Барометр свободи слова за червень 2021 року (оновлено)

У червні експерти Інституту масової інформації зафіксували дев'ять порушень свободи слова в Україні. Це найменша кількість порушень, яку виявив ІМІ з початку року.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова” *.

З дев'яти порушень сім стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Серед перешкоджань зафіксовано чотири випадки: два недопуски журналістів до Одеської обласної ради; у Києві журналістку Аліну Кондратенко не пускали до Святошинського районного суду через розпорядження “Про впровадження протиепідемічних заходів”, який обмежує доступ журналістів до засідань; під Харковом учасник ДТП перешкоджав журналісту, що знімав на телефон відео з місця аварії.

Також експерти ІМІ зафіксували по одному випадку побиття, погроз, пошкодження майна журналістів, доступу та кіберзлочину.

Так, кібератаки зазнав рівненський сайт “Четверта влада”. Редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч пов’язує атаку з виходом розслідування про можливе незаконне збагачення місцевого депутата.

У Чернівцях ІМІ зафіксував випадок пошкодження майна: продюсеру Чернівецької філії Суспільного мовника Максиму Волошину підрізали гальма автомобіля. Це є дуже серйозним кейсом, оскільки був фактично замах на вбивство. Зазначений випадок Волошин розглядає як такий, що може бути пов'язаний із професійною діяльністю. Втім, прямих погроз чи звинувачень не отримував.

Загалом порушення зафіксовано в п’яти регіонах країни. Лідером є Київ (три), по два випадки у Рівному та Одесі, далі по одному випадку у Чернівцях та на Харківщині.

Порушниками свободи слова в червні стали судова та місцева влада, а також приватні особи.

Загалом цього місяця утиску своїх прав зазнали п’ять журналістів та дві журналістки.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 108 випадків порушень свободи слова, 61 випадок перешкоджання, 12 обмежень доступу до інформації, 11 побиттів та шість погроз.

Фізична агресія

Побиття – 1 

1.На Київщині побили журналіста: він заявив про бездіяльність поліції

07.06.2021 На Київщині біля села Немішаєве невідомі в присутності поліцейських побили спецкора інформаційного агентства “Єдина служба правової допомоги” Геннадія Фіміна, який став свідком нібито незаконного вирубування лісу. Про це 6 червня повідомили на сайті інформаційного агентства, передає ZMINA.

Директор ІА, адвокат Денис Осмоловський уточнив, що інцидент стався 20 травня 2021 року біля земельної ділянки, що розташована поряд з Варшавським шосе (знак смт Немішаєве).

“Журналіст став свідком правопорушення, пов’язаного з незаконною порубкою, пошкодженням та знищенням лісових культур і молодняку, що супроводжувалось експлуатацією транспортного засобу (гусеничного трактора) без ідентифікаційних номерів. Також було пошкоджено бар’єрні автодорожні загорожі”, – написав він.

За інформацією адвоката, ділянка, де відбувалися роботи, не була огороджена, у робітників не було паспорта об’єкта будівництва та дозвільних документів на право видалення зелених насаджень.

За викликом Фіміна на місце прибув наряд поліції Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області. Той відрекомендувався журналістом, зробив офіційну заяву про виявлене правопорушення, попросив працівників поліції оформити заяву та викликати слідчо-оперативну групу для проведення огляду місця події. Разом із Фіміним був також учасник АТО, громадський діяч Євген Тимофєєв.

Згодом до вказаної ділянки приїхав депутат Немішаєвської селищної ради Костянтин Холоденко, який повідомив, що є співвласником земельної ділянки.

“Незадоволений діями Фіміна Г. А., Холоденко К. П. почав йому погрожувати застосуванням насильства. Після проголошення погроз Холоденко К. П. поїхав із зазначеного місця”, – пише Осмоловський.

Через погрози журналіст був змушений викликати на місце події працівників СОГ. Водночас сюди прибули невідомі особи в цивільному одязі. У присутності поліцейських вони побили Геннадія Фіміна, уточнив адвокат.

“Однією з осіб було завдано декілька ударів кулаком в голову, від яких Фімін Г. А. втратив свідомість, після цього йому було завдали ударів ногами в голову та тулуб”, – заявив він.

Водночас, за словами спецкора “Єдиної служби правової допомоги”, працівники поліції, які були свідками побиття журналіста, нібито в ситуацію не втрутилися.

“Отямившись від завданих ударів, Фімін Г. А. попросив працівників поліції викликати медичні служби для отримання невідкладної допомоги, але вони це не зробили”, – уточнив Осмоловський.

Фіміну довелося самому викликати медиків. Швидка допомога доправила журналіста до Київської обласної клінічної лікарні, де його було госпіталізовано.

