Барометр свободи слова за жовтень 2023 року
У жовтні експерти ІМІ зафіксували 12 злочинів проти свободи слова в Україні. З них п’ять вчинила Росія проти медіа і журналістів.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації "Барометр свободи слова".
Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, – викрадення та обстріли журналістів, знищення офісу медіа та кіберзлочини.
Водночас ІМІ зафіксував сім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки нападу, погроз, обмеження доступу до публічної інформації, кібератаки та судові позови проти журналістів.
У жовтні стало відомо про зникнення української журналістки Вікторії Рощиної під час її поїздки на окуповані території. Її родичі й друзі не можуть з нею зв’язатися з 3 серпня, коли та поїхала на окуповану росіянами територію. Служба безпеки України підтвердила батькам, що Вікторію взяли в полон росіяни.
Крім того, окупанти тримають у полоні адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання "РІА-Мелітополь" і "Мелітополь – це Україна" та звинувачують їх у тероризмі. Відео їхнього затримання в пропагандистських медіа і телеграм-каналах окупанти оприлюднили тільки 29 жовтня, хоча в полон їх узяли ще 20 серпня. Росіяни оприлюднили імена таких затриманих: Олександр Малишев, Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Костянтин Зиновкін. Усіх їх звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі.
У Харкові 6 жовтня під російський обстріл потрапила знімальна група португальського телеканалу RTP, авто знімальної групи сильно пошкоджено. Як розповів ІМІ український продюсер телеканалу RTP Андрій Коваленко, команда планувала знімати матеріал про розмінування з ДСНС та їхати до села Гроза, де внаслідок російського обстрілу загинула 51 людина. Він зауважив, що їхня команда складається з трьох людей: він, а також журналіст і оператор португальського телеканалу RTP. З ними все добре.
Цього ж дня в Харкові росіяни зруйнували приміщення редакції АТН. Як розповіла ІМІ випускова редакторка мовника Марина Ніколаєва, вибухова хвиля насамперед припала на ньюзрум та рекламний відділ. Редакція після повномасштабного вторгнення почала працювати дистанційно, оскільки передбачала, що є велика ймовірність потрапляння будинку під обстріл: він розташований у центрі міста. Але в офісі залишалася техніка, комп'ютери, комунікації.
Про хакерську атаку з Росії повідомило одеське видання "Інтент". Сайт зазнав DDoS-атаки й не працював пів години. Як розповів ІМІ головний редактор медіа Валерій Болган, протягом цього періоду спеціалісти з кібербезпеки відбивали атаку та захищали сайт від перехоплення управління ним. Редакція видання пов’язує цей інцидент зі своєю журналістською діяльністю.
Серед семи порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, – випадки нападу, погроз, обмеження доступу до публічної інформації, кібератаки та судові позови проти журналістів.
Погрози отримала в жовтні шеф-редакторка порталу "Детектор медіа" Наталія Лигачова. Політтехнолог Володимир Петров пригрозив їй "покаранням", і він сам вирішуватиме, як вона буде покарана. Так він відреагував на її критичні висловлювання на шостій конференції National Media Talk. У своєму виступі Лигачова зазначила: те, "що Нацрада дала "Ісландії" ліцензію, – це нонсенс. Це чорні політтехнологи, які працюють на Офіс президента, яким не місце ні в марафонах, ні в ютубі, ніде. Вова Петров – це той, хто привів колись тітушок на Майдан, які побили тоді Олю Сніцарчук з 5 каналу, це той, хто просував купу чорних технологій, і він зараз працює на Офіс президента. Мене дуже дивує, чому ніхто не підкаже Банковій, що це просто стидоба".
У жовтні про напад повідомила українська журналістка Анастасія Морозова, яка працює на польське видання Frontstory.pl. За її словами, на неї та її колегу з французького видання влітку в Києві напав фігурант їхнього розслідування щодо вибухів на "Північному потоці". Чоловік штовхав, ображав журналісток та розбив їхній телефон.
Сайт рівненського видання "Горинь.інфо" зазнав DDoS-атаки, внаслідок якої не працював протягом дня. Заступниця головного редактора "Горинь.інфо" Інна Денисюк розповіла ІМІ, що атака на сайт може бути помстою тих, кому не подобається увага видання до питань діяльності російської церкви (УПЦ МП) в Україні. За її словами, ресурси УПЦ неодноразово критикували публікації медіа і звинувачували його в заангажованості й роботі на ПЦУ.
Юридичного тиску зазнало "Слідство.Інфо": фігурант їхнього розслідування, бізнес-партнер і друг російського бізнесмена Сергій Семенюк подав до суду на журналістів за розслідування про клінінгові компанії з орбіти російського бізнесмена, які багато років поспіль прибирають українські стратегічні об’єкти. Видання з’ясувало, що адвокати Семенюка намагались обійти електронний авторозподіл, щоб справу в суді розглядала "зручна" їм суддя.
ЗЛОЧИНИ РОСІЇ
Викрадення журналістів – 2
1. На окупованій території зникла безвісти журналістка Вікторія Рощина
04.10.2023 Українська журналістка Вікторія Рощина зникла безвісти під час поїздки на окуповані території, повідомляє The Daily Beast.
Її родичі й друзі не можуть з нею зв’язатися з 3 серпня, коли та поїхала на окуповану росіянами територію.
Родина журналістки боїться, що її утримують росіяни.
"Для моєї доньки журналістика – найважливіша річ у житті, вона дуже віддана своєму фаху, – поділився з The Daily Beast Володимир Рощин. – Після першого полону я просив її зупинитися, казав: "Віко, я платитиму твою зарплату, тільки, будь ласка, не йди на фронт", але вона була тверда, невпинна – вона не могла припинити висвітлювати для своїх читачів новини цієї війни з окупованих територій".
