Діти, тіла загиблих та неблюр. Як медіа та анонімні телеги писали про атаку росіян на Київ
Росіяни завдали масового ракетного удару по Україні 8 липня 2024 року, одне з найбільш постраждалих міст – Київ. За даними Нацполіції, внаслідок російського обстрілу загинули 42 людини, серед них четверо дітей, і понад 190 осіб отримали поранення. Понад 100 об'єктів потрапили під обстріл, серед яких житлові будинки, лікарня “Охматдит” та будівля приватної лікарні. На додачу до обстрілів російські пропагандисти вже встигли закликали вдарити повторно по місцю трагедії, цинічно сміючись із хворих дітей в “Охматдиті”, це зафіксували експерти ІМІ. Окремий портал у пекло відкрили анонімні телеграм-канали, які публікували фотографії частин тіл та загиблих без блюру та попереджень щодо чутливого контенту.
Анонімні телеграм-канали, які входять до 100 найпопулярніших в українському сегменті, публікували травматичний контент із наслідками обстрілів. Адміни груп додавали емоційну лексику, а також намагалися накрутити підписників на інші свої канали, анонсуючи, що в “закритій групі” можуть показати відвертіші кадри із загиблими.
Серед фотографій, які ширилися телегами, можна було натрапити на незаблюрені тіла загиблих або ж відірвані кінцівки, які лежали біля клініки. На фото зображені вотермарки “УНІАН”, втім на самому сайті медіа цих фото немає. Ці фото були розміщені на російськомовному телеграм-каналі “УНИАН” (818 тис. підписників) без блюру.
Фотографи УНІАН, зокрема есемемники каналу, не розглядали етичне питання про те, що рідним загиблих буде боляче після побачених фото, оскільки на деяких фотографіях можна розпізнати людей. Наприклад, на одному фото з відірваною кінцівкою було специфічне татуювання на всю ногу, що може завдати травми людям, які побачать це незаблюрене фото в мережі або ж дізнаються про смерть людини через телеграм.
Скриншоти з телеграм-каналу “УНИАН”. ІМІ закрив вміст чутливого контенту
Закономірно, що після першоджерела, яке публікує фото без блюру, контент шириться далі телеграмом. У дуже рідкісних випадках телеги додавали дисклеймер про травмувальний контент.
Скриншоти з телеграм-каналів “Инсайдер”, “Информатор”, “Адвокат Права”. ІМІ закрив вміст чутливого контенту
Ясна річ, що відповідають за публікацію чутливого контенту без блюру тільки адміни кожного каналу окремо, втім притягнути до відповідальності такі канали неможливо через їхню анонімність та непрозорість медіавласності.
Поширенням жахалок займались і адміни телеграм-каналу “Труха Київ”, який входить до телеграм-холдингу “Труха”. Адміни протягом дня публікували фото відірваних частин людських тіл без будь-яких попереджень чи блюру.
Скриншоти з телеграм-каналу “Труха Київ”. ІМІ закрив вміст чутливого контенту
В описі до контенту адміни детально розписували вміст фото з експресивними лексемами “розірване тіло”, “згорілі тіла”, “тіла загиблих” або ж “трупи”. Власне, щодо останньої лексеми, це ще один червоний прапорець, який не варто використовувати щодо людей, оскільки це знеособлює та показує зневажливе ставлення авторів до загиблих.
Крім того, адміни каналу “Труха Київ” опублікували дві фотографії, які зазнімкували з кущів, де правоохоронці працюють біля тіла загиблої людини.
Скриншоти з телеграм-каналу “Труха Київ”. ІМІ закрив вміст чутливого контенту
Автори посту написали, що це тіло загиблої лікарки “Охматдиту”. На знімку видно закривавлену ногу людини, втім жодної новинної цінності це фото не має. Навпаки, воно є шокувальним і травмувальним як для близьких загиблої лікарки, так і загалом для аудиторії. Адміни телеги весь день ловили сенсації для любителів кримінальної хроніки. За даними сервісу “Телеметріо”, завдяки цій діяльності адмінам вдалося за день накрутити аудиторію на 13 тисяч нових підписників, тоді як вони за місяць накручують лише 17 тисяч.
В анонімних телеграм-каналах з мільйонною аудиторією поширювали пости з легким блюром відірваних людських кінцівок, де можна роздивитися закривавлену частину тіла. На цих фото є фірмовий логотип каналу “Всевидящее око”, що свідчить, що контентне фото є ексклюзивною власністю каналу. У пості йдеться про те, що це “розірване тіло лежить просто серед вулиці”. Ще додали дисклеймер 21+.
Такий кривавий контент із людською кінцівкою навіть з умовним блюром не становить жодної новинної чи суспільної цінності. Важко уявити, що для створення сенсаційності людина змогла пересилити себе і сфотографувати відірвану кінцівку зблизька, але не спромоглися написати інформативніший пост чи роз'яснення. Власне, такі дописи мають лише травмувальний ефект для аудиторії.