Унаслідок отриманих тілесних ушкоджень журналіст 14 днів перебував на стаціонарному лікуванні. Згідно з випискою з історії хвороби, він дістав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м’яких тканин голови в потиличній ділянці, забій м’яких тканин обличчя та правої ліктьової ділянки.

Адвокат Осмоловський заявив про те, що внаслідок “невиконання своїх службових обов'язків з боку працівників Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київській області було допущено вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 статті 345-1 ККУ “Погроза або насильство щодо журналіста”. Також правоохоронці не вжили заходів щодо припинення та документування адміністративних правопорушень пошкодження лісових насаджень та автодорожніх загорож, уточнив він.

26 травня Геннадій Фімін подав заяву про вчинене кримінальне правопорушення за статтею 345-1 ККУ до Шевченківського управління поліції ГУ НП у м. Києві.

Натомість з порушенням статті 214 КПК України станом на 2 червня відомості до ЄРДР за вказаною заявою не внесено. Фімін звернувся зі скаргою до Шевченківського райсуду Києва щодо “бездіяльності органу досудового слідства та зобов’язання внести відповідні відомості до ЄРДР”.

Осмоловський повідомив, що про ситуацію з побиттям журналіста та бездіяльністю поліції проінформовано Головне управління Нацполіції в Київській області, МВС, генпрокурора України, а також Раду з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України, Консультативну раду з питань забезпечення гарантій прав і основоположних свобод осіб, які брали участь у захисті України, Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова, Уповноваженого ВР з прав людини, Мінветеранів.

У коментарі “360 новини” депутат Холоденко підтвердив, що ділянка, де стався інцидент із побиттям журналіста, дійсно належить йому. Там зараз будується автомийка.

За його словами, розмова з Фіміним деякий час справді йшла на підвищених тонах, у якийсь момент депутат “узяв журналіста за плечі”, але жодних погроз у бік медійника не було.

Також Холоденко сказав, що на момент інциденту Фімін нібито був п’яний. Проте, за інформацією Осмоловського, той алкоголь не вживає. На сайті інформаційного агентства “Єдина служба правової допомоги” оприлюднено сканкопії медичних документів, зокрема дослідження, зроблене Фіміним у лікарні 20 травня 2021 року на наявність алкоголю в крові.

Адвокат Осмоловський у коментарі ZMINA повідомив, що вони домагатимуться реєстрації відповідної справи поліцією через суд. Про результати судового засідання він повідомить окремо.

Геннадій Фімін – переселенець із Луганської області, у 2014-му був зарахований добровольцем до лав ЗСУ, брав участь у бойових діях під час АТО у 2014–2015 роках, має інвалідність ІІ групи. Автор книги “Доброволець “Сумрака”. Як журналіст опікується питаннями захисту прав та інтересів учасників бойових дій (АТО, ООС), внутрішньо переміщених осіб, а також дотримання екологічного законодавства органами державної влади та громадянами.

Погрози – 1

1.Ведучому програми "Гроші" погрожують

09.06.2021 "1+1 медіа" 9 червня повідомила, що ведучий програми "Гроші" на телеканалі "2+2" Олександр Преподобний отримує погрози фізичною розправою після сюжету "Як деякі українські олігархи розбагатіли на смертях українців і підробленому паливі для ваших авто". Про це повідомляє "Детектор медіа".

"1+1 продакшн" 7 червня подав заяву про кримінальне правопорушення голові Національної поліції України Ігорю Клименку.

"Повідомлення з погрозами та образами надходили на особистий телефон ведучого одразу після трансляції програми, – розповіли в медіагрупі. – Компанія переймається за здоров’я та життя співробітника, а також його близьких, і сприймає погрози від фігуранта сюжету як цілком реальні. Наразі компанія робить усе можливе для гарантування безпеки Олександра, проте ми сподіваємося на швидке вирішення ситуації з боку правоохоронних органів і просимо прийняти та розглянути заяву про кримінальне правопорушення".

Адвокат Андрій Томчишин заперечує, що його клієнт, власник "БРСМ-Нафта" Андрій Біба, погрожував ведучому програми "Гроші" на телеканалі "2+2" Олександру Преподобному. Про це він повідомив 11 червня в листі "Детектору медіа" з претензією видалити новину, йдеться на сайті видання.

"1+1 медіа" 9 червня повідомила, що Преподобний отримує погрози фізичною розправою після сюжету "Як деякі українські олігархи розбагатіли на смертях українців і підробленому паливі для ваших авто". "1+1 Продакшн" подав до поліції заяву, у який написав, що вважає, що в діях Біби є ознаки складів злочинів, передбачених ст. 171 (перешкоджання законній професійній діяльності журналіста) та ст. 345-1 (погроза або насильство щодо журналіста) Кримінального кодексу України. У новині "Детектор медіа" опублікував скріншот заяви до поліції, однак не оприлюднював імені Андрія Біби чи інших його даних.