За словами батька, 27 липня Рощина вирушила з України до Польщі й мала дістатися окупованих територій на сході України (через Росію) за три дні. Коли рідні розмовляли з нею 3 серпня, журналістка повідомила, що пройшла кілька днів прикордонних перевірок, але не сказала, де саме перебуває. Спершу заяву про її зникнення подали українським правоохоронним органам 12 серпня. Родина також зареєструвала офіційну справу про зникнення в СБУ, Міністерстві реінтеграції та в Офісі омбудсмена 21 вересня.
"Українська Служба безпеки підтвердила нам, що Вікторію взяли в полон росіяни. Посадовці кажуть нам, що в російських в’язницях є багато "заморожених" українських арештантів, серед яких може бути й вона", – зазначив Рощин.
Російська активістка Світлана Ганнушкіна (одна із засновниць правозахисної організації "Меморіал") заявляє, що подала запит про місце перебування Рощиної до офісу російської омбудсменки з прав людини Тетяни Москалькової.
"На жаль, наразі я відповіді не отримала, – повідомила вона The Daily Beast. – На відповідь може піти понад місяць, запитів багато".
Головна редакторка УП, де публікувала матеріали Рощина, закликала українську владу та зробити все можливе, щоб знайти журналістку.
"Вона (Рощина. – Ред.) смілива журналістка, вона бере на себе зобов'язання висвітлювати найсуперечливіші теми, які вимагають сміливості. Вона не шпигунка, вона справжній журналіст, їй не байдужа доля людей, які залишилися на окупованих територіях. Для неї важливо розповідати їхні історії. Я закликаю українську владу зробити все, щоб знайти її, а російську владу – негайно звільнити журналістку Вікторію Рощину", – зазначила Мусаєва.
Як повідомляв ІМІ, 11 березня 2022 року hromadske опублікувало текст Рощиної, в якому вона розповідає, як живе тимчасово окупований Енергодар.
Потім журналістка готувала матеріали про воєнні дії в Запорізькій та Донецькій областях. Вона планувала поїхати аж до Маріуполя, щоб розповісти про те, що насправді відбувається в місті, яке понад три тижні щодня обстрілюють російські війська.
16 березня нам стало відомо, що Вікторію затримали, ймовірно, силовики ФСБ рф. За даними свідків, на той момент журналістка перебувала в тимчасово окупованому Бердянську.
21 березня 2022 року російські окупанти відпустили захоплену в полон журналістку hromadske Вікторію Рощину.
У листопаді 2022 року Вікторія Рощина потрапила до короткого списку Courage in Journalism Awards.
2. Окупанти тримають у полоні адмінів двох українських тг-каналів і звинувачують у тероризмі
31.10.2023 Росіяни два місяці тримають у полоні адміністраторів телеграм-каналів запорізького регіонального видання “РІА-Мелітополь” і “Мелітополь – це Україна” та звинувачують їх у тероризмі.
Відео їхнього затримання в пропагандистських медіа і телеграм-каналах окупанти оприлюднили тільки 29 жовтня, хоча в полон їх узяли ще 20 серпня.
За інформацією українського телеграм-каналу “РІА Мелітополь Південь”, про затриманих не було нічого відомо понад два місяці. Проте 29 жовтня окупанти зробили про полонених адмінів розгорнутий сюжет і оприлюднили на центральних російських пропагандистських медіа та в телеграм-каналах окупантів.
“Ефесбешники в балаклавах з автоматами стрибають через паркани, вибивають двері, хапають людей і виводять у кайданках з дому. Далі пропаганда знімає каяття і зізнання, які добуті відомим усім способом. Серед полонених навіть 19-річна дівчина і хлопець, хворий на шизофренію”, – повідомляє український телеграм-канал.
Зараз, повідомляє РІА Мелітополь Південь, окупанти оприлюднили імена таких затриманих: Олександр Малишев, Георгій Левченко, Максим Рупчов, Яна Суворова, Марк Каліуш, Костянтин Зиновкін. Усіх їх звинувачують за кількома статтями російського кримінального кодексу: про публічні заклики до терактів, держзраду, шпигунство. Їм загрожує від 12 до 20 років позбавлення волі.
Розлогий репортаж про затримання зробило і пропагандистське “Вєсті.ру”. Окупанти розповідають про затримання “трьох великих агентурних груп, контрольованих українськими спецслужбами”.
“Під час операції затримано адміністраторів фальшивого інформаційного ресурсу “РІА-Мелітополь” та ворожого телеграм-чату “Мелітополь – це Україна”, які схиляли місцевих жителів до шпигунства”, – розповіли пропагандисти, не повідомляючи аудиторії, що адміністраторів телеграм-каналів затримали ще наприкінці серпня. Про це, своєю чергою, повідомляє РІА Мелітополь Південь, сайт якого, РІА-Мелітополь, окупанти зламали ще 20 серпня і тепер там розміщують свою пропаганду.
Потенційні строки ув'язнення адміністраторам телеграм-каналів пропагандисти смакують у своєму репортажі на “Вєсті.ру”, використовуючи навіть дітей: “Дитині Левченка (одного із затриманих адміністраторів Георгія Левчанка. – Авт.) – 11 років. Якщо все складеться вдало, наступного разу чоловік побачиться з нею, коли їй буде 23 роки”.
Також пропагандисти всіляко підкреслюють, що всі затримані “прозріли, щойно клацнули браслети на руках”. Вони оприлюднили відео “зізнання” 19-річної Яни Суворової, хлопця, який хворий на шизофренію, Марка Калуша. Також у сюжеті присутній 32-річний Костянтин Зиновкін, якого також вважають терористом і затримали ще на початку травня 2023 року.
