Барометр свободи слова за вересень 2018 року
У вересні ІМІ зафіксував різке зростання побиттів журналістів – 6 випадків, у той час як у серпні експерти Інституту масової інформації таких випадків не зафіксували.
Нагадаємо, що найбільшу кількість побиттів ІМІ зафіксував з початку року в липні – 7 випадків (у червні – 1, у травні – 6, у квітні – 1, у березні – 5, у лютому – 2).
Далі за кількістю порушень іде перешкоджання журналістам – 5 випадків, ця кількість майже не змінилась у порівнянні із серпнем, коли було зафіксовано чотири таких випадки.
Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ) “Барометр свободи слова”.
Загалом у вересні ІМІ зафіксував в Україні 21 випадок порушення свободи слова та прав журналістів у восьми регіонах. З них 13 випадків – це фізична агресія щодо журналістів.
Найбільше випадків сталося в Києві (7), чотири – на Миколаївщині, по два випадки – на Одещині, Дніпропетровщині, Житомирщині та Рівненщині, в інших регіонах – по одному випадку.
Агресорами та порушниками у вересні переважно були приватні особи, місцева влада та правоохоронці.
Крім того, експерти ІМІ зафіксували три випадки обмеження доступу до інформації, два випадки юридичного тиску та по одному випадку погроз, пошкодження майна журналістів, політичного тиску, стеження за журналістами та кібератаки.
Таким чином, з початку року Інститут масової інформації зафіксував 72 випадки перешкоджання законній професійній діяльності журналістів, 28 випадків побиття журналістів, 25 випадків погроз та 15 випадків обмеження доступу до інформації.
Уперше з початку року ІМІ зафіксував порушення таємниці джерел журналістів. Зокрема, йдеться про випадки отримання доступу Генпрокуратурою через суд до даних з телефонів журналісток Наталії Седлецької та Христини Бердинських.
Нападів цього місяця зазнали журналісти центральних телеканалів – "112 Україна", NewsOne, ICTV, а також місцевих видань.
Доступ журналістам до публічної інформації обмежувала місцева влада, представники комунального підприємства та Генеральна прокуратура.
Фізична агресія
Побиття, напади – 6
1. В Одесі напали на журналістку-фрілансерку
06.09.2018 Одеська поліція відкрила кримінальне провадження за фактом погроз та насильства щодо членкині НСЖУ, журналістки-фрілансерки Олени Балаби 31 серпня в Одесі. Про це ІМІ повідомила 6 вересня Олена Балаба, надавши копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно з інформацією з витягу, вона 31 серпня звернулась із заявою до чергової частини Приморського відділку поліції про побиття громадянкою Марією Огнєвою.
У своїй заяві Балаба “просить прийняти міри правового характеру до Огнєвої Марії Аркадіївни, яка 31.08.2018 приблизно о 19-й годині 30 хвилин, перебуваючи за адресою м. Одеса, вул. Некрасова, буд. 5, умисно заподіяла легкі тілесні ушкодження у вигляді нанесення ударів в область тулуба та спини заявниці у зв’язку із здійсненням нею журналістської професійної діяльності”.
Поліція кваліфікувала подію за статтею ч. 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).
Як розповіла ІМІ Олена Балаба, вона висвітлювала події із захопленням Одеського художнього училища ім. Грекова.
“Я знімала на камеру будівництво у дворі. У кадр потрапила Марина Огнєва. Спочатку вона кинулася бити мене шматоком арматури. А потім почала відбирати фотоапарат, який висів у мене на шиї”, – розповіла Балаба.
Водночас вона додала, що поліцейські, які бачили напад, навіть їй не допомогли, а зробили це мешканці двору.
Після того Олена Балаба поїхала в райвідділок поліції писати заяву про напад. Також вона звернулася до лікарів, які діагностували у неї легкі тілесні ушкодження.
2. У Миколаєві депутат райради побив журналіста
10.09.2018 Миколаївський журналіст, редактор місцевого видання “Мой город” Микола Попов заявив, що депутат Новоодеської райради Володимир Войченко разом зі ще одним чоловіком побили його через професійну діяльність. Про це він повідомив на своїй сторінці у Facebook, передає “Миколаївська правда“.
Микола Попов повідомляє, що депутат із супутником підійшли до нього в одному із закладів громадського харчування Заводського району і почали висловлювати претензії щодо його професійної діяльності. У якийсь момент розмова обернулася парою ударів в обличчя.
“Приблизно о 19.30 я перебував в одному із закладів, який розташований у Заводському районі, коли до мене підійшли двоє чоловіків, від яких було чутно стійкий запах алкоголю, та почали висловлювати претензії щодо моєї професійної діяльності. Окрім цього, лунали погрози та нецензурні висловлювання. Одного з них я впізнав – це депутат Новоодеської районної ради Володимир Войченко.
Після нетривалого, якщо можна так назвати, спілкування один з чоловіків почав наносити удари в область обличчя, практично відразу до свого товариша приєднався і другий чоловік”, – написав журналіст.
За словами журналіста, він подав заяву про напад до Заводського районного відділу поліції.
Керівниця прес-служби Заводського районного відділення поліції ГУ Нацполіції в Миколаївській області Світлана Тараненко повідомила “Детектору медіа”, що відкрито два провадження за заявам обох учасників конфлікту – і журналіста, і депутата.
“Слідчим відділенням внесені відомості до ЄРДР з двох розслідувань за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (погроза або насильство щодо журналіста). Це з однієї сторони. Та за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (умисне тілесне ушкодження). Тобто особа, на яку вказав журналіст, також написав заяву щодо спричинення йому тілесних ушкоджень. Наразі тривають слідчі дії, з’ясовуються обставини”, – розказала вона.
3. Знімальну групу “112 Україна” побили під час зйомок сюжету про психоневрологічний інтернат
17.09.2018 На журналістку телеканалу “112 Україна” Світлану Федик напали під час зйомок сюжету про дитячий психоневрологічний інтернат у Верхньодніпровському Дніпропетровської області. Також постраждав оператор знімальної групи, розбита техніка. Про інцидент вона повідомила на власній сторінці у Facebook, передає 112.ua.
Інцидент стався під час зйомок сюжету про керівника інтернату Геннадія Феденка. За інформацією журналістки, від нього регулярно страждали і діти, і навіть співробітники інтернату, він же систематично відмовляв поліції в проведенні судмедекспертизи постраждалих дітей.
За словами Федик, її в обличчя вдарив директор інтернату, а оператора побив психіатр установи. Також, за словами журналістки, директор відібрав телефон, на який вона знімала напад на оператора каналу.
Знімальна група проводила зйомки і, за словами журналістки, кілька разів зіткнулася з перешкоджанням діяльності і провокаціями, після чого на журналістку та оператора напав психіатр установи. Він спробував відібрати камеру, але, зіткнувшись з опором, почав бити оператора.
Світлана Федик фіксувала, що відбувається, на телефон, але на неї напав Геннадій Феденко і спробував відібрати техніку. З часом йому це вдалося, і журналісти пішли з території інтернату, щоб уникнути нових травм.
“Я разом з оператором проводили зйомку на території інтернату. Нам грубо перешкоджали. Директор закладу кілька разів підходив до мене і розігрував штучно створену провокацію, режисером якої був він сам. На своєму телефоні Геннадій Феденко вмикав камеру, знімав мене і кричав: “Не штовхайте мене!” Хоча я стояла за півметра від нього і навіть його не торкалася. Після цих слів він з розмаху бив мене в плече. Так кілька разів. Та найгірше було далі.
У коридор вибіг неадекватний чоловік, який почав забирати в нас техніку. То був психіатр. Психіатр!!!!! Він вчепився, як п’явка, в руку оператору і почав виривати камеру. Мій мужній колега проявив неймовірну стійкість і до останнього намагався знімати відео. Психіатр озвірів і з розмаху почав товкти оператором і камерою об стіну. Намагався розбити техніку. І навіть тоді, коли від ударів на руках мого колеги виступила кров, він все одно не випускав камеру з рук”, – написала Федик.
Пізніше була викликана поліція, слідчим Геннадій Феденко заявив, що не було телефону і його ніхто не відбирав.
Крім того, Світлана Федик повідомила про інцидент в облуправління поліції та обласну раду, в чиїй комунальної власності перебуває інтернат. За деякий час телефон повернув заступник диктора, заявивши, що Світлана Федик кинула його на території установи. Виявилося, що з телефона була видалена вся інформація.
Журналістка зазначила, що голова Дніпропетровської облради попросив вибачення та обіцяв подумати про зміну директора.
У коментарі ІМІ журналістка повідомила, що вони пройшли судмедекспертизу, але видимих травм немає.
За цим фактом Головне управління Національної поліції України в Дніпропетровській області порушило 12 вересня кримінальне провадження за частиною першою статті 171 “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”, повідомили “Детектору медіа” в комунікаційному відділі ГУНП.
Як повідомив “Дніпрограду” директор Верхньодніпровського дитячого будинку-інтернату №2 Геннадій Феденко, журналісти незаконно зайшли на територію інтернату і під супроводом одіозного депутата обласної ради Анатолія Гайворонського влаштували скандал у присутності дітей.
“Згідно із Законом України “Про психіатричну допомогу”, вести зйомку на території нашого закладу без спеціального дозволу облради було заборонено. На прохідній депутат Гайворонський заблокував охоронця та пропустив журналістів. Згодом мені повідомили, що невідомі особи пересуваються територією інтернату та проводять відеозйомку. Коли я вийшов, вони вже побували в їдальні та рухалися в бік кімнат, де в той час спали діти молодших груп. Через зйомки всі вони прокинулися”, – розповів директор.
Щодо нападу на журналістку, то Геннадій Феденко зазначає, що був на іншому поверсі й не бачив, як стався конфлікт. Також директор спростовує інформацію про начебто викрадення телефону журналістки.
“Після того як усе закінчилося, одна з робітниць сказала мені, що знайшла на поверсі мобільний телефон. У відповідь я попросив віднести його на прохідну, де телефон і віддали назад”, – зазначив Феденко.
Наразі із ситуацією розбирається обласна рада та правоохоронці, повідомляє видання.