Попри це Томчишин зажадав видалення новини, адже "з розміщеної в статті заяви про кримінальне правопорушення, вбачається, що в таких погрозах звинувачується Біба А. В.". За його словами, ця інформація не відповідає дійсності, зокрема не доведено, що саме з номера телефону Біби надсилали ці повідомлення.

У самих повідомленнях адвокат не бачить погроз фізичною розправою. Зокрема, у листуванні є фрази "сдохнешь как паскудная собака… удивляюсь твоей беспечности". На питання, чи вважати це погрозою, Преподобному відповіли: "Конечно нет, это забота о твоей душе, если уйдешь из жизни мирской, а мы все когда-то умрем".

Андрій Томчишин вважає, що з цього листування вбачається, що погрози фізичною розправою "взагалі відсутні". "У листуванні роз’яснено, що вислів "сдохнеш" не є погрозою, оскільки всі люди смертні", – додав він.

Нагадаємо, програма "Гроші" вперше вийшла в ефір у жовтні 2010 року. До 2019 року її ведучим був Олександр Дубінський, у вересні 2019 року замість нього ведучим став Олександр Преподобний. З жовтня 2019 року на телеканалі "1+1" показували проєкт Олександра Дубінського "Дубінізми". У січні 2021 року "Гроші", "Секретні матеріали" та "Дубінізми" переїхали з 1+1 в ефір телеканалу "2+2".

Пошкодження майна журналістів – 1

1. Продюсеру чернівецької філії Суспільного підрізали гальма авто

18.06.2021 Продюсеру Чернівецької філії Суспільного мовника Максиму Волошину підрізали гальма автомобіля. Він звернувся до правоохоронців, які вже опитали очевидців та власника машини. 

Про це Волошин повідомив Суспільному.

Цей випадок він розглядає як такий, що може бути пов'язаний із професійною діяльністю. Втім, прямих погроз чи звинувачень не отримував.

“Для сторонніх людей продюсер філії – це людина, яка асоціюється з усім контентом, який виробляє медіа. Тому відкидати те, що випадок пов'язаний з роботою, не можу”, – сказав Волошин.

Водночас підрізані гальма можуть бути наслідком конфліктів поза роботою, додав Волошин.

Те, що в машини не працюють гальма, виявили вранці, коли заводили авто. За кермом був не Волошин. Згодом на місце викликали майстра СТО.

Правоохоронці вилучили на експертизу гальмівний шланг, флешку з відеореєстратора, відбитки пальців. Вони розв'язують питання про внесення відомостей до реєстру досудових розслідувань.

Перешкоджання – 4

1. Під Харковом винуватець ДТП напав на журналіста: пролунав постріл

06.06.2021 У селищі Пісочин Харківської області між нетверезим винуватцем аварії та журналістом, який став очевидцем ДТП та проводив знімання з місця, стався конфлікт, повідомили Depo.Харків у відділі комунікації ГУ НП України в Харківській області.

У неділю, 6 червня, о 21:25 до поліції надійшло повідомлення про те, що на вулиці Набережній у селищі Пісочин чоловік на автомобілі Toyota в’їхав у стовп.

На місці правоохоронці виявили винуватця ДТП, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, та ще кількох чоловіків, серед яких був місцевий журналіст. Між водієм і представником ЗМІ стався конфлікт через те, що останній знімав на телефон відео з місця ДТП.

Зі слів журналіста, під час знімання водій та ще двоє невідомих почали його штовхати. У процесі сутички представник ЗМІ зробив один постріл угору з пристрою для відстрілу гумових куль.

Унаслідок події ніхто не постраждав.

Щодо водія легковика Toyota склали адміністративні протоколи за ст. 124 (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна) та ст. 130 (керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції) Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Інформація зареєстрована в Єдиному обліку заяв і повідомлень, всі обставини події з’ясовуються.

2. В Одеській облраді для допуску журналістів вимагали дозвіл голови комісії

09.06.2021 В Одеській обласній раді 9 червня від журналістів вимагали додаткового дозволу для доступу до засідання постійної комісії з питань освіти, науки, молодіжної політики, спорту, культури та туризму, повідомляє "Ізбірком".

За словами журналістки Ольги Баклаженко, журналістів пускали лише після узгодження з головою комісії. Після консультацій журналістів на засідання комісії все ж пустили.

Як зазначає видання, на сайті облради досі відсутня інформація про пресслужбу облради, яку вимагають правила допуску. Фактично її функції виконує відділ комунікацій з громадськістю. Як прокоментувала ситуацію керівниця відділу Юлія Пробачай, журналісти відвідують засідання комісій без жодних акредитацій.