Як повідомляв ІМІ, в ніч на 21 серпня 2023 року російські окупанти зламали телеграм-канал українського видання “РІА Мелітополь”, який працював і після тимчасової окупації Мелітополя (Запорізька область). За інформацією міського голови Мелітополя Івана Федорова, одночасно з РІА-Мелітополь окупанти зламали ще кілька проукраїнських телеграм-каналів, які з першого дня війни “невтомно доносили жахливу правду про життя на ТОТ та постійно отримували погрози від окупантів”.
На початку травня в тимчасово окупованому Мелітополі (Запорізька область) окупанти викрали місцеву журналістку Ірину Левченко разом з її чоловіком Олександром, які вже декілька років перебували на пенсії. Окупанти затримали пару на вулиці, спочатку тримали разом, а потім розділили. Де вони зараз, залишається невідомим.
Обстріли журналістів – 1
1. "Розірвалися вікна. Я думав, що згорю": продюсер телеканалу RTP про обстріл Харкова
06.10.2023 Знімальна група португальського телеканалу RTP потрапила під обстріл у Харкові, авто знімальної групи сильно пошкоджене. Про це в коментарі ІМІ розповів український продюсер телеканалу RTP Андрій Коваленко.
За його словами, до Харкова команда приїхала вчора, а сьогодні планувала знімати матеріал про розмінування з ДСНС та їхати до села Гроза, де внаслідок російського обстрілу загинула 51 людина.
"Але о 6.50 ранку я прокинувся від того, що був дуже-дуже гучний свист. Я навіть спочатку не відчув вибуху – просто розірвалися вікна. Мене придавило віконною рамою. Пил, вогонь... Я, чесно кажучи, думав, що згорю, але руки були під ковдрою в той момент і це врятувало. Але вогонь вибуховою хвилею вийшов", – розповів Андрій Коваленко.
Далі, згадує, він вийшов у коридор і побачив чоловіка із сильно посіченою рукою та надав йому першу допомогу.
"Ми зустрілися з моєю групою. Хвилини через три тільки сирена прозвучала. Спочатку її не було", – додав Андрій Коваленко.
Він зауважив, що їхня команда складається з трьох людей – він, а також журналіст і оператор португальського телеканалу RTP. З ними все добре.
Також Андрій Коваленко наголосив, що в готелі, де вони зупинились, не було військових, як і не було військових об'єктів поблизу готелю.
Знищення, захоплення та напади на редакції медіа – 1
1. У Харкові росіяни зруйнували приміщення редакції АТН
06.10.2023 У Харкові Агенція телебачення “Новини” зазнала пошкоджень після обстрілу 6 жовтня. Про це представниці ІМІ розповіла випускова редакторка мовника Марина Ніколаєва.
За її словами, частина колег, зокрема й вона, забрали власні речі – книжки, документи. Будинок розташований у центрі міста, на пагорбі, – на дев'ятому поверсі, в офісі, були панорамні вікна. Тож, коли почалося повномасштабне вторгнення, співробітники медіа зрозуміли, що є велика ймовірність потрапляння будинку під обстріл. Редакція почала працювати дистанційно, але в офісі залишалася техніка, комп'ютери, комунікації.
“Вибухова хвиля насамперед припала на ньюзрум та рекламний відділ. Там пошкоджено все – вирвані навіть частини стелі, двері. Операторська та монтажні менше постраждали. До деяких столів, зокрема мого робочого, не пройти: він був біля вікна, а там усе завалило”, – розповіла Марина Ніколаєва.
Вона зазначила, що зараз головним завданням було закрити приміщення від мародерів.
Поліція та прокуратура зафіксувала пошкодження редакції в межах провадження, відкритого в день обстрілу. Оцінювання збитків редакція ще не проводила.
Засновник агенції Олег Юхт оприлюднив відео з наслідками обстрілу і запропонував колегам, які в Харкові, за можливості забрати свої речі з редакції.
Після початку повномасштабних дій АТН, як і більшість телевізійних проєктів, працює лише як сайт, оскільки росіяни розбили телевежу з літака навесні 2022 року.
Кіберзлочини – 1
1. Одеське видання Інтент повідомило про хакерську атаку з Росії
07.10.2023 Сайт одеського видання Інтент 7 жовтня зазнав DDoS-атаки і не працював півгодини.
Як повідомив представнику ІМІ в Одеській області головний редактор цього медіа Валерій Болган, протягом цього періоду спеціалісти із кібербезпеки відбивали атаку та захищали сайт від перехоплення управління ним:
“Є попередня інформація від програмістів, що атака могла бути з Росії. Думаю, що це не випадковість. Чули, що ми не єдине українське медіа останнім часом під атаками”.
Редакція видання пов’язує цей інцидент зі своєю журналістською діяльністю. Наразі вирішується питання про звернення до правоохоронних органів.
Як повідомляв ІМІ, у серпні російські спецслужби намагалися проникнути в е-систему планування операцій Збройних сил. За даними спецслужби, таким чином російські хакери намагалися організувати збір розвідданих. Відповідальність за кібератаки лежить на хакерському угрупованні Sandworm, яке підконтрольне російській воєнній розвідці.
“Для поширення “вірусів” у системі ворог робив основну “ставку” на захоплення українських планшетів на полі бою. В подальшому вони планували використовувати наявні на цих пристроях доступи та програми для проникнення в систему”, - зазначили в СБУ.
5 серпня Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України попередила про розсилку вірусів під виглядом рекомендацій від Урядової команди реагування на комп’ютерні надзвичайні події України CERT-UA.
СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА В УКРАЇНІ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ЯКУ ЛЕЖИТЬ НА УКРАЇНСЬКИХ ГРОМАДЯНАХ
ФІЗИЧНА АГРЕСІЯ
Побиття, напади – 1
17.10.2023 Українська журналістка Анастасія Морозова, яка працює на польське видання Frontstory.pl, повідомила про напад на неї та її колегу з французського видання, який стався в липні цього року під час проведення журналістського розслідування щодо вибухів на “Північному потоці”.
