ГАРЯЧА ЛІНІЯ
на зв’язку 24 години
Залиште свої дані
і ми зв’яжемося з вами
дякуємо за звернення

Або ж зв’яжіться з нами:

info@imi.org.ua

050 447 70 63

Підтримати ІМІПодай скаргу

Барометр свободи слова за травень 2020 року

04.06.2020, 12:00
Фото – Shutterstock / Радіо Свобода
Фото – Shutterstock / Радіо Свобода

У травні експерти ІМІ зафіксували в Україні 11 випадків порушень свободи слова (січень – 19, лютий – 18, березень – 25, квітень – 18). З них сім стосувалися фізичної агресії проти журналістів.

Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації “Барометр свободи слова”.

Найчастіше в травні журналістам перешкоджали (п'ять випадків) та обмежували доступ до публічної інформації (три випадки).

З п'яти випадків перешкоджання три пов’язані з дією карантину, оголошеного через пандемію коронавірусу. Зокрема, у Запоріжжі 7 травня невідомий чоловік накинувся на знімальні групи центральних телеканалів, які готували сюжет про порушення правил карантину на ринку “Бахчисарай”. Чоловік почав переслідувати журналістів, щойно вони зайшли на територію ринку, і нецензурно їх ображав. Потім став кидатися на операторів і намагався зірвати маски з журналістів та пошкодити техніку. 

У Львові 13 травня знімальну групу телеканалу “Перший Західний” вигнали з перукарні та заборонили знімати. Журналістка Ксенія Павлишин та оператор Юрій Кісь хотіли відзняти матеріал про послаблення карантинних обмежень у місті й відновлення роботи салонів краси та перукарень.

Низку журналістів 27 травня без ґрунтовних пояснень не допустили на засідання сесії Криворізької міської ради. У людях, які не пропустили ЗМІ, журналісти впізнали працівників комунального підприємства "Муніципальна гвардія".

Усі три випадки обмеження доступу журналістів до публічної інформації зафіксовано в Миколаєві з боку місцевої влади та правоохоронців. Так, голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко не відповіла на інформаційний запит журналістки видання “Преступности.НЕТ”, що стосувався, зокрема, розміру її заробітної платні.

Без задоволення залишив запит журналістів “Преступности.НЕТ” щодо умов проведення ремонту у власному робочому кабінеті начальник Управління Служби безпеки України в Миколаївській області Віталій Герсак.

Директор комунального підприємства Миколаївської обласної ради “Миколаївський міжнародний аеропорт” Федір Барна відмовив виданню “НикВести” в наданні інформації про власну заробітну платню. 

Цього місяця утиску своїх прав зазнали вісім чоловіків-журналістів, п'ять жінок-журналісток.

Порушення зафіксовано в семи регіонах країни. Найбільше порушень зафіксували в Києві та Миколаєві – по три, в інших регіонах – по одному випадку.

Отже, з початку року ІМІ зафіксував загалом 91 порушення свободи слова, 45 випадків перешкоджання, 11 випадків побиття та вісім – погроз.

Фізична агресія

Побиття – 1

1.ДБР штурмувало музей Гончара: постраждала журналістка "Прямого"

26.05.2020 Журналістка “Прямого” Анна Дзьоба постраждала 26 травня під час штурму співробітниками Державного бюро розслідувань музею Івана Гончара у Києві, повідомляє “Прямий”.

Як повідомляє канал, співробітники ДБР виламали двері в музеї, застосувавши силу до журналістів і народних депутатів. При цьому, йдеться в повідомленні, представники ДБР не показали жодних документів і незаконно проникли до будівлі.

В коментарі ІМІ журналістка “Прямого” Анна Дзьоба повідомила, що у неї після інциденту на молочних залозах залишилися синці.

За її словами, представники ДБР бачили в її руках мікрофон “Прямого”, а на шиї висіло посвідчення. 

“Під час того, як представники ДБР виламали двері до музею, вони почали всіх витісняти і почалася штовханина. Мене затисли два представника ДБР в амуніції. Так, що не було чим дихати. І ліктями декілька разів вдарили мене у груди та живіт”, - розповіла журналістка. 

За її словами, після інциденту вона на місці події написала заяву в поліцію, а пізніше поїхала до лікарні зняти побої.

“Після ефіру поїхала до Печерського відділу і написала пояснення/додаток до заяви, адже побачила синці. Щодо ушкоджень - синці на молочних залозах. Наступного дня зняла побої в Київському міському клінічному бюро судово-медичної експертизи живих осіб”, - розповіла Анна.

Погрози – 1

1.Головред НВ повідомив, що після новини про портнова його номер телефону виклали в мережу

12.05.2020 Головний редактор НВ Віталій Сич повідомив, що після публікації на сайті видання новини про ексзаступника голови Адміністрації Президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова його телефон виклали в мережу, а потім невідомі почали писати й телефонувати з образами та пропозиціями з'ясувати стосунки. 