“Комісія, про яку ви питаєте, не стала винятком. Усі, хто висловив бажання висвітлювати роботу депутатів, зробили це. Була невелика затримка з початком комісії. Була невелика затримка з початком комісії, це так. Щодо секретаря, я думаю, що це дійсно непорозуміння. Там було багато людей. Скоріш за все, вона не зорієнтувалася. Тому так швидко, за кілька хвилин, ситуація вирішилась”, – сказала вона.

Видання звернулося до голови комісії Марини Зінченко, але на момент публікації відповіді ще не отримало.

Як повідомляв ІМІ, 2 лютого журналісти Одещини звернулися до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової через обмеження для представників засобів масової інформації в доступі до приміщення Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації.

Головний редактор одеського видання "Ізбірком" Валерій Болган оскаржив у суді обмеження доступу журналістів до приміщення Одеської обласної державної адміністрації і Одеської обласної ради. Зокрема, правила пропускного режиму до будівлі, де розташовані Одеська обласна державна адміністрація та обласна рада, підписані командиром військової частини №3012 Нацгвардії та затверджені головою Одеської ОДА 29 січня 2021 року. Відповідачами є військова частина №3012 Національної гвардії України та голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.

3. В Одесі журналіста не пускали на засідання комісії облради зі свободи слова

10.06.2021 Головного редактора одеського видання “Ізбірком” Валерія Болгана 10 червня не пускали в Одеську обласну раду на засідання постійної комісії з питань регламенту, місцевого самоврядування, депутатської діяльності, моралі, етики та гласності, прав людини, свободи слова та інформації. Про це повідомляє "Ізбірком".

Не пускав журналіста в будівлю облради співробітник Національної поліції, що чергував на вході. Правоохоронець вимагав від журналіста, щоб той зателефонував до пресслужби облради та викликав її співробітників, які мали провести його у відповідний кабінет. 

Проте згодом журналіста пустили в будівлю. “Я чекав вісім хвилин, тож якби засідання комісії почалося вчасно – о третій годині, я б запізнився”, – зазначив Валерій Болган. 

Видання зауважує, що ця комісія вирішила підтримати звернення "Ізбіркому" щодо скасування дискримінаційної норми пропускного режиму для журналістів у будівлю обласної ради та обласної адміністрації. Члени комісії загалом підтримали звернення Валерія Болгана та запропонували надіслати пропозицію для винесення на розгляд обласної ради. 

Як повідомляв ІМІ, 9 червня в Одеській обласній раді від журналістів вимагали додатковий дозвіл для доступу на засідання постійної комісії з питань освіти, науки, молодіжної політики, спорту, культури та туризму.

2 лютого журналісти Одещини звернулися до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової через обмеження для представників засобів масової інформації в доступі до приміщення Одеської обласної ради та Одеської обласної державної адміністрації.

Головний редактор одеського видання "Ізбірком" Валерій Болган оскаржив у суді обмеження доступу журналістів до приміщення Одеської обласної державної адміністрації і Одеської обласної ради. Зокрема, правила пропускного режиму до будівлі, де розташовані Одеська обласна державна адміністрація та обласна рада, підписані командиром військової частини №3012 Нацгвардії та затверджені головою Одеської ОДА 29 січня 2021 року. Відповідачами є військова частина №3012 Національної гвардії України та голова Одеської ОДА Сергій Гриневецький.

4. Суд у Києві досі не пускає журналістів на засідання попри "зелений" рівень карантину

22.06.2021 Святошинський районний суд Києва видав розпорядження "Про впровадження протиепідемічних заходів", який обмежує доступ журналістів до засідань. Фото документа опублікувала у Facebook журналістка Watchers Аліна Кондратенко, яку судова охорона відмовилася пропускати всередину.

За словами Аліни, охоронець запитав, чи домовлялася вона про зустріч, а другий пішов питати в судді, чи можна їй зайти. Врешті журналістка таки потрапила на засідання. У коментарі ІМІ вона зазначила, що такі перешкоджання трапляються постійно.

У розпорядженні, датованому 2 квітня 2021 року, йдеться, що з 5 квітня і до скасування карантину запроваджується особливий режим роботи суду, відповідно до якого обмежується допуск до судових засідань осіб, які не є його учасниками. Повідомлення про це розпорядження є на сайті Святошинського районного суду.

Нагадаємо, 16 червня 2021 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 611, яка вносить зміни до карантинних обмежень. Постанова скасовує обмеження на кількість осіб у приміщенні.

"Отже, будь-які обмеження на відвідування відкритих заходів міських рад, судових засідань "бо через карантин кількість місць обмежена" буде неправомірною. За умови використання захисних масок або респіраторів кількість осіб у приміщенні не обмежується карантинними вимогами. Постанова 611 не встановлює водночас додаткових обмежень, зокрема на пересування журналістів, на порядок збирання, оброблення, зберігання і поширення інформації. Журналісти мають право вільно вести свою професійну діяльність, зокрема реалізовувати права, передбачені статтею 25 Закону України "Про інформацію", – пояснює юрист ІМІ Алі Сафаров (деталі читайте в матеріалі Продовження карантину і робота журналістів).