4. У Києві напали на журналістку NewsOne під час прямого включення під ГПУ
17.09.2018 Телеканал NewsOne повідомляє про напад на кореспондентку каналу Дарину Білеру, яка висвітлювала заворушення під будівлею Генеральної прокуратури України в Києві. Про це повідомляється на сайті каналу.
Напад учасники акції вчинили під час прямого включення журналістки біля будівлі Генеральної прокуратури, де відбуваються сутички між представниками націоналістичних рухів та силовиками.
За інформацією каналу, Дарина Білера розповідала про події під будівлею ГПУ, як раптово в кадр потрапив чоловік, як пізніше з’ясувалося, представник Всесвітньо-Броварського телебачення, і почав ображати журналістку, кинувши прямо в неї предмет.
Кореспондент продовжила включення, але незабаром жінка спробувала прибрати мікрофон, а ще одна вдарила кореспондентку в обличчя. Під час включення Дарина Білера розповіла, що в неї кинули льодом та яйцями.
У зв’язку з нападом журналістка вимушена була припинити трансляцію.
Зараз журналістка перебуває в Печерському відділенні поліції Києва для написання заяви про напад під час виконання професійних обов’язків, повідомляє телеканал.
Вона поскаржилася на погіршення слуху у правому вусі і планує викликати швидку допомогу, оскільки не дуже добре себе почуває після нападу.
Дарина Білера додала, що на допомогу прийшли лише правоохоронці, які не дали активістам підійти до неї.
Як повідомляють українські ЗМІ, 17 вересня кількасот активістів зібралися біля будівлі Генеральної прокуратури на акцію протесту проти екстрадиції до Росії її громадянина, етнічного інгуша Тимура Тумгоєва, який воював на Донбасі на боці України.
Активісти вимагали відставки генпрокурора Юрія Луценка через видавання Росії українською стороною Тимура Тумгоєва.
Серед учасників акції були представники ВО “Свобода”, “Національного корпусу”, С14, “Правого сектору”.
5. Після сутички в суді над Муравицьким “швидка” госпіталізувала місцевого журналіста
28.09.2018 У Житомирі 28 вересня захисників блогера Василя Муравицького – адвоката Андрія Гожого та місцевого журналіста Андрія Лактіонова – госпіталізували після сутички з представниками організації "С14" в залі Корольовського районного суду міста, повідомляє "Житомир.info".
Цього дня в Корольовському районному суді Житомира відбувалося чергове засідання у справі блогера Василя Муравицького, якого обвинувачують у державній зраді.
Як пише видання, коли суд оголосив перерву, адвокати Муравицького хотіли вийти із зали, між представниками С14 та адвокатом Андрієм Гожим сталася бійка, що супроводжувалася лайкою з обох сторін.
До сутички долучився й місцевий журналіст Андрій Лактіонов. Лактіонов разом з Гожим видають місцеву газету “Патріот”.
У коментарі ІМІ Андрій Лактіонов, який є головним редактором газети “Плюс Патріот Плюс”, повідомив, що був на засіданні як журналіст і що постійно висвітлює цей судовий процес.
“Я був під час виконання обов’язків журналіста там. Тим, хто брав участь у нападі, я показував посвідчення своє. Але вони заздалегідь знали, з ким будуть розбиратися. У них головна задача була розібратися з адвокатом Муравицького і журналістом Лактіоновим. Ми постійно цю справу висвітлюємо, пишемо про це”, – розповів він.
Лікарі діагностували Лактіонову забій грудини. “В мене забій грудини. Із шиєю та головою все нормально. Синці на шиї, руках, спині”, – розповів Лактіонов.
Як повідомляв ІМІ, 28 вересня Корольовський районний суд міста Житомира продовжив підозрюваному в державній зраді журналісту Василю Муравицькому запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 26 листопада.
Раніше цього дня, після оголошення технічної перерви в роботі засідання, у судовій залі виникла бійка між молодими чоловіками, на одязі в яких було маркування С14, та адвокатом Муравицького Андрієм Гожим. Після перерви захисник не повернувся на розгляд справи, оскільки, за словами інших адвокатів, був госпіталізований.
Корольовський районний суд надіслав повідомлення до Житомирського відділу поліції щодо забезпечення порядку під час розгляду кримінального провадження.
Василя Муравицького, якого підозрюють у державній зраді, заарештували в серпні 2017 року. Журналіст із 2014 року активно публікував антиукраїнські матеріали та коментував події в Україні для проросійських ЗМІ.
6 серпня Корольовський районний суд Житомира залишив блогера Василя Муравицького під домашнім арештом та призначив наступне засідання у справі на 28 вересня. Після закінчення суду Муравицького облили зеленкою біля будівлі суду, коли той вийшов надвір.
Блогер обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 111 (“Державна зрада”), ч. 2 ст. 110 (“Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України”), ч. 2 ст. 161 (“Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності”) та ч. 1 ст. 258-3 (“Участь в діяльності терористичної організації”) Кримінального кодексу України.
На судовому засіданні 27 червня Корольовський районний суд відпустив Муравицького під домашній арешт.
6. У Києві напали на журналістку “Надзвичайних новин”
29.09.2018 Поліція Голосіївського району Києва розпочала кримінальне провадження за фактом перешкоджання професійній діяльності журналістки програми “Надзвичайні новини” каналу ICTV Юлії Гунько, повідомляє “Українська правда”.
Як повідомляє поліція Києва, 1 жовтня до Голосіївського управління поліції із заявою щодо протиправних дій невідомих осіб звернулася журналістка одного з провідних телеканалів України.
“Зі слів заявниці, вночі 29 вересня на вулиці Ломоносова під час проведення відеозйомки між знімальною групою телеканалу та невідомими особами виник конфлікт. Кілька чоловіків намагалися перешкоджати зйомкам, при цьому один із них пошкодив відеокамеру та вдарив журналістку”, – йдеться в повідомленні.
Слідчий відділ Голосіївського управління поліції ГУНП у Києві відкрив кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України.
Як повідомляє видання, на журналістку Юлію Гунько напала п’яна компанія, коли знімальна група брала участь у нічному “рейді” на п’яних водіїв, організованому об’єднанням “Пітбуль”.
Представники об’єднання й журналісти помітили п’яну компанію поруч із автомобілем, а після того, як один із чоловіків напідпитку сів за кермо, рушили за цим авто.
Коли водій і його попутники вийшли з машини, почалася бійка. Чоловік і жінка напали на Юлію Гунько та оператора.
Гунько згодом розповіла, що був і другий напад: після того як водій відмовився надати поліції документи, з машини вискочили дві жінки й почали кидатися на поліцейських, а бойфренд однієї з них накинувся на знімальну групу й ударив кулаком по камері, а потім вдарив журналістку по обличчю.
Погрози, залякування – 1
1.У Полтаві на суді щодо побиття журналіста погрожували представникам ЗМІ
13.09.2018 У Київському районному суді Полтави 13 вересня відбулося перше судове засідання у справі побиття журналіста Ярослава Журавля. Під час засідання один з активістів Олександр Масюк погрожував журналістам, які висвітлювали засідання, повідомляє “Коло”.
На судове засідання прийшли обвинувачувані Антон Пазенко й Мустафа Алоєв та потерпілий.
На початку засідання суддя Олександр Калько наголосив, що, оскільки в залі здійснюється фото- та відеозйомка, чи не заперечують сторони проти цього. Щодо себе суддя сказав, що не заперечує проти зйомки та фото, але запитав спершу в обвинувачених, чи не заперечують вони.
Обоє відповіли, що заперечують проти зйомки їх особисто, оскільки таким чином псується їхня репутація та репутація їхніх родин, кар’єри. Захисник обвинувачених підтримав їхню відповідь. Потерпілий Ярослав Журавель не заперечував проти фото- та відеофіксації. Однак зйомка, попри небажання обвинувачених, велася після невеликої дискусії між суддею та журналістами.
Прокурор повідомив, що підстави для припинення або закриття кримінального провадження відсутні, і попросив призначити судовий розгляд. Представник обвинувачених клопотав про виклик свідків на наступне судове засідання.
Як пише видання, поки суддя перебував у нарадчій кімнаті, присутній у судовій залі Олександр Масюк, відомий у Полтаві як активіст, який ходить на сесії Полтавської міськради та на мітинги, погрожував журналістам. Зокрема, у бік журналістів звучали слова “Побійтися мене, я переламаю вам руки-ноги”, “Вивести із зали суду”, “Викликати на журналістів поліцію”. А також поради “не приходити більше в суд, бо буде погано”.
Як пише видання, кримінальне провадження, відкрите спочатку за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України ("Погроза або насильство щодо журналіста"), перекваліфікували і нині в суді розглядають його як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Наступне судове засідання суддя призначив на 21 вересня.
Як повідомила представниця ІМІ в Полтавській області журналістка Надія Труш, погрози лунали на адресу всіх присутніх у судовій залі журналістів: “Полтава.Громадське”, телеканал “Місто”, сайти “Полтавщина”, “Зміст” та “Коло”.
“Погрози були всім узагальнено присутнім журналістам і особисто мені не приходити на суд, бо буде погано”, – розповіла Надія.
Як повідомляв ІМІ, 18 травня в Полтаві в приміщенні офісу обласного осередку Соціалістичної партії України побили журналіста порталу “Трибуна”, ведучого відеопроекту “ШоУНас” Ярослава Журавля.
19 травня оприлюднили імена підозрюваних у цій справі. Ними є Антон Пазенко та Михайло Алоєв. Інформацію підтвердив і потерпілий Ярослав Журавель.
9 липня слідчий та прокурор оголосили про підозру особі, яка завдала тілесних ушкоджень середньої тяжкості місцевому журналісту Ярославу Журавлю.
13 серпня прокуратура Полтавської області повідомила про оголошення підозри двом чоловікам, які побили та силою виштовхали журналіста “Трибуни” Ярослава Журавля з офісу Полтавського осередку партії “СПУ”. Одного з підозрюваних Мустафу Алоєва оголосили в розшук.
Пошкодження майна і напади на приміщення журналістів – 1
1.На Житомирщині спалили будинок журналіста, який писав про корупцію суддів
29.09.2018 У Житомирській області невідомі спалили будинок журналіста та представника організації “Правовий контроль України” Артура Журбенка, який писав про корупцію суддів. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook, повідомляється на сайті Центру інформації про права людини.