Про це він написав 12 травня на своїй сторінці у фейсбуку.

За його словами, 11 травня на сайті була опублікована новина “У дисертації Портнова знайшли плагіат”. У ній видання посилалося на рішення Комітету з питань етики Національного агентства із питань забезпечення якості освіти щодо виявлення плагіату в дисертації Портнова.

Як зазначив Сич, відразу ж після цього в месенджері "Телеграм" у відкритому доступі з'явився його номер мобільного телефону та номери журналістів-розслідувачів Наталії Седлецької (Радіо Свобода), Анни Бабинець (Слідство. Інфо) і Дениса Бігуса (BIHUS.info). “Поширювали їх сам Андрій Портнов і депутат від фракції "Слуга народу" Олександр Дубинський”, – написав головред НВ.

Після оприлюднення його номера телефону ввечері йому почали надходити повідомлення “з образами й пропозиціями зустрітись і з'ясувати стосунки від якогось Володимира (Сич, ..бане ти лайно, передзвони, треба зустрітися і все з'ясувати)”. 

“Вночі – пара спроб зв'язатися зі мною через відеодзвінок від, припускаю, нетверезих шанувальників творчості Портнова і Дубинського. Але загалом небагато – пять-шість осіб. Моє улюблене повідомлення надійшло від якогось Ігоря Пліцина. Він чемно запитував, чи не соромно мені продавати Україну Соресу (оригінал листа)”, – написав Сич.

Андрій Портнов та Олександр Дубінський у своїх телеграм-каналах поширили допис телеграм-каналу “Тайни депутата”, який опублікував номери телефонів чотирьох журналістів. У цьому дописі каналу “Тайни депутата” зазначалося: “Незалежні журналісти” отримують гроші в посольстві США і від американських компаній. Соросятські ЗМІ, які захищають інтереси США в Україні, метою яких є створення постійної соціальної напруженості для розкрадання природних ресурсів”.

“Ображені на розслідування Слідство.Інфо Дубінський і Портнов у своїх телеграмах поширили мій мобільний разом з мобільними інших колег. Очевидно, щоб мені писали, дзвонили й всіляко псували життя. Крім відвертих неадекватів писали й люди, з якими було приємно поспілкуватися. Навертала їх до нашої секти”, - написала на своїй фейсбук-сторінці Анна Бабінець.

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 5

1.У Запоріжжі невідомий накинувся на журналістів, які знімали сюжет про порушення правил карантину

07.05.2020 У Запоріжжі 7 травня невідомий чоловік накинувся на знімальні групи центральних телеканалів, які готували сюжет про порушення правил карантину на ринку “Бахчисарай”, повідомляє 061.ua. 

За інформацією видання, чоловік почав переслідувати журналістів, щойно вони зайшли на територію ринку, і нецензурно їх ображав. Потім почав кидатися на операторів і намагався зірвати маски з журналістів та пошкодити техніку. Через це представники ЗМІ були змушені захищати себе та техніку за допомогою газового балончика.

Як повідомляє представниця ІМІ в Запорізькій області, перешкоджали, зокрема, знімальним групам телеканалів НТН, 112 та ICTV.

За цим фактом слідчий Запорізького відділення поліції відкрив кримінальне провадження за ознаками ч. 1 ст. 171 ("Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів") Кримінального кодексу України, повідомляється на сайті Національної поліції в Запорізькій області.

"Поліцейські встановили, що на території торговельного майданчика Запорізького району зйомку сюжету щодо дотримання працівниками торгівлі карантинних заходів проводили знімальні групи національних телеканалів. Невідомий чоловік вчинив конфлікт із представниками ЗМІ та заважав операторам проводити відеозйомку", – йдеться в повідомленні.

Поліція проводить усі необхідні слідчі дії для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення та особи, причетної до його скоєння.

2.У Волинській ОДА скасували нараду через прихід журналістів

08.05.2020 У Волинській обласній держадміністрації 8 травня скасували нараду щодо обміління озера Світязь через прихід знімальної групи телеканалу "Перший – ТV.Луцьк".

Про це представниці ІМІ у Волинській області повідомив головний редактор інтернет-порталу "Перший – ТV.Луцьк" Юрій Ричук.

За його словами, нараду щодо обміління озера Світязь Волинська ОДА навіть не анонсувала для журналістів. Знімальна група каналу – журналістка Вікторія Притулюк з оператором Миколою Гусарем – дізналися про захід із власних джерел. 

Як розповіла представниці ІМІ журналістка Вікторія Притулюк, журналістів з інших видань на засіданні не було. Однак посадовці не хотіли проводити нараду через присутність знімальної групи.

Радник голови Волинської ОДА Юрія Погуляйка Еміль Мікаїлов був категорично проти присутності журналістів. Він пропонував їм піти в приймальню та запитував, чому журналісти мають бути присутніми на нараді.