Із січня по квітень 2021 року експерти ІМІ зафіксували в Україні дев'ять випадків порушень прав журналістів з боку представників судової гілки влади.

1 квітня ІМІ звернувся із заявою до Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України та Верховного Суду через неправомірне обмеження прав журналістів у судах. Інститут масової інформації зафіксував неодноразові випадки недопуску журналістів на відкриті судові засідання без належних правових підстав. Особливо це стосується резонансних справ, які є предметом підвищеного суспільного інтересу. ІМІ закликав вищі органи суддівського самоуправління та нагляду: забезпечити припинення практики неправомірного вибіркового недопуску журналістів на відкриті судові засідання; притягнути суддів, які припустилися неправомірного обмеження прав журналістів, порушення вимог гласності судового процесу, до передбаченої законом дисциплінарної або іншої юридичної відповідальності.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації - 1

1. ДБР відмовило у доступі журналістці, яка запитувала про керівника відділу у рівному

23.06.2021 Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” подала запит на публічну інформацію про очільника відділу Державного бюро розслідувань у Рівному. У відповіді відмовили, мовляв, інформація “службова”. Журналісти оскаржили відмову Уповноваженій Верховної Ради з прав людини, повідомляє “Доступ до правди”.

У березні на брифінгу директор Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у Хмельницькому Владислав Васильєв розповів, що у Рівному відкриють підрозділ ДБР. Очолить його Євгеній Драчевський. Відтоді журналісти почали збирати інформацію про майбутнього очільника структури.

12 квітня журналістка Алла Максимчук надіслала запит до ТУ ДБР у Хмельницькому (діяльність якого поширюється на Рівненщину). У листі просила надати таку інформацію: довідку про його освіту, досвід роботи (автобіографію); зарплату (та інші виплати), яку він отримує на займаній посаді у органах ДБР; назву посади, яку він займає у органах ДБР; посадові обов'язки, які він виконує у органах ДБР; нагороди, заслуги, дисциплінарні стягнення, якщо такі були за період роботи у органах ДБР; дату звідколи він почав працювати у ДБР та посади, які там займав протягом служби.

Із усього запитуваного, 16 квітня у відповідь повідомили тільки посаду Євгенія Драчевського – начальник третього слідчого відділу (із дислокацією у Рівному) ТУ ДБР У Хмельницькому. У наданні іншої інформації відмовили, посилаючись на Перелік відомостей службової інформації ДБР, який створили у центральному апараті бюро, йдеться у відповіді.

Адвокатеса, медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко  вважає, що за статтею 9 закону «Про доступ до публічної інформації» запитувані відомості не належать до службової інформації. 

“Відомості про освіту, про досвід роботи, про заробітну плату, нагороди, заслуги та стягнення, а також про дату початку роботи в ДБР та займані посади жодним чином не належать до відомостей, зібраних в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці”, - сказала Людмила Опришко.

Інформація, яку журналісти хотіли отримати, також не є службовою, тому що вона не пов'язана з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням органами державної влади контрольних, наглядових функцій чи процесом прийняття рішень, які передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

“Рішення про призначення пана Драчевського на посаду, судячи з відповіді, вже прийнято, відповідно, відомості про його освіту, нагороди тощо вже не можуть бути службовою інформацією.– Більше того, розпорядник не надав на запит відомості, які законом прямо визнані такими, що не підлягають обмеженню в доступі. Зокрема, у статті 60 закону «Про запобігання корупції» йдеться, що не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету. Зарплата працівників ДБР виплачується з бюджету, тому обмежувати доступ до цієї інформації заборонено. Крім того, відомості про доходи слідчих ДБР відображаються в деклараціях, які є публічними. Тому відмовляти у наданні зазначених відомостей просто безглуздо”, – вважає адвокатеса. 

Людмила Опришко каже, що закон «Про доступ до публічної інформації» надає право розпорядникам складати переліки відомостей, що становлять службову інформацію. Втім, сам по собі факт віднесення інформації до Переліку не робить інформацію службовою. 

Людмила Опришко порадила оскаржити відмову у наданні запитуваної інформації. Тож журналісти «Четвертої влади» спільно із адвокатом та юристом проєкту «Свої люди» від Бігус.інфо Віталієм Гусаком написали та 28 квітня відправили скаргу Офісу Уповноваженій з прав людини.

Зокрема, у скарзі вказали на те, що розпорядник неправомірно відніс публічну інформацію до інформації із обмеженим доступом. Просили Уповноважену відреагувати, склавши протокол на порушників за статтею 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення – Порушення права на інформацію та права на звернення.

