з неї та інших утримуваних, а також про катування українських військовополонених. У коментарі ІМІ уточнила, що пов’язує своє затримання з журналістською діяльністю.

Крім того, за день до втечі з Херсона, 10 листопада, російські військові підірвали передавальний центр херсонської телевежі, а згодом і саму телевізійну вежу.

Тим часом на Полтавщині закрилася друкована газета “Козельщинські вісті”. Причиною головна редакторка Надія Литвин назвала відсутність фінансування. За її словами, основним доходом редакції були надходження від реклами, але зараз її немає через війну.

Крім того, протягом листопада два українських видання заявили про російські DDoS-атаки на свої сайти – видання “НикВести” та “Детектор медіа”. Напередодні кібератак інформація із закликом покласти сайти з'явилась у російських телеграм-каналах.

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах

У листопаді ІМІ зафіксував сім випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Це випадки побиття та нападів, обмеження доступу журналістів до публічної інформації, кіберзлочини та непрямий тиск. Такі випадки зафіксовано в Києві, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Рівненщині та Полтавщині.

Зафіксовано випадки побиття та нападів правоохоронців на журналістів Прямого каналу та "Стопкору" в Жовтих водах на Дніпропетровщині під час знімання протестів працівників тютюнової фабрики, які встановили намети у дворі й цілодобово чергували на її території. У Києві невідомий напав на журналістку Юлію Забєліну біля її під’їзду. Це вже другий напад за останні два місяці. В коментарі ІМІ вона повідомила, що пов'язує напад з журналістською діяльністю. Водночас не відкидає, що її переслідує “якийсь божевільний читач”.

Обмежувала доступ до інформації журналістам місцева влада: у місті Сарни на Рівненщини та в Запоріжжі. Так, редактори п’яти запорізьких медіа звернулися до Запорізької міської ради з вимогою повернути онлайн-трансляції сесій міськради. Причиною такого звернення став проєкт Положення про дистанційні засідання міськради, виконкому, депутатських комісій. Сарненська міська рада не надає виданню “Четверта влада” інформації про зарплати керівництва міськради попри два надіслані запити. Лише після скарги уповноваженому та оприлюднення інформації про перешкоджання журналістській діяльності орган влади відреагував на запит.

Крім того, ІМІ зафіксував один випадок непрямого тиску на журналістів з боку Офісу президента, керівник якого замість відповіді оприлюднив запит Bihus.info щодо кадрових призначень “Укрнафти”. Редакторка та журналістка проєкту Bihus.Info Аліса Юрченко вважає таку реакцію не тільки спробою уникнути відповіді, а й дискредитувати журналістську професію.

ЗЛОЧИНИ РОСІЇ

Викрадення – 1

1. "Нас намагалися розчавити", – журналістка про життя в катівні, яку росіяни влаштували у Херсоні

10.11.2022 Журналістка колишньої ТРК “Україна” Анжела Слободян повідомила, що росіяни тримали її в ізоляторі в окупованому Херсоні, а також розповіла про знущання загарбників та катування українських військовополонених.

Про це вона написала на своїй фейсбук-сторінці. Анжела Слободян підтвердила ІМІ згоду на публікації історії про її утримання росіянами в полоні, проте деталями не поділилася.

Вона провела близько місяця в ізоляторі тимчасового тримання в Херсоні, який росіяни перетворили на катівню. “Палата №6. Так ми називали свою камеру під номером 6 в Херсонському ІТТ. Фаіна, Оля, Світлана, Наталя і Я, - пацієнти під наглядом катів. Ні, вони нас не били. Для жінок у них були інші “ін’єкції”. Вони нас намагалися принизити, розчавити. Безжально”, - написала вона.

За словами Слободян, вони чули, як окупанти вбивають та обмотують плівкою тіло полоненого, з яким “перестаралися” кадировці під час допиту, та як гвалтують за дверима камери чоловіків.

“Ми знали, де струмом наших хлопців катують, де забивають і де змушують говорити. Чорні тіні у місячному сяйві. Вони не знають, що таке біль. Вони вливають крапельниці своїх токсинів в усе живе. Жалюгідні істоти. Жахливий досвід. Жити... Щодень ми, пацієнти Палати № 6, починали з думкою ТРЕБА ВИЖИТИ. Не всі пережили”, - згадує Анжела Слободян.

Дівчина розповіла, що у 66-річної сусідки по камері Фаіни трапився інсульт, вона померла. Жінка потрапила у неволю, оскільки її син був волонтером.

Ще двох жінок утримували “через чоловіка та брата”.

“Світланка. З нею ділили одну “нару”. На трьох койкомісцях тре було розміститися п’ятьом. “Забрали” Світлану за чоловіка. Відпустили “за ненадобностью”. Вивели на допит і сказали “твоего мужа убили, ты свободна”. Ще одне загублене життя. Оля. Вчителька. Її відпустили на 33 день. Жодного допиту. Утримували за брата”, - розповіла журналістка.

Анжелу випустили з ізолятора через 30 днів неволі. “Увесь час я прогнозувала, як вийду, більше не чутиму шуму металу воріт... Все забуду... Наступного дня я стояла біля брами. З подругою принесла “передачу” своїм. Наталя. Її тримали майже 4 місяці. Вигадані звинувачення. Сьогодні я дізналася, що вона вибралася з катівні. Зараз ми в різних містах України. Наша Палата № 6, хоч і не у повному складі, але збереться. Обов’язково. У нашому звільненому від нечисті Херсоні. З вірою!”, - додала вона.

Також, за інформацією журналістки, яку вона отримала від тих, кого “евакуювали” з Херсонського ІТТ, міський голова Херсона Ігор Колихаєв зараз перебуває у Каланчаку під вартою. Схуд, має проблеми зі здоров’ям.

Крім того, їй розповіли, що з Херсонського ІТТ “евакуювали” 36 людей. “Гола Пристань-Новотроїцьке. 2 тижні перевозили. В Херсоні на момент вивезення залишили 3 жінок, прізвища знаю, передам в прокуратуру. Утримують людей у приміщенні поліцейського відділку поліції. Відпускають окупанти затриманих без документів, грошей, телефонів”, - написала Анжела Слободян.

За даними ІМІ, з початку повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував 19 випадків захоплення та викрадення журналістів.

Обстріли телевеж – 2

1. Російські військові підірвали в Херсоні телецентр

10.11.2022 Сьогодні вдень російські військові підірвали передавальний центр херсонської телевежі. Про це регіональному представнику ІМІ повідомили місцеві мешканці.

За словами співбесідників, сама телевежа ціла.

Окрім того, росіяни підірвали частину веж мобільного звʼязку та знеструмили місто.

Звʼязок із зовнішнім світом є тільки в районі Антонівки, що неподалік Херсона.

Нагадаємо, 3 березня в Херсоні окупанти захопили приміщення філії Суспільного. Навколо будівлі озброєні чоловіки встановили розтяжки. Також окупанти, які захопили студію телебачення та телецентр, відімкнули телевізійний сигнал українського телебачення та почали транслювати пропаганду через Т2.

Крім того, російські військові розікрали філію "Суспільне Херсон".