"Радник голови Волинської ОДА Еміль Мікаїлов сказав, що нам не потрібно бути на цій нараді. Однак не обґрунтував чому. Я питала, на яких підставах. Він спочатку казав, що не хоче, щоб його знімали. Потім  сказав, що не варто нам там бути, щоб ми вийшли в приймальню. Я сказала, що ми не вийдемо, бо немає жодної заборони і це не є закрита інформація. На нараді також був присутній заступник голови ОДА Анатолій Костик, який сказав: "Якщо хочуть знімати, хай знімають, щоб не перетворювати це все на цирк", – розповіла Вікторія Притулюк.

Як повідомила журналістка, Еміль Мікаїлов після цих слів заспокоївся й почав  розповідати про обміління озера. Однак у розмову втрутився начальник Державної екологічної служби у Волинській області Олександр Кралюк і сказав, що робитимуть позапланові перевірки підприємств, які вирощують лохину, а там є таємна інформація, тому він нічого не озвучуватиме.

8 травня на сторінці Волинської ОДА у фейсбуку з’явилась інформація, що нараду щодо обміління Світязю скасували через прихід знімальної групи телеканалу "Перший – TV.Луцьк", що має стосунок до депутата обласної ради Володимира Бондара, бізнес якого пов’язують із лохиновим плантаціями поблизу озера Світязь. Наступне засідання планують провести в закритому режимі.

"Таке рішення прийняли учасники зібрання, оскільки на засіданні планували обговорити, зокрема, й конфіденційну інформацію, яка стосувалася ймовірних причин обміління Шацьких озер", – зазначили в ОДА.

Також в ОДА зазначили, що "відмовилися в присутності преси обговорювати питання обміління Світязю в запланованому форматі" представники правоохоронних органів, СБУ та прокуратури Волинської області, Регіонального офісу водних ресурсів, Державної екологічної інспекції у Волинській області, Управління агропромислового розвитку та управління екології Волинської обласної державної адміністрації.

Юрист ІМІ Алі Сафаров наголосив, що питання обміління Шацьких озер мають бути відкритими за режимом доступу. Адже, відповідно до частини другої статті 20 Закону України “Про інформацію”, будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що зарахована законом до інформації з обмеженим доступом.

За його словами, згідно з частиною четвертою статті 21, до інформації з обмеженим доступом не можуть бути зараховані такі відомості: 1) про стан довкілля, якість харчових продуктів і предметів побуту; 2) про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні ситуації, що сталися або можуть статися і загрожують безпеці людей.

“Таким чином, приховування зазначеної інформації від суспільства і від журналістів є протиправним і може тягнути за собою адміністративну (відповідно до статті 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення) або кримінальну відповідальність (відповідно до статті 171 Кримінального кодексу України)”, – зазначив юрист.

Радниця голови Волинської ОДА з медійних питань Оксана Прокопчук-Мовяк у коментарі представниці ІМІ зазначила, що не анонсували для журналістів  нараду тому, що зараз карантин. Також в ОДА не думали, що на неанонсовану нараду хтось із журналістів прийде.

"Цього разу ми не повісили папірець на двері, що нарада відбувається в закритому форматі. Тому журналісти вільно зайшли до кабінету. Наступного разу, якщо такого формату буде нарада, то буде інформація про те, що  закрита нарада і всі учасники погодилися брати участь на умовах нерозголошення інформації", – сказала вона.

Також Оксана Прокопчук-Мовяк зазначила, що якби нарада відбулася, то присутні не змогли б обговорити заплановане через присутність журналістів.

"Могла відбутися нарада по факту, але на ній не відбулось би обговорення, яке планувалося. Бо не вся інформація має звучати десь у пресі. Можливо, деталі, які не можна розголошувати публічно, поки не завершиться судовий процес, або ще щось", – зазначила Оксана Прокопчук-Мовяк.

Представниця ІМІ запитала про те, як планують проводити наступну нараду й чи буде онлайн-трансляція.

"Ми не можемо збирати журналістів на всі робочі наради або демонструвати все онлайн. Тому що більшість із них мають характер обговорення, а ми інформуємо громадян про результати діяльності, чіткі плани або погоджені проєкти, бо, на жаль, не на всі проєкти в обласному бюджеті є фінанси, а розвиток інфраструктури в області відбувається частково за кошти державного бюджету та на умовах співфінансування з місцевих бюджетів. Тому багато ідей лишаються в резерві", – додала вона.

Юрист ІМІ Алі Сафаров зауважив, що, якщо у Волинській ОДА обмеження через карантин, про це має бути зазначено в якомусь окремому розпорядженні чи іншому документі, де встановлено карантинні обмеження і чітко визначено, як саме забезпечується отримання інформації з боку журналістів.