Згодом отримали кілька листів від ТУ ДБР у Хмельницькому. 11 травня журналістку листом повідомили, що надіслали відповідь Офісу Уповноваженої з прав людини. Вона практично не відрізнялась від тієї, що отримали ми. Інформації, яку ми запитували, там немає.

19 травня отримали ще одного листа. У ньому нам надіслали копії автобіографії Євгенія Драчевського, але закрили інформацію, яку вважають непублічною. Із того, що запитували, відповіли лиш, що нагороди, стягнення та відзнаки у керівника слідчого відділу відсутні.

З якої посади розпочав роботу та де саме, у ДБР вважають інформацією, яку не має право знати суспільство, як і зарплату, посадові обов'язки, а також дату, звідколи він працює у ДБР.

Зарплату журналістам порадили дивитися у декларації, де немає ні місячного окладу, ні премій, ні інших виплат, а лише загальна річна сума (таке відсилання до іншого джерела інформації – протизаконне), а посадові обов'язки та дату, відколи Драчевський у ДБР, приховують, бо «посадова інструкція Драчевського є документом, якому присвоєний гриф «Для службового користування».

Окрім цього, згідно із пунктом 2 частини І статті 18 закону «Про Державне бюро розслідувань», відомості про проходження служби працівниками Державного бюро розслідувань надаються з дозволу Директора Державного бюро розслідувань або його заступника.

«Витік зазначеної інформації може надати змогу заінтересованим організаціям, групам або особам використовувати отриману інформацію на користь організованої злочинної діяльності та підвищити її вплив на діяльність Державного бюро розслідувань. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні», – аргументує причину відмови заступник директора ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, Олександр Томусяк.

31 травня із Офісу Омбудсмена «Четверта влада» отримала відповідь щодо своєї скарги. Провідна спеціалістка відділу регіонального представництва в центральних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксана Шейгец погодилась із тим, що нам надіслали у листах ДБР. І протоколу про адмінправопорушення у Офісі не будуть складати.

Медіаюристка Людмила Опришко каже, що представники офісу Омбудсмена мають право скласти протокол, але це не їхній обов'язок. А ненадання інформації щодо зарплати слідчого та його посадових обов'язків із датою, коли він почав працювати в ДБР, медіаюристка далі вважає порушенням. І радить позиватися до суду.

Журналісти «Четвертої влади» готуються відстояти право на інформацію в суді.

Інтернет-тиск

Кібератаки – 1

1. Сайт видання “Четверта влада” зазнав DDoS-атаки після публікації про помпезне весілля депутата

03.06.2021 Сайт рівненської агенції журналістських розслідувань “Четверта влада” 4vlada.com перестав працювати ввечері 3 червня, після публікації матеріалу, який свідчить про можливе незаконне збагачення місцевого депутата. Про це повідомляє представниця ІМІ в Рівненській області.

3 червня на сайті вийшов матеріал про весілля депутата міської ради від партії “Рівне разом” Святослава Стельмащука, яке, за підрахунками медіа, коштувало понад півтора мільйона гривень. На ньому виступав гурт “Hardkiss” (подарунок від нареченого), а за ведучого був відомий шоумен Юрій Горбунов. Журналісти поцікавилися, звідки в депутата такі кошти, адже, відповідно до декларації, він заробляв близько 11 тисяч гривень на місяць.

Матеріал спричинив резонанс і обурення серед коментаторів у соцмережах, утім ознайомитися з ним протягом вечора було неможливо: читачі не могли зайти на сайт

Редактор “Четвертої влади” Володимир Торбіч пов’язує атаку з виходом розслідування про весілля депутата.

“У матеріалі згадуються персонажі, які фігурували в попередніх розслідуваннях, після яких у нас атакували сайт. Але цього разу атака серйозніша, ніж тоді”, – розповідає Володимир Торбіч.

На своїй сторінці у фейсбуці редакція “Четвертої влади” повідомила, що звертатиметься до поліції.

“Проти нас ведеться злочинна атака на сайт із перешкоджанням журналістській діяльності й втручанням у комп'ютерні системи. Заблоковано доступ до сервера. Ми маємо всі матеріали з розслідування про депутата партії “Рівне разом”, після якого почалися ці проблеми. Подібні, але слабші атаки були в час виборів після матеріалів про Романа Куриса і Віктора Шакирзяна. Ми відновимо сайт з бекапу і всі матеріали найближчим часом. Поширимо цей матеріал на багатьох інших сайтах, а до злочинців, зрештою, постукають у двері, як постукали й до підпалювачів редакції”, – повідомила “Четверта влада” у фейсбуці.