Про це вона розповіла в коментарі представниці ІМІ.
За словами Морозової, вони зазнали нападу в Києві з боку фігуранта розслідування. Чоловік, до якого прийшли журналістки, за їхніми даними, два роки поспіль складав фінансові звіти компанії, яка Feeria Lwowa, зареєстрованої у Львові. Ця компанія за версією німецьких слідчих орендувала яхту Andromeda (саме за допомогою цієї яхти нібито була закладена вибухівка. – Ред.). Анастасія говорить, що вони вважають, що саме цей чоловік і є власником компанії, адже людина, яка офіційно позначена власником, не змогла відповісти на їхні питання.
“Ми вирішили поїхати до Києва. Виявилося, що ця адреса розташована на закритій території – дві вулиці міського призначення, огороджені парканом, за який нам вдалося потрапити”, – розповіла Анастасія.
За її словами, це була вулиця, на якій стояли приватні будинки, а сама вулиця загального користування була зачинена воротами. Вона уточнила, що вони з колегою не заходили на приватну територію будинку, де живе фігурант розслідування, а лише на цю вулицю.
З її слів, коли ворота відчинилися для виїзду авто, вони змогли потрапити на цю вулицю. Подзвонили до помешкання героя і назвались. Тоді чоловік сховався. Після другого дзвінка він розлючений вибіг зі свого будинку.
“Почав нас штовхати, ображати. Ми зрозуміли, що ця людина загрожує нам фізично, і ми почали відходити. І він знову заховався в будинку. Коли ми вже наблизилися до паркану, то зрозуміли: щоб вийти звідти, теж потрібно прикладати ключ або відкривати пультом ворота”, – згадує Анастасія.
Вона додала, що, поки вони міркували як вибратися з подвір’я, чоловік на шаленій швидкості під'їхав до них на авто, вийшов і почав кричати.
“Його дуже хвилювало, звідки ми знаємо адресу і як ми його знайшли. Він побачив, що колега знімає його на телефон, вихопив з рук телефон, розбив його дуже сильними ударами об землю. Почав ногами добивати цей телефон. Паралельно штовхав нас”, – розповіла Анастасія Морозова.
У той самий час, зауважила журналістка, вони з колегою просили відчинити їм ворота, щоб вони могли залишити двір.
“Він не погоджувався відчиняти нам двері. Ображав, добивав телефон, але не відчиняв двері. Нам довелося лізти через досить високий паркан, близько 1 м 80 см. Ми порізали руки”, – додала медійниця.
Пізніше розслідувачі написали йому, що, якщо він їм не відповість, вони публікуватимуть його дані, на що чоловік відправив журналісткам емоджі “вогник”. Після цього він не відгукувався на їхні повідомлення.
За словами Анастасії Морозової, після цього вони з колегою протягом двох годин сіли в автобуси, щоб виїхати з країни. Редакції журналісток вирішили, що це безпечніше, ніж звернення до поліції, яке б затримало їх в Україні ще на певний час.
Після публікації розслідування, додала журналістка, реакції нападника поки що не було.
Видавцем Frontstory.pl є Фундація репортерів, перша некомерційна організація журналістських розслідувань у Польщі.
Погрози – 1
1. Політтехнолог Володимир Петров пригрозив Наталі Лигачовій покаранням
23.10.2023 Політтехнолог Володимир Петров пригрозив шеф-редакторці порталу “Детектор медіа” Наталії Лигачовій “покаранням”, і він сам вирішуватиме, як вона буде покарана.
Про це він заявив в ефірі свого ютуб-каналу “Радіо Ісландія”, відреагувавши на її критичні висловлювання на шостій конференції National Media Talk, повідомляє “Детектор медіа”.
У своєму виступі Лигачова зазначила: те, “що Нацрада дала “Ісландії” ліцензію, – це нонсенс. Це – чорні політтехнологи, які працюють на Офіс президента, яким не місце ні в марафонах, ні в ютубі, ніде. Вова Петров – це той, хто привів колись тітушок на Майдан, які побили тоді Олю Сніцарчук з 5 каналу, це той, хто просував купу чорних технологій, і він зараз працює на Офіс президента. Мене дуже дивує, чому ніхто не підкаже Банковій, що це просто стидоба”.
За ці висловлювання Петров пригрозив Лигачовій “покаранням”, яке сам визначить.
“Лигачова – я зразу попереджаю – буде покарана”, – сказав Петров.
“В порядку, передбаченому законом”, – спробував уточнити його слова співведучий Сергій Іванов.
“Ні, це я буду вирішувати, як вона буде покарана”, – заперечив Петров.
“Я не вимагаю вибачень. Раніше, коли вона це говорила, мені було по фонарю. Зараз вважайте, що я таке понятіє ввьол. Тобто Лигачова буде покарана, це не обговорюється”, – сказав Петров (оригінальну лексику збережено) і додав, що “спустив би це, якби вона не втекла”.
Також він заявив, що українці, які виїхали з країни під час повномасштабної війни, мають бути обмежені в правах. А журналісти, які покидали країну, не мають права “вчити, як жити”.
“Всі хто втік, мають бути позбавлені певних прав. Обмеження прав. Усе”, – заявив Петров.
Він також уточнив, як саме може бути покарана Лигачова та всі інші, хто покидав Україну та висловлює тепер свою думку, згадавши про інцидент із Тарасом Чорноволом.
“Я готовий говорити, сперечатися з тими, хто залишався в Києві. Але будь-яке чучело, яке втекло – бізнесмен, журналіст, політик, мені по**р, – і зараз приїхало і розповідає, як жити, буде покаране. Якщо хто намагається уявити, згадайте, що сталося з Тарасом Чорноволом кілька місяців тому”, – сказав Петров.