Херсонська обласна прокуратура розпочала кримінальне провадження за фактами захоплення та мінування силовиками рф будівлі херсонського філіалу Суспільного мовника. Провадження відкрито за ст. 341, ч. 1 ст. 438 КК України – захоплення державних або громадських будівель, споруд, а також порушення законів та звичаїв війни.

2. Відступаючи з Херсона росіяни підірвали телевізійну вежу

12.11.2022 Російські окупанти при відступі з Херсона на лівий берег Дніпра підірвали телевізійну вежу. Про це Суспільному повідомила начальниця міської військової адміністрації Галина Лугова.

"Телевежа у Херсоні дійсно була підірвана. Вона лежить на землі. Це відповідає дійсності. Зараз відбувається кроки по відновленню нашого зв'язку. Тому що окупанти знищили повністю локації, де були потужні наші зв'язкова станції", - сказала Лугова.

Херсонська Медіаплатформа "Вгору" оприлюднила у телеграмі фото з вежею, яка впала в парк "Херсонська фортеця". На них видно, що конструкція повністю зруйнована.

Крім того, російські військові розікрали філію "Суспільне Херсон".

За день до втечі із Херсону, 10 листопада, російські військові підірвали передавальний центр херсонської телевежі.

Кіберзлочини – 2

1. Сайт видання “НикВести” зазнав DDoS-атаки

25.11.2022 Миколаївське інтернет-видання "НикВести" 24 листопада зазнало DDoS-атаки. Про це представниці ІМІ в Миколаївській області повідомив головний редактор видання Олег Деренюга.

За його словами, сайт перебував під атакою з 12:15, технічні спеціалісти працювали над розв'язанням проблеми.

Деренюга додав, що сайт працював з перебоями. "Річ не лише в дефіциті електроенергії. Із 12:15 сайт перебував під DDoS-атакою. Це вже не вперше нашу роботу намагаються зупинити під час війни. Працюємо над відновленням", – розповів Олег Деренюга.

Вже 17:40 сайт видання працював.

Редакція видання пов‘язує атаку на сайт з російськими "кібер-військами". Інформація про сайт із закликом "покласти його" вчора вранці з‘явилась у одному з їхніх телеграм-каналів.

Нагадаємо, сайт видання зазнав кібератаки 18 травня. Тоді Олег Деренюга не відкидав, що джерелом атаки була РФ. "Не виключено, що десь у Росії нам та нашим матеріалам не раді. Учора ввечері ми, наприклад, отримали офіційного листа з попередженням від Яндексу, що вони змушені відключити відображення новин "НикВести" через те, що публікація з перехопленням розмови російських солдатів не відповідає їхнім правилам та має ненормативну лексику", – сказав Олег Деренюга.

2. Російські хакери атакували сайт “Детектора медіа”

28.11.2022 Сайт онлайн-видання “Детектор медіа” зазнав 27 листопада DDoS-атаки. Про це видання повідомило у своєму телеграм-каналі.

“Російські хакери знову атакують наш сайт. Робимо усе можливе, щоб ви змогли зайти”, - написала редакція.

Кібератака почалася увечері після повідомлення у телеграм-каналі “Народная Cyber Армия”, де сайт ДМ був вказаний “новой целью”.

Як повідомляв ІМІ, російське угруповання NoName057(16) здійснило DDoS-атаку на “Детектор медіа” 22 квітня.

У коментарі ІМІ керівниця "Детектор медіа" Наталя Лигачова повідомила, що 27 листопада 2022 року, після заклику з боку Кіберармії Росії до атаки на сайт detector.media, почало підвищуватися навантаження на сервер сайту, що свідчило про DDoS-атаку, що можливо почалася.

"Вирішили включити заздалегідь налаштовану cloudflare, захист від DDoS-атак. Захист увімкнувся і почав перевіряти відвідувачів сайту, відкриваючи захисну сторінку для кожного нового відвідувача, виявляючи атакуючих ботів. Але навантаження на сервер не тільки не спадало, а й продовжувало зростати, наближаючись до критичної для працездатності сайту, а сайт відкривався у браузері не при кожному зверненні. Після спілкування з підтримкою сервісу cloudflare та хостера розташування сервера було прийнято рішення перейти на внутрішні алгоритми протидії DDoS-атакам.

Після чого, під час перевірки активності, було виявлено атакуючі підмережі та заблоковано у персональному порядку. Протягом наступних кількох годин було зафіксовано нові спроби атак із нових підмереж, які також були заблоковані", - розповіла Лигачова.

За її словами, у результаті проведених заходів щодо виявлення та блокування атакуючих, навантаження на сервер знизилося і працездатність сайту була протягом 12-ти годин повністю відновлена.

Медіа, які припинили роботу через війну Росії проти України – 1

1. На Полтавщині закрилася друкована газета "Козельщинські вісті"

09.11.2022 На Полтавщині закрилася друкована газета “Козельщинські вісті”. Останній номер вийшов 9 листопада. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомила головна редакторка газети Надія Литвин.

За її словами, основна причина закриття – відсутність фінансування.

Головна редакторка зазначила, що газета не витримала напруги ринкових відносин, “конкуренції з його величністю інтернетом і сучасними гаджетами”.

“Сьогодні випускати друковане видання — розкіш, яку ми не можемо собі дозволити, бо це надто дороге задоволення. Аби себе прогодувати, ми повинні забезпечити тираж видання не менш як 5000 примірників — а це нереально за нинішньої демографічної ситуації в нашій громаді. До того ж один примірник газети має коштувати сьогодні не менше тридцяти гривень — чи всі ви готові платити таку ціну за газету? Не певна…”, - написала Литвин

Вона зазначила, що значним, якщо не основним джерелом доходів редакції були надходження від реклами. “Зараз її практично немає, і це зрозуміло: війна. Та й не буде в майбутньому, бо заможні рекламодавці, зазвичай, обирають собі високотиражні видання. Ми ж зі своїми сьогоднішніми 800 примірниками маємо вигляд більш ніж злиденний, з таким тиражем ніхто не захоче вкладати гроші у рекламу в нашій газеті”, - написала вона.

За словами Надії Литвин, щоб випускати друковане видання, потрібно мати мінімум чотирьох людей у штаті, забезпечувати їм зарплату не нижче мінімальної, сплачувати всі податки, утримувати приміщення, фінансувати послуги друкарні.

“Останні шість місяців редакція трималася на голому ентузіазмі. Минулої зими доводилося працювати у холоді (та й нині сидимо у холодному приміщенні заради економії грошей і електроенергії), із затримками зарплати; але ми намагалися (за винятком півторамісячної перерви на початку війни) регулярно випускати газету, існуючи виключно на пожертви небайдужих друзів із-за кордону та місцевих підприємців”, - написала вона.

Крім того, Литвин додала, що зараз усі пожертви закінчилися, більше ніяких надходжень не передбачається.

Останній номер видання за 9 листопада вийшов скорочений, його випустили за залишок коштів.

У коментарі полтавській представниці ІМІ Надія Литвин прокоментувала, що редакція не планує продовжувати роботу газети ні в друкованому варіанті, ні в онлайні.