Будинок спалили 29 вересня після судового засідання за участю судді, яка, за словами журналіста, має незадекларований автомобіль.
“Під час моніторингу декларації суддів я виявив невідповідність. У головуючого судді незадекларований автомобіль vip-класу. Сам суддя в особистій бесіді натякнув мені про можливі контрзаходи. Потім почалися дивні дивацтва. Прямо із зали суду мене викликали на допит у Старобільське відділення поліції під найдурнішим приводом, але, по суті, цікавилися не темою виклику. Слідчого цікавило моє зацікавлення життям Пелиха. Змалювавши мої анкетні дані, вони отримали адресу прописки”, – розповів Журбенко.
Журналіст повідомив, що вважає підпал спробою залякування. “Будинок стояв не підключений ні до електрики, ні до газу. Але з урахуванням того, що було три вогнища загоряння, не виникає сумнівів, що це був підпал”, – написав він.
Поліцейські, які приїхали на місце, кваліфікували пожежу як підпал.
“Ну що ж, майна у мене більше немає, втрачати мені більше нічого! Тим, хто вирішив згадати лихі 90-ті, – мій полум’яний привіт!!! У будь-якому випадку до суддів у мене пильна увага. Так би мовити, з подвійною мотивацією”, – зауважив Журбенко.
Перешкоджання законній журналістській діяльності – 5
1.Журналісти “СтопКору” заявили про перешкоджання і блокування
11.09.2018 Знімальна група інформаційного порталу “СтопКор” (журналістка Христина Кришиха та оператор Олександр Полодюк) заявила про перешкоджання професійній діяльності 11 вересня в селищі Лідіївка Миколаївської області. Про це повідомляється на сайті порталу.
Журналісти прибули до селища в межах проведення журналістського розслідування, оскільки, зазначає видання, зовнішні джерела та місцеві мешканці розповіли про незаконне заволодіння підприємством “Нібулон” 3 тис. га земель поблизу с. Лідіївка.
Проте, зауважує видання, одразу ж по прибуттю до населеного пункту, за журналістами почалося стеження – за ними повсюди слідував білий автомобіль. А далі, під час спроби взяти коментар у керівника філії ТОВ “Нібулон” Дмитра Шейка, очільник підприємства напав на журналістку Христину Кришиху.
Після цього інциденту на місце нападу відразу було викликано поліцію та складено відповідні заяви. У заяві журналістка просила поліцію вжити заходів щодо директора підприємства.
У заяві Христина Кришиха вказала, що Дмитро Шейко “умисно перешкоджав мені в законній діяльності журналіста, в результаті чого пошкодив моє особисте майно, а саме порвав сумочку”.
Також вона просить у заяві вжити заходів до двох невідомих їй осіб, які, на її думку, є працівниками підприємства та здійснювали за нею переслідування під час виконання нею професійних обов’язків.
Проте, зауважує видання, після складання заяви, машину знімальної групи та поліцейський автомобіль заблокували невідомі й тримали вісім годин. Під час блокування нападу зазнав також оператор Олександр Полодюк, у якого пошкоджені камера та телефон.
Як повідомляє Національна поліція Миколаївської області, за цим фактом розпочато кримінальне провадження за ознаками ч. 2 ст. 171 КК України “Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”.
“11 вересня до Доманівського відділення поліції Вознесенського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області надійшло звернення від журналіста про перешкоджання журналістській діяльності та проведенню відеозйомки на одному із приватних сільськогосподарських підприємств, яке розташоване в с. Лідіївка Доманівського району”, – йдеться в повідомленні.
У свою чергу співробітники підприємства також подали скаргу до поліції про незаконні дії журналіста. Зазначене звернення внесено до журналу Єдиного обліку Доманівського відділення поліції. Вирішується питання про надання кваліфікації події, проводиться перевірка.
Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини події. Триває розслідування.
2. У Кривому Розі підприємець заважав журналістці вести зйомку мітингу
15.09.2018 У Кривому Розі (Дніпропетровська область) 15 вересня підприємець Олександр Борисюк перешкоджав виконувати професійні обов’язки головній редакторці “Першого Криворізького” Софії Скибі. Про це повідомляється на сайті видання.
Журналістка висвітлювала мітинг мешканців житлового масиву Кресовський-2, які виступають проти будівництва теплиць на шести земельних ділянках. На думку мешканців масиву, забудовники (Ларіоненко і Борисюк) ведуть роботи без необхідних документів.
Під час зйомки один із співзасновників ПП “Будальтернатива” Олександр Борисюк кілька разів смикнув журналістку за рюкзак. Софія Скиба зробила йому зауваження, пояснивши, що працює над журналістським розслідуванням. Після вона продовжила виконувати роботу, а Борисюк почав хапати її за руки і вимагав припинити зйомку.
Редакція заявила, що вбачає в діях Борисюка злочин, передбачений статтею 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”).
На місце події головна редактор викликала поліцейських і написала заяву про злочин.
Зазначимо, що жителі Кресовського-2 вважають, що саме Борисюк причетний до кримінальних правопорушень за статтею 239 КК України (“Забруднення або псування земель”).
3. Журналіста не пустили на сесію погоджувальної ради в мерію Одеси
18.09.2018 Охорона Одеської мерії не пустила 18 вересня редактора видання “ІзбірКом” Валерія Болгана на засідання погоджувальної ради. Про це повідомляє сайт “ІзбірКом”.
Як вказують журналісти, людина, яка назвала себе керівником охорони Одеського муніципалітету Іллею Бригадировим, відмовила головному редактору видання “ІзбірКом” Валерію Болгану в доступі на засідання погоджувальної ради, яка відбувалася напередодні сесії міської ради.
Відмову охоронець аргументував тим, що йде “робоча нарада”. У свою чергу журналіст попередив його, що охоронець своїми діями здійснює злочин, передбачений статтею 171 Кримінального кодексу України. Пізніше Валерій Болган викликав поліцію і зміг пройти в мерію.
Також “ІзбірКом” зазначає, що заступник директора департаменту інформації зі зв’язків із громадськістю та начальник відділу з роботи зі ЗМІ Наталя Мальцева запропонувала Валерію Болгану бути присутнім на засіданні без права фото- чи відеофіксації.
Того ж дня під стінами мерії відбувалися мітинги проти забудови схилів, зелених зон та старовинного міського кладовища.
4. Волинська журналістка заявила про перешкоджання з боку посадовця лісгоспу
26.09.2018 Журналістка Громадської організації “Центр журналістських розслідувань” “Сила правди” Оксана Ковальчук заявила про перешкоджання її професійній діяльності з боку заступника начальника Волинського обласного управління лісового і мисливського господарства Олександра Рибчинського. Про це вона повідомила на своїй сторінці у Фейсбуку та підтвердила ІМІ.
За її словами, інцидент стався 26 вересня на території заказника загальнодержавного значення “Воротнів” Волинської області.
Як розповіла журналістка, Рибчинський застосував до неї фізичну силу, побачивши, як вона знімає на камеру події в заказнику.
У свою чергу Оксана Ковальчук написала до поліції заяву про факт перешкоджання професійній діяльності та перевищення службових повноважень, вчинених Рибчинським. Копію заяви вона оприлюднила на своєму Фейсбуці.
“Побачивши, що я у публічному місці, яким є ботанічний заказник загальнодержавного значення “Воротнів”, під час резонансних подій, що описані в пресі, знімаю його на відео, спробував вибити камеру з рук. Він зробив це свідомо, адже намагався уникнути публічної відповідальності за те, що відбулося у воротнівському лісі того вечора. Факт застосування фізичної сили зафіксовано на відео, яке додається до даної заяви”, – йдеться в заяві журналістки.
Згідно з інформацією "Громадського. Волинь", у ніч 26 вересня в ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Воротнів” відбулася стрілянина, яку журналісти їхнього видання та Оксана Ковальчук висвітлювали.
5.На Рівненщині невідомі перешкоджали журналістам, що хотіли зняти видобуток бурштину
28.09.2018 Поблизу села Кам’яне-Случанське (Рівненська область) 28 вересня невідомі чоловіки в масках у грубій формі вимагали від журналістки одного з центральних телеканалів покинути територію лісового масиву та намагалися відібрати камеру. Про це повідомляється на сайті Національної поліції в Рівненській області.
Як повідомляє поліція, близько 14-ї години журналістка одного із центральних телеканалів повідомила, що в Сарненському районі невідомі в масках перешкоджають її журналістській діяльності.
“Кореспондент повідомила, що поблизу села Кам’яне-Случанське Сарненського району під час проїзду до місця незаконного видобутку бурштину дорогу журналістам заблокував автомобіль. Із нього вийшли п’ятеро осіб у балаклавах. Чоловіки в грубій формі вимагали покинути територію лісового масиву та намагалися відібрати камеру”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначає поліція, на місце події був скерований наряд групи реагування патрульної поліції. Однак дорогою колеса службового автомобіля пошкодили саморобні металеві пристрої. Коли поліцейські дістатися до журналістів, зловмисники вже покинули місце події.
За фактом перешкоджання журналістській діяльності групою осіб поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 3 статті 171 та за частиною 2 статті 342 (опір представнику правоохоронного органу) Кримінального кодексу України. Нині встановлюються особи, які перешкоджали журналістській діяльності та які пошкодили службовий автомобіль.
Як з’ясував ІМІ, заяву до поліції написала власна кореспондентка телеканалу ICTV у Рівненській та Волинській областях Катерина Курбанова.
У коментарі ІМІ вона розповіла, що знімальна група виконувала редакційне завдання, зокрема про наслідки незаконного видобутку бурштину в лісгоспі. За її словами, до них звернулося керівництво місцевого сільського кооперативу з проханням розказати про незаконний видобуток бурштину на території лісу, за яким вони доглядають.
“Ми оглянули одну ділянку, зняли. Потім мали намір поїхати на іншу. І от коли з’їхали з дороги на метрів 100, побачили групу хлопців, вони сиділи собі в дерев’яній альтаночці, біля них стояв автомобіль. І вони кинулися до нашої машини – мовляв, хто ви, що ви тут робите. Хоча самі на чужій території. Зухвало, нагло, агресивно почали кидатися на машину, відкривати двері, шарпати”, – розповіла журналістка.
