ГАРЯЧА ЛІНІЯ(050) 447-70-63
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

[email protected]

(050) 447-70-63

Подай скаргу

Як відповідально публікувати травматичний контент. Рекомендації ІМІ

11.07.2024, 14:00
Ілюстрація ІМІ
Ілюстрація ІМІ

Дотримуючись рекомендацій Інституту масової інформації, медійники можуть забезпечити відповідальне висвітлення травматичних подій, мінімізуючи шкоду й одночасно інформуючи громадськість.

1. Ставте попередження

Надавайте чіткі та явні попередження перед показом або описом будь-якого травмувального контенту. Це дозволяє аудиторії ухвалювати усвідомлені рішення щодо того, чи готова вона отримати потенційно травмувальний матеріал.

Якими можуть бути види маркування контенту, що шокує чи травмує

  • Попередження перед відео. Перед показом відеоматеріалу, що містить травматичний контент, додавайте повідомлення на початку ролика: “Увага! Відео містить сцени насильства, які можуть спричинити психологічний дискомфорт. Рекомендуємо переглядати з обережністю”.
  • Попередження на зображеннях. Розміщуйте текстові попередження перед фотографіями, що містять графічні сцени: “Увага! Зображення містить графічний контент, що може бути травматичним для деяких глядачів”.
  • Попередження в текстах. У заголовках до статей з описом травматичних подій потрібно ставити позначку 18+, можна також додати попередження: “Увага! Ця стаття містить опис травматичних подій, що може спричинити емоційний дискомфорт”.
  • Попередження в соціальних мережах. Під час публікації контенту в соціальних мережах також варто додавати позначку 18+, можна також дописати “Увага! Пост містить опис та зображення травматичних подій. Рекомендуємо переглядати з обережністю”. Деякі соцмережі дозволяють ставити завісу на фото / відео і дозволяти аудиторії робити вибір, відкривати такий контент чи ні.

2. Блюрити чи ні?

Рішення про те, чи розмивати травматичне фото або відео, завжди буде непростим. Основна ваша мета – збалансувати право громадськості на інформацію з етичними міркуваннями та потенційним травмуванням аудиторії. Ми рекомендуємо редакціям робити внутрішні наради й ухвалювати остаточне рішення на основі колективної думки редакційної команди. Для ухвалення рішення ми пропонуємо скористатися такими критеріями:

Чи є в потенційно травмувальній інформації суспільний інтерес і новинна цінність? 

Оцініть, чи надає зображення або відео важливу інформацію, яка значно сприяє розумінню масштабної події. Якщо такий контент є необхідним для розуміння історії і є важливим з погляду суспільного інтересу, то його може бути необхідно показати, але з відповідними попередженнями.

  • Перш ніж робити матеріал про дітей, переконайтеся, що він є суспільно важливим, а оприлюднення історії про неповнолітнього допоможе йому в розв’язанні його проблем і не зашкодить ні тепер, ні в майбутньому.  
  • Якщо героєм вашого матеріалу або в зображенні до вашого матеріалу фігурує неповнолітня особа, то обов'язковим є отримати дозвіл на матеріал у батьків або опікунів неповнолітньої особи.
  • Якщо в матеріалі йдеться про насильство чи інші травматичні події в житті неповнолітнього, варто проконсультуватися з психологом про наслідки для дитини в результаті оприлюднення травматичної історії.
  • Неприпустимим є показувати інтимні частини тіла дитини. Це стосується і немовлят.

Приклад №1. Фото дітей, постраждалих після обстрілу “Охматдиту”. Традиційно якісні медіа блюрять обличчя дітей, якщо немає дозволу від батьків (або батьки в стресі й не можуть адекватно оцінити наслідки). Але в цьому разі суспільна важливість і новинна цінність інформації про російський обстріл найбільшої дитячої лікарні є дуже значною і може переважати етичні міркування. Тому багато редакцій ухвалили рішення публікувати такий контент без блюру. Варто пам'ятати, що в майбутньому ці зображення можуть стати доказом у судах щодо звинувачень Росії в скоєнні злочинів проти мирного населення.

Приклад №2. Фото дітей – жертв кримінального злочину. В цьому разі переважає право дітей на приватність, жодної новинної цінності показ облич в зазначеному випадку не має. 

Чи збережено гідність осіб, зображених на фото?

Враховуйте гідність осіб, зображених на фото чи відео, особливо якщо вони загинули або серйозно поранені. Варто блюрити зображення, де жертви голі або їхня гідність принижена якимось іншим чином. Якщо контент, ймовірно, спричинить додатковий стрес для тих, кого це безпосередньо стосується, і ви не можете уточнити ні в них, ні в їхніх родин, його слід розмити (або й уникнути показу, якщо його новинна цінність низька й матеріал без нього нічого не втрачає). Також враховуйте культурні особливості тих, про кого ви повідомляєте. Те, що може бути прийнятним в одному культурному контексті, може бути глибоко образливим або травматичним в іншому.

Чи травмує це зображення аудиторію? 