“Колективу вже немає. Хтось знайшов іншу роботу, хтось пішов на пенсію. Ніяких планів. Ніякого іншого видання. Вселенська втома від постійного борсання за виживання. Після роздержавлення нам дісталося орендоване на пільгових умовах приміщення, яке тягне величезні кошти, при цьому закон забороняє суборенду. Тобто нас позбавили стабільного джерела доходу. Далі реформа Укрпошти, яка просто нас убила. По селах газета не доставляється взагалі, а ми працюємо на село. Наступне: повна відсутність рекламодавців. І, нарешті, демографія: вже немає кому виписувати газету, у всякому разі, до такого тиражу, який потрібен для нормального доходу. Ціну ми не можемо поставити реальну, бо люди неплатоспроможні. Для них віддати 8 грн за газету це дорого, а собівартість 30 гривень. Про що тут говорити? Так що більше ніяких газет”, - зазначила Надія Литвин.

Крим – 3

1.У Криму окупанти надіслали попередження кримськотатарському журналісту Зідану Аджикелямову

04.11.2022 В окупованому Криму підконтрольний Росії заступник начальника поліції Радянського району Криму О.О. Шоломов надіслав застереження щодо неприпустимості порушення закону журналісту “Кримської солідарності” та “Граней.ру” Зідану Аджикелямову, повідомляє громадське об’єднання “Кримська солідарність”. “Попередження “правоохоронців” ґрунтуються на статті 16 Федерального закону Росії “Про протидію екстремістській діяльності” та пишуть про “неприпустимість порушення законодавства під час проведення масових акцій, у тому числі участі в них екстремістських організацій та забороненої символіки”.

В іншому випадку, йдеться в застереженні, Аджикелямов буде притягнутий до відповідальності, як “організатор” і може бути судимий за низкою адміністративних та кримінальних статей. Серед них зазначають, зокрема, “організація масових заворушень”, “публічні заклики до здійснення екстремізму”, “громадські заклики до дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності РФ”.

Водночас, зазначає “Кримська солідарність”, поліція не пише, про який саме масовий захід йдеться і чому Аджикелямов є її організатором.

Крім того, російські правоохоронці вказують, що заборонено користуватися масками, які закривають обличчя, за винятком указу підконтрольного Росії глави Криму “Про запровадження режиму підвищеної готовності”. “Неясно, чи поліцією забороняється носіння медичних масок”, - зазначає “Кримська солідарність”.

Як нагадує організація, у попередні роки підконтрольна Росії кримська прокуратура регулярно вручила застереження “про неприпустимість несанкціонованих акцій” адвокатам, кримськотатарським активістам, громадянським журналістам та правозахисникам уже у кількох районах Криму.

2. У Криму окупанти відправили журналіста Темер'янова на примусову психіатричну експертизу

15.11.2022 Громадянський журналіст Вілен Темер’янов, заарештований у справі “Хізб ут-Тахрір”, перебуває в психіатричній лікарні в Сімферополі. Там політв’язень проходить примусову судову експертизу.

Про це “Кримській солідарності” повідомив його адвокат Марлен Халіков.

За словами захисника, Темер’янов перебуває в лікарні вже понад 20 днів за рішенням підконтрольного Росії суду і, можливо, незабаром повернеться до слідчого ізолятора.

До Клінічної психіатричної лікарні №1 журналіста помістили за рішенням “суду” для проходження примусової психічної судової експертизи.

Нагадаємо, 11 серпня співробітники ФСБ Росії в селищі Вільне Джанкойського району в Криму обшукали будинок Темер'янова, який є кореспондентом “Кримської солідарності” і “Грани.ру”. Щодо нього ухвалили рішення про затримання за звинуваченням в участі в “Хізб ут-Тахрір”. Ісламська політична партія заборонена в росії і вільно діє в Україні та більшості європейських країн. Влада також заарештувала п'ятьох кримськотатарських активістів під час рейдів того дня.

Ісламська політична партія “Хізб ут-Тахрір” була визнана терористичною 14 лютого 2003 року Верховним судом РФ на закритому судовому засіданні. Правозахисники вважають, що це рішення ухвалено необґрунтовано, з порушенням гласності та рівності сторін, оскільки в закритому процесі брала участь лише сторона обвинувачення, а саме фсб. Водночас на території України й більшості країн світу організація діє без обмежень на рівні національних законодавств.

Із січня 2015 року кримінальні “справи “Хізб ут-Тахрір” почали порушувати в окупованому Росією Криму. На думку правозахисників, членів організації переслідують не за підготовку державного перевороту і тероризм, а за публічні акції прихильників партії проти політичних репресій у Криму, систематичну критику російської влади й масову нелояльність серед кримських татар у відповідь на окупацію Криму.

3. Російський військовий суд оголосив вирок трьом громадянським журналістам

24.11.2022 Південний окружний військовий суд оголосив вирок п'ятьом активістам "Кримської солідарності" – від 13 до 14 років колонії суворого режиму. Про це повідомляє "Кримська солідарність".

Головуючий суддя Південного окружного військового суду В'ячеслав Корсаков у складі суддів Дениса Галкіна та Ігоря Шендрікова визнали підсудних винними в терористичній діяльності та спробі захоплення влади. Активістів Енвера Аметова та Яшара Муєдінова засудили до 13 років колонії суворого режиму, а цивільних журналістів Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва та Османа Арифмеметова засудили до 14 років. Чотири роки терміну політв'язні проведуть у в'язниці, а потім ще один рік будуть обмежені у свободі пересування.

Всі вони винними себе не визнали й вважають своє переслідування політичним.

Обмеження охоплюють: заборону на залишення місця постійного проживання з 22-ї до 6-ї години, залишення території муніципальної освіти, заборону змінювати місце проживання, необхідність бути двічі на місяць для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції, заборону на відвідування місць проведення масових заходів та участь у них.

Вилучена під час обшуків ісламська література підлягає знищенню як заборонені предмети. Інші предмети підлягають поверненню, арешт на земельну ділянку Енвера Аметова підлягає зняттю.

У "Кримській солідарності" нагадали, що 27 березня 2019 року в Криму в мікрорайонах Кам'янка та Строганівка міста Сімферополя одночасно відбулися наймасовіші обшуки в будинках кримських татар. Слідчі дії закінчилися затриманням за звинуваченням у тероризмі, а саме в участі в забороненій у РФ організації "Хізб ут-Тахрір". 25 людей опинилися під слідством. Майже всі затримані були громадянськими журналістами чи громадськими активістами.

До п'ятірки Руслана Сулейманова потрапили 54-річний будівельник Яшар Муєдінов, 37-річний викладач математики та інформатики Осман Аріфмеметов, 43-річний помічник кухаря Рустем Шейхалієв, 47-річний будівельник Енвер Аметов і сам 39-річний програміст Руслан Сулманов. Крім основної роботи, політв'язні активно відвідували суди над співвітчизниками, вели журналістські стріми, висвітлювали проведення обшуків.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ

Фізична агресія

Побиття, напади – 3

1. Прямий заявив про напад силовиків на знімальну групу в Жовтих Водах

02.11.2022 Телеканал “Прямий” повідомив про напад на знімальну групу каналу вночі 2 листопада в місті Жовті Води на Дніпропетровщині.

Як повідомляє канал, журналісти виконували редакційне завдання, знімаючи протести працівників тютюнової фабрики, які встановили намети у дворі й цілодобово чергували на її території.