Напередодні місцевих виборів 2020 року сайт “Четвертої влади” зазнав дві атаки за тиждень. Тоді ЗМІ пов'язувало їх із публікацією розслідування про кандидата на посаду міського голови від партії “Рівне разом” Віктора Шакирзяна.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свобод слова – 4

1. Повідомлено про підозру поліцейському, який напав на Богдана Кутєпова під Кабміном

02.06.2021 Поліцейському, який перешкоджав роботі журналіста Громадського Богдана Кутєпова у квітні 2020 року під Кабінетом Міністрів, оголошено підозру. Справа Кутєпова була серед тих кейсів, які ІМІ передав 25 травня до уваги Генеральної прокуратури.

Як повідомляє 2 червня прокуратура міста Києва, про підозру повідомлено за процесуального керівництва Київської міської прокуратури за фактом умисного перешкоджання веденню журналістом законної професійної діяльності та пошкодження його майна (ч. 3 ст. 171, ч. 1 ст. 347-1 КК України).

Згідно з матеріалами слідства, журналіст 29 квітня 2020 року висвітлював мітинг представників малого та середнього бізнесу біля будівлі Кабінету Міністрів. Кутєпов вів пряму трансляцію з мобільного телефона навпроти будівлі уряду, у парку “Міський сад”.

“У цей час співробітник Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Нацполіції України, перебуваючи на чергуванні з охорони громадського порядку, не представившись та не роз’яснюючи законності своїх вимог, наказав журналісту залишити парк. Після цього, в порушення вимог Закону України “Про Національну поліцію”, без попередження про застосування фізичної сили та надання часу для виконання своїх вимог, схопив останнього за рукав та насильно, усупереч волі, виштовхав на тротуар парку”, – зазначає прокуратура.

Надалі правоохоронець, незважаючи на зауваження журналіста щодо перешкоджання йому, “задля припинення відеозйомки, яку він вів, вибив з його рук мобільний телефон, а стабілізатор, на якому він був закріплений, переламав навпіл”.

За результатами досудового розслідування дії поліцейського кваліфіковано як умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності, вчиненому службовою особою з використанням свого службового становища (ч. 3 ст. 171 КК України), та умисне пошкодження майна, що належить журналісту, у зв’язку з веденням цим журналістом законної професійної діяльності (ч. 1 ст. 347-1 КК України).

Досудове розслідування проводять слідчі ТУ ДБР, розташованого в Києві. Слідство триває.

Як повідомляв ІМІ, 25 травня Інститут масової інформації передав Офісу Генерального прокурора список порушень прав журналістів для розслідування і запропонував створити робочу групу для покращення ситуації з розслідуваннями. Справа Кутєпова була серед тих кейсів, які ІМІ передав 25 травня до уваги Генеральної прокуратури. Офіс ГПУ висловив готовність сприяти розслідуванню злочинів проти журналістів.

Також в Офісі Генерального прокурора пообіцяли створити робочу групу з профільними громадськими організаціями та ЗМІ щодо розслідування злочинів проти журналістів. 

29 квітня 2020 року поліцейські напали на журналіста hromadske Богдана Кутєпова, який вів прямий ефір під Кабінетом Міністрів у Києві, та зламали його техніку.

Патрульна поліція розпочала службове розслідування стосовно поліцейського, який напав на журналіста.

29 квітня Слідчі Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань розпочали досудове розслідування за фактом нападу на Богдана Кутєпова. Досудове розслідування розпочато за фактом перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу, що супроводжувалося насильством (ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу України).

Державне бюро розслідувань за рік не оголосило підозри в провадженні про напад у Києві на Кутєпова з боку поліцейських. 

Журналіст вважає, що розслідування можуть затягувати, бо поліцейський не зможе працювати в правоохоронних органах, якщо його засудять за перевищення влади.

2. ДБР оголосило підозру поліцейському за напад на журналістів 5 каналу під час Майдану

03.06.2021 Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили про підозру чинному співробітнику Національної поліції, який перешкоджав журналістській діяльності знімальної групи 5 каналу під час Майдану 2014 року. 

Про це повідомляється на сайті Офісу генерального прокурора.

Так, колишньому старшому інспектору з особливих доручень відділу організації служби управління громадської безпеки Головного управління МВС України в м. Києві – чинному співробітнику Національної поліції України інкримінується умисне, на виконання явно злочинного наказу, незаконне перешкоджання проведенню зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій, перевищення влади та службових повноважень працівником правоохоронного органу, а також перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ч. 4 ст. 41, ст. 340; ч. 4 ст. 41, ч. 2 ст. 365; ч. 1 ст. 171 КК України).

За даними слідства, 18 лютого 2014 року підозрюваний, перебуваючи в центральній частині Києва та діючи спільно зі співробітниками міліції особливого призначення “Беркут”, перешкоджав проведенню зібрань громадян, а також незаконно затримав кореспондента та оператора 5 каналу, застосувавши насильство. Унаслідок таких протиправних дій правоохоронця журналістам були спричинені тілесні ушкодження, окрім того, була пошкоджена відеокамера та інше професійне обладнання.