Скриншот з анонімного телеграм-каналу “Всевидящее око”. ІМІ закрив вміст чутливого контенту
В іншій анонімній телеграм-групі “Київ Інфо” з аудиторією 0,84 млн підписників теж розмістили закривавлену частину людського тіла з легким блюром. Водночас аудиторію запросили приєднатися до іншого закритого телеграм-каналу, де будуть фото без блюру.
Скриншот з анонімного телеграм-каналу “Киів ІНФО”. ІМІ заблюрив контент
Завжди, а особливо під час війни, коли всі дуже чутливі, виснажені горем та щоденними звістками, медійники, контентмейкери, блогери мають пам'ятати про людину. Про те, що в когось залишилися сім'ї, рідні, друзі, які не завжди дізнаються про смерть вчасно. Найгірше, коли ці кейси вони дізнаються із соцмереж, оскільки такий контент може потрапити неконтрольовано і розійтися сітками за кілька хвилин. Бачимо, як жваво анонімні телеграм-канали в гонитві за ексклюзивом та сенсаціями публікують закривавлені тіла загиблих або частини тіл без блюру, без дисклеймерів. Читачі в такий момент мимоволі стають свідками травми. Такий контент не має бути у вільному доступі та потрапляти до людей без їхньої згоди.
Етика проти сенсацій: як українські медіа висвітлювали російський обстріл
Українські медіа стриманіше писали про обстріли росіян та про жертви серед населення. Втім, траплялися випадки, коли журналісти забували додавати вікове попередження для читачів про те, що матеріал може містити текстове або ж візуальне травмувальне навантаження.
- “Тіла ще чотирьох жінок дістали з-під завалів будинку у Шевченківському районі Києва (оновлено). ФОТО” (Цензор)
У матеріалі журналісти використали фото ДСНС Києва, де заблюрено тіло жінки. Утім, варто, щоб журналісти маркували такі матеріали позначною 18+, оскільки через блюр усе ж таки видно тіло. Та й, власне, маркування “фото” в заголовку не передбачає, що ці знімки міститимуть чутливий контент.
Дивний заголовок підготувала ТСН, яка вирішила хайпонути на темі заміжжя, смерті та сирітства. До прикладу, в матеріалі про загиблу лікарку з “Охматдиту” ТСН вирішила наголосити, що загибла лікарка “ще не вийшла заміж”, і ще й додала, що вона “30-річна лікарка-сирота”.
Скриншот сайту ТСН
Видається максимально дивним, коли про дорослу повнолітню людину автор пише, що вона сирота, і в такий спосіб намагається витиснути ще більше емоцій. Ну а інформація в заголовку про те, що вона “не встигла вийти заміж”, – це видається сексизмом. У самому тексті не було ані слова про матримоніальні плани загиблої лікарки, яким завадив російський обстріл. Може, вона і не планувала виходити заміж? Не варто було аж так клікбейтити на смерті жертви російського обстрілу.
Дискусію в чатах медійників спричинив знімок закривавленої дитини, яку мама несе на руках. Журналісти й редактори сперечалися, чи варто блюрити обличчя дитини, чи залишити так як є. На думку директорки ІМІ Оксани Романюк, якщо редакція стикається з таким викликом, вона має оцінити, чи надає зображення або відео важливу інформацію, яка значно сприяє розумінню масштабної події. “Якщо такий контент є необхідним для розуміння історії і є важливим з погляду суспільного інтересу, то його необхідно показувати. В цьому разі суспільна важливість і новинна цінність інформації про російський обстріл дитячої лікарні є дуже значною. Тому багато редакцій ухвалили рішення публікувати фото з обличчями дітей, які, наприклад, сидять у дворі з крапельницями, без блюру, і я вважаю, що це рішення було правильним”, – заявила Романюк.
Водночас Роман Головенко, медіаюрист ІМІ нагадує, що, згідно з ч. 1 ст. 307 і ч. 1 ст. 308 Цивільного кодексу, для знімання людини на фото й окремо на поширення фото особи потрібна її згода. “У випадку з публікацією незаблюрених фото дітей з “Охматдиту” сумнівно, що згода була отримана, а якщо й була, то є питання, чи в тій ситуації сфотографовані люди усвідомлювали, що відбувається. Ці фото в соцмережах можуть побачити родичі, наприклад бабуся дитини ще до того, як вона дізналася, що сталося з її близькими внаслідок удару по лікарні. Це додатково травмує вже й так травмованих людей, тому до таких матеріалів усе ж варто ставитися з великою обережністю і завжди зважувати всі за і проти”, – зазначив Головенко.
Експерти Інституту масової інформації спільно із залученими експертами готують рекомендації для медіа щодо того, як відповідально публікувати травматичний контент.
Наразі Інститут масової інформації рекомендує українцям користуватися Білим списком якісних медіа та Мапою рекомендованих медіа, в яких перелічено медіа, що публікують достовірну інформацію та не поширюють маніпулятивних текстів, фейків і напівправди.
Help us be even more cool!