“Сьогодні близько другої ночі силовики зрізали металевий паркан та ввірвалися на територію (фабрики. – Ред.). Вимагали від журналістів залишити територію, а потім почали бити їх та учасників акції. Силовики з наліпками СБУ побили оператора та розтрощили відеокамеру телеканалу. Усе це супроводжували нецензурною лайкою. Загалом на територію ввірвалося близько 300 представників силових структур. Люди в масках показали лише шеврони “СБУ”, ні обличчя, ні посвідчення. За словами свідків, там були представники також інших силових структур”, – повідомив канал.

Постраждалими є журналістка Галина Федорченка та оператор Олександр Дубина.

Як розповів Олександр Дубина, працівники СБУ заборонили йому зйомку, коли він представився.

“Коли зайшли працівники СБУ, вони сказали всім стороннім покинути територію. До мене підійшов хтось зі співробітників СБУ, спитав хто я. Я представився — хто і з якого каналу. У відповідь мені сказали, що знімання заборонене, бо проходять слідчі дії. Я попросив цю людину представитись і показати документи. У відповідь мені ще раз сказали покинути територію. Потім хтось із силовиків наказав виставити мене за територію. Я пішов на вихід, зробив кілька кроків і мене почали підганяти зі словами “Іди швидше”, - розповів оператор.

За його словами, працівники СБУ підганяли його на вихід з території фабрики ударами по голові, спині й ногах. Крім того, правоохоронці розбили його камеру.

“Після того, як я представився представником преси, у відповідь почув “На коліна!” і “Упав мордою в підлогу й лежати!”. Мені наказали повзти. Я повз на колінах. Співробітник СБУ сказав стати навприсядки й іти таким способом. Я так не міг іти швидко, бо кількома хвилинами раніше мені перебили ногу. У відповідь почув “Швидше бл*ть!”, я прискорився, наскільки міг”, - зазначив Дубина.

Олександру допоміг один з працівників фабрики, якого також побили.

“Він мене повів далі від території. Кілька разів дорогою нас зупиняли представники СБУ і поліції, уже не били, але й особливого інтересу до того, звідки ми побиті йдемо - не виявили. Врешті ми вийшли з цього оточення”, - додав оператор “Прямого”.

Журналістку Галину Федорченко працівники СБУ притиснули до стіни, розповіла вона.

“Потім працівники фабрики сказали, що під’їхали авто з силовиками. Усі працівники почали збиратися внизу на центральному вході. Я на шию вдягла посвідчення преси. Люди у формі підійшли до воріт і кричали: “Сторонні покиньте території, ви заважаєте слідству”. Працівники кричали “ганьба”, вимагали показати документи, на якій підставі ті приїхали. Ніхто не показав. Силовики болгаркою почали різати ворота”, - поділилась вона.

“А потім в одну секунду все стрімко змінилось. Хтось дав силовикам команду, (що саме не розібрала), нас притисли до стіни цеху, камеру іншої групи вибили з рук, а телефони хотіли забрати. У цей час інша журналістка намагалась знімати відео на телефон. Нас почали виштовхувати силоміць, дівчинці викрутили руки, вона кричала, іншому оператору також викрутили руки. Силовики штовхали нас до виходу з території. Навіть не дали змоги забрати речі. Навколо фабрики було оточення силовиків, навіть близько до території підійти було неможливо”, - розповіла журналістка.

Речниця Державного бюро розслідувань Тетяна Сап'ян у коментарі ІМІ зазначила, що інформація про інцидент із журналістами дійсно є в бюро, але деталі та обставини нині вивчають співробітники ДБР.

Пізніше “Прямий” опублікував на своєму сайті відео нападу правоохоронців на знімальну групу каналу у Жовтих Водах на Дніпропетровщини. Напад на оператора Прямого зафіксували журналісти “Стоп корупції”, які оприлюднили відповідні кадри на YouTube-каналі “Стоп корупції” та у Telegram-каналі “СтопКор”.

На відео зафіксовано, як правоохоронець б’є по шиї оператора телеканалу, який тримає в руках камеру. Потім інший силовик відбирає в нього камеру.

Згодом спецпризначенець з жовтою пов‘язкою на руці завдає удару ногою представнику ЗМІ. При цьому весь процес побиття супроводжується нецензурною лексикою з боку представників правоохоронних органів.

2. "Стопкор" повідомив про напад силовиків у Жовтих Водах і на їхню знімальну групу

04.11.2022 Проєкт “Стоп корупції” повідомляє, що вночі 2 листопада у Жовтих Водах на Дніпропетровщині правоохоронці напали і на їхню знімальну групу.

Зокрема, тілесних ушкоджень було завдано журналістці Олександрі Сербін та оператору інформаційного агенства.

Повідомляється, що журналісти “СтопКору” разом із колегами приїхали зафіксувати події, що відбувалися на території тютюнової фабрики.

За словами журналістки Олександри Сербін, близько 2 години ночі працівники СБУ розпочали штурм підприємства. Близько 02:16 на знімальну групу було скоєно напад.

“На нашу групу напали. Побили не лише членів команди “СтопКору”, а й журналістку телеканалу “Прямий”. Нашу камеру розбили та забрали. Відбувалося повне свавілля, ніхто не звертав уваги на те, що ми журналісти. Мій телефон виривали просто з рук”, – розповіла Сербін.

Медійники викликали на місце подій поліцію. Правоохоронці зафіксували факт нападу на знімальну групу, побиття, перешкоджання журналістській діяльності та викрадення майна.

“Після чого близько 3 години ночі ми відправилися до лікарні на обстеження. З нами поїхали поліція та слідчо-оперативна група. Після чого ми направилися до райвідділу писати заяву та надавати пояснення”, – зазначила журналістка.

3. У Києві вдруге невідомий напав на журналістку Юлію Забєліну

25.11.2022 Політична оглядачка видання “Телеграф” Юлія Забєліна повідомила, що невідомий напав на неї біля її будинку. Це вже другий напад за останні два місяці. Про це вона повідомила 25 листопада на своїй фейсбук-сторінці.

За її словами, почерк нападника нагадував напад, який стався 5 вересня.

“Чоловік в чорному капюшоні і схопив за руку, потім між ногами. Знову як два місяці тому. Темно усюди. Я закричала і він відбіг, і я побігла. Побігла до сусідки”, - написала Юлія.

Вона зазначила, що через відсутність зв’язку вона не змогла викликати поліцію.

Журналістка не знає, з чим може бути пов'язаний напад, але зазначила, що напад не є випадковістю. “Я не знаю, що я кому поганого зробила”, - додала вона.

Юлія Забєліна планує залишити Україну на декілька днів. Вона побоюється, що напад відбудеться ще раз.

В коментарі ІМІ Юлія Забєліна повідомила, що вона виїхала з України. За її словами, додзвонитися до поліції зміг її редактор, але поліція досі не вийшла з нею на зв'язок.

Також вона додала, що пов'язує напад з журналістською діяльністю. Водночас не виключила, що її переслідує “якийсь божевільний читач”.

Як зазначає “Телеграф”, Юлія Забєліна - політична оглядачка та парламентська кореспондентка “Телеграфа”. Після початку повномасштабного російського вторгнення вона активно допомагає Збройним силам України, а волонтерством займалася і до цього.