Вона зазначила, що чоловіки заблокували їхнє авто і не випускали їх.
“Також вони змушували нас чекати на когось. На мої питання на кого вони так і не пояснили, відразу одягнули балаклави. Зрештою, коли ми трохи трохи опам’яталися, я ще раз попередила про кримінальну відповідальність і що ми журналісти. Тоді вони комусь подзвонили і вже тоді нас відпустили, розблокували проїзд, але весь цей час за нами стежили”, – розповіла Курбанова.
Також журналістка розповіла, що поліцію вони прочекали декілька годин. “Коли приїхала поліція, вони пояснили нам, що перша машина пробила їжаками колесами, копачі в масках другій групі перегородили дорогу. А вже третій наряд поліції дістався до нас через чотири години”, – розповіла Катерина Курбанова.
Цензура. Доступ до інформації
Доступ до інформації – 3
1. Миколаївський журналіст понад місяць чекає відповіді аеропорту на запити
05.09.2018 Миколаївський журналіст Андрій Лохматов повідомив, що досі не отримав від комунального підприємства “Миколаївський міжнародний аеропорт” відповіді на два запити, які ще надіслав 1 серпня. Про це він повідомив ІМІ та надав копії запитів.
У запитах Лохматов просив надати інформацію щодо кількості договорів, які КП “Миколаївський міжнародний аеропорт” уклало з організаціями, установами, підприємствами, ФОП тощо в період з 1 травня по 1 серпня 2018 року; дату укладання кожної угоди; назву підприємства, організації, з якими вони укладені; суть кожної угоди та суму, на яку кожна з них укладена.
Також журналіст просив надати інформацію щодо кількості літаків, які здійснили посадку на аеродромі аеропорту в період з 1 травня по 1 серпня 2018 року; дату посадки кожного літака; номер рейсу; бортовий номер кожного з літаків; назву авіакомпанії, яка здійснила політ, та аеропорт відльоту в кожному з випадків; на яких умовах були здійснені ці посадки та хто надавав послуги з обслуговування посадки цих літаків.
“Минуло більше місяця, як я направив два інформаційні запити в Миколаївський міжнародний аеропорт, але досі нічого взагалі не отримав. Хочу нагадати, що за законом про доступ на відповідь дається п’ять робочих днів”, – розповів він.
Також він повідомив, що до цього часу аеропорт завжди відповідав на його запити.
“Я збирався перевірити таким чином інформацію, яку отримав від джерел. Направив запити, щоб впевнитись у тому, що мені стало відомо чи, навпаки, спростувати інформацію, що надійшла. До цього моменту аеропорт завжди надавав відповіді – і при минулому керівництві, і при сьогоднішньому. Але чомусь саме ці запити змусили керівника аеропорту не відповісти”, – зазначив журналіст.
Андрій Лохматов повідомив, що налаштований подавати до суду через ненадання доступу.
2. ГПУ не може надати інформацію, чи виконуватиме рішення ЄСПЛ щодо Седлецької
25.09.2018 У Генеральній прокуратурі України повідомили, що не мають можливості надати інформацію про виконання рішення Європейського суду з прав людини щодо головної редакторки програми “Схеми” Наталки Седлецької, оскільки запитувані відомості є інформацією з обмеженим доступом. Про це йдеться у відповіді Генеральної прокуратури України на інформаційний запит Громадського.
“Відповідно до вимог статті 222 КПК України, підстав для надання будь-яких відомостей, пов’язаних зі здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000003904 (за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України відомостей, що становлять державну таємницю – ред.) не вбачається. Отже, запитувані відомості, відповідно до статтей 6, 8 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, є інформацією з обмеженим доступом і надати її в порядку закону немає можливості”, – йдеться у відповіді Генпрокуратури.
У документі також роз’яснюють, що відповідно до статті 2 Закону України “Про доступ до публічної інформації” його дія не поширюється на відносини у сфері звернень громадян, які керуються спеціальним законом.
“Відповідно до вимог частини 1 статті 222 Кримінального процесуального кодексу України відомості досудового розслідування у конкретних кримінальних провадженнях відносяться до таємниці слідства і можуть бути розголошені лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим”, – йдеться у відповіді ГПУ.
Крім того, у відповіді на запит зазначили, що Генеральна інспекція не призначала та не проводила службове розслідування стосовно дій слідчого Іжука та прокурора Зимогляда.
“Будь-яка ініціатива чи накази про призначення службового розслідування з цього приводу в порядку, визначеному інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, до Генеральної інспекції не надходили”, – йдеться в документі.
Як повідомляв ІМІ, 27 серпня Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.
4 вересня Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода заявило, що вважає рішення Печерського райсуду Києва надмірним, що грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси.
5 вересня головний редактор програми антикорупційних розслідувань “Схеми” Наталія Седлецька повідомила, що генеральний прокурор України Юрій Луценко запрошує її цього дня на зустріч, щоб пояснити отримання прокуратурою доступу до інформації з її телефону.
5 вересня журналістка “Нового времени” Христина Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.
У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування “за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю”.
10 вересня захист Наталки Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми “Схеми” від можливого розкриття.
18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької на ухвалу Печерського суду, згідно з якою Генпрокуратурі надано доступ до даних з телефону журналістки з липня 2016 року по листопад 2017 року.
18 вересня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати правило 39 свого Регламенту щодо справи журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми “Схеми” Наталки Седлецької. Йдеться про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи, а саме “утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року”.
20 вересня журналісти звернулися до Генерального прокурора Юрія Луценка із закликом публічно прокоментувати рішення Європейського суду з прав людини про заборону на доступ до даних головної редакторки програми журналістських розслідувань “Схеми” Наталки Седлецької і пояснити, як Україна буде його виконувати.
3.У Рівненській ОДА відмовилися надати інформацію на запит “Четвертої влади”
27.09.2018 Управління охорони здоров’я Рівненської облдержадміністрації відмовилося надати копії документів на запит видання “Четверта влада” з посиланням на те, що “стаття 19 Закону “Про доступ до публічної інформації" не передбачає надання копій документів”. Про це повідомляється на сайті видання.
У запиті йшлося про надання копій договору на закупівлю техніки для Рівненського онкодиспансеру на 31 мільйон гривень.
“Нас зацікавило, яким чином закупили техніку і чи не було при цьому зловживань. Тому ми відправили в управління запит щодо доступу до публічної інформації. Ми попросили в обласного управління охорони здоров’я, окрім інших питань щодо закупівлі, надати нам копію договору про купівлю техніки”, – пише видання.
Перша відповідь, зауважує видання, була більше “схожа на формальну відписку”, та копій перерахованих документів журналістам так і не надіслали.
У другій відповіді копію договору їм не надали, пояснивши: “ст. 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” не передбачає надання копій документів”.
Видання зазначає, що в статті 19 закону такого не зазначено.
Водночас видання наводить частину 5 статті 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”: “Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно”.
Журналісти підготували скаргу уповноваженому Верховної Ради України з прав людини.
Непрямий тиск
Політичний тиск – 1
1. У Миколаєві двом виданням вимкнули світло
26.09.2018 Миколаївський центр журналістських розслідувань та обласна газета “Рідне прибужжя” повідомляють, що обленерго за вказівкою облдержадміністрації вимкнуло електропостачання в будинку, де вони орендують приміщення. В ОДА спростовують, а в обленерго кажуть про порушення з боку журналістів, повідомляє “Детектор медіа”.
Про те, що миколаївські журналісти майже тиждень працюють без світла, стало відомо з допису головного редактору Центру журналістських розслідувань Олега Оганова у Facebook.
“П’ятий день працюємо без електроенергії. Світло вимкнули за негласним розпорядженням обласної влади”, – написав головред.
Як він розповів виданню, без світла редакція працює з 26 вересня. Ноутбуки заряджають у волонтерів.
“Вимкнули електроенергію у середу ввечері – о 17-й годині. Вони підігнали вишку і просто перерізали кабелі. Світла немає в усьому будинку. В обленерго спочатку сказали, що це аварійні роботи по всьому кварталу, потім – що це на підстанції проблема, а згодом повідомили, що щось не погодили з власником будинку. Кожного разу різні версії… Ми працюємо повний робочий день. Заряджаємо ноутбуки у волонтерів, які знаходяться по сусідству”, – повідомив він.
Окрім Центру журналістських розслідувань у будинку приміщення орендує газета “Рідне прибужжя”. Головна редакторка видання Тетяна Фабрикова повідомила, що редакція не припиняла роботу, газета видається. Вона вважає, що світло їм могли вимкнути через критику влади.
“Причина може бути в тому, що ми критикуємо владу, робимо розслідування, в яких фігурують держслужбовці нашого краю. Обленерго отримало вказівку, за нашими даними, від заступника губернатора. Ми найняли підрядну організацію, яка побачила що кабель був перерізаний. Вони хотіли його під’єднати і телефонували до обленерго, але там повідомили, щоб не лізли, “бо там політичний заказ, йде боротьба з газетою”… У кого є ноутбуки, працюють в офісі, заряджаючи їх у волонтерів. А ті, у кого стаціонарні, працюють з дому. Процес не припиняється, газета виходить, але от такий тиск із боку влади ми відчуваємо”, – розказала редакторка.
На ситуацію відреагувала “Глобальна мережа журналістів розслідувачів” (GIJN). “За неофіційною інформацією, керівники обленерго та водоканалу отримали вказівку відключити будівлю, де працюють журналісти, від водо- та електропостачання”, – йдеться на сторінці мережі у Facebook.
Генеральний директор Миколаївобленерго Олег Співак повідомив виданню, що не отримував ніяких вказівок від влади. “Миколаївобленерго в політичні ігри не грає. Облдержадміністрація не має права давати будь-які вказівки та втручатися у діяльність суб’єктів господарювання. З журналістами нічого протизаконного не роблять. Вони не тільки журналісти, вони ще суб’єкти господарювання, які мають вести свою діяльність відповідно до законодавства України. У них аварійна ситуація. Ми не знаємо, чи ліквідували вони її, чи відремонтували свій кабель. Попри це у них є порушення законодавства України, що стосується укладання договорів на постачання електроенергії, як виявилось”, – сказав Співак.
