Чорнуха та етика: проблеми висвітлення травмуючих тем у медіа

Ілюстрація ІМІ

Розірвані тіла росіян без блюру, детальні описи вбивств, чутливі відео без маркування, деталі самогубств та дитячих убивств. Усі ці перелічені кейси – реальні приклади травмуючих новин, які експерти ІМІ виявляли в медіа під час моніторингів. Такі складні теми та їхнє висвітлення потребують більше уваги та емпатичності до аудиторії, оскільки психоемоційний стан українців значно погіршився після повномасштабного вторгнення. 

Деякі українські медіа все ще мають проблеми з коректним висвітленням чутливого контенту та не завжди можуть нетравматично та фактажно повідомляти про складні теми або трагедії. Одним з яскравих прикладів стало те, як українські медіа та анонімні телеграми висвітлювали ракетний удар росіян по “Охматдиту” та приватній лікарні “Адоніс”. У гонитві за охопленням та накручуванням аудиторії адміни каналів не блюрили відірвані людські кінцівки. 

Кров та знущання: чому шокуючі кадри з війни шкодять аудиторії

Попри те що Росія – наш ворог, який напав на Україну і щодня вбиває наших людей, контент із мертвими росіянами в українських медіа все-таки буває надто чутливим. Особливо коли редакція зневажливо ставиться до можливого травмування аудиторії та публікує матеріали, де можна побачити відірвані частини тіл російських військових, або ж відео, як FPV-дрони розривають тіла росіян на шматки. Одним з найбільших джерел з “вибуховим” контентом є редакція “Цензора”, яка щоденно публікує в новинах результати зустрічей росіян з українськими дронами.  

Скриншот із сайту “Цензор”. ІМІ заблюрив відеоконтент, який може шокувати або травмувати читачів

Варто зазначити, що інколи все ж редакція маркує контент із позначкою 18+,  особливо той, де зображено великим планом, як розлітаються на шматки російські військові. Але самі відео подаються без блюру. ІМІ рекомендує все ж блюрити такий контент, оскільки він може травмувати й так травмовану війною аудиторію.

ІМІ заблюрив кавер відео, оскільки воно містить чутливий контент та може травмувати читачів. Скрин сайту “Цензор”

На думку медіааналітикині ІМІ Олени Голуб, контент з убивством необхідно маркувати та блюрити: “На жаль, так уже склалося, що росіяни належать до того ж біологічного виду, що й ми. Відповідно, навіть убивство, муки й каліцтва росіян – це вбивства собі подібних, принаймні з біологічного погляду. Тому їхні страждання можуть бути травматичними для людей, незважаючи на те що вони наші вороги”. Експертка ІМІ також вважає, що перегляд матеріалів, де вбивають російських військових, може бути особливо шкідливим для дітей чи підлітків, у яких лише формуються навички гуманізму й емпатії. Такі матеріали можуть формувати в них загалом толерування вбивства та калічення інших людей і сформувати хибне враження, що це нормально.

Крім “воєнного контенту” українські медіа також публікували матеріали з кримінальною хронікою росіян. У деяких матеріалах ішлося про те, як росіяни вбивають дітей зі своїх родин, або ж про те, як самі російські військові отримують квиток у пекло від місцевих. У деяких публікаціях не завжди заблюрено візуальний контент із мертвими росіянами.

• “Жінка в Красноярському краї Росії зарубала сокирою свою доньку і ледь не вбила ще одну” / 24 Канал 
• “Герой СВО” поранив сусіда, зарізав матір друга, а під час втечі стрибнув з четвертого поверху і переламав собі ноги” / NV
• “У Росії чоловіка зарубали сокирою і залишили напис “Спасибо за СВО”. ВІДЕО+ФОТО” / Цензор
• “Вона здохла, і ти здохнеш”: у Росії найманець ПВК “Вагнер” убив 4-річну падчерку” / УНІАН

Матеріали із зображенням загиблих росіян у медіа викликають етичні питання щодо впливу на психологічний стан аудиторії. Редакціям варто враховувати можливі наслідки такого контенту та дотримуватися рекомендацій щодо його подання, щоб уникнути додаткового травмування і так постраждалої від війни аудиторії.