"Якщо такого документа немає – то обмеження доступу до інформації і доступу журналістів у приміщення не пов'язані з карантином. Закон України "Про інформацію" прямо забороняє утаємничувати інформацію про екологію, якою, вочевидь, є інформація про обміління озера. Додатково, відповідно до статті 25 Закону України "Про інформацію", журналіст після пред'явлення журналістського посвідчення має право відвідувати приміщення суб'єктів владних повноважень і відкриті заходи, що ними проводяться", – зазначив юрист. За словами Алі Сафарова, закривати захід можна лише в передбачених законом випадках, і це точно не стосується екології.

3.1+1 повідомив, що голова Одеської ОДА намагався вигнати журналістів за допомогою нацгвардії

13.05.2020 Голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Куций за допомогою Національної гвардії спробував вигнати знімальну групу програми “Секретні матеріали” після запитання журналістки про тендер на закупівлю карет швидкої допомоги. 

Про це повідомляє “Детектор медіа” з посиланням на відповідь пресслужби телеканалу “1+1”.

Журналісти програми “Секретні матеріали” Євгеній Куксін та Юлія Червоненко готували сюжет з викриттям корупційних схем навколо закупівлі карет швидкої допомоги Одеською ОДА. Під час підготування сюжету вони домовилися про запис коментаря з Максимом Куцим. 

“Для запису коментаря голова ОДА запросив журналістів до себе в кабінет. Але коли журналісти почали ставити питання, що стосувалися тендеру на закупку карет швидкої допомоги, голова ОДА відмовився давати коментар та викликав Нацгвардію. Крім того, голова ОДА намагався силою відібрати в оператора телефон, на який велася зйомка”, – повідомили в пресслужбі каналу.

Євген Куксін оприлюднив відео з цим інцидентом. Голова Одеської ОДА називає запитання журналістки “провокаційним”, а свій кабінет “режимним об'єктом”. Він попросив оператора припинити знімання та видалити запис, після цього спробував забрати камеру. “Я забороняю вам знімати мене зараз, і видаліть, будь ласка, цей запис. Ви ставите провокаційні питання. Зупиніть, будь ласка, запис. Я зараз викличу Національну гвардію”, – сказав Куций.

Редакція “Секретних матеріалів” готує заяву до правоохоронних органів щодо перешкоджання законній професійній діяльності журналістів (ст. 171 ККУ).

Сюжет про корупційні схеми в Одеській ОДА покажуть у програмі “Секретні матеріали” на телеканалі “1+1” 13 травня о 19:00.

Голова пресслужби Одеської ОДА Денис Соколов повідомив представнику ІМІ в Одеській області Павлу Колотвіну, що відео з головою ОДА журналісти записали ще 8 травня, проте воно вийшло на стороньому телеграм-каналі. 

“Ситуація сталася якраз після щотижневого брифінгу, на якому керівництво обласної державної адміністрації звітує про свою роботу, відповідає на запитання ЗМІ. Знімальна група представилася журналістами одного з телеканалів, які хотіли записати коментар на іншу тему. Показали посвідчення. Як я з’ясував потім, вони дійсно є співробітниками цього телеканалу. Однак відео вийшло на сторонньому телеграм-каналі через кілька днів медіаатак на анонімних ресурсах”, – розповів Денис Соколов. 

За його словами, знімальна група попросила уточнити декілька питань щодо COVID-19, а пізніше почала ставити провокаційні запитання. “Яке саме питання звучить перед відповіддю Максима Куцого, я не знаю. Я не був присутній у той момент”, – повідомив Денис Соколов.

Голова Одеської обласної державної адміністрації Максим Куций вибачився перед журналістами за конфлікт із кореспонденткою 1+1 та запевнив, що нові карети швидкої допомоги практично готові до передання медикам.

Про це Куций розповів 14 травня під час брифінгу на автобазі Одеського обласного центру екстреної медичної допомоги, повідомляє Суспільне.

“Я хочу вибачитися перед усіма журналістами за таку емоційну реакцію. Ви знаєте, що взагалі я спокійна людина. Це була ситуація, коли порушувалася професійна етика, а інформацією почали маніпулювати та намагатися подати її у вигідному для когось ракурсі”, – наголосив Куций.

4.У Львові журналістів "Першого Західного" вигнали з перукарні та заборонили знімати

13.05.2020 У Львові журналістів телеканалу “Перший Західний” вигнали з перукарні та заборонили знімати, повідомляє Zaxid.net. 

Інцидент стався 13 травня в салоні-перукарні “Гламур” на пл. Соборній. 

Журналістка телеканалу Ксенія Павлишин та оператор Юрій Кісь хотіли відзняти матеріал про послаблення карантинних обмежень у місті та відновлення роботи салонів краси та перукарень.

На відео, яке зняли журналісти, зафіксовано, як знімальна група зайшла в приміщення перукарні та попросила дозволу на знімання. Проте їм відмовили: почали з криками та грубістю виганяти з приміщення. Працівники закладу вимагали від журналістів піти геть. Один із працівників перукарні висловлювався нецензурно.

