ДБР відмовило у доступі журналістці, яка запитувала про керівника відділу у Рівному

Агенція журналістських розслідувань “Четверта влада” подала запит на публічну інформацію про очільника відділу Державного бюро розслідувань у Рівному. У відповіді відмовили, мовляв, інформація “службова”. Журналісти оскаржили відмову Уповноваженій Верховної Ради з прав людини, повідомляє “Доступ до правди”.

У березні на брифінгу директор Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у Хмельницькому Владислав Васильєв розповів, що у Рівному відкриють підрозділ ДБР. Очолить його Євгеній Драчевський. Відтоді журналісти почали збирати інформацію про майбутнього очільника структури.

12 квітня журналістка Алла Максимчук надіслала запит до ТУ ДБР у Хмельницькому (діяльність якого поширюється на Рівненщину). У листі просила надати таку інформацію: довідку про його освіту, досвід роботи (автобіографію); зарплату (та інші виплати), яку він отримує на займаній посаді у органах ДБР; назву посади, яку він займає у органах ДБР; посадові обов'язки, які він виконує у органах ДБР; нагороди, заслуги, дисциплінарні стягнення, якщо такі були за період роботи у органах ДБР; дату звідколи він почав працювати у ДБР та посади, які там займав протягом служби.

Із усього запитуваного, 16 квітня у відповідь повідомили тільки посаду Євгенія Драчевського – начальник третього слідчого відділу (із дислокацією у Рівному) ТУ ДБР У Хмельницькому. У наданні іншої інформації відмовили, посилаючись на Перелік відомостей службової інформації ДБР, який створили у центральному апараті бюро, йдеться у відповіді.

Адвокатеса, медіаюристка громадської організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко  вважає, що за статтею 9 закону «Про доступ до публічної інформації» запитувані відомості не належать до службової інформації. 

“Відомості про освіту, про досвід роботи, про заробітну плату, нагороди, заслуги та стягнення, а також про дату початку роботи в ДБР та займані посади жодним чином не належать до відомостей, зібраних в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці”, - сказала Людмила Опришко.

Інформація, яку журналісти хотіли отримати, також не є службовою, тому що вона не пов'язана з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням органами державної влади контрольних, наглядових функцій чи процесом прийняття рішень, які передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

“Рішення про призначення пана Драчевського на посаду, судячи з відповіді, вже прийнято, відповідно, відомості про його освіту, нагороди тощо вже не можуть бути службовою інформацією.– Більше того, розпорядник не надав на запит відомості, які законом прямо визнані такими, що не підлягають обмеженню в доступі. Зокрема, у статті 60 закону «Про запобігання корупції» йдеться, що не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про розміри, види оплати праці, матеріальної допомоги та будь-яких інших виплат з бюджету. Зарплата працівників ДБР виплачується з бюджету, тому обмежувати доступ до цієї інформації заборонено. Крім того, відомості про доходи слідчих ДБР відображаються в деклараціях, які є публічними. Тому відмовляти у наданні зазначених відомостей просто безглуздо”, – вважає адвокатеса. 

Людмила Опришко каже, що закон «Про доступ до публічної інформації» надає право розпорядникам складати переліки відомостей, що становлять службову інформацію. Втім, сам по собі факт віднесення інформації до Переліку не робить інформацію службовою. 

Людмила Опришко порадила оскаржити відмову у наданні запитуваної інформації. Тож журналісти «Четвертої влади» спільно із адвокатом та юристом проєкту «Свої люди» від Бігус.інфо Віталієм Гусаком написали та 28 квітня відправили скаргу Офісу Уповноваженій з прав людини.

Зокрема, у скарзі вказали на те, що розпорядник неправомірно відніс публічну інформацію до інформації із обмеженим доступом. Просили Уповноважену відреагувати, склавши протокол на порушників за статтею 212-3 Кодексу про адміністративні правопорушення – Порушення права на інформацію та права на звернення.

Згодом отримали кілька листів від ТУ ДБР у Хмельницькому. 11 травня журналістку листом повідомили, що надіслали відповідь Офісу Уповноваженої з прав людини. Вона практично не відрізнялась від тієї, що отримали ми. Інформації, яку ми запитували, там немає.

19 травня отримали ще одного листа. У ньому нам надіслали копії автобіографії Євгенія Драчевського, але закрили інформацію, яку вважають непублічною. Із того, що запитували, відповіли лиш, що нагороди, стягнення та відзнаки у керівника слідчого відділу відсутні.

З якої посади розпочав роботу та де саме, у ДБР вважають інформацією, яку не має право знати суспільство, як і зарплату, посадові обов'язки, а також дату, звідколи він працює у ДБР.

Зарплату журналістам порадили дивитися у декларації, де немає ні місячного окладу, ні премій, ні інших виплат, а лише загальна річна сума (таке відсилання до іншого джерела інформації – протизаконне), а посадові обов'язки та дату, відколи Драчевський у ДБР, приховують, бо «посадова інструкція Драчевського є документом, якому присвоєний гриф «Для службового користування».

Окрім цього, згідно із пунктом 2 частини І статті 18 закону «Про Державне бюро розслідувань», відомості про проходження служби працівниками Державного бюро розслідувань надаються з дозволу Директора Державного бюро розслідувань або його заступника.

«Витік зазначеної інформації може надати змогу заінтересованим організаціям, групам або особам використовувати отриману інформацію на користь організованої злочинної діяльності та підвищити її вплив на діяльність Державного бюро розслідувань. Шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні», – аргументує причину відмови заступник директора ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, Олександр Томусяк.

31 травня із Офісу Омбудсмена «Четверта влада» отримала відповідь щодо своєї скарги. Провідна спеціалістка відділу регіонального представництва в центральних областях Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксана Шейгец погодилась із тим, що нам надіслали у листах ДБР. І протоколу про адмінправопорушення у Офісі не будуть складати.

Медіаюристка Людмила Опришко каже, що представники офісу Омбудсмена мають право скласти протокол, але це не їхній обов'язок. А ненадання інформації щодо зарплати слідчого та його посадових обов'язків із датою, коли він почав працювати в ДБР, медіаюристка далі вважає порушенням. І радить позиватися до суду.

Журналісти «Четвертої влади» готуються відстояти право на інформацію в суді.