Самогубства з чутливими деталями

Тема самогубств часто потрапляє до новин українських медіа. Як раніше повідомляв ІМІ, експерти організації Reporting on suicide інформували про те, що не сама новина про самогубство має вплив на суїцидальну поведінку вразливих людей, а те, як ця новина подається. Все залежить від того, як медійники формують свої речення, та інформування про сам факт самогубства, бо власне це може запобігти рівню самогубств або ж, навпаки, підштовхнути когось до дій. 

Один з нещодавніх випадків – інформація про те, що підлітки вчинили самогубство, стрибнувши із 16-го поверху. Більшість українських медіа зробила посилання на Громадське, яке, своєю чергою, послалося на “місцеві телеграм-канали” та підтвердило факт у поліції. З позитивного – журналісти підтвердили факт в офіційних джерел, а не дуже добра обставина – вставили в новину пост із тг-каналу, де добре видно людські тіла, розкидані на асфальті після падіння. Розпізнати обличчя, можливо, не дуже вдасться, втім рідним, друзям та знайомим, які побачать це зображення в найбільших українських медіа, може бути дуже боляче.

Окрім Громадського, цю новину з таким ілюструванням події підхопили й інші медіа.

ІМІ заблюрив зображення, оскільки це чутливий контент і може травмувати читачів. Скрин із сайтів “НВ”, “Корреспондент”, “Главком”

Щодо дотримання журналістських стандартів також є питання, оскільки редакції зробили посилання на анонімний телеграм-канал, який ми не можемо вважати достовірним джерелом. Адже в будь-який момент адміни можуть видалити такий контент, або вони могли його й змонтувати. 

Про цей випадок також написала ТСН, проте редакція не розмістила фото з місця подій. Але щоб матеріал не був “сухим”, вирішили в бекграунді згадати тогорічні випадки самогубств та ще й романтизували ці кейси, назвавши їх “загадковими”.

Скриншот із сайту “ТСН”

На жаль, для клікбейту  редакція вирішила опублікувати старе відео з іншого місця самогубства. Це відео ніяк не стосується новини про підлітків. Лише на одному скриншоті можна налічити шість різних кейсів, які стосувалися самогубств. Такий прийом з доповненим бекграундом може створити хибне уявлення, що самогубства трапляються досить часто і є буденною річчю. А детальний опис того, як це трапилося, може негативно вплинути на людей з чутливою психікою.

Медіааналітикиня ІМІ Олена Голуб стверджує, що не варто вказувати спосіб вчинення самогубства, адже це може мати негативний вплив на людей із суїцидальними розладами. У разі якщо новина важлива і має велике значення для суспільства, то, звісно, журналіст має про неї інформувати. Важливо висвітлювати такі матеріали максимально фактажно, без оціночних суджень та використання емоційних епітетів.

Діти та травмуючий контент

Діти та їхнє життя – одна з найчутливіших тем, тому медійники мають особливо обережно висвітлювати її з огляду на інтереси та права дитини. Про це також  ідеться в  ​​Кодексі етики українських журналістів. Втім, у житті журналісти не завжди дотримуються професійних та етичних стандартів і часто порушують конфіденційність і права дітей.

Один з нещодавніх випадків, який опублікували українські редакції, стосувався вбивства 10-річної дитини матір'ю. Не всі редакції спромоглись етично висвітлити цей інфопривід. Здебільшого українські редакції розписували покрокові деталі вбивства, наголошуючи, що це зробила мати, а дитина, своєю чергою, вже мала суїцидальні наміри, але це неофіційна інформація. На додачу медіа ілюстрували матеріали фотографією валізи, в якій начебто знайшли тіло дитини.

До прикладу, редакція ТСН підготувала кілька матеріалів та цілий лонгрід на цю тему, вживаючи емоційну лексику. До бекграунду водночас було додано інші випадки вбивств, знову посилюючи феномен “страшного світу” в уяві аудиторії. І, крім того, розмістили в тілі матеріалу відеосюжет, на кавер відео розмістили незаблюрену валізу, у якій, за даними слідства, знайдено тіло дівчинки.

• “Дівчинку вбили, склали тіло у валізу і залили бетоном: що відомо про моторошне вбивство 10-річної дитини” / TCH

Скриншот із сайту “ТСН” з детальним описом убивства дитини.

Контентмейкери ТСН також не забули розмістити на кавері відео шокуючу деталь про метод убивства – “залиття бетоном”.