Що саме порушили журналісти, він не сказав та повідомив, що перебуває за кордоном і за більш детальною інформацією попросив звертатися після 5 жовтня.
Перший заступник голови Миколаївської обласної державної адміністрації В’ячеслав Бонь також повідомив, що адміністрація не давала обленерго таких вказівок.
“Це господарські відносини обленерго та споживача електропостачання. Тому яким чином ми можемо тиснути на обленерго? Це абсолютно не відповідає дійсності. Ми не маємо відношення до вимкнення електроенергії”, – сказав він.
Головреди Центру та газети розповіли, що також мають проблеми з орендою приміщень, які перебувають у комунальній власності.
“Строк оренди сплинув 12 вересня. Він автоматично мав пролонгуватися. Ми зробили оцінку майна, заплатили кошти, а потім вони нам повідомили, що не можуть продовжити договір. Причин не пояснюють”, – розказав Оганов.
“Ми у травні стали ТОВ і вже не підпорядковуємось обласній раді. Наразі затягується питання з передачею засновницьких прав. Якщо станом на 1 січня 2019 року не закінчимо етап реформування, нас можуть закрити. ОДА не заключає з нами угоду про передачу приміщення редакції в оренду на 15 років, як передбачено законом”, – пояснила редакторка.
Питання продовження договорів оренди Центру та газеті планується розглянути в ОДА цього тижня, повідомив радник голови Миколаївської облдержадміністрації Андрій Сенченко.
“Журналісти, яким там щось не подовжують, спілкувалися в п’ятницю з головою ОДА та заступниками. Були звинувачення, що хтось хоче щось собі забрати, прибрати. Це були емоційні заяви. І тому за зверненням депутатів створена комісія. Цього тижня буде зібрана нарада, запросять журналістів і будуть розбиратися згідно чинного законодавства, що там і як відбувається. Усі питання будуть розібрані”, – пояснив він.
Нагадаємо, 2 жовтня Верховна Рада не змогла ухвалити жодного з двох законопроектів “Про внесення змін до Закону України “Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації”. У результаті голосування обидва законопроекти відхилені.
Стеження за журналістами – 1
1. “Страна.ua” заявила, що їхнього фотографа намагалася завербувати СБУ
19.09.2018 Новинний сайт “Страна.ua” опублікував матеріал, у якому стверджує, що на двох працівників видання чиниться тиск співробітниками СБУ. Одному з них, папараці В’ячеславу Селезньову, який був затриманий після купівлі чотирьох грамів марихуани, запропонували співпрацювати зі СБУ. Селезньов стверджує, що його примусово доставили до відділення поліції, не надали можливості зв’язатися з адвокатом, протримали всю ніч у відділку та відпустили лише після згоди співпраці.
Видання оприлюднило запис розмов фотографа з невідомим, який погрожував “неприємностями” матері Селезньова, якщо той відмовиться надавати інформацію про діяльність редакції “Страна.ua”. Також повідомляється, що телефон Селезньова прослуховувався і за ним стежили.
У коментарі для “Детектора медіа” керівниця прес-центру СБУ Олена Гітлянська повідомила: “Я вже сьогодні це коментувала єдиною фразою: “Тепер питання, що вони курять, відпало”. Поки що я більше не можу нічого коментувати, тому що у мене немає оперативної інформації і я не можу вам говорити за всі розробки. Я висловила свою власну думку”, – розповіла вона.
Щоб отримати більш детальну інформацію, пані Гітлянська рекомендувала звернутися з офіційним запитом до СБУ.
Інтернет-тиск
Кібератаки на ЗМІ та журналістів – 1
1.Сайт Zaborona.com протягом вересня зазнає DDoS-атаки
21.09.2018 Сайт інтернет-видання Zaborona.com протягом вересня зазнає DDoS-атаки. Про це ІМІ повідомила співзасновниця видання Катерина Сергацкова.
Зокрема, сайт zaborona.com почав відчувати перебої в роботі – від уповільнення завантаження до повної відмови.
Як з’ясували IT-спеціалісти з Лабораторії цифрової безпеки, 10 та 11 вересня було здійснено спробу отримати доступ до адмінки сайту шляхом перебору паролів з використанням інструменту wpscan.
Атака на сайт здійснювалася з кількох IP-адрес, зокрема Los Angeles та Severodonetsk.
“Атака на нас у кіберпросторі не була для нас неочікуваною. Ми запустили наш проект у лютому цього року і постійно говоримо на дискусійні, чутливі, складні теми. Зокрема, критикуємо нападників на культурні та соціальні події, антиромські погроми, хейт-спіч у бік різних соціальних груп. Але якщо раніше нам погрожували у фізичному просторі, то тепер перейшли у кіберплощину. Дивує тільки те, що хакери витратили доволі великі ресурси для відносно маленького сайту, яким є “Заборона”. Можливо, тренуються”, – зауважила Сергацкова.
Також вона впевнена, що ближче до виборів таких атак на українські незалежні медіа буде дедалі більше.
Юридичний тиск
Порушення журналістської таємниці – 2
1.Радіо Свобода обурене доступом ГПУ до листування та дзвінків головреда “Схем”
04.09.2018 Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода вважає рішення Печерського райсуду Києва про надання доступу Генеральній прокуратурі України до інформації з телефона журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької надмірним, яке грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси. Про це наголосила речниця Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Джоанна Левісон, повідомляє Радіо Свобода.
“Це рішення створює несприятливу атмосферу для українських журналістів і має бути скасоване. Те, що запит охоплює тривалий період спілкування з телефона, що належить відомій українській журналістці, яка успішно викриває високопосадову корупцію, викликає серйозне занепокоєння про справжні наміри тих, хто шукає інформацію”, – сказала вона.
Як повідомляє Радіо Свобода, 27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефона Наталії Седлецької.
В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків та смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року та до даних про місце розташування її телефона протягом цих 17 місяців.
Як наголошує Радіо Свобода, за цей час редакція “Схем” здійснила та оприлюднила низку розслідувань про українських високопосадовців, включно з діяльністю генерального прокурора України.
Седлецька разом з низкою інших журналістів проходить свідком у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артемом Ситником.
Адвокат Радіо Свобода Анатолій Попов назвав цей захід надмірним і таким, що “порушує як в цілому права людини на повагу до приватного життя, так і тиск на роботу журналіста в рамках виконання його професійних обов’язків і незаконний доступ до джерел інформації журналіста”.
“Цією ухвалою суд надав слідству доступ до значно більшої кількості приватної інформації журналіста, ніж це потрібно в конкретному розслідуванні. Зустріч, за даними слідства, відбулась у травні 2017 року, тоді як слідчі отримали доступ до приватної інформації журналістки протягом цілих 17 місяців, хоча такі широкі дані не мають значення для розслідування цього кримінального провадження. Це суттєве порушення. І ми будемо вчиняти відповідні дії”, – сказав Попов.
Адвокати готують скаргу керівництву прокуратури про “перевищення слідчим меж допустимого втручання у права особи на приватність та захист джерел інформації журналіста, а також будуть скаржитися до Вищої ради правосуддя на суддю Печерського суду міста Києва В’ячеслава Підпалого за допущені порушення при розгляді справи та винесенні необґрунтованого рішення”.
У грудні 2017 року Наталію Седлецьку викликали на допит до Генеральної прокуратури у справі проти керівника НАБУ. На допиті розслідувачка послалась на пряму норму Кримінально-процесуального кодексу, згідно з якою журналістів не можуть допитувати як свідків про відомості, які містять конфіденційну інформацію професійного характеру, надану за умови нерозголошення авторства або джерела інформації.
За даними слідства, розмова Артема Ситника з низкою українських журналістів не під запис відбулася в Києві у травні 2017 року. Керівник НАБУ відкидає звинувачення, що під час неформального спілкування порушив законодавство.
06.09.2018 Журналістка Христина Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону, повідомляє Радіо Свобода.
“Лариса Сарган (речниця генерального прокурора – ред) щойно повідомила, що по моєму телефону теж є ухвала суду, аналогічна, як у Наталки Седлецької”, – написала Бердинських у Facebook.
Христина Бердинських вважає втручанням у професійну діяльність і особисте життя рішення суду надати Генеральній прокуратурі України доступ до інформації з її телефону, розповіла вона Радіо Свобода.
“Я була на допиті в грудні 2017 року і проходжу як свідок у цій справі. Сам факт, що правоохоронні органи вимагають від журналістів надати джерела інформації, є неприпустимим. Норми українського законодавства в цьому контексті дуже захищають журналістів. Уже це було втручанням у журналістську діяльність”, – розповіла Бердинських.
Вона додала, що її не запрошували на зустріч із генеральним прокурором Юрієм Луценком.
Як повідомляв ІМІ, 27 серпня Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.
4 вересня Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода заявило, що вважає рішення Печерського райсуду Києва надмірним, яке грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси.
4 вересня журналісти та низка громадських організацій оприлюднили заяву з вимогою, аби генеральний прокурор публічно гарантував, що ухвала суду стосовно Наталії Седлецької не буде реалізовуватися.
4 вересня у Генеральній прокуратурі Україні запевняють, що не прослуховуватимуть зміст розмов головного редактора програми “Схеми” Наталки Седлецької, а також не здійснюватимуть втручання в її професійну діяльність та особисте життя.
5 вересня головний редактор програми антикорупційних розслідувань “Схеми” Наталія Седлецька повідомила, що генеральний прокурор України Юрій Луценко запрошує її цього дня на зустріч, щоб пояснити отримання прокуратурою доступу до інформації з її телефону.
5 вересня громадські медіа-організації висловили обурення з приводу дій Генеральної прокуратури України та Печерського районного суду м. Києва щодо порушення фундаментального права на приватність, а також права на захист журналістських джерел.
Захист свободи слова
Реакція влади на порушення свободи слова – 4
1.У Миколаєві після конфлікту за участю журналіста і депутата поліція відкрила два провадження
10.09.2018 У Миколаєві поліція після конфлікту за участю журналіста і депутата Новоодеської райради відкрила два кримінальні провадження – депутат запевняє, що його також побили. Про це “Преступности.НЕТ” повідомили у відділі комунікацій Головного управління Нацполіціі в Миколаївській області.