Знімальна група залишила приміщення та викликала на місце події поліцію. Журналісти написали заяву про перешкоджання професійній діяльності.

14 травня за фактом перешкоджання журналістській діяльності розпочато розслідування – правова кваліфікація ч.1 ст.171 Кримінального кодексу України.

Як розповів Zaxid.net медіаюрист та ведучий програми на “Першому Західному” Ярослав Жукровський, агресивну реакцію працівників, ймовірно, спричинило те, що в закладі були порушені карантинні обмеження.

“На нашу думку, така реакція була спричинена тим, що в приміщенні перебувало понад 10 людей, не всі працівники були в масках та рукавичках, як це має бути з огляду на карантинні обмеження. Це все зафіксовано на нашому відео. Також знято перебування знімальної групи та розмова, яка відбувалась у приміщенні. Усі відеоматеріали разом із повідомленням про вчинення злочину ми передали правоохоронцям. Тому що якщо будь-хто перешкоджає журналістам вести їхню професійну діяльність, то він має за це відповідати”, – зазначив Ярослав Жукровський.

5.Низку ЗМІ вдруге за час карантину не пустили на засідання міськради Кривого Рогу

27.05.2020 Низку журналістів 27 травня без ґрунтовних пояснень не допустили на засідання сесії Криворізької міської ради. У людях, які не пропустили ЗМІ, журналісти впізнали працівників комунального підприємства "Муніципальна гвардія", повідомляє "Детектор медіа".

Поліція не відреагувала на дії працівників КП. Коли медійники попросили правоохоронців втрутитися, вони відповіли, що журналісти можуть написати заяву. За даними "Детектора медіа", заяву написав блогер Олександр Лікаренко. Наразі редакція очікує підтвердження цієї інформації від Криворізького відділу поліції.

Крім того, депутати Микола Дектярьов та Сергій Попович звернулися до секретаря міськради Сергія Маляренка через недопуск журналістів. Маляренко, своєю чергою, нагадав про коронавірус і сказав, що журналісти можуть подивитись онлайн-трансляцію. Документів щодо заборони ЗМІ бути присутніми у залі засідання він не цитував.

Нагадаємо, це вже другий подібний інцидент за час карантину.

Як повідомляв ІМІ, 22 квітня у Кривому Розі (Дніпропетровська область) представники КП "Муніципальна гвардія" виштовхали журналістів сайту "Перший Криворізький" із внутрішнього двору виконкому міської ради, де мало відбутися пленарне засідання сесії. Водночас на сесію пустили журналістів комунальної ТРК "Рудана".

Поліція Кривого Рогу відкрила кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістам "Першого Криворізького" (ст. 171 Кримінального Кодексу України).

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1."Преступности.Нет" повідомляє, що голова Миколаївської облради проігнорувала їхній запит

13.05.2020 Голова Миколаївської обласної ради Вікторія Москаленко не відповіла на інформаційний запит журналістки видання “Преступности.НЕТ”, що стосувався, зокрема, розміру її заробітної платні.

Про це журналістка “Преступности.НЕТ” Юлія Акімова повідомила представниці ІМІ в Миколаївські області.

За словами журналістки, вона ще 8 квітня надіслала на ім’я голови облради інформаційний запит щодо розміру зарплатні Вікторії Москаленко, її помічників та членів апарату Миколаївської облради. 14 квітня Юлія Акімова отримала відповідь зі списком усіх працівників апарату і помічників голови обласної ради, але без інформації щодо розміру їхні зарплат. На надання цієї інформації Вікторія Москаленко попросила 20 робочих днів, які закінчилися 7 травня.

“7 травня я спробувала зв’язатися з Вікторією Вікторівною, але в приймальні мене перенаправили до канцелярії, де слухавку не взяли, а мобільний телефон Москаленко теж не відповідав. 12 травня з канцелярії мене перенаправили до відділу звернень громадян, де мені сказали, що відповідь перебуває на підписі в Москаленко. Бюрократичне коло замкнулося. В приймальні Москаленко мені відповіли, що голова облради про все пам’ятає, все добре і відповідь буде ось уже сьогодні, тобто вчора. Але відповіді я так і не отримала”, – повідомила Юлія Акімова.

Журналістка додала, що видання готує адміністративний позов до суду щодо порушення з боку голови Миколаївської обласної ради Вікторії Москаленко.

Як повідомляв ІМІ, Центральний районний суд м. Миколаєва оштрафував голову Миколаївської обласної ради Вікторію Москаленко на суму 1700 гривень, визнавши винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 188-40 КУпАП (невиконання законних вимог регіонального представника уповноваженого). Нагадаємо, регіональна представниця уповноваженого в Миколаївській області Світлана Одінцова надіслала на ім'я Вікторії Москаленко чотири листи, реагуючи на скаргу журналістки місцевого видання “НикВести” Катерини Середи, і в період із 13 грудня 2019 і до кінця січня 2020 року намагалась отримати від Миколаївської облради документи та пояснення відповідальних осіб щодо порушення закону про доступ до публічної інформації. Однак Москаленко так і не виконала законних вимог регіонального представника уповноваженого Верховної Ради.