Як повідомляв ІМІ, 5 вересня у Києві невідомий чоловік напав на політичну журналістику видання “Телеграф” Юлію Забєліну біля її будинку, коли вона відчиняла двері свого під’їзду. Їй вдалося вирватися.

Після інциденту Юлія Забеліна звернулася до поліції і написала заяву про напад. Поліція порушила кримінальне провадження за статтею 296 Кримінального кодексу (“Хуліганство”).

Журналістка не виключала, що це може бути пов'язане з її професійною діяльністю.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ журналістів до інформації – 2

1. Запорізькі журналісти вимагають повернути онлайн-трансляції сесій міськради

14.11.2022 Редактори п’яти запорізьких медіа звернулися до Запорізької міської ради з вимогою відновити публічні дистанційні засідання міськради. Про це представниці ІМІ в Запорізькій області повідомив ініціатор звернення, керівник ГО “Запорізький центр розслідувань” Сергій Сидоров.

Офіційне звернення було надіслане в міськвиконком в.о. міського голови Анатолію Куртєву і депутатам міськради 10 листопада, а також оприлюднене для всіх, хто хоче підтримати таке рішення.

Так, у зверненні медійники наполягають на обов’язковій трансляції дистанційних засідань ради, постійних комісій, виконавчого комітету з можливістю доступу до них для всіх охочих громадян.

Журналісти зазначили, що ознайомилися з проєктом Положення про тимчасове проведення дистанційних засідань Запорізької міськради в період воєнного стану, яке зараз обговорюється на комісіях міської ради й передбачає тимчасове скасування онлайн-трансляцій у міськраді. І, зауважують медійники, у документі відсутні норми, які регламентують відкритий доступ до дистанційних засідань як представників ЗМІ, так і громадян.

“Ми наполягаємо на поновленні прав громадян і включенні в це положення норм, що роблять обов’язковою трансляцію дистанційних засідань ради, постійних комісій, виконавчого комітету, з можливістю доступу до них для усіх бажаючих громадян. Громада має розуміти, як розподіляється бюджет, який складається з її грошей, з грошей платників податків. Під час онлайн-трансляцій сесії, яку підтримувала КП “Муніципальна телевізійна мережа”, кількість одночасних переглядів стало становила 100–120 глядачів, періодично перевищуючи 200. Відтак попит на відкритість сесій є не лише з боку медіа, а і з боку громади в цілому”, – йдеться у зверненні.

Крім того, редактори нагадали, що два роки тому влада, “маніпулюючи карантинними нормами, протиправно обмежувала доступ для працівників медіа в сесійну залу”. “Прийняття Положення про тимчасове проведення дистанційних засідань у тій версії, що була підготовлена в жовтні, поверне нас в аналогічну ситуацію. Зараз, під час війни, в умовах загальної нестачі грошей та напруженої ситуації толерантність суспільства до корупції різко впала. Закриті сесії міської ради підвищать цю напруженість громади й призведуть до загального падіння довіри до міської влади”, – йдеться у зверненні.

Офіційне звернення, яке в паперовому вигляді було відправлене до міськради, підписали Сидоров Сергій, керівник Запорізького центру розслідувань, Клочко Катерина, заступниця редактора порталу “Сайт Запорожья 061.ua”, Чубукін Олександр, редактор сайту “Громадсько-політичний портал “Акцент”, Алексеєнко Костянтин, редактор сайту “Зaбор”, Андреєва Наталія, т..в.о. продюсера філіі АТ “НСТУ” “Запорізька регіональна дирекція”.

Як розповів ІМІ Сергій Сидоров, причиною такого звернення став проєкт Положення про дистанційні засідання міськради, виконкому, депутатських комісій.

“Я вже звик до того, що отримувати різні проєкти рішень на сесію, які зараз перестали оприлюднювати через війну. Серед них він наприкінці жовтня побачив проєкт Положення про дистанційні засідання міськради, виконкому, депутатських комісій. Я передивився його, і серед усіх пунктів не знайшов нічого про онлайн-трансляцію для медіа і для громадян. А навіть за часів ковіду була трансляція сесії від муніципального каналу”, – розповів Сергій Сидоров.

“Я перечитав чинні обмеження на “публічку”, побачив, що ніхто не обмежував онлайн-доступ до сесій та інших публічних засідань у міськраді й зрозумів, що треба наполягати на внесенні відповідник правок у цей проєкт, поки його не прийняли. Звернувся до колег, чи підтримують вони цю ініціативу, звернувся до Євгена Воробйова з Платформи прав людини, щоб він допоміг з нормативним обґрунтуванням. І ми склали звернення до міськради, підписане п'ятьма запорізькими редакторами. А ще створили відкритого листа на його основі”, – розповів він.

Нагадаємо, на розгляд офіційного звернення законом передбачено один місяць. На сьогодні в Запоріжжі фактично перекрито доступ до публічної інформації. Основна причина відмов посадовців – воєнний стан.

2. Сарненська міськрада не надає "Четвертій владі" інформацію про зарплату керівництва

30.11.2022 Виданню “Четверта влада” не надали інформацію про зарплати керівництва Сарненської міської ради, попри два надіслані запити. Лише після скарги Уповноваженому та оприлюднення інформації про перешкоджання журналістській діяльності, орган влади відреагував на запит журналістів. Про це повідомляється на сайті видання.

Видання опублікувало низку публікацій про зарплати керівників місцевих рад. Ці матеріали створені на основі відповідей на запити. Сарненська міська рада одна з рад, яка не надала відповідь на запити “Четвертої влади”. До неї журналісти зверталися двічі - у липні та жовтні.

Медіа зазначає, що запити надсилали на офіційну електронну адресу Сарненської міськради, а потім журналістка неодноразово телефонувала до органу влади, аби дізнатися, коли буде відповідь. Однак міська рада, по суті, ігнорувала журналістів.

Відповідь надійшла тільки після оприлюднення блогу головного редактора “Четвертої влади” Володимира Торбіча, оголошення акції “100 запитів мерам порушникам”, а також скарги до Секретаріату Уповноваженого з прав людини щодо порушення права на інформацію.

Тоді керуючий справами Сарненського міськвиконкому В’ячеслав Шимко зв'язався з редакцією і повідомив, що рада начебто не отримувала запити, ймовірно, через проблеми з сервером. “Схоже, що запити в раду слід надсилати не на офіційну електронну пошту, а оголошувати публічно”, - зазначає видання.

Агенція просила копії електронних документів з інформацією про нараховані грошові виплати з усіма видами доплат та надбавок (з розшифровкою), премії та матеріальної допомоги за кожен місяць першого півріччя 2022 року голови Сарненської міської ради Руслана Серпенінова та усіх його заступників.

Видання втретє надіслало запит (21 листопада) і отримало підтвердження, що цей лист Сарненська міська рада отримала. А 22 листопада міська рада повідомила, що отримала листа від представника Уповноваженого з прав людини щодо порушення права на інформацію і відповіла, що не отримувала запити.