8 вересня редактор інтернет-видання “Мой город” Микола Попов повідомив, що до нього підійшов депутат Новоодеської райради від партії “Укроп” Володимир Войченко в супроводі ще одного чоловіка і почав висловлювати претензії щодо його професійної діяльності. За словами Попова, після низки погроз і лайки чоловіки почали його бити. Журналіст зазначає, що від нападників було чути запах алкоголю.
За зверненням Попова в Заводському відділі поліції відкрили кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).
Водночас до поліції звернувся також депутат Войченко. За його заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесли відомості за частиною 1 статті 125 КК України (“Умисне легке тілесне ушкодження”).
“Того ж вечора до Заводського відділу поліції надійшло повідомлення про звернення до медичного закладу з забоями обличчя та тулуба жителя Нової Одеси. Він повідомив, що тілесні ушкодження отримав унаслідок побиття невідомими чоловіками біля розважального закладу. Постраждалим виявився громадянин, на якого раніше у своїй заяві вказав журналіст як на того, хто завдав йому тілесних ушкоджень.
У свою чергу він також звернувся до поліції з відповідною заявою, в якій зазначив, що невідомі особи, нібито в супроводі журналіста, підійшли до його транспортного засобу і побили його. Також заявник повідомив, що зазначені особи пошкодили його автомобіль BMW”, – пізніше повідомили у відділі комунікації поліції Миколаївської області.
Як розповів “Преступности.НЕТ” співрозмовник у прокуратурі Миколаївської області, депутат Новоодеської районної ради запевняє, що коли він сідав в автомобіль, на нього напали шестеро людей спортивної зовнішності з оточення Попова.
Як повідомляв ІМІ, миколаївський журналіст, редактор місцевого видання “Мой город” Микола Попов заявив, що депутат Новоодеської райради Володимир Войченко разом із ще одним чоловіком побили його через професійну діяльність.
17.09.2018 За фактом нападу на знімальну групу телеканалу NewsOne поліція розпочала кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”) Кримінального кодексу України. Про це повідомляється на офіційному сайті Національної поліції.
“Сьогодні під час прямого включення на акції біля будівлі Генеральної прокуратури України невідомі кидали яйця у знімальну групу телеканалу та жінка вдарила журналістку в обличчя. Зважаючи на це, правоохоронці розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 171 (перешкоджання професійній діяльності журналістів) Кримінального кодексу України”, – повідомляє поліція.
Потерпілих провели до Печерського управління поліції для написання заяви про скоєння злочину та надання пояснень стосовно події, що сталася.
Як повідомляв ІМІ, 17 вересня учасники акції напали на журналістку телеканалу NewsOne Дарину Білеру, яка висвітлювала заворушення під будівлею Генеральної прокуратури України в Києві.
21.09.2018 Поліція Криворізького району Дніпропетровської області відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання головній редакторці інтернет-видання “Перший Криворізький” Софії Скибі. Про це журналістці повідомила слідчий Криворізького районного відділу поліції, повідомляє “Перший Криворізький”.
Провадження відкрито 20 вересня за частиною 1 статті 171 Кримінального кодексу України (“Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів”). Над ним працюватиме слідча Вікторія Співак.
21 вересня Софія Скиба дала свідчення в поліції.
Як повідомляв ІМІ, 15 вересня у Кривому Розі (Дніпропетровська область) підприємець Олександр Борисюк перешкоджав виконувати професійні обов’язки головній редакторці інтернет-видання “Перший Криворізький” Софії Скибі.
Борисюк хапав журналістку за руки і вимагав припинити зйомку, коли вона висвітлювала мітинг мешканців житлового масиву Кресовський-2, які виступають проти будівництва теплиць на шести земельних ділянках.
27.09.2018 Депутату Новоодеської райради Миколаївської області Володимиру Войченку 27 вересня повідомлено про підозру у вчиненні хуліганських дій та насильства щодо журналіста інтернет-видання “Мой город” Миколи Попова. Про це повідомляється на сайті прокуратури Миколаївської області.
Зокрема, йому оголошено підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 345-1 та ч. 2 ст. 296 КК України (погроза або насильство щодо журналіста та хуліганство).
Також зареєстровано та розслідується кримінальне провадження за фактом побиття Войченка цього ж дня групою осіб. Наразі деяких осіб уже встановлено.
Як повідомляв ІМІ, 9 вересня миколаївський журналіст, редактор місцевого видання “Мой город” Микола Попов заявив, що депутат Новоодеської райради Володимир Войченко разом із ще одним чоловіком побили його через професійну діяльність.
За цим фактом Заводський відділ поліції відкрив кримінальне провадження за частиною 2 статті 345-1 Кримінального кодексу України (“Погроза або насильство щодо журналіста”).
Реакція журналістської спільноти – 6
1.Медіаспільнота закликає ГПУ не реалізовувати ухвалу щодо Седлецької
05.09.2018 Журналісти та низка громадських організацій висловили обурення через надання судом доступу Генпрокуратурі до інформації з телефону журналістки, головної редакторки програми “Схеми” Наталії Седлецької. Про це йдеться у відповідній заяві підписантів.
У ній повідомляється, що ця ухвала суду створює небезпечний прецедент для діяльності медіа та порушує міжнародні зобов’язання України. Також наголошується, що подібні рішення суду неможливо оскаржити, тому парламент має внести зміни до законодавства, аби виправити цю колізію.
Журналісти та громадські організації вимагають, аби генеральний прокурор публічно гарантував, що ухвала суду стосовно Наталії Седлецької не буде реалізовуватися.
Наводимо повністю текст заяви:
Журналісти обурені надзвичайним прецедентом, що зазіхає на свободу слова.
27 серпня Печерський районний суд Києва надав Генеральній прокуратурі доступ до змісту SMS-повідомлень, даних щодо вхідних та вихідних з’єднань з усіма абонентами, дати, часу та тривалості розмов, місцеперебування телефону журналістки та головної редакторки програми антикорупційних розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької упродовж 17 місяців.
Ми обурені цим рішенням, оскільки воно не тільки створює надзвичайно небезпечний прецедент в країні для діяльності медіа, але й порушує низку прав, законів та міжнародних зобов’язань України. Зокрема, право на свободу слова та на приватне життя. Окрім того, це створює умови, за яких журналісту вкрай важко або геть неможливо виконувати свої професійні обов’язки та захищати свої джерела інформації, що гарантовано в Україні законом.
Особливо цинічним є те, що в країні не існує механізмів оскарження постанов суду, подібних до жахливого рішення Печерського суду. Ми вимагаємо від Верховної Ради негайно виправити цю законодавчу колізію та створити механізм, щоб захистити право та обов’язок журналістів якісно інформувати суспільство — особливо коли йдеться про висвітлення корупції серед високопосадовців. Ми вимагаємо від Генерального прокурора публічно дати гарантію, що ухвалу не буде реалізовано
Крім того, вважаємо за потрібне нагадати, що подібного прецеденту з доступом до даних з телефону журналіста за півтора року не було створено ані за часів авторитарного режиму Президента Леоніда Кучми, ані Віктора Януковича.
Вкрай прикрим вважаємо той факт, що теперішні очільники країни, що прийшли до влади після Революції гідності, під гаслами захисту демократії та інколи після тюремних строків за попередніх режимів, паплюжать та зневажають базові принципи цієї ж демократії – зокрема, інститут свободи слова та преси, який є наріжним каменем демократії.
Також вимагаємо від силових структур зайнятися своїми безпосередніми обов’язками – як-от розслідуваннями вбивства нашого колеги Павла Шеремета, а також випадків корупції, які фіксують журналісти, зокрема і Наталія Седлецька, замість того, аби утискати чи проводити судові процеси проти журналістів.
Як повідомляв ІМІ, 27 серпня Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.
4 вересня Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода заявило, що вважає рішення Печерського райсуду Києва надмірним, яке грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси.
2. Команда “Схем” засуджує тиск на Седлецьку
05.09.2018 Редакція програми антикорупційних розслідувань “Схеми” засуджує тиск на засновницю головного редактора програми Наталію Седлецьку у зв’язку з отриманням доступу Генеральної прокуратури до інформації з її телефону. Про це йдеться в заяві команди “Схем”, повідомляє Радіо Свобода.
“Ми сприймаємо це не тільки як грубе втручання у приватне життя громадянина України. Це – тиск на незалежного журналіста. У нас є підстави вважати, що це розслідування ГПУ та таке рішення суду здійснюється з метою психологічного тиску та подальшого перешкоджання професійній діяльності журналістів”, – йдеться в заяві команди “Схем”.
“Звісно, у спілкуванні з джерелами і між собою ми всі використовуємо захищені канали зв’язку, а не відкритий мобільний зв’язок, до якого суд дав доступ прокурорам”, – наголосили працівники редакції.
Журналісти зазначають, що у такій ситуації може опинитися кожен журналіст, який викриває корупцію в Україні, і засуджують такі дії з боку правоохоронних органів.
“Ані цей крок, ані подальші не змусять нас зупинити роботу над новими розслідуваннями у “Схемах” відповідно до високих стандартів Радіо Свобода”, – йдеться в заяві.
Як повідомляв ІМІ, 27 серпня Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.
4 вересня Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода заявило, що вважає рішення Печерського райсуду Києва надмірним, яке грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси.
4 вересня журналісти та низка громадських організацій оприлюднили заяву з вимогою, аби генеральний прокурор публічно гарантував, що ухвала суду стосовно Наталії Седлецької не буде реалізовуватися.