У жовтні 2019 року журналістка звернулася до голови Миколаївської облради з інформаційним запитом щодо використання бюджетних коштів. Однак голова обласної ради надала відповідь на запит лише за два місяці, коли відповідна справа розглядалася судом.

2.Начальник УСБУ на Миколаївщині відмовив журналісту у запиті щодо ремонту у власному кабінеті

15.05.2020 Начальник Управління Служби безпеки України в Миколаївській області Віталій Герсак залишив без задоволення інформаційний запит головреда інформагентства “Українська медіа група” (видання “Преступности.НЕТ”) Анатолія Чубаченка щодо умов проведення ремонту у власному робочому кабінеті.

Відповідь від 15 травня з відмовою Анатолій Чубаченко опублікував на своїй сторінці у фейсбуці, повідомляє “Преступности.НЕТ”.

За словами журналіста, за його інформацією, у березні поточного року у коридорі та кабінеті голови УСБУ в Миколаївській області було проведено ремонтні роботи. Проте, жодної інформації про проведення закупівлі ЗМІ не змогло знайти у системі публічніх закупівель “ProZorro”, тому звернулись з відповідним запитом до голови Управління СБУ.

У відповіді на запит за підписом Віталія Герсака вказано, що інформація про проведення ремонту (причини його проведення, сума витрачених на роботи коштів, джерела фінансування ремонтних робіт) відноситься до категорії інформації з обмеженим доступом.

“Запитувана інформація підпадає під пункт 10.6 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у Службі безпеці України ... та належить належить до категорії інформації з обмеженим доступом... Таким чином, залишаємо Ваш запит без задоволення”, - йдеться у відповіді.

В коментарі представниці ІМІ в Миколаївській області головний редактор “Преступности.НЕТ” Анатолій Чубаченко зазначив, що сподівається на те, що керівництво Служби безпеки України зверне увагу на такі дії голови миколаївського управління.

“Негативно оцінюю такі дії голови УСБУ та сподіваюся, що керівництво Герсака візьме до відома, що той порушує закон, та здійснить відповідні заходи реагування. Щодо звернення до суду та оскарження відмови у задоволенні запиту, остаточне рішення ще не ухвалено”, - сказав Анатолій Чубаченко.

3.Директор Миколаївського аеропорту відмовив "НикВести" в запиті щодо зарплатні

26.05.2020 Директор комунального підприємства Миколаївської обласної ради “Миколаївський міжнародний аеропорт” Федір Барна відмовив виданню “НикВести” в наданні інформації про власну заробітну платню. 

Про це йдеться у відповіді директора підприємства на інформаційний запит місцевого видання “НикВести”, повідомляє представниця ІМІ в Миколаївській області.

Так, 19 травня видання надіслало на адресу “Миколаївського міжнародного аеропорту” запит із проханням надати інформацію про зарплату, яку отримав директор комунального підприємства Федір Барна за період з 1 січня 2019 до 31 грудня 2019 року, а також із 1 січня до 18 травня 2020 року в розрізі кожного місяця, зазначивши окремо розмір окладу, а також премій, надбавок, матеріальної допомоги та інших нарахувань, що були отримані, та надати дані про кількість відпрацьованих днів, відряджень і відпусток.

Зі свого боку Федір Барна відмовив у наданні інформації журналістам, пояснивши це, зокрема, “відсутністю законодавчого обов'язку”. Відмовляючи в інформації, Барна зазначив також, що журналісти не вказали в запиті, навіщо їм інформація про його зарплату.

“Ваш запит містить вимогу надати інформацію, яка не стосується умов постачання товарів, послуг та цін на послуги за статутною діяльністю підприємства. <...> Вами не зазначається, яким чином запитувана вами інформація є необхідна для реалізації ваших прав, свобод і законних інтересів. І в цьому випадку жодних прав та законних та законних ваших інтересів підприємство не порушує”, – йдеться у відповіді за підписом Барни.

Юрист ІМІ Алі Сафаров, коментуючи цю ситуацію, зазначив, що Закон України “Про доступ до публічної інформації” в частині п'ятій статті 6 визначає, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, зокрема до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

“Миколаївський міжнародний аеропорт”, як про це зазначено навіть у тексті відповіді, є комунальним підприємством, а отже розпоряджається комунальними коштами й майном. Таким чином, це комунальне підприємство є розпорядником публічної інформації не тільки щодо умов постачання товарів, а саме щодо розпорядження бюджетними грошима і комунальним майном”, – зазначив юрист.

Він додав, що відмова в доступі до публічної інформації має відповідати вимогам, викладеним у статті 22 Закону України “Про доступ до публічної інформації”, проте у цьому разі лист із боку керівництва комунального підприємства не відповідає цим вимогам.