Екснардепа Тараса Чорновола 13 червня в Києві облили зеленкою та кинули в сміттєвий бак.
Юрист ІМІ Роман Головенко звернув увагу, що наприкінці відео Сергій Іванов звертався до Володимира Петрова з проханням припинити спіч і не погрожувати. Тобто ці слова розцінив як погрози навіть колега по ефіру.
Також юрист зазначив, що Закон України “Про медіа” вказує: “На території України в медіа та на платформах спільного доступу до відео забороняється поширювати... висловлювання, що підбурюють до дискримінації чи утисків стосовно окремих осіб чи груп осіб за ознакою етнічного чи соціального походження, громадянства, національності, раси, релігії та вірувань, віку, статі, сексуальної орієнтації, ґендерної ідентичності, інвалідності або за іншими ознаками...” (п. 3 ч. 1 ст. 36).
Особливо болючим є питання повернення з-за кордону жінок і дітей, які переважно і виїхали внаслідок повномасштабного вторгнення. Тобто висловлювання про обмеження прав українських мігрантів у медіа є сумнівними не лише з юридичного погляду, а й суто раціонально, зважаючи на демографічну кризу".
Юрист правозахисного центру “Зміна” Данило Попков пояснив, що слова Петрова щодо Наталії Лигачової підпадають під статтю 345-1 Кримінального кодексу України – погроза або насильство щодо журналіста.
За його словами, оскільки слова Лигачової про діяльність Петрова, через які він їй погрожував, були сказані публічно, їх можна трактувати як журналістську діяльність, а отже дія статті охоплює цей випадок.
“Ця стаття включає погрозу будь-яким насильством щодо журналістів. Згадку про інцидент із Тарасом Чорноволом, якого кинули в сміттєвий бак, можна трактувати як погрозу вчинення насильства. Тому я б радив у цьому випадку звертатися до правоохоронних органів із заявою про кримінальне правопорушення”, – пояснив юрист.
Видання нагадало, що в часи президентства Віктора Януковича Володимир Петров влаштовував акції проти опозиції. Наприклад, у травні 2013 року до протестувальників мітингу “Вставай, Україно!” виїхав бронетранспортер, а на активістів та журналістів напали наймані молодики, одним з яких був Вадим Тітушко. Володимир Петров спочатку визнав, що орендував машину для акції. Але тепер це заперечує.
У грудні 2021 року Петров став одним з ведучих оновленого державного каналу “Рада”. Проте його офіційно відсторонили вже на другий день, коли він порівняв Ангелу Меркель зі свинею. Тоді журналіст та блогер Сергій Іванов заявив, що припинить співпрацю з телеканалом “Рада”, якщо Петрова відсторонять, однак не виконав цієї обіцянки. Втім, уже за три дні Петров повернувся в ефір телеканалу “Рада” в статусі експерта з ведучим Івановим.
ЦЕНЗУРА, ТЕМНИКИ, ДОСТУП ДО ІНФОРМАЦІЇ
Доступ до інформації – 2
1. Хмельницька ОВА запросила на брифінг не всіх журналістів
19.10.2023 Хмельницька обласна військова адміністрація запросила на брифінг першого заступника голови Сергія Тюріна щодо створення Нетішинської міської військової адміністрації лише обрані медіа. На брифінгу були тільки телевізійники та деякі онлайн-медіа, яким повідомили про його проведення в телефонному режимі.
Про це повідомила представниця ІМІ в Хмельницькій області Альона Береза.
“Я регулярно стежу за офіційними сторінками органів державної влади та місцевого самоврядування. Цього разу також проводила відповідний моніторинг та помітила, що обласна адміністрація проводила брифінг, про який попередньо не було проінформовано ні на офіційному сайті, ні на фейсбуці, ні в групі для журналістів у вайбері”, – розповіла Альона Береза.
По роз'яснення ситуації представниця ІМІ звернулася до профільного департаменту Хмельницької ОВА, який займається комунікаціями цього державного органу, організовує та проводить брифінги керівництва і представників структурних підрозділів.
“На брифінг запрошували телевізійників, адже планували прямий ефір заходу через сторінку ОВА у фейсбуці”, – пояснила директорка інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Інна Михайлова.
Як зазначає представниця ІМІ, трансляція на фейсбук-сторінці адміністрації цього брифінгу дійсно відбувалася та збережена.
Водночас, зауважує Альона Береза, наявність трансляції не може замінити можливість для журналістів поставити запитання спікеру під час брифінгу. За її словами, у фейсбуці є профільна група всіх медійників, у якій понад сотню журналістів, які фактично були позбавленні можливості відвідати цей брифінг. Його відвідали лише знімальні групи декількох телеканалів та лише деякі онлайн-медіа, які, за словами директорки департаменту, не запрошувались, однак звідкись дізналися про проведення цього брифінгу та були присутніми на ньому.
Як повідомляв ІМІ, у серпні в Хмельницькому журналістку з оператором місцевого медіа ЖАР.INFO, які хотіли отримати коментар, не пустили в обладміністрацію. Вони хотіли отримати коментар першого заступника начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергія Тюріна щодо допомоги постраждалим унаслідок російського обстрілу жителям села Грузевиця.
До того редакція тричі зверталася як до Тюріна особисто щодо отримання коментаря, так і до пресслужби з проханням отримати його коментар. Не отримавши жодної реакції, журналісти вирішили особисто піти в приймальню першого заступника, щоб спробувати отримати коментар. Проте охоронці уточнили в журналістів, чи ті "погоджували відвідування адміністрації", та відмовилися пускати медійників до приміщення.
Охоронці попросили журналістів відійти від пропускного пункту та чекати. На що медійники не погодились і попросили зв’язатися з працівниками адміністрації, які б могли допомогти розв'язати питання з отриманням коментаря. У відповідь охоронці відповіли, що це "військовий об’єкт", і спрямували на журналістів свою зброю.