Розв'язується питання щодо звернення до суду з клопотанням про відсторонення підозрюваного від посади та застосування запобіжного заходу.

Досудове розслідування в кримінальному провадженні проводять слідчі Державного бюро розслідувань.

Як повідомляв ІМІ, 18 лютого 2014 року в Києві в Кріпосному провулку бійці “Беркуту” побили журналіста 5 каналу Азада Сафарова та оператора Сергія Клименка.  

18 лютого 2014 року в Києві на вулиці Інститутській співробітники “Беркуту” розбили камеру оператору 5 каналу Івану Наконечному та завдали ударів по ногах журналісту 5 каналу Андрію Ковальову.

3. ДБР відкрило провадження щодо перешкоджання мокрику на захисті дисертації Киви

08.06.2021 Журналіст Bihus.info Данило Мокрик 7 червня повідомив, що Державне бюро розслідувань відкрило провадження за його заявою про перешкоджання професійній діяльності з боку поліцейського Юрія Рузанова, який не пускав медіа на захист дисертації народного депутата від "Опозиційної платформи – За життя" Іллі Киви. Про це інформує "Детектор медіа".

"У мене в зубах – витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні внаслідок недопуску мене на захист дисертації Іллі Киви. Недопуск здійснював працівник поліції Юрій Рузанов, який тоді ще й додумався посвітити своїм жетоном №0026755. Поліцейський Рузанов не вперше віддано охороняє Киву. Але тепер він, схоже, доохоронявся", – розповів журналіст.

Мокрик додав, що його вже допитали в цьому провадженні в Територіальному управлінні ДБР у Києві.

Як повідомляв ІМІ, 12 травня журналіст Bihus.info Данило Мокрик заявив, що Державне бюро розслідувань не відкрило провадження за заявою про перешкоджання його професійній діяльності з боку поліцейського Юрія Рузанова. Він уточнив, що Держбюро розслідувань потрактувало його заяву як звернення громадян та передало її до Територіального управління ДБР у Києві.

У державному Інституті підготовки кадрів Держслужби зайнятості України, де захищався нардеп Ілля Кива, визнали, що попри вимогу до відкритості захисту дисертації помічники нардепа організували “акредитацію” для ЗМІ, а охорона вишу не перешкоджала тітушкам.

26 квітня невідомі чоловіки не пустили частину журналістів на захист кандидатської дисертації народного депутата Іллі Киви в Інституті підготовки кадрів державної служби зайнятості. Зокрема, не пустили журналіста проєкту Bihus.info Данила Мокрика, журналістів 24 каналу, “Української правди” та 5 каналу. Аргументували відмову відсутністю в списку акредитації. 

Журналіст Данило Мокрик викликав поліцію та написав заяву про перешкоджання.  

Водночас на захід потрапили “112 Україна”, NewsOne, ZIK, “Перший незалежний”.

4. На Тернопільщині депутатові облради оголосили підозру в погрозі журналісту

18.06.2021 Депутатові Тернопільської обласної ради Олегу Валову оголосили підозру щодо погроз редактору видання “Береж. Інфо” (Бережани, Тернопільська область) Володимиру Якиміву. Це питання регіональна представниця ІМІ порушила на зустрічі з першим заступником обласного прокурора Тернопільщини Олександром Божком.

Про це регіональній представниці ІМІ 18 червня повідомила речниця Тернопільської обласної прокуратури Леся Гурецька.

Нагадаємо, у травні редактор видання Володимир Якимів звернувся до поліції із заявою щодо погроз фізичною розправою на його адресу від депутата облради Олега Валова. Сам депутат заявив, що про фізичну розправу не йшлося, але визнав, що піддався емоціям.

Як повідомили в прокуратурі, депутату повідомлено підозру в умисній погрозі насильством  журналісту у зв’язку з веденням ним  законної професійної діяльності (ч. 1 ст. 345-1 КК України).

“За версією слідства, 7 квітня цього року депутат облради після опублікованого на сторінці друкованого видання в соціальній мережі “Фейсбук” допису про діяльність місцевої громадської організації, стосунок до якої має його дружина, вимагав у журналіста припинити поширення цієї інформації й відкрито погрожував застосуванням насильства щодо нього й іншого працівника редакції”, – повідомила пресслужба прокуратури.

Розв'язується питання щодо обрання підозрюваному запобіжного заходу.

*Інститут масової інформації проводить щомісячний всеукраїнський моніторинг свободи слова за такими категоріями: фізична агресія, цензура та доступ до інформації, економічний та політичний тиск, юридичний тиск і кіберзлочини проти ЗМІ та журналістів. До щомісячного звіту заносяться лише випадки, пов’язані зі свободою слова та професійною журналістською діяльністю. Детальніше про методологію можна прочитати тут.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.