“Додатково варто зазначити, що  частина друга статті 19 Закону України “Про доступ до публічної інформації” визначає, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію, незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, в цьому випадку є ознаки неправомірної відмови в задоволенні запиту на доступ до публічної інформації”, – повідомив юрист ІМІ.

Алі Сафаров нагадав, що ненадання, несвоєчасне надання або неправомірна відмова в задоволенні запиту на доступ до публічної інформації є адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 212-3 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення”.

Юридичний тиск

Інші випадки юридичного тиску – 1

1.Пояркову вручили обвинувачення в справі про "погрози Зеленському"

28.05.2020 28 травня слідчі вручили обвинувальний акт блогерові Сергію Пояркову в межах розслідування кримінального провадження про погрози вбивством Президенту Володимиру Зеленському. Про це повідомляє "Детектор медіа".

"Ви б бачили очі слідчої СБУ, яка сьогодні здихалася спілкування зі мною і переклала це все знову на прокуратуру. Сьогодні в СБУ свято, вони нарешті позбулися цієї справи", – сказав Поярков у коментарі виданню.

Сергія Пояркова звинувачують у злочині, передбаченому частиною 1 статті 346 ("Погроза або насильство щодо державного чи громадського діяча") Кримінального кодексу України. Ця стаття передбачає покарання до п’яти років позбавлення волі.

За словами Пояркова, справу розслідують ще з жовтня 2019 року через одну з його пародій на ютуб-каналі, у якій згадувався Президент Володимир Зеленський. У січні 2020 року СБУ висунула Сергію Пояркову підозру в погрозі вбивством Володимиру Зеленському. 29 січня Шевченківський районний суд Києва, обираючи запобіжний захід, відпустив Сергія Пояркова під особисте зобов’язання.

Сергій Поярков відкидає, що в його діях був злочин: "Ні злочину, ні замаху не існувало. Не може пародія розглядатися як злочин".

Він стверджує, що Президент Володимир Зеленський двічі давав свідчення в цій справі: "Зеленський ще в жовтні дав свідчення, що він шалено переляканий моїми влогами; він боїться і вважає, що мої пародії є смертельною загрозою його життю. Потім він ще в березні теж дав свідчення і сказав, що боїться, коли я демонструю зразки пародій на західних президентів. У нього істерична боязнь, коли його пародіюють".

Водночас прессекретарка Президента Юлія Мендель не змогла прокоментувати інформацію, що Зеленський двічі свідчив у цій справі. "Ми не володіємо такою інформацією. Нагадує дещо нісенітницю", – сказала вона в коментарі "Детектору медіа".

Поярков вважає цю справу штучно створеною. "Я впевнений, що це буде найбільш карикатурний процес в історії української юриспруденції. Я впевнений, що в процесі судових засідань нам вдасться затьмарити "Квартал 95", – каже він.

Крім того, блогер припускає, що Міністерство внутрішніх справ відмовилося розслідувати це провадження, тому його віддали СБУ, хоча стаття про погрози їй не підслідна. Адвокат Центру протидії корупції Олександр Литвин підтвердив, що справу за цією статтею має розслідувати Національна поліції (підрозділ МВС). "СБУ часто забирає собі справи, які вона хоче, але ця стаття їй не підслідна", – повідомив він "Детектору медіа".

Поярков не відкидає варіанту, що подаватиме заяву про службовий злочин.

За словами блогера, його влог, через який порушено справу, досі доступний на ютубі, відеоплатформа його не блокувала (таймкод відео з 5:33 до 6:20).

Нагадаємо, що Сергій Поярков раніше був також ведучим Прямого каналу, де вів авторську програму "Поярков News". Наразі програма вже не виходить. Її останній випуск на сайті та ютуб-каналі Прямого датовано 10 січня.

9 січня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення призначила позапланову перевірку Прямого каналу за скаргою громадянки Касьяненко на ведучого Сергія Пояркова, який ображав в ефірі Президента Володимира Зеленського. Йдеться про випуск програми "Поярков News" за 27 грудня 2019 року, у якому ведучий назвав Володимира Зеленського "маленьким чмом", "криворізьким сцикунчиком", а його батька – тупим.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1.Суд у Львові ухвалив вирок обвинуваченому в підпалі автомобіля журналістки Радіо Свобода

25.05.2020 Галицький суд Львова 25 травня ухвалив рішення в справі обвинуваченого в підпалі автомобіля журналістки Радіо Свобода Галини Терещук – 19-річного Якоба Сарахмана. Вирок суду – п'ять років позбавлення волі з трирічним іспитовим терміном. Про це повідомляє Радіо Свобода.