Непрямий тиск

Інші випадки непрямого тиску – 1

1. Глава ОП замість відповіді оприлюднив запит Bihus.info щодо "Укрнафти"

17.11.2022 Редакторка та журналістка проєкту Bihus.Info Аліса Юрченко повідомила, що керівник Офісу президента Андрій Єрмак вирішив через свого радника Михайла Подоляка оприлюднити адресований персонально йому її запит. Про це вона написала на своїй фейсбук-сторінці та оприлюднила відповідь, яку отримала від Єрмака.

Вона розповіла, що надіслала запит у процесі роботи над випуском про кадрові призначення до різних державних органів і на підприємства державної форми власності наближених до Єрмака людей.

У запиті вона запропонувала Єрмаку записати інтерв’ю та навела перелік питань. Зокрема, запитувала про свіже призначення в наглядову раду “Укрнафти” ексспівробітниці юридичної компанії Андрія Єрмака і керівника кабінету Андрія Єрмака.

“Сьогодні від ОП надійшла відповідь про те, що Андрій Єрмак прийняв рішення опублікувати мій запит – замість відповідей на питання. І ще – що передасть адресований персонально йому запит... Ставці Верховного головнокомандувача. А ще через кілька годин мій запит, адресований Андрію Єрмаку, опублікував Михайло Подоляк, причому додав вигаданий ним самим контекст неопублікованого матеріалу. Назвав його спробою “кинути тінь на колегіальне рішення… Ставки Верховного головнокомандувача в чиїхось комерційних інтересах”, – написала Юрченко.

Журналістка вважає, що рішення Єрмака публікувати її запит через Подоляка є “маніпулятивною спробою піти від відповіді на всі питання, озвучені в запиті”. А сам Подоляк, зазначила Юрченко, наперед дискредитував матеріал, якого ще не бачив.

В коментарі ІМІ Аліса Юрченко зазначила, що рішення Єрмака оприлюднити запит вважає не тільки спробою уникнути відповіді, а й дискредитувати журналістську професію.

“Окрім уникнення відповіді, це, на мій погляд, спроба дискредитувати журналістську професію і залякати її представників: мовляв, дивіться, що буде, якщо ставити неприємні питання владі. Зрештою ідея передати запит на коментар, який стосується безспосередньо Андрія Єрмака, Ставці Верховного Головнокомандувача, викликає питання про те, як керівник Офісу Президента розуміє завдання Ставки”, - сказала Юрченко.

Вона також пояснила, що завдання цього запиту про коментар - надати можливість Єрмаку висловити свою позицію і погляд на події щодо кадрових призначень в “Укрнафті”.

Запит журналістки Михайло Подоляк оприлюднив сьогодні у своєму телеграм-каналі. Він зазначив, що зазвичай вони не оприлюднюють журналістських запитів, але “цей виявився вкрай дивним і, як я розумію, має абсолютно конкретні наміри”.

“І все було б нічого, якби це питання не стосувалося пошуку чорної кішки в прозорій кімнаті. А точніше – спроби кинути тінь на колегіальне рішення… Ставки Верховного головнокомандувача в чиїхось комерційних інтересах”, – написав він.

Водночас Подоляк нагадав, що йде повномасштабна війна за саме існування Української держави. І рішення про відчуження “Укрнафти”, за його словами, було ухвалене на Ставці Верховного головнокомандувача.

“Рішення про відчуження “Укрнафти” (що роками була в руках олігархів), як і чотирьох інших критично важливих підприємств, було прийнято на Ставці Верховного головнокомандувача. Це свідоме виважене колегіальне рішення, що ухвалено військово-політичним керівництвом держави одноголосно. Ці підприємства, включно з “Укрнафтою”, передані не до Офісу президента. Вони передані в управління Збройним силам України на час дії воєнного стану”, – написав він.

“Здавалося б, усе зрозуміло, очевидно, на поверхні. Але все ж таки дозволю собі запитання у відповідь. Невже хтось дійсно хоче залишити критично важливе підприємство для армії під час війни… олігарху? Окрім, звісно, самого олігарха. Переконаний також, що рішення ставки беззаперечно підтримується суспільством та журналістською спільнотою…” – написав Подоляк.

Інтернет- тиск

Кібератаки – 1

1. Журналістка "Кола" заявила про кіберцькування через публікацію про секретаря міськради

29.11.2022 Головна редакторка полтавського інтернет-видання “Коло” Тетяна Цирульник зазнала кіберцькування після того, як написала новину про секретаря Полтавської міської ради Андрія Карпова. Про це вона повідомила представниці ІМІ у Полтавській області.

У новині від 26 жовтня під заголовком “Це плата за 8 років Вата Шоу: Андрій Карпов, секретар міської ради Полтави збирає собі на операцію” йшлося з посиланням на телеграм-канал посадовця про його лікування та збір коштів. Цю новину Карпов розмістив на своїх сторінках у соціальних мережах, зробивши скріншоти з сайту “Коло”. Посадовець звинуватив журналістку у перекручуванні інформації, заявив, що та начебто написала новину із заголовком “Карпов збирає гроші на операцію по збільшенню/зменшенню чл*на”.

Після цього прихильники Карпова почали принижувати та ображати журналістку у коментарях під його дописом у Facebook. Тетяна Цирульник розповіла, що спочатку не планувала звертатися до поліції. У себе на фейсбук-сторінці вона опублікувала звернення до лідера партії ЄС Петра Порошенка, до якої входить секретар міськради, вважаючи таке рішення дієвим способом впливу на Андрія Карпова. Вона просила у Порошенка захисту від Карпова, додавши, що журналісти почали висвітлювати його діяльність, коли він обрався депутатом міської ради Полтави від партії ЄС, а потім – секретарем міської ради Полтави.

Журналістка у розмові із представницею ІМІ розповіла, що юристи порадили їй писати заяву до кіберполіції і заяву до суду. Але у підсумку вона написала заяву до поліції.

“Ситуацію дуже не хочеться нести до суду: як показує досвід Дарини Синицької, полтавської журналістки, справа по погрозах і кібербулінгу може тривати роками, а отже, це забирає дуже багато часу і грошей і результат буде “розмитий”. Та й почуватись невизначено такий довгий час це немала психологічна травма. Але зробити це доведеться, бо якщо чиновника зараз не призупинити, він ставатиме все більш нахабним. Тому після того, як 4 листопада моє офіційне відеозвернення до Порошенка дало зворотній результат (Андрій Карпов ще раз написав про мене пост, де усю вину переклав на мене), 7 листопада я подала заяву у поліцію”, - розповіла вона.

Крім того, Цирульник звернулася 10 листопада до Комісії з журналістської етики та ініціативи Медіачек з проханням оцінити її матеріали про Андрія Карпова, і очікує на їхні висновки. Також вона планує подати скаргу на поведінку чиновника до міської ради.

Представниця ІМІ намагалася отримати коментар Андрія Карпова, але на телефонні дзвінки посадовець не відповідає. Написати повідомлення у фейсбуці полтавська представниця не має можливості, оскільки Андрій Карпов її заблокував. Також зникла станом на зараз можливість писати Карпову у телеграмі, ймовірно, номер полтавської представниці ІМІ також заблокований й на цій платформі.