3. Медіа-організації обурені порушенням права Седлецької на приватність
09.2018 Громадські медіа-організації обурені з приводу дій Генеральної прокуратури України та Печерського районного суду м. Києва щодо порушення фундаментального права на приватність, а також права на захист журналістських джерел. Про це йдеться в їхній спільній заяві щодо рішення суду про надання доступу ГПУ дотелефонних даних журналістки, головного редактора “Схем” Наталії Седлецької. Зокрема медіа-організації наполягають на тому, що дії прокурора та судді мають стати предметом дисциплінарного розгляду. Публікуємо заяву організацій повністю: “Заява щодо неправомірного втручання в свободу слова та загрозі незалежній розслідувальній журналістиці Ми, громадські організації, що опікуються питаннями свободи слова й вираження поглядів висловлюємо обурення з приводу дій Генеральної прокуратури України та Печерського районного суду м. Києва щодо порушення фундаментального права на приватність, а також права на захист журналістських джерел. 27 серпня 2018 року Печерський районний суд міста Києва задовольнив клопотання слідчого Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, надавши доступ до інформації, отриманої протягом 17 місяців, з телефону відомої журналістки та головної редакторки програми “Схеми” Наталії Седлецької. Зокрема, суд відкрив доступ до вхідних та вихідних телефонних з’єднань, їх дати та часу, тривалості кожного з’єднання, номерів, з якими вони відбувались, а також отриманих, надісланих текстових та інших повідомлень, місцезнаходження абонента під час телефонних з’єднань, одержання та відправлення повідомлень. Звідси випливає, що слідчим Генпрокуратури буде надана інформація, що стосується як професійної діяльності журналістки, так і її приватного життя на період з 19 липня 2016 року по 16 листопада 2017 року. Захист журналістських джерел є фундаментальною основою незалежної журналістики та гарантією діяльності викривачів і розслідувальної журналістики. Наявність гарантії конфіденційності викривача є часто єдиною можливістю отримання інформації про порушення прав людини, зловживання, корупцію і небезпечні екологічні наслідки. Саме звернення до суду і надання такого дозволу свідчить про незнання слідчим і суддею низки Європейських стандартів, а саме: Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи No. R(2000)7, серед основних принципів якої є забезпечення права журналістів не розкривати інформацію, яка ідентифікує їхні джерела у відповідності зі статтею 10 Європейської Конвенції; Рекомендації Парламентської асамблеї No. 1950(2011), яка передбачає, що органи державної влади не повинні вимагати розкриття інформації, яка ідентифікує джерело, доки не будуть виконані вимоги параграфу 2 статті 10 Конвенції, і якщо не можна точно встановити відсутність альтернативних заходів або їх вичерпності, а також повинна бути врахована наявність законного інтересу до розкриття інформації, яка чітко переважає інтерес суспільства щодо нерозголошення та підтверджує необхідність такого розголошення. Більше того, параграф 12 Рекомендації чітко наголошує, що “перехоплення кореспонденції, спостереження за журналістами, пошук та вилучення інформації не повинно оминати захисту журналістських джерел”. Практики Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні Sanoma Uitgevers B.V. v. the Netherlands [GC], де Велика Палата встановила, що правомірність вилучення матеріалів, що можуть розкрити журналістські джерела, повинна бути оцінена у розрізі існування вимоги в інтересах суспільства та має запобігати доступу до непотрібної інформації, яка може ідентифікації таких джерел (§90). Те ж саме підтверджується рішенням Telegraaf Media Nederland Landelijke Media B.V. and Others v. the Netherlands, де вказано, що без захисту журналістських джерел, останні не зможуть надати інформацію, яка становить публічний інтерес, як наслідок, роль преси як “сторожового пса демократії” може бути підірвана, а також це негативно вплине на здатність ЗМІ надавати точні та достовірні відомості, що матиме “охолоджуючий ефект” (§127). Наостанок у рішенні Ivashchenko v. Russia, Суд підкреслив, що для виправдання втручання в електронні дані журналіста повинні бути наведені достатні та вагомі причини (§92). Право журналістів не розголошувати свої джерела інформації є їхньою професійною перевагою, покликаною заохотити джерела надавати інформацію, яку останні не нададуть без зобов’язання конфіденційності. Наталія Седлецька висвітлює теми як політичної та адміністративної, так і випадки побутової корупції, що безпосередньо становлять суспільний інтерес, враховуючи політико-економічну ситуацію в Україні. Саме тому надання доступу ГПУ до джерел журналістки поза її волею та без можливості застосувати належні аргументи захисту становить загрозу для всієї розслідувальної журналістики, подальшого достовірного та всебічного інформування громадськості. Ми наполягаємо, що з огляду на непропорційність і необґрунтованість дій, вчинених прокурором і суддею, дії останніх мають стати предметом дисциплінарного розгляду. Ми також наполягаємо, що ухвалення будь-яких рішень щодо доступу до листування журналіста має бути актом виняткової дії та забезпечено процедурними гарантіями. Ми також наполягаємо, що будь-який дозвіл на розкриття інформації має бути належно обґрунтованим з точки зору гарантій, встановлених Європейською конвенцією та має бути предметом ґрунтовного аналізу. Такий дозвіл можу бути наданим у випадку, якщо неможливо жодним іншим способом отримати інформацію, а також у випадку, якщо шкода завдана правам людини, національній безпеці реально і беззаперечно переважає право на збереження конфіденційності джерела інформації, має бути максимально конкретним і виключно щодо предмету розгляду справи”. Заяву підписали: ГО “Центр демократії та верховенства права”, ГО “Інститут масової інформації”, ГО “Інститут розвитку регіональної преси”, ГО “Платформа прав людини” та ГО “Детектор медіа”. 4. НСТУ стурбована втручанням у приватне життя та роботу Седлецької
06.09.2018 Національна суспільна телерадіокомпанія України стурбована втручанням у право на приватність головного редактора програми “Схеми” Наталки Седлецької “без належних обґрунтувань необхідності та тривалості періоду такого втручання”. Про це йдеться в заяві суспільного мовника щодо рішення Печерського суду Києва, який надав Генпрокуратурі доступ до SMS, дзвінків та місцерозташування телефона Седлецької протягом півтора року, повідомляє Радіо Свобода.
“В ухвалі суду також немає обґрунтування мотивів, з яких суд вирішив надати слідству доступ до інформації з мобільного за такий тривалий період. Припускаємо, що фактично суд надав слідству доступ до значно більшої кількості інформації, ніж це потрібно в конкретному розслідуванні”, – йдеться в заяві.
В НСТУ зауважують, що слідство може отримати доступ до відомостей, які взагалі не стосуються згаданого кримінального провадження, проте стосуються особистого життя журналістки чи її роботи в якості автора програми “Схеми: корупція в деталях”.
Також у телерадіокомпанії зазначили, що “стурбовані втручанням у право на приватність Наталки Седлецької без належних обґрунтувань необхідності та тривалості періоду такого втручання”, і пообіцяли уважно стежити за дотриманням усіх законодавчих норм та процедур під час слідства та інформувати громадськість у випадку виявлення порушень.
16.09.2018 Сьогодні, 16 вересня, у 18-ту річницю зникнення журналіста Георгія Гонгадзе, медійні та правозахисні організації закликали владу публічно відзвітувати про хід розслідування вбивства Георгія Гонгадзе і Павла Шеремета.
Наводимо повністю текст заяви:
“Щороку 16 вересня, вже 18-й рік поспіль, ми, журналісти і правозахисники, звертаємся до українських високопосадовців з тими ж словами: розслідуйте нарешті до кінця вбивство журналіста Георгія Гонгадзе. Знайти і притягнути до відповідальності замовників обіцяли усі президенти та усі глави МВС та ГПУ. Але щороку повторюється те саме. Нас, представників українських медійних, правозахисних організацій та журналістської спільноти, обурюють постійні пусті обіцянки, і ми вимагаємо у Президента України, прем’єр-міністра, міністра внутрішніх справ та генпрокурора завершити розслідування і назвати нарешті замовників вбивства нашого колеги.
В очах всього світу справа Гонгадзе стала мірилом якості українського правосуддя. А для української медіаспільноти вона стала питанням здатності та наявності політичної волі держави покласти край безкарності за вбивства журналістів та гарантувати безпеку журналістської діяльності.
Ми звертаємося до керівників правоохоронних органів і вимагаємо максимально якісно і оперативно розслідувати найбільш болючі для суспільства справи вбивства Георгія Гонгадзе і Павла Шеремета.
Ми хочемо почути публічний звіт влади про хід цих розслідувань, і чекаємо якнайшвидшого їхнього завершення і покарання винних.
Адже без розслідування цих справ ми не можемо говорити про довіру до влади та правоохоронної системи ні з боку журналістської спільноти, ні з боку українського суспільства.
Ми занепокоєні тим, що фізична агресія і напади на журналістів почали рости з наближенням виборів – а кількість розслідувань, вироків нападникам лишається на тому самому рівні і становить не більше 10% від кількості порушених справ.
Ми закликаємо владу системно вживати всіх заходів, необхідних для повноцінних і оперативних розслідувань порушень свободи слова, захисту права громадян на інформацію, а також закликаємо захищати діяльність журналістів.
Журналіст, засновник інтернет-видання "Українська правда" Георгій Гонгадзе зник у Києві 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі в Київській області було виявлено обезголовлене тіло, яке, за висновками експертів, належало журналістові. У 2009 році в Київській області було знайдено рештки черепа, які, за даними експертизи, належать журналістові. За вбивство Георгія Гонгадзе засуджено до довічного ув’язнення колишнього керівника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача та засуджено до різних строків позбавлення волі колишніх співробітників міліції Миколу Протасова (13 років позбавлення волі, помер у тюрмі), Валерія Костенка та Олександра Поповича (12 років позбавлення волі).
20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в Києві загинув журналіст Павло Шеремет. Вбивство кваліфіковано прокуратурою Києва за статтею "умисне вбивство, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб". За два роки з дня загибелі Павла Шеремета слідство не встановило ані вбивць, ані замовників”.
25.09.2018 Медійні та правозахисні громадські організації закликають уряд негайно вжити заходів, щоб відновити мовлення телеканалу “UA:Перший” по всій території України. Публікуємо повний текст заяви:
“Ми, правозахисні, медійні організації та журналістська спільнота, закликаємо уряд негайно вжити заходів, щоб відновити мовлення телеканалу “UA:Перший” по всій території України.
Сьогодні, 25 вересня 2018 року, о 6:30 ранку Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення (Концерн РРТ), що надає послуги трансляції телевізійного сигналу Національній суспільній телерадіокомпанії України, повідомив НСТУ про припинення аналогової трансляції телепрограм каналу “UA:Перший” у зв’язку із заборгованістю. Для оплати всіх трансляцій НСТУ необхідно 330 млн грн на рік, проте виділено і передбачено в плані бюджетних асигнувань лише 54,7 млн грн. На сьогодні сума боргу перед Концерном РРТ складає близько 80 мільйонів грн. Така ситуація була абсолютно передбаченою, і ми розцінюємо урізання фінансування Суспільному як акт свідомого саботажу реформи і пряме втручання в незалежність і ефективність суспільного мовника.