"Йому призначено покарання з відтермінуванням покарання. Якщо він не порушить обов’язків, якщо буде присутній на одночасних допитах, у судовому процесі при розгляді кримінального провадження щодо інших осіб і даватиме проти них свідчення, якщо за цей час не скоїть злочин, то протягом іспитового терміну вважатиметься, що відбув покарання. Це угода укладена дещо з авансом. Якоб Сарахман не відшкодував на цей час навіть частини матеріального збитку. Оскільки ми розуміємо, що він цього зробити не зможе, по-християнськи потерпіла дала згоду на цю угоду, і ще було його щире каяття", – заявив адвокат потерпілої Олег Мицик.

За даними слідства, Якоб Сарахман, студент університету "Львівська політехніка" зізнався, що в ніч на 30 січня підпалив автомобіль львівської кореспондентки Радіо Свобода Галини Терещук. Проти нього було відкрите провадження за статтею 194 ("Умисне знищення або пошкодження майна") Кримінального кодексу України.

"Я вину розумію і дуже шкодую про цей вчинок. Розумію, що зробив неприємні речі, готовий відшкодувати. Вибачився перед людиною. Так вийшло, у кожного буває складна життєва ситуація", – каже підсудний Якоб Сарахман.

У справі підпалу фігурують ще двоє осіб – майор поліції Франківського району Львова Михайло Чердак, який переховується і перебуває у розшуку, та безробітний, раніше судимий Вадим Дмитренко. За даними львівських журналістів, чоловік відомий у кримінальному світі. Щодо цих двох підозрюваних порушено кримінальне провадження за статтею 347 ("Умисне пошкодження майна журналіста") ККУ.

Досі слідство не назвало потерпілим – подружжю Галині й Василеві Терещукам – мотивів скоєння злочину.

"Мені досі невідомі мотиви злочину. Я вперше сьогодні у суді побачила людину, яка підпалила автівку. Але він – найнижча ланка в цьому ланцюгу. Були люди, які замовили цей злочин. Досі не знайдено поліцейського, який безпосередньо давав вказівки підпалювачу", – каже потерпіла, журналістка Галина Терещук.

Слідство в справі підпалу автівки журналістки Радіо Свобода триває.

Як повідомляв ІМІ, опівночі 30 січня у Львові підпалили автомобіль, що належить журналістці Радіо Свобода Галині Терещук.

Крим – 1

1.У Криму власнику телеканалу ATR Ленуру Іслямову висунули звинувачення

25.05.2020 Підконтрольний Росії Верховний суд Криму почав розглядати по суті кримінальну справу проти власника кримськотатарського телеканалу ATR і одного з активних учасників громадянської блокади Криму у 2015 році Ленура Іслямова. 25 травня йому висунули звинувачення. Про це кореспонденту Крим.Реалії повідомив адвокат Олексій Ладин.

За його словами, представник російської прокуратури Криму висунув Іслямову звинувачення за трьома статтями кримінального кодексу Росії – "створення незаконного збройного формування", "підготування і вчинення диверсій", а також "публічні заклики до порушення територіальної цілісності Росії".

"Відбулося перше судове засідання по суті. Прокурор оголосила обвинувальний висновок, підтримавши його в повному обсязі. Прокуратура вважає, що провину мого підзахисного доведено. Захист зі свого боку не визнав провини в повному обсязі. Оцінюючи не тільки обвинувальний висновок, а й кримінальну справу, у мене склалося враження, що ті діяння, які ставлять моєму підзахисному, не підтверджуються доказами, які є в матеріалах справи", – прокоментував Ладин.

Раніше повідомлялося, що колегія підконтрольного Росії Верховного суду Криму почала розгляд кримінальної справи стосовно Іслямова. Вказується, що його звинувачують в "організації незаконного збройного формування, вчиненні диверсійних дій", а також за шістьма епізодами ст. 280.1 КК Росії – "Публічні заклики до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії".

Іслямов сказав Крим.Реалії, що не має наміру особисто брати участь у судових засіданнях "Верховного суду Криму". Він назвав судилищем російський процес проти себе в Криму

Кримінальну справу проти Ленура Іслямова російська ФСБ порушила в жовтні 2015 року та оголосила його у федеральний розшук.

У грудні 2015 року підконтрольний Росії суд у Криму заарештував майно Іслямова, розташоване на півострові. 21 грудня Наталія Поклонська, яка тоді була "прокурором" Криму, повідомила, що Іслямову висунуто заочне звинувачення в диверсії. Сам Іслямов назвав усі ці рішення нелегітимними.

Його телеканал ATR з 1 квітня 2015 року припинив аналогове мовлення на території окупованого Криму, оскільки йому не видали російської ліцензії. Мовлення відновилось із 17 червня 2015-го – канал переїхав до Києва.

Проведення цього дослідження стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проєкт USAID "Медійна програма в Україні", який виконується міжнародною організацією Internews Network. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО "Інститут масової інформації" та необов’язково відбиває думку USAID, уряду США та Internews Network.

Сподобалася стаття? Допоможи нам бути ще крутішими!