Керівник правових проєктів ІМІ Роман Головенко зазначає, що потрібно вносити правки до законодавства, щоб захистити журналістів від кібербулінгу. “Гіпотетично можна намагатися це розглядати як вплив на журналіста за ч. 2 ст. 171 КК, але якщо образливі коментарі писали лише під постом Андрія Карпова, то як довести обізнаність коментаторів, що журналістка їх прочитає”, - сказав юрист.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1. Прокуратура АР крим повідомила про підозру ефесбівцю, причетному до катування Єсипенка

21.11.2022 Прокуратура АР Крим та міста Севастополя повідомила про підозру оперативнику ФСБ Росії, який причетний до катування та незаконного ув’язнення журналіста Радіо Свобода Владислава Єсипенка. Про це повідомляється на фейсбук-сторінці прокуратури. Дії підозрюваного кваліфіковано як порушення законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України).

За даними слідства, громадянин РФ, обіймаючи посаду “старшого оперуповноваженого УФСБ Росії в Республіці Крим та м. Севастополі”, реалізував політику Росії щодо переслідування проукраїнськи налаштованого населення півострова.

Зокрема, у березні 2021 року біля села Перевальне підозрюваний незаконно затримав Єсипенка, що декілька останніх місяців перебував у Криму з робочим візитом. Коли оперативник провів огляд автівки журналіста, то нібито “виявив” у ній вибуховий пристрій. Без жодного процесуального оформлення, підозрюваний затримав журналіста та разом з іншими “правоохоронцями” перевіз його до Бахчисарая, помістивши водночас до підвалу.

“Застосовуючи фізичну силу, електричний струм та моральний тиск, “правоохоронці” змусили затриманого зізнатися в злочині, якого він не вчиняв, а саме в незаконному виготовленні, переробленні чи ремонті вибухових пристроїв. Також його змусили підписати заздалегідь підготовлені вказаним оперативником процесуальні документи та вказати місце розташування тайника з вибухівкою. За версією окупантів, саме там Єсипенко дістав компоненти для гранати, що ніби виявили в його автомобілі”, – зазначає слідство.

Таким чином, зауважує прокуратура, підозрюваний порушив заборони, передбачені Конвенцією про захист цивільного населення під час війни 1949 року, а також порушив закони та звичаї війни.

Як повідомляв ІМІ, 18 серпня 2022 року підконтрольний Росії Верховний суд Криму пом'якшив вирок Владиславу Єсипенку із шести до п'яти років колонії загального режиму. Також Єсипенко повинен буде сплатити штраф у розмірі 110 тис. російських рублів.

Єсипенка утримують у “виправній колонії №2 Управління ФСВП у Республіці Крим та м. Севастополі” в Керчі.

16 лютого 2022 року підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд засудив фрилансера Радіо Свобода Владислава Єсипенка до шести років у колонії загального режиму в справі про незаконне зберігання і перевезення вибухового пристрою.

Владислав Єсипенко під час виступу з останнім словом у суді 15 лютого заявив, що вважає справу політичною.

Владислава Єсипенка затримали 10 березня 2021 року. Він брав участь в акції до дня народження Тараса Шевченка, що відбулася в Сімферополі 9 березня. Журналісту “інкримінували” збір інформації “в інтересах спецслужб України”, зокрема Служби зовнішньої розвідки. Як стверджують в ФСБ, Єсипенко “здійснював фото- і відеофіксацію місцевості, об’єктів життєзабезпечення і місць масового перебування людей на території Криму”.

Владислав Єсипенко заявляв, що слідчі ФСБ рф застосовували до нього тортури, щоб домогтися визнання провини.

Реакція журналістської спільноти – 2

1. Журналісти та медійні ГО вимагають повернути відібрану через репортажі в Херсоні акредитацію

14.11.2022 Українські та іноземні журналісти й медійні організації вимагають від влади вжити негайних заходів, щоб розв’язати конфліктну ситуацію, спричинену неефективністю та непрофесіоналізмом комунікаційних структур Міністерства оборони, зокрема Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня.

Про це йдеться в заяві, яка адресована Президенту України Володимиру Зеленському, Головнокомандувачу Збройних сил України Валерію Залужному та міністру оборони України Олексію Рєзнікову.

Зокрема, від влади вимагають повернути акредитацію українським та закордонним медійникам, які висвітлювали події в Херсоні та в яких її, згідно з повідомленнями Генштабу, через це забрали.

Крім того, журналісти вимагають провести внутрішнє розслідування “непрофесійної роботи комунікаційного відділу ОК “Південь” і загалом комунікаційного сектору Міністерства оборони України і прийняти відповідні кадрові рішення”.

“Прибрати зайву і недієву бюрократію, зокрема непотрібні документи й узгодження, впроваджені Об’єднаним координаційним пресцентром Сил оборони півдня. В журналістів вже є акредитація МО, яка є офіційним дозволом на роботу. Додаткові документи й дозволи, які до того ж застосовуються непрофесійно і вибірково, ускладнюють роботу журналістів і негативно відбиваються на висвітленні найважливіших подій в Україні для української і світової аудиторії”, – йдеться в заяві.

Наводимо заяву повністю:

Ми, українські й іноземні журналісти та медійні організації, вимагаємо вжити негайних заходів, щоб розв’язати конфліктну ситуацію, викликану неефективністю та непрофесіоналізмом комунікаційних структур Міністерства оборони, зокрема Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня.

Репортажі українських і закордонних журналістів, зроблені у звільненому Херсоні, стали величезним вкладом у нашу перемогу. Весь світ облетіли кадри колег із CNN, SkyNews та інших провідних іноземних та українських медіа. Вони засвідчили радість, із якою херсонці зустрічають українську армію, спростовуючи тим самим брехню російської пропаганди. Їхні матеріали є також надважливими документами української історії, яка твориться зараз.

Натомість комунікаційні структури МО, які не спромоглися побудувати механізм допуску журналістів, вирішили просто заборонити абсолютно всім журналістам працювати, посилаючись на небезпеку перебування в щойно звільненому місті.

Нагадаємо, що професійні журналісти, які отримали офіційну акредитацію МО, мають відповідні навички, пройшли численні тренінги, мають міжнародні сертифікати з безпеки і величезний досвід роботи на передовій.

Ті українські та зарубіжні журналісти, які потрапили до Херсона, не виконавши всіх вимог Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня, сьогодні позбавлені акредитації та більше не зможуть висвітлювати події на передовій та в прифронтовій зоні, а зарубіжні кореспонденти, можливо, взагалі не працюватимуть в Україні.

Провал у розумінні особливостей роботи журналістів на війні і небажання створити рівні і прозорі правила роботи вилився у створення інформаційної напруги і комунікаційну кризу. Намагання заборонити все не просто не працює – воно шкодить нашій країні. А ті, хто шукає простих рішень, породжують складні проблеми.