До речі, редакція “Цензора” теж писала про цей випадок. У заголовку написали метод убивства дитини, згадали, що матеріал містить фоторепортаж, і вказали, де було знайдене тіло – у валізі. 

• “За вбивство 10-річної дівчинки у Кривому Розі поліцейські затримали її матір: тіло дитини поклала у валізу та залила бетоном на дачі. ФОТОрепортаж” / Цензор

Редакція Суспільного була одною з перших, яка написала про цей випадок. Утім, медійники дотрималися всіх журналістських та етичних стандартів, зуміли написати матеріал без жахаючих деталей та емоцій, власне, як мали зробити й інші редакції.

Травматичні деталі, яких варто уникати медійникам 

Деталі важливі, але в темах криміналу та чутливих темах їх варто уникати. Експерти ІМІ також помітили, що українські медіа вживають некоректні лексеми щодо загиблих. До прикладу, не варто називати померлих трупами. Оскільки такі лексеми можуть знеособлювати та дещо мають зневажливий опис про людину. ІМІ рекомендує в таких випадках радше вживати: загиблі, жертви, померлі.

• “Переночував із трупом у фурі, а потім викинув: деталі вбивства молодої жінки далекобійником під Одесою (фото, відео)” / ТСН
• “Запросили друзів покурити канабіс: підлітки влаштувала вечірку в будинку з трупами” / Фокус
• “Окупанти тягають трупи своїх поплічників, прив’язуючи їх до мотоциклів – відео” / НВ

Деякі редакції зневажливо ставляться до ілюстрування матеріалів. У чутливих матеріалах не варто ілюструвати новину “з місця подій”, адже такі фото завжди мають шокуючі деталі та обставини, тому будь-яка деталь може бути травмуючою для аудиторії.

До прикладу, із загиблим курсантом-військовим. Редакція “Цензора” хоч і взяла фото на офіційному сайті ДБР, утім такі деталі не завжди потрібні читачеві, але можуть бути травмуючими для людей, які знали загиблих. 

• “19-річний курсант одеської Військової академії загинув під час стрибків з парашутом: ДБР розслідує обставини. ФОТО” / Цензор

Схожий кейс із чутливим фото вбитої жінки, коли редакція NV вирішила проілюструвати матеріал фотографією поліції. Незважаючи на офіційне джерело, такі фото не завжди є вдалими для і так для складної та чутливої новини.

• “У Вінниці військовий вбив 18-річну дружину та її подругу і наклав на себе руки” / NV

Інший випадок – детальний опис убивства. Основне джерело матеріалу – вирок суду, втім чи потрібні читачеві такі подробиці з детальним описом подій.

• “У Житомирі жінка вбила чоловіка за те, що він плював їй у борщ” / 24 Канал

У цьому ж матеріалі редакція “24 каналу” вирішила в бекграунд додати ще один випадок кримінальної хроніки з убивством та насильством. До речі, цей випадок жодним чином не стосувався новини, втім у редакції так не думали. 

Що почитати медійникам, щоб коректно писати на чутливі та травматичні теми?

Інститут масової інформації постійно розробляє та оновлює рекомендації, як писати про людей, про різні кризові та травмуючі ситуації. Ці рекомендації допоможуть медійникам толерантніше та емпатичніше висвітлювати чутливі теми, оскільки тема смерті, каліцтва – це не просто інформаційний привід, а новина, яка може вплинути на психічний стан багатьох людей.

ІМІ рекомендує в роботі з чутливими темами використовувати професійні рекомендації для медійників:

• Як відповідально публікувати травматичний контент 
• Висвітлення смертей у медіа. Як про це коректно писати?
• Як коректно писати про самогубства
• Ефективна робота над матеріалами про травматичні події. Поради для журналістів
• Поради для журналістів. Етика інтервʼювання героїв, що пережили травматичні події
• Корисні та шкідливі поради для журналістів під час інтерв’ю з людьми, які пережили травматичний досвід
• Рекомендації щодо висвітлення дітей

Також Інститут масової інформації рекомендує українцям користуватися Білим списком якісних медіа та Мапою рекомендованих медіа, в яких перелічено медіа, що публікують достовірну інформацію та не поширюють маніпулятивних текстів, фейків і напівправди.