Після інциденту медійники викликали поліцію та написали заяву про перешкоджання журналістській діяльності.
2. ДБР попросило нацгвардію провести перевірку щодо недопуску журналістів до Хмельницької ОВА
20.10.2023 Територіальне управління Державного бюро розслідувань у Хмельницькому не знайшло ознак кримінального правопорушення щодо недопуску журналістів місцевого медіа ЖАР.INFO до Хмельницької обласної військової адміністрації та попросило провести перевірку щодо цього факту Національну гвардію.
Про це йдеться в листі ДБР до журналістки Альони Берези, яке вона отримала 20 жовтня Укрпоштою.
Листа ДБР надіслало ще 21 вересня з інформацією про перевірку фактів, викладених у матеріалах, які їм передала місцева поліція наприкінці серпня, про недопуск до обласної адміністрації.
“ТУ ДБР у м. Хмельницькому в повному обсязі перевірено факти викладені у матеріалах ЄО №14792 від 28.08.2023, водночас об’єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення встановлено не було, у зв’язку з чим відсутні підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань”, – йдеться у відповіді за підписом керівника першого слідчого відділу Михайла Борусовського.
Водночас правоохоронці переспрямували матеріали до Західного територіального управління Національної гвардії України з проханням провести “в межах компетенції по даному факту перевірку, матеріали якої, у разі виявлення ознак кримінального правопорушення, у встановлений законом строк направити на адресу Територіального управління ДБР, розташованого в місті Хмельницькому”. Також про результати перевірки попросили повідомити зацікавленим особам у встановлені законодавством строки.
У редакції ЖАР.INFO зазначають, що не здивовані отриманою відповіддю, оскільки вже мають досвід розгляду їхньої заяви правоохоронцями щодо недопуску до міської ради. Там також не було знайдено ознак кримінального правопорушення.
“Аналогічна картина. Знову недопуск, і знову правоохоронці не знаходять підстав для покарання тих, хто перешкоджає журналістам виконувати свої журналістські обов’язки. Нам залишається очікувати перевірки з боку Національної гвардії України, саме представники якої здійснили цей недопуск. Будемо відслідковувати це питання надалі”, – прокоментувала журналістка ЖАР.INFO Альона Береза.
Нагадаємо, у серпні в Хмельницькому журналістку з оператором місцевого медіа ЖАР.INFO не пустили в обладміністрацію. Вони хотіли отримати коментар першого заступника начальника Хмельницької обласної військової адміністрації Сергія Тюріна щодо допомоги постраждалим унаслідок російського обстрілу жителям села Грузевиця.
ІНТЕРНЕТ-ТИСК
Кібератаки – 2
1. За допомогою фішингової атаки у вінницьких медійників вкрали Facebook-сторінку
30.10.2023 Невідомі зламали Facebook-сторінку громадської організації “Автомайдан Вінниччина”, яка була також сторінкою заснованого нею медіа “ДеПитати”. Про це повідомив представник ІМІ у Вінницькій області.
Протягом кількох тижнів адміністратори сторінки марно намагаються відновити доступ. Як заявили в самій організації, техпідтримка соцмережі “почала розслідування щодо сторінки”, але досі жодних зрушень, тобто повернення сторінки адміністраторам, не відбулось.
Тому вінницькі медійники та активісти створили нову Facebook-сторінку, а також повідомили, що окрім “релокації” сторінки в соцмережі планують і змінити домен медіа.
“Після наших журналістських розслідувань, викривальних та критичних матеріалів на інформаційні ресурси громадської організації почалися фішингові атаки. І врешті нашу фб-сторінку зламали. Але ми продовжуємо працювати”, – йдеться в повідомленні.
Водночас медійники зазначили, що продовжують реалізовувати історичні та екологічні проєкти в інтересах громади, а також “триває боротьба з незаконними забудовами, що знищують зелені зони та історичні ареали”.
Наразі на новій Facebook-сторінці “Автомайдану” всього 140 підписників, в кількадесят разів менше, ніж було на вкраденій сторінці.
Нагадаємо, про масову навалу зловмисників, метою яких є атака на українські медіа, також повідомляв і ІМІ: “В останні тижні нам у приватні повідомлення сторінки відрами сиплеться фішинг, який прикидається службою підтримки Meta. Українською і англійською мовами. Тепер почали писати ще й російською”.
2. Рівненське видання "Горинь інфо" зазнало DDoS-атаки
31.10.2023 На сайт рівненського видання “Горинь інфо” 31 жовтня було вчинено DDoS-атаку, внаслідок якої ресурс не працював протягом дня.
Про це представниці ІМІ розповіла заступниця головного редактора “Горинь.інфо” Інна Денисюк.
За її словами, упродовж усього дня роботу сайту було практично паралізовано.
“Від ранку до пізнього вечора на інтернет-платформу інформаційного ресурсу “Горинь інфо” було вчинено численні DDoS-атаки. Наш сайт отримував більш ніж десяток запитів на секунду, які йшли з-за кордону. Така активність зробила сайт на певний час недоступним для читачів. Однак завдяки нашим спеціалістам ресурс уже працює”, – розповіла Інна Денисюк.
Вона припустила, що атака на сайт може бути помстою тих, кому не подобається увага “Горинь інфо” до питань діяльності російської церкви (УПЦ МП) в Україні.
“Ми висвітлюємо питання переходу громад від московського патріархату до Православної церкви України. Окрім того, стежимо за перебігом судів щодо питань власності храмів чи церковних територій. Як, до прикладу, відстоювання в суді громадою села Городок Рівненського свого законного права надалі володіти землею, яку впродовж багатьох років намагався привласнити місцевий монастир московського патріархату. До речі, у коментарях під статтями на цю тему чи подібних прихильники МП зазвичай не добирають слів”, – зазначила Інна Денисюк.