Ми вимагаємо:

Негайно повернути акредитацію нашим українським і зарубіжним колегам, які висвітлювали події в Херсоні та в яких її, згідно з повідомленнями Генштабу, через це забрали.
Провести внутрішнє розслідування непрофесійної роботи комунікаційного відділу ОК “Південь” і загалом комунікаційного сектору Міністерства оборони України і прийняти відповідні кадрові рішення.
Побудувати рівні та прозорі правила роботи і допуску журналістів і відмовитись від вибіркового підходу.
Перестати агресивно атакувати медійників і почати з ними співпрацювати. Залучити до роботи комунікаційних органів МО професіоналів, які розуміються на особливостях роботи журналістів і здатні побудувати якісну комунікацію.
Прибрати зайву і недієву бюрократію, зокрема непотрібні документи й узгодження, впроваджені Об’єднаним координаційним пресцентром Сил оборони півдня. В журналістів вже є акредитація МО, яка є офіційним дозволом на роботу. Додаткові документи і дозволи, які до того ж застосовуються непрофесійно і вибірково, ускладнюють роботу журналістів і негативно відбиваються на висвітленні найважливіших подій в Україні для української і світової аудиторії.
Припинити необґрунтоване перешкоджання роботі журналістів і ставитися до них з повагою, розуміючи їхні потреби та місію. Світ дізнається про війну і співпереживає Україні зокрема й завдяки роботі наших українських і закордонних колег.
Докласти всіх зусиль, аби професійні медіа могли оперативно і безперешкодно виконувати свою роботу.

2. Правозахисники заявляють про політично мотивований судовий процес над Іриною Данилович

15.11.2022 Правозахисні та медійні організації заявляють про політично мотивований судовий процес над громадянською журналісткою Іриною Данилович, який триває над нею в окупованому Криму.

Про це йдеться в заяві організацій щодо переслідування в окупованому Криму громадянської журналістки Ірини Данилович.

Організації зазначають, що з перших судових засідань стало очевидно, що “суд” свідомо перешкоджає у встановленні істини в справі журналістки. Наприклад, на засіданні 7 листопада суд відмовив стороні захисту в допиті всіх 15 свідків, яких мали допитати адвокати (зокрема, тих свідків, які були причетні до викрадення журналістки).

“Також представник сторони обвинувачення під час засідань 24 жовтня та 7 листопада маніпулював з доказовою базою, проголошуючи документи з кримінальної справи фрагментарно (не весь документ, а тільки потрібну частину), не відреагував на злочин, який стосувався відмови свідка давати свідчення суду, та підтримував проголошення свідчень з матеріалів справи без наявності обставин для таких дій.

Такий підхід демонструє, що реальним мотивом переслідування Ірини Данилович могли стати її коментарі журналістам про об’єктивний стан системи охорони здоров’я на окупованій території та її громадська активність щодо захисту прав медичних працівників у регіоні, висвітлення політично мотивованих процесів, а не вибухівка, нібито знайдена російськими силовиками в її сумочці”, – культу йдеться в заяві. Правозахисники закликають українську владу докласти усіх зусиль для звільнення Ірини Данилович, а уряди світу – висловити рішучий консолідований протест проти політично мотивованого судового переслідування журналістки.

Наводимо повністю текст заяви:

В окупованому Криму розпочався політично мотивований судовий процес над громадянською журналісткою Іриною Данилович. Вона є однією з 14 українських журналістів, які позбавлені волі в окупованому Криму або переміщені в місця позбавлення волі на території Російської Федерації.

Ірина Данилович, яка співпрацювала з багатьма незалежними ЗМІ, зокрема медіапроєктом “INжир” та ініціативою “Кримський процес”, ув’язнена з політичних мотивів у тимчасово окупованому Криму з квітня 2022 року.

До ув’язнення Ірина жила в селі Владиславівка біля Феодосії та працювала медсестрою в Коктебелі. Вона займалася громадянською журналістикою і публікувалася анонімно, висвітлювала теми прав медичних працівників, а також співпрацювала з виданнями, які висвітлювали політичні судові процеси в окупованому Криму.

29 квітня 2022 року четверо російських силовиків у цивільному викрали Ірину по дорозі з Коктебеля до Феодосії, що зафіксовано на відео. В цей самий час в її домі провели обшук, вилучили всю техніку. Протягом 13 днів з Іриною не було зв’язку. Як з’ясувалося, протягом восьми днів Данилович утримували в будівлі ФСБ, де її тестували на поліграфі, погрожували та давали їсти лише один раз на день.

Лише на 13-й день з моменту зникнення родині Ірини повідомили, що вона перебуває в СІЗО Сімферополя. Громадянській журналістці висунули звинувачення в “незаконному зберіганні вибухових речовин”, їй загрожує до восьми років позбавлення волі та до 100 тис. російських рублів штрафу.

У липні 2022 року Данилович повідомила про побиття конвоєм ФСБ та психологічний тиск, який на неї здійснюють російські силовики.

29 серпня міському “суді” Феодосії розпочався судовий процес у справі громадянської журналістки Ірини Данилович. 24 жовтня суд приступив до вивчення доказів і розгляду справи по суті.

Із перших судових засідань стало очевидно, що “суд” свідомо перешкоджає у встановленні істини в справі журналістки. Наприклад, на засіданні 7 листопада суд відмовив стороні захисту в допиті всіх 15 свідків, яких мали допитати адвокати (в тому числі тих свідків, які були причетні до викрадення журналістки).

Також представник сторони обвинувачення під час засідань 24 жовтня та 7 листопада маніпулював з доказовою базою, проголошуючи документи з кримінальної справи фрагментарно (не весь документ, а тільки потрібну частину), не відреагував на злочин, який стосувався відмови свідка давати свідчення суду, та підтримував проголошення свідчень з матеріалів справи без наявності обставин для таких дій.

З огляду на такий знаковий початок судового слідства в справі проти кримської громадянської журналістки, закликаємо:

а) правозахисні організації України та інших демократичних країн:

взяти під постійне спостереження судову справу проти Ірини Данилович;
максимально поширювати власні висновки та оцінки щодо цього судового процесу;

б) незалежні медіа, редакторів та журналістів:

продемонструвати професійну солідарність та забезпечити інформаційну кампанію, детально висвітлюючи особливості ведення судового процесу у справі Ірини Данилович;

в) професійні спілки журналістів:

сприяти поширенню інформації про особливості ведення судового процесу над Іриною Данилович серед міжнародної спільноти;
провести власні заходи із заклику членів спілки до демонстрації професійної солідарності та висвітлення особливостей цього судового процесу над Іриною Данилович;

г) органи державної влади України:

докласти усіх зусиль для звільнення Ірини Данилович, а також інших кримських політичних в’язнів, зокрема правозахисників і журналістів;
провести розслідування незаконного позбавлення волі та переслідування Ірини Данилович і притягнути винних до відповідальності;

д) уряди демократичних країн світу:

висловити рішучий консолідований протест проти політично мотивованого судового переслідування Ірини Данилович та інших журналістів в окупованому Криму;

накласти персональні санкції на осіб, що причетні до переслідування Ірини Данилович.

Заяву підтримали: Центр прав людини ZMINA, Кримський процес, Інститут масової інформації, Платформа прав людини, Національна спілка журналістів України, Об’єднання родичів політв’язнів Кремля, Кримська правозахисна група, Регіональний центр прав людини, Правозахисний центр “ДІЯ”.

Liked the article?
Help us be even more cool!

Інші Дослідження

Захист даних чи обмеження роботи журналістів: що не так з новим законопроєктом Верховної Ради

Як регіональні медіа дотримуються професійних стандартів: аналіз ІМІ

Трансляцій немає, прозорості теж. Як Верховна Рада закривається від громадян