Зображення мертвих дітей, відірваних частин тіла, калюж крові, розкиданих понівечених тіл, розкладання людських тіл спричиняють дуже негативний психологічний вплив на аудиторію. Враховуйте ймовірність заподіяння шкоди вашій аудиторії. Зазвичай якісні медіа блюрять такий контент або додають багато попереджень, щоб аудиторія була готова. Публікація таких типів контенту має бути результатом лише внутрішньої редакційної наради. 

Чи є альтернативні способи подання інформації?

Проаналізуйте, чи сильно втратить ваша історія без потенційно травмувального зображення. Іноді детальний письмовий опис або менш графічне зображення можуть бути достатніми. Використовуйте найвідповідніший і менш шкідливий метод для передання необхідної інформації.

3. Описуйте травмувальну подію з повагою

Контекст до травмувальної події потрібно подавати без сенсаціоналізму і фраз “Шок!”, “Експрено”, “Фото, що шокують”, “Зображення, що вражають”, “Обов'язково для перегляду”. Висвітлення має бути чутливим і зосередженим на фактах, без непотрібної драматизації. В текстах уникайте графічних описів, коли це можливо. Тобто замість дуже детального опису насильства в матеріалі про результат російського обстрілу можна написати: “У результаті нападу постраждали мирні мешканці, серед яких є жертви із серйозними травмами”. Це дозволяє надати інформацію, не викликаючи надмірного емоційного стресу в читачів.

Наприклад, деякі українські медіа трагедію 8 червня зображували з великим градусом емоційного збурення:

  • “Що страшніше – рак чи Росія? Влучання в лікарню “Охматдит” у Києві стало шоком для українців: Вакарчук, Тополя та інші зірки звернулися до світу”, – повідомляє “Обозрєватєль”
  • “Усе про жорстоку атаку на “Охматдит” у Києві: є жертви і поранені, людей шукають під завалами (фото, відео)”, – пише ТСН
  • “Шокуючі кадри з Києва: російські ракети влучили в “Охматдит”, діти під завалами”, – йдеться на “Експрес.онлайн”
4. Додавайте інформацію про те, де отримати допомогу й ресурси підтримки 

У бек до матеріалів про обстріли, інші типи катастроф завжди додавайте інформацію про ресурси підтримки. Це може бути перелік гарячих ліній державних органів, чи форми, де можна подати заявку на компенсацію, чи громадські або волонтерські організації, які надають допомогу, чи будь-яка інша інформація про тих, хто надає допомогу жертвам нападу чи катастрофи. Це особливо важливо робити, якщо катастрофа масштабна і матеріали медіа можуть допомогти тій аудиторії, яка також постраждала або може постраждати. 

5. Балансуйте негатив з позитивними історіями 

Там, де це доречно, збалансуйте травматичний контент історіями про стійкість, відновлення і позитивні дії у відповідь на подію. Наприклад, після обстрілу “Охматдиту” кияни згуртувались і допомагали розбирати завали, тисячі людей привозили допомогу, дуже багато бізнесів задонатили на відбудову. 

Ось як медіа писали про те, як згуртувалися кияни для допомоги постраждалим в “Охматдиті”:

  • “Кияни зібралися разом, щоб допомогти розібрати завали лікарні “Охматдит”: відео”, – повідомляє ШОТАМ
  • “Дитяча лікарня “Охматдит” постраждала під час обстрілу Києва: волонтери розбирають завали”, – йдеться на Суспільному
  • “На потреби “Охматдиту” за добу зібрали 250 мільйонів гривень – більше, ніж планувалося”, – пише Громадське
  • “Низка українських компаній пожертвувала гроші постраждалій від обстрілу лікарні “Охматдит”, – пише “Захід.нет”

Це допомагає надати ціліснішу картину і може пом'якшити негативний вплив травмувальної події.

6. Уникайте повторень 

Не показуйте повторно одне й те саме травмувальне відео або зображення в одному матеріалі або в кількох поспіль. Повторення може посилити стрес, спричинений контентом. Також, якщо йдеться про відео, можна використовувати нерухомі зображення або короткі кліпи, якщо це необхідно, і супроводжувати їх попередженнями. 

7. Фокусуйтеся на рішеннях і діях 

Підкреслюйте дії, які вживаються для вирішення травматичної події. Висвітлення рішень, зусиль, допомоги, змін може надати конструктивну перспективу і сприяти відчуттю надії в аудиторії. Пам'ятайте, що ваша публікація може допомогти аудиторії, надавши читачам необхідну інформацію для конструктивного реагування.

Докладніше, як писати конструктивні матеріали, читайте на сайті ІМІ.

Нагадуємо також, що до травмувального контенту належать і повідомлення про самогубства. Під час висвітлення таких подій варто зважати на те, що сама новина про самогубство має вплив на суїцидальну поведінку вразливих груп населення. ІМІ раніше писав рекомендації “Як коректно писати про самогубства” 

Джерела:

Dart Center for Journalism and Trauma

Ethical Journalism Network

International Society for Traumatic Stress Studies

Poynter Institute

Reuters Handbook of Journalism

Оксана Романюк, Олена Голуб

Liked the article?
Help us be even more cool!