Також редакторка вважає, що видання могло отримати таку реакцію через активну роботу з темою Української повстанської армії. “Зараз частина нашої команди залучена до реалізації проєкту зі створення віртуального каталогу місць пам’яті про УПА. А такі DDoS-атаки дуже шкодять роботі. Зрештою, якщо наш сайт намагаюся зламати саме через це, значить ми все правильно робимо”, – сказала журналістка.
Інна Денисюк припускає, що до атаки на сайт можуть бути причетні прихильники Православної церкви московського патріархату, адже ресурси УПЦ неодноразово критикували публікації медіа і звинувачувал його у заангажованості і роботі на ПЦУ. Однак ЗМІ не виключає, що атака може мати й російський слід.
Зараз сайт “Горинь інфо” працює без перебоїв. Востаннє ресурс зазнав подібних атак на початку повномасштабного вторгнення.
ЮРИДИЧНИЙ ТИСК
Судові позови проти журналістів – 1
1. Партнер російського бізнесмена позивається до Слідства.інфо через розслідування про нього
05.10.2023 Фігурант спільного розслідування “Слідства.Інфо” та ОССРП, бізнес-партнер і друг російського бізнесмена Сергій Семенюк подав на журналістів до суду за розслідування про клінінгові компанії з орбіти російського бізнесмена, які багато років поспіль прибирають українські стратегічні об’єкти. Проте «Слідство.Інфо» з’ясувало, що адвокати Семенюка намагалися обійти електронний авторозподіл, щоб справу у суді розглядала “зручна” їм суддя.
Про це йдеться на сайті “Слідство.Інфо”.
Також до справи долучили людину, з пропискою саме у тому районі Дніпра, де знаходиться Жовтневий районний суд.
Йдеться про розслідування "Слідства.Інфо" "Від Кремлівського палацу до «Укренерго»: хто прибирає стратегічні об’єкти України".
Журналісти встановили, що клінінгові компанії з орбіти російського бізнесмена багато років поспіль прибирають українські стратегічні об’єкти, як-от “Укрзалізницю”, “Укренерго”, податкову тощо. Компанії, які прибирають на цих об’єктах, належать до орбіти російського бізнесмена білоруського походження Едуарда Апсіта. Його бізнес-партнер та близький друг Сергій Семенюк володіє компаніями з умовної групи “Чисто” в Україні.
За даними розслідувачів з ОССРП, у Росії клінінгові компанії, пов’язані з сім’єю Апсіт, прибирали Кремлівський палац.
Крім того, журналісти знайшли компанію групи “Чисто”, яка працювала в окупованому Криму та прибирала казарми Чорноморського флоту Міноборони Росії.
Після публікації цього розслідування Сергій Семенюк подав на редакцію “Слідства.Інфо” та авторку матеріалу Яніну Корнієнко до суду про захист честі, гідності та ділової репутації. При цьому його адвокати намагалися маніпулювати процедурою електронного розподілу суддів, яка автоматично визначає, хто буде розглядати справу. Для цього адвокатка декілька разів подавала заяву до суду і забирала її, поки система не видала потрібну їм суддю.
Вперше Сергій Семенюк звернувся до суду 17 липня 2023 року. Тоді за випадковим числом був обраний суддя Антонюк Олександр Андрійович. Однак адвокатка Семенюка Анна Гапонець відкликала заяву.
Вдруге Семенюк подав заяву 8 серпня 2023 року. Тоді за випадковим числом була обрана суддя Батманова Вікторія Віталіївна, але вже наступного дня адвокатка Семенюка знову забрала заяву.
Але за кілька годин пізніше того ж дня представники Семенюка знову подали заяву до того ж суду. Цього разу автоматичний розподіл видав суддю Покопцеву Діну Олександрівну. Цього разу сторона Семенюка не забрала заяву. Наступного місяця ця суддя відкрила провадження у справі про захист честі, гідності та ділової репутації.
Адвокаційна менеджерка Фундації DEJURE Ніка Крейденкова розповідає, що подібні схеми нерідко трапляються у судових процесах.
"Це має ознаки типової схеми "віялових позовів". Таку схему дуже часто використовують позивачі та їх адвокати, подекуди за домовленості із суддями. Ти подаєш заяву, інколи навмисно робиш помилки, щоб суддя не міг взяти її розглядати одразу. Далі дивишся, чи заява потрапила до "потрібного судді". Як ні - забираєш і подаєш нову таку саму за змістом. І так по колу, поки заява не потрапить до «потрібного» судді, - каже Ніка Крейденкова.
Про те, що Семенюк хотів потрапити саме на цю суддю, свідчать й інші ознаки, зазначають розслідувачі. Третім відповідачем у справі Семенюк взяв невідомого раніше чоловіка Владислава Гріндака, який поширив допис на своїй сторінці в інстаграмі. Сторінка чоловіка виглядає порожньою та неактивною, адже перший допис у ній датується 14 червня - за місяць після публікації розслідування. Через тиждень після першої публікації, 22 червня, Владислав поширив розслідування "Слідства.Інфо". Це наступна та єдина публікація Гріндака. Чоловік має лише 33 підписники.
За дивним збігом обставин Гріндак прописаний саме у Дніпрі у тому ж районі, де розташований Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська (офіційна назва суду). Саме завдяки тому, що Гріндак став ще одним відповідачем по справі, її тепер розглядатимуть у тому суді. Семенюк також прописаний у Дніпрі, а отже вже дві сторони по справі мають стосунок саме до Жовтневого суду міста Дніпропетровська.