Недофінансування Суспільного мовника не лише не дало оновити програмне наповнення каналів суспільного, що було ключовим завданням реформи, але й оновити морально застарілу техніку та привести до належного стану робочі приміщення та студійні комплекси, що не оновлювалися ще з 1990-х років. Відключення аналогового мовлення НСТУ позбавляє доступу до інформації ті населені пункти, де відсутнє цифрове мовлення, а також прикордонні, окуповані та прифронтові території України.
Нагадаємо, що, відповідно до Закону “Про Суспільне телебачення і радіомовлення в Україні”, бюджет Суспільного мовника має становити 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік. У 2017 році ПАТ “НСТУ” мала б отримати з бюджету 1,54 мільярда гривень, проте Міністерство фінансів урізало цю суму до неповного мільярда, а Верховна Рада зменшила до 776 мільйонів, тобто затвердила лише 50% цієї суми, внаслідок чого виникла величезна нестача коштів по всім незахищеним статтям витрат: виробництво, закупівля прав та трансляції програм, чим реформу було свідомо поставлено під удар.
Ми вважаємо, що зупинка мовлення Суспільного мовника ще більше підірве довіру населення як до самої реформи, так і до влади в цілому. Суспільство повинно мати можливість отримувати неупереджену інформацію – а НСТУ є єдиним в країні мовником, інформаційна політика якого вибудовується на засадах незалежності від держави, від олігархів, від приватних інтересів.
Створення суспільного мовника – не як формальної інституції, а як ефективно функціонуючої системи, що забезпечує інформаційні, культурні, освітні права громадян усіх національностей, – є одним з найдавніших і найважливіших зобов’язань України перед Радою Європи та Європейським Союзом.
Ми закликаємо Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана взяти на себе персональне зобов’язання щодо вирішення цієї проблеми: погасити борги НСТУ та відновити його мовлення по всій території України.
Закликаємо Президента України Петра Порошенка, як гаранта дотримання конституційних прав та свобод громадян, вжити все від нього залежне, аби захистити право громадян на свободу слова, отримання достовірної та незалежної інформації, необхідної їм для свідомого вибору.
Закликаємо Верховну Раду України ухвалили зміни до Держбюджету на 2018 рік і дофінансувати ПАТ “НСТУ” відповідно до закону”.
ГО “Інститут масової інформації”, Центр громадянських свобод, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика, ГО “Детектор медіа”, ГО “Громадське радіо”, Центр інформації про права людини, Комісія з журналістської етики, Національна спілка журналістів України,
ГО “Платформа прав людини”, Центр демократії та верховенства права.
Судові позови від журналістів – 2
1. Седлецька оскаржила дозвіл на доступ ГПУ до її телефону
14.09.2018 Головний редактор програми журналістських розслідувань “Схеми: корупція в деталях” Наталка Седлецька подала до Апеляційного суду Києва скаргу на ухвалу, якою слідчому Генеральної прокуратури надано доступ до даних з її мобільного телефону за півтора року.
Про це повідомив адвокат журналістки Анатолій Попов після того, як стала відома дата судового засідання, повідомляє Радіо Свобода.
Згідно з розкладом, засідання призначене на 11-ту годину 14 вересня. Скаргу журналістки розглядатимуть судді Ігор Паленик, Денис Масенко та Віктор Глиняний.
Адвокати журналістки вимагають скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду від 27 серпня 2018 року. Цей документ задовольнив клопотання слідчого ГПУ Руслана Іжука про тимчасовий доступ до інформації про дзвінки та їх тривалість, смс-повідомлення та місця перебування мобільного журналістки-розслідувачки Наталки Седлецької у період з 19 липня 2016-го по 16 листопада 2017 року.
“Зняття інформації з каналів зв’язку в такому обсязі та за такий довгий період, як 17 місяців – це спосіб втручання в діяльність журналіста. Він можливий тільки у випадку виняткової необхідності. Слідчий суддя, який видав ухвалу, це ніяк не досліджував. В ухвалі суду взагалі про це нічого не зазначено. Суд виносив рішення за відсутності самого слідчого, той не надавав суду достатніх обставин, які би вказували, що інакше неможливо встановити дані, які вони шукають. Про засідання та ухвалу Наталка Седлецька дізналася з новин. Ми вважаємо, що були порушені права журналіста на захист своїх джерел, що були порушені права громадянина на захист. Ми сподіваємося, що апеляційний суд встановить й інші порушення та скасує ухвалу, якою слідчим надано доступ до даних за 1,5 роки з телефону журналіста”, – пояснив підстави для скарги адвокат журналістки Анатолій Попов.
Ухвали про тимчасовий доступ до речей та документів за загальною практикою не підлягають оскарженню, додав адвокат. Але, за Кримінальним процесуальним кодексом, є перелік випадків, коли оскарження можливе. Наприклад, коли йдеться про порушення конституційних прав та свобод. На думку адвоката журналістів, їхній випадок саме такий, і тому є шанси скасувати рішення першої інстанції є.
Водночас, за словами адвоката, для подання апеляційної скарги вони звернулися до Печерського суду за копією ухвали слідчого судді. Однак там у видачі копії їм відмовили.
18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької на ухвалу Печерського суду, згідно з якою Генпрокуратурі надали дозвіл отримати дані із телефону журналістки за півтора року.
Суд скасував цю ухвалу і постановив опублікувати нову, яка надасть ГПУ доступ до меншого обсягу даних із телефону Седлецької.
Як повідомляв ІМІ, 27 серпня Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.
4 вересня Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода заявило, що вважає рішення Печерського райсуду Києва надмірним, що грубо порушує міжнародні стандарти і не відповідає зобов’язанням України із захисту вільної преси.
5 вересня головний редактор програми антикорупційних розслідувань “Схеми” Наталія Седлецька повідомила, що генеральний прокурор України Юрій Луценко запрошує її цього дня на зустріч, щоб пояснити отримання прокуратурою доступу до інформації з її телефону.
5 вересня журналістка “Нового времени” Христина Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.
У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування “за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю”.
19.09.2018 Апеляційний суд Києва 20 вересня розгляне скаргу щодо доступу до телефону журналістки видання “Новое время” Христини Бердинських. Журналістка сподівається, що нещодавнє рішення Європейського суду з прав людини у справі Наталки Седлецької буде взяте до уваги судом.
У коментарі “Дектору медіа” Христина Бердинських пояснила, чому не подала скаргу до Європейського суду разом із колегою. “Ми не могли діяти синхронно хоча б тому, що ухвала по мені була опублікована набагато пізніше, ніж по Наталці. Тобто в ЗМІ вже була інформація про те, що перевіряють мій телефон, але не було документа, який би це підтверджував. Тому і з апеляцією, якщо ви помітили, я звернулася пізніше, ніж Наталя. І я ще не встигла звернутися до Європейського суду, але вже звернулася з апеляцією. Завтра відбудеться засідання. І я сподіваюся, що Апеляційний суд зважить на позицію Європейського суду в цьому питанні”, – розповіла журналістка.
Також Христина Бердинських зазначила, що в разі дозволу Апеляційним судом перевірки її телефону, як того вимагає прокуратура, вживатиме всі правові дії і не збирається зупинятися, зокрема звертатиметься до Європейського суду.
Апеляційний суд Києва 26 вересня вирішив передати на повторний розгляд у суд першої інстанції клопотання Генеральної прокуратури про доступ до даних із телефону журналістки видання “Новое время” Христини Бердинських, повідомляє Радіо Свобода.
Таким чином суд частково задовольнив скаргу журналістки, яка вимагала скасувати постанову Печерського суду Києва, що дав слідчим дозвіл на доступ до даних з її телефону за півтора року.
Дата нового розгляду справи наразі невідома.
Адвокати Бердинських заявляють, що, з одного боку, сьогоднішнє рішення означає визнання попередньої постанови суду незаконною, але, з іншого боку, неясно, чи де-факто слідчі вже отримали доступ до інформації і що з цією інформацією робитимуть.
Прокурор відмовився розповісти, чи оператор мобільного зв’язку надав слідчим дані з телефону журналістки.
Бердинських оскаржувала слідчу ухвалу Печерського суду, якою Генпрокуратурі надано дозвіл на отримання інформації про дзвінки, смс-повідомлення з липня 2016-го по листопад 2017 року і місце розташування телефону журналістки протягом цих 17 місяців.
Як повідомляв ІМІ, 25 вересня речник Генпрокуратури Андрій Лисенко повідомив, що ГПУ зупинила процедуру отримання інформації щодо геолокації мобільних телефонів головної редакторки програми журналістських розслідувань “Схеми” Наталки Седлецької та журналістки “Нового времени” Христини Бердинських.
27 серпня Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі доступ до дзвінків та смс-повідомлень журналістки та головного редактора програми розслідувань “Схеми” Наталії Седлецької у справі про можливе розголошення державної таємниці і даних досудового розслідування директором Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Артемом Ситником.
5 вересня журналістка “Нового времени” Христина Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.
У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефонів журналісток необхідні слідству для розслідування “за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю”.
10 вересня захист Наталки Седлецької звернувся до ЄСПЛ з проханням застосувати правило 39 Регламенту, щоб убезпечити джерела антикорупційних розслідувань журналістки та очолюваної нею редакції програми “Схеми” від можливого розкриття.
18 вересня Апеляційний суд Києва частково задовольнив скаргу журналістки Радіо Свобода Наталки Седлецької на ухвалу Печерського суду, згідно з якою Генпрокуратурі надано доступ до даних з телефону журналістки з липня 2016 року по листопад 2017 року.
18 вересня Європейський суд з прав людини ухвалив рішення застосувати правило 39 свого Регламенту щодо справи журналістки Радіо Свобода, головного редактора програми “Схеми” Наталки Седлецької. Йдеться про невідкладні тимчасові забезпечувальні заходи, а саме “утримання органів влади від доступу до будь-яких даних, наведених в ухвалі слідчого судді Печерського суду від 27 серпня 2018 року”.
Детальніше про методологію можна прочитати тут.
Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відображає думку USAID, уряду США та Internews Network.
Help us be even more cool!