"Швидше за все, що чоловіка використали, щоб мати змогу подати позов до "потрібного суду". У цивільних справах позов можна подавати за місцем реєстрації чи перебування людини-відповідача. Буває, що суди "оригінальних" відповідачів не підходять, тож якщо ти хочеш зманіпулювати, то шукаєш ще одного на території вже "потрібного" суду. Виглядає, що це також робиться з метою потрапити на розгляд потрібного судді", - каже адвокаційна менеджерка Фундації DEJURE Ніка Крейденкова.
Характерним є те, що у позивача до Владислава Гріндака немає ніяких вимог. Тобто він є лише відповідачем у справі, від якого не вимагають виплати моральної шкоди. У той час як від "Слідства.Інфо" позивачі хочуть отримати 200 тисяч гривень.
Суддя вирішила розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження. Тобто розгляд справи відбувається заочно, лише через листування з судом, без виклику сторін. Хоча, як правило, такі справи розглядаються в більшості випадків у порядку загального провадження.
"Процедура розгляду справи у спрощеному (письмовому) провадженні без виклику сторін, дозволяє швидко винести рішення у справі, оскільки не відбувається затримки з відкладенням або перенесенням судових засідань. Це може бути вигідно позивачу, якщо він хоче "швидко" отримати рішення суду. Ще одним "бонусом" є те, що такі справи не оскаржуються у касації, тобто зникає ще одна можливість змінити рішення", - коментує Оксана Максименюк, адвокатка, медіа-юристка Інституту розвитку регіональної преси.
Співавтор розслідування, білоруський журналіст Александр Ярашевич (на момент публікації працював у проєкті Білоруського центру розслідування) занепокоєний, що судовий процес виглядає досить підозріло, адже до нього залучили сторонню людину.
"Що стосується судового процесу, то виглядає підозрілим, що хлопця, який поділився розслідуванням у своєму інстаграмі, і має лише понад 30 підписників, зробили іншою стороною по справі. Ще більшу тривогу викликає спроба розгляду справи заочно, без прибуття до суду. Тобто фактично в закритому режимі", - коментує Александр Ярашевич.
ЗАХИСТ СВОБОДИ СЛОВА
Реакція журналістської спільноти – 1
1. Медіаспільнота ініціюватиме зустріч з Умєровим щодо проблеми доступу журналістів до фронту
13.10.2023 Інститут масової інформації з медіаспільнотою планують ініціювати зустріч із міністром оборони України Рустемом Умєровим щодо проблеми доступу українських журналістів до фронту.
Про це повідомила директорка ІМІ Оксана Романюк у межах круглого столу "Проблеми акредитації та доступ журналістів до фронту" на конференції National Media Talk – 2023 13 жовтня.
"Ми плануємо ініціювати зустріч медіаспільноти з новим міністром оборони Умєровим і представити перелік питань, які потребують вирішення. Вони не були ніяким чином вирішені, на жаль, досі. Одним з таких питань є приведення наказу №73 у відповідність до норм Закону "Про медіа" – я нагадаю, що онлайн-медіа прирівнюються до медіа, і це також має бути відображено, наприклад, у механізмі акредитації журналістів", – зазначила Оксана Романюк під час круглого столу.
Присутні на дискусії воєнні кореспонденти поділилися проблемами доступу до інформації, яка не становить військової таємниці, та до фронту зокрема.
ІМІ та медіаспільнота планують обговорити з очільником Міноборони спрощення доступу для медіа з підвищенням відповідальності та підкреслити, що журналісти братимуть на себе свої безпекові ризики й готові відповідати за це.
А також обговорити остаточне визначення осіб, відповідальних за роботу з медіа, та впровадження координації між різними відомствами, щоб уникнути перекидання відповідальності по колу між державними органами.
Судові позови від журналістів – 1
1. Хмельницька редакція оскаржує рішення першої інстанції щодо доступу
31.10.2023 У середині жовтня хмельницька редакція ЖАР.INFO скерувала апеляційну скаргу до Сьомого апеляційного адміністративного суду на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду в справі щодо доступу до публічної інформації, а саме щодо отримання інформації про стан бомбосховищ на території Хмельницької територіальної громади.
Про це ІМІ повідомила редакція.
Раніше, 18 вересня, Хмельницький окружний адміністративний суд задовольнив частково позов редакції: визнав протиправною відповідь виконавчого комітету Хмельницької міськради в частині посилання на зарахування запитуваної інформації до службової, яка належить до категорії інформації з обмеженим доступом. Поряд з тим відмовив у її наданні відповідно до частини 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Не погоджуючись із цим рішенням суду, редакція подала апеляцію до Сьомого апеляційного адміністративного суду. В цій справі наразі вже обрано склад суду, а 18 жовтня апеляційний суд своєю ухвалою витребував цю справу.
Юрист громадської організації "Платформа прав людини" Євген Воробйов, який веде справу журналістів, зазначив, що медіа просить суд зобов'язати міськраду надати запитувану інформацію.
"В апеляційній скарзі просимо суд апеляційної інстанції звернути увагу на ті обставини, які, на жаль, не бралися до уваги судом першої інстанції. Також просимо суд усе ж зобов'язати надати акти оцінки об'єкта (будівлі, споруди, приміщення) щодо можливості його використання для укриття населення як найпростішого укриття”, – розповів Воробйов.
Нагадаємо, 1 червня 2023 року Хмельницький окружний суд уже зобов’язав Хмельницьку міську раду розглянути запит редакції. Однак міськрада відмовила в доступі. Журналісти знову звернулись із запитом до міської ради, водночас звузили прохання щодо надання інформації про стан укриттів лише до двох шкіл. Міська рада знову надала відмову. Не погоджуючись із цим рішенням, редакція знову пішла до суду.
Раніше ІМІ розповідав про те, що журналісти ЖАР.INFO змогли отримати публічну інформацію лише після звернення до омбудсмена.
Help us be even more cool!
